Документ 995_335, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 20.04.2000, підстава 1688-14

                       Об'єднана конвенція 
про безпеку поводження з відпрацьованим паливом
та про безпеку поводження з радіоактивними відходами
Статус Конвенції див. ( 951_005 )

( Об'єднану конвенцію ратифіковано Законом
N 1688-III ( 1688-14 ) від 20.04.2000 )

Преамбула
Сторони, що домовляються, i) визнаючи, що експлуатація ядерних реакторів пов'язана з
утворенням відпрацьованого палива та радіоактивних відходів та що
інші застосування ядерних технологій також пов'язані з утворенням
радіоактивних відходів; ii) визнаючи, що ті ж самі цілі безпеки застосовуються до
поводження як з відпрацьованим паливом, так і радіоактивними
відходами; iii) підтверджуючи важливість для міжнародної спільноти
планування та здійснення раціональної практичної діяльності для
забезпечення безпеки поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами; iv) визнаючи важливе значення інформування громадськості
стосовно питань безпеки поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами; v) бажаючи сприяти ефективній культурі ядерної безпеки в
цілому світі; vi) підтверджуючи, що остаточна відповідальність за
забезпечення безпеки поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами лежить на державі; vii) визнаючи, що визначення політики в галузі паливного
циклу залишається прерогативою держави, а також те, що деякі
держави вважають відпрацьоване паливо цінним ресурсом, що може
бути переробленим, в той час, як інші віддають перевагу його
захороненню; viii) визнаючи, що поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами, на які дія цієї Конвенції не
поширюється, оскільки вони перебувають в рамках військових чи
оборонних програм, має здійснюватися у відповідності до цілей,
проголошених у цій Конвенції; ix) підтверджуючи важливість значення міжнародного
співробітництва для підвищення безпеки поводження з відпрацьованим
паливом та радіоактивними відходами на основі двосторонніх та
багатосторонніх механізмів та на основі цієї Конвенції, яка
спонукає до такого співробітництва; x) усвідомлюючи потреби країн, що розвиваються, особливо
найменш розвинутих, та держав з перехідною економікою, а також
потреби у сприянні функціонуванню існуючих механізмів з надання
допомоги у здійсненні їхніх прав та обов'язків, викладених у цій
Конвенції, яка спонукає до такого співробітництва; xi) будучи впевненими, що захоронення радіоактивних відходів,
наскільки це сумісне з безпечним поводженням з таким матеріалом,
має здійснюватись у тій державі, де вони утворились, визнаючи при
цьому, що, за деяких обставин, безпечному та ефективному
поводженню з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами
можуть сприяти угоди між Сторонами, що домовляються, про
використання установок в одній з них у інтересах інших Сторін,
зокрема, у тих випадках, коли відходи утворюються в результаті
здійснення спільних проектів; xii) визнаючи, що кожна держава має право заборонити імпорт
на свою територію закордонних відпрацьованого палива та
радіоактивних відходів; xiii) беручи до уваги "Конвенцію про ядерну безпеку" (1994
рік) ( 995_023 ), "Конвенцію про оперативне оповіщення про ядерну
аварію" (1986 рік) ( 995_026 ), "Конвенцію про допомогу у випадку
ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації" (1986 рік)
( 995_027 ), "Конвенцію про фізичний захист ядерного матеріалу"
(1980 рік) ( 995_024 ), "Конвенцію про запобігання забрудненню
моря скидами відходів та інших матеріалів" ( 995_127 ) з внесеними
до неї поправками (1994 рік) та інші відповідні міжнародно-правові
документи; xiv) беручи до уваги принципи, що містяться в міжвідомчих
"Міжнародних основних нормах безпеки для захисту від іонізуючих
випромінювань та безпечного поводження з джерелами випромінювання
" (1996 рік), у документі МАГАТЕ з основ безпеки під назвою
"Принципи поводження з радіоактивними відходами" (1995 рік), та в
існуючих міжнародних нормах стосовно безпеки перевезення
радіоактивних матеріалів; xv) посилаючись на Розділ 22 "Порядку денного на XXI
сторіччя" Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього
природного середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро, прийнятого в
1992 році, де знову підтверджується першорядне значення безпечного
та екологічно обгрунтованого видалення радіоактивних відходів; xvi) визнаючи бажаність зміцнення системи міжнародного
контролю, що безпосередньо застосовується щодо радіоактивних
матеріалів, як про це сказано у Статті 1 (3) Базельської конвенції
про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів
та їхнім видаленням (1989 рік) ( 995_022 ), погодились про наступне:
Розділ 1. Цілі, визначення та сфера застосування
Стаття 1. Цілі
Ця Конвенція має наступні цілі: i) досягти та підтримувати високий рівень безпеки поводження
з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами у цілому
світі шляхом зміцнення національних заходів та міжнародного
співробітництва, включно, у належних випадках, з технічним
співробітництвом у галузі безпеки; ii) забезпечити, щоб на всіх стадіях поводження з
відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами були наявні
ефективні засоби захисту від потенційної небезпеки з тим, щоб
захистити окремих осіб, суспільство в цілому та навколишнє
природне середовище від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань
зараз і в майбутньому таким чином, щоб потреби та сподівання
нинішнього покоління задовольнялись без шкоди для можливості
прийдешніх поколінь реалізувати свої потреби та сподівання; iii) запобігати аваріям з радіологічними наслідками та
пом'якшувати їхні наслідки у тому випадку, якщо вони відбудуться
на будь-якій стадії поводження з відпрацьованим паливом або
радіоактивними відходами.
Стаття 2. Визначення
Для цілей цієї Конвенції: a) "закриття" означає завершення всіх операцій в певний
момент після розміщення відпрацьованого палива або радіоактивних
відходів в установку для захоронення. Воно включає остаточні
інженерно-технічні чи інші роботи, необхідні для приведення
установки до безпечного протягом тривалого часу стану; b) "зняття з експлуатації" означає всі заходи, що ведуть до
звільнення ядерної установки, іншої, ніж установка для
захоронення, з-під регулюючого контролю. Такі заходи включають
процеси дезактивації та демонтажу; c) "скиди" означають плановані та контрольовані викиди у
навколишнє природне середовище у якості законної практики рідких
чи газоподібних радіоактивних матеріалів, що утворились на
регульованих ядерних установках в ході нормальної експлуатації в
межах, санкціонованих регулюючим органом; d) "захоронення" означає поміщення відпрацьованого палива або
радіоактивних відходів у відповідну установку без наміру їх
вилучення; e) "ліцензія" означає будь-який дозвіл, допуск чи
сертифікаційне свідоцтво, видані регулюючим органом для здійснення
будь-якої діяльності, що стосується поводження з відпрацьованим
паливом або радіоактивними відходами; f) "ядерна установка" означає цивільну установку разом з
належними до неї земельною ділянкою, будовами та устаткуванням, де
утворюються, обробляються, використовуються, зазнають фізичного
маніпулювання, зберігаються або захоронюються радіоактивні
матеріали в таких масштабах, за яких потрібно брати до уваги
фактор безпеки; g) "строк експлуатації" означає проміжок часу, протягом якого
установка для поводження з відпрацьованим паливом або
радіоактивними відходами використовується за своїм призначенням.
Щодо установки для захоронення цей проміжок часу починається з
моменту першого завантаження відпрацьованого палива або
радіоактивних відходів в установку і закінчується при закритті
цієї установки; h) "радіоактивні відходи" означають радіоактивний матеріал у
газоподібному, рідкому чи твердому стані, подальше використання
якого не передбачається Стороною, що домовляється, чи фізичною або
юридичною особою, чиє рішення визнає Сторона, що домовляється, і
який контролюється в якості радіоактивних відходів в рамках
положень законодавчого та регулюючого поля Сторони, що
домовляється; i) "поводження з радіоактивними відходами" означає всі види
діяльності, включаючи діяльність, пов'язану зі зняттям з
експлуатації, що стосуються оперування, попередньої обробки,
обробки, кондиціонування, зберігання чи захоронення радіоактивних
відходів, за винятком перевезення за межами майданчика. Воно може
також бути пов'язане зі скидами; j) "установка для поводження з радіоактивними відходами"
означає будь-яку установку чи об'єкт, основним призначенням яких є
поводження з радіоактивними відходами, включаючи ядерну установку,
яка перебуває в процесі зняття з експлуатації, лише в тому
випадку, якщо її визначила Сторона, що домовляється, в якості
установки для поводження з радіоактивними відходами; k) "регулюючий орган" означає будь-який орган чи органи,
наділені Стороною, що домовляється, юридичними повноваженнями
регулювати будь-які аспекти безпеки поводження з відпрацьованим
паливом чи з радіоактивними відходами, включаючи видачу ліцензій; l) "переробка" означає процес чи операцію, метою якої є
вилучення радіоактивних ізотопів з відпрацьованого палива для
подальшого використання; m) "закрите джерело" означає радіоактивний матеріал, що
остаточно запечатаний в капсулі чи герметично закупорений та
перебуває в твердому стані, за винятком паливних елементів
реактора; n) "відпрацьоване паливо" означає ядерне паливо, опромінене в
активній зоні реактора та остаточно з неї вилучене; o) "поводження з відпрацьованим паливом" означає всі види
діяльності, що стосуються оперування чи зберігання відпрацьованого
палива, за винятком перевезення за межами майданчика. Воно може
також бути пов'язане зі скидами; p) "установка для поводження з відпрацьованим паливом"
означає будь-яку установку чи об'єкт, основним призначенням яких є
поводження з відпрацьованим паливом; q) "держава призначення" означає державу, в яку планується чи
здійснюється транскордонне переміщення; r) "держава походження" означає державу, звідки планується чи
здійснюється транскордонне переміщення; s) "держава транзиту" означає будь-яку державу, іншу, ніж
держава походження чи держава призначення, територією якої
планується чи здійснюється транскордонне переміщення; t) "зберігання" означає утримування відпрацьованого палива чи
радіоактивних відходів в установці, яка забезпечує їхню ізоляцію з
наміром їхнього наступного вилучення; u) "транскордонне переміщення" означає будь-яке перевезення
відпрацьованого палива чи радіоактивних відходів з держави
походження до держави призначення.
Стаття 3. Сфера застосування
1. Ця Конвенція застосовується до безпеки поводження з
відпрацьованим паливом, що утворюється в результаті експлуатації
цивільних ядерних реакторів. Відпрацьоване паливо, що перебуває на
установках для переробки в рамках діяльності з переробки, не
входить до сфери діяльності цієї Конвенції, за винятком тих
випадків, коли Сторона, що домовляється, заявляє, що переробка є
складовою частиною поводження з відпрацьованим паливом. 2. Ця Конвенція застосовується також до безпеки поводження з
радіоактивними відходами в тих випадках, коли радіоактивні відходи
утворюються в результаті цивільної діяльності. Однак, ця Конвенція
не застосовується до відходів, що містять лише природні
радіоактивні речовини і не утворюються в ядерному паливному циклі,
окрім тих випадків, коли вони становлять вилучене з використання
закрите джерело чи коли для цілей цієї Конвенції Сторона, що
домовляється, оголосила їх радіоактивними відходами. 3. Ця Конвенція не застосовується до безпеки поводження з
відпрацьованим паливом чи радіоактивними відходами в рамках
військових чи оборонних програм, окрім тих випадків, коли для
цілей цієї Конвенції Сторона, що домовляється, оголосила їх
відпрацьованим паливом чи радіоактивними відходами. Однак, ця
Конвенція застосовується до безпеки поводження з відпрацьованим
паливом та радіоактивними відходами, що утворюються внаслідок
запровадження військових чи оборонних програм, в тих випадках,
якщо і коли такі матеріали передаються остаточно до цивільних
програм, та поводження з ними здійснюється виключно в рамках таких
програм. 4. Ця Конвенція застосовується також до скидів, як це
перебачене в статтях 4, 7, 11, 14, 24 і 26.
Розділ 2. Безпека поводження з відпрацьованим паливом
Стаття 4. Загальні вимоги стосовно безпеки
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення належного захисту окремих осіб, суспільства в
цілому та навколишнього природного середовища від радіологічних
ризиків на всіх стадіях поводження з відпрацьованим паливом. При цьому кожна Сторона, що домовляється, вживає необхідних
заходів з тим, щоб: i) забезпечити належну увагу питанням критичності та відводу
залишкового тепла, що виникає в ході поводження з відпрацьованим
паливом; ii) забезпечити, щоб утворення радіоактивних відходів,
пов'язаних з поводженням з відпрацьованим паливом, підтримувалось
на мінімальному практично досяжному рівні, що відповідає прийнятій
політиці в галузі паливного циклу; iii) взяти до уваги взаємозалежність різних стадій поводження
з відпрацьованим паливом; iv) передбачити ефективний захист окремих осіб, суспільства в
цілому та навколишнього природного середовища шляхом застосування
на національному рівні відповідних методів захисту, затверджених
регулюючим органом, в рамках свого національного законодавства, що
належним чином бере до уваги схвалені на міжнародному рівні
критерії та норми; v) враховувати біологічні, хімічні та інші ризики, що можуть
бути пов'язані з поводженням з відпрацьованим паливом; vi) уникати вчинення дій, що мають обгрунтовано передбачувані
негативні наслідки для прийдешніх поколінь, серйозніші за ті, що
припускаються щодо нинішнього покоління; vii) не покладати надмірного тягаря на прийдешні покоління.
Стаття 5. Установки, що існують
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для розгляду безпеки будь-якої установки для поводження з
відпрацьованим паливом, що існує на момент набуття цією Конвенцією
чинності для цієї Сторони, що домовляється, та забезпечення того,
щоб, у разі необхідності, було запроваджено всі удосконалення для
підвищення безпеки такої установки, що їх може бути розумно вжито
на практиці.
Стаття 6. Вибір майданчиків для пропонованих установок
1. Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб стосовно пропонованої установки для
поводження з відпрацьованим паливом були встановлені та
здійснювались вказані нижче процедури: i) оцінка всіх відповідних факторів, що мають відношення до
майданчика, які можуть вплинути на безпеку такої установки
протягом терміну її експлуатації; ii) оцінка ймовірного впливу такої установки на безпеку
окремих осіб, суспільства в цілому та навколишнього природного
середовища; iii) інформування громадськості про безпеку такої установки; iv) проведення консультацій зі Сторонами, що домовляються,
розташованими поблизу такої установки, оскільки існує ймовірність
того, що вони можуть зазнати впливу з боку цієї установки, та
надання їм за їхнім запитом загальних відомостей про установку, що
необхідні їм для оцінки ймовірного впливу цієї установки на
безпеку на їхній території. 2. Діючи в такий спосіб, кожна Сторона, що домовляється,
вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб такі
установки не справляли неприйнятного впливу на інші Сторони, що
домовляються, шляхом вибору майданчика відповідно до загальних
вимог безпеки, що їх передбачено в Статті 4.
Стаття 7. Проектування та спорудження установок
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб: i) під час проектування та спорудження установки для
поводження з відпрацьованим паливом було передбачено можливість
вжиття відповідних заходів для обмеження можливого радіологічного
впливу на окремих осіб, суспільство в цілому та навколишнє
природне середовище, включаючи той, що спричинений скидами та
неконтрольованими викидами; ii) на стадії проектування брались до уваги концептуальні
плани та, в разі необхідності, технічні положення стосовно зняття
з експлуатації установки для поводження з відпрацьованим паливом; iii) технології, що їх використовують під час проектування та
спорудження установки для поводження з відпрацьованим паливом,
були підтверджені досвідом, випробуваннями чи аналізом.
Стаття 8. Оцінка безпеки установок
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб: i) до початку спорудження установки для поводження з
відпрацьованим паливом було проведено системну оцінку безпеки та
екологічну експертизу, співставні з ризиком, пов'язаним з
установкою, та такі, що охоплюють весь строк її експлуатації; ii) до початку експлуатації установки для поводження з
відпрацьованим паливом було підготовлено оновлені та детальні
варіанти оцінки безпеки та екологічної експертизи для тих
випадків, коли буде визнано необхідним доповнять оцінки, згадані в
пункті i).
Стаття 9. Експлуатація установок
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб: i) ліцензія на експлуатацію установки для поводження з
відпрацьованим паливом грунтувалась на відповідних оцінках, про
які йдеться в Статті 8, та залежала від завершення програми
введення в експлуатацію, яка підтверджує, що споруджена установка
відповідає проекту та вимогам безпеки; ii) були встановлені та в міру необхідності переглядались
експлуатаційні межі та умови, що їх визначено шляхом випробувань,
досвіду експлуатації та оцінок, про які йдеться в Статті 8; iii) експлуатація, технічне обслуговування, контроль,
інспектування та випробування установки для поводження з
відпрацьованим паливом здійснювались у відповідності до
встановлених процедур; iv) інженерно-технічна підтримка у всіх пов'язаних з безпекою
галузях надавалась протягом строку експлуатації установки для
поводження з відпрацьованим паливом; v) власник ліцензії своєчасно доповідав регулюючому органу
про інциденти, суттєві з точки зору безпеки; vi) було розроблено програми збору та аналізу відповідної
інформації про досвід експлуатації, та за їх результатами, в разі
необхідності, вживалися заходи; vii) плани зняття з експлуатації установки для поводження з
відпрацьованим паливом готувались та, в міру необхідності,
оновлювались з використанням інформації, отриманої протягом строку
експлуатації цієї установки, та щоб такі плани розглядались
регулюючим органом.
Стаття 10. Захоронення відпрацьованого палива
Якщо у відповідності до своїх законодавчих засад Сторона, що
домовляється, призначає відпрацьоване паливо до захоронення, то
воно здійснюється у відповідності до зобов'язань, закріплених у
Розділі 3, де йдеться про захоронення радіоактивних відходів.
Розділ 3. Безпека поводження з радіоактивними відходами
Стаття 11. Загальні вимоги стосовно безпеки
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення належного захисту окремих осіб, суспільства в
цілому та навколишнього природного середовища від радіологічних та
інших ризиків на всіх стадіях поводження з радіоактивними
відходами. При цьому кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних
заходів з тим, щоб: i) забезпечити належну увагу питанням критичності та відводу
залишкового тепла, що виникає під час поводження з радіоактивними
відходами; ii) забезпечити, щоб утворення радіоактивних відходів
підтримувалось на якомога нижчому практично досяжному рівні; iii) врахувати взаємозалежність різних стадій поводження з
радіоактивними відходами; iv) передбачити ефективний захист окремих осіб, суспільства в
цілому та навколишнього природного середовища шляхом застосування
на національному рівні відповідних методів захисту, затверджених
регулюючим органом, в рамках свого національного законодавства, що
належним чином враховує схвалені на міжнародному рівні критерії та
норми; v) врахувати біологічні, хімічні та інші ризики, що можуть
бути пов'язані з поводженням з радіоактивними відходами; vi) уникати вчинення дій, що мають обгрунтовано передбачувані
негативні наслідки для прийдешніх поколінь, серйозніші за ті, що
припускаються щодо нинішнього покоління; vii) не покладати надмірного тягаря на прийдешні покоління.
Стаття 12. Існуючі установки
та практична діяльність в минулому
Кожна Сторона, що домовляється, своєчасно вживає відповідних
заходів для розгляду: i) безпеки будь-якої установки для поводження з
радіоактивними відходами, що існує на момент набуття цією
Конвенцією чинності для цієї Сторони, що домовляється, та
забезпечення того, щоб, у разі необхідності, було виконано всі
розумно здійсненні на практиці удосконалення з метою підвищення
безпеки такої установки; ii) результатів практичної діяльності в минулому з метою
визначення необхідності будь-якого втручання з метою досягнення
радіаційного захисту, беручи до уваги, що зменшення шкідливого
впливу в результаті скорочення дози має бути достатнім для
обгрунтування шкоди та витрат, включи соціальні, пов'язані з таким
втручанням.
Стаття 13. Вибір майданчиків для пропонованих установок
1. Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб стосовно пропонованої установки для
поводження з радіоактивними відходами було встановлено та
здійснювались вказані нижче процедури: i) оцінка всіх відповідних факторів стосовно майданчика, що
можуть вплинути на безпеку такої установки протягом строку її
експлуатації, а також установки для захоронення після її закриття; ii) оцінка ймовірного впливу такої установки на безпеку
окремих осіб, суспільства в цілому та навколишнього природного
середовища з урахуванням можливих змін стану майданчиків з
установками для захоронення після їх закриття; iii) надання громадськості інформації про безпеку такої
установки; iv) проведення консультацій зі Сторонами, що домовляються,
розташованими поблизу такої установки, оскільки існує ймовірність
того, що вони можуть зазнати впливу з боку цієї установки, та
надання їм на їхній запит загальних відомостей про установку, що
необхідні їм для оцінки ймовірного впливу цієї установки на
безпеку на їхній території. 2. Діючи в такий спосіб, кожна Сторона, що домовляється,
вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб такі
установки не справляли неприйнятного впливу на інші Сторони, що
домовляються, шляхом вибору майданчика відповідно до загальних
вимог безпеки, передбачених у Статті 11.
Стаття 14. Проектування та спорудження установок
Кожна Сторона, що домовляється, вживає необхідних заходів для
забезпечення того, щоб: i) під час проектування та спорудження установки для
поводження з радіоактивними відходами передбачувались відповідні
заходи для обмеження можливого радіологічного впливу на окремих
осіб, суспільство в цілому та навколишнє природне середовище,
включаючи і результати скидів чи неконтрольованих викидів; ii) на стадії проектування брались до уваги концептуальні
плани та, в разі необхідності, технічні положення стосовно зняття
з експлуатації установки для поводження з радіоактивними
відходами, іншої, ніж установка для захоронення; iii) на стадії проектування було підготовлено технічні умови
для закриття установки для захоронення; iv) технології, що їх застосовують під час проектування та
спорудження установки для поводження з радіоактивними відходами,
було підтверджено досвідом, випробуваннями чи аналізом.
Стаття 15. Оцінка безпеки установок
Кожна Сторона, що домовляється, вживає необхідних заходів для
забезпечення того, щоб: i) до початку спорудження установки для поводження з
радіоактивними відходами було проведено системну оцінку безпеки та
екологічну експертизу, співставно з ризиком, пов'язаним з
установкою, та що охоплюють строк її експлуатації; ii) крім того, до початку спорудження установки для
захоронення було проведено системну оцінку безпеки та екологічну
експертизу на період після закриття, а також оцінку результатів на
основі критеріїв, встановлених регулюючим органом; iii) до початку експлуатації установки для поводження з
радіоактивними відходами було підготовлено оновлені та детальні
варіанти оцінки безпеки та екологічної експертизи для тих
випадків, коли буде визнано за необхідне доповнити оцінки, згадані
в пункті i).
Стаття 16. Експлуатація установок
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб: i) ліцензія на експлуатацію установки для поводження з
радіоактивними відходами грунтувалась на відповідних оцінках, про
які йдеться в Статті 15, та залежала від завершення програми
введення в експлуатацію, на підтвердження того, що споруджена
установка відповідає проекту та вимогам безпеки; ii) були встановлені та, в міру необхідності, переглядались
експлуатаційні межі та умови, визначені на основі випробувань,
досвіду експлуатації та оцінок, про які йдеться у Статті 15; iii) експлуатація, технічне обслуговування, контроль,
інспектування та випробування установки для поводження з
радіоактивними відходами здійснювались у відповідності до
встановлених процедур. У випадку установки для захоронення
отримані таким чином результати використовуються для перевірки та
розгляду обгрунтованості зроблених припущень та для оновлення
оцінок, про які йдеться в Статті 15, на період після закриття; iv) інженерно-технічна підтримка у всіх пов'язаних з безпекою
галузях здійснювалась протягом строку експлуатації установки для
поводження з радіоактивними відходами; v) застосовувались процедури визначення характеристик та
сортування радіоактивних відходів; vi) ліцензіат своєчасно сповіщав регулюючий орган про
інциденти, суттєві стосовно безпеки; vii) було розроблено програми збору та аналіз відповідної
інформації про досвід експлуатації установки, за результатами
чого, в разі необхідності, вживалися б заходи; viii) плани зняття з експлуатації установки для поводження з
радіоактивними відходами, іншої, ніж установка для захоронення,
готувались та, в міру необхідності, оновлювались з використанням
інформації, отриманої протягом строку експлуатації цієї установки,
та щоб вони розглядались регулюючим органом; ix) плани закриття установки для захоронення готувались та, в
міру необхідності, оновлювались з використанням інформації,
отриманої протягом строку експлуатації цієї установки, та щоб вони
розглядались регулюючим органом.
Стаття 17. Заходи відомчого контролю після закриття
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб після закриття установки для
захоронення: i) зберігались облікові документи стосовно місцезнаходження,
конструкції та вмісту вказаної установки, що їх вимагає регулюючий
орган; ii) в разі необхідності, здійснювався активний чи пасивний
відомчий контроль, такий як моніторинг чи обмеження доступу; а
також iii) якщо в будь-який період здійснення активного відомчого
контролю виявляється незапланований викид радіоактивних матеріалів
у навколишнє середовище, вживались би заходи втручання, коли це
необхідно.
Розділ 4. Загальні положення стосовно безпеки
Стаття 18. Заходи щодо здійснення
Кожна Сторона, що домовляється, в рамках свого національного
законодавства вживає законодавчих, регулюючих, адміністративних та
інших заходів, необхідних для виконання своїх обов'язків, що
випливають з цієї Конвенції.
Стаття 19. Законодавча та регулююча основа
1. Кожна Сторона, що домовляється, створює та підтримує
законодавчу та регулюючу основу для забезпечення безпеки
поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами. 2. Ця законодавча та регулююча основа передбачає наявність: i) відповідних національних вимог відносно безпеки та
регулюючих положень з радіаційної безпеки; ii) системи ліцензування діяльності в галузі поводження з
відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами; iii) системи заборони експлуатації установки для поводження з
відпрацьованим паливом чи радіоактивними відходами без ліцензії; iv) системи відповідного відомчого та регулюючого контролю, а
також документації та звітності; v) примусових заходів для виконання чинних регулюючих
положень та умов ліцензій; vi) чіткого розподілу обов'язків органів, що займаються
різними стадіями поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами. 3. Під час розгляду питання про застосування регулювання до
радіоактивних матеріалів в якості радіоактивних відходів Сторони,
що домовляються, належним чином враховують цілі цієї Конвенції.
Стаття 20. Регулюючий орган
1. Кожна Сторона, що домовляється, засновує чи призначає
регулюючий орган, на який покладається реалізація законодавчої та
регулюючої основи, згаданої в Статті 19, та якому надаються
належні повноваження, компетенція, а також фінансові та людські
ресурси для виконання покладених на нього обов'язків. 2. Кожна Сторона, що домовляється, у відповідності до своїх
законодавчих засад, вживає відповідних заходів для забезпечення
ефективної незалежності регулюючих функцій від інших функцій у тих
випадках, коли установи займаються як поводженням з відпрацьованим
паливом чи радіоактивними відходами, так і здійснюють функції
регулювання.
Стаття 21. Відповідальність ліцензіата
1. Кожна Сторона, що домовляється, забезпечує, щоб основну
відповідальність за безпеку поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами було покладено на власника відповідної
ліцензії, та вживає відповідних заходів на забезпечення того, щоб
кожен такий власник ліцензії виконував свої обов'язки. 2. Якщо такий власник ліцензії чи інша відповідальна сторона
відсутня, то відповідальність покладається на Сторону, що
домовляється, яка має юрисдикцію над відпрацьованим паливом чи
радіоактивними відходами.
Стаття 22. Людські та фінансові ресурси
Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб: i) були наявні кваліфіковані кадри, необхідні для здійснення
діяльності в галузі безпеки протягом строку експлуатації установки
для поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними
відходами; ii) були наявні достатні фінансові ресурси для підтримання
безпеки установок для поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами протягом строку їх експлуатації та для
зняття з експлуатації; iii) було передбачено фінансове забезпечення, що дозволяє
здійснювати відповідні заходи відомчого контролю та нагляду
протягом терміну після закриття установки для захоронення, що його
було визнано необхідним.
Стаття 23. Забезпечення якості
Кожна Сторона, що домовляється, вживає необхідних заходів для
забезпечення того, щоб розроблювались та здійснювались відповідні
програми забезпечення якості стосовно безпеки поводження з
відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами.
Стаття 24. Радіаційний захист в період експлуатації
1. Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб протягом строку експлуатації установки
для поводження з відпрацьованим паливом чи радіоактивними
відходами: i) радіаційне опромінення персоналу та населення, спричинене
установкою, утримувалось на розумно досяжному низькому рівні з
урахуванням економічних та соціальних факторів; ii) жодна людина за нормальних умов не отримувала доз
опромінення, що перевищують встановлені національні дозові межі,
які належним чином враховують схвалені на міжнародному рівні норми
в галузі радіаційного захисту; та iii) вживались заходи для попередження незапланованих та
неконтрольованих викидів радіоактивних матеріалів у навколишнє
середовище. 2. Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб скиди обмежувались: i) утриманням радіаційного опромінення на розумно досяжному
низькому рівні з урахуванням економічних та соціальних факторів;
та ii) таким чином, щоб жодна людина за нормальних умов не
отримувала доз опромінення, що перевищують встановлені національні
дозові межі, що належним чином враховують схвалені на міжнародному
рівні норми в галузі радіаційного захисту. 3. Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для забезпечення того, щоб протягом строку експлуатації ядерної
установки, до якої застосовується регулювання, в разі
незапланованого чи неконтрольованого викиду радіоактивних
матеріалів у навколишнє середовище вживались відповідні коригуючі
заходи з метою контролю за викидом та пом'якшення його наслідків.
Стаття 25. Аварійна готовність
1. Кожна Сторона, що домовляється, забезпечує, щоб до початку
та протягом експлуатації установки для поводження з відпрацьованим
паливом та радіоактивними відходами були наявні відповідні плани
аварійних заходів на майданчику та, в разі необхідності, за його
межами. Перевірки дії таких планів аварійних заходів мають
проводитись так часто, як це необхідно. 2. Кожна Сторона, що домовляється, вживає відповідних заходів
для підготовки та відпрацювання планів аварійних заходів для своєї
території враховуючи, що існує ймовірність того, що вона може
зазнати впливу в разі радіаційної аварійної ситуації на установці
для поводження з відпрацьованим паливом чи радіоактивними
відходами поблизу її території.
Стаття 26. Зняття з експлуатації
Кожна Сторона, що домовляється, вживає належних заходів
забезпечення безпеки зняття з експлуатації ядерної установки. Такі
заходи передбачають: i) наявність кваліфікованого персоналу та достатніх
фінансових ресурсів; ii) застосування положень Статті 24 стосовно радіаційного
захисту, скидів та незапланованих та неконтрольованих викидів в
період експлуатації; iii) застосування положень Статті 25 стосовно аварійної
готовності; та iv) ведення документального обліку інформації, важливої для
зняття з експлуатації.
Розділ 5. Різне
Стаття 27. Транскордонне переміщення
1. Кожна залучена до транскордонного переміщення Сторона, що
домовляється, вживає відповідних заходів для забезпечення того,
щоб таке переміщення здійснювалось з дотриманням положень цієї
Конвенції та міжнародно-правових документів, що стосуються цієї
проблеми, і є обов'язковими для виконання. При цьому: i) Сторона, що домовляється, - держава походження вживає
відповідних заходів для забезпечення того, щоб транскордонне
переміщення було дозволено та відбувалось тільки за попереднього
повідомлення та за згоди держави призначення; ii) транскордонне переміщення через держави транзиту
здійснюється за умови виконання тих міжнародних зобов'язань, що
відповідають конкретним видам транспорту, що використовуються; iii) Сторона, що домовляється, - держава призначення дає
згоду на транскордонне переміщення тільки в тому випадку, якщо
вона має організаційні та технічні можливості, а також регулюючу
структуру, необхідні для поводження з відпрацьованим паливом чи
радіоактивними відходами таким чином, щоб це відповідало цій
Конвенції; iv) Сторона, що домовляється, - держава походження дозволяє
транскордонне переміщення тільки в тому випадку, якщо вона, у
відповідності до згоди держави призначення, може пересвідчитись у
тому, що вимоги підпункту ііі) виконано до початку транскордонного
переміщення; v) Сторона, що домовляється, - держава походження вживає
відповідних заходів для видачі дозволу на повернення на свою
територію відпрацьованого палива чи радіоактивних відходів, якщо
транскордонне переміщення не здійснено чи не може бути здійснено у
відповідності до цієї Статті за умови, що не можуть бути вжиті
альтернативні заходи з безпеки. 2. Сторона, що домовляється, не видає ліцензії на відправку
свого відпрацьованого палива чи своїх радіоактивних відходів для
зберігання чи захоронення в місце призначення південніше 60
градусів південної широти. 3. Ніщо в цій Конвенції не обмежує чи не зачіпає: i) здійснення суднами чи літальними апаратами всіх держав
прав та свободи морського та річкового судноплавства та повітряної
навігації, як це передбачається міжнародним правом; ii) прав Сторони, що домовляється, до якої експортуються для
переробки радіоактивні відходи, повернути чи забезпечити
повернення державі походження радіоактивних відходів та інших
продуктів переробки; iii) права Сторони, що домовляється, експортувати своє
відпрацьоване паливо для переробки; iv) прав Сторони, що домовляється, до якої експортується для
переробки відпрацьоване паливо, повернути чи забезпечити
повернення державі походження радіоактивних відходів та інших
продуктів, що утворилися в результаті операцій з переробки.
Стаття 28. Вилучені з вжитку закриті джерела
1. Кожна Сторона, що домовляється, на підставі свого
національного законодавства вживає відповідних заходів для
забезпечення безпечного володіння, переробки чи захоронення
вилучених з вжитку закритих джерел. 2. Сторона, що домовляється, дозволяє повернення на свою
територію вилучених з вжитку закритих джерел, якщо в рамках свого
національного законодавства вона визнає, що вони мають бути
повернуті виготовлювачу, кваліфікованому як такий, що може
отримувати вилучені з вжитку закриті джерела та володіти ними.
Розділ 6. Наради Сторін, що домовляються
Стаття 29. Підготовча нарада
1. Підготовча нарада Сторін, що домовляються, проводиться не
пізніше, ніж за шість місяців після набуття чинності цією
Конвенцією. 2. На цій нараді Сторони, що домовляються: i) визначають дату проведення першої наради з розгляду, про
яку йдеться в Статті 30. Вказана нарада з розгляду проводиться
якнайскоріше, але не пізніше, ніж за тридцять місяців після
набуття чинності цією Конвенцією; ii) готують та приймають на основі консенсусу Правила
процедури та Фінансові правила; iii) визначають, зокрема та у відповідності з Правилами
процедури: a) керівні засади стосовно форми та структури національних
доповідей, що мають подаватися на виконання Статті 32; b) дати представлення таких доповідей; c) процес розгляду таких доповідей. 3. Кожна держава чи регіональна організація інтеграційного чи
іншого характеру, що ратифікує, приймає, схвалює цю Конвенцію,
приєднується до неї чи підтверджує її, та для якої ця Конвенція ще
не набула чинності, може бути присутньою на підготовчій нараді,
так якби вона була Стороною цієї Конвенції.
Стаття 30. Наради з розгляду
1. Сторони, що домовляються, проводять наради з метою
розгляду доповідей, що подаються на виконання Статті 32. 2. На кожній нараді з розгляду Сторони, що домовляються: i) визначають дату проведення наступної такої наради, причому
наради з розгляду проводяться з інтервалом, що не перевищує трьох
років; ii) можуть розглядати заходи, вжиті у відповідності до пункту
2 Статті 29, та приймати зміни на основі консенсусу, якщо в
Правилах процедури не передбачено інше. Вони також можуть вносити
на основі консенсусу поправки до Правил процедури та Фінансових
правил. 3. На кожній нараді з розгляду кожна Сторона, що
домовляється, має можливість, в розумних межах, обговорювати
доповіді, що їх подають інші Сторони, що домовляються, та просити
роз'яснень з таких доповідей.
Стаття 31. Позачергові наради
Позачергова нарада Сторін, що домовляються, проводиться: i) якщо таке рішення приймається більшістю Сторін, що
домовляються, присутніх на нараді та таких, що беруть участь у
голосуванні, причому Сторони, що утримуються при голосуванні,
вважаються такими, що беруть участь у голосуванні; чи ii) на письмове прохання будь-якої Сторони, що домовляється,
не пізніше, ніж за шість місяців після передачі Сторонам, що
домовляються, такого прохання, про яке йдеться у Статті 37, та
отримання секретаріатом повідомлення про те, що це прохання
підтримане більшістю Сторін, що домовляються.
Стаття 32. Подання доповідей
1. У відповідності до положень Статті 30, кожна Сторона, що
домовляється, подає національну доповідь кожній нараді Сторін, що
домовляються, для розгляду. В цій доповіді розглядаються заходи,
вжиті для здійснення кожного з зобов'язань, закріплених в
Конвенції. Стосовно кожної Сторони, що домовляється, в доповіді
також розглядаються її: i) політика в галузі поводження з відпрацьованим паливом; ii) практика поводження з відпрацьованим паливом; iii) політика в галузі поводження з радіоактивними відходами; iv) практика поводження з радіоактивними відходами; v) критерії, застосовувані для визначення та класифікації
радіоактивних відходів. 2. Вказана доповідь також включає в себе: i) перелік установок для поводження з відпрацьованим паливом,
що підпадають під дію цієї Конвенції, їхнє місцезнаходження,
основне призначення та найважливіші характеристики; ii) інвентарний список відпрацьованого палива, що підпадає
під дію цієї Конвенції, яке перебуває в сховищі і яке було
захоронене. Цей інвентарний список містить опис матеріалу і в
ньому наводиться інформація, якщо така є в наявності, про його
масу та загальний рівень активності; iii) перелік установок для поводження з радіоактивними
відходами, що підпадають під дію цієї Конвенції, їхнє
місцезнаходження, основне призначення та найважливіші
характеристики; iv) інвентарний список радіоактивних відходів, що підпадають
під дію цієї Конвенції, які: a) містяться у сховищі на установках для поводження з
радіоактивними відходами та установках ядерного паливного циклу; b) були захоронені; чи c) є результатом практичної діяльності в минулому. Цей інвентарний список має містити опис матеріалу та іншу
доступну інформацію, включаючи інформацію про об'єм чи масу,
активність та характерні радіонукліди; v) перелік ядерних установок, що знаходяться в процесі зняття
з експлуатації, та стан діяльності зі зняття з експлуатації на
вказаних установках.
Стаття 33. Участь в нарадах
1. Кожна Сторона, що домовляється, бере участь в нарадах
Сторін, що домовляються; її представляє на таких нарадах один
делегат, та такі заступники, експерти і радники, участь яких вона
вважатиме необхідною. 2. Сторони, що домовляються, можуть запросити на основі
консенсусу будь-яку міжурядову організацію, компетентну в
питаннях, регульованих цією Конвенцією, брати участь як
спостерігач в роботі будь-якої наради чи окремих її засідань.
Спостерігачі повинні заздалегідь у письмовій формі прийняти
положення Статті 36.
Стаття 34. Підсумкові доповіді
Сторони, що домовляються, приймають на основі консенсусу та
надають громадськості документ, де викладаються питання, що
обговорювались, та висновки, зроблені під час нарад Сторін, що
домовляються.
Стаття 35. Мови
1. Мовами нарад Сторін, що домовляються, є англійська,
арабська, іспанська, китайська, російська та французька, якщо в
Правилах процедури не передбачене інше. 2. Доповіді, подані на виконання Статті 32, готуються
державною мовою Сторони, що домовляється, яка її подає, або однією
встановленою мовою, яка має бути узгоджена в Правилах процедури.
Якщо доповідь подається державною мовою, що не є встановленою
мовою, Сторона, що домовляється, забезпечує переклад цієї доповіді
встановленою мовою. 3. Незважаючи на положення, що містяться в пункті 2, в разі
отримання компенсації секретаріат забезпечуватиме переклад
встановленою мовою наради доповідей, поданих будь-якою іншою
мовою.
Стаття 36. Конфіденційність
1. Положення цієї Конвенції не зачіпають прав та обов'язків
Сторін, що домовляються, щодо охорони інформації від розголошення,
закріплених в їхньому законодавстві. Для цілей цієї статті
"інформація" включає в себе інформацію стосовно національної
безпеки чи фізичного захисту ядерних матеріалів, інформацію, що є
під охороною прав на інтелектуальну власність, чи вимог
промислової або комерційної конфіденційності, а також відомості
приватного характеру. 2. Якщо в контексті цієї Конвенції Сторона, що домовляється,
подає інформацію, що її вона визначає як таку, що перебуває під
охороною у відповідності до опису, викладеного в пункті 1, - така
інформація використовується тільки для цілей, для яких вона була
подана, та її конфіденційність має бути додержана. 3. Щодо інформації стосовно відпрацьованого палива чи
радіоактивних відходів, на які поширюється дія цієї Конвенції в
силу пункту 3 Статті 3, - положення цієї Конвенції не зачіпають
виключного права відповідної Сторони, що домовляється, вирішувати: i) чи така інформація є закритою чи контрольованою у інший
спосіб з метою запобігання її розкриття; ii) чи слід подавати інформацію, згадану вище в пункті і), в
контексті цієї Конвенції; та iii) які умови конфіденційності щодо такої інформації
застосовуються, якщо вона подається відповідно до цієї Конвенції.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору