Документ z1534-04, чинний, поточна редакція — Прийняття від 12.10.2004

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства палива
та енергетики України
12.10.2004 N 638
( z1533-04 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 грудня 2004 р.
за N 1534/10133

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок розслідування підземних
пожеж на вугільних шахтах

1. Загальні положення
1.1. Дія цього Положення поширюється на вугільні шахти,
установи та організації незалежно від форми власності, на осіб,
які є власниками цих підприємств, або уповноважених ними осіб. Положення розроблено на розвиток Порядку розслідування та
ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 25 серпня 2004 року N 1112 ( 1112-2004-п )
(далі - Порядок).
1.2. Для розслідування причин підземних пожеж, які
відносяться до аварій I і II категорій, призначається спеціальна
комісія відповідно пункту 97 Порядку ( 1112-2004-п ).
1.3. У ході розслідування спеціальна комісія виявляє
обставини та визначає характер пожежі, встановлює факти порушення
вимог законодавства та нормативних актів з пожежної безпеки,
правил експлуатації та технологічних регламентів, правил безпеки,
якість виготовлення гірничих машин та устатковання, окремих
вузлів, відповідність їх вимогам конструкторської документації. Спеціальна комісія з розслідування причин аварії ставить у
своїй роботі також інші задачі: встановлення винуватості
адміністративного та виробничого персоналу у виникненні пожежі,
визначення розміру матеріальної та медичної допомоги особам, які
залишилися живими, та особам, які потерпіли в результаті аварії,
допомога в похованні рідним та близьким загиблих, а також
призначення компенсаційної і регресної допомоги найближчим родичам
потерпілих відповідно до чинного законодавства, визначення заходів
щодо ліквідації наслідків пожежі та запобігання подібним аваріям.
1.4. Спеціальна комісія зобов'язана протягом десяти робочих
днів розслідувати пожежу та скласти акт. У залежності від характеру пожежі, у разі потреби проведення
додаткових досліджень або експертизи, зазначений термін може бути
продовжений органом, який призначив комісію.
1.5. За результатами розслідування пожежі роботодавець видає
наказ, який відповідно до висновку спеціальної комісії з
розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям
та притягає до відповідальності працівника за порушення
законодавства про охорону праці та пожежної безпеки.
1.6. Матеріали розслідування підземної пожежі включають
наступні документи: копію рішення Кабінету Міністрів України або наказу органів
державного нагляду за охороною праці про організацію спеціального
розслідування аварії; акт спеціального розслідування підземної пожежі; ескіз місця аварії; висновок експертної комісії; протоколи опитувань та пояснювальні записки потерпілих,
свідків та інших осіб, причетних до аварії; доповідну записку про хід ведення гірничорятувальних робіт з
ліквідації пожежі; копії документів про проходження потерпілими навчання та
інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки; розпорядження N 1 голови спеціальної комісії з розслідування
про призначення експертної комісії; протоколи засідань комісії спеціального розслідування; витяги з законодавчих та інших нормативно-правових актів про
охорону праці та пожежної безпеки, вимоги яких були порушені; довідку про матеріальний збиток, заподіяний аварією, та
надання потерпілим або членам їхньої родини матеріальної допомоги; інші документи залежно від обставин і причин цієї аварії.
1.7. Технічне оформлення матеріалів розслідування підземної
пожежі проводить підприємство, де сталася аварія, і, в п'ятиденний
термін після закінчення розслідування, надсилає їх до прокуратури
та організацій, представники яких брали участь у розслідуванні. Один екземпляр акта спеціального розслідування підземної
пожежі повинен бути надісланий у Науково-дослідний інститут
гірничорятувальної справи та пожежної безпеки "Респіратор"
(далі - НДІГС "Респіратор").
1.8. Письмову інформацію про здійснення заходів,
запропонованих спеціальною комісією з розслідування, роботодавець
надає організаціям, представники яких брали участь у
розслідуванні, у терміни, які зазначені в акті розслідування
аварії.
1.9. Контроль та нагляд за своєчасним та об'єктивним
розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій,
здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладаються на органи
державного управління та нагляду за охороною праці.
1.10. Під час розслідування пожежі роботодавець зобов'язаний: зробити (при необхідності) фотознімки місця аварії,
пошкодженого об'єкта, устатковання, інструменту, а також надати
технічну документацію та інші необхідні матеріали; надати транспортні засоби, засоби зв'язку, службові
приміщення для роботи комісії зі спеціального розслідування,
експертної комісії; забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень та
випробувань, технічних розрахунків та інших робіт; організовувати друкування, тиражування та оформлення в
необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.
1.11. Роботодавець компенсує витрати, які пов'язані з
діяльністю комісії зі спеціального розслідування, експертної
комісії та залучених до їхньої роботи фахівців. Відшкодування
витрат на відрядження працівників, які є членами комісій або
залучені до їхньої роботи, роботодавець здійснює в розмірах, що
передбачені нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок
валових витрат, шляхом перерахування на поточний рахунок за
дорученням.
1.12. Роботодавець та посадові особи, які проводили
розслідування аварії, несуть відповідальність відповідно до
законодавства за своєчасне її розслідування та прийняті рішення.
1.13. Члени комісії мають право: вимагати від роботодавця та адміністрації шахти надання
матеріалів, необхідних для розслідування, а також тимчасового
вилучення визначених документів або устатковання (наприклад,
самописні прилади або інші реєстратори інформації, які можуть мати
відношення до пожежі); вимагати від роботодавця, адміністрації та окремих посадових
осіб шахти надання необхідної технічної та обліково-контрольної
документації та даних, виготовлення креслень і ескізів для
висновку, виконання необхідних спеціальних досліджень та
експериментів; залучати до участі в експертизі необхідних фахівців, при
необхідності консультуватися за матеріалами розслідування з іншими
фахівцями організацій, які направили експерта; одержувати необхідну для експертизи інформацію від
працівників аварійно-рятувальної служби або Державної воєнізованої
гірничорятувальної служби (далі - ДВГРС) і керівника робіт з
ліквідації підземної пожежі, знайомитися з повідомленнями
воєнізованого гірничорятувального загону (далі - ВГРЗ) і записами
в оперативному журналі; знайомитися з гірничотехнічною і газовою обстановкою на
аварійній дільниці; формулювати питання, що підлягають з'ясуванню у свідків; брати участь в опитуваннях свідків, вимагати (при
необхідності) проведення додаткових опитувань або залучення для
опитувань додаткових свідків; викладати письмово особливу думку за результатами і
висновками експертизи.
1.14. Роботодавець і адміністрація шахти після закінчення
розслідування аварії зобов'язані ознайомити інженерно-технічних
працівників і робочих шахти з обставинами пожежі, висновками і
пропозиціями комісії.
2. Технічне розслідування обставин
та причин підземної пожежі
2.1. Створення експертної комісії 2.1.1. Комісія зі спеціального розслідування має право
вимагати від роботодавця створення експертної комісії. Голова
спеціальної комісії видає письмове розпорядження N 1 про створення
експертної комісії і призначення її голови, проводить співбесіду з
призначеним головою експертної комісії, викладає відомі на той час
обставини пожежі, ставить і роз'ясняє задачі експертизи. 2.1.2. У цьому ж розпорядженні ставиться задача технічної
експертизи: провести вивчення обставин та встановити причини пожежі; визначити, які допущені порушення нормативно-технічної
документації, що безпосередньо спричинили виникнення пожежі; розробити заходи щодо запобігання подібним пожежам та
підвищення безпеки ведення гірничих робіт. 2.1.3. До складу експертної комісії з розслідування пожежі
залучаються фахівці та вчені, які компетентні в області
спеціальних знань та незалежні від підприємства і відомства, у
тому числі фахівці: з горіння речовин та матеріалів; з пожежонебезпеки устатковання та виробничих об'єктів; з джерел запалювання від електроустатковання, буропідривних
робіт, фрикційного іскріння робочих органів машин та корпусів
устаткування з легких сплавів тощо; з теорії та практики горіння; які знають технологію ведення гірничих робіт та необхідні
правила безпеки; контролюючих та профспілкових організацій. 2.1.4. Експертна комісія може залучати до своєї роботи
компетентних осіб з інших організацій для з'ясування обставин
аварії та рішення задач, які випливають з розслідування конкретної
підземної пожежі. Керівники установ та організацій, фахівці яких включені до
складу експертної комісії, зобов'язані безперешкодно направляти їх
у розпорядження комісії зі спеціального розслідування на час її
роботи, з оплатою витрат на відрядження за рахунок підприємства,
де сталася аварія. 2.1.5. Не допускається втручання сторонніх осіб у роботу
експертної комісії під час підготовки її висновку. 2.1.6. Експертна комісія зобов'язана: попередньо ознайомитися з обставинами пожежі та розподілити
обов'язки між членами комісії; відвідати та обстежити аварійну дільницю (при можливості); вивчити всі матеріали які є у їх розпорядженні; при необхідності провести спеціальні дослідження,
спостереження та розрахунки; дати вичерпні об'єктивні відповіді на поставлені перед ними
питання в обумовлений термін; в оцінках, висновках та пропозиціях керуватися вимогами
нормативних документів та чинних законодавств, не виходити за
рамки своєї компетенції. 2.1.7. Експертна комісія має право: клопотати перед головою комісії зі спеціального
розслідування про надання відсутніх матеріалів, а також про арешт
(припинення доступу) на визначені документи або устатковання
(наприклад, самописні прилади, магнітофонний запис або інші
реєстратори інформації, що мають відношення до аварії); залучати до участі в експертизі окремих фахівців; одержувати необхідну інформацію від працівників ВГРЗ та
керівника робіт з ліквідації пожежі; вимагати від адміністрації та окремих посадових осіб шахти
надання необхідної технічної та обліково-контрольної документації
та даних, виготовлення креслень та ескізів для експертного
висновку, виконання необхідних для розслідування пожежі робіт на
аварійній дільниці (за узгодженням з керівником робіт з ліквідації
аварії); вивчати прилади, машини й апарати або окремі їхні вузли,
кабелі та інші речові докази на аварійній ділянці або інших
ділянках шахти для детального вивчення або відправлення на
експертизу; знайомитися з повідомленнями ВГРЗ та записами в оперативному
журналі з ліквідації аварії; формулювати питання, які підлягають з'ясуванню в потерпілих
та свідків; брати участь в опитуваннях потерпілих та свідків, вимагати
(при необхідності) проведення додаткових опитувань або залучення
для опитувань додаткових свідків; відбирати проби повітря, газу, вугілля, вугільного та
інертного пилу, інших речовин та матеріалів, робити
кінофотозйомку місця аварії; організовувати та проводити в необхідних випадках моделювання
пожежі на ділянці; знайомитися з медичними висновками про стан потерпілих у
результаті пожежі. 2.1.8. Члени експертної комісії несуть відповідальність за: приховання або перекручування (незалежно від мотивів, які
спонукали до цього) встановлених ними в процесі експертизи фактів,
що пояснюють послідовність розвитку передаварійних
(післяаварійних) обставин, причини аварії та її наслідки; навмисну необ'єктивність висновку (відповідей на поставлені
питання); розголошення матеріалів розслідування та результатів
експертизи. 2.1.9. Висновок експертної комісії використовується при
складанні акта розслідування причин аварії спеціальною комісією з
розслідування і є додатком до нього. 2.1.10. Для надання допомоги в одержанні технічної
документації та необхідних даних від посадових осіб шахти
адміністрацією шахти в розпорядження експертної комісії
виділяється відповідальний представник.
2.2. Ознайомлення з обставинами пожежі 2.2.1. Обстеження експертною комісією стану об'єкта повинне
складатися з трьох основних етапів: визначення обставин на об'єкті
до пожежі, під час пожежі та після пожежі. 2.2.2. Обставини на об'єкті до виникнення пожежі
визначаються: пожежно-технічною характеристикою об'єкта (пожежна небезпека
технологічних процесів, водопостачання, забезпечення первинними
засобами пожежегасіння, системами автоматичного виявлення та
гасіння пожеж); видом і розподілом пожежного навантаження (склад, стан,
відстань до потенційних джерел запалювання, показники пожежної
небезпеки, вологість, дисперсність); видом та розподілом виробів та устаткування з підвищеною
небезпекою, показниками їх пожежної небезпеки; видом і розміщенням потенційних джерел запалювання; умовами газообміну, характеристикою систем вентиляції тощо; можливими шляхами поширення пожежі; станом та розміщенням конструктивних елементів, які
попереджують виникнення та поширення пожеж (протипожежні двері та
арки; дільниці дерев'яного кріплення, оброблені вогнезахисним
покриттями); протипожежним станом об'єкта до пожежі (за матеріалами
контролюючих органів та ВГРЗ); пожежною небезпекою робіт, які виконували перед виникненням
пожежі; можливими непрямими джерелами запалювання; фактичною діяльністю людей до пожежі; порушеннями в роботі устатковання, електромережі, систем та
пристроїв; можливою зацікавленістю деяких осіб у прихованні злочину. 2.2.3. Обставини на об'єкті під час пожежі визначають: непрямими ознаками впливу зон горіння, теплової дії та
задимленості на матеріали та конструкції; місцями найбільш інтенсивного горіння та димовиділення; ознаками спрямованості розвитку горіння та його шляхів; фіксованим часом обвалення кріплення виробок або руйнування
конструкцій; даними очевидців, які виявили, повідомили про пожежу чи брали
участь у гасінні її до прибуття гірничорятувальних підрозділів, а
також даними потерпілих, свідків виникнення чи гасіння пожежі; станом, ефективністю застосування первинних засобів
пожежегасіння, автоматичних установок виявлення та гасіння пожеж; місцем первинного виникнення горіння, задимлення, кольором
полум'я та диму; фактами відключення електромереж та устатковання; поводженням людей на об'єкті; видом вогнегасних засобів, послідовністю та місцем їх
застосування. 2.2.4. Обставини на об'єкті після гасіння пожежі визначають: її відображенням (записом, фіксацією) на місці пожежі в тій
послідовності та у тому вигляді, у якому вона спостерігалася під
час огляду і під час пожежі; за речовими доказами; фактом руйнування конструкцій, матеріалів, виробів
устатковання, загибелі людей; за планами гірничих виробок, розгорнутими схемами з
нанесенням обставин до, під час та після пожежі, у тому числі
геометричних розмірів зон пожежі, теплової дії та задимлення;
конструктивних елементів та устатковання; ознаками осередку пожежі
(докладно) та напрямку поширення горіння; підстав для розгляду
версій щодо причини виникнення пожежі (схемами технологічного
процесу та інженерних комунікацій; результатами аналізу проб і
вилучення речовинних доказів; фото- та відеозйомки). 2.2.5. Попередньо також повинні бути вивчені: повідомлення, які надходять гірничому диспетчерові від осіб,
які знаходилися в шахті на момент пожежі; записи у журналі диспетчера та магнітофонні записи; дані, які послужили підставою для приведення в дію плана
ліквідації аварії (далі - ПЛА) та виклику підрозділів
аварійно-рятувальної служби або ДВГРС; записи в оперативному журналі ліквідації пожежі, які зроблені
за повідомленнями гірничорятувальників, що надійшли від них із
шахти. 2.2.6. За отриманими даними повинні бути встановлені
попередньо: місце пожежі з орієнтуванням за планом гірничих робіт; час початку пожежі; стан евакуації потерпілих, яких застала пожежа; порушення вимог нормативних документів, що спричинили
виникнення пожежі.
2.3. Обстеження аварійної дільниці 2.3.1. Дозвіл на обстеження дає відповідальний керівник робіт
з ліквідації аварії на вимогу спеціальної комісії з розслідування
причин пожежі. 2.3.2. Кількість та склад експертів для роботи в шахті
визначає голова експертної комісії в залежності від відомих
особливостей пожежі. Обстеження місця аварії проводиться з
обов'язковою присутністю представника інженерно-технічного
персоналу шахти. 2.3.3. До числа супроводжуючих включаються не пов'язані з
аварією: працівник дільниці вентиляції та техніки безпеки
(далі - ВТБ) шахти та електрослюсар (механік), які знають шахту та
мають досвід проведення вимірювання концентрації метану, оксиду
вуглецю, оцінки небезпеки перебування людей під землею,
відключення і розкриття оболонки електроустаткування і, у разі
необхідності, розбирання деяких вузлів гірничих машин та
устатковання. У супроводжуючих повинні бути прилади контролю
концентрації метану та оксиду вуглецю, а в електрослюсаря
(механіка), крім того, набір слюсарних інструментів та мегаомметр. При необхідності до числа супроводжуючих включається
представник (боєць) аварійно-рятувальної служби або ДВГРС. 2.3.4. Про відвідування шахти експертами повинен бути
сповіщений керівник оперативних підрозділів аварійно-рятувальної
служби або ДВГРС, який знаходиться в шахті,а також усі пости
безпеки на аварійній дільниці. 2.3.5. Обстеження проводять після попереднього ознайомлення з
необхідною документацією, але, по можливості, якнайшвидше після
ліквідації (ізоляції) пожежі. Якщо комісія не має можливості
провести обстеження, то за її дорученням це роблять працівники
аварійно-рятувальної служби або ДВГРС. Комісія в такому випадку
проводить огляд після приведення аварійної ділянки до безпечного
стану. 2.3.6. Під час огляду аварійної ділянки комісія повинна
приділити особливу увагу стану робочих місць, машин, механізмів,
устатковання та засобів протипожежного захисту. 2.3.7. Задачами обстеження аварійної ділянки є: уточнення гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов на
ділянці; ознайомлення з обставинами виникнення пожежі; опис пожежі та ії наслідків, фотографування аварійної ділянки
та складання робочих ескізів, замальовок, схем; установлення джерела запалювання, яким може бути: спалах
метану від іскор фрикційного тертя, відкритий вогонь, горіння
кабелів та електроустановок від міжфазних та однофазних коротких
замикань, перевантаження електропроводів, займання робочої рідини
в гідромуфтах, масел в компресорах, займання конвеєрної стрічки
внаслідок тертя на барабані, об ролики з несправними підшипниками
або дерев'яні конструкції, вогневі роботи, розряди статичної
електрики, самозаймання вугілля, займання розгерметизованого
саморятувальника тощо. 2.3.8. Під час обстеження члени експертної комісії: вивчають гірничо-геологічні умови та гірничотехнічні
обставини на аварійній та прилеглих до неї ділянках; визначають характер температурних дій у виробках; установлюють джерело запалювання; перевіряють наявність на аварійній ділянці протипожежного
устатковання, пожежної сигналізації та зв'язку, індивідуальних та
групових засобів захисту, ізолюючих саморятувальників, пристроїв
виходу з вибоїв, групових та індивідуальних відводів стисненого
повітря, апаратів ПСА, пунктів ПСПМ, АД-1801 та їх працездатність; уточнюють розташування застигнутих та травмованих людей у
виробці на момент пожежі. 2.3.9. Члени комісії повинні звернути увагу на характер
температурних дій у виробці, оцінити стан вогнезахисного покриття
дерев'яних елементів кріплення та затяжки, проводів із синтетичною
ізоляцією, оболонок кабелів, гнучких вентиляційних труб тощо. 2.3.10. Необхідно провести вимірювання концентрації метану в
аварійних виробках переносними приладами та звірити їх з даними,
які є в документації (вентиляційному журналі, наряді-путівці
працівників ВТБ). При наявності існуючих розбіжностей необхідно
з'ясувати причину накопичення метану. 2.3.11. Члени комісії повинні провести вимірювання швидкості
повітря на аварійній дільниці, визначити кількість повітря та
порівняти його з кількістю, яку необхідно подавати при нормальному
провітрюванні. У випадку, якщо кількість повітря виявиться нижче
нормованої, необхідно встановити причину цього (порушення схеми
провітрювання, збільшення витоків у повітроподавальних системах та
трубопроводах вентиляторів місцевого провітрювання. При
необхідності робляться вимірювання перерізу виробок та
вентиляційних споруд (дверей, кросингів тощо). 2.3.12. Відзначаються всі порушення газового та пилового
режиму на аварійній ділянці. 2.3.13. Якщо на аварійній ділянці проводилися підривні роботи
й аналізується можливість займання від підривних робіт, то
встановлюються клас і тип вибухових матеріалів, засобів висадження
та вибухових приладів, а також кількість зарядів, схема
розташування шпурів. Члени комісії повинні перевірити, чи
застосовувалася набивка шпурів, чи не було висадження накладними
зарядами, переущільнення зарядів, вигоряння вибухових матеріалів,
чи правильно використовувалися прилади висадження, чи не була
використана для висадження батарея головного шахтного світильника
або інших приладів, які мають автономні джерела струму, напруга
мережі тощо. У разі необхідності вибухові прилади, які виявлені на місці
ведення підривних робіт, і патрони вибухових речовин, які
залишилися невикористаними, електродетонатори повинні вилучатися
для проведення спеціальних випробувань у лабораторії Державного
Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у
гірничій промисловості (далі - МакНДІ). Якщо у виробці відсутні
зазначені предмети, то аналогічні їм за типом згодом вилучаються
зі складу вибухових матеріалів та відправляються на випробування.
Члени комісії повинні зафіксувати усі відхилення від паспортів
ведення буропідривних робіт та від технічної документації. 2.3.14. Якщо на аварійній ділянці проводилися вогневі роботи,
то члени комісії повинні розглядати як джерело запалювання
відкритий вогонь. Ці обставини члени комісії встановлюють за книгами нарядів,
матеріалами, які свідчать про відправлення в шахту зварювальних
апаратів, гасорізів, залучення електрогазозварювальників для
виконання ремонтних робіт, що потребують різання або зварювання
металоконструкцій або нагрівання їх відкритим полум'ям. Члени комісії повинні перевірити виконання вимог нормативних
документів, чи було оформлено в Державній гірничотехнічній
інспекції дозвіл на проведення вогневих робіт, чи проведені всі
необхідні профілактичні заходи щодо пожежної безпеки. Виявлені на
аварійній ділянці устатковання та матеріали для ведення вогневих
робіт повинні бути вилучені та піддані ретельному дослідженню. 2.3.15. Під час роботи на аварійній ділянці гірничих машин
(очисний або прохідницький комбайни), бурових верстатів та ручних
інструментів необхідно оцінювати можливість фрикційного іскріння
як джерела запалювання. Члени комісії повинні перевірити стан
різальних органів машин, застосовувану систему зрошення, яка
попереджує виникнення небезпечного іскріння на різцях, положення
різців щодо гірського масиву, оцінити міцність порід масиву та
наявність у вугільному пласті небезпечних включень (наприклад
піриту). При необхідності члени комісії повинні відібрати зразки
гірничих порід або включень, вилучити різці гірничих машин та
відправити їх на лабораторні випробування. Під час оцінки небезпеки фрикційного іскріння від деталей
корпусів устатковання або ручного інструменту з легких сплавів
члени комісії повинні перевірити умови зіткнення алюмінієвих
деталей та інструменту з іржавими сталевими деталями іншого
устатковання на ділянці, а також визначити можливу висоту падіння
інструменту. При необхідності члени комісії вилучають алюмінієві
деталі та інструмент і направляють його на випробування в
лабораторії МакНДІ. 2.3.16. Під час аналізу можливості запалювання від іскор
статичної електрики члени комісії повинні перевірити, чи
застосовувалися на аварійній ділянці полімерні матеріали з високим
поверхневим опором. Необхідно оцінити ступінь вологості у виробці,
перевірити за допомогою мегаомметра опір відносно землі металевих
елементів, які установлені на полімерному матеріалі, наприклад,
підвісних гачків гнучких вентиляційних труб. Цей опір не повинен
8 перевищувати 3 х 10 Ом.
2.3.17. Під час оцінки можливості виникнення пожежі від
несправного електроустатковання члени комісії повинні ретельно
оглянути електроустатковання та кабелі в аварійній ділянці. Слід
звернути увагу на те, чи є відкриті кришки корпусів
електроустатковання, незаглушені кабельні води, неущільнені місця
приєднання кабелів, чи справний вибухозахист оболонок, чи
підключені виконавчі елементи блоків максимального струмового
захисту, захисту від перевантажень, блок-реле витоку до ланцюгів
відключення апаратів, які відмикають. Необхідно перевірити стан
електричних ланцюгів у відділеннях електроустатковання з
несправним захистом, визначити, чи немає слідів оплавлення на
затискачах та проводах, що свідчать про виникнення електричної
дуги або іскріння при замиканні між фазами або на землю. Необхідно встановити, чи були відключення системи живлення
електропостачання захистами, особливо захистом від витоків струму
на землю, чи не було замикання на землю в системі
електропостачання напругою 36 В. особливу увагу слід звернути на
можливість іскріння ланцюгів напругою 36 В, виведених за межі
вибухонебезпечних оболонок електроустатковання (ланцюга місцевого
освітлення, живлення апаратури автоматики тощо). Для огляду місць
можливого іскріння таких ланцюгів необхідно застосовувати
збільшувальне скло або відправляти зразки проводів і кабелів на
спеціальні випробування до лабораторії. Необхідно визначити, чи була включена напруга на
електроустатковання та кабелі на момент виникнення пожежі. Для
цього необхідно використовувати свідчення працівників
аварійно-рятувальної служби або ДВГРС, які першими відвідали місце
аварії; положення рукояток автоматичних вимикачів і пускачів та
положення їхніх блокувальних пристроїв, світіння сигнальних
лампочок, наявність функціонування освітлення виробок, роботи
вентилятора місцевого провітрювання тощо. Стан кабелів слід оцінювати візуально, а опір їхньої ізоляції
перевіряти за допомогою мегаомметра. При необхідності підозрілі
ділянки кабелю необхідно вирізувати для дослідження в лабораторії.
Члени комісії повинні відзначити всі порушення в роботі
електроустатковання та системи електропостачання аварійної ділянки
і проаналізувати відповідність схеми, яка є в технічній
документації шахти (ділянки). 2.3.18. Для оцінки можливого джерела запалювання від
індивідуальних шахтних світильників усі світильники, які
знаходилися у потерпілих в зоні пожежі, слід ретельно оглянути.
Слід звертати увагу на пошкодження та розгерметизацію корпусів
батарей і фар, установити стан пломб, визначити, чи немає
розбитого скла та пошкодження шнура. Усі пошкоджені світильники
необхідно вилучити і відправити на випробування до лабораторії. 2.3.19. На місці аварії членам комісії доцільно перевірити
наявність або використання речей для куріння потерпілими. При цьому необхідно використовувати дані працівників ВГРЗ,
які першими знайшли і здійснювали евакуацію потерпілих з місця
аварії, а також дані додаткового огляду експертами спецодягу
потерпілих. 2.3.20. На аварійній ділянці необхідно перевірити наявність
розкритих або розгерметизованих саморятувальників, оцінити
можливість виникнення високої температури регенеративних патронів.
При необхідності патрони та пошкоджені саморятувальники слід
вилучити для проведення спеціальної експертизи. Члени комісії повинні провести аналіз усіх ізолюючих
саморятувальників, що знаходилися на аварійній дільниці,
перевірити відповідність виданих і зданих до лампової шахти
ізолюючих саморятувальників. 2.3.21. Для оцінки можливості самозаймання вугілля необхідно: - визначити схильність вугілля даного шахтопласта до
самозаймання шляхом дослідження в лабораторії НДІГС "Респіратор"
проби вугілля, яке відібрано в районі можливого місця виникнення
пожежі. У випадку якщо в районі можливого місця виникнення пожежі
є геологічні порушення пласта, проби слід відібрати з геологічного
порушення; - у випадку якщо відповідно до висновку НДІГС "Респіратор"
пласт віднесений до категорії схильного до самозаймання, необхідно
перевірити відповідність проектів розкриття, підготовки,
відпрацьовування виїмкових дільниць, схем їх провітрювання, а
також переліку профілактичних заходів вимогам нормативних
документів. Необхідно також звернути увагу на наявність у згаданих
проектах експертного висновку НДІГС "Респіратор". Під час огляду
місця виникнення аварії установлюються відповідність фактичного
стану обставин на аварійній ділянці проектним рішенням, а також
виконання профілактичних заходів. 2.3.22. Члени комісії повинні ретельно оглянути всі приймачі
пневмоенергії та підвідні трубопроводи, фланцеві з'єднання з
прокладками і рукава шланга на предмет наявності "шипунів"
(витоків стисненого повітря). Біля місця витоку стисненого
повітря створюються умови високочастотних коливань прогумованих
прокладок, накладок або деталей пневматичних рукавів з
розщепленими бавовняними нитками. У таких місцях виникає
нагрівання до високої температури, яка здатна запалити горючу
суміш. 2.3.23. Якщо не вдається відразу визначити джерело
запалювання, необхідно проаналізувати обставини та оцінити
можливість виключення з розгляду кожного з можливих джерел,
залучати методи додаткових досліджень. 2.3.24. У ході роботи експертної комісії в шахті повинні бути
зібрані фактичні дані про пожежу, на підставі яких із залученням
інших даних можна сформулювати основні висновки про причини пожежі
та про порушення, пов'язані з виникненням пожежі, які допущені під
час ведення технологічних робіт. У разі необхідності проводиться
фотографування або замальовка місця виникнення пожежі, а також
вилучення пристроїв, виробів, які спричинили виникнення пожежі. Перевіряються: необхідні документи і їх відповідність вимогам нормативних
документів; своєчасність розробки та затвердження проекту протипожежного
захисту, паспортів, графіків, заходів тощо; правильність розрахунків параметрів системи протипожежного
захисту аварійної дільниці; своєчасність коректування документації у разі зміни
гірничо-геологічних умов, технології ведення гірничих робіт; наявність обліково-контрольної документації, правильність її
ведення, дотримання термінів виконання необхідних оглядів,
перевірок, контрольних вимірювань, випробувань, налагоджень тощо і
запису їх результатів до відповідних документів; наявність відхилень під час проведення робіт від
загальношахтної проектної документації та дозволів на ці
відхилення.
2.4. Вивчення технічної, обліково-контрольної та оперативної
документації: 2.4.1. Документацію, яка визначає порядок ведення гірничих
робіт на аварійній ділянці, представники гірничотехнічної
інспекції (або експертної комісії) за завданням голови спеціальної
комісії вилучають з діловодства шахти. Вилучена документація
протягом усього часу роботи комісії повинна зберігатися в
спеціально відведеній опечатаній шухляді (сейфі) так, щоб до неї
неможливо було внести зміни або доповнення, які вплинуть на
об'єктивність даних, використовуваних для складання висновку
експертної комісії або акта розслідування аварії. 2.4.2. Метою вивчення технічної і обліково-контрольної
документації шахти та аварійної ділянки є: перевірка відповідності паспортів, схем, журналів вимогам
нормативної документації, правильність їх ведення; виявлення відхилення від паспортних рішень при виконанні
гірничих робіт на аварійній ділянці; виявлення причин та обставин виникнення пожежі; оцінка прийнятих у проекті протипожежного захисту шахти
способів попередження виникнення пожеж на аварійній ділянці і
відповідності їх нормативними документам та конкретним
гірничо-геологічним і гірничотехнічним умовам, контроль
ефективності способів; перевірка дотримання параметрів та технології способу
протипожежного захисту аварійної дільниці. 2.4.3. Під час вивчення документації необхідно встановити: наявність виконання розпоряджень контролюючих органів; забезпеченість шахти (ділянки) необхідним протипожежним
устаткованням, приладами та пристроями пожежної сигналізації,
зв'язку та оповіщення; виконання протипожежних заходів і контроль їх ефективності; наявність паспортів (свідоцтв) на використовуване на
аварійній ділянці устатковання та прилади, у яких повинен бути
зазначений заводський номер; наявність у документах підчищень, виправлень, вклейок тощо. 2.4.4. Крім зазначеної документації, експертна комісія може
вимагати додаткову документацію: доповідну записку керівника гірничорятувальних частин про
порятунок потерпілих і роботи з ліквідації аварії; протоколи опитування або пояснювальні записки осіб і
працівників шахти, які мають відношення до аварії, дані про
аварію; висновки медичних установ про характер ушкоджень або причини
смерті потерпілих; протоколи або звіти про налагодження і перевірку устатковання
та систем захисту; настанови (інструкції) щодо експлуатації застосовуваного
устатковання; протоколи спеціальних випробувань тощо. 2.4.5. За книгами нарядів та нарядами-путівками
установлюються дані про види робіт, які повинні були виконуватися
перед аварією, а також робіт з усунення порушень правил
протипожежного захисту на аварійній ділянці. Особливу увагу слід
приділити фактам про порушення, що були відзначені під час ведення
гірничих робіт, провітрювання, бурильно-паливних робіт, вогневих
робіт, зрошення, неполадок електроустатковання і гірничих машин,
можливості виникнення статичної електрики, що могли спричинити
виникнення пожежі. 2.4.6. На підставі диспетчерського журналу встановлюються
перші звістки про пожежу, місце її виникнення, а також час виїзду
підрозділів аварійно-рятувальної служби або ДВГРС, їх прибуття на
шахту і початок введення в дію ПЛА, характер і послідовність дій
робочих та інженерно-технічних працівників ділянки в момент
виникнення пожежі, у ході її ліквідації і виведення потерпілих у
безпечне місце. Експертна комісія проводить вивчення аналізу проб
рудникової атмосфери та вимірювання витрати повітря через аварійну
ділянку, які виконані підрозділами аварійно-рятувальної служби або
ДВГРС у період ліквідації пожежі. 2.4.7. За проектами і паспортами ведення технологічних робіт
установлюється їх відповідність вимогам стандартів та інших
нормативних документів з безпеки, відзначаються їх відхилення, що
вплинули на виникнення пожежі. 2.4.8. Для уточнення характеру перебігу пожежі комісія
використовує висновок медичної експертизи про травми потерпілих з
урахуванням даних про місцезнаходження людей у період пожежі. 2.4.9. За відповідною документацією необхідно установити дані
про професійну підготовку персоналу, зайнятого під час виконання
робіт на ділянці, на якій відбулася пожежа, про вхідний та
періодичний інструктажі та знання персоналом правил безпеки
(насамперед правил пожежної безпеки та правил поведінки людей у
шахті, у тому числі у випадку аварії, відповідно до ПЛА.
2.5. Опитування свідків 2.5.1. Опитування свідків комісія виконує з метою виявлення
обставин, що передують виникненню пожежі і супроводжують її
розвиток, та визначення характеру та обсягів робіт, що
виконувалися на аварійній ділянці перед виникненням пожежі, та
з'ясування ситуації, що створилася після її виникнення. 2.5.2. Перелік осіб, залучених до опитування, визначає голова
комісії виходячи з характеру, наслідків пожежі та конкретних
обставин на момент її виникнення. До переліку осіб, з якими необхідно провести співбесіду,
включаються: головний інженер шахти; диспетчер шахти; начальник технологічної ділянки, на якій сталася аварія; гірничі майстри, які обслуговують ділянку; начальник ВТБ шахти та його заступник з протипожежного
захисту; працівники ділянки ВТБ, за якими закріплені вентиляційні
маршрути; чергові керівники підрозділів аварійно-рятувальної служби або
ДВГРС, що відповідають за ліквідацію аварії; начальники аварійних ланок та особистий персонал ланок; свідки з числа людей, не потерпілих або потерпілих незначно в
результаті аварії та здатних викласти своє бачення причин аварії. 2.5.3. Опитування свідків слід проводити як можна
оперативніше для того, щоб свідки не забули обставин виникнення
пожежі та не змогли домовитися між собою про однакові показання. З метою усунення істотних протиріч у показаннях опитаних осіб
можливе їх повторне спільне опитування. Опитувати свідків
необхідно з огляду на коло їх знань, посадових та професійних
обов'язків. 2.5.4. Опитування свідків оформляється протоколом.
3. Складання висновку експертної комісії
3.1. Аналіз даних про обставини пожежі та складання висновку
експертної комісії: 3.1.1. На етапі аналізу експертна комісія підводить загальні
підсумки з урахуванням усіх наявних даних: попередньо встановлюється час виникнення пожежі; розглядаються висновки або протоколи лабораторних випробувань
спеціалізованих організацій зразків засобів захисту,
електроустаткування, кабелів тощо; вивчається доповідна записка ВГРЗ про хід ведення
гірничорятувальних робіт; розглядається висновок медичних установ про причину смерті
потерпілих та характер ушкоджень їхніх тіл, що виникли в
результаті дії уражаючих факторів пожежі; розглядаються протоколи опитувань; розроблюється модель виникнення та розвитку пожежі; обговорюються висновки про причини пожежі та загибелі людей,
а також про виявлені порушення і відхилення від цих Правил та
інших нормативних документів, які були допущені під час ведення
гірничих робіт і які спричинили виникнення пожежі; розробляються заходи щодо недопущення подібних аварій та
підвищення протипожежної безпеки ведення робіт. 3.1.2. За сумою всіх даних експертна комісія робить остаточні
висновки про час, місце, обставини та причини пожежі. При
необхідності готуються необхідні креслення, фотографії, ескізи
демонстраційних малюнків. 3.1.3. За результатами аналізу експертна комісія складає
висновок з розслідування причин пожежі, який повинен містити
наступні розділи: загальна характеристика шахти та аварійної ділянки; обставини, які передують аварії і груповому нещасному
випадку; провітрювання аварійної ділянки; джерела енергії, які застосовувалися на ділянці; огляд виробок та встановленого в них устатковання; визначення місця та часу виникнення пожежі; характеристика устатковання, на якому виникла пожежа; аналіз можливих джерел запалювання; висновки експертної комісії; рекомендації експертної комісії з попередження подібних
аварій та підвищення безпеки робіт; додатки до висновку експертної комісії (приводяться протоколи
та акти спеціальних випробувань, висновки з окремих спеціальних
питань, які зроблені іншими організаціями або особами за
дорученням експертної комісії і використані при складанні
висновку, необхідні виписки з документів, розрахунки
). 3.1.4. Про висновок експертної комісії доповідають
спеціальній комісії з розслідування причини аварії. Якщо спеціальна комісія не дає додаткових доручень, то
висновок експертної комісії використовується для складання акта
спеціального розслідування причин аварії й у повному обсязі
приєднується до акта у вигляді додатка.
ПЕРЕЛІК
нормативних документів, технічної і
контрольно-облікової документації, використаної при
проведенні експертизи обставин пожежі
ДСТУ 4297:2004. Пожежна техніка. Технічне обслуговування
вогнегасників. Загальні технічні вимоги (ІSO 11602-2:2000, NEQ);
НАПБ А.01.001-95. Правила пожежної безпеки в Україні
( z0219-95 );
НАПБ Б.01.004-2000. Правила технічного утримання установок
пожежної автоматики ( z0662-00 );
НАПБ Б.01.008-2004. Правила утримання вогнегасників;
НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників;
ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації
електроустановок споживачів;
ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок ( v0272203-01 );
ДНАОП 0.00-5.12.-01. Типова інструкція з організації
безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і
вибухопожежонебезпечних об'єктах ( z0541-01 );
ДНАОП 1.1.30-1.01-00. Правила безпеки у вугільних шахтах
( z0715-00 );
НАОП 1.1.30-4.02-80. Тимчасове положення про систему
аварійного зв'язку у вугільній промисловості;
ДНАОП 1.1.30-5.18-02. Інструкція з ведення вогневих робіт в
підземних виробках і надшахтних будівлях;
ДНАОП 1.1.30-5.27-02. Інструкція з електропостачання і
застосування електроустаткування на шахтах, небезпечних за
раптовими викидами, що розробляють круті пласти;
ДНАОП 1.1.30-5.28-02. Інструкція з електропостачання і
застосування електроустаткування в провітрюваних ВМП тупикових
виробках шахт, небезпечних за газом;
ДНАОП 1.1.30-5.30-02. Інструкція з визначення струмів
короткого замикання, вибору і перевірки уставок максимального
струмового захисту в мережах напругою до 1200 В;
ДНАОП 1.1.30-5.31-02. Інструкція з облаштування, огляду і
вимірювання опору шахтних заземлень;
ДНАОП 1.1.30-5.32-02. Інструкція з безпечного проведення
робіт у підземних електроустановках;
ДНАОП 1.1.30-5.34-02. Інструкція з протипожежного захисту
вугільних шахт;
ДНАОП 1.1.30-5.37-02. Інструкція із запобігання
самозапалюванню, гасіння та розбирання породних відвалів;
ДНАОП 1.1.30-5.38-02. Інструкція з огляду та ревізії
рудникового вибухонебезпечного електроустатковання;
ДНАОП 1.1.30-6.09-93. Керівництво щодо проектування
вентиляції вугільних шахт;
ДНАОП 12.11-1.01-94. Правила безпеки при розробці родовищ
корисних копалин відкритим способом;
ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования;
ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического
электричества. Общие требования;
ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ. Электробезопасность. Общие требования
и номенклатура видов защиты;
ГОСТ 12.3.003-86. ССБТ. Работы электросварочные. Требования
безопасности;
ГСТУ 10.1.00174125.001-2002. Правила технічної експлуатації
при розробці вугільних родовищ відкритим способом;
ГСТУ 10.1-00185790-001-2003. Підземні гаражі для дизелевозів.
Вимоги до оснащення та експлуатації;
ГСТУ 12.11.402-97. Речовини, матеріали та вироби для
вугільних шахт. Методи визначення пожежної небезпеки;
ГСТУ 29.2.04675545.004-2001. Установки попередження і гасіння
пожеж водою автоматичні. Загальні технічні вимоги;
КД 12.01.401-96. Эндогенные пожары на угольных шахтах
Донбасса. Предупреждение и тушение. Инструкция;
КД 12.01.402-2000. Руководство по предупреждению и тушению
эндогенных пожаров на угольных шахтах Украины;
КД 12.5.004-94. Методическая инструкция для плана ликвидации
аварии по оперативному введению в действие систем пожарного
водоснабжения;
КД 12.5.016-95. Технические требования к системам
водоснабжения шахт и шахтной трубопроводной арматуре;
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року
N 1112 ( 1112-2004-п );
Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної
промисловості України. Затверджено наказом Міністерства палива та
енергетики України від 12 жовтня 2004 року N 638 ( z1533-04 );
Правила технической эксплуатации электроустановок
потребителей. Утв. Главгосэнергонадзором СССР
21 декабря 1984 г. - М.: Энергоиздат, 1988. - 196 с;
книга нарядів на виконувані роботи на аварійній ділянці,
ділянці ВТБ шахти та в інших підрозділах шахти, які пов'язані з
роботою технологічної ділянці, де сталася пожежа;


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору