Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання
ООН; Конвенція, Форма типового документа, Міжнародний документ від 23.11.2007
Документ 995_l12, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 11.01.2013, підстава 26-18
 

Сторінки:  1  [ 2 ]
« попередня сторінка  

Стаття 39
Конфіденційність

Будь-який орган, що опрацьовує інформацію, забезпечує її конфіденційність відповідно до законодавства своєї держави.

Стаття 40
Нерозголошення інформації

1. Орган не розголошує або не підтверджує інформації, зібраної або переданої під час застосування цієї Конвенції, якщо він визначить, що такі дії можуть поставити під загрозу здоров'я, безпеку або свободу особи.

2. Визначення із цією метою, зроблене одним центральним органом, приймається до уваги іншим центральним органом, особливо у випадках сімейного насильства.

3. Ніщо в цій статті не перешкоджає збиранню та передачі інформації органами або між органами настільки, наскільки це є необхідним для виконання зобов'язань згідно з Конвенцією.

Стаття 41
Відсутність потреби легалізації

Жодної легалізації або подібних формальностей не може вимагатися для виконання положень цієї Конвенції.

Стаття 42
Довіреність

Центральний орган запитуваної держави може вимагати надання довіреності від заявника, тільки якщо він діє від його імені в судовому провадженні або в інших органах, або з метою призначення представника для таких дій.

Стаття 43
Стягнення витрат

1. Стягнення будь-яких витрат, що виникли під час застосування цієї Конвенції, не переважає над стягненням утримання.

2. Держава може стягнути витрати зі сторони, проти якої винесено рішення.

3. Для цілей заяви, передбаченої підпунктом "b" пункту 1 статті 10, щоб стягнути витрати зі сторони, проти якої винесено рішення відповідно до пункту 2, термін "кредитор" у пункті 1 статті 10 охоплює державу.

4. Ця стаття застосовується без обмеження статті 8.

Стаття 44
Вимоги стосовно мови

1. Будь-яка заява та пов'язані з нею документи складаються мовою оригіналу й повинні супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної держави або іншою мовою, яку запитувана держава зазначає в заяві відповідно до статті 63 як прийнятну, якщо тільки компетентний орган такої держави не звільняє від вимоги надання такого перекладу.

2. Договірна держава, яка має більше ніж одну офіційну мову й не може з причин внутрішнього законодавства приймати на всій своїй території документи однією з таких мов, у заяві відповідно до статті 63 визначає мову, якою такі документи або їхній переклад повинні бути складені для подачі у визначених частинах її території.

3. Якщо інше не погоджене центральними органами, будь-які інші повідомлення між такими органами здійснюються офіційною мовою запитуваної держави або англійською чи французькою. Однак Договірна держава може заперечити проти використання англійської чи французької мови шляхом висловлення застереження відповідно до статті 62.

Стаття 45
Засоби та витрати на переклад

1. У випадку, якщо заяви подаються відповідно до розділу III, центральні органи можуть погодитись у конкретному випадку або загалом, що переклад на офіційну мову запитуваної держави може бути здійснений у запитуваній державі з мови оригіналу або з будь-якої іншої погодженої мови. У разі відсутності домовленості та якщо запитуючий центральний орган не має можливості дотриматися вимог пунктів 1 та 2 статті 44, тоді заява та пов'язані документи можуть передаватися з перекладом англійською чи французькою мовою для дальшого перекладу офіційною мовою запитуваної держави.

2. Витрати на переклад, що виникли у зв'язку із застосуванням пункту 1, покриває запитуюча держава, якщо центральні органи відповідних держав не домовилися про інше.

3. Незалежно від статті 8, запитуючий центральний орган може стягнути із заявника витрати на переклад заяви та пов'язаних документів, крім випадків, коли такі витрати можуть покриватися за рахунок його системи правової допомоги.

Стаття 46
Неуніфіковані правові системи - тлумачення

1. Стосовно держави, у якій діє дві чи більше систем права або комплексів правових норм з будь-яких питань, яких стосується Конвенція, у різних територіальних одиницях:

a) будь-яке посилання на закон чи процедуру держави розуміється як посилання, де це доречно, на закон чи процедуру, що діють у відповідній територіальній одиниці;

b) будь-яке посилання на рішення, винесене, визнане, визнане та виконане, виконане або змінене в такій державі розуміється як посилання, де це доречно, на рішення, винесене, визнане, визнане та виконане, виконане або змінене у відповідній територіальній одиниці;

c) будь-яке посилання на судовий чи адміністративний орган в такій державі розуміється як посилання, де це доречно, на судовий чи адміністративний орган у відповідній територіальній одиниці;

d) будь-яке посилання на компетентні органи, державні установи та інші установи такої держави, інші, ніж центральні органи, розуміється як посилання, де це доречно, на такі органи, уповноважені діяти у відповідній територіальній одиниці;

e) будь-яке посилання на проживання чи звичайне проживання в такій державі розуміється як посилання, де це доречно, на проживання чи звичайне проживання у відповідній територіальній одиниці;

f) будь-яке посилання на місцезнаходження активів в такій державі розуміється як посилання, де це доречно, на місцезнаходження активів у відповідній територіальній одиниці;

g) будь-яке посилання на домовленість про взаємність, чинну в такій державі, розуміється як посилання, де це доречно, на домовленість про взаємність, чинну у відповідній територіальній одиниці;

h) будь-яке посилання на безоплатну правову допомогу в такій державі розуміється як посилання, де це доречно, на безоплатну правову допомогу у відповідній територіальній одиниці;

i) будь-яке посилання на угоду про утримання, укладену в такій державі, розуміється як посилання, де це доречно, на угоду про утримання, укладену у відповідній територіальній одиниці;

j) будь-яке посилання на стягнення коштів державою розуміється як посилання, де це доречно, на стягнення коштів відповідною територіальною одиницею.

2. Ця стаття не застосовується до Організації регіональної економічної інтеграції.

Стаття 47
Неуніфіковані правові системи - матеріальні норми

1. Договірна держава з двома чи більше територіальними одиницями, у яких застосовуються різні системи права, не зобов'язана застосовувати цю Конвенцію до випадків, де залучені лише такі різні територіальні одиниці.

2. Компетентний орган у територіальній одиниці Договірної держави з двома чи більше територіальними одиницями, у яких застосовуються різні системи права, не є зобов'язаною визнавати або виконувати рішення з іншої Договірної держави лише тому, що рішення визнано або виконано в іншій територіальній одиниці тієї самої Договірної держави відповідно до цієї Конвенції.

3. Ця стаття не застосовується до Організації регіональної економічної інтеграції.

Стаття 48
Взаємодія з попередніми Гаазькими конвенціями стосовно аліментних зобов'язань

У відносинах між Договірними державами ця Конвенція замінює, з урахуванням пункту 2 статті 56, Гаазьку конвенцію про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 2 жовтня 1973 року та Гаазьку конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання щодо дітей від 15 квітня 1958 року настільки, наскільки їхня сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування цієї Конвенції.

Стаття 49
Взаємодія з Нью-Йоркською конвенцією 1956 року

У відносинах між Договірними державами ця Конвенція замінює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування цієї Конвенції.

Стаття 50
Зв'язок з попередніми Гаазькими конвенціями про вручення документів та отримання доказів

Ця Конвенція не впливає на застосування Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 року, Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року та Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року.

Стаття 51
Взаємодія документів та додаткових угод

1. Ця Конвенція не впливає на застосування будь-якого міжнародного документа, укладеного до Конвенції, сторонами якого є Договірні держави та який містить положення з питань, що регулюються Конвенцією.

2. Будь-яка Договірна держава може укласти з однією чи більше Договірними державами угоди, що містять положення з питань, що регулюються цією Конвенцією, з метою покращення застосування Конвенції між ними за умови, що такі угоди узгоджуються з предметом і цілями Конвенції та не впливають у відносинах таких держав з іншими Договірними державами на застосування положень Конвенції. Держави, що уклали таку угоду, передають копію депозитарієві Конвенції.

3. Пункти 1 і 2 також застосовуються до домовленостей про взаємність та уніфікованих законів, які ґрунтуються на особливих зв'язках між відповідними державами.

4. Ця Конвенція не впливає на застосування документів Організації регіональної економічної інтеграції, яка є стороною цієї Конвенції, прийнятих після укладення Конвенції, з питань, що регулюються Конвенцією, за умови, що такі документи не впливають на застосування положень цієї Конвенції у відносинах держав - членів Організації регіональної економічної інтеграції з іншими Договірними державами. Стосовно визнання або виконання рішень між державами - членами Організації регіональної економічної інтеграції Конвенція не впливає на норми Організації регіональної економічної інтеграції, прийняті до або після укладення Конвенції.

Стаття 52
Найбільш ефективна норма

1. Ця Конвенція не заважає застосуванню угоди, домовленості або іншого міжнародного документа, чинного у відносинах між запитуючою державою та запитуваною державою, або домовленості про взаємність, чинної в запитуваній державі, яка передбачає:

a) ширші підстави для визнання рішень про утримання без обмеження пункту "f" статті 22 Конвенції;

b) спрощені, більш швидкі процедури стосовно заяви про визнання або визнання та примусове виконання рішень про утримання;

c) більш сприятливу правову допомогу, ніж передбачена статтями 14 - 17, або

d) процедури, що дозволяють заявнику із запитуючої держави звернутися з клопотанням безпосередньо до центрального органу запитуваної держави.

2. Ця Конвенція не перешкоджає застосуванню законодавства, чинного в запитуваній державі, яке передбачає більш ефективні норми, ніж зазначені у підпунктах "a" - "c" пункту 1. Однак стосовно спрощених, більш швидких процедур, зазначених у підпункті "b" пункту 1, вони повинні бути сумісними із засобами захисту, передбаченими для сторін відповідно до статей 23 й 24, зокрема стосовно прав сторін бути належним чином повідомленими про провадження та отримати рівну можливість бути заслуханими, а також стосовно наслідків будь-якого оскарження чи апеляції.

Стаття 53
Одноманітне тлумачення

Під час тлумачення цієї Конвенції потрібно брати до уваги її міжнародний характер і необхідність сприяти її одноманітному застосуванню.

Стаття 54
Перегляд практичної дії Конвенції

1. Генеральний секретар Гаазької конференції з міжнародного приватного права через однакові проміжки часу скликає Спеціальну комісію для перегляду практичної дії Конвенції та заохочення розвитку позитивної практики відповідно до Конвенції.

2. Для цілей такого перегляду Договірні держави співробітничають з Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права в зборі інформації, у тому числі статистики та судової практики стосовно практичної дії Конвенції.

Стаття 55
Унесення змін до формулярів

1. Формуляри, що додаються до цієї Конвенції, можуть бути змінені рішенням Спеціальної комісії, що скликається Генеральним секретарем Гаазької конференції з міжнародного приватного права, на яку запрошені всі Договірні держави та всі члени. Повідомлення про пропозицію стосовно внесення змін до формулярів уключається до порядку денного зустрічі.

2. Зміни, прийняті Договірними державами, які присутні на Спеціальній комісії, набирають чинності для всіх Договірних держав у перший день сьомого календарного місяця від дати їхньої передачі депозитарієм усім Договірним державам.

3. Протягом періоду, передбаченого пунктом 2, будь-яка Договірна держава може в письмовому повідомленні депозитарієві зробити застереження відповідно до статті 62 стосовно зміни. Держава, що зробила таке застереження до відкликання застереження вважається державою, що не є стороною цієї Конвенції в частині такої зміни.

Стаття 56
Перехідні положення

1. Конвенція застосовується в кожному випадку, коли:

a) запит відповідно до статті 7 або заяву відповідно до розділу III отримано центральним органом запитуваної держави після набрання чинності Конвенцією між запитуючою державою та запитуваною державою;

b) безпосереднє клопотання про визнання та виконання отримано компетентним органом запитуваної держави після набрання чинності Конвенцією у відносинах між державою походження та запитуваною державою.

2. Стосовно визнання та виконання рішень між Договірними державами цієї Конвенції, які також є сторонами будь-якої з Гаазьких конвенцій стосовно зобов'язань про утримання, зазначених у статті 48, якщо умови визнання та виконання відповідно до цієї Конвенції унеможливлюють визнання та виконання рішення, винесеного в державі походження до набрання чинності цією Конвенцією для такої держави, яке в іншому випадку підлягало б визнанню та виконанню згідно з умовами Конвенції, яка діяла на момент винесення рішення, застосовуються умови тієї Конвенції.

3. Запитувана держава не є зобов'язаною за цією Конвенцією примусово виконувати рішення або домовленість про утримання, стосовно платежів, які повинні підлягати сплаті до набрання чинності цією Конвенцією між державою походження та запитуваною державою, крім зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, стосовно особи віком до 21 року.

Стаття 57
Надання інформації про закони, процедури та послуги

1. Договірна держава під час передачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про приєднання або в заяві, переданій відповідно до статті 61 Конвенції, надає Постійному бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права:

a) виклад своїх законів і процедур стосовно зобов'язань про утримання;

b) виклад заходів, які вона вживатиме для виконання зобов'язань згідно зі статтею 6;

c) виклад того, як вона надаватиме заявникам ефективний доступ до процедури, як це вимагається статтею 14;

d) виклад своїх правил та процедур стосовно примусового виконання, у тому числі будь-яких обмежень виконання, зокрема правил захисту боржника й строків давності;

e) будь-які особливості, зазначені в підпункті "b" пункту 1 та пункті 3 статті 25.

2. Договірні держави можуть під час виконання своїх зобов'язань відповідно до пункту 1 використовувати форму основних характеристик країни, рекомендовану та опубліковану Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права.

3. Інформація повинна триматися Договірною державою в актуальному стані.

РОЗДІЛ IX
Прикінцеві положення

Стаття 58
Підписання, ратифікація та приєднання

1. Ця Конвенція є відкритою для підписання державами, які були членами Гаазької конференції з міжнародного приватного права на момент проведення 21-ї сесії, та іншими державами, які брали участь у цій сесії.

2. Вона підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню, а ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження передаються на зберігання Міністерству закордонних справ Королівства Нідерланди, яке є депозитарієм Конвенції.

3. Будь-яка інша держава або Організація регіональної економічної інтеграції можуть приєднатися до Конвенції після набрання нею чинності відповідно до пункту 1 статті 60.

4. Документ про приєднання передається на зберігання депозитарієві.

5. Таке приєднання має дію лише у відносинах між державою, що приєднується, і тими Договірними державами, які не висловили заперечень проти її приєднання протягом 12 місяців після дати повідомлення, зазначеного в статті 65. Таке заперечення може бути також висловлено державами під час їхньої ратифікації, прийняття чи затвердження Конвенції після приєднання. Будь-яке таке заперечення повідомляється депозитарієві.

Стаття 59
Організації регіональної економічної інтеграції

1. Організація регіональної економічної інтеграції, яка складається лише із суверенних держав і має компетенцію стосовно окремих або всіх питань, що регулюються цією Конвенцією, може також підписати, прийняти, затвердити цю Конвенцію або приєднатися до неї. Організація регіональної економічної інтеграції в такому разі має права та зобов'язання Договірної держави настільки, наскільки ця Організація має компетенцію з питань, що регулюються Конвенцією.

2. Організація регіональної економічної інтеграції під час підписання, прийняття, затвердження або приєднання письмово повідомляє депозитарієві питання, що регулюються цією Конвенцією, стосовно яких компетенцію передано такій Організації її державами-членами. Організація невідкладно повідомляє депозитарієві в письмовій формі про будь-які зміни у своїй компетенції, зазначені в найбільш нещодавно наданому повідомленні, переданому відповідно до цього пункту.

3. Під час підписання, прийняття, затвердження або приєднання Організація регіональної економічної інтеграції може заявити відповідно до статті 63, що вона має компетенцію стосовно всіх питань, що регулює ця Конвенція, і що держави-члени, які передали компетенцію стосовно відповідних питань Організації регіональної економічної інтеграції, є зобов'язаними цією Конвенцією внаслідок її підписання, прийняття, затвердження або приєднання цією Організацією.

4. Для цілей набрання чинності цією Конвенцією будь-який документ, переданий на зберігання Організацією регіональної економічної інтеграції, не приймається до уваги доти, доки Організація регіональної економічної інтеграції не зробила заяви відповідно до пункту 3.

5. Будь-яке посилання на "Договірну державу" або "державу" у цій Конвенції рівноцінно застосовується до Організації регіональної економічної інтеграції, яка є її стороною, у відповідних випадках. У випадку, коли заява зроблена Організацією регіональної економічної інтеграції відповідно до пункту 3, будь-яке посилання на "Договірну державу" або "державу" в цій Конвенції рівноцінно застосовується до відповідних держав - членів Організації у відповідних випадках.

Стаття 60
Набрання чинності

1. Конвенція набирає чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення тримісячного строку після передачі на зберігання другої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження, які зазначено в статті 58.

2. Після цього Конвенція набирає чинності:

a) для кожної держави або Організації регіональної економічної інтеграції, зазначеної в пункті 1 статті 59, яка після цього ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, у перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку після передачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження;

b) для кожної держави або Організації регіональної економічної інтеграції, які зазначено в пункті 3 статті 58, у день після закінчення періоду, протягом якого могли висловлюватися заперечення відповідно до пункту 5 статті 58;

c) для територіальної одиниці, на яку Конвенція поширюється відповідно до статті 61, у перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку після повідомлення, зазначеного в тій статті.

Стаття 61
Заяви стосовно неуніфікованих правових систем

1. Якщо держава, що має дві чи більше територіальних одиниць, у яких застосовуються різні системи права стосовно питань, що регулює Конвенція, вона може під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження або приєднання заявити відповідно до статті 63, що ця Конвенція поширюється на всі її територіальні одиниці або лише на одну чи більше з них, і може змінити таку заяву шляхом передачі іншої заяви будь-коли.

2. Будь-яку таку заяву повідомляють депозитарієві, і в ній чітко зазначаються територіальні одиниці, до яких застосовується Конвенція.

3. Якщо держава не зробила заяви відповідно до цієї статті, Конвенція поширюється на всі територіальні одиниці такої держави.

4. Ця стаття не застосовується до Організації регіональної економічної інтеграції.

Стаття 62
Застереження

1. Будь-яка Договірна держава може не пізніше ніж під час ратифікації, прийняття, затвердження або приєднання чи під час висловлення заяви відповідно до статті 61 зробити одне чи більше застережень, передбачених у пункті 2 статті 2, пункті 2 статті 20, пункті 8 статті 30, пункті 3 статті 44 та пункті 3 статті 55. Жодне інше застереження не дозволяється.

2. Будь-яка держава може будь-коли відкликати застереження, яке вона зробила. Про відкликання застереження повідомляється депозитарієві.

3. Застереження припиняє дію в перший день третього календарного місяця після повідомлення, зазначеного в пункті 2.

4. Застереження відповідно до цієї статті не мають ефекту взаємності за винятком застереження, передбаченого в пункті 2 статті 2.

Стаття 63
Заяви

1. Заяви, зазначені в пункті 3 статті 2, підпункті "g" пункту 1 статті 11, пункті 1 статті 16, пункті 1 статті 24, пункті 7 статті 30, пунктах 1 та 2 статті 44, пункті 3 статті 59 та пункті 1 статті 61, можуть бути висловлені під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли пізніше, і можуть бути змінені або відкликані будь-коли.

2. Заяви, зміни та відкликання повідомляються дипозитарієві.

3. Заява, висловлена під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження або приєднання, набирає чинності одночасно з набранням чинності Конвенцією для відповідної держави.

4. Заява, висловлена пізніше, і будь-яка зміна чи відкликання заяви, набирає чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення тримісячного строку після дати отримання повідомлення депозитарієм.

Стаття 64
Денонсація

1. Договірна держава Конвенції може денонсувати її шляхом надіслання письмового повідомлення на ім'я депозитарію. Денонсація може бути обмежена до окремих територіальних одиниць держави з декількома територіальними одиницями, до яких Конвенція застосовується.

2. Денонсація набирає силу з першого дня місяця, що настає після закінчення 12 місяців від дати отримання повідомлення депозитарієм. У випадках, коли в повідомленні зазначено триваліший період для набрання чинності денонсацією, денонсація набирає чинності після закінчення такого тривалішого періоду від дати отримання повідомлення депозитарієм.

Стаття 65
Повідомлення

Депозитарій повідомляє членам Гаазької конференції з міжнародного приватного права й іншим державам та Організаціям регіональної економічної інтеграції, які підписали, ратифікували, прийняли, затвердили або приєдналися відповідно до статей 58 й 59, про таке:

a) підписання, ратифікації, прийняття й затвердження, зазначені в статтях 58 й 59;

b) приєднання та заперечення проти приєднань, зазначені в пунктах 3 й 5 статті 58 та в статті 59;

c) дату набрання чинності Конвенцією відповідно до статті 60;

d) заяви, зазначені в пункті 3 статті 2, підпункті "g" пункту 1 статті 11, пункті 1 статті 16, пункті 1 статті 24, пункті 7 статті 30, пунктах 1 й 2 статті 44, пункті 3 статті 59 та пункті 1 статті 61;

e) угоди, зазначені в пункті 2 статті 51;

f) застереження, зазначені в пункті 2 статті 2, пункті 2 статті 20, пункті 8 статті 30, пункті 3 статті 44 та пункті 3 статті 55, і відкликання, зазначені у пункті 2 статті 62;

g) денонсації, зазначені у статті 64.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на це вповноважені, підписали цю Конвенцію.

Учинено в м. Гаага 23 листопада 2007 року англійською та французькою мовами, при цьому обидва тексти є рівноавтентичними, в одному примірнику, який передається на зберігання в архіві Уряду Королівства Нідерланди й засвідчені копії якого надсилаються через дипломатичні канали кожному члену Гаазької конференції з міжнародного приватного права на дату її Двадцять першої сесії та кожній іншій державі, яка взяла участь у тій сесії.



Додаток 1

ФОРМУЛЯР
про передачу відповідно до пункту 2 статті 12

____________

Конфіденційність і повідомлення про захист персональних даних

Персональні дані, зібрані або передані відповідно до Конвенції, використовуються для цілей, для яких вони були зібрані або передані. Будь-який орган, що опрацьовує такі дані, забезпечує їхню конфіденційність відповідно до законодавства своєї держави.

Орган не розголошує або не підтверджує інформації, зібраної або переданої під час застосування цієї Конвенції, якщо він визначить, що такі дії можуть поставити під загрозу здоров'я, безпеку або свободу особи відповідно до статті 40.

 Визначення нерозголошення зроблене центральним органом відповідно до статті 40.

1. Запитуючий центральний орган
a. Адреса
b. Номер телефону
c. Номер факсу
d. Електронна адреса
e. Вихідний номер

2. Контактна особа в запитуючій державі
a. Адреса (якщо відрізняється)
b. Номер телефону (якщо відрізняється)
c. Номер факсу (якщо відрізняється)
d. Електронна адреса (якщо відрізняється)
e. Мова(-и)

3. Запитуваний центральний орган _________________________________________
Адреса _________________________________________________________________
4. Відомості про заявника
a. Прізвище(-а): __________________________________________________________
b. Ім'я (імена): ___________________________________________________________
c. Дата народження: ______________________________________ (день, місяць, рік)
або
a. Назва державного органу: _______________________________________________
5. Відомості про особу (осіб), якій утримання заборгували або передбачається, що заборгували
a.  Особа та сама, що й заявник, зазначений у пункті 4
b. i. Прізвище(-а): ________________________________________________________
Ім'я (імена): _____________________________________________________________
Дата народження: ________________________________________ (день, місяць, рік)
ii. Прізвище(-а): __________________________________________________________
Ім'я (імена): _____________________________________________________________
Дата народження _________________________________________ (день, місяць, рік)
iii. Прізвище(-а): __________________________________________________________
Ім'я (імена): ______________________________________________________________
Дата народження _________________________________________ (день, місяць, рік)
6. Відомості про боржника-1
a.  Особа та сама, що й заявник, зазначений у пункті 4
b. Прізвище(-а): __________________________________________________________
c. Ім'я (імена): ____________________________________________________________
d. Дата народження: _______________________________________ (день, місяць, рік)
7. Цей формуляр про передачу стосується заяви та супроводжується нею відповідно до:
 підпункту "a" пункту 1 статті 10
 підпункту "b" пункту 1 статті 10
 підпункту "c" пункту 1 статті 10
 підпункту "d" пункту 1 статті 10
 підпункту "e" пункту 1 статті 10
 підпункту "f" пункту 1 статті 10
 підпункту "a" пункту 2 статті 10
 підпункту "b" пункту 2 статті 10
 підпункту "c" пункту 2 статті 10
8. До заяви додаються такі документи:
a. Для цілей заяви відповідно до підпункту "a" пункту 1 статті 10 та:
згідно зі статтею 25:
 Повний текст рішення (підпункт "a" пункту 1 статті 25)
 Виписка або витяг з рішення, складені компетентним органом держави походження (підпункт "b" пункту 3 статті 25) (якщо застосовується)
 Документ, у якому зазначається, що рішення є таким, що підлягає виконанню в державі походження, та, якщо це рішення адміністративного органу, документ, у якому зазначається, що вимоги пункту 3 статті 19 виконані, якщо така держава не визначила відповідно до статті 57, що рішення її адміністративних органів завжди відповідають цим вимогам (підпункт "b" пункту 1 статті 25) або якщо застосовується підпункт "c" пункту 3 статті 25
 Якщо відповідач не з'явився та не був представлений у провадженні в державі походження, документ або документи, які засвідчують, залежно від обставин, що відповідач був належним чином повідомлений про провадження та мав можливість бути заслуханим, або що відповідач був належним чином повідомлений про рішення та мав можливість оскаржити або подати апеляцію на підставі неправильного встановлення обставин справи та застосування закону (підпункт "c" пункту 1 статті 25)
 у разі необхідності документ про суму будь-яких заборгованостей і дату, на яку ця сума нарахована (підпункт "d" пункту 1 статті 25)
 у разі необхідності стосовно рішення, яке передбачає автоматичне корегування шляхом індексації, документ з інформацією, необхідною для проведення відповідних розрахунків (підпункт "e" пункту 1 статті 25)
 у разі необхідності документація, яка показує обсяг безоплатної правової допомоги в державі походження, яку отримав заявник (підпункт "f" пункту 1 статті 25)
Відповідно до пункту 3 статті 30:
 повний текст угоди про утримання (підпункт "a" пункту 3 статті 30)
 документ про те, що в державі походження ця угода про утримання є такою, що підлягає примусовому виконанню як рішення (підпункт "b" пункту 3 статті 30)
 Будь-які інші документи, що додаються до заяви (наприклад, у разі необхідності документ для цілей пункту 4 статті 36):
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
b. Для цілей заяви відповідно до підпунктів "b", "c", "d", "e", "f" пункту 1 та підпунктів "a", "b" або "c" пункту 2 статті 10 така кількість підтверджувальних документів (за винятком формуляру про передачу та самої заяви) відповідно до пункту 3 статті 11:
 підпункт "b" пункту 1 статті 10 ____________
 підпункт "c" пункту 1 статті 10 ____________
 підпункт "d" пункту 1 статті 10 ____________
 підпункт "e" пункту 1 статті 10 ____________
 підпункт "f" пункту 1 статті 10 ____________
 підпункт "a" пункту 2 статті 10 ____________
 підпункт "b" пункту 2 статті 10 ____________
 підпункт "c" пункту 2 статті 10 ____________

Ім'я: ___________________ (друкованими літерами)
Уповноважений представник центрального органу

Дата: _______________________
(день, місяць, рік)

____________
-1 Відповідно до статті 3 Конвенції "боржник" означає особу, яка утримання заборгувала або передбачається, що заборгувала.



Додаток 2

ПІДТВЕРДЖУЮЧИЙ ФОРМУЛЯР
відповідно до пункту 3 статті 12

___________

Конфіденційність і повідомлення про захист персональних даних

Персональні дані, зібрані або передані відповідно до Конвенції, використовуються для цілей, для яких вони були зібрані або передані. Будь-який орган, що опрацьовує такі дані, забезпечує їхню конфіденційність відповідно до законодавства своєї держави.

Орган не розголошує або не підтверджує інформації, зібраної або переданої під час застосування цієї Конвенції, якщо він визначить, що такі дії можуть поставити під загрозу здоров'я, безпеку або свободу особи відповідно до статті 40.

 Визначення нерозголошення зроблене центральним органом відповідно до статті 40.

1. Запитуючий центральний орган
a. Адреса
b. Номер телефону
c. Номер факсу
d. Електронна адреса
e. Вихідний номер

2. Контактна особа в запитуючій державі
a. Адреса (якщо відрізняється)
b. Номер телефону (якщо відрізняється)
c. Номер факсу (якщо відрізняється)
d. Електронна адреса (якщо відрізняється)
e. Мова(-и)

3. Запитуючий центральний орган ____________________________________________
Контактна особа ___________________________________________________________
Адреса ____________________________________________________________________
4. Запитуваний центральний орган підтверджує отримання ____________ (день, місяць, рік) формуляру про передачу від запитуючого центрального органу (вихідний номер ___________; від ______________ (день, місяць, рік) стосовно такої заяви відповідно до:
 підпункту "a" пункту 1 статті 10
 підпункту "b" пункту 1 статті 10
 підпункту "c" пункту 1 статті 10
 підпункту "d" пункту 1 статті 10
 підпункту "e" пункту 1 статті 10
 підпункту "f" пункту 1 статті 10
 підпункту "a" пункту 2 статті 10
 підпункту "b" пункту 2 статті 10
 підпункту "c" пункту 2 статті 10
Прізвище(-а) заявника: _______________________________________________________
Прізвище(-а) особи (осіб), якій утримання заборгували або передбачається, що заборгували:
__________________________________________________________________________
Прізвище(-а) боржника: ______________________________________________________
5. Початкові заходи, ужиті запитуваним центральним органом:
 Справа сформована цілком і знаходиться на розгляді
 Див. звіт про статус заяви, що додається
 Звіт про статус заяви буде надіслано
 Будь ласка, надайте таку додаткову інформацію та (або) документацію:
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
 Запитуваний центральний орган відмовляється розглядати цю заяву, оскільки очевидним є те, що вимог Конвенції не виконано (пункт 8 статті 12).
Причини:
 викладені в документі, що додається
 будуть викладені в наступному документі
Запитуваний центральний орган просить, щоб запитуючий центральний орган поінформував його про зміни в статусі заяви.

Ім'я: ___________________ (друкованими літерами)
Уповноважений представник центрального органу

Дата: __________________
(день, місяць, рік)


  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  [ 2 ]
« попередня сторінка