Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України
Держкомрибгосп України; Наказ, Правила від 18.03.199933
Документ z0326-99, поточна редакція — Редакція від 12.06.2007, підстава z0569-07
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
N 33 від 18.03.99 Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 травня 1999 р.
за N 326/3619

Про затвердження Правил промислового рибальства в
рибогосподарських водних об'єктах України
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства аграрної політики
N 225 ( z0816-04 ) від 15.06.2004
Державного комітету рибного господарства
N 91 ( z0569-07 ) від 29.05.2007 }

Відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного
господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192
( 1192-96-п ), Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила промислового рибальства в
рибогосподарських водних об'єктах України, що додаються. 2. Визнати такими, що не застосовуються на території України,
"Правила рыболовства во внутренних водоемах Украинской ССР",
затверджені наказом Міністерства рибного господарства СРСР від 6
січня 1969 року N 1. 3. Управлінню справами (В.М.Денисяко) довести затверджені цим
наказом Правила до відома всіх структурних підрозділів
Держкомрибгоспу України та заінтересованих міністерств, відомств,
установ, підприємств, організацій, Головної екологічної інспекції
Мінекобезпеки України, Головного управління національних природних
парків і заповідної справи Мінекобезпеки України, державних
інспекцій рибоохорони. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Державного комітету рибного господарства України
О.М.Степаненка.
Голова Державного комітету
рибного господарства України М.Шведенко
Затверджено
Наказ Державного комітету
рибного господарства України
18.03.99 N 33
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 травня 1999 р.
за N 326/3619
Правила промислового рибальства в рибогосподарських
водних об'єктах України
1. Загальні положення Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних
об'єктах України (надалі - Правила) визначають порядок здійснення
та регулювання промислового рибальства (крім любительського та
спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах
загального користування), який є обов'язковим для підприємств,
установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян
України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які
здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених
органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження
середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських
водних об'єктах України.
2. Основні терміни, які використовуються в цих Правилах Акліматизація водних живих ресурсів - цілеспрямоване вселення
будь-якого виду водного живого ресурсу в район, де він раніше не
мешкав, з метою збагачення та оптимізації природного угруповання
корисними для людини видами або покращання екологічного стану
водного об'єкта. Анадромні риби - види риб, які розмножуються у прісноводних
об'єктах, а потім мігрують у морські райони для нагулу. Балка - суха або з тимчасовим водотоком долина з плоским
дном. Вилучення водних живих ресурсів - лов (добування, збирання
тощо) водних живих ресурсів із природного середовища. Відтворення водних живих ресурсів (надалі - відтворення) -
природне або штучне (розведення, переселення, акліматизація тощо)
поновлення чисельності популяцій (ретрансформація) водних живих
ресурсів, які скорочуються в процесі їх лову або природної
смертності. Водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких
(постійно або на окремих стадіях розвитку) неможливе без
перебування у воді. До водних живих ресурсів належать: - прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях
розвитку; - круглороті; - водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі,
черевоногі, двостулкові, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки,
кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку,
інші водні тварини; - водорості, вищі водні рослини; - інші водні живі ресурси загальнодержавного значення. Водоохоронна зона - зона вздовж річок, морів, озер,
водосховищ, інших водних об'єктів для створення сприятливого
режиму, попередження забруднення, засмічення, знищення
навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку водних
об'єктів. Водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних
метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її
стоку. Дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів
(надалі - дозвіл) - офіційний документ, який засвідчує право
користувача на спеціальне використання водних живих ресурсів. Експедиційний лов - вилучення водних живих ресурсів
виробничим підрозділом користувача (судно, ланка, дільниця,
бригада тощо) на промислових ділянках інших користувачів, за умови
їхньої згоди та реєстрації промислового квитка і талона в
державному органі рибоохорони, в зоні діяльності якого буде
здійснюватись експедиційний лов. Зимувальна яма - поглиблена ділянка дна водного об'єкта, де
скупчуються водні живі ресурси в зимовий період. Знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних живих
ресурсів (надалі - знаряддя лову) - сітки, неводи, трали, пастки
тощо, якими здійснюється лов водних живих ресурсів. Квота спеціального використання водних живих ресурсів (надалі
- квота) - частка ліміту, яка виділяється користувачу. Контрольний спостережний пункт (надалі - КСП) - стаціонарно
розташований береговий пункт, на якому наукове підприємство,
установа, організація (у тому числі державний орган рибоохорони)
здійснюють науково-дослідні роботи, пов'язані з вивченням стану
водних живих ресурсів у районі дислокації пункту. Контрольний лов - вилучення водних живих ресурсів для
контролю кількісного або якісного складу популяції з метою
регулювання їхнього промислу або з'ясування
ветеринарно-санітарного (епідеміологічного) стану тощо. Користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й
організації незалежно від форм власності, а також громадяни
України та особи без громадянства, які використовують водні живі
ресурси. Корінні води - русла річок з усіма діючими рукавами,
затоками, затонами і всі інші проточні в межень води. Ліміт спеціального використання водних живих ресурсів (надалі
- ліміт) - дозволений обсяг вилучення (вилову, добування,
збирання) водного живого ресурсу з природного середовища. Меліоративний лов - вилучення окремих видів водних живих
ресурсів з метою оптимізації їх кількісного і якісного складу та
покращання стану водних екосистем. Науково-дослідний лов - вилучення водних живих ресурсів, яке
здійснюється в наукових цілях і може бути дозволене в будь-яких
районах, будь-якими знаряддями та засобами лову в будь-який час. Науково-промисловий лов - вилучення водних живих ресурсів з
метою з'ясування доцільності здійснення в подальшому їхнього
промислу; при цьому обсяги вилучення водних живих ресурсів можуть
досягати рівня промислових уловів. Нерестові ділянки - ділянки водних об'єктів, де здійснюється
розмноження риб та інших видів водних живих ресурсів. Неспеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі -
неспеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при
якому водні організми - об'єкти промислу можуть бути в улові в
будь-якому співвідношенні. Об'єкт промислу - водний живий ресурс певного виду та
біологічного стану, щодо якого здійснюється промисел. Паспорт промислової ділянки (надалі - паспорт) - офіційний
документ, який містить назву, карту-схему, номер, місцезнаходження
та фізико-географічну характеристику промислової ділянки. Промислова ділянка - рибогосподарський водний об'єкт або його
частина, що закріплюється державним органом рибоохорони за окремим
користувачем для здійснення промислу та відтворення водних живих
ресурсів. Промисловий квиток - офіційний документ, що засвідчує особу,
яка відповідає за вилучення водних живих ресурсів у складі
виробничих підрозділів користувача (судно, ланка, дільниця,
бригада тощо). Придаткові системи водних об'єктів - непроточні в межень
заплавні води (єрики, протоки, гирла, озера та інші водні об'єкти,
в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної
повені). Приймальний пункт, приймальне судно водних живих ресурсів
(надалі - приймальний пункт, приймальне судно) - приміщення
(судно), пристосоване (відповідно до санітарних норм) для
приймання вилучених, посортованих за видами водних живих ресурсів,
для їх подальшого зберігання. Рибалка - особа, яка безпосередньо здійснює вилучення водних
живих ресурсів із природного середовища у складі виробничого
підрозділу користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо). Рибне господарство - галузь народного господарства, завданням
якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій
основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів
харчової, кормової, технічної та медичної продукції. Риболовні судна - судна, що використовуються для вилучення,
приймання, обробки, зберігання та транспортування водних живих
ресурсів, спеціально обладнані (згідно із законодавством) для
виконання зазначених робіт. Рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його
частина), що використовується або може використовуватись для
рибогосподарських потреб. До рибогосподарських водних об'єктів належать: - моря із затоками, лиманами та естуаріями; - ріки з їхніми придатковими системами (озера, бухти, затоки,
канали, гирла, протоки, водосховища, що мають постійний або
тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями або тимчасовими водними
об'єктами, а також всі притоки в межах розповсюдження максимальних
паводків ріки); - технічні водойми, що використовуються (можуть
використовуватись) для розведення, вирощування та вилову водних
живих ресурсів або мають значення для відтворення їхніх запасів. Спеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі -
спеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при
якому об'єкт промислу повинен складати не менше 50 % від маси
улову. Спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види
використання водних живих ресурсів (за винятком любительського й
спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування),
що здійснюється шляхом їх вилученням з природного середовища при
здійсненні промислу, науково-промислового, дослідного,
контрольного, меліоративного лову, любительського та спортивного
рибальства в порядку спеціального використання, а також з метою
подальшого відтворення, акліматизації та реакліматизації. Створ - ділянка річки, на якій розміщуються споруди
гідровузла, що забезпечують підняття рівня води і приймають її
натиск. Талон - офіційний документ, що засвідчує право рибалки на
здійснення вилучення водних живих ресурсів. Улов водних живих ресурсів (надалі - улов) - сукупність
вилучених водних живих ресурсів у кількісному або ваговому вимірі.
3. Район дії цих Правил Рибогосподарські водні об'єкти України та їх водоохоронні
зони, за винятком: - рибогосподарських водних об'єктів Автономної Республіки
Крим; - Чорного моря в межах територіальних вод і виключної
(морської) економічної зони та континентального шельфу України із
затоками, бухтами, лиманами та естуаріями тощо; - річок, що впадають в Чорне море, з їхніми придатковими
системами (озерами, бухтами, затоками, каналами, гирлами,
протоками, водосховищами, що мають постійний або тимчасовий
зв'язок з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а
також усіма притоками в межах розповсюдження максимальних паводків
ріки), у таких межах: р.Дніпро - від впадання в Дніпровський лиман до греблі
Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до села Велика
Олександрівка; р.Південний Буг - від впадання в Бузький лиман до с.Голоскове
Миколаївської області, включно; р.Інгул - від гирла до с.Чорнишовка Миколаївської області,
включно; р.Дністер і рукав Турунчук з придатковою системою, включаючи
Кучурганське водосховище в межах Одеської області; р.Дунай з придатковою системою, включаючи лиман Сасик і
Стенсівсько-Жебріянські плавні в межах Одеської області; - інших річок - в межах території Херсонської, Миколаївської
і Одеської областей; - лиманів, зв'язаних з Чорним морем, у тому числі
Хаджибейського та Куяльницького; - Азовського моря з усіма затоками, гирлами, лиманами,
включаючи Сиваш, Керченську протоку в межах до лінії - м.Такиль -
м.Панагія; - річок на території Донецької і Запорізької областей, що
впадають в Азовське море, з їхніми придатковими системами
(рукавами, гирлами, плавнями, лиманами, озерами), а також усіма
притоками в межах розповсюдження максимальних паводків цих річок:
Грузький Єланчик, Кальміус (до Павлопольської греблі), Кальчик,
Берда (до греблі Бердянського водосховища), Обіточна, Лозоватка,
Корсак, Молочна з Молочним Лиманом; - інших водних об'єктів, що сполучаються з Азовським морем.
4. Контроль за використанням водних живих ресурсів у
рибогосподарських водних об'єктах України здійснюється державними
органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними
органами.
5. Порядок здійснення промислу в районі дії цих Правил 5.1. Промисел водних живих ресурсів здійснюється
користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому
порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка,
виданими їм державними органами рибоохорони. З метою створення оптимальних умов відтворення, штучного
розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання і
охорони, до цих Правил можуть розроблятись Режими, які уточнюють і
доповнюють вимоги щодо здійснення спеціального використання водних
живих ресурсів у окремих рибогосподарських водних об'єктах. 5.2. Рибалкам, які відповідають за вилучення водних живих
ресурсів у виробничих підрозділах користувачів (ланки, судна,
дільниці, бригади тощо), державними органами рибоохорони видаються
промислові квитки та талони; іншим рибалкам, які здійснюють
вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах,
користувачі зобов'язані видати посвідчення рибалки.
6. Обов'язки користувачів 6.1. При здійсненні промислу водних живих ресурсів: 6.1.1. Здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами
рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони,
використання і відтворення водних живих ресурсів. Не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних
живих ресурсів. 6.1.2. На кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести
промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які
підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і
здачі (квитанція) водних живих ресурсів. 6.1.3. Вести на кожному приймальному пункті, приймальному
судні журнали з обліку прийнятих та реалізованих водних живих
ресурсів. 6.1.4. Виконувати узгоджені з державними органами рибоохорони
й науковими установами, підприємствами, організаціями плани
меліоративних заходів (зариблення рибогосподарських водних
об'єктів; поліпшення умов відтворення, рятування молоді із
залишкових водойм; розчищення тоней, плавів, проток, міжлиманних
з'єднань, каналів, джерел; боротьба із задухою, викос рослинності
тощо). 6.1.5. Утримувати в належному санітарному стані закріплені
промислові ділянки, знаряддя лову й забезпечувати їхню охорону.
Проводити після закінчення промислу очистку промислових ділянок
від всіх пристроїв, що засмічують водний об'єкт. 6.1.6. Не здійснювати на промислових ділянках без дозволу
державних органів рибоохорони, інших уповноважених на це органів
робіт, що змінюють природні умови у водному об'єкті. Не допускати (без дозволу органів рибоохорони) інших
користувачів до використання водних живих ресурсів на закріплених
за ними промислових ділянках. 6.1.7. Маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя
лову з метою визначення їхньої належності. 6.1.8. Використовувати на промислі тільки відповідно
пристосовані для здійснення рибальства і в установленому порядку
зареєстровані плавзасоби, що мають на борту реєстраційний номер. 6.1.9. Безперешкодно допускати працівників державних органів
рибоохорони на місця вилучення водних живих ресурсів, судна та
інші плавучі засоби, склади, берегові приймальні пункти,
приймальні судна, рибозаводи для перевірки знарядь і засобів лову,
огляду добутих водних живих ресурсів, пред'являти на їхню вимогу
промисловий журнал, інші документи, що мають відношення до
промислу, та надавати їм допомогу в проведенні перевірок. На вимогу працівників державних органів рибоохорони судно
зобов'язане зупинитися, якщо воно не зайнято в цей момент ловом,
постановкою, перевіркою тощо знарядь лову (в таких випадках судно
зобов'язане зупинитися відразу ж після закінчення промислової
операції). 6.1.10. Надавати працівникам державних органів рибоохорони та
інших уповноважених органів право безкоштовного користування при
службових поїздках зв'язком та попутними суднами, іншими видами
транспорту, а також пересаджувати їх (на їхню вимогу) на інші
судна, що є поряд. 6.1.11. Вчасно подавати в державні органи рибоохорони та інші
державні установи відомості про обсяги вилучення водних живих
ресурсів, іншу звітність відповідно до вимог законодавства. 6.1.12. Надавати на договірних умовах рибницьким
підприємствам, установам, організаціям плідників риб, інших водних
організмів. Надавати на договірних умовах науковим установам,
організаціям (у тому числі державним органам рибоохорони), що
займаються розробкою рекомендацій щодо регулювання промислу, а
також контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам водні живі
ресурси для біологічного аналізу. 6.1.13. Забезпечувати на договірних умовах у структурних
підрозділах користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо)
можливість роботи іхтіолога-спостерігача підприємств, установ,
організацій (у тому числі державних органів рибоохорони), що
займається розробкою рекомендацій з регулювання промислу. 6.1.14. Прилов видів, які занесені до Червоної книги України,
а також акліматизованих видів випускати (крім плідників, які
відбираються для потреб рибництва) у рибогосподарські водні
об'єкти в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси
оприбутковуються шляхом складання акта та записом у журналі обліку
вилучених водних живих ресурсів в зазначеному журналі також
реєструються і факти випуску). Про факти оприбуткування, випуску видів, які занесені до
Червоної книги України, а також акліматизованих видів інформується
державний орган рибоохорони і держуправління екобезпеки в області,
в якій знаходиться рибогосподарський водний об'єкт.
6.2. Обов'язки користувачів, які займаються відтворенням: 6.2.1. У термін до першого грудня поточного року подавати на
затвердження в державні органи рибоохорони узгоджений з науковими
установами, підприємствами, організаціями план заходів на
наступний рік щодо відтворення та рибницько-меліоративних робіт. Щотижня та після закінчення робіт з відтворення направляти в
державні органи рибоохорони звітні дані про обсяги виконання
зазначених робіт. У місячний термін після закінчення рибницько-меліоративних
робіт направляти державним органам рибоохорони звіт про обсяги
виконання. 6.2.2. Вести на кожному приймальному пункті (судні) журнал з
обліку плідників, що заготовляються, в якому фіксується відбір
плідників із кожного окремого улову за видами, кількістю,
розміром, масою та статтю, з обов'язковою вказівкою номера
приймально-здавальної квитанції. 6.2.3. З участю представника державних органів рибоохорони -
негайно оформляти акти про списання загиблих плідників, а також
про утилізацію ікри, не придатної для одержання потомства та
переробки.
7. Права користувачів 7.1. Здійснювати в установленому порядку спеціальне
використання водних живих ресурсів. 7.2. Право власності на добуті в установленому порядку водні
живі ресурси та доходи від реалізації їх. 7.3. Право на компенсацію збитків, завданих їм порушеннями
природоохоронного законодавства. 7.4. Оскаржувати в установленому порядку рішення державних
органів і посадових осіб, що порушують їх права на використання
водних живих ресурсів. 7.5. Брати участь у вирішенні питань охорони водних живих
ресурсів. 7.6. Проводити відтворення водних живих ресурсів,
рибницько-меліоративні роботи в рибогосподарських водних об'єктах
та оформляти відповідну документацію згідно з законодавством. 7.7. Інші передбачені законодавством України права щодо
використання водних живих ресурсів.
8. Права державних органів рибоохорони 8.1. Строки заборони, встановлені цими Правилами, поширюються
на перше й останнє числа періоду включно з загальною тривалістю
заборони в річках - 50; у водосховищах і озерах - 70; у
новостворених водних об'єктах, а також у придатковій системі річок
та інших водних об'єктів - 90 діб. За узгодженням з науковими підприємствами, установами,
організаціями дозволяється переносити (не більше ніж на 15 діб)
строки заборони, передбачені цим пунктом та пунктом 11 Правил, а
також збільшувати чи зменшувати строки заборони (не більше ніж на
15 діб). { Пункт 8.1 в редакції Наказу Державного комітету рибного
господарства N 91 ( z0569-07 ) від 29.05.2007 }
8.2. За узгодженням з науковими підприємствами, установами,
організаціями - продовжувати на термін до 15 діб тривалість
промислу, передбачену пунктом 11 цих Правил. 8.3. Визначати за узгодженими з науковими рибогосподарськими
підприємствами, установами, організаціями межі нерестових ділянок,
зимувальних ям і організовувати охорону їх у період нересту,
зимівлі риб, інших водних живих ресурсів. 8.4. Відповідно до обгрунтувань наукових підприємств,
установ, організацій, інших компетентних юридичних осіб (у тому
числі державних органів рибоохорони) - дозволяти в період заборони
лов рослиноїдних риб та інших водних живих ресурсів, випущених у
рибогосподарські водні об'єкти. 8.5. У разі виникнення ситуацій, загрозливих для існування
водних живих ресурсів (задуха, отруєння, обезводнення, масові
паразитарні та інші епізоотії тощо), - дозволяти вилов їх у
відповідних водних об'єктах або їхніх ділянках, включаючи
заборонені зони (за винятком територій та об'єктів
природно-заповідного фонду), всіма засобами та знаряддями лову і в
будь-який період року. 8.6. Залучати виробничі підрозділи користувачів (судна,
дільниці, ланки, бригади) для здійснення контрольного лову в
районах, що закриваються для промислу внаслідок підвищених
приловів водних організмів непромислового розміру або при
перевищенні прилову водних живих ресурсів інших видів при
спеціалізованому промислі. 8.7. Здійснювати перевірку готовності у користувачів
необхідних для використання виділених квот знарядь, засобів лову,
плавзасобів за кількістю і видами, берегових приймальних пунктів,
приймальних суден, відповідних облікових документів тощо. Відповідно до обсягів виділених квот - видавати їм дозволи,
промислові квитки, талони та реєструвати журнали обліку вилучених
водних живих ресурсів. Якщо користувачі належним чином не підготувались до
проведення промислу, то державні органи рибоохорони можуть
відмовити їм у видачі зазначених документів. Вимагати надання звіту про використання дозволу. 8.8. При видачі або обміні промислових квитків - перевіряти
знання Правил рибальства, інших нормативних документів рибалками,
які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у виробничих
підрозділах користувачів, і, в разі виявлення незадовільних знань
зазначених документів, - відмовляти їм у видачі промислових
квитків. 8.9. Визначати користувачам межі району (промислової ділянки)
для здійснення промислу. 8.10. Дозволяти і здійснювати контроль за проведенням
користувачами меліоративних, науково-промислових ловів, робіт з
рибництва, відтворення, рятування молоді водних живих ресурсів,
рибоводно-меліоративних робіт, що проводяться користувачами на
промислових ділянках. Затверджувати склад комісії з контролю за випуском водних
живих ресурсів. 8.11. Перевіряти на суднах, у ланках, дільницях, бригадах,
приймальних пунктах, приймальних суднах тощо документи на право
вилучення, транспортування, приймання, переробки, реалізації
водних живих ресурсів, інші документи; проводити догляд суден і
автотранспорту, виробничих приміщень. Здійснювати перевірку знарядь лову, контролювати їхню
кількість, перевіряти відповідність вимогам цих Правил засобів
лову, що застосовуються, а також схеми розстановки стаціонарних і
режим роботи активних знарядь лову. 8.12. Дозволяти науковим установам, підприємствам,
організаціям, іншим компетентним юридичним особам (в тому числі
державним органам рибоохорони) спеціальне використання водних
живих ресурсів для науково-дослідних цілей, проведення
меліоративних, науково-промислових, контрольних ловів, робіт з
рибництва, відтворення (переселення, акліматизація за наявності
дозволу Мінекобезпеки), реакліматизації, в тому числі в
заборонених для промислу районах, в будь-який час і тими засобами
та знаряддями лову, що передбачені програмами досліджень, планами
інших вищезгаданих робіт. 8.13. Безперешкодно перевіряти підприємства, установи,
організації, судна, інші плавучі засоби, що здійснюють добування і
переробку риби, інших водних живих ресурсів, гідротехнічні споруди
(крім забороненої зони та контрольованої зони
гідроелектротехнічних споруд, на яких установлений особливий режим
охорони), а також території природно-заповідного фонду України з
метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань
охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. ( Пункт
8.13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної
політики N 225 ( z0816-04 ) від 15.06.2004 ) 8.14. Призупиняти та поновлювати дію дозволів, промислових
квитків, талонів шляхом вилучення їх у разі порушення користувачем
вимог цих Правил, законодавства з питань охорони, використання і
відтворення водних живих ресурсів. Скасовувати дозволи, промислові квитки, талони шляхом їх
вилучення в разі систематичного чи грубого порушення користувачем
вимог цих Правил, законодавства з питань охорони, використання і
відтворення водних живих ресурсів. Припинення права на спеціальне використання водних живих
ресурсів не звільняє користувачів цих ресурсів від зобов'язань
щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення
законодавства з питань охорони і використання водних живих
ресурсів. 8.15. Вилучати і здавати в установленому порядку улови,
добуті з порушеннями цих Правил, знаряддя їх добування, плавучі та
транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддями
правопорушення. Вилучений у користувача улов включається в рахунок
виділеної йому квоти. Вибірка з води знарядь лову, що використовувались з
порушенням цих Правил, доставка затриманих знарядь лову,
плавзасобів та уловів до місць зберігання на вимогу працівників
державних органів рибоохорони проводиться порушником за його
рахунок. 8.16. Складати акти перевірок і протоколи про порушення
правил рибальства, інших норм і правил у галузі охорони,
використання і відтворення водних живих ресурсів, розглядати
справи про порушення та приймати за ними відповідні рішення згідно
з законодавством. 8.17. Подавати позови про відшкодування збитків і втрат,
завданих підприємствами, установами, організаціями та громадянами
внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і
відтворення водних живих ресурсів. 8.18. Доставляти осіб, що порушують законодавство з питань
охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до
місцевих органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ. 8.19. Давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про
усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних
живих ресурсів. 8.20. Викликати громадян і посадових осіб для надання усних
або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з
питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. 8.21. Використовувати фотографування, звукозапис, відеозйомку
тощо як допоміжні засоби для попередження і розкриття порушень
законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних
живих ресурсів. 8.22. Перевіряти в осіб, відповідальних за лов у виробничих
підрозділах користувача, знання Правил рибальства при видачі та
обміні промислових квитків. У разі виявлення незадовільних знань
цих Правил державні органи рибоохорони можуть відмовляти їм у
видачі промислового квитка. 8.23. Інспектори державних органів рибоохорони відповідно до
законодавства мають право: 8.23.1. На отримання зброї, спеціальних засобів
індивідуального захисту, а також право на носіння форменого одягу
зі знаками розрізнення, встановленими Держкомрибгоспом. 8.23.2. Одержувати безкоштовно від міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та
організацій, громадян статистичні, інші довідкові та інформаційні
матеріали, пояснення, потрібні для визначення стану охорони,
відтворення і використання природних ресурсів, а також
повідомлення про аварійні забруднення довкілля. 8.23.3. Користуватись при виконанні службових обов'язків
попутним водним і сухопутним транспортом та засобами зв'язку, що
належать користувачам водних живих ресурсів усіх форм власності.
9. Забороняється 9.1. Скидати в рибогосподарські водні об'єкти та їхню
водоохоронну зону неочищені й незнешкоджені стічні води
промислових, комунальних, сільськогосподарських, інших
підприємств, а також води від миття транспорту, виробничі,
побутові та інші види відходів. 9.2. Скидати грунт, вибраний при проведенні
днопоглиблювальних, дноочисних та інших робіт, а також пульпу, що
створюється, за межами відведених і позначених місць та не в
установлені терміни. 9.3. Здійснювати в рибогосподарських водних об'єктах
вимочування льону, конопель, миття автотранспорту, винної тари,
тари з-під ядохімікатів та інших речовин, що негативно впливають
на гідрохімічний режим водних об'єктів. 9.4. Здійснювати заготівлю лісу на берегах рік та їхніх
приток, що є місцями нересту цінних видів риб, інших водних живих
ресурсів, на відстані менше ніж 1 км від берега, а в районі
розміщення рибницьких заводів і господарств із розведення риб,
інших водних організмів - на відстані менше ніж 3 км. 9.5. Вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь
лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного
запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів
рибоохорони. 9.6. Знаходитися промисловим, транспортним та іншим суднам у
межах заборонених для промислу місцях, за винятком транзитного
проходу і проходу фарватером, зупинок біля поселень, для
встановлення бакенів і у випадках надзвичайної потреби (шторм,
туман, аварія і т.п.). 9.7. Всюди продаж і скупка водних живих ресурсів (об'єктів
промислу) та продукції з них без наявності у продавця документів,
що підтверджують законність їх вилучення або придбання. 9.8. Будь-яке рибальство на новоутворених водосховищах та
інших водних об'єктах. 9.9. Будь-яке рибальство на протязі всього року біля гребель
і шлюзів, у районі насосних станцій питного та промислового
водопостачання, а також станцій, які перекачують грунтові та
поверхневі води у водосховища на відстані ближче 500 м, а біля
мостів, які охороняються, - в межах відомчих охоронних зон. 9.10. Займати будь-якими засобами та знаряддями лову водних
живих ресурсів більше 2/3 ширини русла річки, струмка або протоки,
а також здійснювати одночасне або чергове закидання неводів із
протилежних берегів "в замок" і встановлювати ставні знаряддя лову
в шаховому порядку. 9.11. Застосовувати нові знаряддя та засоби лову водних живих
ресурсів.
9.12. У прибережних захисних смугах забороняється: 9.12.1. Застосування авіаопилення і авіаобприскування при
обробці сільськогосподарських, лісних та інших масивів. 9.12.2. Використання для будь-яких цілей препаратів ДДТ,
гексахлорану та інших речовин, гранично допустима концентрація
яких для води рибогосподарських водних об'єктів нормується як
"відсутність". 9.12.3. Застосування пестицидів із незатвердженими
гранично-допустимими концентраціями (ГДК) для води
рибогосподарських водних об'єктів. 9.12.4. Будівництво складів для схову пестицидів і
мінеральних добрив, влаштування злітно-посадочних майданчиків для
авіахімічних робіт, ванн для купання худоби, майданчиків для
заправлення наземної апаратури ядохімікатами. 9.12.5. Будівництво тваринницьких ферм і комплексів,
розміщення шлаконакопичувачів, сховищ, відстійників промислових
відходів та інших гідротехнічних споруд, що можуть негативно
впливати на прибережні води річок, озер і т.і. 9.12.6. Розорювання земель (крім підготовки грунту для
залуження і залісення), а також садівництво і городництво. 9.12.7. Будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,
гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,
гаражів та стоянок для автомобілів. 9.12.8. Улаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів
рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників,
полів фільтрації тощо.
9.13. Користувачам водних живих ресурсів забороняється: 9.13.1. Здійснення промислу виробничими підрозділами
користувача (ланки, дільниці, бригади тощо) на суднах, що не
призначені для здійснення промислу, та (або) без наявності в
рибалок, відповідальних за вилучення, промислових квитків,
талонів, журналів обліку вилучених водних живих ресурсів
(промислових журналів), а в інших рибалок, які здійснюють
вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах
користувача, посвідчень рибалок. 9.13.2. Зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені
до вилову, частини їхнього тіла, а також приймати (здавати)
виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової
назви. 9.13.3. Вести неточно облік та подавати неточні звітні
облікові дані про райони та об'єкти промислу, обсяги вилучення
водних живих ресурсів. 9.13.4. Зберігати на судні, бригадному стані тощо або у
водоохоронній зоні неопломбовані державними органами рибоохорони
знаряддя лову, застосування яких у даному районі і в даний період
заборонено. 9.13.5. Використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи
їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків. 9.13.6. Використовувати знаряддя лову із водних об'єктів, в
яких виявлені осередки паразитарних та інфекційних захворювань
риб, в інших водних об'єктах без попередньої дезінфекції цих
знарядь. 9.13.7. Перебувати на водному об'єкті або у водоохоронній
зоні зі знаряддями лову, застосування яких заборонено цими
Правилами, а також із вибуховими та отруйними речовинами, за
винятком випадків (проведення на водних об'єктах робіт, пов'язаних
із застосуванням цих речовин, а також при транзитному їх провозі),
узгоджених з державними органами рибоохорони. 9.13.8. Викидати за борт улов (у тому числі дозволених до
вилову об'єктів промислу) або його частину. У таких випадках
користувач зобов'язаний відшкодувати завдані збитки. 9.13.9. Вилов риби та інших водних живих ресурсів на
зимувальних ямах.
9.14. Без погодження з державними органами рибоохорони
забороняється: 9.14.1. Будь-яка діяльність, що може негативно вплинути на
стан водних живих ресурсів, без виконання обов'язкових заходів з
попередження та зменшення можливого впливу. 9.14.2. Проводити в рибогосподарських водних об'єктах без
обгрунтування наукових установ, підприємств, організацій та
дозволу Мінекобезпеки акліматизацію та переселення водних
організмів. 9.14.3. Здійснювати обваловування та відбудову зруйнованих
валів на заплавних ділянках, що є місцями нересту, міграцій риб та
інших водних живих ресурсів. 9.14.4. Створювати завали та перегороджувати ріки, протоки,
канали, руйнувати вали та береги, проводити будівництво ставів і
каналів, випускати з лиманів і озер воду. 9.14.5. Здійснювати забір води з рибогосподарських водних
об'єктів для потреб промисловості, сільського, комунального та
особистого господарства. Експлуатувати водозабірні споруди без
ефективних рибозахисних пристроїв. 9.14.6. Здійснювати видобуток гравію та піщано-ракушкової
суміші в рибогосподарських водних об'єктах та в прибережних
захисних зонах. 9.14.7. Здійснювати в рибогосподарських водних об'єктах
днопоглиблювальні, вибухові, бурові, сейсмологічні та
геологорозвідувальні роботи, за винятком проведення невідкладних
днопоглиблювальних робіт для підтримки судноплавства на обмілілих
ділянках річок. Про проведення вибухових робіт у зазначених випадках потрібно
негайно повідомити в державні органи рибоохорони. 9.14.8. Здійснювати заготівлю очерету, рогозу та інших водних
рослин на нерестових та інших, визначених органами рибоохорони,
ділянках рибогосподарських водних об'єктів. 9.14.9. Проводити на рибогосподарських водних об'єктах та
їхніх ділянках роботи з розведення та вирощування водних живих
ресурсів. 9.14.10. Установлювати садкові лінії для вирощування риби та
інших водних живих ресурсів, а також колектори для вирощування
молюсків.
Місця, строки, знаряддя та засоби лову
10. Забороняється промисел протягом усього року 10.1. У дніпровських водосховищах та річках, що в них
впадають: 10.1.1. Київському: - перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з боку
водосховища лінією, яка проходить від південного краю
с.Страхолісся по водній межі Дніпровсько-Тетерівського державного
лісомисливського господарства на північну околицю с.Сухолуччя і
далі вгору до гирла річки Тетерів; - р.Тетерів - від гирла до с.Приборськ; - р.Уж - на ділянці від гирла до с.Поліське; - р.Прип'ять - у межах іхтіологічного заказника місцевого
значення "Прип'ятьський".
10.1.2. Канівському: - на відстані 5 км вниз рікою від греблі Київської ГЕС; - у затоці Річище вниз рікою від греблі Київської ГЕС до
Гатки, а в районі м.Києва від пригребельного забороненого простору
до гирла р.Павлівка, включаючи затоки і р.Десна від гирла до
затоки Погрібська стариця; - у затоці урочища Галерне на всьому протязі від гирла до
верхньої межі садкового господарства ТЕЦ-5; - р. Десна - в районі пристані м. Новгород-Сіверський в межах
іхтіологічного заказника місцевого значення "Кам'яна гряда".
10.1.3. Кременчуцькому: - на відстані 5 км вниз рікою від греблі Канівської ГЕС
(нижня межа забороненої зони проходить через водосховище по лінії,
яка з'єднує на правому березі пристань Тарасова Гора, на лівому -
верхній вхід в урочище Озеро Криве); - в Сульській затоці від створу Жовнінська круча - село
Мозоліївка вгору до гирла р.Сула; - у Цибульницькій затоці - від створу Московська гора за
траверзом на протилежний берег і вгору до дамб спеціалізованих
рибних господарств на р.Цибульник та її притоці - річці
Обломіївці; - перед гирлом річки Вільшанки на відстані 500 метрів у всі
боки і вглиб водосховища; - у Липівському орнітологічному заказнику загальнодержавного
значення - в межах від дамби Черкаського залізничного моста вгору
рікою до с.Кедина гора - с.Чапаєвка між фарватером р.Дніпро і
лівим берегом водосховища; - в іхтіологічному заказнику місцевого значення "Роський" -
ділянка р.Рось від гирла вгору рікою до с.Межиріч; - р.Сула - від гирла до с.Буромка; - р.Вільшанка - від гирла до с.Байбузи; - р.Цибульник - на всьому її протязі.
10.1.4. Дніпродзержинському: - на відстані 5 км униз рікою від греблі Кременчуцької ГЕС, в
рукаві річки Псьол від створу с.Радута за траверзом на протилежний
берег (старе гирло р.Псьол) угору рікою до гирла річки Псьол; - у Ворсклянській затоці по створу: Кишеньківське лісництво -
Великий Курган і далі Великого Кургану на корінний лівий берег
(колишнє с.Єременки), потім вгору рікою до шосейного моста
Світлогорськ - Кобеляки біля с.Лучки; - р.Псьол на ділянці від гирла до залізничного моста через
річку біля ст.Потоки; - р.Ворскла на ділянці від гирла до гужового моста біля
с.Кобеляки.
10.1.5. Дніпровському: - на відстані 5 км униз рікою від греблі Дніпродзержинської
ГЕС до автодорожнього моста в м. Дніпродзержинськ; - у затоці Балка Велика Осокорівка в межах іхтіологічного
заказника від гирла на створі насосна станція водоводу
Дніпро-Західний Донбас за траверзом на протилежний берег і вгору
по річці до моста по трасі Москва-Сімферополь, з включенням усіх
балок і заток, які впадають у балку Велика Осокоровка; - у затоці Балка Ворона від островів Великий і Малий Махортет
з їхніми водоохоронними зонами та ділянками водосховища завширшки
50 м, які до них прилягають, і вгору по затоці до лінії, що
проходить від кінця с.Мар'ївка Синельниківського району
Дніпропетровської області на протилежний берег.
10.1.6. Каховському: - від греблі Дніпровської ГЕС по старому і новому руслах до
залізничних мостів через річку Дніпро біля м.Запоріжжя; - у р.Конка - на ділянці від залізничного моста до шосейного
моста через трасу Москва-Сімферополь; - в 1-кілометровій акваторії навколо островів Великі та Малі
Кучугури в межах орнітологічного заказника загальнодержавного
значення.
10.2. У гірських річках та їх водосховищах: - Дністер - від витоку до с. Колодруби; - Коропець - в межах іхтіологічного заказника місцевого
значення "Козівський"; - Дністер - від впадання р.Серет до турбази "Дністрянка" в
межах "Городоцько-Добрівлянського" іхтіологічного заказника
місцевого значення; - Серет - від Касперівської ГЕС до гирла в межах
"Касперівсько-Городоцького" іхтіологічного заказника місцевого
значення; - Бистриця-Надвірнянська - від витоку до с.Тисменичани
Богородчанського району; - Бистриця-Солотвинська - на ділянці від витоку до шосейного
моста біля с.Богородчани; - Прут з притоками - від витоку до автодорожного моста в
с.Ланчин; - Чорний і Білий Черемош з притоками - від витоку до с. Кути
Косівського району; - Рибниця з притоками - на всьому її протязі; - Лімниця з притоками - від витоку до автодорожного моста в
с.Рівня; - Чечва з притоками - від витоку до гирла р.Дуби біля
с.Сваричів Рожнятівського району; - Свіча з притоками - на всьому її протязі; - Лужниця з притоками - від витоку до автодорожного моста в
с.Гошів; - Сукель з притоками - від витоку до автодорожного моста в
м.Болехів; - Стрий - від гирла до місця впадання річки Опор; - Лімниця, Верещиця, Луква, Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа,
Сірет, Збруч, Смотрич, Студениця - на відстані 1 км від гирл вгору
по ріці і в пригирлових просторах усіх перерахованих у цьому
пункті річок у радіусі 1 км від їхніх гирл; - Сірет з притоками - від витоку до смт Берегомет; - Дністер - на відстані 10 км вниз рікою від греблі буферного
водосховища до с.Нагоряни Вінницької області, а також у
Дністровському водосховищі від с.Горошеве по гирлу річки Збруч,
включаючи його; - у затоках Дністровського водосховища, які утворились у зоні
підтоплення пригирлових ділянок річок і притоків; - Дністровському водосховищі та на р.Дністер у зоні
іхтіологічних заказників місцевого значення: "Репуженські
острови", "Василівська вирва", "Дарабанське плесо", "Бернівський
острів".
10.3. В інших річках: - Горинь від с.Леражне до с.Бечаль у межах іхтіологічного
заказника місцевого значення "Леражненський"; - Сіверський Донець - від с.Студенок до с.Кам'янка Ізюмського
району Харківської області; - Сіверський Донець - на відстані 7 км нижче греблі ЛГЕС вниз
по ріці до гирла р.Євсуг і від гирла р.Євсуг угору по ріці 1,5 км
до залізничного моста в межах іхтіологічного заказника місцевого
значення "Донецький"; - Деркул - від гирла вгору по ріці 30 км до с.Герасимівка в
межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Деркульський"; - Оскол - на ділянці від гирла до греблі Краснооскольської
ГЕС.
11. Забороняється промисел у такі строки
11.1. У водосховищах: 11.1.1. Київському з затоками, включаючи зону підтоплення з
притоками, - з 1 квітня до 10 червня, а на ділянках від греблі
насосної станції на р. Ірпінь на відстані 3 кілометри в обидва
боки і вглиб водосховища - з 1 грудня до 30 червня. 11.1.2. Канівському з затоками і протоками в межах зони
підтоплення - з 1 квітня до 10 червня. 11.1.3. Кременчуцькому з затоками - з 1 квітня до 10 червня,
а на ділянці в межах від острова Красний (38 буй) вгору рікою до
62 буя завширшки 1 км по руслу Дніпра - від початку льодоставу
(але не пізніше 1 грудня) і до кінця весняної заборони. 11.1.4. Дніпродзержинському з затоками - з 1 квітня до 10
червня. 11.1.5. Дніпровському: - з 5 квітня до 14 червня; - у затоці Балка Гадюча (Малишевська) від гирла до вершини і
в Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автодорожного
моста вгору по ріці до створу мис Одинківка - Кремська затока - з
1 березня до 1 вересня; - у затоці Балка Мала Осокорівка і від гирл до вершин балок
Капустяна, Дубова і в балці Вольна - від гирла до селища Відрадне
- з 1 квітня до 1 вересня.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »