Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої [...]
Мін'юст України; Наказ, Правила, Форма типового документа [...] від 18.03.2013460/5
Документ z0445-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 18.03.2013
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »  

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

18.03.2013  № 460/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 березня 2013 р.
за № 445/22977

Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

Відповідно до статті 7 Закону України "Про попереднє ув’язнення", частини третьої статті 18 Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою удосконалення окремих норм, що регламентують порядок і умови тримання осіб, які тримаються під вартою, і засуджених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2000 року за № 751/4972 (із змінами).

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної пенітенціарної служби України Сидоренка С.М.

Міністр

Олександр Лавринович

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної пенітенціарної служби України

Заступник Генерального прокурора України



О.В. Лісіцков

Г. Середа




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
18.03.2013  № 460/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 березня 2013 р.
за № 445/22977

ПРАВИЛА
внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

І. Загальні положення

1. Правові підстави діяльності адміністрації слідчого ізолятора

1.1. Ці Правила відповідно до Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України, Закону України "Про попереднє ув’язнення" регулюють порядок і умови тримання у слідчих ізоляторах (далі - СІЗО) осіб, які тримаються під вартою, і окремих категорій засуджених до позбавлення волі.

1.2. Ці Правила обов’язкові для всіх СІЗО, установ виконання покарань, що виконують функції СІЗО, та дільниць СІЗО, створених на території установ виконання покарань.

1.3. Терміни, що застосовуються в цих Правилах, мають такі значення:

адміністрація СІЗО - начальник СІЗО, його заступники або особи, які виконують їх обов’язки;

засуджені - особи, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, які на підставі статті 89 Кримінально-виконавчого кодексу України залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особи, засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) підлягають відправленню до установ виконання покарань; особи, засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії; особи, засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які відповідно до статті 88 КВК переміщуються під вартою з однієї установи до іншої;

камера - обладнане відповідно до чинного законодавства житлове приміщення, призначене для тримання ув’язнених і засуджених у кількості двох і більше осіб;

карцер - приміщення, призначене для тримання ув’язнених і засуджених, які злісно порушують вимоги режиму і до яких застосоване стягнення на підставі статті 15 Закону України "Про попереднє ув’язнення";

неповнолітні особи - ув’язнені віком до 18 років, які тримаються в СІЗО на підставі ухвали слідчого судді (суду) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вироку суду, який не набрав законної сили;

одиночна камера - приміщення, обладнане відповідно до законодавства, призначене для одиночного тримання ув’язнених і засуджених, у тому числі з метою забезпечення особистої безпеки, за медичними показаннями, попередження негативного впливу на інших ув’язнених і засуджених тощо;

персонал СІЗО - особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та працівники, які працюють у СІЗО за трудовими договорами;

службові особи СІЗО - особи рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі України;

черговий помічник - черговий помічник начальника СІЗО;

ув’язнені - особи, які тримаються під вартою на підставі ухвали слідчого судді (суду), і засуджені, вироки щодо яких не набрали законної сили.

1.4. Діяльність адміністрації СІЗО ґрунтується на суворому дотриманні законності та визначається відповідно до положення про СІЗО. Обов’язки адміністрації СІЗО визначено статтею 21 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

1.5. Тримання ув’язнених і засуджених відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

1.6. СІЗО утворює Голова Державної пенітенціарної служби України.

1.7. Забороняється розміщення на території СІЗО відділень будь-яких

філій, представництв або інших підрозділів юридичної особи або представників фізичної особи - підприємця тощо.

1.8. Наповнення СІЗО установлюється і змінюється ДПтС відповідно до норм житлової площі, встановлених статтею 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

2. Взаємовідносини персоналу СІЗО з ув’язненими та засудженими

2.1. Персонал СІЗО звертається до ув’язнених на "ви" і називає їх "ув’язнений", "ув’язнена" та прізвище. До засуджених персонал СІЗО звертається на "ви" і називає їх "засуджений", "засуджена" та прізвище.

2.2. Працівникам СІЗО не дозволяється вступати в неслужбові стосунки з ув’язненими і засудженими, а також користуватися їх послугами.

3. Правовий статус ув’язнених та засуджених, які тримаються у СІЗО

3.1. Ув’язнені і засуджені, які тримаються в СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених ухвалою слідчого судді (суду) або вироком суду.

3.2. Не допускається надання будь-яких пільг чи переваг ув’язненим і засудженим, які тримаються у СІЗО, залежно від їх расової, національної приналежності, ставлення до релігії, майнового стану, політичних поглядів та минулих заслуг.

3.3. Ув’язнені тримаються у СІЗО в порядку, передбаченому цими Правилами та Законом України "Про попереднє ув’язнення".

3.4. Засуджені, які на підставі статті 89 КВК залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, тримаються відповідно до цих Правил, користуються правами та мають обов’язки, визначені КВК.

3.5. Засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України підлягають відправленню до установ виконання покарань, тримаються відповідно до вимог КВК, Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил. Вони користуються правами та мають обов’язки, визначені КВК. До моменту відправлення таких засуджених до визначеного місця відбування покарання їм надається короткострокове побачення з близькими родичами.

3.6. Засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням або в разі прийняття рішення про тимчасову видачу іншій державі тримаються відповідно до Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил. Одержання цими особами посилок і передач, а також купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, встановленому КВК для призначеного їм рівня безпеки виправної колонії.

3.7. Ув’язнені та засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які відповідно до статті 88 КВК переміщуються під вартою з однієї установи виконання покарань (СІЗО) до іншої (далі - особи, які прямують транзитом), тримаються відповідно до вимог КВК, Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил, користуються правами та мають обов’язки, визначені Законом України "Про попереднє ув’язнення" та КВК відповідно.

4. Правила поведінки в СІЗО ув’язнених і засуджених

4.1. Ув’язнені і засуджені мають право:

на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або тримання під вартою, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів тримання під вартою, оскаржувати їх у суді, за особистою письмовою заявою отримати в друкованому вигляді роз’яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України та інших прав затриманих або осіб, які тримаються під вартою, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (тримання під вартою) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

знайомитися з правилами внутрішнього розпорядку СІЗО;

на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки може бути збільшена до двох годин;

звертатися по психологічну допомогу;

одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі;

за висновком лікаря отримувати від родичів (у фабричній, закритій, не пошкодженій упаковці) аналоги медичних препаратів, призначених для проходження курсу лікування;

купувати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети і книги через торговельну мережу на замовлення;

користуватись власним одягом і взуттям, мати при собі документи та записи, що стосуються кримінального провадження, а також бланки поштових відділень та квитанції на здані на зберігання речі;

користуватися телевізорами (не більше одного в камері), одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки СІЗО та придбаними через торговельну мережу;

відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, що виготовлені промисловим способом з некоштовних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у СІЗО порядок, а також не обмежуються права інших осіб;

на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі у кримінальному провадженні та інших діях, за винятком невідкладних випадків;

звертатися із скаргами, заявами та листами до державних органів і посадових осіб у порядку, установленому статтею 13 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

Ув’язнені жінки мають право мати при собі своїх дітей віком до трьох років.

Ув’язнені молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримування психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням або в разі прийняття рішення про тимчасову видачу іншій державі, тримають відповідно до цих Правил. Одержання цими особами посилок і передач, а також купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, встановленому Кримінально-виконавчим кодексом України для рівня безпеки виправної колонії, призначеного їм центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.

Ув’язнені і засуджені, які тримаються в СІЗО, повинні бути ввічливими з персоналом цих установ, а також особами, які їх відвідують, звертатися до них на "ви", називати їх на ім’я та по батькові або "громадянин", "громадянка" і далі за званням чи займаною посадою.

4.2. Ув’язнені і засуджені зобов’язані:

додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, і виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров’ю інших осіб, а також принижують їх гідність;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері. Після підйому заправляти свої ліжка за єдиним зразком, встановленим адміністрацією СІЗО, і здійснювати вологе прибирання приміщення;

бути ввічливими між собою, а також з персоналом СІЗО, вставати з ліжок, шикуватися в шеренгу та вітатися при вході в камеру персоналу СІЗО;

не вступати в суперечки з персоналом СІЗО, не принижувати його гідність, не протидіяти виконанню ним своїх обов’язків. На вимогу персоналу СІЗО повідомляти своє прізвище, ім’я та по батькові, давати письмові пояснення;

дотримуватися тиші, встановлених правил поведінки і чистоти у дворах для прогулянок;

під час пересування за межами камери в приміщеннях і по території СІЗО тримати руки за спиною;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна СІЗО, дотримуватися правил пожежної безпеки;

за призначенням персоналу СІЗО чергувати в камері.

4.3. Ув’язненим і засудженим забороняється:

порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою;

без дозволу персоналу СІЗО виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів;

порушувати лінію охорони та встановлені межі СІЗО;

чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших ув’язнених і засуджених;

вступати в суперечки та встановлювати неслужбові стосунки з персоналом СІЗО, а також особами, які їх відвідують;

здійснювати передачу будь-яких предметів, вести не визначене законодавством листування, а також перегукуватися і перестукуватися з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки - з особами, які перебувають у сусідніх дворах;

викидати будь-які предмети з вікон, знаходитися на підвіконні, закривати наглядові вічка у дверях і стінах камер;

порушувати цілісність підлоги, стелі, стін, дверей, решіток, робити на них будь-які написи і помітки, псувати книги та інші предмети і речі, що видаються для користування у СІЗО, а також наклеювати, вивішувати будь-що на стіни, вікна і камерний інвентар;

завішувати і міняти без дозволу персоналу СІЗО спальні місця;

тримати та розводити тварин;

користуватися будь-якими саморобними електроприладами, без дозволу персоналу СІЗО проводити ремонт сантехніки та освітлення в камері;

виготовляти, зберігати і користуватися предметами й речами, забороненими для передачі ув’язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі;

виготовляти, зберігати, розповсюджувати та вживати алкогольні напої, а також наркотичні, психотропні й інші заборонені до вживання речовини;

грати в карти, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди, а також організовувати їх;

продавати, дарувати, обмінювати, віддавати речі та інші предмети, які є в особистому користуванні, а також відбирати речі та предмети в інших осіб;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров’ю;

порушувати встановлений порядок проведення побачень, відправлення листів, скарг і заяв;

курити під час проходження коридорами та територією СІЗО;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

наносити собі або іншим особам, які перебувають у СІЗО, татуювання та заподіювати членоушкодження.

4.4. Черговий у камері зобов’язаний:

при вході в камеру персоналу СІЗО та інших посадових осіб доповідати про кількість осіб, які тримаються в камері, і називати своє прізвище;

стежити за збереженням камерного інвентарю, обладнання та іншого майна;

забезпечувати додержання чистоти в камері;

після приймання їжі збирати та здавати посуд, а також харчові відходи;

підмітати і мити підлогу в камері, прибирати санвузол і підтримувати чистоту у дворі для прогулянки.

Черговий по камері призначається на добу персоналом СІЗО під час кількісної перевірки ув’язнених та засуджених, про що ув’язнений ставить свій підпис у відповідному журналі.

Ув’язнені і засуджені можуть самостійно складати графік чергових по камері та вивішувати його на видному місці.

4.5. Перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув’язненим і засудженим, а також користуватися та зберігати при собі:

продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м’яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії (перелік продуктів харчування може бути обмежений за приписом санітарно-епідеміологічної служби);

предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу;

будь-яка зброя, набої, вибухові речовини, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони;

гроші, цінні речі та цінні папери;

оптичні прилади (крім окулярів);

будь-які вироби з дорогоцінних металів;

наручні та кишенькові годинники;

наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, предмети медичного призначення (шприци, голки, джгути тощо);

будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура, аудіо-, відеокасети, CD та DVD диски (за винятком телевізора - один на камеру);

радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв’язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них;

комп’ютерна техніка (за винятком комп’ютерної техніки, що встановлена у класах та використовується у навчальному процесі), ігрові консолі та приставки, портативні відеоігри, батарейки та зарядні пристрої до них;

подовжувачі, гірлянди, проводи, дроти, мотузки тощо;

будь-які меблі та предмети побуту, крім установлених у камері, а також різного роду статуетки, сувеніри, квіти, рослини, вази, вазони та горщики тощо;

будь-яка побутова, електрична та електромеханічна техніка (електричні плитки, кип’ятильники, пароварки тощо), крім електрочайника промислового виготовлення;

електричні спіралі, татуювальні пристрої тощо;

вироби та посуд з фарфору, скла, кераміки, металу та нержавіючої сталі, у тому числі каструлі, сковорідки, казанки, ложки, виделки, кружки, тарілки тощо;

література, яка містить інформацію порнографічного характеру;

бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною голівкою) та інші гострорізальні і колючі предмети;

будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна та будь-які інші будівельні інструменти та матеріали;

гральні карти заводського та кустарного виготовлення;

фотоапарати, фотоматеріали, хімікати;

лакофарбові речовини, розчинники тощо;

будь-які документи (крім документів та записів, що стосуються кримінального провадження, а також бланків поштових відділень та квитанцій на здані на зберігання речі);

топографічні карти, компаси;

формений одяг, обладнання до нього, а також поясні ремені, підтяжки та краватки;

кольорові ручки та олівці, фарби, копіювальний папір (за винятком простих олівців та ручок чорного, синього або фіолетового кольорів);

музичні інструменти;

будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами, а також які виготовлені власноруч (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари, гирі, гантелі, штанги тощо).

4.6. Кількість продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, яку ув’язнені і засуджені можуть зберігати при собі:

сухі кондитерські вироби, продукти швидкого приготування та чай - до 1 кг, тютюнові вироби - не більше 10 пачок цигарок або махорки, сірники - не більше 10 коробок або одна запальничка разового використання;

одяг за сезоном - не більше двох комплектів;

взуття за сезоном - не більше однієї пари;

труси, панчохи (шкарпетки), носові хустинки - не більше трьох пар;

діловий костюм, спортивний костюм - по одному комплекту;

спортивне взуття, кімнатні або спортивні тапочки - по 1 парі;

постільні речі, рушник - 1 комплект;

засоби особистої гігієни, інші предмети побуту - не більше одного комплекту кожного найменування;

лікарські засоби - лише за призначенням лікаря за необхідності цілодобового невідкладного прийому (не більше добової норми);

підручники й навчальне приладдя, література, газети, періодичні видання, у тому числі релігійного змісту, - до 10 примірників;

електрочайники - 1 на камеру або на 10 осіб;

побутові електровентилятори промислового виробництва - 1 на камеру (видаються у літній період);

телевізори - 1 на камеру (без можливості перегляду відео за допомогою переносних пристроїв збереження інформації, а також виходу в мережу Інтернет).

Предмети, речі та продукти харчування понад зазначену кількість здаються на склад і видаються у разі потреби. Загальна вага продуктів харчування, які належать ув’язненому чи засудженому, не повинна перевищувати 50 кг (з урахуванням тих, що містяться на складі).

Якщо предмети і речі, що зберігаються на складі, знадобляться ув’язненому чи засудженому і не будуть перевищувати встановленої цими Правилами кількості, вони на підставі заяви видаються власникам. Предмети і речі, що вийшли з ладу внаслідок користування ними, за письмовою заявою власника знищуються адміністрацією СІЗО або за заявою передаються його родичам. Про знищення посадовими особами СІЗО складається акт, з яким ув’язнений або засуджений ознайомлюється під підпис, та додається до його особової справи.

Ув’язнені та засуджені мають право мати при собі в камері по одній сумці з особистими речами, які зберігаються під ліжками, для чого можуть обладнуватися спеціальні скрині. Інші речі здаються на зберігання на склад та видаються відповідно до чинного законодавства.

5. Контроль за діяльністю та перевірки СІЗО

5.1. Контроль за діяльністю та проведення перевірок СІЗО здійснюються Головою ДПтС, його заступниками, начальниками територіальних органів управління ДПтС та їх заступниками, а персоналом ДПтС та її територіальних органів управління - на підставі приписів або планів-завдань на відрядження, затверджених Головою ДПтС, начальниками територіальних органів управління ДПтС або їх заступниками.

5.2. Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю СІЗО відповідно до Порядку взаємодії Міністерства юстиції України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 червня 2011 року № 1495/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 червня 2011 року за № 682/19420.

5.3. Нагляд за додержанням законодавства в СІЗО здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Прокурор, який здійснює нагляд, має право відвідувати СІЗО у будь-який час.

5.4. Комплексна перевірка СІЗО проводиться один раз на п’ять років ДПтС і один раз на два роки її територіальним органом управління. Через 6 місяців після проведення комплексної перевірки проводиться контрольна перевірка стану усунення виявлених під час інспектування недоліків. Результати та матеріали перевірок, здійснених територіальними органами управління ДПтС, у встановленому порядку надсилаються для контролю до ДПтС.

5.5. У кожному СІЗО ведеться Книга зауважень та пропозицій (додаток 1), яка зберігається в черговій частині і до якої особи, які перевіряють СІЗО, записують свої зауваження та пропозиції.

ІІ. Підстави та порядок приймання у СІЗО ув’язнених і засуджених

1. Підстави для приймання у СІЗО ув’язнених і засуджених

1.1. Підставами для приймання та тримання у СІЗО ув’язнених і засуджених є:

ухвала слідчого судді (суду) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або про застосування тимчасового або екстрадиційного арешту та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом;

вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до покарання у виді позбавлення волі стосовно засудженого, який не перебував під вартою;

ухвала суду про тимчасове залишення засудженого у СІЗО або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до СІЗО у випадках, передбачених статтями 90 КВК та 537 КПК;

ухвала суду про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлення його для призначеного відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

З урахуванням особи суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

1.2. Особи, які прямують транзитом, приймаються в СІЗО і направляються до місця призначення на підставі довідок-витягів з особових справ і попутних списків у порядку, визначеному законодавством. При розбіжності даних на довідці-витязі з особової справи з опитуванням особи, яка прямує транзитом, черговий помічник розкриває особову справу, про що складається акт.

1.3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, можуть бути прийняті в СІЗО з дітьми. Підставою для приймання жінки з дитиною є свідоцтво про народження дитини або інші документи, які підтверджують походження дитини від указаної особи чи право на опікунство, а за відсутності таких документів - письмове розпорядження слідчого судді (суду), який здійснює кримінальне провадження.

2. Контроль за строками тримання та звільнення ув’язнених і засуджених

2.1. Контроль за строками тримання ув’язнених і засуджених здійснюється підрозділами контролю за виконанням судових рішень СІЗО відповідно до Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269.

2.2. Підстави та порядок звільнення ув’язнених з-під варти визначаються відповідно до статті 20 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

2.3. Начальник СІЗО у строк, що не перевищує семи діб до закінчення строку дії ухвали слідчого судді (суду) про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, письмово повідомляє про це слідчого або суд, які здійснюють кримінальне провадження, а також відповідного прокурора. Копія такого повідомлення долучається до особової справи ув’язненого.

2.4. За п’ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник СІЗО надсилає прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи ув’язненого або засудженого.

2.5. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник СІЗО надсилає прокурору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи ув’язненого або засудженого.

2.6. Звільнення із СІЗО ув’язнених і засуджених, оплата їхнього проїзду і забезпечення одягом здійснюються відповідно до законодавства.

2.7. Звільнення засуджених після відбуття строку покарання або достроково здійснюється відповідно до статей 153 та 154 КВК.

3. Порядок приймання осіб до СІЗО

3.1. Приймання від конвою ув’язнених і засуджених здійснюється черговим помічником або заступником чергового помічника.

3.2. Ув’язнені, щодо яких при прибутті до СІЗО з ізолятора тимчасового тримання Міністерства внутрішніх справ України строк тримання під вартою закінчився і відповідно до КПК не продовжений, у СІЗО не приймаються.

3.3. При цьому обов’язково перевіряється наявність документів, що є підставою для тримання в СІЗО ув’язнених і засуджених, визначених главою 1 цього розділу. Після цього вони опитуються, а відповіді на поставлені питання звіряються з даними, що зазначені в їх особових справах, та візуально порівнюються з документами (копіями), які посвідчують їх особу.

3.4. Протягом доби з дня прибуття до СІЗО ув’язнені підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню, а їх речі оглядаються. Засуджені підлягають обшуку, а їх речі оглядаються. Речі, вироби та речовини, зберігання яких заборонено, вилучаються відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил.

3.5. На період оформлення облікових документів ув’язнені і засуджені розміщуються у приміщеннях збірного відділення на строк не більше двох годин з додержанням вимог ізоляції. Ці приміщення повинні бути обладнані місцями для сидіння, забезпечені достатнім освітленням, санвузлами, вентиляцією та умовами, що відповідають санітарно-гігієнічним правилам. Час поміщення осіб до приміщень збірного відділення і час їх переведення до камер фіксується в Книзі чергувань по корпусному відділенню.

3.6. Ув’язненим і засудженим залишаються предмети, речі і продукти харчування, які не забороняється їм передавати, користуватися ними та зберігати при собі. Речі, що залишаються ув’язненому або засудженому, записуються в камерну картку за формою згідно з додатком 2 до цих Правил.

3.7. Перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув’язненим і засудженим, а також користуватися ними та зберігати при собі, визначено підпунктом 4.6 пункту 4 глави 4 розділу І цих Правил.

3.8. Результати особистого обшуку ув’язнених і засуджених, які прибули до СІЗО, оформлюються протоколом особистого обшуку ув’язненого (засудженого) за формою згідно з додатком 3 до цих Правил, у якому зазначаються всі вилучені речі та який підписується посадовими особами СІЗО, які проводили обшук, і ув’язненим (засудженим), якого обшукували. Відмова ув’язненого чи засудженого підписати протокол та його претензії, заявлені під час обшуку, зазначаються в протоколі.

3.9. Ув’язнені і засуджені, які прибули до СІЗО (у тому числі ті, які прямують транзитом), проходять первинний медичний огляд лікарем або фельдшером у медичному кабінеті збірного відділення, гігієнічне миття та дезобробку особистого одягу з метою виявлення осіб, які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги відповідно до законодавства.

3.10. Ув’язнені і засуджені, які пройшли гігієнічне миття, одержують постільну білизну, а за необхідності - одяг і взуття встановленого законодавством зразка. В обов’язковому порядку переодягаються ув’язнені і засуджені, які надійшли у форменому одязі.

3.11. Приймання до СІЗО іноземців та осіб без громадянства здійснюється відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

3.12. З ув’язненими, які вперше прибули до СІЗО, адміністрація СІЗО протягом трьох діб з моменту їх прибуття організовує вивчення даних про їх особистість, проводить психологічну діагностику особистості, виявляє осіб, які схильні до нападу на персонал СІЗО, втечі, самогубства або членоушкодження, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, інших протиправних дій.

У цей період адміністрація СІЗО зобов’язана:

повідомити ув’язненим про підстави та мотиви взяття під варту, роз’яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту;

ознайомити під підпис ув’язнених і засуджених з Правилами поведінки осіб, узятих під варту, та засуджених у слідчих ізоляторах (розписка долучається до особової справи). Текст Правил поведінки, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх камерах, виробничих майстернях та інших приміщеннях, де перебувають ув’язнені і засуджені.

Для організації роботи з ув’язненими, які вперше прибули до СІЗО, наказом начальника СІЗО створюється робоча група, до складу якої обов’язково входять психолог та медичний працівник.

3.13. Усі ув’язнені та засуджені, які прибули до СІЗО, підлягають обов’язковому тілесному огляду на наявність тілесних ушкоджень відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525.

4. Переведення ув’язнених до інших СІЗО

4.1. Переведення ув’язнених до інших СІЗО, розташованих за межами області, здійснюється за письмовим розпорядженням осіб та органів, які здійснюють кримінальне провадження.

4.2. Переведення ув’язнених з одного СІЗО до іншого, що розташований у межах однієї області чи Автономної Республіки Крим, здійснюється за письмовим розпорядженням начальника територіального органу управління ДПтС України з обов’язковим письмовим повідомленням про це особи чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідного прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

ІІІ. Особливості розміщення в СІЗО ув’язнених і засуджених

1. Особливості розміщення ув’язнених і засуджених

1.1. Ув’язнені і засуджені розміщуються в камерах відповідно до вимог режиму та ізоляції, визначених статтями 7 і 8 Закону України "Про попереднє ув’язнення", відповідно до плану покамерного розміщення за формою згідно з додатком 4 до цих Правил.

1.2. Ув’язнені і засуджені тримаються у маломісних (від 2 до 6 осіб) або загальних (від 7 осіб і більше) камерах. Їх розміщення у камерах здійснюється черговим помічником за узгодженням з оперативним відділом СІЗО, неповнолітніх - з оперативним відділом і відділом соціально-психологічної роботи СІЗО.

1.3. Розміщення ув’язнених і засуджених, які потребують медичної допомоги, проводиться з урахуванням рекомендацій медичних працівників СІЗО. Ув’язнені і засуджені з ознаками інфекційних або паразитарних захворювань розміщуються в камерах, що виділяються під карантин. Строк карантину визначається медичними показаннями.

1.4. Неповнолітні розміщуються в окремих корпусах, секціях або поверхах, у маломісних камерах (по 4-6 осіб) з додержанням вимог ізоляції, викладених у пункті 1.1 цієї глави, з урахуванням їх віку, фізичного розвитку і соціальної занедбаності.

1.5. Ув’язнені і засуджені, підозрювані або обвинувачені в одному кримінальному провадженні за наявності письмового розпорядження слідчого або слідчого судді (суду), який здійснює кримінальне провадження, тримаються окремо.

Ізольовано від інших тримаються:

засуджені до довічного позбавлення волі;

засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування;

особи, які притягуються до кримінальної відповідальності або засуджені за особливо тяжкі злочини.

1.6. Засуджені, які тримаються в СІЗО у зв’язку з повідомленням про вчинення злочину за іншими кримінальними провадженнями, тримаються з дотриманням вимог ізоляції.

Засуджені, які прибули до СІЗО для участі як свідок або інший учасник кримінального провадження, тримаються разом з іншими засудженими відповідно до визначеного їм рівня безпеки установи виконання покарань.

1.7. У стаціонарах медичних частин СІЗО ув’язнені і засуджені, хворі на інфекційні та психічні захворювання, розміщуються окремо від інших осіб, які в них тримаються, з урахуванням виду захворювання.

1.8. При всіх переміщеннях ув’язнених і засуджених (пересування коридорами і територією СІЗО, при проведенні прогулянок, гігієнічного миття, прийому лікарем, соціально-виховної та психологічної роботи, на виробничих об'єктах тощо) необхідно дотримуватися вимог ізоляції.

1.9. У разі підтвердження інформації про реальну загрозу життю і здоров’ю ув’язненого чи засудженого, з метою збереження даних досудового розслідування, захисту від можливих посягань та запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності на те медичних підстав, за вмотивованою постановою про переведення ув’язненого (засудженого) в одиночну камеру (додаток 5), санкціонованою прокурором, він може триматися в одиночній камері.

Застосування цього заходу до неповнолітніх не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.

2. Особливості обладнання камер та інших приміщень СІЗО

2.1. Камери, карцери та інші приміщення СІЗО забезпечуються меблями, інвентарем і предметами господарського призначення відповідно до чинного законодавства. Обладнання у камерах і карцерах міцно монтується до стін та підлоги.

2.2. Кожна камера обладнується робочим (денним) та черговим (нічним) освітленням, а також штепсельними розетками для підключення електроприладів. Керування освітленням та розетками здійснюється вимикачами, що встановлюються з боку коридору біля вхідних дверей. Розетки вмикаються адміністрацією СІЗО у час, визначений розпорядком дня. У нічний час доби (з 22-ї години до 6-ї години) камери повинні освітлюватись за допомогою чергового (нічного) освітлення.

2.3. Розміщення у прогулянкових двориках спортивного інвентарю, окрім перекладин та брусся, забороняється. На дверях прогулянкових двориків обладнуються кватирки для зняття (надівання) наручників.

У середині кожного двору встановлюється лавка, яка надійно кріпиться до підлоги. Для дітей влаштовуються пісочниці та гойдалки.

Прогулянкові двори для хворих на інфекційні хвороби, у тому числі на туберкульоз, обладнуються окремо від інших дворів. На дверях цих дворів робиться напис: "Для хворих на інфекційні хвороби".

2.4. Одиночні камери забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими законодавством. Двері одиночних камер обладнуються механічними замками спеціального типу, а за потреби - також електромеханічними, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини СІЗО.

2.5. Для забезпечення належного нагляду та контролю за поведінкою ув’язнених і засуджених у коридорах, прогулянкових двориках, приміщеннях, камерах, карцерах та стаціонарах медичних частин СІЗО установлюються відеокамери, на вікнах камер встановлюються додаткові технічні засоби виявлення. Адміністрація зобов’язана письмово ознайомити ув’язнених і засуджених під їх особистий підпис про застосування технічних засобів нагляду і контролю.

ІV. Забезпечення режиму тримання у слідчих ізоляторах

1. Поняття режиму та розпорядку дня

1.1. Режим у СІЗО - це встановлені відповідно до законодавства порядок і умови тримання ув’язнених і засуджених.

1.2. У кожному СІЗО організовується розпорядок дня, який розробляється відповідно до типового розпорядку дня ув’язнених і засуджених, які тримаються у СІЗО, за формою згідно з додатком 6 до цих Правил, затверджується наказом начальника СІЗО, доводиться до відома ув’язнених і засуджених, а також персоналу СІЗО. Розпорядок дня, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх камерах, виробничих майстернях та інших приміщеннях, де перебувають ув’язнені і засуджені.

2. Органiзацiя розпорядку дня

2.1. Начальник СІЗО організовує роботу персоналу за змінним графіком таким чином, щоб перебування осіб рядового та начальницького складу забезпечувалося в СІЗО цілодобово.

2.2. У вихiднi і святкові дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки у СІЗО організовується цілодобове чергування адміністрації СІЗО.

3. Організація охорони та нагляду за ув’язненими і засудженими у СІЗО

3.1. Організація охорони та нагляду за ув’язненими і засудженими у СІЗО здійснюється відповідно до чинного законодавства.

3.2. У випадках, визначених статтею 19 Закону України "Про попереднє ув’язнення", у СІЗО може бути запроваджено особливий режим строком до тридцяти днів.

У разі запровадження особливого режиму в СІЗО посилюються охорона, нагляд за ув’язненими і засудженими, припиняються всі заходи, що проводяться з ними, а також надання побачень та прийняття посилок і передач, здійснюються передбачені законодавством режимні заходи.

3.3. Для припинення групових протиправних дій ув’язнених і засуджених та ліквідації їх наслідків використовуються сили і засоби відповідно до законодавства.

4. Забезпечення участі ув’язнених і засуджених у кримінальному провадженні

4.1. Адміністрація СІЗО створює необхідні умови для роботи слідчого, прокурора та слідчого судді (суду) у зв’язку зі здійсненням кримінального провадження та забезпечує доставку ув’язнених і засуджених за їх викликами у визначені приміщення в межах СІЗО.

4.2. Забороняється виведення ув’язнених і засуджених з камер на побачення, а також за викликами під час прийому-здачі чергування (не більше однієї години), прийому їжі (сніданок, обід, вечеря) згідно з розпорядком дня, а також у нічний час (з 22-ї години до 6-ї години).

4.3. На виконання постанови, письмового розпорядження чи доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) для здійснення кримінального провадження, медичних експертиз на території СІЗО адміністрація зобов’язана:

надати приміщення;

доставити у зазначене приміщення ув’язненого або засудженого та забезпечити його охорону;

забезпечити допуск у СІЗО осіб, які залучаються для участі в слідчих діях;

вручити або ознайомити з необхідними документами ув’язненого або засудженого;

забезпечити присутність персоналу СІЗО при проведенні обшуку, виїмки, при накладенні арешту на майно ув’язненого або засудженого, що зберігається на складі СІЗО або знаходиться в його особистому користуванні.

4.4. З повідомленням про направлення кримінального провадження з одного органу в інший, відповідями на звернення, скаргами, клопотаннями тощо ув’язнені і засуджені ознайомлюються під розписку за формою згідно з додатком 7 до цих Правил, яка долучається до їхніх особових справ.

4.5. Для відправки ув’язнених і засуджених для участі у слідчих діях або судових засіданнях за межами СІЗО ув’язнені і засуджені виводяться з камер та на період оформлення відповідних документів розміщуються у приміщеннях збірного відділення строком не більше двох годин з додержанням вимог ізоляції.

4.6. Ув’язнені і засуджені перед відправкою для участі в кримінальному провадженні за межами СІЗО повинні отримати гаряче харчування або набір сухих продуктів відповідно до норм, встановлених чинним законодавством. Вони повинні бути одягнені за сезоном, мати охайний зовнішній вигляд.

4.7. У разі надходження до СІЗО постанови, письмового розпорядження чи доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) про здійснення кримінального провадження за участю ув’язненого або засудженого у режимі відеоконференції адміністрація СІЗО зобов’язана доставити цих осіб у спеціально обладнане приміщення СІЗО.

5. Проведення особистого обшуку та огляду речей ув’язнених і засуджених

5.1. Огляди й обшуки приміщень та території СІЗО, а також особистий обшук ув’язнених і засуджених та огляд їх особистих речей проводяться в порядку, установленому законодавством. Не допускається пошкодження інвентарю, інженерно-технічних засобів охорони та іншої власності СІЗО, а також речей та предметів ув’язнених і засуджених.

5.2. Особистий обшук може бути повним і неповним. Повному обшуку підлягають ув’язнені і засуджені під час прийому до СІЗО, перед відправкою за його межі, при поміщенні до карцеру, а також при надходженні інформації про те, що ці особи мають предмети або речовини, заборонені до зберігання і використання. В останньому випадку обшук проводиться за розпорядженням начальника СІЗО або його заступника, за їх відсутності - чергового помічника.

Повний обшук супроводжується ретельним оглядом тіла ув’язненого або засудженого, його одягу, взуття (у разі наявності - протезів). При цьому йому пропонується добровільно здати заборонені предмети та/або речовини і повністю роздягтися. Наклейки пластирів, гіпсові та інші пов’язки перевіряються під контролем медичного працівника.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »