Про Закон України "Про електроенергетику"
Вищий арбітражний суд; Лист від 25.02.199801-8/73
Документ v8_73800-98, поточна редакція — Редакція від 19.05.2003, підстава v_537600-03
 

                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ 
Л И С Т
N 01-8/73 від 25.02.98
м.Київ
vd980225 vn01-8/73
Арбітражним судам України

Про Закон України "Про електроенергетику"

( Із змінами, внесеними згідно з Листами Вищого
арбітражного суду
N 01-8/398 ( v_398800-99 ) від 18.08.99
N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від 19.07.2000
N 01-8/492 ( v_492800-00 ) від 13.09.2000
N 01-8/570 ( v_570800-00 ) від 25.10.2000
Листами Вищого господарського суду
N 01-8/1042 ( v1042600-01 ) від 02.10.2001
N 01-8/340 ( v_340600-02 ) від 25.03.2002
N 01-8/537 ( v_357600-03 ) від 19.05.2003 )

Верховною Радою України 16 жовтня 1997 року прийнято Закон
"Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) ( далі - Закон), який
введено в дію з дня його опублікування. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з
виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії,
державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах
електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною
експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за
режимами споживання електричної і теплової енергії. Вважаємо за необхідне звернути увагу арбітражних судів на
таке. Відповідно до статті 6 Закону об'єкти електроенергетики
можуть перебувати у різних формах власності. Приватизація об'єктів електроенергетики здійснюється
відповідно до законодавства України про приватизацію, але з
урахуванням особливостей, визначених Законом. Зокрема, у разі
приватизації об'єктів електроенергетики Кабінет Міністрів України
за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про
закріплення у державній власності пакета акцій акціонерних
товариств, створених на базі об'єктів електроенергетики. Окрім
того, не підлягає приватизації майно, що забезпечує цілісність
об'єднаної енергетичної системи України та централізоване
диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні і
міждержавні електричні мережі, а також майно наукових установ
загальнодержавного значення (частини третя і четверта статті 6
Закону). Будь-які угоди, спрямовані на приватизацію об'єктів
електроенергетики з порушенням зазначених вимог Закону, повинні
визнаватися недійсними на підставі статті 48 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ). Стаття 9 Закону відносить до повноважень Державної інспекції
з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з
енергетичного нагляду здійснення державного нагляду за
експлуатацією електричних станцій режимами споживання електричної
та теплової енергії, надання відповідних приписів щодо усунення
порушень нормативно-правових актів та з інших питань державного
нагляду в енергетиці та застосування санкції до суб'єктів
господарської діяльності за порушення законодавства про
електроенергетику. Право застосовувати майнові санкції до
господарюючих суб'єктів надане і Національній комісії регулювання
електроенергетики України (стаття 12 Закону). Загальні підстави застосування і розмір цих санкцій
визначені статтею 27 Закону ( 575/97-ВР ), а порядок накладення на
суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення
законодавства про електроенергетику - відповідним Положенням (далі
- Положення), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України
від 21.07.99 N 1312 ( 1312-99-п ). Обов'язковою умовою накладення
штрафу є видання уповноваженим органом відповідної постанови за
встановленою формою (частина четверта названої статті) згідно з
додатком N 2 до Положення. У разі незгоди з такою постановою
підприємство чи організація не позбавлені права звернутися до
арбітражного суду із заявою про визнання її недійсною. ( Абзац в
редакції Листа Вищого арбітражного суду N 01-8/398 ( v_398800-99 )
від 18.08.99 ) Згідно з пунктом 10 Положення ( 1312-99-п ) у разі несплати
штрафу протягом 30 днів з дня винесення постанови про його
накладення він стягується в судовому порядку. ( Абзац в редакції
Листа Вищого арбітражного суду N 01-8/398 ( v_398800-99 ) від
18.08.99; із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого
господарського суду N 01-8/1042 ( v1042600-01 ) від 02.10.2001 ) Відповідно до статті 11 Закону органом державного регулювання
діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання
електроенергетики України. Стаття 13 Закону відносить до її повноважень видачу
спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності з
виробництва, передачі та постачання електричної енергії.
( Абзац із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного
суду N 01-8/570 ( v_570800-00 ) від 25.10.2000 ) Національна комісія регулювання електроенергетики України
регулює тарифи на передачу і постачання електричної енергії. Крім
того, регулювання тарифів на теплову енергію здійснюють Рада
Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські державні адміністрації, крім випадків,
передбачених Законом (стаття 17 Закону). У зв'язку з цим
арбітражним судам у вирішенні спорів, пов'язаних з укладенням
договорів між споживачем енергії і енергопостачальниками, слід
мати на увазі, що сторони у таких договорах повинні виходити з
чинних тарифів, визначених у встановленому порядку уповноваженими
органами. Згідно з частиною першою статті 26 Закону споживання енергії
можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Вимоги
енергопостачальника щодо спонукання споживача енергії укласти
договір користування електричною енергією можуть бути задоволені з
урахуванням причин відмови в укладенні такого договору та інших
обставин і матеріалів конкретної справи. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену
законом відповідальність, зокрема цивільну. У зв'язку з цим
необхідно враховувати таке. ( Абзац в редакції Листа Вищого
господарського суду N 01-8/537 ( v_357600-03 ) від 19.05.2003 ) Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) в разі невиконання або неналежного виконання
зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові
завдані цим збитки, тобто витрати, зроблені кредитором, а також не
одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання
було виконано боржником. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом
Вищого господарського суду N 01-8/537 ( v_357600-03 ) від
19.05.2003 ) Водночас згідно зі статтею 206 названого Кодексу ( 1540-06 )
по окремих видах зобов'язань законодавством може бути встановлена
обмежена відповідальність за невиконання або неналежне виконання
зобов'язань. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом Вищого
господарського суду N 01-8/537 ( v_357600-03 ) від 19.05.2003 ) Відповідно до частини шостої статті 24 Закону ( 575/97-ВР )
енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами
електричної енергії у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної
електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини
енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування
електричною енергією). ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом
Вищого господарського суду N 01-8/537 ( v_357600-03 ) від
19.05.2003 ) Отже за незабезпечення електроенергією споживача
енергопостачальник несе обмежену цивільну відповідальність на
умовах, визначених статтею 24 Закону ( 575/97-ВР ). ( Лист
доповнено абзацом згідно з Листом Вищого господарського суду
N 01-8/537 ( v_357600-03 ) від 19.05.2003 ) Частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону ( 575/97-ВР )
передбачено також розмір відповідальності споживачів енергії за
порушення умов договору на користування електричною енергією.
( Лист доповнено абзацом згідно з Листом Вищого господарського
суду N 01-8/537 ( v_357600-03 ) від 19.05.2003 ) Стягнення зазначених у цих нормах Закону ( 575/97-ВР ) коштів
здійснюється на підставі належно обгрунтованих розрахунків у
порядку, передбаченому чинним законодавством. ( Лист доповнено
абзацом згідно з Листом Вищого господарського суду N 01-8/537
( v_357600-03 ) від 19.05.2003 ) Частиною шостою статті 15 Закону ( 575/97-ВР ) передбачено,
що всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають
договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом
підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання
електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого
створюється оптовий ринок електричної енергії. Визначення термінів
"оптовий ринок електричної енергії", "постачання електричної
енергії" наведено у статті 1 Закону. ( Лист доповнено абзацом
згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/358
( v_358800-00 ) від 19.07.2000 ) Статтею 15-1 Закону ( 575/97-ВР ) встановлено порядок
здійснення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
Згідно з частиною четвертою цієї статті умови про оплату
електричної енергії саме коштами та про відкриття поточного
рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника
електричної енергії (енергопостачальника, що здійснює
підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на
закріпленій території) є обов'язковими умовами договору
купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником
електричної енергії та енергопостачальником (договору на
постачання електричної енергії між енергопостачальником, що
здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної
енергії на закріпленій території, та споживачем). Тому в разі
відсутності цих умов у договорі купівлі-продажу електричної
енергії він згідно із статтею 153 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) визнається не укладеним. До того ж відповідно до
частини шостої статті 26 Закону у разі проведення споживачем
розрахунків в інших формах (тобто не коштами) та/або сплати коштів
на інші рахунки, крім поточного, такі кошти не враховуються як
оплата спожитої електричної енергії, їх використання здійснюється
у порядку, передбаченому частиною другою статті 15-1 Закону.
Визначення понять "поточний рахунок із спеціальним режимом
використання", "енергопостачальник", "споживач енергії" також
вміщено у статті 1 Закону. ( Лист доповнено абзацом згідно з
Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від
19.07.2000; із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого
господарського суду N 01-8/340 ( v_340600-02 ) від 25.03.2002 ) Уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із
спеціальним режимом використання учасників оптового ринку
електричної енергії, є Промінвестбанк (постанова Кабінету
Міністрів України від 29.11.2001 N 1592 ( 1592-2001-п ) "Про
визначення уповноваженого банку"). Перелік енергопостачальних
компаній та їх структурних підрозділів, яким відкриті поточні
рахунки із спеціальним режимом використання для розрахунків за
електроенергію в установах Промінвестбанку, затверджено постановою
Національної комісії регулювання електроенергетики України від
05.12.2001 N 1205 ( v1205227-01 ) "Про Перелік розподільчих
рахунків енергопостачальних компаній та їх структурних
підрозділів" (з подальшими змінами). ( Лист доповнено абзацом
згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/492
( v_492800-00 ) від 13.09.2000; із змінами, внесеними згідно з
Листом Вищого господарського суду N 01-8/340 ( v_340600-02 ) від
25.03.2002 ) На поточні рахунки із спеціальним режимом використання не
може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового
ринку електричної енергії, і операції на цих рахунках не
підлягають призупиненню (частини шоста і сьома статті 15-1 Закону
( 575/97-ВР ). Акти органів державної виконавчої влади, які
порушують зазначені приписи Закону, повинні визнаватися недійсними
незалежно від того, чи відповідають такі акти вимогам інших норм
чинного законодавства. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом
Вищого арбітражного суду N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від
19.07.2000; із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого
господарського суду N 01-8/340 ( v_340600-02 ) від 25.03.2002 ) Частиною другою статті 24 Закону України ( 575/97-ВР )
передбачено, що енергопостачальники, які здійснюють постачання
електричної енергії на закріпленій території, не мають права
відмовити споживачу, який розташований на цій території, в
укладенні договору на постачання електричної енергії. Отже за
наявності такої відмови споживач вправі звернутися до арбітражного
суду із заявою про спонукання відповідного енергопостачальника до
укладення договору на постачання електричної енергії. ( Лист
доповнено абзацом згідно з Листом Вищого арбітражного суду
N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від 19.07.2000 ) Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону ( 575/97-ВР )
санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами
третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї
статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. Ці санкції визначено постановою Кабінету
Міністрів України від 19.07.2000 N 1139 ( 1139-2000-п ) "Про
затвердження Порядку застосування санкцій за порушення
законодавства про електроенергетику". У разі незгоди з відповідним
актом Національної комісії регулювання електроенергетики України -
постановою про призначення керуючого (тимчасової адміністрації)
енергопостачальника або рішенням про зупинення дії чи про
анулювання ліцензії на провадження підприємницької діяльності з
постачання електричної енергії на певній території -
енергопостачальник не позбавлений права на звернення до
арбітражного суду із заявою про визнання такого акта недійсним. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом Вищого арбітражного
суду N 01-8/492 ( v_492800-00 ) від 13.09.2000 )
Заступник Голови Вищого
арбітражного суду України А.Осетинський

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...