Про затвердження Соціальних нормативів у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інваліда [...]
Мінсоцполітики України; Наказ, Нормативи від 31.03.2015352
Документ z0408-15, чинний, поточна редакція — Прийняття від 31.03.2015
 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

31.03.2015  № 352


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 квітня 2015 р.
за № 408/26853

Про затвердження Соціальних нормативів у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Соціальні нормативи у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам, що додаються.

2. Керівникам структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей наказ до керівників реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів.

3. Департаменту соціального захисту інвалідів (Полякова О.Ю.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В. Шевченка.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

П. Розенко

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
об’єднань профспілок,
заступник Голови Федерації профспілок України

Голова Всеукраїнської громадської організації
«Коаліція захисту прав інвалідів
та осіб із інтелектуальною недостатністю»

Виконавчий директор
Всеукраїнського громадського об’єднання
«Національна Асамблея інвалідів України»

Директор Державної установи
Науково-дослідний інститут
соціально-трудових відносин

Директор Державного комплексу
соціальної реабілітації дітей-інвалідів





О. Мірошниченко




С.М. Кондрюк



Р.І. Кравченко



Н.С. Скрипка



С. Мельник


Г.М. Тазарачева



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
соціальної політики України
31.03.2015  № 352


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 квітня 2015 р.
за № 408/26853

СОЦІАЛЬНІ НОРМАТИВИ
у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам

І. Загальні положення

1. Соціальні нормативи у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам (далі - Нормативи) запроваджуються з метою забезпечення реабілітації, адаптації інвалідів та дітей-інвалідів (далі - Отримувачі), компенсації обмежень життєдіяльності та їх інтеграції в суспільство.

2. У Нормативах терміни та поняття використовуються у значеннях, визначених у Законах України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”, „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та інших нормативно-правових актах.

3. Нормативи поширюються на реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики України та органів соціального захисту населення на регіональному та місцевому рівнях.

4. Нормативи надаються Отримувачам на професійній основі і гарантують їм надання комплексу реабілітаційних заходів.

5. Нормативи визначають необхідний обсяг реабілітаційних заходів, що надаються Отримувачам у реабілітаційній установі.

6. Цільовою групою є Отримувачі, а також діти віком до 2 років, які мають ризик отримати інвалідність.

ІІ. Організація надання реабілітаційних послуг

1. Направлення та зарахування Отримувачів до реабілітаційних установ здійснюються відповідно до Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 80 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 921).

2. Строк (тривалість) реабілітаційного процесу, обсяги, зміст реабілітаційних заходів визначаються реабілітаційною комісією реабілітаційної установи залежно від вимог індивідуальної програми реабілітації з урахуванням реабілітаційного потенціалу Отримувача та реабілітаційного прогнозу і зазначаються в індивідуальному плані реабілітації.

3. Оцінювання та визначення потреб Отримувача здійснюються з використанням методів спілкування, спостереження, інтерв’ю, анкетування, тестування, аналізу документів, зокрема медичної картки про стан здоров’я.

4. Реабілітаційний процес Отримувача здійснюється в реабілітаційній установі на підставі його індивідуального плану реабілітації, складеного з метою реалізації його індивідуальної програми реабілітації.

5. Форма індивідуального плану реабілітації інваліда або дитини-інваліда затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 01 квітня 2014 року № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 квітня 2014 року за № 409/25186.

6. Реабілітаційна комісія реабілітаційної установи у разі необхідності може коригувати рекомендації медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів, викладені в індивідуальній програмі реабілітації Отримувача, а також його індивідуальний план реабілітації.

7. Батьки або законні представники Отримувачів (далі - представники Отримувачів) є учасниками реабілітаційного процесу.

8. Реабілітаційні установи залежно від ресурсного (матеріального) забезпечення можуть застосовувати вищі вимоги до якості надання реабілітаційних послуг, але не нижчі, ніж зазначені в Нормативах.

До показників якості надання реабілітаційних послуг відносяться:

результати аналізу проведення на постійній основі моніторингу надання реабілітаційних послуг;

умови розміщення реабілітаційної установи та її доступність;

укомплектованість реабілітаційної установи фахівцями, їхня кваліфікація та відповідність оціненим потребам Отримувачів, їхній кількості в установі, цілям та планам роботи;

наявність матеріально-технічної бази реабілітаційної установи.

9. Реабілітаційні установи розміщуються на територіях зі спеціально побудованими або пристосованими приміщеннями, що відповідають безбар’єрній архітектурі, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам, техніці безпеки та мають усі види благоустрою.

10. Отримувачі та представники Отримувачів мають вільний доступ до адміністрації реабілітаційної установи.

11. Реабілітаційні послуги надаються Отримувачам на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності.

12. Отримувачам та представникам Отримувачів під час реабілітаційного процесу гарантується право на отримання повної інформації про свої права, обов’язки, умови та форми здійснення реабілітаційних заходів.

13. Інформація особистого характеру, у тому числі стосовно ураження здоров’я, є конфіденційною і може бути надана іншій стороні лише з дозволу Отримувача або представника Отримувача, а також у випадках, передбачених законодавством України.

14. Отримувачі, які мають важку форму інвалідності і згідно з медичним висновком потребують постійного стороннього догляду, забезпечуються медичним, соціальним, педагогічним та психологічним патронажем за місцем проживання. Відповідний патронаж здійснюють виїзні реабілітаційні бригади.

ІІІ. Види та зміст реабілітаційних заходів

1. Рання реабілітація (абілітація) осіб раннього віку (до 7 років) спрямовується на попередження, зменшення або подолання фізичних, психічних розладів та інтелектуальних вад, набуття побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, поступову повну або часткову інтеграцію в суспільство.

Послуги з ранньої реабілітації включають комплексний підхід, що полягає в поєднанні різних видів та форм реабілітаційних заходів.

2. Медична реабілітація Отримувачів спрямовується на відновлення або покращення здоров’я та життєвих функцій організму, виявлення та активізацію компенсаторних можливостей, забезпечення умов для повернення до нормальної життєдіяльності, профілактику ускладнень та рецидивів захворювання.

Послуги з медичної реабілітації включають:

відновну терапію, що полягає у діях на організм Отримувача з метою відновлення або компенсації його порушених функцій, знижених у результаті хвороби або травми, вторинної профілактики захворювань та їх ускладнень, відновлення або покращення життєздатності чи повернення дієздатності;

профілактичні заходи, що полягають у системі спеціальних впливів на організм, які запобігають виникненню або ускладненню хвороб чи їх загострень, сприяють охороні та збереженню здоров’я особи;

психіатричну допомогу, що є комплексом спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я Отримувача, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади;

медичне спостереження, що є наглядом за Отримувачем протягом певного часу з метою визначення його фізичної, сомато-фізіологічної, сенсорної та психічної спроможності, розробки рекомендацій з дозування фізичних та психологічних навантажень, визначення адекватності і послідовності заходів лікувально-профілактичного характеру, здійснення контролю за фізичним, соматичним та психічним станом.

Медична реабілітація забезпечується шляхом:

проведення медичного огляду та тестування Отримувача на основі об’єктивного обстеження, оцінки загального стану, фахового оцінювання індивідуальних особливостей та функціональних можливостей і потреб у відновному лікуванні, допомозі, профілактичних заходах, протезуванні та ортезуванні тощо;

визначення фізичної, сомато-фізіологічної, сенсорної та психічної спроможності Отримувача за даними його індивідуальної програми реабілітації та результатами обстеження, надання рекомендацій стосовно подальшого можливого здійснення комплексу реабілітаційних заходів;

розробки рекомендацій щодо фізичних та психологічних навантажень;

проведення заходів лікувально-профілактичного характеру;

здійснення постійного нагляду та контролю за фізичним, соматичним та психічним станом Отримувача;

сприяння у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;

надання консультацій Отримувачу та представникам Отримувачів з питань збереження, підтримки та охорони здоров’я;

організації та контролю за виконанням санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та профілактичних заходів, здійснення санітарно-просвітницької роботи.

3. Соціальна реабілітація (абілітація) спрямовується на оптимізацію і необхідне коригування ставлення Отримувачів до своїх вад, становища в сім’ї та суспільстві, формування у них навичок до самообслуговування, адаптацію в навколишньому середовищі.

Метою соціальної реабілітації є розвиток, формування, відновлення або компенсація особистісних соціальних навичок і функцій, звичайних видів життєдіяльності Отримувача.

Послуги із соціальної реабілітації включають соціально-побутову та соціально-культурну реабілітацію і адаптацію, соціально-середовищну орієнтацію.

Соціально-побутова реабілітація включає:

проведення первинного обстеження Отримувача щодо рівня розвитку соціально-побутових навичок, визначення найрозвиненіших функцій Отримувача для його орієнтації в навколишньому середовищі і подальшого підбору на цій основі виду суспільної або сімейно-побутової діяльності;

навчання Отримувача самостійному орієнтуванню в навколишньому та побутовому середовищі;

навчання навичкам самообслуговування в побуті, користуванню побутовими приладами, побутової безпеки, ведення господарства, приготування їжі, практичному рахуванню;

сприяння Отримувачу в діяльності в конкретних соціально-побутових умовах, пристосуванні до цих умов і до своїх обмежень життєдіяльності.

Адаптація і соціально-середовищна орієнтація складаються з:

фахової допомоги у включенні Отримувача у соціальне середовище;

навчання Отримувача навичкам користування комп’ютерною технікою, Інтернетом, умінню орієнтуватися в інформаційному просторі і ефективно використовувати отриману інформацію при вирішенні практичних завдань;

організації індивідуального навчання, педагогічної та логопедичної допомоги;

навчання навичкам пересування в навколишньому середовищі, безпечному користуванню засобами транспорту, умінню самостійно придбавати промислові й продовольчі товари, відвідувати громадські місця;

консультування з облаштування та забезпечення доступності житлового приміщення Отримувача з урахуванням його обмежень життєдіяльності.

Соціально-культурна реабілітація включає організацію дозвілля та проведення культурних заходів.

4. Психолого-педагогічна реабілітація спрямовується на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, необхідними для життя, здобуття освіти і особистісного розвитку в суспільстві.

Психолого-педагогічна реабілітація сприяє:

розвитку психічних функцій (відчуття, сприймання, уваги, пам’яті, мислення, конструктивної діяльності);

досягненню оптимально можливого рівня працездатності;

естетичному вихованню;

соціальному формуванню особистості;

забезпеченню розширення сфери життєдіяльності;

поліпшенню якості життя.

Для Отримувачів з числа дітей-інвалідів молодшого та старшого підліткового віку у процесі їхньої психолого-педагогічної реабілітації здійснюються заходи з попереднього професійного діагностування та орієнтування з метою допомоги в подальшому виборі майбутньої професійної діяльності.

При здійсненні психолого-педагогічної реабілітації Отримувачів забезпечується їм навчання прийомам, методам саморегуляції, самовиховання, самонавчання з метою зниження в реальних умовах життєдіяльності негативних психічних станів, формування позитивної мотивації, соціальних установок на життя та професію (трудову діяльність).

Психолого-педагогічне консультування забезпечує системну інформаційну та дорадчу підтримку Отримувачів і представників Отримувачів у вирішенні їх психологічних, педагогічних, комунікативних, освітніх, соціальних проблем.

Для психологічної корекції використовуються методики, які відповідають ступеню вираженості фізичного або розумового обмеження, психологічні тренінги, ігрова терапія, зокрема ролеві ігри, спільна ігрова діяльність, розвиваючі ігри, казко-, арт- і водно-пісочна терапія.

У рамках педагогічної корекції у разі потреби проводиться логопедична корекція.

5. Професійна реабілітація передбачає відновлення знижених або втрачених професійних функцій, вибір професій та адаптацію до них Отримувачів з метою поновлення їх трудової діяльності в колишній або новій професії.

Професійна реабілітація спрямовується на забезпечення зайнятості Отримувачів, експертизу потенційних професійних здібностей, професійну орієнтацію, професійну підготовку, підготовку робочого місця, професійно-виробничу адаптацію, раціональне працевлаштування.

Послуги з професійної реабілітації включають:

професійну орієнтацію, що полягає у комплексній системі форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці;

професійний вибір, що полягає у визначенні оцінки професійної придатності Отримувача, можливостей оволодіння певною спеціальністю, досягнення необхідного рівня майстерності та ефективного виконання професійних обов’язків;

професійну освіту, що є процесом і результатом професійного становлення та розвитку особистості, що супроводжується оволодінням установленими знаннями, вміннями, навичками з конкретних професій;

експертизу потенційних професійних здібностей, що полягає у комплексній оцінці обмежень працездатності особи, а також виявлення медико-соціальних факторів, що спричиняють ці обмеження, і визначення заходів, що сприяють їх компенсації або зменшенню;

професійну підготовку, що полягає в навчанні Отримувача необхідній сукупності спеціальних знань, умінь і навичок, що дозволяють виконувати роботу в певній галузі діяльності.

6. Трудова реабілітація передбачає створення для Отримувача умов праці за можливістю у звичайному середовищі, зокрема за допомогою індивідуальних заходів.

Трудова реабілітація може супроводжуватися медичним спостереженням.

Послуги з трудової реабілітації включають:

створення для Отримувача умов, у тому числі спеціальних, де інвалідність якнайменше заважатиме виконанню його професійних обов’язків;

працевлаштування Отримувача у звичайних або спеціально створених умовах;

пристосування робочого місця (місця навчання) з урахуванням безпеки та особистих потреб Отримувача;

використання спеціальних пристосувань та/або одягу, необхідних у зв’язку з характером інвалідності.

7. Фізична реабілітація передбачає відновлення та/або компенсацію втрачених функцій організму, досягнення фізичної самостійності та активності, покращення фізичного стану життєдіяльності Отримувача.

Фізична реабілітація включає консультування, лікувальну фізкультуру, лікувальний масаж, ерготерапію, кінезотерапію.

Надання послуг з фізичної реабілітації передбачає:

проведення фізичного обстеження Отримувача з урахуванням даних інших фахівців;

визначення індивідуальних потреб щодо розвитку рухової активності, фізичного стану та перспектив реабілітації;

планування заходів, установлення короткотермінових та довготермінових цілей з урахуванням застережень, протипоказань, інтересів та побажань Отримувача або представника Отримувача;

здійснення реабілітаційних заходів під наглядом або за безпосередньою допомогою фахівця з дотриманням правил безпеки, навантажень, тривалості, періодичності, обсягу і змісту;

поточне і кінцеве оцінювання фізичного стану Отримувача;

надання необхідної інформації Отримувачу або представникам Отримувача про правила дотримання рухового режиму, виконання вправ, ведення здорового способу життя;

індивідуальний підбір і пристосування допоміжних засобів для переміщення, утримання рівноваги, постави та адаптованої фізичної активності, навчання користуванню засобами.

8. Фізкультурно-спортивна реабілітація спрямовується на підвищення рухової активності, працездатності, оздоровлення, задоволення потреб у спілкуванні, відновлення психологічного статусу, формування компенсаторних функцій організму і позитивної мотивації в Отримувача до суспільної адаптації при заняттях спортом.

Процес фізкультурно-спортивної реабілітації базується на принципах індивідуального підходу, свідомої участі, поступовості зростання навантажень, помірності впливу засобами фізичної реабілітації, систематичності проведення занять.

Послуги з фізкультурно-спортивної реабілітації здійснюються у вигляді тренувань, фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів і включають:

навчально-тренувальні заняття з фізичної культури і спорту;

проведення контролю та оцінювання функціонального стану Отримувача і пошук можливостей його фізичного відновлення та розвитку;

підбір і оптимізацію тренувальних навантажень, які повинні являти собою комбінацію вправ різної інтенсивності, швидкості, сили та витривалості;

сприяння в забезпеченні безпеки Отримувача з різними порушеннями життєдіяльності при заняттях фізкультурою і спортом;

залучення Отримувачів до їхньої участі у фізкультурно-спортивних заняттях, спортивних заходах.

Директор Департаменту
соціального захисту інвалідів


О. Полякова

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...