Документ v016p710-00, поточна редакція — Прийняття від 21.12.2000

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційними зверненнями Центральної спілки
споживчих товариств України та державного підприємства
Міністерства оборони України "Управління військової
торгівлі Прикарпатського військового округу" щодо
офіційного тлумачення положення пункту 1 частини
третьої статті 1 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності"
(справа про патентування підприємницької
діяльності)

м. Київ, 21 грудня 2000 року Справа N 1-20/2000
N 16-рп/2000

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича, Євграфова Павла Борисовича, Козюбри Миколи Івановича, Корнієнка Миколи Івановича, Малинникової Людмили Федорівни, Мартиненка Петра Федоровича, Мироненка Олександра Миколайовича, Німченка Василя Івановича, Розенка Віталія Івановича, Савенка Миколи Дмитровича, Селівона Миколи Федосовича - суддя-доповідач, Тимченка Івана Артемовича, Тихого Володимира Павловича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича, Яценка Станіслава Сергійовича,
розглянув на пленарному засіданні справу щодо офіційного
тлумачення положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
від 23 березня 1996 року ( 98/96-ВР ) в редакції Закону України
від 10 лютого 1998 року ( 102/98-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1996, N 20, ст. 82; 1998, N 30 - 31, ст. 193).
Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 42, 43 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стали
конституційні звернення Центральної спілки споживчих товариств
України (далі - Укоопспілка) та державного підприємства
Міністерства оборони України "Управління військової торгівлі
Прикарпатського військового округу" (далі - підприємство
"Управління військової торгівлі Прикарпатського військового
округу") щодо офіційного тлумачення зазначеної норми Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності".
Підставою для розгляду справи відповідно до статті 94 Закону
України "Про Конституційний Суд України" є наявність
неоднозначного застосування положення пункту 1 частини третьої
статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" судами та іншими органами державної
влади.
Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкти права на конституційне звернення - Укоопспілка та
підприємство "Управління військової торгівлі Прикарпатського
військового округу" - звернулися до Конституційного Суду України з
клопотанням дати офіційне тлумачення положення пункту 1 частини
третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" (в редакції Закону України від 10
лютого 1998 року), яким встановлено, що дія цього Закону не
поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання
побутових послуг підприємств і організацій Укоопспілки, військової
торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та
торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у
селах, селищах та містах районного підпорядкування.
У зв'язку з неоднозначним розумінням і застосуванням
зазначеного положення Закону судами та іншими органами державної
влади заявники просять роз'яснити, чи стосується територіальна
ознака діяльності - у селах, селищах та містах районного
підпорядкування - лише торгово-виробничих державних підприємств
робітничого постачання, чи також і підприємств, організацій
Укоопспілки, військової торгівлі й аптек, які перебувають у
державній власності.
Суб'єкти права на конституційне звернення, посилаючись на
листи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики
та земельних відносин і Юридичного управління Секретаріату
Верховної Ради України, вважають, що пільги щодо придбання
торгового патенту, передбачені статтею 1 названого Закону,
поширюються на всі підприємства і організації Укоопспілки,
військової торгівлі незалежно від місця їх розташування та сфери
діяльності.
Натомість згідно з роз'ясненнями Комітету Верховної Ради
України з питань економічної політики, управління народним
господарством, власності та інвестицій зазначена норма Закону
стосується торговельної діяльності та діяльності з надання
побутових послуг, які здійснюються у селах, селищах та містах
районного підпорядкування всіма підприємствами і організаціями,
переліченими у пункті 1 частини третьої статті 1 Закону, а тому
при проведенні торгівлі та побутовому обслуговуванні населення на
території міст Києва, Севастополя та міст обласного
підпорядкування вони повинні придбавати торговий патент.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі такого
роз'яснення Державна податкова адміністрація України та її органи
вимагають від підприємств і організацій Укоопспілки та військової
торгівлі придбання торгових патентів на торговельну діяльність та
діяльність з надання побутових послуг, що здійснюються ними на
території міст Києва, Севастополя та міст обласного
підпорядкування, а в разі відсутності таких патентів застосовують
фінансові санкції, чим, на думку суб'єктів права на конституційне
звернення, порушуються їхні права.
Окремі арбітражні суди задовольнили позови підприємств
Укоопспілки та підприємства "Управління військової торгівлі
Прикарпатського військового округу" про визнання неправомірними
таких рішень місцевих податкових органів.
Заступник Голови Верховної Ради України у листі до
Конституційного Суду України поділяє зазначену вище позицію
Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики,
управління народним господарством, власності та інвестицій.
2. Визначаючи зміст положення пункту 1 частини третьої статті
1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності", слід виходити з цілей прийняття Закону, його
соціально-економічного змісту, порівняльного аналізу як усіх
редакцій положень Закону, що потребують тлумачення, так і внесених
інших змін до Закону, з урахуванням проведення державної
податкової та соціальної політики.
Як свідчить аналіз матеріалів справи, метою прийняття
зазначеного Закону було залучення до оподаткування доходів
суб'єктів підприємництва від тих видів діяльності, щодо яких
існували труднощі з визначенням достовірної суми доходів і тим
самим створювались умови для уникнення сплати податків. Первинною
редакцією Закону від 23 березня 1996 ( 98/96-ВР ) року в Україні
вводилось патентування діяльності з роздрібної торгівлі у пунктах
продажу (лотках, кіосках, магазинах з торговельним залом для
покупців площею не більше 20 квадратних метрів тощо), торгівлі
іноземною валютою, а також діяльності у сфері грального бізнесу.
Тобто суб'єкти підприємницької діяльності мали придбавати за плату
торговий патент - державне свідоцтво, яке засвідчувало їх право
займатися цими видами діяльності. Законом встановлювались вартість
торгового патенту та порядок його придбання і використання. Разом
з введенням плати за діяльність у зазначених сферах законодавець
передбачив пільги для окремих суб'єктів підприємницької діяльності
та пільги щодо торгівлі товарами першої необхідності національного
виробництва. Зокрема, дія цього Закону не поширювалась на
торговельну діяльність підприємств та організацій системи
Укоопспілки та на торгівлю товарами власного виробництва (фірмову
торгівлю) вітчизняними товаровиробниками (частина третя статті 1).
Подальші зміни і доповнення до зазначеного Закону (12 липня
1996 року ( 324/96-ВР ) та 10 лютого 1998 року ( 102/98-ВР )
стосовно порушених у конституційних зверненнях питань вносились
законодавцем у двох основних напрямах:
- розширення податкової бази шляхом поширення дії Закону на
всю роздрібну та оптову торгівлю за готівкові кошти та на побутові
послуги населення;
- зменшення податкового навантаження на суб'єктів
підприємницької діяльності з огляду на важливе
соціально-економічне значення цього Закону для розвитку малого
бізнесу, особливо для підприємців-громадян, та спеціалізованих
видів торгівлі. Так, знижено (залежно від території) вартість
торгового патенту, встановлено, а згодом і розширено перелік
товарів першої необхідності вітчизняного виробництва, торгівля
якими здійснюється без придбання торгового патенту або з
придбанням пільгового.
Розширено перелік суб'єктів підприємницької діяльності
(зокрема певних категорій громадян, підприємств, створених
громадськими організаціями інвалідів), на яких не поширюється дія
цього Закону. Відповідно до Закону від 12 липня 1996 року
( 324/96-ВР ) не патентувалась також і роздрібна торговельна
діяльність підприємств, організацій Укоопспілки та
торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання
незалежно від сфери їх діяльності.
3. Чинна редакція пункту 1 частини третьої статті 1 Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
була прийнята Верховною Радою України 10 лютого 1998 року
( 102/98-ВР ). Відповідно до внесеного Кабінетом Міністрів України
законопроекту дію цього Закону пропонувалося поширити на всі
підприємства Укоопспілки та торгово-виробничі підприємства
робітничого постачання. Проектом передбачалося, що ті із
зазначених підприємств, які займаються торговельною діяльністю та
наданням побутових послуг у сільській місцевості, одержують
пільговий торговий патент.
Однак цю пропозицію, підтриману Комітетом Верховної Ради
України з питань економічної політики та управління народним
господарством (профільним щодо підготовки матеріалів до розгляду),
не було схвалено Верховною Радою України, і законопроект
направлено на доопрацювання.
Під час обговорення і прийняття змін до Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" Верховною
Радою України 10 лютого 1998 року фактично було прийнято, за
деякими винятками, редакцію положення зазначеної статті
альтернативного законопроекту, підготовленого народними депутатами
України, яка передбачає пільги щодо патентування торговельної
діяльності та діяльності з надання побутових послуг підприємств і
організацій Укоопспілки, військової торгівлі та аптек державної
форми власності незалежно від того, де ця діяльність здійснюється.
Обмеження пільг сферою такої діяльності в селах, селищах та містах
районного підпорядкування визначено лише для торгово-виробничих
державних підприємств робітничого постачання.
Надання пільг щодо придбання торгового патенту для
підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі та
державних аптек незалежно від сфери їх діяльності, на думку
народних депутатів України, сприятиме цим суб'єктам підприємництва
у здійсненні на певному рівні, в тому числі шляхом перерозподілу
прибутку, функцій стосовно забезпечення відповідних категорій
населення, зокрема сільського, військовослужбовців і членів їх
сімей, пенсіонерів, інвалідів, необхідними товарами споживання,
ліками тощо. Це відповідатиме виконанню завдань соціальної
держави, якою проголошено Україну (стаття 1 Конституції України
( 254к/96-ВР ), щодо створення гідних умов для життя людини,
забезпечення захисту її соціально-економічних прав, функціонування
ефективної системи соціальних послуг (статті 13, 46, 48, 49
Конституції України).
Зазначене розуміння змісту пункту 1 частини третьої статті 1
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" випливає також з лінгвістичних висновків фахівців,
зокрема Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної
академії наук України, згідно з якими означення "у селах, селищах
та містах районного підпорядкування" стосується лише останнього
однорідного члена речення - "торгово-виробничих державних
підприємств робітничого постачання".
Отже, Конституційний Суд України, застосувавши історичний,
цільовий, системний та граматичний способи тлумачення Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності", дійшов висновку, що його дія не поширюється на
торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг
підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі та
аптек, які перебувають у державній власності, незалежно від сфери
здійснення такої діяльності.
На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 62, 63, 95 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (в редакції Закону України від 10 лютого 1998 року
( 102/98-ВР ) про те, що дія цього Закону не поширюється на
торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг
підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек,
які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих
державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та
містах районного підпорядкування, треба розуміти так, що
територіальна ознака діяльності - у селах, селищах та містах
районного підпорядкування - стосується лише торгово-виробничих
державних підприємств робітничого постачання. Тобто дія
зазначеного Закону не поширюється на торговельну діяльність та
діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій
Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у
державній власності, незалежно від сфери їх діяльності та місця
розташування.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору