Про затвердження "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок [...]
Мінекобезпеки України; Наказ, Методика від 18.05.199537
Документ z0162-95, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 25.08.2009, підстава z0767-09
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 37 від 18.05.95 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
1 червня 1995 року
за N 162/698
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
охорони навколишнього природного середовища
N 389 ( z0767-09 ) від 20.07.2009 }
Про затвердження "Методики розрахунку розмірів
відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок
порушення законодавства про охорону та раціональне
використання водних ресурсів"
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінекобезпеки
N 116 ( z0477-95 ) від 26.10.95
N 8 ( z0043-96 ) від 30.01.96
Наказом Мінекоресурсів
N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 }

Відповідно до вимог Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ) та для підвищення економічної
відповідальності за нанесені збитки державі внаслідок його
порушення, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методику розрахунку розмірів відшкодування
збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про
охорону та раціональне використання водних ресурсів, що додається. 2. Управлінню фінансів, бюджету та інвестицій виділити кошти
для видання зазначеної Методики. 3. Головній екологічній інспекції та Секретаріату
забезпечити: 3.1. Видання зазначеної Методики у кількості 600 примірників; 3.2. Розсилку Методики органам Мінекобезпеки на місцях та
зацікавленим міністерствам і відомствам. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого
заступника Міністра В.Шевчука.
Міністр Ю.Костенко
Затверджено
наказом Міністерства охорони
навколишнього природного
середовища та ядерної
безпеки України від 18 травня
1995 року N 37
Методика
розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних
державі внаслідок порушення законодавства про охорону
та раціональне використання водних ресурсів
1. Галузь застосування Методика розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок
порушення законодавства про охорону та раціональне використання
водних ресурсів (надалі - Методика), встановлює основні вимоги
щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і
застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони
та раціонального використання водних ресурсів. Методика є
обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів
Мінекоресурсів. ( Розділ 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів
N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 )
2. Нормативні посилання У цій Методиці наведено посилання на такі законодавчі та
нормативні акти: Закон України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ); Санітарні правила і норми. Охорона поверхневих вод від
забруднення СанПІН N 4630-88 (затверджені Міністерством охорони
здоров'я СРСР, 04.07.88 р. N 4630-88); Узагальнений перелік гранично допустимих концентрацій (ГДК)
шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм (затверджені
Головрибводом Мінрибгоспу СРСР, 09.08.90 р. N 12-04-11); Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення
навколишнього природного середовища (затверджений Постановою
Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 року
N 18 ( 18-92-п ). Водний кодекс України ( 213/95-ВР ), введений в дію
Постановою Верховної Ради України від 06.06.95 р. N 214/95-ВР.
( Розділ 2 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінприроди N 8
( z0043-96 ) від 30.01.96 )
3. Визначення, скорочення
3.1. Визначення
Термін Визначення Джерело посилання 3.1.1. Водний об'єкт Сформований природою Водний кодекс
або створений штучно України
об'єкт ландшафту чи
геологічна структура,
де зосереджуються
води (річка, озеро,
море, водосховище,
канал, водоносний
горизонт) ( Пункт 3.1.1 в редакції Наказу N 8 ( z0043-96 ) від 30.01.96 )
3.1.2. Вода зворотна Вода, що повертає- Водний кодекс
ться за допомогою України
технічних споруд і
засобів з господар-
ської ланки круго-
обігу води в його
природні ланки у
вигляді стічної,
шахтної, кар'єрної
чи дренажної води ( Пункт 3.1.2 в редакції Наказу N 8 ( z0043-96 ) від 30.01.96 )
3.1.3. Вода стічна Вода, що утворилася Водний кодекс
в процесі господар- України
сько-побутової і ви-
робничої діяльності
(крім шахтної, ка-
р'єрної і дренажної
води), а також від-
ведена з забудованої
території, на якій
вона утворилася вна-
слідок випадання ат-
мосферних опадів ( Пункт 3.1.3 в редакції Наказу Мінприроди N 8 ( z0043-96 ) від
30.01.96 )
3.1.4. ( Пункт 3.1.4 вилучено на підставі Наказу Мінприроди
N 8 ( z0043-96 ) від 30.01.96 )
Вода скидна Вода, що відводи- Словник нормативних
ться від зрошува- термінів і визна-
них сільськогоспо- чень у галузі охо-
дарських угідь і рони і використання
забудованих тери- вод.
торій, що полива- (УкрНЦОВ, Харків,
ються, а також во- 1992 рік, стор.16)
да, відведена від
ділянок, на яких
застосовується
гідромеханізація
3.1.4. Вода дренажна Вода, яка профільт- Водний кодекс
рувалася з певної України
території та відво-
диться за допомогою
дренажної системи з
метою пониження рів-
ня грунтових вод ( Пункт 3.1.4 в редакції Наказу Мінприроди N 8 ( z0043-96 ) від
30.01.96 )
3.1.5. Забруднююча Речовина, що спри- Водний кодекс
чиняє погіршення України
якості води ( Пункт 3.1.5 в редакції Наказу Мінприроди N 8 ( z0043-96 ) від
30.01.96 )
3.1.6. Гранично- Встановлений рівень Водний кодекс допустима концен- концентрації речови- України трація (ГДК) ни у воді, вище яко-
го вода вважається
непридатною для кон-
кретних цілей водо-
користування ( Пункт 3.1.6 в редакції Наказу Мінприроди N 8 ( z0043-96 ) від
30.01.96 )
3.1.7. Залповий скид Скид зворотних вод Інструкція про по-
або забруднюючих рядок дій підрозді-
речовин, що приз- лів Державної еко-
вів у будь-який логічної інспекції
час після скиду до Мінприроди України
екстремально висо- при виникненні над-
кого забруднення звичайних ситуацій
водного об'єкта, (аварії, катастро-
тобто перевищення фи, стихійне лихо і
ГДК шкідливих ре- т.ін. Затверджена
човин в контроль- наказом Мінприроди
ному створі вод- України від 11 лип-
ного об'єкта в 50 ня 1994 року N 65
і більше разів
Словник нормативних
термінів і визна-
чень у галузі охо-
рони і використання
вод.
(УкраНЦОВ, Харків,
1992 рік, стор.43) 3.1.8. Сміття Гетерогенні сумі- Вводиться вперше
ші, які утворюють-
ся в процесі жит-
тєдіяльності лю-
дини і потребують
знешкодження, ути-
лізації, ліквіда-
ції
Всі види продоволь-
чих, побутових і
експлуатаційних
відходів (за винят-
ком свіжої риби та
її залишків), що
утворюють в проце-
сі нормальної екс-
плуатації судна (із
Міжнародної конвен-
ції щодо запобігання
забрудненню із суден
1973 року ( 896_009 )
з поправками 1978
року - MARPOL - 73/78) ( Пункт 3.1.8 доповнено згідно з Наказом Мінприроди N 116
( z0477-95 ) від 26.10.95 )
3.1.9. Норма при- Природне зменшення Вводиться вперше родного зменшення маси (об'єму) ван- вантажу тажу внаслідок
його усихання 3.1.10. Концентрація Концентрація речо- Словник нормативних фонова вини у воді водно- термінів і визна-
го об'єкта, що чень у галузі охо-
сформувалася під рони і використання
впливом усіх домі- вод.
шок, за винятком (УкрНЦОВ, Харків,
впливу даного дже- 1992 рік, стор.53)
рела, відносно
якого визначається
ця фонова концен-
трація 3.1.11. Глибина по- Максимальна глиби- Вводиться вперше ширення нафти у во- на, на якій вияв- ді ляється перевищен-
ня вмісту нафти
над фоновим показ-
ником 3.1.12. Гранично- Маса речовини у зво- Водний кодекс
допустимий ротній воді, що є України
скид (ГДС) максимально допусти-
речовини мою для відведення
за встановленим ре-
жимом даного пункту
водного об'єкта за
одиницю часу ( Пункт 3.1.12 в редакції Наказу Мінприроди N 8 ( z0043-96 )
від 30.01.96 )
3.1.13. Тимчасово- Тимчасово-узгодже- Правила охорони по- узгоджений скид ний скид (ТУС) - верхневих вод (зат- (ТУС) маса речовини у верджені Держком-
зворотній воді, природи СРСР,
тимчасово допусти- 21 лютого 1991 року
ма до відведення у п.3.11.)
водний об'єкт при
поетапному досяг-
ненні ГДС
3.2. Скорочення 3.2.1. НМД - неоподатковуваний мінімум доходів
4. Загальні положення
4.1. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації
юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як
правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру
стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього
природного середовища та погіршення якості природних ресурсів
(ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12)). 4.2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб настає
внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а
саме: - самовільного водоспоживання, тобто забору води з
поверхневих чи підземних джерел без дозволу на
спецводокористування; - самовільних скидів зворотних вод з підприємств, суден та
об'єктів, для яких не видані дозволи на спецводокористування, або
не встановлені норми гранично-допустимих чи тимчасово-узгоджених
скидів шкідливих речовин; - перевищення затверджених нормативів і норм скидів
забруднюючих речовин (г/куб.м); - перевищення затверджених нормативів і норм витрат зворотних
вод (куб.м/годину); - скидів забруднюючих речовин, не зазначених у дозволах на
спецводокористування чи нормах ГДС(ТУС), якщо їх концентрація
перевищує ГДК; - самовільних скидів зворотних вод чи сировини з морських або
річкових суден, плавзасобів, надводних або підводних споруд; - надходження зворотних вод або забруднюючих речовин в
поверхневі, підземні та морські води внаслідок аварії на насосних
станціях, колекторах і інших спорудах, витоку таких вод чи речовин
внаслідок порушення технологій, техніки безпеки, скиду сировини
внаслідок аварій на нафтопродуктопроводах, нафтотерміналах і т.п.; - вимушених санкціонованих аварійних скидів, що
не передбачалися проектом, але здійснюються з метою попередження
аварійних ситуацій; - скидів шкідливих речовин, що призвели до забруднення
підземних вод як безпосередньо, так і внаслідок забруднення
поверхні землі та зони аерації грунтів. 4.3. Відповідальність за порушення водоохоронного
законодавства не настає, якщо порущення норм водокористування
виникло з незалежних від водокористувача і непередбачених проектом
обставин (землетрус, стихійне лихо і т.ін.). 4.4. У разі скидів, пов'язаних з плановим ремонтом
каналізаційних мереж і споруд підприємствами, що експлуатують
комунальні системи каналізації, відповідальність їх настає при
перевищенні тимчасовоузгоджених природоохоронними органами (на
період скиду) обсягів зворотних вод та їх концентрацій. 4.5. Стягнення платежів за забруднення навколишнього
природного середовища не звільняє від відшкодування збитків,
заподіяних порушенням природоохоронного законодавства (п.3 Порядку
визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього
природного середовища, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 13.01.92 р. N 18 ( 18-92-п )). У разі сплати за понадлімітні скидки штрафних (кратних)
платежів відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує
сплачену суму цих платежів. 4.6. При наявності у винуватця скиду документальних даних про
екологічно обгрунтовані витрати коштів на ліквідацію наслідків
забруднення, сума цих коштів виключається з розрахованої суми
збитків. 4.7. Факти скиду зворотних вод та забруднюючих речовин, а
також погіршення якості води водного об'єкта встановлюються
інспекторами інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів,
громадськими інспекторами з охорони довкілля на основі спеціальних
досліджень, результатів відомчого, державного лабораторного
контролю або візуально з оформленням актів та протоколів
встановленої органами Мінекоресурсів форми. ( Пункт 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів
N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 )
4.8. Період з моменту підтвердженого протоколом, актом або
поясненнями свідків початку скиду до його припинення, а також час
самовільного водокористування вважається періодом порушення
водоохоронного законодавства, за який стягуються збитки. 4.9. Утрата вантажу при транспортуванні або перевантаженні в
портах вважається самовільним скидом, а збитки при цьому
розраховуються за фактичною кількістю скинутої речовини на
підставі перевірки суднових документів, з урахуванням норм
природного зменшення вантажу при перевезенні.
5. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок
забруднення поверхневих та морських вод
5.1. Розрахунок об'ємів та концентрацій забруднюючих речовин 5.1.1. Об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації
визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу
журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи
каналізаційних насосних станцій і т.п. з урахуванням вимог
дозволів на спецводокористування та затверджених норм ГДС (ТУС).
Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули. 5.1.2. Відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а
також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднень
здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів. 5.1.3. З моменту встановлення факту скиду до повного його
припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою
одержання реальної характеристики зворотних вод протягом всього
періоду скиду. ( Абзац перший пункту 5.1.3 в редакції Наказу
Мінприроди N 8 ( z0043-96 ) від 30.01.96 ) Допускається одноразовий відбір проб при скиді забруднюючих
речовин із суден, плавзасобів, морських надводних та підводних
споруд, берегових та інших об'єктів при короткочасному (не більше
12 годин) періоді скиду. При заздалегідь відомому сталому складі зворотних вод
(наприклад, господарсько-фекальні води суден, стічні води міської
каналізації) чи забруднюючої речовини дозволяється, як виняток,
використання в розрахунках попередніх даних про їх склад та
якість. 5.1.4. Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних
водах за період порушення водоохоронного законодавства
визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному
аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою (1).
С1 + С2 + ... + Сn Сс = ------------------- (1) n
де:
Сс - середня концентрація, приймається як розрахункова при
визначенні збитків, г/куб.м.
С1 С2 ... Сn - концентрації забруднюючих речовини у
відібраних пробах за період порушення водоохоронного
законодавства, г/м.куб.
n - кількість відібраних проб. 5.1.5. Об'єм стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд
розраховується за формулою (2). Wcв = 0,9 х Wзв - (Wнв + Wст.в) (2) де: Wзв - об'єм забраної води, м.куб.; Wнв - об'єм невикористаної води, м.куб.; Wст.в - об'єм стічної води в ємкостях водного транспорту або
зданої на очисні споруди, м.куб.; 0,9 - коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води. 5.1.6. При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи
інших забруднюючих речовин їх маса (Мі) визначається за
формулою (3). Мі = (Мр - Мф) х S х 0,000001 + (Ср - Сф.к) х V х 0,000001
(3) де: Мі - маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т; Мр - маса нафти (нафтопродуктів) на 1 кв.м поверхні води,
г/кв.м; Мф - фоновий показник маси нафти (нафтопродуктів) у воді на
1 кв.м поверхні води, г/кв.м; S - площа розливу нафти, кв.м; Ср - концентрація розчиненої у воді нафти на глибині n,
г/куб.м; Сф. к. - фонова концентраціяція розчиненої у воді нафти,
г/куб.м; V - об'єм забрудненої води, куб.м., визначається за
формулою (4). V = S x n, (4) де: n - глибина поширення нафти у воді, м. Площа розливу нафти S може бути визначена одним чи декількома
способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за
проведеними інспектором визначеннями маси нафти на одиницю площі
(1 кв.м.) за зовнішнім виглядом нафтової плівки у відповідності з
додатком N 1 та оцінками геометричних розмірів плями нафти. 5.1.7. Маса нафти, яка потрапила на сніжно-льодову поверхню,
може бути визначена інструментальними методами за площею розливу
та шляхом визначення маси нафти на одиницю площі. Маса нафти на одиницю площі сніжно-льодової поверхні
визначається шляхом відбору кернів у 4-5 місяцях, що розташовані
на лінії, яка розділяє пляму забруднення на дві приблизно рівні
частини; місця відбору проб повинні бути розташовані на однаковій
відстані одна від одної. Із відібраних проб складається загальна
проба, в якій і визначається маса нафти на 1 кв.м. площі.
5.2. Розрахунок величини збитків 5.2.1. При встановленому факті забруднення поверхневих та
морських вод (за винятком забруднення із суден, кораблів та інших
плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод
України) збитки в національній валюті визначаються за
формулами (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11). ( Пункт 5.2.1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Мінприроди N 116 ( z0477-95 ) від
26.10.95 ) 5.2.2. Збитки для наднормативних скидів визначаються за
формулою (5).
Знад = V x T x (Сс.ф. - Сд) х E (0,003 х Аіхn) х & x 0,001
(5) V - витрати зворотних вод, куб.м/год; Т - тривалість наднормативного скиду, годин; Сс.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у
зворотних водах, г/куб.м; Сд - дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин,
визначена при затвердженні ГДС(ТУС) г/куб.м. У разі скиду речовин,
які відсутні в переліку допустимих для скиду, а фактична
концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає
зворотні води, в розрахунковій формулі Сд приймається рівним ГДК. E - сума при (і) від 1 до m; 0,003 - базова ставка відшкодування збитків, в частках
неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахована
як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в
долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини); Аі - показник відносної небезпечності речовини, визначається
з співвідношення 1/Сгдк; де: Сгдк - гранично-допустима концентрація цієї речовини згідно
з СанПІН N 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих
речовин для води рибогосподарських водойм. У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або
орієнтовнобезпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної
небезпечності приймається рівним 100, а при ГДК - "відсутність" -
100000. Для завислих речовин показник відносної небезпечності
приймається рівним 0,3, а для підприємств, що
експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1. n - величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в
одиницях національної валюти; & - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта у
відповідності з додатком N 2; 0,001 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин. Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями
відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи
очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен
перевищувати 50% прибутку за послуги каналізації за час порушення
природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів). 5.2.3. Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих
вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних
засобів) визначаються за формулою (6). Зс.а.в. = V x T x Cc.ф. x E (0,003 x Аі x n) x & x 0,001, (6) де позначення аналогічні тим, що використані у формулі (5). Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями
відшкодовуються у розмірі, що не повинен перевищувати 50% річного
прибутку за послуги каналізації. 5.2.4. Збитки для скидів зворотних вод із водних
транспортних засобів (за винятком скидів із суден, кораблів та
інших плавучих засобів в територіальні і внутрішні морські води
України) визначаються за формулою (7). ( Абзац перший пункту
5.2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінприроди N 116
( z0477-95 ) від 26.10.95 )
Зв = E (W x Cф x 0,003 x Аі x n x & x 0,001), (7) де: W - об'єм скинутих зворотних вод, куб.м; Сф - фактична концентрація забруднюючої речовин в зворотних
водах г/куб.м. У разі відсутності даних про витрати скинутих із
судна господарсько-фекальних вод та їх концентрацію об'єм
накопичення їх для суден I категорії (судна довжиною більше 65 м
необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу)
приймається 50 літрів, а для всіх інших категорій 25 літрів на
одну особу за добу при БСК20-350 мг/л і вмісті твердих завислих
речовин 350 мг/л. Позначення інших показників аналогічні тим, що використані
в формулі (5). 5.2.5. Збитки для аварійних та інших скидів сировини, речовин
у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолів і т.п.) визначаються
формулою (8). За = М * 0,003 * Аі * n * &, (8) де: М - маса скинутої забруднюючої сировини, кг. Позначення інших показників аналогічні тим, що використані в
формулі (5). 5.2.6. Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта
сміттям (за винятком забруднення сміттям територіальних і
внутрішніх морських вод України із суден, кораблів та інших
плавучих засобів) здійснюється за формулою (9).
Зс = (М x Кх x 0,17) x Аі + Т x 0,1, (9) де: Зс - збитки від забруднення вод сміття, в одиницях
національної валюти; М - маса сміття (в центнерах), яке зібране
судном-сміттєзбірником, або визначене як добуток множення
забрудненої площі S на середню масу Wср сміття з 1 кв.м (зібраного
в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані
від її центру - @W1, @W2, @W3) визначаються за формулою (10). М = S x Wср, де:
@W1 + @W2 + @W3 Wср = --------------- (10) 3
@ - дельта;
S - площа водної поверхні забрудненої сміттям, кв.м;
Кх - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні
води сміттям - у відповідності з додатком N 3;
0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття, в НМД -
одиниць;
Аі - показник небезпечності сміття, визначається з
відношення: 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка
була виявлена в складі скинутого сміття;
Т - строк роботи спецсуден (судна) при збиранні сміття,
годин;
0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД - одиниць. ( Пункт 5.2.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінприроди
N 116 ( z0477-95 ) від 26.10.95 )
5.2.7. Загальна сума збитків при одночасному забрудненні
водного об'єкта декількома забруднюючими речовинами (але однією
юридичною чи фізичною особою) визначається додаванням до
найбільшої з усіх розрахованих величин збитків суми збитків для
інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15. 5.2.8. У разі залпового скиду, що призвів до забруднення
водного об'єкта в контрольному створі до 50 і більше ГДК,
розрахована сума збитків помножується на коефіцієнт 10. 5.2.9. Сума збитків може бути зменшена, якщо винним були
вжиті заходи по ліквідації наслідків забруднення водного об'єкта
(збирання, знешкодження забруднюючої речовини і т.ін.). 5.2.10. У випадку вжиття заходів по ліквідації наслідків
забруднення сума збитків зменшується залежно від кількості
зібраної або знешкодженої забруднюючої речовини і загального
строку ліквідації наслідків забруднення. Сума збитків в цьому випадку встановлюється за формулою (11).
@Мі Зз = Звс x (1 - E--- x Кзі, (11) М
де:
Зз - зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;
Звс - початкова сума збитків, в одиницях національної валюти; @Мі - маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок
часу ліквідації, т; М - маса скинутої забруднюючої речовини, т; Кзі - коефіцієнт зменшення збитків - у відповідності з
додатком N 4, залежно від строку ліквідації наслідків забруднення. Строк ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для
кожного відрізка часу як різниця між: - строком, який пройшов з моменту початку скиду (якщо він
встановлений) і строком закінчення ліквідації наслідків
забруднення вод, (Т); - строком, який пройшов з моменту виявлення скиду (якщо
момент початку скиду не встановлений) і строком закінчення
ліквідації наслідків забруднення вод, (Тв). Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднюючої
речовини, строк визначається, як час роботи технічних засобів. 5.2.11. Пункти 5.2.7, 5.2.8, 5.2.9 та 5.2.10 не стосуються
суден, кораблів та інших плавучих засобів, що забруднюють
територіальні і внутрішні морські води України. ( Розділ 5 доповнено пунктом 5.2.11 згідно з Наказом Мінприроди
N 116 ( z0477-95 ) від 27.12.95 )

6. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок
самовільного використання води
6.1. При самовільному водокористуванні збитки розраховуються
за формулою (12). Зс.б. = W x Тар., (12) де: W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м; Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях
національної валюти за 1 куб.м;
7. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок
забруднення підземних вод
7.1. Встановлення факту забруднення 7.1.1. Фактом забруднення підземних вод вважається виявлення
візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності
нафти чи інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод чи в
місцях їх виходів на поверхню землі. 7.1.2. Припущення про факт забруднення підземних вод можна
зробити при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках
господарської діяльності, а також при виявленні втрат
нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з ємкостей для
зберігання або акумуляції, із продуктопроводів або інших об'єктів. 7.1.3. Встановлення факту забруднення є обгрунтуванням для
видання органами Мінекоресурсів припису на виконання
інженерно-екологічних вишукувань з метою визначення масштабів
забруднення підземних вод. ( Пункт 7.1.3 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 ) 7.1.4. Фінансування інженерно-екологічних вишукувань
здійснюється за рахунок винного у забрудненні підземних вод або із
коштів Мінекоресурсів, Рад відповідного рівня з повною
компенсацією цих витрат винним. ( Пункт 7.1.4 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від
31.01.2002 )
7.2. Визначення масштабів забруднення 7.2.1. Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку
процесу забруднення підземних вод, формування ореолу забруднення
в місцях розташування джерел забруднення. 7.2.2. Різноманітність гідрогеологічних умов, обмеженість
інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів
руху підземних потоків та забруднюючих речовин роблять кожний
випадок самостійним дослідним завданням для оцінки масштабів
забруднення підземних вод, яке можна вирішувати шляхом виконання
інженерно-екологічних досліджень. 7.2.3. Інженерно-екологічні вишукування щодо оцінки масштабів
забруднення підземних вод виконуються спеціалізованими
організаціями. 7.2.4. Технічне завдання на виконання вишукувальних робіт
(видає організація, яка фінансує роботу), а також програма їх
виконання (складається виконавцем робіт) підлягають узгодженню з
Державною екологічною інспекцією Мінекоресурсів України. ( Пункт 7.2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 )
7.2.5. Після виконання інженерно-екологічних вишукувань по
визначенню масштабів забруднення підземних вод, територіальному
органу Мінекоресурсів України для прийняття рішень по захисту
підземних вод від забруднення подаються відомості стосовно: - гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов
водоносних горизонтів); - масштабів забруднення підземних вод; - шляхів надходження забруднюючих речовин у водоносний
горизонт; - природної захищеності підземних вод в зоні впливу
господарських об'єктів; - прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів. 7.2.6. Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час
(згідно з прогнозним розрахунком або за фактичним станом)
досягнення локалізації ореолу забруднення, тобто зупинки його
розвитку. 7.2.7. Визначення об'єму V забрудненої частини водоносного
горизонту (комплексу) провадиться формулою (13) V = F x m x na, (13) де: F - площа забруднення, кв.м; m - середня потужність забрудненої частини водоносного
горизонту, м; na - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці
(таблиця 1).
Таблиця 1. Орієнтовні значення активної пористості
водонасичених порід ————————————————————————————————————————————————————————————————— | Назва породи | Активна пористість | |————————————————————————————————————————+——————————————————————| |Гравелисто-галечні відкладення | 0,28-0,30 | |Крупнозернисті піски | 0,24-0,26 | |Різнозернисті піски | 0,20-0,24 | |Дрібнозернисті піски | 0,18-0,22 | |Тонкозернисті піски | 0,15-0,19 | |Пилуваті та глинисті піски | 0,05-0,15 | |Супіски | 0,08-0,10 | |Суглинки | 0,05-0,08 | |Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, | | |пісковик) | 0,04-0,08 | ————————————————————————————————————————————————————————————————— Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної
водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення
наведених інтервалів. 7.3. Розрахунок розмірів збитків 7.3.1. За своїм характером збитки можуть бути прямі
(виведення з ладу водозаборів та обладнання, зниження випуску
продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань
населення та ін.) та непрямі, які можуть проявитися через тривалий
час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні
зміни та зниження тривалості життя людини і тварин, знаження
продуктивності сільськогосподарського виробництва та ін.). 7.3.2. Відшкодування збитків не звільняє винного в
забрудненні від обов'язку проведення робіт, пов'язаних з
відновленням якості підземних вод. 7.3.3. Збитки визначаються на основі встановленого факту
забруднення підземних вод нафтопродуктами чи іншими речовинами та
його масштабів. 7.3.4. Величина збитків (Зп.в) внаслідок забруднення
підземних вод нафтопродуктами визначається: в розрахунку на 1 куб.м забруднених підземних вод за
формулою (14). Зп.в = Yn * n * Vз * L, (14) де: Yn - питома величина збитків, спричинених навколишньому
середовищу, в частинах НМД; n - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів; Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб.м; L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних
вод; для грунтових - 1,0; для міжпластових безнапірних - 1,3; до міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6. В розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів визначається за
формулою (15). Зп.в = Yn * n * M * L, (15) де: M - маса нафтопродуктів, т. Питому величину екологічних збитків визначають з таблиці 2
при наявності інформації про об'єм забруднених підземних вод, або
з таблиці 3, якщо відома маса нафтопродуктів. 7.3.5. У разі, коли забруднювач вже відшкодував збитки, але
не усунув наслідків забруднення і його ореол поширюється, може
бути знову пред'явлено позов на відшкодування. При цьому величина збитків визначається також за формулою
(14) та (15), однак замість членів Vз і М використовуються
n n-1 n n-1 відповідно (Vз - Vз ) і (M - M ), де:
n Vз - об'єм забруднених підземних вод на останній час;
n-1 Vз - те ж з попередніх розрахунків; n M - маса нафтопродуктів на останній час; n-1 M - те ж з попередніх розрахунків. 7.3.6. Визначення величин збитків внаслідок забруднення
підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється
введенням до формул (14) та (15) множника, який враховує
екологічну небезпеку забруднюючої речовини (Кі) за формулою (16): Кі = 0,05/ГДКі, (16) де: ГДКі - величини гранично допустимої концентрації або
безпечного рівня впливу забруднюючої речовини.
Таблиця 2. Питомі величини збитків, заподіяних
забрудненням підземних вод нафтопродуктами з
розрахунку на 1 куб.м підземних вод ————————————————————————————————————————————————————————————————— | Області |Питомі ве-| Області |Питомі ве-| | |личини еко| |личини еко| | |логічних | |логічних | | |збитків* | |збитків* | |————————————————————+——————————+————————————————————+——————————| |Вінницька | 0,0024 |Миколаївська | 0,0043 | |Волинська | 0,0009 |Одеська | 0,0047 | |Дніпропетровська | 0,0051 |Полтавська | 0,0009 | |Донецька | 0,0027 |Рівненська | 0,0006 | |Житомирська | 0,0047 |Сумська | 0,0007 | |Закарпатська | 0,0024: |Тернопільська | 0,0010 | |Запорізька | 0,0036: |Харківська | 0,0013 | |Івано-Франківська | 0,0051 |Херсонська | 0,0012 | |Київська | 0,0006 |Хмельницька | 0,0012 | |Кіровоградська | 0,0069 |Черкаська | 0,0017 | |Автономна | |Чернігівська | 0,0003 | |Республіка Крим | 0,0015 |Чернівецька | 0,0047 | |Луганська | 0,0009: | | | |Львівська | 0.0007 | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Таблиця 3. Питомі величини збитків, заподіяних
забрудненням підземних вод нафтопродуктами в
розрахунку на 1 т забруднюючої речовини ————————————————————————————————————————————————————————————————— | Область |Питома ве-| Область |Питома ве-| | |личина | |личина | | |збитків* | |збитків* | |————————————————————+——————————+————————————————————+——————————| |Вінницька | 50,36 |Миколаївська | 90,39 | |Волинська | 17,91 |Одеська | 103,12 | |Дніпропетровська | 109,59 |Полтавська | 17,74 | |Донецька | 57,73 |Рівненська | 14,31 | |Житомирська | 102,43 |Сумська | 15,34 | |Закарпатська | 51,77 |Тернопільська | 21,77 | |Запорізька | 79,97 |Харківська | 26,91 | |Івано-Франківська | 107,36 |Херсонська | 24,43 | |Київська | 11,057 |Хмельницька | 27,30 | |Кіровоградська | 142,46 |Черкаська | 36,94 | |Автономна | |Чернігівська | 6,69 | |Республіка Крим | 31,84 |Чернівецька | 100,89 | |Луганська | 19,89 | | | |Львівська | 16,03 | | | ————————————————————————————————————————————————————————————————— * В частинах неоподатковуваного мінімуму доходів
7.3.7. Забруднення підземних вод, як правило, є наслідком
забруднення поверхні землі та грунтів. Тому для визначення збитків
від безпосереднього забруднення поверхні землі та грунтів
тимчасово може бути використана формула (15). Виявлення факту безпосереднього заруднення поверхні землі,
грунтів здійснюється візуально або за допомогою хіміко-аналітичних
визначень проб грунтів, що виконуються хіміко-аналітичною службою
територіальних органів Мінекоресурсів, або залучених для цього
спеціалізованих хімічних лабораторій. Маса (об'єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню
землі, встановлюється документально чи прямими натурними замірами. В умовах повного насичення шару грунту рідкими забруднюючими
речовинами їх обсяг може бути визначено за формулою (17). V = F x h x м (17) де: V - об'єм забруднюючих речовин, куб.м; F - площа забруднення, кв.м; h - глибина просочування, м; м - дефіцит насичення, в долях від одиниці. У разі відсутності даних щодо дефіциту насичення для
конкретних грунтів для розрахунків беруться середні значення
інтервалів орієнтовних значень, які наведені в таблиці 1. В умовах неможливості доведення документально чи прямими
натурними замірами кількості скинутих забруднюючих речовин, обсяг
їх визначається, як правило, шляхом здійснення
інженерно-екологічних вишукувань. ( Пункт 7.3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 )

Додаток N 1
до Методики розрахунку
розмірів відшкодування
збитків, заподіяних державі
внаслідок порушення
законодавства про охорону та
раціональне використання
водних ресурсів
Визначення маси нафти на 1 кв.м водної поверхні за
зовнішнім виглядом нафтової плівки (середні дані)
————————————————————————————————————————————————————————————————— | Зовнішні ознаки |Маса нафти| | |на 1 кв.м.| | |водної по-| | |верхні (г)| |————————————————————————————————————————————————————+——————————| |1. Чиста водна поверхня без ознак забарвлення при | 0 | | різноманітних умовах освітлення | | |2. Відсутність плівки і плям, окремі райдужні смуги,| 0,1 | | які видно при найбільш сприятливих умовах і спо- | | | кійному стані водної поверхні | | |3. Окремі плями та сірі плівки сріблястого кольору | 0,2 | | на поверхні води, які видно при спокійному стані | | | водної поверхні, поява перших ознак забарвлення | | |4. Плями і плівки з яскравими кольоровими смугами, | 0,4 | | які видно при незначному хвилюванні | | |5. Нафта у вигляді плям і плівки, що покривають | 1,2 | | значні ділянки поверхні води, які не розриваються| | | при хвилюванні | | |6. Поверхня води покрита суцільним шаром нафти, | 2,4 | | добре видної при хвилюванні, забарвлення темне, | | | темно-коричневе | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 2
до Методики розрахунку
розмірів відшкодування
збитків, заподіяних державі
внаслідок порушення
законодавства про охорону та
раціональне використання
водних ресурсів
Значення коефіцієнтів, що враховують
категорію водного об'єкта (&)
————————————————————————————————————————————————————————————————— | Категорія водного об'єкта | & | |————————————————————————————————————————————————+——————————————| |Морські та поверхневі водні об'єкти комунально- | 1,0 | |побутового водокористування | | |Поверхневі водні об'єкти господарсько-питного | 1,4 | |водокористування | | |Поверхневі та морські водні об'єкти рибогоспо- | | |дарського водокористування: | | |II категорії | 1,6 | |I категорії | 2,0 | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 3
до Методики розрахунку
розмірів відшкодування
збитків, заподіяних державі
внаслідок порушення
законодавства про охорону та
раціональне використання
водних ресурсів

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »