Документ z1589-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 28.08.2013
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 08.10.2013. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.08.2013  № 600


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 вересня 2013 р.
за № 1589/24121

Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр

Е. Ставицький

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України

Міністр охорони здоров’я України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських
об’єднань профспілок

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Перший заступник Голови
Державної служби гірничого нагляду
та промислової безпеки України

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Голова Державної інспекції
ядерного регулювання України




Д.В. Ісаєнко

Р. Богатирьова




Г.В. Осовий



О. Мірошниченко



М.Ю. Бродський


М. Болотських



В.А. Шайтан




В. Акопян


О.А. Миколайчук




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
енергетики та вугільної
промисловості України
28.08.2013  № 600


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 вересня 2013 р.
за № 1589/24121

ПРАВИЛА
охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії

І. Сфера застосування

1.1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва товарів побутової хімії.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виробництва товарів побутової хімії та є обов'язковими для роботодавців та працівників.

1.3. Ці Правила не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва штучних і готових восків.

II. Визначення термінів, скорочення

2.1. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

товари побутової хімії - засоби для чищення та полірування; папір, вата, повсть і неткані матеріали, покриті чи просочені милом або мийним засобом; препарати для ароматизування чи дезодорування приміщень в різних фізичних формах (порошкоподібні, рідкі, пастоподібні), а також у сумішах з пропелентами в аерозольній упаковці.

Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, наведені у Законі України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», ДСТУ 3126-95 «Засоби мийні синтетичні. Терміни та визначення», ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

2.2. У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГР - горючі рідини;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

ЛЗР - легкозаймисті рідини;

ТПХ - товари побутової хімії.

ІІІ. Загальні вимоги

3.1. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

3.2. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва повинен скласти перелік питань для перевірки знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), та перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

3.3. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

3.4. Роботодавець зобов’язаний створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

3.5. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

3.6. Проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

3.7. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів з охорони праці відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229.

3.8. Роботодавець повинен організувати розроблення і перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

3.9. Забороняється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

3.10. Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на посадах, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

3.11. Улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.3.020-80).

На маршрутах руху транспортних засобів територією підприємства повинні бути розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».

3.12. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів у виробничих приміщеннях і на робочих місцях слід позначити відповідними знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

3.13. У приміщеннях, де використовується обладнання, робота якого створює підвищений рівень шуму, необхідно використовувати колективні засоби захисту: звукоізолювальні (кожухи, екрани, кабіни) та звукопоглинальні пристрої (облицювальні, штучні звукопоглиначі); глушники аеродинамічного шуму; огороджувальні пристрої відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація".

3.14. Виробничі, складські та допоміжні приміщення повинні бути обладнані системами вентиляції (природною, механічною або змішаною), які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища.

Улаштування, експлуатацію, обслуговування, ремонт, налагодження та проведення інструментальної перевірки ефективності роботи систем вентиляції необхідно виконувати з дотриманням вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004.

3.15. У виробничих, складських та допоміжних приміщеннях необхідно передбачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.

3.16. Виробничі, складські та допоміжні приміщення забезпечуються природним, штучним та суміщеним освітленням залежно від зорової роботи відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168. Місцеве освітлення повинно застосовуватися в комбінації із загальним освітленням. Світильники місцевого освітлення за своїм улаштуванням повинні відповідати категорії і групі вибухонебезпечних речовин.

Експлуатація освітлювальних пристроїв повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности».

3.17. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования».

3.18. Роботодавець повинен забезпечити працівників питною водою згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

ІV. Вимоги охорони праці до технологічних процесів

4.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення робіт з гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

4.2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 березня 2006 року № 120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2006 року за № 362/12236.

4.3. Роботодавець повинен організувати розроблення паспортів безпечності на всі ТПХ відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333:2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)».

4.4. Роботодавець зобов’язаний організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 у строки, визначені залежно від класу небезпеки речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76.

4.5. Роботодавець повинен передбачити окремі виробничі приміщення (або ділянки) для:

зберігання вихідних матеріалів, сировини та готової продукції;

підготування матеріалів;

змішування сировини;

виробництва ТПХ;

фасування готового продукту.

4.6. Виробничі приміщення за своїми габаритами та конфігурацією повинні забезпечувати:

поточність технологічних операцій;

оптимальне розташування устаткування, комунікацій, апаратів і приладів, які відповідають призначенню виробництва;

завантаження (вивантаження) великогабаритного обладнання;

мінімальну довжину шляху переміщення сировини, відходів і готової продукції.

4.7. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - НПАОП 0.00-7.11-12).

4.8. Роботодавець повинен забезпечити захист працівників від небезпечної дії хімічних речовин під час виробництва ТПХ, що існує або виникає внаслідок впливу цих хімічних речовин, згідно з Вимогами до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затвердженими наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

4.9. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів повинні відповідати вимогам СП 5199-90 «Санитарные правила при производстве синтетических моющих средств», СП 1042-73 «Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию» та ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности».

4.10. Роботодавець повинен організувати контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря населених пунктів відповідно до вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ДСП 201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)», ГОСТ 17.1.3.13-86 «Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения», ГОСТ 17.2.3.02-78 «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями», а також водовідведенням відповідно до вимог СанПиН 4630-88 «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения» та Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195.

4.11. Зберігання та транспортування вихідного матеріалу, сировини, готової продукції та відходів виробництва необхідно проводити у виробничій тарі, яка повинна бути легкою та зручною у користуванні.

4.12. Приймання вихідної сировини (кислот, лугів тощо), готової продукції до складського приміщення, наливання її в залізничні цистерни дозволяється проводити працівникам, що пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

4.13. Збірники циркуляційних кислот та лугів повинні бути розраховані на приймання усього об’єму кислоти або лугу, який зливають до них під час зупинення системи.

4.14. Речовини та матеріали, що застосовуються під час виробництва ТПХ, повинні зберігатися залежно від пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей, сумісності, а також ознак однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі, відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

4.15. Рідку сировину і напівфабрикати дозволяється розміщувати в ємностях поза виробничими приміщеннями на відстані 5-10 м залежно від способу зберігання (підземні, напівпідземні, наземні сховища).

Тверду сировину дозволяється розміщувати у виробничих приміщеннях.

4.16. Порошкоподібні матеріали необхідно зберігати в бункерах або закритій тарі.

4.17. Кількість вихідного матеріалу, що зберігається у виробничому приміщенні, не повинна перевищувати добової потреби, а готової продукції - добового випуску.

4.18. Сушильні приміщення (камери, шафи) для вихідних матеріалів, сировини, напівфабрикатів і готових виробів для видалення залишкової вологи повинні бути обладнані виробничою автоматикою, яка відключає нагрівальні прилади в разі підвищення температури вище допустимої.

Дозволяється застосування поличних сушарок періодичної дії для сушіння нетоксичних матеріалів.

4.19. Під час зберігання у великих ємностях матеріалів та подачі їх під час переробки повинні бути передбачені пристрої для розпушування з метою унеможливлення зависання та заклинювання.

Не дозволяється проводити розпушування вручну з перебуванням працівника всередині ємності.

4.20. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну і безпечну його експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та НПАОП 0.00-7.11-12.

4.21. У виробничих приміщеннях повинна бути розміщена схема розташування та взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів, виконана в умовних кольорах, із зазначенням запірної та регулювальної арматури, КВПіА.

4.22. Компресори та насоси, які використовують для переміщення ЛЗР та ГР, за надійністю і конструктивними відмінностями вибирають, враховуючи критичні значення фізико-хімічних параметрів продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.

Кількість насосів та компресорів повинна забезпечувати вимоги технологічного процесу, у разі виникнення аварійної ситуації слід передбачити резервні одиниці.

4.23. Для перекачування зріджених газів, ЛЗР, а також шкідливих речовин І і ІІ класів небезпеки необхідно застосовувати безсальникові, мембранні насоси або насоси з торцевими ущільненнями, які за своїми технічними характеристиками передбачають перекачування отруйних, пожежо- та вибухонебезпечних рідин.

4.24. Виготовлення, монтаж та експлуатацію трубопроводів й арматури для ЛЗР і ГР необхідно здійснювати з урахуванням хімічних властивостей, технологічних параметрів середовищ відповідно до ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

4.25. Не допускається застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові) як стаціонарні трубопроводи для транспортування речовин у паро-газовому стані, ЛЗР та ГР.

Прокладання трубопроводів повинно забезпечувати мінімальну довжину комунікацій та унеможливлювати провисання й утворення застійних зон.

4.26. Фланцеві з’єднання трубопроводів допускаються лише в місцях встановлення арматури або з’єднання трубопроводів з апаратами або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.

Фланцеві з’єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуговування та візуального огляду. Не допускається розташування фланцевих з’єднань трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними та їдкими речовинами над місцями проходу працівників та робочими майданчиками.

Матеріали з’єднувальних фланців та ущільнень необхідно вибирати, враховуючи властивості речовин, які передбачаються для транспортування трубопроводами.

4.27. Сальники насосів, а також фланцеві з’єднання трубопроводів для кислот і лугів та їх розчинів повинні бути захищені кожухами від розбризкування, виготовленими з антикорозійного матеріалу.

Замуровувати фланцеві з’єднання трубопроводів у стіни, перекриття або фундаменти не допускається.

Не дозволяється змащувати рухомі частини, ліквідовувати течі в сальниках, торцевих ущільненнях та у з’єднаннях трубопроводів при невимкненому приводі насоса.

4.28. На приводах комунікаційних апаратів має бути чітко зазначено положення «Включено» та «Відключено» згідно зі схемою розташування та взаємозв'язку технологічного обладнання і трубопроводів, яка повинна відповідати вимогам НПАОП 0.00-7.11-12.

4.29. Завантаження сировини в бункери виробничого обладнання необхідно здійснювати за допомогою механічних або пневматичних пристосувань.

4.30. Для відбирання проб під час проведення вхідного контролю сировини та напівфабрикатів, проміжного контролю на різних стадіях технологічного процесу і контролю напівпродуктів та продуктів на дослідження та випробовування необхідно використовувати пробовідбірники.

4.31. Запобіжні пристрої, прилади та обладнання повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

4.32. Використання у складі виробничого обладнання радіоізотопних приладів має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання та Вимог до звіту про аналіз безпеки провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року № 208 та введених в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

4.33. Устаткування, обладнане пристроями для перемішування, необхідно розташовувати так, щоб забезпечити можливість демонтажу привода, вала та перемішувального пристрою.

4.34. Сушильні башти повинні підлягати регулярному очищенню від налиплої на їх стінках композиції та пересушених часток порошку.

4.35. Дуже гарячі або дуже холодні деталі засобу праці повинні бути, якщо це потрібно, обладнані захисними пристроями, які б запобігали контакту працівників з ними або небезпечному наближенню до них відповідно до вимог НПАОП 0.00-7.11-12.

4.36. Посудини та апарати повинні бути обладнані необхідною кількістю технологічних люків, призначених для огляду, очищення та ремонту посудин, а також монтажу та демонтажу розбірних внутрішніх пристроїв.

4.37. Устаткування, апарати для пожежо- і вибухонебезпечних речовин, розташовані в приміщеннях і на відкритих майданчиках, повинні бути герметичними.

Ємності (сховища), що містять агресивні рідини, необхідно встановлювати на спеціальні піддони з бортами заввишки не менше ніж 15 см. Піддони повинні мати злив або пристрій для перекачування рідин у відповідний збірник (відповідну ємність). Піддони встановлюють під окремі ємності або під групу ємностей.

4.38. Резервуари й збірники для кислот та лугів повинні бути закритими, забезпеченими покажчиками рівня, а також пристроями, які унеможливлюють потрапляння рідини на підлогу й майданчик. Кришки збірників і резервуарів повинні бути обладнані дихальними лініями від апаратів в атмосферу.

Резервуари необхідно встановлювати на фундаментах заввишки не менше ніж 1 м від підлоги до днищ резервуарів, конструкція яких передбачає можливість виконання зовнішнього огляду усіх поверхонь резервуарів і ліквідування витікання кислот та лугів.

4.39. Резервуари і ємності, призначені для зберігання скраплених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45°С, повинні бути розраховані на тиск, не нижчий від пружності пари цих рідин за температури 50°С, а також на вакуум. У разі утворення вакууму в системі допускається вводити тільки інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.

4.40. Для постійного зовнішнього обслуговування бункерів, силосів, резервуарів повинні бути передбачені похилі сходи. Для періодичного огляду дозволяється застосовувати вертикальні сходи або скоби з обов’язковим використанням захисних дуг.

4.41. Забороняється ходити сходами сховищ, резервуарів, збірників і баштової апаратури для агресивних рідин і газів.

Конструкцію жорсткості кришок сховищ, резервуарів, збірників і баштової апаратури для агресивних рідин і газів треба розташовувати поверх кришок.

Штуцер, люки, арматуру, КВПіА на кришках сховищ для агресивних рідин і газів треба розташовувати по периферії кришки й обслуговувати зі спеціального майданчика, розміщеного нижче кришки сховища на 0,7 - 0,9 м. Майданчики одного або декількох сховищ повинні мати не менше двох сходів із двостороннім поруччям.

4.42. Для обслуговування приводів мішалок і заглибних насосів, розташованих на кришках сховища чи баків з агресивними рідинами й газами, повинні бути споруджені спеціальні майданчики, які необхідно кріпити до корпусу сховища, бака (ємності) або до конструкцій жорсткості кришок ємностей. Для футерованих ємностей кріплення будівельних конструкцій необхідно здійснювати перед їх футеруванням.

Кришки люків на сховищах, резервуарах, збірниках і баштовій апаратурі повинні кріпитися до штуцерів і відкриватися вліво або вправо від працівника.

4.43. Ємності та резервуари, в яких проводитимуться роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів (речовин), відключені від усіх комунікацій установленням заглушок, очищені, промиті водою і за необхідності пропарені, охолоджені та провентильовані, якщо це допускається технологічним процесом одержання ТПХ.

Приводи механізмів, робочі механізми, які розміщені в апаратах та ємностях, перед проведенням робіт в них повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів зняттям запобіжників або іншим методом.

4.44. Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей необхідно виконувати вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки на них.

Ремонтні роботи з використанням відкритого вогню усередині ємностей необхідно вести з оформленням наряду-допуску на проведення вогневих робіт відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732.

4.45. Роботи всередині ємностей повинні проводити бригади у складі не менше двох працівників (працюючий та спостерігач). За необхідності виконання робіт в ємностях більше ніж одним працівником необхідно завбачувати додаткові заходи безпеки у них, які передбачають збільшення числа спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працюючого в апараті), встановлення послідовності виконання роботи та порядку евакуації працівників, розміщення обладнання на місці проведення робіт.

4.46. Працівник, який перебуває всередині ємності, повинен бути споряджений рятувальним поясом з сигнально-рятувальною мотузкою. За відсутності візуального зв’язку між працюючим та спостерігачем застосовується система подачі умовних сигналів.

4.47. Спуск працівника у відкриту ємність необхідно проводити з використанням переносної драбини з гаками для зачіплювання за край ємності.

Спостерігач повинен перебувати біля люка ємності у такому самому спорядженні, як і працюючий, та мати напоготові додатковий справний протигаз.

4.48. Доступ працівників усередину ємностей, що обладнані верхніми та нижніми люками, необхідно здійснювати тільки через нижній люк.

4.49. За необхідності виконання робіт за температури всередині ємності вище ніж 30°С необхідно передбачати додаткові заходи безпеки: безперервне обдування працівників, що виконують роботи всередині ємності, свіжим повітрям, застосування працівниками спеціального одягу, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

4.50. Завантажувальні люки бункерів, силосів повинні бути забезпечені захисними ґратами з чарунками розміром не більше ніж 0,1х0,1 м.

4.51. Установлення в робочих приміщеннях відкритих резервуарів, ємностей, баків, з яких можливе надходження у повітря газів, парів та пилу, забороняється.

4.52. Газ із посудини повинен витрачатися через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відповідний колір. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, у яку пропускається газ.

Повірку манометрів з наступним їх опломбуванням необхідно здійснювати відповідно до міжповірочних інтервалів.

4.53. У виробничому приміщенні, де передбачено проведення робіт із скрапленими газами, необхідно встановлювати автоматичні датчики сигналізації виявлення газу у випадку його витікання.

4.54. Обертові і рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные».

4.55. Для герметичного з’єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР і ГР, необхідно використовувати ущільнення торцевого типу.

4.56. Місця розташування транспортерів над проходами, проїздами та робочими місцями повинні бути огороджені.

4.57. Переходи через конвеєри повинні бути обладнані стаціонарними містками зі сходами та перилами. Висота вільного проходу над містком повинна бути не менше ніж 1,9 м.

4.58. Місця обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, повинні бути обладнані риштуваннями, помостами та іншими пристосуваннями відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.

4.59. Пристрої, що використовуються у технологічних процесах, пов’язаних з транспортуванням продукції, а також вантажів, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-7.11-12.

4.60. Будова, установлення та експлуатація кранів усіх типів, ручних та електричних талів, лебідок для підіймання вантажу, підіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051.

4.61. Експлуатувати підйомники необхідно з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583.

4.62. Експлуатацію стаціонарних поршневих та ротаційних повітряних компресорів та нагнітальних трубопроводів пневмотранспорту необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности».

4.63. У приміщеннях компресорних станцій не дозволяється розміщувати апаратуру та устаткування, що технологічно чи конструктивно не пов'язані з компресорами.

4.64. Очищення відпрацьованого теплоносія, який використовується під час експлуатації виробничих установок, необхідно здійснювати сухим методом (в циклонах, мультициклонах) або мокрим методом (в скруберах).

4.65. Улаштування, утримання, експлуатацію, обслуговування і ремонт електричних установок та електричних мереж необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

4.66. Роботодавець повинен забезпечувати працівників під час виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, засобами електрозахисту від ураження електричним струмом та від впливу електричного поля відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів (ДСанПіН 3.3.6.096-2002), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524.

4.67. Ремонт, повірку засобів вимірювальної техніки, контролю і автоматики, що використовується в системах блокування і сигналізації після ремонту, необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСТУ 2708-2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення».

V. Вимоги безпеки до організації робочих місць

5.1. Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам».

5.2. На робочих місцях повинні знаходитись інструкції з охорони праці, дотримання яких обов’язкове працівниками, відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

5.3. Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».

Контроль рівня шуму необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах» та вимог ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги».

5.4. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

Гігієнічну оцінку вібрації, що діє на людину у виробничих умовах, необхідно проводити відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».

Обладнання, під час роботи якого виникає підвищений рівень вібрації, повинно оснащуватись віброізолювальними, віброгасильними, вібропоглинальними або огороджувальними пристроями.

5.5. Місця можливого виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої припливно-витяжної вентиляції.

Не допускається об'єднувати місцеві відсмоктувачі від різного устаткування в одну систему, де при з'єднанні пари різних речовин можуть утворюватись небезпечні речовини.

Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно використовувати пилоуловлювачі або фільтри.

5.6. Засоби захисту від статичної електрики на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования» та ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».

Металеві та неметалеві електропровідні конструкції, комунікації та виробниче обладнання повинні бути електростатично заземленими.

5.7. Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень мають відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).

5.8. Робочі місця забороняється захаращувати сторонніми предметами, готовою продукцією та відходами виробництва.

VI. Вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

6.1. Для захисту працюючих від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно використовувати засоби колективного захисту відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 «ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація».

6.2. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.

6.3. ЗІЗ мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

6.4. Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961, та Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 2), затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955.

Директор Департаменту
промислової безпеки,
охорони праці, цивільного
та фізичного захисту,
трудової та соціальної політики





О.М. Онищенко



вгору