Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень
Мін'юст України; Наказ, Інструкція, Звіт [...] від 02.04.2012512/5
Документ z0489-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 14.03.2014, підстава z0331-14
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

02.04.2012  № 512/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 квітня 2012 р.
за № 489/20802

Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції
№ 1765/5 від 30.11.2012
№ 924/5 від 18.05.2013
№ 113/5 від 20.01.2014
№ 327/5 від 12.02.2014}

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з організації примусового виконання рішень, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.12.99 за № 865/4158 (із змінами), крім пункту 5.11 глави 5, підпункту 5.12.5, абзаців першого - дев’ятого, одинадцятого - двадцять п’ятого підпункту 5.12.6 пункту 5.12 глави 5 пункту 5.12 глави 5 щодо підготовки до проведення та проведення щотижневих конкурсів з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, які продовжують діяти до набрання чинності порядком реалізації арештованого державними виконавцями майна;

{Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1765/5 від 30.11.2012}

наказ Міністерства юстиції України від 17.05.2004 № 37/5 «Про затвердження Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.05.2004 за № 624/9223 (зі змінами);

наказ Міністерства юстиції України від 17.05.2004 № 38/5 «Про затвердження Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 за № 625/9224 (зі змінами).

3. Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (зі змінами).

4.Державній виконавчій службі України (Стаднік Г.В.) довести наказ до відома Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної виконавчої служби України Стадніка Г.В.

Міністр

Олександр Лавринович




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
02.04.2012  № 512/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 квітня 2012 р.
за № 489/20802

ІНСТРУКЦІЯ
з організації примусового виконання рішень

І. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

1.2. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

1.3. Органами державної виконавчої служби (далі - органи ДВС) є:

1.3.1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень (далі - ДВС України).

1.3.2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень (далі - регіональні органи ДВС).

1.3.3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - територіальні органи ДВС).

1.4. Безпосередній контроль за діями державного виконавця покладається на начальників відділів примусового виконання рішень та начальників відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції (далі - начальник відділу).

1.5. Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

1.5.1. Постанова як окремий документ містить такі обов’язкові реквізити:

а) вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об’єднання виконавчих проваджень у зведене;

б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову);

в) резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого рішення державного виконавця;

прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови;

строку і порядку оскарження постанови;

г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами;

ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою;

д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону.

Інші посадові особи органів ДВС у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.

1.5.2. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події:

а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об’єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт;

б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції;

в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються);

г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта;

ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

1.6. Проведення іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами окремих виконавчих дій у випадках, передбачених Законом, у тому числі відповідно до частини четвертої статті 2 Закону, здійснюється на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

1.7. Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов’язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

1.8. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов’язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

1.8.1. У вимозі зазначаються:

а) найменування органу ДВС;

б) дата відкриття та номер виконавчого провадження;

в) реквізити виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження (його резолютивна частина у разі потреби);

г) прізвище, ім’я та по батькові державного виконавця;

ґ) перелік дій, які необхідно вчинити;

д) строк виконання вимоги;

е) наслідки невиконання вимоги.

1.8.2. Вимога підписується державним виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв’язку або вручається державним виконавцем особі, яка зобов’язана вчинити дії.

1.9. Доручення державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, зокрема у випадку проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами, та надає їм право провести окремі дії (перерахування коштів, виготовлення документів тощо).

1.10. Запит державного виконавця про надання необхідної інформації для здійснення виконавчих дій повинен бути вмотивованим та встановлювати обґрунтований строк для надання інформації.

1.11. Отримана інформація використовується органами ДВС виключно із службовою метою. Така інформація не підлягає розповсюдженню та передачі третій стороні, за винятком осіб, які відповідно до Закону мають право знайомитись із матеріалами виконавчого провадження.

1.12. Основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Єдиний реєстр).

1.12.1 Відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

1.12.2. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.

1.12.3. Постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов’язково зазначається в документі. Після відновлення роботи Єдиного реєстру такі документи в електронному вигляді негайно вносяться до нього.

1.12.4 Ведення Єдиного реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації здійснюються відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709 (із змінами).

1.12.5. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру у постанові про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження роз’яснюється право доступу до зазначеної інформації, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

ІІ. Учасники виконавчого провадження

2.1. Реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до глави 2 Закону. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов’язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

2.2. Залучення працівників органів внутрішніх справ у межах наданих їм повноважень здійснюється державним виконавцем при виконанні рішень у разі виникнення загрози життю та здоров'ю державного виконавця та для охорони і забезпечення правопорядку на місці здійснення виконавчих дій у порядку, встановленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 25.06.2002 № 607/56/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.06.2002 за № 541/6829.

{Пункт 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 113/5 від 20.01.2014, № 327/5 від 12.02.2014}

2.3. Залучення працівників податкової міліції здійснюється державним виконавцем за виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави у разі, коли від її імені у виконавчому провадженні виступають органи державної податкової служби, з метою надання допомоги державному виконавцю щодо виїзду за місцем виконання та супроводження при примусовому входженні до приміщень та сховищ боржника відповідно до вимог Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за позовами органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 03.07.2002 № 60/5;304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2002 за № 555/6843.

2.4. Залучення органів опіки та піклування відповідно до покладених на них повноважень обов’язково здійснюється при виконанні рішень про відібрання дитини, а також у разі необхідності забезпечення прав та інтересів дітей та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування).

{Пункт 2.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 924/5 від 18.05.2013}

2.5. Залучення державним виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень.

2.6. У разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій державний виконавець має право залучити суб’єктів господарювання.

2.7. Залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється державним виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб.

2.7.1. У цій постанові обов’язково зазначаються обставини, які зумовили залучення визначених осіб, час та місце здійснення виконавчих дій, а також інші необхідні відомості.

2.7.2. Копія постанови надсилається (вручається) керівнику відповідного органу, установи, організації, суб’єкту господарювання у триденний строк з дня її винесення, але не пізніше ніж за три дні до запланованих заходів.

{Абзац другий підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 327/5 від 12.02.2014}

2.8. Перед початком виконавчих дій державний виконавець усно роз’яснює залученим при примусовому виконанні рішень особам їхні права та обов’язки, про що зазначається в акті.

Державний виконавець контролює вчинення дій залученими особами.

2.9. Для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб’єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

2.10. Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження реалізуються відповідно до статті 12 Закону.

2.11. Повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами:

а) довіреністю фізичної особи;

б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо);

в) рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна.

2.11.1. Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

2.11.2. Оригінали документів, зазначених у пункті 2.11 цього розділу, або належним чином засвідчені їх копії приєднуються до матеріалів виконавчого провадження.

2.11.3. Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.

2.11.4. У випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред’явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника державний виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій.

2.11.5. Обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

2.12. Сторона виконавчого провадження (її представник) може знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі ДВС у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вона бажає, за усним клопотанням до державного виконавця.

2.12.1. За бажанням сторони виконавчого провадження (її представника) ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час виконавче провадження надається їй для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення, за резолюцією начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

2.12.2. Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється в приміщенні органу ДВС та у присутності державного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження.

2.12.3. Сторона виконавчого провадження має право робити копії з документів виконавчого провадження, виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається.

2.13. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

2.14. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

2.15. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, паспорта) своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова державного виконавця приєднується до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

2.16. Питання про відводи у виконавчому провадженні вирішуються відповідно до статті 16 Закону.

2.16.1. Посадові особи, які мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача чи перекладача, зобов’язані розглянути заяву про відвід або самовідвід у строк до п'яти робочих днів з моменту отримання її відповідним органом ДВС.

2.16.2. У разі направлення заяви про відвід посадовій особі органу ДВС, яка не має права на розгляд цього питання, заявнику надається письмове роз’яснення щодо порядку розгляду питання про відвід у строк до п'яти робочих днів з моменту отримання заяви відповідним органом ДВС.

ІІІ. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження

3.1. Примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 17 Закону.

3.2. Підставою для вжиття заходів примусового виконання рішень є виконавчий документ, який пред’явлений до виконання в установленому Законом порядку.

3.3. Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону.

При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону державний виконавець враховує таке:

а) повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства;

б) ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері;

в) відсутність коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду;

{Підпункт "в" пункту 3.3 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1765/5 від 30.11.2012}

г) для фізичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається у виконавчому документі, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилась його мати через свої релігійні переконання, про що є відповідна відмітка у паспорті особи.

{Підпункт "г" пункту 3.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 113/5 від 20.01.2014, № 327/5 від 12.02.2014}

ґ) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта можуть не зазначатися в постановах у справах про адміністративні правопорушення, які виносяться на місці вчинення правопорушення або без участі особи.

{Пункт 3.3 розділу III доповнено новим підпунктом "ґ" згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1765/5 від 30.11.2012}

{Абзац восьмий пункту 3.3 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 327/5 від 12.02.2014}

3.4. Заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

3.4.1. До заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

3.4.2. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про відкриття виконавчого провадження.

3.4.3. У разі пред’явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Постанова про стягнення виконавчого збору в такому разі виноситься у розмірі десяти відсотків суми, яка підлягає примусовому стягненню.

3.5. Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 20 Закону.

3.5.1. Проведення державним виконавцем виконавчих дій на території органу ДВС, який підпорядкований іншому регіональному органу ДВС, здійснюється за погодженням з ДВС України.

3.5.2. При проведенні перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, у постанові про проведення перевірки обов’язково зазначаються обставини, які обумовили проведення перевірки (письмове клопотання стягувача, відповіді на запити державного виконавця тощо), адреса, за якою слід здійснити перевірку, а також інші необхідні відомості, які можуть сприяти перевірці.

3.5.3. Підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС визначається згідно зі статтею 21 Закону.

Виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС в установленому розділом VІ цієї Інструкції порядку.

Виконання судових ухвал про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти чи інше майно боржника на суми, визначені у пункті 2 частини першої та пункті 2 частини другої статті 21 Закону, здійснюється територіальними органами ДВС.

3.6. У разі якщо державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження накладено арешт на майно, в тому числі на кошти боржника, до закінчення строку для самостійного виконання, боржник може запропонувати державному виконавцю списати кошти, необхідні для виконання рішення, з його рахунку та зарахувати їх на відповідний рахунок органу ДВС з подальшим перерахуванням стягувачу.

У разі надходження відповідного звернення боржника державний виконавець невідкладно готує платіжні вимоги про примусове списання коштів з рахунку боржника та направляє до банку.

3.7. Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону.

3.7.1. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

3.7.2. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

3.7.3. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

3.7.4. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

У разі повернення виконавчого документа з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 47 Закону, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягнутої суми виконавчого збору не стягується.

3.7.5. Копія постанови про стягнення виконавчого збору з боржника залишається у виконавчому провадженні, за яким її винесено, з відміткою державного виконавця про розмір фактично стягнутого виконавчого збору. На постанові про стягнення виконавчого збору, за якою відкрито виконавче провадження, зазначається залишок суми виконавчого збору, що підлягає стягненню.

3.8. У разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

{Пункт 3.8 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 924/5 від 18.05.2013}

3.8.1. Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об’єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.

3.8.2. За зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Виконавчий збір за зведеним виконавчим провадженням стягується окремо за кожним виконавчим провадженням, об’єднаним у зведене, у розмірі 10 відсотків суми, виплаченої стягувачу за таким окремим виконавчим провадженням.

3.8.3. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах ДВС, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом V цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

3.8.4. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного реєстру при відкритті виконавчого провадження.

3.8.5. У разі виявлення іншого виконавчого провадження, відкритого щодо одного й того самого боржника в тому самому органі ДВС, державний виконавець звертається до начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, щодо прийняття рішення стосовно об’єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження.

3.8.6. Якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі ДВС в межах регіону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, звертається до керівника органу ДВС вищого рівня щодо прийняття рішення стосовно об’єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного та визначення органу ДВС, який буде здійснювати виконання зведеного виконавчого провадження.

3.8.7. Якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншій області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, відділі примусового виконання рішень ДВС України, рішення щодо подальшого виконання таких виконавчих проваджень приймається ДВС України.

3.8.8. За наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

3.9. За наявності обставин, передбачених статтею 37 Закону, державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім випадків, визначених Законом.

3.9.1. За наявності підстав для зупинення виконавчого провадження в частині виконання одного виконавчого документа, який приєднано до зведеного виконавчого провадження, зведене виконавче провадження зупиняється лише в частині виконання цього виконавчого документа.

3.9.2. Зведене виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 37 Закону, зупиняється лише в частині стягнень, які підпадають під дію запровадженого господарським судом мораторію, зокрема не зупиняються провадження за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, стягнення невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також у випадку перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та у разі виконання рішень у немайнових спорах.

{Підункт 3.9.2 пункту 3.9 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 924/5 від 18.05.2013}

Зведене виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону, зупиняється лише в частині стягнень, які підпадають під дію запровадженого Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів банку, крім рішень щодо виконання зобов'язань, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності банку, у тому числі з виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, завданої життю та здоров'ю працівників банку, а також вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальної допомоги в межах, установлених тимчасовим адміністратором лімітів, а також крім зобов’язань банку з перерахування органам Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на зобов'язання з повернення фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування розміщених на депозитних рахунках у банках тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів коштів цих фондів.

3.10. За наявності обставин, передбачених статтею 38 Закону, державний виконавець має право винести постанову про зупинення виконавчого провадження. У такому випадку державний виконавець у постанові про зупинення виконавчого провадження обов’язково обґрунтовує необхідність такого зупинення з посиланням на фактичні обставини справи, які дійсно унеможливлюють подальше проведення виконавчих дій або можуть призвести до порушення прав сторін виконавчого провадження.

3.11. Зупинення виконавчого провадження, відкладення провадження виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставою для скасування раніше вжитих заходів до примусового виконання рішення.

3.12. Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо:

а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи;

б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника;

в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;

г) отримання інформації щодо місця роботи боржника;

ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.

Організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

3.13. Використання коштів виконавчого провадження здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 554.

3.13.1. До інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС, належать витрати на:

а) зарахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС (комісія банку);

б) виплату винагороди державним виконавцям;

в) придбання службових житлових приміщень;

г) придбання службових приміщень;

ґ) страхування державних виконавців;

д) забезпечення державних виконавців форменим одягом;

е) матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів, передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень, ремонт та обслуговування оргтехніки, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету;

є) установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації;

ж) охорону та охоронну сигналізацію;

з) поліграфічні витрати;

и) проведення семінарів;

і) відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів;

ї) оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

й) придбання основних засобів та програм;

к) Єдиний реєстр;

л) поточний та капітальний ремонт приміщень;

м) інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

{Підпункт 3.13.1 пункту 3.13 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 924/5 від 18.05.2013}

Про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

{Підпункт 3.13.1 пункту 3.13 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 924/5 від 18.05.2013}

3.13.2. У разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 цього розділу.

3.13.3. Використання витрат на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржника, здійснюється відповідно до письмового розпорядження державного виконавця, яким витрати на проведення виконавчих дій перераховуються з депозитного рахунку на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами, відкритими на ім’я Державної виконавчої служби України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в органах Державної казначейської служби України. Використання витрат на проведення виконавчих дій здійснюється відповідно до кошторисів, затверджених в установленому порядку.

3.14. Авансові внески для здійснення необхідних витрат на забезпечення провадження виконавчих дій або для покриття їх частини можуть бути зроблені стягувачем шляхом перерахування цих коштів безпосередньо на відповідний рахунок органу ДВС. Суму коштів, яку необхідно внести на відповідний рахунок органу ДВС, стягувач визначає за погодженням з державним виконавцем з урахуванням необхідних витрат для проведення робіт.

У разі завершення виконавчого провадження державний виконавець готує звіт про використання авансового внеску, в якому наводить перелік витрат, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат. До звіту додаються копії платіжних документів, що підтверджують сплату відповідних коштів.

3.15. Повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному у статті 47 Закону. При цьому в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання (крім випадку повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону, якщо таке повернення надалі є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження).

При цьому при поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника. Якщо заборона випливає із норми закону, наприклад така заборона встановлена судом, який відповідно до закону має право заборонити звернення стягнення на майно боржника, необхідно керуватися пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

3.16. У разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

У документах виконавчого провадження, що надійшли за належністю з іншого органу ДВС, може бути виправлено граматичні чи арифметичні помилки (в порядку, встановленому Законом) державним виконавцем, який здійснює виконання відповідного рішення.

3.17. У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

3.18. При відмові у відкритті виконавчого провадження державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначається причина відмови у відкритті виконавчого провадження.

3.18.1. При завершенні виконавчого провадження державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава завершення виконавчого провадження з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору.

3.18.2. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом державного виконавця та скріплюється печаткою органу ДВС.

3.19. Надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону.

3.20. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження.

IV. Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника

4.1. Виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому главою 4 Закону, з урахуванням таких особливостей:

4.1.1. У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

4.1.2. Державні виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. Приймання державними виконавцями грошей не дозволяється. Виявлені у боржника готівкові кошти вилучаються, про що державний виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Цей акт складається у необхідній кількості примірників, з яких перший залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під розписку в першому примірнику. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »