Документ 995_g07, поточна редакція — Підписання від 07.11.2003

                          Спільна заява 
делегацій держав-членів ООН
щодо 70-ї річниці Голодомору в Україні 1932-33 рр.

Спільна заява
делегацій Азербайджану, Бангладеш, Білорусі, Беніну, Боснії і
Герцеговини, Гватемали, Грузії, Єгипту, Казахстану, Канади,
Катару, Монголії, Науру, Об'єднаних Арабських Еміратів, Пакистану,
Республіки Молдова, Російській Федерації, Саудівській Аравії,
Сирійської Арабської Республіки, Сполучених Штатів Америки,
Судану, Таджикистану, Тимора-Лешті, України, Ямайки з нагоди
сімдесятої річниці Голодомору - Великого голоду 1932-1933 років в
Україні
7 листопада 2003 р.
У колишньому Радянському Союзі мільйони чоловіків, жінок і
дітей стали жертвами жорстоких дій і політики тоталітарного
режиму. Голодомор - Великий голод 1932-1933 років в Україні -
забрав життя від 7 до 10 мільйонів ні в чому не винних людей та
став національною трагедією для українського народу. У цьому
зв'язку ми беремо до уваги заходи з нагоди сімдесятої річниці
голоду, зокрема заходи, організовані Урядом України.
Відзначаючи сімдесяту річницю української трагедії, ми також
віддаємо данину пам'яті мільйонам росіян, казахів і представників
інших національностей, що померли від голоду в Поволжі, на
Північному Кавказі, в Казахстані та інших регіонах колишнього
Радянського Союзу внаслідок громадянської війни та примусової
колективізації, що залишило глибокі незагойні рані у свідомості
майбутніх поколінь.
Висловлюючи співчуття жертвам Великого голоду, ми закликаємо
всі держави-члени, Організацію Об'єднаних Націй та її
спеціалізовані установи, міжнародні та регіональні організації, а
також неурядові організації, фонди й асоціації віддати данину
пам'яті тим, хто загинув у цей трагічний період історії.
Визнаючи важливе значення підвищення рівня інформування
громадськості про ці трагічні події в історії людства для їхнього
запобігання у майбутньому, ми засуджуємо дії та політику, що
призвели до масового голоду і загибелі мільйонів людей. Ми не
хочемо зводити рахунків з минулим, яке не можна змінити, але ми
переконані в тому, що викриття порушень прав людини, збереження
історичних документів і відновлення гідності жертв шляхом визнання
їхніх страждань слугуватиме орієнтиром для майбутніх суспільств і
сприятиме запобіганню подібних катастроф у майбутньому. Ми
вважаємо, що якнайбільше людей повинні дізнатися про цю трагедію,
і що ці знання допомагатимуть зміцненню законності і поваги до
прав людини та основних свобод.
З сайту МЗС


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору