Про правові засади цивільного захисту
Закон України від 24.06.20041859-IV
Документ 1859-IV, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.07.2013, підстава - 5403-VI


     здійснювати інші повноваження, передбачені законом. 

{ Пункт 2 частини першої статті 30 виключено на підставі
Закону N 588-VI ( 588-17 ) від 24.09.2008 }

2. Посадові особи урядового органу державного нагляду у сфері
цивільного захисту та техногенної безпеки і його територіальних
органів зобов'язані: { Абзац перший частини другої статті 30 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 588-VI ( 588-17 ) від
24.09.2008 }
складати акти перевірок, приписи і протоколи у разі
невиконання законних вимог посадових осіб спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту;
направляти в установленому законом порядку до відповідних
органів матеріали про порушення вимог законодавства у сфері
цивільного захисту для вирішення питання про притягнення винних
осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності;
обмежувати, зупиняти в установленому законодавством порядку
роботи з будівництва, реконструкції, розширення об'єктів, що
проводяться з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного
захисту;
перевіряти стан готовності органів управління, сил і засобів
цивільного захисту до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
3. Посадові особи урядового органу державного нагляду у сфері
цивільного захисту та техногенної безпеки і його територіальних
органів несуть відповідальність за невиконання або неналежне
виконання покладених на них обов'язків згідно із законом. { Частина третя статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 588-VI ( 588-17 ) від 24.09.2008 }
4. Збитки фізичним або юридичним особам, завдані посадовими
особами урядового органу державного нагляду у сфері цивільного
захисту та техногенної безпеки і його територіальних органів
внаслідок правомірного застосування ними повноважень, передбачених
цією статтею, відшкодовуються потерпілим у встановленому
законодавством порядку за рахунок коштів Державного бюджету
України, крім випадків, коли шкода майну фізичних або юридичних
осіб завдана діями власників цього майна. { Частина четверта статті 30 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 588-VI ( 588-17 ) від 24.09.2008 }
Стаття 30-1. Спеціальні заходи щодо усунення порушень вимог
законодавства у сфері цивільного захисту та
техногенної безпеки
1. Посадові особи урядового органу державного нагляду у сфері
цивільного захисту та техногенної безпеки і його територіальних
органів, зазначені у частинах третій - п'ятій статті 29 цього
Закону, у межах своїх повноважень видають приписи щодо
забезпечення додержання вимог законодавства, усунення порушень
вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної
безпеки у разі:
відсутності, неповноти розроблення чи невиконання посадових
інструкцій, правил та інших організаційно-розпорядчих документів,
що стосуються заходів щодо забезпечення цивільного захисту та
техногенної безпеки;
непроведення в установленому порядку навчання персоналу діям
у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;
відсутності, неповноти або невиконання спланованих заходів
щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру;
непроведення ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів чи
об'єктів підвищеної небезпеки;
непроведення паспортизації потенційно небезпечних об'єктів чи
об'єктів підвищеної небезпеки;
відсутності декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;
відсутності на виробництвах, що застосовують небезпечні
речовини, паспортів (формулярів) на обладнання, устаткування та
апаратуру або системи із забезпечення їх безперебійної
(безаварійної) роботи;
відсутності, неповноти створення або невідповідності
затвердженим в установленому порядку номенклатурі та обсягам
призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
об'єктових матеріальних резервів, створення яких передбачено
законодавством;
невідповідності кількості промислових засобів індивідуального
захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам
забезпечення ними працівників об'єктів, їх непридатності або
відсутності на об'єкті, а також у разі порушення порядку
зберігання таких засобів;
відсутності або непридатності засобів радіаційного та
хімічного захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно
небезпечних об'єктів чи об'єктів підвищеної небезпеки, а також у
осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або
аварії передбачена планом локалізації і ліквідації аварійних
ситуацій та аварій;
порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
відсутності плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій
та аварій на потенційно небезпечному об'єкті чи об'єкті підвищеної
небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього
плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;
відсутності або несправності на потенційно небезпечному
об'єкті чи об'єкті підвищеної небезпеки локальної системи
виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і локальної
системи оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого
ураження, та персоналу цього об'єкта;
відсутності на потенційно небезпечному об'єкті чи об'єкті
підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до
виконання покладених на неї завдань, у тому числі через
відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або
засобів індивідуального захисту;
неготовності для використання за призначенням
аварійно-рятувальної техніки та обладнання, що призначені для
забезпечення безпеки об'єкта, локалізації та ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій;
неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні
об'єкти чи об'єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких
у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або аварії
передбачена планом локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та
аварій, до дій щодо попередження та ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації;
відсутності на потенційно небезпечному об'єкті чи об'єкті
підвищеної небезпеки угоди про постійне обов'язкове обслуговування
державними аварійно-рятувальними службами відповідно до чинного
законодавства;
порушення правил транспортування небезпечних речовин
трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними
засобами;
проведення робіт з будівництва будинків, споруд, розміщення
інших господарських об'єктів, інженерних та транспортних
комунікацій з порушенням встановленого законодавством порядку їх
проведення або внаслідок проведення яких створюється загроза
безпеці населення, об'єктам, обладнанню та майну, що в них
знаходиться;
виявлення інших визначених законом порушень у сфері
цивільного захисту та техногенної безпеки.
2. У разі виявлення зазначеного у частині першій цієї статті
порушення, якщо воно створює загрозу життю або здоров'ю людей,
головний державний інспектор України з нагляду у сфері цивільного
захисту та техногенної безпеки, його перший заступник та
заступники, головні державні інспектори з нагляду у сфері
цивільного захисту та техногенної безпеки в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники мають
право призупиняти до усунення відповідного порушення роботу
підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць,
експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних
засобів, а також виконання робіт, а головні державні інспектори з
нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в
районах, містах, районах у містах та їх заступники мають право
призупиняти до усунення відповідного порушення роботу окремих
виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів,
устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт.
3. Головний державний інспектор України з нагляду у сфері
цивільного захисту та техногенної безпеки, його перший заступник
та заступники, головні державні інспектори з нагляду у сфері
цивільного захисту та техногенної безпеки в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах,
районах у містах та їх заступники у межах своїх повноважень
застосовують спеціальні заходи щодо усунення порушень вимог
законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки,
зазначені у частині другій цієї статті, шляхом видачі відповідних
розпоряджень. { Закон доповнено статтею 30-1 згідно із Законом N 588-VI
( 588-17 ) від 24.09.2008 }
Стаття 30-2. Урядовий орган державного нагляду у сфері
пожежної безпеки у складі спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань цивільного захисту
1. У складі урядового органу державного нагляду у сфері
пожежної безпеки діють підпорядковані йому територіальні органи
державного нагляду у сфері пожежної безпеки в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах,
містах, районах у містах.
2. Положення про територіальні органи державного нагляду у
сфері пожежної безпеки затверджується керівником спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту.
3. Керівник урядового органу державного нагляду у сфері
пожежної безпеки, його перший заступник та заступники за посадою
одночасно є відповідно головним державним інспектором України з
нагляду у сфері пожежної безпеки, першим заступником головного
державного інспектора України з нагляду у сфері пожежної безпеки,
заступниками головного державного інспектора України з нагляду у
сфері пожежної безпеки.
4. Начальники структурних підрозділів урядового органу
державного нагляду у сфері пожежної безпеки, їх заступники за
посадою одночасно є старшими державними інспекторами з нагляду у
сфері пожежної безпеки. Інші посадові особи урядового органу
державного нагляду у сфері пожежної безпеки є державними
інспекторами з нагляду у сфері пожежної безпеки.
5. Керівники територіальних органів державного нагляду у
сфері пожежної безпеки, їх заступники за посадою одночасно є
відповідно головними державними інспекторами з нагляду у сфері
пожежної безпеки, заступниками головних державних інспекторів з
нагляду у сфері пожежної безпеки в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у
містах. Інші посадові особи територіальних органів державного
нагляду у сфері пожежної безпеки є державними інспекторами з
нагляду у сфері пожежної безпеки.
6. Посадові особи урядового органу державного нагляду у сфері
пожежної безпеки та його територіальних органів здійснюють
повноваження державної пожежної охорони, передбачені Законом
України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ). { Закон доповнено статтею 30-2 згідно із Законом N 588-VI
( 588-17 ) від 24.09.2008 }
Стаття 31. Органи оперативного реагування на надзвичайні
ситуації у сфері цивільного захисту
1. До органів оперативного реагування на надзвичайні ситуації
у сфері цивільного захисту входять органи управління, сили і
засоби оперативного реагування на надзвичайні ситуації у складі
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у
сфері цивільного захисту, органи управління, сили і засоби
цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві та Севастополі, районах, містах та районах у містах.
2. На органи управління органів оперативного реагування на
надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту покладається:
забезпечення готовності до дій сил і засобів, призначених для
реагування на надзвичайні ситуації;
здійснення комплексу заходів із реагування на надзвичайні
ситуації, ліквідації їх наслідків;
управління підпорядкованими силами реагування, спеціальними і
спеціалізованими формуваннями;
координація дій органів управління, сил і засобів цивільного
захисту центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні
ситуації.
3. На сили оперативного реагування на надзвичайні ситуації
покладаються функції з локалізації надзвичайних ситуацій та
ліквідації їх наслідків.
Стаття 32. Повноваження та відповідальність посадових осіб
органів оперативного реагування на надзвичайні
ситуації у сфері цивільного захисту
1. Посадові особи органів оперативного реагування на
надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту мають право:
безперешкодно отримувати інформацію про території та об'єкти,
на яких проводяться пожежно-рятувальні та інші невідкладні роботи,
необхідну для виконання своїх обов'язків;
вимагати від посадових осіб здійснення заходів із ліквідації
надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій від наслідків
надзвичайних ситуацій, припиняти дії, що перешкоджають органам
оперативного реагування на надзвичайні ситуації виконувати
поставлені завдання;
залучати в разі потреби спеціальну та інженерну техніку
підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності,
користуватися їх засобами зв'язку;
проводити під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
документування, кіно- і відеознімання, фотографування та
звукозапис;
забезпечувати оточення або блокування в інший спосіб окремих
територій, будівель, споруд і об'єктів у зоні надзвичайних
ситуацій;
тимчасово забороняти або обмежувати рух транспортних засобів
і пішоходів поблизу та в межах зон надзвичайних ситуацій, а також
доступ громадян на окремі об'єкти та території, зобов'язувати їх
залишати такі об'єкти та території.
2. Порядок відшкодування втрат, пов'язаних із залученням
спеціальної та інженерної техніки підприємств і організацій,
використанням засобів зв'язку, проведенням кіно- і відеознімання,
фотографування і звукозапису під час подолання наслідків
надзвичайних ситуацій, визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Органи мінімізації наслідків Чорнобильської
катастрофи та інших надзвичайних ситуацій
1. До органів мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи
та інших надзвичайних ситуацій належать:
спеціально уповноважений орган державного управління у сфері
здійснення заходів на територіях, радіоактивно забруднених
внаслідок Чорнобильської катастрофи, в системі спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту;
підприємства, установи та організації, залучені у
встановленому порядку для здійснення заходів на радіоактивно
забруднених територіях з метою мінімізації шкідливого впливу цих
територій на здоров'я громадян і довкілля та поводження з
радіоактивними відходами;
підрозділи цивільного захисту та забезпечення особливого
режиму і додержання правил перебування на радіоактивно забруднених
територіях.
2. Завданнями органів мінімізації наслідків Чорнобильської
катастрофи та інших надзвичайних ситуацій є:
реалізація державної політики у сфері ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи на радіоактивно забруднених територіях
та у сфері поводження з радіоактивними відходами;
організація, координація і контроль за діяльністю
підприємств, установ та організацій, залучених для здійснення
заходів на радіоактивно забруднених територіях, і поводження з
радіоактивними відходами;
відродження та соціально-економічна реабілітація територій,
забруднених внаслідок радіаційних аварій;
організація заходів із цивільного захисту в 30-кілометрових
зонах атомних електростанцій та навчання населення, яке проживає в
них, діям у разі виникнення радіаційних аварій;
проведення наукових досліджень довготривалих наслідків аварії
на Чорнобильській атомній електростанції та інших радіаційних
аварій.
Стаття 34. Органи управління та сили цивільного захисту,
що виконують завдання цивільного захисту
До сил цивільного захисту належать:
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні
формування та їх підрозділи;
аварійно-відновлювані формування, спеціальні служби
центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено
завдання цивільного захисту;
формування особливого періоду;
авіаційні та піротехнічні підрозділи;
технічні служби та їх підрозділи;
підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
Стаття 35. Регіональні і місцеві органи управління та сили
цивільного захисту
1. До регіональних та місцевих органів управління цивільного
захисту належать:
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні
адміністрації, органи місцевого самоврядування, структурні
підрозділи з питань цивільного захисту цих державних адміністрацій
та виконавчих органів рад;
територіальні органи управління спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
2. До регіональних і місцевих сил цивільного захисту
належать:
аварійно-рятувальні формування і підрозділи;
спеціалізовані аварійно-рятувальні служби;
сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування;
сили і засоби територіальних підсистем єдиної системи
цивільного захисту;
сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному
порядку до здійснення заходів цивільного захисту;
добровільні рятувальні формування.
Розділ V
КООРДИНАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНИХ ТА МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 36. Координація діяльності центральних та місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування у сфері цивільного захисту
1. Координацію діяльності центральних та місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері
цивільного захисту здійснюють:
Рада національної безпеки і оборони України в межах,
передбачених Законом України "Про Раду національної безпеки і
оборони України" ( 183/98-ВР );
Кабінет Міністрів України.
Для координації діяльності державних органів влади з питань
цивільного захисту Кабінет Міністрів України утворює відповідні
комісії (ради).
У разі необхідності для ліквідації наслідків надзвичайної
ситуації Кабінет Міністрів України утворює спеціальні комісії
загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єктового
рівнів.
2. Порядок забезпечення діяльності Державної комісії з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
визначається Кабінетом Міністрів України.
3. Діяльність комісій з питань техногенно-екологічної безпеки
і надзвичайних ситуацій регіонального, місцевого та об'єктового
рівнів здійснюється відповідно до положення про такі комісії
( 927-2010-п ), яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ VI
СТАНДАРТИЗАЦІЯ, ДЕРЖАВНА ЕКСПЕРТИЗА ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ
У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 37. Стандартизація у сфері цивільного захисту
1. Стандартизація з питань безпеки в надзвичайних ситуаціях
здійснюється відповідно до закону.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань цивільного захисту, здійснюючи надані цим Законом
повноваження:
1) з питань стандартизації:
розробляє програму робіт із стандартизації у сфері цивільного
захисту, координує і контролює її виконання;
приймає рішення щодо створення та припинення діяльності
технічних комітетів стандартизації у сфері цивільного захисту,
визначає їх повноваження та порядок діяльності;
бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів
та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;
2) з питань акредитації:
бере участь у роботі ради та технічних комітетів з
акредитації Національного органу з акредитації України;
3) з питань підтвердження відповідності у сфері цивільного
захисту:
бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів
підтвердження відповідності та інших нормативно-правових актів у
сфері цивільного захисту;
готує пропозиції щодо уповноваження органів із сертифікації
на проведення робіт із підтвердження відповідності у сфері
цивільного захисту;
організовує підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з
підтвердження відповідності у сфері цивільного захисту.
Стаття 38. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
Державна експертиза проектів і рішень (крім проектів
будівництва) стосовно техногенної безпеки об'єктів виробничого та
соціального призначення, що можуть спричинити надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру і вплинути на стан захисту
населення і територій від їх наслідків, організовується урядовим
органом державного нагляду у сфері цивільного захисту та
техногенної безпеки і проводиться відповідно до закону в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до
статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної
діяльності" ( 3038-17 ). { Статтю 38 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3038-VI
( 3038-17 ) від 17.02.2011 }
{ Текст статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 588-VI ( 588-17 ) від 24.09.2008, N 3038-VI ( 3038-17 ) від
17.02.2011 }
Стаття 39. Ліцензування окремих видів господарської
діяльності у сфері цивільного захисту
Ліцензування окремих видів господарської діяльності у сфері
цивільного захисту здійснюється відповідно до закону.
Розділ VII
ПОРЯДОК КОМПЛЕКТУВАННЯ ОРГАНІВ І ПІДРОЗДІЛІВ
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 40. Порядок комплектування органів і підрозділів
цивільного захисту
1. Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту
(спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань цивільного захисту, територіальних органів управління,
Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Державної
авіаційної пошуково-рятувальної служби, урядового органу
державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної
безпеки, урядового органу державного нагляду у сфері пожежної
безпеки, навчальних закладів, науково-дослідних та інших установ,
підрозділів забезпечення спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань цивільного захисту) становлять
особи рядового та начальницького складу, слухачі і курсанти. { Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 588-VI ( 588-17 ) від 24.09.2008 }
2. Перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і
начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту,
затверджується керівником спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
3. Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого
начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту,
затверджується Президентом України.
Стаття 41. Чисельність органів і підрозділів цивільного
захисту
Чисельність органів і підрозділів цивільного захисту
затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту.
Стаття 42. Порядок проходження служби в органах і підрозділах
цивільного захисту
1. Порядок проходження служби в органах і підрозділах
цивільного захисту визначається цим Законом та Положенням про
проходження служби цивільного захисту особами рядового і
начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту
( 629-2005-п ), яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. На особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту
поширюється Дисциплінарний статут, який затверджується законом.
3. Трудові відносини працівників органів і підрозділів
цивільного захисту регулюються законодавством про працю.
4. Час проходження служби в органах і підрозділах цивільного
захисту зараховується до загального стажу роботи, стажу роботи за
спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до
закону.

{ Частину п'яту статті 42 виключено на підставі Закону
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 }

6. Особи рядового і начальницького складу цивільного захисту
не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути
безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень
близьким їм особам.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги абзацу
першого цієї частини, відповідні особи, близькі їм особи вживають
заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.
Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто,
відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з дня
виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку
на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в
підпорядкуванні, підлягає звільненню із служби. { Статтю 42 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
7. Особи рядового і начальницького складу цивільного захисту
зобов’язані подавати щороку до 1 квітня за місцем служби
декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового
характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені
Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"
( 3206-17 ). { Статтю 42 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
8. На осіб рядового і начальницького складу органів і
підрозділів цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження,
встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії
корупції".
Примітка. Термін "безпосереднє підпорядкування" вживається у
значенні, наведеному в Законі України "Про засади запобігання і
протидії корупції". { Статтю 42 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 43. Службові посвідчення особового складу
та працівників органів і підрозділів
цивільного захисту
Особовому складу і працівникам органів і підрозділів
цивільного захисту видаються службові посвідчення. Зразки
службових посвідчень та порядок їх видачі встановлюються
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань цивільного захисту.
Стаття 44. Спеціальні звання осіб рядового і начальницького
складу органів і підрозділів цивільного захисту
1. Особам, які перебувають на службі в органах і підрозділах
цивільного захисту, присвоюються такі спеціальні звання:
рядовий склад - рядовий служби цивільного захисту;
молодший начальницький склад - молодший сержант служби
цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший
сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного
захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик
служби цивільного захисту;
середній начальницький склад - молодший лейтенант служби
цивільного захисту, лейтенант служби цивільного захисту, старший
лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільного
захисту;
старший начальницький склад - майор служби цивільного
захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби
цивільного захисту;
вищий начальницький склад - генерал-майор служби цивільного
захисту, генерал-лейтенант служби цивільного захисту,
генерал-полковник служби цивільного захисту, генерал служби
цивільного захисту України.
2. Порядок присвоєння спеціальних звань встановлюється
Положенням про проходження служби цивільного захисту особами
рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного
захисту.
Стаття 45. Умови проходження служби в органах і підрозділах
цивільного захисту
1. Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту
комплектується на контрактній основі. Типова форма контракту
затверджується спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань цивільного захисту.
2. Обов'язки та права особового складу органів і підрозділів
цивільного захисту встановлюються умовами контракту та посадовими
інструкціями.
3. Слухачі і курсанти навчальних закладів спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту після закінчення навчання повинні прослужити в
органах і підрозділах цивільного захисту не менше трьох років,
якщо інше не передбачено законом.
Стаття 46. Прийняття на службу до органів і підрозділів
цивільного захисту
1. На службу до органів і підрозділів цивільного захисту
приймаються відповідно на конкурсній та контрактній основі
громадяни України, які досягли 18-річного віку та спроможні за
своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім і
професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові
обов'язки.
2. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які приймаються до органів
і підрозділів цивільного захисту, затверджуються спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
цивільного захисту за погодженням із центральним органом
виконавчої влади з нагляду за охороною праці та з центральним
органом виконавчої влади з питань освіти і науки.
3. Не може бути прийнята на службу особа, яка підлягає
призову на строкову військову службу до Збройних Сил України та
інших утворених відповідно до законів України військових
формувань, а також особа, яка раніше засуджувалася за вчинення
злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в
установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року
накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного
правопорушення. { Частина третя статті 46 в редакції Закону N 4711-VI ( 4711-17 )
від 17.05.2012 }
4. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад в органах
і підрозділах цивільного захисту, за їх письмовою згодою
проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом
України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ).
{ Статтю 46 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
5. Особи, які претендують на зайняття посад в органах і
підрозділах цивільного захисту, до призначення на відповідну
посаду подають за місцем майбутньої служби декларацію про майно,
доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою і в
порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і
протидії корупції", та зобов’язані повідомити керівництву органу
чи підрозділу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у
цьому органі чи підрозділі близьких їм осіб. { Статтю 46 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 46-1. Врегулювання конфлікту інтересів
У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання
службових повноважень особи рядового і начальницького складу
органів і підрозділів цивільного захисту зобов’язані негайно
доповісти про це своєму безпосередньому керівникові. Безпосередній
керівник зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих
на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання
відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого
виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений
законодавством.
Примітка. Термін "конфлікт інтересів" вживається у значенні,
наведеному в Законі України "Про засади запобігання і протидії
корупції" ( 3206-17 ). { Закон доповнено статтею 46-1 згідно із Законом N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 47. Присяга особового складу органів і підрозділів
цивільного захисту
Громадяни України, які вперше призначаються на посади
рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного
захисту, складають Присягу такого змісту:
"Я, громадянин України (прізвище, ім'я та по батькові),
вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу і урочисто
клянуся завжди залишатися відданим Українському народові,
неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути
чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий
обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати
професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету
служби цивільного захисту.
Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян,
національне багатство України, її довкілля від надзвичайних
ситуацій.
Якщо я порушу цю Присягу, то готовий нести відповідальність
згідно із законом".
Стаття 48. Формений одяг і знаки розрізнення особового складу
органів і підрозділів цивільного захисту
1. Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту
забезпечується за рахунок коштів, що виділяються на їх утримання з
Державного бюджету України, форменим одягом, а також відповідними
знаками розрізнення.
2. Опис та зразки форменого одягу і відповідних знаків
розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного
захисту та норми забезпечення форменим одягом затверджуються
Кабінетом Міністрів України ( 795-2005-п ).
3. Використання форменого одягу і знаків розрізнення
особового складу органів і підрозділів цивільного захисту
сторонніми особами тягне за собою відповідальність згідно із
законом.
Стаття 49. Забезпечення особового складу органів
і підрозділів цивільного захисту спеціальним
одягом, спорядженням і засобами індивідуального
захисту
Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту для
проведення робіт із ліквідації надзвичайних ситуацій
забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України
спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального
захисту.
Стаття 50. Граничний вік перебування на службі в органах
і підрозділах цивільного захисту
1. Граничний вік перебування на службі в органах і
підрозділах цивільного захисту встановлюється:
для осіб рядового, молодшого та середнього начальницького
складу - до 50 років;
для осіб старшого начальницького складу - до 55 років;
для осіб вищого начальницького складу - до 60 років.
2. У разі необхідності особи рядового і начальницького складу
органів та підрозділів цивільного захисту, які мають високу
професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній
посаді, визнані придатними за станом здоров'я для проходження
служби, можуть бути залишені на їх прохання на службі понад
граничний вік до п'яти років.
Стаття 51. Звільнення із служби в органах і підрозділах
цивільного захисту
1. Звільнення із служби осіб рядового і начальницького складу
органів і підрозділів цивільного захисту проводиться:
1) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий
облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку
перебування у запасі, встановленого Законом України "Про загальний
військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), і за станом
здоров'я придатні до військової служби;
2) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку
перебування у запасі, встановленого Законом України "Про загальний
військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), або визнані
військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до
військової служби з виключенням з військового обліку.
2. Контракт припиняється (розривається), а особи рядового і
начальницького складу, які проходять службу за контрактом,
звільняються із служби:
1) після закінчення строку контракту;
2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування
на службі;
3) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови)
військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену
придатність до служби;
4) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості
використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або
проведенням організаційних заходів;
5) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік
яких визначається Кабінетом Міністрів України;
6) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту
особою рядового і начальницького складу;
7) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту
керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту;
8) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком
суду або судовим рішенням, відповідно до якого особу рядового чи
начальницького складу притягнуто до відповідальності за
адміністративне корупційне правопорушення; { Пункт 8 частини другої статті 51 в редакції Закону N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
9) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з
безпосереднім підпорядкуванням близькій особі. { Частину другу статті 51 доповнено пунктом 9 згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
3. Особи середнього, старшого та вищого начальницького
складу, які проходять кадрову службу, звільняються із служби:
1) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування
на службі;
2) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови)
військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену
придатність до служби;
3) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості
використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або
проведенням організаційних заходів;
4) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік
яких визначається Кабінетом Міністрів України;
5) за службовою невідповідністю;
6) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком
суду або судовим рішенням, відповідно до якого особу
начальницького складу притягнуто до відповідальності за
адміністративне корупційне правопорушення; { Пункт 6 частини третьої статті 51 в редакції Закону N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
7) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з
безпосереднім підпорядкуванням близькій особі. { Частину третю статті 51 доповнено пунктом 7 згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
4. У випадках, передбачених пунктом 8 частини другої та
пунктом 7 частини третьої цієї статті, особи рядового і
начальницького складу підлягають звільненню з посад у триденний
строк з дня отримання відповідним органом або підрозділом
цивільного захисту копії відповідного судового рішення, яке
набрало законної сили. { Статтю 51 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 52. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації
та перепідготовка кадрів для служби цивільного
захисту
1. Особи, які приймаються на посади рядового і начальницького
складу органів і підрозділів цивільного захисту, проходять
первинну професійну підготовку в навчальних закладах спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту.
2. Підготовка осіб для заміщення посад середнього, старшого
та вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного
захисту здійснюється, як правило, у вищих навчальних закладах
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань цивільного захисту.
3. Порядок і строки підвищення кваліфікації та перепідготовки
кадрів для служби цивільного захисту визначаються спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
цивільного захисту.
4. Особам рядового і начальницького складу та працівникам
органів і підрозділів цивільного захисту забороняється
організовувати або брати участь в організації та проведенні
страйків.
Розділ VIII
СОЦІАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОСІБ РЯДОВОГО І
НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ ТА ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ І
ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ЇХ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
( Назва розділу із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
Стаття 53. Засади соціального і правового захисту осіб
рядового і начальницького складу та працівників
органів і підрозділів цивільного захисту
1. Держава забезпечує соціальний і правовий захист осіб
рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного
захисту та членів їх сімей відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ), цього Закону та інших актів законодавства.
2. Особи рядового і начальницького складу та працівники
органів і підрозділів цивільного захисту мають право на підвищення
рівня теоретичних знань, практичних навичок, професійної
майстерності в робочий час.
Стаття 54. Робочий час в органах і підрозділах цивільного
захисту
Для осіб рядового і начальницького складу органів і
підрозділів цивільного захисту встановлюється 40-годинний робочий
тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад
встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та
святкові дні з оплатою згідно із трудовим законодавством.
Стаття 55. Медичне та санаторно-курортне забезпечення осіб
рядового і начальницького складу органів і
підрозділів цивільного захисту та членів їх сімей
1. Особам рядового і начальницького складу органів і
підрозділів цивільного захисту створюються необхідні
санітарно-гігієнічні та соціально-психологічні умови. Зазначені
особи забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою
в медичних закладах Міністерства оборони України, Міністерства
внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України
за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту, за угодами, укладеними цим органом із
зазначеними міністерствами. У разі відсутності за місцем служби чи
проживання осіб рядового і начальницького складу органів і
підрозділів цивільного захисту медичних закладів Міністерства
оборони України, Міністерства внутрішніх справ України,
Міністерства охорони здоров'я України медична допомога надається
відповідно до законодавства в інших державних або комунальних
закладах охорони здоров'я. При цьому витрати на лікування осіб
рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного
захисту здійснюються за рахунок бюджетних коштів, передбачених на
утримання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань цивільного захисту.
2. Особи рядового і начальницького складу органів і
підрозділів цивільного захисту та члени їх сімей мають право на
санаторно-курортне лікування та організований відпочинок у
відповідних закладах спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань цивільного захисту, а також у
санаторно-курортних закладах Міністерства оборони України,
Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони
здоров'я України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на
утримання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань цивільного захисту, на основі укладених з ними угод
згідно із законодавством.
3. Жінки із числа осіб рядового і начальницького складу
органів і підрозділів цивільного захисту користуються всіма
пільгами, передбаченими законодавством стосовно соціального
захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Зазначені пільги
поширюються також на батьків з числа осіб рядового і
начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту,
які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення
батьківських прав, на час перебування в лікувальному закладі та в
інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
Стаття 56. Виплата одноразової грошової допомоги у разі
загибелі (смерті), поранення (контузії, травми
або каліцтва), захворювання чи інвалідності осіб
рядового і начальницького складу органів і
підрозділів цивільного захисту



вгору