Документ v0043361-98, поточна редакція — Редакція від 01.03.2012, підстава v0036733-12

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.02.1998  № 43

Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту
№ 893 від 17.12.2002
№ 99 від 16.02.2004
№ 973 від 05.08.2008
№ 411 від 07.10.2011}

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури
№ 36 від 24.01.2012}

Відповідно до Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 1995 року № 1186/95 "Питання Міністерства транспорту України", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (додаються).

2. Державному департаменту автомобільного транспорту України (Докіль Л.П.) довести затверджені Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті до зацікавлених міністерств і відомств та забезпечити їх публікацію.

3. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу України від 03.05.95 р. № 179, вважати такими, що втратили чинність.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Л.М.Костюченка.

Міністр

В.І. Череп




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту України
10.02.1998  № 43

НОРМИ
витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті

Загальні положення

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі - підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.

Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно до витрат палива згідно з встановленими нормативами.

1 Види норм витрат палива і мастильних матеріалів

1.1 Для автомобілів встановлюються такі види норм витрат палива:

- базова лінійна норма на пробіг автомобіля - на 100 км;

- норма на виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) - на 100 тонно-кілометрів (т·км);

- норма на одну тонну спорядженої маси Hg (враховує додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа);

- норма на їздку з вантажем (враховує збільшення витрат палива, пов'язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження) - на одну їздку;

- норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи - на 100 км;

- норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях, - на годину або на виконану операцію;

- базова норма на роботу автономного (незалежного) обігрівача - на одну годину його роботи.

{Абзац восьмий пункту 1.1 розділу 1 у редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

1.2 Базова лінійна норма Hs встановлюється:

- для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) - у спорядженому стані;

- для легкових автомобілів і автобусів (повна маса яких не перевищує 3,5 т) та самоскидів - з половиною навантаження;

- для автобусів (повна маса яких перевищує 3,5 т) - з повним навантаженням (повною масою);

- для вантажопасажирських автомобілів - у спорядженому стані з половиною маси пасажирів.

Базові лінійні норми по типах автомобілів наведені в таблицях додатків А і Б в розрізі моделей (модифікацій) автомобілів в алфавітному порядку (за українським та латинським алфавітом).

У зв'язку з тим, що більшість сучасних автомобілів мають багатоваріантне конструктивне виконання (комплектація однієї моделі автомобіля різними моделями двигуна, коробки передач, головної передачі, тощо), новорозроблені та переглянуті починаючи з 1997 року базові лінійні норми наведені в окремих таблицях з зазначенням технічних даних та особливостей конструктивного виконання моделей (модифікацій) транспортних засобів, які дозволяють їх ідентифікувати. Ці норми поширюються лише на моделі (модифікації) автомобілів з зазначеними технічними даними та особливостями конструктивного виконання.

{Абзац сьомий пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

Базові лінійні норми витрат палива встановлені у таких одиницях вимірювання:

- для бензинових, дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на зрідженому (скрапленому) нафтовому газі, - у літрах на 100 км пробігу (л/100 км);

- для автомобілів, що працюють на стисненому природному газі, - в нормальних кубічних метрах на 100 км (м-3/100 км);

- для газодизельних автомобілів норми витрат стисненого природного газу наведені в таблицях в м-3/100 км, а дизельного палива - поруч в л/100 км.

Норми витрат дизельного палива відмічені індексом "д", поставленим після цифрового значення норм, зрідженого нафтового газу - індексом "знг", стисненого природного газу - "спг". Для газобалонних автомобілів (ГБА) в дужках зазначена норма при роботі на бензині, для газодизельних (ГДА) - на дизельному паливі.

З переліку моделей автомобілів виключені ті, виробництво яких припинено 25 і більше років тому. При необхідності розрахунку нормативних витрат палива на автомобілі цих моделей застосовуються коригуючі коефіцієнти та формули розрахунків згідно з цим нормативним документом, а базові лінійні норми згідно з Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затвердженими наказом Мінтрансу України № 179 від 03.05.95 р.

1.3 Норма на виконання транспортної роботи Hw застосовується для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах (може застосовуватись для легкових автомобілів і автобусів з причепами, які виконують транспортну роботу, що обліковується в тонно-кілометрах).

Гранично допустимі (максимальні) норми на виконання транспортної роботи Hw залежно від виду палива становлять:

- бензин - 2,0 л/100 т·км;

- дизельне паливо - 1,3 л/100 т·км.

При роботі за межами міста на дорогах із твердим покриттям (дорогах із асфальтобетону, цементобетону) в умовах, що не підпадають під застосування коригуючих коефіцієнтів, зазначених у пп. 3.1.1.2, 3.1.2, 3.1.3-3.1.8, 3.1.15, гранично допустимі норми на виконання транспортної роботи Hw залежно від виду палива становлять:

- бензин - 1,4 л/100 т·км;

- дизельне паливо - 0,9 л/100 т·км.

{Абзац другий пункту 1.3 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту № 99 від 16.02.2004, у редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

Примітка 1. У разі живлення двигуна іншими видами палив, зокрема зрідженим нафтовим газом (ЗНГ), стисненим природним газом (СПГ), у тому числі в разі газодизельного живлення, до наведених в цьому пункті норм застосовуються перевідні коефіцієнти відповідно до пп. 2.1.4.

Примітка 2. При здійсненні магістральних перевезень сучасними вантажними автомобілями рекомендується застосовувати норму на транспортну роботу в межах 0,55...0,7 л дизельного палива на 100 т·км.

Фактичні витрати палива на виконання транспортної роботи збільшуються в умовах експлуатації, що включають здійснення великої кількості зупинок і фаз розгону-вибігу-гальмування на одиницю шляху, підвищений опір коченню (неякісне дорожнє покриття, дороги із щебеню (гравію), ґрунтові дороги тощо), горбистий рельєф місцевості.

Примітка 3. Більші значення норм на виконання транспортної роботи (що підпадають під застосування коригуючих коефіцієнтів, зазначених у пп. 3.1.1.2, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5 - 3.1.8, 3.1.15) при роботі за межами міста використовуються на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах).

Примітка 4. Право встановлення конкретних величин норм витрат палива на виконання транспортної роботи у регламентованих межах надається керівникам підприємств.

Визначений підприємством порядок встановлення та використання норм витрат палива на виконання транспортної роботи затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.

Рекомендовано диференційоване використання норм витрат палива на виконання транспортної роботи залежно від умов здійснення перевезень і технологічного рівня (паливної економічності) рухомого складу та відповідно до фактичних потреб.

{Примітки пункту 1.3 розділу 1 в редакції наказу Міністерства транспорту № 99 від 16.02.2004, наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

1.4 Норма на одну тонну спорядженої маси Hg (автопоїзда, автомобіля, причепа або напівпричепа тощо) застосовується в разі зміни спорядженої маси автомобіля. Норми на одну тонну спорядженої маси Hg (л/100 т·км) залежно від виду палива дорівнюють відповідним нормам на виконання транспортної роботи згідно з пп. 1.3 та використовуються так само, як і норми на виконання транспортної роботи.

{Пункт 1.4 розділу 1 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

1.5 Норма на маневрування у місцях завантаження і розвантаження та виконання операції з розвантаження Hz застосовується для автомобілів-самоскидів і автопоїздів з самоскидальними кузовами та враховує збільшення витрат палива, пов'язане з маневруванням у місцях завантаження і розвантаження та виконанням операції з розвантаження. Hz встановлена на кожну їздку з вантажем, і її максимально можливе значення розраховується залежно від вантажопідйомності автомобіля таким чином:

,

(1),

де:



Hz

-

норма на їздку з вантажем, літрів дизельного палива,

Gв

-

вантажопідйомність автомобіля (т).

Примітка. У разі живлення двигуна бензином ця норма збільшується на 25%. У разі живлення двигуна СПГ, ЗНГ та іншими видами палива (у тому числі в разі газодизельного живлення) застосовуються перевідні коефіцієнти відповідно до пп. 2.1.4.

{Пункт 1.5 розділу 1 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

1.6 Норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях Ноб застосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, які виконують спеціальні роботи під час стоянки (автокрани, компресорні, бурильні установки, тощо). Норми на роботу спеціального обладнання в літрах на годину роботи обладнання або в літрах на одну технологічну операцію наведені в таблиці Б.1 додатка Б.

1.7 Норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи Hsc застосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів які виконують спеціальні роботи під час руху (снігоочисники, поливомиєчні, тощо). Норми на пробіг при виконанні спеціальної роботи по моделях спецавтомобілів наведені разом з лінійними нормами на пробіг без виконання спеціальної роботи в таблиці Б.2 додатка Б.

1.8 Норма витрати палива на роботу автономного (незалежного) обігрівача Hон застосовується для автомобілів та іншої техніки на колісному шасі, обладнаних автономними обігрівачами. У додатку Г наведені базові норми витрат палива автономними обігрівачами на одну годину роботи обігрівача.

Нормативна витрата палива на роботу автономного обігрівача встановлюється у відсотках від базової норми витрати на одну годину роботи обігрівача (що відповідає його номінальній потужності) залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища в холодну пору року (відсоток використання потужності обігрівача):

нижче ніж +15°C та до +5°C включно - до 20%;

нижче ніж +5°C та до -5°C включно - до 40%;

нижче ніж -5°C та до -15°C включно - до 60%;

нижче ніж -15°C та до -25°C включно - до 80%;

нижче ніж -25°C - до 100%.

Витрата палива на роботу обігрівача враховується в загальних нормативних витратах палива згідно з пп. 4.2.

За умови відсутності у додатку Г норми на роботу автономного обігрівача застосовується коригуючий коефіцієнт згідно з пп. 3.1.13 або, в разі потреби, встановлюється відповідна норма згідно з пп. 2.2.

{Пункт 1.8 розділу 1 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

1.9 Нормативна витрата палива Qн - витрата палива автомобілем (обладнанням, різноманітною технікою на колісному шасі тощо) при здійсненні пробігу, виконанні транспортної або спеціальної роботи тощо в певних умовах експлуатації.

Нормативні витрати палива для кожного конкретного автомобіля (обладнання) розраховують за наведеними в розділі 4 формулами залежно від типу автомобіля (обладнання) та його призначення із застосуванням зазначених у розділах 1 і 2 норм витрат палива, а також коефіцієнтів їх коригування, наведених у розділі 3.

Зазначені у розділах 1 і 2 норми витрат палива та у розділі 3 коефіцієнти їх коригування, встановлюють (за їх граничними значеннями) гранично допустимі нормативи витрат палива.

Конкретні значення нормативних витрат палива встановлюються підприємствами залежно від фактичних потреб (але не вище гранично допустимих значень) відповідно до певних умов експлуатації та за умови, що:

виконуються рекомендації заводу - виробника автомобіля (обладнання) щодо його експлуатації (включаючи режими використання, належне технічне обслуговування тощо);

автомобіль (обладнання) перебуває у задовільному технічному стані;

дотримуються вимоги щодо раціонального використання автомобіля (обладнання) відповідно до його експлуатаційної документації, а також безпечної та прийнятної економної манери його експлуатації (водіння із дотриманням Правил дорожнього руху тощо).

Підприємство на підставі аналізу причин відхилень фактичних витрат палива, що можуть змінюватися у часі або за певних умов, від встановлених ним нормативних витрат може змінювати встановлені нормативні витрати відповідно до зміни умов експлуатації або, у разі потреби, вживати заходів щодо усунення причин збільшення фактичної витрати палива понад встановлену підприємством нормативну витрату палива. Таким чином, можна завчасно виявити й усунути технічні несправності автомобіля (обладнання) або вжити заходів щодо впровадження (дотримання водіями) безпечних та прийнятних економних методів керування транспортними засобами, забезпечення раціонального використання техніки тощо.

{Пункт 1.9 розділу 1 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

1.10 Нормативи витрат мастильних матеріалів, наведені в додатку В, установлені на 100 літрів (100 м-3 СПГ) нормативних витрат палива Qн, розрахованих для даного автомобіля:

- нормативи витрат олив - в л/100 л (л/100 м-3 СПГ) Qн;

- нормативи витрат мастил - в кг/100 літрів (кг/100 м-3 СПГ) Qн.

Нормативи витрат олив і мастил зменшуються на 50% для всіх автомобілів, які знаходяться в експлуатації до трьох років (крім автомобілів, відмічених у додатку В знаком (*)).

Нормативи збільшуються до 20% для автомобілів, які знаходяться в експлуатації більше восьми років.

Витрати мастильних матеріалів при капітальному ремонті агрегатів установлюються в кількості, рівній одній заправочній місткості системи змащування даного агрегату.

1.11 Тимчасові, тимчасові індивідуальні та постійні базові норми витрат палива для колісних транспортних засобів та обладнання, що встановлюється на колісних транспортних засобах, включаючи транспортні засоби загального призначення, спеціалізованого призначення та спеціального призначення, які, зокрема, беруть участь у транспортному процесі на дорогах загального користування (у тому числі легкові та вантажні автомобілі, фургони, автобуси, автомобілі з причепами, самоскиди тощо, спеціальне обладнання, що встановлюється на шасі колісних транспортних засобів та іншу техніку, зазначену в додатку Б), разом із системою коригуючих коефіцієнтів та норм додаткового споживання, що враховують вплив на витрату палива різноманітних експлуатаційних умов, розробляються провідним інститутом Міністерства інфраструктури України у сфері автомобільного транспорту - Державним підприємством "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (далі - ДП "ДержавтотрансНДІпроект").

Норми встановлюються на основі централізовано зібраних даних із застосуванням механізмів попередньої апробації в різноманітних природно-кліматичних, дорожніх та інших умовах.

Норми витрат палива дорожньо-будівельними машинами, технікою сільськогосподарського призначення тощо поширюються виключно на виконання спеціальних технологічних операцій, що не пов'язані із здійсненням транспортного процесу на дорогах загального користування колісними транспортними засобами загального, спеціалізованого та спеціального призначення.

{Розділ 1 доповнено пунктом 1.11 згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

2 Тимчасові норми витрат палива і мастильних матеріалів

2.1 Тимчасові лінійні норми витрат палива.

2.1.1 Для моделей і модифікацій автомобілів, що не мають істотних конструктивних відмінностей (модель двигуна та конструкція трансмісії) і не відрізняються від базової моделі спорядженою масою та габаритними розмірами, тимчасова лінійна норма витрати палива встановлюється у тому ж розмірі, що і для базової моделі.

2.1.2 Для моделей і модифікацій автомобілів, що не мають істотних конструктивних відмінностей (істотними вважають відмінності у моделі (модифікації) двигуна, його основних систем та елементів трансмісії), але відрізняються від базової моделі спорядженою масою (встановлення фургонів, кунгів, додаткового обладнання, бронювання тощо) і не є серійними, тимчасова лінійна норма витрати палива встановлюється у тому самому розмірі, що і для базової моделі, але різниця у споживанні палива враховується шляхом застосування норми на одну тонну спорядженої маси Hg (л/100 т·км) відповідно до пп. 1.4.

{Підпункт 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

2.1.3 Для автомобілів, на яких установлено спеціальне обладнання, збільшення споживання палива (без виконання спеціальної роботи) враховується шляхом застосування норми на одну тонну спорядженої маси Hg (л/100 т·км) відповідно до пп. 1.4.

{Підпункт 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

2.1.4 Тимчасові лінійні норми витрат палива, а також норми витрати палива на виконання транспортної роботи для газобалонних (ГБА) і газодизельних (ГДА) модифікацій автомобілів та автомобілів, що використовують інші види альтернативного або сумішевого палива (зокрема, паливо, що містить компоненти із відновлюваних джерел енергії - біопаливо), які не увійшли до цього нормативного документа, встановлюються таким чином:

лінійна норма витрати рідкого палива базового автомобіля коригується з урахуванням різниці споряджених мас ГБА (ГДА) та базового автомобіля (аналогічно розрахункам норми витрати палива на виконання транспортної роботи) і застосовується у разі роботи ГБА (ГДА) на рідкому паливі;

норма витрати газового палива визначається шляхом коригування розрахованої лінійної норми витрати рідкого палива (або норми рідкого палива на виконання транспортної роботи) із застосуванням перевідних коефіцієнтів:

бензин - стиснений природний газ (СПГ) - 1:1;

бензин - зріджений нафтовий газ (ЗНГ) - 1:1,25 (для автомобілів із системою впорскування ЗНГ рекомендовано застосовувати менші значення перевідного коефіцієнта відповідно до фактичних потреб);

у разі газодизельного живлення: дизпаливо (дизель) - СПГ 1:0,92.

Перевідний коефіцієнт для розрахунку витрати дизпалива (запальної дози) в разі газодизельного живлення встановлюється під час розрахунку лінійної норми витрати дизпалива на 100 км пробігу: дизпаливо (дизель) - дизпаливо (запальна доза газодизеля) - 1:0,19. Зазначена запальна доза дизпалива не застосовується при розрахунках норми додаткового споживання палива на виконання транспортної роботи.

Примітка. Для газобалонних і газодизельних модифікацій нових конструкцій автомобілів, а також для автомобілів, що використовують інші види альтернативного або сумішевого палива, у разі потреби, на запит (за замовленням) заводів-виробників або підприємств - власників автомобілів тимчасові норми встановлюються відповідно до пп. 2.1.5, залежно від властивостей палива та особливостей конструкції автомобілів, та з урахуванням, за потреби, додаткового споживання палива на запуск залежно від кліматичних умов тощо.

{Підпункт 2.1.4 пункту 2.1 розділу 2 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

2.1.5 Для нових моделей (модифікацій) автомобілів та автомобілів оригінальної конструкції, що не увійшли до цього документа, обладнання, що встановлюється на колісних транспортних засобах, технологічних машин і механізмів, автомобілів при виконанні спеціальної роботи або здійсненні перевезень в специфічних умовах експлуатації, виконанні технологічних операцій встановлюються тимчасові та тимчасові індивідуальні, базові, базові лінійні та диференційовані норми витрат палива з уточненням, за необхідності, коефіцієнтів їх коригування, які розробляються головним інститутом Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство) ДержавтотрансНДІпроектом за заявками заводів-виробників чи підприємств - власників автомобілів на договірних засадах (форма заявки на розроблення - згідно з додатком Е).

{Підпункт 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

Тимчасові індивідуальні норми є чинними для конкретного підприємства (суб'єкта господарювання), що замовило їх розроблення для використання у період апробації в певному регіоні та умовах експлуатації транспортних засобів (обладнання), без права поширення на транспортні засоби (обладнання) інших підприємств, організацій (суб'єктів господарювання), у тому числі суб'єктів господарювання, які входять до складу однієї установи, відомства тощо. При цьому збираються дані щодо специфічних умов експлуатації техніки кожним підприємством (суб'єктом господарювання) в певних умовах для отримання статистично значимої кількості незалежних та неупереджених даних щодо апробації тимчасових індивідуальних норм залежно від всього розмаїття умов експлуатації, технічного стану техніки, особливостей її конструктивного виконання (комплектації) тощо.

{Підпункт 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

Тимчасові індивідуальні норми встановлюють на визначений ДП "ДержавтотрансНДІпроект" період апробації, що триває до одного року. Після закінчення встановленого періоду апробації, розробленої для підприємства тимчасової індивідуальної норми та надання підприємством розробникові за визначеною ДП "ДержавтотрансНДІпроект" формою даних щодо її апробації з наведенням експлуатаційних умов термін дії норми продовжується, при цьому встановлюється наступний період апробації з можливим її коригуванням за обґрунтованої необхідності з урахуванням централізовано зібраних даних щодо апробації тимчасових індивідуальних норм в різноманітних природно-кліматичних, дорожніх та інших умовах різних підприємств та установ (суб'єктів господарювання).

{Підпункт 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

Тимчасові індивідуальні норми втрачають чинність у разі затвердження Міністерством інфраструктури України (далі - Міністерство) за поданням ДП "ДержавтотрансНДІпроект" тимчасових норм, розроблених за заявками заводів-виробників з проведенням повного комплексу випробовувань обґрунтованої кількості зразків техніки і відповідних досліджень, та постійних норм (що встановлюють за позитивними результатами широкомасштабної апробації в різних регіонах країни та в умовах експлуатації різних підприємств раніше розроблених тимчасових норм або тимчасових індивідуальних норм).

{Підпункт 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

2.2 Тимчасові норми на роботу спеціального обладнання та на пробіг при виконанні спеціальної роботи.

2.2.1 Для роботи спеціального обладнання, яке встановлюється на автомобілі, норми витрат палива для якого не увійшли до цього нормативного документа, допускається застосувати технологічні норми, наведені в документації заводу - виробника обладнання, або розрахувати їх з використанням технічних даних, наведених в цій документації. Можливість встановлення тимчасової норми витрати палива розглядає комісія, що створюється із не менш як трьох спеціалістів підприємства і представника вищестоящої організації, який є куратором з питань енергоспоживання. Результати розгляду оформлюються актом (за формою згідно з додатком Ж).

2.2.2 Якщо в технічній документації заводу - виробника обладнання відсутні норми або технічні дані, необхідні для їх розрахунку, комісією проводяться контрольні заміри витрати палива. Для випробувань відбираються три технічно справних автомобілі (якщо підприємство має таку кількість автомобілів однієї моделі, в протилежному випадку допускається проводити випробування на меншій кількості автомобілів). Заміри витрати палива проводяться при температурі навколишнього середовища не нижче 10°С (крім автомобілів, які призначені для виконання робочих операцій лише в зимовий час - снігонавантажувальні автомобілі, снігоочисники, тощо). Кількість замірів витрати палива на одну технологічну операцію (л) на годину роботи обладнання (л/год.) чи на пробіг спецавтомобіля при виконанні спеціальної роботи (л/100 км) повинна бути не менше трьох. Результати замірів оформлюються актом (за формою згідно з додатком И), усереднюються і пропонуються для застосування, як тимчасова норма витрати палива.

2.2.3 Один завірений примірник акта (за формами, наведеними у додатках Ж або И) надсилається на розгляд у ДержавтотрансНДІпроект, реєструється та повертається на підприємство. Тимчасова індивідуальна норма витрати палива набуває чинності після її реєстрації та затвердження наказом керівника підприємства.

2.3 Тимчасові нормативи витрат мастильних матеріалів.

Для автомобілів і їх модифікацій, для яких нормативи витрат мастильних матеріалів не увійшли до цього нормативного документа, встановлюються тимчасові нормативи витрат мастильних матеріалів у таких розмірах:

- для дизельних та газодизельних вантажних автомобілів і автобусів з повною масою понад 3,5 т:

моторна олива - до 2,8 л/100 л (л/100 м-3 СПГ) Qн;

трансмісійна олива - до 0,4 л/100 л (л/100 м-3 СПГ) Qн;

спеціальні оливи - до 0,1 л/100 л (л/100 м-3 СПГ) Qн;

пластичні (консистентні) мастила - до 0,3 кг/100 л (кг/100 м-3 СПГ) Qн;

- для решти автомобілів і автобусів:

моторна олива - до 1,8 л/100 л (л/100 м-3 СПГ) Qн;

трансмісійна олива - до 0,15 л/100 л (л/100 м-3 СПГ) Qн;

спеціальні оливи - до 0,05 л/100 л (л/100 м-3 СПГ) Qн;

пластичні (консистентні) мастила - до 0,1 кг/100 л (кг/100 м-3 СПГ) Qн;

Примітка 1. Тимчасові норми витрат палива і мастильних матеріалів, визначені згідно з пп. 2.1-2.3, вводяться в дію наказом керівника підприємства, є чинними тільки для автомобілів цього підприємства та втрачають чинність при введенні в дію в Україні постійних норм витрат палива та мастильних матеріалів на відповідні моделі (модифікації) автомобілів, спецавтомобілів або спеціального обладнання.

Примітка 2. Наведені в цьому підпункті гранично допустимі значення тимчасових нормативів витрат мастильних матеріалів зменшуються на 50% для всіх автомобілів, які перебувають в експлуатації не більше трьох років, та можуть бути збільшені до 20% (із наданням відповідного обґрунтування) для автомобілів, які перебувають в експлуатації більше восьми років або мають пробіг понад 150 тис. км.

Примітка 3. Тимчасові нормативи витрат мастильних матеріалів включають в себе заміну мастильних матеріалів під час технічного обслуговування та періодичне їх додання в процесі експлуатації і відповідають гранично допустимим витратам, що можуть бути значно вищими, ніж звичайні витрати мастильних матеріалів транспортними засобами, які перебувають в задовільному технічному стані, особливо для транспортних засобів сучасних конструкцій. Граничні значення наведених у цьому пункті тимчасових нормативів витрат мастильних матеріалів не можуть бути встановлені одночасно на всі автомобілі (обладнання) підприємства та на весь період їх (його) експлуатації.

Примітка 4. Рекомендовано застосовувати мінімально можливі значення нормативів витрат мастильних матеріалів відповідно до конструктивних особливостей і технічного стану транспортного засобу та фактичних потреб із документальним підтвердженням обґрунтованості цих витрат відповідно до рекомендацій заводу-виробника, періодичності та технології проведення регламентних робіт із технічного обслуговування і ремонту тощо.

{Примітки пункту 2.3 розділу 2 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

3 Коефіцієнти коригування норм витрат палива

{Абзац перший розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

{Абзац другий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

{Абзац третій розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

{Абзац четвертий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

{Розділ 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту № 99 від 16.02.2004, у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим, абзац п'ятий розділу 3 виключено згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

{Абзац шостий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

3.1 Норми витрат палива підвищуються у таких випадках:

3.1.1 Робота в холодну пору року.

3.1.1.1 Залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища:

від 0°C (включно) та до -5°C включно - до 2%;

нижче ніж -5°C та до -10°C включно - до 4%;

нижче ніж -10°C та до -15°C включно - до 6%;

нижче ніж -15°C та до -20°C включно - до 8%;

нижче ніж -20°C та до -25°C включно - до 10%;

нижче ніж -25°C - до 12%.

Примітка 1. Надбавка, зазначена в цьому підпункті застосовується залежно від фактичної середньої (для звітного періоду експлуатації) температури повітря в межах певного діапазону за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, інших достовірних офіційних джерел або за результатами власних вимірювань, належним чином задокументованих.

Температура, що береться до розрахунків, визначається як середнє значення температури повітря навколишнього середовища для певного звітного періоду експлуатації.

Звітний період експлуатації обирається за рішенням керівництва підприємства.

Для всього автотранспортного парку підприємства може бути встановлений єдиний звітний період, а також, у разі потреби, індивідуальні звітні періоди для кожного транспортного засобу.

Для розрахунків може братися значення середньодобової температури, або, в разі потреби, середньої температури за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір), або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день або за ранок-день-вечір тощо), що припадає на час експлуатації техніки.

Середнє значення може бути встановлено на підставі температур на час початку і кінця руху відповідно до записів у дорожніх листах та/або інших звітних документах тощо.

Можуть виділятися окремі періоди (час) експлуатації та пробіг що йому відповідає, із встановленням на ці періоди (частину маршруту) індивідуальних значень надбавки (наприклад, рух у нічний час у холодну пору року при температурі, що є значно нижчою за середньодобову, тощо).

Для окремих автомобілів або всього автотранспортного парку підприємства може бути встановлено фіксоване значення надбавки на будь-який період, за умови, що різниця між фактичною середньою температурою повітря навколишнього середовища, що припадає на час експлуатації техніки, за цей період та температурою, що відповідає початку дозволеного використання обраного значення надбавки, не перевищує 5°C (наприклад, застосуванням мінімально можливих значень надбавки).

Конкретний порядок врахування кліматичних умов під час розрахунків нормативних витрат палива визначається за рішенням керівництва підприємства та затверджується відповідним наказом (розпорядженням) по підприємству.

Примітка 2. Під час здійснення перевезень в інші кліматичні зони, у тому числі за межі України, коригуючий коефіцієнт встановлюється з урахуванням температурних умов початкового і кінцевого (а за потреби і проміжних) пунктів прямування.

За межами України значення температури повітря визначаються за результатами належним чином задокументованих власних вимірювань або за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, метеорологічних служб інших країн, інших достовірних офіційних джерел.

Примітка 3. У разі використання власних вимірювань температури керівництво підприємства призначає відповідальну особу та організовує ведення на постійній основі відповідного журналу.

Рекомендовано використання термометрів із абсолютною похибкою вимірювання температури не більше ±1°C.

Вимірювання температури здійснюється у місці, захищеному від впливу прямого сонячного проміння, на висоті близько 2 метрів від поверхні землі.

Допускається використання штатного покажчика температури повітря навколишнього середовища (у випадку оснащення ним автомобіля) або переносних термометрів (що надаються водіям) за умови відсутності суттєвих розбіжностей у результатах вимірювання між різними автомобілями (а також відносно стаціонарно встановлених термометрів), що експлуатуються підприємством в однакових кліматичних умовах (в межах одного населеного пункту або району тощо).

Повинна бути забезпечена відсутність суттєвих розбіжностей між результатами вимірювання та даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби або метеорологічних служб інших країн (у разі здійснення перевезень за межі України).

Суттєвими вважаються розбіжності, які дорівнюють або перевищують 5°C (відповідно до прийнятого шагу в 5°C щодо зміни значень коригуючих коефіцієнтів, що враховують кліматичні умови) за значеннями середньої (для звітного періоду експлуатації, що обирається за рішенням керівництва підприємства) температури повітря та не можуть бути інструментально доведені й обґрунтовані локальними кліматичними умовами.

Примітка 4. Рекомендується застосовувати надбавку на роботу в зимових умовах залежно від частини їздок на короткі відстані (менше 5 км) у загальному пробігу автомобіля (більші значення надбавки слід застосовувати в умовах значної частини їздок на короткі відстані). Якщо середня довжина їздки у загальному пробігу автомобіля перевищує 10 км рекомендується застосовувати мінімально можливі значення надбавки на роботу в зимових умовах.

3.1.1.2 За рішенням керівництва підприємства додатково до надбавки, зазначеної в пп. 3.1.1.1, можуть застосовуватись, за потреби, такі значення надбавки на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, довжина якої менше 2 км (після попередньої перерви із вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години), залежно від фактичної середньої температури повітря:

від 0°C (включно) та до -5°C включно - до 2%;

нижче ніж -5°C та до -10°C включно - до 4%;

нижче ніж -10°C та до -15°C включно - до 6%;

нижче ніж -15°C та до -20°C включно - до 8%;

нижче ніж -20°C та до -25°C включно - до 10%;

нижче ніж -25°C - до 12%.

Примітка 1. Відповідні умови експлуатації, що передбачають перед початком руху перерву із вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години, повинні бути належним чином задокументовані (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах). Порядок застосування цього коефіцієнта повинен бути введений в дію відповідним наказом (розпорядженням) керівництва підприємства.

Примітка 2. Надбавка, зазначена в пп. 3.1.1.2, додається до надбавки, зазначеної в пп. 3.1.1.1, під час розрахунків нормативних витрат палива на частину маршруту - на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, що менше 2 км, - лише у визначених пп. 3.1.1.2 умовах експлуатації.

Примітка 3. Надбавку, зазначену в пп. 3.1.1.2, рекомендується застосовувати у разі великої кількості поїздок на короткі відстані (після тривалої перерви із вимкненим двигуном) у загальному пробігу автомобіля.

Примітка 4. Порядок застосування коефіцієнта, зазначеного в пп. 3.1.1.2, залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища такий самий, як і викладений в примітках 1, 2 і 3 до пп. 3.1.1.1.

{Підпункт 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

3.1.2 Робота в гірській місцевості та/або на маршрутах з горбистим рельєфом.

3.1.2.1 Робота в гірській місцевості залежно від висоти над рівнем моря:

від 300 до 800 метрів - до 5 %;

від 801 до 2000 метрів - до 10 %;

від 2001 до 3000 метрів - до 15 %;

вище ніж 3001 метр - до 20 %.

3.1.2.2 Експлуатація автотранспорту на маршрутах з горбистим рельєфом, що супроводжується підйомами і спусками, зокрема такими, що позначені знаками 1.6 "Крутий підйом" і 1.7 "Крутий спуск" згідно з Правилами дорожнього руху (при русі на підйом або чергуванні підйомів/спусків), величиною:

від 4 відсотків (включно) та до 8 відсотків - до 5%;

від 8 відсотків (включно) і більше - до 10%.

Примітка 1. Коефіцієнт за пп. 3.1.2.2 застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва підприємства).

Примітка 2. Коефіцієнт за пп. 3.1.2.2 не застосовується в розрахунках нормативних витрат палива у разі використання раніше встановлених норм витрат палива на експлуатацію техніки, що вже включають (враховують) наведені умови руху (наприклад, норми витрат палива на експлуатацію самоскидів у кар'єрах, диференційовані за висотою підйому породи та довжиною плеча їздки, тощо).

{Підпункт 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

3.1.3 Робота на дорогах зі складним планом (наявність в середньому на 1 км шляху більше п'яти заокруглень радіусом менше 40 м, тобто на 100 км шляху не менше 501 повороту) - до 10 %. Цей коефіцієнт не застосовується під час роботи в умовах міста.

{Підпункт 3.1.3 пункту 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту № 99 від 16.02.2004}

3.1.4 Робота в міських умовах:

в межах міст, а також поселеннях міського типу та інших населених пунктах за наявності в них регульованих перехресть (світлофорів) - до 5%;

в межах міст Алчевськ, Біла Церква, Бровари, Вінниця, Горлівка, Дніпродзержинськ, Євпаторія, Єнакієве, Житомир, Івано-Франківськ, Кам'янець-Подільський, Керч, Кіровоград, Краматорськ, Кременчук, Кривий Ріг, Лисичанськ, Луганськ, Луцьк, Макіївка, Маріуполь, Мелітополь, Миколаїв, Нікополь, Павлоград, Полтава, Рівне, Севастополь, Сєверодонецьк, Сімферополь, Слов'янськ, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Ялта - до 10%;

в межах міст Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Львів, Одеса, Харків - до 15%.

Примітка. Для гібридних автомобілів (автомобілів із системою рекуперації енергії) гранично допустиме значення надбавки за пп. 3.1.4 зменшується на 5 % (або надбавка може взагалі не використовуватися залежно від фактичних потреб)".

{Підпункт 3.1.4 пункту 3.1 розділу 3 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

3.1.5 Робота, яка потребує частих зупинок (в середньому більше, ніж одна зупинка на один кілометр пробігу), у тому числі технологічних зупинок, пов'язаних із завантаженням і розвантаженням, посадкою і висадкою пасажирів (маршрутні автобуси, обслуговування поштових скриньок, інкасація грошей, обслуговування хворих, інвалідів, клієнтів тощо), а також робота в напружених дорожніх умовах міст, пов'язаних із частими зупинками дорожнього руху (зокрема, у центральних частинах міст), та поїздки на короткі відстані (до 5 км) з тривалими перервами між поїздками (одна година і більше) - до 10%.

Під час здійснення перевезень на короткі відстані з тривалими перервами між поїздками з вимкненим двигуном (перед кожною поїздкою перерва тривалістю одна година і більше) у разі потреби та за рішенням керівництва підприємства можуть бути застосовані диференційовані значення надбавки на роботу, яка потребує частих зупинок, залежно від фактичної середньої довжини їздки:

до 5 км (включно), але більше 3 км - до 10%;

до 3 км (включно), але більше 2 км - до 15%;

до 2 км (включно), але більше 1 км - до 20%;

до 1 км (включно), але більше 0,5 км - до 30%;

до 0,5 км (включно) і менше - до 40%.

Примітка 1. Коригуючий коефіцієнт, зазначений у цьому підпункті, застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва підприємства).

Примітка 2. У разі потреби та за рішенням керівництва підприємства на пробіг перших 2 км після перерви з вимкненим двигуном тривалістю одна година і більше може бути застосована надбавка (незалежно від загальної довжини їздки) до 20%.

Примітка 3. Відповідні умови експлуатації, що передбачають перед початком руху перерву з вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години, повинні бути належним чином задокументовані (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах). Порядок застосування цього коефіцієнта повинен бути введений в дію відповідним наказом (розпорядженням) керівництва підприємства.

Примітка 4. Під час встановлення диференційованих значень надбавок на роботу, яка потребує частих зупинок, або встановлення надбавки на пробіг перших 2 км після перерви з вимкненим двигуном тривалістю одна година і більше рекомендовано застосовувати (в регламентованих межах) відповідно до фактичних потреб більші значення для автомобілів з постійним приводом на понад одну вісь (наприклад, з повним приводом, що не може бути відключений) та відповідно менші значення для автомобілів з приводом на одну вісь (тобто для автомобілів з меншими механічними втратами у трансмісії).

{Підпункт 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства транспорту № 99 від 16.02.2004, наказу Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012}

3.1.6 Під час виконання робіт, що потребують понижених швидкостей (до 20 км/год.) у задовільних дорожніх умовах (перевезення великогабаритних, вибухонебезпечних, скляних, крихких та інших подібних вантажів, під час виконання сільськогосподарських робіт, робота кінознімальних і аналогічних спеціальних автомобілів, рух у колонах тощо, а також рух у заторах, у тому числі у час "пік" (зокрема, у центральних частинах міст), а також у разі тимчасового ускладнення руху, обумовленого проведенням дорожніх ремонтних робіт тощо) - до 10%.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору