Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на [...]
МНС України (з 2005 р.), Мінагрополітики України; Наказ, Положення від 21.12.2009864/912
Документ z0303-10, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 27.10.2015, підстава z1144-15
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
21.12.2009 N 864/912
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 квітня 2010 р.
за N 303/17598
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
внутрішніх справ
N 1098/352 ( z1144-15 ) від 10.09.2015 }
Про затвердження Положення щодо розробки планів
локалізації та ліквідації аварійних ситуацій
і аварій на об'єктах зберігання й перероблення
зерна та зернопродуктів

Відповідно до вимог Законів України "Про захист населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру" ( 1809-14 ), "Про об'єкти підвищеної небезпеки"
( 2245-14 ), "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) і "Про правові
засади цивільного захисту" ( 1859-15 ) Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Положення щодо розробки планів локалізації та
ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об'єктах зберігання й
перероблення зерна та зернопродуктів (далі - Положення), що
додається.
2. Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим,
головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних
адміністрацій і Управлінню промисловості та агропромислового
розвитку Севастопольської міської державної адміністрації
організувати вивчення та виконання вимог Положення на
підприємствах усіх форм власності зі зберігання й перероблення
зерна та зернопродуктів.
3. Сектору охорони праці, пожежної безпеки та безпеки
дорожнього руху Міністерства аграрної політики України
(Гаврилюк В.І.) у встановленому порядку забезпечити подання цього
наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Керівникам Державного департаменту пожежної безпеки,
Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки,
головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, у
містах Києві та Севастополі, ректорам вищих навчальних закладів
МНС, начальнику Вінницького вищого професійного училища цивільного
захисту довести до відома керівного складу органів управління
системи МНС та організувати вивчення особовим складом
підпорядкованих їм підрозділів зазначеного Положення.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Третьякова В.М.
та заступника Міністра аграрної політики України Шевченка О.О.
Міністр України з питань
надзвичайних ситуацій
та у справах захисту
населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Шандра
Міністр аграрної
політики України Ю.Ф.Мельник
ПОГОДЖЕНО:
Генеральний директор
Федерації роботодавців України В.Надрага
Заступник Голови Федерації
професійних спілок України С.Українець
Заступник Голови
Державного комітету України
з промислової безпеки, охорони
праці та гірничого нагляду О.І.Долматов
Голова Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики Л.В.Лосюк
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва О.Кужель
Заступник Міністра регіонального
розвитку та будівництва України Д.В.Ісаєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення
від наслідків Чорнобильської
катастрофи,
Міністерства аграрної
політики України
21.12.2009 N 864/912
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 квітня 2010 р.
за N 303/17598

ПОЛОЖЕННЯ
щодо розробки планів локалізації та ліквідації
аварійних ситуацій і аварій на об'єктах зберігання
й перероблення зерна та зернопродуктів

1. Загальні положення
1.1. Це Положення поширюється на потенційно небезпечні
об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, діяльність яких пов'язана
зі зберіганням і переробленням зерна та зернопродуктів.
1.2. Положення встановлює порядок розробки плану локалізації
та ліквідації аварійних ситуацій і аварій для об'єктів зберігання
й перероблення зерна та зернопродуктів, вимоги до його розробки,
змісту, порядку погодження, затвердження і перегляду.
1.3. Вимоги цього Положення обов'язкові для всіх юридичних
осіб, діяльність яких пов'язана зі зберіганням і переробленням
зерна та зернопродуктів, незалежно від їх форми власності та
підпорядкування (далі - підприємства).
2. Терміни та визначення
2.1. У цьому Положенні терміни мають таке значення: бункер - конструкція, аналогічна силосу, але з висотою менше
або рівною 1,5 Кк(А); де Кк - квадратний корінь; вибухонебезпечна суміш - суміш повітря з горючими газами,
парою, туманами, горючим пилом та волокнами, в якій за нормальних
атмосферних умов після займання процес горіння (вибух) поширюється
на весь об'єм суміші; індикаторні гази - гази, що закономірно виділяються з
рослинної сировини при процесах її термічної активності і несуть
інформацію про параметри цих процесів; небезпека - сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням
об'єкта господарської діяльності, що виникають внаслідок певних
ініціюючих подій і здатні чинити негативний вплив на людей та
довкілля; план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій -
нормативний документ, який містить заздалегідь розроблену систему
узгоджених дій, які виконуються працівниками підприємства,
аварійно-рятувальними та іншими службами при виявленні загрози чи
виникненні аварійних ситуацій і аварій; процеси термічної активності рослинної сировини - процеси
самонагрівання і (або) самозаймання і горіння рослинної сировини; самозаймання рослинної сировини - це процес виникнення
горіння та (або) тління за відсутності зовнішнього джерела
запалювання в рослинній сировині, а також загоряння в результаті
екзотермічних процесів, що самоініціюються; самонагрівання (самозігрівання) рослинної сировини -
підвищення температури внаслідок внутрішніх екзотермічних реакцій
(життєдіяльності мікроорганізмів) за наявності сприятливих умов
накопичування тепла в масі сировини; сховище (бункер), що стоїть окремо, - сховище, що не прилягає
до сусідніх сховищ або споруд.
2.2. Визначення "потенційно небезпечний об'єкт"
застосовується у значенні, наведеному у Законі України "Про
об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ).
2.3. Визначення "аварійна ситуація", "аварія", "уражальні
чинники аварії" застосовуються у значенні, наведеному в Положенні
щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій
і аварій, затвердженому наказом Комітету по нагляду за охороною
праці України від 17.06.99 N 112 ( z0424-99 ), зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717
(далі - Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації).
2.4. Визначення "вибух" застосовується у значенні, наведеному
в наказі МНС від 03.12.2007 N 833 "Норми визначення категорій
приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та
пожежною небезпекою" (далі - НАПБ Б.03.002-2007).
2.5. Визначення "силос" застосовується у значенні, наведеному
в ДБН В.2.2-8-98 "Будинки і споруди, підприємства, будівлі і
споруди по зберіганню та переробці зерна", затверджених наказом
Держбуду України від 21.10.2004 N 195 ( v0195509-04 ).
2.6. Визначення "пожежа", "флегматизатор", "флегматизування
(горючого середовища)" застосовуються у значенні, наведеному у
ДСТУ 2272:2006 "ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення
основних понять", затвердженому наказом Держспоживстандарту від
09.06.2006 N 162 ( v0162609-06 ).
3. Позначення та скорочення АГЦ - автомобільна газова цистерна. АРП - аварійно-рятувальний підрозділ МНС. АРС - аварійно-рятувальна служба. НКМП - нижня концентраційна межа поширення полум'я. НС - надзвичайна ситуація. ОПН - об'єкт підвищеної небезпеки. ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і
аварій. ПММ - паливно-мастильні матеріали. ПНО - потенційно небезпечний об'єкт. РС - рослинна сировина.
4. Вимоги до складання ПЛАС
4.1. Для ПНО або ОПН, що будуються, експлуатуються,
реконструюються, складається ПЛАС. Забороняється робота
підприємства без наявності ПЛАС.
4.2. ПЛАС розробляється підприємством або відповідними
організаціями під керівництвом головного інженера (технічного
керівника) або іншої особи, яку визначає керівник (власник)
підприємства своїм наказом, і затверджується керівником
(власником) підприємства.
4.3. ПЛАС погоджується з відповідними територіальними
органами Держгірпромнагляду та МНС, а для аварій на рівні "В" - з
територіальними підрозділами органів виконавчої влади та, при
потребі, з органами місцевого самоврядування.
4.4. ПЛАС розробляється відповідно до прогнозованих аварійних
ситуацій та аварій на підприємстві і повинен охоплювати всі
джерела небезпеки, визначені при ідентифікації ПНО або ОПН.
4.5. ПЛАС розробляється відповідно до переліку виробництв
(цехів, дільниць) і окремих об'єктів, що є на підприємстві. В аналітичній частині ПЛАС визначаються рівні можливих
аварійних ситуацій та аварій, що можуть викликати НС. При складанні ПЛАС необхідно враховувати можливі порушення
виробничих процесів, пов'язані з відключенням електроенергії,
припиненням подачі газу тощо.
4.6. Технічні засоби і матеріали, передбачені у ПЛАС для
здійснення заходів з рятування людей та ліквідації аварій
(аварійних ситуацій), повинні бути в належному стані і необхідній
кількості та розташовані у місцях, які відображені у ПЛАС.
4.7. ПЛАС переглядається кожні 5 років.
4.8. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за
розпорядженням (приписом) органів Держгірпромнагляду, а також при
змінах у технології, в організації виробництва з метою
вдосконалення дій під час аварій та аварійних ситуацій з
урахуванням досвіду ліквідації аварій на аналогічних
підприємствах. У таких випадках залежно від конкретних
обставин ПЛАС переглядається повністю або до нього вносяться
зміни. В останньому випадку узгодженню і затвердженню підлягають
тільки зміни. Терміни позачергового затвердження узгоджуються з
територіальним органом Держгірпромнагляду.
4.9. При затвердженні та перегляді ПЛАС разом із переліком
документів, що зазначені в пункті 4.11 Положення щодо розробки
планів локалізації та ліквідації ( z0424-99 ), розглядаються
документи, що підтверджують наявність та утримання у справному
стані засобів протипожежного захисту і зв'язку, протипожежної
техніки, обладнання та інвентарю, а також інших технічних засобів,
що залучаються для ліквідації та локалізації аварійних ситуацій та
аварій, контрольно-вимірювальних приладів, засобів вибухозахисту
(вибухорозрядники тощо).
4.10. Використання для ліквідації можливої аварії інертних
газів (гасіння пожеж РС у сховищах) підтверджується наявністю
договору з постачальником флегматизатора.
4.11. ПЛАС повинен містити перелік першочергових заходів,
спрямованих на запобігання та попередження виникнення аварії, її
розвитку, рятування людей, ліквідацію аварії, узгодження дій
персоналу, АРС та АРП на початковій стадії виникнення аварії, та
порядок їх взаємодії під час ліквідації аварії. ПЛАС складається з: аналітичної частини, яка розробляється для всього
підприємства; оперативних частин, які розробляються щодо кожного рівня
аварії на кожну небезпечну технологічну дільницю, будівлю, де
використовуються (зберігаються, переробляються) небезпечні
речовини або відбуваються небезпечні виробничі процеси, пов'язані
з можливим вибухом, пожежею, утворенням зон небезпечного
забруднення, розповсюдженням у повітрі парів небезпечних хімічних
(отруйних) речовин (залежно від масштабу аварії вони можуть бути
для трьох рівнів: "А", "Б", "В"); додатків, що складаються з документів, зазначених у
пункті 6.14 цього Положення; наказу керівника підприємства про призначення відповідальних
керівників робіт і створення штабу з локалізації та ліквідації
аварій на підприємстві; погодженого начальником територіального органу
Держгірпромнагляду та МНС переліку об'єктів, виробництв, для яких
розробляється ПЛАС; ПЛАС повинен мати титульний аркуш з підписами осіб, які його
розробляють, погоджують і затверджують.
5. Вимоги до розроблення аналітичної частини ПЛАС на
підприємствах зберігання й перероблення зернопродуктів
5.1. Розроблення аналітичної частини повинно відповідати
вимогам розділу 5 Положення щодо розробки планів локалізації та
ліквідації ( z0424-99 ) і цього Положення. Проведення аналізу вибухопожежної та пожежної небезпеки
підприємства, прогнозування сценаріїв виникнення аварій,
постадійний аналіз сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх
наслідків у ПЛАС повинні ґрунтуватися на аналізі
конструктивно-технологічних особливостей устаткування, приміщень
та споруд підприємства, вибухопожежної та пожежної небезпеки
виробничих процесів, міжгалузевої та галузевої нормативної
документації та рекомендацій, а також з урахуванням аналізу аварій
і НС та їх наслідків на аналогічних підприємствах.
5.2. Небезпечні чинники та їх вплив на персонал підприємства,
будівлі та технологічне обладнання 5.2.1. Вибухопожежна та пожежна небезпека підприємств із
зберігання й перероблення РС характеризується наявністю таких
чинників: великої кількості горючої РС та продуктів її переробки; здатності РС та продуктів її переробки створювати
вибухонебезпечні пилоповітряні, газоповітряні та гібридні
(комбіновані) суміші, вибухати; схильності РС до самозаймання або займання від джерела
запалення, можливості самостійного горіння після його вилучення; високого енергонавантаження промислового обладнання; самонагрівання РС внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і
зерна, що протікає в умовах обмеженого тепловідведення і високої
сорбційної здатності продукту. До самонагрівання схильні майже всі
види рослинної сировини, особливо недосушені; накопичення під час процесу самонагрівання, що передує
самозайманню РС, вибухонебезпечних газоповітряних сумішей оксиду
вуглецю, метану і водню, мінімальна енергія запалювання яких
набагато нижча, ніж для пилоповітряних сумішей. 5.2.2. Пожежонебезпечні властивості різних видів РС, наведені
у таблиці 1, визначаються їх здатністю до загоряння від сторонніх
джерел запалювання і до самозаймання, а у зваженому стані (у стані
аеросуспензії) - до вибуху.
Таблиця 1
-------------------------------------------------------------------------------------------- | Найменування | Температурні показники пожежної небезпеки | Схильність до | | матеріалу |-----------------------------------------------------| самозаймання | | |температура| при самозайманні | | | | займання, |-----------------------------------------+---------------------| | | град.C |температура| температура | температура |тепло-|хіміч-|мікро- | | | | тління, |самозаймання,|самонагрівання,| вого | ного |біоло- | | | | град.C | град.C | град.C | | |гічного| |--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------| |Рослинна | - | - | - | - | так | - | так | |сировина | | | | | | | | |(неперероблене| | | | | | | | |зерно пшениці)| | | | | | | | |--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------| |Макуха (лляна,| - | - | - | - | так | так | так | |соняшникова, | | | | | | | | |бавовникова) | | | | | | | | |--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------| |Борошно | 250 | 310 | 440 | - | так | - | - | |пшеничне | | | | | | | | |--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------| |Борошно житнє | 250 | 310 | 440 | 100 | - | - | - | |--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------| |Сіно | 204 | 204 | 333 | 70 | - | так | так | |--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------| |Комбікорм | 230 | 265 | 430 | 70 | - | так | так | |--------------+-----------+-----------+-------------+---------------+------+------+-------| |Солома | 200 | 212 | 310 | 80 | - | так | так | |пшенична | | | | | | | | --------------------------------------------------------------------------------------------
З точки зору пожежної небезпеки аеросуспензії
характеризуються такими показниками: нижня концентраційна межа
поширення полум'я (далі - НКМП), максимальний тиск вибуху
(далі - МТВ або Р ), максимальна швидкість наростання тиску
max (далі - МШНТ або dP /d(тау)), максимальний вибухонебезпечний
max
вміст кисню (далі - МВВК) і мінімальна енергія запалювання
(далі - МЕЗ). Показники пожежонебезпеки різних видів висушеної РС
дисперсністю (0-100) мкм наведено у таблиці 2.
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------ | Найменування | НКМП, | МТВ, | -1 |МВВК, |МЕЗ, | | | -3 | кПа | МШНТ, МПа·с | % | мДж | | | г·м | | | | | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Ячмінь дроблений | 47 | 645 | 11,4 | 10,5 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Кукурудза дроблена | 37 | 651 | 6,9 | 11,5 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Висівки пшеничні | 55 | 483 | 6,2 | 11,8 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Дріжджі кормові | 21 | 650 | 9,2 | 11,0 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Пшениця дроблена | 38 | 524 | 14,2 | 12,8 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Шрот соєвий | 49 | 637 | 12,5 | 16,0 | 8,9 | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Шрот соняшниковий | 40 | 532 | 9,4 | 11,3 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Шрот бавовниковий | 42,1 | 547 | 4,1 | 12,5 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Овес дроблений | 54,2 | 650 | 4,7 | 12,0 | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Просо дроблене | 36,2 | - | - | - | - | |--------------------+-------+------+---------------+------+-----| |Борошно пшеничне | 28,8 | 650 | 13,0 | 11,0 | 50 | ------------------------------------------------------------------
5.2.3. Основними ОПН та ПНО промислових підприємств, на яких
транспортується, переробляється та зберігається РС та продукти її
перероблення, є: приймально-відпускні пристрої для прийому та відпуску РС; силосні корпуси елеваторів, склади силосного типу, металеві
бункери й склади підлогові для безтарного зберігання, транспортні
галереї; цехи, відділення, блочно-модульні та агрегатні установки
виготовлення борошна, крупи, солоду, комбікормів і кормових
сумішей, насіння та кукурудзооброблювальні виробництва; підготовчі, підробіточні, дробильні відділення з очищення,
здрібнення солоду, зерна, лущення олієнасіння; відділення для розтарювання, зважування, просіювання борошна,
помелу цукру; зерносушильні установки, приймально-очищувальні і
сушильно-очищувальні башти, цехи відходів, пилу, очищення й
сортування мішкотари. 5.2.4. Потенційними джерелами запалювання РС та продуктів її
переробки, ініціювання вибухів пилоповітряних, газоповітряних або
гібридних сумішей є: відкрите полум'я; розжарені поверхні елементів конструкції, електрична дуга,
іскри, краплі розплавленого металу тощо під час проведення
вогневих робіт; іскри від ударів чи тертя; розжарені поверхні елементів
конструкції у разі несправності обладнання чи потрапляння в
обладнання металевих предметів, іскри в несправному
електрообладнанні; розряди статичної електрики; осередки самонагрівання зерна та зернопродуктів; високотемпературні агенти сушіння зерна, осередки загоряння в
зерносушарках. 5.2.5. Найпоширеніші місця та причини виникнення джерел
займання та вибухів у технологічних спорудах та будівлях такі: норії - пробуксовка, зворотний хід, перекошення та збігання
норійної стрічки, обривання та удари ковшів по викривлених трубах
норій, зношення підшипників вала приводного барабана або
редуктора, потрапляння сторонніх металевих предметів, розряди
статичної електрики на стрічках, порушення Правил безпечної
експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного
комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257
( z0011-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та Правил
будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок
НПАОП 40.1-1.32-01, затверджених наказом Міністерства праці та
соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 ( v0272203-01 )
(далі - НПАОП 40.1-1.32-01); турбоповітродувки (вентилятори) - потрапляння сторонніх
металевих предметів, зношення підшипників, удари та відрив
лопаток, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ) та
НПАОП 40.1-1.32-01 ( v0272203-01 ); зерносушарки - підвищення температури агента сушки та РС,
несправність автоматики; засміченість РС та обладнання; повітропроводи (аспіраційні, гравітаційні) - розряди
статичної електрики; матеріалопроводи (самопливи, пневмотранспорт) - розряди
статичної електрики; силоси і бункери - зберігання РС та продуктів переробки з
підвищеною вологістю та засміченістю, перевищення термінів
зберігання, невиконання очисних заходів перед завантаженням,
відсутність (несправність) приладів температурного та газового
контролю, проведення вивантаження РС, що самозагорялося, з
порушенням заходів безпеки; циклони - потрапляння сторонніх металевих предметів, розряди
статичної електрики; дробарки - потрапляння сторонніх металевих предметів, відрив
молотків, зношення підшипників, запресування РС, розряди статичної
електрики, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ) та
НПАОП 40.1-1.32-01 ( v0272203-01 ); вальцеві станки - потрапляння сторонніх металевих предметів,
перекошення вальців, розряди статичної електрики, порушення
НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ) та НПАОП 40.1-1.32-01
( v0272203-01 ); змішувачі - розряди статичної електрики, потрапляння
сторонніх металевих предметів, порушення НПАОП 40.1-1.01-97
( z0011-98 ) та НПАОП 40.1-1.32-01 ( v0272203-01 ); фільтри - розряди статичної електрики. 5.2.6. Наявність пилу в обладнанні, транспортних комунікаціях
та ємностях, виробничих та допоміжних приміщеннях дозволяє
розповсюджуватися пожежі такими шляхами: норії, скребкові транспортери, самопливи, пневмотранспорт; шахти, що використовуються для проходу норій; відкриті люки силосів, порожні силоси при зриві або
відсутності випускних воронок; вентиляційні та перепускні вікна між силосами; незаглушені патрубки, відкриті люки самопливів, норій та
іншого обладнання; повітропроводи аспірації, повітряного опалення та вентиляції,
вентшахти та пилові шахти аспірації; отвори в перекриттях, перегородках, дверних отворах, монтажні
отвори, гвинтові спуски; конвеєрні галереї і тунелі, що з'єднують окремі виробничі
будівлі, відпускні та приймальні пристрої. 5.2.7. До основних небезпечних чинників, що виникають при
аварії, належать: відкрите полум'я та високотемпературні продукти вибухового
горіння; уламки при руйнуванні обладнання, будівельних конструкцій та
споруд; надлишковий тиск у зоні вибуху та у прилеглих зонах; вибухові (ударні) хвилі; не придатне для дихання середовище. 5.2.8. Найбільш вибухонебезпечними є силоси і бункери. З
силосами та бункерами часто прямо пов'язані норії, дробарки та
інше вибухонебезпечне обладнання. При вибуху в силосі можливі
формування ударної хвилі та викид значних об'ємів
вибухонебезпечної суміші, полум'я та продуктів горіння у виробничі
приміщення, що призводить до подальших вибухів і руйнування
силосів. Руйнівна дія вибуху багатократно зростає у разі з'єднання
силосів між собою вентиляційними та перепускними вікнами. 5.2.9. При вибуховому згоранні пилоповітряної суміші,
газоповітряної або гібридної суміші в замкнутому об'ємі в
дефлограційному режимі тиск може підвищуватися від 700 до 900 кПа,
що перевищує його допустиме значення для устаткування і споруд
більше ніж у 10, а для будівельних конструкцій будівель - більше
ніж у 140 разів. Вражаюча дія ударної повітряної хвилі визначається в
основному надмірним тиском у фронті й області стиснення, часом дії
і швидкістю руху фронту хвилі. Виробничі будівлі зазнають
серйозних пошкоджень при тиску фронту ударної хвилі понад 5 кПа. 5.2.10. На ступінь травмування людей впливають величина
надмірного тиску фронту хвилі і швидкість переміщення області
стиснення. Вірогідність виникнення баротравм залежно від величини
надмірного тиску фронту хвилі наведена в таблиці 3.
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------ | Надмірний тиск, кПа | Вірогідність баротравм, % | |-----------------------------+----------------------------------| | 400 | 100 | |-----------------------------+----------------------------------| | 120 | 75 | |-----------------------------+----------------------------------| | 65 | 50 | |-----------------------------+----------------------------------| | 35 | 25 | |-----------------------------+----------------------------------| | 13 | 15 | |-----------------------------+----------------------------------| | 10 | 0 | ------------------------------------------------------------------
5.2.11. Газоподібні продукти вибухового горіння аеросуспензій
органічного пилу мають температуру понад 1000 град.C. Пряма
термічна дія продуктів вибухового горіння викликає опіки різних
ступенів. До важких травм призводить вдихання високотемпературних
токсичних газів, що утворюються при вибуху. Займання конструкцій
виробничих будівель і споруд сировини і готової продукції
внаслідок дії полум'я аеросуспензії, що горить, може викликати
розвиток пожежі, що призводить до додаткового матеріального збитку
й інших важких наслідків. Травмування людей можуть відбуватися при
руйнуванні виробничого устаткування, будівель, споруд, при
розльоті осколків і уламків устаткування, будівельних конструкцій
і споруд, при обваленні покриттів, перекриттів і стін будівель. 5.2.12. Під час аналізу небезпеки підприємства потрібно
визначати всі можливі аварійні ситуації і аварії. У випадку
існування на території підприємства із зберігання і перероблення
зерна та зернопродуктів інших ОПН та ПНО, що не пов'язані із
основним виробництвом (склади ПММ, газо- та продуктопроводи тощо),
необхідно розглядати сценарії розвитку аварії на них і оцінити
наслідки в межах єдиного ПЛАС, у тому числі за результатами
виникнення можливої ситуації внаслідок вторинної дії аварії. 5.2.13. За результатами аналізу максимально можливого рівня
виникнення й розвитку аварій та оцінки їх наслідків потрібно
встановити можливість переходу аварії на рівні "Б" та "В".
5.3. Методи виявлення процесів термічної активності РС 5.3.1. Класифікація існуючих методів виявлення термічної
активності РС наведена на рисунку 1 ( za303-10 ). Придатними для
практичного застосування є тепловий та газовий контроль. Найбільш
достовірним і рекомендованим до використання є газовий контроль. 5.3.2. Метод органолептичної групи "за запахом" заснований на
природній здатності людини розпізнавати запахи. Однак поява
сірководневих з'єднань, ефірних складових, що сприймаються людиною
за запахом, починається при порівняно високих температурах РС,
наближених до температури тління. Метод є суб'єктивним і не має
високої чутливості. 5.3.3. Прогресивним є метод, заснований на реєстрації
параметрів газоповітряного середовища у вільному об'ємі сховища.
Метод складається з реєстрації з'явлення або росту концентрації
газів, що несуть інформацію про теплові процеси в масиві сировини
("індикаторні гази"). Метод виявлення процесу термічної активності
РС у сховищах "за індикаторними газами" має порівняно з
термометруванням такі переваги, як стовідсотковий контроль об'єму
сховища і висока чутливість. Як індикаторні гази для виявлення
процесу на стадії самонагрівання можуть бути використані оксид або
діоксид вуглецю.
Рисунок 1. Класифікація методів виявлення
термічної активності РС.
( za303-10 ).
5.3.4. При розробці ПЛАС необхідно передбачити використання
методу "індикаторних газів" для виявлення процесу термічної
активності РС у силосах елеваторів і бункерах та попередження НС.
6. Вимоги до розроблення оперативних частин ПЛАС на
підприємствах зберігання й перероблення зернопродуктів
6.1. Складання кожної оперативної частини повинно відповідати
вимогам розділу 6 Положення щодо розробки планів локалізації та
ліквідації ( z0424-99 ) і цього Положення. Аналіз небезпеки підприємств зберігання та перероблення РС, а
також досвід ліквідації аварій на цих об'єктах свідчать про те, що
виникнення НС може супроводжуватися розвитком її в межах
підприємства, тобто на рівнях "А" і "Б". Наявність на території
підприємства ПНО та ОПН, що не пов'язані з основним виробництвом,
може викликати необхідність розгляду в ПЛАС аварії рівня "В". У
такому випадку слід дотримуватись вимог розділу 7 Положення щодо
розробки планів локалізації та ліквідації ( z0424-99 ).
6.2. При розробці оперативної частини потрібно передбачити
процедуру залучення працівників підприємства та населення до робіт
щодо локалізації і ліквідації аварії. Необхідною умовою є
узгоджені дії виробничого персоналу усіх залучених підрозділів і
служб, а також населення, спільні дії персоналу розташованих поруч
підприємств. В оперативній частині ПЛАС повинні бути визначені
конкретні заходи для кожного виду аварій. 6.2.1. При пожежі: 1) дії громадських формувань, що беруть участь у гасінні
пожежі, та персоналу підприємства (об'єкта); 2) способи і засоби ліквідації пожежі в початковій стадії; 3) заходи щодо попередження можливості подальшого вибуху
пилоповітряної, газоповітряної або гібридної сумішей; 4) режим відключення загальнообмінної вентиляції приміщення,
в якому виникла пожежа; 5) порядок використання первинних засобів пожежогасіння,
спеціальних протипожежних засобів і трубопроводів. 6.2.2. При вибуху: 1) дії громадських формувань, що беруть участь у ліквідації
наслідків вибуху, та персоналу підприємства (об'єкта); 2) заходи щодо попередження повторних вибухів; 3) заходи щодо попередження загорянь та пожеж; 4) заходи щодо гасіння осередків пожежі. 6.2.3. При виникненні осередків самозаймання в силосах
елеваторів, силосних корпусах, металевих бункерах: 1) дії громадських формувань, що беруть участь у ліквідації
самозаймання, та персоналу підприємства (об'єкта); 2) заходи щодо виявлення та уточнення місць осередків
самонагрівання і самозагоряння РС (способи і засоби); 3) способи і засоби для максимально можливої герметизації
сховища; 4) способи і засоби флегматизації вільного об'єму сховища; 5) порядок, способи і технічні засоби вивантаження продукту з
осередками тління (горіння) із сховищ та його гасіння в
підсилосному поверсі; 6) порядок, способи і засоби видалення вивантаженого продукту
з-під силосного приміщення; 7) способи та засоби охолодження корпусів металевих бункерів; 8) кількість та розташування місць розкриття стінок
суцільнометалевих сховищ і послідовність розкриття бічних вікон
для аварійного вивантаження сировини. 6.2.4. При інших аварійних ситуаціях: 1) дії громадських формувань, що беруть участь у ліквідації
аварійної ситуації, та персоналу підприємства (об'єкта); 2) заходи щодо попередження подальшого розвитку аварії; 3) заходи щодо рятування людей, які опинилися в зоні аварії; 4) заходи щодо попередження подальших вибухів; 5) заходи щодо попередження можливої пожежі.
6.3. В оперативній частині повинна бути зазначена процедура
проведення оцінки небезпеки і можливих наслідків аварій, зокрема: 6.3.1. Потенціал вибухонебезпеки технологічних блоків. 6.3.2. Оцінка наслідків аварій здійснюється за допомогою
математичного моделювання за всіма можливими сценаріями розвитку
аварій.
6.4. В оперативній частині повинні бути визначені ступінь
розвитку осередку загоряння і оцінка ступеня вибухонебезпечності
газоповітряного середовища. Це здійснюється шляхом відбирання й
аналізу газової проби з ємності сховища (за відсутності явних
ознак загрози руйнування конструкції) шляхом: 6.4.1. Проведення відбору проб. Здійснюється через
завантажувальний люк або вентиляційний отвір із трьох точок
всередині аварійного сховища: на відстані від 0,5 до 1 метра над
поверхнею насипу РС, із середньої частини вільного об'єму і на
відстані від 1 до 1,2 метра від кришки. 6.4.2. Оцінки газоповітряного середовища. Середовище
вважається вибухонебезпечним, якщо концентрація найбільш
вибухонебезпечного газу перевищує 50% його НКМП (нижні
концентраційні межі поширення полум'я: для моноксиду (оксиду)
вуглецю - 12,5%, для метану - 5,24%, для водню - 4,08%). 6.4.3. Контролю газоповітряного середовища. У період
ліквідації аварійної ситуації контроль газоповітряного середовища
всередині сховища слід передбачати та проводити не рідше 4 разів
на добу. 6.4.4. Прогнозування можливості утворення у порожнині сховища
вибухонебезпечної концентрації. Проводиться на весь період (час)
ведення ліквідаційних робіт виходячи з умов найбільш складної
аварії, яка визначена при розробці ПЛАС. Можливість настання
вибухонебезпечної ситуації визначається такою умовою:
I x (тау) >= 0,5 (фі) ,
Г max Н
де: I - інтенсивність виділення горючих газів, куб.м/с;
Г
(тау) - період (час) ведення робіт з ліквідації наслідків
max
аварії, с;
(фі) - НКМП найбільш вибухонебезпечного газу, г/куб.м.
Н
6.4.5. Визначення інтенсивності виділення горючих газів.
Проводиться шляхом відбирання й аналізу повторної проби
газоповітряного середовища через час (ДЕЛЬТА)(тау) (4-6 годин). Інтенсивність виділення горючих газів визначається таким
чином:
W
0
I = (K - K ) x ---------------, Г Г2 Г1 (ДЕЛЬТА)(тау)
n
де: K = S K - сумарна концентрація горючих і
Г1(2) i=1 Г1(2)i вибухонебезпечних газів у вільному об'ємі сховища W у першій і
0 другій пробах, г/куб.м;
W - вільний об'єм сховища, куб.м;
0
(ДЕЛЬТА)(тау) - час між відбиранням проб для аналізу, с.
6.5. В оперативній частині необхідно визначати зони
нагрівання металевих бункерів, які підлягають охолодженню водою. 6.5.1. За зону нагрівання слід вважати ділянку бокової
поверхні бункера, в центрі якої температура більше 90 град.C, а на
межі - на 50 град.C більше ніж температура навколишнього
середовища. Замір температури бокової поверхні бункера проводиться
до висоти завантаження бункера сировиною. 6.5.2. Вимірювання температури корпусних елементів доцільно
здійснювати за допомогою тепловізорної техніки, а в разі
використання контактного методу температурного контролю відстань
між точками заміру не повинна перевищувати 2 м. 6.5.3. Контроль за температурою корпусу сховища у період
ліквідації аварійної ситуації слід проводити не рідше ніж двічі на
добу.
6.6. В оперативній частині повинен бути визначений порядок
ліквідації процесів самонагрівання і самозаймання у зерносховищах
методом безпечного вивантаження, порядок дій персоналу
підприємства та підрозділів МНС по локалізації та ліквідації
аварій на підприємствах зберігання й перероблення РС тощо. 6.6.1. Для проведення робіт залучається необхідна за
розрахунками кількість людей. Перед усіма категоріями працівників,
що беруть участь у ліквідації, повинні бути поставлені конкретні
задачі; вони повинні бути ознайомлені з обстановкою на дільниці і
проінструктовані щодо вимог безпеки праці при виконанні
аварійно-рятувальних робіт. Відповідно до обстановки і характеру
робіт, що виконуються, кожна група забезпечується спецодягом,
засобами індивідуального захисту і зв'язку, а в робочих зонах
улаштовується гучномовний зв'язок. 6.6.2. При ліквідації аварійної ситуації, що викликана
процесами термічної активності РС, необхідно: здійснювати контроль газоповітряного середовища у порожнині
сховища, оцінку вибухонебезпечності та оцінку інтенсивності
виділення вибухопожежонебезпечних газів; визначити зони загазованості, що становлять небезпеку для
перебування людини; здійснювати контроль температури корпусних деталей бункера та
візуальну оцінку їх несучої спроможності, не допускати нагрівання
конструкції бункера вище критичної температури (відповідно до
паспорта заводу-виробника); у разі відсутності загрози вибуху проводити роботи з
вивантаження РС зі сховища; при неможливості вивантаження РС без флегматизації до
прибуття і розгортання основних сил проводити роботи щодо
локалізації аварії і зниження впливу (усунення) її небезпечних
чинників. 6.6.3. При розробці оперативної частини слід визначити всіх
учасників протиаварійних дій, а також їхні функції, ресурси,
обов'язки й ступінь участі.
6.7. Ліквідація процесів самонагрівання і самозаймання у
зерносховищах методом безпечного вивантаження наведена в
додатку 1.
6.8. Розрахунок потрібної кількості технічних засобів, що
використовуються при ліквідації аварійних ситуацій, наведений у
додатку 2.
6.9. В оперативній частині ПЛАС необхідно передбачити заходи
з рятування людей та ліквідації аварій. Вони повинні розроблятися
з урахуванням взаємного розміщення цехів, установок, інших
об'єктів та їх взаємозв'язку. 6.9.1. Заходи з рятування людей та ліквідації аварії повинні
передбачати: оповіщення посадових осіб та установ за списком; дії посадових осіб, відповідальних за евакуацію та рятування
людей, що опинилися в зоні аварії, процедуру надання їм першої
медичної допомоги; виклик підрозділів МНС, МВС, охорони здоров'я,
газопостачання, енергозабезпечення та інших аварійно-рятувальних
та комунальних служб при всіх видах аварій; оповіщення про аварію працівників підприємства та виведення
їх у безпечну зону; режим роботи систем енергопостачання та інших комунікацій на
підприємстві і аварійній дільниці (послідовність зупинення
обладнання, перекриття технологічних комунікацій, відключення
подачі на аварійну дільницю електроенергії, природного газу при
вибухах, пожежі тощо); використання засобів димо- та газовидалення; ліквідацію аварії у початковий період та попередження її
розвитку; порядок організації і роботи постів на шляхах до небезпечних
зон для контролю за пропуском у ці зони робітників, які беруть
участь у ліквідації аварії та рятуванні людей; забезпечення необхідною технікою (крани, бульдозери тощо) для
розбирання завалів будівельних конструкцій з метою рятування
людей, що опинилися в зоні аварії; організацію роботи транспорту для евакуації людей, а також
доставки до місця аварії рятувальників та необхідних матеріалів,
обладнання; організацію взаємодії з органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами та
організаціями під час ліквідації аварії. 6.9.2. Заходи щодо оповіщення про аварію працівників
підприємства та виведення їх у небезпечну зону передбачають: порядок та засоби оповіщення про аварію всіх працівників
підприємства. У першу чергу оповіщаються працівники аварійної та
суміжних з нею дільниць; дії посадових осіб, відповідальних за виведення людей із
аварійної зони. При цьому враховується, що виведення людей з
аварійної зони слід здійснювати найкоротшими шляхами, які повинні
бути обов'язково вказані в кожній позиції. 6.9.3. При вибухах, пожежах та загазованості приміщень усі
люди повинні бути виведені з будинків, споруд тощо.
6.10. В оперативній частині ПЛАС необхідно передбачити заходи
щодо ліквідації аварії у початковий період та попередження її
розвитку: 6.10.1. Дії відповідальних осіб щодо організації робіт з
ліквідації аварії. 6.10.2. Використання первинних та спеціальних засобів гасіння
пожеж, а також інших засобів ліквідації аварій. 6.10.3. Забезпечення резервного водопостачання. 6.10.4. Підготовку вантажно-розвантажувальних та транспортних
засобів для доставки до місця аварії матеріалів та обладнання.
6.11. До оперативної частини ПЛАС повинні бути додані: 6.11.1. Ситуаційний план підприємства із зазначенням
будинків, споруд, під'їзних шляхів і залізничних колій, водоймищ,
резервуарів, насосів, водопроводів, пожежних гідрантів, складів
аварійних резервів, паропроводів, повітропроводів, ємностей
легкозаймистих матеріалів тощо. 6.11.2. План підприємства, поповерхові плани будівель
підприємства, небезпечних щодо вибухів, пожеж та затоплення, з
нанесенням схеми оповіщення про аварії, шляхів евакуації
працівників у разі аварії. 6.11.3. Схеми електро- та газопостачання. 6.11.4. Розрахунок сил та засобів, необхідних для гасіння
пожежі, порядок проведення розвідки та ліквідації пожежі,
розстановка сил та засобів аварійно-рятувальних підрозділів. 6.11.5. Опис протипожежного захисту об'єкта. 6.11.6. Розрахунок первинних засобів пожежогасіння.
6.12. Місця розташування технічних засобів протиаварійного
захисту та ліквідації аварій, газової та температурної розвідок,
зв'язку і оповіщення, евакуаційних виходів і маршрутів евакуації,
шляхів під'їзду, ділянок для встановлення і маневрування
спецтехніки, безпечних зон для перебування людей повинні бути
позначені на плані виробництва та в блок-картах. Додатково можуть
зазначатися місця найбільш імовірного виникнення аварійних
ситуацій, розміри й межі потенційно небезпечних зон. На плані розташування обладнання слід зазначити місця
розміщення устаткування об'єкта із зазначенням технологічних
потоків, відсічної запірної арматури, систем протиаварійного
призначення, пультів (пристроїв) управління, автоматичних
сповіщувачів і засобів зв'язку, які безпосередньо стосуються
локалізації (ліквідації) аварії.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »