Про затвердження Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів
Постанова Кабінету Міністрів України; Технічний регламент, Декларація від 03.10.2018804
Документ 804-2018-п, набирає чинності, поточна редакція — Прийняття від 03.10.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбудеться 06.04.2019. Подивитися в історії? )

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 3 жовтня 2018 р. № 804
Київ

Про затвердження Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, що додається.

2. Внести до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 50, ст. 1550), зміну, що додається.

3. Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження забезпечити впровадження Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

4. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 21




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 жовтня 2018 р. № 804

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів

Загальна частина

1. Цей Технічний регламент встановлює систему для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів з метою забезпечення вільного руху таких продуктів на ринку України.

Технічний регламент розроблено на основі Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/125/ЄС від 21 жовтня 2009 р., що встановлює систему для визначення вимог з екодизайну, що застосовується до енергоспоживчих продуктів.

2. Цей Технічний регламент передбачає визначення вимог, яким повинні відповідати енергоспоживчі продукти, на які поширюється дія відповідних технічних регламентів щодо встановлення вимог з екодизайну за типами продуктів, для їх введення в обіг та/або в експлуатацію, а також сприяє підвищенню енергоефективності та рівня охорони навколишнього природного середовища, одночасно збільшуючи безпеку енергопостачання.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на транспортні засоби для пасажирських або вантажних перевезень.

4. Цей Технічний регламент та технічні регламенти щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів не впливають на застосування законодавства про відходи та про хімічні речовини і препарати, в тому числі про фторовмісні парникові гази.

5. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) введення в експлуатацію - використання енергоспоживчого продукту за його призначенням споживачем в Україні вперше;

2) введення в обіг - надання енергоспоживчого продукту на ринку України з метою розповсюдження або використання вперше;

3) вимога до екодизайну - будь-яка вимога стосовно продукту чи дизайну продукту, призначена для поліпшення його екологічних характеристик, або будь-яка вимога до надання інформації про екологічні аспекти продукту;

4) виробник - будь-яка фізична або юридична особа, яка виробляє продукти, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, і є відповідальною за їх відповідність цьому Технічному регламенту з метою розміщення на ринку та/або введення в експлуатацію під власним ім’ям виробника або торговою маркою або для власного використання виробником. За відсутності виробника, як визначено в першому реченні, або імпортера, як визначено в пункті 14 цього Технічного регламенту, виробником вважається будь-яка фізична або юридична особа, яка розміщує продукти на ринку та/або вводить їх в експлуатацію відповідно до цього Технічного регламенту;

5) вплив на навколишнє природне середовище - будь-яка зміна в навколишньому природньому середовищі, яка повністю або частково спричинена продуктом протягом його життєвого циклу;

6) гармонізований європейський стандарт - стандарт, який прийнятий однією з європейських організацій стандартизації на основі запиту, зробленого Європейською Комісією, та номер і назву якого опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу;

7) дизайн продукту - сукупність процесів, які перетворюють правові, технічні, функціональні, ринкові вимоги, вимоги щодо безпеки чи інші вимоги, яким повинен відповідати продукт, у технічну специфікацію на такий продукт;

8) екодизайн - інтеграція екологічних аспектів під час розроблення дизайну продукту з метою поліпшення екологічних характеристик продукту протягом всього його життєвого циклу;

9) екологічний аспект - елемент або функція продукту, які можуть впливати на навколишнє природне середовище протягом життєвого циклу такого продукту;

10) екологічний профіль - опис вхідних і вихідних характеристик (таких як матеріали, викиди та відходи), пов’язаних з продуктом протягом всього його життєвого циклу, які мають вплив на навколишнє природне середовище і виражаються у фізичних величинах, що можуть бути виміряні;

11) екологічні характеристики - результати управління виробником екологічними аспектами продукту, відображені в його технічній документації;

12) енергоспоживчий продукт (далі - продукт) - будь-який продукт, який споживає енергію під час його використання, вводиться в обіг та/або вводиться в експлуатацію в Україні, а також елементи, що можуть бути частиною продуктів, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, вводяться в обіг та/або експлуатацію як окремі частини продукту для споживачів і екологічні характеристики, які можуть бути незалежно оцінені;

13) життєвий цикл - послідовні та взаємозв’язані стадії існування продукту: від використання сировини до остаточного видалення;

14) загальна вимога з екодизайну - будь-яка вимога до екодизайну, яка базується на екологічних параметрах продукту в цілому без установлених граничних значень для конкретних екологічних аспектів;

15) імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни;

16) компоненти і збірні вузли - деталі, призначені для включення у продукти, які не вводяться в обіг та/або в експлуатацію, як окремі деталі для споживачів або екологічні характеристики яких не можуть бути оцінені незалежно від продукту;

17) матеріали - усі матеріали, що використовуються протягом життєвого циклу продукту;

18) переробка - перетворення відходів у виробничому процесі для використання за їх первісним призначенням або для інших цілей, за винятком рекуперації енергії;

19) поліпшення екологічних характеристик - процес покращення екологічних характеристик продукту протягом його послідовних модифікацій, хоча і не обов’язково щодо всіх екологічних аспектів продукту одночасно;

20) рекуперація енергії - використання горючих відходів як засобу для вироблення енергії шляхом прямого спалювання з іншими відходами чи без них, але з рекуперацією тепла;

21) спеціальна вимога до екодизайну - кількісно виражена та вимірювана вимога з екодизайну, яка стосується конкретного екологічного аспекту продукту (такого як, наприклад, енергоспоживання під час використання, розраховане для даної одиниці вихідних характеристик);

22) технічні регламенти щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів - технічні регламенти, якими установлюються вимоги з екодизайну до визначених продуктів або для їх екологічних аспектів;

23) уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у цьому дорученні завдань.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, “Про стандартизацію”, “Про загальну безпечність нехарчової продукції” та “Про відходи”.

Введення в обіг та/або в експлуатацію

6. Продукти, на які поширюється дія технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, можуть бути введені в обіг та/або в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам, які визначені технічними регламентами щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів і на них нанесено знак відповідності технічним регламентам згідно з пунктами 9-11 цього Технічного регламенту.

7. Споживачі та інші заінтересовані особи мають право звертатися до відповідних органів державного ринкового нагляду із зауваженнями щодо відповідності продуктів вимогам цього Технічного регламенту та прийнятих відповідно до нього технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів. Такі звернення розглядаються в установленому порядку.

Обов’язки імпортера

8. У разі коли виробник не є резидентом України та не має уповноваженого представника, імпортер виконує такі обов’язки:

забезпечує відповідність продукту, введеного в обіг та/або в експлуатацію, вимогам цього Технічного регламенту та відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів;

зберігає протягом 10 років після введення в обіг останнього зразка моделі продукту копію декларації про відповідність для надання її на вимогу органів державного ринкового нагляду та забезпечує можливість надання таким органам за їх вимогою доступу до технічної документації.

Маркування та декларація про відповідність

9. Перед введенням в обіг та/або в експлуатацію продукту, на який поширюється дія технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, виробник або його уповноважений представник наносить на нього знак відповідності технічним регламентам та складає декларацію про відповідність, за допомогою якої гарантує і заявляє, що продукт відповідає всім відповідним положенням відповідних технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів.

10. Зображення знака відповідності технічним регламентам виконується згідно з формою та описом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 “Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 6, ст. 299).

11. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукт, а якщо це неможливо - на пакування та на супровідні документи.

12. Декларація про відповідність містить відомості, визначені в додатку 5, та посилання на відповідний технічний регламент щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукту.

13. Інформація, яка надається відповідно до пункту 30 цього Технічного регламенту та частини другої додатка 1, наводиться згідно із Законом України “Про засади державної мовної політики” та може бути також наведена однією чи кількома іноземними мовами.

Зазначена інформація може надаватися з допомогою гармонізованих символів, визнаних кодів або аналогічних засобів.

Вільний рух

14. Введення в обіг та/або в експлуатацію продукту, який відповідає всім положенням відповідних технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів та на який нанесено знак відповідності технічним регламентам згідно з пунктами 9-11 цього Технічного регламенту, не може бути заборонено, обмежено та ускладнено з підстав застосування параметрів екодизайну, які зазначені в частині першій додатка 1.

15. Введення в обіг та/або в експлуатацію продукту, на який нанесено знак відповідності технічним регламентам згідно з пунктами 9-11 цього Технічного регламенту, не може бути заборонено, обмежено та ускладнено з підстав застосування таких параметрів екодизайну, які зазначені в частині першій додатка 1 і для яких у відповідному технічному регламенті щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукту передбачено, що жодні вимоги з екодизайну не є обов’язковими.

16. Показ продуктів, які не відповідають положенням відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, зокрема під час проведення ярмарків, виставок та демонстрацій, є можливим за умови, що на видимому місці буде подано інформацію про те, що такі продукти не можуть бути введені в обіг та/або в експлуатацію до приведення їх у відповідність.

Державний ринковий нагляд і контроль продуктів

17. У разі коли орган державного ринкового нагляду встановить, що продукт, на який нанесено знак відповідності технічним регламентам і який використовується відповідно до свого призначення, не відповідає всім вимогам цього Технічного регламенту чи відповідних технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів (крім формальної невідповідності), зазначений орган невідкладно вимагає від виробника або його уповноваженого представника вжити протягом визначеного строку заходів до приведення такого продукту у відповідність з цими положеннями.

18. Рішення про вжиття заходів до заборони або обмеження надання продукту на ринку, вилучення продукту з обігу чи його відкликання, прийняте органом державного ринкового нагляду відповідно до пункту 17 цього Технічного регламенту, повинно містити підставу його прийняття.

Зазначене рішення невідкладно видається заінтересованим сторонам з одночасним повідомленням способів, порядку і строків його оскарження.

19. Органи державного ринкового нагляду відповідно до законодавства забезпечують захист конфіденційної інформації, одержаної ними під час вжиття заходів, визначених у пункті 17 цього Технічного регламенту.

20. Рішення, прийняті органами державного ринкового нагляду відповідно до пункту 17 цього Технічного регламенту, підлягають оприлюдненню на офіційних веб-сайтах зазначених органів.

Оцінка відповідності

21. Перед введенням в обіг та/або в експлуатацію продукту, на який поширюється дія технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, виробник або його уповноважений представник забезпечує проведення оцінки відповідності продукту всім вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукту.

22. Процедури оцінки відповідності, що застосовуються, визначаються в технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, які повинні давати виробникам право вибору між процедурою внутрішнього контролю дизайну, викладеною в додатку 3, та процедурою системи управління для оцінки відповідності, викладеною в додатку 4. У разі коли це є належно обґрунтованим та пропорційним ризику, у відповідних технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів визначаються процедури оцінки відповідності з числа модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 95 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 16, ст. 625).

Якщо продукт, на який поширюється дія технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, спроектовано організацією, зареєстрованою в системі екологічного менеджменту та аудиту Європейського Союзу (EMAS), а екодизайн входить до сфери застосування такої системи, системі управління такої організації надається презумпція відповідності вимогам, зазначеним у додатку 4.

Якщо продукт, на який поширюється дія технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, спроектовано організацією, що має систему управління, яка включає функцію дизайну продукту та впроваджується відповідно до національних стандартів, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам, такій системі управління надається презумпція відповідності відповідним вимогам, зазначеним у додатку 4.

23. Після введення в обіг та/або в експлуатацію продукту, на який поширюється дія технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, виробник або його уповноважений представник зберігає відповідні документи, що стосуються виконаної оцінки відповідності, та складені декларації про відповідність для надання на вимогу органів з оцінки відповідності, які здійснюють інспектування, протягом 10 років після виробництва останнього зразка моделі зазначеного продукту.

Відповідні документи надаються протягом 10 днів з моменту одержання вимоги від органу з оцінки відповідності, який здійснює інспектування.

24. Документи, які стосуються оцінки відповідності, складаються державною мовою або іншою мовою. У разі коли зазначені документи були складені іншою ніж державна мовою, вони на вимогу органу державного ринкового нагляду перекладаються на державну мову відповідно до законодавства.

Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі, якщо вона була складена іншою мовою, - перекладається на державну мову.

Презумпція відповідності

25. Продукт, на який нанесено знак відповідності технічним регламентам, на основі презумпції відповідності вважається таким, що відповідає положенням відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукту.

26. Відповідність продукту стандартам, які включені до переліку національних стандартів, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності продуктів вимогам застосовних технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, надає презумпцію відповідності таких продуктів відповідним вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукту.

Переліки національних стандартів, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності продуктів вимогам застосовних технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, затверджуються та оприлюднюються відповідно до законодавства.

27. Продуктам, для яких згідно з Технічним регламентом з екологічного маркування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2011 р. № 529 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 39, ст. 1599), було надано право застосування екологічного маркування, надається презумпція відповідності вимогам до екодизайну застосовного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукта тією мірою, в якій екологічні критерії, яким повинні відповідати продукти у разі позначення їх екологічним маркуванням, задовольняють зазначеним вимогам до екодизайну.

Продуктам, для яких було присвоєно знак екологічного маркування Європейського Союзу, надається презумпція відповідності вимогам до екодизайну застосовного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукта тією мірою, в якій критерії екологічного маркування Європейського Союзу, яким повинні відповідати продукти, задовольняють зазначеним вимогам до екодизайну.

Вимоги до компонентів і збірних вузлів

28. Згідно з технічними регламентами щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів від виробника або його уповноваженого представника, який вводить компоненти і збірні вузли в обіг та/або в експлуатацію, може вимагатися надання виробнику продукту, на який поширюється дія таких технічних регламентів, відповідної інформації про склад матеріалу і споживання енергії, матеріалів та/або ресурсів стосовно таких компонентів або збірних вузлів.

Підтримка малих та середніх підприємств

29. Технічні регламенти щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів можуть супроводжуватися настановами, що охоплюють особливості малих та середніх підприємств, які провадять діяльність у сфері підприємницької діяльності щодо відповідного продукту. У разі потреби можливе розроблення додаткових спеціалізованих рекомендацій для полегшення застосування таких технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів малих та середніх підприємств.

Інформація для споживачів

30. Згідно з відповідними технічними регламентами щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів виробники забезпечують у формі, яку вони вважатимуть за доцільну, надання споживачам:

необхідної інформації про ефективне використання відповідного продукту;

екологічного профілю продукту та інформації про переваги екодизайну (коли це вимагається технічними регламентами щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів).

Технічні регламенти щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів

31. Технічні регламенти щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів повинні відповідати таким критеріям:

вони не повинні справляти значний негативний вплив на функціональність продукту з точки зору споживача;

вони не повинні справляти несприятливий вплив на здоров’я, безпеку та навколишнє природне середовище;

вони не повинні справляти значний негативний вплив на споживачів, зокрема щодо цінової доступності та вартості життєвого циклу продукту;

вони не повинні справляти значний негативний вплив на конкурентоспроможність промисловості;

установлення вимоги з екодизайну в принципі не повинно призводити до нав’язування технології, яка є власністю певного виробника (пропрієтарної технології), всім іншим виробникам;

вони не повинні покладати надмірний адміністративний тягар на виробників.

32. У технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів встановлюються вимоги з екодизайну згідно з додатками 1 та/або 2.

Для певних екологічних аспектів, які можуть справляти вплив на навколишнє природне середовище, вводяться спеціальні вимоги до екодизайну.

У технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів також може бути передбачено, що жодні вимоги з екодизайну не є обов’язковими для деяких визначених параметрів екодизайну, які зазначені в частині першій додатка 1.

33. Вимоги технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типом продукту формулюються таким чином, щоб забезпечити органам державного ринкового нагляду можливість проведення перевірки відповідності продукту таким вимогам. У технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів зазначається, чи може така перевірка бути проведена безпосередньо на зразках продукту чи на основі технічної документації.

34. Технічні регламенти щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів включають елементи, наведені в додатку 6.

Конфіденційність

35. Вимоги, які стосуються надання інформації, визначеної у пункті 28 цього Технічного регламенту та частині другій додатка 1, виробником та/або його уповноваженим представником, повинні бути пропорційними та враховувати передбачену законом конфіденційність комерційної інформації.

Таблиця відповідності

36. Таблиця відповідності положень Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/125/ЄС від 21 жовтня 2009 р., що встановлює рамки для визначення вимог з екодизайну, що застосовується до енергоспоживчих продуктів, та цього Технічного регламенту наведена в додатку 7.



Додаток 1
до Технічного регламенту

МЕТОД
визначення загальних вимог до екодизайну

Загальні вимоги до екодизайну спрямовані на поліпшення екологічних характеристик продуктів із зосередженням уваги на суттєвих екологічних аспектах таких продуктів без установлення граничних значень. Метод, наведений у цьому додатку, застосовується у разі, коли встановлення граничних значень для групи продуктів, що розглядається, є недоречним. Під час підготовки проектів технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів необхідно визначити суттєві екологічні аспекти, які повинні бути зазначені в такому технічному регламенті.

Під час підготовки технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, якими встановлюються загальні вимоги до екодизайну, необхідно визначити залежно від продукту, на який поширюється дія такого технічного регламенту:

відповідні параметри екодизайну з числа наведених у частині перший цього додатка;

вимоги, які стосуються надання інформації, з числа наведених у частині другий цього додатка;

вимоги до виробника з числа наведених у частині третій цього додатка.

Частина перша. Параметри екодизайну для продуктів

1. Суттєві екологічні аспекти тією мірою, в якій вони стосуються дизайну продукту, визначаються стосовно таких етапів життєвого циклу продукту:

1) вибору і використання сировини;

2) виробництва;

3) пакування, транспортування і розповсюдження;

4) монтажу і технічного обслуговування;

5) використання;

6) кінця строку служби, під яким розуміється стан продукту, який досяг закінчення строку свого першого використання, до його остаточного видалення.

2. Для кожного етапу життєвого циклу продукту у відповідних випадках необхідно оцінити такі екологічні аспекти:

1) прогнозоване споживання матеріалів, енергії та інших ресурсів (таких як прісна вода);

2) очікувані викиди в атмосферне повітря, воду чи ґрунт;

3) очікуване забруднення за рахунок фізичних впливів (таких як шум, вібрація, випромінювання та електромагнітні поля);

4) очікуване утворення відходів;

5) можливості для повторного використання, переробки і утилізації матеріалів та/або енергії з урахуванням законодавства про відходи електричного та електронного обладнання.

3. Для оцінювання потенціалу поліпшення екологічних аспектів, зазначених у пункті 2 цієї частини, необхідно залежно від обставин використовувати, зокрема, такі параметри екодизайну, доповнені в разі потреби іншими параметрами:

1) масу і об’єм продукту;

2) використання матеріалів, отриманих у результаті діяльності з переробки;

3) споживання енергії, води та інших ресурсів протягом всього життєвого циклу;

4) використання речовин, класифікованих як небезпечні для здоров’я та/або навколишнього природнього середовища відповідно до законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 139 “Про затвердження Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 24, ст. 683);

5) кількість і характер витратних матеріалів, необхідних для належного використання та технічного обслуговування;

6) легкість повторного використання та переробки, що виражається через:

кількість використаних матеріалів і компонентів;

використання стандартних компонентів;

час, необхідний для розбирання;

складність інструментів, необхідних для розбирання;

використання стандартів кодування компонентів і матеріалів для ідентифікації компонентів і матеріалів, придатних для повторного використання та переробки (у тому числі маркування пластмасових деталей відповідно до міжнародних стандартів, прийнятих міжнародною організацією із стандартизації ISO);

використання матеріалів, що легко переробляються;

легкий доступ до цінних та інших компонентів і матеріалів, придатних для переробки;

легкий доступ до компонентів і матеріалів, що містять небезпечні речовини;

7) включення використаних компонентів;

8) уникнення технічних рішень, які завдають шкоди повторному використанню та переробці компонентів і цілих приладів;

9) продовження строку служби, що виражається через мінімальний гарантований строк служби, мінімальний час для отримання запасних частин, модульність, можливість модернізації та ремонтопридатність;

10) кількість утворених відходів і утворених небезпечних відходів;

11) викиди в атмосферне повітря (парникові гази, підкислювачі, леткі органічні сполуки, озоноруйнівні речовини, стійкі органічні забруднювачі, важкі метали, дрібні та завислі тверді частинки);

12) скиди у воду (важкі метали, речовини з несприятливим впливом на кисневий баланс, стійкі органічні забруднювачі);

13) скиди у ґрунт (особливо витік і розливи небезпечних речовин протягом етапу використання продукту і ймовірність вилуговування після його видалення як відходів).

Частина друга. Вимоги, які стосуються надання інформації

1. Згідно з технічними регламентами щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів від виробника може вимагатися надання інформації, яка може мати вплив на спосіб поводження з продуктом, його використання чи переробки іншими, ніж виробник, особами. Така інформація залежно від обставин може включати:

1) інформацію від проектувальника, яка стосується виробничого процесу;

2) інформацію для споживачів про суттєві екологічні характеристики продукту, яка супроводжує продукт під час його введення в обіг для того, щоб надати споживачам можливість порівняння таких аспектів продуктів;

3) інформацію для споживачів про те, як монтувати, використовувати та здійснювати технічне обслуговування продукту для того, щоб мінімізувати його вплив на навколишнє природне середовище та забезпечити оптимальний очікуваний строк служби, а також про те, як повернути продукт у кінці строку служби, а у відповідних випадках - інформацію про строк для отримання запасних частин та про можливості модернізації продуктів;

4) інформацію для підприємств з переробки відходів стосовно розбирання, переробки чи видалення продукту в кінці строку служби.

2. Зазначену інформацію в усіх випадках, коли це є можливим, слід наводити на самому продукті.

3. Наведена інформація повинна надаватися з урахуванням обов’язків, установлених іншими актами законодавства, зокрема законодавства про відходи електричного та електронного обладнання.

Частина третя. Вимоги до виробника

1. Під час розгляду екологічних аспектів, що визначені в технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, як таких, на які можна істотним чином впливати через дизайн продукту, виробники продуктів виконують оцінку моделі продукту протягом всього його життєвого циклу виходячи з реалістичних припущень щодо нормальних умов використання і призначення продукту. Інші екологічні аспекти можуть досліджуватися на добровільній основі.

На основі зазначеної оцінки виробники створюють екологічний профіль продукту. Він повинен бути заснований на екологічно значимих характеристиках продукту та на вхідних/вихідних характеристиках протягом всього життєвого циклу продукту, виражених у фізичних величинах, що можуть бути виміряні.

2. Виробники використовують зазначену оцінку для оцінювання альтернативних рішень щодо дизайну і досягнутих екологічних характеристик продукту порівняно з еталонними показниками, визначеними в технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів.

Вибір конкретного рішення щодо дизайну повинен забезпечувати досягнення розумного балансу між різними екологічними аспектами і між екологічними аспектами та іншими відповідними чинниками (такими як безпека та здоров’я, технічні вимоги до функціональності, якості та експлуатаційних характеристик, а також економічні аспекти, включаючи виробничі витрати та придатність для продажу) з додержанням при цьому вимог усіх відповідних актів законодавства.



Додаток 2
до Технічного регламенту

МЕТОД
визначення спеціальних вимог до екодизайну

Спеціальні вимоги до екодизайну спрямовані на поліпшення певного екологічного аспекту продукту. Вони можуть мати форму вимог щодо скорочення споживання певного ресурсу на різних стадіях життєвого циклу продукту (наприклад, обмеження витрат води на етапі використання чи кількості певного матеріалу, включеного до продукту, або вимога до мінімальної кількості переробленого матеріалу).

Під час підготовки технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, якими встановлюються спеціальні вимоги до екодизайну, необхідно визначити залежно від продукту, на який поширюється дія такого технічного регламенту, відповідні параметри екодизайну з числа наведених у частині перший додатка 1 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів та установити рівні спеціальних вимог до екодизайну згідно з процедурою, визначеною цим додатком.

1. У ході проведення технічного, екологічного і економічного аналізу необхідно вибрати певну кількість моделей відповідного продукту з числа наявних на ринку та визначити технічні можливості поліпшення екологічних характеристик продукту з одночасним урахуванням економічної життєздатності таких можливостей і уникненням будь-якого суттєвого погіршення експлуатаційних характеристик або користі для споживачів.

У ході проведення технічного, екологічного і економічного аналізу екологічних аспектів, що розглядаються, необхідно також визначити продукти та технології з найкращими характеристиками, які наявні на ринку.

Під час проведення аналізу та визначення спеціальних вимог до екодизайну слід брати до уваги експлуатаційні характеристики продуктів, наявних на міжнародному ринку, та еталонні показники, встановлені законодавством інших держав.

На основі такого аналізу та з урахуванням економічної і технічної здійсненності, а також потенціалу поліпшення вживаються конкретні заходи з метою мінімізації впливу продукту на навколишнє природнє середовище.

У разі коли розглядається питання енергоспоживання під час використання продукту, рівень енергоефективності або енергоспоживання повинен бути встановлений таким чином, щоб вартість життєвого циклу моделей продукту була мінімальною для споживачів з урахуванням наслідків для інших екологічних аспектів. Метод аналізу вартості життєвого циклу використовує реальну ставку дисконтування і реальний строк служби продукту. Зазначений метод базується на сумі змін у ціні (які є наслідком змін у виробничих витратах) та змін в експлуатаційних витратах, які виникають у результаті відмінностей у рівнях можливостей технічного вдосконалення, дисконтованих протягом строку служби моделей продукту, що розглядаються. Експлуатаційні витрати охоплюють насамперед енергоспоживання та додаткові витрати на інші ресурси (наприклад, воду чи мийні засоби).

Для того, щоб перевірити, чи відбуваються значні зміни і чи загальні висновки є надійними, проводиться аналіз чутливості, який охоплює відповідні чинники (такі як ціни на енергетичні чи інші ресурси, вартість сировини або витрати на виробництво, ставки дисконтування), а у відповідних випадках - зовнішні екологічні витрати, включаючи відвернені викиди парникових газів. Спеціальну вимогу до екодизайну необхідно пристосувати до висновків такого аналізу.

Аналогічна методологія може бути застосована до інших ресурсів (таких як вода).

2. Дата набрання чинності конкретною вимогою з екодизайну повинна враховувати цикл зміни дизайну продукту.



Додаток 3
до Технічного регламенту

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ДИЗАЙНУ

1. Цей додаток містить опис процедури, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник, який виконує обов’язки, встановлені в пункті 2 цього додатка, гарантує і заявляє, що продукт відповідає вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів. Декларація про відповідність може охоплювати один чи кілька продуктів і повинна зберігатися виробником.

2. Виробник складає технічну документацію, яка дає можливість оцінити відповідність продукту вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів.

3. Технічна документація повинна, зокрема, містити:

1) загальний опис продукту та його передбачуваного використання;

2) результати відповідних досліджень щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище, проведених виробником, та/або посилання на літературу щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище чи аналізи конкретних випадків, які використовуються виробником для оцінювання, документування та визначення рішень для дизайну продукту;

3) екологічний профіль (коли це вимагається технічним регламентом щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів);

4) елементи специфікації дизайну продукту, які стосуються аспектів екологічного дизайну продукту;

5) список застосованих повністю чи частково стандартів з переліку національних стандартів, які є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності продуктів вимогам застосовного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, а в разі, коли зазначені стандарти не були застосовані або вони не повною мірою охоплюють вимоги такого технічного регламенту, - опис рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності вимогам застосовного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів;

6) копія примірника інформації про аспекти екологічного дизайну продукту, що надається згідно з вимогами, визначеними в частині другій додатка 1 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів;

7) результати проведених вимірювань, пов’язаних з вимогами з екодизайну, в тому числі детальні відомості щодо відповідності таких результатів вимірювань вимогам з екодизайну, встановленим у відповідному технічному регламенті щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів.

4. Виробник вживає всіх необхідних заходів для того, щоб забезпечити вироблення продукту відповідно до специфікацій дизайну, зазначених у пункті 2 цього додатка, та вимогами технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, які застосовуються до такого продукту.



Додаток 4
до Технічного регламенту

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
для оцінки відповідності

1. Цей додаток містить опис процедури, за допомогою якої виробник, що виконує обов’язки, встановлені у пункті 2 цього додатка, гарантує і заявляє, що продукт відповідає вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів. Декларація про відповідність може охоплювати один чи кілька продуктів і повинна зберігатися виробником.

2. Система управління може бути використана для оцінки відповідності продукту за умови, що виробник впроваджує екологічні елементи, визначені у пункті 3 цього додатка.

Екологічні елементи системи управління

3. У цьому пункті зазначаються елементи системи управління та процедури, за допомогою яких виробник може довести, що продукт відповідає вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів.

Політика стосовно екологічних характеристик продукту

Виробник повинен бути в змозі довести відповідність вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, а також забезпечити основу для встановлення і перегляду цілей та показників екологічних характеристик продукту з метою поліпшення загальних екологічних характеристик продукту.

Усі заходи, прийняті виробником для поліпшення загальних екологічних характеристик продукту і створення його екологічного профілю (якщо це вимагається технічним регламентом щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів) за допомогою дизайну та виробництва, повинні бути задокументовані системним і упорядкованим чином у вигляді процедур та інструкцій, викладених у письмовій формі.

Зазначені процедури та інструкції повинні, зокрема, містити належний опис:

переліку документів, які повинні бути підготовлені для демонстрування відповідності продукту та, якщо це вимагається, документів, які повинні бути надані;

цілей та показників екологічних характеристик продукту, а також організаційної структури, обов’язків, повноважень керівництва та розподілу ресурсів стосовно впровадження і підтримання таких цілей та показників;

перевірок і випробувань, які проводяться після виробництва для перевірки експлуатаційних характеристик продукту порівняно з показниками екологічних характеристик;

процедур контролю необхідної документації та забезпечення її регулярної актуалізації;

методу перевірки впровадження та ефективності екологічних елементів системи управління.

Планування

Виробник розробляє та підтримує:

процедури створення екологічного профілю продукту;

цілі та показники екологічних характеристик продукту, які враховують технологічні варіанти і технічні та економічні вимоги;

програму для досягнення цілей екологічних характеристик продукту.

Впровадження та документація

Документація, що стосується системи управління, повинна, зокрема, відповідати таким вимогам:

повинні бути визначені та задокументовані обов’язки і повноваження для того, щоб забезпечити ефективні екологічні характеристики продукту та звітування про його експлуатацію для цілей аналізу і поліпшення;

повинні бути розроблені документи із зазначенням методів контролю та перевірки проекту, процесів і системних заходів, які застосовуються під час дизайну продукту;

виробник повинен розробити та зберігати інформацію для опису основних екологічних елементів системи управління і процедур контролю всіх необхідних документів.

Документація, що стосується продукту, повинна, зокрема, містити:

загальний опис продукту та його передбачуваного використання;

результати відповідних досліджень щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище, проведених виробником, та/або посилання на літературу щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище чи аналізи конкретних випадків, які використовуються виробником для оцінювання, документування та визначення рішень для дизайну продукту;

екологічний профіль (коли це вимагається технічним регламентом щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів);

документи, в яких описуються результати проведених вимірювань, пов’язаних з вимогами з екодизайну, в тому числі детальні відомості щодо відповідності таких результатів вимірювань вимогам з екодизайну, встановленим у відповідному технічному регламенті щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів;

розроблені виробником специфікації із зазначенням, зокрема, застосованих стандартів з переліку національних стандартів, які є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності продуктів вимогам відповідного Технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, а в разі, коли зазначені стандарти не застосовуються або вони не повною мірою охоплюють вимоги відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, - із зазначенням засобів, що використовуються для забезпечення відповідності вимогам;

копія примірника інформації про аспекти екологічного дизайну продукту, що надається згідно з вимогами, визначеними в частині другий додатка 1 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів.

Перевірки та коригувальні дії

Виробник:

вживає всіх необхідних заходів для того, щоб забезпечити вироблення продукту відповідно до специфікації дизайну та вимог технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, який застосовується до такого продукту.

розробляє та підтримує процедури для дослідження і реагування на випадки невідповідності, а також впроваджує зміни в документально оформлених процедурах, які є наслідком коригувальних дій;

проводить не рідше ніж один раз на три роки повний внутрішній аудит системи управління в частині, що стосується її екологічних елементів.



Додаток 5
до Технічного регламенту

ДЕКЛАРАЦІЯ
про відповідність

Декларація про відповідність повинна містити такі відомості:

найменування та місцезнаходження виробника або його уповноваженого представника;

опис моделі продукту, достатній для її однозначної ідентифікації;

у відповідних випадках - посилання на застосовані стандарти з переліку національних стандартів, які є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності продуктів вимогам відповідного технічного регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів;

у відповідних випадках - посилання на інші стандарти та специфікації;

у відповідних випадках - посилання на інші технічні регламенти, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам;

ідентифікація та підпис особи, уповноваженої представляти виробника або його уповноваженого представника.



Додаток 6
до Технічного регламенту

ЗМІСТ
технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів

У Технічному регламенті щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів повинні, зокрема, бути зазначені:

точне визначення типу (типів) продукту (продуктів), на який (які) поширюється дія відповідного технічного регламенту;

вимога (вимоги) до екодизайну продукту (продуктів), на який (які) поширюється дія відповідного технічного регламенту, дата (дати) впровадження, поетапні або перехідні заходи чи періоди:

- у загальних вимогах до екодизайну - відповідні етапи життєвого циклу та екологічні аспекти, обрані серед тих, що зазначений у пунктах 1 і 2 частини першої додатка 1 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, які супроводжуються прикладами параметрів екодизайну, обраних серед тих, що зазначені у пункті 3 частини першої додатка 1 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, як керівництва під час оцінювання поліпшень стосовно визначених екологічних аспектів;

- у спеціальних вимогах до екодизайну - їх рівні;

параметри екодизайну, які зазначені в частині першій додатка 1 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів і стосовно яких жодні вимоги до екодизайну не є обов’язковими;

вимоги до монтажу продукту, якщо це має відношення до екологічних характеристик продукту, що розглядаються;

еталони одиниць вимірювань та/або методики вимірювань, які будуть використовуватися; за наявності повинні використовуватися національні стандарти, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам;

детальні відомості щодо оцінки відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 95 “Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 16, ст. 625):

- якщо модуль (модулі) оцінки відповідності, який (які) повинен (повинні) застосовуватися, є відмінним (відмінними) від модуля А (внутрішній контроль виробництва), - чинники, що призводять до вибору цієї конкретної процедури;

- у відповідних випадках - критерії затвердження та/або сертифікації третіх сторін.

У разі коли в інших технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам, установлені інші модулі оцінки відповідності для такого самого продукту, то для відповідної вимоги до екодизайну переважну силу має модуль, визначений у технічному регламенті щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів;

вимоги щодо інформації, яка повинна надаватися виробниками, зокрема щодо елементів технічної документації, що є необхідними для полегшення перевірки відповідності продукту технічному регламенту щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів;

право надавати на ринку або вводити в експлуатацію продукцію, яка не відповідає усім чи окремим вимогам технічного регламенту та була введена в обіг до дня набрання ним чинності чи не пізніше іншого строку, встановленого таким технічним регламентом.



Додаток 7
до Технічного регламенту

ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ
положень Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/125/ЄС від 21 жовтня 2009 р., що встановлює рамки для визначення вимог з екодизайну, що застосовується до енергоспоживчих продуктів, та Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів

Положення Директиви

Положення Технічного регламенту

Стаття 1

пункти 1-4

Абзац перший статті 2

абзац перший пункту 5

Пункт 1 статті 2

підпункт 12 пункту 5

Пункт 2 статті 2

підпункт 17 пункту 5

Пункт 3 статті 2

підпункт 23 пункту 5

Пункт 4 статті 2

підпункт 2 пункту 5

Пункт 5 статті 2

підпункт 1 пункту 5

Пункт 6 статті 2

підпункт 4 пункту 5

Пункт 7 статті 2

підпункт 24 пункту 5

Пункт 8 статті 2

підпункт 15 пункту 5

Пункт 9 статті 2

підпункт 18 пункту 5

Пункт 10 статті 2

підпункт 7 пункту 5

Пункт 11 статті 2

підпункт 9 пункту 5

Пункт 12 статті 2

підпункт 5 пункту 5

Пункт 13 статті 2

підпункт 13 пункту 5

Пункт 14 статті 2


Пункт 15 статті 2

підпункт 19 пункту 5

Пункт 16 статті 2

підпункт 21 пункту 5

Пункт 17 статті 2


Пункт 18 статті 2


Пункт 19 статті 2


Пункт 20 статті 2

підпункт 10 пункту 5

Пункт 21 статті 2

підпункт 11 пункту 5

Пункт 22 статті 2

підпункт 20 пункту 5

Пункт 23 статті 2

підпункт 8 пункту 5

Пункт 24 статті 2

підпункт 3 пункту 5

Пункт 25 статті 2

підпункт 14 пункту 5

Пункт 26 статті 2

підпункт 22 пункту 5

Пункт 27 статті 2

підпункт 6 пункту 5

Частина 1 статті 3

пункт 6

Частина 2 статті 3


Частина 3 статті 3


Частина 4 статті 3

пункт 7

Стаття 4

пункт 8

Частина 1 статті 5

пункт 9

Частина 2 статті 5

пункт 10

Частина 3 статті 5

пункт 12

Частина 4 статті 5


Абзаци перший і другий частини 5
статті 5

абзац перший пункту 13

Пункт “а” абзацу третього частини 5 статті 5

абзац другий пункту 13

Пункт “b” абзацу третього частини 5 статті 5


Стаття 6

пункти 14-16

Частина 1 статті 7

пункт 17

Частина 2 статті 7

пункт 18

Частина 3 статті 7


Частина 4 статті 7


Частина 5 статті 7


Частина 6 статті 7

пункт 19

Частина 7 статті 7

пункт 20

Частина 8 статті 7


Стаття 8

пункти 21-24

Частина 1 статті 9

пункт 25

Частина 2 статті 9

пункт 26

Частина 3 статті 9

пункт 27

Частина 4 статті 9


Стаття 10


Стаття 11

пункт 28

Стаття 12


Стаття 13

пункт 29

Стаття 14

пункт 30

Частина 1 статті 15


Частина 2 статті 15


Частина 3 статті 15


Частина 4 статті 15


Частина 5 статті 15

пункт 31

Частина 6 статті 15

пункт 32

Частина 7 статті 15

пункт 33

Частина 8 статті 15

пункт 34

Частина 9 статті 15


Частина 10 статті 15


Стаття 16


Стаття 17


Стаття 18


Стаття 19


Стаття 20


Стаття 21


Стаття 22

пункт 35

Стаття 23


Стаття 24


Стаття 25


Стаття 26        


Додаток I

додаток 1

Додаток II

додаток 2

Абзац перший додатка III


Абзац другий додатка III

пункт 11

Додаток IV

додаток 3

Додаток V

додаток 4

Додаток VI

додаток 5

Додаток VII

додаток 6

Додаток VIII


Додаток IХ


Додаток Х




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 жовтня 2018 р. № 804

ЗМІНА,
що вноситься до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд

Доповнити перелік пунктом 45 такого змісту:

“45. Енергоспоживчі продукти

постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804 “Про затвердження Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів”

Держпродспоживслужба”.




вгору