Про створення державної служби медицини катастроф
Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 14.04.1997343
Документ 343-97-п, перша редакція — Прийняття від 14.04.1997
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 14 квітня 1997 р. N 343
Київ
Про створення державної служби медицини катастроф

Відповідно до статті 37 Основ законодавства України про
охорону здоров'я ( 2801-12 ) та з метою створення єдиної державної
системи медичної допомоги на випадок екстремальних ситуацій на
території України Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Утворити державну службу медицини катастроф (далі-Служба)
на базі існуючих медичних закладів і в межах виділених на їх
утримання коштів. 2. Установити, що основним завданням Служби є надання
громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи,
аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне
бактеріологічне і хімічне забруднення тощо) безоплатної медичної
допомоги. Служба складається з медичних сил і засобів та лікувальних
закладів центрального та територіального рівня незалежно від виду
діяльності та галузевої належності, визначених Міністерством
охорони здоров'я за погодженням з Міністерством з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, Міністерством оборони, Міністерством
внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Національною гвардією,
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською
та Севастопольською міськими державними адміністраціями: координацію діяльності Служби на випадок виникнення
екстремальних ситуацій здійснюють центральна та територіальні
координаційні комісії, що утворюються відповідно Кабінетом
Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями; організаційно-методичне керівництво Службою здійснює
Міністерство охорони здоров'я.
3. Затвердити Положення про державну службу медицини
катастроф, Положення про координаційні комісії державної служби
медицини катастроф (додаються).
4. Міністерству охорони здоров'я у місячний термін: визначити за погодженням з центральними та місцевими органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим
медичні сили і засоби та лікувальні заклади ( v0334282-97 ), які
будуть включені до складу Служби, з визначенням обов'язкової
кількості спеціалізованих бригад постійної готовності служби
екстреної медичної допомоги на відповідній території; подати Кабінетові Міністрів України погоджений в
установленому порядку з центральними та місцевими органами
виконавчої влади та Радою міністрів Автономної Республіки Крим
проект Програми розвитку державної служби медицини катастроф на
1998 - 2001 роки; утворити Український науково-практичний центр екстреної
медичної допомоги та медицини катастроф у межах бюджетних
асигнувань, виділених Міністерству, та затвердити його Статут
( v0171282-97 ); подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо складу
Центральної координаційної комісії державної служби медицини
катастроф.
5. Київській міській державній адміністрації вирішити у
місячний термін питання про розміщення на базі Київської лікарні
швидкої медичної допомоги Українського науково-практичного центру
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і забезпечити
створення належних умов для його функціонування.
6. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям
створити протягом двох місяців відповідні територіальні
координаційні комісії державної служби медицини катастроф.

Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
Інд.28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 р. N 343
ПОЛОЖЕННЯ
про державну службу медицини катастроф

1. Медицина катастроф є галуззю охорони здоров'я.
2. Державна служба медицини катастроф (далі - Служба)
складається з визначених МОЗ України за погодженням з
МНС, Міноборони, МВС, Мінтрансом, Національною гвардією, Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями медичних сил,
засобів та лікувальних закладів незалежно від форм власності, виду
діяльності та галузевої належності на державному та
територіальному рівнях для надання в екстремальних ситуаціях
(стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії,
епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо)
медичної допомоги насамперед спеціалізованими бригадами постійної
готовності Служби. В екстремальних ситуаціях медична допомога громадянам
надається Службою безплатно.
3. На державному рівні Служба організовується в системі МОЗ
України. На територіальному рівні Служба організовується в системі МОЗ
Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів) охорони здоров'я
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій. Координацію роботи Служби на державному рівні здійснює
Центральна координаційна комісія МОЗ України. Координацію роботи Служби на територіальному рівні здійснюють
відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська та
Севастопольська міські територіальні координаційні комісії. Положення про Центральну та територіальні координаційні
Комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України. Керівництво Службою під час ліквідації медико-санітарних
наслідків екстремальних ситуацій покладається на державному рівні
на МОЗ України, на територіальному рівні - відповідно на МОЗ
Автономної Республіки Крим, управління (відділи) охорони здоров'я
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій.
4. Основними завданнями Служби є: взаємодія медичних сил, засобів та лікувальних закладів
відповідно на державному та територіальному рівні у сфері
медичного захисту населення на території України у разі виникнення
екстремальних ситуацій; прогнозування медико-санітарних наслідків екстремальних
ситуацій та розроблення рекомендацій щодо здійснення конкретних
скоординованих заходів для зниження їх негативного впливу; ліквідація медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій
медичними силами та засобами насамперед спеціалізованих бригад
постійної готовності Служби.
5. Служба відповідно до покладених на неї завдань: надає постраждалим в екстремальних ситуаціях безплатну
екстрену медичну допомогу на догоспітальному та госпітальному
етапах, насамперед силами спеціалізованих бригад постійної
готовності Служби; організовує і проводить комплекс санітарно-гігієнічних та
протиепідемічних заходів у районах екстремальних ситуацій; координує роботу, спрямовану на забезпечення готовності
органів охорони здоров'я, визначених МОЗ України лікувальних
закладів, системи зв'язку та оповіщення, медичних та
спеціалізованих формувань і закладів Служби до дій в екстремальних
ситуаціях; здійснює збір, аналіз, облік і надання інформації про
медико-соціальні наслідки екстремальних ситуацій згідно з
Тимчасовим регламентом надання інформації органами державної влади
в рамках Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань
надзвичайних ситуацій; забезпечує збереження здоров'я персоналу, який бере участь у
ліквідації наслідків екстремальних ситуацій; забезпечує створення та раціональне використання резерву
матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів Служби
відповідно на центральному та територіальному рівнях; бере участь у підготовці медичних і немедичних працівників,
на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної
допомоги у випадках виникнення екстремальних ситуацій; проводить науково-дослідну роботу, пов'язану з удосконаленням
форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги
постраждалим в екстремальних ситуаціях; бере участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини
катастроф.
6. До складу Служби на державному рівні входять Український
науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф, медичні формування, лікувальні заклади, визначені МОЗ
України за погодженням з МНС, Міноборони, МВС, Мінтрансом,
Національною гвардією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями, а також створені на базі цих закладів охорони
здоров'я спеціалізовані бригади постійної готовності Служби.
7. До складу Служби на територіальному рівні входять
територіальні центри екстреної медичної допомоги, спеціалізовані
бригади постійної готовності Служби, медичні формування,
лікувальні заклади, віднесені МОЗ України до цього рівня за
погодженням з МОЗ Автономної Республіки Крим, обласними, Київською
та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також
створені на базі цих закладів охорони здоров'я спеціалізовані
територіальні бригади постійної готовності Служби.
8. Служба проводить свою діяльність за планами
медико-санітарного забезпечення населення на випадок виникнення
екстремальних ситуацій. План медико-санітарного забезпечення населення на випадок
виникнення екстремальних ситуацій на державному рівні
розробляється МОЗ України, попередньо розглядається Центральною
координаційною комісією і затверджується Кабінетом Міністрів
України. Плани медико-санітарного забезпечення населення в
екстремальних ситуаціях Служби на територіальному рівні
розробляються МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями
(відділами) охорони здоров'я обласних, Київської та
Севастопольської міської державної адміністрації, попередньо
розглядаються територіальними координаційними комісіями Служби і
затверджуються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 р. N 343
ПОЛОЖЕННЯ
про координаційні комісії державної служби медицини катастроф

1. Координацію роботи державної служби медицини катастроф
(далі - Служба) здійснюють відповідні координаційні Комісії.
2. Координаційні комісії державної служби медицини катастроф
(далі - комісії) є постійно діючими дорадчими позаштатними
органами, утвореними з метою узгодження складу та порядку
використання в екстремальних ситуаціях медичних сил і засобів
Служби, визначених МОЗ України за погодженням з МНС, Міноборони,
МВС, Мінтрансу, Національної гвардії, Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя, які входять до складу Служби. Комісії узгоджують: склад та порядок використання в екстремальних ситуаціях
медичних сил і засобів, які входять до складу Служби; програми розвитку Служби відповідних рівнів; плани медико-санітарного забезпечення населення на випадок
виникнення екстремальних ситуацій; заходи щодо удосконалення організаційної структури та
функціонування Служби відповідного рівня; плани заходів щодо забезпечення постійної готовності Служби
до виконання покладених на неї завдань; заходи щодо підготовки фахівців для Служби; координують роботу із створення і використання резервів,
медичних і матеріально-технічних ресурсів Служби на відповідному
рівні.
3. Комісії утворюються на центральному рівні в системі МОЗ
України і на територіальних рівнях (в Автономній Республіці Крим,
областях та мм. Києві та Севастополі).
4. До складу Центральної комісії входять повноважні
представники МОЗ України, медичних (медико-санітарних) служб МНС,
Міноборони, МВС, Мінтрансу, Національної гвардії та Українського
науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф, а також представники, визначені відповідно Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями. Роботою Центральної комісії керує її голова, а у разі
відсутності голови - за його дорученням один з його заступників.
Головою Центральної комісії є Міністр охорони здоров'я України.
Заступники голови призначаються головою Центральної комісії. Загальний склад Центральної комісії визначається рішенням
Кабінету Міністрів України, а персональний - затверджується її
головою. Організаційне забезпечення роботи Центральної координаційної
комісії здійснює МОЗ України.
5. До складу відповідних територіальних комісій входять
представники територіальних органів управління охорони здоров'я,
територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медичних
закладів відомчого підпорядкування, а також представники,
визначені Міноборони, МВС, Мінтрансу, СБУ та інших центральних
органів виконавчої влади. Роботою відповідної територіальної комісії керує її голова, а
у разі відсутності голови - за його дорученням один із його
заступників. Головою територіальної комісії є відповідно Міністр
охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальники управлінь
(відділів) охорони здоров'я обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій. Заступники
голови територіальної комісії призначаються її головою. Загальний склад територіальної комісії визначається
відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями
після погодження із заінтересованими органами, представники яких
входять до складу комісії, а персональний склад затверджує її
голова.
6. Комісії здійснюють свої повноваження у взаємодії з
місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування.
7. Центральна та територіальні комісії провадять свою
діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються головами
комісій.
8. У разі виникнення екстремальної ситуації засідання комісії
проводяться того ж чи наступного дня. Рішення комісії може бути
прийнято шляхом оповіщення.
9. У разі потреби комісії можуть залучати до роботи фахівців
та працівників підприємств, установ, організацій (за згодою їх
керівників).



вгору