Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань
Генеральна прокуратура України; Наказ, Положення, Картка [...] від 06.04.2016139
Документ z0680-16, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.06.2017, підстава z0720-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »  

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.04.2016  № 139


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 травня 2016 р.
за № 680/28810

Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Генеральної прокуратури
№ 147 від 22.05.2017}

На виконання частини другої статті 214 та пункту 22 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, що їх вчинили, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, що додається.

2. Управлінню організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генеральної прокуратури України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Виконувач обов’язків
Генерального прокурора
України



Ю. Севрук

ПОГОДЖЕНО:

Міністр внутрішніх справ України

В.о. Міністра фінансів України

Заступник Голови
Служби безпеки України

Директор Національного
антикорупційного бюро України

Заступник Голови Національної поліції України -
начальник Головного слідчого управління
полковник поліції



А.Б. Аваков

О. Маркарова

С. Базюк



А. Ситник



О.Ф. Вакуленко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Генеральної
прокуратури України
06.04.2016  № 139


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 травня 2016 р.
за № 680/28810

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань

І. Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань

1. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – Реєстр), а також надання відомостей з нього.

2. Реєстр – створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

3. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) з метою забезпечення:

реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;

оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі;

інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів.

4. Держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України (далі – Держатель).

5. Держатель здійснює:

розробку засобів організаційного, методологічного та програмно-технічного ведення Реєстру;

виконання функцій адміністратора електронної бази даних (технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, адміністрування та моніторинг використання системи, зберігання та захист даних Реєстру, контроль права доступу тощо);

організацію взаємодії з базами даних Міністерства внутрішніх справ України та Державної судової адміністрації України;

розробку та удосконалення нормативних документів щодо створення, ведення та користування даними Реєстру.

6. Виконання функцій адміністратора Реєстру також покладається на регіональні прокуратури (за винятком військових), якими забезпечуються адміністрування та моніторинг використання системи, надання (обмеження) реєстраторам доступу до Реєстру у визначених цим Положенням випадках, перевірка дотримання дисципліни та системи безпеки, проведення навчання щодо наповнення та користування Реєстром, а також виконання інших функцій, передбачених цим Положенням.

7. Користувачі і реєстратори військових прокуратур регіонів, підпорядкованих їм прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) отримують носії з електронним ключем доступу у регіональних прокуратурах за місцем розташування цих прокуратур.

8. Реєстраторами Реєстру (далі – Реєстратор) є:

прокурори, у тому числі керівники прокуратур;

керівники органів досудового розслідування;

слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

{Абзац червертий пункту 8 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Генеральної прокуратури № 147 від 22.05.2017}

9. Користувачами Реєстру (далі – Користувач) є:

керівники прокуратур та органів досудового розслідування;

прокурори;

слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро;

{Абзац червертий пункту 9 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Генеральної прокуратури № 147 від 22.05.2017}

інші уповноважені особи органів прокуратури та досудового розслідування, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-облікових, дактилоскопічних тощо) відповідно до чинного законодавства.

10. Відомості про Реєстратора та Користувача заносяться до довідника організаційної структури Реєстру окремо щодо кожного органу досудового розслідування та прокуратури.

11. Кадрові підрозділи органів прокуратури, поліції, Служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, Національного бюро, Державного бюро розслідувань у день підписання наказу про призначення чи звільнення керівника прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування та слідчого, детективів підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро письмово повідомляють про це осіб, відповідальних за ведення довідників зазначених відомств, для внесення до них змін про Реєстратора та Користувача.

{Пункт 11 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Генеральної прокуратури № 147 від 22.05.2017}

2. Порядок внесення відомостей до Реєстру

1. До Реєстру вносяться відомості про:

час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218 КПК України);

прізвище, ім’я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;

{Абзац восьмий пункту 1 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Генеральної прокуратури № 147 від 22.05.2017}

дату затримання особи;

обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176–178, 200, 202, 492, 493, 508 КПК України);

час та дату повідомлення про підозру, зміну повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279 КПК України);

час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об’єктивних причин (стаття 277 КПК України);

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України);

дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України);

зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282 КПК України);

оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України);

об’єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України);

продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294 КПК України);

встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;

закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України);

інші відомості, передбачені первинними обліковими документами.

2. Результати судового провадження інтегруються з автоматизованої системи документообігу суду.

3. Внесення відомостей здійснюється шляхом фіксації Реєстратором інформації в Реєстрі та вибору даних у довідниках для заповнення документів первинного обліку про:

кримінальне правопорушення за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення;

наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення за формою, наведеною у додатку 2 до цього Положення;

заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення;

особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та яка підозрюється у його вчиненні, за формою, наведеною у додатку 4 до цього Положення;

рух кримінального провадження за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення.

4. Установлені форми документів первинного обліку, довідників є єдиними для Реєстраторів усіх правоохоронних органів. Унесення змін та доповнень до них здійснюється Держателем Реєстру.

5. Облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, проводиться за територіальним принципом їх вчинення (юрисдикцією місця вчинення кримінального правопорушення) або за визначенням прокурора відповідного рівня згідно з вимогами статті 218 КПК України.

6. Обмін інформацією, що міститься в Реєстрі та базах даних Міністерства внутрішніх справ, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

7. Обмін даними щодо осіб у кримінальних провадженнях, що містяться в Реєстрі та автоматизованій системі документообігу суду, облік та використання даних про результати судового провадження здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Строки внесення відомостей до Реєстру

1. Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення – у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;

призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження – невідкладно;

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, – невідкладно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447, частинами першою, другою статті 368-3, частинами першою, другою статті 368-4 Кримінального кодексу України (далі – КК України), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258–258-5 КК України;

дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;

передачу матеріалів та відомостей (частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218 КПК України), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282 КПК України), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (стаття 217 КПК України), закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;

продовження строків розслідування (статті 219, 294, 296 КПК України) – протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;

оголошення розшуку (стаття 281 КПК України) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;

вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (стаття 131 КПК України), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;

повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 КПК України – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;

інші відомості, передбачені первинними обліковими документами, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення.

4. Надання відомостей з Реєстру

1. Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення.

2. Витяг з Реєстру – документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за параметрами, визначеними в пункті 3 цієї глави.

3. До витягу з Реєстру включається інформація про:

номер кримінального провадження;

дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР));

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї;

найменування, код ЄДР, юридичну адресу, розрахунковий рахунок, місце та дату державної реєстрації юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника;

орган досудового розслідування;

прізвище, ім’я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, працівника (працівників) підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво.

4. Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру у межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом.

5. Держатель надає відомості з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних».

6. Перевірка наявності вже розпочатих досудових розслідувань здійснюється за однією ознакою або сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, а саме про:

дату вчинення кримінального правопорушення;

територію вчинення правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

найменування юридичної особи;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру.

7. Доступ до внесених у Реєстр відомостей щодо захоплення заручників, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також пов’язаних з прийняттям пропозиції, обіцянки одержання або одержанням неправомірної вигоди, незаконним зайняттям гральним бізнесом, створенням або утриманням місць розпусти, звідництвом, сутенерством або втягненням особи в зайняття проституцією, збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, відкривається з моменту оголошення підозри особі або прийняття рішення про закриття провадження без оголошення підозри особі.

Винятком з цього правила є Генеральний прокурор України, слідчий та прокурор, які здійснюють процесуальне керівництво, керівник слідчого підрозділу та керівник прокуратури, які відповідно проводять досудове розслідування та здійснюють контроль і нагляд у цьому кримінальному провадженні.

ІІ. Порядок формування та ведення Реєстру

1. Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру

1. Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

2. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п’ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

3. У разі виявлення ознак правопорушення на морському, річковому судні чи військовому кораблі, а також миротворчим контингентом та персоналом, що перебуває за межами України, під час виконання міжнародних миротворчих місій поза межами України досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про правопорушення вносяться до Реєстру при першій можливості (частина третя статті 214 КПК України).

4. Облік кримінальних правопорушень при настанні надзвичайних і невідворотних обставин (непереборної сили) на території проведення антитерористичної операції забезпечується шляхом передачі відомостей про заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення засобами факсимільного, електронного або телефонного зв’язку до військової прокуратури регіону, підпорядкованої їй прокуратури гарнізону або іншої військової прокуратури (на правах місцевої). Військова прокуратура регіону (або підпорядкована їй прокуратура) організовує внесення відомостей до Реєстру з дотриманням порядку та строків, визначених статтею 214 КПК України.

2. Облік кримінальних правопорушень

1. Облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника прокуратури або органу досудового розслідування шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п’ятою статті 214 КПК України.

2. Керівник прокуратури, органу досудового розслідування після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником прокуратури або органу досудового розслідування таких відомостей.

3. Номер кримінального провадження складається з таких реквізитів: код органу, який розпочав досудове розслідування, рік, код відомства та територіального органу, номер кримінального провадження. Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування.

4. Код регіону, району, на території яких учинено кримінальне правопорушення, слідчий або прокурор після внесення відомостей до Реєстру про кримінальне правопорушення визначає згідно із довідником регіонів. Кодування регіонів, районів єдині для всіх органів досудового розслідування.

5. Облік у Реєстрі відомостей за фактами смерті людей здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

{Пункт 5 глави 2 розділу II в редакції Наказу Генеральної прокуратури № 147 від 22.05.2017}

6. При цьому одночасно з визначенням правової кваліфікації за статтями 115–118 КК України (в редакції 2001 року), статтями 94–98 КК України (в редакції 1960 року) підлягають внесенню до Реєстру додаткові відмітки щодо розмежування очевидних вбивств (у тому числі у ході бойових дій), фактів природної смерті, самогубств, зникнення безвісти, нещасних випадків.

7. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення. Факт внесення цих відомостей відображається у Реєстрі та вони є доступними прокурору відповідного рівня для перегляду з дотриманням правил доступу, визначених розділом ІІІ цього Положення.

8. Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.

9. На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий за Довідником 1 «Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» (додаток 7) вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

10. При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник прокуратури об’єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор (слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».

11. Обліку підлягають кримінальні правопорушення, щодо яких кримінальні провадження надійшли в установленому законом порядку з органів досудового розслідування іноземних держав за місцем учинення кримінального правопорушення (стосовно громадян України), якщо відомості про це кримінальне правопорушення раніше не було внесено до Реєстру.

Облікованим кримінальним правопорушенням (провадженням) цієї категорії присвоюється реквізит «у кримінальному провадженні, що надійшло для проведення досудового розслідування з іноземних держав».

12. При виділенні з кримінального провадження матеріалів щодо окремої особи у випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб (усіма її членами) відомості про правопорушення у Реєстрі обліковуються у новоствореному кримінальному провадженні з присвоєнням нового номера. При цьому використовується реквізит «виділено».

13. При виділенні досудового розслідування стосовно особи, яка входила до злочинної групи, але кримінальне правопорушення вчинила самостійно, у першому кримінальному провадженні правопорушення, вчинені цією особою, виключаються і обліковуються із заповненням реквізитів "основна", або "кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК перебувають у провадженні", або "кримінальні правопорушення минулих років та щодо яких прийнято рішення" у новому кримінальному провадженні у загальному порядку за новим номером.

{Пункт 13 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Генеральної прокуратури № 147 від 22.05.2017}

14. При внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов’язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.

15. У разі якщо невідомі дата та час учинення кримінального правопорушення або інші відомості, інформація вноситься до Реєстру після їх встановлення відповідно до порядку, визначеного пунктом 8 цієї глави.

Якщо під час досудового розслідування встановити дату та час учинення кримінального правопорушення не вдалося, зазначається дата реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

16. При внесенні відомостей до Реєстру про попередження кримінального правопорушення працівником відповідного підрозділу правоохоронного органу необхідно враховувати, що попередженими вважаються кримінальні правопорушення, про підготовку яких було заздалегідь відомо із показань підозрюваних, затриманих, свідків, із заяв громадян, повідомлень посадових осіб підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації або особистих спостережень працівників цих органів, коли в результаті проведення ними оперативних та інших заходів осіб було затримано при готуванні до злочину чи замаху на вчинення правопорушення або поставлено в умови, що унеможливлювали доведення правопорушення до кінця.

17. Попередженими за ініціативою правоохоронних органів також уважаються кримінальні правопорушення, учинення яких не було допущено представниками громадськості за пропозиціями, проханнями та рекомендаціями працівників правоохоронних органів.

18. Не підлягають обліку в числі попереджених кримінальних правопорушень діяння, що не містять у собі ознак готування до злочину чи замаху на правопорушення, що зазначені у статтях 14, 15 КК України.

19. Внесення відомостей щодо кваліфікації кримінального правопорушення, пов’язаного з бюджетними коштами, проводиться з урахуванням даних, визначених Довідником 9 «Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень» (додаток 7).

До кримінальних правопорушень цієї категорії належать злочини, вчинені при складанні, розгляді, затвердженні і виконанні бюджетів Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, урядом Автономної Республіки Крим, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також при здійсненні ними контролю за виконанням бюджету, використанням на підприємствах, в установах та організаціях асигнувань, виділених їм з відповідного бюджету, кримінальні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про бюджетну систему, привласненням, розтратою або заволодінням фінансовими ресурсами шляхом зловживання службовим становищем, шахрайством, де предметом посягання є бюджетні кошти, службовою діяльністю посадових осіб державних установ, які завдали істотної шкоди державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб при виконанні чи невиконанні ними своїх службових обов’язків, де предметом посягання є бюджетні кошти.

20. До Реєстру включаються відомості про кримінальні правопорушення, вчинені в громадських місцях.

До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.

21. Не вважаються такими, що вчинені у громадських місцях, кримінальні правопорушення, що скоюються протягом тривалого часу (продовжувані кримінальні правопорушення), та кримінальні правопорушення, вчинені у приміщеннях, відведених для проживання (хоча б тимчасово), і тих, які виконують функції житла (власні домоволодіння, квартири, жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів), учинені в місцях загального користування за місцем проживання, на сходах, сходовій клітці, на горищах, у підвалах, ліфтах жилих будинків, учинені на території підприємств, установ та організацій (незалежно від обмеження до них доступу адміністрацією), крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб (наприклад особа, перебуваючи на балконі чи у вікні квартири, викрикує непристойні слова або своїми діями порушує спокій громадян).

22. Не вважаються громадськими місцями території залізничних станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту, які не пов’язані з обслуговуванням пасажирів та які мають обмежений доступ.

23. Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.

24. Крім того, до кримінальних правопорушень, що вчинені в умовах вулиці, належать:

крадіжки з ресторанів, кафе, закладів громадського харчування, магазинів, ларків, кіосків, транспортних засобів, інших об’єктів, якщо проникнення в них здійснено безпосередньо з вулиці;

незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо він знаходився на вулиці, біля будинків, на стоянках, які не охороняються.

25. При визначенні кримінальних правопорушень, що вчинені на автомобільних дорогах, у тому числі на автомагістралях, у населених пунктах та за їх межами, потрібно керуватися визначеннями цих понять, що наведені у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

26. Кримінальні правопорушення (особи, які їх вчинили) за видами економічної діяльності визначаються та заносяться до Реєстру з використанням Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» (далі – КВЕД), затвердженого наказом Державної служби статистики України від 30 грудня 2013 року № 426 (із змінами). При цьому потрібно керуватися кодом КВЕД, який зазначено у графі «Клас» цього Класифікатора (наприклад код центрального банку «КВЕД-64.11» до Реєстру заноситься як «6411»).

27. Внесення відомостей до Реєстру про фізичних та юридичних осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень, відбувається на підставі заяви про вчинення щодо них кримінального правопорушення або залучення їх до провадження як потерпілих (стаття 55 КПК України). Виняток становлять випадки, коли потерпілу особу не встановлено, особа зникла безвісти, загинула від злочинних діянь, є неповнолітньою або визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.

28. Якщо особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, на початок досудового розслідування не була визнана потерпілою відповідно до статті 55 КПК України або під час досудового розслідування відбулися зміни щодо відомостей про осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень (склад потерпілих; особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, померла; установлено особу, яка була невідома; надійшла інша інформація про потерпілих осіб), до Реєстру вносяться відповідні зміни згідно з пунктом 1 глави 8 цього розділу.

3. Облік кримінальних проваджень

1. Облік кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей щодо руху кримінальних проваджень, а саме про:

кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження;

передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України) або за місцем проведення досудового розслідування (стаття 218 КПК України);

об’єднання матеріалів досудових розслідувань (частина перша статті 217 КПК України), при цьому об’єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження;

виділення досудового розслідування в окреме провадження, якому присвоюється новий номер кримінального провадження;

прийняття кримінального провадження для проведення досудового розслідування;

закінчення досудового розслідування (стаття 283 КПК України);

зупинення досудового розслідування (стаття 280 КПК України);

продовження строку досудового розслідування (статті 219, 294 КПК України);

доручення прокурором здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу (частина п’ята статті 36 КПК України);

відновлення досудового розслідування;

відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України);

повернення судом клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності прокурору в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 288 КПК України;

повернення судом кримінального провадження у порядку, передбаченому частиною третьою статті 289, пунктом 1 частини третьої статті 314, пунктом 2 частини другої статті 407 КПК України;

повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору в порядку, передбаченому пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України.

2. У разі повернення матеріалів кримінального провадження судом на підставі частини четвертої статті 288, частини третьої статті 289, пункту 1 та пункту 3 частини третьої статті 314, статті 407 КПК України відомості до Реєстру вносить прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

3. Кримінальні провадження, що надходять для проведення досудового розслідування з органів прокуратури до органу досудового розслідування або з органів досудового розслідування до іншого органу досудового розслідування, а також провадження, що надійшли з одного району (міста) в інший район (місто), удруге не обліковуються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації.

При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження.

При отриманні кримінального провадження керівником органу досудового розслідування (прокуратури) інформація про призначення слідчого та процесуального керівника, а слідчим – про прийняття до провадження вноситься невідкладно.

Облік кримінальних проваджень стосовно громадян України, що надійшли для проведення досудового розслідування з компетентних органів іноземних держав, щодо кримінальних правопорушень, вчинених на їх території, проводиться за місцем розташування органу, якому доручено проведення їх розслідування.

Кримінальні провадження про правопорушення, вчинені іноземцями, знімаються з обліку при направленні органом досудового розслідування України до правоохоронного органу іноземної держави кримінального провадження для проведення досудового розслідування.

4. Облік наслідків досудового розслідування кримінальних правопорушень, результатів відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності

1. Реєстратори у межах повноважень, визначених КПК України, вносять до Реєстру відомості про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень, об’єднаних у кримінальному провадженні.

2. Зазначені відомості є підставою для відображення у звітності даних про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень після прийняття одного з рішень:

при зверненні до суду з обвинувальним актом (пункт 3 частини другої статті 283 КПК України), з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (статті 44–49 КК України), з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру (стаття 97 КК України), закритті кримінального провадження у разі смерті підозрюваного, обвинуваченого, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 5 частини першої статті 284 КПК України), закритті кримінального провадження щодо підозрюваного, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (пункт 7 частини першої статті 284 КПК України), якщо стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 КК України, досягнуто податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПК України) (пункт 9 частини першої статті 284 КПК України);

при одночасному внесенні до Реєстру відомостей про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та рух кримінального провадження;

при зупиненні досудового розслідування (стаття 280 КПК України) одночасно з внесенням до Реєстру відомостей про рух кримінального провадження;

у разі передачі кримінального провадження за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України) або за місцем проведення досудового розслідування (стаття 218 КПК України) одночасно з внесенням до Реєстру відомостей про рух кримінального провадження;

при закритті кримінального провадження (пункт 1 частини другої статті 283, пункти 1–4, 6–8 частини першої статті 284 КПК України), зверненні до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру (частина друга статті 292, частина перша статті 511 КПК України) одночасно із внесенням до Реєстру відомостей про рух кримінального провадження.

3. Слідчий, працівник підрозділу детективів та внутрішнього контролю Національного бюро на підставі матеріалів кримінального провадження вносить до Реєстру відомості з урахуванням вимог частини третьої статті 284 КПК України. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, включає до Реєстру результати досудового розслідування відповідно до вимог частини третьої статті 283 КПК України.

4. При внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій, потрібно керуватися розділом VI КК України, Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

Додатково злочинні угруповання можуть характеризуватися за етнічним (національним) складом, наявністю міжрегіональних, транснаціональних та корумпованих зв'язків у злочинному середовищі.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »