Документ z1039-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 15.10.2009

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
15.10.2009 N 173
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 листопада 2009 р.
за N 1039/17055

Про затвердження Правил охорони праці
у феросплавному виробництві

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила охорони праці у феросплавному
виробництві (далі - Правила), що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність наказ Державного
комітету України по нагляду за охороною праці від 19.02.97 N 32
"Про затвердження Правил безпеки у феросплавному виробництві".
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.
4. Начальнику управління організації державного нагляду в
металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І.
забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру
нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0109641-09 )
та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Комітету Дунаса С.В.
Голова Комітету С.О.Сторчак

ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва О.Кужель
В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців В.Биковець
Генеральний директор
Федерації роботодавців України В.Надрага
Президент Спілки орендарів
і підприємців України Віктор Хмільовський
Головний державний
санітарний лікар України,
Перший заступник
Міністра охорони здоров'я України О.М.Біловол
Перший заступник керівника
Спільного представницького органу
профспілок Г.В.Осовий
Голова Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики Л.В.Лосюк
Міністр регіонального розвитку
та будівництва України Василь Куйбіда
Заступник Міністра промислової
політики України С.Г.Грищенко
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України С.Богданов
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.Миколайчук
Голова Центрального комітету
профспілки трудящих металургійної
і гірничодобувної промисловості
України В.І.Казаченко
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Третьяков

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
15.10.2009 N 173
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 листопада 2009 р.
за N 1039/17055

ПРАВИЛА
охорони праці у феросплавному виробництві

I. Галузь застосування
1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання,
які займаються проектуванням, будівництвом, експлуатацією,
реконструкцією і ремонтом об'єктів феросплавного виробництва.
2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників при
організації й виконанні робіт, пов'язаних із проектуванням,
будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, дослідженням,
налагодженням і ремонтом обладнання підприємств і
дослідно-промислових цехів феросплавного виробництва.
II. Загальні положення
1. Проектування, будівництво та реконструкція феросплавних
підприємств та їх устаткування повинні здійснюватися відповідно до
будівельних норм і правил СНиП 2.09.02-85* "Производственные
здания", Державних санітарних правил планування та забудови
населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 19.06.96 N 173 ( z0379-96 ) (далі -
ДСП 173-96), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
24.07.96 за N 379/1404, Правил пожежної безпеки в Україні,
затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі -
НАПБ А.01.001-2004), Положення про порядок проведення державної
експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та
реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів
виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону
праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
23.06.94 N 431 ( 431-94-п ).
2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом
(реконструкцією) підприємств здійснюється відповідно до вимог
Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008
N 923 ( 923-2008-п ) (в редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 20.05.2009 N 534) ( 534-2009-п ).
3. Підприємство, яке розпочинає (продовжує) виконання робіт
підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів,
устаткування підвищеної небезпеки, повинно отримати дозвіл
відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з
нагляду за охороною праці та його територіальними органами,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003
N 1631 ( 1631-2003-п ).
4. Вносити зміни в конструкції діючого основного
устаткування, а також змінювати технологічні схеми без узгодження
з проектною організацією або заводом-виготовлювачем не
дозволяється.
5. На феросплавних підприємствах роботодавець розробляє та
затверджує положення про службу охорони праці відповідно до
Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом
Державного комітету України з нагляду за охороною праці від
15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі -
НПАОП 0.00-4.21-04).
6. Усі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем
інструкції з охорони праці. Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам
Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого
наказом Держнаглядохоронпраці України Міністерства праці та
соціальної політики України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за
N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і
затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що
діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету
України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132
( z0020-94 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).
7. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України
"Про охорону праці" ( 2694-12 ) під час укладання трудового
договору ознайомити працівників за особистим підписом про умови
праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть
працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не
усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх
права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.
8. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити
фінансування та організувати проведення попереднього (під час
прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності)
медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків,
встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників
певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованим
у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
9. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах,
зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і
небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 29.12.93 N 256 ( z0051-94 ), зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260. Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками
дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення
важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 10.12.93 N 241 ( z0194-93 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.
10. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на
роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими
і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385. Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми
дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення
важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства
охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 ( z0183-96 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за
N 183/1208.
11. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони
праці здійснюється відповідно до Типового положення про порядок
проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці,
затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі -
НПАОП 0.00-4.12-05).
12. Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем
роботи необхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної
безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі,
спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки
на підприємствах, в установах та організаціях України,
затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 ( z1148-03 ),
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за
N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).
13. На підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною
небезпекою ( z0232-05 ), затвердженого наказом Державного комітету
України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15
( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), з
урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляється і
затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою,
для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна
перевірка знань з питань охорони праці.
14. Роботи підвищеної небезпеки необхідно проводити за
нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається
відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної
небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог чинного
законодавства. У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної
небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та
технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення
робіт у конкретних умовах. Перелік посад керівників та фахівців, які мають право
видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою
посадовою особою підприємства.
15. У кожному феросплавному цеху повинні бути складені плани
локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно
до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації
аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по
нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної
політики України від 17.06.99 N 112 ( z0424-99 ), зареєстрованого
у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі -
НПАОП 0.00-4.33-99).
16. На підприємствах незалежно від форм власності при
настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування
та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004
N 1112 ( 1112-2004-п ).
17. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників
спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального
захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог
Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та
інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної
промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від
27.08.2008 N 187 ( z0918-08, za918-08 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі -
НПАОП 27.0-3.01-08), а також мийними і знешкоджувальними засобами
згідно з нормами чинного законодавства. Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають
відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту.
18. Порядок видачі, зберігання і користування засобами
індивідуального захисту повинен відповідати вимогам Положення про
порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним
взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого
наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони
праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за
N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).
19. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами
праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними
харчовими продуктами згідно з нормами нормативно-правових актів.
III. Загальні вимоги щодо створення
безпечних умов праці
1. На електропечі, розливні машини, випалювальні печі та
ковші повинні бути складені паспорти, що містять основні технічні
дані та відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 "Єдина система
конструкторської документації. Експлуатаційні документи"
(ДСТУ ГОСТ 2.601-2006). Усі ковші повинні бути пронумеровані. До паспорта ковша
повинні бути внесені номер, наданий заводом-виготовлювачем, і
номер, наданий підприємством, що експлуатує ківш. У період експлуатації в позначення паспорта необхідно вносити
всі дані про зміни, що відбулися на агрегатах, про проведені
капітальні ремонти, а також про аварії, що мали місце, великі
неполадки і заходи, яких необхідно вжити при ліквідації їх
наслідків. Експлуатація плавильних агрегатів за наявності течі води з
системи водоохолодження не допускається. Наявність вологи в місцях
можливого зіткнення з розплавленим металом або шлаком не
допускається.
2. На феросплавних підприємствах (цехах), що будуються або
перебувають на реконструкції, дробарки, кульові млини, грохоти,
барабанні змішувачі та інше технологічне устаткування для
переробки матеріалів, що утворює пил, слід установлювати в
пилоізолювальних камерах. При рівнях шумів, що перевищують
граничнодопустимі за санітарними нормами, камери повинні бути
звукоізольованими. Конструкція камер повинна забезпечувати можливість
спостереження за устаткуванням під час проведення технологічних
процесів, а також вільний доступ до устаткування при ремонтних
роботах. Камери повинні мати монтажні отвори, а також монорейки та
інші пристрої для заміни устаткування або окремих його елементів
при проведенні ремонту без розбирання камер. На діючих підприємствах повинно бути здійснене максимально
можливе укриття і герметизація вказаного устаткування.
3. Для запобігання просочуванню газу на дозувальний майданчик
з електропечі в мантеля електродів повинні бути зроблені повітряні
ущільнення, водяні затвори або інші пристрої, а завантажувальні
труби закритих печей повинні бути постійно заповнені шихтою або
мати відсікальний пристрій.
4. Для забезпечення безпечної роботи устаткування й
агрегатів, а також для взаємної ув'язки й узгодження в роботі
працівників, безпосередньо керуючих механізмами, і працівників,
зайнятих ремонтом, повинна застосовуватися бирочна система.
5. При проектуванні нового устаткування у схемах керування
повинен передбачатися ключ-бирка, який унеможливлює включення
механізмів сторонніми особами.
6. Ключ-бирка, що працює у схемах оперативних ланцюгів,
повинен знаходитися в особи, що безпосередньо керує механізмом. Ключ-бирка повинен прийматися і передаватися позмінно. Якщо в
момент передачі зміни агрегат знаходиться в ремонті, ключ-бирка
приймається після закінчення ремонту від особи, відповідальної за
його проведення. При відсутності ключа-бирки з будь-якої причини пуск агрегату
не дозволяється. Про відсутність ключа-бирки повинно бути негайно
доведено до відома керівника дільниці та складено акт. Після складання акта повинен видаватися дублікат ключа-бирки.
7. При закочуванні і викочуванні візків з технологічним
посудом перебування працівників на незахищених ділянках біля колій
і натяжного троса ближче ніж на 5 м від них не допускається. Рух
візків повинен бути плавним, таким, що виключає переливання металу
і шлаку через край посуду.
8. Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці
у феросплавних цехах необхідно передбачити: ефективну аерацію будівель; облаштування вентиляційних і аспіраційних пристроїв,
повітряне й повітряно-водяне душування робочих зон і робочих
місць; кондиціювання повітря; захист від джерел тепловипромінювання, електричних,
ектромагнітних і магнітних полів, ультразвуку, шуму; широке використання засобів колективного та індивідуального
захисту; нормальну освітленість; систематичне і ретельне прибирання приміщень.
9. Феросплавні підприємства відповідно до вимог чинного
законодавства повинні мати: гардеробні; душові та вмивальні; камери для знепилення спецодягу; сушарки для робочого одягу; механічні пральні, ремонтні майстерні для спецвзуття та
спецодягу; приміщення особистої гігієни для жінок; вбиральні; кімнати для паління; приміщення для видачі молока або рівноцінних харчових
продуктів. Усі побутові приміщення повинні бути обладнані установками
загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої вентиляції
відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы
вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91 "Отопление,
вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91).
10. Освітленість робочих місць повинна відповідати вимогам
ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених
наказом Міністерства будівництва, архітектури та
житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168
( v0168667-06 ).
11. У феросплавному виробництві на працівників можуть
впливати такі шкідливі фактори: тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад
токсичних речовин залежать від використовуваних у виробництві
феросплавів матеріалів. У зону дихання працівників можуть
надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази
різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо),
їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини
(фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на
організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати
причиною хронічних і професійних захворювань; випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове,
видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можливе ураження
органів зору; теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів феросплавного
виробництва, інтенсивність якого залежить від температури
попереднього підігріву матеріалів, їх габаритів тощо. Через
відсутність засобів індивідуального захисту вплив теплового
випромінювання може призвести до порушень терморегуляції, навіть
до теплового удару. Контакт із нагрітими феросплавами може
викликати опіки; іскри, бризки і викиди розплавлених феросплавів можуть стати
причиною опіків; електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм
визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу; ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки.
Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики,
інтенсивності і тривалості впливу; шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела
живлення та ін. Вплив шуму на організм залежить від спектральної
характеристики і рівня звукового тиску; локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти; напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися
через тіло людини; іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та
негативно заряджених іонів; статичне навантаження. Внаслідок перенапруги можуть виникати
захворювання нервово-м'язового апарата плечового пояса.
12. Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні
відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих
приміщень, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 )
(далі - ДСН 3.3.6.042-99).
13. Допустимі рівні шуму, ультразвуку та інфразвуку повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования
безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та Санітарних норм
виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
01.12.99 N 37 ( va037282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.037-99). У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути
знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати
засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному
рівні шуму більше 120 дБА - дистанційне керування виробничим
процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний
процес.
14. Допустимі рівні загальної та локальної вібрації повинні
відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная
безопасность. Общие требования" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90) та
Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної
вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного
лікаря України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 ) (далі -
ДСН 3.3.6.039-99).
15. Інтенсивність електромагнітних полів промислової частоти
повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические
поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и
требования к проведению контроля на рабочих местах" та Державних
санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних
полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 18.12.2002 N 476 ( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).
16. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к возуху рабочей зоны" (далі -
ГОСТ 12.1.005-88). Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від
класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу не рідше
1 разу на 10 діб; для II класу - не рідше 1 разу на місяць, для
III - IV класів - не рідше 1 разу на квартал. Залежно від
конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути
змінена за узгодженням з органами державного
санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні
відповідності вмісту шкідливих речовин III - IV класів небезпеки
рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити
контроль не рідше 1 разу на рік.
17. Для захисту працівників від випромінювання зварювальної
дуги в ультрафіолетовій, інфрачервоній та видимій областях спектра
необхідно використовувати щиток зварювальника за ГОСТ 12.4.035-78
"ССБТ. Щитки защитные лицевые для электросварщиков. Технические
условия" із захисними світлофільтрами.
18. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93
"ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие
требования". Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від
статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79
"ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов
защиты".
19. За протипожежною безпекою виробничі приміщення повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность.
Общие требования".
20. Для захисту атмосферного повітря від забруднення
шкідливими речовинами, які утворюються при виробництві
феросплавів, повинні бути передбачені заходи відповідно до вимог
ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления
допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями",
Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених
місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами),
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від
09.07.97 N 201 ( v0201282-97 ) (далі - ДСП-201-97).
21. Контроль санітарно-гігієнічного стану у феросплавних
цехах повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.1.005-88,
ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля
вибрации на рабочих местах. Технические требования",
ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового
давления на рабочих местах", ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы
установления значений шумовых характеристик стационарных машин",
ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот.
Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению
контроля (СТ СЭВ 5801-86)", ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы
измерения шума на рабочих местах".
22. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу
здійснюється відповідно до ДСП 201-97 ( v0201282-97 ),
ГОСТ 17.2.3.02-78, ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера.
Правила контроля качества воздуха населенных пунктов".
23. Улаштування систем водопостачання та каналізації повинно
відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети
и сооружения", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и
канализация зданий" та СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые
здания".
24. Джерела водопостачання, які використовуються для
постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати
вимогам ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного
хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические
требования и правила выбора".
25. Якість питної води, води для душу, умивальників повинна
відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода
питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383
( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН N 383-96).
26. Виробничі та побутові приміщення феросплавних підприємств
повинні бути забезпечені питною водою.
27. Обладнання та експлуатація бойлерних установок, баків для
нагрівання води та водоводяних теплообмінників гарячого
водопостачання повинні відповідати вимогам Правил безпечної
експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом
Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці
та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), СНиП 2.04.01-85 та
ДБН В.2.5-38-2008 "Теплові мережі".
28. Використання джерел іонізуючого випромінювання
підприємством має здійснюватись за умови наявності ліцензії на
провадження діяльності з використання джерел іонізуючого
випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні
умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого
випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного
регулювання України від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за
N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних
нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)",
затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря
України від 01.12.97 N 62 ( v0062282-97 ) (далі -
ДГН 6.6.1-6.5.061-98), та Основних санітарних правил забезпечення
радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства
охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54
( z0552-05, za552-05 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).
IV. Загальновиробничі вимоги з охорони праці
1. Територія підприємств
1. Маневри у виробничих цехах і дільницях проводяться за
розпорядженням та за участю відповідального по транспорту
виробничого цеху або дільниці. Перевезення рідкого металу та шлаку повинно проводитися у
спеціально пристосованому рухомому складі згідно з маршрутами, що
зазначені в технічному розпоряджувальному акті, затвердженому
відповідальною особою. Усередині цехів, уздовж залізничних колій, де це можливо,
повинні бути чітко позначені габаритні лінії.
2. Виробничі відходи та сміття необхідно систематично
видаляти на спеціально відведені дільниці. Сміттєзбірники повинні
бути обладнані кришками та регулярно вичищатися, переповнення їх
не допускається.
3. На феросплавних підприємствах, що будуються або
перебувають на реконструкції, повинна бути передбачена повна
переробка та утилізація відходів феросплавного виробництва. Збір, сортування та тимчасове зберігання цих відходів повинні
проводитися на спеціально виділених дільницях або у спеціальних
приміщеннях.
2. Будівлі та споруди
1. На феросплавних підприємствах, що будуються або
перебувають на реконструкції, склади шихтових матеріалів,
відділення випалювання матеріалів, готової продукції і
шлакопереробки повинні бути розташовані потоково в окремих
приміщеннях.
2. При проектуванні нових підприємств пічні трансформатори
належить розташовувати на естакадах уздовж будинку з боку пічного
прогону. Для аварійного зливання мастила необхідно передбачити
підземні резервуари. Галереї розливних машин для майданчиків
будівництва необхідно проектувати у вигляді навісу (без стін).
3. У плавильних цехах електротермічного виробництва, що
проектуються, при розташуванні верхнього майданчика пічного
прогону на відмітці 15 м і вище повинні бути установлені
пасажирські ліфти.
4. Підлога в будівлях плавильних цехів повинна бути рівною та
механічно стійкою, а в розливних прогонах, крім того,
теплостійкою. Підлога на робочих майданчиках повинна бути
неелектропровідною й сухою та відповідати СНиП 2.03.13-88 "Полы".
5. У шихтових дворах, що обладнані мостовими грейферними
кранами, необхідно передбачити захист стін і підлоги засік. Для
захисту стін засік повинні застосовуватися колоди, які замінюються
в міру розщеплювання методом нарощування, а також залізничні
рейки, що були в ужитку. Для захисту підлоги засік повинен
використовуватися шар заскладованого матеріалу, товщина якого
визначається в технологічній частині проекту. Відмітку низу засік
шихтових дворів необхідно приймати вище рівня ґрунтових вод.
6. Підлога в розливних прогонах на дільницях грануляційних
установок повинна мати ухил, що забезпечує стікання води у
водостічну магістраль, або ж повинні бути передбачені спеціальні
місця відстою корзин (крім зими). На дільницях, де роботи супроводжуються значним виділенням
пилу й тепла, підлога повинна регулярно поливатися водою.
7. Будівельні металоконструкції будівлі цеху в місцях випуску
та розливання металу і шлаку повинні бути захищені від
перегрівання. Колони будівлі в місцях, де можливе зіткнення з
розплавленим металом і шлаком, повинні мати вогнетривкий захист.
8. Конструкція покрівель виробничих будівель повинна
забезпечувати можливість швидкого їх очищення. У цехах, що
будуються, для доступу на покрівлі повинні бути передбачені
зовнішні маршеві сходи. На покрівлях виробничих будівель не допускається скупчення
пилу, снігу, льоду, складування матеріалів та обладнання.
9. У приміщеннях, де розташовані гідрометалургійні та
електрогідрометалургійні виробництва з мокрими виробничими
процесами, металоконструкції, стіни та підлога повинні мати
гідроізоляцію та захист від корозії. Облаштування стін повинно допускати їх легке очищення і
промивку.
10. Конструктивні елементи приміщення, де розташовано
виробництво вибухонебезпечних матеріалів, не повинні мати
майданчиків, на яких може скупчуватися пил. Стіни в цих приміщеннях повинні мати спорядження, що
забезпечує можливість очищення їх від пилу.
11. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно
робити механізованими засобами.
12. Бункери для шихтових матеріалів повинні бути перекриті
запобіжними ґратами з чарунками 300 x 300 мм. Якщо за умов виробництва ґрати на бункерах відсутні або мають
розмір чарунок більше ніж 300 x 300 мм, отвори бункерів повинні
бути огороджені поручнями. При розташуванні обслуговувальних майданчиків нижче верхньої
кромки бункерів на 1 м і більше облаштування поручнів з боку
бункерів не потрібне.
13. У цехах для кожної дільниці повинні бути складені і
затверджені уповноваженою особою плани розташування технологічного
обладнання й технологічного посуду з позначенням проходів. Плани
повинні бути вивішені на видних місцях кожної дільниці з
позначенням безпечних проходів. Межі основних проходів і постійних майданчиків для
складування продукції повинні бути чітко позначені добре видимими
лініями.
14. Шахти підіймачів для подачі матеріалів за допомогою
вантажопідіймальних машин на дозувальний майданчик або інші
відмітки будівель цехів повинні мати суцільне огородження. Двері в
шахту повинні мати блокування, яке відключає електроталь за умови
відчинення дверей.
V. Вимоги безпеки до основних видів робіт
у ферісплавному виробніцтві
1. Вивантаження та зберігання шихтових матеріалів
1. На складах шихтових матеріалів, що будуються, уздовж
усього приміщення повинен бути забезпечений вільний прохід шириною
не менше 0,7 м. Через кожні 80-100 м уздовж складу повинні бути
облаштовані поперечні проходи.
2. Залізничні естакади повинні мати захисні пристрої, які
захищають від пошкоджень та підриву грейферами їх верхньої будови
(шпал, брусів, закріплень).
3. Для відчинення люків вагонів на естакадах допускається
замість майданчиків установлювати самохідні мости або обладнувати
грейферні, магнітно-грейферні та мостові крани з майданчиками, що
опускаються.
4. Не дозволяється подавати по складу гарячі прошлаковані
зворотні відходи.
5. За необхідності виконання робіт по спуску матеріалу, який
застряг усередині вагона, працівники повинні прив'язуватися
страхувальними мотузками запобіжних поясів і перебувати на
спеціальних настилах із дощок або використовувати спеціальні
драбини.
6. При розвантаженні і навантаженні вагонів грейферним краном
перебування працівників у вагоні не дозволяється.
7. Не допускається вичищати залізничні вагони ручним способом
над засіками складу після їх розвантаження, крім випадків, коли
засіки повністю заповнені. За необхідності зачищення вагонів ручним способом над
засіками складу, які заповнені не повністю, працівники повинні
прив'язуватися страхувальними мотузками запобіжних поясів і
перебувати на спеціальних настилах із дощок або використовувати
спеціальні драбини. Подача матеріалів грейфером повинна здійснюватися повним
захватом, що виключає можливість випадання грудок під час
перенесення.
8. Зберігати порошкові шихтові матеріали слід у зачинених
складських будівлях та спорудах.
9. Зберігання в цехах легкозаймистих матеріалів або
матеріалів, що сприяють швидкій займистості (магнієві сплави і
стружка, селітра, бертолетова сіль тощо), повинно провадитися
відповідно до вимог цих Правил.
2. Підготовка і внутрішньоцехове транспортування шихтових
матеріалів
1. У цехах, що будуються та перебувають на реконструкції,
керування основним технологічним обладнанням повинно бути
дистанційним, з пульта керування, або автоматичним, з
облаштуванням системи блокування для дотримання визначеної
послідовності пуску в роботу окремих механізмів та системи
світлозвукової сигналізації.
2. При підготовці шихтових матеріалів у металотермічних цехах
слід додержуватися таких вимог: а) у приміщеннях, у яких проводиться подрібнення та
розмелювання матеріалів, періодично, але не менше ніж чотири рази
на рік, повинно провадитися прибирання осідаючого пилу зі стін,
стелі та інших будівельних конструкцій; б) під час роботи кульового млина випускний жолоб весь час
повинен бути закритим. Не дозволяється вигрібати розмелений
матеріал ручним способом з-під працюючих бігунів.
3. При розташуванні стрічкових та пластинчатих конвеєрів у
похилих галереях з ухилом 6-12 градусів на підлозі повинні бути
укладені трапи з поперечними планками на відстані 0,3-0,4 м одна
від одної.
4. Пластинчаті конвеєри повинні мати борти, що закривають
ролики і краї пластин.
5. Не дозволяється транспортування гарячих матеріалів при
несправному шнеку (якщо гвинт шнека торкається дна або стінки
конвеєра тощо).
6. Переходити через конвеєр дозволяється лише перехідними
містками. При запуску конвеєрів необхідно вмикати світлозвукову
сигналізацію.
7. Для обслуговування скіпових ям повинні бути передбачені
робочі майданчики шириною не менше 0,8 м між скіпом і блоковими
стінами ями і не менше 2 м між задньою стінкою скіпа і стінкою
ями. Відстань від скіпа до підлоги скіпової ями повинна бути не
менше 0,5 м.
8. Підлога скіпової ями повинна мати нахил, що забезпечує
стікання води, іповинні бути передбачені пристрої для її
видалення.
9. Доступ у скіпову яму повинен бути обладнаний похилими
сходами з поручнями. Двері скіпової ями повинні бути зачиненими на
замок і мати блокування, що відключає привод лебідки під час
відчинення дверей. Над входом повинні бути вивішені плакати, що забороняють
доступ у скіпові ями працівникам, які не зайняті їх
обслуговуванням. Відкриті скіпові ями повинні бути огороджені. Під час прибирання просипу роботи повинні провадитися не
менше, ніж двома працівниками при вимкненому скіповому підіймачі.
10. Скіпова яма повинна бути обладнана аварійним вимикачем
головного підйому.
11. Мости похилих скіпових підіймачів повинні мати суцільне
огородження знизу та з боків на всю висоту скіпа. Огородження
повинно виключати можливість падіння грудок матеріалу.
12. На підприємствах, що будуються або перебувають на
реконструкції, скіпи повинні підвішуватися на двох канатах, що
мають запас міцності не менше шестикратного кожний. На діючих підіймачах дозволяється підвішувати скіпи на одному
канаті із збільшеним запасом міцності, але не менше ніж
шестикратний, що забезпечує безпеку робіт.
13. На похилому мосту скіпового підіймача повинні бути
установлені стопорні пристрої для утримування скіпа під час
ремонтів. На підіймачах для огляду скіпів, що будуються, на похилому
мосту повинен бути передбачений спеціальний майданчик, огороджений
поручнями.
14. Лебідки підіймачів повинні бути обладнані вмикачами
ослаблення канатів і покажчиками крайнього верхнього положення
скіпа. Перевірка відповідальною особою стану канатів з підрахунком
числа обірваних дротин і визначенням їх поверхневого зносу або
корозії повинна виконуватися не рідше одного разу на тиждень.
Норми бракування канатів повинні прийматися відповідно до Правил
будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів,
затверджених наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132
( z0784-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
15. При заміні канатів для скіпів повинні застосовуватися
стопорні або інші пристрої, що забезпечують безпеку робіт.
Перебування працівників, що не зайняті на цій роботі, на похилому
мосту та у скіповій ямі не допускається.
16. Під час роботи скіпового підіймача перебування
працівників на похилому мосту, у скіповій ямі між приймальним
бункером та верхньою частиною похилого мосту (на локальній
частині) не дозволяється.
17. Усі рухомі частини печей (за винятком барабанів трубчатих
печей) повинні бути огородженими.
18. Елементи печей, що розташовані на висоті 2 м і більше від
рівня підлоги і потребують обслуговування, повинні бути обладнані
майданчиками шириною не менше 1 м.
19. Прорізи в огородженні майданчиків, необхідні для
проведення окремих робіт, повинні бути обладнані дверцятами з
клямкою, які відчиняються всередину, або відкидною перекладиною.
20. Вікна печей повинні бути обладнані дверцятами,
заслінками, які щільно зачиняються. Відчиняти дверці печі, щоб
уникнути викиду полум'я, дозволяється тільки за умови розрідження
в печі.
21. Система змащування частин механізмів, що труться, повинна
бути герметичною. Усі важкодоступні та часто змащувальні вузли
обладнання повинні змащуватися централізовано.
22. Місця завантаження, розвантаження й пересипки матеріалів
повинні бути ущільненими та мати аспірацію, що забезпечує
уловлювання пилу й газу.
23. Гази, що видаляються з печей, перед викидом в атмосферу
повинні піддаватися очищенню відповідно до вимог
санітарно-гігієнічних норм.
24. Пульти керування печами повинні бути обладнані
пускорегулювальною апаратурою, контрольно-вимірювальними приладами
і автоматикою, що забезпечують безпечне ведення технологічних
процесів.
25. У металотермічних цехах перевезення, розпакування й
завантаження концентратів у випалювальні печі, перемішування їх у
печах, вивантаження обпеченого концентрату, доставляння й
вивантаження в бункери повинні бути механізованим, при цьому слід
забезпечити мінімальне утворення пилу.
26. При розпалюванні топок печей, що працюють на газовому
паливі, повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку
працівників.
27. Порушення кладки випалювальних печей, що супроводжується
виділенням газу у приміщення, повинні негайно усуватися.
28. Дозування шихтових матеріалів, зважування і подача їх у
пічні бункери (кишені) повинні бути повністю механізованими.
29. Керування рухом вагонеток, монорейкових візків повинно
бути кнопковим або автоматичним. Дозувальний візок (вагонетка) або
місця, де перетинаються шлях його руху і руху працівників, повинні
бути обладнані світлозвуковою сигналізацією.
30. Живильники, дозатори та місця вивантаження матеріалів, що
виділяють пил, у пічні бункери (кишені) повинні бути обладнані
аспірацією, що забезпечує вміст пилу в робочій зоні не більше
граничнодопустимих концентрацій.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору