Документ 557-95-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 16.05.2007, підстава - 733-2007-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 27 липня 1995 р. N 557
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 733 ( 733-2007-п ) від 16.05.2007 }
Про затвердження Порядку поділу лісів
на групи, віднесення їх до категорій захисності
та виділення особливо захисних земельних
ділянок лісового фонду

Відповідно до ст. 40 Лісового кодексу України ( 3852-12 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до
категорій захисності та виділення особливо захисних земельних
ділянок лісового фонду, що додається.

Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.22
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 липня 1995 р. N 557
ПОРЯДОК
поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій
захисності та виділення особливо захисних
земельних ділянок лісового фонду
I. Загальні положення
1. Цей Порядок встановлює єдині правила поділу лісів на
групи, умови і відмінні ознаки віднесення їх до категорій
захисності, а також виділення особливо захисних земельних ділянок
лісового фонду. 2. Ліси України за екологічним і господарським значенням
поділяються на першу і другу групи. До першої групи належать ліси, що виконують переважно
природоохоронні функції, а також ліси на територіях
природно-заповідного фонду, ліси, що мають наукове або історичне
значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження,
субальпійські деревні та чагарникові угруповання. До другої групи належать ліси, не віднесені до лісів першої
групи, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення. Для
збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості
використання в лісах цієї групи встановлено режим обмеженого
лісокористування. 3. Ліси на територіях природно-заповідного фонду, ліси, що
мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні
резервати), ліси населених пунктів, лісопаркові частини лісів
зелених зон, державні захисні лісові смуги, полезахисні лісові
смуги, а також захисні лісові насадження на смугах відводу
каналів, залізниць і автомобільних доріг в іншу категорію
захисності не виділяються. 4. Якщо ліси, що зростають на одній території, одночасно
відповідають умовам і відмітним ознакам віднесення лісів до різних
категорій захисності, їх відносять до тієї з них, для якої
встановлено суворіший режим ведення лісового господарства і
користування лісом, а за аналогічного режиму - до тієї категорії
захисності, яка має більше значення, тобто менший порядковий номер
у наведеному нижче переліку: 1) ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони
джерел водопостачання; 2) ліси першої і другої зон округів санітарної охорони
лікувально-оздоровчих територій; 3) особливо цінні лісові масиви; 4) субальпійські деревні і чагарникові угруповання; 5) ліси приполонинні; 6) ліси протиерозійні; 7) лісоплодові насадження; 8) смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових
риб; 9) захисні смуги лісів вздовж залізниць; 10) захисні смуги лісів вздовж автомобільних доріг державного
значення; 11) ліси третьої зони округів санітарної охорони
лікувально-оздоровчих територій; 12) ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових
підприємств; 13) степові переліски; 14) байрачні ліси; 15) інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, які
мають важливе значення для захисту навколишнього природного
середовища; 16) смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ
та інших водних об'єктів. 5. Межі ділянок лісу або лісових масивів, намічених для
віднесення до однієї з категорій захисності, включаючи вкриті і не
вкриті лісовою рослинністю землі лісового фонду, повинні
відповідати, як правило, природним межам, квартальним просікам,
лініям зв'язку та електропередач або іншим чітко визначеним на
місцевості розмежувальним лініям.
II. Порушення і розгляд клопотань щодо поділу лісів
на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення
особливо захисних земельних ділянок лісового фонду
6. Підприємства, установи, організації та громадяни,
заінтересовані в поділі лісів на групи, переведенні їх з однієї
групи до іншої або віднесенні до категорій захисності, звертаються
з відповідним клопотанням, погодженим з постійними
лісокористувачами та районними Радами, до державних органів
лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей. До клопотання додаються: обгрунтування, підготовлені державним лісовпорядним
підприємством, землевпорядними, науковими і проектно-пошуковими
установами відповідних міністерств і відомств за участю
Національної академії наук, інших заінтересованих сторін; схематична карта ділянок лісового фонду, які пропонується
віднести до відповідних категорій захисності; характеристика лісових кварталів, урочищ, що намічаються до
переведення з однієї групи до іншої чи віднесення до категорій
захисності (додаток N 1); відомість розрахункової лісосіки, якщо зміна віднесення лісів
до груп і категорій захисності впливає на розмір головного
користування (додаток N 2); розрахунок площ смуг лісів вздовж берегів річок, навколо
озер, водоймищ та інших водних об'єктів (додаток N 3); відомість площ протиерозійних лісів (додаток N 4); розрахунок площ зелених зон (лісопаркових частин зелених
зон) міст та інших населених пунктів (додаток N 5). До клопотань щодо віднесення до окремих категорій захисності
лісів додаються відомості про: ширину безлісної заплави для смуг лісів вздовж берегів річок
навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, а для гірських
річок, крім того, й крутизну та довжину схилів; ширину безлісної заплави, місце розташування рибозаводів і
господарств, які розводять лососевих та осетрових риб, а також
підставу щодо віднесення річки або водоймища до нерестових для
смуг лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб; ступінь розвитку ерозії, відсоток площі кварталу, зайнятої
кам'янистими розсипами, ярами тощо, для лісів протиерозійних, а на
дуже стрімких гірських схилах - середню крутизну схилів у
кварталах та їх експозицію; рішення відповідних органів про будівництво залізниць,
автомобільних доріг державного значення для захисних смуг лісів
вздовж залізниць, автомобільних доріг державного значення; план з позначенням розмірів розташованих поблизу лісів
категорій захисності, для яких встановлено суворіший режим ведення
лісового господарства, для лісів зелених зон навколо населених
пунктів і промислових підприємств, у тому числі лісопаркових
частин зелених зон. 7. Державні органи лісового господарства Автономної
Республіки Крим, областей за участю державних органів
Мінекобезпеки в місячний термін розглядають надіслане клопотання і
подають свій висновок Урядові Автономної Республіки Крим, обласній
Раді. 8. Уряд Автономної Республіки Крим розглядає подані
клопотання і матеріали до них та в місячний термін приймає рішення
про поділ лісів на групи, переведення лісів з однієї групи до
іншої або віднесення лісів до категорій захисності в межах
республіки. 9. Обласна Рада у місячний термін розглядає клопотання і
матеріали про переведення лісів з однієї групи до іншої або
віднесення лісів до категорій захисності і приймає остаточне
рішення щодо віднесення лісів до захисних смуг лісів вздовж
залізниць, автомобільних доріг державного значення, байрачних
лісів, степових перелісків, якщо це віднесення не пов'язане з
переведенням лісів з однієї групи до іншої. У разі коли прийняття рішення про переведення лісів з однієї
групи до іншої, а також про віднесення їх до категорій захисності
належить до компетенції Кабінету Міністрів України, обласна Рада
подає свій висновок і матеріали з цього питання на розгляд
Мінлісгоспу. 10. Мінлісгосп у місячний термін розглядає подання, погоджує
його з Мінекобезпеки, іншими заінтересованими міністерствами і
відомствами та вносить свої пропозиції на затвердження до Кабінету
Міністрів України. 11. Для виділення особливо захисних земельних ділянок
лісового фонду державні органи лісового господарства Автономної
Республіки Крим, областей порушують клопотання перед Урядом
Автономної Республіки Крим, обласними Радами. До клопотань додається відомість особливо захисних земельних
ділянок лісового фонду, підготовлена на основі матеріалів
лісовпорядкування або спеціальних обстежень(додаток N 6). Уряд Автономної Республіки Крим, обласні Ради розглядають
подані органами лісового господарства клопотання і матеріали про
виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду та в
місячний термін приймають рішення про їх затвердження.
III. Умови віднесення лісів до категорій захисності
А. Ліси, що виконують переважно водоохоронні функції
12. Смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ
та інших водних об'єктів виділяються з лісів другої групи за
нормативами (додаток N 7). У лісах першої групи, що віднесені до
інших категорій захисності, зазначені смуги не виділяються. На беззаплавних річках або ділянках річок, що не мають чітко
вираженої заплави, ширина смуг лісів визначається за нормативами
від урізу води (у меженний період), а якщо русло річки
розчленоване на протоки - від берега зовнішньої протоки. Якщо
русло річки розчленоване на протоки, що охоплюють високопідняті
міжріччя завширшки понад 1 кілометр, ширина смуг лісів по берегах
кожної протоки встановлюється така ж, як і для решти частини русла
цієї річки. Вздовж річок з чітко вираженою заплавою ширина смуг
лісів збільшується на ширину безлісної заплави. До складу смуг лісів, які виділяються вздовж берегів у
верхів'ях річок, включаються ліси радіусом, що дорівнює ширині
смуги, яка встановлюється вздовж берегів річки. Ширина смуг лісів навколо озер та водоймищ встановлюється
від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню
водойми, і дорівнює ширині виділених смуг уздовж річок, які
впадають до них або витікають з них. Якщо до озера чи водоймища впадають або витікають з них
кілька річок, ширина смуги лісу встановлюється такою ж, як у
річки, що має найбільшу ширину. У районах, які зазнають впливу ерозійних процесів, уздовж
річок, що мають велике водогосподарське значення, ширина лісових
смуг може встановлюватись на основі спеціальних обстежень. Смуги лісів виділяються вздовж річок завдовжки 10 і більше
кілометрів в гірських умовах, 25 і більше кілометрів у рівнинних
умовах, а також навколо озер та водоймищ площею 100 і більше
гектарів на землях лісового фонду. По берегах річок завдовжки менше відповідно 10 і 25
кілометрів, а також навколо озер і водоймищ площею менше 100
гектарів виділяються берегозахисні ділянки лісу, ширина смуг яких
визначається за нормативами виділення особливо захисних земельних
ділянок лісового фонду. Ширина наявних смуг лісів цієї категорії захисності, яка
перевищує нормативи, не підлягає перегляду. 13. До смуг лісів, що захищають нерестовища цінних
промислових риб, відносяться ліси, розташовані по берегах водних
об'єктів, які є місцем нересту цінних промислових риб і прилягають
безпосередньо до русла річки або берега водоймища, а при безлісній
заплаві - до заплави річки. Крім того, до цих смуг лісів можуть
відноситись також ліси, що знаходяться в районах розташування
заводів та господарств з розведення осетрових і лососевих риб. Ширина смуг лісів цієї категорії захисності визначається на
основі спеціальних обстежень, а у разі їх відсутності - згідно з
нормативами. 14. До захисних лісових насаджень на смугах відводу каналів
належать усі ліси, розташовані в смугах відводу каналів.
Б. Ліси, що виконують переважно захисні функції
15. До лісів протиерозійних відносяться природні та штучно
створені ліси на ярах, легкорозвіюваних пісках, рекультивованих
землях, кам'янистих розсипах, малопотужних кам'янистих грунтах,
ліси, розташовані у високогірних зонах, на крутих гірських схилах,
в селенебезпечних басейнах та на схилах лавинонебезпечних басейнів
за нормативами (додаток N 8), крім випадків, передбачених пунктом
34 цього Порядку. 16. До лісів приполонинних (прияйлових) відносяться смуги
лісу завширшки 200-500 метрів у горах уздовж верхньої його межі з
безлісною місцевістю (полонинами, яйлами). Ширина приполонинних (прияйлових) лісів визначається в
кожному конкретному випадку з урахуванням місцевих геологічних,
гідрологічних, грунтових та інших природних умов на основі
матеріалів лісовпорядкування і спеціальних наукових обстежень. 17. До захисних смуг лісів вздовж залізниць відносяться
ліси, що прилягають до діючих та тих, що будуються, залізниць,
завширшки 500 метрів з кожного боку. Ширину смуг встановлюють
від межі смуги відводу дороги, але не менш як 15 метрів від
полотна залізниці. В гірських районах ширина захисних смуг лісів
у разі потреби може бути збільшена на основі спеціальних
обстежень до розмірів, що забезпечують надійне збереження доріг
і безпеку руху. 18. До захисних смуг лісів вздовж автомобільних доріг
державного значення відносяться ліси, що прилягають до діючих та
тих, що будуються, автомобільних доріг, завширшки 250 метрів з
кожного боку дороги. Ширину смуг визначають від межі смуги відводу
дороги, але не менш як 15 метрів від полотна автомобільної
дороги. У гірських районах на дорогах державного значення ширина
захисних смуг лісів у разі потреби може бути збільшена на основі
спеціальних вишукувань до розмірів, що забезпечують надійне
збереження доріг і безпеку руху. 19. До особливо цінних лісових масивів на основі спеціальних
вишукувань і обгрунтувань відносять унікальні за породним складом,
продуктивністю і генетичними властивостями ліси з наявністю
реліктових та ендемічних видів дерев. 20. До державних захисних лісових смуг належать спеціально
створені насадження лінійного типу для виконання
кліматорегулюючих, грунтозахисних і водоохоронних функцій. 21. До байрачних лісів відносяться приурочені до балок
природні та штучно створені ліси степової зони, які мають захисне
значення. 22. До степових перелісків відносяться роз'єднані ділянки
лісу в степовій зоні в блюдцеподібних зниженнях, що виконують
переважно важливі захисні функції. 23. До інших лісів степових, лісостепових, гірських районів,
які мають важливе значення для захисту навколишнього природного
середовища, належать ліси, які за ознаками і умовами,
передбаченими цим Порядком, не належать до інших категорій
захисності, але виконують переважно важливі функції захисту
навколишнього природного средовища, грунтів та
сільськогосподарських угідь. 24. До полезахисних лісових смуг належать штучно створені
насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських
угідь. 25. До захисних лісових насаджень на смугах відводу залізниць
та автомобільних доріг належать усі ліси, розташовані в смугах їх
відводу.
В. Ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні
та оздоровчі функції
26. До лісів населених пунктів належать ліси, що знаходяться
у межах міст, селищ та інших населених пунктів. 27. До лісів зелених зон навколо населених пунктів і
промислових підприємств відносяться ліси, розташовані за міською
(селищною) межею навколо населених пунктів і промислових
підприємств або поблизу них, виконують важливі захисні,
санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції і є місцем відпочинку
населення. Ліси зелених зон поділяються на лісопаркову і
лісогосподарську (санітарно-захисні) частини. До лісопаркової
частини лісів зелених зон відносяться ділянки лісу, сприятливі для
масового відпочинку. Виділення зелених зон проводиться з урахуванням конкретних
природних умов, розміщення промислових об'єктів, а також місць
масового відпочинку населення і приміських
лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів (будинків
відпочинку, пансіонатів, таборів тощо). Частина лісів, що примикають до населених пунктів і
промислових підприємств або розташовані поблизу них і належать до
інших категорій захисності із суворішим режимом ведення лісового
господарства та користування лісом (відповідно до пункту 4 цього
Порядку), до складу зеленої зони не включається, але враховується
під час визначення її розмірів. Розміри зелених зон і лісопаркових частин у них визначаються
за нормативами згідно з додатком N 9. 28. До лісів першого і другого поясів зон санітарної охорони
джерел водопостачання належать ліси, що знаходяться в межах
першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел
водопостачання, затверджених у встановленому порядку. У межах третього поясу зон санітарної охорони джерел
водопостачання ліси відносяться до відповідних груп і категорій
захисності, виділених відповідно до цього Порядку. 29. До лісів зон округів санітарної охорони
лікувально-оздоровчих територій належать ліси, що знаходяться в
межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій,
виділених у встановленому порядку. Згідно з вимогами до режиму ведення лісового господарства і
користування лісом ліси округів санітарної охорони
лікувально-оздоровчих територій поділяються на: ліси першої і другої зон округів санітарної охорони
лікувально-оздоровчих територій; ліси третьої зони санітарної охорони лікувально-оздоровчих
територій. До зазначених категорій захисності належать ліси, що
знаходяться в межах відповідних зон округів санітарної охорони
лікувально-оздоровчих територій.
Г. Ліси спеціального цільового призначення
30. До лісів природних заповідників, біосферних заповідників,
національних природних парків, пам'яток природи, заповідних
урочищ, регіональних ландшафтних парків належать ліси територій
природно-заповідного фонду, створені або оголошені в порядку,
встановленому Законом України "Про природно-заповідний фонд
України". 31. До лісів, що мають наукове або історичне значення,
відносяться ліси, які знаходяться на території історико-культурних
заповідників, меморіальних комплексів у місцях, пов'язаних з
важливими історичними подіями, у межах зон охорони пам'яток
історії, археології, містобудування і архітектури, монументального
мистецтва, а також ліси, які є зразками визначних досягнень науки
і практики або об'єктами досліджень на довгочасну перспективу. До лісів генетичних резерватів відносяться ліси, виділені в
установленому порядку за своїми типовими фітоценотичними,
лісівничими та лісорослинними показниками для даного
природно-кліматичного (лісонасіннєвого) району з метою збереження
цінних у генетико-селекційному відношенні частин популяції виду,
підвиду, екотипу лісової породи. 32. До лісоплодових насаджень відносяться природні або штучно
створені плодово-ягідні і горіхоплідні ліси, що мають спеціальне
господарське значення. 33. До субальпійських деревних та чагарникових угруповань
відносяться розташовані в межах відкритої гірської місцевості
(полонин, яйл) угруповання субальпійського поясу.
IV. Особливо захисні земельні ділянки лісового фонду
34. Виділення особливо захисних земельних ділянок лісового
фонду проводиться за ознаками відповідно до нормативів (додаток N
10), які можуть бути деталізовані і диференційовані з урахуванням
місцевих природних умов. Ліси, що виконують переважно протиерозійні функції, але мають
незначну площу і сильну роззосередженість, відносяться до особливо
захисних земельних ділянок лісового фонду, виділення яких
проводиться за ознаками відповідно до встановлених нормативів
(додаток N 8).
Додаток N 1
ХАРАКТЕРИСТИКА
лісових кварталів, урочищ, що проектуються
до переведення (віднесення)
з ________________ групи (категорії захисності)
до _______________ групи (категорії захисності)
по ____________________________________________________
(найменування підприємства, установи, організації,
прізвище, ім'я та по батькові громадянина, в постійному
користуванні якого (якої) знаходяться земельні ділянки
лісового фонду) ————————————————————————————————————————————————————————————————— | |Землі, |Загальний|Стиглі і перестійні| N |Загальна |вкриті |запас де-| насадження | квар-|площа, |лісовою |ревини, |———————————————————| Примітка талів|гектарів |рослин- | куб. | площа, | запас,| | |ністю, |метрів | гектарів| куб. | | |гектарів| | | метрів | —————+—————————+————————+—————————+—————————+—————————+—————————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 —————————————————————————————————————————————————————————————————
Лісництво ________________________
Усього по лісництву ______________
Усього ___________________________
Примітка. У разі переведення лісів з другої групи до першої
зазначають, до якої категорії захисності вони
будуть належати.
Додаток N 2
ВІДОМІСТЬ РОЗРАХУНКОВОЇ ЛІСОСІКИ ___________________________________________ ___________________________________________
(найменування підприємства, установи, організації,
прізвище, ім'я та по батькові громадянина, в постійному
користуванні якого (якої) знаходяться земельні ділянки
лісового фонду) __________________________________________
(області, Автономної Республіки Крим)
————————————————————————————————————————————————————————————————— | Розрахункова лісосіка |————————————————————————————————————————————————— Групи порід, | до переведення | після переведення породи |————————————————————————+———————————————————————— |вік |площа|запас, |вік |площа,|запас, |стиг-| гек-|тис.куб. |стиг-|гек- |тис.куб. |лості|тарів|метрів |лості|тарів |метрів | | |————————————| | |——————————— | | |усьо-|у | | |усьо|у | | |го |тому | | |го |тому | | | |числі | | | |числі | | | |ліквід| | | |ліквід ———————————————+—————+—————+—————+——————+—————+——————+————+—————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 ————————————————————————————————————————————————————————————————— Група лісів, категорія Група лісів, категорія
захисності захисності
Хвойні,
у тому числі
сосна (ялина,
ялиця)
Твердолистяні
у тому числі
дуб
бук
М'яколистяні,
у тому числі
береза
осика _______________________________________________________________
Усього
Примітка. У графі 1 зазначаються також інші породи дерев, для
яких зроблено розрахунок рубок головного
користування.
Додаток N 3
РОЗРАХУНОК
площ смуг лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ
та інших водних об'єктів
________________________ області, Автономної Республіки Крим
————————————————————————————————————————————————————————————————— Річ- |Довжина,|Підпри- |Ширина |Площа |Фактич- |Площа ки,озера,|кіломет-|ємство, |лісової |лісових |на площа|лісо- водоймища|рів |установа, |смуги, |смуг, |існуючих|вих та інші | |організація,|вста- |розра- |лісових |смуг, водні | |громадянин, |новлена |хована |смуг, |які об'єкти, | |у пос- |за нор-|за нор- |гектарів|виді- вздовж | |тійному |мативами,мативами,| |ляю- берегів | |користуванні|метрів |гектарів | |ться яких ви- | |якого | | | |до- діляються| |(якої) | | | |дат- смуги | |знаходяться | | | |ково лісів | |земельні | | | |гек- | |ділянки | | | |тарів | |лісового | | | | | |фонду | | | | —————————+————————+————————————+————————+—————————+————————+————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 —————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 4
ВІДОМІСТЬ
площ протиерозійних лісів
_______________ області, Автономної Республіки Крим
——————————————————————————————————————————————————————————————— N | Найменування | Підприємство, | Нормативи |Площа проти- п/п|протиерозійних| установа, | виділення |ерозійних | лісів | організація, | протиеро- |лісів, | | прізвище, ім'я та| зійних лі- |розрахо- | | по батькові | сів |вана за нор- | | громадянина, у | |мативами, | | постійному | |гектарів | |користуванні якого| | | |(якої) знаходяться| | | | земельні ділянки| | | | лісового фонду | | ———+——————————————+——————————————————+————————————+———————————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 ———————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 5
РОЗРАХУНОК
площ зелених зон (лісопаркових частин зелених зон)
міст та інших населених пунктів ______________________області, Автономної Республіки Крим
—————————————————————————————————————————————————————————— Підприємство, |Населені |Чисельність |Лісо-| Лісис-| установа, |пункти, | населення |рос- | тість | організація, |навколо | тис. чол. |линна| району| прізвище, ім'я та |яких |—————————————|зона | роз- | по батькові |виділяють|на мо-| з | | ташу- | громадянина, у |ся зелен |мент |ураху-| | ван- | постійному |зони |пере- |ванням| | ня | користуванні якого| |веден-|зрос -| | насе- | (якої) знаходяться| |ня |тан- | | лено- | земельні ділянки | | |ня в | | го | лісового фонду | | |майбут| | пункту| | | |ньому | | (від- | | | | | | сот- | | | | | | ків) | ——————————————————+—————————+——————+——————+—————+———————+ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ————————————————————————————————————————————————————————— ————————————————————————————————————————————————————————— Розмір площі| Площа зе- | Фактична |Площа зеле- зеленої зо- | леної зо- | площа іс- |ної зони, що про- ни на 1000 | ни, роз- | нуючої зе- |ектується чол.за нор- | рахована | леної зони, |додатково, мативами, | за норма- | гектарів |гектарів гектарів | тивами, | | | гектарів | | ————————————+————————————+—————————————+————————————————— | у | | у | | у | | у | тому | | тому | | тому | | тому усь-| числі | усь-| числі| усь-| числі | усь-| числі ого | лісо- | ого | лісо-| ого | лісо- | ого | лісо- | пар- | | пар- | | пар- | | пар- | кова | | кова | | кова | | кова | части | | част-| | част- | | части- | на | | ина | | ина | | на ————+———————+—————+——————+—————+———————+—————+———————————— 7 | 8 | 9 | 10 | 11| 12 | 13 | 14 ——————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 6
ВІДОМІСТЬ
особливо захисних земельних ділянок
лісового фонду
_________________ області, Автономної Республіки Крим
———————————————————————————————————————————————————————————— Найменування і ознаки особливо |Площа,| Нормативи виділення захисних земельних ділянок |гекта-| особливо захисних лісового фонду |рів | земельних ділянок | | лісового фонду ————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 7
НОРМАТИВИ
виділення смуг лісів вздовж берегів річок,
навколо озер, водоймищ та інших водних
об'єктів
1. Ці нормативи не поширюються на річки завдовжки понад 1
тис. кілометрів, озера, водоймища площею понад 10 тис. гектарів, а
також на судохідні і магістральні канали, вздовж яких ширина смуг
лісів встановлюється на основі спеціальних обстежень.
2. Смуги лісів вздовж берегів річок в рівнинній частині
України визначаються залежно від довжини річок:
Довжина річки, кілометрів Ширина лісових смуг, метрів
до 50 150
51 - 100 300
101 - 300 400
301 - 500 500
501 - 1000 750
3. Смуги лісів вздовж берегів гірських річок Криму і Карпат,
якщо загальна довжина схилів, що прилягають до берега річки, не
досягає 500 метрів, а їх крутизна - 10 градусів, визначаються
залежно від довжини річок: ————————————————————————————————————————————————————————————————— Лісорослинні зони | Довжина річки,| Ширина лісових смуг, і підзони | кілометрів | метрів ————————————————————————————————————————————————————————————————— 1.Нижньогірна (до 500 метрів до 25 200
над рівнем моря) - дубові і 26 - 50 300
дубово-грабові ліси 51 - 200 350
2.Середньогірна (500-1100 метрів до 25 150
над рівнем моря)-букові,буково- 26 - 50 250
грабові, буково- ялицеві ліси 51 - 200 300

Примітка. Ширина смуг лісів вздовж берегів гірських річок
Криму і Карпат із збільшенням довжини схилу на
кожні 100 метрів збільшується на 50 метрів, а із
збільшенням крутизни схилу на кожні 5 градусів -
додатково на 20 метрів.
Додаток N 8
НОРМАТИВИ
виділення протиерозійних лісів ————————————————————————————————————————————————————————————————— | Найменування проти- | Нормативи виділення ерозійних лісів | протиерозійних лісів ————————————————————————————————————————————————————————————————— На рівнинах
Ліси на ярах, берегах Ділянки лісу на берегах
балок і річкових до- балок і річкових
лин долин з крутизною
схилів 25 і більше
градусів, а також
усі ліси на ярах,
зсувних берегах
балок і річкових
долинах незалежно
від крутизни їх
схилів
Ліси на легкорозвію- Ділянки лісу в лісовій та
ваних пісках лісостеповій зонах
на розвіюваних
пісках і по їх
периметру смугою
завширшки 200 метрів
від узлісся. Ділянки
лісу в степовій зоні
на розвіюваних
пісках в умовах
місцезростання Ао,
А1 і В1
Ліси на рекультиво- Усі ліси на
ваних землях рекультивованих
землях, крім лісових
насаджень у кар'єрах
родовищ торфу,
горючих сланців та в
гідровідвалах
У горах
Високогірні ліси Усі ліси, розташовані
вище 1100 метрів над
рівнем моря
Ліси в селенебезпеч- Усі ліси в зоні
них басейнах формування селей.
Зону формування селей
визначають за
характерними
ознаками:
накопичення
розсипчасто-
уламкових мас на
крутих схилах долин,
вихід корінних
порід, каменепад і
зсув грунтів.
Перелік
селенебезпечних
басейнів
установлюється за
даними
Гідрометеослужби
Ліси у Смуги лісу по верхній
лавинонебезпечних його межі залежно
басейнах від довжини
безлісного схилу:
довжина безлісного ширина смуги лісу,
схилу, метрів метрів
до 150 250
151 - 200 300
201 - 250 350
251 - 300 400
301 - 350 450
понад 350 всі ліси до
підніжжя схилу
Перелік лавинонебезпечних басейнів
установлюється за даними Гідрометеослужби
Ліси на стрімких Ділянки лісу на
гірських схилах схилах крутизною:
південної експозиції - понад 30 гра-
дусів,
північної експозиції - понад 35 гра-
дусів
Ліси на малопотужних Ділянки лісу на
кам'янистих грунтах малопотужних
кам'янистих грунтах,
а також виходах на
поверхню каміння і
скельних оголень на
площі більше 50
відсотків
Ліси на кам'янистих Ділянки лісу завширшки 100
розсипах метрів навколо
кам'янистих розсипів
з розширенням по
нижній межі розсипів
до підніжжя схилу,
але не більше як до
300 метрів
Додаток N 9
НОРМАТИВИ
визначення площ лісів зелених зон
навколо населених пунктів
1. За цими нормативами визначають площі лісів зелених зон та
лісопаркових частин лісів зелених зон навколо населених пунктів з
чисельністю населення до 1 млн. чоловік.
Для населених пунктів з чисельністю населення понад 1 млн.
чоловік зелені зони виділяються за індивідуальними проектами.
2. Залежно від санітарних і кліматичних умов площі лісів
зелених зон допускається збільшувати або зменшувати не більш як на
15 відсотків.
3. У лісостеповій і степовій лісорослинних зонах з лісистістю
2 і менше відсотків до лісопаркової частини відноситься уся площа
лісів зеленої зони.
Нормативи визначення загальної площі
лісів зелених зон
(гектарів на 1000 чоловік населення)
————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Населені пункти з кількістю Лісорослинна | Лісистість | населення, тисяч чоловік зона | відсотків |—————————————————————————————————————— | | менше| 12 | 50,1|100,1|250,1|біль- | | 12 | - | - | - | - | ше | | | 50 | 100|250 |500 |500 —————————————————————————————————————————————————————————————————— Полісся менше 5 10 11 17 20 25 30
5 - 10 15 20 30 35 45 60
10,1 - 15 25 30 50 55 75 90
15,1 - 20 40 50 70 85 110 135
20,1 - 25 45 55 85 100 130 160
понад 25 55 70 105 125 165 200
Лісостеп менше 3 7 9 14 16 20 25
і Степ 3 - 5 11 14 20 25 30 40
5,1 - 10 20 25 35 45 55 70
10,1 - 15 30 40 60 70 90 110
понад 15 45 60 85 100 130 160
Гірський менше 5 10 13 19 20 30 35
Крим і
Карпати 5 - 10 20 25 35 40 50 65
10,1 - 15 30 35 55 60 80 100
15,1 - 20 45 55 80 90 120 145
20,1 - 25 50 65 95 110 140 175
понад 25 65 80 120 135 180 220

Нормативи визначення площі
лісопаркової частини лісів
зелених зон
Чисельність населення, Розмір лісопаркової частини,
тисяч чоловік гектарів на 1000 чоловік
менше 100 10
100 - 250 15
250,1 - 500 20
500,1 - 1000 25
Додаток N 10
ОЗНАКИ І НОРМАТИВИ
виділення особливо захисних земельних
ділянок лісового фонду
————————————————————————————————————————————————————————————————— Найменування і ознаки | Нормативи виділення особливо особливо захисних земельних| захисних земельних ділянок ділянок лісового фонду | лісового фонду —————————————————————————————————————————————————————————————————— 1. Ділянки лісу на схилах ліси, що прилягають до брівки яру,
ярів, балок, обривів, балки, осипу, зсуву на відстані
осипів і зсувів 100 метрів
2. Ділянки лісу навколо ділянки лісу навколо витоків річок,
витоків річок уздовж яких установлено смуги лісів,
радіусом, що дорівнює ширині смуги,
встановленої для цієї річки, але не
більш як 300 метрів, а навколо
верхів'я річок, уздовж берегів яких
смуги лісів не встановлено, -
радіусом, що дорівнює ширині
берегозахисних ділянок лісу,
виділених для цієї річки
3. Берегозахисні ділянки смуги лісу завширшки 200 метрів, але
лісу не більше ширини встановленої смуги
лісів вздовж берегів річок, навколо
озер, водоймищ та інших водних
об'єктів, і завширшки 150 метрів -
уздовж річок, де смуги лісів не
встановлено;
уздовж берегів річок завдовжки понад
1000 кілометрів і навколо озер,
водоймищ, площею понад 10000
гектарів, а також уздовж судохідних і
магістральних каналів ширина смуг
берегозахисних ділянок лісу
встановлюється на основі спеціальних
обстежень
4. Узлісся, що прилягають узлісся завширшки 50 метрів (у
до залізниць, рівнинних лісах) і 100 метрів (у автомобільних доріг гірських лісах), що прилягають до державного значення, залізниць, автомобільних доріг і державного кордону державного кордону. Виділяються в
захисних смугах лісів, установлених
вздовж зазначених доріг, а також
уздовж державного кордону в
категоріях захисності, для яких не
встановлено режим обмеженого
лісокористування
5. Ділянки лісу навколо са- ділянки лісу радіусом 1 кілометр
наторіїв, будинків навколо оздоровчих територій та 0,5 відпочинку, кілометра - навколо рекреаційних пансіонатів, ту- територій ристичних баз тощо
6. Ділянки лісу навколо мі- ділянки лісу радіусом 1 кілометр
неральних джерел, які навколо мінеральних джерел використовуються з лі- кувальною метою або ма- ють перспективне зна- чення
7. Ділянки лісу навколо то- ділянки лісу радіусом 300 метрів
ковищ глухарів навколо токовищ глухарів. Виділяється
не більше трьох таких ділянок на 10
тис. гектарів лісового фонду
8. Смуги лісу по берегах смуги лісу завширшки 200 м на кожному
річок, заселених бобра- березі річки, заселеної бобрами. ми Зазначені смуги лісу виділяються
незалежно від наявності вздовж
берегів річок водоохоронних лісових
смуг
9. Особливо охоронні час- площа особливо охоронної частини
тини заказників визначається положенням про заказник
10.Ділянки лісу з релікто- ділянки лісу, в складі деревної,
вими і ендемічними по- чагарникової і трав'яної рослинності родами яких є реліктові або ендемічні види
рослин, що мають наукову чи історичну
цінність
11.Ділянки лісу, що мають лісонасіннєві, горіхоплідні,
спеціальне медоносні, постійні науково-дослідні господарське значення ділянки, місця масового відпочинку та
інші ділянки лісу, що мають
спеціальне господарське значення
12.Захисні смуги лісу смуги завширшки 300 метрів у гірських
вздовж ліній вододілів лісах уздовж ліній вододілів великих
річок із крутизною схилів, що
створюють гребені вододілів, понад 20
градусів
13.Захисні смуги лісу нав- смуги лісу завширшки 100 метрів
коло карстових утво- навколо карстових утворень рень
14.Смуги лісу вздовж по- смуги лісу завширшки 200 метрів по
стійних, затверджених обидва боки трас туристичних у встановленому поряд- маршрутів міжнародного і державного ку, трас туристичних значення маршрутів міжнародно- го і загальнодержав- ного значення
15.Смуги лісу в горах у гірських районах смуги лісу
уздовж завширшки 200 метрів уздовж верхньої верхньої його межі з його межі з полонинами, яйлами безлісною місцевістю
16.Смуги лісу вздовж русел у гірських районах смуги лісу
снігових лавин завширшки 200 метрів уздовж
постійних русел снігових лавин
17.Смуги лісів уздовж магі- у гірських районах смуги лісу
стральних нафтогазокон- завширшки 50 метрів, що прилягають денсатопроводів та про- до траси нафтогазоконденсатопроводів дуктопроводів та продуктопроводів
18.Узлісся, що прилягають узлісся завширшки 50 метрів, що
до земель історико- прилягають до історико-культурних культурного заповідників, меморіальних парків, призначення поховань, археологічних і
архітектурних пам'яток та
архітектурно-ландшафтних комплексів
19.Узлісся вздовж межі з узлісся завширшки 100 метрів уздовж
безлісною місцевістю межі з безлісною місцевістю
20.Невеликі ділянки лісу, ділянки лісу площею до 100 гектарів,
розташовані серед без- розташовані серед безлісної лісної місцевості місцевості

Примітки. 1. Особливо захисні ділянки лісового фонду з
режимом обмеженого лісокористування (пункти 19 і
20 цього додатку) виділяються, якщо вони не можуть
бути віднесені до інших особливо захисних ділянок
лісового фонду.
2. Особливо захисні ділянки лісового фонду не
виділяються в категоріях захисності лісів, для
яких встановлюється аналогічний або суворіший
режим ведення лісового господарства і користування
лісом.



вгору