Про затвердження Правил охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних [...]
Мінсоцполітики України; Наказ, Правила, Журнал [...] від 18.04.2017635
Повідомлення: Дуже багато відкритих сторінок за хвилину
Почекайте одну хвилину, будь-ласка......
Документ z0633-17, чинний, поточна редакція — Прийняття від 18.04.2017
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

18.04.2017  № 635


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 травня 2017 р.
за № 633/30501

Про затвердження Правил охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв, що додаються.

2. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

Міністр

А. Рева

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби України з питань праці

Тимчасово виконуючий обов'язки
Голови Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Голова Державної інспекції
ядерного регулювання України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
об'єднань профспілок

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

В.о. Міністра охорони здоров'я України

Державний секретар
Міністерства внутрішніх справ України

Заступник Міністра аграрної політики
та продовольства України - керівник апарату

Перший віце-прем'єр-міністр України -
Міністр економічного розвитку і торгівлі України

Голова Державної регуляторної служби України



Р.Т.Чернега



О.Мельчуцький


С.Божко



О.О.Шубін



Д.Олійник


С.Баженков

У.Супрун


О.В.Тахтай



М.Осійчук


С.Кубів

К.М.Ляпіна



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
соціальної політики України
18.04.2017  № 635


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 травня 2017 р.
за № 633/30501

ПРАВИЛА
охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв

І. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом солоду, пива, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод.

2. Вимоги цих Правил є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками при виробництві солоду, пива (в тому числі і при експлуатації мініпивоварень з виробництва пива, призначених для барів, ресторанів, кафе і невеликих виробництв), безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод.

3. Ці Правила встановлюють вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах виробництва солоду, пива, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод.

4. Необхідно забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно до настанов Конвенції 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище (ратифікованoї Законом України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище"), Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12), цих Правил.

5. Для зниження небезпек та ризиків негативного впливу небезпечних та шкідливих факторів на здоров’я та життя працівників на підприємстві роботодавець повинен:

забезпечити функціонування системи управління охороною праці відповідно до статті 13 Закону України "Про охорону праці";

розробити та запровадити методику(и) ідентифікації небезпек та оцінювання ризиків по всіх ланках виробничих процесів та робочих місць. Щодо небезпек та ризиків необхідно визначити можливий негативний вплив небезпечних та шкідливих факторів на працівників, шляхи та методи, якими на підприємстві знижуються ризики їх впливу на працівників до соціально обґрунтованого та економічно досяжного рівня.

Ідентифікацію небезпек та оцінку ризиків необхідно переглядати при появі та виявленні нових джерел небезпек до прояву їх негативного впливу на працівників;

затверджувати нормативні акти про охорону праці, які діють на підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229;

розроблювати та затверджувати інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98);

вести журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт з підвищеною небезпекою (додаток 1);

розроблювати та затверджувати функціональні обов’язки та права працівників підприємства з організації та забезпечення безпеки праці;

забезпечувати проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці працівників підприємства відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05);

за рахунок власних коштів забезпечувати попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113;

забезпечувати проведення розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

6. Роботодавець повинен створити на підприємстві службу охорони праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

7. Необхідно забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд.

8. На підприємстві класифікація приміщень та будівель за категоріями електробезпеки, вибухо- та пожежонебезпеки проводиться відповідно до Правил будови електроустановок, електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21червня 2001 року № 272 (НПАОП 40.1-1.32-01).

9. Територію підприємства потрібно утримувати в чистоті та безпечному стані. У зимовий період її необхідно очищувати від снігу та льоду і притрушувати протиковзаючими сумішами, а у сухий період - проводити протипилові заходи.

10. Плани локалізації та ліквідації аварій (ПЛАС) розробляються і затверджуються відповідно до статей 10, 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

11. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

12. Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

13. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

14. Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

15. Роботодавець зобов’язаний:

проводити атестацію робочих місць за умовами праці на робочих місцях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина чи матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442;

скласти і затвердити переліки робіт, що виконуються на підприємстві за наявними допусками (додаток 2):

з підвищеною небезпекою, при виконанні яких необхідно видавати наряди-допуски;

виконання яких потребує професійного добору, відповідно до вимог Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554;

одержати дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та подати необхідні декларації відповідності його матеріально-технічної бази та робіт відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;

забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

16. Необхідно розробити перелік місць і способів установки знаків безпеки праці для позначення небезпечних місць і зон та здійснити їх встановлення, а також розробити перелік місць, споруд і пристроїв, що повинні мати попереджувальне фарбування, і забезпечити його виконання відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

17. Куріння тютюнових виробів та приймання їжі у виробничих приміщеннях і на території суб’єкта господарювання дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях. Спеціально визначені та обладнані для куріння місця повинні бути позначені знаком або написом, мати урну або попільницю з негорючих матеріалів.

II. Вимоги безпеки під час обслуговування, експлуатації виробничого обладнання та організації робочих місць

1. Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, інших правил і норм, затверджених в установленому порядку, експлуатаційної документації заводів-виготівників та цих Правил.

2. До виконання робіт із підвищеною небезпекою в умовах дії небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, пройшли попередні та періодичні медичні огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113, і визнані придатними до виконання цього виду робіт; пройшли спеціальне навчання безпечним методам і прийомам праці, цільовий інструктаж із охорони праці і мають відповідну професійну підготовку.

3. Робоче місце, його устаткування і оснащення повинні забезпечувати безпеку, охорону здоров’я і працездатність працюючих. Для захисту працюючих від небезпек, які створюються на окремих ділянках робочих місць частинами виробничого устаткування, що рухаються, та відповідних небезпек при проведенні технологічних процесів потрібно використовувати необхідні засоби індивідуального та колективного захисту працюючих. Проведення робіт без використання цих засобів забороняється.

4. Особи, які забезпечують безпечну експлуатацію, ремонт та обслуговування апаратів, машин, механізмів та іншого технологічного обладнання, зобов’язані:

ознайомитись з настановами (інструкціями) з експлуатації цього обладнання заводів-виробників;

врахувати вимоги цих настанов при розробці інструкцій з охорони праці для персоналу, який експлуатує, обслуговує та ремонтує це обладнання;

забезпечити підготовку кваліфікаційним персоналом;

в процесі проведення робіт керуватись чинними інструкціями з експлуатації відповідного обладнання заводу-виробника;

забезпечити функціонування в повному обсязі всіх систем безпеки, вимірювальних, сигнальних, блокувальних та запобіжних приладів та пристроїв, які передбачені в їх конструкціях.

5. Усе обладнання, включаючи електрообладнання, переносне обладнання (переносні лампи, ручний електроінструмент, пилососи, вимірювальні прилади тощо), що використовується в зоні потенційної можливості появи вибухонебезпечної атмосфери, має відповідати вимогам тієї зони, в якій воно експлуатується.

6. Усі роботи в потенційно вибухонебезпечних зонах повинні проводитись відповідно до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 червня 2013 року № 317, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1071/23603 (НПАОП 0.00-7.12-13).

7. Необхідно забезпечити безпеку персоналу від дії рухомих частин обладнання.

8. Конструкція та розташування вузлів устаткування повинні забезпечувати безпечність і зручність під час монтажу, обслуговування та ремонту.

9. Для зниження ризиків травмування обслуговуючого персоналу від дії рухомих, обертових та таких, що виступають, частин устаткування, допоміжних механізмів, якщо вони становлять джерело небезпеки для людей, повинні бути розроблені заходи та засоби безпеки для відповідних машин, механізмів та обладнання, які передбачені пунктом 23 та підпунктом 1 пункту 25 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62.

10. Автоматичне устаткування, машини та механізми з підвищеним ризиком травмування, такі як палетайзери, депалетайзери, обмотувачі тощо, розсувні та відкидні (на шарнірах, завісах), знімні захисні огородження (накривки, кожухи, щитки тощо), що закривають зубчаті передачі, робочі механізми та інші рухомі частини обладнання, які потрібно періодично обслуговувати, повинні відповідати вимогам підпункту 2 пункту 26 та пункту 27 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62.

11. Порядок доступу у небезпечну зону має бути визначений для кожного виду обладнання та включений до інструкцій з охорони праці. Справність роботи блокувальних пристроїв на обладнанні та захисних огородженнях обладнання повинна перевірятися на спрацювання відповідно до термінів, встановлених в настановах та інструкціях з експлуатації до відповідного обладнання та інструкціях з охорони праці.

12. Проходи, які повинні знаходитися поза зоною переміщення внутрішньоцехового транспорту, та проїзди у виробничих підрозділах необхідно тримати вільними, не захаращувати сировиною, готовою продукцією, тарою, додатковими пристроями та іншими предметами, забезпечувати доступний контроль за виробничим процесом.

13. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною руху механізмів і переміщення матеріалів, забезпечувати необхідну оглядність, зручність спостереження і контроль за процесами, що виконуються за допомогою обладнання, його безпечне управління, технічне обслуговування та ремонт або бути захищені запобіжними огородженнями.

14. Для забезпечення надійності та безпечності експлуатації виробничого обладнання на підприємстві повинна бути впроваджена система технічного обслуговування і ремонту устаткування, яка спрямована на підтримку устаткування в безпечному та робочому стані і запобігання несподіваному виходу його з ладу. На підприємстві повинні бути розроблені та затверджені графіки проведення оглядів, перевірок стану, технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів виробничого обладнання, інженерних мереж відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687, з урахуванням вказівок з експлуатації (інструкцій з технічного обслуговування) заводів-виготовлювачів та наявного досвіду безпечності та надійності експлуатації.

15. Проведення оглядів, перевірок стану, технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів машин і механізмів, виробничого обладнання та інженерних мереж повинно проводитись з урахуванням:

вимог пункту 14 цього розділу щодо організаційних заходів з проведення зазначених робіт;

проведення організаційних та технічних заходів безпеки, які передбачають порядок та процедури організації робіт, відключення автоматики та комутаційних апаратів устаткування від електричної мережі, відключення та блокування всіх енергосередовищ, зупинки рухомих частин і вжиття заходів щодо запобігання випадковому приведенню їх у рух під дією сили тяжіння, можливого зовнішнього впливу чи третіми особами, унеможливлюють включення (відкривання) пускових пристроїв, які включають енергопотоки, та обов’язкового вивішування попереджувальних написів "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ" чи "НЕ ВІДКРИВАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ".

16. Перед початком робіт і в процесі їх проведення перевіряється наявність токсичних або вибухопожежонебезпечних газів та парів. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів або парів в кількості вище допустимої всі роботи повинні бути негайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.

17. Ділянка проведення робіт має бути огороджена, позначена відповідними знаками безпеки. На ділянці повиннні бути припинені рух транспорту, прохід сторонніх осіб. Відкриті канали, монтажні прорізи, приямки необхідно перекрити або огородити запобіжними інвентарними огородженнями.

18. Для забезпечення безпеки персоналу при проведенні технологічних процесів, обслуговуванні та ремонтах машин, механізмів та обладнання, яке розташоване в декількох рівнях, на підприємстві необхідно розробити відповідні інструкції відповідно до настанов з експлуатації заводів - виробників обладнання та вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104.

19. Обладнання, що обслуговується кількома працівниками, з метою попередження про його запуск необхідно обладнати звуковою та світловою сигналізаціями. Світлова сигналізація технологічних ліній (включити/виключити, відкрити/закрити) повинна розрізнятися за кольором. Засоби звукової сигналізації встановлюються на пульті керування відповідно до вимог чинного законодавства.

20. Попереджувальна сигналізація повинна бути з’єднана із системою пуску машин так, щоб тривалість передпускового сигналу (звукового чи світлового) становила 5-15 секунд, після чого сигналізація має автоматично відключатися.

21. Великогабаритні машини, під час обслуговування яких оператор переміщується, а також конвеєри (транспортери), які мають довжину понад 10 м, повинні мати аварійні кнопки "Стоп" або тросові вимикачі. Кількість аварійних кнопок має бути такою, щоб відстань між ними була не більше 10 м і був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місцеперебування працівників. При розміщенні обладнання в суміжних приміщеннях аварійні кнопки "Стоп" або тросові вимикачі повинні бути у кожному приміщенні.

22. На обладнанні, при роботі якого можливе пилоутворення, пускові пpистpої устаткування повинні бути зблоковані таким чином, щоб їх пуск був неможливий без попереднього пуску аспіраційних систем із розривом у часі не менше 15 секунд, а зупинення аспіраційних систем відбувалося тільки після зупинки технологічного устаткування із розривом у часі 2-3 хвилини.

23. На пускових пристроях приводів технологічного обладнання повинні бути написи найменувань машин, пристроїв та апаратів та їх порядкові номери.

24. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватися вимог Правил охорони праці під час зварювання металів (НПАОП 28.52-1.31-13), затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 14 грудня 2012 року № 1425, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 січня 2013 року за № 63/22595, Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104, та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697.

25. Автоматизація технологічних процесів повинна передбачати улаштування аварійної, попереджувальної, технологічної сигналізацій і блокувань, захисні заходи при досягненні граничнодопустимих значень технологічних параметрів і аварійне відключення технологічного устаткування.

26. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (далі - КВПіА) джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) здійснюється з урахуванням статті 7 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

27. Виробниче обладнання та/або КВПіА, які містять ДІВ, повинні відповідати вимогам Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України" (НРБУ-97, ДГН 6.6.1-6.5.001-98), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208, введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

Безпеку використання у складі виробничого обладнання джерел випромінювання слід забезпечувати відповідно:

лазерного - СанПіН 5804-91 Санітарні норми і правила пристрою і експлуатації лазерів, які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря СРСР від 31 липня 1991 року № 5804-91;

інфрачервоного - ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42;

ультразвукового - ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.

28. Контрольно-вимірювальні прилади, автоматичні регулятори, автоматика безпеки та дистанційне управління повинні підлягати періодичній повірці відповідно до інструкцій заводів-виробників.

29. Улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях підприємства необхідно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства. На маршрутах руху транспортних засобів та навантажувачів повинні бути розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Швидкість руху транспортних засобів та навантажувачів встановлюється залежно від можливості забезпечення безпеки руху на підприємстві. Проведення робіт навантажувачами необхідно виконувати відповідно до чинних нормативно-правових актів з безпечної експлуатації навантажувачів.

В окремих випадках в складах готової продукції та тари швидкість навантажувачів може бути збільшена до 10 км/год у разі організації суб’єктом господарювання проїжджих частин для навантажувачів, що відповідають таким вимогам:

проїжджі частини мають бути відокремлені від пішохідних доріжок бар’єрами, які перешкоджають доступу пішоходів;

у місцях перетину пішохідних доріжок проїзди мають бути обладнані дорожньою розміткою (зебра) та дорожніми знаками 5.35.1-5.31.2 "Пішохідний перехід" або світлофорами для регулювання відповідно до Правил дорожнього руху України;

повинні бути встановлені знаки "Увага! Автонавантажувач" та "Рух пішоходів заборонено", які забороняють вихід пішоходів у проїжджі частини для навантажувачів;

у разі потреби пішоходам вийти в зону проїжджих частин для навантажувачів ця ділянка повинна буди відокремлена за допомогою знаків "В’їзд заборонено" або "Використання навантажувача заборонено" та рух навантажувачів у цьому місці повинен бути заборонений;

початок та закінчення таких проїжджих частин для навантажувачів необхідно позначити за допомогою знаків "Обмеження максимальної швидкості" та "Кінець обмеження максимальної швидкості".

За всіх обставин рух навантажувача необхідно здійснювати зі швидкістю, яка дозволяє безпечно зупинити навантажувач при появі перешкод або людини на шляху його пересування.

30. Залізничний та автомобільний транспорт має бути заземлений під час навантаження/вивантаження продуктів, які можуть призвести до утворення вибухопожежонебезпечного або горючого пилу. Приямки розвантаження вантажівок або вагонів повинні бути забезпечені:

водонепроникним накриттям, яке закривається, коли немає вивантаження;

дротяною сіткою або ґратами з максимальним розміром вічок 5х5 см.

31. Стрічкові конвеєри повинні відповідати таким вимогам:

привід похилих стрічкових конвеєрів повинен бути обладнаний автоматично діючим пристроєм, що виключає зворотний рух стрічки;

на стрічкових конвеєрах, довжина яких перевищує 15 м, для попередження бокових зміщень стрічки повинна бути передбачена установка спрямовуючих та центруючих пристроїв;

стрічкові конвеєри, що призначені для транспортування сипких, вологих та липких вантажів, повинні мати пристрої для очищення від налипання з обох боків нижньої гілки стрічки, приводних, кінцевих та відхиляючих барабанів.

Конвеєри на складах тарного зберігання сипких матеріалів повинні бути обладнані пересувними скидальними каретками з пристроями, що запобігають довільному зсуву каретки.

Несамохідні скидальні каретки повинні переміщуватись зусиллям одного працівника. Переміщення каретки під час руху стрічки конвеєра не дозволяється.

На стрічці похилих конвеєрів необхідно встановлювати поперечні рейки для запобігання зворотному сповзанню штучних вантажів.

Робота пересувних конвеєрів дозволяється лише при справному підйомному пристрої (трос, гальмо) та шланговому приводі зі змонтованими на кінцях станини кінцевими вимикачами та огороджувальними щитами з боків механізмів для переміщення тарних вантажів.

Скидання мішків зі стрічки необхідно здійснювати за допомогою щитків, що повинні встановлюватись під кутом 45 градусів до стрічки конвеєра та щільно прилягати до борту конвеєра або спуску.

32. При експлуатації гвинтових конвеєрів необхідно забезпечити таке:

у днищі жолоба, в якому розміщені робочі органи, повинні бути засувки для очищення від завалу продуктом, а в торцевій стінці з боку виходу продукту - зливні самотічні труби та шарнірні запобіжні клапани, що відчиняються при переповненні жолоба продуктом;

накривки шнекових живильників повинні мати блокування з електродвигунами, що забезпечує вимикання механізму при відчиненні накривки;

під час транспортування матеріалів, що утворюють пил, кришки гвинтових конвеєрів мають бути герметичними, а за неможливості досягнення достатньої герметичності - під’єднані до аспіраційної установки;

під час роботи гвинтового конвеєра не дозволяється знімати кришку, проштовхувати матеріал, скупчений біля підвісних підшипників, чистити конвеєр від налиплого матеріалу, виймати із жолоба предмети, які випадково туди потрапили.

33. При експлуатації скребкових конвеєрів (редлерів) необхідно створити:

щоб при роботі із зануреними скребками провисання ланцюга біля привідної станції не перевищувало 0,1-0,12 м;

автоматичне вимикання електродвигуна у разі обриву ланцюга.

34. При експлуатації ковшових елеваторів (норій) необхідно забезпечити, щоб:

засипні бункери були обладнані запобіжними ґратами з вічками розміром не більше 0,05 х 0,05 м, зблокованими з пусковим пристроєм;

норійна стрічка та ковші не торкалися внутрішніх стінок труб, кожухів, головки та башмака норії;

зупинка норії була передбачена не менше ніж з двох місць (обов’язково у місцях завантаження та розвантаження), а дистанційний пуск - з одного місця - після подачі попереджувального сигналу;

норії обладнувались гальмовими пристроями, за виключенням елеваторів, що мають привід з черв’ячним редуктором, для їх зупинки при раптовому припиненні подачі енергії та пристроями для запобігання завалам;

у випадку влаштування приямка для башмака з трьох сторін були передбачені проходи шириною не менше 0,8 м, при цьому приямок повинен бути огороджений поруччям;

від нижнього краю башмака до підлоги залишалася відстань не менше 0,15 м для безпечного та зручного спорожнення у разі завалу продуктом;

ширина ковшів норій була меншою ширини стрічки на 0,025-0,030 м;

норії були обладнані пристроями, що виключають падіння стрічки у разі її обриву;

очищення завантажувальних воронок виконувалось лише при вимкненому електродвигуні та з розміщенням на пусковому пристрої вивіски: "Не вмикати! Працюють люди!";

під час роботи норії оглядові люки та дверцята на головці та башмаку були зачинені;

норійна стрічка була натягнена рівномірно по всій ширині для запобігання її збіганню з барабана;

на башмаках норій всіх типів були передбачені датчики підпору та реле контролю швидкості;

при встановленні ноpiй ззовні будівель вони були обладнані (біля головок) площадками з перилами висотою не менше 1,1 м та спеціальними сходами з поруччям висотою підйому не більше 6,0 м та нахилом маршів не більше 60 гpадусiв;

норії були обладнані датчиками сходу стрічки (за винятком норій, обладнаних пластиковими ковшами), при спрацьовуванні датчиків норія повинна зупинятися.

35. Гравітаційні транспортери (гвинтові та похилі спуски) повинні відповідати таким вимогам:

при кутах нахилу гвинтових спусків понад 24 градуси та швидкості руху понад 1,0 м/с необхідно встановлювати гасителі швидкості (амортизуючі упори, зустрічні ухили тощо), гальмівні пристрої для мішків;

ширина робочої поверхні спуску повинна бути не менше ширини вантажів, що переміщуються, а висота бортів для запобігання падінню вантажів повинна складати не менше 2/3 висоти вантажу;

столи для приймання мішків необхідно влаштовувати висотою 1,4 м та обладнувати їх поверхню гальмовими пристроями, що запобігають падінню мішків, прийомні отвори та місця проходження спусків повинні бути огороджені;

отвори в стінах та перекриттях перед спусками повинні закриватись спеціальними накривками або клапанами (дверцятами) та відчинятись лише на час подавання чи проходження вантажу.

36. Валкові мішкопідйомники повинні відповідати таким вимогам:

їх необхідно встановлювати в окремих шахтах з вогнестійких матеріалів, розміщувати мішкопідйомники в сходових клітках не дозволяється;

у місцях завантаження мішків у підйомник відстань від рівня підлоги до валка має бути не менше 0,12 м, а у місці приймання повинен бути передбачений похилий спуск з бортами висотою не менше 0,06 м;

мішкопідйомники повинні мати бирку або клеймо з позначенням реєстраційного номера, вантажопідйомності, дати наступного випробування та бути зареєстровані в журналі обліку вантажопідйомних машин.

37. Для безпеки експлуатації пневматичного транспорту необхідно дотримуватися таких вимог:

трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати люки для очищення та огляду, які під час транспортування матеріалів мають бути закриті;

трубопроводи пневматичного транспорту, які прокладені в прохідних каналах, мають бути доступні для обслуговування;

трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати ревізії, які розташовані у місцях, доступних для обслуговування та очищення трубопроводів;

повітродувні машини повинні запускатись при перекритих вентилях на всмоктуванні та нагнітанні;

дротяні каркаси фільтрувальних рукавів повинні бути заземлені;

приймальні та розвантажувальні пристрої пневматичного транспорту мають бути закриті та обладнані пиловловлювачами, очистку яких необхідно проводити відповідно до затвердженого графіка.

38. Експлуатацію, ремонт та встановлення компресорів слід здійснювати відповідно до інструкцій з монтажу і експлуатації завода-виробника.

39. Під час проведення робіт усередині ємностей, резервуарів та в інших замкнених просторах необхідно дотримуватись нижченаведених вимог безпеки.

40. Роботи усередині ємностей, резервуарів та в інших замкнених просторах належать до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за 232/10512, їх необхідно проводити за нарядом-допуском на виконання робіт з підвищеною небезпекою (додаток 3), а при проведенні газонебезпечних робіт - відповідно до вимог розділу VІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119.

41. Перед початком виконання завдання усередині ємності слід розглянути можливі альтернативні способи виконання цього завдання, які не передбачають перебування працівників у замкнутому просторі. Якщо це можливо, слід обирати саме ці способи та виключити або мінімізувати перебування працівників у замкнутому просторі.

42. Для проведення робіт усередині ємності необхідно провести організаційні та технічні заходи з безпечного проведення робіт, призначати бригаду у складі не менше 3-х осіб (працюючий в ємності, особа, що страхує, і спостерігач). Перебувати у середині ємності дозволяється одній людині. За необхідності перебування в ємності більшої кількості працюючих повинні бути розроблені, внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємності), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузок, наявність засобів зв’язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо.

43. Роботи усередині ємності повинні виконуватись при температурі в ній не вище 30°С. За необхідності виконання робіт при вищій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування механізованих костюмів і взуття, регулярні перерви в роботі тощо).

44. За температури від 40°C до 50°C час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати 20 хв. з наступним відпочинком не менше 20 хв. Виконувати внутрішні роботи при температурі 50°С і вище забороняється.

45. Роботи усередині ємностей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки, включені до наряду-допуску, або вони мають виконуватися під безпосереднім керівництвом майстра або іншої уповноваженої керівником підприємства особи, яка пройшла навчання безпечним методам роботи у замкнених просторах.

46. До робіт усередині ємності допускаються особи не молодше 18 років, які не мають медичних протипоказань, пройшли відповідне навчання та інструктаж.

47. Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані про технологію, заходи та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усередині ємності та особи, що задіяні до цих робіт, повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємності та заходи щодо надання їм першої допомоги.

48. До проведення робіт приводи всіх механізмів, робочі органи яких розміщено в апаратах та ємностях, мають бути знеструмлені та відключені від електродвигунів зняттям запобіжників або вживанням інших заходів по відокремленню енергетичних рушіїв із вивішуванням попереджувальних вивісок.

49. Ємності, резервуари, трубопроводи та інші замкнені простори, в яких будуть проводитись роботи, мають бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від усіх комунікацій встановленням заглушок, очищені, промиті водою і за необхідності пропарені, охолоджені, провентильовані.

50. При необхідності виконувати роботи у замкненому просторі, де можливе утворення вибухонебезпечної атмосфери, необхідно користуватись електро- та слюсарним інструментом винятково у вибухозахищеному виконанні. Виконання робіт усередині таких резервуарів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.

51. За наявності ризиків утворення небезпечної атмосфери усередині ємності вентиляція ємності і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись впродовж усього часу ремонтних робіт.

52. До початку робіт усередині ємності (внутрішній огляд, ремонт, чищення тощо) особи, відповідальні за проведення технологічного процесу на цій дільниці та за ведення ремонтних робіт, зобов’язані забезпечити:

повне звільнення ємності від продуктів;

надійне від’єднання ємності від водяних, парових, продуктових та інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглушок;

вивішування на запірній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальними написами;

інформування усіх працівників підприємства про виконання робіт, а також виконання заходів щодо недопущення автоматичного чи дистанційного увімкнення обладнання;

відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання, а також на весь час роботи;

проведення аналізу повітряного середовища усередині ємності з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0,2 м від днища;

наявність і справність інвентарю, а для роботи в ємностях та інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також вживання заходів, які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;

наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання;

наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних та запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолювального апарата, шлангового протигаза, запобіжного пояса, сигнально-рятівної линви, що мають бирки з позначенням інвентарного номера і дати випробування;

після відкриття люка має бути забезпечений не менше ніж трикратний обмін повітря за годину за допомогою примусової вентиляції.

53. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємності від продукту і зниження в ній тиску до атмосферного.

54. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні. Не допускається застосовувати для вентиляції ємності балони зі стисненими газами. Видалення газу з невеликих ємностей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуара водою.

55. Ємність, в якій зберігалась кислота або луг, необхідно ретельно промити та при необхідності нейтралізувати і перевірити на наявність водню. Не допускається допуск працівників в ємності за наявності в них залишків небезпечних речовин.

56. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки, провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналіз повітря усередині ємності за допомогою газоаналізатора, який повірений у відповідному порядку. Газоаналізатор має бути підібраний відповідно до складу газової суміші у робочій зоні та існуючих ризиків загазованості. Результати аналізів повітря необхідно занести до наряду-допуску.

57. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин після здійснення підготовчих заходів перевищує граничнодопустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 20%, роботи усередині ємності повинні виконуватись при відстані від місця виконання роботи до зони чистого повітря не більше 7-8 метрів в безпарному ізолювальному шланговому протигазі, при більшій відстані - у повітронапорному ізолювальному шланговому протигазі або кисневоізолювальних апаратах. Використання фільтрувальних протигазів не дозволяється. Робота без протигаза дозволяється тільки після того, як вміст двоокису вуглецю всередині ємності буде нижче 0,5% від об’єму відповідно до вимог чинного законодавства.

58. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим, як спуститись до ємності. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за виконання робіт. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискання.

59. Необхідно рятувальний пояс одягати поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому рятувально-сигнальну мотузку, довжина якої на 2 м перевищує глибину ємності, але складає не менше 10 м.

60. Рятувально-сигнальну мотузку прив’язують до кільця пояса та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємності за допомогою рятувально-сигнальної мотузки положення його тіла було б вертикальним - головою догори або горизонтальним - у разі горизонтального розміщення ємності. Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на мотузці роблять на відстані 0,5 м між ними.

61. При роботі усередині великих ємностей для забезпечення своєчасної евакуації працюючого із небезпечної зони слід використовувати спеціальну лебідку. Порядок її використання повинен виключати ризики травмування працюючого об нерухомі частини обладнання.

62. У випадку роботи із застосуванням шлангових протигазів з примусовим подаванням повітря на кожного працюючого, крім спостерігачів, повинен бути призначений працівник, який здійснює нагляд за роботою повітродувки.

63. Працівник, який страхує, повинен перебувати біля люка ємності у такому самому спорядженні, як і працюючий, та додатково мати справний ізолюючий або шланговий протигаз напоготові, якщо є ризик потрапляння небезпечних газів у повітря робочої зони працюючого.

64. При виявленні небезпек (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувально-сигнальної мотузки тощо), а також спроби працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємності має бути призупинена, а працюючого необхідно евакуювати з ємності.

65. У разі втрати працюючим в ємності свідомості особа, що страхує, разом зі спостерігачем зобов’язані негайно підняти потерпілого з ємності.

66. Якщо необхідно спуститись до ємності для рятування потерпілого, особа, що страхує, терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємності. Забороняється спускатися до замкненого простору для рятування потерпілого без засобів захисту (шлангового або ізолювального протигаза, рятувального пояса та рятувально-сигнальної мотузки).

67. Якщо під час роботи в ємності робітник відчує погіршення стану здоров’я, він зобов’язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та за можливості піднятись з ємності.

68. За відсутності візуального зв’язку між працюючим та особою, що страхує, перед початком робіт встановлюється система подавання умовних сигналів.

69. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.

70. При роботі усередині ємності повинні застосовуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В.

71. Працівник, який спускається до ємності або піднімається з неї, не повинен тримати в руках жодних предметів. Усі необхідні матеріали та інструмент необхідно спускати чи підіймати в спеціальній сумці або інструментальному ящику.

72. Доступ працівників усередину ємності, яка має верхній та нижній люки, повинен здійснюватись лише крізь нижній люк при обов’язково відкритому верхньому.

73. Спускатися до відкритої ємності працівник повинен переносною драбиною, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності, або драбиною, що передбачена конструкцією даного обладнання.

74. Після закінчення робіт усередині ємності (замкненого простору) керівник зміни, де проводились роботи, або відповідальний за виконання робіт по наряду-допуску повинен особисто перевірити відсутність усередині ємності людей, інвентарю, інструменту та надати письмовий дозвіл (наряд-допуск) на зняття заглушок, встановлених на трубопроводах, та на закриття люків.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »