Про затвердження Каталогу можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань
Міноборони України, Мінфін України, Мінінфраструктури [...]; Наказ, Інформація, Перелік [...] від 07.07.2012446/810/385/605/501/781/336/284/519
Документ z1260-12, чинний, поточна редакція — Прийняття від 07.07.2012
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 10.09.2012. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

07.07.2012  № 446/810/385/605/501/781/336/284/519


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 липня 2012 р.
за № 1260/21572

Про затвердження Каталогу можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань

На виконання вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 598 "Про затвердження Порядку забезпечення підтримки з боку України міжнародних миротворчих операцій та навчань" НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Каталог можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань, що додається.

2. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України

Д.А. Саламатін

Міністр фінансів України

Ю.В. Колобов

Віце-прем’єр-міністр України -
Міністр інфраструктури
України



Б.В. Колесніков

Міністр внутрішніх
справ України
генерал внутрішньої
служби України




В.Ю. Захарченко

Віце-прем’єр-міністр України -
Міністр охорони
здоров’я України



Р.В. Богатирьова

Міністр економічного
розвитку і торгівлі України


П.О. Порошенко

Міністр екології
та природних ресурсів України


Е.А. Ставицький

Голова Служби
безпеки України
генерал-лейтенант



І.О. Калінін

Голова Державної
прикордонної служби України
генерал армії України



М.М. Литвин




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України,
Міністерства фінансів України,
Міністерства інфраструктури
України,
Міністерства внутрішніх
справ України,
Міністерства охорони
здоров’я України,
Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України,
Міністерства екології
та природних ресурсів України,
Служби безпеки України,
Адміністрації Державної
прикордонної служби України
07.07.2012
№ 446/810/385/605/501/781/336/284/519


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 липня 2012 р.
за № 1260/21572

КАТАЛОГ
можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань

І. Загальні положення

1.1. Аналіз глобальної воєнно-політичної обстановки свідчить, що одним із дієвих механізмів урегулювання воєнно-політичних конфліктів, забезпечення стабільності на регіональному рівні, створення умов нормалізації обстановки в конфліктних регіонах, відновлення та збереження миру є міжнародна миротворча діяльність.

Найбільш вагомим елементом міжнародної миротворчої діяльності України залишаються Збройні Сили України, що мають відповідні матеріально-технічні ресурси, досвідчені кадри та напрацьовану систему співробітництва з міжнародними структурами щодо організації та проведення заходів миротворчої діяльності в сучасних умовах.

Миротворча діяльність Збройних Сил України забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України з підтримання миру відповідно до законодавства України, національних пріоритетів, військових і цивільних можливостей держави. Сьогодні практична організація та здійснення миротворчої діяльності - це налагоджений комплекс, що включає законодавчу, воєнно-теоретичну, практичну та інші складові. Важливим фактором у цьому процесі є здатність України забезпечити своєчасну і якісну підтримку міжнародних миротворчих операцій та навчань (далі - підтримка) на території України.

Підтримка на території України включає:

планування та проведення міжнародних миротворчих операцій та навчань (далі - міжнародна операція);

забезпечення проходження прикордонних та митних процедур під час перетину державного кордону;

забезпечення безпеки підрозділів збройних сил інших держав (далі - підрозділ) на території України;

переміщення особового складу, озброєння, військової техніки та інших матеріально-технічних засобів;

ефективне використання інфраструктури та ресурсів держави;

матеріально-технічне, фінансове та інші види забезпечення.

1.2. Цей Каталог визначає об’єкти військової та цивільної інфраструктури, їх можливості щодо забезпечення підрозділів, які тимчасово розміщуються або діють на території України або перетинають транзитом її територію, територіальне море або повітряний простір. Каталог дозволяє планувати заходи підтримки за кількісними та якісними показниками, проводити необхідні розрахунки щодо проведення міжнародних операцій, конкретизувати оперативні плани, опрацьовувати і актуалізувати умови підтримки, ефективно використовувати інфраструктуру та ресурси держави відповідно до положень міжнародних договорів України.

1.3. У цьому Каталозі терміни "підрозділ збройних сил іншої держави", "країна, що направляє", "місця забезпечення підтримки операцій та навчань", "види підтримки" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України", постанові Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 598 "Про затвердження Порядку забезпечення підтримки з боку України міжнародних миротворчих операцій та навчань" та Меморандумі про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, ратифікованому Законом України від 17 березня 2004 року № 1607-IV "Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України".

1.4. Основними завданнями забезпечення підтримки є:

організація взаємодії між військовим та цивільним секторами держави для ефективного використання їх ресурсів;

визначення та підтримання в готовності до застосування сил і засобів забезпечення підтримки;

забезпечення проходження прикордонних та митних процедур під час перетину державного кордону;

забезпечення безпеки під час переміщення особового складу, озброєння, військової техніки та інших матеріально-технічних засобів до та в місцях забезпечення підтримки операцій та навчань;

всебічне забезпечення військ під час проведення міжнародної операції;

закупівля, зберігання та розподіл матеріально-технічних засобів;

технічне обслуговування, ремонт, евакуація пошкодженої техніки та інших технічних засобів;

надання медичного обслуговування та інших видів підтримки.

Інформація для оновлення цього Каталогу надається Міністерством інфраструктури України та Державною митною службою України у межах компетенції до Міністерства оборони України (далі - Міноборони) щокварталу, іншими центральними органами виконавчої влади - у разі виникнення необхідності внесення змін.

1.5. Органи управління, на які покладені функції забезпечення підтримки (далі - органи підтримки), організовують взаємодію між військовим та цивільним секторами для ефективного використання ресурсів держави, узгоджують з командуваннями країн, що направляють, питання фінансування та відшкодування вартості матеріально-технічних ресурсів і послуг, які надаються Україною, здійснюють контроль за своєчасним та повним забезпеченням підтримки.

Контактна інформація щодо органів підтримки, з якими командувач (країни, що направляють) підтримує взаємодію під час планування та забезпечення підтримки, наведена в додатку 1 до цього Каталогу.

1.6. Система забезпечення підтримки включає: органи підтримки, об’єкти військової та цивільної інфраструктури, сили та засоби забезпечення підтримки.

Забезпечення підтримки включає надання необхідного обсягу матеріально-технічних засобів (ресурсів) та послуг на території України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України.

Міжвідомча координаційна група організовує взаємодію між центральними органами виконавчої влади і командувачем (країнами, що направляють) з питань забезпечення підтримки та виконує інші завдання стосовно виконання міжнародних зобов’язань України з питань підтримки.

Організація, координація та контроль за здійсненням заходів підтримки покладаються на Міноборони.

Координація дій між органами підтримки і командувачем (країнами, що направляють) обумовлена необхідністю виконання заходів безпеки підрозділів, уникнення непорозумінь під час забезпечення підтримки та досягнення високого рівня виконання поставлених завдань.

Система забезпечення підтримки наведена в додатку 2 до цього Каталогу.

1.7. Забезпечення підтримки здійснюється відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів. Країни, що направляють, завчасно узгоджують питання щодо перетину державного кордону, сплати мита, забезпечення безпеки, переміщення, розміщення, харчування тощо.

Правовідносини у зазначеній сфері регулюються такими нормативно-правовими актами:

Конституція України;

Закон України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України";

Закон України "Про міжнародні договори України";

Указ Президента України від 19 січня 2002 року № 52 "Про порядок внесення і розгляду пропозиції щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у спільних військових навчаннях";

постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 598 "Про затвердження Порядку забезпечення підтримки з боку України міжнародних миротворчих операцій та навчань";

Угода між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил, ратифікована Законом України від 02 березня 2000 року № 1510-ІІІ "Про ратифікацію Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди";

Подальший додатковий протокол до Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил, ратифікований Законом України від 20 квітня 2000 року № 1687-ІІІ "Про ратифікацію Подальшого додаткового протоколу до Угоди між державами - Учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил";

Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, ратифікований Законом України від 17 березня 2004 року № 1607-IV "Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України" (далі - Меморандум).

Виконання умов міжнародних договорів України впливає на визначення розмірів мита під час перетину підрозділами державного кордону України.

Фінансування та відшкодування вартості матеріально-технічних ресурсів, послуг, які надаються Україною, здійснюються в порядку, передбаченому статтею 6 Меморандуму та іншими міжнародними договорами України, за умови відшкодування цих витрат за рахунок коштів ООН, НАТО, ОБСЄ або інших міжнародних організацій.

1.8. Під час проведення міжнародної операції підрозділи дотримуються загальних правил охорони навколишнього природного середовища, особливо під час перевезення (утилізації) вибухонебезпечних речовин.

Міноборони надає країнам, що направляють, копії нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища, а саме:

Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про відходи";

Лісового кодексу України, Водного кодексу України, Земельного кодексу України.

У разі забруднення місцевості Міноборони вживає заходів щодо очищення території за кошти країни, яка це спричинила, відповідно до вимог законодавства. Країни, що направляють, відповідають за порушення вимог нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.

ІІ. Організація прийому підрозділів

2.1. Перетинання державного кордону підрозділами, переміщення транспортних засобів, вантажів, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів здійснюються в пунктах пропуску через державний кордон, відкритих для відповідного виду сполучення (морського, повітряного, залізничного, автомобільного) у порядку, визначеному законодавством України.

Пункти пропуску через державний кордон на залізничних станціях, в акваторіях морських (річкових) портів і в аеропортах (на аеродромах) відкриваються (закриваються) згідно з рішенням Кабінету Міністрів України.

Зустріч підрозділів на території України проводиться відповідно до законодавства та міжнародних договорів.

Для планування переміщення підрозділів країна, що направляє, надсилає запит до Міноборони (не менше ніж за 90 діб) з інформацією щодо місця, часу прибуття особового складу і майна, способу перевезення (авіаційним транспортом, наземним або водним шляхом).

Міноборони направляє своїх представників із групами зв’язку на пункт пропуску через державний кордон для надання допомоги підрозділам під час проходження прикордонного та митного контролю, подальшого переміщення та розташування в місцях забезпечення підтримки.

2.2. Мережа аеропортів (аеродромів), які спроможні приймати особовий склад та матеріально-технічні засоби, наведена в додатку 3 до цього Каталогу.

Аеродром Львів - аеродром сфери управління Міністерства інфраструктури України, який розташований на південно-західній околиці міста Львова, є першокласним та призначений для прийняття літаків типу Ил-76, Ту-154 та нижчого класу.

Аеродром Озерне - аеродром Повітряних Сил Збройних Сил України, який розташований за 10 км на південний схід від міста Житомира, є першокласним та призначений для прийняття літаків типу Ил-62, Ил-76, Ту-154 та нижчого класу.

Аеродром Кульбакіно - аеродром Повітряних Сил Збройних Сил України, який розташований за 4 км на південний схід від міста Миколаєва, є першокласним та призначений для прийняття літаків типу Ил-76, Ту-154 та нижчого класу.

Аеродром Мелітополь - аеродром Повітряних Сил Збройних Сил України, який розташований за 5 км на північний захід від міста Мелітополя, є першокласним та призначений для прийняття літаків типу Ил-76, Ту-154 та нижчого класу.

Аеродром Бельбек - аеродром Повітряних Сил Збройних Сил України, який розташований за 8 км на північ від міста Севастополя, є першокласним та призначений для прийняття літаків типу Ил-62, Ил-76, Ту-154 та нижчого класу.

Загальна характеристика аеропортів (аеродромів) наведена в додатку 4 до цього Каталогу.

2.3. Морські порти чорноморського басейну, які можуть приймати підрозділи та матеріально-технічні засоби, наведені в додатку 5 до цього Каталогу.

Одеський морський торговельний порт (МТП) (4632N3054E). Призначення порту - вантажно-пасажирські перевезення, перевезення та перевантаження нафти і нафтопродуктів, металобрухту, лісу, зерна, продуктової групи вантажів. Територія порту складається з пасажирського та робочого районів. Загальна площа критих складських приміщень - 47900 кв. м, загальна площа відкритих складських майданчиків - 271500 кв. м. Загальна ємність складських майданчиків - 70 тис. тонн. Порт оснащений сучасними засобами механізації перевантажувального процесу, вантажними кранами вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн. Порт має шляхи залізничного, автомобільного сполучення та сучасний морський пасажирський вокзал.

Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (СМП) (4649N3157E). Призначення порту - вантажно-пасажирські перевезення, перевантаження генеральних вантажів, контейнерів, продуктової групи вантажів. Загальна площа критих складських приміщень - 40000 кв. м, загальна площа відкритих складських майданчиків - 240000 кв. м. Порт оснащений засобами механізації, вантажними кранами вантажопідйомністю від 10 до 40 тонн. Порт має шляхи залізничного та автомобільного сполучення.

Феодосійський морський торговельний порт (МТП) (4501N3523E). Призначення порту - вантажно-пасажирські перевезення, перевантаження вантажів, нафтопродуктів і контейнерів. Територія порту загальною площею 13,44 га складається з двох вантажних районів. Загальна площа критих складських приміщень - 2494 кв. м, відкритих складських майданчиків - 16056 кв. м, суховантажних складів-навісів - 1002 кв. м. Порт оснащений засобами механізації перевантажувального процесу, вантажними кранами вантажопідйомністю від 5 до 32 тонн. Порт має автомобільні та залізничні шляхи сполучення.

Допоміжний порт: Морський торговельний порт "Южний" (4501N3523E). Призначення порту - перевантаження вантажів, обслуговування суден. Територія порту має загальну площу 220 га та складається з двох вантажних районів. Порт оснащений засобами механізації перевантажувального процесу, вантажними кранами вантажопідйомністю від 16 до 70 тонн. Площа критих складських приміщень - 2300 кв. м, відкритих складських майданчиків - 17000 кв. м.

Загальна характеристика морських портів наведена в додатку 6 до цього Каталогу.

Кількість спеціально відведених місць на узбережжі, які можуть використовуватися для висадки підрозділів та вивантаження матеріально-технічних засобів, а також придатність пляжів (спеціальних місць) для цього визначаються додатково, після проведення рекогносцирування місцевості та відповідного узгодження.

2.4. Станції залізничної мережі України можуть приймати (відправляти) військові поїзди (2 - 5 поїздів за добу), забезпечувати завантаження, розвантаження та зберігання матеріально-технічних засобів.

Перелік залізничних станцій та їх можливості з навантаження та вивантаження військових ешелонів наведено в додатку 7 до цього Каталогу.

2.5. Можливості щодо забезпечення по кожному класу включають такі поправки та обмеження.

Клас 1. Забезпечення продовольством та водою здійснюється за допомогою цивільних установ або військових джерел забезпечення. Підвіз продовольства здійснюється силами та засобами цивільних установ, підрозділів Збройних Сил України. Асортимент, вимоги щодо якості свіжих та заморожених продуктів, зазначені у заяві про потреби, визначаються відповідними технічними угодами.

Інформація про систему водопостачання в місцях забезпечення підтримки або поблизу них буде надаватися додатково. Для відповідних умов зберігання продовольства та іншого майна використовуються стаціонарні та мобільні засоби зберігання.

Клас 2. Об’єднує обмежені можливості забезпечення запасними частинами, за винятком найпоширенішого обладнання. Інформація про наявність військових (цивільних) пралень, наметів, ковдр та табірного обладнання надається додатково.

Клас 3. Забезпечення пально-мастильними матеріалами здійснюється з військових джерел або цивільними підрядниками. Місця зберігання пально-мастильних матеріалів відповідають вимогам щодо умов зберігання та розташовані поруч з автомобільними і залізничними шляхами сполучення.

Клас 4. Забезпеченням фортифікаційними та будівельними матеріалами займаються цивільні підрядники.

Клас 5. Забезпечення необхідними боєприпасами, вибуховими та хімічними речовинами всіх типів буде надаватися відповідно до технічної угоди та угоди про спільну реалізацію. Місця зберігання боєприпасів, вибухових та хімічних речовин відповідають вимогам щодо умов зберігання.

Під час планування особлива увага приділяється питанням рівня забезпеченості матеріально-технічними засобами за класами забезпечення, з якими пов’язане виконання поставлених завдань.

2.6. Функція обслуговування обумовлює заходи щодо підтримання озброєння та військової техніки (далі - ОВТ) у робочому стані. Обслуговування та використання ОВТ відносяться до компетенції країн, що направляють.

Забезпечення обладнанням та надання приміщень для обслуговування ОВТ здійснюються Україною. Капітальний ремонт передбачає повне відновлення всіх видів ОВТ на підприємствах України (надання цієї послуги узгоджується з країнами, що направляють, із складанням письмової угоди).

Під час експлуатації ОВТ проводиться технічне обслуговування на всіх етапах міжнародної операції. Незначні поломки усуваються на місці або в місцях забезпечення підтримки. Якщо техніку відремонтувати не вдається, її транспортують до сервіс-центрів, де проводиться кваліфікований ремонт. Евакуацією недієздатного обладнання займаються відповідні військові або цивільні організації наявними силами та засобами евакуації.

2.7. Надання первинної медичної допомоги належить до компетенції підрозділів. Спеціалізована (вторинна) та високоспеціалізована (третинна) медична допомога залежно від масштабу проведення міжнародної операції може надаватися однією з країн, що направляє. Це питання обов’язково узгоджується з країнами, що направляють. У разі якщо це не передбачено, під час переміщення підрозділів у межах держави та в місцях забезпечення підтримки Україна забезпечує надання спеціалізованої (вторинної) та високоспеціалізованої (третинної) медичної допомоги в закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності.

Можливе надання таких послуг: невідкладна медична допомога; медичне транспортування санітарним транспортом; стоматологічна допомога; надання лікувально-профілактичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах; санітарно-гігієнічні заходи та заходи ветеринарного контролю (зазначене медичне забезпечення підрозділів відповідає рівню медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України).

Заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності залучаються до надання медичної допомоги особовому складу підрозділів на договірній основі відповідно до законодавства України та на підставі укладених міжнародних договорів з країнами, що направляють.

Країни, що направляють, є відповідальними за відшкодування закладам охорони здоров’я вартості наданих медичних послуг.

2.8. Кабельна система зв’язку діє на всій території та забезпечує доступ до громадських та приватних мереж (включаючи Інтернет), мереж мобільного зв’язку (включаючи роумінг) та обмежений доступ до загальної лінії зв’язку.

Забезпечення засобами радіозв’язку та виділення частот належать до компетенції відповідних центральних органів виконавчої влади.

2.9. Питання розміщення, транспортування, зберігання матеріально-технічних засобів, електропостачання, забезпечення харчуванням, питною водою, каналізацією, вивезення відходів тощо вирішуються з організаціями на договірній основі. Детальна інформація щодо можливостей місць забезпечення підтримки із зазначених питань надається в інформаційних картках цих місць.

ІІІ. Можливості підтримки Сухопутних військ Збройних Сил України

3.1. Військово-сухопутні зони відповідальності органів військового управління Сухопутних військ Збройних Сил України включають територію:

Західного оперативного командування - Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей;

Південного оперативного командування - Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської і Херсонської областей;

територіального управління "Північ" - Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської і Чернігівської областей та міста Києва.

Оперативні командування (територіальні управління) з питань оперативного управління підпорядковуються Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України.

3.2. Командування Сухопутних військ Збройних Сил України координує та здійснює контроль за виконанням заходів підтримки в межах своєї відповідальності.

Схема управління та контролю забезпечення підтримки Командування Сухопутних військ Збройних Сил України наведена в додатку 8 до цього Каталогу.

3.3. Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України визначено 4 (чотири) місця забезпечення підтримки операцій та навчань, які наведені в додатку 9 до цього Каталогу.

Інформація щодо можливостей місць забезпечення підтримки операцій та навчань з розміщення, харчування, зв’язку, ремонтного забезпечення, наявності та технічного оснащення складських приміщень, медичного та інших видів підтримки, регіональні та локальні карти наведені в додатку 10 до цього Каталогу.

ІV. Можливості підтримки Повітряних Сил Збройних Сил України

4.1. Аеропорти (аеродроми), визначені в допоміжних документах до Меморандуму, використовуються для прийому підрозділів, озброєння, військової техніки та інших матеріально-технічних засобів.

Технічні характеристики злітно-посадкових смуг аеропортів (аеродромів) забезпечують прийом літаків багатонаціональних сил типів C5/C17/C141 або їх аналогів.

4.2. Командування Повітряних Сил Збройних Сил України координує та здійснює контроль за виконанням заходів підтримки в межах своєї відповідальності.

Група зв’язку бере безпосередню участь у зустрічі, зосередженні та переміщенні підрозділів до місць забезпечення підтримки.

Схема управління та контролю забезпечення підтримки Командування Повітряних Сил Збройних Сил України наведена в додатку 11 до цього Каталогу.

4.3. Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України визначено 5 (п’ять) місць забезпечення підтримки операцій та навчань, які наведені в додатку 12 до цього Каталогу.

Аеродром спільного використання Озерне призначений для забезпечення національної безпеки і оборони України. На території аеродрому є основна злітно-посадкова смуга (3050?60 м, армобетон), запасна ґрунтова злітно-посадкова смуга (3050х250 м) та техніко-експлуатаційна частина. Пункт пропуску через державний кордон - відсутній.

Аеродром спільного використання Кульбакіно призначений для забезпечення національної безпеки і оборони України. На території аеропорту є основна злітно-посадкова смуга (3250?60-80 м, армобетон), запасна ґрунтова злітно-посадкова смуга (2400х60 м) та техніко-експлуатаційна частина.

Аеропорт Львів призначений та використовується як аеропорт розосередження. На території аеропорту є основна злітно-посадкова смуга (2510х45 м, асфальтобетон).

Аеродром Мелітополь призначений для забезпечення національної безпеки і оборони України. На території аеропорту є основна злітно-посадкова смуга (2500х80 м, армобетон), запасна ґрунтова злітно-посадкова смуга (2200х60 м), техніко-експлуатаційна частина. На аеродромі Мелітополь пункт пропуску через державний кордон відсутній.

Аеропорт Севастополь-Бельбек є комбінованим цивільно-військовим аеропортом. Цивільний аеропорт у структурі військової авіабази використовує ті самі смуги, що й військовий. На території аеропорту є основна злітно-посадкова смуга (3000х48 м, ПАГ-18), запасна ґрунтова злітно-посадкова смуга (2000х60 м), техніко-експлуатаційна частина та ангари. Цивільна частина аеропорту складається з пасажирських терміналів, ангарів, устаткування для забезпечення авіаційним пальним внутрішніх рейсів.

Засоби зв’язку та радіотехнічного забезпечення в аеропортах спроможні забезпечити зліт та посадку літаків за схемою об’єднаної системи посадки з радіотехнічною системою посадки.

Повітряний радіозв’язок забезпечується в короткохвильовому діапазоні (1,5-30 МГц) та в ультракороткохвильовому діапазоні (108-144 МГц, 230-280 МГц). Наземний радіозв’язок забезпечується в короткохвильовому діапазоні (1,5-30 МГц) та в діапазоні метрових хвиль (20-60 МГц).

Інформація щодо можливостей місць забезпечення підтримки операцій та навчань, регіональна та локальна карти наведені в додатку 13 до цього Каталогу.

V. Можливості підтримки Військово-Морських Сил Збройних Сил України

5.1. Командування військово-морських баз співпрацюють із керівництвом цивільних морських портів, які мають достатнє обладнання та необхідну кількість водного транспорту. Військові та цивільні морські порти здійснюють переміщення підрозділів, завантаження та розвантаження матеріально-технічних засобів.

5.2. Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України координує та здійснює контроль за виконанням заходів підтримки в межах своєї відповідальності.

Група зв’язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України бере безпосередню участь у зустрічі, зосередженні та переміщенні підрозділів до місць забезпечення підтримки.

Схема управління та контролю забезпечення підтримки Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України наведена в додатку 14 до цього Каталогу.

5.3. Командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України визначено 6 (шість) місць забезпечення підтримки операцій та навчань, які наведені в додатку 15 до цього Каталогу.

Західна військово-морська база розташована на північно-західній частині узбережжя Чорного моря в місті Одесі. База має власні стаціонарні та плавучі причали загальною довжиною 315 м. Власних засобів кранової механізації на базі немає.

Найближча станція навантаження (розвантаження) - Одеса-Товарна (6 км), найближчий цивільний порт - Одеський МТП (0,1 км), найближчий цивільний аеропорт постачання - Одеський аеропорт (20 км).

Південна військово-морська база розташована в західній частині Кримського півострова у смт Новоозерне. База має власні стаціонарні та плавучі причали загальною довжиною 3142 м, з них один паливний причал. Власних засобів кранової механізації на базі немає.

Найближча станція навантаження (розвантаження) - Євпаторія-Товарна (6 км), найближчий цивільний порт - Євпаторійський МТП (0,1 км), найближчий цивільний аеропорт (аеродром) постачання - Сімферополь (115 км), найближчий військовий аеропорт (аеродром) постачання - аеродром Саки (70 км).

Пункт базування "Севастополь" розташований у південно-західній частині Кримського півострова в місті Севастополі. Пункт базування має 15 власних стаціонарних та плавучих причалів загальною довжиною 1680,8 м. Власних засобів кранової механізації на території бази немає. Найближча станція навантаження (розвантаження) - Севастополь-Товарний (7 км), найближчий аеропорт (аеродром) постачання - аеродром Бельбек (30 км).

Інформація щодо можливостей місць забезпечення підтримки операцій та навчань, регіональні та локальні карти наведені в додатку 16 до цього Каталогу.

5.4. Цей Каталог надає інформацію щодо можливостей основних портів акваторії чорноморського басейну, в яких можливо здійснювати навантаження (розвантаження) та зберігання озброєння, військової техніки та інших матеріально-технічних засобів. Усі порти поєднані автомобільними шляхами сполучення. До більшості портів підведені залізничні шляхи сполучення. Деякі порти можуть здійснювати завантаження (розвантаження) військової техніки, оснащені складськими приміщеннями та необхідною крановою механізацією.

Одеський морський торговельний порт діє цілодобово, у розпорядженні є буксирні судна та лоцманська служба. Порт має карантинну гавань, забезпечений сучасною механізацією перевантаження, електроенергією, водою та засобами зв’язку. Порт з’єднаний із загальною мережею автомобільних та залізничних доріг. Поруч із портом знаходиться місто Одеса.

Довжина причального фронту - понад 9000 м, глибина - 12,5 м. Вихідний та вхідний канали - довжиною 4000 м та роздільною шириною 150 м. Канал регулярно очищується та є єдиним входом. Фарватер чітко позначений буйками та сигнальними вогнями.

Якірна стоянка знаходиться за межами порту та забезпечує безпечну стоянку для великих кораблів. Глибина якірної стоянки № 355 становить 10 м, № 354 - 20 м.

Перевезення: 28 млн тонн на рік.

Максимальний тоннаж суден - дедвейтом до 136 тис. тонн, осадка - 12,5 м, довжиною до 300 м.

Спеціалізований морський порт "Октябрьск" діє цілодобово, у розпорядженні є буксирні судна та лоцманська служба. Порт забезпечений електроенергією, водою та засобами зв’язку. Порт з’єднаний із загальною мережею залізничних доріг. Поруч із портом знаходиться місто Миколаїв.

Довжина причального фронту - 1530 м, глибина - 11,5 м. Вихідний та вхідний канали довжиною 750 м та роздільною шириною 150 м. Канал регулярно очищується та є єдиним входом. Фарватер чітко позначений буйками та сигнальними вогнями.

Якірна стоянка знаходиться за межами порту, забезпечує безпечну стоянку для великих кораблів, дає можливість розвертатися на 3600 з урахуванням зміни напрямку вітру та течії в морі. Глибина становить 10,3 м.

Перевезення: 2300 тис. тонн на рік.

Максимальний тоннаж суден: осадка - 10,3 м.

Феодосійський морський торговельний порт діє цілодобово, у розпорядженні є буксирні судна та лоцманська служба. Порт забезпечений електроенергією, водою та телефонним зв’язком. Порт з’єднаний із загальною мережею залізничних доріг. Поруч із портом знаходиться місто Феодосія.

Довжина причального фронту - 674 м, глибина - 6,6 - 11,3 м. Фарватер чітко позначений буйками та сигнальними вогнями.

Якірна стоянка знаходиться за межами порту, забезпечує безпечну стоянку для великих кораблів, дає можливість розвертатися на 3600 з урахуванням зміни напрямку вітру та течії в морі. Глибина становить 10,0 м.

Перевезення: 2400 тис. тонн на рік.

Максимальний тоннаж суден: осадка - 11 м.

Картки можливостей Одеського морського торговельного порту, спеціалізованого морського порту "Октябрьск", Феодосійського морського торговельного порту щодо можливостей підтримки наведені у додатку 17 до цього Каталогу.

VІ. Загальновійськові полігони

6.1. Для проведення міжнародних операцій та навчань доступні 2 (два) загальновійськових полігони Збройних Сил України, які наведені в додатку 18 до цього Каталогу.

Загальновійськовий полігон "Яворівський" - полігон першої категорії, знаходиться на відстані 60 км від міста Львова та 20 км від міста Яворів. Призначений для забезпечення виконання завдань бойової підготовки військ Західного оперативного командування.

Дозволяє проводити:

тактичні навчання з бойовою стрільбою механізованих, танкових, аеромобільних військ (до бригади включно) із застосуванням артилерії, засобів протиповітряної оборони, тактичної авіації та вертольотів вогневої підтримки;

десантування парашутним або посадковим способом (до аеромобільного полку);

штатні стрільби з танків (БМП, БТР), артилерії (з обмеженням), стрілецької зброї всіх систем та видів;

виконання вправ із водіння бойових машин і автомобільної техніки;

проведення всіх заходів польової підготовки підрозділів родів військ та спеціальних військ;

багатонаціональні навчання тощо.

Загальновійськовий полігон "Широколанівський" - полігон першої категорії, знаходиться на відстані 40 км від міста Миколаєва, 50 км від аеропорту Миколаїв та 45 км від аеродрому Кульбакіно.

Дозволяє проводити:

тактичні навчання з бойовою стрільбою механізованих, танкових, аеромобільних військ (до бригади включно) із застосуванням артилерії, засобів протиповітряної оборони, тактичної авіації та вертольотів вогневої підтримки;

бойові стрільби з танків (БМП, БТР), артилерії, засобів протиповітряної оборони, стрілецької зброї всіх систем та видів.

Картки даних Яворівського та Широколанівського загальновійськових полігонів щодо можливостей підтримки наведені у додатку 19 до цього Каталогу.

VІІ. Переміщення підрозділів

7.1. Інфраструктура транспортної мережі України з’єднана з міжнародною транспортною мережею через Європейські коридори, що перетинають країну з півночі на південь та із заходу на схід. Національна транспортна мережа покриває всю територію і гарантує взаємний зв’язок залізниць, доріг, портів і аеропортів.

Пересування підрозділів під час руху в Україну, у її межах та поза її територією здійснюються відповідно до законодавства України і підписаних міжнародних договорів.

Схема управління, контролю та взаємодії під час планування та здійснення переміщення Збройних Сил України наведена в додатку 20 до цього Каталогу.

7.2. Функції планування, управління та контролю за виконанням військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом загального користування здійснює Центральне управління військових сполучень Збройних Сил України (далі - ЦУВіСп) спільно з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, організаціями та установами.

Основні сфери відповідальності ЦУВіСп:

організація військових сполучень на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті загального користування;

інформування національних та міжнародних цивільних організацій про загальні військові переміщення й транспортну ситуацію;

сприяння доступу до цивільного транспортного майна для підтримки національних та міжнародних вимог щодо транспортування.

Центр координації перевезень у Збройних Силах України - відсутній.

7.3. Широка мережа автомобільних та залізничних шляхів може використовуватися підрозділами під час проведення міжнародної операції згідно з положеннями міжнародних договорів.

Транспортування та підтримка руху охоплюють планування, виконання та контроль за рухом так само, як і забезпечення транспортним майном, вантажними платформами та матеріальним обладнанням.

Військове та цивільне майно залежно від дистанції, тривалості, терміновості та інших вимог щодо транспортування буде перевозитися автомобільними шляхами (далі - автошляхи).

Строк подання заявки на перевезення вантажів автошляхами України становить:

загальних вантажів - 14 діб;

великогабаритних вантажів - 30 діб;

хімічних та вибухонебезпечних речовин - 30 діб.

Використання дорожньої мережі проводиться відповідно до законодавства України.

Основні автомобільні шляхи України наведені в додатку 21 до цього Каталогу.

Стандартна ширина колії залізниці в Україні становить 1520 мм. У разі здійснення переміщень на територію держави залізничним транспортом виникає необхідність здійснювати перевантаження вантажів та техніки з рухомого складу західноєвропейської колії (1435 мм) на рухомий склад колії 1520 мм або здійснювати заміну колісних пар вагонів.

Залізнична мережа покриває практично всю територію України та з’єднує із сусідніми країнами (Румунія, Молдова, Угорщина, Словаччина, Польща, Білорусь, Росія). ЇЇ загальна експлуатаційна довжина становить 22 079,2 км (двоколійних - 7 185,8 км, одноколійних - 14 893,4 км), у тому числі 9 306, 2 км - електрифікованих, та зв’язує міжнародні кордони сусідніх країн (Росія - Польща, Росія - Румунія, Росія - Словаччина, Росія - Угорщина, Росія - Молдова, Білорусь - Румунія, Білорусь - Словаччина, Білорусь - Угорщина, Білорусь - Молдова), проходячи через такі пункти: Зернове, Горностаївка, Бережесть, Удрицьк, Заболоття, Ворожба, Козача Лопань, Тополі, Ізварине, Красна Могила, Успенська, Ягодин, Рава-Руська, Мостиська, Чоп, Дякове, Вадул-Сірет, Ларга, Могилів-Подільський, Кучурган. Основні залізничні шляхи України наведені в додатку 22 до цього Каталогу.

Країни, що направляють, можуть здійснювати перевезення майна залізницею за допомогою цивільних транспортних засобів, які належать залізницям на договірній основі. За планування та виконання перевезень залізничним транспортом відповідає ЦУВіСп.

7.4. Українська дільниця Чорноморського басейну розташована в межах від мису Бурнас уздовж північно-західного узбережжя Криму до мису Чауда. Довжина берегової смуги басейну становить 826 миль (1329 км).

Дільниця Азовського басейну розташована в межах від мису Чауда уздовж західного узбережжя Керченської протоки, західного узбережжя Азовського моря до державного кордону з Росією. Довжина берегової смуги становить 220 миль (354 км).

Залізнична мережа зв’язана з морськими портами, де проводиться завантаження (розвантаження): Одеса, Миколаїв, Севастополь, Феодосія, Іллічівськ, Південний. Внутрішня залізнична мережа порту Іллічівськ зв’язана з лінією поромів Іллічівськ - Варна. Більшість залізничних станцій має навантажувальні платформи та обмежену кількість платформ, обладнаних пересувними засобами завантаження (розвантаження).

Загальна мережа складається з 20 морських портів. Для завантаження (розвантаження) військових вантажів можуть використовуватися порти Одеса, Миколаїв, Севастополь, Євпаторія, Феодосія.

7.5. Повітряна мережа включає встановлені повітряні коридори (маршрути) та цивільні аеропорти, які наведені в додатку 23 до цього Каталогу.

Україна може збільшити використання у військових цілях можливостей цивільних авіапідприємств щодо транспортування та переміщення, зокрема пасажирських літаків, якщо це буде необхідно.

7.6. Мінімальний рівень використання транспортних можливостей включає такі засоби цивільного та військового залізничного транспорту:

7426 пасажирських вагонів;

4429 критих вагонів (довжина - 13800 мм, ширина - 2760 мм);

2766 платформ (довжина - 13300 мм, ширина - 2770 мм);

30188 напіввагонів (довжина - 12076 мм, ширина - 2878 мм).

За необхідності для транспортування техніки, майна, контейнерів та особового складу підрозділів можуть бути задіяні залізничні вагони експлуатаційного парку, які не виконують перевезення цивільних вантажів та пасажирів.

Максимальний рівень застосування транспортних можливостей включає такі засоби цивільного та військового залізничного транспорту:

11165 пасажирських вагонів;

4830 критих вагонів (довжина - 13800 мм, ширина - 2760 мм);

2486 платформ (довжина - 13300 мм, ширина - 2770 мм);

14726 напіввагонів (довжина - 12076 мм, ширина - 2878 мм).

Заступник
Міністра оборони України -
керівник апарату



В.М. Можаровський

{Додатки 1-13, 14-23}



вгору