Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію (укр/рос)
ВО інтелектуальної власності; Угода, Міжнародний документ від 24.03.1971
Документ 999_001, чинний, поточна редакція — Приєднання від 17.12.2008, підстава - 683-VI
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 07.04.2010, підстава - v2403321-09. Подивитися в історії? )

                        Страсбурзька угода 
про міжнародну патентну класифікацію
(укр/рос)
від 24 березня 1971 року
зі змінами від 28 вересня 1979 року
( Статус Угоди див. ( 999_002 )
{ Про приєднання до Угоди див. Закон
N 683-VI ( 683-17 ) від 17.12.2008 }

Дата підписання: 24.03.1971 Дата приєднання України: 17.12.2008 Дата набрання чинності для України: 07.04.2010

Офіційний переклад
Договірні Сторони,
уважаючи, що загальне прийняття єдиної системи класифікації
патентів, авторських свідоцтв, корисних моделей і свідоцтв про
корисність відповідає загальним інтересам і є доречним для
встановлення більш тісного міжнародного співробітництва у сфері
промислової власності та сприяння гармонізації національного
законодавства в цій сфері;
визнаючи важливість Європейської конвенції про міжнародну
класифікацію патентів на винаходи ( 994_009 ) від
19 грудня 1954 року, відповідно до якої Рада Європи створила
Міжнародну класифікацію патентів на винаходи;
ураховуючи загальну цінність цієї Класифікації та її
важливість для всіх країн - учасниць Паризької конвенції про
охорону промислової власності ( 995_123 );
ураховуючи важливість цієї Класифікації для країн, що
розвиваються, яка надає їм більш легкий доступ до постійно
зростаючого обсягу сучасних технологій;
ураховуючи статтю 19 Паризької конвенції про охорону
промислової власності ( 995_123 ) від 20 березня 1883 року,
переглянутої в Брюсселі 14 грудня 1900 року, у Вашингтоні
2 червня 1911 року, у Гаазі 6 листопада 1925 року, у Лондоні
2 червня 1934 року, у Лісабоні 31 жовтня 1958 року та в Стокгольмі
14 липня 1967 року,
домовилися про таке:
Стаття 1
Створення Спеціального союзу. Прийняття
Міжнародної класифікації
Країни, до яких застосовується ця Угода, створюють
Спеціальний союз і приймають загальну класифікацію патентів на
винаходи, авторських свідоцтв, корисних моделей і свідоцтв про
корисність, що має назву "Міжнародна патентна класифікація"
(далі - Класифікація).
Стаття 2
Визначення Класифікації
1. а) Класифікація включає:
i) текст, установлений відповідно до положень Європейської
конвенції про Міжнародну класифікацію патентів на винаходи
( 994_009 ) від 19 грудня 1954 року (далі - Європейська
конвенція), який набрав чинності та був опублікований Генеральним
Секретарем Ради Європи 1 вересня 1968 року;
ii) зміни, які набрали чинності відповідно до пункту 2
статті 2 Європейської конвенції ( 994_009 ) до набрання чинності
цією Угодою;
iii) зміни, унесені після цього відповідно до статті 5, які
набирають чинності відповідно до положень статті 6.
b) Довідник та примітки, уключені до тексту Класифікації, є
її невід'ємною частиною.
2. а) Текст, про який ідеться в параграфі "i" підпункту "a"
пункту 1, міститься у двох автентичних примірниках, кожний
англійською та французькою мовами, зданих на зберігання на день,
коли цю Угоду відкрито до підписання, один примірник -
Генеральному секретарю Ради Європи, а інший - Генеральному
директору Всесвітньої організації інтелектуальної власності,
заснованої Конвенцією ( 995_169 ) від 14 липня 1967 року (далі -
відповідно Генеральний директор та Організація).
b) Зміни, про які йдеться в параграфі "ii" підпункту "a"
пункту 1, здаються на зберігання у двох автентичних примірниках,
кожний англійською і французькою мовами, один примірник -
Генеральному секретарю Ради Європи та інший - Генеральному
директору.
c) Зміни, про які йдеться у параграфі "iii" підпункту "a"
пункту 1, здаються на зберігання Генеральному директору лише в
одному автентичному примірнику англійською і французькою мовами.
Стаття З
Мови Класифікації
1. Класифікація створюється англійською та французькою
мовами, причому обидва тексти є рівноавтентичні.
2. Офіційні тексти Класифікації німецькою, японською,
португальською, російською, іспанською та іншими мовами, які може
визначити Асамблея, згадана в статті 7, подаються Міжнародним бюро
Організації (далі - Міжнародне бюро), проводячи консультації із
заінтересованими урядами та на підставі перекладів, наданих цими
урядами або з використанням будь-яких інших засобів, які не
призводять до фінансових наслідків для бюджету Спеціального союзу
чи для Організації.
Стаття 4
Використання Класифікації
1. Класифікація має виключно адміністративний характер.
2. Кожна країна Спеціального союзу має право використовувати
Класифікацію або як основну, або як допоміжну систему.
3. Компетентні органи країн Спеціального союзу включають:
i) до патентів, авторських свідоцтв, корисних моделей і
свідоцтв про корисність, які видаються цими органами та до
відповідних заявок, які ними опубліковуються чи лише викладаються
для загального ознайомлення, та
ii) до повідомлень про опублікування або викладення
документів, згаданих в підпункті "i", які розміщуються в офіційних
виданнях, повні індекси Класифікації, застосовані до винаходу,
якого стосується документ, згаданий в підпункті "i".
4. Підписуючи цю Угоду або здаючи на зберігання ратифікаційну
грамоту чи документ про приєднання:
i) будь-яка країна може зробити заяву про те, що вона не бере
на себе зобов'язання включати індекси стосовно груп чи підгруп
Класифікації до згаданих у пункті 3 заявок, які були лише
викладені для загального ознайомлення, а також до повідомлень
стосовно цих заявок, та
ii) будь-яка країна, яка не проводить експертизи на новизну
(не відкладену чи відкладену), і в якій процедура видачі патентів
або інших видів охорони не передбачає проведення пошуку для
визначення рівня техніки, може заявити, що вона не бере на себе
зобов'язання включати індекси, які стосуються груп та підгруп
Класифікації, до згаданих у пункті З документів і повідомлень.
Якщо ці обставини існують лише стосовно певних видів охорони чи
певних сфер технології, відповідна країна може зробити зазначену
заяву лише в межах цих застосовних обставин.
5. Індекси Класифікації, перед якими розміщено слова
"Міжнародна патентна класифікація" або їхня абревіатура, визначена
Комітетом експертів, про який ідеться в статті 5, друкуються
жирним шрифтом чи таким чином, щоб вони були чітко видимі в
заголовку кожного документа, про який ідеться в підпункті "i"
пункту 3, до якого вони повинні бути включені.
6. Якщо будь-яка країна Спеціального союзу доручає видачу
патентів міжурядовому органові, вона вживає всіх можливих заходів
для забезпечення використання зазначеним органом Класифікації
відповідно до цієї статті.
Стаття 5
Комітет експертів
1. Засновується Комітет експертів, в якому представлено кожну
країну Спеціального союзу.
a) Генеральний директор запрошує міжурядові організації, що
спеціалізуються в патентній сфері, в яких принаймі одна з
країн-членів є стороною цієї Угоди, бути представленими
спостерігачами на засіданнях Комітету експертів.
b) Генеральний директор може та, якщо вимагає Комітет
експертів, повинен запросити представників інших міжурядових та
міжнародних неурядових організацій узяти участь в обговореннях, що
становлять для них інтерес.
3. Комітет експертів:
i) змінює Класифікацію;
ii) надсилає рекомендації країнам Спеціального союзу для
полегшення використання Класифікації та сприяння її однаковому
застосуванню;
iii) сприяє розвиткові міжнародного співробітництва стосовно
рекласифікації документації, яка використовується для експертизи
винаходів, беручи до уваги, зокрема, потреби країн, що
розвиваються;
iv) уживає всіх інших заходів, які, не зумовлюючи фінансових
наслідків для бюджету Спеціального союзу або для Організації,
сприяють полегшенню застосування Класифікації країнами, що
розвиваються;
v) має право створювати підкомітети й робочі групи.
4. Комітет експертів приймає свої правила процедури. Вони
забезпечують можливість участі міжурядових організацій, про які
йдеться у підпункті "a" пункті 2 та які можуть виконувати суттєвий
обсяг роботи стосовно розвитку Класифікації на засіданнях
підкомітетів та робочих груп.
5. Пропозиції стосовно змін до Класифікації можуть бути
внесені компетентним органом будь-якої країни Спеціального союзу,
Міжнародним бюро, будь-якою міжурядовою організацією,
представленою в Комітеті експертів відповідно до підпункту "a"
пункту 2, та будь-якою іншою організацією, якій Комітет експертів
спеціально запропонував надати такі пропозиції. Пропозиції
передаються Міжнародному бюро, яке надає їх членам Комітету
експертів і спостерігачам не пізніше, ніж за два місяці до
засідання Комітету експертів, на якому зазначені пропозиції
повинні бути розглянуті.
6. а) Кожна країна - член Комітету експертів має один голос.
b) Рішення Комітету експертів ухвалюються простою більшістю
голосів країн, які представлені та беруть участь у голосуванні.
c) Для ухвалення будь-якого рішення, що вважається однією
п'ятою країн, які представлені та беруть участь у голосуванні,
таким, що зумовлює зміни основної структури Класифікації чи
викликає значний обсяг робіт стосовно рекласифікації, необхідна
більшість у три четверті країн, які представлені та беруть участь
у голосуванні.
d) Голоси тих, що утрималися від голосування, не
зараховуються.
Стаття 6
Повідомлення, набрання чинності й публікація
змін та інших рішень
1. Кожне рішення Комітету експертів стосовно прийняття змін
до Класифікації та рекомендацій Комітету експертів Міжнародне бюро
повідомляє компетентним органам країн Спеціального союзу. Зміни
набирають чинності через шість місяців з дати надіслання
повідомлення.
2. Міжнародне бюро вносить зміни, які набрали чинності, до
Класифікації. Повідомлення стосовно зміни публікуються в
періодичних виданнях, які можуть бути визначені Асамблеєю, про яку
йдеться в статті 7.
Стаття 7
Асамблея Спеціального союзу
1. a) Спеціальний союз має Асамблею, що складається з країн
Спеціального союзу.
b) Уряд кожної країни Спеціального союзу представлений одним
делегатом, який може мати заступників, радників та експертів.
с) Будь-яка міжурядова організація, про яку йдеться в
підпункті "a" пункту 2 статті 5, може бути представлена
спостерігачем на засіданнях Асамблеї та, якщо Асамблея так
вирішує, у комітетах або робочих групах, які можуть бути створені
Асамблеєю.
d) Витрати кожної делегації несе уряд, який її призначив.
2. a) 3 урахуванням положень статті 5, Асамблея:
i) розглядає всі питання стосовно збереження і розвитку
Спеціального союзу та використання цієї Угоди;
ii) дає Міжнародному бюро директиви стосовно підготовки
конференцій з перегляду;
iii) розглядає та схвалює звіти й діяльність Генерального
директора стосовно Спеціального союзу та дає йому всі необхідні
вказівки з питань, що входять до компетенції Спеціального союзу;
iv) визначає програму, приймає дворічний бюджет Спеціального
союзу та затверджує його фінансові звіти;
v) приймає фінансові правила Спеціального союзу;
vi) ухвалює рішення про створення офіційних текстів
Класифікації мовами іншими ніж англійська, французька та мовами,
зазначеними у переліку пункту 2 статті 3;
vii) створює такі комітети й робочі групи, які вважає
необхідними для досягнення цілей Спеціального союзу;
viii) визначає, з урахуванням підпункту "в" пункту 1, які
країни, що не є членами Спеціального союзу, та які міжурядові й
міжнародні неурядові організації повинні бути допущені як
спостерігачі на її засідання та на засідання будь-якого комітету
чи робочої групи, створених нею;
ix) здійснює будь-яку іншу відповідну діяльність, спрямовану
на досягнення цілей Спеціального союзу;
x) виконує інші функції, що є необхідними згідно із цією
Угодою.
b) Стосовно питань, що становлять інтерес також для інших
союзів, адміністративні функції яких виконує Організація, Асамблея
ухвалює рішення, заслухавши думку Координаційного комітету
Організації.
3. a) Кожна країна - член Асамблеї має один голос.
b) Половина країн - членів Асамблеї складає кворум.
c) За відсутності кворуму Асамблея може ухвалювати рішення,
проте, за винятком рішень стосовно власної процедури, усі такі
рішення набирають чинності лише, якщо виконано викладені нижче
умови. Міжнародне бюро надсилає зазначені рішення країнам - членам
Асамблеї, які не були представлені, та пропонує їм письмово
повідомити в тримісячний строк з дати надіслання рішень, чи
голосують вони за ці рішення, проти них або чи утримуються від
голосування. Якщо із закінченням цього строку кількість країн, які
таким чином проголосували або повідомили, що вони утрималися від
голосування, досягне кількості країн, якої бракувало для
досягнення кворуму на засіданні, такі рішення набирають чинності
за умови, що водночас необхідна більшість усе ще існує.
d) 3 урахуванням положень пункту 2 статті 11 для ухвалення
рішень Асамблеї необхідна більшість у дві третини поданих голосів.
e) Голоси тих, що утрималися від голосування не враховуються.
f) Делегат може представляти лише одну країну й голосувати
лише від її імені.
4. а) Асамблея збирається на чергову сесію один раз кожного
другого календарного року за скликанням Генерального директора і,
за відсутності виключних обставин, у той самий час і в тому самому
місці, що й Генеральна Асамблея Організації.
b) Асамблея збирається на надзвичайну сесію, що скликається
Генеральним директором на вимогу однієї чверті країн - членів
Асамблеї.
c) Порядок денний кожної сесії готує Генеральний директор.
5. Асамблея приймає свої правила процедури.
Стаття 8
Міжнародне бюро
1. a) Адміністративні завдання, що стосуються Спеціального
союзу, виконуються Міжнародним бюро.
b) Зокрема Міжнародне бюро готує засідання та забезпечує
роботу Секретаріату Асамблеї, Комітету експертів й інших комітетів
чи робочих груп, які можуть бути створені Асамблеєю або Комітетом
експертів.
c) Генеральний директор є головною посадовою особою
Спеціального союзу й представляє Спеціальний союз.
2. Генеральний директор та будь-який призначений ним штатний
працівник беруть участь без права голосу в усіх засіданнях
Асамблеї, Комітету експертів і таких інших комітетів чи робочих
груп, які можуть бути створені Асамблеєю або Комітетом експертів.
Генеральний директор або призначений ним штатний співробітник за
найманою посадою є секретарем цих органів.
3. a) Міжнародне бюро відповідно до директив Асамблеї готує
конференції з перегляду.
b) Міжнародне бюро може проводити консультації з міжурядовими
та міжнародними неурядовими організаціями стосовно підготовки
конференцій з перегляду.
c) Генеральний директор та призначені ним особи беруть участь
без права голосу в обговореннях на конференціях з перегляду.
4. Міжнародне бюро виконує будь-які інші покладені на нього
завдання.
Стаття 9
Фінанси
1. a) Спеціальний союз має бюджет.
b) Бюджет Спеціального союзу складається з доходів і витрат
власне Спеціального союзу, його внеску до бюджету спільних витрат
союзів та, якщо необхідно, сум, відрахованих до бюджету
Конференції Організації.
c) Витрати, що не можуть бути віднесені виключно до
Спеціального союзу, а також чи більш ніж одного інших союзів,
адміністративні функції яких здійснює Організація, уважаються
спільними витратами союзів. Частка Спеціального союзу в таких
спільних витратах повинна бути пропорційною інтересові
Спеціального союзу в цих витратах.
2. Бюджет Спеціального союзу створюється з належним
урахуванням вимог координації з бюджетами інших союзів,
адміністративні функції яких здійснює Організація.
3. Бюджет Спеціального союзу фінансується з таких джерел:
i) внесків країн Спеціального союзу;
ii) зборів і платежів за послуги, що надаються Міжнародним
бюро стосовно Спеціального союзу;
iii) надходжень від продажу публікацій Міжнародного бюро, що
стосуються Спеціального союзу, або роялті стосовно цих публікацій;
iv) дарунків, спадщини і субсидій;
v) оренди, відсотків та інших різноманітних доходів.
4. а) Для визначення свого внеску, про який ідеться в підпункті
"i" пункту 3, кожна країна Спеціального союзу належить до того
самого класу, до якого вона належить у Паризькому союзі з охорони
промислової власності, і сплачує свій річний внесок на основі тієї
самої кількості одиниць, яку встановлено для такого класу в цьому
союзі.
b) Річний внесок кожної країни Спеціального союзу повинен
бути в обсязі, який відноситься до загальної суми, що повинна бути
внесена до бюджету Спеціального союзу всіма країнами, так як
кількість її одиниць відноситься до загальної кількості одиниць
усіх країн, що сплачують внески.
c) Внески сплачуються до 1 січня кожного року.
d) Країна, в якої є заборгованість стосовно сплати внесків,
не може здійснювати свого права на голосування в будь-якому органі
Спеціального союзу, якщо розмір її заборгованості дорівнює чи
перевищує розмір внесків за два повні попередні роки. Проте
будь-який орган Спеціального союзу може дозволити такій країні
продовжувати здійснювати її право на голосування в цьому органі,
якщо та доти, доки він переконаний, що прострочення платежу
викликано виключними та невідворотними обставинами.
e) Якщо бюджет не прийнято до початку нового фінансового
періоду, то діє бюджет на рівні попереднього року, передбачений у
фінансових правилах.
5. Розмір зборів і платежів за послуги, що надаються
Міжнародним бюро у зв'язку зі Спеціальним союзом, установлюється
Генеральним директором і повідомляється Асамблеї.
6. a) Спеціальний союз має фонд обігових коштів, який
складається з разового платежу, здійсненого кожною країною
Спеціального союзу. Якщо фонд стає не достатнім, то Асамблея
вирішує питання про його збільшення.
b) Розмір початкового платежу кожної країни до зазначеного
фонду або її участь у збільшенні цього фонду є пропорційними
внеску цієї країни за рік, в якому фонд створено або ухвалено
рішення про його збільшення.
c) Пропорція й умови платежу встановлюються Асамблеєю за
пропозицією Генерального директора після заслуховування нею думки
Координаційного комітету Організації.
7. а) В угоді про штаб-квартиру, що укладається з країною, на
території якої Організація має свою штаб-квартиру, передбачається,
що щоразу, коли фонд обігових коштів є не достатнім, така країна
надає аванси. Щоразу розмір цих авансів й умови, на яких вони
надаються, є предметом окремих угод між такою країною та
Організацією.
b) Країна, про яку йдеться в підпункті "a" й Організація
мають право зняти за допомогою письмового повідомлення
зобов'язання про надання авансів. Зняття зобов'язань набирає
чинності через три роки після закінчення року, в якому було
надіслано повідомлення.
8. Аудит рахунків здійснюється однією чи більш країною
Спеціального союзу або зовнішніми аудиторами, які передбачені
фінансовими правилами. За їхньою згодою їх призначає Асамблея.
Стаття 10
Перегляд Угоди
1. Ця Угода час від часу може бути переглянута на спеціальній
конференції країн Спеціального союзу.
2. Питання про скликання будь-якої конференції з перегляду
вирішує Асамблея.
3. До статей 7, 8, 9 і 11 можуть бути внесені зміни або
конференцією з перегляду, або відповідно до положень статті 11.
Стаття 11
Унесення змін до деяких положень Угоди
1. Пропозиції про внесення змін до статей 7, 8, 9 і цієї
статті можуть бути внесені будь-якою країною Спеціального союзу
або Генеральним директором. Такі пропозиції Генеральний директор
надсилає країнам Спеціального союзу принаймні за шість місяців до
їхнього розгляду Асамблеєю.
2. Зміни до статей, про які йдеться у пункті 1, приймаються
Асамблеєю. Для прийняття необхідно три чверті поданих голосів за
умови, що для внесення будь-якої зміни до статті 7 й цього пункту
необхідно чотири п'ятих поданих голосів.
3. а) Унесення будь-яких змін до статей, про які йдеться в
пункті 1, набирає чинності через один місяць після того, як
Генеральний директор на час прийняття змін одержав від трьох
чвертей країн - членів Спеціального союзу письмові повідомлення
про її прийняття, здійснені відповідно до конституційної процедури
кожної країни.
b) Будь-які прийняті таким чином зміни до зазначених статей є
обов'язковими для всіх країн - членами Спеціального союзу на час
набрання чинності змінами за умови, що будь-яка зміна, що збільшує
фінансові зобов'язання країн Спеціального союзу, є обов'язковою
тільки для країн, які повідомили про прийняття ними такої зміни.
c) Будь-яка зміна, прийнята відповідно до положень
підпункту "a", є обов'язковою для всіх країн, які стали членами
Спеціального союзу після дня, в який зміна набрала чинності
відповідно до положень підпункту "a".
Стаття 12
Набуття статусу сторони Угоди
1. Будь-яка країна - сторона Паризької конвенції про охорону
промислової власності ( 995_123 ) може стати стороною цієї Угоди
шляхом:
i) підписання з подальшою здачею на зберігання ратифікаційної
грамоти або
ii) здачі на зберігання документа про приєднання.
2. Ратифікаційні грамоти або документи про приєднання
здаються на зберігання Генеральному директору.
3. До цієї Угоди застосовуються положення статті 24
Стокгольмського акта Паризької конвенції про охорону промислової
власності ( 995_123 ).
4. Пункт 3 жодним чином не тлумачиться як такий, що містить
визнання або мовчазне визнання країною Спеціального союзу
фактичного становища стосовно території, до якої ця Угода
застосовується іншою країною на підставі зазначеного пункту.
Стаття 13
Набрання чинності Угодою
1. а) Ця Угода набирає чинності через один рік після здачі на
зберігання ратифікаційних грамот або документів про приєднання:
i) двома третинами країн - учасниць Європейської конвенції
( 994_009 ) в день, в який ця Угода відкрита до підписання, а
також
ii) трьома країнами - учасницями Паризької конвенції про
охорону промислової власності ( 995_123 ), які не були раніше
учасницями Європейської конвенції ( 994_009 ) та принаймі одна з
яких є країною, де відповідно до останніх річних статистичних
даних, опублікованих Міжнародним бюро на день здачі на зберігання
її ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, подано
більш ніж 40 000 заявок на патенти або на авторські свідоцтва.
b) Стосовно будь-якої країни, іншої, ніж ті, для яких ця
Угода набирає чинності відповідно до підпункту "a", Угода набирає
чинності через один рік після дати, на яку Генеральний директор
зробив повідомлення про її ратифікацію або приєднання цієї країни,
якщо в ратифікаційній грамоті або в документі про приєднання не
зазначено більш пізньої дати. В останньому випадку ця Угода
набирає чинності стосовно цієї країни із зазначеної таким чином
дати.
c) Країни - учасниці Європейської конвенції ( 994_009 ), які
ратифікують цю Угоду або приєднуються до неї, зобов'язані
денонсувати зазначену конвенцію не пізніше, ніж в день, в який ця
Угода набирає чинності стосовно цих країн.
2. Ратифікація або приєднання автоматично спричиняють
прийняття всіх умов цієї Угоди та доступ до всіх її переваг.
Стаття 14
Строк чинності Угоди
Ця Угода має такий самий строк чинності, що й Паризька
конвенція про охорону промислової власності ( 995_123 ).
Стаття 15
Денонсація
1. Будь-яка країна Спеціального союзу може денонсувати цю
Угоду шляхом надіслання повідомлення Генеральному директору.
2. Денонсація набирає чинності через один рік з дня одержання
повідомлення Генеральним директором.
3. Право денонсації, передбачене цією статтею, не може бути
здійснене будь-якою країною до закінчення п'яти років з дати, з
якої країна стала членом Спеціального союзу.
Стаття 16
Підписання, мови, повідомлення, функції депозитарію
1. a) Ця Угода підписується в одному примірнику англійською та
французькою мовами, причому обидва тексти є рівноавтентичні.
b) Ця Угода залишається відкритою до підписання у Страсбурзі
до ЗО вересня 1971 року.
c) Оригінал цієї Угоди після закриття її для підписання
здається на зберігання Генеральному директору.
2. Офіційні тексти створюються Генеральним директором після
консультації із заінтересованими урядами німецькою, японською,
португальською, російською, іспанською, а також іншими мовами, які
може визначити Асамблея.
3. a) Генеральний Директор передає завірені ним дві копії
підписаного тексту цієї Угоди урядам країн, які її підписали, та,
на запит, урядові будь-якої іншої країни. Генеральний директор
передає також завірену ним копію Генеральному секретарю Ради
Європи.
b) Генеральний директор передає завірені ним дві копії
будь-якої зміни до цієї Угоди урядам усіх країн Спеціального союзу
та, на запит, урядові будь-якої іншої країни. Генеральний директор
передає також завірену ним копію Генеральному секретарю Ради
Європи.
c) Генеральний директор надає, на запит, урядові будь-якої
країни, яка підписала цю Угоду чи приєдналася до неї, завірену ним
копію Класифікації англійською або французькою мовами.
4. Генеральний директор реєструє цю Угоду в Секретаріаті
Організації Об'єднаних Націй.
5. Генеральний директор повідомляє урядам усіх країн -
учасниць Паризької конвенції про охорону промислової власності
( 995_123 ) та Генеральному секретаріатові Ради Європи про:
i) підписання;
ii) здачу на зберігання ратифікаційних грамот або документів
про приєднання;
iii) дату набрання чинності цією Угодою;
iv) заяви стосовно використання Класифікації;
v) прийняття змін до цієї Угоди;
vi) дати, на які такі зміни набирають чинності;
vii) отримані денонсації.
Стаття 17
Перехідні положення
1. Протягом двох років після набрання чинності цією Угодою,
країни - учасниці Європейської конвенції ( 994_009 ), які ще не є
членами Спеціального союзу, можуть користуватися, якщо вони цього
бажають, такими самими правами в Комітеті експертів, як і члени
Спеціального союзу.
2. Протягом трьох років після закінчення періоду, про який
йдеться в пункті 1, країни, зазначені в цьому пункті, можуть бути
представлені спостерігачами на засіданнях Комітетів експертів та,
якщо зазначений Комітет так вирішує, у будь-якому підкомітеті чи
робочій групі, створених ним. Протягом цього самого періоду вони
можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до Класифікації
відповідно до пункту 5 статті 5, та їм повідомляється про рішення
та рекомендації Комітету експертів відповідно до пункту 1
статті 6.
З. Протягом п'яти років після набрання чинності цією Угодою
країни - учасниці Європейської конвенції ( 994_009 ), які ще не є
членами Спеціального союзу, можуть бути представлені
спостерігачами на засіданнях Асамблеї і, якщо Асамблея так
вирішує, у будь-якому комітеті чи робочій групі, створених нею.



вгору