Документ 1089-19, чинний, поточна редакція — Прийняття від 13.04.2016

ПОСТАНОВА
Верховної Ради України

Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи"

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 19, ст.218)

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи" (додаються).

2. Кабінету Міністрів України до 1 жовтня 2016 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи".

3. Апарату Верховної Ради України в установленому порядку забезпечити видання збірника матеріалів за результатами зазначених парламентських слухань.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України

В.ГРОЙСМАН

м. Київ
13 квітня 2016 року
№ 1089-VIII




СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від 13 квітня 2016 року № 1089-VIII

РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи"

Учасники парламентських слухань на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи", які відбулися 16 березня 2016 року, зазначають, що завдання, визначені Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 2015 року № 348-VIII "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкт "Укриття" та перспективи розвитку зони відчуження", виконані не в повному обсязі, і звертають увагу Кабінету Міністрів України на відсутність системної діяльності центральних органів виконавчої влади у створенні соціально-економічних, організаційних умов і гарантій у сфері соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, відродженні та розвитку радіоактивно забруднених територій.

Також учасники слухань звернули увагу на неналежний рівень реалізації Урядом України завдань, визначених Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 793-VIII "Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи", та Указу Президента України від 14 грудня 2015 року № 702 "Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи".

Нормативно-правова база в частині діяльності із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, створення і розвитку системи поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, є достатньо збалансованою і планомірно вдосконалюється.

Разом з тим, існує ряд проблем, які потребують комплексного підходу до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та захисту постраждалого населення. Актуальними залишаються проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема невідкладним завданням є вирішення питань законодавчого вдосконалення системи пенсійного забезпечення; відновлення фінансування програми із забезпечення житлом; підвищення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування та щорічної допомоги на оздоровлення; забезпечення за рецептами лікарів безоплатними ліками; забезпечення безоплатним харчуванням потерпілих дітей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях.

Соціальний захист постраждалого населення на сьогодні здійснюється за трьома основними напрямами - соціальним, медичним і протирадіаційним.

Всебічної уваги і захисту держави потребують на сьогодні 1,9 мільйона осіб, які віднесені до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них понад 108 тисяч інвалідів та понад 418 тисяч потерпілих дітей.

На сьогодні у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, залишається багато питань, які накопичувалися роками. На реалізацію в повному обсязі положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно понад 80 мільярдів гривень, що становить 17,1 відсотка доходів зведеного бюджету за минулий рік.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" Міністерству соціальної політики України було передбачено видатки на соціальний захист постраждалих громадян у загальному обсязі 2,1 мільярда гривень, у бюджеті на 2016 рік - 1,9 мільярда гривень. У 2015 році загальний обсяг витрат на сплату чорнобильських пенсій з Пенсійного фонду України для отримувачів різних категорій становив 6 мільярдів 895 мільйонів гривень; у 2016 році заплановано загальний обсяг цих витрат у сумі 7 мільярдів 276 мільйонів гривень, що на 5,2 відсотка більше, ніж у минулому році.

Аналіз медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, їх динаміка та прогноз свідчать, що зусилля з мінімізації медичних наслідків є недостатніми. З року в рік зменшується відсоток практично здорових дітей. В окремих поліських районах взагалі не залишилося здорових дітей. Захворюваність дорослих також суттєво зростає в усіх вікових групах - за ці роки за окремими показниками захворюваність зросла в кілька разів.

Поліпшення ефективності медичної допомоги, лікування та реабілітації постраждалих не лише залишається актуальним, а й має стати пріоритетним на найближчі роки.

Зростання соціальної напруги серед постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи викликало прийняття Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щодо скорочення пільг і компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, ліквідації зони посиленого радіоекологічного контролю та зміни процедури перегляду меж зон радіоактивного забруднення територій та Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосовно оподаткування пенсій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На сьогодні потребує докорінного поліпшення система пенсійного забезпечення інвалідів, стосовно яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, вирішення питання відміни оподаткування пенсій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи був ініційований та прийнятий 4 лютого 2016 року Верховною Радою України Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким поновлюється дія статті 39 щодо права громадян, які працюють у зоні відчуження, на встановлення доплат у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також за ініціативи зазначеного Комітету 17 березня 2016 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо соціального захисту постраждалих осіб (реєстр. № 2093), яким пропонується частково відновити дію окремих пунктів та статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У зв’язку з припиненням проведення контрзаходів при виробництві сільгосппродукції як сільгосппідприємствами, так і особистими підсобними господарствами в окремих населених пунктах північних районів Житомирської, Рівненської та Волинської областей відмічається перевищення в кілька разів державних гігієнічних нормативів щодо рівня радіоактивного забруднення молока, м’яса, овочевої продукції. Максимальні індивідуальні дози внутрішнього опромінення людей можуть сягати 9 мЗв/рік, що підтверджує необхідність проведення радіоекологічного моніторингу сільгосппродукції місцевого походження та доз внутрішнього опромінення мешканців критичних населених пунктів.

Разом з тим, застосування контрзаходів у сільськогосподарському виробництві дозволить найближчим часом практично в усіх населених пунктах, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримувати продукцію (у тому числі і молоко), яка б відповідала гігієнічним вимогам, і зменшити дози опромінення населення нижче допустимого рівня.

Розв’язання накопичених проблем в агропромисловому комплексі має спрямовуватися на забезпечення виробництва продукції з допустимим вмістом радіонуклідів на основі комплексу агрохімічних, агротехнічних та організаційних заходів, диференційованої зміни спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

Через 30 років після Чорнобильської катастрофи зона відчуження залишається відкритим площинним джерелом радіоактивності, внаслідок чого радіаційний фактор залишається основним щодо потенційної небезпеки для населення, яке проживає на прилеглих до зони територіях, і населення України в цілому.

Залишається незадовільною і ситуація, пов'язана із функціонуванням Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (далі - Фонд РАВ), який формується за рахунок сплати екологічного податку виробниками радіоактивних відходів (далі - РАВ) та призначений для фінансування Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами. Це пов’язано із внесенням ряду змін до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами", внаслідок чого Фонд РАВ втратив накопичувальний характер, а його ресурси використовуються не за призначенням. Тому відбувається системне недофінансування запланованих заходів з розвитку системи поводження з РАВ в Україні, пов’язаних із створенням і підвищенням безпеки об’єктів, призначених для поводження з РАВ у зоні відчуження.

Фактично створення об’єктів та реалізація інших заходів з розвитку системи поводження з РАВ відбувається лише за наявності фінансування в рамках міжнародної технічної допомоги.

Такий стан справ із забезпечення кінцевої стадії при здійсненні діяльності у сфері використання ядерної енергії - поводження з РАВ має негативний вплив на безпеку функціонування та сталий розвиток національного ядерно-енергетичного сектору в цілому, дотримання Україною основних міжнародних принципів забезпечення безпеки при використанні ядерної енергії, виконання міжнародних зобов’язань в рамках Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами.

Викликає занепокоєння той факт, що у зв’язку із невизначеністю у фінансуванні, графік реалізації проекту міжнародної технічної допомоги - План здійснення заходів на об’єкті "Укриття", в частині другого пускового комплексу нового безпечного конфайнменту об’єкта "Укриття", з другої половини 2015 року не містить дат початку та завершення етапів робіт.

У разі вилучення обсягу робіт другого пускового комплексу нового безпечного конфайнменту об’єкта "Укриття" з Плану здійснення заходів на об’єкті "Укриття" виникне необхідність подальшої стабілізації об’єкта "Укриття" під конфайнментом (після 2023 року) для упередження обрушення нестабільних конструкцій. При цьому джерело фінансування таких складних робіт не визначене.

Постійне недофінансування Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами не дозволяє виконувати необхідні роботи із зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, ускладнює супровід міжнародних проектів та, загалом, є недостатньо ефективним витрачанням бюджетних коштів, оскільки і через 15 років після остаточної зупинки станції основні витрати йдуть на підтримку безпеки станції, а не на зняття її з експлуатації.

Термін виконання першочергових заходів щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, запланованих на 2009-2012 роки згідно із Законом України від 15 січня 2009 року № 886-VI "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему", вичерпано. Для забезпечення безумовного виконання робіт із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему протягом наступних років (до 2065 року) і бюджетного фінансування цієї діяльності до 2020 року необхідно внести зміни до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Внесення відповідних змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему" дозволить затвердити єдиний документ щодо визначення діяльності із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему і бюджетного фінансування цієї діяльності до 2020 року.

Виходячи з того, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є одним з пріоритетів державної політики України, учасники парламентських слухань рекомендують:

Кабінету Міністрів України:

1) внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України:

про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2016-2026 роки, передбачивши у ній вирішення проблем поліпшення медичного забезпечення та оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, придбання для них ліків; комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та місць компактного переселення громадян; забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; моніторингу радіологічних наслідків Чорнобильської катастрофи, виробництва радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції; радіаційного захисту населення та екологічного оздоровлення забруднених територій; інформування громадян про радіаційний стан територій; наукового забезпечення робіт та інформаційних систем;

про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо:

поліпшення пенсійного забезпечення інвалідів, стосовно яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та зняття будь-яких обмежень, тимчасового чи постійного призупинення виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи для дітей, які після досягнення повноліття втратили цей статус і захворіли на онкологічні або онкогематологічні захворювання;

про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему";

про систему фінансування поводження з радіоактивними відходами щодо створення нового механізму управління Державним фондом поводження з радіоактивними відходами відповідно до кращих зразків міжнародної практики;

про внесення змін до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо:

приведення у відповідність норм цього Закону із чинним розділом IV "Правовий режим зони посиленого радіоекологічного контролю" та відповідними статтями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (статті 4, 11, 14, 27, 47);

врегулювання проблемних питань провадження наукової, природоохоронної діяльності на території зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, а також впорядкування реалізації владних повноважень органами виконавчої влади на цій території, а саме: землекористування, спеціального водокористування, містобудівної діяльності, міжнародного наукового співробітництва, природно-заповідної діяльності; діяльності у сфері викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічної експертизи, поводження з відходами;

про внесення змін до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" щодо вирішення питання покращення стану поводження з радіоактивними відходами в Україні за рахунок впровадження системи їх класифікації, яка відповідає прийнятим міжнародним стандартам безпеки і ґрунтується на довгостроковій безпеці остаточного захоронення радіоактивних відходів;

2) збільшити видатки на пенсійне забезпечення інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих дітей та евакуйованих у 1986 році із зони відчуження, а також осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, стосовно яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;

3) підвищити розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) підвищити розміри щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5) відновити фінансування бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

6) з метою екологічного оздоровлення територій, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічно передбачати у державному бюджеті кошти за бюджетною програмою "Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення" на проведення контрзаходів;

7) забезпечити збереження існуючої мережі спеціалізованих медичних закладів для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та належне фінансування їх діяльності;

8) вирішити питання щодо фінансування спеціалізованих медико-санітарних частин Міністерства охорони здоров’я України, насамперед СМСЧ № 5 (м. Славутич) та СМСЧ № 16 (м. Чорнобиль), за рахунок державного бюджету;

9) вжити комплексних заходів з організації проведення повторного, уточнюючого радіологічного обстеження забруднених сільськогосподарських угідь відповідних зон для визначення фактичних рівнів забруднення, уточнення та корегування їх меж і площ, передбачивши цільове фінансування;

10) оптимізувати систему об’єктивного інформування населення про радіологічну ситуацію в регіоні, ефективні контрзаходи, рекомендації науки і медицини у сфері захисту від дії іонізуючого випромінювання;

11) забезпечити належне фінансування та виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань щодо сплати внесків України до Чорнобильського фонду "Укриття" та Рахунку ядерної безпеки ЄБРР;

12) забезпечити фінансування невідкладних заходів, невиконання яких негативно впливає на безпеку функціонування та сталий розвиток національного ядерно-енергетичного сектору в цілому, дотримання Україною основних міжнародних принципів забезпечення безпеки при використанні ядерної енергії, виконання міжнародних зобов’язань в рамках Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами, серед яких:

завершення будівництва та введення в експлуатацію сховищ для захоронення РАВ у складі першої черги комплексу "Вектор";

проектування та будівництво у складі другої черги комплексу "Вектор" сховища для довгострокового зберігання високоактивних осклованих РАВ, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС;

розширення пункту захоронення радіоактивних відходів "Буряківка";

13) забезпечити посилений моніторинг пожежної безпеки на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, а також виконання протипожежних заходів з метою попередження пожеж у лісових масивах, на відкритій місцевості та відселених населених пунктах;

14) забезпечити проведення довготривалого скринінгового обстеження осіб, які на момент аварії були у дитячому та підлітковому віці і проживали на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на його підставі запровадити систему раннього виявлення патології щитоподібної залози;

15) забезпечити функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

16) активізувати роботу щодо створення Чорнобильського біосферного заповідника;

17) розглянути питання про створення у місті Славутичі Всеукраїнського учбового центру з підготовки персоналу до робіт на ядерних об’єктах, зняття їх з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами, а також щодо відновлення діяльності Міжнародного Чорнобильського центру.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору