Про затвердження Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом
Держгірпромнагляд; Наказ, Правила, Норми від 18.03.201061
Повідомлення: Дуже багато відкритих сторінок за хвилину
Почекайте одну хвилину, будь-ласка......
Документ z0356-10, чинний, поточна редакція — Редакція від 23.03.2018, підстава z0206-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »  

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ

18.03.2010  № 61


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 червня 2010 р.
за № 356/17651

Про затвердження Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики
№ 2009 від 21.12.2017}

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (далі - Правила), що додаються.

2. Скасувати наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31.05.94 № 54 "Про затвердження Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом".

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику відділу організації державного нагляду у гірничодобувній промисловості та за вибуховими роботами Захаренкову Є.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І.Г. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити публікацію наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Комітету Дєньгіна А.П.

Голова Комітету

С. Сторчак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Центрального комітету профспілки
трудящих металургійної і гірничодобувної
промисловості України

Президент Спілки орендарів
і підприємців України

В.о. президента Спілки підприємців
малих, середніх і приватизованих
підприємств України

В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців

Заступник Голови Федерації професійних
спілок України

Генеральний директор Федерації
роботодавців України

Перший заступник керівника Спільного
представницького органу всеукраїнських
профспілок та профспілкових об'єднань

Директор виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань України

Голова Державного комітету України
з питань технічного регулювання
та споживчої політики

Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи

Головний державний санітарний лікар України,
Перший заступник Міністра охорони здоров'я України

Перший заступник Голови Державного
Комітету ядерного регулювання України

Голова Державного комітету України з питань
регуляторної політики та підприємництва

Заступник Міністра промислової політики України

Заступник Міністра транспорту та зв'язку України

  Заступник Міністра регіонального розвитку
та будівництва України





В.І. Казаченко


В. Хмільовський



В. Биковець


В. Биковець


С.Я. Українець


В. Грищенко



Г. Осовий




С. Богданов



Л.В. Лосюк




В.М. Третьяков


О.М. Біловол


А.Г. Усков


О. Кужель

С.Г. Грищенко

А.Колісник


Д. Ісаєнко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого
нагляду
18.03.2010 № 61


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 червня 2010 р.
за № 356/17651

ПРАВИЛА
охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом

I. Сфера застосування

1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності (далі - гірниче підприємство), діяльність яких пов'язана з розробкою рудних та нерудних корисних копалин відкритим способом.

2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію кар'єрів (розрізів), будівель, споруд, машин, устаткування, засобів захисту та контролю, приладів і матеріалів, а також для всіх працівників, у яких виконання обов'язків пов'язане з перебуванням на об'єктах відкритих гірничих робіт.

II. Позначення та скорочення

{Пункт 1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1. НАПБ - нормативний акт пожежної безпеки.

2. НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці.

3. ЛЕП - лінія електропередачі.

4. СЦБ - система централізації та блокування.

III. Терміни та визначення понять

1. У цих Правилах терміни та поняття: вибій, відкрита розробка родовищ, вибухові матеріали (речовини), гірнича (гірничодобувна) промисловість, гірниче підприємство, гірничий об’єкт, гірничі роботи, аварійно-рятувальна служба (формування), гірничий масив, кар'єр, консервація, копальня, корисні копалини, підривні роботи вживаються у значеннях, що наведені в Гірничому Законі України.

{Пункт 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

2. Інші терміни вживаються в такому значенні:

абзетцерний відвал - відвал, на якому працює абзетцер - екскаваційний і транспортувальний агрегат, що здійснює черпання розвантаженої з думпкарів породи або прийом породи з магістральних конвеєрів, доставку породи до укосу відвалу і планування його поверхні;

борт кар'єру - комплекс майданчиків і укосів уступів від поверхні землі до підошви кар'єру;

вибій уступу - елемент (частина) уступу, що є безпосереднім об'єктом гірничих робіт та переміщається в результаті ведення гірничих робіт;

{Абзац четвертий пункту 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

гірнича маса - зруйнований і подрібнений масив гірських порід під час розробки родовищ корисних копалин;

{Абзац шостий пункту 2 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

гірські породи - природні мінеральні агрегати, що утворюють літосферу Землі у вигляді самостійного геологічного тіла;

запобіжна берма - невеликий майданчик, що залишається між уступами кар'єру на неробочих бортах для підвищення їх стійкості та затримання шматків породи, що осипається;

кут укосу борта кар'єру - кут, утворений лінією укосу борта кар'єру та проекцією цієї лінії на горизонтальну площину;

кут укосу уступу - кут, утворений укосом та горизонтальною площиною;

робочий майданчик уступу - майданчик уступу, призначений для розміщення основного робочого обладнання;

технологічна інструкція (технологічна карта, паспорт) - опис методів контролю технологічного процесу, порядку монтажу та правил користування устаткуванням, прийомів роботи та заходів безпеки під час роботи на ньому тощо;

укіс уступу - похила або вертикальна поверхня між верхнім і нижнім майданчиками уступу, вздовж нього;

уступ кар'єру - частина товщі гірських порід у кар'єрі, що мають форму уступу (сходинки).

IV. Загальні вимоги безпеки

1. Основні положення

1.1. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі безпечні умови праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці".

{Пункт 1.1 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.2. Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт відповідно до Гірничого Закону України повинно мати:

спеціальний дозвіл на користування надрами;

акт про надання гірничого відводу;

технічний проект розробки родовища корисних копалин, затверджений і погоджений в установленому порядку;

геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

У разі зміни гірничо-геологічних умов технічний проект розробки родовища корисних копалин необхідно переглядати, але кожного разу він повинен охоплювати весь період до кінця розробки родовища до проектної глибини та проектного контуру родовища.

Відхилення від проекту необхідно узгоджувати з проектною організацією.

1.3. Проектна документація на будівництво (реконструкцію та технічне переоснащення) об’єктів гірничих робіт підлягає експертизі відповідно до вимог Гірничого закону України та Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

{Абзац пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

1.4. Експертиза проектів, реєстрація, огляди, випробування виробничих об'єктів здійснюються за Методикою проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженою наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.09.94 № 95, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.02.95 за № 44/580 (НПАОП 0.00-7.03-94).

1.5. Склад проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення гірничих об’єктів встановлюється Державними будівельними нормами України „Склад та зміст проектної документації на будівництво” (ДБН А.2.2-3:2014), затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.

{Пункт 1.5 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.6. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом гірничих об’єктів, а також промислових об’єктів і споруд здійснюється відповідно до вимог Гірничого закону України та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 750).

{Абзац перший пункту 1.6 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

На закінченому будівництвом об'єкті виробничого призначення повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією роботи, змонтоване і випробуване обладнання, а також створено безпечні умови для роботи працівників та перебування людей.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, забороняється.

{Абзац третій пункту 1.6 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.7. Огляд, обстеження та паспортизація об’єктів будівництва гірничого підприємства повинні здійснюватися відповідно до вимог статті 39-2 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”.

{Пункт 1.7 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.8. Роботодавець повинен  мати дозвіл центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його територіальних органів (далі - Держпраці) на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок видачі дозволів).

{Пункт 1.8 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.9. Усі гірничі підприємства незалежно від форм власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються державними воєнізованими аварійно-рятувальними службами (формуваннями) відповідно до вимог Гірничого Закону України.

{Пункт 1.9 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.10. На кожному кар'єрі з видобутку залізної, марганцевої і сірчаної руд, солей калійних добрив, флюсо-доломітів, нерудних будівельних матеріалів продуктивністю понад 50 тис.куб.м гірничої маси на рік, на хвостосховищі, шламонакопичувачі, дразі, земснаряді, а також гірничому підприємстві, яке проводить підривні роботи, повинен бути складений план ліквідації аварій.

{Пункт 1.10 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.11. На гірничому підприємстві розробляється план ліквідації аварій згідно з вимогами Інструкції зі складання планів ліквідації аварій для кар'єрів (розрізів) та збагачувальних (брикетних) фабрик, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31.03.2003 № 87, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.04.2003 за № 321/7642.

1.12. Підривні роботи на об'єктах відкритих гірничих робіт необхідно здійснювати згідно з вимогами законодавства у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

{Пункт 1.12 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.13. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на гірничому підприємстві під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, здійснюють відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

{Пункт 1.13 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.14. Згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-2.01-05), з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання працівників і щорічна перевірка знань з питань охорони праці. Всі роботи з підвищеною небезпекою проводяться тільки за письмовим нарядом.

{Пункт 1.14 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

2. Вимоги до працівників

2.1. Керівниками та головними фахівцями гірничого підприємства призначаються особи з вищою освітою, що відповідає профілю цього підприємства відповідно до Гірничого закону України.

{Главу 2 розділу IV доповнено новим пунктом 2.1 згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

2.2. Проведення медичних оглядів працівників здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.

Проходження на підприємстві передрейсового медичного огляду для водіїв технологічних транспортних засобів здійснюється відповідно до Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспртних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерством внутрішніх справ України від 31 січня 2013 року № 65/80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2013 року за № 308/22840.

{Абзац другий пункту 2.2 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

2.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці у встановленому порядку, до виконання робіт не допускаються.

{Пункт 2.3 глави 2 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

2.4. Інструкції підприємства з охорони праці розробляються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

2.5. Технологічні інструкції (технологічні карти, паспорти) розробляються на підприємстві відповідно до Порядку опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93). Вони повинні містити вимоги, дотримання яких забезпечить безпечне для працівників ведення технологічних процесів і робіт.

{Пункт 2.5 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

2.6. Забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

2.7. Видача спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам здійснюється відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів спеціального захисту працівникам гірничодобувної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.08.2008 № 184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2008 за № 832/15523 (НПАОП 0.00-3.10-08).

2.8. До управління та обслуговування гірничих і транспортних машин допускаються працівники, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли навчання з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та отримали відповідне посвідчення на право керування гірничою або транспортною машиною.

2.9. На проведення робіт підвищеної небезпеки, зазначених у НПАОП 0.00-2.01-05, необхідно видавати письмові наряди.

{Пункт 2.9 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

2.10. Кожне робоче місце перед початком роботи або протягом зміни повинно бути оглянуте посадовою особою, в обов'язки якої покладено здійснення контролю за безпечним веденням робіт, або за її дорученням уповноваженим працівником, а протягом доби - одним з керівників, які повинні не допускати проведення робіт у разі виявлення порушень вимог з охорони та безпеки праці, крім робіт, які виконуються за нарядом щодо усунення цих порушень.

2.11. Кожний працівник до початку роботи повинен переконатись у безпечному стані свого робочого місця, перевірити справність запобіжних пристроїв, інструментів, механізмів, необхідних для виконання роботи.

У разі виявлення порушень безпечного стану робочого місця, які він сам не може ліквідувати, працівник, не починаючи роботи, повинен повідомити про них посадову особу, в обов'язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт.

Не дозволяється відпочивати безпосередньо у вибоях і біля укосів, у небезпечній зоні працюючих механізмів, на транспортних шляхах, устаткуванні.

2.12. Перед пуском механізмів і початком руху машин, залізничних поїздів (вагонів) або автомобілів машиніст (водій) повинен переконатись у безпеці членів бригади та осіб, що перебувають поруч, відсутності перешкод і техніки на шляху руху транспорту, обов'язково подавати звукові та світлові сигнали, призначення яких усі працівники повинні знати. При цьому необхідно забезпечити чутність (видимість) сигналів для всіх працівників у межах небезпечної зони дії машин, механізмів.

Машиніст (водій) повинен сприймати як сигнал "Стоп" кожний неправильно поданий або незрозумілий для нього сигнал.

Таблиця сигналів повинна бути вивішена на працюючому механізмі або поблизу від нього.

2.13. Кожний працівник на гірничому підприємстві, помітивши небезпеку, що загрожує працівникам або підприємству (несправність залізничних колій, машин, механізмів, електромереж, ознаки можливих зсувів, обвалів уступів, виникнення пожеж), зобов'язаний одночасно із вжиттям заходів щодо її усунення повідомити про це посадову особу, в обов'язки якої покладено здійснення контролю за безпечним веденням робіт, а також попередити працівників, яким загрожує небезпека.

3. Вимоги до технологій, устаткування та матеріалів

3.1. Технологічні процеси, машини, механізми, устатковання, транспортні засоби, хімічні речовини та їх сполуки, інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, чинним на території України.

{Абзац перший пункту 3.1 глави 3 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

Гірничі машини, механізми та устаткування підлягають огляду, випробуванню та експертному обстеженню згідно з вимогами Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.

3.2. Гірничі виробки кар'єрів у місцях, де є небезпека падіння в них працівників, а також провали, зумпфи та вирви необхідно позначати запобіжними знаками, освітленими в темний час доби. Дренажні свердловини, недіючі шурфи та інші вертикальні і нахилені виробки необхідно надійно перекривати.

3.3. Не дозволяється захаращувати робочі місця та підходи до них породою та будь-якими предметами, що заважають рухові працівників та механізмів.

3.4. Рух працівників у кар'єрі (розрізі) дозволяється відповідно до затверджених схем маршрутів по спеціально влаштованих доріжках або по узбіччю автошляхів з боку руху порожнього автотранспорту.

У темну пору доби пішохідні доріжки та переходи через залізничні колії, автошляхи повинні бути освітлені. Зміни маршрутів необхідно наносити на схему маршрутів, а працівники повинні бути ознайомлені з ними.

Рух працівників з уступу на уступ по підірваній гірничій масі дозволяється тільки в разі особливої виробничої необхідності та тільки з дозволу посадової особи, в обов'язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт.

3.5. У кар'єрах повинна бути організована доставка працівників на робочі місця спеціально обладнаним транспортом, якщо відстань до робочих місць перевищує 1 км.

Дозволяється використовувати механізовані засоби (ескалатори) для перевезення працівників з уступу на уступ.

Не дозволяється перевозити працівників у вагонах, що саморозвантажуються, в кузовах автосамоскидів і вантажних вагонетках канатних доріг.

3.6. Для сполучення між уступами необхідно влаштовувати міцні сходи з двосторонніми поручнями і нахилом не більше ніж 60 град. або бульдозерні спуски з нахилом не більше ніж 20 град., які необхідно освітлювати в темну пору доби.

Маршеві сходи на висоту більше ніж 10 м повинні мати ширину не менше ніж 0,8 м з горизонтальними майданчиками через кожні 15 м. Відстань між сходами і місця їх встановлення по довжині уступу повинні бути визначені планом розвитку гірничих робіт. Східці, майданчики сходів необхідно очищати від снігу, льоду, бруду та посипати піском. Висота сходинок не повинна перевищувати 0,3 м, а їх ширина повинна бути не менше ніж 0,2 м.

3.7. Для переходу через стрічкові конвеєри повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше ніж 0,8 м, обладнані поручнями висотою не менше ніж 1 м.

У місцях проходу та проїзду під конвеєрами повинні бути встановлені захисні помости для захисту працівників від можливого ураження шматками матеріалу, що транспортується і падає зі стрічки.

3.8. Не дозволяється:

перебувати працівникам у межах призм обвалення на уступах і в безпосередній близькості від нижньої бровки укосу уступу;

працювати на уступах за наявності нависаючих "козирків", великих валунів, а також нависів снігу та льоду. У тих випадках, коли неможливо провести ліквідацію заколів або оббирання борта кар'єру, всі роботи в небезпечній зоні необхідно припинити, працівників вивести, небезпечну ділянку огородити попереджувальними знаками.

3.9. Проїзд в залізничних потягах і кабінах локомотивів дозволяється працівникам, які супроводжують потяги, а також посадовим особам, в обов'язки яких покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт, окремим працівникам, які мають відповідний дозвіл.

3.10. Переїзд через залізничні колії в кар'єрі бульдозерами, автомашинами та іншими колісними, гусеничними або крокуючими машинами дозволяється в установлених, спеціально обладнаних і позначених відповідними покажчиками місцях.

3.11. Експлуатацію та обслуговування машин, обладнання, приладів і апаратури, які застосовуються на об'єктах відкритих гірничих робіт, а також їх монтаж, демонтаж і зберігання необхідно виконувати відповідно до вимог інструкцій з експлуатації їх заводів-виробників.

Змінювати заводську конструкцію машин, обладнання, схем керування і захисту допускається тільки за погодженням із заводом-виробником та у разі дотримання вимог пункту 3.1 глави 3 розділу IV цих Правил.

3.12. Експлуатацію вантажопідіймальних кранів, трубопроводів пари та гарячої води здійснюють відповідно до законодавства про охорону праці. Посудини, що працюють під тиском, мають відповідати вимогам Технічного регламенту простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1025.

{Пункт 3.12 глави 3 розділу IV в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

3.13. У неробочий час гірничі, транспортні та шляхобудівельні машини повинні бути виведені з вибою в безпечне місце, робочі органи (ковші тощо) опущені на землю, кабіни замкнені, з кабелю живлення знято напругу.

V. Вимоги безпеки під час ведення гірничих робіт

1. Загальні вимоги

1.1. Безпечна висота уступу повинна бути визначена проектом з урахуванням фізико-механічних властивостей гірських порід і корисних копалин, гірничотехнічних умов їх залягання та робочих параметрів гірничих машин.

Під час застосування гідравлічних екскаваторів та гідравлічних навантажувачів висота уступу повинна визначатись розрахунком залежно від їх технічних характеристик.

Висота вибою не повинна перевищувати:

у разі розробки канатними одноківшевими екскаваторами типу механічної лопати та одноківшевими навантажувачами без застосування вибухових робіт - висоти черпання екскаватора чи навантажувача;

у разі розробки драглайнами, багатоківшевими та роторними екскаваторами - висоти або глибини черпання екскаватора;

у разі розробки розсипчастих і сипучих порід ручним способом - 3 м, м'яких, але стійких, а також міцних монолітних порід - 6 м.

Під час відпрацювання порід і руд із застосуванням вибухових робіт допускається збільшення висоти вибою до півтори висоти черпання. У цих випадках необхідно вживати додаткових заходів, які запобігають довільному обваленню козирків і нависів.

Допускається відпрацювання уступів висотою до 30 м шарами за умови тимчасового погашення уступів на проміжному контурі та виведення уступів на проектний контур. При цьому висота вибою повинна бути не більше ніж півтори максимальної висоти черпання екскаватора під час розробки першого (верхнього) шару і висоти черпання під час розробки наступних (нижніх) шарів.

Під час відпрацювання уступів шарами необхідно вживати заходів безпеки, які унеможливлюють відшарування та обвалення шматків породи з укосу уступу (похиле буріння, контурне підривання, заоткоска укосів).

1.2. Кути укосів робочих уступів необхідно облаштовувати таким чином, щоб вони не перевищували:

під час роботи екскаваторів типу механічної лопати, роторних екскаваторів та драглайна - 80 град.;

під час роботи багатоківшевих ланцюгових екскаваторів з нижнім черпанням - кута природного укосу цих порід;

під час розробки ручним способом: розсипчастих і сипких порід - кута природного укосу цих порід; м'яких, але стійких порід - 50 град.; скельних порід - 80 град.

1.3. Граничні кути укосу неробочих уступів і бортів (кути стійкості) повинні бути визначені проектом з подальшим коригуванням їх у процесі експлуатації згідно з даними наукових досліджень та змінами технології ведення гірничих робіт.

1.4. Гірниче та транспортне обладнання, транспортні комунікації, мережі електропостачання та зв'язку необхідно розміщувати на робочих майданчиках уступів за межами призми обвалення.

Параметри призми обвалення уступів кар'єрів і ярусів відвалів повинні визначати геологічна та маркшейдерська служби гірничого підприємства або спеціалізована організація, яка має дозвіл (ліцензію) на виконання такого виду робіт, з урахуванням фізико-механічних властивостей порід, а також навантажень на уступи і яруси, що створюються обладнанням.

Відстань від нижньої бровки уступу (розвалу гірничої маси) до осі найближчої залізничної колії повинна бути не менше ніж 2,5 м.

Ширина робочої площадки з урахуванням її призначення повинна визначатися розрахунком відповідно до норм технологічного проектування.

1.5. Під час відпрацювання уступів екскаваторами з верхнім навантажуванням відстань від бровки уступу до осі залізничної колії або автодороги повинна бути визначена проектом, але не менше ніж 2,5 м.

Висота уступу (підуступу) повинна бути такою, щоб забезпечувалась видимість транспортних засобів з кабіни машиніста екскаватора.

1.6. Формування тимчасових неробочих бортів кар'єру та відновлення гірничих робіт на них необхідно проводити згідно з проектами.

1.7. Під час ведення розкривних робіт, що здійснюються за безтранспортною системою розробки, відстань між нижніми бровками уступу корисних копалин і породного відвалу повинна бути визначена проектом. За наявності залізничних колій або конвеєрів відстань від нижньої бровки відвалу до осі залізничної колії або осі конвеєра повинна бути не менше ніж 4,0 м.

1.8. Висота між суміжними запобіжними бермами під час погашення уступів і постановки їх в граничне положення повинна бути визначена проектом, але не більше висоти двох уступів. Ширина, конструкція та порядок обслуговування запобіжних берм повинні бути визначені проектом. У процесі експлуатації параметри уступів і запобіжних берм, за необхідності, можна уточнювати згідно з результатами досліджень фізико-механічних властивостей гірських порід.

{Абзац перший пункту 1.8 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

Під час погашення уступів необхідно додержувати загальний кут нахилу борта кар'єру, встановлений проектом.

В усіх випадках ширина берми повинна бути такою, щоб була можливою її механізована очистка і щоб вона була не менше ніж 1/3 висоти уступу (уступів - у разі їх об'єднання).

1.9. Запобіжні берми необхідно влаштовувати горизонтальними або з ухилом у бік борта кар'єру і регулярно очищати від шматків породи та сторонніх предметів. Берми, по яких систематично пересуваються працівники, необхідно огороджувати згідно з проектом.

Допускається, згідно з проектом, застосування нахилених берм з поздовжнім ухилом, у тому числі поєднаних з транспортними.

1.10. На кар'єрах (розрізах) необхідно здійснювати контроль за станом їх бортів, траншей, уступів, укосів і відвалів. У разі виявлення ознак зсуву порід роботи необхідно припинити. На кар'єрах, схильних до зсувів, необхідно здійснювати інструментальні спостереження за станом бортів кар'єру та укосів відвалів.

1.11. На уступах, де проводяться роботи, необхідно регулярно оббирати нависи і "козирки", а також ліквідовувати заколи.

Роботи з оббирання уступів необхідно проводити механізованим способом. Ручне оббирання дозволяється здійснювати тільки спеціально підготовленим працівникам (скелелазам) під безпосереднім наглядом посадової особи, в обов'язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт, та з обов'язковим оформленням наряду-допуску на ці роботи.

Працівників, які не зайняті оббиранням, необхідно вивести в безпечне місце.

1.12. Відстань по горизонталі між робочими місцями або механізмами, розташованими на двох суміжних по вертикалі уступах, повинна бути не менше ніж 10 м у разі ручної розробки і не менше ніж півтора максимального радіуса черпання під час екскаваторної розробки.

1.13. Під час розробки уступів ручним способом роботи треба вести тільки зверху вниз, зберігаючи кут укосу згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V цих Правил, і без застосування способу "підбоєм".

1.14. Під час роботи на висоті та на укосах уступів з кутом нахилу більше ніж 35 град. працівники, які виконують буріння, оббирання укосів та інші операції, обов'язково повинні користуватися запобіжними поясами та страхувальними канатами, закріпленими за надійну опору.

Запобіжні пояси та страхувальні канати під час експлуатації необхідно не рідше одного разу на шість місяців випробовувати на статичне навантаження. На кожному поясі проставляються його інвентарний номер та клеймо з датою наступного випробування.

{Абзац другий пункту 1.14 глави 1 розділу V в редакції Наказу Міністерства соціальної політики № 2009 від 21.12.2017}

1.15. Під час виконання робіт у зонах можливих обвалів або провалів внаслідок наявності підземних виробок або карстів необхідно вживати спеціальних заходів, які забезпечують безпечність роботи (попереднє розвідувальне буріння, виведення на час вибухових робіт гірничих машин з вибоїв, які знаходяться поблизу зони можливого обвалення).

При цьому необхідно вести маркшейдерські спостереження за станом бортів та дна кар'єру. У разі виявлення ознак зсуву порід роботи необхідно зупинити. Подальші роботи необхідно здійснювати відповідно до розробленого проекту безпечного ведення робіт.

1.16. У проекті розробки родовищ, схильних до зсувів, повинні бути передбачені спеціальні заходи безпеки.

Якщо схильність до зсуву з'ясовується в процесі ведення гірничих робіт, необхідно внести відповідні корективи в проект і здійснити передбачені в ньому заходи безпеки.

1.17. Під час ведення робіт у лавинонебезпечних і селенебезпечних районах необхідно обов'язково здійснювати заходи щодо захисту від снігових лавин та селевих потоків. План заходів протилавинного та протиселевого захисту має бути розроблений з урахуванням місцевих умов.

1.18. Вибір способу руйнування негабаритів здійснюється на підставі існуючих на гірничому підприємстві технічних умов і забезпечення безпеки ведення робіт. Руйнування негабаритів механічним способом необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції з експлуатації заводу-виробника технічного засобу для руйнування негабариту.

2. Вимоги безпеки під час проведення бурових робіт

2.1. Бурові роботи необхідно проводити відповідно до технологічних інструкцій, розроблених підприємством для кожного способу буріння (шарошкового, вогневого).

Не дозволяється бурити свердловини верстатами вогневого (термічного) буріння в гірських породах, схильних до займання та виділення отруйних газів.

2.2. Кожну свердловину, діаметр устя якої перевищує 250 мм, після закінчення буріння необхідно перекрити.

Ділянки пробурених свердловин необхідно обов'язково огороджувати попереджувальними знаками.

2.3. Під час буріння перфораторами та електросвердлами ширина робочої берми повинна бути не менше ніж 4 м. Підготовлені для буріння негабаритні блоки гірничої маси необхідно складувати стійко в один шар поза зоною можливого обвалення уступу.

3. Вимоги безпеки при очисному вийманні драгами та плавучими земснарядами

3.1. Усі гідротехнічні споруди (греблі, дамби, водозливи) необхідно своєчасно готувати до зимового періоду (відстою драг, земснарядів), а також до пропуску паводкової води.

При кожній греблі, на кожній дразі та земснаряді відповідно до плану ліквідації аварій, розробленого згідно з пунктом 1.11 глави 1 розділу IV цих Правил, повинен бути необхідний запас протиаварійного обладнання, матеріалів, інвентарю та інструментів.

3.2. Ділянку, що розробляється, необхідно спочатку очистити від лісу, пеньків, кущів і льоду.

Проводити очистку ділянки та перебувати людям в небезпечних зонах робочих канатів під час роботи драги (земснаряда) не дозволяється. Розміри небезпечної зони установлюються начальником драги (земснаряда).

3.3. Граничнодопустима висота надводного борта дражного розрізу, а також відстань між днищем понтона та підошвою розрізу повинні бути визначені проектом. Не дозволяється експлуатувати драги (земснаряди) з відхиленням від цих величин.

3.4. За наявності мерзлого шару (сезонна мерзлота) або міцних зцементованих порід відробляти забої з підробкою лобового укосу не дозволяється.

3.5. Шляхи та стежки на полігонах працюючих драг (земснарядів) необхідно перекривати, а вздовж контурів небезпечної зони робочих канатів встановлювати попереджувальні знаки.

Перехід або переїзд через робочі канати допускається тільки з дозволу змінного драгера після вжиття ним відповідних заходів безпеки.

3.6. Не дозволяється підпливати або наближатись на плаваючих засобах до маневрових канатів і кабелю електроживлення без дозволу драгера.

3.7. Під час роботи драг і земснарядів, обладнаних пульпопроводом для транспортування піску та ефелів на борт розрізу, необхідно дотримуватись таких вимог:

вздовж плаваючих пульпопроводів обов'язково встановлювати містки, огороджені перилами висотою не менше ніж 1 м;

у темну пору доби плаваючий пульпопровід необхідно постійно освітлювати.

3.8. Обслуговування черпакової рами і відбір проб з черпаків необхідно здійснювати з безпечного місця з міцних огороджених майданчиків.

Ремонт або інші роботи на черпаковій рамі можна проводити тільки із застосуванням запобіжних поясів після зупинення драги. Для закріплення запобіжних поясів вздовж черпакової рами необхідно протягти трос. Не дозволяється під час роботи драги перебувати на черпаковій рамі, переходити через проріз у понтоні, змащувати на ходу підшипники підчерпакових роликів, знімати з черпаків пеньки, кущі та інші предмети, а також піднімати або опускати черпакову раму у разі потрапляння сторонніх предметів у проріз між бортом понтона і черпаковою рамою.

Робота драг (земснарядів) в осінньо-зимовий період здійснюється відповідно до заходів, що передбачають здійснення додаткових вимог безпеки з урахуванням ускладнених умов проведення робіт (низькі температури, льодоутворення).

3.9. Під час роботи на льоду необхідно виконувати такі вимоги:

прибирання льоду здійснювати відповідно до проекту організації робіт під керівництвом посадової особи, в обов'язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт;

експлуатувати машини і механізми дозволяється за наявності нарядів, із зазначенням заходів безпеки після ретельної перевірки товщини льоду і розрахунку його на міцність;

місця, де дозволяється рух працівників і транспорту по льоду, необхідно позначити вказівними знаками, освітленими в темну пору доби;

на період прибирання льоду місця роботи необхідно забезпечити човном, рятувальними кругами з лінями довжиною не менше ніж 30 м;

працівники, які проводять льодоприбиральні роботи, повинні бути одягнуті в рятувальні жилети і знати правила надання першої допомоги потерпілим.

3.10. Працівникам на плаваючих засобах не дозволяється підпливати до земснаряда з боку всмоктувального ґрунтопроводу.

3.11. Для входу на драгу (земснаряд) і виходу з драги повинні бути обладнані відкидні містки (трапи) з перилами висотою не менше ніж 1 м. Спуск трапа на берег дозволяється в спланованих місцях на борт вибою, що не має навислих "козирків". Береговим кінцем трапа в спущеному стані необхідно перекривати лінію вибою не менше ніж на 2 м. Не дозволяються спуск і підйом трапа з людьми.

4. Вимоги безпеки при очисному вийманні гідромоніторами

4.1. Висота гідроуступу під час гідромоніторного розмиву повинна залежати від фізико-механічних властивостей порід, конструкції гідромоніторів і застосованого порядку розмиву, але не повинна перевищувати 30 м. В окремих випадках, під час розробки уступів з крейдовими відкладеннями, допускається збільшення їх висоти до 50 м за розробленим проектом з дотриманням додаткових заходів безпеки.

4.2. Експлуатація гідровідвалів та водосховища повинна проводитись згідно з технологічними інструкціями, розробленими підприємством для гідровідвалів та водосховищ.

4.3. Усі водозбірні та водоскидні споруди гідровідвалів (канави, труби, шандорні колодязі) повинні бути розраховані на максимально можливий приплив.

Після закінчення гідророзмивного сезону всі ці споруди необхідно оглянути та скласти документи про їх стан.

4.4. Будівництво гідротехнічних споруд (гребель, дамб) та їх нарощування, а також водоскидних споруд можна здійснювати тільки згідно з проектами, складеними на підставі гірничо-геологічних досліджень і визначених фізико-механічних властивостей порід.

4.5. У разі гідромеханізованого способу розробки відстань від гідромоніторної установки та іншого вибійного устаткування (скреперів, бульдозерів) до вибою повинна бути не менше ніж 0,8 висоти уступу. Для глинистих щільних і лесовидних порід, здатних до обвалення глибами, ця відстань повинна бути не менше ніж 1,2 висоти уступу.

Під час застосування гідромоніторів з дистанційним керуванням і при розмиві боковим вибоєм, при якому обвалення проводиться поза зоною розташування гідромонітора, ці відстані можуть бути зменшені.

4.6. Проводити у вибої допоміжні роботи (перестановку обладнання тощо) можна тільки після ретельного огляду вибою, ліквідації "козирків" і нависів.

4.7. Нахили уступів відпрацьованих ділянок повинні бути такими, щоб вони не перевищували нахили природного укосу порід.

4.8. Відвали свіженамитих порід необхідно позначати знаками, що забороняють прохід людей по цих відвалах.

4.9. Для підходу до скидного і водозабірного колодязів необхідно прокладати місток з перилами висотою не менше ніж 1 м. Устя водоскидного колодязя гідровідвалу повинно бути огороджене для запобігання падінню людей у колодязь.

4.10. Будівництво всіх гідромеханічних споруд (дамб, гребель, перемичок і водоскидних споруд) необхідно здійснювати відповідно до проектів.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »