Документ z0169-01, поточна редакція — Редакція від 17.02.2015, підстава z0088-15

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 36 від 06.02.2001 Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 лютого 2001 р.
за N 169/5360

Про затвердження Інструкції про розслідування та
облік нещасних випадків, професійних захворювань
і аварій у Збройних Силах України
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
оборони
N 49 ( z0128-02 ) від 28.01.2002
N 542 ( z1517-04 ) від 16.11.2004
N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009
N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011
N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013
N 820 ( z1545-14 ) від 19.11.2014
N 19 ( z0088-15 ) від 14.01.2015 }

Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і
військову службу" ( 2232-12 ), Порядку проведення розслідування та
ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 30 листопада 2011 року N 1232 ( 1232-2011-п ), та з
метою визначення єдиного порядку розслідування нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, у
Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим,
місцевих радах, у державних органах, установах, організаціях, а
також у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху
України, до яких військовослужбовці прикомандировані як депутати
для виконання депутатських повноважень або відряджені для
виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із
залишенням на військовій службі Н А К А З У Ю: { Преамбула в редакції Наказів Міністерства оборони N 49
( z0128-02 ) від 28.01.2002, N 542 ( z1517-04 ) від 16.11.2004,
N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011; із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства оборони N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013 }
1. Затвердити Інструкцію про розслідування та облік нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах
України, що додається.
2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра оборони України - керівника апарату. { Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
оборони N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009, N 820 ( z1545-14 ) від
19.11.2014 }
3. Наказ розіслати до окремої військової частини.
Міністр оборони України
генерал армії України О.І.Кузьмук
Погоджено
Міністр праці та соціальної
політики України І.Я.Сахань
Затверджено
Наказ Міністра оборони
України
06.02.2001 N 36
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 лютого 2001 р.
за N 169/5360
Інструкція
про розслідування та облік нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій у Збройних Силах України
{ По тексту Інструкції слова "смертельним наслідком"
замінено словами "смертельним або тяжким наслідком"
у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства
оборони України N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009 }

1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок розслідування та обліку
нещасних випадків з військовослужбовцями і військовозобов'язаними,
які призвані на збори (далі - військовослужбовці), професійних
захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби
(зборів), та аварій, що сталися у військових частинах,
військово-навчальних закладах, установах, організаціях Збройних
Сил України, структурних підрозділах центрального апарату
Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил
України (далі - військові частини). { Пункт 1.1 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства оборони України N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009 }
1.2. Дія цієї Інструкції поширюється на всі військові частини
та на всіх військовослужбовців, крім військовослужбовців, які
одержали захворювання, поранення, контузію, травму, каліцтво або
загинули під час ведення бойових дій, участі в антитерористичній
операції, в особливий період. { Пункт 1.2 в редакції Наказу Міністерства оборони N 19
( z0088-15 ) від 14.01.2015 }
1.3. Дія Інструкції не поширюється на осіб, які відповідно до
законодавства про працю працюють за трудовими договорами
(контрактами) у військових частинах. Розслідування та облік
нещасних випадків, що сталися з цими особами, а також групових
нещасних випадків, унаслідок яких одночасно отримали травми або
загинули військовослужбовці та особи, які працюють за трудовими
договорами, проводяться згідно з Порядком проведення розслідування
та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і
аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 30 листопада 2011 року N 1232 ( 1232-2011-п ). У цьому
випадку для військовослужбовців додатково складається акт про
нещасний випадок (далі - акт) (додаток 1). { Пункт 1.3 в редакції Наказів Міноборони N 49 ( z0128-02 ) від
28.01.2002, N 542 ( z1517-04 ) від 16.11.2004; із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони України N 128
( z0352-09 ) від 23.03.2009; в редакції Наказу Міністерства
оборони N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013 }
1.4. Розслідування авіаційних подій проводиться відповідно до
чинного законодавства України.
1.5. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного
випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на
військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, що сталися
під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок яких
зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення,
травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень (заподіяних
іншою особою), гострого професійного захворювання і гострого
професійного* та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового
удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження
електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням,
одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного
лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з
представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими
представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які
призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби
військовослужбовця на один день і більше, а також випадки смерті
військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової
служби. { Пункт 1.5 в редакції Наказу Міністерства оборони N 146
( z0450-13 ) від 27.02.2013 }
1.6. За результатами розслідування нещасних випадків
складається акт (додаток 1 до Інструкції). Нещасні випадки, на які
складається акт про нещасний випадок, реєструються у журналі
реєстрації потерпілих від нещасних випадків (додаток 2 до
Інструкції).
1.7. Нещасні випадки, що сталися внаслідок захворювання або
погіршення стану здоров'я військовослужбовця під час виконання
обов'язків військової служби, розслідуються згідно з вимогами цієї
Інструкції. Про такі нещасні випадки складається акт (додаток 1 до
Інструкції), якщо погіршення стану здоров'я сталося внаслідок
впливу на нього небезпечних чи шкідливих факторів, які діяли під
час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби, а
також якщо робота, що виконувалася, була протипоказана для
потерпілого за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо
потерпілий не проходив відповідного медичного огляду.
1.8. За результатами розслідування не складається акт
(додаток 1 до Інструкції) і не беруться на облік нещасні випадки,
що сталися з військовослужбовцями: внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими
отруйними речовинами за наявності медичного висновку, якщо це не
викликано застосуванням цих речовин під час проведення робіт і
виконання обов'язків військової служби чи порушенням вимог
безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий,
який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, був наказом
командира (начальника) усунутий від виконання обов'язків
військової служби; під час скоєння військовослужбовцями злочинів або
правопорушень, якщо ці дії зафіксовані й на них є рішення суду або
прокуратури; у разі природної смерті, самогубства, якщо це не було
наслідком впливу психофізичних, небезпечних і шкідливих факторів
під час виконання обов'язків військової служби за наявності
офіційного висновку уповноважених органів; у разі навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму
здоров'ю; під час виконання дій, що не входять до обов'язків військової
служби.
2. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та
облік
2.1. Про кожний нещасний випадок очевидець (або сам
потерпілий) повинен негайно сповістити безпосереднього командира
(начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання
необхідної допомоги потерпілому. Нещасний випадок, про який потерпілий з об'єктивних причин
або за станом здоров'я не зміг своєчасно повідомити командування
військової частини, та той випадок, від якого втрата
працездатності настала не відразу, розслідується на підставі
рапорту потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, у
порядку, встановленому пунктом 2 Інструкції.
2.2. Командир підрозділу (керівник робіт), який отримав
повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний: терміново організувати надання першої невідкладної допомоги
потерпілому, забезпечити у разі потреби доставку до закладу
охорони здоров'я; { Абзац другий пункту 2.2 в редакції Наказу
Міністерства оборони N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013 } терміново повідомити по команді про нещасний випадок
командира військової частини; до прибуття комісії з розслідування забезпечити збереження
обстановки події, якщо це не викликає небезпеки для життя і
здоров'я присутніх людей, вжити заходів щодо запобігання
травмуванню інших осіб та недопущення подібних випадків у
ситуації, що склалася. { Абзац третій пункту 2.2 розділу 2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони України
N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009 }
2.3. Командир військової частини після отримання повідомлення
про нещасний випадок зобов'язаний: у разі нещасного випадку з військовослужбовцем протягом
однієї години передати повідомлення з використанням засобів
зв'язку та протягом доби на паперовому носії (додаток 7)
повідомити про нещасний випадок старшого командира (начальника) та
залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (з виконанням
робіт, пожежею, аварією автотранспорту, гострим професійним
захворюванням, отруєнням тощо), - відповідний військовий орган
нагляду (за охороною праці, пожежний, безпеки дорожнього руху,
санітарно-епідеміологічний тощо), а в передбачених чинним
законодавством України випадках - і відповідного прокурора;
сповістити у разі, якщо потерпілий військовослужбовець відряджений
з іншої військової частини, її командира; { Абзац другий пункту
2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони
N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013 } наказом по військовій частині протягом доби призначити
комісію з розслідування нещасних випадків (перелік нещасних
випадків визначено в пункті 1.5 Інструкції) у складі голови
комісії (одного із своїх заступників) та її членів - командира
батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить
підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим
пов'язаний нещасний випадок, фахівців відповідних служб (охорони
праці, пожежної, автомобільної, медичної тощо); { Абзац третій
пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
оборони N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013 } забезпечити належні умови для роботи комісії (забезпечити
приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом,
канцелярським приладдям), а також залучених до роботи експертів,
інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і
об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку. { Абзац
четвертий пункту 2.3 в редакції Наказу Міністерства оборони N 146
( z0450-13 ) від 27.02.2013 }
2.4. Нещасні випадки, що підлягають спеціальному
розслідуванню, розслідуються відповідно до вимог глави 3 цієї
Інструкції. { Пункт 2.4 в редакції Наказу Міністерства оборони N 146
( z0450-13 ) від 27.02.2013 }
2.5. Комісія з розслідування нещасного випадку проводить
розслідування протягом трьох робочих днів. Комісія з розслідування
нещасного випадку зобов'язана: { Абзац перший пункту 2.5 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони N 146
( z0450-13 ) від 27.02.2013 } обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб,
які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого,
якщо це можливо; { Абзац другий пункту 2.5 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства оборони N 146 ( z0450-13 ) від
27.02.2013 } установити обставини і причини, що призвели до нещасного
випадку, визначити осіб, які допустили порушення вимог
нормативно-правових актів (закони, статути, положення, правила,
інструкції, настанови тощо), а також розробити заходи щодо
запобігання подібним випадкам; скласти акт (додаток 1 до Інструкції) у п'яти примірниках або
шести, якщо військовослужбовець був відряджений з іншої військової
частини, і передати його на затвердження командиру військової
частини. Усі примірники акта (додаток 1 до Інструкції)
підписуються головою комісії та всіма її членами. До акта (додаток 1 до Інструкції) додаються письмові
пояснення свідків, потерпілого, а в разі потреби також схеми,
фотографії, витяги з експлуатаційної документації, інші документи,
що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура,
територія, будівлі тощо), медичний висновок щодо діагнозу
ушкодження здоров'я потерпілого, наявності в його організмі
алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. У випадках гострих професійних захворювань (отруєнь), крім
акта (додаток 1 до Інструкції), складається також карта обліку
професійного захворювання (отруєння) (далі - карта) (додаток 3 до
Інструкції). На підставі клопотання голови комісії термін розслідування
може бути продовжений до 15 днів наказом командира, який призначив
комісію. За результатами розслідування командир військової частини
видає наказ по військовій частині.
2.6. Комісія з розслідування нещасного випадку має право: одержувати письмові та усні пояснення від усіх осіб, які
причетні до нещасного випадку, для з'ясування його обставин та
причин; залучати за узгодженням з командиром до участі в
розслідуванні необхідних спеціалістів військової частини та
сторонніх організацій (пожежної безпеки, установи
санітарно-епідеміологічної служби, охорони праці, екологічної
служби тощо); порушувати перед командиром військової частини клопотання про
проведення додаткових технічних розрахунків, лабораторних
досліджень, випробувань та інших робіт, необхідних для всебічного
і об'єктивного розслідування.
2.7. Витрати на проведення розслідування здійснюються за
рахунок військової частини, де стався нещасний випадок.
2.8. Командир військової частини у термін до п'яти діб після
закінчення розслідування затверджує п'ять примірників акта
(додаток 1 до Інструкції) (шість - якщо військовослужбовець був
відряджений з іншої військової частини) та по одному примірнику
вручає (надсилає): безпосередньому командиру (начальнику); начальнику відповідного військового органу нагляду чи
контролю; начальнику відповідної служби військової частини (перший
примірник, що підлягає зберіганню разом з матеріалами
розслідування); командиру підрозділу (батальйону, дивізіону тощо), до складу
якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок; командиру підрозділу (роти, батареї тощо), у якому стався
нещасний випадок, для вручення потерпілому або особі, яка
представляє його інтереси; командиру військової частини, у штаті якої перебуває
потерпілий, якщо військовослужбовець був відряджений з іншої
військової частини.
2.9. Акт (додаток 1 до Інструкції) разом з матеріалами
розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років. Інші
примірники акта (додаток 1 до Інструкції) та його копії
зберігаються до виконання всіх намічених у них заходів, але не
менше як п'ять років. Матеріали розслідування подій, пов'язаних зі
значними матеріальними збитками, зберігаються постійно. { Абзац
перший пункту 2.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства оборони України N 128 ( z0352-09 ) від
23.03.2009, N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013 } У разі ліквідації військової частини акти про нещасні випадки
разом з матеріалами розслідування передаються правонаступнику,
який бере на облік ці нещасні випадки, а за його відсутності - до
державного архіву.
2.10. Якщо виявлено факт приховування військовою частиною
нещасного випадку, розслідування повинно призначатися наказом
прямого командира (начальника), якому підпорядкований командир
військової частини. Винні у скоєнні (настанні) нещасних випадків
та в їх приховуванні притягаються до відповідальності згідно з
чинним законодавством України.
2.11. Військовий лікувальний заклад повинен передати
протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому
носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого від
нещасного випадку та гострого професійного захворювання (отруєння)
з посиланням на нещасний випадок (додаток 4): командиру військової частини, де проходить службу потерпілий; начальнику територіального органу державного нагляду за
охороною праці Міністерства оборони України за місцем настання
нещасного випадку; відповідним закладам санітарно-епідеміологічного нагляду
Збройних Сил України у разі виявлення гострого професійного
захворювання (отруєння). Заклад охорони здоров'я обов'язково проводить у порядку,
встановленому Міністерством охорони здоров'я, необхідні
дослідження і складає протокол про наявність в організмі
потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та
визначає ступінь його сп'яніння. Відповідний висновок чи витяг з
протоколу, а також висновок про ступінь тяжкості травми (із
зазначенням коду діагнозу згідно з Міжнародною статистичною
класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я
(МКХ-10)) подаються на запит командира військової частини до
утворення комісії з проведення розслідування нещасного випадку або
голові комісії після її утворення протягом однієї доби з моменту
одержання запиту. { Пункт 2.11 в редакції Наказу Міністерство оборони N 146
( z0450-13 ) від 27.02.2013 }
2.12. Після закінчення тимчасової непрацездатності
потерпілого або в разі смерті потерпілого, що спричинена нещасним
випадком, командир військової частини, де взято на облік нещасний
випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку
(гостре професійне захворювання чи отруєння) (додаток 5 до
Інструкції) та в десятиденний термін надсилає (надає) його
посадовим особам, указаним у пункті 2.8 Інструкції. Повідомлення про наслідки нещасного випадку (гостре
професійне захворювання чи отруєння) (додаток 5 до Інструкції) є
обов'язковим додатком до акта (додаток 1 до Інструкції) і підлягає
зберіганню разом з ним протягом часу, зазначеного в пункті 2.9
Інструкції.
2.13. Нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями, які
були залучені до робіт на об'єктах підприємств, організацій,
установ господарського комплексу України (далі - підприємств) за
договором (угодою) між військовою частиною і підприємством,
розслідуються і беруться на облік військовою частиною за участю в
комісії з розслідування представника підприємства. Підприємство, де стався нещасний випадок з
військовослужбовцями, які були залучені до робіт на об'єктах цього
підприємства, залишає у себе один примірник затвердженого акта
(додаток 1 до Інструкції).
2.14. Нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем, який
тимчасово був відряджений у встановленому порядку до іншої
військової частини, розслідується і береться на облік військовою
частиною, у якій стався нещасний випадок.
2.15. Нещасні випадки з курсантами (слухачами) військових
навчальних закладів, що сталися під час проходження стажування у
військовій частині, розслідуються і беруться на облік військовою
частиною. У розслідуванні повинен брати участь представник
військового навчального закладу.
2.16. Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням,
документальним оформленням та обліком нещасних випадків,
виконанням заходів щодо усунення їх причин та вирішення спірних
питань з цього приводу здійснюється вищими командирами та
відповідними військовими органами нагляду чи контролю залежно від
їх функцій, компетенції та повноважень. Посадові особи військових органів нагляду мають право
вимагати від командира військової частини, де стався нещасний
випадок, складання акта (додаток 1 до Інструкції) або його
перегляду, якщо встановлено, що під час розслідування нещасного
випадку допущені порушення вимог нормативно-правових актів
Міністра оборони України, а в разі потреби - самостійно проводити
розслідування нещасного випадку (надходження скарги, непогодження
з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку
або його приховування тощо) і видавати обов'язкові для виконання
командиром приписи (додаток 6 до Інструкції) щодо необхідності
складання акта (додаток 1 до Інструкції) та обліку нещасного
випадку. У разі відмови командира військової частини скласти акт
(додаток 1 до Інструкції) чи непогодження командира потерпілого
або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта (додаток
1 до Інструкції) чи приписом посадової особи питання вирішується
військовим органом нагляду (за охороною праці, пожежним,
санітарно-епідеміологічним, безпеки дорожнього руху тощо) або в
установленому чинним законодавством України порядку.
3. Спеціальне розслідування нещасних випадків та
випадків смерті військовослужбовців
3.1. Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки зі смертельним або тяжким наслідком під час
виконання обов'язків військової служби; { Абзац другий пункту 3.1
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерство оборони N 146
( z0450-13 ) від 27.02.2013 } групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і
більше військовослужбовцями незалежно від тяжкості ушкодження їх
здоров'я; випадки смерті під час виконання обов'язків військової
служби. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі
наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою
інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора
розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 4 липня 2007 року N 370
( z0902-07 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7
серпня 2007 року за N 902/14169. { Пункт 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства оборони України N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009 }
3.2. Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі
смертельним або тяжким наслідком або випадок смерті командир
військової частини зобов'язаний негайно доповісти усно (по
телефону) і подати протягом трьох годин повідомлення про груповий
нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним або тяжким
наслідком, випадок смерті військовослужбовця під час виконання
обов'язків військової служби (далі - повідомлення) (додаток 7 до
Інструкції): { Абзац перший пункту 3.2 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерство оборони N 146 ( z0450-13 ) від
27.02.2013 } безпосередньому командиру (начальнику) - за підпорядкованістю
в установленому наказом Міністра оборони України порядку про
надання позачергових донесень. Матеріали спеціального
розслідування нещасних випадків, події яких пов'язані зі значними
матеріальними збитками, зберігаються постійно; { Абзац другий
пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерство
оборони N 146 ( z0450-13 ) від 27.02.2013 } у прокуратуру за місцем, де стався нещасний випадок або
смерть; начальнику відповідного органу державного нагляду за охороною
праці Міністерства оборони України, а також відповідного
військового органу нагляду (пожежного,
санітарно-епідеміологічного, військової служби правопорядку тощо).
{ Абзац четвертий пункту 3.2 розділу 3 в редакції Наказу
Міністерства оборони N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } Повідомлення (додаток 7 до Інструкції) надсилається, коли
смерть потерпілого настала внаслідок раніше одержаної травми.
Спеціальне розслідування такого випадку здійснюється згідно з
Інструкцією з використанням матеріалів раніше проведеного
розслідування.
3.3. Командир (начальник) органу військового управління
вищого рівня, який отримав повідомлення про груповий нещасний
випадок, нещасний випадок зі смертельним або тяжким наслідком,
випадок смерті військовослужбовця під час виконання обов'язків
військової служби (додаток 7 до цієї Інструкції) від командира
підпорядкованої військової частини, зобов'язаний призначити своїм
наказом комісію для проведення спеціального розслідування. До
складу комісії зі спеціального розслідування включаються: { Абзац
перший пункту 3.3 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства оборони
N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } один із заступників командира (голова комісії) органу
військового управління вищого рівня; { Абзац пункту 3.3 розділу 3
в редакції Наказу Міністерства оборони N 172 ( z0514-11 ) від
30.03.2011 } начальники відповідних служб органу військового управління
вищого рівня або їх заступники; { Абзац пункту 3.3 розділу 3 в
редакції Наказу Міністерства оборони N 172 ( z0514-11 ) від
30.03.2011 } начальники відповідних служб військової частини, де стався
нещасний випадок; { Абзац пункту 3.3 розділу 3 в редакції Наказу
Міністерства оборони N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } командир підрозділу; { Абзац пункту 3.3 розділу 3 в редакції
Наказу Міністерства оборони N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } представник органу державного нагляду за охороною праці
Міністерства оборони України за узгодженням з начальником цього
органу. { Абзац пункту 3.3 розділу 3 в редакції Наказу
Міністерства оборони N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } Якщо нещасний випадок пов'язаний з пожежею, отруєнням чи
автокатастрофою, то до складу комісії залучається представник
відповідного військового органу нагляду чи контролю (пожежного,
санітарно-епідеміологічного, безпеки дорожнього руху тощо) за
узгодженням з начальниками цих органів. { Абзац сьомий пункту 3.3
розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
оборони N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час
якого загинуло від 2 до 4 осіб включно або травмовано від 4 до 9
осіб включно, проводиться комісією, що призначається наказами
заступників Міністра оборони України, командувачами видів Збройних
Сил України, керівниками структурних підрозділів центрального
апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу
Збройних Сил України та інших органів військового управління.
{ Абзац пункту 3.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства оборони України N 128 ( z0352-09 ) від
23.03.2009 } Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час
якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб,
проводиться комісією, яка призначається наказом Міністра оборони
України.
3.4. Розслідування нещасних випадків проводиться комісією зі
спеціального розслідування протягом не більше 10 робочих днів. У
разі потреби встановлений термін може бути продовжений командиром
(начальником), який призначив комісію, на термін не більше місяця.
За результатами розслідування комісія складає акт спеціального
розслідування нещасного випадку із смертельним або тяжким
наслідком, групових нещасних випадків, випадків смерті та аварії
(додаток 8 до Інструкції) і оформлює інші матеріали, передбачені
Інструкцією. Після підпису комісією акта спеціального розслідування
нещасного випадку із смертельним або тяжким наслідком, групових
нещасних випадків, випадків смерті та аварії на кожного
потерпілого протягом доби складається акт (додаток 1 до
Інструкції) і затверджується командиром військової частини, у якій
стався нещасний випадок. У цьому разі в акті (додаток 1 до
Інструкції) замість підписів членів комісії військової частини
робиться запис: "Складено відповідно до акта спеціального
розслідування".
3.5. На вимогу комісії зі спеціального розслідування
військова частина, де стався нещасний випадок, зобов'язана: зробити в разі потреби фотознімки місця нещасного випадку,
пошкодженого об'єкта, устаткування, інструменту, а також надати
технічну документацію та інші необхідні матеріали; надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для
роботи комісії; у разі гострого отруєння (захворювання) військовослужбовців
під час виконання ними обов'язків військової служби провести
медичне обстеження всього особового складу підрозділу військової
частини, у якому сталося отруєння (захворювання); організувати друкування і розмноження в необхідній кількості
матеріалів розслідування нещасного випадку; забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і
випробувань, технічних розрахунків. Військова частина, військовослужбовцем якої є потерпілий,
компенсує витрати, пов'язані з діяльністю залучених до цієї роботи
фахівців науково-дослідних, конструкторських та інших сторонніх
організацій, у тому числі інших міністерств і центральних органів
виконавчої влади, шляхом сплати рахунків, що виставляються цими
організаціями за виконану роботу. Члени комісії зі спеціального розслідування мають право
одержувати письмові та усні пояснення від військовослужбовців і
працівників військової частини та свідків події або проводити їх
опитування. Витрати на відрядження, виготовлення фотознімків і
схем, проведення експертизи тощо, пов'язані з діяльністю комісії
та залучених до її роботи спеціалістів, компенсує військова
частина, де стався нещасний випадок. Члени комісії зі спеціального розслідування повинні
зустрітися з потерпілими або членами їх сімей, розглянути на місці
соціальні питання або внести пропозиції щодо їх вирішення
відповідним органам, а також дати роз'яснення потерпілим (сім'ям)
стосовно їх прав і належних компенсацій відповідно до чинного
законодавства.
3.6. До матеріалів спеціального розслідування включаються: копія наказу командира військової частини про утворення
комісії зі спеціального розслідування; акт спеціального розслідування нещасного випадку зі
смертельним або тяжким наслідком, групових нещасних випадків,
випадків смерті та аварій (далі - акт спеціального розслідування)
(додаток 8 до Інструкції); протокол огляду місця групового нещасного випадку, нещасного
випадку зі смертельним або тяжким наслідком (аварії) (додаток 9 до
Інструкції); копія акта (додаток 1 до Інструкції) на кожного потерпілого
окремо; ескіз місця події групового нещасного випадку, нещасного
випадку зі смертельним або тяжким наслідком (аварії), що стався
(сталася) (далі - ескіз) (додаток 10 до Інструкції), необхідні
плани, схеми, фотознімки; висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо
за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона
проводилась; протокол опитування та пояснювальна записка свідків та інших
осіб, причетних до нещасного випадку (аварії) (додаток 11 до
Інструкції); копії документів про проходження потерпілими навчання,
інструктажу і перевірки знань щодо безпечного виконання робіт під
час виконання службових обов'язків та копії документів про
проходження військової служби; медичний висновок про причини смерті або характер травми
потерпілого, а також про наявність у його організмі алкоголю та
наркотиків; довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком; копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та
приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру
військової частини представниками вищого командування або
представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю
(державного нагляду за охороною праці, пожежного,
санітарно-епідеміологічного, безпеки дорожнього руху тощо) до
настання нещасного випадку і під час його розслідування.
3.7. Командир військової частини, де стався нещасний випадок
зі смертельним або тяжким наслідком, груповий нещасний випадок або
випадок смерті, зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення
розслідування видати наказ, у якому з урахуванням висновків
комісії, зазначених в акті спеціального розслідування (додаток 8
до Інструкції), повинні бути затверджені заходи щодо запобігання у
майбутньому подібним випадкам надалі, а також притягнуті до
дисциплінарної відповідальності посадові особи, які сприяли своєю
діяльністю чи бездіяльністю виникненню порушення вимог чинного
законодавства України, наказів Міністра оборони України.
3.8. Матеріали спеціального розслідування разом з копіями
наказів не пізніше п'яти діб після закінчення спеціального
розслідування надсилаються командиру (начальнику), який призначив
розслідування, до органу державного нагляду за охороною праці
Міністерства оборони України, до військового органу нагляду
(контролю), що здійснює нагляд (контроль) у даній сфері, а також у
відповідний орган прокуратури, який проводив розслідування за
фактом групового нещасного випадку, нещасного випадку зі
смертельним або тяжким наслідком або випадку смерті. { Абзац
перший пункту 3.8 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства оборони N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } Перший примірник матеріалів спеціального розслідування
залишається у військовій частині, де сталася подія, і зберігається
протягом 45 років, з яких потрібно вирахувати вік потерпілого на
момент закінчення справи в діловодстві. { Абзац другий пункту 3.8
розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
оборони N 172 ( z0514-11 ) від 30.03.2011 } Інші примірники матеріалів спеціального розслідування та його
копії зберігаються до виконання всіх намічених в акті спеціального
розслідування (додаток 8 до Інструкції) заходів, але не менш як
п'ять років. У разі ліквідації військової частини матеріали розслідування
передаються правонаступнику, який бере на облік відповідні нещасні
випадки, а за його відсутності - до державного архіву. Особи, які допустили порушення або невиконання вимог чинного
законодавства України, наказів Міністра оборони України,
притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством
України. Про здійснення в установлені терміни заходів, зазначених в
акті спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним
або тяжким наслідком, групових нещасних випадків, випадків смерті
та аварії, командир військової частини письмово повідомляє
командира та органи, що брали участь у розслідуванні.
4. Розслідування та облік професійних захворювань
і отруєнь військовослужбовців
4.1. Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і
отруєння (далі - профзахворювання) військовослужбовців підлягають
розслідуванню. Діагноз професійного захворювання встановлюється
згідно з Переліком професійних захворювань, що затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р.
N 1662 ( 1662-2000-п ).
4.2. Причинний зв'язок профзахворювання з проходженням
служби військовослужбовцями Збройних Сил України визначається
штатними військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) в порядку,
встановленому Міністерством оборони України, на підставі клінічних
даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов служби що
складаються лікарем з гігієни праці регіонального загону Державної
санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України за
участю командування військової частини та затверджуються головним
санітарним лікарем регіону. Санітарно-гігієнічна характеристика
видається на запит начальника військового лікувального закладу або
начальника штатної ВЛК. { Пункт 4.2 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства оборони
України N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009 }
4.3. Обстеження та медичний огляд військовослужбовців у разі
підозри на профзахворювання проводиться ВЛК військових лікувальних
закладів Міністерства оборони України, перелік яких додається
(додаток 12 до Інструкції). У спірних випадках для встановлення остаточного діагнозу і
причинного зв'язку профзахворювання з впливом умов служби
Центральна ВЛК вирішує питання подальшого обстеження та медичного
огляду військовослужбовців згідно з чинним законодавством
України. { Пункт 4.3 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства оборони
України N 128 ( z0352-09 ) від 23.03.2009 }
4.4. На кожного потерпілого від профзахворювання відділеннями
профзахворювань військових лікувальних закладів складається
повідомлення про профзахворювання (отруєння) (додаток 13 до
Інструкції). Протягом трьох діб після встановлення остаточного
діагнозу профзахворювання повідомлення надсилається у військову
частину, виробничі чинники якого сприяли виникненню
профзахворювання, санітарно-епідеміологічний заклад Міністерства
оборони України та військовий лікувальний заклад, який обслуговує
цю військову частину.
4.5. Командир військової частини, одержавши повідомлення про
профзахворювання (отруєння) (додаток 13 до Інструкції), призначає
розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке
проводиться протягом десяти діб. Розслідування профзахворювання проводиться комісією з
розслідування причин профзахворювання у такому складі: голова
комісії - представник санітарно-епідеміологічного закладу
Міністерства оборони України та її члени - представники
командування військової частини, відповідних служб військової
частини (у разі потреби), військово-медичної служби, органів
державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України
(у разі потреби). У розслідуванні профзахворювань інфекційної та паразитарної
етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та
паразитології санітарно-епідеміологічного закладу Міністерства
оборони України. Розслідування двох та більше випадків профзахворювань у
однієї особи проводиться у міру визначення цих профзахворювань за
наявності повідомлення. В цьому випадку в акті розслідування хронічного професійного
захворювання (отруєння) (далі - акт профзахворювання) (додаток 14
до Інструкції) зазначається, що раніше у цієї особи було виявлено
профзахворювання (найменування діагнозу) із зазначенням року
виявлення.
4.6. Командир військової частини зобов'язаний подати до
комісії з розслідування причин профзахворювання дані лабораторних
досліджень шкідливих факторів умов служби з показниками
інструментальних вимірювань, необхідну документацію (технологічні
регламенти, вимоги і нормативи з безпеки умов служби), забезпечити
комісію з розслідування причин профзахворювання приміщенням,
транспортом і засобами зв'язку, організувати друкування,
розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів
розслідування.
4.7. Комісія з розслідування зобов'язана: скласти програму розслідування причин профзахворювання; скласти акт профзахворювання (додаток 14 до Інструкції) за
встановленою формою, у якому намітити заходи щодо запобігання
впливу шкідливих факторів, що сприяють розвитку профзахворювання,
та забезпечення нормалізації умов служби, а також визначити осіб,
які винні в порушенні норм (правил, гігієнічних регламентів тощо).
4.8. Комісія з розслідування причин профзахворювання
проводить оцінку відповідності умов служби хворого вимогам
санітарно-гігієнічних норм за матеріалами раніше проведених
обстежень і досліджень робочих місць, вивчає приписи органів
державного санітарно-епідеміологічного нагляду, одержує письмові
пояснення командирів і військовослужбовців з питань, що пов'язані
з розслідуванням обставин виникнення профзахворювання. Акт профзахворювання (додаток 14 до Інструкції) складається
комісією з розслідування причин профзахворювання у шести
примірниках (семи - якщо військовослужбовець був відряджений з
іншої військової частини) протягом трьох діб після закінчення
розслідування. Командир військової частини у термін до п'яти діб після
закінчення розслідування затверджує всі примірники акта
профзахворювання (додаток 14 до Інструкції) та по одному
примірнику вручає (надсилає) посадовим особам: старшому командиру (начальникові); начальнику санітарно-епідеміологічного закладу Міністерства
оборони України (для аналізу і контролю за здійсненням заходів); начальнику медичної служби військової частини - перший
примірник, що підлягає зберіганню протягом 10 років (з особливо
тяжкими наслідками - постійно), разом із матеріалами
розслідування; командиру підрозділу (батальйону, дивізіону тощо), де стався
нещасний випадок; командиру підрозділу (роти, батареї тощо), де стався нещасний
випадок (для вручення хворому чи потерпілому); начальнику військового лікувального закладу, який обслуговує
цю військову частину; командиру військової частини, у штаті якої є потерпілий (якщо
військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини). За результатами розслідування командир військової частини
проводить на нараді розгляд та аналіз обставин профзахворювання.
4.9. Командир військової частини зобов'язаний у п'ятиденний
термін після закінчення розслідування причин виникнення
профзахворювання розглянути його матеріали та видати наказ про
заходи щодо запобігання профзахворюванням, а також про притягнення
до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення
санітарно-гігієнічних норм і правил, що призвели до виникнення
профзахворювання. Про здійснення заходів щодо запобігання профзахворюванням,
запропонованих комісією з розслідування, командир військової
частини в термін, зазначений в акті профзахворювання (додаток 14
до Інструкції) письмово інформує санітарно-епідеміологічний заклад
Міністерства оборони України та відповідні органи державного
нагляду за охороною праці Міністерства оборони України. У випадку втрати військовослужбовцем працездатності внаслідок
хронічного профзахворювання командир направляє потерпілого на
військово-лікарську експертизу для розгляду питання про можливість
подальшого проходження служби за відповідною військовою
спеціальністю та взагалі у Збройних Силах України.
4.10. Контроль за правильним та своєчасним розслідуванням
причин виникнення профзахворювань, оформленням документації, а
також здійсненням заходів щодо усунення причин, що призвели до
профзахворювання, здійснюють органи та заклади державної
санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України.
4.11. Розслідування випадків профзахворювань у
військовослужбовців, які направлені для виконання обов'язків
військової служби за межі військової частини, проводиться комісією
з розслідування причин профзахворювання під головуванням
представника санітарно-епідеміологічного закладу Міністерства
оборони України, який здійснює державний
санітарно-епідеміологічний нагляд у військовій частині, де
виявлено випадки профзахворювання.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору