Документ z0857-00, поточна редакція — Редакція від 01.09.2017, підстава - z0865-17

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

16.10.2000  № 567


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 листопада 2000 р.
за № 857/5078

Про затвердження Правил безпеки та порядку ліквідації  наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні  їх залізничним транспортом

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту та зв'язку
№ 1431 від 25.11.2008
№ 1135 від 05.11.2009
Наказами Міністерства інфраструктури
№  177 від 21.03.2012
№ 565 від 05.11.2014
№ 156 від 25.04.2017}

З метою підвищення безпеки руху, встановлення порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами на залізничному транспорті, відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, та постанови КМУ від 22 квітня 1997 р. № 367 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом (далі - Правила), що додаються.

2. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Кірпа Г.М.):

2.1. Забезпечити подання зазначених Правил на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Після державної реєстрації взяти вказані Правила до керівництва і організувати їх вивчення з причетними працівниками залізничного транспорту.

2.3. Довести ці Правила до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій, діяльність яких пов'язана з ліквідацією наслідків аварійних ситуацій, та інших зацікавлених органів.

2.4. До кінця 2001 року внести зміни і доповнення до Класифікатора порушень безпеки руху у поїзній і маневровій роботі на залізницях України, затвердженого наказом Мінтрансу від 12.07.99 р. № 363, стосовно категорій аварійних ситуацій з небезпечними вантажами.

3. З уведенням в дію даних Правил вважати такими що не застосовуються на території України, "Правила безопасности и порядок ликвидации аварийных ситуаций с опасными грузами при перевозке их по железным дорогам", затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 10 грудня 1983 р.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Цибенка В.Г.

Міністр

Л.М. Костюченко




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства транспорту
України
16.10.2000  № 567


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 листопада 2000 р.
за № 857/5078

ПРАВИЛА
безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом

{У тексті Правил літери та слова "МНС України" та абревіатуру "МНС" замінено словами "ДСНС України" згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Ці Правила розроблені відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 та постанови КМУ від 22 квітня 1997 р. № 367 "Про Програму підвищення безпеки руху на залізницях у 1997-2001 роках".

1. Галузь застосування

1.1. Правила визначають заходи безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом і є обов'язковими для працівників залізничного транспорту, відправників та одержувачів небезпечних вантажів, а також для підприємств та організацій, які здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування та ліквідацію наслідків аварійної ситуації.

2. Нормативні посилання

Кодекс цивільного захисту України.

{Абзац перший глави 2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів".

{Абзац другий глави 2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

{Абзац третій глави 2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Закон України "Про охорону праці".

{Абзац п’ятий глави 2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення".

{Абзац шостий глави 2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Постанова КМ України від 22 квітня 1997 р. № 367 "Про  програму  підвищення  безпеки руху на залізницях у 1997-2001 роках".

Постанова Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11 "Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту".

{Абзац сьомий глави 2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Постанова КМ України від 15 лютого 1999 р. № 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".

Регламент взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, затверджений директивою Прем'єр-міністра України від 20.10.99 № 28-дск.

Порядок здійснення державного пожежного нагляду на об'єктах залізничного транспорту і взаємодії між пожежними підрозділами відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці та підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 16 вересня 2010 року № 672/787, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2010 року за № 1147/18442.

{Абзац десятий глави 2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Положення про функціональну підсистему "Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації на залізничному транспорті" Міністерства транспорту та зв’язку України щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 08 грудня 2008 року № 1486.

{Абзац одинадцятий глави 2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Положення про порядок заземлення пристроїв контактної мережі і повітряних ліній електропередач електрифікованих ділянок залізниць при гасінні пожеж, затверджене наказом Укрзалізниці від 14 липня 1999 р. № 211-Ц.

"Правила перевозок   опасных   грузов  по  железным  дорогам",  затверджені на п'ятнадцятому засіданні Ради із залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності 5 квітня 1996 р.

Протокол двадцять другого засідання Ради із залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності 3-4 листопада 1998 р. (м. Ташкент).

Правила перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном   грузовом   сообщении   (Приложение 2 к СМГС), зі змінами та доповненнями.

{Главу 2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

3. Визначення термінів

Наведені нижче терміни, визначення і скорочення вживаються у такому значенні:

Аварійна картка (АК) - документ установленої форми, що регламентує первинні оперативні дії працівників залізничного транспорту та спецформувань, причетних до ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх магістральним залізничним транспортом.

Аварійна ситуація - умови, які відмінні від умов нормального перевезення вантажів, пов'язані із загорянням, витіканням, розсипанням небезпечного вантажу, пошкодженням тари або рухомого складу з небезпечним вантажем і які можуть призвести чи призвели до вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, захворювань, опіків, обморожень, загибелі людей і тварин, небезпечних для природного середовища наслідків, а також випадки, коли в зоні аварії на залізниці виявилися вагони, контейнери або вантажні місця з небезпечними вантажами.

Аварійно-відбудовні роботи - комплекс заходів, які здійснюються спеціальними підрозділами залізничного транспорту і які спрямовані на остаточну ліквідацію наслідків аварійної ситуації.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричиняє до загибелі людей, або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу або завдає шкоди довкіллю.

Безпечне місце - на перегоні - місце за межами населених пунктів, тунелів, мостів, віадуків та інших споруд; на станції - місце на окремій колії, яке найбільш віддалене від головної колії, будинків, споруд, вагонів, зайнятих людьми і небезпечними вантажами.

Вогнище - місце початкового виникнення пожежі.

Гігієнічні нормативи - обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища.

Горіння - екзотермічна реакція окислення речовин, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свіченням.

Горючість - здатність речовини або матеріалу до горіння.

Долікарська допомога - сукупність заходів, спрямованих на первинний захист людей від дії уражальних чинників, які здійснюються до втручання лікаря.

Загоряння - виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

Займання - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем без завдання шкоди.

Заходи першої допомоги - те саме, що і долікарська допомога.

Захисний дихальний апарат - апарат, призначений для індивідуального захисту органів дихання людини від небезпечних і шкідливих факторів, що діють інгаляційно.

Захисний костюм - спеціальний одяг, що має захисні властивості, складова частина засобів індивідуального захисту.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - технічні засоби індивідуального користування для захисту людини від небезпечних для її життя і здоров'я впливів.

Зона транспортної аварії - територія, на якій перебувають пошкоджений рухомий склад, розсипи, розливи вантажу і яка збільшена за периметром на додаткову смугу шириною 15 м і більше.

Ізолювальний захисний дихальний апарат - дихальний апарат, що ізолює органи дихання від навколишнього середовища і забезпечує людину повітрям чи дихальним газом.

Класифікаційний шифр (позначення) - умовний числовий код, присвоєний небезпечному вантажу, що характеризує його транспортну небезпеку.

{Термін глави 3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

{Термін  "Легкозаймисті  речовини  і  матеріали"  глави  3 виключено  на  підставі  Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

{Термін  "Легкозаймисті  рідини (ЛЗР)" глави 3 виключено на підставі  Наказу   Міністерства   транспорту  та  зв'язку  №  1431 від 25.11.2008}

Ліквідація наслідків аварійної ситуації - комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на запобігання загрозі людям, на захист довкілля, збереження вантажу, рухомого складу, споруд, відновлення руху поїздів і маневрових робіт у можливо короткий термін.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдали шкоди довкіллю.

Номер ООН (UN) - чотиризначний цифровий ідентифікаційний номер, наданий небезпечному вантажу Комітетом експертів ООН із перевезення небезпечних вантажів і погодженої на глобальному рівні системи класифікації й маркування хімічних речовин Економічної й Соціальної Ради ООН.

{Термін глави 3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Н.З.К. (не зазначено конкретно) - узагальнена позиція небезпечного вантажу у Покажчику пошуку аварійних карток (додаток 4 до цих Правил), до якої можуть бути віднесені суміші, речовини, розчини або вироби, якщо вони:

не названі конкретно в цьому Покажчику;

мають фізико-хімічні властивості, які відповідають класу небезпеки, класифікаційному коду/шифру, групі пакування й опису позиції Н.З.К.

{Термін глави 3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Нейтралізація - складова частина заходів з ліквідації наслідків аварійних ситуацій, пов'язана із видаленням, розсіюванням, перетворенням у безпечні форми небезпечних вантажів, їхніх парів, продуктів горіння і розкладання.

Небезпечна зона - зона аварії, у межах якої є загроза ураження від вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, опіків, обмороження людей і тварин.

Небезпечні вантажі (НВ) - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

{Термін глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі.

Пожежна небезпека - можливість виникнення та (або) розвитку пожежі.

Радіаційний матеріал - будь який матеріал, який містить радіонукліди і в якому концентрація активності, а також повна активність вантажу перевищує значення, обумовлені Правилами безпечного перевезення радіоактивних матеріалів № ST-1.

Радіаційний дозиметричний контроль - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на одержання інформації про стан радіаційної обстановки і дійсні дози опромінення людей.

Спалахування - займання, що супроводжується появою полум'я.

Санітарні та протиепідемічні заходи - діяльність, спрямована на створення безпечних для здоров'я умов побуту, праці, навчання, відпочинку та інших сфер життя і діяльності людини, запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Ступінь токсичності - показник, який характеризує можливий несприятливий вплив на людину даної речовини при тривалому контакті, і який визначається ГОСТ 12.1.007-76.

Транспортна небезпека - узагальнений показник, що характеризує несприятливий вплив небезпечного вантажу на навколишнє середовище, обслуговувальний персонал і населення під час нетривалого впливу в умовах аварійної ситуації.

Фільтрувальний захисний дихальний апарат - дихальний апарат, що забезпечує очищення повітря, яке вдихається з навколишнього середовища.

4. Правила безпеки при ліквідації наслідків аварійної ситуації з небезпечними вантажами на залізничному транспорті

4.1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1285 "Про затвердження Порядку проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів" працівники залізничного транспорту повинні пройти спеціальне навчання та мати відповідне свідоцтво (сертифікат). Локомотивні бригади, що залучаються до перевезення небезпечних вантажів, проходять навчання та перевірку знань цих Правил та порядку постановки в поїзд вагонів з небезпечними вантажами. У разі потреби дотримання особливого порядку руху поїзда локомотивні бригади проходять цільовий інструктаж.

{Абзац перший пункту 4.1 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 177 від 21.03.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Після отримання перевізних документів перед відправленням поїзда локомотивна бригада ознайомлюється з натурним листом щодо наявності небезпечних вантажів в поїзді.

Локомотиви укомплектовуються засобами радіозв'язку, аптечками з необхідними медикаментами. При залученні локомотивної бригади до роботи з небезпечними вантажами під час аварійної ситуації локомотивні бригади забезпечуються засобами індивідуального захисту.

4.2. {Абзац перший пункту 4.2 глави 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 177 від 21.03.2012}

Дії працівників залізничного транспорту і формувань, залучених до ліквідації наслідків аварійної ситуації, мають бути оперативними, відповідати характеру і масштабу аварійної ситуації, проводитися з урахуванням властивостей вантажів (пожежовибухонебезпечність, токсичність, корозійність, здатність до окиснення тощо), заходів безпеки та профілактики.

4.3. Основні властивості та види небезпеки вантажів, а також заходи безпеки та застороги при ліквідації наслідків аварійних ситуацій наведені в аварійних картках (АК). Форма АК наведена у додатку 1. Аварійна картка має графи:

номер ООН небезпечного вантажу класів 2 - 6, 8, 9 або умовний номер небезпечного вантажу класу 1;

найменування вантажу.

{Абзац  четвертий  пункту  4.3 виключено на підставі Наказу Міністерства  транспорту  та  зв'язку  №  1135 від 05.11.2009}

Графа, де зазначається номер ООН або умовний номер, заповнюється на підставі алфавітного покажчика НВ, які перевозяться залізничним транспортом у критих вагонах, контейнерах або наливом і цистернах (для вантажів класів 2 - 6, 8, 9), та згідно з Переліком небезпечних вантажів класу 1.

У графі "Найменування вантажу" для НВ вказується відповідне найменування небезпечного вантажу.

{Абзац шостий пункту 4.3 глави 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

{Абзац  сьомий  пункту  4.3  глави  4 виключено на підставі Наказу  Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

У розділі "Основні властивості та види небезпеки" АК зазначаються основні властивості, вибухо- та пожежонебезпека вантажу та небезпека для людини, а саме:

в основних властивостях для газів вказуються колір, запах, легший або важчий за повітря; розчинність у воді (добре розчинний, розчинний, малорозчинний, практично не розчинний, нерозчинний); при виході в атмосферу парує (димить); перевозиться в стисненому, зрідженому стані або в розчиненому стані під тиском; накопичується в низьких ділянках місцевості, підвалах, тунелях; окисник (окислювач, оксидант);

для рідин (суспензій) - колір, запах, в'язкість, темніє на повітрі, легша або важча за воду; розчинність у воді (добре розчинна, розчинна, малорозчинна, практично не розчинна, нерозчинна); реагує з водою з виділенням тепла, з виділенням отруйних газів, з утворенням осаду, з утворенням стійкої емульсії; гідролізує; висококипляча, помірно кипляча або низькокипляча; леткість (легколетка, малолетка, нелетка); швидко або повільно випаровується з поверхні; пари легші або важчі за повітря; димить на повітрі, сильний відновник, сильний окисник; здатність викликати корозію (у більшості металів руйнує скло парцеляну); розчиняється в кислотах або лугах;

для твердих речовин (пилу, порошків, кристалів, волокон) - колір, запах розчинність у воді (добре розчинна, розчинна, малорозчинна, практично не розчинна, нерозчинна); реагує з водою з виділенням отруйних газів, з утворенням осаду, з утворенням стійкої емульсії; тугоплавка або розпливається на повітрі; сильний окисник, викликає корозію за умов зволоження, розкладається під дією кислот або лугів;

для вантажів класу 1 ВМ зазначається, яку саме речовину містить виріб: містить тверду (рідку, пастоподібну, пластичну) вибухову речовину (речовини); містить тверду та рідку вибухову речовину; містить тверду вибухову речовину та легкозаймисту рідину; містить вибухові та легкозаймисті тверді речовини.

У розділі пожежо- та вибухонебезпечність зазначається:

для горючих вантажів: легко займається; займається (від відкритого полум'я, від електричного розряду, при попаданні на розвинуту поверхню, при контакті з оксидами металів, окисниками, кислотами; від нагрітих стінок ємкостей, після гасіння); самозаймається на повітрі або у вологому повітрі (виділяє отруйні гази, утворює вибухонебезпечні суміші); горить (утворює високе полум'я, без полум'я, без доступу повітря; утворює отруйні гази, дим (білий, чорний); плавиться, тече, розкладає воду); вибухає (при взаємодії з горючими речовинами, органічними матеріалами; при взаємодії з водою, окисниками; за умов нагрівання, од відкритого полум'я, у разі удару, тертя, забруднення); балони вибухають унаслідок нагрівання; у порожніх цистернах утворюються вибухонебезпечні суміші.

для важкогорючих вантажів: займається (від відкритого полум'я; при нагріванні вище за 150 °C; при взаємодії з горючими речовинами, органічними матеріалами; при взаємодіїї з окисниками; утворюючи вибухонебезпечні суміші); при нагріванні розкладається з утворенням токсичних продуктів; балони вибухають унаслідок нагрівання; у порожніх цистернах утворюються вибухонебезпечні суміші; вибухобезпечний; вибухопожежобезпечний;

для негорючих вантажів: запалює горючі речовини; під час пожежі виявляє себе як сильний окисник; зневоджує деревину, підвищує її горючість; підтримує горіння; під впливом вогню розкладається з виділенням отруйних газів, при взаємодії з металами виділяється горючий газ, балони вибухають при нагріванні вище за 150 °C;

для вантажів класу 1 (ВМ): чутливі (нечутливі) до механічних впливів (удару, тертя), відкритого полум'я, заряду статичної електрики, проникного удару; здатні вибухати масою; вибух масою виключений; вибух малоймовірний; дуже чутливі з небезпекою вибуху масою; надзвичайно нечутливі без небезпеки вибуху масою; небезпека розкидання; небезпека вибуху і розкидання незначна; дія вибуху переважно обмежується упакуванням; загоряння одного виробу викликає послідовне загоряння сусідніх виробів; горіння може перейти у вибух; важкозаймисті; легкозаймисті; можливе загоряння (вибух) унаслідок забруднення горючими домішками; у сухому вигляді пожежо- та вибухонебезпечні; у зволоженому стані пожежо- та вибухонебезпечні; під час горіння можливе неорієнтоване розлітання окремих виробів або їх фрагментів; займаються при нагріванні; радіус небезпечної зони ... м; знову займаються після гасіння пожежі; при взаємодії з повітрям самозаймаються; займаються при взаємодії з вологою; розлита рідина виділяє горючі пари; при взаємодії з водою виділяють горючі гази; пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.

У розділі "Небезпека для людини" зазначається клас небезпеки речовини відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, небезпека при: I - вдиханні, II - ковтанні, III - попаданні на шкіру, IV - попаданні в очі; можливий смертельний наслідок; під час горіння та вибуху небезпечні для життя людини; можливі опіки, осколкові поранення, контузії, отруєння газоподібними продуктами (зазначається найменування).

При I - вдиханні зазначається: кашель; першіння в горлі; утруднене дихання; стиснення в грудях; нежить; різь у горлі; почуття задухи; спазм голосової щілини; клекотливий подих; подразнення верхніх дихальних шляхів; захриплість голосу; набряк гортані; ядуха.

При II - ковтанні - печіння в роті; слинотеча; біль у стравоході та в області шлунка; нудота; блювання (із домішкою крові); сильна спрага; пронос; отруєння; порушення ковтання.

При III - попаданні на шкіру - червоність; біль; сверблячка; печіння; почервоніння; утворення пухирів; набряк; подразнення; усмоктування через неушкоджену шкіру; хімічний опік; виразка, що важко загоюється.

При IV - попаданні в очі - сльозотеча; різь; біль; почервоніння кон'юнктиви; ушкодження райдужної оболонки; помутніння роговиці; набряк повік; спазм повік; розширення зіниць; витрішкуватість; жовтяничне забарвлення склер; сліпота; світлобоязнь.

У розділі "Засоби індивідуального захисту" зазначається тип протигазу, респіратора, захисного костюма тощо.

Розділ "Необхідні дії" має частини, де визначаються дії загального характеру, у разі витоків, розливу та розсипу вантажу (для ВМ - у разі руйнування), при пожежі. У діях загального характеру зазначається: вивести сторонніх, триматися з навітряного боку, уникати низьких місць, ізолювати небезпечну зону в радіусі ... м, у зону аварії входити повністю одягненому в захисний одяг, у зону аварії входити в захисних засобах, додержуватися правил пожежної безпеки, не палити, потерпілим надати першу допомогу, відправити людей з осередка ушкодження на медобстеження, відвести вагон у безпечне місце, усунути джерела вогню та іскор.

Щодо дій у разі витоків, розливу та розсипу вантажу зазначається: припинити рух поїздів та маневрові роботи у небезпечній зоні, не доторкатися до розлитої або розсипаної речовини, викликати газорятувальну службу району; у разі повільного витікання газу усунути течу з дотриманням запобіжних заходів; при інтенсивному витіканні газу за узгодженням із фахівцями (пожежної охорони, з надзвичайних ситуацій) газ, що виходить, підпалити і дати вигоріти під контролем; ізолювати район, поки газ не розсіється; перекачати вміст у справну ємкість або ємкість для зливання з дотриманням умов змішування рідин; розлиту рідину захистити земляним валом, засипати інертним матеріалом; не допускати попадання речовини у водоймища, підвали, каналізацію.

Щодо дій у разі пожежі зазначається: не наближатися до ємкостей, що горять: охолоджувати водою з максимальної відстані; не гасити доти, доки не буде усунено витікання; не використовувати воду; гасити великою кількістю води; гасити водопінними, газовими вогнегасними речовинами; гасити вогнегасними порошками; гасити тонкорозпиленою водою, повітряно-механічною піною.

У розділі "Нейтралізація" зазначаються дії щодо зменшення впливу наслідків аварійної ситуації на довкілля, технічні засоби і т.ін., а саме: для розсіювання (ізоляції, осадження) газу використовувати розпилену воду; місце розливу промити великою кількістю води; місце розсипу ізолювати сухим піском; розсипи зібрати і спалити; зібрати з дотриманням заходів пожежної безпеки в сухі ємкості (захищені від корозії); ізолювати піском, повітряно-механічною піною; промити водою з контрольною (провокаційною) метою, ушкоджені балони винести з небезпечної зони і помістити в ємкості з водою; зі слабким розчином кислоти; зі слабким розчином лугу; при знижених температурах повітря речовину відкачати з низинної місцевості з дотриманням заходів пожежної безпеки, поверхні рухомого складу промити великою кількістю води; мийними композиціями; лужними розчинами; слабким розчином кислоти; обробити гострою парою; обробити розчином пероксиду водню, промиті поверхні рухомого складу, території обробити лужним розчином; слабким розчином кислоти; поверхню території (окремі осередки) засипати порошками, що містять лужний компонент (вапняк, доломіт); обробити лужним розчином; обробити розчинами (суспензіями) хлораміну; обробити розчинами, що містять активний хлор (хлорне вапно, двітретиниосновний гіпохлорит кальцію (ДТСГК); обробити концентрованим розчином пероксиду водню; обробити розчином, що містить два об'єми 10% розчину сульфату заліза (II) та один об'єм розчину гашеного вапна; 5% розчином моно- або дихлораміну, 20% розчином хлориду заліза (III), промити 5% розчином сульфіду калію або натрію; поверхню території (окремі осередки) випалити в разі загрози попадання речовини у грунтові води; грунт переорати; зрізати поверхневий шар грунту із забрудненнями, зібрати і вивезти для утилізації; місця зрізів засипати свіжим шаром грунту; не допускати зіткнення (контакту) речовини, промивних вод із нафтопродуктами та іншими горючими матеріалами; невеликі витоки обробити 20% розчином гідроксиду натрію та 10% розчином сульфату заліза (II).

У розділі "Заходи першої допомоги" наводяться дії щодо захисту людей від впливу наслідків аварійної ситуації: звільнити потерпілих з-під уламків, відвести (винести) з осередку ураження в безпечне місце з навітряного боку; очистити потерпілого й засоби індивідуального захисту від забруднень; свіже повітря, спокій, тепло, чистий одяг; дати зволожений кисень; шкіру й очі промити водою; 2% розчином борної кислоти; дезінфекційними розчинами; у разі відсутності дихання здійснити штучне дихання; дати пити воду, викликати блювання; дати пити воду, молоко; шкіру змазати нейтральним жиром; в очі закапати 30% розчин альбуциду; у разі попадання всередину - давати пити ковтками олію; у разі утрудненого дихання дати кисень; очі і слизові оболонки промивати водою, 2% розчином соди не менше ніж 15 хвилин; адреналін категорично протипоказаний, дати сольове проносне; викликати швидку допомогу.

{Абзац  двадцять  дев'ятий  пункту 4.3 глави 4 виключено на підставі  Наказу   Міністерства   транспорту  та  зв'язку  №  1431 від 25.11.2008}

Перелік технічних засобів та матеріалів для ліквідації наслідків аварійних ситуацій, зокрема засобів індивідуального захисту, засобів пожежогасіння, наведений в додатку 3.

Відомості про наявність пожежонебезпечних, токсичних (отруйних), корозійних властивостей небезпечних вантажів наведені в додатку 4.

4.4. Найменування небезпечних вантажів, крім радіоактивних матеріалів, із зазначенням для кожного вантажу відповідного номера аварійної картки наведені в алфавітному покажчику (додаток 4).

{Абзац перший пункту 4.4 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Речовини, які не зазначено конкретно, мають позначення Н.З.К.

{Абзац другий пункту 4.4 глави 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Якщо з будь-якої причини точне (повне) найменування вантажу встановити неможливо, але відомий номер ООН вантажу, то номер аварійної картки з'ясовується за номером ООН вантажу згідно з додатком 4. У разі відсутності найменування та номера ООН вантажу при ліквідації наслідків аварійної ситуації використовують такі ЗІЗ:

для хімрозвідки і керівника робіт - ПДУ-З (протягом 20 хвилин) або ізолювальний протигаз УІП-12, ІП-4М. Для аварійних бригад - ізолювальний захисний костюм КІХ-5, ІК-УА або КІ-АР "Іній" у комплекті з ізолювальним протигазом ІП-4М, УІП-12 або дихальним апаратом АСВ-2. При загорянні - вогнезахисний костюм ТЗК-1 у комплекті з ізолювальним протигазом. Маслобензостійкі рукавички, рукавички з дисперсії бутилкаучуку, спеціальне взуття за ГОСТ 12265-78.

При цьому необхідно відвести вагон у безпечне місце, ізолювати небезпечну зону в радіусі 200 м, вивести сторонніх. У небезпечну зону входити в захисних засобах. Додержуватися правил пожежної безпеки. Не палити. Усунути джерела вогню та іскор. Триматися навітряного боку. Уникати низьких місць. Постраждалим надати першу допомогу. Відправити людей з осередка ушкодження на медобстеження.

У разі витікання, розливу або розсипу вантажу необхідно припинити рух поїздів та маневрову роботу в небезпечній зоні. Не доторкатися до розлитої або розсипаної речовини. Усунути течу з дотриманням запобіжних заходів. Перекачати вміст у справну, суху, захищену від корозії ємкість. Розливи захистити земляним валом. Не допускати попадання речовини у водоймища, підвали, каналізацію. Засипати сухим інертним матеріалом. Зібрати в сухі ємкості. Повідомити у державну санітарно-епідеміологічну службу на залізничному транспорті (СЕС).

У разі пожежі не наближатися до ємкостей, що горять. Гасити порошками з максимальної відстані. Не використовувати воду!

Також керуються трафаретами, знаками небезпеки на вагонах, контейнерах або тарі для визначення загального характеру небезпеки вантажу.

4.5. Під час виникнення аварійної ситуації з небезпечними вантажами, що супроводжуються провідниками або фахівцями вантажовласника (відправника, одержувача), останні:

уживають заходів щодо запобігання загрозі людям, пошкодженню рухомого складу, споруд, вантажів та іншим негативним наслідкам, недопущення сторонніх осіб у небезпечну зону;

установлюють можливість і умови подальшого перевезення вантажів і, в разі потреби, разом із локомотивною бригадою та іншими працівниками залізничного транспорту вживають заходів для припинення руху поїздів, маневрової роботи;

після огляду місця події доповідають про обставини, що склалися, і заходи, необхідні для забезпечення безпеки: на перегоні - машиністу локомотива, на станції - черговому по станції;

після прибуття на місце аварійної ситуації аварійно-відбудовних і пожежних підрозділів повідомляють їх керівникам про стан вантажів, рухомого складу та заходи безпеки при веденні аварійно-відбудовних і рятувальних робіт.

У разі виникнення аварійних ситуацій з небезпечними вантажами, які супроводжуються провідниками або фахівцями вантажовласника, усунення наслідків аварійних ситуацій (відбудовні роботи, гасіння пожежі, надання долікарської допомоги) виконуються за їх участю.

4.6. Ліквідацію наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами, відбудовні та пожежні поїзди здійснюють за своїми тактико-технічними можливостями. У разі потреби до відбудовного або пожежного поїзда причеплюється вагон з медичним обладнанням та персоналом для надання медичної допомоги.

Особовий склад поїздів і працівників залізниць, залучений до ліквідації наслідків аварійних ситуацій, забезпечується засобами індивідуального захисту та навчається правилам користування ними.

Порядок прямування відбудовних і пожежних поїздів залізниць до місця аварійних ситуацій встановлюється Укрзалізницею.

4.7. До ліквідації наслідків аварійної ситуації з небезпечними вантажами залучаються фахівці цивільного захисту підприємств, установ та/або організацій, де виникла така ситуація, з наданням їм необхідної допомоги силами цивільного захисту адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовані підприємство, установа та/або організація, а також відповідними підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України відповідно до Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11. Залучені фахівці та організації прибувають на місце аварійної ситуації із засобами та технікою, ЗІЗ, необхідними для ліквідації її наслідків, використовують засоби, указані в аварійних картках, а також специфічні нейтралізатори, методи й засоби.

{Абзац перший пункту 4.7 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

Управління залізниць заздалегідь узгоджують з регіональними органами ДСНС України перелік підприємств, які мають аварійні служби та фахівців, а також номенклатуру небезпечних вантажів, у ліквідації наслідків аварійних ситуацій з якими ці підприємства можуть взяти участь. Інформація щодо оперативного зв'язку з органами ДСНС України надається підрозділам залізниці відділами та управліннями ДСНС України згідно із зазначеними планами взаємодії.

До ліквідації наслідків аварійних ситуацій залучаються невоєнізовані формування та військові підрозділи, які входять до територіальних підсистем Єдиної державної системи.

5. Порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом

Сповіщення про виникнення аварійної ситуації

5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій на перегоні машиніст локомотива негайно вживає заходів щодо захисту членів локомотивної бригади від можливого впливу небезпечних вантажів та сповіщає про аварійну ситуацію у встановленому порядку через поїзний радіозв'язок або іншим можливим видом зв'язку поїзного диспетчера і чергових по станціях, які обмежують перегін. У цьому разі машиніст локомотива і його помічник розкривають пакет із перевізними документами. При перевезеннях з використанням електронного перевізного документа відомості про найменування вантажу, номер ООН, номер аварійної картки визначаються порядком, встановленим технологією внутрішнього документообігу в умовах застосування електронного перевізного документа.

{Абзац перший пункту 5.1 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 177 від 21.03.2012}

Схема оповіщення про виникнення аварійної ситуації з небезпечними вантажами подана на рис. 1.

{Схема оповіщення про виникнення аварійних ситуацій з небезпечними вантажами в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008; Наказу Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

{Абзац другий пункту 5.1 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Повідомлення містить опис характеру аварійної ситуації, відомості про наявність потерпілих, найменування вантажу, номер аварійної картки і номер ООН вантажу (за їх наявності в перевізних документах), кількість небезпечного вантажу в зоні аварійної ситуації, а на електрифікованих ділянках - повідомлення щодо необхідності зняття напруги з контактної мережі.

Після передачі повідомлення про аварійну ситуацію локомотивна бригада вживає заходів за вказівкою поїзного диспетчера згідно з аварійною карткою на даний небезпечний вантаж.

5.2. У разі одержання від машиніста повідомлення про аварійну ситуацію, а також у разі виникнення аварійної ситуації в межах станції черговий по станції сповіщає про ситуацію начальника станції, поїзного диспетчера, районний (міський) відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, після чого вживає заходів згідно з аварійною карткою.

5.3. Поїзний диспетчер, отримавши повідомлення про аварійну ситуацію, сповіщає про це чергового по ДН, а також регулює рух поїздів у зоні аварійної ситуації.

5.4. Черговий по ДН, отримавши повідомлення про аварійну ситуацію, сповіщає начальника ДН, першого заступника начальника ДН, старшого чергового помічника начальника оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень залізниці, ревізора з безпеки руху поїздів ДН, головного державного санітарного лікаря лінійної дільниці. У разі потреби сповіщаються відправник (одержувач) вантажу та черговий помічник військового коменданта.

Якщо в зоні аварійної ситуації виявилася велика кількість небезпечного вантажу (вагон, групи вагонів або велика кількість упаковок небезпечного вантажу) або виникла аварійна ситуація, то черговий по ДН сповіщає про це в місцеві органи виконавчої влади.

Старший черговий помічник начальника оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень залізниці інформує про аварійну ситуацію начальника залізниці, головного ревізора з безпеки руху поїздів залізниці, головного диспетчера оперативно-розпорядчого відділу головного управління перевезень Укрзалізниці.

5.5. Для оперативного керівництва ліквідацією аварійної ситуації створюються оперативні групи в дирекції залізничних перевезень (ДН) під керівництвом першого заступника начальника ДН, в управліннях залізниць - першого заступника начальника залізниці (керівника робіт) за участю причетних служб: перевезення (Д), комерційної (М), локомотивного господарства (Т), вагонного господарства (В), колійного господарства (П) та безпеки руху поїздів (РБ), а також відповідних відділів ДН за умови обов'язкового проведення з ними цільового інструктажу щодо роботи з небезпечними вантажами і забезпечення їх заходами індивідуального захисту. Допуск до роботи оформляється нарядом-допуском, як до роботи з підвищеною небезпекою відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

{Абзац перший пункту 5.5 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Для ліквідації наслідків аварійної ситуації керівник робіт у необхідних випадках залучає фахівців відправника (одержувача) з їхними засобами, які після отримання інформації від залізниці в найкоротший термін прибувають на місце аварійної ситуації.

5.6. Рішення про направлення відбудовного і пожежного поїздів, а також інших аварійно-відбудовних підрозділів на аварійно-відбудовні роботи в межах ДН приймає черговий по ДН, у межах залізниці - старший дорожній диспетчер оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень з наступною доповіддю головному ревізору залізниці та його заступнику з відбудовних засобів. Рішення про направлення відбудовних поїздів з інших залізниць приймає головний диспетчер Головного управління перевезень з наступною доповіддю головному ревізору з безпеки руху поїздів та автотранспорту Укрзалізниці.

5.7. Керівник робіт у разі виникнення аварійної ситуації, яка загрожує населенню, довкіллю, спільно із фахівцями причетних служб, а за потреби - разом із представниками територіальних служб з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, міністерств охорони здоров'я, надзвичайних ситуацій, найближчих підприємств, організацій і фахівцями відправника (одержувача) оперативно розроблюють та виконуюють план реагування на аварійну ситуацію, у якому передбачають:

{Абзац перший пункту 5.7 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

проведення санітарно-хімічної (у разі потреби - біологічної) розвідки на місці аварії і території, що перебуває під загрозою дії чинників аварії, визначення межі небезпечної зони, огородження зони та вжиття заходів щодо її охорони;

{Абзац другий пункту 5.7 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

організацію ходу робіт з установлення порядку надання повідомлень;

оповіщення і проведення евакуації населення з небезпечних територій (радіус зони евакуації визначається, зважаючи на властивості і кількість вантажу, особливості місцевості і погодно-кліматичні умови);

оцінку пожежної обстановки;

виявлення людей, що зазнали дії отруйних (токсичних), їдких і радіоактивних речовин, біологічно небезпечних препаратів, й організацію надання їм медичної допомоги в необхідному обсязі;

{Абзац шостий пункту 5.7 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

визначення загрози вибуху і пожежі для особового складу підрозділів і населення, а також загрози розвитку пожежі;

визначення сил і засобів для ліквідації наслідків аварії і порядку їх використання;

визначення завдання окремим підрозділам і спеціалізованим формуванням;

проведення динамічного контролю вмісту небезпечних речовин у довкіллі;

послідовність аварійно-відбудовних робіт;

організацію реєстрації учасників ліквідації наслідків аварійної ситуації;

з'ясування і забезпечення засобами нейтралізації, дезактивації і дегазації згідно з аварійною карткою;

{Абзац тринадцятий пункту 5.7 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

контроль за повнотою нейтралізації (дезактивації дегазації, знезаражування) місцевості, об'єктів довкілля, техніки, транспорту, спецодягу;

{Абзац чотирнадцятий пункту 5.7 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

організацію медичного забезпечення;

ужиття необхідних заходів безпеки.

Відновлення наскрізного руху, розчищення завалів, підіймання рухомого складу, розбирання вагонів здійснює залізниця. Гасіння пожеж здійснюють підрозділи відомчої пожежної охорони з наданням їм необхідної допомоги з боку підрозділів державної пожежної охорони.

{Абзац сімнадцятий пункту 5.7 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

5.8. Керівник робіт здійснює організацію безпечного ведення робіт з ліквідації наслідків аварійної ситуації. Відповідальність за виконання встановлених ним завдань та заходів безпеки несуть керівники залучених підрозділів.

Забороняється починати відбудовні роботи в зоні аварії з небезпечними вантажами силами підрозділів Міністерства транспорту України до прибуття відповідних аварійних служб, усунення ними загрози життю і здоров'ю людей та до одержання інструктажу на ведення відбудовних робіт і засобів індивідуального захисту.

5.9. У разі відсутності перевізних документів номер аварійної картки визначається відповідно до пункту 4.4.

Якщо властивості небезпечних вантажів невідомі, то керівник робіт вживає заходів щодо з'ясування цих даних через відправника (одержувача) вантажу, спеціалізовані науково-дослідні організації та, у разі потреби, вимагає прибуття на місце аварії відповідних фахівців відправника (одержувача).

5.10. Старший черговий помічник начальника оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень залізниці, отримавши повідомлення про аварійну ситуацію, сповіщає керівництво відповідних служб залізниці, головного державного санітарного лікаря залізниці та територіальні (за їх відсутності - центральні) служби з організації ліквідації наслідків аварійних ситуацій із небезпечними вантажами відповідного міністерства, відомства або організації, уключаючи територіальне головне управління (управління) ДСНС України і головне управління (управління) з питань надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації. За потреби сповіщається черговий офіцер управління військових сполучень на залізничному транспорті.

{Пункт 5.10 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Ведення аварійно-відбудовних робіт

5.11. Керівники відбудовних підрозділів керуються вимогами Інструкції з організації відбудовних робіт при ліквідації наслідків транспортних подій на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 27 квітня 2001 року № 258, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17 травня 2001 року за № 422/5613, а також вимогами цих Правил.

{Пункт 5.11 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

5.12. Відправлення з колії стоянки на місце аварійної ситуації відбудовного поїзда (далі - ВП) забезпечується не пізніше 50 хвилин після повідомлення в робочий час і через 60 хвилин в інший час доби. Начальник ВП одержує розпорядження, поїзного диспетчера із зазначенням запобіжних заходів, виходячи з дій, передбачених в аварійній картці.

Відправлення ВП на під'їзні колії промислових підприємств здійснюється за умови одержання заявок і проводиться з дозволу головного ревізора залізниці з безпеки руху або його заступника та за вказівкою начальника ДН.

{Пункт 5.12 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 565 від 05.11.2014}

5.13. Поїзний диспетчер у кожному разі передачі розпорядження про відправлення ВП зазначає ступінь його негабаритності і забезпечує умови безпечного руху, керуючись при цьому чинними нормативними документами.

Поїзний диспетчер, на дільниці якого відбувся схід рухомого складу, забезпечує:

своєчасну підготовку найближчих станцій і дільницю для безперешкодного просування ВП;

оперативне просування ВП і передачу за поїзним радіозв'язком начальникам ВП усієї необхідної для підготовки до проведення робіт інформації;

до прибуття ВП звільнення колії від рухомого складу;

можливість вільного маневрування відбудовних поїздів, що прибувають до місця аварії.

5.14. Організація відбудовних робіт включає:

виявлення обсягів робіт, визначення необхідних сил і засобів, у тому числі засобів індивідуального захисту працівників;

вибір схеми і встановлення черговості проведення робіт, розробку планів з організації відбудови;

забезпечення охорони й огородження місць роботи;

забезпечення залучених осіб засобами індивідуального захисту;

уживання необхідних заходів пожежної безпеки;

оцінку прийнятих рішень з урахуванням шкоди, завданої довкіллю.

5.15. Роботи виконуються у визначеній послідовності відповідно до прийнятого плану. За умов звільнення земляного полотна від рухомого складу, що зійшов, працівники відбудовних поїздів беруть участь у ремонті колії, установленні пошкоджених опор контактної мережі, відновленні засобів зв'язку й пристроїв сигналізації, централізації та блокування. Начальник ВП відповідає за виконання оперативного плану відновлення в частині підіймання рухомого складу, що зійшов з рейок.

5.16. Перед початком робіт, пов'язаних з підійманням і прибиранням рухомого складу, що зійшов з рейок, начальник ВП обстежує місце сходу.

Робота з вантажопідіймальним краном (кранами) здійснюється під керівництвом особи, яка відповідає за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів краном. Ця особа повинна бути атестована в установленому порядку та призначена наказом згідно з п.1.2 Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 за № 107 і зареєстрованої Мін'юстом України 13.03.95 за № 59/595.

Забороняється проведення робіт щодо підіймання і ремонту рухомого складу, який містить вибухові матеріали, займисті гази, а також вантажі, що легко займаються і горять, без застосування іскробезпечного інструменту і безпечних технічних засобів.

5.17. Вагони з небезпечними вантажами, що можуть становити небезпеку (пожежі, витікання), з дотриманням запобіжних заходів переставляються в безпечне місце на відстань, зазначену в аварійній картці, але не меншу 200 м від виробничих і житлових будівель, інших вагонів з небезпечними вантажами або на спеціально обладнані колії, обумовлені технічно-розпорядчим актом станції.

5.18. Роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами, під час технічного обслуговування, безвідчепного ремонту і поточного відчепного ремонту здійснюються в порядку, установленому Укрзалізницею.

5.19. При виявленні випадків співудару вагонів з небезпечними вантажами на швидкості, що перевищує допустиму, які не спричинили сходу їх з колії, провадиться технічний і комерційний огляд вагонів з додержанням заходів безпеки. За потреби їх переставляють у безпечне місце відповідно до п.5.17. Відповідальність за виконання вимог цього пункту покладається на начальника станції.

Якщо протягом 2 годин після співудару не виявлено ознак витікання, просипання, загоряння небезпечного вантажу, то вагон відправляється за призначенням.

Якщо в зазначений період часу виявлено витікання, просипання, загоряння небезпечного вантажу, то діють відповідно до аварійної картки на цей вантаж.

5.20. У разі потреби освітлення фронту робіт використовують освітлювальні пристрої у вибухозахищеному виконанні.

5.21. Керівник робіт у плані робіт передбачає можливість обстеження компетентними особами зони аварії (відеозйомка, фотографування, об'єктів, складання схем, відбирання зразків тощо).

5.22. По закінченні відбудовних робіт залучені працівники, що брали участь у цих роботах, проходять медичне обстеження згідно з рекомендаціями аварійної картки.

Особливості ліквідації наслідків аварійних ситуацій в залежності від класу небезпеки вантажів

5.23. При ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами враховуються їх властивості залежно від класу небезпеки.

Клас 1 - вибухові матеріали. Ураховується їхня особлива небезпека, спроможність завдати значної шкоди життю та здоров'ю людей, а також житловим і виробничим об'єктам, транспортній інфраструктурі.

При плануванні аварійно-відбудовних робіт з ВМ передусім ураховується підклас вантажу, що зазначений в аварійній картці:

підклас 1.1 (ВМ із небезпекою вибуху масою) - вибухають усією масою під впливом ударів, нагрівання, детонації. При цьому утворюється ударна хвиля, що призводить до руйнування рухомого складу, будівельних конструкцій, відбудовної і пожежної техніки, до ушкодження людей. Прогрівання ВМ цього підкласу в умовах пожежі збільшує можливість переходу горіння в детонацію, і в тактичній діяльності аварійні і пожежні служби прирівнюють можливість вибуху до одиниці. Крім ударної хвилі, великої шкоди завдають осколки й уламки упакувань, вагонів, будівельних конструкцій тощо, що розлітаються в зоні вибуху з великою швидкістю; небезпечні газоподібні продукти вибуху (вуглецю монооксид, оксиди азоту, фосфору, ціанід водню);

підкласи 1.2 (ВМ, що не вибухають масою) і 1.3 (ВМ пожежонебезпечні, що не вибухають масою) характеризуються небезпекою розкидання, загоряння, але не створюють небезпеки вибуху масою. Горіння метальних ВМ (порохи, ракетне паливо підкласів 1.2 і 1.3) за зовнішнім ефектом виглядає як вибух, що супроводжується руйнуванням упакування, вагона і розкиданням окремих уламків на значну відстань (заряди ракетних палив спроможні до розлітання на декілька кілометрів, створюючи при цьому окремі осередки пожежі);

підкласи 1.4 (ВМ, що не становлять значної небезпеки), 1.5 (дуже малочутливі ВМ) і 1.6 (надзвичайно малочутливі ВМ) становлять значно меншу небезпеку, можливість вибуху дуже низька, навіть при їх запаленні або ініціюванні.

Порядок дій спеціалізованих підрозділів визначається цими Правилами й іншими чинними нормативними актами.

Клас 2 - гази стиснені, зріджені і розчинені під тиском в ємкостях (цистернах, балонах), де створюється надлишковий тиск, який значно підвищується зі збільшенням температури і може призвести до розгерметизації ємкості або до її руйнування. Цистерни зі зрідженими та стисненими газами охолоджуються незалежно від природи газу.

У разі пошкодження котла цистерни з негорючим і нетоксичним газом цистерна відводиться в безпечне місце і перебуває під наглядом. Ліквідація витікання або переливання вантажу в порожню цистерну здійснюється в присутності фахівців відправника (одержувача).

{Абзац дев'ятий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

При розгерметизації цистерни і витіканні горючого газу, густина якого більша за густину повітря, з метою уникнення створення вибухонебезпечної концентрації і виникнення потужного вибуху або об'ємного загоряння газ, що виходить, під контролем фахівців підпалюють і при інтенсивному охолодженні котла цистерни дають йому вигоріти. Рішення про підпалення газу приймається керівником робіт на основі письмового повідомлення фахівців після визначення зони загазованості, евакуації людей і оцінки можливих наслідків об'ємного загоряння газоповітряної суміші.

{Абзац десятий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Під час піднімання цистерн з вантажами класу 2 стежать, щоб підіймальні засоби і самий процес підіймання не призводили до розгерметизації цистерн.

У разі витікання отруйних (токсичних) газів для ізоляції газу створюється водяна завіса.

При пошкодженні критого вагона або контейнера з балонами зі стисненими або зрідженими газами вагон (контейнер) відкривають, уникаючи іскроутворення і пожежі. Перевірка цілісності балонів, наявності витікання газу і ступеня загазованості здійснюється з дотриманням передбачених аварійною карткою заходів безпеки. Якщо виявляються ушкоджені балони, то їх віддаляють на відстань, не меншу 100 м від колії на перегоні, будинків і споруд, занурюють в ємкість із розчином відповідно до аварійної картки або ємкість з водою. До повного виходу газу встановлюється охорона і спостереження.

Порожні цистерни з-під займистих зріджених газів мають підвищену небезпеку, поводження з ними унеможливлює пошкодження котла з причини падіння надлишкового тиску в об'ємі котла, де може утворитися вибухонебезпечна суміш газу з повітрям. В умовах пожежі порожні цистерни прогріваються з великою швидкістю і через підвищення тиску можливі їх розгерметизація або руйнування.

{Абзац чотирнадцятий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Клас 3 - легкозаймисті рідини (ЛЗР).

{Абзац п'ятнадцятий пункту 5.23 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Загальною властивістю вантажів класу 3 у разі витікання є здатність створювати над поверхнею розлитої рідини горюче середовище з пожежонебезпечною концентрацією парів при температурах навколишнього повітря вище температури спалаху. Горюча концентрація може поширюватися від місця виникнення на відстань понад 2 км, а низькі температури самозаймання парів (100-300 °C) призводять до їх займання від нагрітих тіл і поверхонь. Насичені пари ЛЗР з підвищенням температури навколишнього середовища створюють у цистерні значний тиск, здатний призвести до її розгерметизації. Перед початком робіт з цистернами, що містять ЛЗР, переконуються в їх герметичності і в тому, що вони не нагріті. Частини цистерн, що нагрілися в зоні теплового впливу пожежі, тривалий час становлять небезпеку опіків для працівників. Розігріті цистерни, особливо верхні їх частини, які не контактують з рідкою фазою, можуть спричиняти загоряння парової фази внаслідок переміщення рідкої фази і гідроудару при зсуві цистерн з місця сильними ривками. Тому під час роботи відбудовних засобів з цистернами передбачається можливість негайного відчеплення тягової техніки і відведення її на безпечну відстань. При цьому протипожежні засоби перебувають у повній готовності, забезпечуючи прикриття відбудовних робіт.

{Абзац шістнадцятий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Під час пошкодження цистерни з ЛЗР, що супроводжується витіканням небезпечного вантажу, уживаються заходи щодо усунення витікання, відведення цистерни на безпечну відстань і перевантаження рідини у порожню цистерну.

{Абзац сімнадцятий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Якщо при витіканні ЛЗР виникає пожежа, то на шляху рідини, яка горить, будується земляна загата, пожежа гаситься або підтримується контрольоване горіння до повного вигоряння рідини, що витікає.

Під час робіт з нагрітими цистернами з ЛЗР уживаються заходи щодо їх інтенсивного охолодження водою до температури навколишнього середовища і усунення витікання парової і рідкої фаз. Недеформовані цистерни піднімаються або переставляються на залізничні колії за допомогою техніки відбудовного поїзда і виводяться за межі небезпечної зони.

При пожежі, яка супроводжується вибухами і потужним тепловим випромінюванням, особовому складу, який бере участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації, забороняється наближатися до ємкостей і перебувати від них на відстані, меншій за 200 м. Для захисту від ударної хвилі використовуються місцеві укриття.

Порожні цистерни із залишками ЛЗР містять насичені пари, вибухонебезпечна концентрація яких знаходиться у температурних межах поширення полум'я. Якщо температура навколишнього середовища лежить у діапазоні температурних меж поширення полум'я, то за наявності джерела запалювання може відбутися вибух пароповітряної суміші. Порядок дій з порожніми цистернами аналогічний до порядку для навантажених.

Клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - самозаймисті речовини; клас 4.3 - речовини, які виділяють займисті гази при взаємодії з водою.

{Абзац двадцять другий пункту 5.23 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

У разі гасіння пожеж з вантажами класу 4.1 враховується, що недостатнє зволоження вантажу сприяє самозайманню після припинення горіння. Після гасіння пожежі таких вантажів здійснюється додатковий контроль появи повторних вогнищ.

{Абзац двадцять третій пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Якщо в аварійну ситуацію потрапили вагони з небезпечними вантажами класу 4.2, особлива увага звертається на те, що окремі з них (фосфор жовтий, металоорганічні сполуки) самозаймаються при контакті з киснем повітря. У цьому разі виникнення процесу горіння уникнути практично неможливо. При горінні утворюються токсичні речовини. Продовження робіт можливе після гасіння загоряння вогнегасними речовинами, зазначеними в аварійній картці.

{Абзац двадцять четвертий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Вантажі класу 4.3 характеризуються високою активністю щодо води. Взаємодія з водою має характер вибуху. У ході хімічної реакції утворюються займисті (горючі) гази. Більшість вантажів цього підкласу є горючими. Ці властивості враховуються при проведенні робіт поблизу водоймищ та річок, у дощову погоду або взимку.

{Абзац двадцять п'ятий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Клас 5.1 - речовини-окисники і клас 5.2 - органічні пероксиди.

{Абзац двадцять шостий пункту 5.23 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Властивостями небезпечних вантажів цього класу є здатність розкладатися при нагріванні з утворенням кисню (розкладання пероксидів може мати характер вибуху), що сприяє розвитку пожежі в умовах аварійної ситуації; утворювати з горючими речовинами суміші, які самозаймаються в момент їх утворення або займаються при наявності джерела запалювання; утворюють токсичні речовини в контакті з неорганічними речовинами. Горючі речовини прибираються з місця розсипу або розливу вантажу.

Клас 6.1 - отруйні (токсичні) речовини.

{Абзац двадцять восьмий пункту 5.23 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Вантажі класу 6.1 в аварійних ситуаціях спричиняють отруєння та захворювання при попаданні до організму або контакті зі шкірою. Особливо небезпечними є легколеткі речовини, які при аварійних ситуаціях можуть створювати небезпечні концентрації і призвести до отруєння не тільки в зоні аварійної ситуації, а й на значній відстані від неї. Більшість вантажів цього підкласу є горючими речовинами і при горінні утворюють газоподібні токсичні речовини (ціанід водню, фосген, хлороводень, оксиди азоту і т.ін.). У разі пожежі нагрівання призводить до випаровування і розкладання негорючих і малолетких отруйних вантажів, що підвищує небезпеку отруєння.

{Абзац двадцять дев'ятий пункту 5.23 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Клас 8 - їдкі (корозійні) речовини.

{Абзац тридцятий пункту 5.23 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

При роботах з небезпечними вантажами цього класу враховується, що при безпосередньому контакті ці речовини спричиняють ушкодження живої тканини, а при витіканні і просипанні - пошкодження і руйнування вантажів та транспортних засобів. Окремі вантажі цього класу є горючими речовинами, які утворюють при горінні токсичні продукти, виявляють окиснювальні властивості, запалюють горючі речовини (матеріали).

Особливості ліквідації наслідків аварійної ситуації, що викликала радіоактивне забруднення

5.24. У разі виникнення аварійної ситуації працівники залізничного транспорту встановлюють наявність у складі поїзда вантажів із радіоактивними матеріалами, інформують причетні служби і спеціалістів відповідно до схеми оповіщення (рис. 1) та вживають заходів:

видаляють з потенційно небезпечної зони людей, у тому числі потерпілих, на відстань не менше ніж 100 - 200 м з навітряного боку, якщо інші обставини не потребують більших відстаней (після уточнення радіаційної обстановки відстань слід змінити відповідно до ситуації);

надають потерпілим першу медичну допомогу;

{Абзац третій пункту 5.24 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

позначають зону радіаційної транспортної аварії попереджувальними знаками і сигналами припинення руху в радіусі не менше ніж 10 м від її зовнішньої межі;

припиняють прохід людей і пропускання рухомого складу через зону аварії, що викликала радіоактивне забруднення, до ліквідації наслідків аварійної ситуації.

У разі виникнення аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів необхідно керуватися заходами, розробленими відправником відповідно до Положення щодо планування заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів, затвердженого наказом Держатомрегулювання України від 07.04.2005 № 38, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2005 за № 431/10711, які додаються до перевізних документів.

{Пункт 5.24 глави 5 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

Доступ у зону радіаційної транспортної аварії дозволяється для осіб, що беруть участь в аварійно-відбудовних роботах.

5.25. У разі радіаційної транспортної аварії фахівці відправника (одержувача), територіальної служби цивільного захисту України після прибуття на місце радіаційної аварії спільно з фахівцями СЕС і залізниці проводять аналіз ситуації за такою схемою:

виявляють потерпілих, чи надана їм невідкладна допомога і в якому обсязі;

визначають ступінь радіаційної небезпеки за показниками відповідних приладів;

з'ясовують цілісність вантажних контейнерів або упаковок; наявність у зоні аварії легкозаймистих та горючих рідин або газів, вибухонебезпечних, токсичних або окиснювальних речовин, можливість виникнення пожежі поблизу упаковок із радіоактивними матеріалами;

збирають інформацію щодо розміщення населення, розташування водоймищ, можливості доступу в зону аварії.

Ця інформація використовується при плануванні і здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків аварійної ситуації, що викликала радіоактивне забруднення.

5.26. Аналіз аварійної ситуації та організація виконання робіт відповідно до п. 5.25 проводиться за участю особи, що супроводжує вантаж. Якщо персонал супроводу не може виконувати свої функції, а також у разі його відсутності або загибелі, до прибуття фахівців відправника (одержувача) і формувань ДСНС України ці дії виконує призначена керівником робіт відповідальна особа.

Після аналізу ситуації фахівці визначають:

радіаційну обстановку і межі зони аварії, що викликала радіоактивне забруднення, уживають заходів щодо її огородження попереджувальними знаками, охорони радіаційної зони, а також установлюють рівні забруднення території, транспортних засобів, вантажів і т.ін. радіоактивними матеріалами; за потреби вживають заходів щодо евакуації населення з небезпечних територій;

уживають заходів безпеки, спрямованих на усунення можливого загоряння, вибуху, токсичного впливу інших небезпечних вантажів, що розміщені в зоні аварії;

виявляють людей, що зазнали радіаційного опромінення, і направляють їх на медичне обстеження. Осіб, які зазнали забруднення радіоактивними матеріалами, відправляють на санітарну обробку; їхній одяг, взуття та особисті речі - на дезактивацію та поховання;

коригують відповідно до конкретних обставин план робіт щодо ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, який відправник (одержувач) має до початку перевезення. У плані передбачені такі заходи: визначення сил та засобів, що залучаються до аварійно-відбудовних робіт (спеціальних аварійних бригад (далі - САБ), фахівців і формувань ДСНС України та інших підрозділів залізничного транспорту); проведення інструктажу і постановка завдань з урахуванням радіаційної обстановки, необхідних заходів радіаційного захисту, обсягу і послідовності аварійно-відбудовних робіт; забезпечення радіаційного контролю; дезактивація зони аварії, рухомого складу, вантажів, устаткування, спецодягу і т.ін.; збирання і видалення радіоактивних відходів; організація медичного забезпечення потерпілих; визначення ступеня придатності вантажів для подальшого використання; розслідування причин і оформлення необхідних документів щодо аварії, що викликала радіоактивне забруднення.

5.27. Працівники підрозділів залізничного транспорту, які залучаються для проведення аварійно-відбудовних робіт у зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення, на цей період прирівнюються до фахівців, що працюють із джерелами іонізуючих випромінювань.

При проведенні робіт з ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, час перебування людей у зоні цієї аварії і режими їх радіаційного захисту визначаються за участю представника СЕС у залежності від рівнів випромінювання і радіоактивного забруднення.

5.28. У разі планування заходів щодо ліквідації аварії, що викликала радіоактивне забруднення, не повинні бути перевищені основні радіаційні межі, що обумовлені Нормами радіаційної безпеки України, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.12.97 № 62 (НРБУ-97).

5.29. У разі виявлення в збірному вагоні радіаційних упаковок, що мають видимі пошкодження, припиняють усі роботи у вагоні, двері вагона зачиняють та опломбовують; уживають заходів щодо перестановки вагона на колію, яка віддалена від місця перебування людей на відстань не менш як 10 м та викликають представника СЕС.

Працівники СЕС проводять радіаційний контроль та при виявленні радіоактивного забруднення викликають представника відправника (одержувача) та фахівців територіальних служб ДСНС України, які вирішують питання щодо ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, та подальших дій з вантажем.

5.30. При виявленні технічної несправності вагонів або контейнерів, які завантажені радіаційними упаковками, та необхідності їх перевантаження начальник станції, на якій виявлена несправність, інформує про це відправника (одержувача), який прибуває на станцію та виконує перевантажувальні операції своїми силами з наданням йому залізницею за договором необхідних вантажно-розвантажувальних механізмів.

5.31. У ході ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, організовується постійний радіаційний дозиметричний контроль, а саме:

визначення потужності дози радіаційного забруднення в зоні аварії;

установлення меж радіаційного забруднення;

визначення осіб, які зазнали радіаційного забруднення і впливу радіоактивного опромінення;

вимірювання концентрації радіоактивних речовин у повітрі, у воді відкритих водойм і джерел питного водопостачання;

визначення необхідності проведення заходів щодо дезактивації будинків, споруд, рухомого складу, механізмів і технічних засобів, що використовувались при аварійно-відбудовних роботах, шкірних поверхонь, спецодягу і засобів індивідуального захисту осіб, що беруть участь у роботах у зоні аварії, яка викликала радіоактивне забруднення;

визначення часу перебування людей у зоні радіаційного забруднення.

За даними дозиметричного контролю проводиться оцінка індивідуальних доз зовнішнього опромінення працівників і персоналу, зайнятого на ліквідації наслідків аварій, що викликали радіоактивне забруднення. У разі потреби проводиться оцінка можливого внутрішнього опромінення зазначених осіб.

5.32. Режими радіаційного захисту передбачають:

зменшення до мінімуму тривалості перебування людей в зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення;

перебування на максимальній відстані від місця аварії, що викликала радіоактивне забруднення, осіб, не зайнятих в аварійно-відбудовних роботах;

використання засобів індивідуального захисту органів дихання з метою запобігання попадання радіоактивних речовин в організм;

використання спецодягу для захисту шкіри від радіоактивного забруднення;

{Абзац п'ятий пункту 5.32 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

спеціальну обробку технічних засобів та індивідуальних засобів захисту, які використовувались, а також санітарну обробку персоналу з наступним проходженням радіаційного контролю;

медичний контроль персоналу, зайнятого на ліквідації аварії.

5.33. Вагони і контейнери, складські приміщення, у яких виявлені несправні радіаційні упаковки, вантажо-розвантажувальні та інші механізми й технічні засоби, які застосовувались для ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, місця загального користування можуть використовуватися після радіаційного контролю, при якому встановлюється, що рівні радіоактивного забруднення не перевищують граничнодопустимих рівнів, зазначених у НРБУ-97.

5.34. Дезактиваційні роботи і роботи з ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, проводяться спеціалізованими формуваннями цивільного захисту під контролем фахівців СЕС і з дотриманням заходів радіаційної безпеки відповідно до НРБУ-97.

5.35. У зоні аварії проводять дезактивацію забруднених ділянок території, залізничної колії, рухомого складу та інших об'єктів. Забруднені радіоактивними речовинами предмети, речі, устаткування, а також відходи дезактиваційних робіт упаковуються і відправляються в пункт дезактивації або поховання.

5.36. Не допускається переміщення із зони аварії, що викликала радіоактивне забруднення, вагонів та інших транспортних засобів (за винятком автомобілів швидкої допомоги з потерпілими), забрудненого грунту, матеріалів, устаткування або інших предметів, стосовно яких є підозра про радіоактивне забруднення, якщо вони не перевірялися на пункті радіаційного контролю.

5.37. У зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення, забороняється приймання їжі, води, паління.

5.38. Прохід персоналу САБ, інших осіб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварії у зону аварії дозволяється тільки з навітряного боку з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри.

5.39. Для запобігання поширенню під впливом вітру радіоактивних речовин, що виявилися поза упаковками, використовують пластикову плівку або брезент.

5.40. У разі виникнення пожежі в поїзді, який рухається або перебуває в місцях збереження радіаційних упаковок на станції, віддаляють вказані об'єкти із зони пожежі в безпечне місце та приводять у дію систему пожежогасіння. Гасіння радіаційних упаковок провадиться всіма засобами пожежогасіння, якщо немає іншої вказівки в аварійній картці.

5.41. Результати роботи з ліквідації наслідків аварії оформляються спільним з відправником (одержувачем) актом, який із протоколами радіаційного контролю відправляється встановленим порядком усім зацікавленим організаціям.

5.42. У разі втрати або розкрадання радіаційного вантажу чи радіоактивного матеріалу сповіщаються органи Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, які вживають заходів щодо швидкого розшуку вантажу.

Гасіння пожеж

5.43. У разі виникнення пожежі на перегоні локомотивна бригада після оцінки обставин:

сповіщає про пожежу чергового найближчої станції;

за узгодженням із поїзним диспетчером приймає рішення про можливість прямування до найближчої станції (роз'їзду) або зупинки поїзда на горизонтальній ділянці, придатній для під'їзду пожежних автомобілів (біля шосейних доріг, переїздів);

забезпечує першочергову евакуацію людей.

5.44. Черговий по станції, маневровий диспетчер:

повідомляють диспетчеру центрального пункту пожежного зв'язку загону воєнізованої охорони: найменування і кількість вантажу у вагонах, що горять та суміжних з ними, характер (вид, ступінь) небезпеки вантажів, що розміщені в зоні пожежі, та інші відомості;

уживають заходів щодо відчеплення та евакуації сусідніх вагонів;

подають заявку енергодиспетчеру про зняття напруги з контактної мережі, у разі потреби - з повітряних ліній;

забезпечують евакуацію пасажирів, рухомого складу з людьми і небезпечними вантажами, які можуть опинитися в зоні пожежі, у безпечне місце;

звільняють до прибуття пожежного поїзда по змозі не менше трьох сусідніх колій з обох боків від місця пожежі і переставляють вагони з небезпечної зони на відстань не менше ніж 200 м.

5.45. Силами добровільної пожежної дружини, працівників станції і дистанції електропостачання (на електрифікованих ділянках):

починають гасіння пожежі з використанням первинних засобів пожежогасіння відповідно до вказівки, що міститься в аварійній картці;

прокладають рукавну лінію від найближчого джерела води і за умови забезпечення особистої безпеки здійснюють за допомогою розпилених струменів води захист працівників, що виконують операції з евакуації рухомого складу і небезпечних вантажів;

запобігають розтіканню легкозаймистих і горючих рідин; ємкості з такими рідинами, по змозі, переміщають в безпечне місце.

До гасіння пожежі в разі потреби можуть бути залучені інші працівники залізничного транспорту.

5.46. Відповідальність за організацію і керівництво гасінням пожежі до прибуття пожежних підрозділів, рятування пасажирів, евакуацію рухомого складу і вантажів покладається:

на станціях - на начальника станції, його заступника, а за їх відсутності - на чергового по станції;

на перегонах - на машиністів (помічників) і бригади фахівців супроводу небезпечних вантажів.

Відповідальний за гасіння пожежі направляє працівників залізничного транспорту для зустрічі підрозділів пожежної охорони.

5.47. Після прибуття до місця пожежі підрозділів пожежної охорони керівником гасіння пожежі стає старша посадова особа пожежної охорони. Дії працівників станції з евакуації і розсередження рухомого складу здійснюються за вказівкою керівника гасіння пожежі або за узгодженням із ним.

Між керівником гасіння пожежі і штабом ліквідації наслідків аварійної ситуації здійснюється надійний зв'язок.

5.48. У разі пожежі на електрифікованих дільницях забороняється до зняття напруги і заземлення наближатися до проводів та інших частин контактної мережі і повітряних ліній на відстань менш як 2 м, а до обірваних проводів контактної мережі, що торкаються землі, - на відстань менше ніж 10 м.

Ліквідація пожежі, зокрема за допомогою пожежного поїзда, на електрифікованій дільниці проводиться після одержання керівником гасіння пожежі письмового дозволу про зняття напруги в контактній мережі від працівника дистанції енергопостачання згідно з пунктом 4.6 Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 за № 120 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 08.06.2000 за № 340/4561, із зазначенням номера наказу енергодиспетчера, часу зняття напруги і заземлення контактної мережі, який видається відповідно до пункту 3.7 "Правил техники безопасности при эксплуатации контактной сети электрифицированных железных дорог и устройств электроснабжения автоблокировки ЦЭ/4506-НАОП 5.1.11-1.14.-87".

Використання води, хімічних, пінних або повітряно-пінних вогнегасників дозволяється тільки після зняття напруги і заземлення контактної мережі.

Гасіння матеріалів, розташованих на відстані більш як 7 м від контактної мережі, що знаходиться під напругою, дозволяється будь-якими засобами пожежегасіння (вогнегасниками) без зняття напруги. При цьому слід стежити, щоб струмені води або пінного розчину не наближалися до контактної мережі на відстань менше ніж 2 м.

Локомотивні бригади і провідники вагонів, фахівці відправника (одержувача) заздалегідь навчаються правилам користування засобами пожежогасіння і заходам гасіння пожежі поблизу проводів контактної мережі відповідно до чинних вимог пожежної безпеки.

5.49. У разі потреби доставки пожежної техніки й особового складу до місця пожежі залізничним транспортом органи управління Державної пожежної служби направляють заявку черговому по ДН (управлінню) залізниці, вказуючи, скільки потрібно платформ і вагонів, час і місце їх подання.

5.50. У разі гасіння пожеж з отруйними, їдкими (корозійними) речовинами та застосування води як засобу пожежогасіння, уживають заходів проти попадання цих речовин на слизові оболонки і шкіру людей. Вибір засобів індивідуального захисту здійснюється відповідно до додатка 3.

Локалізація забруднень, нейтралізація і дегазація небезпечних вантажів

5.51. Роботи з локалізації забруднень (заражень) проводяться відповідно до рекомендацій, які містяться в розділах аварійної картки щодо дотримання заходів пожежної і особистої безпеки і включають:

перекачування залишків небезпечного вантажу з пошкодженої ємкості в придатну;

відкачування рідини, що розлилася, з низинних ділянок місцевості;

відкачування зараженої небезпечними речовинами води з місць її накопичення;

засипання сипучим матеріалом залишків рідини, що розлилася, для усмоктування ним небезпечної речовини;

збирання розсипів і виймання верхнього шару зараженого грунту, засипання місць виїмки незараженим грунтом;

обвалування ділянок розливу; спорудження загат, прокладання ям, котлованів, пасток, ставків-відстійників з метою збирання (накопичення) небезпечної речовини;

спорудження відвідних канав, загороджувальних поперечних канав на схилі, будівництво тимчасових самопливних лотків, прокладання жолобів, труб для каналізації стоку небезпечної речовини;

влаштування дренажу зараженої ділянки території;

будівництво гідротехнічних споруд уздовж водостоку з метою захисту його від небезпечної речовини в період сильних дощів або швидкого сніготанення;

створення водяної завіси при інтенсивному випаровуванні газу (парів) із метою ізоляції частини території;

переорювання зараженої території;

створення споруд, що утримують наноси в річищі ріки, водоймищ для затримки зараженого мулу.

5.52. Зливання і вивантаження небезпечних вантажів з пошкоджених цистерн або вагонів на грунт, у водоймища і т.ін. забороняється.

5.53. Заходи нейтралізації (дегазації) небезпечних речовин на залізничній колії і території небезпечної зони включають:

промивання водою, мийними композиціями;

промивання розчинами нейтралізаторів;

засипання порошками нейтралізуючих речовин окремих осередків зараження;

спалення небезпечних речовин в окремих осередках у разі загрози попадання їх у підземні або поверхневі води;

переорювання забрудненої території або обробка грунту фрезою після нанесення на нього композицій хімічних речовин, що сприяють швидкому розкладанню в природних умовах нафтопродуктів і масел;

зрізання зараженого грунту.

5.54. Для нейтралізації небезпечних речовин на залізничній колії і території застосовують нейтралізатори, зазначені в аварійній картці на даний вантаж і в додатку 3 до цих Правил. Орієнтовні норми витрати нейтралізаторів: сухих речовин - 0,5-1 кг/кв. м; водних розчинів - 1-2 л/кв.м.

Тривалість впливу (експозиція) розчину нейтралізатора становить орієнтовно 0,5-2 години.

Видалення шару грунту й ущільненого снігу шляхом зрізання машинами провадиться на глибину 7-8 см; пухкого снігу - 20 см; товщина шару свіжого грунту при засипанні обробленої поверхні повинна становити приблизно 10 см.

5.55. Рухомий склад, який забруднений небезпечними вантажами, може бути використаний для навантаження або подальшого пересування тільки після нейтралізації (дегазації). Дегазацію рухомого складу здійснюють на місці аварії. Для нанесення розчинів рекомендується використовувати насосне устаткування відбудовного або пожежного поїздів. Нейтралізація (дегазація) небезпечних вантажів, що розміщені на поверхні вагонів, провадиться без розвантаження вантажів. Винятки з цього правила визначає керівник робіт. Контроль повноти нейтралізації (дегазації) проводиться періодично в залежності від обробки вагонів.

5.56. Заходи нейтралізації (дегазації) небезпечних речовин, що потрапили на рухомий склад, включають:

обмітання або очищення шкребками всіх частин і деталей рухомого складу, з якими контактують люди;

обтирання вологим дрантям або клоччям, що періодично міняється;

обдування забруднених поверхонь струменем гарячої пари;

{Абзац четвертий пункту 5.56 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

видалення отруйного пилу за допомогою пилососів або насадками вакуумних установок;

обмивання холодною або гарячою водою, парою під тиском;

обмивання мийними композиціями з одночасним протиранням щітками за допомогою насосного устаткування.

Обмивання здійснюють під тиском струменя не менше ніж 0,2 МПа.

Витрата води - 3-5 л/кв. м.

Витрата мийних, нейтралізуючих розчинів - 1,5-2 л/кв. м.

Після нанесення розчину роблять 15-хвилинну експозицію.

Важкодоступні місця можуть вимагати додаткової або ручної обробки.

{Пункт 5.56 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

5.57. За заявкою керівника робіт з ліквідації наслідків аварійної ситуації забезпечення нейтралізуючими речовинами підрозділів, які беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації, здійснює підприємство-відправник (одержувач) або близько розташовані підприємства, зважаючи на наведені мінімальні норми витрат.

5.58. Під час збереження, підготовки до роботи (наприклад, приготування розчинів) і роботи з нейтралізаторами слід ураховувати, що більшість з них самі по собі є небезпечними речовинами. У зв'язку з цим керівництво ДН залізниці разом із СЕС зобов'язане завчасно розробити інструкцію щодо роботи з нейтралізаторами, визначити разом із місцевими органами влади місця вивезення і поховання небезпечних вантажів і зараженого грунту, а також контролювати виконання вимог цієї інструкції персоналом.

5.59. Заходи щодо нейтралізації проводяться в режимі змінної роботи з безперервним перебуванням в осередку в засобах індивідуального захисту не більше 40 хвилин при загальній тривалості зміни не більше 4 годин.

5.60. Для розрахунків шкоди, завданої довкіллю внаслідок аварійної ситуації з небезпечними вантажами, користуються методиками, затвердженими компетентними органами.

Проведення заходів медичного захисту та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

{Найменування підрозділу глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

5.61. У разі виникнення аварійних ситуацій із небезпечними вантажами комплекс заходів щодо надання допомоги потерпілим здійснюють відповідно до аварійних карток (додаток 2) працівники залізниць, які опинилися у зоні аварії, та медичні працівники.

5.62. У разі отримання повідомлення про аварійну ситуацію з небезпечними вантажами головний державний санітарний лікар лінійної дільниці інформує про це головного державного санітарного лікаря залізниці. Диспетчерський, черговий персонал завчасно навчається передачі з найбільшою повнотою відомостей для прийняття негайних рішень.

5.63. Головний державний санітарний лікар лінійної дільниці (головний державний санітарний лікар залізниці) для прийняття рішення збирає, аналізує й узагальнює інформацію щодо:

часу, місця, характеру аварії (вибух, схід, перекидання рухомого складу, розлив хімічних речовин);

найменування, складу вантажу, кількості розлитої (розсипаної) речовини;

властивостей хімічних речовин, їх токсичності і небезпеки для людини;

впливу хімічних речовин на селітебну і виробничу зони;

засобів індивідуального і колективного захисту людей, що працюють у зоні аварії, та потерпілих;

природоохоронних заходів, локалізації і ліквідації осередку зараження.

5.64. Після прибуття на місце аварії головний державний санітарний лікар лінійної дільниці (головний державний санітарний лікар залізниці) або призначена ним відповідальна особа з огляду на ситуацію, що склалася, розробляє рекомендації щодо:

евакуації населення, що перебуває в районі аварії, і обмеження доступу сторонніх осіб у зону аварії;

режиму, порядку, умов роботи аварійних бригад із застосуванням засобів індивідуального захисту в зоні аварії;

умов відпочинку і харчування;

захисту джерел водопостачання;

запобігання негативним екологічним наслідкам аварійної ситуації;

методів утилізації і нейтралізації небезпечної речовини.

Ці відомості передаються керівнику робіт.

5.65. До обов'язків головного санітарного державного лікаря лінійної дільниці (головного державного санітарного лікаря залізниці) в аварійній ситуації належать:

забезпечення динамічного контролю за станом повітряного середовища, грунту, води в зоні зараження;

визначення оцінки можливого зараження локомотивів, вагонів, поїздів, що рухаються сусідньою колією;

визначення безпечних маршрутів пересування, входу і виходу із зони зараження особового складу формувань, що беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації;

контроль за станом резервних джерел питного водопостачання;

визначення оцінки становища в зоні аварії, виявлення найбільш безпечних місць для зосередження потерпілих (тимчасовий пункт збору) і шляху евакуації потерпілих і населення.

Працівники СЕС, які прибули до місця аварії, організовують контроль за виконанням розпоряджень з безпечного ведення робіт, а також контроль знезаражування території, транспортних засобів і механізмів.

5.66. Головний лікар лікарні, поліклініки, амбулаторії за місцем приписки відбудовного поїзда формує лікарсько-аварійну бригаду з числа підготовлених спеціалістів, проводить інструктаж щодо робіт в осередку зараження і надання першої медичної допомоги відповідно до "Инструкции по организации медицинской помощи пострадавшим при крушениях и авариях на железных дорогах", затвердженої МШС СРСР 18.02.83 № ЦУВС-4116, та направляє цю бригаду на місце аварії для проведення медико-профілактичних заходів.

5.67. Взаємодію і координацію роботи залучених медичних підрозділів у зоні аварії здійснює спеціально уповноважений працівник лікарської служби залізниці.

5.68. На період проведення аварійно-відбудовних робіт поза межами зони аварії розгортається тимчасовий медичний пункт, на якому організовується цілодобове чергування медичного персоналу. У разі необхідності організовується і чергування медичного персоналу на евакопункті.

{Пункт 5.68 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

5.69. Працівники СЕС після проведення робіт щодо знезаражування (дегазації) організовують лабораторний контроль стану довкілля та технічних засобів. У разі аварійної ситуації з небезпечними вантажами, яка склалася в зимовий час, лабораторний контроль знезаражувальних робіт повторюється в теплий час року; за потреби роботи щодо знезаражування повторюються.

5.70. Можливість відновлення руху поїздів і маневрової роботи через територію, що зазнала забруднення внаслідок аварії, визначається керівником робіт після одержання відповідного висновку органів санепідемслужби.

5.71. Роботи з ліквідації наслідків аварійної ситуації з небезпечними вантажами вважаються закінченими після завершення ліквідації зараження, яке підтверджується висновком державної санітарно-епідеміологічної служби, зробленим на підставі відповідних лабораторних досліджень (хімічних, мікробіологічних, гігієнічних, токсикологічних або радіологічних), та забезпечення безпеки руху поїздів зі складанням комісійного акта довільної форми про ліквідацію наслідків аварійної ситуації. Акт підписується керівниками підрозділів, які брали участь у ліквідації аварії, і затверджується керівником робіт.

{Пункт 5.71 глави 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

5.72. Засоби індивідуального захисту, що застосовувалися при ліквідації наслідків аварійних ситуацій, повинні бути перевірені з метою встановлення можливості їх подальшого використання.

{Пункт глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}

{Пункт   5.74   глави   5  виключено  на  підставі  Наказу Міністерства  транспорту  та  зв'язку  №  1431 від 25.11.2008}

5.73. Для виявлення чинників, що впливають на стан безпеки під час перевезення небезпечних вантажів, аналітичного обліку аварійних ситуацій, подальшого попередження їх виникнення, кожна аварійна ситуація підлягає розслідуванню та обліку.

{Главу 5 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 177 від 21.03.2012}

Начальник
Департаменту безпеки
Транспорту та технічної політики
Міністерства транспорту України




О.Л. Петрашевський




Додаток 1
до Правил безпеки та порядку
ліквідації наслідків аварійних ситуацій
з небезпечними вантажами
при перевезенні їх залізничним транспортом

ФОРМА
аварійної картки

АВАРІЙНА КАРТКА №

Номер ООН небезпечного вантажу

Найменування вантажу



ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ І ВИДИ НЕБЕЗПЕКИ

Основні властивості


Вибухо- та пожежонебезпека


Небезпека для людини


Засоби індивідуального захисту


НЕОБХІДНІ ДІЇ

Загального характеру


У разі витоків,  розливів та розсипів (у разі руйнувань - для вантажів першого класу небезпеки)


У разі пожежі


НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ


ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ


{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}



Додаток 2
до Правил безпеки та порядку
ліквідації наслідків аварійних ситуацій
з небезпечними вантажами
при перевезенні їх залізничним транспортом

АВАРІЙНА КАРТКА

Директор департаменту
залізничного транспорту


М. Макаренко

{Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури № 177 від 21.03.2012, № 565 від 05.11.2014, № 156 від 25.04.2017}



Додаток 3
до Правил безпеки та порядку
ліквідації наслідків аварійних ситуацій
з небезпечними вантажами
при перевезенні їх залізничним транспортом

ПЕРЕЛІК
технічних засобів та матеріалів для ліквідації наслідків аварійних ситуацій

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)

Найменування ЗІЗ

Основні технічні характеристики

ТУ, ГОСТ,  ДСТУ

Кількість на транспортну одиницю

Виробник

1

2

3

4

5

Засоби захисту, використання яких рекомендується при аварійних ситуаціях

Ізолюючі ЗІЗ органів дихання (ОД)

Ізолювальний протигаз ІП-4М (ИП-4М)

Для захисту органів дихання в атмосфері,  яка непридатна для дихання; тривалість перебування у зараженій атмосфері при температурі від -40 °С до + 40 °С- 40 хвилин

ТУ-ВТ 8-083.  000 ФО

1 комплект на кожну особу супроводження

Росія

Портативний дихальний засіб ПДУ-3

Для захисту органів дихання та зору в атмосфері, яка непридатна для дихання,  при нестачі або відсутності кисню у повітрі,  при знаходженні в ньому сірководню

ТУ-ВТ.8- 097.000


Росія

Апарат дихальний стисненого повітря АСВ-2(1) універсальний АСВ-2(11) для пожежників з панорамною маскою АСВ-2 зі шлем-маскою Компресор КД-8

Для захисту органів дихання та зору в атмосфері,  яка непридатна для дихання, при нестачі або відсутності кисню у повітрі           АСВ повинен бути укомплектований компресором,  дотискаючим для заповнення балонів до 25 МПа

ТУ 12.43.  29-78

1 комплект на локомотивну бригаду та кожну особу із групи супроводження

Росія,  Україна,  ВАТ "Горизонт",  м. Луганськ       Україна,  ВАТ "Горизонт",  м. Луганськ

Саморятувальник СПІ-20

Для захисту органів дихання та зору. Пристрій одноразової дії. Може бути використаним при відсутності кисню або його нестачі у повітрі.  Готовий до негайного використання. Захищає від токсичних продуктів будь-якої природи при аваріях на промислових підприємствах, транспортних засобах,  під час пожежі

ТУ 6-16-30-93


Росія Україна,  ВАТ "Горизонт",  м. Луганськ

Універсальний ізолювальний протигаз УІП-12

Для захисту органів дихання. Час захисної дії - 50 хвилин

ТУ 12.  13542109.  009-97


Україна,  ІПЦ "Захист дихання",  м. Донецьк

Саморятувальник СІГ-1

Для захисту органів дихання та зору. Пристрій одноразової дії. Може бути використаним при відсутності кисню або його нестачі у повітрі.  Готовий до негайного використання. Захищає від токсичних продуктів будь-якої природи при аваріях на промислових підприємствах, транспортних засобах,  під час пожежі

ТУ 6-16-30-93


Україна,  ВАТ "Горизонт",  м. Луганськ

Індикатор ІР-2 для перевірки ізолювальних дихальних апаратів

Перевіряє експлуатаційні параметри кисневих ізолюючих протигазів, респіраторів та дихальних апаратів



Україна,  ВАТ "Горизонт",  м. Луганськ

Фільтрувальні ЗІЗОД

Протигаз промисловий фільтрувальний (А без фільтра)

Для захисту від випаровувань органічних сполук,  фосфоро- та хлорорганічних пестицидів

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (А 6 без фільтра)

Для захисту від випаровувань органічних сполук,  фосфоро- та хлорорганічних пестицидів

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (А ф без фільтра)

Для захисту від випаровувань органічних сполук,  фосфоро- та хлорорганічних пестицидів

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (А 8 без фільтра)

Для захисту від випаровувань органічних сполук,  фосфоро- та хлорорганічних пестицидів

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (В без фільтра)

Для захисту від газів та випаровувань кислотного характеру, фосфоро- та хлорорганічних пестицидів, а також пилу та диму

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (В 8 без фільтра)

Для захисту від газів та випаровувань кислотного характеру, фосфоро- та хлорорганічних пестицидів, а також пилу та диму

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (В 6 без фільтра)

Для захисту від газів та випаровувань кислотного характеру, фосфоро- та хлорорганічних пестицидів, а також пилу та диму

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (В з фільтром) і з гопкалітовим патроном

Для захисту від газів та випаровувань кислотного характеру, пестицидів, а також пилу та диму,  чадного газу та оксидів азоту (під час пожежі)

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (В  з 6 фільтром)

Для захисту від газів та випаровувань кислотного характеру, пестицидів, а також пилу та диму

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (Г без фільтра)

Для захисту від випаровувань ртуті

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супрово-джен ня

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (Г  з ф фільтром)

Для захисту від випарювань ртуті, а також пилу,  диму та суміші випаровувань ртуті та хлору

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (Е без фільтра)

Для захисту від арсину та фосфіну

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (КД без фільтра)

Для захисту від аміаку, сірководню та їх суміші

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (КД 8 без фільтра)

Для захисту від аміаку, сірководню та їх суміші

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (КД з фільтром)

Для захисту від аміаку, сірководню, їх суміші, а також пилу та диму

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (М без фільтра)

Для захисту від оксиду вуглецю в присутності органічних парів, аміаку, фосфіну та арсину

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Протигаз промисловий фільтрувальний (БКФ з фільтром)

Для захисту від газів та парів кислотного характеру, парів органічних кислот, арсину,  фосфіну, а також пилу та диму

ГОСТ 12.4.121- 83

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Респіратор фільтрувальний "Форт-П"

Для індивідуального захисту органів дихання при наявності в повітрі аерозолів різної природи (пил,  дим, туман) при їх сумарній концентрації не більше 200 мг/куб.м та об'ємній частці кисню не менш 18%

ТУ-2568- 0017- 0483876 3-93

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Промисловий протигаз малого габариту ПФМ-1

Для захисту органів дихання, обличчя, очей від дії шкідливих речовин (газів, парів та аерозолів), які містяться у повітрі. Фільтр коробки знижує концентрацію шкідливого аерозолю більш як у 10000 разів

ТУ.ВР- 05381.00


Росія

Універсальний захисний патрон ПЗУ (ПЗ-2)

Засіб захисту органів дихання від дії газів, парів та аерозолів (пил, дим, туман). ПЗУ захищає від оксиду вуглецю, оксидів азоту, хлору, фтористого та хлористого водню, аміаку, амінів, ціановодню,  фосгену, аліфатичних ароматичних вуглеводнів,  альдегідів, кетонів, органічних спиртів, кислот тощо при мінусових та плюсових температурах

ТУ.ВР- 05399.00

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Респіратор спеціальний РС

Час захисної дії 120 хвилин за умов виконання робіт середньої важкості та температурі навколишнього середовища 25 °С. Місткість дихального мішка не менше 6 л

ТУ 12.1354210 9.010-97


Україна,  НТЦ "Захист дихання",  м. Донецьк

Респіратор "Тополь-В"

Засіб для захисту органів дихання

ТУ 40УРСР 2071094-1- 1-90


Україна,  ФХІ ЗНС та людини,  м. Одеса

Респіратор "Тополь-А"

Засіб для захисту органів дихання

ТУ 40УРСР 2071094-1- 1-90


Україна,  ФХІ ЗНС та людини,  м. Одеса

Респіратор "Тополь-Г"

Застосовується для захисту органів дихання від дії шкідливих газів (випаровувань) та аерозолів (пил,  дим, туман), які одночасно або поодинці присутні в повітрі

ТУ 13486464.  005-97


Україна,  МКФ "Фільтр",  м. Горлівка

Ізолювальний захисний одяг

Костюм ізолювальний ІК-УА

Захищає від прямої дії (облив) рідкого та газоподібного аміаку, хлору та інших хімічних речовин. Герметичний двошаровий комбінезон з панорамним склом. Дихальний апарат розташований усередині костюма. Чоботи приклеєні до комбінезона,  але можуть бути і знімні. Час захисту лімітується тільки часом роботи дихального апарата

ТУ У 20153970- 06-98

Забезпечується до 30% осіб із групи супроводження, але не менше 2 чол.

Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Костюм ізолювальний полегшений КІО-ЗУ

Захищає від хлору, аміаку, мінеральних кислот та інших агресивних хімічних речовин. Герметичний одношаровий комбінезон з панорамним склом. Чоботи і рукавиці закріплені герметично. Допускається використання дихального апарата без маски з загубником

ТУ У 20153970- 98


Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Костюм ізолювальний полегшений КІО-2,  КІО-2МУ

Захищає від дії газоподібного і локального обливу рідким аміаком, хлором, а також при дії мінеральних кислот будь-яких концентрацій та інших хімічних речовин. Герметичний комбінезон з еластичним обтюратором і горизонтальним лазом по лінії грудей з герметизуючим клапаном. Рукавиці та чоботи знімні, але герметично з'єднані з вибором.  Розташування дихального апарата - зверху костюма.  Додаткова деталь - жилет (КІО-2 МУ) позитивно вирішує захист дихального апарата у випадку прямого обливу. Можливе застосування фільтруючого протигаза

ТУ 13-209101- 013-93


Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Костюм спеціальний термозахисний ТЗК-1 (ТЗК-1Х)

Захищає від контактного (400 °С), конвективного (100 °С) і променевого (10 кВт/кв.м) тепла,  а також при одночасній дії високих температур і різних хімічних речовин (для костюмів з індексом "Х"). Костюми з індексом "Х" виготовлені з хемостійкого матеріалу при збереженні вказаних термостійких показників. Куртка і штани.  До комплекту додаються рукавиці. Дихальний апарат розміщується зверху костюма. За бажанням замовника може комплектуватися спеціальним жилетом з капюшоном і панорамним склом для захисту дихального апарата і обличчя.  В комплекті з жилетом захищає від прямої дії відкритого полум'я протягом 10 сек

ТУ ІЗ 2015397 0-03-95

Забезпечується до 30% осіб із групи супроводження,  але не менше 2 чол.

Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Костюм водозахисний КІ-В3 "Аква"

Костюм ізолюючий призначений для захисту від прямої дії води та розчинів кислот низької концентрації

ТУ У 6-002091 02.019-97


Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Костюм спеціальний кислотозахисний КСК-1

Захищає від прямої дії мінеральних кислот високих концентрацій, а також при роботі з лугами, олеумом тощо. Куртка з капюшоном і напівкомбінезон.  Конструкція куртки передбачає захист від можливого прямого обливу зверху. Можливе застосування протигаза

ТУ 113.26- 003-90

Забезпечується до 70% осіб із групи супроводження,  але не менше 2 чол.

Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Загальновійськовий костюм Л-1

Для захисту в аварійній ситуації в комплекті з протигазом. Захищає від дії масел, нафтопродуктів,  лугів. Використовується у комплекті з АСВ, ІП-4М,  УІП-12 та фільтрувальними протигазами

ТУ-53-78/ 005135/73


Росія,  Україна в/ч А-0108,  м. Київ

Костюм КІХ-5

Костюм ізолювальний призначений для захисту особового складу аварійно- рятувальних формувань в умовах дії газоподібної та рідкої фази хлору,  аміаку, оксидів азоту, похідних гідрозину. Час захисту біля 60 хвилин

ТУ 6- ВН.071.00.  000.-89


Росія

Захисний костюм типу Рз

Використовується в разі небезпеки радіоактивного опромінення




Костюм КІ-АР "Іній"

Костюм ізолювальний призначений для захисту особового складу аварійно-рятувальних формувань в умовах дії газоподібної та рідкої фази хлору,  аміаку, оксидів азоту, похідних гідрозину. Час захисту біля 60 хвилин

ТУ У 6-0020910 2.025-97


Україна,  ДНДІТБХВ,  м. Сєверодонецьк

Засоби захисту рук, ніг та очей

Взуття іскробезпечне (без металевих набійок та гвіздків)

Використовуються при можливості виникнення вибуху або пожежі

ТУ 17 УРСР 54-02-91


Росія,  Україна,  КВТВО "Київ"

Чоботи гумові маслобензостійкі

Використовуються при роботі з нафтопродуктами

ГОСТ 12265-78 арт. 197 фет


Росія,  Україна,  ВАТ Еластомір,  м. Горлівка

Чоботи гумові кислотолугостійкі

Використовуються при роботі з лугами та кислотами

ГОСТ 5375-79 арт.146 фет Н-ВКЩ-2000


Росія,  Україна,  ВАТ Еластомір,  м. Горлівка

Чоботи типу СН

Використовуються при ліквідації аварій з органічними сполуками



Росія

Спецвзуття типу Рз

Використовується в разі небезпеки радіоактивного опромінення




Рукавиці ПХВ

Використовуються при роботі з хімічними речовинами.



Росія

Чоботи пластикові СКН-40

Використовуються при аваріях з хімічними речовинами



Росія

Захисні окуляри ТоНл, Яа

Захищають орган зору від дії шкідливих речовин



Росія

Рукавиці та чоботи з дисперсії бутилкаучуку (маслобензостійкі)





Рукавички захисні РЗО-1

Використовуються для робіт з ароматичними вуглеводнями та їх похідними

ТУУ 6-009-09- 102.033-97


Україна,  ДНДІТБХВ,  м. Сєверодонецьк

Спецвзуття згідно з ГОСТ 12265.78

Для ліквідації аварій з нафтопродуктами



Україна,  ВАТ Еластомір,  м. Горлівка

Спецвзуття То

Для ліквідації аварій з високими температурами



Україна,  ВАТ Еластомір,  м. Горлівка

Рукавиці типу То

Використовуються під час високих температур

ТУУ 14430008 8002-97


Росія,  Україна,  Укрпожежсервіс,  м. Київ

Антиелектростатичне взуття згідно з ГОСТ 12.4.124-83

Використовується при аваріях з вибухонебезпечними та легкозаймистими речовинами

ГОСТ 12.4.124- 83


Росія,  Україна,  ДП "Електротехнологія",  м. Вінниця

Рукавички гумові БЛ-1; БЛ-1М

Застосовуються для захисту рук при роботі з лугами,  кислотами та органічними сполуками (крім ароматичного ряду), а також з сипкими та сухими хімічними речовинами



Росія

Рукавички типу "СКФ-26И"

Використовуються при роботі з хімічними речовинами



Росія

Рукавички з фторсополімеру СКФ

Використовуються при роботі з хімічними речовинами



Росія

Засоби захисту, використання яких допускається під час аварійних ситуацій

Фільтрувальні ЗІЗОД

Респіратор протигазовий РПГ-67А,  67А  67Г 6 67БКФ 67 Е

Для захисту органів дихання від випаровувань органічних сполук

ГОСТ 12.4.004- 74

1 одиниця на кожну особу із групи супроводжен-

Росія

Респіратор протигазовий РПГ-67КД

Для захисту органів дихання від випаровувань органічних сполук

ГОСТ 12.4.004- 74

1 одиниця на кожну особу із групи супроводження

Росія

Респіратор фільтрувальний газопилозахисний ЛУР-ГП

Використовується для індивідуального захисту органів дихання в умовах одночасної присутності у повітрі парів органічних сполук (бензол, толуол,  керосин, бензин) при сумарній концентрації від 2 до 20 ГДК і аерозолів різної природи (пил, дим, туман)

ТУ 6-16-28- 1517-92


Росія

Респіратор фільтрувальний "Астра-2"

Використовується для індивідуального захисту органів дихання в умовах присутності в повітрі аерозолів різної природи (пил, дим, туман)

ГОСТ 12.4.028


Росія,  Україна,  МКП "Базальт",  м. Кременчук

Протигаз фільтрувальний ГП-7ВМ

Використовується для захисту органів дихання, очей та обличчя від токсичних газів, радіоактивних парів і аерозолів, бактеріальних (біологічних) засобів

ТУ ВР 05413.00


Росія

Газодимозахисний комплект ГДЗК

Використовується для захисту органів дихання, очей та обличчя від токсичних газів, що утворюються при пожежах, у тому числі від оксиду вуглецю. Засіб захисту одноразового використання

ТУ 6-0020959 1-392-93


Росія

Автономний захисний індивідуальний комплект АЗІК (з примусовою подачею в зону дихання очищеного повітря)

В залежності від призначення в комплекті АЗІК в якості фільтруючо-поглинальної системи використовуються коробки КПФ-89, КПФС-90, захисні патрони ПЗУ, ПЗ-1, ПЗ, протиаерозольний фільтр ПАФ

ТУ.ВР 05381.000


Росія

Протигаз фільтрувальний ФУ-13В


ГОСТ 12.4.12183


Росія

Протигази ГП-5;  ГП-5М; ГП-4У з гопколітовим патроном та ГП-5 з коробкою Б

Використовуються для захисту органів дихання від шкідливих речовин, в тому числі від СО



Росія

Фільтрувальні протигази АМ, УМ*,  ПС, ПМС, ПРВ**,  ПРВ-У, ОШ-4*,  ПРВ-М*,МО-4*, МО-4У*

Використовуються при роботі з анілом, аніліном,  меланжем



Росія

Респіратор РУ-60М з фільтрувальним патроном Г

Застосовується для захисту органів дихання від дії шкідливих газів (випаровувань) та аерозолів (пил,  дим, туман), які одночасно або поодинці присутні в повітрі

ГОСТ 17269-71


Росія

Респіратор Ф-62

Застосовується для захисту органів дихання від шкідливих аерозолів

ТУ 6-16-1763- 73


Росія

Респіратор У-2К

Застосовується для захисту органів дихання від шкідливих аерозолів

ТУ 6-16-1753- 72


Росія

Респіратор "Лепесток",  "Лепесток-200" (ШБ-1, А-ПАН)

Застосовується для захисту органів дихання від шкідливих аерозолів

ГОСТ 12.4028-76


Росія,  Україна,  МКП "Базальт",  м. Кременчук

Ізолювальні ЗІЗОД

Ізолювальні протигази Т-62, КІ,  КІП-7, ІП-5

Ізолюють органи дихання та обличчя робітника від навколишнього середовища, яке забруднено



Росія

Ізолювальний захисний одяг

Костюм ізолювальний термогазозахистний ІК-ТГЗ

Захищає від контактного (400 °С), конвективного (400 °С) і променевого (30 кВт/кв.м) тепла, а також від рідких, газоподібних хлору, аміаку та інших хімічних речовин. Герметичний, багатошаровий комбінезон з панорамним склом. Рукавиці та чоботи захищені додатково термостійкими рукавицями і бахілами. Лаз костюма вертикальний з герметичним клапаном

ТУ 13-2015397 0-04-95


Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Костюм спеціальний термозахисний ТЗК-3

Захищає від дії контактного (400 °С),  конвективного (800 °С) і променевого (30 кВт/кв.м) тепла протягом 3 хвилин.  Багатошаровий комбінезон з капюшоном і панорамним склом. До комплекту додаються рукавиці і бахіли. Панорамне скло двошарове,  при необхідності можливе використання світлофільтру

ТУ У 2015397 0-08-98


Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Захисний костюм "Метанол"

Комплексний засіб індивідуального захисту, у якому здійснюється подача повітря від стаціонарного джерела шлангами. Забезпечує захист робітника від дії рідкого метанолу та його парів протягом 6 годин

ТУ 6-ВН.073.  00.000.89


Росія

Костюм ізолювальний "Кондор"

Комплексний засіб захисту робітника від газонафтового конденсату та газоподібного хлору.  Концентрація хлору 500 г/куб.м за нормальних умов.  В разі аварії середньої важкості захист 30 хвилин

ТУ 18- ВН.086.  00.000.91


Росія

Костюм спеціальний водотеплозахисний ВЗК-2Т

Захищає від води, гарячої води до (+90 °С),  перегрітого пару, нафтопродуктів та низьких температур (до -40 °С). Багатошаровий герметичний комбінезон з капюшоном і лазом по лінії пліч з герметично приклеєними чобітьми і теплозахисними вставками. Поєднується з будь-яким типом дихального апарата

ТУ 878140026- 73-001-96


Україна,  виробник НВП "Індекс",  м. Сєверодонецьк

Костюм ізолювальний з повітряним простором, що вентилюється Ч-20

Комплексний засіб індивідуального захисту від радіоактивних, агресивних та високотоксичних речовин. Комплект захищає від дії концентрованої азотної кислоти, витримує 4-кратну дезактивацію

ТУ 6-КЯВП 119.00.  000-93


Росія

Ізолювальний костюм "КЗИ"




Росія

Фільтрувальний захисний одяг

Фільтрувальний захисний одяг ФЗО-МП

Забезпечує захист шкірних покровів робітника від газоподібних, високотоксичних сполучень: гідразину та його похідних, аліфатичних амінів, аніліну.  Експлуатується в зоні зараження разом з протигазом та засобами захисту рук та ніг

ТУ 974-89.00.  000 ВИб.03000.  000 ТО


Росія

Костюм пилозахисний з підвищеною механічною міцністю

Використовується для захисту шкірних покровів від вугільного пилу, технічного вуглецю та інших пилоподібних продуктів( в тому числі від токсичних, агресивних, хімічних продуктів).  ПЗО повинен експлуатуватися в комплекті з захисними окулярами та респіратором.  ЗІЗ багаторазової дії

ТУ 6-00209102 036-97


Україна,  ДНДІТБХВ,  м. Сєверодонецьк

Кислотозахисний спеціальний одяг, КСО

КСО забезпечує захист шкіри робітника від великих крапель (0,2 г) концентрованих мінеральних кислот (олеуму, сірчаної, азотної, фосфорної, соляної кислот), а також від газоподібних оксидів сірки та азоту. КСО застосовується при виконанні ремонтних робіт

ТУ 6-КЯВП 104.00.  000.94


Росія

КС "Азот"

Костюм забезпечує захист шкіри робітника від великих крапель (0,2 г) концентрованих мінеральних кислот (олеуму, сірчаної, азотної,  фосфорної, соляної кислот), а також від газоподібних оксидів сірки та азоту

ТУ6-00209 102.030-97


Україна,  ДНДІТБХВ,  м. Сєверодонецьк

Костюм чоловічий для захисту від нафти та нафтопродуктів

Використовується при незначних попаданнях токсичних речовин в навколишнє середовище

ГОСТ 12.4.111- 82


Росія,  Україна,  ТОВ ВКФ "Ковель",  м. Ковель

Захисний костюм То

Використовується за умов ліквідації аварій з вибуховими речовинами

ТУу 1430008 8001-97


Росія,  Україна,  Укрпожежсервіс,  м. Київ

Рукавиці типу То

Використовується за умов ліквідації аварій з вибуховими речовинами

ТУ 1443000 88002-97


Росія,  Україна,  Укрпожежсервіс,  м. Київ

Захисний костюм ЯтТо




Росія

Захисний костюм Яа





Захисний костюм ТоНл





Ізолювальний костюм КР-ІІ, КР-250, КР-Е





Бавовняний,  антиелектростатичний захисний одяг




Україна, ВТ "Електротехнологія",  м. Вінниця

Захисний костюм та спецвзуття типу Пм


ТУ у 6-00209102 036-97


Росія,  Україна,  ДНДІТБХВ,  м. Сєверодонецьк

Захисні комплекти одягу КР-6; КР-14;  КГ-611; КР-1У*; К-2




Росія

Захисні костюми КР-3;  ЗК-1; ЗК-3; КР-2

При ліквідації аварій з ізопропілнітратом



Росія

Захисний костюм КГ-611

Використовується при роботі з пронітом та енітом



Росія

Захисний комплект КГ-612 з гумовими рукавицями та чобітьми

Використовується при роботі з органічними сполуками



Росія

Костюм спеціальний типу Ам




Росія

Чоботи пластикові ПХВ разом з СКН-40

Використовуються для роботи з гептілом




Чоботи гумові з суміші поліетилену з найритом

Використовуються для роботи з гептілом




Фартух ЗП-1





Бавовняні рукавички


ГОСТ 5707-87


Україна,  Бердичівська рукавична фабрика

Рукавички пилозахисні п'ятипалі

Захист від сипучих хімічних речовин

ГОСТ 12.4.010- 75


Україна,  ДНДІТБХВ,  м. Сєверодонецьк

Бавовняний одяг


ГОСТ 27575-87


Україна,  Артемівський УПП УГОУ,  м. Артемівськ

Гумовий фартух





Фартух ВП-1




Росія

Забороняється використовувати фільтруючі ЗІЗОД при наявності однієї з умов:

1) робота у замкнутому або напівзамкнутому просторі;

2) при об'ємній частці кисню менше 18% або сумарній об'ємній частці отруйних газоподібних речовин більше ніж 0,5%;

3) при невідомому складі речовин, що забруднюють атмосферу;

4) в разі присутності в атмосфері газів, що не сорбуються (а саме вуглеводнів типу метан, етан, бутан, етилен, ацетилен).

За наявності в організаціях шлангових протигазів ПШ-1, ПШ-2 дозволяється їх використання як ізолювальних протигазів.

{Додаток 3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008}



Додаток 4
до Правил безпеки та порядку
ліквідації наслідків аварійних ситуацій
з небезпечними вантажами
при перевезенні їх залізничним транспортом

ПОКАЖЧИКИ
пошуку аварійних карток

Директор департаменту
залізничного транспорту


М. Макаренко

{Додаток 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 1431 від 25.11.2008; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури № 177 від 21.03.2012, № 565 від 05.11.2014, № 156 від 25.04.2017}



вгору