Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на [...]
Національний банк; Постанова, Положення від 16.12.2002508
Документ z0174-03, чинний, поточна редакція — Редакція від 15.08.2011, підстава z0935-11
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

                                                          
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
16.12.2002 N 508
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 лютого 2003 р.
за N 174/7495

Про затвердження Положення про порядок
здійснення банками операцій з векселями
в національній валюті на території України
{ Додатково див. Постанову Господарського суду
N 38/329-А ( v_329805-06 ) від 12.09.2006 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Національного банку
N 301 ( z1001-07 ) від 17.08.2007
N 457 ( z1249-10 ) від 08.10.2010
N 154 ( z0935-11 ) від 18.05.2011 }
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк
України" ( 679-14 ) та у зв'язку з прийняттям Закону України "Про
обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) Правління Національного банку
України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити Положення про порядок здійснення банками
операцій з векселями в національній валюті на території України
(додається).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління
Національного банку України від 28.05.99 N 258 ( v0258500-99 )
"Про затвердження Положення про операції банків з векселями" (із
змінами).
3. Департаменту платіжних систем після державної реєстрації в
Міністерстві юстиції України довести це Положення до відома
територіальних управлінь Національного банку України та банків
України для використання в роботі. Банкам довести зазначене Положення до відома своїх клієнтів.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
територіальні управління Національного банку України.
5. Постанова набирає чинності через 10 днів після її
державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Голова В.С.Стельмах

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
16.12.2002 N 508
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 лютого 2003 р.
за N 174/7495

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок здійснення банками операцій
з векселями в національній валюті на території України

Це Положення розроблене відповідно до Уніфікованого закону
про переказні векселі та прості векселі ( 995_009 ), Законів
України "Про цінні папери та фондовий ринок" ( 3480-15 ), "Про
державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"
( 448/96-ВР ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ),
"Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про платіжні системи
та переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ), "Про обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ), інших законів і нормативно-правових актів,
що регулюють вексельний обіг. { Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 457 ( z1249-10 ) від 08.10.2010 }
1. Загальні положення
1.1. Положення встановлює загальні правила, порядок
проведення і здійснення банками операцій з векселями, що видані та
підлягають оплаті на території України в національній валюті.
1.2. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні: аваліст - юридична або фізична особа, яка гарантує оплату
векселя; аваль - вексельне поручительство, за яким особа (аваліст),
яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником
векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом
зобов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами
"вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням,
оформляється на векселі або на алонжі, підписується авалістом; авалювання - оформлення юридичною або фізичною особою авалю
за векселем, тобто прийняття зобов'язання оплатити вексель
повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб у
разі неоплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги
одержати платіж за векселем у строк; акцепт векселя - напис платника на переказному векселі
(тратті) про згоду на оплату; акцептант векселя - юридична або фізична особа, яка акцептує
(підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов'язання здійснити
платіж за переказним векселем під час настання строку платежу; алонж - аркуш паперу, що додається до векселя для додаткових
індосаментів (передатних записів), якщо на зворотному боці векселя
вони не вміщуються. Перший передатний запис на алонжі робиться
впоперек з'єднання векселя і додаткового аркуша, тобто таким
чином, щоб він починався на векселі й закінчувався на алонжі. На
алонжі можна також оформляти аваль; банк інкасувальний - будь-який банк, крім банку-ремітента,
який бере участь в операції з інкасування векселя; банк-пред'явник - інкасувальний банк, який здійснює
пред'явлення векселів і супровідних документів платнику; банк-ремітент - банк, якому комітент доручив операцію з
інкасування векселя; безперервність ряду індосаментів - послідовний ряд
індосаментів, через який кожний індосат отримує вексель за
індосаментом на власне ім'я, бланковим індосаментом або
індосаментом на пред'явника; бенефіціар - юридична або фізична особа, на користь якої
здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу
за векселем; векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала
простий або переказний вексель; векселедержатель - юридична або фізична особа, яка володіє
векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або
індосований на пред'явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи
на підставі інших законних прав; векселедержатель перший - особа, на ім'я якої виписано
переказний вексель і за наказом якої слід сплатити певну суму
грошей за цим векселем; вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове
зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену
суму грошей власнику векселя (векселедержателю); вексель доміцильований - вексель, у якому зазначене місце
оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя; вексель іногородній - вексель, який підлягає оплаті в іншому
населеному пункті ніж місцезнаходження векселедержателя; вексель місцевий - вексель, який підлягає оплаті в
місцезнаходженні векселедержателя; вексель опротестований - вексель, щодо якого векселедержатель
нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту
цього векселя; вексель переказний - вексель, який містить письмовий наказ
однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у
зазначений строк визначену суму грошей третій особі; вексель простий - вексель, який містить зобов'язання
векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей
власнику векселя (векселедержателю); врахування векселя - придбання банком векселя до настання
строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з
дисконтом; врахування векселя безоборотне - різновид врахування, за
якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем
осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред'явником у тексті
індосаменту безоборотного застереження (здійснення безоборотного
індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред'явником без
вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на
пред'явника; врахування векселя з реверсом - різновид врахування, за якого
пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити
враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі
настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування
векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і
є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами.
Від звичайного врахування врахування з реверсом відрізняється тим,
що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов'язана за
векселем особа-платник, а пред'явник, який підписує реверс і
викуповує вексель; дамно - комісія банку за інкасування іногородніх векселів; дисконт - винагорода, що беруть банки під час врахування
векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення
терміну їх сплати; довіритель - юридична або фізична особа, яка передає банку
повноваження власника щодо належних їй векселів відповідно до умов
договору, укладеного між ними; доміциліант - платник за векселем, який уповноважує
доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції -
місцезнаходженні доміциліата. Місцезнаходження платника і
доміциліата різні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати
особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від
місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем),
належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних
векселях; доміциліат - особа, яка є особливим платником за векселем за
дорученням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи
і доміциліанта різні; доміциляційна формула - напис на векселі, що обумовлює
особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження
особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється
векселедавцем; доміциляція векселя - призначення за векселем особливого
місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка
зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення
доміциляційної формули. Під час складання векселя векселедавець
може зазначити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка
оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не
зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він
цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у
місці доміциляції; зберігання векселів - здійснення банком за дорученням, від
імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями на
підставі одержаних від векселедержателя інструкцій; зберігання векселів відкрите - зберігання векселів шляхом
подання в банк супровідного векселя доручення на зберігання з
точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями; зберігання векселів закрите - зберігання векселів шляхом
надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку
без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями; індосамент, передатний напис, жиро - особливий (спеціальний)
передатний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші
(алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої
особи; індосамент векселя безоборотний - форма індосаменту, за якої
індосант перед своїм підписом робить напис: "без обороту на мене"
або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути
пред'явлення до нього претензій у разі неоплати векселя
зобов'язаною за ним особою; індосамент векселя бланковий - форма передавання векселя, за
якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить
підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. Бланковий
індосамент стає передатним індосаментом, виконаним на ім'я
визначеної особи завдяки такому запису над індосаментом:
"заплатити за наказом такої-то особи" або здійсненню іншого
рівнозначного напису; { Абзац тридцять восьмий пункту 1.2 глави 1
із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
N 301 ( z1001-07 ) від 17.08.2007 } індосамент векселя, виконаний на ім'я визначеної особи
(іменний індосамент), - форма індосаменту, за якої індосант, який
передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або
фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та
застереження "не наказу"; індосамент векселя заставний - форма індосаменту, за якої
забороняється подальше передавання векселя, що видається під
заставу; індосант - юридична або фізична особа, яка володіє векселем і
здійснює передатний напис (індосамент); інкасо документарне - інкасування векселів із супровідними
документами; інкасування (інкасо) векселя - здійснення банком за
дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання
платежу; інкасо чисте - інкасування векселів без супровідних
документів; клієнт - будь-яка юридична або фізична особа, яка
користується послугами банку; комітент - юридична або фізична особа, яка доручає банку
здійснити операцію з векселем на підставі укладеної угоди з
банком; копія векселя - письмове відтворення векселя з усіма його
частинами і подробицями як з лицьового, так і зі зворотного боків.
Копія виготовляється і засвідчується векселедержателем; платіж за векселем - операція, за якої оплату векселя
здійснює платник або інша уповноважена особа або в порядку
регресу, або в порядку посередництва, або в порядку
поручительства; платник (трасат) - юридична або фізична особа (боржник,
платник), яка зобов'язана(ий) сплатити за переказним векселем
(траттою); платник особливий - юридична або фізична особа, яка має
здійснити платіж за векселем за дорученням, за рахунок і від імені
іншої особи - платника за векселем; погашення векселя - здійснення платежу за векселем
векселедавцем (платником); порто - сума для відшкодування поштово-телеграфних видатків
банку за пересилання векселя, яка стягується з векселедавця за
векселем з платежем не за місцем його врахування; право регресу - право зворотної вимоги. Законний
векселедержатель має право в разі неможливості отримати платіж за
векселем у строк притягнути кожного, хто поставив свій підпис на
векселі, до відповідальності та вимагати сплати вексельної суми
від кожного з них; пред'явлення векселя для платежу - дія, під час якої
векселедержатель (особа з вексельними повноваженнями) пред'являє
векселедавцю (акцептанту) вексель до платежу (оплати); придбання векселя - одержання векселя у власність через
купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або дарування,
спадщину або іншу угоду, результат якої - майнове право на
вексель; примірник векселя - один з векселів, які в сукупності
становлять комплект переказного векселя. Усі примірники мають
ідентичний зміст і самостійний обіг, разом з тим усі примірники
становлять одне вексельне зобов'язання. У тексті примірника
векселя зазначається його порядковий номер: перший (прима), другий
(секунда), третій (терція) тощо; в іншому разі кожний примірник є
самостійним векселем. Примірники виготовляються трасантом; принципал - основна особа (боржник) у борговому зобов'язанні; протест - офіційно засвідчена вимога щодо здійснення
встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і
свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчить про
ухиляння від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про
настання певних правових наслідків; реверс - це письмове зобов'язання пред'явника викупити
векселі до настання їх строку та/або в разі настання (ненастання)
певних обставин. За допомогою реверсу векселі відчужуються і
тимчасово передаються банку; регресант - юридична або фізична особа, яка пред'являє
зворотну вимогу до іншої особи щодо відшкодування збитків, яких
перша особа зазнала на користь другої (наприклад, здійснила оплату
векселя); реквізити векселя - обов'язкові відомості, що має містити
вексель відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі
та прості векселі; ремітент - перший векселедержатель переказного векселя,
особа, на користь якої виданий переказний вексель; сума векселя повна - сума, яка підлягає сплаті за векселем, з
врахуванням обумовлених у тексті векселя відсотків; трасант - векселедавець переказного векселя; трасування - видача переказного векселя на трасата; цесія - поступка вимоги або передавання вимоги в зобов'язанні
іншій особі. Усі інші терміни, що вживаються в цьому Положенні,
використовуються в значенні, визначеному законодавством України.
2. Складання векселів та заповнення їх реквізитів
2.1. Банки здійснюють операції з простими та переказними
векселями за умови складання векселів у документарній формі на
бланках з відповідним ступенем захисту та заповнення їх реквізитів
відповідно до вимог, викладених у цій главі.
2.2. Банки здійснюють операції з переказними векселями за
умови заповнення чітко визначених реквізитів, а саме: назви "переказний вексель", яка включена до тексту документа
і написана тією мовою, якою цей документ складений (вексель, який
видається на території України і місце платежу за яким також на
території України, складається державною мовою. Найменування
трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб
зазначається тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх
установчих документах); безумовного наказу сплатити визначену суму грошей; найменування особи, яка має сплатити (трасат); строку платежу; місця, у якому має здійснюватися платіж; найменування особи, якій або за наказом якої має
здійснюватися платіж; дати і місця видачі векселя; підпису особи, яка видає вексель (трасант).
2.3. Банки не здійснюють операції з переказними векселями,
якщо немає будь-якого з реквізитів, що передбачені пунктом 2.2
цього Положення, крім таких випадків: переказний вексель, строк платежу в якому не зазначений,
уважається таким, що підлягає сплаті за пред'явленням; якщо немає особливої вказівки, то місце, позначене поруч з
найменуванням трасата, уважається місцем платежу і разом з тим
місцем проживання трасата; переказний вексель, у якому не зазначене місце його видачі,
уважається виданим у місці, позначеному поруч з найменуванням
трасанта.
2.4. У переказному векселі, який підлягає оплаті відразу
після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення,
трасант може обумовити те, що на суму, яка підлягає сплаті,
нараховуватимуться відсотки. У будь-якому іншому переказному
векселі така умова вважається ненаписаною. Відсоткова ставка має зазначатися у векселі, якщо її немає,
то умова вважається ненаписаною. Відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя,
якщо не зазначена інша дата.
2.5. Кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі
як представник особи, від імені якої він не був уповноважений
діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, то
матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір
діяти. Таке саме правило застосовується до представника, який
перевищив свої повноваження. Трасант відповідає за акцепт і за платіж. Він може зняти з
себе відповідальність за акцепт, будь-яка умова, за якою він
знімає з себе відповідальність за платіж, уважається ненаписаною.
2.6. Якщо сума, яка підлягає сплаті за переказним векселем,
виражена словами і цифрами, то в разі розбіжності між цими
позначеннями підлягає сплаті сума, позначена словами. Якщо в переказному векселі сума виражена кілька разів словами
або цифрами, то в разі розбіжностей між цими позначеннями підлягає
сплаті менша сума.
2.7. Банки здійснюють операції з простими векселями за умови
заповнення чітко визначених реквізитів, а саме: назви "простий вексель", яка включена до тексту документа і
написана тією мовою, якою цей документ складено; безумовного зобов'язання сплатити визначену суму грошей; строку платежу; місця, у якому має бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої має
здійснюватися платіж; дати і місця видачі простого векселя; підпису особи, яка видає документ (векселедавець).
2.8. Банки не здійснюють операції з простими векселями, якщо
немає будь-якого з реквізитів, що передбачені пунктом 2.7 цього
Положення, крім таких випадків: простий вексель, строк платежу в якому не зазначено,
уважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням; якщо немає особливого зазначення, місце, у якому видано
документ, уважається місцем платежу і разом з тим місцем
проживання векселедавця; простий вексель, у якому не зазначено місце його видачі,
уважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням
векселедавця.
2.9. Банки здійснюють операції з векселями, виданими від
імені фізичної особи, за умови зазначення додаткових реквізитів, а
саме: прізвища, ім'я, по батькові; паспортних даних векселедавця-трасанта (серія та номер
паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його
видачі, місце проживання); реєстраційного номера облікової картки платника податків
(крім випадків відсутності реєстраційного номера облікової картки
платника податків у осіб, які через свої релігійні переконання
відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган
державної податкової служби і мають відмітку в паспорті); { Абзац
четвертий пункту 2.9 глави 2 в редакції Постанови Національного
банку N 154 ( z0935-11 ) від 18.05.2011 } підпису, власноручно зазначеного фізичною особою або
уповноваженою нею особою. Підпис скріплюється відбитком печатки (у
разі її наявності).
2.10. Підпис на векселі (переказному або простому) від імені
юридичної особи здійснюють власноручно керівник та головний
бухгалтер або уповноважені ними особи. Підписи скріплюються
відбитком печатки.
2.11. У разі підписання векселя на підставі довіреності у
векселі обов'язково зазначається, що він підписаний на підставі
довіреності (також можуть зазначатися дата її складання і номер)
від імені визначеного банку - юридичної особи. Надпис, вказівка або застереження на векселі, здійснені
банком, які призводять до зміни права власності, володіння,
користування або розпорядження векселем або ж впливають на порядок
та обсяг відповідальності за векселем, мають бути підписані
банком.
2.12. Унесення змін до тексту векселя здійснюється за
ініціативою векселедержателя виключно векселедавцем (трасантом)
шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із
зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до
пунктів 2.9 та 2.10 цього Положення. У разі зміни строку платежу за переказним векселем
векселедержатель має одержати згоду (акцепт) трасата на сплату
векселя відповідно до нового строку. Якщо акцепт уже було здійснено раніше, то векселедержатель
має одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового
строку. Якщо векселедержатель, який погодився на внесення змін до
тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх
індосантів, то він має одержати їх згоду. У противному разі
попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення
змін.
2.13. Переказний вексель може бути виданий у двох або більше
тотожних примірниках, які мають містити порядкові номери в самому
тексті векселя. В іншому разі кожний з них розглядається як
окремий переказний вексель. Платіж, здійснений за одним примірником векселя, звільняє від
зобов'язання, навіть якщо не було обумовлено, що цей платіж анулює
дію інших примірників. Однак трасат є зобов'язаним за кожним
акцептованим ним і не повернутим йому примірником векселя. Фізична або юридична особа, яка надіслала один примірник
векселя для акцепту, має зазначити на інших примірниках
найменування тієї особи, у якої зберігається цей примірник. Ця
особа зобов'язана вручити примірник законному держателю іншого
примірника. Якщо ця особа відмовляється це зробити, то векселедержатель
не може використати своє право регресу до тих пір, поки
векселедержатель не здійснить протест про те, що: примірник, що надісланий для акцепту, не був вручений йому на
його вимогу; акцепт або платіж не могли бути отримані за іншими
примірниками.
2.14. Кожний держатель переказного векселя та простого
векселя має право знімати з них копії. Копія векселя має точно відтворювати оригінал, уключаючи
індосаменти і всі інші позначки, що містяться в ньому. Вона
передається шляхом індосаменту і забезпечується авалем так само і
з такими самими наслідками, що й оригінал. У копії векселя зазначається особа, у якої зберігається
оригінал векселя.
3. Загальні правила проведення банками
операцій з векселями
3.1. Банк може здійснювати такі операції з векселями:
кредитні, торговельні, гарантійні, розрахункові, комісійні. Під час проведення операцій з векселями банк бере на себе
такі види ризиків: кредитний, ліквідності, процентний,
операційний. Банки можуть включати в договори умови, які приводять до
зменшення ризиків. Під час проведення кредитних, торговельних, гарантійних і
розрахункових операцій банк має ретельно вивчати фінансовий стан,
кредито- та платоспроможність платників за векселями і
зобов'язаних за векселями осіб, з якими він укладає угоди про
проведення операцій.
3.2. Банк самостійно приймає рішення про організаційне
проведення операцій з векселями.
3.3. Платіж за векселем банки здійснюють тільки в
безготівковій формі.
3.4. Банкам забороняється використовувати векселі як внесок
до статутного фонду.
3.5. Бути суб'єктами вексельного права, тобто брати на себе
всі права й обов'язки, що випливають із змісту векселя, мають
право банки зі статусом юридичної особи. Банки, які не мають статусу юридичної особи, можуть отримати
від головного банку - юридичної особи повноваження на здійснення
всіх або окремих операцій з векселями в порядку, установленому
чинним законодавством.
3.6. Банк має забезпечувати документальне оформлення руху
векселів, з якими він здійснює будь-які операції, а саме: складання і належне оформлення контрагентами за операціями з
векселями (клієнт банку і банк) первинних документів (реєстрів,
розписок, повідомлень, доручень, заявок, актів тощо); складання регістрів аналітичного обліку (журналів,
відомостей, карточок тощо), які можна вести в паперовій або в
електронній формі.
3.7. Незалежно від того, чи переходить право власності на
векселі до банку, приймання та передавання векселів здійснюються
банком на підставі відповідних первинних документів, що мають
містити реєстр (опис) векселів. Під час одержання грошових коштів за векселями відмітка про
це (далі - розписка) здійснюється на самому векселі або на
окремому аркуші паперу (алонжі). Розписки також можуть складатися
під час приймання чи передавання векселів. Акти, як правило, складаються після повного або часткового
виконання операції і містять інформацію про виконання/невиконання
(неналежне виконання) контрагентами своїх зобов'язань або ж
виникнення в ході виконання угод (договорів) дебіторської та
кредиторської заборгованості. Форма зазначених у цьому пункті документів установлюється
банком самостійно.
3.8. Юридичні або фізичні особи, які здійснюють видачу і
передавання векселів, мають за вимогою банку оформляти і подавати
йому відповідні супровідні первинні документи, доручення на
інкасування, доручення на зберігання, заявки на купівлю (продаж)
тощо. Форма зазначених документів установлюється банком самостійно.
3.9. Банк може вимагати подання йому оригіналів або копій
векселів для проведення їх експертизи. У разі подання копій
відмітка про це проставляється в первинному документі або
пред'явнику копій видається відповідна розписка. У разі подання додаткових документів на вимогу клієнта
відповідальний працівник банку видає розписку про їх одержання.
Якщо банк відмовив у здійсненні операцій з векселем, то зазначені
документи повертають клієнту. Якщо банк прийняв рішення про здійснення операцій з поданими
векселями, то після оформлення відповідних первинних документів
реєстрація руху векселів здійснюється у відповідному обліковому
регістрі. Регістри аналітичного обліку призначаються для ведення
хронологічних і систематичних записів за операціями з векселями.
3.10. Хронологічний облік призначається для докладного опису
кожного прийнятого і переданого векселя та виконаних щодо нього
дій. Для забезпечення хронологічного обліку ведеться Журнал обліку
операцій з векселями (зразок журналу наведений у додатку 1 до
цього Положення). Порядковий номер реєстрації векселя за журналом
проставляється в реєстрі векселів, поданому векселедержателем.
3.11. Регістри аналітичного обліку використовуються для
відображення стану і руху заборгованості за векселями в розрізі
пред'явників (позичальників - щодо кредитних операцій) та/або
платників за векселями.
3.12. Під час складання первинних документів та облікових
регістрів банки можуть використовувати як зразки форми, що
наведені в додатках до цього Положення.
3.13. З метою захисту прав за векселями, що перебувають у
власності або в заставі банку, прав клієнтів за векселями, що є у
володінні (користуванні, розпорядженні) банку у зв'язку із
здійсненням відповідних операцій, банк має контролювати дотримання
всіх процедурних строків, а саме: строків пред'явлення до акцепту,
платежу, протесту тощо.
4. Вексельне поручительство (аваль)
4.1. Платіж за векселем банк може забезпечити авалем повністю
або в частині його суми.
4.2. Аваль учиняється банком або на векселі, або на алонжі із
таким написом: "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним
цьому напису. Його підписує аваліст. Уважається, що для здійснення авалю достатньо лише підпису
аваліста на лицьовому боці векселя, якщо лише це підпис не трасата
або трасанта. В авалі банку має зазначатися за кого він виданий. Якщо такої
вказівки немає, то він вважається виданим за трасанта. Аваль може бути виданий у будь-який час (складання, видача,
будь-який інший етап обігу векселя).
4.3. Здійснюючи платіж за векселем, банк, який його авалював,
набуває прав, що випливають з векселя, проти особи, зобов'язання
якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед
останньою особою за переказним векселем, а також відповідає так
само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.
4.4. Юридична або фізична особа, яка бажає пред'явити вексель
до авалювання, подає до банку заяву, зразок якої встановлює банк.
4.5. Авалювання векселів банк здійснює на підставі укладеного
з позичальником договору про авалювання, який може укладатися на
певний термін (генеральна угода про авалювання), та/або авалювання
визначених векселів (окремий договір про авалювання).
4.6. Векселі подаються в банк для авалювання пред'явником -
позичальником або іншою особою (векселедержателем) разом із
реєстром пред'явлених до авалювання векселів не менше ніж у двох
примірниках (зразок форми реєстру наведений у додатку 4 до цього
Положення). Векселі в реєстрі, як правило, розташовуються в порядку
настання строків платежу, починаючи з найближчого. Під час прийняття реєстру банк перевіряє відповідність даних
пред'явника і реквізитів векселів. Реєстр з неправильними даними
повертається пред'явнику - позичальнику або іншій особі
(векселедержателю) для переоформлення. Якщо банк приймає вексель до розгляду, то пред'явнику
надається розписка про одержання векселя (зокрема, вона може
вчинятися на копії реєстру) та призначається день, у який
пред'явник має з'явитися за векселем. Прийнявши позитивне рішення про авалювання всіх або окремих
векселів, банк на кожному реєстрі розраховує суму нарахувань, які
має сплатити позичальник, а з останнім укладає договір про
авалювання, якщо він до цього ще не був укладений. Авальовані та неавальовані векселі банк повертає представнику
пред'явника під розпис на реєстрах.
4.7. Порядок оплати послуги авалювання здійснюється згідно з
умовами договору про авалювання. Крім того, за іногородніми векселями банки мають право
утримувати дамно і порто. Банк також має право утримувати з позичальника комісію за
зобов'язання надати авальний кредит.
4.8. Банк зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі,
на яку він дав аваль. Також банк має право сплатити
векселедержателю відсотки і пеню на повну суму векселя, витрати на
опротестування, відсилання повідомлень та інші витрати, якщо
вимога про ці витрати пред'явлена банку векселедержателем або
надписувачем, який оплатив вексель у порядку регресу. Банк не зобов'язаний відшкодовувати векселедержателю
(надписувачу) витрати на опротестування, якщо векселедавець
(трасант) зняв із себе відповідальність за будь-які витрати
(зокрема, застереженнями "оборот без витрат", "без протесту" або
іншими рівнозначними).
4.9. Банк зобов'язаний платити за авальованим ним векселем у
таких випадках: якщо була відмова платника від платежу або акцепту - проти
пред'явлення опротестованого в неплатежі або неакцепті векселя; якщо трасат припинив платежі незалежно від того, здійснив він
акцепт чи ні або в разі безрезультатного звернення стягнення на
його майно - проти пред'явлення опротестованого векселя; у разі визнання трасата банкрутом незалежно від того,
здійснив він акцепт чи ні або в разі визнання банкрутом трасанта
за векселем, який не підлягає акцепту, - проти рішення суду про
визнання банкрутом. Якщо аваль наданий за акцептанта або векселедавця простого
векселя, то для звернення вимоги до банку-аваліста здійснення
протесту не обов'язкове. Банк може вимагати від векселедержателя
належних доказів того, що він звертався з вимогою про платіж або
акцепт, але в цьому було відмовлено. Якщо з вимогою про платіж до банку звертається не останній
векселедержатель, а надписувач, який придбав вексель за регресом,
то в цьому разі банк відповідає лише перед тим із надписувачів,
який вчинив свій підпис після позичальника.
4.10. Зобов'язання банку як аваліста припиняється в разі
оплати ним векселя. Відповідальність банку як аваліста припиняється в разі: оплати векселя платником; оплати векселя особою, яка вчинила свій підпис раніше
позичальника; закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста. Гроші за авальованим і прийнятим банком до сплати векселем
банк у строки, визначені законодавством для переказу грошей,
перераховує на поточний рахунок векселедержателя або надписувача,
який оплатив вексель у порядку регресу. Особа, яка одержала платіж, має надати банку розписку про це. Після оплати векселя банк-аваліст набуває права регресної
вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти всіх
осіб, зобов'язаних перед цією особою, як солідарних боржників.
5. Порядок проведення кредитних операцій з векселями
5.1. Вексель приймається до врахування або в заставу тільки
за таких умов: а) на векселі є підписи не менше ніж двох осіб: прості векселі - з підписом векселедавця та з індосаментом
векселедержателя; переказні векселі, видані на іншу особу на користь третьої
особи, з підписами трасанта, акцептанта та з індосаментом
ремітента (на таких векселях не може бути менше трьох підписів); переказні векселі, видані на іншу особу на користь трасанта,
з підписами трасанта, акцептанта та з індосаментом трасанта; переказні векселі, видані трасантом на самого себе і на
користь третьої особи, з підписами трасанта (акцептанта) та
індосаментом ремітента; переказні векселі, видані в кількох примірниках за наявності
хоча б одного акцептованого примірника і хоча б одного належним
чином індосованого примірника. В індосованому примірнику мають
бути підписи трасанта та індосамент ремітента (у векселях, виданих
трасантом на свою користь, - індосамент трасанта); б) вексель належним чином індосований (на векселях, частково
оплачених до строку, має бути відповідний надпис).
5.2. Векселі, що не оплачені в строк, з метою використання
права регресу можуть бути опротестовані. Проте банк і без протесту зберігає право: вимоги - за простими векселями, на яких усі індосаменти
безоборотні; регресу - за такими векселями: за якими векселедавець, трасант або всі індосанти обумовили,
що протест не вимагатиметься шляхом застереження "обіг без
витрат", "без протесту" або іншого рівнозначного напису; за якими проти платника порушено справу про банкрутство або
цього платника визнано банкрутом незалежно від того, чи акцептував
він вексель, чи ні, а також у разі визнання банкрутом трасанта за
векселем, що не підлягає акцепту. Якщо до банку надійшов платіж за векселем, який переданий
нотаріусу для опротестування і ще не повернений банку, то останній
передає лист нотаріусу про повернення векселя банку без вимоги про
оплату.
5.3. У разі дострокової оплати придбаного векселя банк має
право повернути платнику певну частку дисконту, що був утриманий
ним під час врахування векселя. Розмір суми коштів, що
повертаються, установлюється за угодою сторін.
5.4. У разі оплати векселя після закінчення строку платежу
банк має право вимагати від особи, яка платить за векселем,
сплатити банку крім повної суми за векселем ще й відсотки,
установлені законодавством, а також витрати на опротестування,
відсилання повідомлень тощо (якщо стосовно них банк пред'явив
вимогу), крім випадків, за якими банк під час настання строку
платежу не мав змоги своєчасно пред'явити векселі до платежу або ж
платіж не міг бути здійснений платником у строк через обставини
непереборної сили.
6. Урахування векселів
6.1. Урахування векселів є формою кредитування банком
юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання
строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з
метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Урахування векселів є кредитною операцією. Ураховуючи вексель
банк надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит. Як
правило, можуть бути враховані векселі на визначений строк
платежу, а саме: визначено-строкові (на певну дату); дато-векселі (у визначений строк від дати складання); візо-векселі (у визначений строк від пред'явлення). Крім
того, на них має бути дата про пред'явлення.
6.2. Векселедержатель, який має бажання пред'явити векселі до
врахування, подає в банк заяву за встановленим банком зразком. До
такої заяви на вимогу банку можуть додаватися інші документи, що,
зокрема, характеризують фінансове становище векселедержателя, його
кредитоспроможність, а також угоди, на підставі яких придбавалися
векселі, тощо. Рішення про можливість прийняття векселів до врахування
(відмову у врахуванні) приймається уповноваженим органом банку або
уповноваженою на це банком особою.
6.3. Урахування векселів банк здійснює на підставі укладеного
з векселедержателем договору про їх урахування. Договір може укладатися на певний термін (генеральна угода
про врахування векселів) та/або врахування визначених векселів
(окремий договір про врахування векселів).
6.4. Векселі подаються пред'явником до врахування з реєстром
пред'явлених до врахування векселів, форма якого встановлюється
банком, щонайменше у двох примірниках (зразок форми реєстру
наведений у додатку 2 до цього Положення). Векселі в реєстрах, як правило, розміщуються в порядку
настання строків платежу, починаючи з найближчого. Місцеві та іногородні векселі можуть групуватися в окремі
реєстри. На самих векселях пред'явник зобов'язаний на вимогу банку
виконати повний або бланковий індосамент, навіть якщо останній
індосамент бланковий або на пред'явника. Виняток становлять лише
ті векселі, які подані для безоборотного врахування.
6.5. Під час приймання реєстрів банк перевіряє відповідність
даних пред'явника реквізитам векселя. Реєстри з неправильними
даними повертаються на переоформлення. Якщо векселі прийняті банком для розгляду, то пред'явнику
видається розписка про одержання векселів та призначається
орієнтовний термін кредитування або ж день, у який він має забрати
невраховані векселі. Векселі, що не відповідають вимогам, зазначеним у цьому
пункті, та вимогам, установленим банком, викреслюються з реєстрів
для повернення пред'явнику. Остаточне рішення щодо врахування конкретних векселів банк
приймає на підставі проведеного аналізу векселів і доводить до
відома пред'явника.
6.6. Після прийняття банком позитивного рішення про
врахування всіх або окремих векселів установлюється сума дисконту
та інших утримань з клієнта за кожним векселем, а з клієнтом
укладається договір про врахування векселів. Невраховані векселі повертаються клієнту під розпис.
6.7. За врахованими іногородніми векселями банки, крім
дисконту, мають право утримувати дамно і порто.
6.8. Кредит у формі врахування векселів надається шляхом: перерахування на поточний рахунок пред'явника у строк,
установлений у договорі про врахування, суми, що належить до
сплати пред'явнику векселя; сплати кредиторської заборгованості пред'явника іншим
кредиторам за умови подання документів, що підтверджують наявність
такої заборгованості (акт звірки заборгованості, договори про
поставку продукції, товарнотранспортні накладні тощо) у межах
суми, яка належить до сплати пред'явнику векселя. У цьому разі
банк перераховує кошти на поточний рахунок відповідного кредитора
пред'явника в порядку, установленому чинним законодавством.
6.9. До різновидів врахування належать безоборотне врахування
і врахування з реверсом, які відрізняються від звичайного
врахування порядком і обсягом відповідальності
векселедержателя-пред'явника.
7. Кредити під заставу векселів
7.1. Надання банком кредитів під заставу векселів є кредитною
операцією і здійснюється на загальних принципах банківського
кредитування. Особливістю цього виду кредитування є порядок надання,
зберігання та реалізації застави, якою є векселі. Під забезпечення кредиту приймаються векселі, що видані лише
для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари,
виконані роботи, надані послуги.
7.2. Банк приймає векселі в заставу на підставі укладеного з
векселедержателем-позичальником договору про заставу, у якому
також встановлюється місце зберігання заставлених векселів.
7.3. Векселі подаються пред'явником у заставу з реєстром
пред'явлених у заставу векселів, щонайменше у двох примірниках
(зразок форми реєстру наведений в додатку 3 до цього Положення). Приймаючи реєстри, банк перевіряє відповідність даних
пред'явника даним реквізитів векселів. Реєстри з неправильними
даними повертаються на переоформлення. Векселі в реєстрах, як правило, розміщуються в порядку
настання строків платежу, починаючи з найближчого. Місцеві та іногородні векселі можуть групуватися в окремі
реєстри.
7.4. На векселях пред'явник може виконати заставний, повний
або бланковий індосамент, індосамент на пред'явника. Вид
індосаменту встановлюється договором про заставу. За заставним індосаментом банку передаються такі права: на пред'явлення до платежу та одержання платежу за векселем; на здійснення протесту в разі неоплати чи часткової оплати
векселя; на звернення з позовом про стягнення належної суми платежу до
зобов'язаних за векселем осіб.
7.5. Якщо векселі прийняті банком до розгляду, то пред'явнику
видається розписка про одержання векселів. Остаточне рішення щодо прийняття в заставу конкретних
векселів банк приймає на підставі проведеного аналізу цих векселів
і доводить до відома позичальника.
7.6. У разі одержання банком платежу за векселем до настання
строку погашення заборгованості за кредитом банк може зарахувати
суму платежу як виконання позичальником його зобов'язання, якщо це
передбачено угодою сторін. Різниця між сумою платежу за векселем і
заборгованістю, якщо така виявиться, підлягає поверненню
позичальнику. Звернення стягнення на заставлені векселі в разі неналежного
виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитом банк
здійснює в порядку, передбаченому договором про заставу та чинним
законодавством. Звернення банком стягнення на заставлені векселі може бути
здійснене шляхом: пред'явлення векселя до платежу зобов'язаній особі, якщо
вексель одержаний за заставним або передатним індосаментом; продажу, якщо вексель одержаний за передатним індосаментом.
8. Оформлення заборгованості векселями
8.1. Оформлення заборгованості векселями є розрахунковою
операцією.
8.2. До операцій з оформлення векселями кредиторської
заборгованості банку належить акцепт банком переказних векселів та
видача простих векселів.
8.3. Акцепт переказного векселя оформляється як надпис на
векселі, зокрема, "акцептований", "прийнятий до платежу" або інший
рівнозначний напис. Достатнім для акцепту є один лише підпис
трасата на лицьовому боці векселя. Акцепт набуває сили після
передавання векселя або після повідомлення про акцепт, зробленого
трасатом у письмовій формі векселедержателю або одному з
надписувачів векселя. В останньому випадку трасат відповідає
згідно з умовами свого акцепту тільки перед тією особою, якій він
відіслав або вручив таке повідомлення.
8.4. Якщо тратта підлягає оплаті у визначений строк після
пред'явлення і акцептант не зазначає дати акцепту, то
векселедержатель може здійснити протест у недатуванні акцепту. У
такому разі дата протесту вважатиметься датою пред'явлення до
акцепту. Якщо протесту немає, то недатований акцепт уважається
відносно до акцептанта вчиненим в останній день строку,
передбаченого для пред'явлення до акцепту.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »