Про затвердження Державних санітарних правил для підприємств, які виробляють рослинні олії
Голов.державн.санітарний лікар, МОЗ України, Державна санепідем.служба; Постанова, Правила, Умови [...] від 31.05.200221
Документ v0021488-02, чинний, поточна редакція — Прийняття від 31.05.2002
( Увага Остання подія — Скасування відбудеться 01.03.2019, підстава 1022-2017-р )
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
31.05.2002 N 21

Про затвердження Державних санітарних правил
для підприємств, які виробляють рослинні олії

Я, Головний державний санітарний лікар України Бобильова
Ольга Олександрівна, розглянувши рішення профільної комісії
"Гігієна харчування" Головного санепідуправління МОЗ України по
розробці нормативних документів від 19.03.2002 р. протокол N 19
щодо можливості затвердження Державних санітарних правил для
підприємств, які виробляють рослинні олії, рецензії Центральної
санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України, Харківської
обласної СЕС, головного інженера ЗАТ "Приколотнянський МЕЗ",
начальника технічного відділу ЗАТ "Соняшник" та керуючись статтею
40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення" ( 4004-12 ) П О С Т А Н О В Л Я Ю:
1. Затвердити Державні санітарні правила для підприємств, які
виробляють рослинні олії.
2. Головним державним санітарним лікарям Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного,
залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони,
Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України прийняти
вказаний документ до керівництва та здійснення державного
санітарно-епідеміологічного нагляду.
3. Вважати такими, що втратили чинність "Санитарные правила
для предприятий по производству растительных масел" N 946-А-71.
Головний державний санітарний
лікар України О.О.Бобильова

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Головного
державного санітарного
лікаря України
31.05.2002 N 21

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА
4. Гігієна харчування
4.4. Підприємства харчової та переробної промисловості
Державні санітарні правила для підприємств,
які виробляють рослинні олії
ДСП 4.4.4.090-2002
Видання офіційне

1. Галузь застосування
Державні санітарні правила для підприємств, які виробляють
рослинні олії розповсюджуються на всі діючі підприємства
олійно-жирової промисловості незалежно від форм власності та
підпорядкування, а також для підприємств та цехів малої
потужності.
ПЕРЕДМОВА
1. "Державні санітарні правила для підприємств, які
виробляють рослинні олії" розроблені Українським науково-дослідним
інститутом олій та жирів Директор к.т.н. Петік П.Ф., Гірман В.В.,
Яретік Н.А., Кобзар В.В., Гончарова Л.М. (м.Харків), Асоціацією
"Укроліяпром" Генеральний директор Зінченко Л.І., Капшук С.П.,
Бевзюк Т.С., Лисенко Г.І. (м.Київ). В розробці брали участь Григоренко А.А., Семерунь І.В., - Головне санепідуправління
МОЗ України (м.Київ) Максимчук М.М., Сінгаєвська В.С., - Центральна санепідстанція
(м.Київ) Бутильська Н.А., Бистрова Л.Є., Гуліч М.П.. Ятченко О.О. - АМН України ІГМЕ ім. О.М. Марзеєва
(м.Київ)
2. "Державні санітарні правила для підприємств які виробляють
рослинні олії" підготовленні з урахуванням нових наукових
досліджень.
3. Введено на заміну "Санитарных правил для предприятий по
производству растительных масел" N 946-А-71.
Зміст
1. Загальні положення 2. Нормативні посилання 3. Санітарні вимоги до території 4. Санітарні вимоги до водопостачання та каналізації 5. Санітарні вимоги до освітлення 6. Санітарні вимоги до вентиляції та опалення 7. Санітарні вимоги до виробничих приміщень 8. Санітарні вимоги до підсобних та побутових приміщень 9. Санітарні вимоги до сировини та матеріалів 10. Санітарні вимоги до готової продукції
олійноекстракційного виробництва 11. Санітарні вимоги до технологічного обладнання 12. Санітарні вимоги до технологічних процесів 13. Правила виробничої та особистої гігієни для працюючих і
харчовими продуктами 14. Санітарні вимоги до лабораторії 15. Обов'язки адміністрації підприємства 16. Принципіальна технологічна схема виробництва олії з
насіння методом пресування та екстракції
Ці санітарні правила для підприємств, які виробляють рослинні
олії розповсюджуються на всі діючі підприємства олійно-жирової
промисловості, незалежно від форм власності та підпорядкування, а
також на підприємства та цехи малої потужності до 120 т/за добу
переробки олійних культур. Ці санітарні правила не можуть повністю або частково бути
відтворені, тиражовані і розповсюджені без дозволу Головного
державного санітарного лікаря України, Генерального директора
асоціації "Укроліяпром". Означення при замовленні: "Державні санітарні правила для
підприємств, які виробляють рослинні олії".
1. Загальні положення
Ці санітарні правила для підприємств, які виробляють рослинні
олії розповсюджуються на всі діючі підприємства олійно-жирової
промисловості, незалежно від форм власності та підпорядкування, а
також на підприємства та цехи малої потужності до 120 т за добу
переробки олійних культур. Контроль за виконанням даних санітарних правил здійснюється
адміністрацією підприємств, відповідними службами внутрішнього
контролю виробництва, а також в порядку державного санепіднагляду. Вимоги цих правил по санітарному утриманню підприємства
виконуються постійно та у повному обсязі. Вимоги цих правил, зв'язані з будівництвом нових підприємств,
та реконструкцією діючих цехів та дільниць, при зміні технології,
механізації основних виробничих процесів і т.п. повинні бути
виконані у терміни по узгодженню з територіальними
санепідемстанціями. Вимоги цих правил по благоустрою території, будівництву або
реконструкції очисних споруд діючих підприємств виконуються у
терміни по узгодженню з територіальними санепідемстанціями у
встановленому порядку. При будівництві нових, розширенні, реконструкції та
технічному переобладнанні підприємств, будівель та споруд потрібно
розробити ОВОС (Оценка воздействий на окружающую среду) згідно з
ДБН А.2.2-1-95.
2. Нормативні посилання
Основи законодавства України про охорону здоров'я
( 2801-12 ). Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення" ( 4004-12 ). Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і
продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ). 1. "Руководство по технологии получения и переработки
растительных масел и жиров" т. 1, кн.1, 2 А.Г.Сергеев, Ленинград
1974 г. 2. Правила устройства электроустановок, Москва
"ЭНЕРГОАТОМИЗДАТ", 1986 г. 3. Справочник по технике безопасности, противопожарной
технике и производственной санитарии. Том 1, Ленинград 1969 г. 4. "Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і
протиепідемічних питань". Видання офіційне у шести томах. Київ
1995 р. - 1996 р. 5. Промышленные взрывы. Оценка и предупреждение.
М.В.Бесчасков, Москва "Химия" 1991 г. 6. "Правила устройства техники безопасности, производственной
санитарии и личной гигиены при работе в лабораториях (отделениях,
отделах) санитарно-эпидемиологических учреждений системы
Министерства здравоохранения СССР". 7. "Положение о системе технического обслуживания и ремонта
технологического оборудования предприятий масло-жировой
промышленности", Москва 1988 г. в 3-х частях. 8. "Медичні показання для безкоштовного видавання молока або
інших рівноцінних харчових продуктів робочим та службовцям, які
безпосередньо зайняті на роботах з шкідливими умовами праці". 9. "Інструкція щодо безпечного зберігання, транспортування,
та використання шкідливих речовин, які застосовуються в
олійно-жировій промисловості. "Наказ Міністерства агропромислового
комплексу України N 98 від 30.12.99 р. 10. "Правила безопасности в производствах растительных масел
методом прессования и экстракции", затверджені Державним Комітетом
України по нагляду за охороною праці /протокол N 11 від
25.11.92 р./ 11. "Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони
підприємств олійно-жирового виробництва" узгодженим Міністерством
охорони здоров'я України 23.09.93 р. за N 5.05.07-737. 12. "Правила безопасности по устройству и эксплуатации
трансмиссий". 13. "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу,
спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
працівникам елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової
промисловості" ( z0450-98 ). 14. Информация по обеспечению безопасности при производстве,
применении, хранении, транспортировании, утилизации. 15. "Инструкция по приемке предприятия после капитального
ремонта по состоянию техники безопасности" утв. 09.07.79
Минпищепром СССР. 16. "Положение о порядке обеспечения работников специальной
одеждой, специальной обувью и другими средствами индивидуальной
защиты". 17. "Правила приймання виробничої стічної води" Наказ МЖКХ
України N 157 від 20.05.85 р. 18. "Нормативні документи з питань обстежень, паспортизації,
безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд".
Київ 1997 р. 19. "Державні санітарні правила планування та забудови
населених пунктів". Затверджені наказом МОЗ України від 19 червня
1996 р. N 173 ( z0379-96 ). 20. Норми 6.05.07-737 освітленості робочих місць і приміщень,
узгоджені Міністерством охорони здоров'я України 23 09.93 р. 21. ГОСТ 332 Ткани хлопчатобумажные и смешанные суровые
фильтровальные. Технические условия. 22. ГОСТ 2761 Источники централизованного
хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические
требования и правила выбора. 23. ГОСТ 2874 Вода питьевая. Гигиенические требования и
контроль за качеством. 24. ГОСТ 2761 Источники централизованного
хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические
требования и правила выбора. 25. ГОСТ 5100 Сода кальцинированная. Общие требования и
классификация. 26. ГОСТ 10852 Семена масличные. Правила приемки и методы
отбора проб. 27. ГОСТ 10854 Семена масличные. Методы определения сорной,
масличной особо учитываемой примеси. 28. ГОСТ 10856 Семена масличные. Методы определения
влажности. 29. ГОСТ 10858 Семена масличных культур. Промышленное сырье. 30. ГОСТ 26597 Подсолнечник. Методы определения кислотного
числа с применением pH-метрии. 31. ГОСТ 26927 Сырье и продукты пищевые. Методы определения
ртути. 32. ГОСТ 26928 Сырье и продукты пищевые. Методы определения
железа. 33. ГОСТ 26930 Сырье и продукты пищевые. Методы определения
мышьяка. 34. ГОСТ 26934 Сырье и продукты пищевые. Методы определения
цинка. 35. ГОСТ 27988 Семена масличные. Методы определения цвета и
запаха. 36. ГОСТ 30333 Паспорт безопасности вещества (материала).
Основные положення. 37. ГОСТ 12.1.007 ССБТ Вредные вещества. Классификация и
общие требования безопасности. 38. ГОСТ 12.0.003 ССБТ Опасные и вредные производственные
факторы. Классификация. 39. ГОСТ 12.04.011 ССБТ Средства защиты работающих. Общие
требования и классификация. 40. ГОСТ 12.1.003 ССБТ Шум. Общие требования безопасности. 41. ГОСТ 12.1.005 ССБТ Общие санитарно-гигиенические
требования к воздуху рабочей зоны. 42. ГОСТ 12.1.007 Вредные вещества. Классификация и общие
требования безопасности. 43. ГОСТ 12.1.012 ССБТ Вибрационная безопасность. Общие
требования. 44. ГОСТ 12.1.018 ССБТ Пожаровзрывобезопасность статического
электричества. Общие требования. 45. ГОСТ 12.1.019 ССБТ Электробезопасность. Общие требования
и номенклатура видов защиты. 46. ГОСТ 12.1.029 ССБТ Средства и методы защиты от шума.
Классификация. 47. ГОСТ 12.1.0.30 ССБТ Электробезопасность защитное
заземление, зануление. 48. ГОСТ 12.1.041 ССБТ Пожаровзрывобезопасность горючих
пылей. Общие требования. 49. ГОСТ 12.1.045 Электростатические поля. Допустимые уровни
на рабочих местах и требования к проведению контроля. 50. ГОСТ 12.2.003 ССБТ "Оборудование производственное. Общие
требования безопасности". 51. ГОСТ 12.2.013.0 ССБТ Машины ручные электрические. Общие
требования безопасности и методы испытания. 52. ГОСТ 12.2.020 Электрооборудование взрывозащищенное.
Классификация. Маркировка. 53. ГОСТ 12.2.032 ССБТ Рабочее место при выполнении работ
сидя. Общие эргономические требования. 54. ГОСТ 12.2.033 ССБТ Рабочее место при выполнении работ
стоя. Общие эргономические требования. 55. ГОСТ 12.2.049 "Оборудование производственное. Общие
эргономические требования". 56. ГОСТ 12.2.061 ССБТ Оборудование производственное. Общие
требования безопасности к рабочим местам. 57. ГОСТ 12.2.062 "Оборудование производственное. Ограждения
защитные". 58. ГОСТ 12.2.064 ССБТ Органы управления производственным
оборудованием. Общие требования безопасности. 59. ГОСТ 12.2.085 Сосуды работающие под давлением клапаны
предохранительные. Требования безопасности. 60. ГОСТ 12.3.002 ССБТ Процессы производственные. Общие
требования безопасности. 61. ГОСТ 12.3.005 ССБТ Работы окрасочные. Общие требования
безопасности. 62. ГОСТ 12.3.006 ССБТ Эксплуатация водопроводных и
канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности. 63. ГОСТ 12.3.20 ССБТ Процессы перемещения грузов на
предприятии. Общие требования безопасности. 64. ГОСТ 12.4.011 Спецодяг, спецвзуття та інші засоби
індивідуального захисту. 65. ГОСТ 12.4.026 ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности. 66. ГОСТ 12.4.124 ССБТ Средства защитные от статического
электричества. Общие технические требования. 67. ГОСТ 17.1.3.06 "Охрана природы. Гидросфера. Общие
требования к охране подземных вод". 68. ГОСТ 17.2.3.01 Охрана природы. Атмосфера. Правила
контроля качества воздуха населенных пунктов. 69. ГОСТ 17.2.3.02 Охрана природы. Атмосфера. Правила
установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными
предприятиями. 70. ГОСТ 21480 Система "человек - машина". Мнемосхемы. Общие
эргономические требование. 71. ГОСТ 21752 Система "человек - машина". Маховики
управления и штурвалы. Общие эргономические требование. 72. ГОСТ 21786 Система "человек - машина". Сигнализторы
звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требование. 73. ГОСТ 21889 Система "человек - машина". Кресло человека
оператора. Общие эргономические требование. 74. ГОСТ 21968 Система "человек - машина". Зал и кабина
операторов. Взаимное расположение рабочих мест. Общие
эргономические требование. 75. ГОСТ 22269 Система "человек - машина". Рабочее место
оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие
эргономические требование. 76. ГОСТ 22614 Система "человек - машина". Выключатели и
переключатели клавишные и кнопочные. Общие эргономические
требование. 77. ГОСТ 22615 Система "человек - машина". Выключатели и
переключатели типа "Тумблер". Общие эргономические требование. 78. ГОСТ 22902 Система "человек - машина". Отсчетные
устройства индикаторов визуальных. Общие эргономические
требование. 79. ГОСТ 23000 Система "человек - машина": Пульты управления.
Общие эргономичесние требование. 80. ГОСТ 30326 Безопасность оборудования информационной
технологии, включая электрическое конторское оборудование. 81. ОСТ 776 Сукно фільтрувальне. 82. ТУ 38.1011228 Гексановые растворители. 83. ТУУ 14277403.001 Розчинники гексанові П I 65/75 та 63/75. 84. ТУ 17 України 17900-001-933.Тканини фільтрувальні. 85. СН 441-72 Указаний по проектированию площадок и участков
предприятий, зданий и сооружений. 86. СНиП II-4 Естественное и искусственное освещение. 87. СНиП II-89 Генеральные планы промышленных предприятий. 88. СНиП 2.04.01 Внутренний водопровод и канализация.
СантехНИИпроект. 89. СНиП 2.04.02 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.
СоюзводоканалНИИпроект. 90. СНиП 2.04.03 Канализация. Наружные сети и сооружения.
Водоснабжение и канализация. СоюзводоканалНИИпроект. 91. СНиП 2.04.05 Отопление, вентиляция и кондиционирование. 92. СНиП 2.04.14 "Тепловая изоляция оборудования и
трубопроводов". 93. СНиП 2.09.02 Производственные здания ЦНИИпромизданий
1991. 94. СНиП 2.09.03 Сооружения промышленных предприятий.
ЦНИИпромизданий. 95. СНиП 2.09.04 Административные и бытовые здания.
ЦНИИпромизданий. 96. СНиП 3.04.01 Изоляционные и отделочные покрытия. 97. СНиП 3.05. 05 Технологическое оборудование и
технологические трубопроводы. 98. СанПиН N 5664 від 1.08.89 р. Мінздрав СРСР Вміст
токсичних елементів в олії. 99. ДНАОП 0.00-1.29 Правила захисту від статичної електрики
Київ. 100. ДНАОП 0.00-4.03 Положення про розслідування та обмін
нещасних, професіональних захворювань і аварій на підприємствах в
установах і організаціях ( 623-93-п ) (затв. Постановою Кабміну
України від 17.06.98 N 923 ( 923-98-п ). 101. ДНАОП 0.00-5.11 Типова інструкція з організації
безпечного ведення газонебезпечних робіт. 102. ДНАОП 0.03-3.01 "Санітарні норми проектування
промислових підприємств". 103. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого
шуму, ультразвуку та інфразвуку ( va037282-99 ). 104. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої
загальної та локальної вібрації ( va039282-99 ). 105. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату
виробничих приміщень ( va042282-99 ). 106. ДНАОП 0.05-4.02 Про порядок безплатної видачі молока або
інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які
зайняті на роботах з шкідливими умовами праці. 107. ДНАОП 1.8.10-1.06 "Правила безпеки для олійно-жирового
виробництва". 108. ДНАОП 1.8.10-3.09 "Типові галузеві норми безплатної
видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та
інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості. 109. ДБН А.2.2-1 Состав и содержание материалов оценки
воздействий на окружающую среду (ОВОС) при проектировании и
строительстве предприятий, зданий и сооружений. Основные положения
проектирования.
3. Санітарні вимоги до території
1. Планування території підприємства повинно забезпечувати
найбільш сприятливі умови для виробничого процесу та праці,
здійснюватися у відповідності з вимогами чинних будівельних норм
га правил (СНиП II-89).
2. При будівництві нових підприємств об'єкти, які
використовують розчинник не слід розташовувати по всьому
майданчику. Для захисту будівель та споруд від проникання пари розчиннику
навкруги екстракційного цеху повинні бути передбачені дві зони, що
контролюються: На відстані 15 м - зона суворого контролю будівництво у
вказаній зоні заборонено. На відстані 30 м - зона з обмеженням будівництва будівель та
споруд.
3. Розмір санітарно-захисної зони - 100 м.
4. Підприємство, яке будується не може бути розташовано в
санітарно-захисній зоні інших підприємств, що виділяють шкідливі
речовини.
5. При будівництві нових підприємств та реконструкції діючих
цехів та дільниць застосовувати прогресивні технології виробництва
(замкнуті цикли, автоматизацію, комп'ютеризацію, комплексну
механізацію, дистанційне управління, безперервність процесів
виробництва, автоматичний контроль процесів та операцій), які
запобігають контакт людини з шкідливими та небезпечними
речовинами.
6. Територія підприємства повинна бути упорядкована, озелена.
Упорядкування та озелення площадки для підприємств, які будуються
необхідно виконувати згідно з вимога, и. СНиП II.
7. У зв'язку з тим, що територія виробництв, які виробляють
олію належить до вибухопожежонебезпечних, паління забороняється, а
застосування відкритого вогню дозволяється лише після підготовки
місця, оформлення дозволу та узгодження з пожежною охороною.
8. Огороджування території підприємства слід виконувати у
відповідності з СН 441. Стороннім особам вхід на територію
підприємства не дозволяється.
9. Головні проїзди, пішохідні доріжки, а також майданчики
перед експедиціями складами повинні мати тверде покриття.
10. Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути
закриті надійними кришками врівень з прилеглою територією, а під
час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені.
11. Для переходу каналів і траншей повинні бути встановлені
містки шириною не менше 0,8 м, огороджені поруччям висотою не
менше 1,0 м з суцільною зашивною знизу на висоту 0,15 м. Підходи
до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітленими.
12. Територія підприємства повинна бути освітлена у
відповідності до діючих норм СНиП II-4.
13. По функціональному використанню територія підприємства
повинна поділятися на зони: - передзаводську; - виробничу; - підсобно-складську.
14. Територія підприємства (двір) у теплий період року
повинна прибиратись регулярно по мірі забрудненості, але не рідше
1 разу на день з попереднім зволоженням водою. У зимовий час
проходи і проїзди повинні розчищатись від снігу і льоду, під час
ожеледиць посипатись піском.
15. Водозливи для відведення атмосферних опадів повинні
регулярно чиститись і своєчасно ремонтуватись.
16. Для збирання і тимчасового зберігання відходів сміття
повинні бути встановлені водонепроникні контейнери з кришками, які
щільно закриваються, вмістом не більше дводенного запасу.
17. Розміщення смітників допускається не ближче ніж на 25 м
від промислових та складських приміщень на асфальтових або
бетонних майданчиках, що перевищують площу дна смітника на 1 м у
різні боки.
18. Майданчик, на якому розміщено сміттєзбиральник необхідно
з трьох боків огородити бетонованою або цегляною стіною заввишки
1,5 метрів.
19. Чищення смітників повинно проводити по мірі їх
заповнення, але не рідше одного разу на день, з наступним миттям і
послідуючою дезинфекцією у літній час 20% розчином свіжо гашеного
вапна, або 10% розчином хлорного вапна (на відро води 1 кг
хлорного вапна). Контейнери, які підлягають обміну, повинні
надходити на підприємство тільки після чищення, миття та
дезинфекції. Вивіз відходів та сміття з контейнерів проводиться
спеціальним транспортом, використовувати який для перевезення
сировини і готової продукції забороняється.
20. Майданчики для смітників повинні щоденно прибиратись і в
разі необхідності дезінфікуватися.
21. Не дозволяється заповнення контейнерів для відходів більш
ніж на 2/3 обсягу.
22. Туалети для відвідувачів, експедиторів, водіїв,
вантажників і т.п. рекомендується обладнувати блоково з підсобними
будівлями та самостійними виходами на територію. Окремо стоячі туалети повинні знаходитись на відстані не менш
ніж 25 м від виробничих та складських приміщень. Туалети необхідно постійно підтримувати у чистоті і щоденно
дезінфікувати 10 % розчином хлорного вапна або іншими рівноцінними
дезинфікуючими засобами.
23. Якщо є необхідність розташовувати відкриті та під навісом
склади пилячих матеріалів, треба застосовувати санітарні розриви
не менш 50 м до ближніх пройомів, що відкриваються в промислових
та допоміжних будівлях та приміщеннях, та 25 м пройомів, що
відкриваються в побутових приміщеннях.
24. Паливо, мастила та тара, що зберігається на дворі,
повинна бути складена під навісом.
25. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території
виробничої зони діючого підприємства не дозволяється.
4. Санітарні вимоги до водопостачання
та каналізації
1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд
підприємств повинні бути виконані у відповідності з ДНАОП
0.03-3.01-71; СНиП 2.04.01-85; СНиП 2.04.02-84; СНиП 2.04.03-85 і
ГОСТ 12.3.006-75, ГОСТ 2761-84, ГОСТ 2874-82.
2. Якість води, що використовується для технологічних та
санітарно-побутових потреб повинна відповідати, за
мікробіологічними, токсикологічними, органолептичними та ін.
показниками вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические
требования и контроль за качеством". За якістю води має бути встановлений систематичний хімічний
контроль лабораторією підприємства та бактеріологічний контроль
місцевою санепідемстанцією на договірних умовах.
3. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземних джерел,
що знаходиться у веденні підприємства, повинна мати технічну
документацію, погоджену у встановленому порядку з місцевими
органами санітарного нагляду.
4. Лабораторно-епідеміологічний контроль у місцях водозабору
проводять в межах вимог ГОСТ 2874-82, перелік показників
узгоджується з органами санітарно-епідеміологічної служби з
урахуванням місцевих природних та санітарних вимог. На
водопроводах з підземним джерелом водопостачання аналіз води в
перший рік експлуатації проводять не менш чотирьох разів (по
сезонах року), а далі - не менш одного разу на рік у найбільш
несприятливий період по результатах спостережень першого року. За санітарним утриманням і технологічним станом водопровідних
споруд і артезіанських свердловин підприємства повинно установити
систематичний контроль.
5. Господарсько-питний водопровід, що живиться від міського
водопостачання, не повинен мати безпосереднього сполучення з
місцевим джерелом водопостачання. На водопроводах з поверхневим джерелом водопостачанням аналіз
води проводять не менш одного разу на місяць.
6. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону
суворого санітарного режиму, розміри якої встановлюються за
діючими СНиП та погоджуються з місцевими органами санітарного
нагляду. Зона повинна бути огороджена, а нічної пори - освітлена.
7. Резервуари води для технологічних та господарсько-питних
потреб, що розташовані поза будівлями, повинні бути закритими, а
резервуари, що розміщені у землі, обнесені огорожею висотою не
менше 1 м.
8. На підприємстві повинна бути розроблена інструкція по
питному водопостачанню. Інструкція має бути узгоджена з лікарем,
який здійснює санітарний нагляд на підприємстві.
9. Для забезпечення працюючих питною водою в цехах мають бути
встановлені фонтанчики, сатураторні установки або бачки з
фонтанними насадками для кип'яченої води. Температура питної води
повинна бути в межах 8-20 град.С. Питні бачки повинні мати щільно пригнані та заперті на замок
кришки, зливні відра і закриватися футлярами. Утримувати та
переносити питні прилади при відкритих кришках забороняється. Вода
в питних бачках повинна замінюватись щоденно. Замість газованої або водопровідної води допускається
вживання чаю. Робітники гарних дільниць повинні забезпечуватись газованою,
підсоленою водою з вмістом до 5 г солі на 1 л води, з розрахунку
4-5 л води на людину за зміну.
10. Для відведення стічних вод повинні передбачатися окремі
мережі виробничої та побутової каналізації. Умови приймання забрудненої води у каналізаційну мережу
населеного пункту або у водоймище, а також місця скиду і ступінь
очищення води повинні узгоджуватись у встановленому порядку згідно
"Правил приймання виробничої стічної води". Наказ МЖКХ України
N 157 від 20.05.85 р.
11. Контроль за якістю стічної води здійснюється при скиданні
її у міську каналізацію або у водоймище. Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднуватись до
загальноміської каналізації за умови забезпечення характеристики
стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-85. Розміри санітарно-захисних зон для споруд каналізації слід
приймати згідно з розділом 8 ДНАОП 0.03-3.01-71.
12. Виробничі стічні води, що містять горючі рідини, жири,
масла, кислоти, а також інші речовини, які порушують нормальну
роботу або викликають руйнування мереж та очисних споруд, а також
ті, що містять цінні відходи виробництва, слід очищувати до їх
надходження до зовнішньої мережі каналізації. Скидання до каналізації отруйних продуктів та реагентів
забороняється. Ці продукти слід скидати до спеціальних
технологічних ємкостей для подальшої утилізації або
обеззаражування.
13. Не допускається улаштування (окрім локальних очисних
споруд) у середині приміщень відстійників (у тому числі
жироуловлювачів) для уловлювання домішок, що швидко загнивають, а
також уловлювачів для легкозаймистих та горючих рідин.
14. Каналізаційну мережу для виробничої води необхідно
періодично очищати від осаду.
15. Приміщення споруд механічного очищення стічних вод та
біофільтрів повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією,
що забезпечує не менше 5-ти кратного обміну повітря щогодини. А
приміщення споруд з фізично-хімічним очищенням обладнується
вентиляцією, що забезпечує 12-ти кратний обмін повітря щогодини.
16. Контроль за санітарно-технічним станом очисних споруд
покладається на технічно підготовлених осіб, які призначаються та
затверджуються головним інженером підприємства.
17. Для запобігання проникненню газів з каналізаційної мережі
до технологічного устаткування або приміщення цеху, усі санітарні
прилади та приймачі (раковини, зливні воронки та інш.), що
встановлені на мережах побутової та виробничої каналізації,
повинні бути обладнанні гідравлічними затворами.
18. Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не
допускається: під стелею, у стінах та підлозі обідніх залів,
робочих кімнат, адміністративних будівель, залів засідань,
припливно-вентиляційних камер та виробничих приміщень, які
вимагають особливого санітарного режиму (пунктів охорони здоров'я,
їдалень і т.п.).
19. Насоси для перекачування побутових та виробничих стоків,
які містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини, що
швидко загнивають, а також для перекачки стічних вод, які
виділяють отруйні або неприємні запахи, газ або пари, спід
розміщувати в окремо розташованій будівлі, підвалі або
ізольованому приміщенні першого поверху, яке має самостійний вихід
назовні або на сходову клітку. Приміщення насосної станції слід обладнати припливно-витяжною
вентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід
розташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з
насосами.
5. Санітарні вимоги до освітлення
1. Природне та штучне освітлення виробничих, підсобних та
побутових приміщень, а також освітлення території підприємства
повинно відповідати діючим нормам ДНАОП 0.03-3.01; СНиП II-4.
2. На підприємстві необхідно щорічно проводити перевірку
освітлюваності робочих місць і приміщень на відповідність їх
Нормам 6.05.07-737, узгодженим Міністерством охорони здоров'я
України від 23.09.93 р.
3. У разі зміни призначення виробничих приміщень,
перестановки та заміни обладнання, зміни технологічного процесу
освітлення на робочих місцях має бути приведене до норм нових умов
праці.
4. Чищення зовнішніх скляних поверхонь світлових отворів
виробничих і підсобних будівель слід проводити згідно з існуючим
графіком на підприємстві, затвердженим головним інженером
підприємства: - для приміщень первинного очищення насіння і
рушильно-віяльного відділення не рідше 4-х разів на рік; - для інших виробничих і підсобних будівель - не рідше ніж
2 рази на рік.
5. Світлові отвори забороняється загороджувати як зовні так і
з середини будівлі.
6. Чищення світильників у виробничих приміщеннях слід
проводити регулярно (згідно з графіком) не менше 1 разу за
10 днів.
7. Розбите скло у вікнах негайно замінюють цілим. Вставляти у
вікна з'єднане скло забороняється.
8. Для огляду внутрішніх поверхонь і ємкостей допускається,
використання переносних ламп напругою не вище 12 В.
9. При проведенні робіт усередині апаратів, цистерн,
резервуарів та т.п. де можлива присутність пари ЛЗР для
освітлювання слід користуватись вибухобезпечними переносними
акумуляторними ліхтарями згідно ПУЭ частина 7.3.
10. Електричні лампи повинні мати захисні сітки, що
запобігають можливості розбиття скла.
11. Електроосвітлення приміщень або майданчиків повинно
забезпечуватись напругою не вище 220 В змінного струму.
12. Електропостачання у вибухонебезпечних зонах та засоби
автоматичної сигналізації повинні бути у вибухозахищеному
виконанні.
13. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127/220 В
допускається встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від
підлоги.
14. Освітлення території підприємства повинно забезпечувати
освітленість не менше 2 люкс.
15. Освітлення приміщень основного виробництва повинно мати
освітленість не менше 75 люкс.
16. У вологих приміщеннях (душу), дуже жарких (котельнях) та
у приміщеннях з хімічно активним середовищем застосовуються лампи
в арматурі спеціальних герметичних конструкцій.
17. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати таку
найменшу освітленість на підлозі основних проходів та на сходах. - у приміщеннях 0,5 лк. - на відкритих територіях 0,2 лк. Світильники аварійного освітлення у приміщеннях можуть бути
використані для евакуаційного освітлення.
6. Санітарні вимоги до вентиляції та опалення
1. Для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря
робочої зони цехів, ділянок, складів, відділень, майстерень і т.п.
підприємство повинно керуватись "Нормами мікрокліматичних
параметрів повітря робочої зони підприємств олійно-жирового
виробництва" узгодженим Міністерством охорони здоров'я України
23.09.93 р. за N 5.05.07-737 та ДСН 3.3.6.042 ( va042282-99 ).
2. Системи опалення вид і параметри теплоносія, а також тип
нагрівальних приладів, що забезпечують тепло в приміщеннях
підприємства повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05 "Отопление,
вентиляция и кондиционирование".
3. У громадських, адміністративних і побутових приміщеннях
без виділення шкідливих речовин з природним провітрюванням
температура повітря в робочої зоні має бути не нижче 18 град.С і
не вище 22 град.С, а в літню пору температура повинна бути на
5 град.С нижче зовнішньої.
4. У тамбур-шлюзи приміщень категорій А та Б з виділенням
газів та пари, а також приміщень з виділенням шкідливих газів або
пари 1-го та 2-го класів небезпеки слід передбачати подавання
зовнішнього повітря. Штучну приточно-витяжну або витяжну вентиляцію слід
передбачати для приярків глибиною 0,5 м та більш, а також для
оглядових каналів, які потребують щоденного обслуговування в
приміщеннях категорій А та Б або в приміщеннях, в яких виділяються
шкідливі гази, пара або аерозолі питомою вагою більш питомої ваги
повітря.
5. Параметри повітря в робочій зоні надані в "Инструкция по
проектированию и эксплуатации систем отопления, вентиляции и
методам борьбы с шумом на маслоэкстракционных заводах пищевой
промышленности" (додаток Ж).
6. Якщо концентрація шкідливих речовин не відповідає ГДК в
повітрі робочої зони виробничих приміщень ДНАОП 0.03-3.01 то
необхідно передбачити улаштування місцевих відсмоктувачів
шкідливих газів, пари, аерозолів та пилу в місцях їх виділення: - сальникові ущільнювачі бензинових і місцелових насосів,
екстракторів, упарювачів і тостерів, дискових фільтрів, які
фільтрують місцелу; - збірні лійки водовідділювачів та шламовипарників; - шнеки для вилучення шроту з упарників та тостерів; - елеватори насіння та шроту, склади макухи.
7. Транспортно-механічне обладнання, що пилить (норії,
гвинтові конвеєри, ваги, електромагніти, шнеки, редлери і т.п.),
бункери (завальні ями, силоси) мають бути максимально
герметизовані або забезпечені аспіраційним обладнанням. До складу
аспіраційної системи слід включати відсмоктувачі від обладнання,
яке працює одночасно. Кількість обладнання, яке об'єднано в одну
аспіраційну систему, обумовлюється складом технологічної лінії,
але не повинна перевищувати 6 одиниць. Аспіраційні установки
повинні включатись в роботу з випередженням на 15-20 сек.
включення технологічного і транспортного обладнання, а виключення
через 20-30 сек. після зупинки технологічного і транспортного
обладнання.
8. При відсмоктуванні повітря аспіраційними установками з
приміщення у кількості, що перевищує один об'єм за годину, слід
передбачати спеціальні припливні установки.
9. Аспірацію ємкостей для збирання та зберігання пилу не
допускається поєднувати в одну аспіраційну систему з технологічним
і транспортним устаткуванням.
10. Повітря аспіраційних систем перед викидом в атмосферу
повинно бути очищеним у пилоочисних установках.
11. Продуктивність аварійної витяжної системи вентиляції у
виробничих приміщеннях екстракційного цеху повинні складати
10 обмінів повітря в годину по повному внутрішньому об'єму
приміщення разом з загально обмінною вентиляцією.
12. Щоб забезпечити гранично допустимі концентрації шкідливих
речовин в атмосфері повітря населених пунктів згідно ДНАОП
0.03-3.01 та ГОСТ 12.1.005 викиди з системи місцевих
відсмоктувачів шкідливих речовин слід розміщувати на висоті не
менше 2 м над дахом більш високої частини будівлі. Місце викидів з
системи аварійної вентиляції слід розміщувати на висоті не менше
3 м від землі до нижнього краю отвору.
13. Викиди від системи витяжної вентиляції не допускається
об'єднувати, якщо хоча б у одній з труб або шахті можливе
відкладення горючих речовин, та якщо при перемішуванні викидів
можливе утворення вибухонебезпечних сумішей.
14. При перестановці або заміні технологічного обладнання
вентиляційні системи повинні бути реконструйовані у відповідності
з діючими нормами СНиП 2.04.05.
15. Вентиляційні установки, що не забезпечують належних
метеорологічних умов повинні бути перепроектовані і замінені на
нові з переоформленням паспортів.
16. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітропроводи
повинні регулярно очищатися від горючого пилу, відходів
виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами.
Перевірка та очищення вентиляційного устаткування повинна
проводитись за графіком, який затверджується адміністрацією
підприємства.
17. У виробничих приміщеннях метеорологічні умови
(температура, відносна вологість та швидкість руху повітря)
повинні відповідати установленим нормам згідно СНиП 2.09.04-87,
ДСН 3.3.6.042 ( va042282-99 ).
18. Пічне опалення приміщень, які відносяться до категорій з
вибухопожежною та пожежною небезпекою, не допускається. У
приміщеннях цих категорій слід влаштовувати повітряне опалення.
19. Відстань (у просвіті) від поверхні трубопроводів,
опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм
температурою більше 105 град.С до поверхні конструкцій з горючих
матеріалів необхідно приймати не менше 0,1 м, при меншій відстані
слід передбачати теплову ізоляцію цих конструкцій з негорючих
матеріалів. Розміщувати опалювальні припади у нішах не допускається.
20. Опалювальні прилади слід розміщувати під світловими
прорізами в місцях, які доступні для огляду, ремонту та очищення.
21. Опалювальні прилади повинні систематично чиститися від
пилу та забруднення.
7. Санітарні вимоги до виробничих приміщень
1. Улаштування виробничих приміщень повинно відповідати
вимогам ДНАОП 0.03-3.01, СНиП 2.09.02, СНиП 2.09.03.
2. Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого
розраховується по СНиП 2.09.02 в залежності від технологічного
процесу та кількості працюючих у найбільш багатолюдну зміну.
3. Стелі та стіни в усіх виробничих приміщеннях, окрім
збірних залізобетонних, повинні бути відштукатурені, побілені,
панелі на висоту 1,8 м повинні бути облицьовані глазурованою
керамічною плиткою або опоряджені іншим вологостійким матеріалом,
який дозволено застосовувати для цього МОЗ України.
4. Розташування виробничих цехів повинно забезпечувати
поточність технологічних процесів.
5. Виробничі приміщення повинні мати між собою технологічний
зв'язок і розташовуватись за ходом технологічного процесу, не
допускаючи перехрещення потоків сировини та готової продукції,
чистого та використаного посуду.
6. Всі приміщення потрібно утримувати у належній чистоті.
7. Перед прийманням насіння нового врожаю ємкості елеваторів
та сховища насіння і шроту обробляються фостоксином з розрахунку
5 г/куб.м. Цю роботу проводять фумігаційні загони обласної
карантинної інспекції по договору.
8. Під час провітрювання сховищ в отвір дверей необхідно
вставляти рами з металевою сіткою розміром вічка 1,5 кв.см.
9. В елеваторах для насіння та шроту повинні бути передбачені
вантажні та пасажирські ліфти.
10. Фарбування виробничих приміщень повинно здійснюватись не
рідше одного разу на рік. Стеля, стіни, кутки у разі потреби (наявності брудних плям,
кіптяви тощо) фарбуються негашеним вапном або водостійкою фарбою з
додаванням 10 %-го розчина мідного купоросу по мірі забруднення.
11. Підлогу, сходи потрібно утримувати у належній чистоті, не
допускати утворення слизької поверхні від розлитої олії мастильних
матеріалів, води та інших речовин. У разі розливу олії на підлогу
збирають її, а місце обробляють за допомогою кальцинованої соди у
гумових рукавицях або використовують "Ексан-про".
12. Виробничі приміщення робочі місця, переходи забороняється
заставляти готовою продукцією, відходами виробництва, демонтованим
обладнанням і т.п.
13. Прибирання пилу, відходів з виробничих та складських
приміщень необхідно проводити пневматичним або іншим ефективним
засобом.
14. Для очищення стін, підлоги, стелі необхідно постійно мати
відповідний інвентар (пилососи, швабри, щітки) та інші
пристосування, що забезпечують безпеку і зручність прибиранням.
15. Інвентар для прибирання (пилососи, тази, відра, щітки,
швабри та інше) має бути промаркованим та закріпленим за
відповідальним підрозділом.
16. Після закінчення прибирання інвентар необхідно почистити,
помити у гарячій воді, продезинфікувати у 2 % розчині хлорного
вапна, висушити і зберігати у встановленому місці.
17. Прибирання робочих місць у виробничому приміщенні повинно
виконуватись самими робітниками. Для прибирання приміщень використовуються перерви між змінами
та встановлені за графіком санітарні дні.
18. Прибирання приміщень і обладнання в складах та елеваторах
насіння і шроту треба проводити щозмінно сухим засобом, прибирання
в інших приміщеннях - вологим методом.
19. Щомісячно у санітарні дні потрібно проводити прибирання
приміщень, мити обладнання, стіни, підлогу, вікна з застосуванням
миючих засобів таких як "Ексан-про", "Пимол", "Прост" та інших ,
дозволених МОЗ України для даних цілей і дезинфекції 1 %-ним
освітленим розчином хлорного вапна або Хлораміном Б.
20. Для підтримки чистоти у приміщеннях і сховищах насіння та
шроту при вході в них необхідно мати пристосування для чищення
взуття від бруду та пилу.
21. На підприємстві не повинно накопичуватись лушпиння від
переробки насіння. Лушпиння, яке не використовується в іншому
виробництві, необхідно утилізувати.
22. Прокладання транзитних трубопроводів системи опалення не
допускається через приміщення сховищ, електротехнічні приміщення,
пішохідні галереї і тунелі.
23. Прокладання або перехрещення в одному каналі
трубопроводів опалення з трубопроводами горючих рідин, пари і
газів з температурою спалаху пари 170 град.С і менше або
агресивної пари і газів не допускається.
24. У виробничих складських та побутових приміщеннях не
повинні мешкати гризуни, комахи та птахи.
25. Боротьбу з гризунами, тарганами та комахами проводять з
залученням спеціалістів дезінсекційної станції по боротьбі зі
шкідниками хлібних запасів на договірних умовах. Спеціалісти
повинні мати посвідчення на проведення цих робіт. Насіння та продукція, які пройшли газацію, перевіряють на
повноту дегазації робітники ДХІ (державної харчової інспекції)
органолептично або хім. засобом. Застосування хімічних засобів для знешкодження гризунів,
тарганів та комах силами самого підприємства забороняється. Ретельно слідкувати, щоб ці хімічні засоби не потрапляли в
сировину та харчові продукти.
26. Не дозволяється розташовувати елеватори упритул до
підприємств по зберіганню та переробці легкозаймистих та горючих
рідин, а також нижче цих підприємств по рельєфу місцевості згідно
з санітарними правилами N 173 ( z0379-96 ).
27. Зовнішні огороджуючи конструкції приміщень з
виробництвами категорії Б, а також виробничих приміщень робочих
будівель елеваторів над силосних та під силосних поверхів силосних
корпусів слід проектувати з конструкцій, які легко скидаються.
28. Стіни, покриття та підлоги будівель складів насіння
повинні бути без пустотними. Внутрішні поверхні стін складів
насіння повинні бути гладкими (без виступів, упадин,
горизонтальних ребер, поясів і т.п.) доступними для очистки та
дезінсекції.
29. В покриттях підлог складів насіння не дозволяється
застосування дьогтю та дьогтьових мастик.
30. В прохідних тунелях елеваторів та складів насіння слід
передбачати витяжну вентиляцію з однократним повітрообміном.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »