Документ z1227-12, чинний, поточна редакція — Прийняття від 27.06.2012
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 17.08.2012. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

27.06.2012  № 933


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 липня 2012 р.
за № 1227/21539

Про затвердження Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» та Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, Єдині правила безпеки при дрібненні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і огрудкуванні руд та концентратів, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 09 серпня 1977 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):

3.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3.2. У встановленому порядку внести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр

В. Балога

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Керівника
Спільного преставницького органу
всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України

Голова Державної інспекції
техногенної безпеки України

Голова Державної інспекції
ядерного регулювання України

Заступник Міністра охорони здоров'я України

Заступник Міністра регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України

Заступник Міністра економічного розвитку
і торгівлі України - керівник апарату





Г.Осовий



О.Мірошниченко



Ю.Мельников


Е.М.Улинець


О.А.Миколайчук

О.К.Толстанов


Д.В.Ісаєнко


В.П.Павленко




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
27.06.2012  № 933


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 липня 2012 р.
за № 1227/21539

ПРАВИЛА
охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів

I. Сфера застосування

1.1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності та виду діяльності, що займаються проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням, технічним діагностуванням і експлуатацією устаткування на дробильних, дробильно-сортувальних, збагачувальних, агломераційних фабриках та фабриках огрудкування (далі - фабрики).

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці до обслуговуючого персоналу, допуску його до роботи, наявності необхідних інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки та основні вимоги з питань охорони праці до технологічного процесу, виробничих приміщень та майданчиків на відкритому повітрі, вихідних матеріалів та сировини, виробничого обладнання та його розміщення, організації робочих місць, способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, готової продукції, застосування індивідуальних та колективних засобів захисту.

Правила є обов'язковими для всіх суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов'язана з проектуванням, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням та експлуатацією устаткування під час виконання процесів дроблення, сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів на дільницях, у відділеннях і цехах фабрик.

1.3. Ці Правила не поширюються на підприємства урановидобувної та уранопереробної промисловості.

II. Визначення термінів

2.1. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України “Про охорону праці”, державним стандартом “Охорона праці. Терміни та визначення основних понять” (ДСТУ 2293-99), будівельними нормами та правилами “Отопление, вентиляция и кондиционирование” (СниП 2.04.05-91), міждержавним стандартом “Система технічного обслуговування і ремонту техніки” (ГОСТ 18322-78).

2.2. Інші терміни вживаються в таких значеннях:

агломерація - термічний процес окускування дрібних матеріалів (руди, рудних концентратів тощо), які є складовими металургійної шихти, шлаком, їх спікання з метою надання форми та властивостей (хімічного складу, структури), що необхідно для плавлення;

дроблення - процес руйнування кусків твердого матеріалу для зменшення їх розмірів;

сортування (класифікація) - розділення дрібних матеріалів на окремі класи крупності з використанням різниці часток, що розділюються, у розмірах, формі та за іншими характеристиками.

ІІІ. Позначення та скорочення

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - державні будівельні норми;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСН - державні санітарні норми;

ДСТУ - державний стандарт України;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і апарати;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки України;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

НРБ - Норми радіаційної безпеки;

ПОР - проект організації робіт;

ПТЕЕС - Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів;

ПУЭ - Правила устройства электроустановок;

РСТ УССР - республіканський стандарт;

ССБТ - Система стандартов безопасности труда.

ІV. Загальні вимоги

4.1. Прийняття в експлуатацію збудованих та реконструйованих фабрик і цехів необхідно здійснювати згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

На цих об’єктах повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією роботи, змонтоване і випробуване обладнання, а також створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей.

4.2. Будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації на території фабрик повинні відповідати проектній документації, затвердженій у визначеному порядку, а також Санітарним правилам для підприємств з добування та збагачення рудних, нерудних розсипних корисних копалин, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 28 червня 1985 року № 3905.

Експлуатація об’єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, не дозволяється.

4.3. На фабриках необхідно обстежувати будівлі, споруди та інженерні мережі відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864, Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 423/2863, Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року № 124, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 листопада 1998 року за № 723/3163.

4.4. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, які впроваджують на фабриках, повинні мати сертифікат відповідності, якщо їх внесено до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 лютого 2005 року № 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 травня 2005 року за № 466/10746.

4.5. Прийняття в експлуатацію машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки, впровадження нових технологій повинні здійснюватися відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

4.6. Вносити зміни в конструкцію діючого основного устаткування, технологічні схеми, процеси, а також у їх параметри без погодження з проектною організацією або заводом-виробником, з органами державного нагляду за охороною праці, установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України не дозволяється.

4.7. На фабриках повинно бути організовано розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

4.8. Порядок проведення навчання, інструктажів, перевірки знань з охорони праці та пожежної безпеки, а також допуск персоналу до самостійної роботи визначаються Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), та Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильскої катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Працівники та посадові особи, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, визначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-2.01-05), а також роботах, визначених у Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, повинні проходити щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а з пожежної безпеки - відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.

4.9. Роботодавець зобов’язаний організувати проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, які зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також щорічного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік працівників, які підлягають медичному огляду, визначається відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

4.10. Не дозволяється застосовувати працю жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяються в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

4.11. Не дозволяється застосовувати працю неповнолітніх на роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяються в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

4.12. Роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У кожному цеху фабрики роботодавець повинен мати затверджені переліки газонебезпечних місць і газонебезпечних робіт, а також робіт підвищеної небезпеки згідно з НПАОП 0.00-2.01-05.

4.13. Роботи підвищеної небезпеки необхідно проводити за нарядом-допуском визначеної форми. Ці роботи необхідно виконувати бригадою не менше ніж з двох працівників, а в апаратах, лежаках, газоходах та інших подібних місцях - бригадою не менше ніж з трьох працівників. До місця роботи бригаду повинна супроводжувати посадова особа, відповідальна за виконання робіт підвищеної небезпеки, або відповідальна особа підрядної організації. На місці роботи необхідно вивішувати табличку “Працювати тут!”.

У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.

Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, затверджується роботодавцем.

4.14. Організація робіт підрядної організації повинна відповідати вимогам пункту 8 розділу ІІІ Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 серпня 2008 року № 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 вересня 2008 року за № 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08).

4.15. На кожній фабриці та в її цехах повинні бути складені плани ліквідації аварій згідно з Положенням щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 1999 року № 112, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за № 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

Не дозволяється допуск до роботи працівників і посадових осіб, не ознайомлених з планом ліквідації аварій.

4.16. Роботодавець зобов’язаний забезпечити всіх працівників цехів фабрики спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту та запобіжними пристроями відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 серпня 2008 року № 184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2008 року за № 832/15523 (далі - НПАОП 0.00-3.10-08).

4.17. Порядок видачі, зберігання, користування спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також догляд за ними повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

4.18. Освітлення цехів та приміщень фабрик, складів реагентів та інших приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 “Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Природне і штучне освітлення”.

4.19. У приміщенні нарядних, на робочих місцях, біля агрегатів, у небезпечних зонах повинні бути зроблені написи про безпечні способи ведення робіт і застережні заходи, вивішені знаки безпеки згідно з Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

4.20. Для обслуговування запірної, регулювальної арматури, а також опалювальних і вентиляційних пристроїв і приводів, розташованих на висоті два та більше метрів від підлоги, повинні бути обладнані спеціальні стаціонарні майданчики. Застосовувати для цього приставні драбини не дозволяється.

Якщо проектом передбачено дистанційне керування зазначеною арматурою, обладнувати стаціонарні майданчики не потрібно.

4.21. Сходи та майданчики повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-52:2008 “Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огорожі сталеві. Технічні умови”.

4.22. Трубопроводи в приміщеннях фабрик необхідно прокладати відкрито. Прокладати трубопроводи для кислот, лугів і реагентів над робочими майданчиками, проходами, робочими місцями не дозволяється.

4.23. Запірну та регулювальну арматуру трубопроводів необхідно встановлювати в доступних і безпечних для обслуговування місцях або обладнувати дистанційним керуванням. Необхідність застосування арматури з дистанційним керуванням або ручним приводом визначається умовами технологічного процесу та забезпеченням безпечності роботи.

V. Вимоги безпеки до устаткування

5.1. Експлуатацію вантажопідіймальних кранів на фабриках гірничо-збагачувальних комбінатів необхідно проводити відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

5.2. Улаштування та експлуатація ліфтів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 937/15628 (НПАОП 0.00-1.02-08).

5.3. Виготовлення, монтаж, ремонт, експлуатація та огляд посудин і балонів, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 грудня 2008 року № 289, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року за № 87/16103 (далі - НПАОП 27.0-1.01-08).

5.4. Експлуатацію трубопроводів з рідинами та газами необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 27.0-1.01-08.

5.5. Улаштування та експлуатація стаціонарних поршневих і ротаційних компресорів, повітропроводів і газопроводів повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-08.

5.6. Експлуатація газового господарства фабрик повинна проводитися відповідно до вимог Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29 грудня 2009 року № 218, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 104/17399 (далі - НПАОП 27.1-1.09-09).

5.7. Усі відкриті рухомі частини устаткування, що доступні випадковому дотику, повинні бути огороджені. Огородження може бути суцільним, сітчастим (з розміром чарунок не більше ніж 20х20 мм) або у вигляді поручнів на відстані до рухомих чи обертових частин устаткування не менше ніж 1,0 м. Місця встановлення цих огороджень, наявність у них хвірток або отворів, знімних ділянок, блокувань обов’язково позначаються на кресленнях розробника устаткування.

5.8. Зубчасті, пасові та ланцюгові передачі, а також муфти незалежно від висоти їх розташування та швидкості обертання повинні мати суцільне огородження кожухами, що знімаються за допомогою спеціального інструменту.

5.9. Для виконання ремонтних і регулювальних робіт, а також для спостереження за технологічним процесом і роботою механізмів в огородженнях дозволяється робити вікна та люки, які повинні закриватися, щоб унеможливити випадкове падіння в них працівників, та які повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм устаткування, машин і механізмів.

5.10. Перед початком роботи на устаткуванні необхідно перевірити безпечність роботи на ньому: наявність та цілісність огорож, надійність пускових і гальмівних пристроїв, заземлення, справність захисних кожухів, ізоляції, сигналізації пуску та зупинки, автоблокування.

Усі технологічні лінії, потокові системи, механізми, якими керують дистанційно з пультів і щитових, обладнуються звуковою та світловою сигналізацією. У разі виявлення несправностей або недоліків у забезпеченні безпечної експлуатації устаткування робота на ньому негайно припиняється.

Пуск виробничого устаткування дозволяється проводити тільки працівникам, які його обслуговують та здійснюють нагляд за ним.

5.11. Пуск з пульта керування ланцюга виробничого устаткування, розташованого поза зоною видимості, повинен здійснюватися лише після підтвердження працівниками окремого устаткування безпеки його пуску.

При цьому після першого звукового сигналу необхідно витримати паузу не менше ніж 30 с. Перед самим пуском устаткування необхідно подавати другий звуковий сигнал тривалістю 30 с. Блокування пускових пристроїв механізмів і устаткування повинно бути таким, щоб повністю забезпечити дотримання зазначеної часової витримки. Робота найбільш важливого виробничого устаткування повинна контролюватися за допомогою телекомунікаційних систем.

Перед пуском устаткування, вузли якого або весь агрегат у процесі роботи переміщується, повинні подаватися звукові та світлові сигнали тривалістю не менше ніж 10 с.

Пускові пристрої механізмів обладнуються ключем-биркою.

5.12. У цехах фабрик і на робочих місцях вивішуються інструкції про порядок пуску, експлуатації та зупинки устаткування, які затверджуються роботодавцем.

5.13. Прийняття в експлуатацію устаткування після ремонту здійснюється персоналом виробничого цеху фабрики та оформлюється актом, який складається після випробування устаткування. Акт випробування окремого механічного обладнання затверджується відповідальним або уповноваженим роботодавцем працівником, а агрегатів - роботодавцем.

Якщо обсяг ремонтних робіт великий, виконуються проміжні приймання устаткування зі складанням відповідних актів (по мірі виконання окремих робіт), на підставі яких складається акт на загальний обсяг ремонтних робіт.

Експлуатація устаткування без складання акта приймання після його ремонту не дозволяється.

Запуск устаткування в роботу після ремонту необхідно проводити з дотриманням вимог биркової системи тільки після перевірки відсутності у небезпечній зоні працівників, а також сторонніх предметів і під наглядом посадової особи, відповідальної за проведення робіт.

На фабриках складається і затверджується роботодавцем перелік устаткування, ремонт якого проводиться із застосуванням биркової системи або нарядів-допусків.

5.14. Ремонт рухомих частин устаткування та огорож під час роботи машин, ручне прибирання просипу, а також ручне змащування без пристроїв (шприців тощо) не дозволяються.

5.15. Під час припинення подачі електроенергії або зупинки устаткування за будь-якої причини всі електродвигуни устаткування, самозапуск яких недопустимий, повинні мати пристрої для автоматичного вимикання.

5.16. На кожному пункті обслуговування одного або кількох агрегатів повинна бути книга прийому та здачі змін, правильність заповнення якої повинна періодично перевірятися відповідальними посадовими особами дільниці (цеху).

5.17. Експлуатація устаткування повинна проводитися з дотриманням технологічних режимів та параметрів, визначених паспортами, технологічними картами або інструкціями.

VI. Вимоги безпеки під час дроблення та подрібнення руди

1. Вимоги безпеки до приймальних та проміжних бункерів

1.1. Перед корпусом прийому руди встановлюється світлофор технологічної сигналізації, що дозволяє або не дозволяє в’їзд залізничних потягів або інших транспортних засобів (автосамоскидів, скіпів, вагонеток канатної дороги тощо) на майданчик приймальних бункерів.

За необхідності розвантаження може здійснюватися за дозвільним сигналом світлофорів, зблокованим зі шлагбаумом, встановленим перед бункером. Керування технологічною сигналізацією виконує відповідальний працівник згідно з технологічною інструкцією.

Робочі майданчики приймальних і розвантажувальних пристроїв і бункерів обладнуються звуковою та світловою сигналізацією, призначеною для сповіщення обслуговуючого персоналу про прибуття транспортних засобів на майданчики бункерів. Сигнали повинні подаватися за 1,5-2,0 хв. до моменту прибуття залізничних потягів і до початку роботи скіпових підйомників і канатних доріг.

1.2. На робочих майданчиках приймальних пристроїв на рівні головок рейок залізничних колій повинні бути передбачені проходи для обслуговування потягів. Між рейками повинні бути укладені настили на рівні головок рейок.

1.3. Габарити залізничних колій і верхня будова колії повинні бути очищені від руди та сторонніх предметів.

1.4. Під час ремонтних робіт у приймальному бункері колії, що ведуть до приймальних пристроїв, повинні бути закриті шлагбаумами або іншим способом з відповідним записом у журналі чергового по станції. До початку ремонтних робіт потяги повинні бути виведені з району приймальних пристроїв.

Якщо приймальних бункерів два або більше, для проведення ремонтних робіт в одному з них повинні бути розроблені, залежно від місцевих умов, заходи безпеки, включені в наряд-допуск і ПОР, затверджені відповідальною посадовою особою фабрики.

Під час ремонту колій або під’їзної автодороги в межах приймальних бункерів (воронок) передбачаються заходи з унеможливлення падіння працівників у приймальні бункери (воронки).

1.5. Поблизу приймальних пристроїв (бункерів) передбачаються місця для безпечного перебування людей під час наближення, проходження потяга. Перебування працівників з боку розвантаження приймального бункера не дозволяється.

Розвантаження вагонів і самоскидів повинне розпочинатися тільки після подачі сигналу приймальника руди.

1.6. Під час очищення залізничних колій, приймальних пристроїв місце проведення робіт огороджується сигналами зупинки на відстані не менше гальмівного шляху, а черговий по станції попереджається про роботи, що виконуються.

Очищати колії під час розвантаження вагонів, що стоять на колії, не дозволяється.

1.7. Якщо розвантажувальні люки відкриті, завантаження приймальних бункерів не дозволяється. Під час розвантаження бункерів перебувати обслуговуючому персоналу напроти люків не дозволяється.

1.8. Для усунення склепінь, завалів або зависань матеріалів та сировини у бункерах необхідно застосовувати відповідні засоби та пристрої (електровібратори, пневматичні пристрої, гідрозмив тощо).

Дозволяється ручне шурування сировини крізь шурувальні люки або через ґрати. Біля шурувальних люків повинні бути майданчики. Спуск працівників у бункери для шурування або усунення склепінь, зависань сировини не дозволяється.

У виняткових випадках за письмовим дозволом відповідальної посадової особи очищення бункера від сировини та усунення зависань можуть проводитися вручну досвідченими працівниками за нарядом-допуском з дотриманням заходів безпеки.

1.9. Проміжні бункери, якщо вони не заповнюються саморозвантажувальними візками, повинні бути обладнані настилами. У разі застосування саморозвантажувальних візків або реверсивних конвеєрів завантажувальні отвори повинні перекриватися ґратами з чарунками розміром не більше ніж 200x200 мм або вони повинні мати огородження, які унеможливлюють падіння працівників. Такі огородження або ґрати необхідно встановлювати і на бункерах перевантаження конвеєрного транспорту.

1.10. Огляд або ремонтні роботи у приймальних бункерах зі спуском працівників повинні виконуватися за нарядом-допуском або ПОР, у якому зазначено заходи безпеки, які повинні безумовно виконуватися, зокрема:

бункер, його конструкція, надбункерні майданчики та залізничні колії на цій дільниці повинні бути повністю очищені від сировини та провітрені. Крім цього, необхідно обов’язково контролювати стан повітряного середовища усередині бункера;

працівники повинні обов’язково проходити інструктаж згідно з розробленою відповідальними фахівцями фабрики (цеху) інструкцією з безпечного ведення робіт у бункерах. Відповідальні посадові особи повинні здійснювати нагляд за виконанням зазначених робіт;

на робочих майданчиках приймальних та транспортних пристроїв між бункерами та біля механізмів бункерних затворів повинні бути попереджувальні знаки про роботи у бункері;

перед спуском працівників у бункер необхідно, зважаючи на вимоги биркової системи, зупинити завантажувальні та розвантажувальні живильники, вимкнути їх та вивісити плакати “Не вмикати! Працюють люди!”, а також розібрати електричні схеми та знеструмити приводи попереднього та наступного технологічного обладнання;

для запобігання падінню предметів у бункер, де проводяться роботи, влаштовуються надійні перекриття, які унеможливлюють травмування працівників, що працюють у бункері;

під час роботи у бункері бригада повинна складатися не менше ніж з трьох працівників, двоє з яких повинні перебувати у надбункерній частині;

ремонтні роботи працівники повинні виконувати у запобіжних поясах, карабіни яких прикріплені до міцної опори. У разі неможливості прикріплення карабіна до металоконструкції його необхідно прикріпити до спеціально натягнутого троса або заякорити в стіні;

не дозволяється закріплювати фал запобіжного пояса до рейок залізничної колії, рам човникових конвеєрів та розвантажувальних візків, а також до іншого обладнання;

за умови виникнення небезпеки для працівників необхідно негайно вивести їх з бункера;

для освітлення всередині бункера необхідно застосовувати лампи напругою не вище ніж 12 В.

2. Вимоги безпеки під час дроблення руди

2.1. Пуск, експлуатація та обслуговування дробарок повинні проводитися відповідно до технологічних інструкцій, затверджених роботодавцем.

2.2. Робочий майданчик оператора, який спостерігає за подачею руди у дробарку та її роботою, повинен мати металеве ґратчасте огородження для запобігання потраплянню на майданчик шматків матеріалу, викинутих з дробарки.

За наявності пульта керування його приміщення повинно бути засклене склом, що не б’ється, з огородженням його зовні металевими ґратами з вічками не більше ніж 15x15 см.

2.3. Під час застрягання у дробарці великих шматків руди вони вилучаються з дробарки підйомними засобами з пристроями для їх утримання. Застряглі у дробарці шматки руди витягати вручну і дробити молотками або кувалдами не дозволяється.

Різання металу, який потрапив до дробарки, необхідно здійснювати під наглядом відповідальної посадової особи за нарядом-допуском.

2.4. Перед спуском працівників у дробарку для очищення її від сировини або від сторонніх предметів, що потрапили до неї, а також для огляду та ремонту необхідно вимкнути електродвигуни дробарки, запобіжники витягти та вжити інших заходів безпеки. На пускових пристроях вивішується плакат “Не вмикати! Працюють люди!”. Роботи проводяться за нарядом-допуском та під постійним наглядом відповідальної посадової особи.

2.5. Перед спуском працівників у дробарку необхідно надійно закріпити рухомі частини механізмів, а також відкриті кришки корпусів (кожухів) дробарки у положенні, що унеможливлює самовільний її рух. Працівники, які спускаються у дробарку, повинні обов’язково застосовувати запобіжні пояси, а над навантажувальними отворами дробарок повинні бути улаштовані тимчасові настили для захисту працівників від випадкового падіння сторонніх предметів.

2.6. У разі аварійної зупинки дробарок під “завалом” розвантажувати та запускати їх необхідно відповідно до розроблених на підприємстві інструкцій.

2.7. Завантажувальні та розвантажувальні отвори дробарок повинні бути герметизовані укриттями, що приєднані до аспіраційних установок, а де можливо - відповідно до технологічного процесу повинні застосовуватися гідрознепилюючі пристрої.

2.8. Пускові пристрої дробарок повинні бути зблоковані з пусковими пристроями живильників. Блокування повинно унеможливлювати подачу матеріалу у непрацюючі дробарки під час випадкових зупинок.

2.9. Перекриття та майданчики, на яких розташовуються вібраційні грохоти, повинні бути вібростійкі (здатні гасити вібрацію, що виникає під час роботи обладнання).

2.10. На грохотах та дробарках необхідно встановлювати захисні пристрої, які запобігають випадковому викиду шматків матеріалу, зокрема:

для грохотів - захисні пристрої на весь переріз завантажувальних та розвантажувальних бункерів;

для конусних дробарок - глухі знімні огородження, крім дробарок крупного дроблення I стадії, що працюють “під завалом”;

для щокових дробарок - бокові глухі огородження висотою не менше ніж 1,0 м з козирками.

2.11. Шурування у випускних отворах живильників, що подають руду на грохот, у завантажувальних та розвантажувальних воронках, якщо живильники та грохоти працюють, можливе тільки за наявності шурувальних пристроїв та обладнання.

2.12. Спускати працівників у розвантажувальні воронки грохотів для їх очищення дозволяється тільки з дотриманням вимог пунктів 2.4, 2.5 цієї глави. Відповідно до вимог биркової системи повинні бути вимкнені електродвигуни грохотів, вилучена бирка, на пускових пристроях вивішено попереджувальні плакати “Не вмикати! Працюють люди!”.

2.13. Розчищати лотки електровіброживильників під час їх роботи, ставати на борти живильника, доторкатися до них, а також очищати зазори віброприводів не дозволяється.

2.14. Відцентрові, кулачкові, горизонтальні та вертикальні молоткові дробарки повинні мати блокування, яке унеможливлює запуск дробарки, якщо кришка її корпусу відкрита. Відчинення та зачинення корпусу відцентрових, кулачкових та горизонтальних молоткових дробарок кришками вагою більше ніж 30 кг необхідно здійснювати за допомогою підіймально-транспортних засобів.

2.15. Дроблення руди, під час якого утворюється вибухонебезпечний пил, необхідно проводити з виконанням заходів, що унеможливлюють вибухи пилу.

2.16. Стрічкові конвеєри, що забезпечують рудою дробарки середнього та дрібного дроблення, для запобігання потраплянню металу до них повинні бути обладнані металошукачами, магнітними витягачами або шайбами.

Знімати метал зі стрічки конвеєра та магнітного витягача, не виведеного з робочої зони, дозволяється тільки після зупинки конвеєра та вимкнення магнітної системи.

3. Вимоги безпеки під час подрібнення та класифікації руд

3.1. Пускове обладнання млинів та класифікаторів у разі місцевого керування повинно бути розташоване так, щоб працівник, який вмикає млин та класифікатор, мав змогу наглядати за його роботою.

3.2. Пускові пристрої млинів повинні бути зблоковані з пусковими пристроями конвеєрів для унеможливлення подачі руди у млини, що не працюють, у разі випадкових зупинок.

3.3. Зупинення млина для внутрішнього огляду, очищення та ремонту, а також його пуск необхідно здійснювати відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем, під наглядом відповідальної посадової особи за нарядом-допуском.

3.4. Відкручувати гайки кришки люка або послаблювати їх, коли млин перебуває люком вниз, а також закріплювати болти кожуха завиткового живильника під час роботи млина не дозволяється.

3.5. Місце завантаження куль у контейнери повинно бути огороджено та вивішено плакат “Небезпечно!”. Під час завантаження куль у контейнер та його підйому працівники повинні перебувати на безпечній відстані від контейнера. Контейнери завантажують кулями до рівня на 100 мм нижче бортів.

3.6. Вмикання електромагніту електромагнітного крана дозволяється тільки електротехнічному персоналу, який має на це дозвіл і групу з електробезпеки не нижче III.

3.7. Під час використання кульових живильників, а також механізмів із завантаження стрижнів необхідно дотримувати інструкцій, що визначають порядок безпечної роботи.

3.8. Завантаження і розвантаження куль та стрижнів у млини та з млинів повинні бути механізованими.

3.9. Пуск, експлуатація та обслуговування подрібнювального обладнання повинні проводитися відповідно до інструкцій, затверджених роботодавцем.

3.10. Робочі майданчики для обслуговування класифікаторів повинні розташовуватися на рівні не менше ніж 0,6 м нижче борта ванни класифікатора. З боку, протилежного ванні класифікатора, майданчики повинні мати металеве огородження висотою 1 м.

3.11. На класифікаторах повинні бути містки (майданчики) з поручнями для безпечного обслуговування механізмів обертання та підйому спіралей або рейок, а також огородження елементів привода.

3.12. Під час експлуатації рейкового або чашоподібного класифікатора не дозволяється проводити огляд та змащування механізмів, стоячи на гребінних рамах.

3.13. Встановлювати зазор між валками валкової дробарки щупом під час виробництва меленої солі у процесі роботи не дозволяється.

3.14. Вмикати віброгрохот допускається тільки після повного очищення сита від переробленої сировини.

3.15. Якщо температура підшипників перевищує на 35°С температуру навколишнього середовища, експлуатація грохота не допускається.

4. Вимоги безпеки під час збагачення сірчаних руд

4.1. Розташовувати дробарки для середнього дроблення сірчаних руд нижче нульової відмітки поверхні не дозволяється.

4.2. У відділенні молоткових дробарок працівники повинні користуватися ізолюючими протигазами для захисту від сірчаних газів, що утворюються під час «бахкання» у дробарках.

4.3. Для запобігання вибухам пилу сірчаної руди у робочому просторі молоткових дробарок внаслідок накопичення статичної електрики необхідно забезпечити:

постійну подачу відпрацьованої пари або дрібно розпиленої форсунками води у зону дроблення працюючих дробарок;

заземлення усього електротехнічного обладнання, трубопроводів, металевих повітроводів, рам конвеєрів, металевих конструкцій.

4.4. Для гасіння осередків займання сірки у руді або сірчаного пилу в опалювальних дробильних відділеннях і конвеєрних галереях (у разі сухого дроблення) повинні бути передбачені протипожежні водопроводи з пожежними кранами, у неопалювальних відділеннях та галереях - вогнегасники.

VII. Вимоги безпеки під час гравітаційного збагачення руд

7.1. Допуск працівників усередину промивальних барабанів, апаратів збагачення у важких суспензіях та апаратів гравітаційного збагачення для огляду, ремонту та очищення внутрішньої поверхні апаратів від шламів і залишків сировини здійснюється після повної зупинки апарата та розбирання електричної схеми.

Під час проведення робіт усередині апаратів на пускових пристроях вивішується плакат “Не вмикати! Працюють люди!”.

7.2. Під час роботи апарата гравітаційного збагачення торкатися до його рухомих і обертових частин, змащувати підшипники, діставати сторонні предмети з апарата не дозволяється.

7.3. Відбір проби митої руди та продуктів гравітаційного збагачення вручну дозволяється тільки у передбачених для цієї мети місцях апаратів та допоміжного обладнання.

Відбір проби продуктів збагачення вручну безпосередньо з рухомих механізмів не дозволяється.

7.4. Регулювання золотників, налагодження авторегуляторів та огляд механізмів безпоршневих відсаджувальних машин з пневматичним приводом без захисних окулярів не дозволяються.

7.5. Вікна у золотникових пристроях роторного типу для викидання повітря в атмосферу повинні бути закриті металевою сіткою.

7.6. Ремонт або заміна сит шиберного обладнання, очищення та ремонт внутрішнього корпусу відсаджувальної машини одночасно з ремонтом або очищенням башмака зневоднювального елеватора не дозволяється. Під час проведення зазначених робіт електрична схема елеваторів повинна бути розібрана та вивішено попереджувальний плакат.

7.7. Сколювання застиглого феросиліцію, іншої сировини і руди з металевих частин у апаратах, що застосовуються для збагачення у важких суспензіях, без захисних окулярів не дозволяється.

7.8. Жолоби, що підводять матеріали до апарата та відводять продукти збагачення з нахилом більше ніж 45°, повинні бути зверху закриті для запобігання викиду руди та пульпи.

7.9. Прокручувати вал вертикального протиструминного сепаратора вручну в разі зашламовки камери дозволяється тільки, якщо з помосту зупинено мотор-редуктор. Вмикати мотор-редуктор дозволяється тільки після виведення працівників з помосту.

VIII. Вимоги безпеки під час флотації, магнітної сепарації, електричних методів збагачення руд

1. Вимоги безпеки до відділень флотації

1.1. Рідкі реагенти та розчини реагентів повинні подаватися насосами у проміжні бачки та живильники на витратних майданчиках по трубопроводах. Подавання ціанідів та сірчаного натрію безпосередньо у місця живлення процесу у сухому стані не дозволяється.

Переносити невелику кількість реагентів по флотаційному відділенню дозволяється тільки у закритих ємностях масою не більше ніж 10 кг.

1.2. Відбір проб реагентів необхідно здійснювати за допомогою механізованих пристроїв. Під час відбору проб реагентів вручну працівники повинні користуватися пробовідбірниками з ручкою довжиною не менше ніж 200 мм.

1.3. Бачки для витрачання ціанідів повинні знаходитися на реагентних майданчиках в ізольованому приміщенні, яке обладнане місцевою витяжною вентиляцією. Приміщення необхідно закривати на замок.

1.4. Введення ціанідів у місце їх подавання необхідно здійснювати так, щоб унеможливлювався вільний доступ працівників до їх розчину. Не дозволяється вимірювати кількість реагентів у місцях їх подавання.

1.5. Чани, проміжні та витратні бачки для реагентів і пов’язані з ними комунікації повинні мати аварійні ємності, в які потрібно повністю зливати реагенти самопливом.

Стічні води реагентних майданчиків повинні видалятися по окремому трубопроводу, минаючи дренажні пристрої флотаційного відділення.

Не допускається змішування кислот з розчинами ціанідів, ксантогенатів, флотореагентів, сірчаного натрію та гідросульфіду.

Не допускається змішування розчинів мідного, цинкового та залізного купоросів, хлористого цинку та хлористого кальцію з розчинами сірчаного натрію, гідросульфіду та ціаніду, щоб унеможливити виділення при цьому високотоксичних речовин - сірководню та синильної кислоти, а також нерозчинних осадів, які засмічують трубопроводи.

1.6. Розкручувати шпиндель блока імпелера флотаційної машини вручну в разі зашламування камер необхідно, якщо зупинено піногон з розбірного дерев’яного помосту. Вмикання двигуна дозволяється лише після виведення працівників з помосту.

Перевіряти стан пульпи в камері вручну не дозволяється.

1.7. Для аварійного розвантаження флотаційних машин і збирання змивних вод повинні бути передбачені зумпфи з насосами.

1.8. Під час заміни або прочищення аероліфтних трубок на пневматичних флотаційних машинах працівники повинні використовувати захисні окуляри.

1.9. Під час виробництва миш'яковистого ангідриду всі технологічні операції необхідно виконувати в герметичних системах з автоматичним керуванням технологічним процесом і використанням працівниками засобів індивідуального захисту.

2. Вимоги безпеки до відділень магнітної сепарації та електричних методів збагачення руд

2.1. Відповідно до вимог електробезпеки сепаратори належать до електроустановок напругою до 1000 В. Технічний персонал, який обслуговує сепаратори, повинен знати технологічні особливості сепарації залежно від типу сепаратора та виконувати вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

2.2. Під час експлуатації електромагнітних і магнітних сепараторів не дозволяється:

працювати у разі недостатнього освітлення робочого місця;

торкатися до працюючої обертової частини сепаратора металевими деталями та предметами;

натискати, у разі пробуксовки, на паси та ланцюги руками або сторонніми предметами;

витягати з працюючого сепаратора сторонні предмети та користуватися несправним інструментом;

змащувати та регулювати сепаратор, якщо не вимкнено електродвигун привода.

2.3. Під час зупинки електромагнітного сепаратора напруга з його обмоток магнітної системи повинна зніматися.

Ремонт сепараторів повинен проводитися після повної їх зупинки та вимкнення електромагнітної системи від мережі постійного струму. Разом з тим електрична схема повинна бути розібрана.

2.4. У разі сухої магнітної та електромагнітної сепарації апаратура повинна бути розташована в герметичних кожухах з патрубками для з’єднання із системою витяжної вентиляції.

Експлуатувати сепаратори, якщо несправна або вимкнена вентиляція, не дозволяється.

2.5. Оглядові та шурувальні люки жолобів та сепараторів під час роботи повинні бути закриті.

Вибирати вручну шматки руди та інші предмети з лотків живильників не дозволяється.

2.6. Регулювати зазор і правильність ходу стрічки сепаратора підкладанням під неї сторонніх предметів не дозволяється.

2.7. Вхід у приміщення електросепараторів стороннім особам не дозволяється.

2.8. Корпус електричного сепаратора повинен бути пиловологонепроникним. За відсутності герметичності корпусу та всіх люків (оглядових отворів) у його обшивці пуск сепараторів у роботу не дозволяється.



вгору