Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-8)
Кодекс Української РСР; Закон, Кодекс від 28.12.1960
Документ 1002-05, перша редакція — Редакція від 28.12.1960
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
Кримінально-процесуальний кодекс України
Розділ другий
( від статті 94 до статті 236-6 )
( ст.1 - ст.93-1 ( 1001-05 )
( ст.237 - ст.449 ( 1003-05 )
Порушення кримінальної справи,
дізнання і попереднє слідство
Глава 8
ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної
справи
Приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій,
посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих
громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або
окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці
вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим,
прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є
достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин
Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими.
Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та
посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник
попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що
відмічається в протоколі. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона
подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі
заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий
донос і відібрати від нього відповідну підписку. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових
осіб повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих
громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення
злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими.
Стаття 96. Явка з повинною
У разі явки з повинною встановлюється особа того, хто
з'явився, після чого складається протокол, в якому детально
викладається зроблена заява. Протокол підписують особа, що
з'явилася з повинною, і посадова особа, що склала протокол.
Стаття 97. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про
злочини і порядок їх розгляду
Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані
приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані
злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган
дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку
прийняти одно з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти
злочинові або припинити його. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин
до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором,
слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом
відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або
витребування необхідних документів.
Стаття 98. Порядок порушення справи
При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94
цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя
зобов'язані винести постанову, а суд — ухвалу про порушення
кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення
справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується
справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено
особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути
порушено щодо цієї особи. Справи, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу,
порушуються народним суддею, а у випадках, передбачених частиною 3
статті 27 цього Кодексу, — прокурором. Після порушення справи: 1) прокурор направляє справу для провадження попереднього
слідства або дізнання; 2) слідчий починає попереднє слідство, а орган дізнання
починає дізнання; 3) суд направляє справу прокуророві для провадження
попереднього слідства або дізнання, а справи про злочини,
зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу, приймає для
розгляду в суді. ( Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від
16.04.84, Законом N 358/95-ВР від 05.10.95 )
Стаття 98-1. Запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої
порушено кримінальну справу
У разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи,
прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі
виїжджати за межі України до закінчення попереднього розслідування
чи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову
(ухвалу). ( Кодекс доповнено статтею 98-1 згідно із Законом N 358/95-ВР від
05.10.95 )
Стаття 99. Відмова в порушенні справи
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи
прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою, а
суд — ухвалою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що
повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи,
організації. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що
надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної
справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у
діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи
іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган
дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної
справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській
організації, товариському суду, комісії в справах неповнолітніх,
трудовому колективу або адміністрації підприємства, установи,
організації для вжиття відповідних заходів впливу або передати
матеріали для застосування в установленому порядку заходів
адміністративного стягнення. (Змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 та згідно з
Законом N 2857-12 від 15.12.92)
Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні
кримінальної справи
Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні
кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві,
а якщо таку постанову винесено прокурором — вищестоящому
прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона
стосується, або її представником протягом семи днів з моменту
одержання копії постанови. У разі відмови прокурора скасувати постанову про відмову у
порушенні кримінальної справи, скарга на цю постанову подається
особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до
суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу. Постанова судді або ухвала суду про відмову в порушенні
кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої
вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня
одержання копії постанови або ухвали до вищестоящого суду в
порядку, передбаченому частиною другою статті 354 цього Кодексу.
(Кодекс доповнено статтею 99-1, згідно з Законом N 2857-12 від
15.12.92)
Стаття 100. Нагляд прокурора за законністю порушення
кримінальної справи
Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби
направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної
справи або про відмову в порушенні такої справи. Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває
її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій,
скасовує постанову про порушення справи. У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або
органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову
слідчого або органу дізнання і порушує справу. У разі безпідставного порушення справи або безпідставної
відмови в порушенні справи суддею або судом прокурор приносить
протест на постанову судді або ухвалу суду в порядку,
встановленому цим Кодексом. (Змінено згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)

Г л а в а 9
ОРГАНИ ДІЗНАННЯ І ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА
Стаття 101. Органи дізнання
Органами дізнання є: 1) міліція; 2) органи безпеки — у справах, віднесених законом до їх
відання; 3) командири військових частин, з'єднань, начальники
військових установ — у справах про всі злочини, вчинені підлеглими
їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час
проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені
робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з
виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини,
з'єднання, установи; 4) митні органи — в справах про контрабанду; 5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів,
лікувально-трудових профілакторіїв і виховнотрудових
профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку
несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у
справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; 6) органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі
і порушення протипожежних правил; 7) органи прикордонної охорони — у справах про порушення
державного кордону; 8) капітани морських суден, що перебувають у далекому
плаванні. (Змінено згідно з Указами ПВР N 6834-10 від 16.04.84, N 8627-10
20.03.85 та згідно з Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 2468-12
від 17.06.92)
Стаття 102. Органи попереднього слідства
Органами попереднього слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ і слідчі органів безпеки.
(Змінено згідно з Указами ПВР від 13.06.63, N 117-08 від 30.08.71
та згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)

Г л а в а 10
ДІЗНАННЯ
Стаття 103. Повноваження органів дізнання
На органи дізнання покладається вжиття необхідних
оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і
осіб, що його вчинили. Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно
повідомляє прокурора. (Змінено згідно з Законом N 3351-12 від 30.06.93)
Стаття 104. Порядок провадження дізнання
у кримінальних справах
За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання
порушує кримінальну справу і, керуючись правилами
кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до
встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання,
додержуючи строків, передбачених частиною 1 статті 108 цього
Кодексу, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає
прокурору для затвердження. У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин
він зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після
виконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбачених
частиною 2 статті 108 цього Кодексу. Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому не
встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує
виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх
наслідки. Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний
виконувати доручення слідчого шодо проведення слідчих та
розшукових дій. (В редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93)
Стаття 105. ( Стаття 105 виключена на підставі Закону
N 3351-12 від 30.06.93 )
Дії органів дізнання у справах, в яких
провадження попереднього слідства
не є обов'язковим
У справах, в яких провадження попереднього слідства не є
обов'язковим, матеріали дізнання є підставою для розгляду справи
в суді. Дізнання в цих справах провадиться за правилами,
встановленими цим Кодексом для попереднього слідства, за такими
винятками: 1) при провадженні дізнання захисник до участі в справі не
допускається; 2) потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач по
закінченні дізнання не ознайомлюються з матеріалами справи, а їх
лише повідомляють про закінчення дізнання і направлення справи
прокуророві; 3) правила, встановлені частиною 2 статті 114 цього Кодексу
відносно слідчого, не поширюються на особу, яка провадить
дізнання. При незгоді з вказівками прокурора орган дізнання
вправі оскаржити їх вищестоящому прокуророві, не зупиняючи
виконання цих вказівок. Після закінчення дізнання орган дізнання надсилає матеріали
прокуророві, з затвердження якого справа направляється для
розгляду в суді.
Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у
вчиненні злочину
Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні
злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді
позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав: 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або
безпосередньо після його вчинення; 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на
дану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в
його житлі буде виявлено явні сліди злочину. При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати
особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі,
коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного
місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні
злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із
зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця
затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про
роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою
статті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником до
першого допиту і протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове
повідомлення прокурору, а також на вимогу прокурора подати
матеріали, що стали підставою для затримання. Протокол затримання
підписується особою, яка його склала, і затриманим. Протягом
сорока восьми годин з моменту одержання повідомлення про
здійснене затримання прокурор зобов'язаний дати санкцію на взяття
під варту або звільнити затриманого. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган
дізнання сповіщає її сім'ю, якщо місце її проживання відоме.
(Змінено згідно з Указами ПВР N 3084-09 від 16.02.78, N 6834-10
від 16.04.84 та згідно з Законами N 2857-12 від 15.12.92, N
3780-12 від 23.12.93)
Стаття 106-1. Порядок короткочасного затримання осіб,
підозрюваних у вчиненні злочину
Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у
вчиненні злочину, визначається Положенням про порядок
короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.
(Кодекс доповнено статтею 106-1 згідно з Указом ПВР N 3084-09 від
16.02.78, змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)
Стаття 107. Допит підозрюваного у вчиненні злочину
Виклик і допит підозрюваного провадяться з додержанням
правил, встановлених статтями 134 — 136, 145 і 146 цього Кодексу. Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було обрано
запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допит
проводиться негайно, а при неможливості негайного допиту — не
пізніше двадцяти чотирьох годин після затримання. При допиті
такого підозрюваного присутність захисника є обов'язковою, за
винятком випадків, передбачених частиною першою статті 46 цього
Кодексу. Перед допитом підозрюваному має бути роз'яснено його права,
передбачені статтею 43-1 цього Кодексу, а також повідомлено, у
вчиненні якого злочину він підозрюється, про що робиться відмітка
в протоколі його допиту. (Змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 та згідно з
Законом N 3780-12 від 23.12.93)
Стаття 108. Строки провадження дізнання
У справі про злочин, що не є тяжким, дізнання провадиться у
строк не більше десяти днів, починаючи з моменту встановлення
особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання
зупиняється з додержанням вимог, передбачених статтею 209 цього
Кодексу. У справі про тяжкий злочин дізнання провадиться у строк не
більше десяти днів з моменту порушення справи. (В редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93)
Стаття 109. Закінчення дізнання
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про
направлення справи для провадження попереднього слідства, яка
затверджується прокурором. За наявності обставин, передбачених статтею 6 цього Кодексу,
орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої
в добовий строк надсилає прокуророві. (В редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93)
Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені
прокуророві, а постанова про закриття справи — також і до суду в
порядку, передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її
протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.
(В редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92)

Г л а в а 11
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА

Стаття 111. Провадження попереднього слідства
Попереднє слідство провадиться у всіх справах, за винятком
справ про злочин, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425
цього Кодексу, по яких попереднє слідство провадиться у випадках,
коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої
фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на
захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд. (В редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93)
Стаття 112. Підслідність
У справах про злочини, передбачені статтями 63, 63-1, 66,
69, 69-1, 72, 73, 77, 77-1, 93-99, 109, 111 — 113, 115, 115-1,
117, 119 — 121, 123, 123-1, 123-2, частинами 2 і 3 статті 125,
статтями 127 — 129, 129-1, 130 - 134, 134-1, 135, 136, 137, 139,
146, 147, 147-2, 147-3, 157, 158, 163-1, 165 - 176, 176-1, 176-2,
176-3, 176-4, 176-5, 177, 183-4, 187-2, 187-3, 187-5, 187-7,
187-8, 188, 188-1, 189, 189-1, 189-2, 189-3, 189-4, 189-5, 190,
190-1, 191-2, 200, 201, 203 — 205, 205-1, 209, 217-2, 218 — 220,
226, 227, 227-1, 227-2, 228, 228-1, частиною 2 статті 229-5,
статтями 232 — 245, 245-1, 246 — 252, пунктами "г" і "д" статті
253, статтями 254, 254-1, 254-2, 254-3, 255 — 263 Кримінального
кодексу України ( 2001-05, 2002-05 ), попереднє слідство
провадиться слідчими прокуратури, а в справах про злочини,
передбачені статтями 56, 56-1, 57 - 60, 62, 67, 68, 68-1, 70,
70-1, 71, 75, 76, пунктами "а", "б" і "в" статті 253
Кримінального кодексу України, попереднє слідство провадиться
також слідчими органів безпеки. У справах про злочини, передбачені статтями 78, 78-1, 79,
частинами 2, 3, і 4 статей 81, 82, частинами 2 і 3 статті 83,
статтями 86, 86-2, 87, 88, частинами 2 і 3 статті 89, статтями
90, 91, 100 — 105, частиною 2 статті 107, статтями 108, 108-2,
108-3, 108-4, 110, 116, 118, 122, 124,частинами 2, 3 і 4 статей
140 і 141, статтею 142, частинами 2 і 3 статті 143, статтею 144,
частиною 2 статті 145, частиною 2 статті 148, статтями 148-1,
148-2, частиною 2 статті 148-4, статтями, 148-5, 148-6, 148-7,
148-8, 153, 153-1, частинами 2 і 3 статті 154, частиною 2 статті
155, частиною 2 статті 155-1, частиною 2 статті 155-2, частинами
2 і 3 статті 155-3, частиною 2 статті 155-5, частинами 2 і 3
статей 155-6 і 155-7, статтями 156-2, 156-3, 159, частиною 2
статті 160, частиною 2 статті 161, частиною 2 статті 162-1,
статтями 163, 183, 183-1, 184, 185, 187-6, 191, 191-1, 192, 193,
193-1, 194, 198-1, частинами 3 і 4 статті 199, статтею 202,
частиною 2 і 3 статті 206, статтями 206-1, 206-2, статтями 207,
208, 208-1, 208-2, 210, 211, 211-1, 212, частиною 1 і 2 статті
213, статтями 215, 215-2, частинами 2 і 3 статті 215-3, статтями
215-4, 215-5, 217, 217-1, 217-3, 217-4, 220-1, 221, 222 — 224,
225, 228-2, 228-3, 228-4, 228-5, 228-6, 229, 229-1, 229-2, 229-3,
229-4, частиною 1 статті 229-5, статтями 229-6, 229-7, 229-8,
229-11, 229-12, 229-13, 229-14, 229-15, 229-16, 229-17, 229-18,
229-19, 229-20 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ), у всіх
справах про злочини, вчинені неповнолітніми, попереднє слідство провадиться також слідчими органів внутрішніх справ.
У справах про злочини, передбачені частиною 2 статті 80,
статтями 80-1, 84, 86-1 Кримінального кодексу України ( 2001-05 )
попереднє слідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу. Якщо під час розслідування цих справ будуть
встановлені злочини, передбачені статтями 165 — 172 Кримінального
кодексу України, зв'язані з злочинами, по яких порушена справа,
то вони розслідуються органом, що порушив справу.
У справах про злочини, передбачені статтями 178 — 182, 186,
187 Кримінального кодексу України, попереднє слідство провадиться
тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з
яким порушено дану справу.
( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 596-12,
Законами N 1564-12 від 18.09.91, N 1974-12 від 12.12.91,
N 2354-12 від 15.05.92, N 2468-12 від 17.07.92, N 2547-12 від
07.07.92, N 2613-12 від 17.09.92, N 2703-12 від 16.10.92,
N 2935-12 від 26.01.93, N 2936-12 від 26.01.93, N 947-12 від
28.01.93, N 3039-12 від 3.03.93, N 3351-12 від 30.06.93, N 3582-12
від 11.11.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 28.01.94,
N 4043-12 від 25.02.94, N 218/94-ВР від 20.10.94, N 246/94-ВР від
15.11.94, N 299/94-ВР від 16.12.94, N 64/95-ВР від 15.02.95,
N 282/95-ВР від 11.07.95, 323/96-ВР від 12.07.96 )
Стаття 113. Початок провадження попереднього слідства
Попереднє слідство провадиться лише після порушення
кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження
слідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справа
порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то
складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до
свого провадження. В разі прийняття до свого провадження раніше
порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття
справи до свого провадження. Копію постанови про прийняття справи до свого провадження
слідчий протягом доби надсилає прокуророві.
Стаття 114. Повноваження слідчого
При провадженні попереднього слідства всі рішення про
спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає
самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено
одержання санкції від прокурора, і несе повну відповідальність за
їх законне і своєчасне проведення. В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про
притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг
обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого
до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу
вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. В
цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора,
або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому. Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам
дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих
дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні
окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для
органів дізнання обов'язковими. В справах, в яких попереднє слідство є обов'язковим, слідчий
вправі в будь-який момент приступити до провадження попереднього
слідства, не чекаючи виконання органами дізнання дій, передбачених
статтею 104 цього Кодексу. Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в
кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є
обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і
організаціями, посадовими особами і громадянами. При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі
використовувати машинопис, звукозапис, стенографування та
кінозйомку і відеозапис. (Змінено згідно з Указами ПВР від 18.01.66, N 6834-10 від
16.04.84)
Стаття 114-1. Повноваження начальника слідчого відділу
Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю
дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів
до найбільш повного, всебічного і об'єктивного провадження
попереднього слідства в кримінальних справах. Начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні
справи, давати вказівки слідчому про провадження попереднього
слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію
злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про
провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного
слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим,
а також брати участь у провадженні попереднього слідства та
особисто провадити попереднє слідство, користуючись при цьому
повноваженнями слідчого. Вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справі
даються слідчому у письмовій формі і є обов'язковими для
виконання. Оскарження цих вказівок прокуророві не зупиняє їх виконання,
за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114
цього Кодексу. Вказівки прокурора в кримінальних справах, які дані
відповідно до правил, встановлених цим Кодексом, обов'язкові для
начальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищестоящому
прокуророві не зупиняє їх виконання. (Кодекс доповнено статтею 114-1 згідно з Указом ПВР від 18.01.66)
Стаття 115. Затримання слідчим підозрюваного у вчиненні
злочину
Слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у
вчинені злочину, за підставами і в порядку, передбаченими статтями
106, 106-1 і 107 цього Кодексу. (змінено згідно з Указами ПВР N 3084-09 від 16.02.78, N 6834-10
від 16.04.84)
Стаття 116. Місце провадження попереднього слідства
Попереднє слідство провадиться в тому районі, де вчинено
злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою
найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може
провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування
підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості
свідків. Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна,
зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає
справу прокуророві для направлення її за підслідністю. (змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)
Стаття 117. Розв'язання спорів
Спір про підслідність між слідчими в межах одного й того ж
району розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортної
прокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури, —
транспортний прокурор, який діє на правах районного, міського
прокурора. Спір про підслідність між слідчими різних районів Республіки
Крим, області розв'язує прокурор Республіки Крим, прокурор
області, між слідчими різних транспортних прокуратур, що діють на
правах районних, міських прокуратур, — транспортний прокурор, який
діє на правах прокурора області, між слідчими різних районів міста
— прокурор міста Києва, міський прокурор або їх заступники. Якщо справуа порушено в декількох районах або містах різних
областей, спір про підслідність розв'язує Генеральний прокурор
України або його заступник. (змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 та згідно з
Законом N 2857-12 від 15.12.92)
Стаття 118. Окремі доручення
Слідчий має право провадити слідчі дії в інших слідчих
органах і вправі доручити провадження цих дій відповідному
слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення
виконати в десятиденний строк. У межах міста або району, хоч і поділеного на кілька слідчих
дільниць, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії.
Стаття 119. Провадження слідства в справі декількома
сліЄчими
Якщо розслідування особливо складної справи доручається
декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про
порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих
слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого
провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. Постанова про призначення в справі декількох слідчих
оголошується обвинуваченому.
Стаття 120. Строки попереднього слідства
Попереднє слідство у кримінальних справах повинно бути
закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з
моменту порушення справи до направлення її прокуророві з
обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду
для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного
характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей
строк може бути продовжено районним, міським прокурором,
військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та
прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити
розслідування — до трьох місяців. Час ознайомлення обвинуваченого
та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні
строку попереднього слідства не враховується. В особливо складних справах строк попереднього слідства,
встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено
прокурором Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста
Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них
прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови
слідчого — до шести місяців. Далі продовжувати строк попереднього слідства можуть лише у
виняткових випадках Генеральний прокурор України або його
заступники. При поверненні судом справи для провадження додаткового
слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового
слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за
слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до
провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на
загальних підставах. Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в
яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку
слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка
вчинила злочин. (в редакції Закону N 1960-12 від 10.12.91, змінено згідно з
Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 3351-12 від 30.06.93)
Стаття 121. Недопустимість розголошення даних попереднього
слідства
Дані попереднього слідства можна оголосити лише з дозволу
слідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнають
можливим. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків,
потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача,
захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також
інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про
обов'язок не розголошувати без його дозволу даних попереднього
слідства. Винні в розголошенні даних попереднього слідства несуть
кримінальну відповідальність за статтею 181 Кримінального кодексу
України. (змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)
Стаття 122. Порядок роз'яснення прав потерпілому
Слідчий, визнавши особу потерпілою від злочину, роз'яснює їй
її права, передбачені статтею 49 цього Кодексу, відмічає про це в
постанові що засвідчується підписом потерпілого. У випадках, коли злочином завдана майнова шкода
громадянинові, підприємству, установі чи організації, слідчий
роз'яснює потерпілому і його представникові право заявляти
цивільний позов, про що відмічає в протоколі допиту або направляє
потерпілому письмове повідомлення, копію якого приєднує до справи.
(змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)
Стаття 123. Визнання цивільним позивачем
Якщо в справі заявлено цивільний позов, слідчий зобов'язаний
скласти мотивовану постанову про визнання потерпілого цивільним
позивачем або про відмову в цьому. Про винесення постанови повідомляється цивільний позивач або
його представник. У разі явки цивільного позивача або його
представника йому роз'яснюються права, передбачені статтею 50
цього Кодексу, про що робиться відмітка на постанові, яка
засвідчується підписом цивільного позивача чи його представника.
Стаття 124. Притягнення як цивільного відповідача
Визнавши необхідним притягти в справі цивільного відповідача,
слідчий виносить мотивовану постанову. Постанова оголошується
цивільному відповідачеві або його представникові. При цьому йому
роз'яснюються права, передбачені статтею 51 цього Кодексу, про що
робиться відмітка на постанові, яка засвідчується підписом
цивільного відповідача або його представника.
Стаття 125. Обов'язок забезпечення цивільного позову і
передбаченої законом конфіскації майна
Слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї
ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в
кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в
майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. В справах про злочини, за які кримінальним законом
передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити
необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині
можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.
Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і
можливої конфіскації майна
Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна
провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше
майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за
законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади,
цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення
майна, на яке накладено арешт. Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути
передане на зберігання представникам підприємств, установ,
організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам.
Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про
кримінальну відповідальність за його незбереження. Не підлягають описові предмети першої потреби, що
використовуються особою, у якої проводиться опис, і членами її
родини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до Кримінального
Кодексу України. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються
протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими
і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається
підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна в необхідних
випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і
опис майна з його оцінкою. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого,
коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. (змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)
Стаття 127. Залучення понятих
При провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб і
предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події,
опису майна обов'язкова присутність не менше двох понятих. До участі у проведенні освідування поняті можуть бути
залучені у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі.
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного,
обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і
попереднього слідства. Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих дій,
засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі
виконаним діям. Зауваження понятого з приводу проведених слідчих дій
підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. (змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 та згідно з
Законом N 2857-12 від 15.12.92)
Стаття 128. Залучення перекладача
У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, слідчий
при провадженні слідчих дій запрошує перекладача. Перекладач повинен з'явитися за викликом слідчого і зробити
повно і точно доручений йому переклад. Слідчий роз'яснює перекладачеві його обов'язки і попереджає
про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язки
перекладача, а також за завідомо неправильний переклад, про що
відбирає від нього підписку. Правила цієї статті поширюються на особу, запрошену до участі
в процесі для роз'яснення знаків німого або глухого.
Стаття 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій
У необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії
може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в
результатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для
керівника підприємства, установа чи організації, де працює
спеціаліст. Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у
проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і
навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні
доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з
виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу
спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії. Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із
запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії;
робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням
доказів. Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст,
слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста,
з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює
спеціалістові його права і обов'язки. Про виконання слідчим цих
вимог зазначається у протоколі слідчої дії. В разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх
обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства,
установи чи організації за місцем роботи спеціаліста або
громадську організацію для відповідного реагування. (Кодекс доповнено статтею 128-1 згідно з Указом ПВР N 117-08 від
30.08.71, змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)
Стаття 129. Розгляд клопотань слідчим
Клопотання підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, а
також потерпілого і його представника, цивільного позивача,
цивільного відповідача або їх представників про виконання
будь-яких слідчих дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк не
більше трьох діб і задовольнити їх, якщо обставини, про
встановлення яких заявлені клопотання, мають значення для справи. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка
заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в клопотанні
складається мотивована постанова. (змінено згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N 6834-10 від
16.04.84)
Стаття 130. Постанова слідчого і прокурора
Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час
провадження попереднього слідства у випадках, зазначених у цьому
Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий
або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада
особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій
провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також
стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

Г л а в а 12
ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого
Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину
певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про
притягнення цієї особи як обвинуваченого.
Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого
У постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути
зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву
справи; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць
та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується
дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину,
наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону,
якою передбачений цей злочин. Коли обвинувачений притягається до відповідальності за
вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних
статей кримінального закону, в постанові про притягнення як
обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться
обвинуваченому в вину по кожній з цих статей. Копія постанови негайно надсилається прокуророві.
Стаття 133. Строк пред'явлення обвинувачення
Обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше двох днів з
моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як
обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого
або його приводу.
Стаття 134. Порядок виклику обвинуваченого
Обвинувачений викликається до слідчого по телефону,
телефонограмою, телеграмою або повісткою, яка вручається
обвинуваченому під розписку, з зазначенням часу вручення. В разі тимчасової відсутності обвинуваченого повістка для
передачі йому вручається під розписку кому-небудь з дорослих
членів сім'ї, які разом з ним проживають, житловоексплуатаційній
організації або адміністрації за місцем його роботи. Обвинувачений, що перебуває під вартою, викликається через
адміністрацію місця попереднього ув'язнення. (змінено згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N 6834-10 від
16.04.84)
Стаття 135. Обов'язковість явки обвинуваченого
Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого у
призначений строк. В разі неявки без поважних причин обвинувачений підлягає
приводу. Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого в
призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістка,
хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його
можливості своєчасно з'явитися до слідчого.
Стаття 136. Привід обвинуваченого
Привід обвинуваченого здійснюється органами внутрішніх справ
за мотивованою постановою слідчого. Привід обвинуваченого, крім
виняткових випадків, здійснюється удень. Привід обвинуваченого без попереднього виклику може бути
застосований тільки в тих випадках, коли обвинувачений ухиляється
від слідства або не має постійного місця проживання. Постанова про привід оголошується обвинуваченому перед її
виконанням.
Стаття 137. Встановлення місця перебування обвинуваченого
Коли місце перебування обвинуваченого невідоме, а також, коли
він ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку,
встановленого для провадження попереднього слідства, зобов'язаний
вжити всіх необхідних заходів до встановлення місця перебування
обвинуваченого.
Стаття 138. Оголошення розшуку обвинуваченого
Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова
про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене,
слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у
статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого,
який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Розшук може бути оголошений як під час попереднього слідства,
так і одночасно з його зупиненням.
Стаття 139. Розшук обвинуваченого
Про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якій
зазначає потрібні відомості про особу розшукуваного. Постанова про
розшук і обрання запобіжного заходу направляється до відповідних
органів розшуку.



вгору