Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу
Постанова Національного банку України; Положення, Перелік від 17.08.2012346
Документ z1590-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 11.09.2018, підстава - v0098500-18

Куратор банку оперативно інформує керівництво служби банківського нагляду щодо виявлення ознак здійснення банком ризикової діяльності, з подальшим інформуванням інших структурних підрозділів Національного банку в межах їх компетенції.

{Пункт 5.9 глави 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 374  від 19.08.2016}

5.10. Куратор банку має право вимагати від банку (керівників банку), а банк (керівники банку) на вимогу куратора банку зобов'язаний (зобов'язані) надавати в письмовій формі інформацію та пояснення щодо діяльності банку, у тому числі щодо:

усунення порушень банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі з питань фінансового моніторингу;

надання письмових пояснень з питань дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі з питань фінансового моніторингу, виконання вимог та обмежень у діяльності банку, установлених Національним банком, а також щодо проведення банком будь-яких операцій.

Разом з інформацією надаються відповідні оригінали документів та їх копії (у тому числі виготовлених методом сканування або створення фотокопій) чи інших носіїв відповідної інформації. Інформація, що може свідчити про факти порушення банком законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, має бути засвідчена банком належним чином (засвідчується підписом керівника та відбитком печатки банку. Документ, що складається з двох і більше аркушів, прошнуровується та пронумеровується).

{Пункт 5.10 глави 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 374  від 19.08.2016}

озділ І доповнено новою главою 5 згідно з Постановою Національного банку № 51 від 26.01.2015}

II. Заходи впливу

1. Письмове застереження

1.1. Національний банк у разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку та/або вжиття заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності застосовує до банку такий захід впливу, як письмове застереження.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 282 від 28.04.2015}

1.2. Рішення про застосування заходу впливу у вигляді письмового застереження приймає Комітет з питань нагляду.

Письмове застереження складається на бланку Комітету з питань нагляду та підписується головуючим на засіданні Комітету з питань нагляду.

ункт 1.2 глави 1 розділу ІІ в редакції Постанови Національного банку № 637 від 29.09.2015}

1.3. Національний банк у письмовому застереженні висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку, недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких потрібно вжити банку у визначені строки з метою їх усунення та/або недопущення надалі, зокрема щодо:

{Абзац перший пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 32 від 17.01.2015, № 282 від 28.04.2015, № 84 від 31.08.2017}

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку або його відокремленого підрозділу, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

б) усунення банком порушень економічних нормативів;

в) зменшення невиправданих витрат банку;

г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

ґ) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами банківського нагляду;

д) неподання на письмову вимогу Національного банку або уповноваженої Національним банком особи документів для проведення перевірки;

е) забезпечення проведення обов’язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків/звітів аудиторськими фірмами відповідно до законодавства про аудиторську діяльність;

{Підпункт "е" пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 60 від 07.06.2018}

{Підпункт "є" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

{Підпункт "ж" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 31 від 29.03.2018}

ж) порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;

{Підпункт пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 282 від 28.04.2015}

з) інших порушень;

и) усунення порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань організації управління ризиками інформаційної безпеки;

{Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 84 від 31.08.2017}

і) недотримання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 60 від 07.06.2018}

1.4. Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10-15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходження та використання коштів на наступні 60 днів, розробити заходи щодо підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

1.5. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки, то воно може надсилатися до банку разом із довідкою про перевірку/звітом про інспектування.

Письмове застереження також може надсилатися до банку під час інспекційної перевірки.

1.6. Банк зобов'язаний подати Національному банку протягом п’яти робочих днів із дати отримання письмового застереження відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов’язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення та/або вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності.

{Абзац перший пункту 1.6 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 282 від 28.04.2015}

Національний банк протягом 20 календарних днів із дня отримання зобов’язань банку щодо усунення порушень має право надати до них зауваження, які є обов’язковими для врахування банком.

1.7. Національний банк у разі невиконання банком вимог щодо усунення зазначених у письмовому застереженні порушень в установлені строки або вимог, передбачених пунктом 1.6 цієї глави, розглядає питання щодо застосування іншого заходу впливу.

1.8. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу.

2. Скликання загальних зборів учасників банку, ради банку, правління банку

{Назва глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 32 від 17.01.2015}

2.1. Національний банк має право прийняти рішення про потребу скликання загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку.

{Пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 32 від 17.01.2015, № 374 від 19.08.2016}

{Пункт 2.2 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

2.2. Національний банк має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку в разі погіршення фінансового стану банку, зокрема якщо:

{Абзац другий пункту 2.2 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 84 від 31.08.2017}

банк має збитки за результатами фінансового року;

фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів учасників, інвесторів для збільшення капіталу банку.

{Абзац пункту глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

2.3. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк про час і місце проведення загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку, порядок денний і надати проект рішення, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня їх проведення.

Банк забезпечує проведення загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку в строк, визначений у рішенні Національного банку.

Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку з правом дорадчого голосу.

{Пункт глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 32 від 17.01.2015}

2.4. Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку подає до Національного банку, протокол загальних зборів/засідання ради/правління банку, підписаний головою та секретарем зборів/головою ради/правління банку та засвідчений відбитком печатки банку, разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі розроблений (у разі необхідності) та схвалений план фінансового оздоровлення/програму капіталізації/план реорганізації/план заходів щодо усунення допущених банком порушень (далі - план заходів). Протокол загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку має містити рішення щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства.

{Пункт глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 32 від 17.01.2015, № 374 від 19.08.2016}

2.5. Банк складає план заходів на строк, який установлюється індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень.

Банк має право ініціювати продовження строку виконання плану заходів за наявності обґрунтованих підстав.

План заходів має складатися з урахуванням вимог глави 1 розділу III цього Положення та передбачати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану, зокрема, прогнозні значення економічних нормативів, динаміку балансових показників тощо.

{Пункт 2.5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 84 від 31.08.2017}

2.6. Національний банк протягом 10 робочих днів із дня отримання плану заходів розглядає його щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку. У разі наявності зауважень або пропозицій до наданого банком плану заходів банку надсилається лист за підписом уповноваженої посадової особи Національного банку з обґрунтованими зауваженнями або пропозиціями.

Рішення про погодження плану заходів приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

{Пункт 2.6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

2.7. Національний банк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії плану заходів проводить інспекційну перевірку цього банку (у разі потреби оцінки виконання тих заходів, що не можуть бути перевірені в режимі безвиїзного нагляду).

2.8. План заходів є завершеним у разі виконання банком прийнятих на себе зобов'язань щодо поліпшення фінансового стану банку та дотримання економічних нормативів, порядку формування і зберігання обов'язкових резервів, відповідності визначеного банком кредитного ризику вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

{Пункт 2.8 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

2.9. У разі неподання банком у встановлений строк плану заходів/подання плану заходів, що не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Правління Національного банку або Комітету з питань нагляду щодо прийняття банком плану заходів), або невиконання банком плану заходів/погіршення його фінансового стану Національний банк застосовує до банку інші заходи впливу.

{Пункт 2.9 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

3. Укладення письмової угоди з банком

3.1.  Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку (у тому числі значень економічних нормативів, лімітів валютної позиції) або здійснює ризикову діяльність, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених порушень.

{Пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

3.2. У письмовій угоді банк визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає план заходів, яких він зобов’язується вжити, зокрема, для усунення порушень, запобігання таким порушенням надалі, поліпшення фінансового стану, приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства тощо.

Банк подає у строк, визначений Національним банком, план заходів, затверджений органом управління банку відповідно до повноважень, установлених статутом, у якому має бути визначено порядок і строки виконання цих заходів.

Строки виконання зобов’язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем і допущених порушень, а також оцінок і висновків Національного банку.

Якщо зобов’язання, що передбачаються банком у проекті письмової угоди, згідно із законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням/радою банку або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до письмової угоди.

3.3. Банк, який порушив хоча б один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, зобов'язаний подати до Національного банку план заходів для підтримки або відновлення рівня капіталу (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди. Ця вимога застосовується також і до філії іноземного банку, яка порушує нормативи капіталу.

{Абзац перший пункту 3.3 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 374 від 19.08.2016, № 60 від 07.06.2018}

Банк зобов’язаний подати програму капіталізації в порядку та строки, установлені статтею 35 Закону про банки, без укладання письмової угоди в разі зменшення рівня регулятивного капіталу до мінімально встановленого Національним банком.

{Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 60 від 07.06.2018}

3.4. Банк, який допустив порушення значень економічних нормативів, крім нормативів капіталу, та/або не забезпечив подання повного переліку пов'язаних з банком осіб та/або не подав/несвоєчасно подав до Національного банку програму капіталізації відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу II цього Положення, має право подати до Національного банку план заходів щодо усунення допущених порушень та приведення значень економічних нормативів у відповідність до вимог Національного банку (з установленням строків його виконання) та/або щодо визначення повного переліку пов'язаних з банком осіб для укладення письмової угоди про його виконання.

{Главу 3 розділу II доповнено новим пунктом 3.4 згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 60 від 07.06.2018}

3.5. Банк, який допустив порушення значень лімітів валютної позиції п’ять і більше разів поспіль, зобов’язаний протягом семи календарних днів із дня порушення подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання.

3.6. Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку (керівником філії іноземного банку) та/або іншою уповноваженою банком особою і засвідчується відбитком печатки банку.

{Пункт глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Постанови Національного банку № 32 від 17.01.2015}

3.7. Письмова угода має містити заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану банку або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому. Банк у письмовій угоді може брати на себе зобов’язання щодо:

виконання плану фінансового оздоровлення, бізнес-плану або програми капіталізації банку (складаються відповідно до розділу III цього Положення), спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності;

розроблення та запровадження положень стосовно поліпшення практики кредитування;

проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів і зобов’язань банку;

прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним з банком особам;

{Абзац шостий пункту 3.7 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

прийняття рішення про тимчасове зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;

тимчасового припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

здійснення реорганізації банку;

поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком):

{Абзац одинадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

{Абзац дванадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

{Абзац тринадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

{Абзац чотирнадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

{Абзац п'ятнадцятий пункту глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

3.8. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення порушень у його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.

Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то Національний банк надсилає до цього банку лист з вимогою, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також за потреби перелік заходів, які банк зобов’язаний уключити до письмової угоди.

Національний банк у строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обґрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо Національний банк має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку надсилається лист за підписом уповноваженої посадової особи Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди.

3.9. Національний банк у письмовій угоді також обумовлює порядок контролю за виконанням зобов’язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов’язань.

3.10.  Рішення про застосування заходу впливу у вигляді укладення письмової угоди з банком або про застосування до банку іншого заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду. Письмову угоду з банком від Національного банку підписує заступник Голови Національного банку, який згідно зі своїми функціональними обов'язками здійснює керівництво підрозділом Національного банку, що ініціював застосування до банку відповідного заходу впливу.

ункт глави 3 розділу ІІ в редакції Постанов Національного банку № 637 від 29.09.2015, № 374 від 19.08.2016}

3.11. Національний банк приймає рішення про застосування іншого заходу впливу, якщо банк:

не надав доопрацьованого з урахуванням письмових зауважень Національного банку проекту угоди протягом 15 календарних днів із дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди;

ухилився від укладання письмової угоди.

В разі невиконання банком прийнятих на себе зобов’язань Національний банк приймає рішення про дострокове припинення дії угоди з банком та застосовує до банку інший захід впливу.

3.12. Банк має право ініціювати внесення змін до письмової угоди щодо строків виконання та/або переліку заходів за наявності обґрунтованих пропозицій.

Національний банк розглядає звернення банку щодо внесення змін до письмової угоди в порядку, визначеному пунктом 3.8 цієї глави.

{Абзац другий пункту 3.12 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

Рішення про внесення змін до письмової угоди приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

ункт глави 3 розділу ІІ доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 637 від 29.09.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

3.13. Національний банк протягом дії письмової угоди має право за потреби ініціювати внесення змін до неї в частині переліку заходів та строків їх виконання. Унесення змін до письмової угоди, ініційованих Національним банком, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 3.8 цієї глави.

ункт 3.13 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

3.14. Банк має право подати Національному банку клопотання про дострокове припинення дії письмової угоди та документи, що підтверджують усунення порушень.

Національний банк приймає рішення про дострокове припинення дії письмової угоди в разі усунення банком порушень та недоліків у своїй діяльності. Інформування про рішення Національного банку щодо дострокового припинення дії угоди здійснюється в порядку, установленому Національним банком.

4. Зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі

4.1. Рішення про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

{Пункт 4.1 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

4.2. Національний банк має право застосовувати такий захід впливу до банку:

а) який порушив хоча б один з нормативів капіталу або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативів капіталу;

б) у якого викуп власних акцій призвів/призведе до зниження рівня регулятивного капіталу до мінімально встановленого Національним банком рівня;

в) якому надсилається лист з вимогою щодо розроблення плану фінансового оздоровлення на період виконання цього плану.

{Підпункт "г" пункту 4.2 глави 4 розділу ІІ виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

4.3. Рішення Національного банку про зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов’язкових платежів.

4.4. Рішення Національного банку про зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі може бути прийняте одночасно із погодженням розробленого банком плану фінансового оздоровлення або укладенням письмової угоди.

4.5. Національний банк не застосовує цей захід впливу, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій нової емісії/паїв або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.

5. Установлення для банку підвищених економічних нормативів

5.1. Національний банк має право встановити підвищені економічні нормативи шляхом підвищення вимог щодо мінімальних значень нормативів капіталу та/або нормативів кредитного ризику для банку, що здійснює ризикову діяльність, а також, якщо визначений банком сукупний розмір кредитного ризику за активними банківськими операціями на 15 і більше відсотків менший, ніж сукупний розмір кредитного ризику за активними банківськими операціями, визначений згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з питань визначення розміру кредитного ризику.

{Підпункт 5.1 глави 5 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 84 від 31.08.2017}

5.2. Рішення про встановлення підвищених економічних нормативів приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

5.3. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття рішення щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів повідомляє банк про застосований захід впливу.

Підвищені значення економічних нормативів стають обов’язковими для їх дотримання через сім робочих днів після дати прийняття Національним банком відповідного рішення.

5.4. Національний банк у разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядає питання щодо застосування інших заходів впливу.

6. Підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами

6.1. Національний банк може прийняти рішення про збільшення обсягу резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

{Пункт 6.1 глави 6 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 332 від 03.06.2014, № 374 від 19.08.2016}

6.2.Національний банк застосовує цей захід впливу до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями та регулювання діяльності банків.

{Пункт 6.2 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

{Пункт 6.3 глави 6 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

7. Обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій

7.1. Рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

{Пункт 7.1 глави 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 637 від 29.09.2015, № 374 від 19.08.2016}

{Пункт 7.2 глави 7 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

7.2. Обсяг (перелік) обмежень щодо здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій визначається Національним банком.

7.3. Національний банк має право прийняти рішення про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі обмеження операцій з пов'язаними з банком особами, зокрема в разі:

{Абзац перший пункту 7.3 глави 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;

недостатності надходжень банку для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, у тому числі для покриття кредитного ризику згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку;

{Абзац третій пункту 7.3 глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку в частині відкриття та/або ведення клієнтських рахунків;

{Абзац четвертий пункту глави 7 розділу II в редакції Постанови Постанови Національного банку № 32 від 17.01.2015}

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів поспіль;

недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);

порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій/письмовий дозвіл на здійснення інвестиції;

якщо розмір визначеного банком кредитного ризику на 10 і більше відсотків менший, ніж розмір кредитного ризику, що мав бути визначений згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;

{Абзац дев'ятий пункту 7.3 глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

здійснення інвестиції без письмового дозволу Національного банку;

недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі щодо складання та надання звітності;

надання недостовірної інформації (у тому числі про структуру власності) та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав зменшення загального розміру кредитного ризику на суму забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям, під час розрахунку нормативів максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) та/або максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9);

{Абзац дванадцятий пункту 7.3 глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

визнання Національним банком системи управління ризиками банку неефективною, про що свідчать результати оцінки життєздатності бізнес-моделі банку, аналізу наданих банком фактичних та прогнозних даних балансу банку, звіту про прибутки та збитки, операцій з пов'язаними з банком особами, складових регулятивного капіталу відповідно до стратегії розвитку банку та бізнес-плану розвитку банку, розрахованих із застосуванням макроекономічних показників, що використовуються Національним банком під час проведення оцінки стійкості банку за базовим макроекономічним сценарієм;

{Пункт 7.3 глави 7 розділу II доповнено новим абзацом п'ятнадцятим згідно з Постановою Національного банку № 98 від 07.09.2018}

допущення банком недобросовісної конкуренції щодо надання банківських та інших фінансових послуг, а також здійснення іншої діяльності;

порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;

{Абзац пункту глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 282 від 28.04.2015}

недотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів протягом трьох періодів утримання обов'язкових резервів поспіль або більше п'яти порушень протягом 12 періодів утримання обов'язкових резервів;

{Абзац пункту 7.3 глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

недотримання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі;

недотримання відокремленим підрозділом вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів здійснення операцій без правових підстав та тих, які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком;

подання банком неправдивих відомостей під час відкриття відокремленого підрозділу;

здійснення ризикової діяльності;

{Пункт глави 7 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 494 від 15.08.2014}

застосування іноземних санкцій;

{Пункт глави 7 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 494 від 15.08.2014}

{Абзац пункту 7.3 глави 7 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 31 від 29.03.2018}

недотримання банком вимог статті 52 Закону про банки в частині здійснення операцій з пов'язаними особами.

{Пункт 7.3 глави 7 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

7.4. Національний банк у разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) має право прийняти рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог:

установлення для банку зменшеного на 50 відсотків значення відповідного ліміту на строк до шести місяців;

{Абзац другий пункту 7.4 глави 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

зупинення/обмеження здійснення окремих валютних операцій;

припинення здійснення окремих валютних операцій та відкликання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Після прийняття Правлінням Національного банку або Комітетом з питань нагляду рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням зупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.

{Абзац п'ятий пункту 7.4 глави 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

7.5. Національний банк у разі порушення банком більше двох разів протягом місяця нормативу миттєвої ліквідності (Н4) має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимог щодо:

{Абзац перший пункту 7.5 глави 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016; в редакції Постанови Національного банку № 84 від 31.08.2017}

укладання банком коштів у безризикові активи в розмірах та на умовах, передбачених пунктом 3.7 глави 3 цього розділу,

{Абзац другий пункту 7.5 глави 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 374 від 19.08.2016}

та/або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними з банком особами,

{Абзац третій пункту 7.5 глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 374 від 19.08.2016}

та/або заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів),

та/або заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору.

7.6. Національний банк у разі встановлення факту подання банком неправдивих відомостей під час відкриття відокремленого підрозділу чи діяльність такого відокремленого підрозділу не відповідає вимогам Закону про банки та нормативно-правовим актам Національного банку приймає рішення про припинення здійснення відокремленим підрозділом банку операцій на користь або за дорученням клієнтів та/або про обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.

7.7. Національний банк забезпечує отримання банком рішення про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів операцій банку під підпис його уповноваженого представника на другому примірнику супровідного листа із зазначенням дати та часу отримання (далі - момент отримання).

{Абзац перший пункту глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 282 від 28.04.2015}

Якщо банк відмовився отримати рішення Національного банку, то на другому примірнику супровідного листа робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та часу, що в такому випадку вважається моментом отримання банком рішення, а рішення Національного банку надсилається банку згідно з порядком, установленим пунктом 3.7 глави 3 розділу I цього Положення.

{Абзац другий пункту 7.7 глави 7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 84 від 31.08.2017}

7.8. Банк з моменту отримання рішення Національного банку про обмеження окремих видів здійснюваних банком операцій та протягом визначеного цим рішенням строку (або до визначеного терміну) укладає договори та здійснює операції, у тому числі згідно з договорами, що укладені ним з клієнтами до моменту отримання рішення, виключно з урахуванням установлених обмежень.

7.9. Банк з моменту отримання рішення Національного банку про зупинення окремих видів здійснюваних банком операцій та на визначений у цьому рішенні строк (або до визначеного терміну) утрачає право одночасно на здійснення таких операцій у визначеній рішенням частині (щодо виду здійснюваних операцій та/або кола клієнтів) та продовження строку діючих договорів (укладання нових договорів) щодо проведення операцій, які зупинені.

7.10. Банк з моменту отримання рішення Національного банку про припинення здійснення окремого виду операцій утрачає право на їх здійснення. Отримання банком рішення Національного банку про припинення окремого виду здійснюваних банком операцій є підставою для ініціювання розірвання банком з клієнтами відповідних договорів на здійснення цих операцій.

Розірвання договорів та видача клієнтам залишку грошових коштів здійснюються в установленому законодавством порядку.

7.11. Рішення Національного банку про припинення надання банком своїм клієнтам фінансових послуг через юридичну особу - комерційного агента банку, який діє відповідно до укладеного агентського договору, є підставою для внесення відповідного запису до реєстру комерційних агентів банків.

Банк з моменту отримання рішення про припинення надання банком своїм клієнтам фінансових послуг через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі агентського договору зобов’язаний:

забезпечити припинення надання послуг у встановлений рішенням Національного банку строк;

повідомити клієнтів банку про припинення надання послуг.

7.12. Банк зобов’язаний у разі прийняття Національним банком рішення про припинення валютних операцій та відкликання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій ужити таких заходів:

а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій, у тому числі надання гарантій, поручительств та інших зобов’язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті, та повернути Національному банку генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у строк, визначений нормативно-правовим актом Національного банку з питань ліцензування валютних операцій;

б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;

в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків ностро в банках-кореспондентах і рахунків лоро іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними;

{Абзац другий підпункту "в" пункту глави 7 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 282 від 28.04.2015}

г) протягом трьох робочих днів із дня отримання рішення:

надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів із кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України;

надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість [реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості];

надати Національному банку угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком для узгодження;

ґ) протягом трьох робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення здійснення валютних операцій та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;



вгору