Документ v004p710-07, чинний, поточна редакція — Прийняття від 18.06.2007

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням
Верховного Суду України щодо відповідності
Конституції України (конституційності) окремих
положень статті 36, пунктів 20, 33, 49, 50
статті 71, статей 97, 98, 104, 105 Закону України
"Про Державний бюджет України на 2007 рік"
(справа про гарантії незалежності суддів)

м. Київ Справа N 1-23/2007
18 червня 2007 року
N 4-рп/2007

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Домбровського Івана Петровича - головуючий, Бринцева Василя Дмитровича, Головіна Анатолія Сергійовича, Джуня В'ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Стрижака Андрія Андрійовича - суддя-доповідач, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) окремих положень статей
29, 36, 69, пунктів 13, 20, 30, 33, 49, 50 статті 71, статей 97,
98, 104, 105, 106, 111 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V ( 489-16 )
(Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 7-8, ст. 66)
стосовно гарантій незалежності суддів та соціальних гарантій
працівників апарату судів.
Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 39, 40 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стало
конституційне подання Верховного Суду України.
Підставою для розгляду справи відповідно до статей 71, 75
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
наявність спору щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) окремих положень Закону України
"Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ).
Заслухавши суддю-доповідача Стрижака А.А. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Верховний Суд
України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
розглянути питання щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) окремих положень статей 29, 36,
69, пунктів 13, 20, 30, 33, 49, 50 статті 71, статей 97, 98, 104,
105, 106, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на
2007 рік" ( 489-16 ) (далі - Закон).
Автор клопотання стверджує, що зазначені положення Закону
( 489-16 ) не відповідають статтям 22, 24, 41, 46, 126, 130
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
2. Ухвалою Третьої колегії суддів Конституційного Суду
України від 22 березня 2007 року відкрито конституційне
провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду
України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) окремих положень статті 36, пунктів 20, 33, 49
статті 71, пункту 50 статті 71 (яким зупинено на 2007 рік дію
частини другої статті 123 Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) щодо розміру заробітної плати працівників апарату
судів та працівників державної судової адміністрації і частини
другої статті 130 цього Закону ( 3018-14 ) щодо прирівняння за
умовами оплати праці), статей 97, 98, 104, 105 Закону ( 489-16 )
стосовно соціальних гарантій суддів та працівників апарату судів.
В іншій частині конституційного подання щодо визнання
неконституційними статей 29, 69, пунктів 13, 30 статті 71, пункту
50 статті 71 (яким зупинено на 2007 рік дію частини третьої статті
72 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) щодо
виплати народним засідателям і присяжним розміру винагороди, не
меншого ніж посадовий оклад судді відповідного суду), статей 106,
111 Закону ( 489-16 ) стосовно соціальних гарантій суддів та
працівників апарату судів Ухвалою Конституційного Суду України від
30 травня 2007 року N 23-у/2007 відмовлено у відкритті
конституційного провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) -
невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
3. Вирішуючи питання щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) наведених у конституційному
поданні окремих положень Закону ( 489-16 ), Конституційний Суд
України виходить з такого.
Україна проголошена соціальною, правовою державою.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним
обов'язком держави (стаття 1, частина друга статті 3 Конституції
України) ( 254к/96-ВР ). Право громадян на соціальний захист, що
включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів
соціальних виплат та допомоги, закріплено на конституційному рівні
(стаття 46 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).
Стаття 22 (частина третя) Конституції України ( 254к/96-ВР )
встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до
чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих
прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові
позиції щодо гарантій незалежності суддів у своїх попередніх
рішеннях, зокрема від 24 червня 1999 року N 6-рп/99
( v006p710-99 ) (справа про фінансування судів), від 20 березня
2002 року N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) (справа щодо пільг,
компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004
( v019p710-04 ) (справа про незалежність суддів як складову
їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004
( v020p710-04 ) (справа про зупинення дії або обмеження пільг,
компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005
( v008p710-05 ) (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного
грошового утримання). Тому, вирішуючи питання щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) наведених у конституційному
поданні окремих положень Закону ( 489-16 ), Конституційний Суд
України керується також правовими позиціями, викладеними у цих
рішеннях.
3.1. У частині першій статті 36 Закону ( 489-16 )
встановлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із
законами України мають право окремі категорії працівників
бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і
начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом
(квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні
послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та
теплова енергія), безоплатний проїзд усіма видами міського
пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним
транспортом загального користування у сільській місцевості, а
також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та
автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо зазначені
працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
У частині другій цієї статті визначено, що розмір наданих
пільг у грошовому еквіваленті разом із грошовими доходами
зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу,
який дає право на податкову соціальну пільгу.
Відповідно до пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) бюджетною установою є орган, установа чи організація,
визначена Конституцією України ( 254к/96-ВР ), а також установа чи
організація, створена у встановленому порядку органами державної
влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами
місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок
відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. За частиною
першою статті 130 Конституції України ( 254к/96-ВР ) фінансування
судів та діяльності суддів здійснюється за рахунок Державного
бюджету України. Таким чином, суди є бюджетними установами, і
стаття 36 Закону ( 489-16 ) поширюється на суддів як працівників
бюджетних установ.
У частині першій статті 126 Основного Закону України
( 254к/96-ВР ) закріплено положення, згідно з яким незалежність і
недоторканність суддів гарантується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і
законами України. Складовою цих гарантій є обов'язок держави
забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування
судів і діяльності суддів через визначення у Державному бюджеті
України окремо видатків на утримання судів (частина перша статті
130 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), що і передбачено в Законі
( 489-16 ).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про
статус суддів" ( 2862-12 ) гарантії незалежності суддів, включаючи
заходи їх правового захисту, матеріального і соціального
забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути
скасовані чи знижені іншими нормативними актами України. Це
положення узгоджується з частиною третьою статті 22 Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
Конституційний Суд України у Рішенні від 1 грудня 2004 року
N 20-рп/2004 ( v020p710-04 ) сформулював правову позицію, згідно з
якою норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів,
встановлені статтею 44 Закону України "Про статус суддів"
( 2862-12 ), не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної
компенсації. Надання суддям передбачених цим Законом ( 2862-12 )
пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від
грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії
їх незалежності (абзац другий пункту 7 мотивувальної частини). При
прийнятті Закону ( 489-16 ) зазначене Рішення ( v020p710-04 )
Конституційного Суду України не враховане.
Таким чином, це дає підстави вважати, що стаття 36 Закону
( 489-16 ) суперечить вимогам частини третьої статті 22, частини
першої статті 126, частини першої статті 130 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
3.2. У пункті 20 статті 71 Закону ( 489-16 ) зупинено на
2007 рік дію частин другої, п'ятої статті 37 Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (щодо визначення розміру пенсії без
обмеження її граничного розміру); пунктом 33 статті 71 Закону
( 489-16 ) зупинено на 2007 рік дію абзацу першого частини
четвертої статті 43 Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 )
(щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання
без обмеження його граничного розміру). Одночасно статтею 97
Закону ( 489-16 ) встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний
розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з
урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової
грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та
інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених
(перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до Закону України
"Про державну службу" ( 3723-12 ), не може перевищувати
12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом
першим частини першої статті 28 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а
для інших категорій пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного
довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень,
додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за
особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій,
встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у
2007 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів,
закріплених у частині першій статті 126 Конституції України
( 254к/96-ВР ), є надання їм за рахунок держави матеріального і
соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне
грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у
відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове
утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне
довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване
на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня. Умови і
порядок виплати цього утримання встановлюються Законом України
"Про статус суддів" ( 2862-12 ). Така правова позиція викладена в
Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року
N 8-рп/2005 ( v008p710-05 ) (справа про рівень пенсії і
щомісячного довічного грошового утримання).
Суддям, які вийшли у відставку, призначається пенсія на
умовах, передбачених Законом України "Про державну службу"
( 3723-12 ), що визначено статтею 43 Закону України "Про статус
суддів" ( 2862-12 ). Відповідно до частини четвертої цієї статті
судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше
20 років, виплачується за його вибором пенсія або щомісячне
довічне грошове утримання. При цьому розмір такого утримання не
обмежений.
Частини друга, п'ята статті 37 Закону України "Про державну
службу" ( 3723-12 ) визначили, що пенсія державним службовцям
встановлюється без обмеження її граничного розміру.
Положення Європейської хартії про закон про статус суддів
( 994_236 ) від 10 липня 1998 року передбачає, що судді, які
досягли встановленого законом віку для виходу на пенсію з посади
судді та які виконували професійні обов'язки судді протягом
визначеного строку, повинні отримувати виплати після виходу на
пенсію, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня їх останньої
заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4)
Зупиняючи на 2007 рік дію наведених положень законів України
"Про державну службу" ( 3723-12 ), "Про статус суддів" ( 2862-12 )
та визначаючи обмеження розміру пенсії або щомісячного довічного
грошового утримання усім категоріям суддів України, Верховна Рада
України діяла всупереч закріпленому частиною третьою статті 22
Конституції України ( 254к/96-ВР ) положенню щодо недопустимості
при прийнятті нових законів звуження змісту та обсягу існуючих
прав і свобод. Встановлення Законом ( 489-16 ) граничного розміру
щомісячного довічного грошового утримання чи пенсії обмежило їх
обсяг, який визначається Законом України "Про статус суддів"
( 2862-12 ). Залишивши незмінним зміст права на пенсію та
щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон ( 489-16 )
звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких
виплат суддям, і водночас знизив досягнутий рівень гарантій
незалежності працюючих суддів.
Таким чином, положення пунктів 20, 33 статті 71, статті 97
Закону ( 489-16 ) не узгоджуються з конституційним положенням про
недопустимість звуження змісту чи обсягу існуючих прав і свобод
при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів та
порушують принцип незалежності суддів, а тому не відповідають
частині третій статті 22, частині першій статті 126 Основного
Закону України ( 254к/96-ВР ).
3.3. Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення
в дію Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року
N 2863-XII ( 2863-12 ) (абзац третій пункту 1) встановлено, що
щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці
виплачується за рахунок державного бюджету в суді за останнім
місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем їх проживання.
Пунктом 49 статті 71 Закону ( 489-16 ) дію цього положення
щодо визначення органів, які виплачують щомісячне довічне грошове
утримання суддям у відставці, зупинено на 2007 рік. Одночасно у
статті 104 Закону ( 489-16 ) зазначено, що в 2007 році призначення
і виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у
відставці здійснюється органами Пенсійного фонду України. Порядок
такого призначення та виплати визначається правлінням Пенсійного
фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим органом
виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма
соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій
державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій
виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання.
Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у
правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які
визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України
"Про статус суддів" ( 2862-12 ).
Згідно з частиною першою статті 130 Конституції України
( 254к/96-ВР ) держава забезпечує фінансування та належні умови
для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті
України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це
положення передбачає і фінансування щомісячного довічного
грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету
України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7
мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від
11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 ( v008p710-05 ) у справі про
рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).
Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є
однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється
у статті 126 Конституції України ( 254к/96-ВР ), і спрямований на
забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Отже, положення пункту 49 статті 71, статті 104 Закону
( 489-16 ) суперечать статті 126, частині першій статті 130
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
3.4. Суб'єкт права на конституційне подання оспорює на
предмет конституційності статтю 98 Закону ( 489-16 ), відповідно
до якої у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія
Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ), достроково
призначена пенсія за віком у період до досягнення пенсійного віку,
передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, не
виплачується.
Конституція України ( 254к/96-ВР ) не допускає будь-яких
обмежень у правах громадян за ознаками майнового стану, зокрема в
залежності від отримання працюючими пенсіонерами заробітної плати,
тому положення статті 98 Закону ( 489-16 ) суперечить статті 22
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему,
пов'язану з реалізацією права на соціальний захист,
неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на
достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з
якою Конституція ( 254к/96-ВР ) та закони України виокремлюють
певні категорії громадян України, що потребують додаткових
гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема,
належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними
законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється,
що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і
необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий
рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом
прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за
статтею 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ) не допускається
(рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року
N 8-рп/99 ( v008p710-99 ), від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002
( v005p710-02 ), від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004
( v007p710-04 ), від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004
( v020p710-04 ).
3.5. Пунктом 50 статті 71 Закону ( 489-16 ) зупинено дію
частини другої статті 123 (щодо розміру заробітної плати
працівників апарату судів та працівників державної судової
адміністрації), частини другої статті 130 (щодо прирівняння за
умовами оплати праці) Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ). При цьому залишено в силі положення частини другої
статті 130 цього Закону ( 489-16 ), за якою правовий статус
службовців, які працюють в апараті суду, визначається Законом
України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
Частина друга статті 123 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) передбачає, що розмір заробітної плати
працівників апарату судів та працівників державної судової
адміністрації, їх побутове забезпечення і рівень соціального
захисту визначаються Законом України "Про державну службу"
( 3723-12 ), іншими нормативними актами і не можуть бути меншими,
ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів
законодавчої та виконавчої влади. Частина друга статті 130 Закону
України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) визначає, що за
умовами оплати праці, матеріально-побутового, медичного,
санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники
апарату суду прирівнюються до відповідних категорій службовців
апарату вищого, центральних або місцевих органів виконавчої влади.
Зупинення дії цих норм призвело до зниження у 2007 році рівня
забезпечення працівників судів та працівників державної судової
адміністрації у порівнянні з відповідними категоріями державних
службовців виконавчої та законодавчої влади.
За змістом положень частин другої, третьої статті 22
Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) конституційні права і
свободи гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття
будьяких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту
та обсягу існуючих прав і свобод. Частина перша статті 24
Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює принцип, згідно з
яким громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є
рівними перед законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу про
відшкодування шкоди державою, у Рішенні від 3 жовтня 2001 року
N 12-рп/2001 ( v012p710-01 ) наголосив, що відповідно до частини
першої статті 130 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в Державному
бюджеті України окремо визначаються "видатки на утримання судів".
Конституційний Суд України виходячи з цього вказав, що це є
важливою передумовою реалізації іншого положення цієї статті, за
яким держава зобов'язується забезпечувати фінансування та "належні
умови для функціонування судів і діяльності суддів".
Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 50
статті 71 Закону ( 489-16 ) суперечить положенням частин другої,
третьої статті 22, частини першої статті 24 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
4. Верховний Суд України у конституційному поданні порушує
також питання щодо неконституційності статті 105 Закону
( 489-16 ), якою встановлено, що умови оплати праці працівників
підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються
з бюджету, керівників підприємств, заснованих на державній,
комунальній власності, а також умови грошового забезпечення
військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу)
затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.
Аналіз конституційного подання в цій частині свідчить, що
Верховний Суд України, оспорюючи положення статті 105 Закону
( 489-16 ) на предмет конституційності, не наводить правового
обґрунтування тверджень щодо неконституційності цієї норми. За
таких обставин конституційне провадження у справі в частині щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) зазначеного положення Закону ( 489-16 )
підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 45 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного поданням вимогам, передбаченим Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 152
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 51, 61, 63, 65,
73 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення Закону України
"Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року
N 489-V ( 489-16 ), а саме:
- статті 36 ( 489-16 ), відповідно до якої "пільги,
компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають
право окремі категорії працівників бюджетних установ,
військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо
знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом,
телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання,
водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний
проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком
таксі) та автомобільним транспортом загального користування у
сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом
приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів
надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на
податкову соціальну пільгу. Розмір наданих пільг у грошовому
еквіваленті разом із грошовими доходами зазначених працівників не
повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову
соціальну пільгу", в частині, що стосується професійних суддів;
- пункту 20 статті 71 ( 489-16 ), яким зупинено на 2007 рік
дію "частин другої і п'ятої статті 37 (щодо визначення розміру
пенсії без обмеження її граничного розміру) Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ), в частині, що стосується професійних
суддів;
- пункту 33 статті 71 ( 489-16 ), яким зупинено на 2007 рік
дію "абзацу першого частини четвертої статті 43 (щодо визначення
розміру щомісячного довічного грошового утримання без обмеження
його граничного розміру) Закону України "Про статус суддів"
( 2862-12 );
- пункту 49 статті 71 ( 489-16 ), яким зупинено на 2007 рік
дію "абзацу третього пункту 1 Постанови Верховної Ради України
"Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів"
( 2863-12 )... щодо визначення органів, які виплачують щомісячне
довічне грошове утримання суддям у відставці";
- пункту 50 статті 71 ( 489-16 ), яким зупинено на 2007 рік
дію "частини другої статті 123 (щодо розміру заробітної плати
працівників апарату судів та працівників державної судової
адміністрації), частини другої статті 130 (щодо прирівняння за
умовами оплати праці) Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ), в частині, що стосується працівників апарату судів та
працівників державної судової адміністрації;
- статті 97 ( 489-16 ), згідно з якою "з 1 січня 2007 року
максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового
утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій,
цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед
Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством),
призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до...
законів України "Про державну службу" ( 3723-12 )... не може
перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої
абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а
по інших категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного
довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень,
додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за
особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій,
встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у
2007 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць", в
частині, що стосується професійних суддів;
- статті 98 ( 489-16 ), за якою "у 2007 році працюючим
пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 )...
законів України "Про державну службу" ( 3723-12 ) достроково
призначена пенсія за віком... у період до досягнення пенсійного
віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб,
не виплачується", в частині, що стосується професійних суддів та
працівників апарату судів;
- статті 104 ( 489-16 ), відповідно до якої "у 2007 році
призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання
суддям у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Порядок призначення та виплати щомісячного довічного грошового
утримання визначається правлінням Пенсійного фонду України за
погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики".
2. Припинити конституційне провадження у справі щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) положення статті 105 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) від 19 грудня
2006 року на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України
( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ).
3. Положення статті 36, пунктів 20, 33, 49 статті 71, пункту
50 статті 71 ( 489-16 ) (яким зупинено на 2007 рік дію частини
другої статті 123 Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) щодо розміру заробітної плати працівників апарату
судів та працівників державної судової адміністрації та частини
другої статті 130 цього Закону ( 3018-14 ) щодо прирівняння за
умовами оплати праці), статей 97, 98, 104 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) від 19 грудня
2006 року стосовно соціальних гарантій суддів та працівників
апарату судів, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня
ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
4. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору