Про затвердження Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на [...]
Держжитлокомунгосп України; Наказ, Інструкція від 31.03.199724
Документ z0183-97, втратив чинність, поточна редакція — Скасування від 02.08.2004, підстава v0148508-04
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ
Н А К А З
N 24 від 31.03.97 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
19 травня 1997 р.
за N 183/1987
( Наказ скасовано на підставі Наказу Державного
комітету України з питань житлово-комунального
господарства
N 148 ( v0148508-04 ) від 02.08.2004 )
Про затвердження Інструкції з планування, обліку і
калькулювання собівартості робіт (послуг) на
підприємствах і в організаціях
житлово-комунального господарства
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду
N 139 ( z0748-01 ) від 27.06.2001 )
( Рішення про державну реєстрацію Наказу скасовано
на підставі Висновку Міністерства юстиції
N 4/27 ( v4_27323-04 ) від 14.06.2004 )

Згідно з дорученнями Кабінету Міністрів України від 11.04.96
N 22281/98, від 19.04.96 N 1517/96 та від 08.05.96 N 9337/98 з
метою запровадження єдиної методології планування, обліку і
калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в
організаціях житлово-комунального господарства та контролю за
собівартістю продукції на підприємствах і в організаціях
житлово-комунального господарства Н А К А З У Ю:
Затвердити Інструкцію з планування, обліку і калькулювання
собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях
житлово-комунального господарства, що додається.
Голова Комітету Г.І.Онищук
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра економіки Украіїи А.І.Даниленко
Заступник Голови Антимонопольного комітету О.І.Мельниченко
Заступник Міністра фінансів України А.В.Литвин
Затверджено
наказом Держжитлокомунгоспу України
від 31 березня 1997 року N 24
Інструкція
з планування, обліку і калькулювання собівартості
робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях
житлово-комунального господарства
( Дія Інструкції не поширюється на діяльність підприємств
водопровідно-каналізаційного господарства згідно з Наказом
Держбуду N 139 ( z0748-01 ) від 27.06.2001 )
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з планування, обліку і калькулювання
собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях
житлово-комунального господарства (далі - Інструкція) розроблена
відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ), Правил застосування Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою
Верховної Ради України від 27 червня 1995 року N 247/95-ВР. 1.2. Інструкція враховує особливості діяльності таких
підгалузей житлово-комунального господарства: водопровідно-каналізаційне господарство; теплове господарство; житлове господарство; міський електротранспорт. 1.3. Інструкція застосовується на підприємствах
(організаціях) житлово-комунального господарства незалежно від
відомчої підпорядкованості, форм власності і господарювання та на
підприємствах і організаціях інших галузей, що виконують роботи і
надають послуги, наведені в пункті 2 цієї Інструкції. У
структурних підрозділах підприємств, виділених в окрему
планово-облікову одиницю, що відносяться до інших галузей
господарства, крім галузей, вказаних в п.2 даної Інструкції
(промислові підрозділи, підсобні сільськогосподарські виробництва
тощо), застосовуються типові положення (інструкції) з планування,
обліку і калькулювання собівартості продукції робіт (послуг)
відповідних галузей (промисловість, будівництво, сільське
господарство тощо). 1.4. Собівартість робіт (послуг) - це вартісне вираження
витрат підприємства, пов'язаних з використанням у технологічному
процесі виконання робіт (надання послуг) природних ресурсів,
сировини, матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів,
інструменту, інвентаря, трудових і фінансових ресурсів, а також
інших витрат на виробництво і збут, включаючи встановлені державою
як обов'язкові відрахування податки і платежі. 1.5. Планування собівартості робіт (послуг) підприємств є
складовою частиною планування їх діяльності та являє собою систему
обґрунтованих техніко-економічних розрахунків, які відображають
величину витрат, що включаються до складу собівартості робіт
(послуг). Розрахунки планової собівартості окремих видів робіт (послуг)
використовуються для визначення потреби в оборотних коштах,
планування прибутку, формування цін тощо. 1.6. Облік собівартості - це своєчасне, повне і достовірне
відображення в бухгалтерському обліку фактичних витрат на
виробництво і реалізацію робіт (послуг). 1.7. Калькулювання собівартості - це визначення розміру
витрат у грошовому виразі на виробництво одиниці певного виду
робіт (послуг) по окремих видах витрат. За допомогою калькулювання
визначаються собівартість одиниці робіт (послуг), всього їх
обсягу, витрати на виробництво по окремих структурних підрозділах
підприємства (цехах, дільницях), по різних виробничих процесах і в
цілому по підприємству.
2. Групування витрат за економічними елементами
2.1. Витрати, що включаються до собівартості робіт (послуг),
групуються за такими елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів та нематеріальних активів; інші витрати.
2.2. До елементу "Матеріальні витрати" належать: 2.2.1. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням нових
видів робіт (послуг): - підвищені витрати на виробництво нових видів робіт (послуг)
в період їх освоєння; - витрати на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів
(пускові витрати), номенклатуру яких викладено в додатку N 2; - витрати на винахідництво і раціоналізацію, номенклатуру
яких викладено в додатку N 3. Витрати, передбачені цим підпунктом, відносяться на
собівартість освоєної продукції з початку її виробництва. 2.2.2. Витрати, пов'язані з використанням природної сировини,
плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах
затверджених лімітів, а також платежі за використання інших
природних ресурсів, за викиди і скиди забруднюючих речовин у
навколишнє середовище, розміщення відходів та інших видів
шкідливого впливу в межах лімітів. 2.2.3. Витрати некапітального характеру, пов'язані з
удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням
якості робіт (послуг), що проводиться в ході виробничого процесу. 2.2.4. Витрати на обслуговування виробничого процесу: - на матеріали, паливо, енергію та на її трансформацію і
подачу до місця споживання, на роботи і послуги виробничого
характеру, які виконуються сторонніми організаціями або
структурними підрозділами підприємства, що не належать до
основного виду його діяльності (виконання лабораторних аналізів,
перевірка приладів обліку, дослідження внутрішнього стану
трубопроводів тощо), на придбання інструментів, пристроїв та інших
засобів і предметів праці. Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до
собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів. Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів,
теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в
процесі виробництва робіт (послуг) і втратили повністю або
частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та
фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами
(зниженням виходу продукції) або використовуються не за прямим
призначенням, а також реалізуються на сторону. Зворотні відходи оцінюються: за зниженою ціною вихідного матеріального ресурсу (ціною
можливого використання), якщо відходи можуть бути використані для
власного основного або допоміжного виробництва, але з підвищенням
витрат, чи реалізовані стороннім підприємствам і організаціям; за новою ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи
реалізуються стороннім підприємствам і організаціям для
використання у виробництві іншої продукції. Вартість матеріальних ресурсів визначається, виходячи з ціни
їх придбання (без урахування податку на додану вартість, за
винятком передбачених законодавчими актами випадків), включаючи
націнки і комісійні винагороди постачальницьким та
зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж,
брокерські послуги, суми мита і митних зборів, витрат на
транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються
сторонніми організаціями. Витрати, пов'язані з доставкою (в тому числі з
вантажно-розвантажувальними роботами) матеріальних ресурсів
транспортом і персоналом підприємства, включаються до відповідних
елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці,
амортизація основних фондів, матеріальні витрати тощо); - проведення поточного ремонту, технічного огляду та
технічного обслуговування основних виробничих фондів, у тому числі
взятих в тимчасове користування за угодами оперативної оренди
(лізингу), за винятком їх реконструкції і модернізації; - контроль за виробничими процесами і якістю продукції
(робіт, послуг); - забезпечення правил техніки безпеки праці, пожежної і
сторожової охорони (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств
за пожежну та сторожову охорону), санітарно-гігієнічних та інших
спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації,
нагляду і контролю за діяльністю підприємств у встановленому
законодавством порядку; - забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям,
обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями та
спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством. 2.2.5. Поточні витрати, пов'язані з утриманням та
експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних
споруд, уловлювачів, фільтрів тощо), витрати на захоронення
екологічно небезпечних відходів, оплата послуг сторонніх
організацій за приймання, зберігання та знищення екологічно
небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші види поточних
витрат. 2.2.6. Витрати, пов'язані з управлінням підприємством,
перелік яких викладено в додатку N 6 (розділ 1). 2.2.7. До елементу "Витрати на оплату праці" належать витрати
на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені
згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці,
включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат. Перелік витрат, пов'язаних з виплатою основної та додаткової
заробітної плати, наведено у додатку N 1. 2.2.8. До елементу "Відрахування на соціальні заходи"
належать відрахування: - на державне (обов'язкове) соціальне страхування; - на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до
Пенсійного фонду України); - до Фонду сприяння зайнятості населення; - до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. 2.2.9. До елементу "Амортизація основних фондів та
нематеріальних активів" належать: - витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді
амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних
виробничих фондів за встановленими нормами і порядком; - витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді
амортизаційних відрахувань на надані в оперативну оренду основні
фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються
орендодавцем і використовуються ним виключно на повне відновлення
орендованої частки основних фондів. При цьому на собівартість
робіт (послуг) орендаря відноситься сума винагороди за
користування орендованими основними фондами та нараховані
амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів. Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення
нежитлового призначення включається до собівартості робіт (послуг)
в розмірі, визначеному угодами сторін, а по комунальній
власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими
органами державної виконавчої влади; - витрати, пов'язані зі зносом нематеріальних активів, у сумі
амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами,
розрахованими виходячи із їх первісної вартості та строку
корисного використання, але не більше десяти років безперервної
експлуатації або строку діяльності підприємства. Нематеріальні активи - це вартість об'єктів промислової та
інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав,
визнаних об'єктом права власності. До таких об'єктів та прав належать: винаходи, корисні моделі,
промислові зразки, знаки для товарів і послуг, торгові марки,
об'єкти авторських прав, програмне забезпечення обчислювальної
техніки, гудвіл, "ноу-хау" тощо. 2.2.10. До елементу "Інші витрати" належать: - витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад
у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом
загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні
маршрути міського пасажирського транспорту, організовані
відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами
(понад вартість, оплачену працівниками підприємства за діючими
тарифами на відповідний вид транспорту або сплачену за рахунок
прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на
перевезення працівників-інвалідів I і II груп до місця роботи і
назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту
загального користування; - витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені
законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам
середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які
закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця
роботи; - платежі з обов'язкового страхування майна підприємства, а
також життя окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві
відповідних видів робіт (послуг) безпосередньо на роботах з
підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених
законодавством; - витрати на оплату відсотків за фінансовими кредитами,
одержаними для поповнення власних оборотних коштів, а також для
придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для
поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну
кредитування, а також для сплати відсотків за комерційні кредити. Витрати на оплату відсотків за фінансовими кредитами,
одержаними та використаними на інші цілі, а також на оплату
відсотків за простроченими кредитами, не включаються до складу
собівартості робіт (послуг): - витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та
інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове
обслуговування; - витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів,
а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів; - витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно
підприємствам громадського харчування або використовуються
підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що
перебувають з підприємствами у трудових відносинах, витрати на
проведення поточного ремонту приміщень, на освітлення, опалення,
водопостачання та каналізацію, електропостачання, а також на
паливо для приготування їжі; - податки (за винятком податку на майно підприємств, що
вноситься до бюджету згідно з законодавством України, податку на
землю, що використовується у сільськогосподарському або
виробничому обороті, податку з власників транспортних засобів),
відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду,
позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих
науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і
виробництва нових видів робіт (послуг), які створюються за рахунок
відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду, а також
збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України,
постановами Верховної Ради України, указами Президента України,
декретами Кабінету Міністрів України; - виплати на відшкодування втрат здоров'я, що погіршилось
внаслідок виконання працівником трудових обов'язків; - витрати на оприлюднення річного звіту. Оприлюднення звітності - це офіційне подання бухгалтерської
звітності до органів Державної податкової адміністрації України,
Національного банку України, Фонду державного майна України,
Антимонопольного комітету України та інших установ і організацій,
які відповідно до законодавчих актів України уповноважені на
отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих
суб'єктів, а також офіційна публікація звітів (балансів) про
фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це
передбачено законодавством. - витрати на реалізацію продукції; - витрати на участь у виставках, ярмарках, вартість
безоплатно переданих зразків і моделей, представницькі витрати (на
організацію прийомів та інших офіційних заходів, включаючи оплату
праці обслуговуючого персоналу). До собівартості робіт (послуг)
зазначені витрати відносяться у розмірі, що не перевищує двох
відсотків від обсягів реалізації робіт (послуг) за звітний період
та в цілому за рік; - сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за
користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними
фондами; - витрати, пов'язані із сплатою відсотків за користування
матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг),
відшкодовуються щомісячно в розмірі, передбаченому договором, і
відображаються у складі собівартості робіт (послуг) в тому
періоді, за який їх нараховано.
3. Групування витрат за статтями калькуляції
3.1. Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією робіт
(послуг) на підприємствах (крім підприємств
міськелектротранспорту) з метою планування, обліку і калькулювання
собівартості робіт (послуг) групуються за такими типовими
статтями: 3.1.1. Сировина та матеріали. 3.1.2. Паливо для використання з технологічною метою. 3.1.3. Енергія для використання з технологічною метою. 3.1.4. Покупні ресурси (для підприємств і організацій
водопровідного та теплового господарств). 3.1.5. Роботи і послуги виробничого характеру сторонніх
підприємств і організацій. 3.1.6. Зворотні відходи (вираховуються). 3.1.7. Витрати на оплату праці. 3.1.8. Відрахування на соціальні заходи. 3.1.9. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням нових
потужностей виробництва. 3.1.10. Витрати на утримання та експлуатацію машин та
обладнання. 3.1.11. Загальновиробничі витрати. 3.1.12. Загальногосподарські витрати. 3.1.13. Позавиробничі (комерційні) витрати.
3.2. До статті "Сировина та матеріали" включається вартість
сировини та матеріалів, потрібних для виконання робіт (послуг) та
для забезпечення технологічного процесу (хімічні реагенти:
коагулянт, хлор, аміак, сіль, сульфовугілля, хімреактиви тощо). Витрати за статтею "Сировина та матеріали" включаються
безпосередньо до собівартості окремих видів робіт (послуг). 3.3. До статей "Паливо для використання з технологічною
метою" та "Енергія на технологічні цілі" відносяться витрати на
всі види палива та енергії, що безпосередньо витрачаються у
технологічному процесі виробництва робіт (послуг), як одержані від
сторонніх організацій, так і вироблені самим підприємством. 3.4. Витрати на паливо та енергію на технологічні цілі (рух
рухомого складу електротранспорту, виробництво теплової енергії,
гарячої води, її очищення і доставка, відведення стоків, робота
ліфтів) відносяться безпосередньо до собівартості робіт (послуг)
на основі показань контрольно-вимірювальних приладів. 3.5. Витрати на матеріали, паливо, енергію та інші
матеріальні ресурси формуються, виходячи з цін їх придбання,
включаючи витрати на транспортування, зберігання та доставку, які
здійснюються сторонніми організаціями. 3.6. До статті "Покупні ресурси" включається вартість води
(для підприємств водопровідного господарства) та теплової енергії
(для підприємств теплового господарства), придбаних у сторонніх
підприємств для подальшої доробки, очищення та реалізації
споживачам. Витрати на покупні ресурси відносяться безпосередньо до
собівартості робіт (послуг) на основі показань
контрольно-вимірювальних приладів та цін їх придбання. На підприємствах водопровідного і теплового господарств, які
не купують вказані ресурси, ця стаття витрат не застосовується. 3.7. До статті "Роботи і послуги виробничого характеру
сторонніх підприємств і організацій" включається вартість робіт
(послуг) виробничого характеру, які виконуються сторонніми
підприємствами і організаціями або структурними підрозділами
підприємства, що не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: - у житловому господарстві - експлуатація ліфтів, прибирання,
вивіз та знешкодження сміття; - у водопровідному та тепловому господарствах - користування
водо,- тепломережами сторонніх підприємств. 3.8. Вартість робіт (послуг) виробничого характеру
визначається виходячи з їх обсягів та цін (тарифів). 3.9. У статті "Зворотні відходи" відображається вартість
зворотних відходів, яка вираховується із загальної суми
матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції. Порядок оцінки зворотних відходів наведений в пункті 2.2.4
Інструкції. Відходи, які не використовуються,- не оцінюються. 3.10. До статті "Витрати на оплату праці" відносяться витрати
на виплату основної та додаткової заробітної плати, обчисленої
згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці і
визначеними колективним договором у вигляді тарифних ставок
(окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих
безпосередньо виконанням робіт (послуг). При визначенні собівартості окремих видів робіт (послуг)
заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідних
видів робіт (послуг), безпосередньо включається до їх
собівартості.
3.11. До статті "Відрахування на соціальні заходи"
включаються: 3.11.1. Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне
страхування. 3.11.2. Відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне
страхування (до Пенсійного фонду). 3.11.3. Відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення. 3.11.4. Відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення.
3.12. До статті "Витрати, пов'язані з підготовкою та
освоєнням нових потужностей виробництва" належать витрати: 3.12.1. На освоєння нових виробничих потужностей виробництва
(пускові витрати) (додаток N 2). 3.12.2. На винахідництво і раціоналізацію (додаток N 3).
3.13. Витрати, пов'язані з освоєнням нових потужностей
виробництва (пускові витрати), відносяться до витрат майбутніх
періодів і включаються до собівартості робіт протягом двох років з
початку введення потужностей в експлуатацію. До пускових витрат належать витрати на перевірку готовності
обладнання до введення його в експлуатацію шляхом комплексного
випробування (під навантаженням) усіх машин та механізмів
(експлуатаційна перевірка) з пробним виконанням робіт (наданням
послуг), передбаченим проектно-технічною документацією, наприклад
перед початком осінньо-зимового періоду, та налагодженням
устаткування (насосні станції, очисні споруди, водо-, тепломережі,
котельні тощо). Пускові витрати визначаються кошторисом з урахуванням
установленого режиму тривалості та інших умов пробної
експлуатації, а також освоєння об'єктів, що вводяться в дію. Погашення пускових витрат починається з місяця, наступного за
місяцем підписання акта про закінчення комплексного випробування і
пробної експлуатації об'єкта. 3.14. До витрат на винахідництво і раціоналізацію належать
витрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, на
виготовлення та випробування моделей та зразків за винахідницькими
і раціоналізаторськими пропозиціями, пов'язаними з основною
діяльністю підприємства, виплати авторських винагород, якщо вони
не є роялті. Витрати на винахідництво і раціоналізацію відносяться на
собівартість тих робіт (послуг) з початку їх виконання (надання),
до яких ці витрати належать. 3.15. До статті "Витрати на утримання та експлуатацію машин
та обладнання" належать витрати, пов'язані з утриманням та
експлуатацією виробничих машин та обладнання, номенклатуру яких
наведено в додатку N 4. Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання
розподіляються між видами робіт (послуг) пропорційно величині цих
витрат за годину роботи машин та обладнання і тривалості його
роботи при виконанні відповідного виду робіт (послуг). 3.16. До статті "Загальновиробничі витрати" належать витрати,
пов'язані з управлінням виробництвом, обслуговуванням виробничого
процесу, витрати палива та енергії на опалення виробничих
приміщень, службовими відрядженнями працівників виробничих
підрозділів, пов'язаними з виробничою діяльністю, відтворенням
основних фондів, удосконаленням технологій та організацією
виробничого процесу, ремонтом основних фондів, контролем за
виробничими процесами і якістю робіт. Загальновиробничі витрати кожного підрозділу включаються
тільки до собівартості робіт (послуг), що виконуються ним. Номенклатуру загальновиробничих витрат наведено в
додатку N 5. Загальновиробничі витрати розподіляються між об'єктами
калькулювання пропорційно до суми заробітної плати робітників,
зайнятих наданням відповідних робіт (послуг), або витрат на
утримання та експлуатацію машин та обладнання. 3.17. Загальна величина витрат на утримання та експлуатацію
машин та обладнання, а також загальновиробничих витрат
підприємства в цілому є сумою відповідних витрат структурних
підрозділів основного виробництва. Такі ж витрати допоміжних
виробництв включаються до собівартості продукції, робіт (послуг),
що виконуються (виробляються) допоміжними виробництвами
підприємства. 3.18. До статті "Загальногосподарські витрати" належать
витрати, пов'язані з управлінням підприємством, обслуговуванням
виробничого процесу, службовими відрядженнями працівників апарату
управління підприємства, пожежною та сторожовою охороною об'єктів
загальногосподарського призначення, природозбереженням,
підготовкою та перепідготовкою кадрів, сплатою податків, зборів та
інших обов'язкових платежів. Номенклатуру загальногосподарських витрат наведено в
додатку N 6. Загальногосподарські витрати розподіляються між об'єктами
калькулювання пропорційно до суми заробітної плати робітників,
зайнятих виконанням (наданням) відповідних робіт (послуг), або до
витрат на утримання та експлуатацію машин та обладнання. 3.19. До статті "Позавиробничі (комерційні) витрати" належать
витрати на реалізацію робіт (послуг), зокрема відшкодування витрат
за участь у виставках, ярмарках, вартість безоплатно переданих
зразків і моделей, представницькі витрати (на організацію прийомів
та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого
персоналу). На собівартість робіт (послуг) зазначені витрати
відносяться у розмірі, що не перевищує двох відсотків від обсягів
реалізації робіт (послуг) за звітний період та в цілому за рік. Витрати, що входять до складу позавиробничих (комерційних)
витрат, безпосередньо відносяться на собівартість відповідних
видів робіт (послуг). У разі неможливості такого віднесення вони
можуть розподілятися між окремими видами робіт (послуг), виходячи
з їх обсягу реалізації або виробничої собівартості робіт (послуг).
4. Планування і калькулювання собівартості
житлово-комунальних послуг
4.1. Планування собівартості житлово-комунальних послуг
здійснюється підприємствами галузі та їх структурними підрозділами
одночасно із розробленням їх загальних річних, квартальних, а при
необхідності,- місячних планів. Витрати на виконання робіт (послуг) у вартісному вираженні
формують їх собівартість. Цей показник є одним з найважливіших
економічних показників господарської діяльності підприємства
(організації). У ньому відображаються всі фактори, які мають вплив
на ефективність діяльності кожного суб'єкта виробництва. 4.2. Планування собівартості виконання робіт, надання послуг
підприємства здійснюють, виходячи з умов своєї діяльності та
згідно з цією Інструкцією. При цьому планова собівартість робіт
(послуг) може визначатись як по підприємству в цілому, так і по
окремих структурних підрозділах. 4.3. Розробці плану з собівартості на підприємстві передує
всебічний і об'єктивний аналіз його виробничо-господарської
діяльності за попередні періоди. Особлива увага звертається на
визначення величини і причин виникнення витрат, не обумовлених
нормальною організацією виробничого процесу. 4.4. Планування собівартості може здійснюватися нормативним
методом, при якому розмір витрат по кожній їх складовій
визначається на підставі визначених законодавством України
(відповідними нормативними актами), а також прийнятих на
підприємстві норм використання сировини, матеріалів, палива тощо,
норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат по управлінню і
обслуговуванню виробництва та норм на інші елементи витрат на
виробництво. Лише по окремих елементах витрат, по яких неможливе їх
об'єктивне нормування, планування проводиться на підставі
фактичних витрат за попередні роки, кошторисів цих витрат або
інших факторів. 4.5. Наявність усього комплексу вказаних норм і нормативів на
підприємстві є обов'язковою умовою його функціонування. 4.6. Планова собівартість по підприємству в цілому і його
структурних підрозділах визначається техніко-економічними
розрахунками за статтями витрат на підставі технічних норм,
нормативів, інших параметрів виробничого процесу, що фіксуються
технічною документацією із урахуванням економічних умов
виробництва, умов оплати праці, цін на ресурси, нормативів
платежів і зборів, іншими факторами, які визначаються законами та
обов'язковими нормативними актами.
4.7. Вихідними даними для проведення цих техніко-економічних
розрахунків є: 4.7.1. Планові обсяги виконання робіт (послуг) в натуральному
і вартісному виразі. 4.7.2. Норми витрат матеріальних ресурсів для виконання робіт
(послуг) і розрахунки потреби в ресурсах у натуральному виразі. 4.7.3. Договори на постачання матеріальних ресурсів,
необхідних для обслуговування виробництва, в яких зазначені умови
їх виконання та оплати. 4.7.4. Норми затрат праці, розрахунки чисельності та
професійного складу робітників, умови оплати їх праці, що
визначаються колективними договорами і контрактами. 4.7.5. Економічні нормативи і норми: амортизаційних
відрахувань, відрахувань на соціальні заходи, податків, зборів та
інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством тощо. 4.7.6. Плани організаційно-технічних заходів щодо технічного
переоснащення та удосконалення організації виробництва, економії
матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці, спрямовані
на усунення зайвих витрат і втрат.
4.8. У разі зміни протягом року плану виробництва робіт
(послуг), цін на них та на матеріальні ресурси, індексації
заробітної плати тощо планова собівартість підлягає уточненню.
4.9. Зведений план собівартості робіт (послуг) підприємств
житлово-комунального господарства складається на підставі таких
розрахунків: 4.9.1. Витрат на сировину, матеріали, паливо, енергію, інші
матеріальні ресурси в основному виробництві. 4.9.2. Витрат на покупну продукцію (використовується на
підприємствах водопровідного та теплового господарств щодо води та
теплоенергії, придбаних у сторонніх підприємств). 4.9.3. Витрат на роботи (послуги) виробничого характеру
сторонніх підприємств і організацій. 4.9.4. Основної та додаткової заробітної плати робітників,
зайнятих у виробництві робіт (послуг), з відрахуванням на
соціальне страхування. 4.9.5. Кошторисів витрат (калькуляцій собівартості продукції)
структурних підрозділів допоміжного виробництва. 4.9.6. Кошторисів витрат, пов'язаних з підготовкою та
освоєнням нових потужностей виробництва (пускових витрат). 4.9.7. Кошторисів витрат на утримання та експлуатацію машин
та обладнання. 4.9.8. Кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських
витрат. 4.9.9. Кошторису позавиробничих (комерційних) витрат.
4.10. Розрахунок витрат на сировину, матеріали, технологічне
паливо та енергію в основному виробництві складається на основі
даних про обсяги виробництва у планованому періоді, технічно
обгрунтованих норм витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на
одиницю робіт (послуг), установлених для планованого року з
урахуванням передбачених у плані змін у використанні техніки,
технології та в організації виробництва. Сума витрат на матеріальні ресурси зменшується на вартість
відходів (за ціною їх можливого використання або реалізації).
4.11. Розрахунок вартості зворотних відходів може
проводитись: 4.11.1. За вартістю використання, якщо відходи можуть бути
застосовані для власного основного або допоміжного виробництва чи
реалізовані на сторону з урахуванням втрат частини споживчої
якості. 4.11.2. За новою ціною, якщо відходи реалізуються стороннім
підприємствам (організаціям) як повноцінна сировина (матеріали). Відходи, які не можуть бути використані на самому
підприємстві (організації) або реалізовані на сторону, не
оцінюються.
4.12. Розрахунок витрат на покупні ресурси (вода і тепло,
придбане у сторонніх організацій для підприємств і організацій
водопровідного та теплового господарств) проводиться на підставі
запланованих обсягів реалізації послуг, існуючих потужностей
власного виробництва, тарифів на зазначені види матеріальних
ресурсів та умов укладених договорів на їх поставку. Витрати на технологічну обробку покупних ресурсів
враховуються у відповідних статтях калькуляції. 4.13. Розрахунок витрат на роботи (послуги) виробничого
характеру сторонніх підприємств і організацій здійснюється на
підставі запланованих обсягів їх проведення (надання), цін і
тарифів на них, а також умов укладених договорів на їх проведення. 4.14. На підприємствах, де обсяг витрат на роботи та послуги
виробничого характеру незначний, ця стаття може не
використовуватись, витрати на них враховуються в залежності від
характеру робіт за статтями "Сировина та матеріали", "Паливо",
"Енергія" тощо. 4.15. Витрати на оплату праці плануються відповідно до
штатного розкладу, норм трудових витрат на проведення кожного виду
робіт та нормативів обслуговування, тарифних ставок, відрядних
розцінок, посадових окладів, надбавок і доплат, які передбачені
чинним законодавством і обумовлені колективним договором, а також
до витрат на оплату праці позаштатних працівників. Сума основної заробітної плати робітників за відрядною
оплатою праці розраховується виходячи з планового обсягу виконання
робіт та надання послуг, установленої трудомісткості (норм
виробітку) та відрядних розцінок і середньої годинної (денної)
тарифної ставки. Сума основної заробітної плати робітників за погодинною
оплатою праці визначається виходячи з їх планової чисельності та
середньої тарифної ставки або посадового окладу. 4.16. Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне
страхування, до Фонду зайнятості населення, до Фонду ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи і на державне (обов'язкове)
пенсійне страхування (до Пенсійного фонду) з віднесенням до
собівартості робіт (послуг) здійснюється за встановленими
законодавством нормами з урахуванням розміру витрат на оплату
праці, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян. 4.17. Кошториси витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням
нових потужностей виробництва (видів послуг) складаються на кожний
вид робіт (послуг) незалежно від джерела відшкодування цих витрат
(фонду розвитку виробництва, оборотних коштів, спеціальних
інвестицій). Ці кошториси складаються на основі графіків роботи,
нормативів витрат на технічну й технологічну підготовку надання
послуг, умов технічної документації та нормативів проведення
пускових робіт, договорів з іншими організаціями тощо. Окремі
кошториси узагальнюються в зведеному кошторисі витрат, пов'язаних
з підготовкою та освоєнням нових видів надання послуг, що
затверджується керівником підприємства. При складанні кошторису вартості робіт (послуг), що одержана
в період комплексного випробування і відповідає встановленим
стандартам або технічним умовам, вартість відходів вираховується
із загальної суми пускових витрат. Окремі кошториси узагальнюються у зведеному кошторисі витрат,
пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва, що
затверджується керівником підприємства. 4.18. Витрати на освоєння нових потужностей надання робіт
(послуг) залежно від характеру виконуваних робіт або прямо
відносяться з рахунків заробітної плати, матеріалів на рахунок
"Витрати майбутніх періодів", або попередньо враховуються на
бухгалтерських рахунках виробництва з використанням відповідних
документів (замовлень), що випускаються для цього (перепланування,
перестановка і налагодження машин та обладнання тощо), і з цих
рахунків перераховуються на рахунок "Витрати майбутніх періодів".
4.19. Кошториси витрат на утримання та експлуатацію машин та
обладнання складаються структурними підрозділами основного
виробництва за відповідними статтями витрат, перерахованими у
додатку N 4. Кожна стаття кошторису обґрунтовується плановими
розрахунками, вихідними даними для яких є: 4.19.1. Планований склад машин, обладнання та транспортних
засобів, який визначається виходячи з норм їх використання і
планованого обсягу виробництва. 4.19.2. Нормативи витрат силової енергії за окремими видами
машин та обладнання і середні ціни (собівартість) окремих видів
енергії. 4.19.3. Норми витрат покупних матеріалів для експлуатації і
ремонту машин та обладнання, включаючи запасні частини, мастильні
та обтиральні матеріали. 4.19.4. Норми амортизаційних відрахувань. 4.19.5. Нормативи обслуговування та ремонту машин, обладнання
та транспортних засобів допоміжними робітниками. 4.19.6. Розрахунки розподілу робіт (послуг) допоміжних
структурних підрозділів. 4.19.7. Розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних
предметах та інструментах, їх зносу та витрат на ремонт і
відновлення.
4.20. Загальновиробничі та загальногосподарські витрати
плануються на підставі планових кошторисів цих витрат. Для розрахунку кошторисів загальновиробничих і
загальногосподарських витрат вихідними даними є: 4.20.1. Структура організації управління підрозділами і
підприємством у цілому та їх штатні розклади. 4.20.2. Норми витрат палива та енергії для опалення,
освітлення та інших господарських потреб. 4.20.3. Норми витрат матеріалів на утримання і ремонт
будинків і споруд. 4.20.4. Норми зносу малоцінного і швидкозношуваного
господарського інвентаря. 4.20.5. Норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення
основних виробничих фондів та знос нематеріальних активів. 4.20.6. Кошторис витрат на поточний ремонт основних фондів. 4.20.7. Кошторис витрат на охорону праці. 4.20.8. Кошторис витрат на проведення випробувань, дослідів і
досліджень. 4.20.9. Розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних
цехів. 4.20.10. Кошторис витрат на винахідництво і раціоналізацію. 4.20.11. Кошторис витрат на утримання пожежної і сторожової
охорони або оплата послуг сторонніх підприємств за пожежну та
сторожову охорону. 4.20.12. Кошторис витрат на виробничу практику і підготовку
кадрів. 4.20.13. Розміри податків, зборів та інших обов'язкових
платежів, передбачених законодавством. 4.20.14. Відсотки за фінансові кредити (крім прострочених),
одержані для поповнення власних обігових коштів, а також для
придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для
поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну
кредитування; відсотки за товарні і комерційні кредити; відсотки
за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду тощо. Обсяг загальновиробничих і загальногосподарських витрат
визначається підсумовуванням витрат по кожній їх складовій.
4.21. Позавиробничі (комерційні) витрати визначаються на
основі плану проведення відповідних заходів та їх кошторисів. 4.22. На підставі розрахунків витрат по кожній статті, а
також усіх структурних підрозділів підприємства складається
зведений кошторис витрат на виробництво, який визначає повну
собівартість виконання робіт (надання послуг) підприємства
(організації житлово-комунального господарства). 4.23. Абсолютна величина витрат на виробництво робіт (послуг)
(собівартість) визначається сумою витрат по кожній складовій на
планований або за звітний періоди. 4.24. Планова калькуляція являє собою розрахунок планової
собівартості одиниці робіт (послуг), здійснений за статтями
витрат. Планова калькуляція складається на рік з розподілом за
кварталами. Планова калькуляція собівартості робіт (послуг), що
виробляється на нових потужностях, складається виходячи з
проектних показників. 4.25. Основою складання планової калькуляції на підприємстві
(організації) є технічно обґрунтовані норми витрат матеріалів і
трудових витрат, стандарти та технічні умови, встановлені для
конкретного виду робіт (послуг). Ці норми визначаються на основі
діючих (або очікуваних) на початок планового періоду нормативів з
урахуванням економічної ефективності розроблених заходів для
подальшого вдосконалення виробництва. 4.26. Калькуляційна одиниця продукції повинна відповідати
одиниці вимірювання, прийнятій у стандартах або технічних умовах
на відповідний вид робіт (послуг) і в плані їх виробництва в
натуральному вираженні. Якщо в плануванні використовуються дві
одиниці вимірювання кількості робіт (послуг), калькуляційною
одиницею є одна із цих одиниць. Собівартість одиниці робіт
(послуг) в другому вимірюванні визначається в цілому, без
виділення окремих статей витрат. Калькуляційною одиницею для водопровідно-каналізаційного
господарства є один кубометр води та один кубометр стічних вод;
для підприємств теплового господарства - одна гігакалорія тепла;
для підприємств міськелектротранспорту - одне пасажироперевезення;
у житловому господарстві - один кв.метр загальної площі житлових
будинків. 4.27. У плановій калькуляції, окрім розміру собівартості
робіт (послуг), наводиться сума прибутку, податок на добавлену
вартість, встановлена відпускна (договірна) ціна. 4.28. Калькулюватися може також продукція, роботи (послуги)
допоміжних виробництв. 4.29. Перелік калькуляційних одиниць продукції і послуг
допоміжних виробництв установлюється з урахуванням прийнятих
одиниць вимірювання у відповідних спеціалізованих підприємствах,
для того щоб досягалося зіставлення собівартості однакової
продукції, що виробляється спеціалізованими підприємствами і
допоміжними виробництвами підприємств інших галузей. 4.30. У зв'язку з тим, що більшість підприємств
житлово-комунального господарства виконує один вид робіт або
послуг (житлово-експлуатаційні організації, водопостачальні,
каналізаційні підприємства, трамвайні чи тролейбусні депо,
підприємства теплових мереж) і у них не буває незакінченого
технологічного циклу, калькулювання собівартості продукції
проводиться простим методом. При цьому методі собівартість робіт (послуг) визначається
прямим підсумовуванням усіх витрат за планований або звітний
періоди. Собівартість одиниці робіт (послуг) при застосуванні
вказаного методу визначається діленням усієї суми витрат на обсяг
робіт (послуг) у натуральному вираженні.
4.31. У разі необхідності розподілу комплексних статей витрат
між окремими видами робіт (послуг) (водопровідно-каналізаційні,
теплові підприємства, трамвайно-тролейбусні депо) застосовується
пропорційний принцип їх розподілу, а саме відповідно до: 4.31.1. Обсягу витрат на оплату праці робітників, зайнятих у
основному виробництві. 4.31.2. Обсягів виконання робіт (послуг) у натуральному
виразі. 4.31.3. Вартості основних виробничих фондів.
4.32. До основного виду діяльності підприємств теплового
господарства відносяться виробництво, розподіл і збут теплової
енергії. В окремих підприємствах теплових мереж може бути тільки
розподіл і збут теплової енергії. 4.33. У зв'язку з різким зменшенням обсягів виробництва та
витрат на нього теплоенергетичних підприємств в літній період вони
при плануванні собівартості повинні передбачати такі зміни. При
цьому калькулювання проводиться у розрахунку на рік, а фактичні
витрати включаються у собівартість теплової енергії того звітного
періоду, в якому вони здійснені. 4.34. Планування та облік витрат, що формують собівартість
роботи трамвайних і тролейбусних господарств, проводиться на
основі виробничого процесу, режиму роботи рухомого складу та
прогнозованих обсягів перевезення пасажирів.
5. Бухгалтерський облік витрат на надання
житлово-комунальних послуг
5.1. Бухгалтерський облік витрат підприємств
житлово-комунального господарства повинен забезпечити формування
повної достовірної інформації для визначення собівартості робіт
основного виробництва (а також послуг, наданих допоміжними
виробництвами) та контроль за використанням матеріальних ресурсів
і грошових коштів.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »