Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні
Мінтранс України; Наказ, Правила, Перелік від 14.10.1997363
Документ z0128-98, поточна редакція — Редакція від 18.03.2016, підстава z0240-16
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »  

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 363 від 14.10.97 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
20 лютого 1998 р.
vd971014 vn363 за N 128/2568

Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним
транспортом в Україні
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу
N 90 ( z0242-98 ) від 23.03.98
N 763 ( z0986-01 ) від 05.11.2001 }
{ Додатково див. Повідомлення Державного комітету України
з питань регуляторної політики та підприємництва
( n0005563-06 ) від 28.04.2006 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
транспорту та зв'язку
N 493 ( z0621-06 ) від 22.05.2006
Наказами Міністерства інфраструктури
N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013
N 26 ( z0240-16 ) від 27.01.2016 }

На виконання пункту 3 розділу першого Програми заходів щодо
забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і
безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 5 січня 1995 р. N 7 ( 7-95-п ),
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила перевезень вантажів автомобільним
транспортом в Україні (додаються). 2. Державному департаменту автомобільного транспорту України
(Докіль Л.П.): 2.1. Довести до відома міністерств, відомств, Уряду
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, об'єднань,
підприємств, установ та організацій автомобільного транспорту, що
входять до сфери управління Мінтрансу України, Правила перевезень
вантажів автомобільним транспортом в Україні. 2.2. Разом з Головним управлінням правового забезпечення
діяльності транспорту (Логінова Л.М.) в установленому порядку
подати на реєстрацію Правила перевезень вантажів автомобільним
транспортом в Україні в Міністерство юстиції України. 3. Після введення в дію вищезазначених Правил втрачають
чинність "Правила перевозок грузов автомобильным транспортом в
УССР", затверджені Міністерством автомобільного транспорту УРСР за
погодженням з Держпланом УРСР і Державним арбітражем при Раді
Міністрів УРСР (розділи 1-10 від 24.05.1971 р.; розділи 11-39, 40,
43, 44, 46, 48 від 25.01.1972 р.; розділи 45 і 49 від
06.03.1972 р.; розділ 47 від 20.10.1971 р.). 4. Наказ від 12 грудня 1996 р. N 394 "Про затвердження Правил
перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" вважати
таким, що не набрав чинності. 5. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого
заступника Міністра Л.М.Костюченка.
Міністр В.І.Череп
Затверджено
Наказ Міністерства транспорту
України 14.10.97 N 363
Правила
перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні
( У тексті Правил слова "типовий договір про перевезення
вантажів автомобільним транспортом" замінено словами
"примірний договір про перевезення вантажів
автомобільним транспортом" у відповідних відмінках;
слова "разове замовлення" замінено словами "разовий
договір" у відповідних відмінках згідно з Наказом
Мінтрансу N 90 ( z0242-98 ) від 23.03.98 )
{ У тексті Правил слово "вага" у всіх відмінках замінено
словом "маса" у відповідних відмінках згідно з Наказом
Міністерства інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від
05.12.2013 }

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в
Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і
відповідальність власників автомобільного транспорту -
Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -
Замовників. Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних,
великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення
вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення
мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог
при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення
та його документального оформлення, а також узгодження таких
правил із відповідними компетентними установами.
1. Терміни та поняття Наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в
такому значенні: Вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до
здачі одержувачу вантажу. Вантажне місце - умовна одиниця вантажу для приймання його
для перевезення або здачі вантажоодержувачу при здійсненні
навантаження або розвантаження рухомого складу. Вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання
багаторазового використання, призначена для перевезення та
короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень,
зручна для механізованого навантаження та розвантаження,
завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і
більше). Вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка
подає перевізнику вантаж для перевезення. Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка
здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних
документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому
порядку. Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між
перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є
юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови
перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін
щодо їх додержання.
{ Абзац восьмий глави 1 виключено на підставі Наказу
Міністерства інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
Експедитор транспортний - працівник, який забезпечує
виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського
обслуговування під час перевезення вантажів. { Абзац восьмий глави
1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 } Замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає
вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії
вантажів в узгоджені терміни. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав
з перевізником договір про перевезення вантажів. Засіб пакетування - засіб для формування і скріплення
вантажів в укрупнене вантажне місце, за винятком
пакетоформувальної і пакетоскріплювальної техніки, в результаті
застосування якого забезпечується пакетування. { Главу 1 доповнено новим терміном згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
Здавання вантажу - подання вантажоодержувачу перевізником
вантажу, згідно з товарно-транспортним документом, з наступним
розвантаженням і оформленням документів про його передачу
вантажоодержувачу. Маркування - потрібні написи, зображення та умовні позначки,
вміщені на упаковці, бирках або самому товарі, який
відвантажується для належного перевезення та здачі вантажу
одержувачу. Міські перевезення - перевезення різнородних за структурою
вантажів у межах міста. Міжміські перевезення - перевезення вантажів, що здійснюються
за межі міста (населеного пункту). Обсяг перевезень - кількість вантажу, перевезеного або
заявленого вантажовідправником і прийнятого перевізником для
доставки одержувачу (в тоннах). Пакетування - формування та скріплення вантажів в укрупнене
вантажне місце, яке забезпечує при доставці у встановлених
умовах їхню цілість, збереження та дозволяє механізувати
вантажно-розвантажувальні та складські роботи. { Абзац
глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 } Перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт
господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює
за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними
засобами. { Абзац глави 1 в редакції Наказу Міністерства
інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
{ Абзац вісімнадцятий глави 1 виключено на підставі Наказу
Міністерства інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
Піддон - засіб пакетування, що має настил і, за
необхідності, надбудову для розміщення і кріплення вантажу. { Главу 1 доповнено новим терміном згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
Приймання вантажу - подання вантажовідправником
підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних
документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний
засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником
для відправлення. Причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії,
пристосований для буксирування автомобілем. { Абзац глави 1 в
редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від
05.12.2013 } Сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та
обладнанням призначений для буксирування напівпричепа; Спеціальний автомобіль - автомобіль, який за своєю
конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних
робочих функцій. Спеціалізований автомобіль - автомобіль, який за своєю
конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів
певних категорій. Тара - основний елемент упаковки, що являє собою виріб для
розміщення продукції. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних
документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання,
передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки
між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників
транспортного процесу юридичний документ, що призначений для
списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх
переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та
бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення
вантажу та обліку виконаної роботи. Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс
допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів
автомобільним транспортом. ( Розділ 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 763
( z0986-01 ) від 05.11.2001 )
2. Загальні відомості про вантажі 2.1. Вантажі, які подаються для перевезення, класифікуються
за такими ознаками: вид продукції різних виробників, фізичний
стан, наявність тари, спосіб вантаження і розвантаження,
специфічні властивості, маса та габарити. 2.2. За видами продукції вантажі поділяються на: - продукцію сільського господарства; - продукцію лісової, деревообробної і целюлозно-паперової
промисловості; - руди металічні; - продукцію паливно-енергетичної промисловості; - мінеральну сировину, мінерально-будівельні матеріали та
вироби; - продукцію металургійної промисловості; - продукцію хімічної промисловості; - продукцію харчової, м'ясо-молочної та рибної промисловості; - промислові товари народного споживання; - продукцію машинобудування, приладобудування і
металообробної промисловості; - інші вантажі. 2.3. За фізичним станом вантажі можуть бути твердими, рідкими
і газоподібними. 2.4. За наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для
яких тара потрібна і для яких вона не потрібна. 2.5. За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають:
штучними, сипучими, навалочними і наливними. 2.6. Такі вантажі як швидкопсувні, небезпечні, антисанітарні
та живі - мають свої специфічні властивості. 2.7. В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця
та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких
здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами
(великовагові, великогабаритні, небезпечні). За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і
габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним
засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами
дорожнього руху України. { Абзац другий пункту 2.7 глави 2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури
N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
3. Правила укладення договорів 3.1. Договори про перевезення вантажів автомобільним
транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які
здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі
(надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або
вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про
перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та
міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.
{ Пункт 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 90
( z0242-98 ) від 23.03.98, Наказом Міністерства інфраструктури
N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 } 3.2. Договір про перевезення вантажів може укладатися
Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується
правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для
вантажовідправників і вантажоодержувачів. 3.3. Ініціативу про встановлення договірних стосунків для
перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як
Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній
Замовник. 3.4. Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови
перевезень і розрахунки, стверджений підписом і печаткою
Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в
двох екземплярах Перевізник зобов'язаний направити Замовнику не
пізніше ніж через три дні після його узгодження. ( Пункт 3.4 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 90 ( z0242-98 )
від 23.03.98 )
3.5. У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги
перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню
вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання
вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень
і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів,
обов'язки сторін, відповідальність тощо. 3.5.1. Замовник не пізніш як через 10 днів після одержання
від Перевізника проекту Договору підписує його і додатки до нього,
стверджує їх печатками і один екземпляр повертає Перевізнику. 3.5.2. Якщо у Замовника є розбіжності по Договору, він
зобов'язаний сформулювати свої пропозиції у протоколі розбіжностей
і направити їх Перевізнику разом з Договором у 10-денний термін. 3.5.3. Перевізник зобов'язаний розглянути протокол
розбіжностей Замовника, у разі потреби - спільно з ним, і включити
до Договору всі прийняті пропозиції.
( Пункт 3.5.4 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 90
( z0242-98 ) від 23.03.98 )
3.6. Відповідно до Договору Перевізник і Замовник у межах
квартального плану за 10 днів до початку кожного місяця визначають
місячні плани із декадними плановими завданнями на перевезення
вантажів. 3.7. На перевезення вантажів автомобільним транспортом
Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку
відповідно до встановленої форми (додаток 4 до Договору). У разі масових перевезень вантажів, особливо будівельних на
місця будівництв, а також сільськогосподарських вантажів для їх
переробки або у місця довгострокового зберігання, Замовник повинен
до заявки додати також погоджений з Перевізником графік виконання
перевезень із зазначенням добового або середньодобового обсягу
перевезень, а також початку і кінця роботи змін. ( Пункт 3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 90
( z0242-98 ) від 23.03.98 )
3.8. Заявка подається Перевізнику у строк, визначений
Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку
на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв'язку. У
цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які
характеризують найменування та кількість вантажу, адреси
вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.
{ Абзац другий пункту 3.8 глави 3 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від
05.12.2013 } 3.9. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим
договором, примірна форма якого наведена в додатку 2. ( Пункт 3.9
в редакції Наказу Мінтрансу N 90 ( z0242-98 ) від 23.03.98 )
4. Страхування вантажів Замовник з метою відшкодування заподіяних йому збитків у разі
повної або часткової втрати, ушкодження чи псування вантажу при
перевезенні, внаслідок стихійного лиха тощо може застрахувати своє
майно відповідно до Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ).
5. Правила упакування вантажів 5.1. Упакування - це процес розміщення продукції в упаковці
(тарі). Упаковка(тара) повинна відповідати державним стандартам. 5.2. До упаковки ставляться такі вимоги: - вид упаковки має відповідати особливостям вантажу; - упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час
його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних
робіт; - упаковка має відповідати кліматичним умовам; - упаковка має відповідати вимогам митного режиму; - упаковка може виконувати рекламні цілі. 5.3. При виборі упаковки потрібно враховувати спосіб,
відстань і тривалість транспортування, можливість перевантаження
вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час
транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими
вантажами тощо. 5.4. Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу,
вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам. 5.5. Упаковка для перевезення вантажів, які вимагають
охолодження чи інтенсивної вентиляції повітря, має бути з
просвітами. 5.6. Упаковка для перевезення морожених вантажів має бути
суцільною, без просвітів. 5.7. Бідони мають бути щільно закриті кришками з гумовою або
паперовою прокладкою та опломбовані відправником. Не допускається
приймання для перевезення бідонів, які мають течу. 5.8. Фрукти та овочі укладають в закриту упаковку щільно для
виключення можливості їх переміщення. 5.9. Промислові товари для перевезення упаковують у тверду
(дощані, фанерні ящики), напівтверду (пресовані кіпи із
застосуванням дощечок і планок) і м'яку упаковку (пресовані кіпи
без дощечок і планок, тюки, баули, тканинні мішки, рогожні мішки,
рулони). 5.10. При упакуванні промислових товарів у тверду упаковку
ящики мають бути обтягнутими по торцях металевою стрічкою,
скріпленою "в замок". 5.11. При упакуванні в напівтверду упаковку кіпи треба
покрити з усіх сторін одним шаром обгорткового паперу та одним
шаром пакувальної тканини так, щоб повністю уберегти вміст кіпи
від забруднення, псування, втрати зовнішнього вигляду та
пом'ятості. 5.12. При м'якому упакуванні кіпу покривають двома шарами
обгорткового паперу, одним шаром пакувальної тканини й обтягують
металевою стрічкою з прокладкою під стрічку вздовж периметра кіпи
картону завтовшки 3-4 мм і завширшки не менш як 60 мм. 5.13. При упакуванні в тюки тканину обгортають папером,
пакувальною тканиною, зашивають уздовж одним швом, зашиваючи
торці, та обтягують вірьовкою. 5.14. Бідони та барабани треба класти в міцні дерев'яні лати,
бутлі - в лати чи корзини та ущільнювати деревною стружкою, банки
й тюбики пакувати в картонні чи дерев'яні ящики.
6. Правила визначення маси вантажів 6.1. На упакованих та штучних неупакованих вантажах, крім
тих, які перевозяться навалом, Замовник повинен зазначити масу
брутто і нетто. На вантажах стандартної маси зазначати це не
обов'язково. 6.2. Визначення маси вантажу провадиться технічними засобами
Замовника. 6.3. При перевезенні вантажів у критих автомобілях і
причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах,
опломбованих Замовником, визначення маси вантажу виконується
Замовником. 6.4. При навантаженні вантажу здійснюється його зважування
або рахування місць (чи штук). Вантаж приймається без перевірки
маси, якщо він поданий для перевезення у спеціальних кузовах чи
контейнерах при наявності на них пломб Замовника. Крім того, він
може бути прийнятий за масою, яку оповістив Замовник. 6.5. Визначати масу чи кількість вантажу у вантажовідправника
і вантажоодержувача потрібно однаковим способом. При прийманні
вантажу для перевезення за масою треба зважити весь вантаж.
Визначення загальної маси вантажу зважуванням окремих місць
забороняється. 6.6. Масу насипних і навалочних вантажів, а також харчових
наливних вантажів, які перевозять в автомобілях-цистернах,
визначають, головним чином, автомобільними вагами. 6.7. Перед навантаженням хлібних вантажів, харчових наливних
вантажів, картоплі та овочів перевіряється маса тари автомобіля. 6.8. Перед зважуванням автомобілів автомобільними вагами
треба перевірити зазори між обв'язувальною рамою і платформою
вагів; перевірити показання вагів без навантаження і за потреби
відрегулювати їх. Слід оглянути автомобілі, які підлягають
зважуванню, та прослідкувати за тим, щоб всі люди вийшли з кабіни
та кузова. 6.9. Автомобілі подаються на ваги зі швидкістю не більше ніж
5 км/год, якщо інше не передбачене паспортними даними вагів.
Зважування автомобільними вагами без зупинки автомобілів (на ходу)
забороняється, крім випадків використання спеціально призначених
для цього вагів. При установленні автомобілів на ваги треба
слідкувати за тим, щоб задня вісь автомобіля знаходилась не ближче
300 мм від краю платформи. Автомобілі зважуються лише при
зупиненому двигуні. 6.10. При зважуванні автопоїздів необхідно весь автопоїзд
становити на ваги. Якщо розміри платформи не дозволяють установити
весь автопоїзд, то автомобіль і причіп зважують окремо, при цьому
треба прослідкувати за тим, щоб дишло автопричепа не торкалося
землі. 6.11. При зважуванні громіздких та довгих вантажів слід
наглядати за тим, щоб спадаючі кінці вантажів не торкалися
нерухомих частин вагів (станини, колонки тощо) чи обв'язувальної
рами.
7. Правила маркування вантажів 7.1. При поданні вантажів в тарі чи упаковці і штучних
вантажів дрібними відправками Замовник зобов'язаний завчасно
замаркувати кожне вантажне місце відповідно до державного
стандарту. У маркуванні зазначаються: а) знак одержувача - повне чи часткове найменування
вантажоодержувача чи позначення, яке використовується одержувачем
(при перевезеннях дрібних партій); б) номер заявки (замовлення) на перевезення вантажів; в) місце призначення - зазначається пункт (при міжміських
перевезеннях); г) маса вантажного місця - позначається цифрами маса брутто
і нетто в кілограмах. { Підпункт "г" пункту 7.1 глави 7 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від
05.12.2013 }
Дані, наведені в супровідних документах, мають повністю
відповідати маркуванню. 7.2. При поданні вантажів, які вимагають особливого
поводження з ними під час вантажних операцій та зберігання,
відправник зобов'язаний нанести на всіх вантажних місцях додатково
спеціальне маркування написом "Верх", "Скло", "Обережно", "Не
кантувати", "Боїться холоду", "Не класти плазом" тощо. Спеціальне
маркування може бути вказане також особливими знаками (додаток 3). 7.3. Відповідальність за відсутність спеціального маркування
та її наслідки покладається на Замовника. 7.4. Маркування має бути проведене одним із таких способів: а) безпосередньо нанесенням знаків на вантажному місці; б) за допомогою ярликів. 7.5. Наносити маркування можна фарбуванням по шаблону,
штампуванням, клеймуванням чи спеціальними маркувальними машинами. 7.6. Маркування провадиться умовними позначками (знаками), що
передані написом, літерами, цифрами чи малюнками (символами), із
застосуванням контрастної фарби. Колір фарби повинен різнитись від
кольору тари чи вантажу. Маркування місць вантажу має бути чітким,
ясним та надійним. 7.7. Маркування виконується світлостійкою та незмивною водою
фарбою, яка добре тримається на будь-якій поверхні (не стирається
і не відшаровується). 7.8. Ярлики з паперу та картону прикріплюють до тари клеями
(декстриновим, казеїновим, силікатним тощо), із тканини -
пришивають, із фанери, металу, пластмаси - прикріплюють болтами,
шурупами, цвяхами. Прибивати ярлики до фанерних, картонних і
паперових ящиків не дозволяється. Дозволяється прикріплювати ярлики до вантажів дротом, якщо
інший спосіб кріплення неможливий. 7.9. При розвезенні таких вантажів, як металеві прутки,
труби, громіздкий чи з довгими рукоятками інструмент тощо на
адресу декількох вантажоодержувачів, допускається маркування
фарбуванням кінців стійкою фарбою, по якій можна легко виявити
належність їх до однієї партії. 7.10. Маркування наноситься: а) на ящиках - на одному з боків; б) на мішках і тюках - на одному широкому боці. Спеціальне маркування наноситься на двох суміжних сторонах. 7.11. Якщо немає можливості нанести маркування повністю на
боках чи торцях, на малогабаритних ящиках висотою 200 мм і менше
допускається маркування на суміжних стінках тари (в тому числі на
кришці). 7.12. Маркування мокросолених шкір та шкур наносять на
внутрішній бік однієї з двох зв'язаних дощечок (бирок). 7.13. Листове залізо у зв'язках (без тари) маркують на
дерев'яних чи металевих бирках, прикріплених до зв'язки дротом. 7.14. Ярлики та дерев'яні бирки мають бути таких розмірів:
довжиною 12-15 см, шириною 8-10 см, а металеві штамповані бирки -
не менше 60 квад.см. Застосування картонних бирок не допускається. 7.15. Спеціальні знаки слід розташовувати в лівому верхньому
кутку від основного маркування, за виключенням знаків "Стропувати
тут" і "Центр ваги", які потрібно наносити у позначених ними
місцях. 7.16. При перевезенні однорідних вантажів на адресу одного
вантажоодержувача допускається нанесення маркування не на всіх
вантажних місцях, але не менше ніж на чотирьох. У цих випадках
замарковані місця укладаються: а) у фургонах - біля дверей маркуванням назовні; б) на відкритому рухомому складі - у верхньому ярусі
навантаження по два місця біля кожного поздовжнього борта кузова
маркуванням назовні. При перевезенні вантажів навалом, насипом і наливом
маркування не провадиться.
8. Правила вантаження і розвантаження вантажів 8.1. Типи та кількість рухомого складу, потрібного для
виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно
від обсягу і характеру перевезень. 8.2. Перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу
справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів
відповідно до заявки (разового замовлення) та такого, що
відповідає санітарним нормам. Подача непридатного для перевезень вантажів рухомого складу
вважається такою, що не була здійснена. 8.3. При перевезеннях вантажів контроль за своєчасним
прибуттям транспорту протягом дня, регулювання його розстановки,
подачі під завантаження, використання транспорту, що звільнився, у
зворотному напрямку, облік завантаження, часу прибуття та
відправлення рухомого складу виконується Перевізником або
Замовником залежно від прийнятої ними схеми перевезень. 8.4. Перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів
з кузовом типу "фургон", автоцистерн і контейнерів Замовник
повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для
перевезення вантажу у комерційному відношенні. Якщо виявлене пошкодження, яке може вплинути на цілість або
якість вантажу при перевезенні, Замовник повинен відмовитися від
вантаження в такий рухомий склад або контейнери, про що
складається акт установленої форми (додаток 4). 8.5. У пунктах вантаження і розвантаження можуть
застосовуватись такі види розстановки автомобілів при
вантажно-розвантажувальних роботах: а) бокова розстановка, коли вантаження або розвантаження
виконується через бокові борти автомобілів; б) торцева розстановка, коли вантаження або розвантаження
виконується через задній борт автомобілів; в) косокутна розстановка, коли навантаження або розвантаження
виконується через боковий та задній борти автомобіля одночасно. 8.6. Вантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а
також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів
виконуються Замовником. Відкриття та закриття люків автоцистерн, вмикання (вимикання)
насосів (двигунів), маніпуляції зі шлангом, встановленим на
автомобілі, виконує водій. 8.7. Перевізник може за погодженням із Замовником взяти на
себе вантаження і розвантаження вантажів. Участь водія у вантаженні або розвантаженні може мати місце
тільки за його згодою. В цьому випадку водій при вантаженні
приймає вантаж з борта автомобіля (біля дверей фургона), а при
розвантаженні подає його на борт автомобіля (до дверей фургона). 8.8. У випадку, коли Перевізник за погодженням із Замовником
бере на себе виконання вантажно-розвантажувальних робіт, він несе
відповідальність за пошкодження вантажу під час вантаження та
розвантаження. 8.9. Замовник зобов'язаний утримувати
вантажно-розвантажувальні майданчики та під'їзні шляхи до них
згідно з вимогами діючої нормативної документації щодо ремонту й
утримання автомобільних доріг загального користування. 8.10. Додаткове обладнання автомобілів для перевезення
певного вантажу може виконуватись Замовником лише за погодженням з
Перевізником. 8.11. При вантаженні-розвантаженні вантажів масою більш як
50 кг і при підніманні вантажів на висоту понад 2 м застосування
засобів механізації обов'язкове. 8.12. Вантаж в автомобілях і причепах доцільно розміщувати
згідно зі схемами, що наведені в додатку 5. 8.13. Якщо вантаження виконується навалом - вантаж не повинен
здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти
слід наростити додатковими бортами, проте загальна висота
транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від
поверхні дороги. 8.14. Навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так,
щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних
осіб чи створенню перешкод для руху. 8.15. Вантаж повинен бути належним чином закріплений
засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами,
розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками
тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного
закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів
кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його
безпечного перевезення. { Пункт 8.15 глави 8 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури
N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
8.16. Ящики, бочки та інші штучні вантажі слід вантажити
таким чином, щоб при різкому гальмуванні, рушанні та на крутих
поворотах виключалася можливість зсуву, навалки на борти,
потертості вантажу і тари; для цього між окремими місцями вантажу
не дозволяється залишати проміжків або між ними треба вставляти
дерев'яні прокладки та розпірки відповідної довжини та міцності. 8.17. Крихкі та ламкі вантажі (скляні, керамічні та чавунні
вироби, алюмінієвий та емальований посуд і т.ін.) перекладають
соломою, деревною стружкою або іншими матеріалами, які захищають
від пошкоджень і бою. 8.18. Вантаження в автомобіль вантажних місць, на яких є
спеціальне маркування: "Обережно", "Не кидати", "Скло", "Верх",
"Не кантувати" і т.п., слід виконувати особливо обережно. Такі
вантажні місця розміщують в кузові автомобіля так, щоб при
розвантаженні ці написи було видно. 8.19. При вантаженні в один автомобіль важких і легких за
масою вантажів важкі розміщують унизу, а легкі зверху. Вантажі розміщують так, щоб вага вантажу рівномірно
розподілялася між автомобілем і причепом. 8.20. Водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і
складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та
забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника
про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які
загрожують його збереженню. 8.21. Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний
перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені
у Правилах дорожнього руху України. 8.22. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути
виявлені недоліки в укладанні вантажу. 8.23. Замовник зобов'язаний забезпечити контроль за
дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці
безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і несе
повну відповідальність за всі наслідки невиконання ним цих
законодавчих актів. 8.24. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
Перевізником обов'язки по забезпеченню контролю за дотриманням
законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при
виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, а також
відповідальність за наслідки невиконання встановлених вимог несе
Перевізник. 8.25. Час прибуття автомобіля для завантаження
встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в
товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття
автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для
розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної
накладної в пункті розвантаження. { Пункт 8.25 глави 8 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури
N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
8.26. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після
вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних
накладних на навантажений або вивантажений вантаж.
9. Правила пломбування вантажів 9.1. Пломбування вантажів проводиться Замовником з його
ініціативи або на вимогу Перевізника. 9.2. Пломбуватися можуть завантажені спеціалізовані
автомобілі та причепи (фургони, цистерни, рефрижератори), а також
контейнери та окремі вантажні місця. Про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній
робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби. 9.3. Для забезпечення цілості вантажу, який доставляється за
декількома адресами, в кузові типу "фургон" Перевізник може
встановлювати перегородки, що розділяють кузов на секції, які
пломбують окремо. 9.4. На пломбах повинні бути контрольні знаки Замовника. 9.5. Пломби слід навішувати таким чином, щоб виключалася
можливість доступу до вантажу без їх знімання або порушення
цілості. 9.6. Пломби навішуються: а) у фургонів - на всіх дверях по одній пломбі; б) у контейнерів - на дверях по одній пломбі; в) у цистерн - на кришці люка та зливного отвору по одній
пломбі, за винятком, коли правилами перевезень окремих видів
наливних вантажів передбачений особливий порядок пломбування; г) у вантажного місця - від однієї до чотирьох пломб в
місцях, де стикуються обкантовувальні полоси або інші пакувальні
матеріали. 9.7. Пломбування вантажу, вкритого брезентом, можна
виконувати тільки у випадках, коли з'єднання його з кузовом
забезпечує неможливість доступу до вантажів без пошкодження
брезенту. Пломби навішуються на кінцях з'єднувального матеріалу в
місцях стикування останнього з кузовом рухомого складу. 9.8. Способи навішування пломб наведені в додатку 6. 9.9. Водій, який виконує обов'язки експедитора, приймаючи
вантаж в опломбованому автомобілі, напівпричепі, їх частинах або в
контейнері, зобов'язаний переконатися в правильності навішування
пломби, відсутності пошкоджень на ній та вільного пересування її
вздовж пломбувального дроту, а також чіткості контрольних і
літерних знаків на пломбі. Якщо виникають сумніви, пов'язані з неправильністю
пломбування, невиразністю відтисків знаків на пломбі або навіть
незначним пересуванням пломби на пломбувальному дроті, вантаж для
перевезення не приймається.
10. Правила приймання вантажів для перевезення 10.1. Перевізники приймають вантажі для перевезення на
підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками
(додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2). ( Пунк 10.1
із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 90
( z0242-98 ) від 23.03.98 ) 10.2. Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені
Договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один
день, тиждень, декаду або місяць. 10.3. Разові договори повинні бути укладені в письмовій
формі. ( Пункт 10.3 в редакції Наказу Мінтрансу N 90 ( z0242-98 )
від 23.03.98 ) 10.4. Вантаж, який був поданий Замовником у стані, що не
відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний
стан у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається
неподаним, а перевезення таким, що не здійснилося з вини
Замовника. 10.5. Місце фактичної здачі - приймання вантажу точно
зазначається в Договорі з наступним уточненням у заявці. 10.6. Після укладення Договору або разового договору
Перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для
перевезення, якщо Замовником не підготовлено вантаж чи необхідні
товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з
Перевізником змінені реквізити цих документів. ( Пункт 10.6 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 90 ( z0242-98 )
від 23.03.98 ) 10.7. Вантажі, які підлягають спеціальній охороні та
супроводу за переліками, що затверджуються в установленому Законом
України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ) порядку, а також вантажі, що
швидко псуються (стаття 14), приймаються для перевезення і
супроводжуються представником Замовника. 10.8. У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище,
ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з
яким він уповноважений супроводжувати вантаж. 10.9. При супроводженні вантажу представником Замовника на
нього покладаються такі обов'язки: приймання вантажу від
відправника, охорона, нагляд за кріпленням та укриттям вантажу й
запобігання його псуванню і пошкодженню, а також здача вантажу в
пункті призначення одержувачу. Експедитори в дорозі повинні суворо
виконувати протипожежні правила, правила по охороні праці і
техніці безпеки. 10.10. За домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки
супровідника вантажів (експедитора). 10.11. Замовник несе перед Перевізником відповідальність за
пошкодження або знищення рухомого складу і пристроїв до нього з
вини Замовника під час приймання вантажів для перевезення. 10.12. Здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що
перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають
визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній. 10.13. Тарні та штучні вантажі приймаються Перевізником із
зазначенням в товарно-транспортній накладній маси вантажу та
кількості вантажних місць. Маса тарних і штучних вантажів
визначається Замовником перед поданням їх Перевізнику та
зазначається на вантажних місцях. Порядок визначення ваги вантажів
наведений у розділі 6 цих Правил. Запис у товарно-транспортній накладній маси вантажу та
способу її визначення виконується Замовником. 10.14. Вантажі, які мають марковану масу нетто або брутто,
переважуванню не підлягають. Водій, який виконує обов'язки
експедитора, при відсутності слідів пошкодження тари або упаковки
приймає такий вантаж у Замовника відповідно до маси, зазначеної на
маркуванні. 10.15. Перевізник може вимагати додаткової перевірки
кількості вантажу. 10.16. Замовник відповідає за всі наслідки неправильного
пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також
застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям
вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам. 10.17. Умови приймання вантажів для перевезення, які не
передбачені цим розділом Правил, визначаються правилами перевезень
окремих видів вантажів.
11. Правила оформлення документів на перевезення 11.1. Основним документом на перевезення вантажів є
товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7
до цих Правил. { Абзац перший пункту 11.1 глави 11 в редакції
Наказу Міністерства інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від
05.12.2013 } Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб’єктом
господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих
Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа,
дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім’я, по
батькові) перевізника та/або експедитора, замовника,
вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість
вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають
можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль
(марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп
(марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та
розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та
підписів відповідальних осіб вантажовідправника,
вантажоодержувача, водія та/або експедитора. { Пункт 11.1 глави 11
доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 26 ( z0240-16 ) від 27.01.2016 } Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до
основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та
якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що
визначається правилами перевезень зазначених вантажів. ( Пункт 11.1 розділу 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мінтрансу N 763 ( z0986-01 ) від 05.11.2001 )

{ Пункт 11.2 виключено на підставі Наказу Міністерства
транспорту та зв'язку N 493 ( z0621-06 ) від 22.05.2006 }

{ Пункт 11.3 глави 11 виключено на підставі Наказу
Міністерство інфраструктури N 983 ( z2197-13 ) від 05.12.2013 }
11.3. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними
накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу
автомобіля. 11.4. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів
автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен
виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник
(вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної
накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
( Пункт виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 90
( z0242-98 ) від 23.03.98 )
11.5. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною
накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. 11.6. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної
залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається
водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий
екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби
й печаткою або штампом), передається Перевізнику. 11.7. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній
немає можливості перерахувати всі найменування вантажу,
підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає
документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про
вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається,
що до неї додається як товарний розділ документ, без якого
товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може
використовуватись для розрахунків із Замовником. 11.8. Час прибуття(вибуття) автомобіля для завантаження і
розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до
пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил. 11.9. У випадку перевантаження вантажу в процесі його
перевезення на інший автомобіль складається акт довільної форми, в
якому обов'язково зазначаються реквізити: повна назва власника
транспорту та його адреса, прізвище, ім'я та по батькові водія,
державний номер автомобіля Перевізника, який здав вантаж, і
Перевізника, який його прийняв. Акт складається у двох екземплярах, які підписуються
представниками (водіями) обох Перевізників (по одному для
кожного). Це зазначається в товарно-транспортній накладній.
12. Правила транспортування вантажів 12.1. При транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог
Правил дорожнього руху України. 12.2. Для перевезення специфічних (побутових, харчових,
швидкопсувних тощо) вантажів необхідно надавати спеціалізований та
відповідно обладнаний рухомий склад згідно з вимогами санітарних
правил і нормативів. 12.3. Забороняється використання рухомого складу,
призначеного для перевезення харчових продуктів, для перевезення
інших вантажів. Рухомий склад, що перевозить харчові продукти, повинен мати
санітарний паспорт автомобіля та спеціальне маркування ("хліб",
"молоко", "риба" тощо). 12.4. Водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових
продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного
огляду.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »