Документ z1294-10, чинний, поточна редакція — Редакція від 11.04.2017, підстава z0325-17

НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

РІШЕННЯ

01.12.2010 № 1684


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 грудня 2010 р.
за № 1294/18589

Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору

{Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
№ 2874 від 14.12.2011
№ 2561 від 26.12.2012
№ 2338 від 11.12.2013
№ 212 від 18.02.2015
№ 101 від 28.01.2016
№ 87 від 09.02.2017}

Національна рада, керуючись статтями 21, 22 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статтями 15, 17 Закону України "Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", ВИРІШИЛА:

1. Затвердити План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, що додається.

2. Управлінню правового забезпечення подати це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу зв'язків із ЗМІ та громадськістю оприлюднити це рішення в засобах масової інформації.

4. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Національної ради від 09.11.2006 № 904 "Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Національної ради В.Манжосова.

6. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Національної ради

В. Манжосов




ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної ради
України з питань телебачення
і радіомовлення
01.12.2010 № 1684
(у редакції рішення
Національної ради України
з питань телебачення
і радіомовлення
18.02.2015  № 212)


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 грудня 2010 р.
за № 1294/18589

ПЛАН
розвитку національного телерадіоінформаційного простору

I. Загальні положення

1.1. Цей План розвитку визначає мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада), порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж, багатоканальних телемереж і способи забезпечення безпеки інформаційного простору на території України.

1.2. Цей План розвитку є основою для прийняття Національною радою рішень щодо створення та розвитку каналів мовлення й телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначення конкурсних умов та оголошення конкурсів на отримання ліцензій на мовлення, визначення умов ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.

1.3. Цей План розвитку складається з двох частин: плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення, та основних вимог щодо змістового наповнення і співвідношення форматів мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

1.4. Цей План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.

1.5. Загальна характеристика телерадіоінформаційного простору, перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнонаціональне, регіональне ефірне теле- та радіомовлення, план дій на 2017 рік щодо розвитку телерадіомовлення в Херсонській області та організації мовлення на території Криму, розвиток телекомунікаційної інфраструктури та телерадіомовлення у зоні проведення антитерористичної операції та на прикордонних територіях наведені у додатках 1 - 4 до цього Плану.

{Пункт 1.5 розділу I в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

II. План використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення

1. Створення та розвиток радіо- та телеканалів мовлення, мереж мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України

1.1. Після створення юридичної особи публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України” (далі - НСТУ) Національна рада переоформлює ліцензії на мовлення НСТУ на позаконкурсних засадах на підставі поданої заяви в установленому законодавством порядку.

1.2. Національна рада на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює щорічний звіт про діяльність НСТУ, складений Правлінням НСТУ, затверджений та поданий Національній раді Наглядовою радою НСТУ.

1.3. Основою для створення та розвитку суспільно-політичного телеканалу є мережа мовлення НСТУ в аналоговому та цифровому стандартах.

1.4. Платформою для створення культурно-освітнього каналу суспільного телебачення є мережа мовлення НСТУ у цифровому стандарті з логотипом UA:Культура.

1.5. Радіоканали суспільного мовлення створюються на основі мережі мовлення НСТУ не менше ніж на трьох загальнонаціональних радіоканалах: суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному.

1.6. З метою забезпечення НСТУ радіочастотним ресурсом у діапазоні 87,5-108 МГц та подальшого розширення мереж трьох загальнонаціональних радіоканалів Національною радою замовляється розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України “Про радіочастотний ресурс України”, на підставі пропозицій НСТУ; також проводяться заходи з підготовки відключення аналогового телевізійного мовлення на 4 (85,25 МГц) і 5 (93,25 МГц) телевізійних каналах.

1.7. Національна рада розглядає питання розбудови трьох каналів - УР-1, УР-2 та УР-3 у цифрових мультиплексах (багатоканальних телемережах із загальнонаціональним покриттям).

1.8. Національна рада спільно з НСТУ здійснює аналіз проліцензованого радіочастотного ресурсу НСТУ, задіяного для потреб радіомовлення, з метою впорядкування мереж УР-1, УР-2, УР-3 та ефективного використання радіочастотного ресурсу.

1.9. Загальнонаціональна державна радіомережа в діапазоні середніх та довгих хвиль скерована на виконання завдання національної безпеки в радіомовленні та забезпечує можливість отримання інформації (радіомовлення, сигнали, спеціальні повідомлення) на всій території України та за її межами.

1.10. Національна рада підтримує модернізацію середньохвильової мережі державного радіомовлення.

1.11. З метою підтримки децентралізації, виробництва гіперлокального контенту, збільшення території охоплення сигналом програм Суспільного мовлення (Українське радіо), покриття телерадіопрограмами територій, не покритих сигналом мовлення, на прикордонних територіях та територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями Луганської та Донецької областей, територією анексованої Автономної Республіки Крим, створення та розвитку системи оповіщення населення Національна рада сприяє розвитку:

місцевого мовлення;

мовлення територіальних громад, у тому числі за рахунок впровадження малопотужного FM-радіомовлення.

{Глава 1 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

2. Порядок створення нових та розбудова діючих мереж теле- та радіомовлення

2.1. Створення нових каналів телерадіомовлення та розбудова діючих телерадіомереж загальнонаціональних, регіональних і місцевих мовників відбуваються на замовлення Національної ради у порядку, визначеному цим Планом розвитку та чинним законодавством.

2.2. Можливість і умови користування радіочастотним ресурсом визначаються висновками щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом України “Про радіочастотний ресурс України”.

2.3. Телерадіоорганізація, яка має на меті створення нового каналу мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, подає до Національної ради інформацію, наведену в додатках 8 - 11 до Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, від 01 листопада 2012 року № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 57/22589, письмову згоду власника висотної споруди на встановлення технічного засобу мовлення та програмно-економічне обґрунтування створення нового каналу.

2.4. Національна рада після розгляду зазначених пропозицій телерадіоорганізацій розглядає питання про замовлення розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України “Про радіочастотний ресурс України”.

2.5. Національна рада розбудовує мережі телерадіомовлення за умови належного державного фінансування розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення (звукове мовлення) шляхом ліцензування на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) відповідно до вимог Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

2.6. З метою збереження цілісності мережі радіомовлення загальнонаціональних і регіональних каналів мовлення та програмного наповнення дані про частоти або обсяг мовлення долучаються до раніше виданих Національною радою ліцензій на мовлення за зверненням телерадіоорганізацій.

2.7. Національна рада аналізує стан використання частотних присвоєнь нижнього піддіапазону ультракоротких хвиль (65,8-74 МГц) та розробляє пропозиції щодо перспективності їхнього подальшого використання з урахуванням досвіду європейських країн.

2.8. З метою визначення фактичної території розповсюдження програм ліцензіат надає до Національної ради виміри напруженості електромагнітного поля або карти покриття, згідно з якими вносяться відповідні зміни до ліцензії, у тому числі на підставі інформації щодо фактичної експлуатації радіоелектронного засобу, зазначеної ліцензіатом у заяві про переоформлення ліцензії.

2.9. Внаслідок скорочення кількості радіоточок проводового мовлення Національна рада разом з іншими державними органами та установами запроваджує заміщення цієї технології на ефірне мовлення в діапазоні 87,5-108 МГц для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, а також для організації системи оповіщення.

{Глава 2 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3. Принципи та порядок переходу до цифрового ефірного телерадіомовлення

{Назва глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3.1. В Україні цифрове наземне ефірне теле- та радіомовлення реалізується у смугах радіочастот, визначених Планом використання радіочастотного ресурсу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815 (далі - План використання радіочастотного ресурсу), у стандартах DVB-T, DVB-T2 та DRM, Т-DAB відповідно.

{Пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3.2. Національна рада сприяє затвердженню національних стандартів для забезпечення подальшого розвитку цифрового наземного ефірного телевізійного мовлення в стандарті DVB-T2.

{Пункт 3.2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3.3. Національна рада аналізує інформацію щодо охоплення територій та населення цифровим сигналом, зони невпевненого прийому для покращення покриття цифровим сигналом.

{Пункт 3.3 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

3.4. Вимкнення аналогового телебачення з одночасним переплануванням і впровадженням цифрового ефірного телебачення відбуватиметься поетапно.

3.5. Включення областей та населених пунктів України до відповідного етапу вимкнення аналогового телебачення здійснюється, враховуючи необхідність:

{Абзац другий пункту 3.5 глави 3 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

{Абзац третій пункту 3.5 глави 3 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

захисту інформаційного простору України;

{Абзац другий пункту 3.5 глави 3 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

забезпечення безперервності мовлення телекомпаній та їх прийому населенням на всій території країни;

{Абзац третій пункту 3.5 глави 3 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

ефективного використання радіочастотного ресурсу, враховуючи технічні можливості стандарту DVB-T2.

{Абзац четвертий пункту 3.5 глави 3 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

{Пункт 3.6 глави 3 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3.6. Завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення здійснюється у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу. Суб’єкти господарювання, які використовують аналогові засоби мовлення, можуть припинити їхнє використання за власним бажанням раніше визначеного строку припинення використання радіотехнології “Аналогове телевізійне мовлення” та звернутися до Національної ради з відповідною заявою.

{Пункт глави 3 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3.7. В останню чергу вимикаються телеканали, які використовуються НСТУ, телерадіоорганізаціями місцевого (регіонального в межах області) мовлення, які не мають ліцензії на цифрове мовлення, за умови нестворення завад цифровим засобам мовлення, та канали, що працюють на прикордонних територіях з країною-агресором та Республікою Молдова, а також у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (окуповані території Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та місто Севастополь), на територіях, які розташовані на лінії зіткнення, а також на територіях, які межують із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим.

{Пункт глави 3 розділу II в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

{Пункт 3.9 глави 3 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3.8. У разі надходження висновків УДЦР Національна рада розглядатиме питання про створення додаткових мультиплексів та добудову діючих.

{Пункт глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3.9. Національна рада сприяє продовженню мовлення ліцензіатів, які мовлять в аналоговому форматі, але не отримали ліцензії на цифрове мовлення.

3.10. З метою реалізації прав телерадіоорганізацій на переоформлення чинних ліцензій у зв’язку з впровадженням цифрового телебачення Національна рада звертається до УДЦР щодо визначення вільного радіочастотного ресурсу, придатного для створення місцевих цифрових багатоканальних телемереж у порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України “Про радіочастотний ресурс України”, відповідно до пропозицій, наданих місцевими телерадіоорганізаціями.

3.11. Національна рада за зверненням ліцензіатів переглядає розподіл програм у багатоканальних телемережах МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 для загальнонаціонального покриття.

3.12. Конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення Національна рада проводить за наявності вільних каналів у цифрових мультиплексах.

{Пункт глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3.13. Національна рада в межах повноважень розглядає питання створення провайдерами програмної послуги платних пакетів програм у багатоканальних цифрових ефірних телемережах для надання якісних, різноманітних програм всім верствам населення.

{Пункт глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

3.14. З метою безперешкодного доступу до програм ефірного цифрового мовлення їх розповсюдження здійснюється у відкритому доступі без застосування систем кодування, за винятком систем цифрового платного мовлення.

3.15. Національна рада розглядає заяви мовників та ухвалює рішення про продовження ліцензій на ефірне мовлення з використанням аналогових телевізійних каналів. Строк дії таких ліцензій встановлюється відповідно до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” з приміткою “До прийняття Національною радою окремого рішення про перехід на цифрове мовлення або вимкнення аналогового телевізійного мовлення у регіоні”, враховуючи кінцевий термін застосування радіотехнології аналогового телевізійного мовлення, визначений Планом використання радіочастотного ресурсу.

{Пункт 3.15 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3.16. Конкурси на отримання ліцензій на ефірне телевізійне мовлення з використанням аналогових каналів не оголошуються, якщо це не викликано необхідністю інформаційної безпеки держави або забезпечення потреб місцевого телерадіомовлення.

{Пункт глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

{Пункт 3.18 глави 3 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3.17. Усі ліцензіати багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 зобов’язані брати участь в інформуванні населення про перехід країни на цифровий стандарт мовлення, зокрема про дати відключення аналогового ефірного мовлення у регіонах, про причини переходу до цифрового мовлення, аргументи щодо необхідності переходу саме в ці терміни, представлення переваг, які отримають споживачі від переходу на цифрове мовлення в державі, умови подальшого доступу до сигналу вітчизняних телеканалів з ефіру; щодня безкоштовно транслювати у своїх програмах інформацію, зміст якої відповідає вимогам соціальної реклами, загальним хронометражем 5 хвилин на добу, з яких 30 % - у прайм-таймі.

{Пункт глави 3 розділу II в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

3.18. З метою найширшого охоплення населення цифровим телевізійним мовленням до вимкнення аналогового телебачення Національна рада сприяє здійсненню комплексу заходів щодо:

заохочення населення стосовно отримання або придбання обладнання для прийому цифрового сигналу (зокрема забезпечення за рахунок держави пільгових категорій громадян, соціальна реклама, привабливе змістове наповнення телепрограм);

залучення органів місцевого самоврядування, громадських благодійних організацій з метою сприяння придбанню обладнання для прийому цифрового сигналу;

роз’яснення серед населення способів покращення умов прийому програм цифрового ефірного телебачення (зокрема налаштування приймальних антен на цифрові передавачі, правильне налаштування обладнання для прийому цифрового сигналу, застосування сертифікованих антенних систем);

розробки технічних заходів стосовно збільшення кількості домогосподарств, які прийматимуть програми цифрового телебачення (зокрема добудова малопотужних передавачів у зонах невпевненого прийому телевізійного сигналу).

3.19. Національна рада здійснює консультації з громадськістю та органами державної влади з метою нормативного врегулювання питання щодо тарифів на телекомунікаційні послуги, що надаються для потреб телерадіомовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

3.20. Вивільнення частотного ресурсу від засобів аналогового та цифрового мовлення для впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого покоління здійснюватиметься після повного переходу від аналогового до цифрового мовлення у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу, за наявності висновків УДЦР щодо вільного радіочастотного ресурсу для заміни діючих телевізійних каналів.

{Пункт глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

3.21. Національна рада в межах повноважень, передбачених законодавством, організовує заходи щодо обговорення технічних вимог до цифрового сигналу, технічної якості зображення телевізійних каналів, приймального телевізійного обладнання тощо.

{Пункт глави 3 розділу II в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017}

3.22. З урахуванням розвитку новітніх медіа-послуг Національною радою вивчається питання розвитку технології HbbTV, яка завдяки впровадженню цифрового мовлення зробить можливим створення конкурентного середовища з електронним телегідом, що забезпечить платформу для нових бізнес-можливостей для мовників та провайдерів програмної послуги.

4. Порядок створення і розвитку ефірних багатоканальних телемереж у діапазоні 11,7-12,5 ГГц

{Назва глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

4.1. У разі створення багатоканальної ефірної телемережі з використанням технології “МІТРІС” Національна рада звертається до суб’єктів господарювання з пропозицією стосовно надання впродовж визначеного терміну пропозицій щодо технічної розробки мережі мовлення.

4.2. Створення і розвиток багатоканальних ефірних цифрових телемереж з використанням технології “МІТРІС” у районах, віддалених від великих міст, у сільській місцевості, на складних за рельєфом територіях як альтернативних мережам цифрового ефірного мовлення здійснюються із застосуванням обладнання систем, визначених відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу, за умови нестворення радіозавад супутниковому мовленню.

4.3. Інформація про населені пункти, на території яких можливе створення такої мережі, публікується на офіційному веб-сайті Національної ради.

4.4. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії провайдера програмної послуги з використанням технології “МІТРІС”, за допомогою радіозв’язку в розподільчих системах надають програмну послугу шляхом ретрансляції телерадіопрограм відповідно до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

{Пункт 4.5 глави 4 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

5. Порядок створення і розвитку супутникових каналів мовлення та введення в дію Національної супутникової системи зв’язку та мовлення

5.1. Створення і розвиток супутникових каналів мовлення та телемереж (DTH-платформ) відбуватимуться у смугах частот, передбачених Планом використання радіочастотного ресурсу, з дотриманням державних стандартів та норм технічної якості мовлення.

5.2. У ліцензії на супутникове мовлення зазначаються технічні параметри супутникового каналу мовлення, визначені умовами договору з оператором телекомунікацій та оператором супутникового ретранслятора, організаційно-технічні зобов’язання ліцензіата.

5.3. З метою захисту інформаційного простору Національною радою проводяться консультації з телерадіоорганізаціями, громадськістю та органами державної влади стосовно використання національних супутникових засобів мовлення, створення національної супутникової мережі, ліцензування національної супутникової мережі та розгляду питань законодавчого врегулювання цих процесів.

6. Спрощення регулювання діяльності провайдерів програмної послуги

6.1. Для реалізації вимог Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, з метою підвищення рівня конкуренції на ринку платних послуг та доступу населення до інформації, захисту прав абонентів, стимулювання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, спрощення процедури ліцензування провайдерів програмної послуги запроваджується принцип технологічної нейтральності, який полягає в однаковому підході до провайдерів незалежно від технології, що ними застосовується для надання програмної послуги.

6.2. З метою уникнення діяльності суб’єктів господарювання, які надають програмні послуги без отримання відповідної ліцензії, Національна рада планує:

опрацювання звернень від громадських організацій та об’єднань, які займаються питаннями діяльності провайдерів програмної послуги, з метою унеможливлення протиправної діяльності суб’єктів господарювання на ринку телекомунікаційних послуг;

{Абзац другий пункту 6.2 глави 6 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

проведення нарад (конференцій), розміщення інформаційних матеріалів на офіційному веб-сайті Національної ради та роз’яснення переваг роботи у правовому полі над діяльністю без відповідної ліцензії;

звернення до органів державної влади щодо вжиття заходів стосовно припинення діяльності без відповідної ліцензії таких суб’єктів господарювання;

{Абзац четвертий пункту 6.2 глави 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

ініціювання внесення змін до законодавства щодо посилення відповідальності за діяльність без відповідної ліцензії та порушення прав інтелектуальної власності у сфері телебачення і радіомовлення;

{Абзац п'ятий пункту 6.2 глави 6 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

підтримку заходів щодо запровадження принципів чесної конкуренції у діяльності провайдерів програмної послуги.

{Пункт 6.2 глави 6 розділу II доповнено абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

{Пункт 6.3 глави 6 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

6.3. З метою захисту неповнолітніх від перегляду програм, які можуть завдати значної шкоди їхній психіці, провайдери програмної послуги обмежують такий перегляд згідно з чинним законодавством.

ІІI. Основні вимоги щодо змістового наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору

1. Регулювання у частині програмної концепції мовлення складається із:

1) заходів щодо дерегуляції та спрощення процедури ліцензування мовлення;

{Підпункт 1 пункту 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

2) моніторингу телерадіопрограм з метою контролю та нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями норм законодавства та умов ліцензій, зокрема, у частині програмної концепції мовлення, а у зв’язку з обмеженістю частотного ресурсу, який використовують ефірні мовники, з метою забезпечення виконання телерадіоорганізаціями програмної концепції і ліцензійних зобов’язань рекомендацій утриматись від внесення змін до ліцензій у частині програмної концепції впродовж року з дня початку ними мовлення;

3) моніторингу радіопрограм з метою нагляду за дотриманням ліцензіатами обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 3 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

4) моніторингу телерадіопрограм щодо дотримання ліцензіатами (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07:00 та 23:00 передач європейського виробництва;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 4 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

5) контролю за виконанням зобов’язань, які телерадіоорганізації взяли під час конкурсу (зокрема обсяг дитячих передач, частка музичних творів українських авторів та виконавців, обов’язкове розміщення соціально важливих програм);

6) розгляду заяв на переоформлення ліцензій в порядку, визначеному Законом України “Про телебачення і радіомовлення”.

2. Формування програмної концепції мовлення складається з:

1) визначення формату мовлення на підставі звернення телерадіомовників за одним із двох чи обома такими критеріями:

за цільовою аудиторією (сімейний, дитячий, чоловічий, жіночий);

за тематичним спрямуванням програм (інформаційний, спортивний, музичний, суспільно-політичний, релігійний);

2) рекомендацій телерадіокомпаніям при визначенні жанрів програм та передач керуватися такими характеристиками:

інформаційно-аналітичні і публіцистичні передачі характеризуються актуальністю інформації та поняттям “інформаційний привід”, привертають увагу до поточної інформації (брифінг, дискусія, журналістське розслідування, інтерв’ю, новини, репортаж, ток-шоу, телеміст тощо);

культурно-мистецькі передачі присвячуються мистецтву та його історії, окремим напрямам, діячам та особистостям, які діяли чи діють у різних галузях художньої творчості;

науково-просвітницькі передачі відрізняються особливістю інформації, яка полягає в послідовному викладенні наукових даних з елементами естетичного та емоційного характеру (навчальні передачі, передачі, що інформують про найважливіші події у світі науки та техніки, пропагують останні наукові досягнення, розповідають про новітні винаходи тощо);

розважальні передачі поєднують в собі ознаки гумору, гри, розраховані на емоційну реакцію аудиторії, пов’язану з отриманням позитивних емоцій (реаліті-шоу, ток-шоу, вікторини, шоу та підбірка музичних творів для радіо тощо);

дитячі передачі та аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію, створюються з урахуванням тематичних, психічних та емоційних вікових особливостей дитячої аудиторії (дошкільного, шкільного, підліткового та юнацького віку), чітко зорієнтовані по змісту на вищевказану аудиторію; головними формами дитячої теле- та радіопродукції є повнометражні та короткометражні художні фільми, документальні фільми, телевізійні фільми та серіали, анімаційні фільми, аудіовізуальні твори, наприклад, музичні відеокліпи, жанрові передачі (спортивні, музичні, пізнавальні, розважальні), дитячі телерадіовистави, постановки тощо;

освітні передачі – передачі (в тому числі ті, що містять аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію), спрямовані на розумово-пізнавальну і творчу діяльність з отриманням знань, умінь та навичок або їх вдосконаленням в різних галузях науки, техніки, культури, мистецтва тощо з метою максимального засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці;

{Підпункт 2 пункту 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3) основних принципів мовлення:

телерадіоорганізація формує свою програмну концепцію і редакційну політику з урахуванням основоположних конституційних прав і свобод людини та громадянина, з повагою до їхньої честі, гідності та принципів свободи слова і висловлювань (вираження поглядів);

програмна концепція телерадіоорганізації повинна формуватися за принципом точності та об’єктивності. Факти, які подаються глядачу/слухачу телерадіоорганізацією, повинні точно відповідати реальним подіям і даним;

телерадіоорганізація не наводить у програмі/передачі даних, про які відомо, що вони неправдиві або недостовірні;

важливою засадою діяльності телерадіоорганізації є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування цього права.

{Пункт 2 розділу III доповнено новим підпунктом 3 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3. Забезпечення збалансованим різноформатним мовленням кожного територіального сегмента телерадіоінформаційного простору полягає в:

1) сприянні:

змістовому наповненню та пропорційному співвідношенню форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору;

впровадженню державної політики протекціонізму щодо поширення програм і передач вітчизняного виробництва;

створенню умов для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян України та національних меншин, а також потреб етнічних українців, які живуть за межами України;

реалізації прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення; недопущенню в інформаційних та інших телерадіопрограмах закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

забезпеченню ідеологічного і політичного плюралізму у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації; розвитку суспільного, громадського, освітнього, культурологічного мовлення;

забезпеченню доступу до інформації особам з особливими потребами; забезпеченню прав національних меншин;

розробці технічних стандартів рівня гучності звуку реклами та створенню методології контролю за рівнем гучності звуку реклами;

{Підпункт 1 пункту 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

2) врахуванні для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян під час ліцензування мовлення:

наявності у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору програм збалансованого змістовного наповнення та різноманітних форматів мовлення;

сприяння розвитку регіонального та місцевого мовлення;

дотримання вимог до програмної концепції, визначених під час конкурсу на відповідну ліцензію;

необхідності подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;

{Підпункт 2 пункту 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3) наданні у процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування переваги телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні, дитячі), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова;

4) проведенні аналізу телерадіопростору на місцях;

5) здійсненні ґрунтовного аналізу ліцензійної діяльності вітчизняних загальнонаціональних, регіональних, місцевих та закордонних мовників за умови відповідного фінансування з метою максимального територіального охоплення каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територіальних категорій, запровадження цифрового мовлення та відповідного технологічного переоснащення діючих каналів та мереж мовлення, для об’єктивної оцінки стану мовлення ліцензіатів та його доцільності у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

4. Принципами добору (пакетування) програм провайдерами програмної послуги, придбаних для ретрансляції в телемережах (крім цифрових ефірних телемереж), є:

1) забезпечення провайдерами програмної послуги всім абонентам можливості отримання програм універсальної програмної послуги (крім провайдерів програмної послуги ефірних цифрових телемереж, багатоканальних телемереж “МІТРІС”, “ММDS”), затверджених рішеннями Національної ради;

2) перелік програм універсальної програмної послуги затверджується Національною радою для населеного пункту (села, селища, міста, району, області, всієї України), на території якого провадить діяльність провайдер програмної послуги, з урахуванням виду технології, що використовується для провадження такої діяльності, згідно із законодавством України;

3) перелік програм універсальної програмної послуги визначається за територіальним та технологічним критеріями з урахуванням такого підходу:

для технологій “МІТРІС” та “MMDS” універсальна програмна послуга відсутня у зв’язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного ресурсу;

для технологій DVB-T/DVB-T2 універсальна програмна послуга відсутня у зв’язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного ресурсу та конкурсним відбором програм для розповсюдження у багатоканальній телемережі провайдера програмних послуг;

для технологій ОТТ (або подібної інтернет-технології доставки програм) та DTH (або подібної супутникової технології доставки програм), для яких територією надання програмних послуг є уся територія України, універсальна програмна послуга включає телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада”;

для аналогової та цифрової технологій (DVB-C тощо), IPTV та будь-яких інших технологій, які мають географічну прив’язку до території надання програмних послуг, програми телерадіоорганізацій ефірного та багатоканального мовлення місцевої та регіональної категорій мовлення, а також телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада” долучаються до складу універсальної програмної послуги з урахуванням території розповсюдження цих програм (населений пункт, район, область, територія усієї України);

для аналогової технології радіопрограми НСТУ не включаються до переліку програм універсальної програмної послуги у разі відсутності технічної можливості;

4) затверджені переліки програм універсальної програмної послуги для населених пунктів, в яких здійснюється діяльність провайдерів програмної послуги, публікуються на офіційному веб-сайті Національної ради. У разі відсутності затвердженого переліку програм універсальної програмної послуги на офіційному веб-сайті для певних населених пунктів провайдер програмної послуги звертається до Національної ради із заявою щодо необхідності розробки універсальної програмної послуги із зазначенням населених пунктів або районів, в яких планується надання програмних послуг. На підставі поданої заяви Національна рада приймає рішення щодо затвердження переліку програм універсальної програмної послуги з подальшим опублікуванням на офіційному веб-сайті;

5) рекомендація суб’єктам господарювання включати до складу загальної концепції добору програм не менше 50 % програм вітчизняних мовників;

6) рекомендація щодо розміщення програм провайдерами програмної послуги в такій послідовності:

універсальна програмна послуга;

інші програми вітчизняних телеорганізацій, які отримали ліцензії Національної ради на мовлення;

іноземні програми, які включені до переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України.

{Пункт 4 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

5. До питань захисту інформаційного простору держави як до одного з основних та пріоритетних завдань Національної ради належать:

1) моніторинг телерадіопростору та недопущення поширення інформації, яка містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

2) сприяння у межах своєї компетенції створенню і поширенню ліцензіатами телевізійного контенту, який відповідає національним інтересам, суспільним потребам та формує позитивний імідж України;

{Підпункт 2 пункту 5 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3) припинення ретрансляції провайдерами програмної послуги іноземних програм, зміст яких не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавству України;

4) розроблення за участю громадськості порядку визнання змісту іноземних програм таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, сприяння розробці проекту закону України про аудіовізуальні послуги, який серед іншого передбачає механізм забезпечення прозорості і доступності інформації про кінцевих вигодоодержувачів, володільців істотної участі та пов’язаних осіб телерадіоорганізацій;

{Підпункт 4 пункту 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

5) організація заходів із залученням представників індустрії у сфері телебачення і радіомовлення щодо припинення діяльності суб’єктів господарювання без отримання у встановленому законодавством порядку відповідної ліцензії;

6) участь у розробці механізмів санкціонованого поширення програм, недопущення порушення авторських прав на програмний продукт, контрольованої реалізації карток доступу до програм зарубіжних супутникових платформ;

7) створення умов для спільного запровадження телерадіоорганізаціями та операторами телекомунікацій заходів з підготовки призначених для трансляції телекомунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі до оповіщення у цих умовах; активна участь у нарадах, метою яких є приведення діяльності суб’єкта господарювання у відповідність до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про телекомунікації”;

8) ураховуючи законодавчу заборону діяльності суб’єктів господарювання у сфері телерадіомовлення без отримання відповідної ліцензії, в разі надходження інформації або скарг щодо фактів здійснення такої діяльності суб’єктами господарювання Національна рада звертається відповідно до органів державної влади;


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору