Про затвердження Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах
Держгірпромнагляд; Наказ, Правила, Паспорт [...] від 05.10.2009164
Документ z0988-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 05.10.2009
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
05.10.2009 N 164
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 жовтня 2009 р.
за N 988/17004

Про затвердження Правил з безпечної
експлуатації систем вентиляції
у хімічних виробництвах

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила з безпечної експлуатації систем
вентиляції у хімічних виробництвах (далі - Правила), що додаються.
2. З набранням чинності цими Правилами вважати такою, що не
застосовується на території України, "Типовую инструкцию по
безопасной эксплуатации систем вентиляции в химических
производствах Министерства промышленности Украины. ВНЭ 015-92",
затверджену Міністерством промисловості України 26.08.92.
3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.
4. Начальнику управління організації державного нагляду за
промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної
небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання
цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції
України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру
нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0109641-09 )
та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Держгірпромнагляду Дунаса С.В.
Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак

ПОГОДЖЕНО:
Керівник спільного
представницького органу
всеукраїнських профспілок
та профспілкових об'єднань В.Г.Хара
Головний державний
санітарний лікар України,
Перший заступник
Міністра охорони здоров'я України О.М.Біловол
Президент Спілки орендарів
і підприємців України Віктор Хмільовський
В.о. президента Спілки підприємців
малих, середніх і приватизованих
підприємств України В.Биковець
В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців В.Биковець
Директор Національного
науково-дослідного інституту
промислової безпеки
та охорони праці Ю.І.Шульга
Заступник Міністра
промислової політики України В.В.Севернюк
Т.в.о. Голови Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики С.Т.Черепков
Заступник Міністра регіонального
розвитку та будівництва України Д.В.Ісаєнко
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України С.Богданов
Заступник голови Центральної Ради
профспілки працівників хімічних
та нафтохімічних галузей
промисловості України М.В.Мицько
Перший заступник
головного вченого секретаря
Національної академії наук України В.О.Ємельянов
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Третьяков
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.Миколайчук
Генеральний директор
Федерації роботодавців України В.Надрага

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
05.10.2009 N 164
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 жовтня 2009 р.
за N 988/17004

ПРАВИЛА
з безпечної експлуатації систем
вентиляції у хімічних виробництвах

I. Сфера застосування
1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи,
організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності та
виду діяльності, що займаються проектуванням, реконструкцією,
виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням та
експлуатацією систем вентиляції виробничих, складських,
адміністративно-побутових і допоміжних будівель та споруд
виробництв гумових та пластмасових виробів, хімічних та
целюлозно-паперових виробництв (далі - хімічні виробництва).
2. Правила встановлюють вимоги до охорони праці та безпечної
експлуатації систем вентиляції, кондиціювання повітря та
повітряного опалення у хімічних виробництвах (далі - система
вентиляції). Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання,
які використовують найману працю, що пов'язана з проектуванням,
реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом,
обстеженням та експлуатацією систем вентиляції виробничих,
складських, адміністративно-побутових і допоміжних будівель та
споруд підприємств і організацій хімічного виробництва.
3. Правила не поширюються на системи вентиляції підземних і
відкритих гірничих виробок, на підприємства і об'єкти особливого і
спеціального призначення, які належать Міністерству внутрішніх
справ України, Міністерству оборони України, Службі безпеки
України, об'єкти, побудовані на замовлення зазначених органів
державної влади, об'єкти, експлуатація яких здійснюється з метою
забезпечення національної безпеки України, а також будівлі і
споруди, в яких виробляються, зберігаються або застосовуються
вибухові речовини та вибухові вироби. Вони не поширюються також на
системи примусового димовидалення та підпору повітря будинків і
споруд.
II. Визначення термінів
1. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, що
визначені Законом України "Про охорону праці" ( 2694-12 ),
державним стандартом "Охорона праці. Терміни та визначення
основних понять" (ДСТУ 2293-99), будівельними нормами та правилами
"Отопление, вентиляция и кондиционирование" (СНиП 2.04.05-91),
міждержавним стандартом "Система технічного обслуговування і
ремонту техніки" (ГОСТ 18322-78).
2. Інші терміни вживаються в такому значенні: вентиляція - обмін повітря в приміщеннях для видалення
надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з метою
забезпечення допустимих метеорологічних умов і чистоти повітря в
зоні, що обслуговується, або робочій зоні; капітальний ремонт - ремонт, який виконують для відновлення
справності повного або майже повного відновлення ресурсу виробу із
заміною або відновленням будь-яких його частин, включно з
базовими; кондиціювання повітря - автоматичне підтримування в закритих
приміщеннях усіх або окремих параметрів повітря (температури,
відносної вологості, чистоти, швидкості руху) з метою забезпечення
головним чином оптимальних метеорологічних умов, які
найсприятливіші для самопочуття людей, ведення технологічного
процесу, забезпечення збереження матеріальних цінностей; опалення - підтримування в закритих приміщеннях температури,
що нормується відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату
виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99) ( va042282-99 ).
III. Позначення та скорочення
У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення: ГОСТ - міждержавний стандарт; ДБН - державні будівельні норми; ДСН - державні санітарні норми; ДСТУ - державний стандарт України; ДСТУ EN - державний стандарт, через який впроваджено
європейський стандарт (EN); ДСТУ ISO - державний стандарт, через який впроваджено
європейський стандарт Міжнародної організації зі
стандартизації (ISO); КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика; НАПБ - нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки; НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці; СНіП - будівельні норми і правила; ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і
аварій; ПТЕЕС - правила технічної експлуатації електроустановок
споживачів; ПУЕ - правила улаштування електроустановок; ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у
повітрі робочої зони; ССБП - система стандартів безпеки праці; ССБТ - "система стандартов безопасности труда".
IV. Вимоги безпеки під час експлуатації
та технічного обслуговування систем вентиляції
4.1. Загальні вимоги 4.1.1. Проектування, будівництво, реконструкція, експлуатація
та технічне обслуговування систем вентиляції проводяться з
дотриманням вимог Законів України "Про охорону праці" ( 2694-12 ),
"Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення" ( 4004-12 ), "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ), "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ), "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), вимог
цих Правил, державних будівельних норм, міждержавних і державних
стандартів, санітарних норм і правил. 4.1.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом
систем вентиляції і кондиціювання повітря об'єктів нового
будівництва, після реконструкції та капітального ремонту
проводиться відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 ( 923-2008-п ). 4.1.3. Експлуатація та технічне обслуговування систем
вентиляції здійснюються відповідно до вимог Правил пожежної
безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 N 126
( z1410-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Порядку
проведення огляду, випробування та експертного обстеження
(технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання
підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ), "ССБТ. Пожарная
безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91),
"ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі -
ГОСТ 12.1.010-76), "ССБТ. Процессы производственные. Общие
требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.002-75), "ССБТ. Системы
вентиляционные. Методы аэродинамических испытаний" (далі -
ГОСТ 12.3.018-79), "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие
требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75), чинної нормативної
документації на вентиляційне устаткування, заводських інструкцій з
експлуатації вентиляційного устаткування. 4.1.4. Інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві,
розробляються та переглядаються відповідно до вимог Положення про
розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом
Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та
соціальної політики України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за
N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98). 4.1.5. Порядок опрацювання і затвердження власником
нормативних актів, що діють на підприємстві, здійснюється
відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником
нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві,
затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за
охороною праці від 21.12.93 N 132 ( z0020-94 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229
(НПАОП 0.00-6.03-93). 4.1.6. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і
аварій (далі - ПЛАС) розробляється відповідно до вимог Положення
щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій
і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною
праці України від 17.06.99 N 112 ( z0424-99 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717
(НПАОП 0.00-4.33-99). Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не
ознайомлені з ПЛАС і не знають його в частині, що стосується
їхньої роботи. 4.1.7. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці
повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про
порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони
праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду
за охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за
N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), спеціальне навчання,
інструктажі і перевірка знань з питань пожежної безпеки повинні
здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про
інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань
пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях
України, затвердженого наказом Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 ( z1148-03 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за
N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003). 4.1.8. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок
ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника,
здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України відповідно до
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 )
відповідно до статті 9 Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ). 4.1.9. Роботодавець зобов'язаний організувати розслідування
та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку
нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на
виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ). 4.1.10. Роботодавець незалежно від форми власності й
господарювання повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення
атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес,
використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними
джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть
несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх
нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог
Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92
N 442 ( 442-92-п ). 4.1.11. Роботодавець, з урахуванням специфіки виробництва,
повинен відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою
( z0232-05 ), затвердженого наказом Державного комітету України з
нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за
N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), та вимог цих Правил розробляти і
затверджувати відповідний Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Працівники, зайняті на роботах, передбачених затвердженим
Переліком робіт, повинні проходити спеціальне навчання і перевірку
знань з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05
( z0231-05 ). 4.1.12. Роботодавець зобов'язаний розробляти і затверджувати
Положення про службу охорони праці підприємства з урахуванням
специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників
і умов праці та визначати її структуру, функції та права
відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці,
затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ), зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125
(НПАОП 0.00-4.21-04). 4.1.13. На підприємстві повинен бути складений і затверджений
роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного
добору відповідно до вимог Переліку робіт, де є потреба у
професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони
здоров'я України і Державного комітету України по нагляду за
охороною праці від 23.09.94 N 263/121 ( z0018-95 ),
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за
N 18/554. 4.1.14. Забороняється допускати жінок до виконання робіт
відповідно до вимог Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і
небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 29.12.93 N 256 ( z0051-94 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260. Не допускається
порушення вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких
речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 10.12.93 N 241 ( z0194-93 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194. 4.1.15. Працівники під час прийняття на роботу проходять
попередній медичний огляд, а протягом трудової діяльності -
періодичні медичні огляди відповідно до вимог Порядку проведення
медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246
( z0846-07 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
23.07.2007 за N 846/14113. 4.1.16. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими й
небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із
забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні
забезпечуватися спеціальним одягом, засобами індивідуального
захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення
працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного
комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого
нагляду від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі -
НПАОП 0.00-4.01-08), та вимог "ССБТ. Средства защиты работающих.
Общие требования и классификация" (далі - ГОСТ 12.4.011-89). 4.1.17. Рівень виробничого шуму не повинен перевищувати норм,
встановлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку, (далі - ДСН 3.3.6.037-99) ( va037282-99 ), вимогами
"ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі -
ГОСТ 12.1.003-83) та цими Правилами. Працівники, на робочому місці яких еквівалентний рівень шуму
перевищує 80 дБА, повинні забезпечуватися засобами індивідуального
захисту органів слуху (протишумові вкладиши, протишумові
навушники, протишумові шоломи) відповідно до вимог "ССБТ. Средства
индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и
методы испытаний" (далі - ГОСТ 12.4.051-87) і державного стандарту
"Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і
випробовування. Частина 1. Шумозахисні навушники"
(ДСТУ EN 352-1-2002). 4.1.18. Вібраційна безпека повинна забезпечуватися
дотриманням норм, встановлених Державними санітарними нормами
виробничої загальної та локальної вібрації ( va039282-99 ) (далі -
ДСН 3.3.6.039-99) та "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие
требования" (далі - ГОСТ 12.1.012:2008). 4.1.19. Засоби захисту від статичної електрики повинні
відповідати вимогам чинного законодавства. 4.1.20. Обладнання для обслуговування систем вентиляції
повинно вибиратися залежно від категорій пожежовибухонебезпеки
приміщень та класів вибухонебезпечних зон, а також властивостей
середовищ, які будуть переміщуватися у системі вентиляції
(корозійні речовини, смоли тощо). 4.1.21. З метою безпечної експлуатації, технічного
обслуговування, своєчасного та якісного ремонту вентиляційних
установок рекомендується створювати на підприємствах при загальній
кількості вентиляційних установок понад 200 - вентиляційне бюро,
від 100 до 200 - групу або вводити посаду інженера з вентиляції,
менше 100 - техніка з вентиляції. 4.1.22. Відповідно до вимог державного стандарту "Єдина
система конструкторської документації. Експлуатаційні документи"
(далі - ДСТУ ГОСТ 2.601-2006) на кожну вентиляційну установку
повинен бути заведений паспорт у двох примірниках, форма якого
наведена у додатку 1. Один примірник паспорта знаходиться у
відповідному підрозділі підприємства, який відповідає за
експлуатацію та технічне обслуговування систем вентиляції, а
другий - у уповноваженого працівника. 4.1.23. З метою збільшення строку безперебійної роботи
вентиляційних установок на підприємствах потрібно організовувати
їх планово-попереджувальний і капітальний ремонти. Поточні і
середній ремонти передбачають усунення окремих дефектів і
несправностей вентиляційних установок, заміну зношених деталей;
очищення вентиляційного устаткування і повітроводів від пилових та
інших відкладень, усунення виявлених нещільностей. Основні роботи
при поточних і середньому ремонтах здійснюються безпосередньо на
місці, де розміщені вентиляційні пристрої. Після проведення
середнього ремонту перевіряється робота усієї вентиляційної
установки. 4.1.24. Капітальний ремонт передбачає демонтаж основного
вентиляційного устаткування, його ремонт у ремонтних майстернях і
часткову заміну устаткування або окремих його частин, демонтаж і
монтаж повітроводів, суцільне фарбування вентиляційної установки
тощо. Після капітального ремонту установка повинна бути наново
відрегульована і випробувана на ефективність, а результати
випробувань записані в паспорт системи вентиляції.
4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації систем вентиляції 4.2.1. Для забезпечення безперебійної та ефективної роботи
вентиляційних установок на підприємствах повинна здійснюватися їх
правильна експлуатація, яка передбачає: а) необхідний штат працівників для обслуговування
вентиляційних установок на кожному промисловому підприємстві; б) періодичне проведення робіт з обстеження стану повітряного
середовища в приміщеннях; в) проведення робіт з визначення ефективності роботи
вентиляційних установок і їх наладки; г) забезпечення нормального технічного стану вентиляційних
установок і проведення своєчасного ремонту. 4.2.2. Під час експлуатації підіймально-транспортних
механізмів, які керуються з підлоги, необхідно передбачити вільні
проходи для працівників, які здійснюють керування. 4.2.3. Під час проведення робіт на висоті 1,3 м і більше
необхідно обладнати риштаки, підмостки та інші пристрої відповідно
до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті,
затверджених наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62
( z0573-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07). 4.2.4. У разі неможливості або недоцільності установлення
огорож робочих місць на висоті працівники повинні бути забезпечені
запобіжними поясами. Місця закріплення карабіна запобіжного пояса
повинні бути яскраво пофарбовані і заздалегідь вказані виконавцям
робіт. 4.2.5. Не дозволяється захаращувати робочі місця, проходи,
проїзди матеріалами і відходами виробництва; тимчасове зберігання
матеріалів і відходів виробництва дозволяється тільки на
спеціально відведених майданчиках з можливістю механізованого
транспортування і вивезення за межі майданчика або цеху
(установки). 4.2.6. Вентиляційні установки, що перебувають в експлуатації,
повинні утримуватися в повній технічній справності. У процесі
експлуатації повинні проводитися заходи щодо забезпечення
довговічності установок. 4.2.7. На підприємствах у процесі експлуатації вентиляційних
установок необхідно систематично перевіряти стан повітряного
середовища в робочій зоні виробничих приміщень і його
відповідність чинним санітарним нормам. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен
встановлюватися відповідно до вимог "ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны"
(ГОСТ 12.1.005-88) та "Предельно допустимые концентрации (ПДК)
вредных веществ в воздухе рабочей зоны" (СН 4617-88). 4.2.8. При зміні технологічного процесу та його
інтенсифікації, а також при перестановці технологічного
устаткування, яке характеризується виділенням хімічних речовин у
повітря приміщень із перевищенням граничнодопустимих концентрацій
(ГДК), вентиляційні установки повинні бути приведені у
відповідність до нових умов. 4.2.9. У кожному виробничому цеху або відділенні необхідно
мати журнал з експлуатації систем вентиляції відповідно до вимог
ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 (додаток 2), у якому обов'язково фіксуються: а) несправності вентиляційних установок, виявлені під час
перевірки; б) усі випадки припинення роботи установок у робочий час у
зв'язку з ремонтом, а також унаслідок аварій, відсутності
електроенергії, теплоносія тощо; в) усунення виявлених несправностей і поновлення роботи
установок; г) прізвища чергових слюсарів і електриків, дні і години
чергувань. 4.2.10. Концентрація вибухонебезпечної газопароповітряної і
пилоповітряної суміші, яка переміщується вентилятором і яка не
повинна перевищувати 50% від нижньої концентраційної межі
поширення полум'я, контролюється приладами безперервної дії з
подачею звукового і світлового сигналу оператору. Методи
визначення показників пожежовибухонебезпеки відповідно до вимог
"ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура
показателей и методы их определения" (ГОСТ 12.1.044-89). 4.2.11. Повітря, що видаляється з приміщень та містить
горючий пил і вибухонебезпечні пилоповітряні суміші, необхідно
очищати в мокрих пилоуловлювачах. Виняток становить пил тих
речовин, які під час взаємодії з водою утворюють вибухонебезпечні
суміші або гази. 4.2.12. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного
устаткування мають бути окремі для речовин, які у разі змішування
можуть спричинити спалах, горіння або вибух. 4.2.13. За наявності у переміщуваному середовищі конденсату
необхідно своєчасно зливати його у дренажну систему. 4.2.14. Увімкнення вентиляторів місцевих відсмоктувачів,
конструктивно пов'язаних з технологічним устаткуванням, повинно
блокуватися з пусковим пристроєм устаткування. 4.2.15. Для одночасного відключення усіх вентиляторів,
конструктивно пов'язаних з устаткуванням або вбудованих у
технологічні схеми, а також інших вентиляторів, які обслуговують
вибухонебезпечні приміщення, передбачається пристрій, який
розташовують зовні будівлі. 4.2.16. У процесі експлуатації вентиляторів здійснюють
контроль стану їх зовнішніх і внутрішніх поверхонь, а також стану
електродвигунів і фундаменту методом профілактичного огляду.
Результати огляду заносять у журнал з експлуатації систем
вентиляції. 4.2.17. Під час аварійної зупинки вентилятора перед його
пуском необхідно перевірити стан вала і підшипників. 4.2.18. Під час експлуатації систем вентиляції забороняється
відключати або знімати вогнеперепинувальні пристрої. 4.2.19. Резервні і рідко використовувані вентилятори (які
використовуються за необхідності, наприклад у разі появи диму,
загазованості) необхідно через кожні три-чотири тижні короткочасно
включати в роботу для запобігання виникненню корозії в
підшипниках. 4.2.20. Під час аварійної зупинки вентилятора, коли
відключення технологічного устаткування або зупинка процесу
виробництва неможливі, вентиляційна система повинна бути
забезпечена резервним вентилятором, який автоматично вмикається
при зупинці основного вентилятора. 4.2.21. Вогнеперепинувальні пристрої, пристрої блокування
систем вентиляції з системами пожежної сигналізації та системами
пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції
у разі пожежі повинні бути у справному робочому стані і
перевірятися не рідше одного разу на півроку. Результати ревізії оформляються відповідно до вимог
ГОСТ 12.4.021-75 і заносяться в паспорт системи вентиляції. 4.2.22. У разі встановлення вибухозахищених вентиляторів поза
приміщенням для них слід влаштовувати спеціальні укриття у вигляді
металевих навісів і сітчастого огородження, що замикається на
замок. 4.2.23. Під час експлуатації вентиляторів не допускають
потрапляння води на віброізолятори і виникнення корозії.
Закріплювальні деталі повинні бути затягнуті. 4.2.24. У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів
контролюють щільність прилягання щіток до вала привода для зняття
статичної електрики з робочого колеса. У вибухозахищених
вентиляторах і вентиляторах третього виконання використовують
мідно-графітові щітки для зняття зарядів статичної електрики з
вала привода. Періодичність і способи контролю зазначаються в чинній
нормативній документації на даний виріб. 4.2.25. Під час роботи вентиляторів контролюють наявність
мастила і температуру в підшипниках. Максимальна температура нагріву підшипника не повинна
перевищувати граничнодопустиму температуру. Контроль нагріву здійснюють за допомогою поверхневих
термощупів, датчиків температури або електроконтактних
термометрів. 4.2.26. Працююче вентиляційне устаткування і вентилятор
зупиняють у випадку: появи стуку, ударів і вібрації у вентиляторі, електродвигуні
або муфті зчеплення; перевищення допустимої температури вузлів вентилятора,
електродвигуна або муфти зчеплення; перевищення допустимого рівня шуму; витоку газів або пари із вентилятора чи повітроводу; тріщин у фундаменті. 4.2.27. Справність і роботу систем вентиляції приміщень
категорій А, Б і В перевіряють працівники, відповідальні за роботу
цих систем, не рідше одного разу на зміну із занесенням
результатів перевірки в журнал з експлуатації систем вентиляції. 4.2.28. Безпека електроустаткування під час експлуатації
повинна забезпечуватись виконанням вимог НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ), "Правил устройства электроустановок" (ПУЭ-86) і
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів,
затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за
охороною праці від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі -
НПАОП 40.1-1.21-98). 4.2.29. Захисні огородження слід передбачати на
всмоктувальних і нагнітальних отворах вентиляторів, які не
приєднані до повітроводів, відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 або
державного стандарту "Вентилятори промислові. Механічна
безпечність вентиляторів. Огорожа" (далі - ДСТУ ISO 12499:2004). 4.2.30. Вентиляційні камери, майданчики та інші місця
установлення вентиляційного обладнання повинні мати електричне
освітлення відповідно до вимог державних будівельних норм
"Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне
освітлення" (ДБН В.2.5-28-2006). 4.2.31. Регулювальні пристрої (шибери, дросель-клапани,
заслінки, регулювальні пристрої повітророзподільників тощо)
повинні легко закриватися і відкриватися, а також надійно
фіксуватися в заданому положенні. Повзунки шиберів повинні щільно
прилягати до направних і вільно переміщатися в них. 4.2.32. На всіх регулювальних і запірних пристроях (на пульті
управління і маховику) повинні бути нанесені позначення
"Відкрито", "Закрито". 4.2.33. До повітроводів і устаткування систем вентиляції
забороняється складувати ближче ніж 0,5 м горючі матеріали або
негорючі матеріали у горючій упаковці. 4.2.34. Двері вентиляційних камер повинні щільно закриватися
і замикатися. Приміщення вентиляційних камер, майданчики і канали
не дозволяється захаращувати сторонніми предметами, матеріалами,
устаткуванням тощо. Ключі від вентиляційних камер зберігаються в
уповноваженої особи. 4.2.35. На двері вентиляційної камери наносять напис, який
включає: позначення "Стороннім вхід заборонено"; умовне позначення вентиляційних агрегатів, які розміщені у
вентиляційній камері; найменування і категорію приміщення (приміщень) відповідно до
вимог чинного законодавства, а також клас вибухонебезпечної зони
(зон) відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони
праці; прізвища працівників, які відповідають за експлуатацію систем
вентиляції; знак "Шум", що попереджує працівників, які входять до
вентиляційної камери під час роботи вентилятора, про необхідність
користування засобами індивідуального захисту органів слуху
відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87. 4.2.36. На системи вентиляції і вентилятори, які розташовані
у вентиляційних камерах, методи і засоби очищення повітроводів та
вентиляційного устаткування повинна бути складена інструкція з
охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ),
що включає: схему систем вентиляції; порядок включення і виключення систем вентиляції; основні заходи безпечної експлуатації систем вентиляції в
умовах даного виробництва, цеху, відділення. 4.2.37. Системи витяжної і припливної вентиляції, які
обслуговують приміщення категорій А і Б, повинні комплектуватися
вентиляційним обладнанням у вибухозахищеному виконанні, а у разі
установки вогнеперепинувальних пристроїв припливні системи можуть
комплектуватися обладнанням у звичайному виконанні. 4.2.38. Забороняється встановлювати вентилятори, а також
електродвигуни до них, які не відповідають вимогам вибухозахисту
для даного класу вибухонебезпечної зони, визначеного відповідно до
чинних нормативно-правових актів з охорони праці. 4.2.39. Усі металеві повітроводи та інше обладнання систем
вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих
відсмоктувачів пожежовибухонебезпечних речовин (сумішей) повинні
бути заземлені та захищені від статичної електрики. Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірка ланцюга між
заземлювачами та заземлювальними елементами повинні проводитися в
обсягу та з періодичністю, що наведені в Правилах технічної
експлуатації електроустановок споживачів ( z1143-06 ),
затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР від
21.12.85 (ПТЕЕС), та відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98
( z0093-98 ). 4.2.40. У разі виникнення пожежі у виробничому приміщенні
системи вентиляції, які обслуговують ці приміщення, повинні бути
відключені відповідно до вимог ПЛАС, за винятком систем подавання
повітря у тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б. 4.2.41. Транзитні повітроводи, якими подається нагріте в
калорифері повітря, не повинні мати отворів, окрім повітроводів,
які призначені для подавання повітря в приміщення. 4.2.42. Відстань між калориферами і конструкціями з горючих і
важкогорючих матеріалів повинна бути не менше ніж 0,1 м у разі
використання теплоносія у вигляді води та пари. 4.2.43. Напрям обертання робочого колеса вентилятора та
електродвигуна вказують стрілкою на корпусі вентилятора зі сторони
всмоктування та на корпусі електродвигуна. 4.2.44. Скорочені позначення і порядкові номери систем
вентиляції наносять на корпусах вентиляторів, пускових пристроях,
повітроводах і опусках у межах обслуговуючих приміщень незмивною
яскравою фарбою. 4.2.45. Забороняється знімати і зафарбовувати заводські
таблички на вентиляційному устаткуванні та електродвигунах. 4.2.46. Один раз на рік проводять ревізію автоматичних
зворотних клапанів з оформленням результатів перевірки відповідно
до вимог ГОСТ 12.4.021-75 із занесенням результатів в паспорт
системи вентиляції і журнал ремонту систем вентиляції, форма якого
наведена у додатку 3. 4.2.47. Обертові та рухомі частини вентиляційного
устаткування, приводних механізмів та двигунів повинні бути
надійно огороджені відповідно до вимог "ССБТ. Оборудование
производственное. Ограждения защитные" (ГОСТ 12.2.062-81) та ДСТУ
ISO 12499:2004. 4.2.48. Вентиляційне обладнання повинно експлуатуватися у
справному стані та працювати без невластивого йому шуму і
вібрації. Конструкція вентиляційного устаткування повинна
забезпечувати: допустимі рівні шуму відповідно до вимог ДСН 3.3.6.037-99
( va037282-99 ); шумові характеристики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83; рівень допустимої вібрації відповідно до вимог
ДСН 3.3.6.039-99 ( va039282-99 ) та ГОСТ 12.1.012:2008. 4.2.49. Елементи вентиляційного устаткування, які можуть
спричинити небезпеку аварій і нещасних випадків, повинні мати
сигнально-запобіжне пофарбування відповідно до вимог "ССБТ. Цвета
сигнальные и знаки безопасности" (ГОСТ 12.4.026-76). 4.2.50. У виробничих приміщеннях, де можливе раптове
виділення у повітря робочої зони великої кількості шкідливих
речовин, повинна бути передбачена аварійна система вентиляції
відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91. 4.2.51. Автоматичне вмикання аварійної вентиляції повинно
дублюватися ручним пуском із приміщення та ззовні приміщення. 4.2.52. Справність систем аварійної вентиляції перевіряють
один раз на зміну під час зовнішнього огляду при короткочасному
вмиканні її в роботу із занесенням результатів перевірки в журнал
з експлуатації систем вентиляції.
4.3. Технічне обслуговування систем вентиляції 4.3.1. Для забезпечення працездатності вентиляційних систем у
процесі експлуатації здійснюють їхнє технічне обслуговування.
Технічне обслуговування пристроїв і устаткування вентиляційних
систем проводять відповідно до графіків виконання робіт,
інструкцій з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98
( z0226-98 ), нормативної документації на вентиляційне
устаткування. 4.3.2. Технічне обслуговування устаткування систем вентиляції
проводять відповідальні працівники із занесенням результатів в
журнал з експлуатації систем вентиляції. 4.3.3. Огляд і технічне обслуговування резервного
устаткування проводять безпосередньо перед включенням його в
роботу.
4.4. Технічне обслуговування вентиляторів 4.4.1. Під час технічного обслуговування вентиляторів
перевіряють і забезпечують: наявність і надійність кріплення огорож; надійність кріплення вентилятора до основи і наявність
контргайок; співвісність патрубків вентилятора і повітроводу; плавність і відносну безшумність ходу, правильний напрямок
обертання робочих коліс, вільне обертання робочих коліс від
зусилля рук, відсутність биття, зміщення і доторкування робочих
коліс до корпуса вентилятора; температуру корпуса підшипників (у разі перевищення
граничнодопустимої температури необхідно зупинити вентилятор,
оглянути підшипники, очистити їх, перевірити наявність мастила і у
разі потреби замінити мастило); натяг приводних ременів; стан захисного покриття, м'яких вставок, віброізоляторів, а
також справність заземлення. 4.4.2. У направляючих апаратах, які встановлюють на
вентиляційних агрегатах, необхідно перевіряти не рідше одного разу
на місяць: стан болтових з'єднань лопаток, міцність їх кріплення до осей
і міцність кріплення осей до корпуса; кріплення вилкастих важелів; паралельність ходу лопаток; наявність мастила в черв'ячних парах редукторів привода і
підшипникових вузлах; стан фарбового покриття.
4.5. Технічне обслуговування калориферних установок 4.5.1. Очищення зовнішньої поверхні калориферних установок
від забруднень проводять пневматичним способом, а у разі
забруднення, що злежалося, з домішкою мастила - гідропневматичним
способом. Калорифери припливної вентиляції необхідно продувати
стисненим повітрям або парою періодично, але не рідше одного разу
на квартал. 4.5.2. У водяних калориферах необхідно регулярно оглядати
повітровипускні пристрої і випускати повітря; після закінчення
опалювального сезону слід промивати внутрішні смуги 3-5% розчином
інгібірованої соляної кислоти до повного освітлення розчину або
іншим способом за рекомендаціями заводу-виробника. 4.5.3. Калориферні установки необхідно ретельно оглядати і
усувати виявлену нещільність не рідше одного разу на декаду. 4.5.4. Необхідно періодично (не рідше одного разу на декаду)
перевіряти справність контрольно-вимірювальних приладів і
конденсатовідводів.
4.6. Під час технічного обслуговування зрошувальних камер
необхідно: перевірити справність форсунок і очистити їх у разі
засмічення; перевірити герметичність з'єднань труб і арматури; очистити внутрішні поверхні камер, пластини
краплеуловлювачів, сітки водяного фільтра; перевірити роботу пристрою, який регулює рівень води у
піддоні; перевірити щільність закриття дверей.
4.7. Технічне обслуговування повітроочисних пристроїв 4.7.1. Під час технічного обслуговування рулонних фільтрів
необхідно: перевірити стан фільтрувального матеріалу; перевірити рівень і ступінь забруднення мастила в редукторі
привода і в разі потреби поповнити рівень або провести промивку
редуктора і заміну мастила; перевірити і відрегулювати кріплення всіх вузлів і деталей
фільтра; перевірити і відрегулювати натяг ланцюгів механізму
перемотування. 4.7.2. Під час технічного обслуговування масляних чарункових
фільтрів необхідно провести заміну масла після того, як опір
фільтра збільшиться на 50% або коли насиченість масла пилом
перевищить 0,15 кг/л, та промити фільтрувальні панелі 10% розчином
каустичної соди. 4.7.3. Під час технічного обслуговування масляних самоочисних
фільтрів необхідно: перевірити щільність прилягання масляних фільтрів до
установлених рам і цілісність фільтрувального матеріалу; перевірити справність механізму руху сітчастих панелей
фільтра, провести регулювання і змащування вузлів; перевірити опір фільтра і провести очищення фільтрувальних
елементів.
4.8. Під час технічного обслуговування повітроводів,
запірно-регулювальних, повітроприймальних і повітророзподільних
пристроїв необхідно: систематично оглядати усі повітроводи, запірно-регулювальні,
повітроприймальні і повітророзподільні пристрої та усувати
виявлені дефекти; перевірити відповідність положень аспіраційних пристроїв, які
визначені під час регулювання та налагодження; провести змащування вузлів поворотних клапанів, жалюзійних
решіток та інших регулювальних пристроїв; перевірити щільність закриття експлуатаційних отворів на
повітроводах; стежити за чистотою сіток повітроприймальних і
повітророзподільних пристроїв і очищати їх у міру забруднення, але
не рідше одного разу на квартал; перевірити стан антикорозійного покриття повітроводів із
вуглецевої сталі; перевірити кріплення з'єднувальних фланців повітроводів.
4.9. Технічне обслуговування неметалевих повітроводів 4.9.1. Не допускається експлуатація неметалевих повітроводів
при появі тріщин або вм'ятин на корпусі. 4.9.2. Неметалеві повітроводи не повинні мати гострих кромок,
елементів, що виступають, котрі можуть спричинити травмування. 4.9.3. Повітроводи систем вентиляції, місця з'єднання
дільниць одна з одною та з вентиляторами повинні бути
герметичними.
4.10. Під час технічного обслуговування місцевих
відсмоктувачів і аспіраційних укриттів необхідно: перевірити комплектність і правильність їх установлення; перевірити кріплення місцевих укриттів і герметичність
(візуально) їх з'єднання з повітроводами; перевірити швидкість всмоктування повітря на його
відповідність проектним даним або встановленим після регулювання у
разі неефективної роботи місцевих відсмоктувачів або аспіраційних
укриттів.
4.11. Технічне обслуговування допоміжного обладнання систем
вентиляції

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »