Про визнання угоди мнимою
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 03.06.200429/537
Документ v_537600-04, поточна редакція — Прийняття від 03.06.2004
 

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 29/537
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Першиков Є.В. суддів Савенко Г.В., Ходаківська І.П. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва на постанову від 26.01.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі N 29/537 Господарського суду міста
Києва за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства "Київська поліграфічна
фабрика "Зоря" Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фактор-Імпекс" про визнання угоди мнимою За участю представників сторін: позивача - Сухаревський В.М., за довіреністю Січевлюк В.А., за довіреністю відповідача - Король Л.І., за довіреністю Вакуленчик І.Л, за довіреністю Косів Л.Т., за довіреністю В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2003 року
по справі N 29/537 (суддя Усатенко І.В.), яке залишено без змін
постановою від 26.01.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду (колегія суддів Муравйов О.В., Вербицька О.В.,
Коваленко В.М.) відмовлено у позові державній податковій інспекції
у Оболонському районі м. Києва до відкритого акціонерного
товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" і товариства з
обмеженою відповідальністю "Фактор-Імпекс" про визнання угоди
купівлі-продажу мазуту М-40 N 777/СН від 16.03.2001 року на суму
2321,70 грн., укладеної між відповідачами, мнимою на підставі
ст. 58 ЦК України ( 1540-06 ).
ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду міста Києва від
03.11.2003 року по справі N 29/537 та постанову від 26.01.2004 р.
Київського апеляційного господарського суду, і прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПІ.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2003 року
співробітниками позивача було проведено позапланову документальну
перевірку з питання правомірності віднесення до складу податкового
кредиту сум податку на додану вартість ВАТ "Київська поліграфічна
фабрика "Зоря" при взаємовідносинах з ТОВ "Фактор-Імпекс", за
результатами якої складено акт N 1838/10/26-05-02470684 від
08.05.2003 року.
Висновки проведеної позивачем перевірки покладені ним в
основу позовних вимог.
16.03.2001 року між відповідачами було укладено контракт
N 777/СН, за умовами якого ТОВ "Фактор-Імпекс" зобов'язалось
продати, а ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" зобов'язалось
купити мазут М-40 за ціною 638,70 грн. на умовах EXW резервуар ВАТ
"Херсоннафтопереробка".
Статтею 58 ЦК УРСР ( 1540-06 ) встановлено, що недійсною є
угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні
наслідки (мнима угода). Якщо угода укладена з метою приховати
іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що
регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3
( v0003700-78 ) від 28.04.78 р. "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними" роз'яснено, що мнима угода, тобто угода,
укладена про людське око, без наміру створити юридичні наслідки, є
в силу ч.1 ст. 58 ЦК ( 1540-06 ) недійсною, незалежно від мети її
укладення. Оскільки сторони ніяких дій по здійсненню мнимої угоди
не вчиняли, суд у таких випадках постановляє рішення тільки про
визнання угоди недійсною без застосування будь-яких наслідків.
Таким чином, відповідно до вимог статті 58 ЦК УРСР
( 1540-06 ), для визнання угоди мнимою необхідно встановити той
факт, що угода була укладена без наміру створити юридичні наслідки
та що сторони за угодою ніяких дій по здійсненню мнимої угоди не
вчиняли.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) встановлено, що
первинний документ - це документ, який містить відомості про
господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) встановлено, що
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських
операцій. Первинні документи повинні бути складені під час
здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -
безпосередньо після її закінчення. Таким чином, законодавством
встановлено, що факт здійснення господарської операції фіксують
первинні документи, що складаються під час здійснення
господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після
її закінчення.
До матеріалів справи додані копії належним чином оформлених
документів, які були складені відповідачами при здійсненні
господарських операцій за договором N 777/СН від 16.03.2001 року
та які зафіксували виконання відповідачами умов вказаного
договору.
Місцевим та апеляційним господарським судом встановлено, що в
матеріалах справи містяться: - копія Акту приймання - передачі від 22.03.2001 року
(додаток до договору N 777/СН від 16.03.2001 року), яким
засвідчено, що ТОВ "Фактор-Імпекс" передало, а ВАТ "Київська
поліграфічна фабрика "Зоря" прийняло мазут М-40 в кількості
12 710 тонн, 784 кг. за ціною 63 8 грн. 70 к. за тонну; - копія Акту приймання - передачі від 22.03.2001 року
(додаток до договору N 777/СН від 16.03.2001 року), яким
засвідчено, що ТОВ "Фактор-Імпекс" передало, а ВАТ "Київська
поліграфічна фабрика "Зоря" прийняло мазут М-40 в кількості
6077 тонн, 381 кг. за ціною 638 грн. 70 к. за тонну; - копія накладної N 131 від 22.03.2001 року, згідно якої ТОВ
"Фактор-Імпекс" відпустив, а ВАТ "Київська поліграфічна фабрика
"Зоря" прийняло 18788,165 тонн мазуту М-40 на загальну суму
12000000,99 грн. ( в тому числі ПДВ - 2000000,16 грн.); - копія податкової накладної N 25 від 22.03.2001 року ,
виписаної ТОВ "Фактор-Імпекс" ВАТ "Київська поліграфічна фабрика
"Зоря", в якій зазначено, що ТОВ "Фактор-Імпекс" продало ВАТ
"Київська поліграфічна фабрика "Зоря" мазут М-40 в кількості
18788,17 тонн на загальну суму 12000000,98 грн., в тому числі ПДВ
2000000,16 грн.; - копія Акту приймання-передачі векселів від 22.03.2001 року,
в якому зазначено, ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" в
оплату вартості товару, отриманого за контрактом N 777/СН від
16.03.2001 року передає ТОВ "Фактор-Імпекс", а останнє приймає в
оплату вартості товару вексель N векселя по бланку 713221314837
від 19.03.2001 року на суму 2000000 грн. та копія самого векселя
N 713221314837 від 19.03.2001 року; - копії виписок з банківського рахунку ВАТ "Київська
поліграфічна фабрика "Зоря" та копія листа Київського
регіонального управління "Приват Банк" N 16.2-03/804 від
22.07.2003 року, з яких вбачається, що відповідач N 1 перерахував
на користь відповідача N 2 згідно контракту N 777/СН від
16.03.2001 року 10000000 грн.
Всі вищевказані документи скріплені печатками підприємств та
підписами повноважних представників сторін, що їх складали.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ), переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів зазначає, що встановленими по справі
фактичними обставинами спростовується твердження відповідача про
те, що договір N 777/СН від 16.03.2001 року сторонами не
виконувався.
Також, частиною 2 статті 35 ГПК України ( 1798-12 )
встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду
(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2003 року
по справі N 28/375 за позовом відповідача N 1 до позивача
встановлено факт укладання та виконання контракту N 777/СН від
16.03.2001 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.10.2003 року по справі N 28/375 рішення господарського суду
міста Києва від 04.08.2003 року у справі N 28/375 залишено без
змін та засвідчено обґрунтованість встановлення факту створення
юридичних наслідків для ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря"
та ТОВ "Фактор-Імпекс" в результаті укладення ними договору
N 777/СН від 16.03.2001 року та факту належного виконання ВАТ
"Київська поліграфічна фабрика "Зоря" та ТОВ "Фактор-Імпекс" умов
договору N 777/Н від 16.03.2001 року.
Таким чином, матеріалами справи встановлено факт укладання та
виконання відповідачами контракту N 777/СН від 16.03.2001 року.
За змістом статті 58 ЦК УРСР ( 1540-06 ) не може бути визнана
мнимою (удаваною) угода на виконання умов якої були створені
юридичні наслідки та за якою сторони вчинили відповідні дії.
З огляду на все вищенаведене, колегія суддів вважає, що
оскаржувана постанова прийнята у відповідності до норм чинного
законодавства, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачається.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 26.01.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі N 29/537 Господарського суду міста
Києва залишити без змін.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...