Про затвердження Правил безпеки в коксохімічному виробництві
Держгірпромнагляд; Наказ, Правила, План [...] від 10.06.2008135
Документ z0575-08, чинний, поточна редакція — Прийняття від 10.06.2008
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »  

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
10.06.2008 N 135
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 липня 2008 р.
за N 575/15266

Про затвердження Правил безпеки
в коксохімічному виробництві

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила безпеки в коксохімічному виробництві
(далі - Правила), що додаються.
2. З набранням чинності наказом уважати такими, що не
застосовується на території України "Правила безопасности в
коксохимическом производстве", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР
від 06.10.81 N 33 і наказом Міністерства чорної металургії СРСР
від 08.09.81 N 794.
3. Начальнику управління організації державного нагляду в
металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І.
в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на
державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. уключити цей наказ до Державного
реєстру нормативно-правових актів з охорони праці ( v0102516-06 ).
5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.
Голова Комітету С.Сторчак
ПОГОДЖЕНО:
В.о. першого заступник Міністра,
головного державного санітарного
лікаря України А.М.Пономаренко
Заступник Міністра
промислової політики України В.В.Севернюк
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Третьяков
В.о. Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва К.Ващенко
Голова Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики О.С.Шнипко
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.Миколайчук
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України С.Г.Богданов
Голова Центрального комітету
профспілки трудящих металургійної
і гірничодобувної промисловості
України В.І.Казаченко
Директор Національного
науково-дослідного інституту
промислової безпеки та охорони праці М.О.Лисюк
Заступник Міністра юстиції України В.В.Лутковська

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
10.06.2008 N 135
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 липня 2008 р.
за N 575/15266

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
в коксохімічному виробництві

I. Загальні Положення
1. Сфера застосування
Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання, що
проектують, реконструюють та експлуатують, а також на юридичних і
фізичних осіб, які пов'язані з проектуванням, будівництвом,
реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом,
обстеженням, технічним діагностуванням і експлуатацією
устаткування коксохімічних підприємств і виробничих цехів,
незалежно від форм власності та видів діяльності.
2. Позначення та скорочення
АСКТП - автоматична система керування технологічним процесом; ВБН - відомчі будівельні норми; ГДВК - граничнодопустима вибухонебезпечна концентрація; ГДК - граничнодопустима концентрація; ГДР - граничнодопустимий рівень; НРЗ - нижній рівень займання; ДСН - державні санітарні норми; ДСП - державні санітарні правила; ЗІЗ - засоби індивідуального захисту; ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання; НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці; НАПБ - нормативний акт пожежної безпеки; ППА - протипожежна автоматика; ПОР - проект організації робіт.
II. Загальні вимоги
1. Проектування, будівництво та реконструкція коксохімічних
виробництв (цехів, відділень) і їх устаткування, розробка нових
технологій і засобів виробництва, засобів колективного та
індивідуального захисту працівників повинні проводитися відповідно
до чинних нормативно-правових актів з охорони праці, санітарних і
будівельних норм, а також норм технологічного проектування.
2. Уносити зміни в конструкції діючого основного
устаткування, промислових будинків і приміщень, а також
технологічні схеми щодо зміни їх проектних параметрів (тиску,
температури) або ж у процеси, що можуть призвести до утворення
вибухонебезпечного або токсичного середовища, без узгодження з
головною проектною організацією або заводом-виробником, а також
без погодження з територіальними органами державного нагляду за
охороною праці України та органами державної
санітарно-епідеміологічної служби не дозволяється.
3. У діючому виробництві, якщо немає проектів реконструкції,
то реконструкція повинна відповідати вимогам нормативно-правових
актів з охорони праці, будівельних норм, а також норм
технологічного проектування території, на якій розташовано
виробничі та допоміжні будинки та приміщення складів загального
призначення, підлогу, захист будівельних конструкцій від корозії;
системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря,
освітлення, внутрішній водопровід та каналізацію будинків,
промисловий транспорт та технологічні трубопроводи.
4. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби,
технологічні процеси, що впроваджуються у коксохімічне виробництво
і в стандартах на які наведені вимоги щодо забезпечення безпеки
праці, життя і здоров'я людей, повинні мати паспорти
(сертифікати), що видані в установленому порядку
заводом-виробником і підтверджують безпеку їх застосування. Огляд, випробування, обстеження устаткування та машин слід
здійснювати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ) "Про затвердження Порядку
проведення огляду, випробування та експертного обстеження
(технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання
підвищеної небезпеки".
5. Ураховуючи вимоги цих Правил, повинні бути складені або
переглянуті згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони
праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від
29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98),
Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів
про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженим наказом
Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132 ( z0020-94 ),
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229
(далі - НПАОП 0.00-8.03-93), та Правилами пожежної безпеки в
Україні, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004 N 126
( z1410-04 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України
04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004) інструкції,
що затверджуються роботодавцем: з охорони праці для працівників кожної професії; за видами робіт; з технічного обслуговування та експлуатації устаткування; посадові для посадових осіб і спеціалістів; з ремонту та очищення устаткування; з пожежної безпеки; з безпечної експлуатації та ремонту об'єктів газового
господарства з обов'язковою схемою міжцехових газопроводів і
розподілом їх за цехами. У кожному структурному підрозділі підприємств повинен бути
затверджений перелік чинних інструкцій з охорони праці та пожежної
безпеки.
6. Інструкції з охорони праці та технологічні інструкції
повинні переглядатися не рідше одного разу на п'ять років, а у
вибухо- і пожежонебезпечних виробництвах не рідше одного разу на
три роки, а також якщо сталися зміни в технологічних процесах або
схемах комунікацій та в разі застосування нових видів сировини та
устаткування або якщо в інструкції виявлено вимоги, що суперечать
Правилам.
7. Інструкції за видами робіт повинні мати вимоги з
безпечного ведення технологічних процесів згідно з ГОСТ 3.1120-83
"ЕСТД. Общие правила отражения и оформления требований
безопасности труда в технологической документации".
8. Під час застосування нових технологічних процесів,
агрегатів, машин та іншого устаткування (у тому числі розроблених
самим підприємством за погодженням з відповідними спеціалізованими
організаціями), вимоги до яких не передбачено цими Правилами,
повинні бути розроблені та затверджені роботодавцем тимчасові
інструкції з безпечного ведення технологічних процесів і безпечної
експлуатації устаткування.
9. Усі працівники повинні бути ознайомлені з відповідними
інструкціями під особистий підпис, а інструкції повинні бути у
вільних для доступу та ознайомлення місцях. За рішенням начальника даного структурного підрозділу
працівники ознайомлюються з іншими інструкціями, що перелічені в
пункті 5 розділу II цих Правил. Посадові особи та спеціалісти коксохімічного виробництва (у
тому числі молоді спеціалісти) повинні бути ознайомлені з усіма
інструкціями, які стосуються їх виробничої діяльності.
10. Працівники коксохімічних підприємств повинні проходити
попередній та періодичні медичні огляди відповідно до Порядку
проведення медичних оглядів працівників певних категорій,
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від
21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
11. Порядок проведення навчання, інструктажів, перевірки
знань з охорони праці та пожежної безпеки, а також допуск
персоналу до самостійної роботи визначається Типовим положенням
про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань
охорони праці та Положенням про спеціальне навчання, інструктажі
та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в
установах та організаціях України, опрацьованих з урахуванням
специфіки підприємства та затверджених в установленому порядку
роботодавцем згідно з Типовим положенням про порядок проведення
навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим
наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15
( z0231-05 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), та Типовим
положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань
з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та
організаціях України, затвердженим наказом МНС України від
29.09.2003 N 368 ( z1148-03 ), зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі -
НАПБ Б.02.005-2003).
12. Працівники віком до вісімнадцяти років до робіт з
підвищеною небезпекою, а також до інших робіт, передбачених
Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними
умовами праці, на яких забороняється застосування праці
неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, не
допускаються.
13. На підприємстві, а також у кожному структурному
підрозділі, виходячи з наявності устаткування та робіт, що
виконуються, наказом по підприємству повинні бути призначені з
числа працівників, які пройшли в установленому порядку перевірку
знань з питань охорони праці і цих Правил, особи, відповідальні за
технічний стан і безпечну експлуатацію: електрообладнання; газового господарства; вантажопідіймальних машин і механізмів; посудин, що працюють під тиском; кисневого устаткування; промислових будівель, тунелів, споруд і димових труб; транспортних засобів, а також ті, які мають право видавати наряди-допуски на
виконання робіт газонебезпечних, небезпечних і підвищеної
небезпеки.
14. На кожному підприємстві повинен бути складений і
затверджений роботодавцем перелік: газонебезпечних місць і газонебезпечних робіт з поділом їх на
групи та визначенням робіт, що проводяться за інструкціями, що
складені для умов нормальної експлуатації; робіт підвищеної небезпеки згідно з Переліком робіт з
підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці
України від 26.01.2005 N 15 ( z0232-05 ), зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі -
НПАОП 0.00-8.24-05); механізмів і устаткування, експлуатація яких повинна
проводитися із застосуванням биркової (жетонної) системи; працівників, які підлягають навчанню правилам користування
засобами індивідуального захисту, апаратурою ЗІЗОД і надання
першої (долікарської) допомоги потерпілим.
15. На кожному підприємстві повинні бути складені плани
ліквідації аварій згідно з Положенням щодо розробки планів
локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій,
затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99
N 112 ( z0424-99 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).
16. На коксохімічних підприємствах незалежно від форм
власності необхідно організовувати розслідування та вести облік
нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з
вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004
N 1112 ( 1112-2004-п ) (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).
17. Роботодавець коксохімічного підприємства зобов'язаний
забезпечити працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами
індивідуального захисту, що відповідають умовам їх праці згідно з
"Типовыми отраслевыми нормами бесплатной выдачи одежды,
специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и
служащим горной и металлургической промышленности и
металлургических производств других отраслей промышленности",
затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і
соціальних питань і Президії ВЦРПС від 01.08.79 N 344/П-7 (далі -
НПАОП 0.00-3.07-79). Працівники без відповідного спецодягу, спецвзуття та інших
засобів індивідуального захисту до роботи не допускаються.
III. Територія коксохімічного виробництва.
Будинки та споруди
1. Територія підприємства
1. Територія діючих коксохімічних підприємств, а також тих,
що будуються та реконструюються, повинна відповідати вимогам
відповідних будівельних норм.
2. Територія підприємства, а також будинки, споруди,
приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками безпеки
згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета специальные и знаки
безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).
3. В'їзні залізничні колії на території коксохімічних
підприємств (виробництв), що примикають до електрифікованих
шляхів, повинні мати на стиках рейок ізолювальні з'єднувальні
накладки. Такий самий ізольований стик рейок повинен бути
розташований на відстані, що перевищує довжину залізничного
складу, який приймається звичайно на цих коліях. Перевірка на відсутність електричного потенціалу за другим
ізольованим стиком повинна проводитися двічі на рік за нормальної
експлуатації, а також після монтажу та кожного ремонту колії.
4. Поряд з прохідними підприємства та в кожному цеху,
відділенні, на дільниці повинні бути вивішені схеми пішохідного
руху по території підприємства та цехів.
5. У місцях масового переходу людей через залізничні колії
повинні бути влаштовані перехідні містки або тунелі. Інші переходи
повинні мати настили, що вкладені врівень з головкою рейок, і бути
обладнані відповідними огорожами та сигналами. Перехід людей через колії у невстановлених місцях не
дозволяється.
6. Автомобільні шляхи та пішохідні доріжки на території
підприємства (цеху) повинні бути заасфальтовані, улітку їх
необхідно поливати водою, а взимку очищати від льоду та снігу. Під
час ожеледиці шляхи та доріжки повинні посипатися піском або
дрібним шлаком. Неасфальтовані ділянки території повинні
озеленюватися.
7. У місцях виходу на залізничні колії та автомобільні шляхи
з-за рогу будинків і споруд повинні бути влаштовані огороджувальні
бар'єри. При цьому відстань від бар'єра до залізничної колії
повинна бути не менше ніж 6 м. Біля колій коксових машин влаштовувати огороджувальні бар'єри
не потрібно.
8. В'їзд в будинки залізничних складів повинен бути
обладнаний воротами та світлозвуковою сигналізацією. Для надійного закріплення стулок воріт у відчиненому та
зачиненому положеннях повинні застосовуватися спеціальні пристрої.
9. На території підприємства не дозволяється утримання
відкритих і неогороджених резервуарів, басейнів, ям, канав,
колодязів, траншей, котлованів. Усі вони повинні бути перекриті
або мати огорожі висотою не менше ніж один метр, а в нічний час -
освітлені. У місцях переходу через них повинні бути влаштовані
огороджені поручнями перехідні містки.
10. Тунелі та лотки, у яких розташовано трубопроводи, повинні
бути захищені від проникнення зливних і талих вод, а також рідких
продуктів під час випадкового їх розливу. Підлога тунелю та лотка повинна мати ухил до зумпфа для стоку
рідини у разі розриву продуктопроводів. Із зумпфа ця рідина
повинна відсмоктуватися насосами з подальшим відведенням у стічні
потоки. Тунелі та лотки повинні триматися в чистоті та бути обладнані
вентиляційними пристроями, а також освітлені згідно з чинними
нормами.
11. Земляні роботи на території підприємства можна проводити
тільки за нарядом-допуском з письмового дозволу роботодавця
підприємства. Після закінчення робіт усі зміни повинні бути внесені до
виконавчих схем комунікацій генерального плану підприємства та
узгоджені з проектною організацією.
2. Будинки та споруди
1. Виробничі й допоміжні будинки та приміщення коксохімічних
підприємств повинні відповідати вимогам відповідних будівельних
норм і правил.
2. Для виробничих та підсобних приміщень на підприємстві
повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної
небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Общесоюзные
нормы технологического проектирования. Определение категории
помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности",
затвердженого МВС СРСР від 27.02.86 (далі - НАПБ Б.07.005-86
(ОНТП 24-86)). На вхідних дверях кожного приміщення повинна бути вивішена
табличка з позначенням його категорії.
3. Приміщення категорій А і Б потрібно відокремлювати одне
від одного, а також від приміщень інших категорій та коридорів
протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежним
перекриттям 2-го типу.
4. Не дозволяється влаштування підвалів, незасипаних траншей,
приямків і підвальних каналів у приміщеннях категорій А і Б. Приямки глибиною 0,5 м та більше, а також оглядові канали, що
потребують щоденного обслуговування, та ті, що розміщені в
приміщеннях категорій А і Б, необхідно обладнувати
припливно-витяжною або штучною примусовою витяжною вентиляцією.
5. Покрівлі будинків, на яких розташована апаратура, повинні
мати вздовж зовнішніх стін негорючі огорожі типу поручнів висотою
не менше ніж один метр з відбортовкою знизу заввишки не менше ніж
0,14 м.
6. Покриття підлоги в приміщеннях категорій А і Б необхідно
виконувати з негорючих і таких, що при ударах не дають іскор,
матеріалів.
7. Підлога в приміщеннях, де застосовуються кислоти, луги та
інші агресивні речовини, повинна бути стійкою до впливу цих
речовин і мати ухил до зумпфа не менше ніж 0,05.
8. Усі зумпфи, ями, приямки, колодязі та дренажні канави в
приміщенні повинні мати поручневі огорожі заввишки не менше ніж
один метр з відбортовкою знизу заввишки не менше ніж 0,14 м або
перекриті суцільним настилом по всій поверхні.
9. Розміщення побутових, допоміжних і службових приміщень у
будинках, що будуються, та тих, що реконструюються, і в яких
здійснюються вибухонебезпечні технологічні процеси, а також у
будівлях, що віднесені до категорій А та Б, не дозволяється.
10. Будинки, споруди та технологічні установки повинні бути
забезпечені блискавкозахистом відповідно до "Инструкции по
устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженої
Міненерго СРСР 12.10.87 (далі - РД 34.12.122-87). Огляд і перевірка стану блискавковідводів повинні проводитися
перед кожним грозовим сезоном з відповідною реєстрацією
результатів у журналі.
11. Будинки та споруди підприємства повинні підлягати
планово-запобіжним оглядам і ремонтам у терміни, передбачені
графіком, затвердженим роботодавцем.
IV. Загальні вимоги до створення
безпечних умов праці
1. Технологічне обладнання, яке виготовляється для
коксохімічних підприємств, повинно мати максимально механізоване
та автоматичне керування, а також забезпечувати безаварійну та
безпечну роботу, автоматичний контроль і автоматичне регулювання
технологічного процесу.
2. Обладнання та споруди коксохімічних підприємств (цехів)
повинні постійно підтримуватися у справному стані, що повинно
забезпечуватися проведенням робіт з їх технічного обслуговування
та ремонту, які виконуються з визначеною періодичністю в заданому
обсязі, за затвердженим роботодавцем графіком.
3. Періодичність перевірки стану блокування безпеки, систем
сигналізації та протиаварійного (протипожежного) захисту агрегатів
і устаткування та порядок оформлення результатів перевірки повинні
встановлюватися спеціальною інструкцією, яка затверджена
роботодавцем.
4. У небезпечних зонах повинні бути вивішені знаки безпеки,
які виконані згідно з ГОСТ 12.4.026-76, а також написи та плакати
про безпечні способи ведення робіт і застережні заходи для
працівників.
5. Безпосередньо біля агрегата або біля місць перебування
обслуговувального персоналу повинні бути вивішені чітко виконані
схеми розташування та технологічного зв'язку агрегатів і
трубопроводів (газів, води, повітря, пари тощо). Запірні пристрої
повинні бути пронумеровані та мати покажчики крайніх положень
(відчинено-зачинено). Номер запірного пристрою та інші позначення
у схемі повинні відповідати номерам і позначенням у технологічній
інструкції.
6. Для обслуговування запірної, регулювальної та іншої
арматури, а також опалювальних і вентиляційних пристроїв і
приводів, що розташовані на висоті двох і більше метрів, повинні
бути влаштовані стаціонарні майданчики та сходи до них. Для виготовлення площадок, що призначені для обслуговування
газопроводів і хімічних апаратів, застосування просіченого
витяжного листа не дозволяється. Якщо проектом передбачено дистанційне керування арматурою, то
влаштовувати стаціонарні майданчики не треба. У такому разі
повинні бути передбачені пересувні майданчики, підвісні колиски,
спеціальні машини, які обладнані телескопічними вишками для огляду
та ремонту арматури.
7. Усі майданчики, починаючи з висоти 0,6 м і більше, повинні
бути огороджені згідно з пунктом 8 глави 2 розділу III цих Правил.
8. Стаціонарні металеві сходи повинні мати кут нахилу
45 град., якщо їх використовують постійно, та 45-60 град. - у разі
періодичного користування. Ширина сходів повинна бути не менше ніж
0,8 м, відстані між східцями - за висотою не більше ніж 0,25 м. Сходи повинні бути обладнані поручнями з обох боків заввишки
не менше ніж один метр. На сходах заввишки не більше ніж 1,5 м
допускається встановлювати поручні з одного боку.
9. У разі спрацювання запобіжних пристроїв, які встановлені
на газовій та хімічній апаратурі, а також під час проведення
ремонтних робіт повинно бути унеможливлене потрапляння шкідливих
речовин у робочу зону.
10. Приєднання шлангів до штуцерів трубопроводів, а також
роз'єднання їх повинно проводитися при закритій запірній арматурі.
Закріплення шлангів на штуцерах трубопроводів та інструментах
повинно здійснюватися спеціальними затискачами, які унеможливлюють
їх зрив. Застосовувати для закріплення шлангів дріт не
дозволяється.
11. Температура нагрітих поверхонь апаратів, устаткування,
трубопроводів і огорож на робочих місцях не повинна перевищувати
45 град.C. Теплова ізоляція поверхонь апаратів, трубопроводів і приладів
повинна відповідати вимогам СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция
оборудования и трубопроводов", затвердженим постановою Державного
комітету СРСР у справах будівництва від 09.08.88 N 155 (далі -
СНиП 2.04.14-88). Теплоізоляційний захист повинен виконуватися з негорючих
матеріалів.
12. Експлуатація димових труб коксохімічних підприємств і
догляд за ними повинні відповідати вимогам інструкції з
експлуатації та спорудження димових труб на підприємствах чорної
металургії, яка затверджена роботодавцем у встановленому порядку.
13. Під час зупинки та пуску агрегати, апарати та
комунікації, які містять у собі за робочого режиму
вибухонебезпечні рідини, пари, гази, пил, повинні бути продуті
інертним газом або парою для запобігання утворенню в них
вибухонебезпечних сумішей з обов'язковим відбором проб
газоповітряного середовища на вибухонебезпеку. Продувні свічки
необхідно залишати відкритими на весь період зупинки. Про виконання цих операцій повинен бути оформлений акт.
14. Влаштування, монтаж та експлуатація трубопроводів пари з
тиском більше 0,7 кгс/кв.см або гарячої води з температурою вище
115 град.С повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної
експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа
(0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з
температурою нагріву води не вище 115 град.С, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 N 125 ( z0655-96 ),
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за
N 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).
15. Обладнання та експлуатація тепловикористовувальних
установок і теплових мереж, безпека їх обслуговування повинні
відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації тепломеханічного
обладнання електростанцій і теплових мереж, затверджених наказом
Міністерства праці та соціальної політики України від 15.11.2001
N 485 ( z1002-01 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
03.12.2001 за N 1002/6193 (далі - НПАОП 40.1-1.02-01) та інших
нормативно-правових актів.
16. У цехах повинні бути передбачені стаціонарні зварювальні
пости, а також обладнано місця підключення переносного освітлення.
17. У кожному цеху, відділенні, на дільниці підприємства
повинен бути визначений роботодавцем перелік шкідливих,
вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин, які можуть
виділятися у виробничих приміщеннях і в робочих зонах зовнішніх
установок під час ведення технологічного процесу, ремонту та в
аварійних випадках, і повинні застосовуватися типи захисних
протигазів відповідно до Правил вибору та застосування засобів
індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом
Держгірпромнагляду від 28.12.2007 N 331 ( z0285-08 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за
N 285/14976 (далі - НПАОП 0.00-1.04-07). У переліку повинні бути зазначені НРЗ і ГДК газів, парів і
пилу в об'ємних (%) і вагових (мг/куб.м) одиницях. Повинен бути складений також перелік приладів для визначення
цих речовин, зазначені місця та зони установлення приладів, а
також місця відбору проб для експресного та лабораторного
аналізів. Переліки повинні бути затверджені роботодавцем.
18. Умови праці на робочих місцях коксохімічного виробництва
повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів.
V. Технологічні трубопроводи та арматура
1. Проектування, виготовлення, монтаж і випробування
технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам
будівельних норм і державних стандартів.
2. Трубопроводи, які призначені для транспортування
вибухонебезпечних, пожежонебезпечних і шкідливих речовин, у тому
числі зріджених газів, незалежно від температури нагріву, а також
арматура повинні бути виготовлені з матеріалів, які відповідають
за своїми технічними характеристиками робочим умовам середовища,
що транспортується. Ці трубопроводи повинні відповідати вимогам Правил будови і
безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води,
затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 08.09.98 N 177
( z0636-98 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
07.10.98 за N 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98), "Правил
устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных
установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених
Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (далі - НПАОП 0.00-1.13-71),
"Правил устройства и безопасной эксплуатации трубопроводов для
горючих, токсичных и сжиженных газов (ПУГ-69)", затверджених
Держгіртехнаглядом СРСР 17.09.69 (далі - НПАОП 60.3-1.15-71),
"Правил безопасности при производстве и потреблении продуктов
разделения воздуха", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88
(далі - НПАОП 24.1-1.30-88), та ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы
промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие
знаки и маркировочные щитки" (далі - ГОСТ 14202-69).
3. Пошкоджена теплоізоляція апаратури, паропроводів і
технологічних трубопроводів повинна своєчасно відновлюватися.
4. Обслуговувальний персонал повинен систематично перевіряти
герметичність обладнання, що працює, та трубопроводів. Необхідно здійснювати постійний нагляд за вимкненими
апаратами, резервуарами, трубопроводами, газопроводами, а також,
за потреби, необхідно повторювати їх пропарювання або продування
азотом і зволоження внутрішньої поверхні. Працездатність усієї
трубопровідної арматури повинна постійно забезпечуватися шляхом
змащування штоків і перевірки арматури на повне відкриття та
закриття. Якщо апарат відкритий, то повинне бути забезпечене його
провітрювання. При вимкнених апаратах продувальні свічки повинні
бути постійно відкриті.
5. На апаратах і трубопроводах для кислотних розчинів як
прокладний матеріал повинні застосовуватися кислотостійкі
матеріали.
6. Трубопроводи, запірна арматура та насоси сульфатного
відділення повинні бути зроблені з матеріалів, стійких до впливу
розведених розчинів сірчаної кислоти.
7. Аварійні трубопроводи, які з'єднують установки з аварійною
ємністю, повинні мати нахил у бік цієї ємності, бути прямими та
мати мінімальну кількість відводів і поворотів. Аварійні
трубопроводи не повинні мати вздовж усієї довжини запірних
пристроїв, крім відключальних засувок в апаратів.
8. Усі трубопроводи незалежно від температури середовища, що
транспортується, повинні бути розраховані на повну
самокомпенсацію. За неможливості самокомпенсації на трубопроводах
повинні встановлюватися компенсатори, що відповідають умовам
роботи трубопроводів. Сальникові компенсатори дозволяється встановлювати на
міжцехових трубопроводах коксового газу з тиском близько 0,04 МПа
(0,4 кгс/кв.см) і на трубопроводах зворотної аміакової води, яка
йде з газозбірників коксових батарей у відділення конденсації
коксового газу.
9. Газопроводи та трубопроводи необхідно заземлювати через
кожні 250 м, а на фланцевих з'єднаннях установлювати
струмопровідні перемички.
10. Шланги, по яких транспортуються рідини, пара, стиснене
повітря, повинні бути закріплені на гофрованих стальних штуцерах
хомутами; у разі транспортування по трубопроводах легкозаймистих
рідин і речовин, які здатні до накопичення електричного потенціалу
(бензольні вуглеводні, різні модифікації елементарної сірки,
сублімований або кристалічний нафталін тощо), кріплення повинне
проводитися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з
охорони праці та промислової безпеки.
11. Кількість і розташування запірної арматури необхідно
визначати проектом, що забезпечує надійне вимикання кожного
окремого апарата або агрегата. Крім запірної арматури, повинна передбачатися регулювальна
арматура. Використовувати регулювальну арматуру як запірну не
дозволяється.
12. Для вимикання агрегатів і апаратів, що працюють під
тиском 4 МПа (40 кгс/кв.см) і вище, на кожному відводі від
основних колекторів повинно бути встановлено по два запірних
пристрої (вентилі, засувки), між якими необхідно передбачати
пробкові крани для контролю за щільністю запірної арматури.
13. У разі розташування засувок і арматури у колодязях,
лотках та інших заглибленнях необхідно передбачати подовжені штоки
або штурвали управління, а також забезпечувати безпечний доступ до
них для ремонту або заміни арматури.
VI. Вентиляція, водопостачання,
каналізація, освітлення, опалення
1. Вентиляція
1. Повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинне
відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату
виробничих приміщень, затверджених постановою Міністерства охорони
здоров'я України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 ) (далі -
ДСН 3.3.6.042-99), та ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі -
ГОСТ 12.1.005-88).
2. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем
повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ.
Системы вентиляционные. Общие требования" та інших чинних
нормативно-правових актів.
3. У виробничих приміщеннях, у яких можливе раптове
надходження у повітря великої кількості шкідливих речовин (крім
пилу), а також у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, у
яких можливе раптове надходження у повітря великої кількості
вибухонебезпечних газів і парів, крім загальнообмінної, повинна
бути обладнана аварійно-витяжна вентиляція. Аварійна вентиляція повинна бути обладнана в: машинному залі цеху вловлювання; газокомпресорній; закритому приміщенні вакуум-насосної сірководневого газу; закритих приміщеннях з контактними апаратами відділення
мокрого каталізу цеху очищення коксового газу від сірководню з
отриманням сірчаної кислоти; насосній відділення дистиляції бензолу; головному корпусі ректифікації бензолу; насосній цеху ректифікації бензолу; мийному відділенні цеху ректифікації бензолу; закритих складах бензольних продуктів; насосних складах бензольних продуктів та ацетону; цеху збагаченого антрацену, де застосовується ацетон; приміщеннях з апаратами піридинової установки сульфатного
відділення; приміщеннях з апаратами цехів ректифікації легких та важких
піридинових основ та піридинових продуктів; розливних, закритих складах, насосних піридинових та
бензольних продуктів; приміщеннях насосів і апаратів для виготовлення
дициклопентадієну. Крім зазначених випадків, необхідність обладнання аварійної
вентиляції повинна визначати проектна організація на стадії
проектування.
4. Приміщення, у яких передбачено обладнання аварійної
вентиляції, повинні бути обладнані автоматичними
газоаналізаторами. Аварійна вентиляція повинна бути зблокована з
газоаналізатором і повинна автоматично вмикатися, якщо
концентрації газів або парів у приміщенні досягають 20% нижнього
концентраційного рівня займання або в разі перевищення ГДР
концентрації згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху санитарной зоны".
Автоматичні газоаналізатори повинні бути зблоковані з пристроями
для світлової та звукової сигналізації. Якщо приміщення обладнано газоаналізаторами для визначення
ГДР концентрацій газів або парів, обладнувати ці приміщення
сигналізаторами на довибухову концентрацію не треба. Крім автоматичного вмикання аварійної вентиляції, повинно
бути також передбачено і ручне дистанційне вмикання, пускові
пристрої якого необхідно розташовувати біля однієї з основних
дверей зовні приміщення. За відсутності автоматичних газоаналізаторів аварійну
вентиляцію в зазначених вище випадках дозволяється вмикати вручну
одночасно з подачею попереджувального сигналу. При цьому контроль
концентрації газів і парів у приміщенні повинен здійснюватися
лабораторією за графіком, затвердженим роботодавцем. При ручному
вмиканні аварійної вентиляції пускові пристрої повинні бути
розташовані як усередині, так і зовні приміщення.
5. У приміщеннях з виробництвами категорій А і Б усі металеві
повітроводи та обладнання припливних і витяжних установок повинні
бути заземленні відповідно до вимог чинних нормативно-правових
актів з охорони праці та промислової безпеки.
6. Припливні та витяжні агрегати приміщень категорій А і Б
повинні встановлюватися в окремих камерах. Обладнувати припливні
агрегати в одній камері з витяжними агрегатами не дозволяється.
7. Зовнішній огляд і перевірку справності дії вентиляційних
установок повинен здійснювати змінний персонал на початку кожної
зміни.
2. Водопостачання
1. Системи водопостачання повинні відповідати вимогам
будівельних норм СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у
справах будівництва від 27.07.84 N 123 (далі - СНиП 2.04.02-84),
та ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови
населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 19.06.96 N 173 ( z0379-96 ), зареєстрованих в
Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі -
ДСП 173-96).
2. Забезпечення безпеки під час експлуатації, налагодження,
випробування та ремонту мереж і споруд водного господарства
повинне здійснюватися згідно з "Правилами техники безопасности в
водных хозяйствах предприятий черной металлургии", затвердженими
Міністерством чорної металургії СРСР 07.08.81
(НПАОП 27.1-1.05-81).
3. Вибір джерел водопостачання та якості води для
господарчо-питних потреб і душових пристроїв повинен
регламентуватися чинними нормами та правилами.
4. Господарчо-питні водопроводи, що живляться від міського
водопроводу, не повинні мати безпосереднього сполучення з іншими
господарчо-питними водопроводами, які живляться від місцевих
джерел водопостачання.
5. З'єднання мереж господарчо-питного водопостачання з
мережами водопроводів, які подають технічну воду, не дозволяється.
6. Для користування питною водою у цехах повинні бути
обладнані фонтанчики. Кількість фонтанчиків визначається
відповідно до СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания",
затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах
будівництва від 30.12.87 N 313 (далі - СНиП 2.09.04-87). Якщо немає господарчо-питного водопроводу, необхідно
встановлювати зачохлені питні баки з фонтанувальними насадками.
3. Каналізація
1. Обладнання систем каналізації повинно відповідати вимогам
СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий",
затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах
будівництва від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-86), та
вимогам ДСП 173-96. Не дозволяється з'єднання (сполучення) каналізації різного
призначення.
2. Умови спуску стічних вод у водойми повинні відповідати
вимогам чинних нормативно-правових актів.
3. Роботодавець повинен забезпечувати регулярний контроль за
ефективністю очищення промислових та побутових стічних вод.
4. Скидання в каналізацію сировини та продуктів виробництва
під час аварій, а також під час ремонтів і ревізій апаратури не
дозволяється. Скидання повинне передбачатися у технологічну каналізацію з
подальшим поверненням продукту, що скидається, у технологічний
цикл.
5. Відвід конденсату від конденсатовідвідників повинен
проводитися з розривом струменя, за винятком конденсатовідвідників
у тунелях і в приміщеннях під кінцевими та проміжними майданчиками
коксових печей.
6. Огляди та очищення каналізаційних мереж і колодязів
необхідно проводити відповідно до порядку ведення газонебезпечних
робіт.
4. Освітлення
1. Виробничі цехи коксохімічних підприємств повинні бути
обладнані робочим, аварійним та евакуаційним освітленням.
2. Робоче освітлення повинно забезпечувати на робочих
поверхнях освітленість і яскравість відповідно до вимог
ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне
і штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства
будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
України від 15.05.2006 N 168 ( v0168667-06 ) (далі -
ДБН В.2.5-28-2006). Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих
поверхнях освітленість не менше як 5% від норм, установлених для
цих поверхонь. Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на
підлозі основних проходів, на землі та сходах не менше ніж 3 лк.
3. Для освітлення приміщень, у яких розташовані виробництва
категорій А і Б, а також приміщень з газопроводами коксових
батарей повинні застосовуватися світильники лише у
вибухозахищеному виконанні та придатні для цього середовища
відповідно до чинних нормативно-правових актів.
4. Для внутрішнього освітлення апаратів, ємностей і споруд
під час їх огляду, очищення та ремонту в діючих вибухо- і
пожежонебезпечних цехах повинні застосовуватися вибухозахищені
переносні світильники напругою не більше ніж 12 В або
вибухозахищені акумуляторні лампи для відповідної категорії та
групи середовища з вибухонебезпечності.
5. Опалення
1. Для опалення будинків та споруд підприємств коксохімічного
виробництва повинні бути передбачені системи, прилади і
теплоносії, які не створюють додаткових шкідливих факторів.
2. У приміщеннях хімічних цехів, які належать до категорій А
і Б з вибухопожежної та пожежної небезпеки, повинно
застосовуватися лише повітряне опалення, суміщене з припливною
вентиляцією.
3. Для працівників, які працюють у неопалюваних виробничих та
складських приміщеннях, а також на відкритому повітрі, повинні
бути передбачені спеціальні приміщення для обігрівання відповідно
до СНиП 2.09.04-87.
4. Закриті галереї стрічкових конвеєрів необхідно опалювати. Необхідність обладнання опалення визначається кліматичними
умовами, вологістю продукту, що транспортується, і конструкцією
конвеєрних галерей.
VII. Вимоги до електроустановок
та контрольно-вимірювальних приладів
1. Вимоги до електроустановок
1. Електроустановки коксохімічного виробництва повинні
відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок
споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики
України від 25.07.2006 N 258 ( z1143-06 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, Правил
безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених
наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-21-98), а також вимогам інших чинних
нормативно-правових актів.
2. Експлуатацію електроустановок повинні здійснювати
спеціально підготовлені працівники відповідно до вимог
НПАОП 40.1-21-98 ( z0093-98 ).
3. На роботах, які пов'язані з небезпекою ураження
електричним струмом, необхідно застосовувати захисні засоби згідно
з вимогами чинних нормативно-правових актів з охорони праці та
промислової безпеки.
4. Металеві частини устаткування та механізмів, які не
перебувають під напругою (корпуси електродвигунів, пускових
приладів, щитків, зборок тощо), але можуть опинитися під нею
внаслідок пошкодження ізоляції, повинні бути заземлені відповідно
до чинних нормативно-правових актів.
5. Якщо немає вибухозахищених електродвигунів, що
відповідають класу вибухонебезпечної зони, а також категорії та
групі вибухонебезпечних сумішей, допускається застосування
електродвигунів загального призначення при додержанні таких вимог:

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »