Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства
Мін'юст України; Наказ, Правила, Форма типового документа [...] від 22.12.20103253/5
Документ z1318-10, чинний, поточна редакція — Редакція від 18.07.2014, підстава z0712-14
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8  9  10
наступна сторінка »  

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
22.12.2010 N 3253/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 грудня 2010 р.
за N 1318/18613

Про затвердження
Правил ведення нотаріального діловодства
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції
N 3100/5 ( z1144-11 ) від 03.10.2011
N 1428/5 ( z1660-12 ) від 27.09.2012
N 1909/5 ( z2140-12 ) від 20.12.2012
N 218/5 ( z0220-13 ) від 01.02.2013
N 1061/5 ( z0885-13 ) від 03.06.2013
N 1025/5 ( z0712-14 ) від 26.06.2014 }

Відповідно до статті 14 Закону України "Про нотаріат"
( 3425-12 ), з метою вдосконалення порядку вчинення нотаріальних
дій нотаріусами та належної організації передачі документів
нотаріального діловодства на тимчасове зберігання до державних
нотаріальних архівів Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила ведення нотаріального діловодства, що
додаються.
2. Визнати такими, що втратили чинність, наказ Міністерства
юстиції України від 09.07.2002 N 63/5 ( z0569-02 ) "Про
затвердження Інструкції про порядок передачі нотаріальних
документів на тимчасове зберігання до державного нотаріального
архіву", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2002
за N 569/6857 (зі змінами), наказ Міністерства юстиції України від
15.07.2003 N 87/5 ( z0598-03 ) "Про затвердження Порядку ведення
та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій",
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.07.2003 за
N 598/7919 (зі змінами), наказ Міністерства юстиції України від
31.12.2008 N 2368/5 ( z1325-08, za325-08 ) "Про затвердження
Правил ведення нотаріального діловодства", зареєстрований у
Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за N 1325/16016 (зі
змінами).
3. Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних
послуг та реєстрації адвокатських об'єднань (Чижмарь К.І.):
3.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію
відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493
( 493/92 ) "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів
міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами).
3.2. Довести цей наказ до відома начальників Головного
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі.
4. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити
належне виконання цього наказу.
5. Цей наказ набирає чинності з 01.01.2011.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Єфіменка Л.В.
Міністр Олександр Лавринович
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
архівів України О.П.Гінзбург

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
22.12.2010 N 3253/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 грудня 2010 р.
за N 1318/18613

ПРАВИЛА
ведення нотаріального діловодства

I. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють порядок документування
нотаріальної діяльності та зберігання архіву і визначають порядок
організації роботи з документами в державних нотаріальних конторах
(далі - контора), державних нотаріальних архівах (далі - архів),
приватними нотаріусами.
1.2. Діловодство ведеться українською мовою.
1.3. Використані в цих Правилах основні терміни та їх
визначення застосовуються у значеннях, наведених у ДСТУ 2732:2004
"Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять".
II. Діловодство контори, архіву, приватного нотаріуса
2.1. Організаційно-розпорядчі документи конторою, архівом,
приватним нотаріусом ведуться з дотриманням вимог Примірної
інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних
органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою
Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 ( 1153-97-п ) (зі
змінами) (далі - Примірна інструкція з діловодства), та Інструкції
з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і
місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах,
в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах
масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 14.04.97 N 348 ( 348-97-п ) (зі змінами), ДСТУ
4163-2003 ( v0055609-03 ) "Державна уніфікована система
організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання
документів" (далі - ДСТУ 4163-2003).
2.2. Порядок ведення діловодства, що містить інформацію з
обмеженим доступом, визначається Інструкцією про порядок обліку,
зберігання і використання документів, справ, видань та інших
матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію,
затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.98
N 1893 ( 1893-98-п ) (із змінами). { Пункт 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 3100/5 ( z1144-11 ) від 03.10.2011 }
2.3. Нотаріальне діловодство регулюється Законом України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (далі - Закон), цими Правилами. Невід'ємною складовою нотаріального діловодства та
документаційного забезпечення нотаріального процесу є спеціальні
бланки нотаріальних документів, що використовуються нотаріусами
виключно під час вчинення нотаріальних дій. Постачання, витрачання, зберігання, організація обігу
спеціальних бланків нотаріальних документів і звітування про їх
використання здійснюються згідно з Порядком витрачання,
зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і
звітності про їх використання, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 05.08.2009 N 812 ( 812-2009-п ), іншими
нормативно-правовими актами.
2.4. Нотаріальне діловодство включає: ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій відповідно
до вимог порядку, установленого Мін'юстом, книг, журналів
реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою, у яких
реєструються нотаріальні документи і документи, на підставі яких
вчиняються нотаріальні дії; зберігання, облік, видачу і використання нотаріальних
документів і документів, на підставі яких вчинені нотаріальні дії; складання, оформлення, реєстрацію, облік і виконання
конторою, архівом, приватним нотаріусом документів по
витребовуванню і наданню відомостей і (або) документів, необхідних
для вчинення нотаріальної дії, у тому числі передбачених
міжнародними договорами, у зв'язку з наданням правової допомоги; реєстрацію, облік, зберігання та передачу конторою, архівом,
приватним нотаріусом довідок, документів і відомостей про вчинені
нотаріальні дії, у тому числі відомостей, переданих до органів
державної податкової служби про посвідчені договори, видані
свідоцтва про право на спадщину тощо; розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань вчинення
нотаріальних дій у строки, визначені законодавством; тимчасове зберігання документів у конторі, у приватного
нотаріуса та їх підготовку для передавання до державного
нотаріального архіву.
III. Відповідальність
за організацію діловодства та архіву
3.1. Відповідальними за організацію загального і
нотаріального діловодства та архіву (далі - діловодство) у
конторі, архіві є завідувачі. Завідувач контори, архіву призначає особу, відповідальну за
ведення нотаріального діловодства, про що видається відповідний
наказ. В односкладовій конторі відповідальним за організацію
діловодства та архіву є завідувач державної нотаріальної контори. Державні нотаріуси багатоскладової контори, архіву є
відповідальними за додержання порядку ведення, користування та
зберігання реєстрів, книг обліку, журналів, у яких реєструються
нотаріальні документи та документи, на підставі яких вчинені
нотаріальні дії, а також за нотаріальні документи, що знаходяться
у їх провадженні.
3.2. У разі втрати документів нотаріального діловодства
особа, відповідальна за організацію діловодства та архіву, повинна
негайно доповісти завідувачу контори, архіву, який у свою чергу
повідомляє начальника Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних
управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі -
управління юстиції) для вжиття необхідних заходів.
3.3. Відповідальним за організацію діловодства та архіву при
здійсненні приватним нотаріусом нотаріальної діяльності, у тому
числі володіння, користування реєстрами, книгами обліку,
журналами, в яких реєструються нотаріальні документи та документи,
на підставі яких вчинені нотаріальні дії, та їх ведення, а також
за нотаріальні документи, що знаходяться у його провадженні, є
нотаріус. Приватний нотаріус може покласти організацію діловодства та
архіву на особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах.
3.4. У разі втрати документів нотаріального діловодства
приватний нотаріус повинен негайно доповісти начальнику управління
юстиції та вжити необхідних заходів для розшуку чи відновлення
втрачених документів.
IV. Порядок приймання - передавання документів
нотаріального діловодства у разі зміни завідувача контори
чи особи, відповідальної за ведення діловодства,
заміщення (зупинення нотаріальної діяльності)
приватного нотаріуса
4.1. При звільненні або переході на іншу роботу державного
нотаріуса чи особи, на яку покладено організацію діловодства та
архіву в конторі, справи і документи, що знаходяться в
діловодстві, передаються особі, яка приймає документи.
4.2. Для приймання-передавання документів діловодства
контори наказом завідувача контори призначається комісія у складі
трьох осіб, яка перевіряє наявність і стан документів, про що
складається акт приймання-передавання (додаток 1). Акт приймання-передавання документів діловодства підписується
членами комісії, особою, яка здає, і особою, яка приймає документи
діловодства, і затверджується завідувачем контори.
4.3. При звільненні (у разі смерті) або переході на іншу
роботу завідувача контори для приймання-передавання документів
діловодства наказом начальника управління юстиції призначається
комісія у складі не менше трьох осіб, у тому числі представник
державного нотаріального архіву.
4.4. Під час приймання-передавання документів діловодства
перевіряються: наявність і стан справ (нарядів) постійного, тривалого (понад
10 років) зберігання; наявність і стан облікових документів та довідкового апарату
до справ (нарядів); наявність печаток і штампів, якими користуються державні
нотаріуси; дотримання порядку зберігання, витрачання та звітності
спеціальних бланків нотаріальних документів та бланків документів
інформаційної системи; наявність і стан матеріально-технічного обладнання та
інвентарю; стан і умови зберігання документів. Крім того, перевіряється кількість документів, що знаходяться
у поточному діловодстві, та кількість документів, що зберігаються
у конторі, у тому числі кількість документів загального та
нотаріального діловодства, що передані до державного нотаріального
архіву, а також обліково-довідкового апарату до них, про що
зазначається окремим розділом в акті приймання-передавання
документів нотаріального діловодства.
4.5. Акт приймання-передавання документів нотаріального
діловодства при зміні завідувача державної нотаріальної контори
підписується членами комісії, завідувачем і особою, яка приймає
документи діловодства, та затверджується начальником управління
юстиції (додаток 2).
4.6. У разі виявлення нестачі документів діловодства комісія
складає акт (додаток 3) і негайно повідомляє начальника управління
юстиції для вжиття невідкладних заходів щодо розшуку документів
діловодства та майна контори.
4.7. Якщо контора ліквідовується, всі архівні справи
передаються в упорядкованому стані до державного нотаріального
архіву на підставі наказу управління юстиції. Передавання документів контори, що ліквідовується, входить в
обов'язки комісії, створеної для передавання документів
діловодства і майна.
4.8. При звільненні особи, відповідальної за організацію
діловодства та архіву, приватний нотаріус зобов'язаний перевірити
наявність і стан документів, про що складається відповідна довідка
(додаток 4).
4.9. У разі заміщення приватного нотаріуса користування його
документами та архівом здійснюється в порядку та в межах строків,
визначених договором про заміщення його іншим нотаріусом. Документи діловодства передаються приватним нотаріусом, якого
заміщують, для користування на підставі акта приймання-передавання
нотаріусу, який заміщує його, що підписується ними (додаток 5).
4.10. Приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого
припинена (у тому числі у зв'язку з анулюванням свідоцтва про
право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов'язаний протягом
одного місяця з дня одержання копії наказу передати до державного
нотаріального архіву усі документи діловодства та архіву
приватного нотаріуса. Якщо цей строк є недостатнім, він може бути
продовжений за рішенням управління юстиції, але не більше ніж на
один місяць. Справи (наряди) повинні бути сформовані та передані до
державного нотаріального архіву відповідно до цих Правил.
4.11. У разі неможливості за станом здоров'я або з інших
причин, а також у зв'язку зі смертю приватного нотаріуса або
відмовою приватного нотаріуса особисто здійснити передачу
документів діловодства та архіву приватного нотаріуса у
встановлені строки цей обов'язок покладається на управління
юстиції, яке у разі потреби залучає до цього представників органів
внутрішніх справ. У цьому випадку передачу документів до державного
нотаріального архіву проводить експертна комісія (далі - ЕК)
відповідного управління юстиції у складі не менше трьох осіб.
V. Складання та оформлення
організаційно-розпорядчих документів
5.1. Склад реквізитів організаційно-розпорядчої документації
та порядок їх розташування встановлюють ДСТУ 4163-2003
( v0055609-03 ) та Примірна інструкція з діловодства
( 1153-97-п ). Службові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву установи, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс
документа, заголовок до тексту, текст, підпис. Для забезпечення юридичної сили документа необхідна наявність
обов'язкових для даного виду документа реквізитів та дотримання
порядку їх розміщення. Під час підготовки та оформлення документів склад
обов'язкових реквізитів може доповнюватися іншими реквізитами,
якщо це вимагає призначення документа або його опрацювання.
5.2. Службові документи оформлюються на бланках контори,
архіву, приватного нотаріуса. Складання документів на папері
довільного формату не допускається. Для виготовлення бланків використовується папір форматів А4
(210 х 297 мм) та А5 (148 х 210 мм). Бланки документів повинні
мати такі береги, мм: 30 - лівий; 10 - правий; 20 - верхній та
нижній. Бланки повинні виготовлятися на основі кутового або
поздовжнього розміщення реквізитів. Слід застосовувати такі види
бланків документів: загальний бланк для створення різних видів
документів (без зазначення у бланку назви виду документа); бланк
листа; бланк конкретного виду документа (із зазначенням у бланку
назви виду документа). Бланк листа має включати такі реквізити: назву установи
вищого рівня; найменування контори, архіву, прізвище, ім'я, по
батькові нотаріуса; довідкові дані (поштова адреса, номери
телефонів, факсів, адреса електронної пошти тощо); дата документа
та реєстраційний індекс документа; посилання на реєстраційний
індекс і дату документа, на який дають відповідь. Не допускається розміщення на бланках контори, архіву,
приватного нотаріуса інформаційного матеріалу (рекламний логотип,
символи, розпорядок роботи тощо), що є рекламою і не має
відношення до документа.
5.3. Назва контори, архіву повинна відповідати назві,
зазначеній у положенні про них.
5.4. Назва виду документа має бути зазначена на всіх
документах, за винятком листів.
5.5. Датою документа є дата його підписання або затвердження.
Дата на документі проставляється арабськими цифрами в один рядок у
послідовності: число, місяць, рік, які розділяються крапками.
Наприклад, 15 листопада 2010 року слід писати: 15.11.2010. Якщо початковий номер місяця або числа складається з однієї
цифри, то перед нею ставиться нуль. Наприклад, 3 жовтня 2008 року
слід писати: 03.10.2008. У текстах нормативно-правових актів і документів, що містять
відомості фінансового характеру, застосовується словесно-цифровий
спосіб оформлення дат: "24 вересня 2008 року".
5.6. Реєстраційний індекс складається з його порядкового
номера у межах групи документів, що реєструються, який
доповнюється індексом за номенклатурою. Складові частини індексу
відокремлюються одна від одної правобіжною скісною рискою.
5.7. При відповіді на запит необхідно робити посилання на
номер і дату документа-запиту.
5.8. До кожного документа, що друкується на папері формату
А4, незалежно від його призначення, складається заголовок, який
повинен бути максимально стислим і ємним, точно відображати зміст
документа та відповідати на питання "Про що документ?". Заголовки не складаються до текстів телефонограм, повідомлень
і до документів, які друкуються на папері формату А5.
5.9. Текст документа виготовляється за допомогою
загальноприйнятих технічних засобів. При підготовці документа на
комп'ютері рекомендовано використовувати шрифти розміром 12-14
друкарських пунктів і гарнітуру Times New Roman, текст повинен
містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло,
грамотно, зрозуміло, без повторень та закреслень. Тексти розпорядчих документів і листів складаються з двох
частин, у першій зазначається підстава або обґрунтування для
складання документа, у другій - висновки, пропозиції,
розпорядження або прохання.
5.10. Якщо документ адресується установі, її структурному
підрозділу, найменування установи, її структурного підрозділу,
яким адресується лист, зазначаються в називному відмінку,
наприклад:
Філія ВАТ КБ "Надра"
Донецьке регіональне управління
При адресуванні документа керівникові організації або його
заступникові назва організації входить до складу назви посади
адресата, наприклад:
Голові правління ВАТ "Позитрон"
(Прізвище, ініціали)
Документи адресуються установі, її структурним підрозділам
або конкретній посадовій особі. У разі адресування документа
установі або її структурному підрозділу без зазначення посадової
особи їх найменування подаються у називному відмінку, наприклад:
Міністерство охорони
здоров'я України
Головне лікувальне управління
Якщо документ надсилається посадовій особі, найменування
установи зазначається у називному відмінку, а посада і прізвище
адресата - у давальному, наприклад:
Міністерство соціальної політики
України
Управління справами
Головному спеціалісту
(Прізвище, ініціали)
У разі адресування документа керівнику установи або його
заступнику найменування установи входить до складу найменування
посади адресата, наприклад:
Міністру юстиції України
(Прізвище, ініціали)
Документ не повинен мати більше чотирьох адресатів. Слово
"копія" перед зазначенням другого, третього, четвертого адресатів
не ставиться. У разі надсилання документа більш як чотирьом
адресатам складається список на розсилку і на кожному документі
зазначається тільки один адресат. До реквізиту "Адресат" може входити адреса. Порядок і форма
запису відомостей про адресу установи повинні відповідати правилам
користування поштовим зв'язком. Повна адреса зазначається у разі надсилання документа разовим
кореспондентам, наприклад:
Управління державної охорони
України
вул. Ак. Богомольця, 8, Київ-24,
01024
У разі надсилання документа громадянину зазначають адресу
одержувача в називному відмінку у такій послідовності: прізвище,
ім'я та по батькові, найменування вулиці, номер будинку, квартири,
найменування населеного пункту, району, області, поштовий індекс,
наприклад:
Петренко Василь Степанович
Київське шосе, буд. 2, кв. 14,
м. Миколаїв, 54044
У разі адресування документа організації вказують її назву,
потім поштову адресу, наприклад:
Закрите акціонерне
товариство "Нептун"
вул. Курнатовського, буд. 4,
м. Київ, 02218
5.11. Усі службові документи підписуються завідувачем або
особою, яка виконує його обов'язки. Приватний нотаріус підписує
документи особисто. До складу підпису входять: найменування посади особи, яка
підписує документ (повне, якщо документ оформлено не на бланку, і
скорочене - на документі, складеному на бланку), особистий підпис
та його розшифровка, наприклад:
Приватний нотаріус
Київського міського
нотаріального округу (підпис) В.П.Кривенко
Завідувач державної
нотаріальної контори (підпис) З.П.Крилова
При підписанні документів, складених комісією, зазначаються
не посади осіб, які склали документ, а їх статус у складі комісії,
наприклад:
Голова комісії (підпис) С.К.Лебедєва
Члени комісії: (підпис) Г.Х.Савченко
(підпис) Н.Л. Блінова
5.12. Додатки довідкового або аналітичного характеру
(графіки, схеми, таблиці, списки тощо) до основного документа
повинні мати відмітку з посиланням на цей документ, його дату і
номер, наприклад:
Додаток
до наказу завідувача
Першої київської державної
нотаріальної контори
20.04.2010 N 29
У разі наявності кількох додатків на них зазначаються
порядкові номери, наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо. Знак
N перед цифровим позначенням не ставиться. Додатки, що є самостійними документами без зазначення
адресної частини і надсилаються із супровідним листом,
оформляються в такому порядку: про наявність додатків до документа зазначається після тексту
документа перед підписом; якщо документ має додатки, повна назва яких наводиться в
тексті, то відмітку про наявність додатків оформляють так: Додаток: на 7 арк. у 2 прим.; якщо документ має додатки, повна назва яких у тексті не
наводиться, то їх необхідно перелічити після тексту із зазначенням
кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників,
наприклад: Додаток: пояснювальна записка до проекту наказу на 3 арк. в 1
прим.
5.13. Завідувач контори, архіву, приватний нотаріус мають
право видавати накази з адміністративно-господарських питань,
приватний нотаріус - також з особового складу. Видані завідувачем контори, завідувачем архіву, приватним
нотаріусом у межах своєї компетенції накази оформлюються на бланку
формату А4 і реєструються в книзі наказів.
5.14. Обговорення питань на зборах, нарадах фіксується в
протоколах, які оформлюються на підставі записів, зроблених під
час засідань. Протоколи підписуються головуючим на зборах і
секретарем.
VI. Складання та оформлення нотаріальних документів
6.1. Складання та оформлення нотаріальних документів
здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством.
6.2. Для реєстрації (обліку) нотаріальних документів і
документів, на підставі яких вчиняються нотаріальні дії, конторою,
приватним нотаріусом, заводяться книги і журнали, передбачені
типовою номенклатурою справ згідно з додатками (додатки з 6
по 22).
6.3. Реєстр для реєстрації нотаріальних дій (додаток 23),
Реєстр для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого
майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими
органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів (додаток
24), а також інші книги і журнали ведуться відповідно до форм,
установлених цими Правилами.
6.4. Реєстр для реєстрації заборон відчуження нерухомого та
рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами,
слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів,
книги та журнали, передбачені типовою номенклатурою, повинні бути
прошиті, кількість аркушів пронумеровано та скріплено підписом і
печаткою завідувача контори, архіву, приватного нотаріуса.
6.5. Реєстри, книги, журнали заповнюються від руки чорнилом
або кульковою ручкою чорного, синього або фіолетового кольору,
чітко і зрозуміло, розбірливим почерком, без пропусків. Запис у
реєстрах, книгах і журналах олівцем не допускається.
6.6. На документі, що видається нотаріусом, чи в
посвідчувальному написі зазначається номер, за яким нотаріальна
дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Дата
запису в реєстрі повинна відповідати даті вчинення нотаріальної
дії і даті складання документа.
6.7. Оформлення документа включає його підписання. Свій
підпис на документі нотаріус скріплює печаткою.
6.8. Печатка проставляється на документі, оформленому у
зв'язку з вчиненням нотаріальної дії, передбаченої чинним
законодавством, а також на запитах про витребовування документів
про надання відомостей, необхідних для вчинення нотаріальних дій,
довідках про повернення платежів (державного мита, платежів до
Пенсійного фонду тощо) та інших документах, на яких проставлення
відбитка печатки є обов'язковим.
6.9. Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів,
засвідчуваних копій (фотокопій) документів і виписок з них, тексти
перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати,
що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути
позначені хоча б один раз словами, а найменування юридичних осіб -
без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження та
коду платника податків за ЄДРПОУ або податкового номера. У
необхідних випадках зазначаються номери рахунків юридичних осіб у
банках (кредитних установах). { Пункт 6.9 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1061/5 ( z0885-13 ) від 03.06.2013 }
6.10. Прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, їх місце
проживання, а у випадках, передбачених законодавством, дата і
місце їх народження, місце роботи, крім уповноважених
представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю із
зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника
податків ( z2007-12 ). { Пункт 6.10 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1061/5 ( z0885-13 ) від 03.06.2013 }
6.11. При посвідченні правочинів за участю іноземних громадян
зазначаються також їх громадянство, адреса постійного місця
проживання, а при посвідченні правочинів за участю іноземних
юридичних осіб - місцезнаходження та держава, де зареєстровано
юридичну особу.
6.12. Текст нотаріально оформлюваного документа (договору,
заповіту, довіреності, заяви тощо) повинен бути викладений
зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з
дотриманням вимог чинного законодавства. У разі якщо текст нотаріально оформлюваного документа
викладено неграмотно, нечітко (незрозуміло), зміни чи доповнення
до нього вносяться та оформлюються нотаріусом у порядку,
встановленому законодавством.
6.13. У разі допущення помилки у тексті нотаріально
оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що
звернулася за вчиненням нотаріальної дії (свідоцтва, виданого
нотаріусом, копії документа, дубліката документа тощо), внесення
дописок чи виправлень до тексту документа здійснюється за заявою
такої особи, зареєстрованою у Журналі реєстрації вхідних
документів. Виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв
нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням
дати та проставленням свого підпису і печатки на такому
застереженні. При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином,
щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане,
а потім закреслене.
6.14. При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують
посвідчувальні написи, видають свідоцтва за формами, установленими
цими Правилами (додаток 25).
6.15. Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв,
актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі
засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови
на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність
підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах
нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів,
викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний
напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному
боці спеціального бланка нотаріального документа. Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті
оформлюваного документа, то на лицьовому боці останньої сторінки
документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи
з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна
нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче
місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік переноситься
інша частина найменування. Наприклад: "місто До" і далі на звороті документа - "нецьк".
6.16. Посвідчувальний напис повинен бути написаний зрозуміло,
чітко, грамотно, без підчисток. Дописки чи виправлення, зроблені у
тексті посвідчувального напису, застерігаються нотаріусом, який
вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису і
скріплюються його підписом і печаткою із зазначенням дати.
6.17. Якщо посвідчувальний напис не вміщується на нотаріально
оформлюваному документі, він має бути продовжений на прикріпленому
до документа спеціальному бланку нотаріального документа, якщо
нотаріальна дія вчинялась на спеціальному бланку нотаріального
документа. У цьому випадку аркуші, на яких викладено текст документа, і
аркуш із продовженням посвідчувального напису скріплюються у
спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності.
Аркуші повинні бути пронумеровані, кількість їх скріплена підписом
нотаріуса і його печаткою.
6.18. Для застосування посвідчувальних написів можуть
використовуватись штампи з текстом відповідного напису. Для оформлення нотаріальних документів також можуть
застосовуватися мастичні штампи зі словами "копія", "копія з
копії", "дублікат, що має силу оригіналу", "згідно з оригіналом"
тощо.
6.19. У разі відсутності необхідних посвідчувальних написів
чи свідоцтв, які б відповідали вчинюваній нотаріальній дії,
нотаріус може застосовувати ту з форм, яка найбільше відповідає
цій нотаріальній дії, із застосуванням окремих елементів інших
посвідчувальних написів та свідоцтв.
6.20. Складання, оформлення і виконання конторою, приватним
нотаріусом документів у зв'язку з наданням правової допомоги
здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.
6.21. Документи, викладені на двох і більше аркушах, що
подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у
спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності.
6.22. Кількість прошитих аркушів скріплюється підписом і
печаткою особи, яка видала документ, із зазначенням посади. На прошитому (прошнурованому) документі здійснюється напис:
"Всього прошито (або прошнуровано), пронумеровано і скріплено
печаткою _____ аркушів".
6.23. Дописки і виправлення, які є в документах, що подаються
для нотаріального оформлення, повинні бути застережені підписом
посадової (уповноваженої на те) особи і печаткою юридичної особи
чи фізичної особи - підприємця, яка видала документ. При цьому виправлення повинні бути зроблені таким чином, щоб
можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а
потім закреслене.
6.24. Не приймаються для нотаріального оформлення документи: що не відповідають вимогам законодавства; що містять відомості, які принижують честь, гідність та
ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної
особи; що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші
незастережні виправлення, документи, текст яких неможливо
прочитати внаслідок пошкодження, а також написані олівцем; у яких не можна прочитати текст у первісному написанні, як,
наприклад, документи, залиті чорнилом, водою, потерті тощо; порвані документи; викладені на двох і більше аркушах, якщо аркуші не прошито,
не пронумеровано і кількість прошитих аркушів не скріплена
підписом посадової (уповноваженої на те) особи та печаткою
юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, що видала
документ.
VII. Порядок ведення та заповнення реєстрів
для реєстрації нотаріальних дій
7.1. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться
запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій. Кожний нотаріус веде один реєстр для реєстрації нотаріальних
дій (далі - Реєстр), нумерація в якому починається у перший
робочий день нового року і закінчується в останній робочий день
цього року. Заведення та ведення нотаріусом одночасно більше ніж
одного Реєстру забороняється. Реєстри, не закінчені в попередньому
році, не можуть використовуватися нотаріусом у наступному році. У разі закінчення Реєстру нотаріус може використовувати новий
Реєстр, зареєстрований в управлінні юстиції в установленому
порядку. Титульна сторінка Реєстру (якщо титульна сторінка ламінована,
наступна за нею) оформлюється з дотриманням вимог цих Правил.
7.2. У разі відсутності державного нотаріуса державної
нотаріальної контори (відпустка, хвороба, відрядження тощо) та
покладення обов'язків по обслуговуванню населення на державного
нотаріуса іншої державної нотаріальної контори нотаріус, що
заміщує, веде окремий Реєстр. Реєстр ведеться з дотриманням вимог,
установлених цими Правилами. Державний нотаріус, що заміщує іншого державного нотаріуса,
вчиняє нотаріальні дії від свого імені, використовує спеціальні
бланки нотаріальних документів, отримані ним особисто, та
прикладає свою особисту печатку. Усі нотаріальні дії, учинені
державним нотаріусом, який заміщує, підлягають реєстрації ним у
Реєстрі з відміткою про їх вчинення в порядку заміщення у
посвідчувальному написі на оформлених ним документах.
7.3. Реєстр, який ведеться державним нотаріусом при
заміщенні, може використовуватись протягом одного діловодного
року. Після закінчення строку виконання нотаріусом обов'язків по
заміщенню Реєстр закривається підсумковим записом, про що робиться
запис у графах 1-7 та проставляється відмітка в графі 10 журналу
обліку реєстрів для реєстрації нотаріальних дій (далі - Журнал),
який ведеться управліннями юстиції згідно з додатком 26. Місцем вчинення нотаріальних дій у порядку заміщення є
державна нотаріальна контора, де працює нотаріус, якого заміщують.
7.4. Після припинення повноважень державним нотаріусом, який
заміщує, складається акт приймання-передавання, в якому
зазначаються кількість справ нотаріальних документів у
нотаріальному діловодстві, переданих у зв'язку із заміщенням і
повернутих державному нотаріусу, якого заміщують, відомості про
зміни у складі та обсязі фонду, причини такої зміни. Реєстр та напрацьовані документи зберігаються в державній
нотаріальній конторі за місцем заміщення.
7.5. Реєстри мають бути прошнуровані, аркуші пронумеровані.
Кількість аркушів у Реєстрі засвідчується підписом начальника
управління юстиції або уповноваженої посадової особи. Підпис
начальника управління юстиції або уповноваженої посадової особи
скріплюється печаткою відповідного управління юстиції.
7.6. Кожному Реєстру головним управлінням юстиції
присвоюється реєстраційний номер, який складається із шестизначної
цифри та зазначається у кутовому штампі відповідного управління
юстиції, що проставляється у верхньому правому куті наступної за
титульною сторінки Реєстру, скріплюється підписом уповноваженої
посадової особи та печаткою управління юстиції. Наприклад: запис у Журналі розпочинається з номера 000001,
наступний номер - 000002.
7.7. Уповноваженою посадовою особою управління юстиції у
Журналі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові нотаріуса, яким
отримано Реєстр (при отриманні Реєстру завідувачем державної
нотаріальної контори - для кого отримано Реєстр), дата реєстрації
Реєстру, порядкові номери, під якими почато та закінчено запис
нотаріальних дій у Реєстрі, підпис в отриманні Реєстру, дата
закінчення Реєстру тощо.
7.8. На початку нотаріальної діяльності або на початку
діловодного року кожний нотаріус має право на отримання одночасно
двох Реєстрів, зареєстрованих у Журналі. Реєстри використовуються
нотаріусом у суворій послідовності відповідно до реєстраційних
номерів.
7.9. У разі звільнення з посади державного нотаріуса або
припинення діяльності приватного нотаріуса нотаріус закриває
Реєстр підсумковим записом, про що проставляється відмітка в графі
10 Журналу та робиться запис у графах 1-7 Реєстру із зазначенням
підстав припинення нотаріальної діяльності, скріплюється підписом
уповноваженої посадової особи та печаткою управління юстиції, а
вільні сторінки Реєстру перекреслюються (прокреслюються). Такий Реєстр підлягає здачі до державного нотаріального
архіву і не може бути переданий для ведення іншому нотаріусу.
7.10. Працівники управлінь юстиції, відповідальні за облік
Реєстрів, несуть персональну відповідальність за достовірність
відомостей, унесених до Журналу. Начальники управлінь юстиції несуть персональну
відповідальність за належну організацію роботи з реєстрації
Реєстрів у Журналі.
7.11. У багатоскладовій державній нотаріальній конторі кожний
нотаріус веде окремий Реєстр. Кожному Реєстру присвоюється свій
індекс, який має збігатися з номером печатки державного нотаріуса.
При цьому запис на оформленому нотаріусом документі здійснюється у
вигляді такого набору цифр: 1-2, 3-4, 12-1 тощо, де перша цифра
означає індекс Реєстру державного нотаріуса, а друга цифра -
порядковий номер запису нотаріальної дії у Реєстрі.
7.12. Записи, що здійснюються при реєстрації нотаріальних дій
державним нотаріусом в односкладовій державній нотаріальній
конторі чи приватним нотаріусом, складаються з однієї цифри, яка
відповідає порядковому номеру нотаріальної дії (1, 2, 3, 10 тощо).
7.13. Записи в Реєстрі проводяться особисто нотаріусом чи в
його присутності працівником державної нотаріальної контори або
особою, що перебуває у трудових відносинах з приватним нотаріусом.
{ Абзац перший пункту 7.13 розділу VII із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1025/5
( z0712-14 ) від 26.06.2014}
За відсутності нотаріуса на робочому місці Реєстр
зберігається у сейфі, використання його іншими особами та внесення
записів до Реєстру забороняється.
7.14. Записи в Реєстрі повинні бути повними і скороченню не
підлягають, крім загальноприйнятих скорочень. Наприклад, місто - м., район - р-н, селище міського типу -
смт, вулиця - вул., будинок - буд., квартира - кв. Використання факсимільного підпису не допускається.
7.15. Дописки і виправлення, зроблені в Реєстрі, повинні бути
застережені нотаріусом і скріплені його підписом та печаткою.
7.16. У разі виявлення помилки в нумерації нотаріальних дій у
Реєстрі складається акт, який підписується нотаріусом та
скріплюється його печаткою (додаток 27). Акт може бути викладений на останній сторінці Реєстру або за
бажанням нотаріуса може бути складений на окремому аркуші, який
прикріплюється до Реєстру таким чином, щоб унеможливити його
втрату. При підготовці статистичного звіту мають бути враховані
розбіжності в нумерації.
7.17. У Реєстр вноситься запис про вже вчинену нотаріальну
дію, тобто після підписання нотаріусом оформлюваного документа та
проставлення печатки.
7.18. Номер за Реєстром, що проставляється на нотаріально
оформленому документі, повинен відповідати номеру, під яким
нотаріальна дія записана в графі 1 Реєстру. У разі запису кількох однакових (однотипних) нотаріальних дій
(засвідчення вірності кількох копій одного й того самого
документа; посвідчення кількох довіреностей тощо) для однієї і
тієї самої особи запис порядкових номерів таких дій у Реєстрі може
здійснюватися у вигляді проставляння через дефіс першого та
останнього номерів за Реєстром. Наприклад, при засвідченні нотаріусом справжності підпису на
трьох заявах запис номерів у Реєстрі може мати вигляд: 28-30.
7.19. При засвідченні справжності підпису декількох осіб на
одному документі проставляється кількість реєстрових номерів, що
відповідає кількості осіб, справжність підписів яких
засвідчується.
7.20. При засвідченні справжності підпису однієї і тієї самої
особи на кількох примірниках статуту або банківських карток кожен
з примірників матиме один і той самий реєстровий номер або ті самі
реєстрові номери (якщо засвідчується справжність підпису декількох
осіб). При засвідченні справжності підпису однієї і тієї самої особи
на декількох однорідних документах кожному документу присвоюється
окремий реєстровий номер. При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з
одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або
засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом
вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них
присвоюється окремий реєстровий номер.
7.21. Дата вчинення нотаріальної дії, указана в графі 2
Реєстру, має збігатися з датою, зазначеною у посвідчувальному
написі нотаріально оформлюваного документа. Дата вчинення нотаріальної дії проставляється на початку
робочого дня та щоразу повторюється на початку кожної сторінки
Реєстру протягом усього робочого дня.
7.22. У графі 3 Реєстру зазначаються прізвище, ім'я та по
батькові, місце проживання особи, для якої вчиняється нотаріальна
дія. Якщо це передбачено вчинюваною нотаріальною дією, також
зазначається її реєстраційний номер облікової картки платника
податків ( z2007-12 ) або серія та номер паспорта (для фізичних
осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від
прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків
та офіційно повідомили про це відповідний орган державної
податкової служби і мають відмітку у паспорті). Якщо нотаріальна
дія вчиняється за участю іноземного громадянина чи він є
представником при вчиненні нотаріальної дії, зазначаються його
громадянство та місце постійного проживання. { Абзац перший пункту
7.22 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1061/5 ( z0885-13 ) від 03.06.2013 }
У разі засвідчення вірності копії документа, а також якщо
нотаріальна дія вчиняється за участю іноземного громадянина чи
громадянина України, постійним місцем проживання якого є іноземна
держава, місце проживання особи, яка звернулась за вчиненням
нотаріальної дії, може вказуватися з її слів, якщо особу
громадянина встановлено за документом, який не містить цієї
інформації.
У разі вчинення нотаріальної дії за участю представника у
графі 3 зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, місце
проживання представника, реєстраційний номер облікової картки
платника податків ( z2007-12 ) або серія та номер паспорта (для
фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються
від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника
податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної
податкової служби і мають відмітку у паспорті) (крім представника
юридичної особи), реквізити документів, на підставі яких
здійснюється представництво. { Абзац третій пункту 7.22 розділу
VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 1061/5 ( z0885-13 ) від 03.06.2013 }

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8  9  10
наступна сторінка »