Документ 995_182, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 16.10.1998, підстава - 187-XIV


Конвенція
про заборону розробки, виробництва, накопичення,
застосування хімічної зброї та про її знищення
(укр/рос)
від 13 січня 1993 року
( Конвенцію ратифіковано Законом
N 187-XIV ( 187-14 ) від 16.10.98 )

Преамбула
Держави-учасниці цієї Конвенції, сповнені рішучості діяти з метою досягнення ефективного
прогресу у напрямку загального та повного роззброєння під суворим
та ефективним міжнародним контролем, включаючи заборону та
ліквідацію усіх видів зброї масового знищення, бажаючи зробити внесок у реалізацію цілей та принципів
Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ), нагадуючи про те, що Генеральна Асамблея Організації
Об'єднаних Націй неодноразово засуджувала всі дії, які суперечать
принципам і цілям Протоколу про заборону застосування на війні
задушливих, отруйних та інших подібних газів та бактеріологічних
засобів, підписаного у Женеві 17 червня 1925 року ( 995_198 )
(Женевський протокол 1925 року), визнаючи, що ця Конвенція в черговий раз підтверджує принципи
та цілі, а також взяті зобов'язання за Женевським протоколом 1925
року ( 995_198 ) і за Конвенцією про заборону розробки,
виробництва та накопичення запасів бактеріологічної
(біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення ( 995_054 ),
підписаною у Вашингтоні, Лондоні та Москві 10 квітня 1972 року, маючи на увазі мету, закріплену у статті IX Конвенції про
заборону розробки, виробництва та накопичення запасів
бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї та про їх
знищення ( 995_054 ), сповнені рішучості в інтересах всього людства повністю
виключити можливість застосування хімічної зброї шляхом здійснення
положень цієї Конвенції, доповнюючи таким чином зобов'язання,
взяті за Женевським протоколом 1925 року ( 995_198 ), визнаючи закріплену у відповідних угодах та принципах
міжнародного права заборону використання гербіцидів як засобу
ведення війни, вважаючи, що досягнення в галузі хімії повинні
використовуватись виключно на благо людства, бажаючи заохочувати вільну торгівлю хімікатами, а також
міжнародне співробітництво і обмін науково-технічною інформацією у
галузі хімічної діяльності в цілях, що не забороняються цією
Конвенцією, для прискорення економічного та технічного розвитку
усіх держав-учасниць, впевнені, що повна та ефективна заборона розробки,
виробництва, придбання, накопичення, зберігання, передавання і
застосування хімічної зброї та її знищення є необхідним кроком на
шляху досягнення цих загальних цілей, погодились про таке:
Стаття I
Загальні зобов'язання
1. Кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов'язується
ніколи, ні за яких умов: a) не розробляти, не виробляти, не придбавати іншим чином, не
накопичувати або не зберігати хімічну зброю або не передавати
прямо чи непрямо хімічну зброю будь-кому; b) не застосовувати хімічну зброю; c) не проводити будь-яких військових підготувань до
застосування хімічної зброї; d) не допомагати, не заохочувати або не спонукати будь-яким
чином будь-кого до будь-якої діяльності, яка забороняється
державі-учасниці цією Конвенцією. 2. Кожна держава-учасниця зобов'язується знищити хімічну
зброю, яка знаходиться у її власності або володінні, або яка
розташована у будь-якому місці під її юрисдикцією або контролем,
відповідно до положень цієї Конвенції. 3. Кожна держава-учасниця зобов'язується знищити всю хімічну
зброю, яка залишена нею на території іншої держави-учасниці,
відповідно до положень цієї Конвенції. 4. Кожна держава-учасниця зобов'язується знищити будь-які
об'єкти з виробництва хімічної зброї, які знаходяться у її
власності чи володінні, або ті, які розташовані у будь-якому місці
під її юрисдикцією чи контролем, відповідно до положень цієї
Конвенції. 5. Кожна держава-учасниця зобов'язується не використовувати
хімічні засоби боротьби з заворушеннями як засоби ведення війни.
Стаття II
Визначення та критерії
Для цілей цієї Конвенції: 1. "Хімічна зброя" означає у сукупності чи зокрема таке: a) токсичні хімікати та їх прекурсори, за винятком тих
випадків, коли вони мають призначення для цілей, які не
забороняються цією Конвенцією, за умов, що їх види та кількості
відповідають таким цілям; b) боєприпаси та пристрої, спеціально призначені для
смертельного ураження або заподіяння іншої шкоди за рахунок
токсичних властивостей, зазначених у підпункті a) токсичних
хімікатів, які вивільняються у результаті використання таких
боєприпасів та пристроїв; c) будь-яке обладнання, спеціально призначене для
використання безпосередньо у зв'язку із застосуванням боєприпасів
та пристроїв, які зазначені в підпункті b). 2. "Токсичний хімікат" означає: будь-який хімікат, який за рахунок свого хімічного впливу на
життєві процеси може призвести до смертельного наслідку,
тимчасової недієздатності або заподіяти довготривалу шкоду людині
чи тваринам. До них належать усі такі хімікати, незалежно від їх
походження чи способу їх виробництва і незалежно від того, чи
вироблені вони на об'єктах, у боєприпасах чи десь в іншому місці.
(Для мети здійснення цієї Конвенції токсичні хімікати, які
визначені для застосування заходів перевірки, перераховуються у
списках, що містяться у Додатку з хімікатів).
3. "Прекурсор" означає: будь-який хімічний реагент, задіяний у будь-якій стадії
виробництва токсичного хімікату, будь-яким чином. Сюди входить
будь-який ключовий компонент бінарної чи багатокомпонентної
хімічної системи.
(Для мети здійснення цієї Конвенції прекурсори, які виявлені
для визначення заходів перевірки, перераховуються у списках, що
містяться у Додатку з хімікатів).
4. "Ключовий компонент бінарних чи багатокомпонентних
хімічних систем" (який іменується далі як "ключовий компонент")
означає: прекурсор, що має найважливіше значення у визначенні
токсичних властивостей кінцевого продукту і який швидко реагує з
іншими хімікатами бінарної чи багатокомпонентної системи. 5. "Стара хімічна зброя" означає: a) хімічну зброю, яка виготовлена до 1925 року; або b) хімічну зброю, яка виготовлена в період між 1925 та 1946
роками, яка до такої міри, що вже не може використовуватись як
хімічна зброя. 6. "Залишена хімічна зброя" означає: хімічну зброю, включно із старою хімічною зброєю, яка була
залишена державою після 1 січня 1925 року на території іншої
держави без згоди останньої. 7. "Хімічний засіб боротьби з заворушеннями" означає: будь-який не включений до списків хімікат, здатний швидко
викликати в організмі людини подразнення органів чуття або фізичні
розлади, які зникають через короткий відрізок часу після
закінчення дії. 8. "Об'єкт з виробництва хімічної зброї": a) означає будь-яке обладнання, а також будь-яку будівлю, у
якій міститься таке обладнання, що було призначене, побудоване або
використовувалось у будь-який час з 1 січня 1946 року: i) як частина стадії виробництва хімікатів ("остання
технологічна стадія"), на якій матеріальні потоки містили б при
функціонуванні обладнання:
1) будь-який хімікат, включений до Списку 1 Додатка з
хімікатів; або
2) будь-який інший хімікат, який не знаходить застосування
у обсязі, що перевищує 1 тонну на рік на території
держави-учасниці чи в будь-якому іншому місці під юрисдикцією або
контролем держави-учасниці у цілях, які не забороняються цією
Конвенцією, але який може використовуватись для цілей хімічної
зброї; або ii) для спорядження хімічної зброї, включаючи, зокрема,
спорядження хімікатів Списку 1 у боєприпаси, пристрої чи ємності
для зберігання; спорядження хімікатів у контейнери, які входять до
складу бінарних боєприпасів та пристроїв у зборі, чи у хімічні
підзаряди, що входять до складу унітарних боєприпасів і пристроїв
у зборі, та встановлення цих контейнерів і хімічних підзарядів у
відповідні боєприпаси та пристрої; b) не означає: i) будь-який об'єкт, у якого виробнича потужність для
синтезу хімікатів, що вказані у підпункті a) i), становить менше
ніж 1 тонну; ii) будь-який об'єкт, на якому хімікат, вказаний у підпункті
a) i), виробляється чи вироблявся як неминучий побічний продукт
діяльності у цілях, які не забороняються цією Конвенцією, за
умови, що на такий хімікат припадає не більше ніж 3 проценти усієї
продукції і що об'єкт підлягає декларуванню та інспекції
відповідно з Додатком з виконання та перевірки (який іменується
далі як "Додаток з перевірки"); або iii) єдиний маломасштабний об'єкт з виробництва хімікатів
Списку 1 для цілей, які не забороняються цією Конвенцією, як це
зазначено у частині VI Додатка з перевірки. 9. "Цілі, що не забороняються цією Конвенцією", означають: a) промислові, сільськогосподарські, дослідні, медичні,
фармацевтичні або інші мирні цілі; b) захисні цілі, а саме цілі, безпосередньо пов'язані з
захистом від токсичних хімікатів та з захистом від хімічної зброї; c) воєнні цілі, не пов'язані із застосуванням хімічної зброї,
і які не залежать від використання токсичних властивостей
хімікатів як засобів ведення війни; d) правоохоронні цілі, включаючи боротьбу з заворушеннями у
країні. 10. "Виробнича потужність" означає: річний кількісний потенціал для виробництва конкретного
хімікату на основі технологічного процесу, що фактично
використовується або у випадку, якщо процес ще не
використовується, запланований до використання на відповідному
об'єкті. Вона вважається рівною номінальній потужності або, якщо
така відсутня, - проектній потужності. Номінальна потужність являє
собою випуск продукції в умовах, які оптимально розраховані на
максимальний обсяг виробництва стосовно до виробничого об'єкта за
даними одного або кількох пробних прогонів. Проектна потужність
являє собою відповідний випуск продукції за даними теоретичних
розрахунків. 11. "Організація" означає Організацію по забороні хімічної
зброї, що засновується відповідно до статті VIII цієї Конвенції. 12. Для цілей статті VI: a) "Виробництво" хімікату означає його утворення шляхом
хімічної реакції; b) "Переробка" хімікату означає фізичний процес, наприклад,
формулювання, екстракцію та очищення, під час якого хімікат не
перетворюється в інший хімікат; c) "Витрата" хімікату означає його перетворення в інший
хімікат шляхом хімічної реакції.
Стаття III
Декларації
1. Кожна держава-учасниця, не пізніше ніж через 30 днів після
того, як ця Конвенція набуде для неї чинності, подає в Організацію
такі декларації, в яких вона: a) стосовно хімічної зброї: i) заявляє, чи має вона у власності чи володінні будь-яку
хімічну зброю, або чи є будь-яка хімічна зброя у будь-якому місці
під її юрисдикцією чи контролем; ii) вказує точне місцерозташування, сукупну кількість і
докладний інвентарний склад хімічної зброї, яка знаходиться у її
власності чи володінні або розташована у будь-якому місці під її
юрисдикцією чи контролем, відповідно до пунктів 1-3 частини IV A)
Додатка з перевірки, за винятком тієї хімічної зброї, яка
зазначена у підпункті iii); iii) повідомляє про будь-яку хімічну зброю на її території,
яка знаходиться у власності чи володінні іншої держави та
розташована у будь-якому місці під юрисдикцією чи контролем іншої
держави, відповідно до пункту 4 частини IV A) Додатка з перевірки; iv) заявляє про те, чи передавала вона або отримувала прямо
чи непрямо будь-яку хімічну зброю з 1 січня 1946 року, та вказує
передачу чи отримання такої зброї відповідно до пункту 5 частини
IV A) Додатка з перевірки; v) подає свій загальний план знищення хімічної зброї, яка
знаходиться у її власності чи володінні, або розміщена у
будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, відповідно до
пункту 6 частини IV A) Додатка з перевірки; b) стосовно старої хімічної зброї та залишеної хімічної
зброї: i) заявляє, чи має вона на своїй території стару хімічну
зброю, і надає всю наявну інформацію, відповідно до пункту 3
частини IV B) Додатка з перевірки; ii) заявляє, чи є на її території залишена хімічна зброя, і
надає всю наявну інформацію відповідно до пункту 8) частини IV B)
Додатка з перевірки; iii) заявляє, чи залишала вона хімічну зброю на території
інших держав, та надає всю наявну інформацію, відповідно до пункту
10 частини IV B) Додатка з перевірки; c) стосовно об'єктів з виробництва хімічної зброї: i) заявляє, має чи мала вона будь-який об'єкт з виробництва
хімічної зброї, який знаходиться у її власності чи володінні, або
який розташований чи був розташований у будь-якому місці під її
юрисдикцією чи контролем у будь-який час після 1 січня 1946 року; ii) вказує будь-який об'єкт з виробництва хімічної зброї,
який знаходиться чи знаходився у її власності чи володінні, або
який розташований чи був розташований у будь-якому місці під її
юрисдикцією чи контролем у будь-який час після 1 січня 1946 року
відповідно до пункту 1 частини V Додатка з перевірки, за винятком
тих об'єктів, які зазначені в підпункті ііі; iii) повідомляє про будь-який об'єкт з виробництва хімічної
зброї на її території, який знаходиться чи знаходився у власності
чи володінні іншої держави і який розташований чи був розташований
у будь-якому місці під юрисдикцією або контролем іншої держави у
будь-який час з 1 січня 1946 року, відповідно до пункту 2 частини
V Додатка з перевірки; iv) заявляє, чи передавала вона або чи отримувала прямо чи
непрямо будь-яке обладнання для виробництва хімічної зброї з 1
січня 1946 року, і вказує передачу чи отримання такого обладнання
відповідно до пунктів 3-5 частини V Додатку з перевірки; v) подає свій загальний план знищення будь-якого об'єкта з
виробництва хімічної зброї, який знаходиться у її власності чи
володінні або який розташований у будь-якому місці під її
юрисдикцією або контролем відповідно до пункту 6 частини V Додатка
з перевірки; vi) вказує заходи, що мають бути вжиті для закриття
будь-якого об'єкта з виробництва хімічної зброї, який знаходиться
у її власності чи володінні або який розташований у будь-якому
місці під її юрисдикцією чи контролем відповідно до пункту 1 i)
частини V Додатка з перевірки; vii) подає свій загальний план будь-якого тимчасового
переобладнання будь-якого об'єкта з виробництва хімічної зброї,
який знаходиться у її власності чи володінні або який розташований
у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, в об'єкт для
знищення хімічної зброї відповідно до пункту 7 частини V Додатка з
перевірки; d) стосовно інших об'єктів: вказує точне місцерозташування, характер та загальну сферу
діяльності будь-якого об'єкта чи установи, що знаходиться у її
власності чи володінні або розташованих у будь-якому місці під її
юрисдикцією чи контролем і призначених, збудованих або таких, що
використовувались з 1 січня 1946 року переважно для розробки
хімічної зброї. До такої декларації включаються, серед іншого,
лабораторії, полігони та випробувальні майданчики; e) стосовно хімічних засобів боротьби із заворушеннями: вказує хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний
номер за "Кемікл абстрактс сервіс" (КАС), якщо такий присвоєно,
кожного хімікату, яким вона володіє для цілей боротьби з
заворушеннями. Ця декларація поновлюється не пізніше ніж через 30
днів після набрання чинності будь-якою зміною. 2. Положення цієї статті і відповідні положення частини IV
Додатка з перевірки, на розсуд держави-учасниці, не застосовуються
до хімічної зброї, що була захоронена на її території до 1 січня
1977 року та залишається захороненою або яка була скинута в море
до 1 січня 1985 року.
Стаття IV
Хімічна зброя
1. Положення цієї статті та докладні процедури її здійснення
застосовуються до всієї хімічної зброї, яка знаходиться у
власності чи володінні держави-учасниці або розташована у
будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, за винятком
старої хімічної зброї та залишеної хімічної зброї, до якої
застосовується частина IV B) Додатка з перевірки. 2. Докладні процедури здійснення цієї статті викладені у
Додатку з перевірки. 3. Всі місця, де зберігається чи знищується хімічна зброя,
зазначена у пункті 1, підлягають систематичній перевірці шляхом
інспекції на місці та нагляду за допомогою приладів, які
встановлюються на місці, відповідно до частини IV A) Додатка з
перевірки. 4. Кожна держава-учасниця одразу ж після подання декларації
відповідно до пункту 1 a) статті III надає доступ до хімічної
зброї, зазначеної у пункті 1, з метою систематичної перевірки
декларацій шляхом інспекції на місці. Після цього кожна
держава-учасниця не вивозить будь-яку таку хімічну зброю, окрім як
на об'єкт для знищення хімічної зброї. Вона надає доступ до такої
хімічної зброї з метою систематичної перевірки на місці. 5. Кожна держава-учасниця надає доступ до будь-яких об'єктів
для знищення хімічної зброї та їх складських ділянок, які
знаходяться в її власності чи володінні або які розташовані у
будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, з метою
систематичної перевірки шляхом інспекції на місці і спостереження
за допомогою приладів, встановлених на місці. 6. Кожна держава-учасниця знищує всю хімічну зброю, що
зазначена у пункті 1, згідно з Додатком з перевірки та відповідно
до узгоджених темпів і послідовністю знищення (які іменуються далі
як "порядок знищення"). Таке знищення починається не пізніше ніж
через два роки після того, як ця Конвенція набуде для неї
чинності, та закінчується не пізніше ніж через десять років після
набуття чинності цією Конвенцією. Державі-учасниці не
забороняється знищувати таку хімічну зброю більш швидкими темпами. 7. Кожна держава-учасниця: a) подає докладні плани знищення хімічної зброї, що зазначена
у пункті 1, не пізніше ніж за 60 днів до початку кожного річного
періоду знищення відповідно до пункту 29 частини IV A) Додатка з
перевірки; докладні плани охоплюють всі запаси, які підлягають
знищенню під час наступного річного періоду знищення; b) щорічно надає декларації про виконання своїх планів
знищення хімічної зброї, зазначеної у пункті 1, не пізніше ніж
через 60 днів після завершення кожного річного періоду знищення; і c) засвідчує не пізніше ніж через 30 днів після завершення
процесу знищення, що вся хімічна зброя, зазначена в пункті 1,
знищена. 8. Якщо держава ратифікує цю Конвенцію чи приєднається до неї
після завершення десятирічного періоду знищення, зазначеного в
пункті 6, то вона знищує хімічну зброю, зазначену в пункті 1,
якомога швидше. Порядок знищення та процедури суворої перевірки
для такої держави-учасниці визначаються Виконавчою радою. 9. Будь-яка хімічна зброя, виявлена державою-учасницею після
початкової декларації хімічної зброї, повідомляється, блокується і
знищується відповідно до частини IV A) Додатка з перевірки. 10. Кожна держава-учасниця під час транспортування, відбору
проб, зберігання та знищення хімічної зброї приділяє першочергову
увагу дотриманню режиму безпеки людей та захисту навколишнього
середовища. Кожна держава-учасниця здійснює транспортування,
відбір проб, зберігання та знищення хімічної зброї відповідно до
своїх національних стандартів щодо безпеки та викидів. 11. Кожна держава-учасниця, на території якої є хімічна
зброя, яка знаходиться у власності чи володінні іншої держави чи
розташована у будь-якому місці під юрисдикцією чи контролем іншої
держави, докладає всіляких зусиль для того, щоб забезпечити
усунення цієї хімічної зброї з її території не пізніше ніж через
один рік після набуття для неї чинності цією Конвенцією. Якщо вона
не буде усунена протягом року, то держава-учасниця може просити
Організацію та інші держави-учасниці надати допомогу для знищення
цієї хімічної зброї. 12. Кожна держава-учасниця зобов'язується співпрацювати з
іншими державами-учасницями, які на двосторонній основі або через
Технічний секретаріат запитують інформацію чи допомогу відносно
способів і технологій безпечного та ефективного знищення хімічної
зброї. 13. У ході здійснення діяльності з перевірки згідно з цією
Статтею і частиною IV A) Додатка з перевірки Організація розглядає
заходи з метою уникнення непотрібного дублювання двосторонніх чи
багатосторонніх угод між державами-учасницями про перевірку
зберігання хімічної зброї та її знищення. З цією метою Виконавча рада вирішує обмежити перевірку
заходами, що доповнюють заходи, які вживаються згідно з такою
двосторонньою чи багатосторонньою угодою, якщо вона вважає, що: a) положення з перевірки, що містяться в такій угоді, сумісні
з положеннями з перевірки, що містяться у цій статті і частині IV
A) Додатка з перевірки; b) виконання такої угоди дає достатню гарантію дотримання
відповідних положень цієї Конвенції; і c) учасники двосторонньої чи багатосторонньої угоди повністю
інформують Організацію про свою діяльність з перевірки. 14. Якщо Виконавча рада приймає рішення згідно з пунктом 13,
то Організація має право контролювати здійснення двосторонньої чи
багатосторонньої угоди. 15. Ніщо в пунктах 13 і 14 не зачіпає обов'язків
держави-учасниці подавати декларації відповідно до статті III,
цієї статті і частини IV A) Додатка з перевірки. 16. Кожна держава-учасниця покриває витрати по знищенню
хімічної зброї, яку вона зобов'язана знищити. Вона також покриває
витрати по перевірці зберігання і знищення цієї хімічної зброї,
якщо Виконавча рада не прийме іншого рішення. Якщо Виконавча рада
вирішить обмежити засоби перевірки, які приймаються Організацією
відповідно до пункту 13, то витрати на додаткову перевірку та
контроль з боку Організації покриваються відповідно до шкали
внесків Організації Об'єднаних Націй, як це зазначено в пункті 7
статті VIII. 17. Положення цієї статті і відповідні положення частини IV
Додатка з перевірки, на розсуд держави-учасниці, не застосовуються
до хімічної зброї, що була захоронена на її території до 1 січня
1977 року та залишається захороненою або яка була скинута в море
до 1 січня 1985 року.
Стаття V
Об'єкти з виробництва хімічної зброї
1. Положення цієї статті та докладні процедури її здійснення
застосовуються до будь-яких та всіх об'єктів з виробництва
хімічної зброї, які знаходяться у власності чи володінні
держави-учасниці або розташовані у будь-якому місці під її
юрисдикцією чи контролем. 2. Докладні процедури здійснення цієї статті викладені в
Додатку з перевірки. 3. Всі об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені у
пункті 1, підлягають систематичній перевірці шляхом інспекції на
місці та нагляду за допомогою приладів, які встановлюються на
місці, відповідно до частини V Додатка з перевірки. 4. Кожна держава-учасниця негайно припиняє на об'єктах з
виробництва хімічної зброї, зазначених у пункті 1, всю діяльність,
за винятком діяльності, яка необхідна для їх закриття. 5. Ніяка держава-учасниця не споруджує ніяких нових об'єктів
з виробництва хімічної зброї і не модифікує ніяких існуючих
об'єктів з метою виробництва хімічної зброї або з будь-якою іншою
метою, що забороняється цією Конвенцією. 6. Кожна держава-учасниця відразу ж після подання декларації
відповідно до пункту 1 c) статті III надає доступ до об'єктів з
виробництва хімічної зброї, зазначених у пункті 1, з метою
систематичної перевірки декларації шляхом інспекції на місці. 7. Кожна держава-учасниця: a) не пізніше ніж через 90 днів після набуття для неї
чинності цією Конвенцією закриває усі об'єкти з виробництва
хімічної зброї, зазначені в пункті 1, відповідно до частини V
Додатка з перевірки і подає відповідне повідомлення; та b) надає доступ до об'єктів з виробництва хімічної зброї,
зазначених в пункті 1, після їх закриття з метою систематичної
перевірки шляхом інспекції на місці і нагляду за допомогою
приладів, що встановлюються на місці, для того щоб переконатися в
тому, що об'єкт залишається закритим і надалі буде знищений. 8. Кожна держава-учасниця знищує всі об'єкти з виробництва
хімічної зброї, зазначені в пункті 1, і відповідні об'єкти та
обладнання згідно з Додатком з перевірки і відповідно до
узгоджених темпів та послідовності знищення (які іменуються далі
як "порядок знищення"). Таке знищення починається не пізніше ніж
через один рік після того, як ця Конвенція набуде для неї
чинності, і закінчується не пізніше ніж через десять років після
набуття чинності цією Конвенцією. Державі-учасниці не
забороняється знищувати такі об'єкти більш швидкими темпами. 9. Кожна держава-учасниця: a) подає докладні плани знищення об'єктів з виробництва
хімічної зброї, зазначених у пункті 1, не пізніше ніж за 180 днів
до початку знищення кожного об'єкта; b) щорічно подає декларації про виконання своїх планів
знищення всіх об'єктів з виробництва хімічної зброї, зазначених в
пункті 1, не пізніше ніж через 90 днів після завершення кожного
річного періоду знищення; і c) засвідчує, не пізніше ніж через 30 днів після завершення
процесу знищення, що всі об'єкти з виробництва хімічної зброї,
зазначені в пункті 1, знищені. 10. Якщо держава-учасниця ратифікує цю Конвенцію або
приєднається до неї після десятирічного періоду знищення,
зазначеного в пункті 8, то вона знищує об'єкти з виробництва
хімічної зброї, зазначені в пункті 1, якомога швидше. Порядок
знищення та процедури суворої перевірки для такої держави-учасниці
визначаються Виконавчою радою. 11. Кожна держава-учасниця під час знищення об'єктів з
виробництва хімічної зброї приділяє першочергову увагу дотриманню
режиму безпеки людей та захисту навколишнього середовища. Кожна
держава-учасниця знищує об'єкти з виробництва хімічної зброї
відповідно до своїх національних стандартів щодо безпеки та
викидів. 12. Об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені в пункті
1, можуть бути тимчасово переобладнані для знищення хімічної зброї
відповідно до пунктів 18-25 частини V Додатка з перевірки. Такий
переобладнаний об'єкт має бути знищений, як тільки він перестане
використовуватись для знищення хімічної зброї, але в будь-якому
разі не пізніше ніж через 10 років після набуття чинності цією
Конвенцією. 13. У надзвичайних випадках крайньої потреби держава-учасниця
може запросити дозволу на використання об'єкта з виробництва
хімічної зброї, зазначеного в пункті 1, в цілях, що не
забороняються цією Конвенцією. За рекомендацією Виконавчої ради
Конференція держав-учасниць вирішує питання про задоволення чи
відхилення прохання та встановлює умови, за яких дається таке
схвалення відповідно до розділу D частини V Додатка з перевірки. 14. Конверсія об'єкта з виробництва хімічної зброї
здійснюється таким чином, щоб для об'єкта після конверсії
можливість зворотного переобладнання в об'єкт з виробництва
хімічної зброї була не більше, ніж для будь-якого іншого об'єкта,
який використовується в промислових, сільськогосподарських,
дослідних, медичних, фармацевтичних або інших мирних цілях, не
пов'язаних з хімікатами Списку 1. 15. Всі об'єкти, стосовно яких здійснено конверсію,
підлягають систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та
спостереження за допомогою приладів, які встановлені на місці,
відповідно до розділу D частини V Додатка з перевірки. 16. В ході здійснення діяльності з перевірки відповідно до
цієї статті і частини V Додатка з перевірки Організація розглядає
заходи з метою уникнути непотрібного дублювання двосторонніх та
багатосторонніх угод між державами-учасницями про перевірку
об'єктів з виробництва хімічної зброї та їх знищення. З цією метою Виконавча рада вирішує обмежити перевірку
заходами, що доповнюють заходи, які вживаються згідно з такою
двосторонньою чи багатосторонньою угодою, якщо вона вважатиме, що: a) положення з перевірки, які містяться в такій угоді,
сумісні з положеннями з перевірки, які містяться у цій статті і
частині V Додатка з перевірки; b) здійснення такої угоди дає достатню гарантію додержання
відповідних положень цієї Конвенції; та c) учасники двосторонньої чи багатосторонньої угоди повністю
інформують Організацію про свою діяльність з перевірки. 17. Якщо Виконавча рада приймає рішення відповідно до пункту
16, то Організація має право контролювати здійснення двосторонньої
чи багатосторонньої угоди. 18. Ніщо в пунктах 16 і 17 не зачіпає зобов'язання
держави-учасниці надавати декларації згідно з статтею III, цією
статтею і частиною V Додатка з перевірки. 19. Кожна держава-учасниця покриває витрати на знищення
об'єктів з виробництва хімічної зброї, які вона зобов'язана
знищити. Вона також покриває витрати для перевірки згідно з цією
статтею, якщо Виконавча рада не прийме іншого рішення. Якщо
Виконавча рада вирішить обмежити прийняті Організацією заходи
перевірки згідно з пунктом 16, то витрати на додаткову перевірку
та контроль з боку Організації покриваються відповідно до шкали
внесків Організації Об'єднаних Націй, як це зазначено у пункті 7
статті VIII.
Стаття VI
Діяльність, яка не забороняється
цією Конвенцією
1. Кожна держава-учасниця має право, з врахуванням положень
цієї Конвенції, розробляти, виробляти, придбавати іншим чином,
зберігати, передавати і використовувати токсичні хімікати та їх
прекурсори у цілях, що не забороняються цією Конвенцією. 2. Кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів до
забезпечення того, щоб токсичні хімікати та їх прекурсори
розроблялися, вироблялися, придбавалися іншим чином, зберігалися,
передавалися та використовувались в межах її території або в
будь-якому іншому місці під її юрисдикцією чи контролем тільки в
цілях, що не забороняються цією Конвенцією. З цією метою та для
перевірки відповідності діяльності зобов'язанням згідно з цією
Конвенцією кожна держава-учасниця підпорядковує токсичні хімікати
та їх прекурсори, перелічені у списках 1, 2 і 3 Додатка з
хімікатів, об'єкти, пов'язані з такими хімікатами, та інші
об'єкти, як це зазначено в Додатку з перевірки, які розташовані на
її території або в будь-якому іншому місці під її юрисдикцією чи
контролем, заходам перевірки, як це передбачається в Додатку з
перевірки. 3. Кожна держава-учасниця поширює на хімікати, перелічені у
Списку 1, (надалі - хімікати Списку 1), заборону стосовно
виробництва, придбання, зберігання, передачі та використання, як
це зазначено в частині VI Додатка з перевірки. Вона підпорядковує
хімікати Списку 1 і об'єкти, зазначені в частині VI Додатка з
перевірки, систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та
спостереження за допомогою приладів, що встановлюються на місці,
згідно з цією частиною Додатка з перевірки. 4. Кожна держава-учасниця підпорядковує хімікати, перелічені
у Списку 2 (надалі - хімікати Списку 2), і об'єкти, зазначені в
частині VII Додатка з перевірки, спостереженню за даними та
перевірці на місці згідно з цією частиною Додатка з перевірки. 5. Кожна держава-учасниця підпорядковує хімікати, перелічені
у Списку 3 (надалі - хімікати Списку 3), і об'єкти, зазначені в
частині VIII Додатка з перевірки, спостереженню за даними та
перевірці на місці згідно з цією частиною Додатка з перевірки. 6. Кожна держава-учасниця підпорядковує об'єкти, що вказані в
частині IX Додатка з перевірки, спостереженню за даними і, врешті,
перевірці на місці згідно з цією частиною Додатка з перевірки,
якщо Конференція держав-учасниць не ухвалить іншого рішення
відповідно до пункту 22 частини IX Додатка з перевірки. 7. Кожна держава-учасниця, не пізніше ніж через 30 днів після
того, як ця Конвенція набуде для неї чинності, робить початкову
декларацію про відповідні хімікати та об'єкти згідно з Додатком з
перевірки. 8. Кожна держава-учасниця робить щорічні декларації стосовно
відповідних хімікатів та об'єктів згідно з Додатком з перевірки. 9. З метою перевірки на місці кожна держава-учасниця надає
інспекторам доступ до об'єктів згідно з вимогами Додатка з
перевірки. 10. У ході здійснення діяльності з перевірки Технічний
секретаріат уникає невиправданого втручання в хімічну діяльність
держави-учасниці в цілях, що не забороняються цією Конвенцією, і,
зокрема, дотримує положень, викладених у Додатку з захисту
конфіденційної інформації (далі іменується як "Додаток з
конфіденційності"). 11. Положення цієї статті виконуються таким чином, щоб
уникати створення перешкод для економічного та технічного розвитку
держав-учасниць та міжнародного співробітництва в галузі хімічної
діяльності в цілях, що не забороняються цією Конвенцією, включаючи
міжнародний обмін науково-технічною інформацією, хімікатами та
обладнанням для виробництва, переробки або використання хімікатів
в цілях, що не забороняються цією Конвенцією.
Стаття VII
Національні заходи щодо здійснення
Загальні зобов'язання
1. Кожна держава-учасниця відповідно до своїх конституційних
процедур вживає необхідних заходів для виконання своїх
зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції. Зокрема, вона: a) забороняє фізичним та юридичним особам, які знаходяться
будь-де на її території або в будь-якому іншому місці під її
юрисдикцією, як це визнано міжнародним правом, проводити будь-яку
діяльність, що забороняється державі-учасниці цією Конвенцією, в
тому числі приймає кримінальне законодавство стосовно такої
діяльності; b) не дозволяє проводити у будь-якому місці під її контролем
будь-яку діяльність, що забороняється державі-учасниці цією
Конвенцією; і c) поширює своє кримінальне законодавство, що прийнято згідно
з підпунктом a), на будь-яку діяльність, що забороняється
державі-учасниці цією Конвенцією, яка проводиться будь-де
фізичними особами, які мають її громадянство згідно з міжнародним
правом. 2. Кожна держава-учасниця здійснює співробітництво з іншими
державами-учасницями та надає у відповідній формі правову
допомогу, для того щоб полегшити виконання зобов'язань по пункту
1. 3. Кожна держава-учасниця під час виконання своїх
зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції, приділяє першочергову
увагу дотриманню режиму безпеки людей та захисту навколишнього
середовища і, відповідно, здійснює співробітництво з іншими
державами-учасницями у цьому напрямку.
Відносини між державою-учасницею та Організацією
4. Для виконання своїх зобов'язань, що випливають з цієї
Конвенції, кожна держава-учасниця призначає чи засновує
Національний орган, що виступає як національний координаційний
центр для ефективного зв'язку з Організацією та іншими
державами-учасницями. Кожна держава-учасниця повідомляє
Організацію про свій Національний орган під час набуття для неї
чинності цією Конвенцією. 5. Кожна держава-учасниця інформує Організацію про
законодавчі та адміністративні заходи, які вжиті нею для
здійснення цієї Конвенції. 6. Кожна держава-учасниця розглядає як конфіденційні
інформацію і дані, які вона отримує від Організації на
конфіденційній основі у зв'язку із здійсненням цієї Конвенції, і
встановлює особливий режим поводження з такою інформацією і
даними. Вона використовує таку інформацію і дані виключно у
зв'язку зі своїми правами та обов'язками по цій Конвенції і
відповідно до положень, які викладені в Додатку з
конфіденційності. 7. Кожна держава-учасниця зобов'язується здійснювати
співробітництво з Організацією у виконанні всіх її функцій, і,
зокрема, надавати допомогу Технічному секретаріату.
Стаття VIII
Організація
A. Загальні положення
1. Держави-учасниці цієї Конвенції цим засновують Організацію
по забороні хімічної зброї для реалізації предмета та мети цієї
Конвенції, для забезпечення виконання її положень, в тому числі
положення про міжнародну перевірку її дотримання, і для
забезпечення форуму для консультацій і співробітництва між
державами-учасницями. 2. Членами Організації є всі держави-учасниці цієї Конвенції.
Держава-учасниця не може бути позбавлена свого членства в
Організації. 3. Місцем розташування штаб-квартири Організації є Гаага,
Королівство Нідерландів. 4. Як органи Організації цим засновуються: Конференція
держав-учасниць, Виконавча рада та Технічний секретаріат. 5. Організація проводить свою діяльність з перевірки, що
передбачена цією Конвенцією, якомога менш інтрузивним шляхом, який
сумісний із своєчасним та ефективним досягненням її цілей. Вона
запитує лише такі відомості і дані, які потрібні для виконання її
обов'язків, що випливають з цієї Конвенції. Вона вживає всіляких
запобіжних заходів для захисту конфіденційності інформації про
громадянську та військову діяльність і об'єкти, яка стає їй відома
під час виконання положень цієї Конвенції, і, зокрема,
дотримується положень, які викладені в Додатку з конфіденційності. 6. Під час здійснення своєї діяльності з перевірки
Організація розглядає заходи з використання науково-технічних
досягнень. 7. Витрати у зв'язку з діяльністю Організації покриваються
державами-учасницями відповідно до шкали внесків Організації
Об'єднаних Націй, скоригованої з урахуванням різниці у членському
складі Організації Об'єднаних Націй та цієї Організації, та з
урахуванням положень статей IV і V. Фінансові внески
держав-учасниць на Підготовчу комісію відповідним чином
відраховуються з їх внесків до регулярного бюджету. Бюджет
Організації складається з двох окремих розділів, один з них
стосується адміністративних та інших витрат, а інший - витрат з
перевірки. 8. Член Організації, який має заборгованість щодо сплати
Організації фінансових внесків, позбавляється права голосу в
Організації, якщо сума його заборгованості дорівнює або перевищує
суму внесків, що належать з нього за два повних попередніх роки.
Проте, Конференція держав-учасниць може дозволити такому члену
брати участь у голосуванні, якщо вона визнає, що неспроможність
своєчасної сплати відбулася через обставини, що не залежали від
нього.
B. Конференція держав-учасниць
Склад, процедури та прийняття рішень
9. Конференція держав-учасниць (далі іменується як
"Конференція") складається з усіх членів цієї Організації. Кожний
член має на Конференції одного представника, якого можуть
супроводжувати заступники та радники. 10. Перша сесія Конференції скликається депозитарієм не
пізніше ніж через 30 днів після набуття чинності цією Конвенцією. 11. Конференція збирається на чергові сесії, які проводяться
щороку, якщо вона не прийме іншого рішення. 12. Спеціальні сесії Конференції скликаються: a) за рішенням Конференції; b) на прохання Виконавчої ради; c) на прохання будь-якого члена, яке підтримує одна третина
членів; або d) відповідно до пункту 22 для розгляду дії цієї Конвенції. За винятком випадків, зазначених в підпункті d), спеціальна
сесія скликається не пізніше ніж через 30 днів після одержання
прохання Генеральним директором Технічного секретаріату, якщо у
проханні не зазначене інше. 13. Конференція також скликається у формі Конференції з
розгляду поправок відповідно до пункту 2 статті XV. 14. Сесії Конференції проводяться за місцем перебування
Організації, якщо Конференція не прийме іншого рішення. 15. Конференція приймає свої правила процедури. На початку
кожної чергової сесії вона обирає свого Голову та інших необхідних
посадових осіб. Вони перебувають на посаді до обрання нового
Голови та інших посадових осіб на наступній черговій сесії. 16. Більшість членів Організації утворюють кворум
Конференції. 17. Кожний член Організації має на Конференції один голос. 18. Конференція приймає рішення з процедурних питань
звичайною більшістю голосів членів, які присутні та беруть участь
у голосуванні. Рішення з питань по суті, в міру можливості,
повинні прийматися консенсусом. Якщо під час прийняття рішення з
якого-небудь питання досягти консенсусу не вдається, то Голова на
24 години відкладає всяке голосування і в цей період докладає всіх
зусиль для того, щоб полегшити досягнення консенсусу, та до
закінчення цього періоду подає Конференції доповідь. Якщо по
закінченні 24 годин досягнення консенсусу неможливе, то
Конференція приймає рішення більшістю у дві третини голосів
членів, присутніх та які беруть участь у голосуванні, якщо цією
Конвенцією не передбачено інше. У разі виникнення розбіжностей
відносно того, чи є те або інше питання питанням по суті, це
питання вважається питанням по суті, якщо Конференція не прийме
іншого рішення більшістю голосів, необхідною для прийняття рішень
з питань по суті.
Повноваження та функції
19. Конференція є головним органом Організації. Вона
розглядає будь-які питання, теми або проблеми у рамках кола
відання цієї Конвенції, в тому числі ті з них, які стосуються
повноважень та функцій Виконавчої ради та Технічного секретаріату.
Вона може давати рекомендації та приймати рішення щодо будь-яких
питань, тем або проблем, які стосуються цієї Конвенції, які
ставляться державою-учасницею або доводяться до її відома
Виконавчою радою. 20. Конференція здійснює нагляд за виконанням цієї Конвенції
та вживає заходів для сприяння реалізації її предмета та мети.
Конференція розглядає дотримання цієї Конвенції. Вона також
здійснює нагляд за діяльністю Виконавчої ради та Технічного
секретаріату та може відповідно до цієї Конвенції встановлювати
для будь-якого з цих органів основні принципи у зв'язку із
здійсненням ними своїх функцій. 21. Конференція: a) розглядає та приймає на своїх чергових сесіях доповідь,
програму та бюджет Організації, які подаються Виконавчою радою, а
також розглядає інші доповіді; b) приймає рішення відносно шкали фінансових внесків, що
підлягають сплаті державами-учасницями відповідно до пункту 7; c) обирає членів Виконавчої ради; d) призначає Генерального директора Технічного секретаріату
(іменується далі як "Генеральний директор"); e) затверджує правила процедури Виконавчої ради, що подаються
останньою; f) засновує такі допоміжні органи, які вона вважає
необхідними для виконання своїх функцій відповідно до цієї
Конвенції; g) сприяє розвитку міжнародного співробітництва в мирних
цілях у галузі хімічної діяльності; h) розглядає науково-технічні досягнення, які могли б
вплинути на дію цієї Конвенції, та в цьому зв'язку доручає
Генеральному директору заснувати Науково-консультативну раду, щоб
дати йому можливість у порядку виконання своїх функцій надавати
Конференції, Виконавчій раді або державам-учасницям спеціалізовані
консультації у тих галузях науки і техніки, які мають відношення
до цієї Конвенції. До складу Науково-консультативної ради входять
незалежні експерти, які призначаються у відповідності до процедур,
передбачених Конференцією; i) розглядає та затверджує на своїй першій сесії будь-які
проекти угод, положень та основних принципів, що розробляються
Підготовчою комісією; j) засновує на своїй першій сесії добровільний фонд допомоги
відповідно до статті X; k) вживає необхідних заходів для забезпечення дотримання цієї
Конвенції та по виправленню і коригуванню будь-якого положення, що
суперечить положенням цієї Конвенції, відповідно до статті XII. 22. Конференція не пізніше ніж через один рік після того, як
закінчиться п'ятий чи десятий рік після набуття чинності цією
Конвенцією, і в такі інші терміни у межах цього періоду часу, які
можуть бути узгоджені, збирається на спеціальні сесії для розгляду
дії цієї Конвенції. У ході таких розглядів беруться до уваги
будь-які відповідні науково-технічні досягнення. Після цього з
п'ятирічним інтервалом, якщо не буде прийнято іншого рішення,
скликаються подальші сесії Конференції з тією ж метою.
C. Виконавча рада
Склад, процедура та прийняття рішень
23. До складу Виконавчої ради входить 41 член. Кожна
держава-учасниця має право, згідно з принципом ротації входити до
складу Виконавчої ради. Члени Виконавчої ради обираються
Конференцією строком на два роки. Для забезпечення ефективного
функціонування цієї Конвенції, причому належна увага особливо
приділяється справедливому географічному розподілу, значимості
хімічної промисловості, а також політичним інтересам та інтересам
безпеки, склад Виконавчої ради формується таким чином: a) дев'ять держав-учасниць від Африки, що призначаються
державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для
цього призначення є те, що з цих дев'яти держав-учасниць три
члени, як правило, є державами-учасницями, які володіють найбільш
значною національною хімічною промисловістю у регіоні, що
визначається згідно з даними, які повідомляються та публікуються
на міжнародному рівні; крім того, регіональна група також
погоджується під час призначення цих трьох членів брати до уваги
інші регіональні фактори; b) дев'ять держав-учасниць від Азії, що призначаються
державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для
цього призначення є те, що з цих дев'яти держав-учасниць чотири
члени, як правило, є державами-учасницями, які володіють найбільш
значною національною хімічною промисловістю у регіоні, що
визначається, згідно з даними, які повідомляються та публікуються
на міжнародному рівні; крім того, регіональна група також
погоджується під час призначення цих чотирьох членів брати до
уваги інші регіональні фактори; c) п'ять держав-учасниць із Східної Європи, що призначаються
державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для
цього призначення є те, що з цих п'яти держав-учасниць один член,
як правило, є державою-учасницею, яка володіє найбільш значною
національною хімічною промисловістю у регіоні, що визначається,
згідно з даними, які повідомляються та публікуються на
міжнародному рівні; крім того, регіональна група також
погоджується під час призначення цього одного члена брати до уваги
інші регіональні фактори; d) сім держав-учасниць від Латинської Америки та Карибського
басейну, що призначаються державами-учасницями, розташованими у
цьому регіоні. Підставою для цього призначення є те, що з цих семи
держав-учасниць три члени, як правило, є державами-учасницями, що
володіють найбільш значною національною хімічною промисловістю у
регіоні, що визначається, згідно з даними, які повідомляються та
публікуються на міжнародному рівні; крім того, регіональна група
також погоджується під час призначення цих трьох членів брати до
уваги інші регіональні фактори; e) десять держав-учасниць з числа західноєвропейських та
інших держав, що призначаються державами-учасницями, розташованими
у цьому регіоні. Підставою для цього призначення є те, що з цих
десяти держав-учасниць п'ять членів, як правило, є
державами-учасницями, які володіють найбільш значною національною
хімічною промисловістю у регіоні, що визначається згідно з даними,
які повідомляються та публікуються на міжнародному рівні; крім
того, регіональна група також погоджується під час призначення цих
п'яти членів брати до уваги інші регіональні фактори; f) одна додаткова держава-учасниця, що призначається
послідовно державами-учасницями, розташованими у регіонах Азії,
Латинської Америки та Карибського басейну. Як основа для цього
призначення мається на увазі, що ця держава-учасниця є членом,
який ротується від цих регіонів. 24. У ході перших виборів до складу Виконавчої ради 20 членів
обираються строком на один рік, причому належна увага приділяється
встановленим чисельним пропорціям, як це викладено у пункті 23. 25. Після повного здійснення статей IV та V Конференція може
на прохання більшості членів Виконавчої ради переглянути склад
Виконавчої ради з урахуванням змін, пов'язаних із зазначеними у
пункті 23 принципами, які регулюють її склад. 26. Виконавча рада розробляє свої правила процедури та подає
їх на затвердження Конференції. 27. Виконавча рада обирає Голову із числа своїх членів. 28. Виконавча рада збирається на чергові сесії. У період між
черговими сесіями вона збирається на засідання так часто, як це
може бути потрібно для здійснення її повноважень і функцій. 29. Кожний член Виконавчої ради має один голос. Якщо цією
Конвенцією не передбачено інше, то Виконавча рада приймає рішення
з питань по суті більшістю у дві третини голосів усіх її членів.
Виконавча рада приймає рішення з процедурних питань звичайною
більшістю голосів усіх її членів. У разі виникнення розбіжностей
стосовно того, чи є те або інше питання питанням по суті, це
питання вважається питанням по суті, якщо Виконавча рада не прийме
іншого рішення більшістю голосів, необхідних для прийняття рішень
з питань по суті.
Повноваження та функції
30. Виконавча рада є виконавчим органом Організації. Вона
підзвітна Конференції. Виконавча рада здійснює повноваження та
функції, доручені їй відповідно до цієї Конвенції, а також
функції, які делегуються їй Конференцією. При цьому вона діє
відповідно до рекомендацій, рішень та вказівок Конференції та
забезпечує їх належне та неухильне виконання. 31. Виконавча рада сприяє ефективному здійсненню та
дотриманню цієї Конвенції. Вона здійснює нагляд за діяльністю
Технічного секретаріату, здійснює співробітництво з Національним
органом кожної держави-учасниці та сприяє консультаціям і
співробітництву між державами-учасницями на їх прохання. 32. Виконавча рада: a) розглядає та подає Конференції проект програми та бюджету
Організації; b) розглядає та подає Конференції проект доповіді Організації
про здійснення цієї Конвенції, доповідь про проведення своєї
власної діяльності та такі спеціальні доповіді, які вона вважає
необхідними або які може запитувати Конференція; c) організує сесії Конференції, включаючи підготовку проекту
порядку денного. 33. Виконавча рада може просити про скликання спеціальної
сесії Конференції. 34. Виконавча рада: a) з попереднього схвалення Конференції від імені Організації
укладає угоди або домовленості з державами та міжнародними
організаціями; b) укладає від імені Організації угоди з державами-учасницями
у зв'язку із статтею X та здійснює нагляд за добровільним фондом,
зазначеним у статті X; c) схвалює угоди або домовленості, що стосуються здійснення
діяльності з перевірки та розробляються Технічним секретаріатом на
основі переговорів з державами-учасницями. 35. Виконавча рада розглядає будь-яку проблему або питання у
рамках своєї компетенції, які стосуються положень цієї Конвенції
та її виконання, в тому числі стурбованість щодо дотримання та
випадки недотримання, і відповідно інформує держави-учасниці та
доводить цю проблему чи питання до відома Конференції. 36. При розгляді сумнівів або стурбованості щодо дотримання
та випадків недотримання, включаючи, серед іншого, зловживання
правами, що передбачаються за цією Конвенцією, Виконавча рада
проводить консультації з зацікавленими державами-учасницями та
відповідно пропонує державі-учасниці у встановлений строк вжити
заходів по виправленню положення. Якщо Виконавча рада вважає за
необхідне подальші дії, вона вживає, серед іншого, один або
декілька з таких заходів: a) інформує всі держави-учасниці про цю проблему чи питання; b) доводить цю проблему чи питання до відома Конференції; c) подає Конференції рекомендації щодо заходів для
виправлення положення та забезпечення дотримання. В особливо серйозних та екстрених випадках Виконавча рада
доводить це питання або проблему, в тому числі відповідну
інформацію та висновки, безпосередньо до відома Генеральної
Асамблеї Організації Об'єднаних Націй та Ради Безпеки Організації
Об'єднаних Націй. Одночасно вона інформує про цей крок всі
держави-учасниці.
D. Технічний Секретаріат
37. Технічний секретаріат допомагає Конференції та Виконавчій
раді у здійсненні ними своїх функцій. Технічний секретаріат
здійснює заходи перевірки, які передбачені цією Конвенцією. Він
виконує інші функції, доручені йому згідно з цією Конвенцією, а
також функції, які делегуються йому Конференцією та Виконавчою
радою. 38.Технічний секретаріат: a) готує та подає Виконавчій раді проект програми та бюджету
Організації; b) готує та подає Виконавчій раді проект доповіді Організації
про виконання цієї Конвенції та такі інші доповіді, які може
запросити Конференція або Виконавча рада; c) надає адміністративну та технічну підтримку Конференції,
Виконавчій раді та допоміжним органам; d) від імені Організації направляє державам-учасницям та
одержує від них повідомлення з питань виконання цієї Конвенції; e) надає технічну допомогу державам-учасницям та проводить
для них технічну оцінку в ході виконання положень цієї Конвенції,
включаючи оцінку спискових та позаспискових хімікатів. 39. Технічний секретаріат: a) розробляє з державами-учасницями угоди або домовленості,
що стосуються здійснення діяльності з перевірки, зі схвалення
Виконавчої ради; b) не пізніше ніж через 180 днів після набуття чинності цією
Конвенцією координує створення та утримання державами-учасницями
постійних запасів для надзвичайної та гуманітарної допомоги
відповідно до пунктів 7 b) та c) статті X. Технічний секретаріат
може піддавати інспекції предмети, які утримуються, з точки зору
їх експлуатаційної надійності. Переліки предметів, що
накопичуються, розглядаються та затверджуються Конференцією згідно
з вищезгаданим пунктом 21 i); c) керує добровільним фондом, зазначеним у статті X, компілює
декларації держав-учасниць та на відповідне прохання реєструє
двосторонні угоди, що укладаються між державами-учасницями або між
державою-учасницею та Організацією для цілей статті X. 40. Технічний секретаріат інформує Виконавчу раду про
будь-яку проблему, що виникла у зв'язку з виконанням ним своїх
функцій, включаючи сумніви, невизначеності або неясності щодо
дотримання цієї Конвенції, які стали йому відомі під час
здійснення своєї діяльності з перевірки та які він не зміг
вирішити або прояснити шляхом консультацій з відповідною
державою-учасницею. 41. До складу Технічного секретаріату входять Генеральний
директор, який є його керівником і головним адміністративним
співробітником, інспектори і такий науковий, технічний та інший
персонал, який може бути необхідним. 42. Інспекторат є підрозділом Технічного секретаріату та діє
під наглядом Генерального директора. 43. Генеральний директор призначається Конференцією за
рекомендацією Виконавчої ради строком на чотири роки, який може
продовжуватися не більше ніж ще на один строк. 44. Генеральний директор підзвітний Конференції та Виконавчій
раді з питань призначення персоналу та організації і
функціонування Технічного секретаріату. При прийнятті на службу та
визначенні умов служби слід керуватися, головним чином,
необхідністю забезпечити високий рівень працездатності,
компетентності та сумлінності. Генеральний директор, інспектори, а
також інші співробітники категорії спеціалістів та канцелярського
персоналу призначаються тільки з числа громадян держав-учасниць.
Необхідну увагу слід приділяти важливості підбору персоналу на
можливо більш широкій географічній основі. Набір співробітників
здійснюється згідно з принципом забезпечення мінімальної
чисельності персоналу, необхідного для належного виконання
обов'язків Технічного секретаріату. 45. Генеральний директор відповідає за організацію та
функціонування Науково-консультативної ради, зазначеної у пункті
21 h). Генеральний директор в консультації з державами-учасницями
призначає членів Науково-консультативної ради, які виступають у
своєму особистому статусі. Члени Ради призначаються виходячи з їх
компетентності у конкретних наукових галузях, що мають відношення
до здійснення цієї Конвенції. Генеральний директор може також,
після відповідних консультацій з членами Ради, засновувати
тимчасові робочі групи наукових експертів для подання рекомендацій
з конкретних питань. У зв'язку з вищезазначеним держави-учасниці
можуть подавати Генеральному директору списки експертів. 46. Під час виконання своїх обов'язків Генеральний директор,
інспектори та інші співробітники не повинні запитувати або
отримувати вказівки від якого б то не було уряду або з будь-якого
іншого джерела, стороннього для Організації. Вони повинні
утримуватись від будь-яких дій, які могли б відобразитись на їх
положенні як міжнародних посадових осіб, які відповідають тільки
перед Конференцією та Виконавчою радою. 47. Кожна держава-учасниця виключно поважає міжнародний
характер зобов'язань Генерального директора, інспекторів та інших
співробітників і не намагається впливати на них під час виконання
ними своїх зобов'язань.
E. Привілеї та імунітети
48. На території і в будь-якому іншому місці під юрисдикцією
або контролем держави-учасниці Організація має таку правоздатність
і користується такими привілеями та імунітетами, які необхідні для
здійснення її функцій. 49. Делегати держав-учасниць, а також їх заступники та
радники, представники, призначені до Виконавчої ради, а також їх
заступники та радники, Генеральний директор та персонал
Організації користуються такими привілеями та імунітетами, які
необхідні для незалежного здійснення їх функцій у зв'язку з
Організацією. 50. Правоздатність, привілеї та імунітети, зазначені у цій
статті, визначаються в угодах між Організацією та
державами-учасницями, а також в угоді між Організацією та
державою, де розташована штаб-квартира Організації. Ці угоди
розглядаються та схвалюються Конференцією згідно з пунктом 21 i). 51. Незалежно від пунктів 48 і 49, у ході здійснення
діяльності по перевірці Генеральний директор і персонал Технічного
секретаріату користуються такими привілеями та імунітетами, які
викладені у розділі B частини II Додатка з перевірки.
Стаття IX
Консультації, співробітництво
та з'ясування фактів
1. Держави-учасниці проводять консультації та здійснюють
співробітництво безпосередньо між собою або через Організацію чи з
використанням інших відповідних міжнародних процедур, включаючи
процедури у рамках Організації Об'єднаних Націй та у відповідності
до її Статуту ( 995_010 ), з будь-якого питання, яке може бути
поставлене у зв'язку з предметом та метою або здійсненням положень
цієї Конвенції. 2. Без шкоди для права будь-якої держави-учасниці просити про
проведення інспекції за вимогою держави-учасниці всякий раз, коли
це можливо, перш за все докладають всіляких зусиль для того, щоб
з'ясувати та урегулювати шляхом обміну інформацією та консультацій
між собою будь-яке питання, що може викликати сумнів стосовно
дотримання цієї Конвенції або викликає стурбованість стосовно
пов'язаного з цим питання, яке може вважатися неясним.
Держава-учасниця, що одержує від іншої держави-учасниці прохання
щодо роз'яснення будь-якого питання, яке, як вважає
держава-учасниця, що запитує, викликає такий сумнів або
стурбованість, надає державі-учасниці, що запитує, якомога швидше,
але в будь-якому випадку не пізніше ніж через 10 днів після
надходження прохання, інформацію, достатню для відповіді на
висловлений сумнів чи стурбованість, поряд з роз'ясненням, яким
чином надана інформація вирішує дане питання. Ніщо в цій Конвенції
не зачіпає права будь-яких двох чи більше держав-учасниць на
організацію за взаємною згодою інспекцій або застосування
будь-яких інших процедур між собою з метою з'ясування та вирішення
будь-якого питання, що може викликати сумнів відносно дотримання
або викликає стурбованість відносно пов'язаного з цим питання, яке
може вважатися неясним. Такі заходи не зачіпають прав та
обов'язків будь-якої держави-учасниці відповідно до інших положень
цієї Конвенції.
Процедура подання запитів про роз'яснення
3. Держава-учасниця має право просити Виконавчу раду сприяти
у проясненні будь-якої ситуації, яка може вважатися неясною або
яка викликає стурбованість стосовно можливого недотримання цієї
Конвенції іншою державою-учасницею. Виконавча рада надає
відповідну інформацію, яка є у її розпорядженні, і яка має
відношення до такої стурбованості. 4. Держава-учасниця має право просити Виконавчу раду отримати
у іншої держави-учасниці роз'яснення щодо будь-якої ситуації, яка
може вважатися неясною або яка викликає стурбованість стосовно
можливого недотримання нею цієї Конвенції. У такому випадку
застосовується таке: a) Виконавча рада через Генерального директора направляє
запит про роз'яснення відповідній державі-учасниці не пізніше ніж
через 24 години після його отримання; b) держава-учасниця, до якої надійшов запит, надає
роз'яснення Виконавчій раді якомога скоріше, але у будь-якому разі
не пізніше ніж через 10 днів після отримання запиту; c) Виконавча рада бере до відома роз'яснення та направляє
його державі-учасниці, що подала запит, не пізніше ніж через 24
години після його отримання; d) якщо держава-учасниця, що подала запит, вважає роз'яснення
недостатнім, то вона має право просити Виконавчу раду отримати від
держави-учасниці, до якої надають запит, подальші роз'яснення; e) для отримання подальших пояснень, що запитуються згідно з
підпунктом d), Виконавча рада може запропонувати Генеральному
директору заснувати групу експертів з Технічного секретаріату, а
якщо у Технічному секретаріаті відповідний персонал відсутній, то
з інших джерел, для вивчення всієї наявної інформації та даних,
які мають відношення до ситуації, яка викликає стурбованість.
Група експертів подає Виконавчій раді фактологічну доповідь про
свої висновки; f) якщо держава-учасниця, що подала запит, вважає, що
роз'яснення, одержані відповідно до підпунктів d) та e),
незадовільні, то вона має право просити про скликання спеціальної
сесії Виконавчої ради, у якій мають право брати участь відповідні
держави-учасниці, які не є членами Виконавчої ради. На цій
спеціальній сесії Виконавча рада розглядає це питання та може
рекомендувати будь-який захід, який вона вважає доцільним для
врегулювання ситуації. 5. Держава-учасниця також має право просити Виконавчу раду
прояснити будь-яку ситуацію, яка вважається неясною або викликає
стурбованість стосовно можливого недотримання нею цієї Конвенції.
Виконавча рада задовольняє таке прохання шляхом надання
відповідної допомоги. 6. Виконавча рада інформує держави-учасниці про будь-який
запит про роз'яснення, що передбачається цією статтею. 7. Якщо сумнів або стурбованість держави-учасниці відносно
можливого недотримання не розвіяні протягом 60 днів після
отримання Виконавчою радою запиту про роз'яснення або якщо вона
вважає, що її сумніви заслуговують на негайний розгляд, то вона
може, незалежно від свого права запитувати інспекцію за вимогою,
просити про скликання спеціальної сесії Конференції відповідно до
пункту 12 c) статті VIII. На цій спеціальній сесії Конференція
розглядає це питання та може рекомендувати будь-який захід, який
вона вважає доцільним для урегулювання ситуації.
Процедури інспекцій за вимогою
8. Кожна держава-учасниця має право просити про проведення
інспекцій за вимогою на місці будь-якого об'єкта або пункту на
території або у будь-якому іншому місці під юрисдикцією чи
контролем будь-якої іншої держави-учасниці виключно з метою
з'ясування та урегулювання будь-яких питань, що зачіпають можливе
недотримання положень цієї Конвенції, а також домагатися негайного
проведення цієї інспекції у будь-якому місці інспекційною групою,
яка призначається Генеральним директором, згідно з Додатком з
перевірки. 9. Кожна держава-учасниця зобов'язана обмежувати запит на
інспекцію рамками цієї Конвенції та подавати у запиті на інспекцію
всю відповідну інформацію, на основі якої виникла стурбованість
стосовно можливого недотримання цієї Конвенції, як це передбачено
у Додатку з перевірки. Кожна держава-учасниця утримується від
необгрунтованих запитів на інспекцію, турбуючись про те, щоб
уникнути зловживань. Інспекція за вимогою проводиться виключно з
метою встановлення фактів, які мають відношення до можливого
недотримання. 10. З метою перевірки дотримання положень цієї Конвенції
кожна держава-учасниця дозволяє Технічному секретаріату проводити
інспекцію на місці за вимогою відповідно до пункту 8. 11. Згідно з запитом щодо інспекції за вимогою на об'єкті або
у пункті, відповідно до процедур, передбачених Додатком з
перевірки, держава-учасниця, що приймає інспекцію: a) має право та зобов'язана докладати усіх розумних зусиль з
тим, щоб продемонструвати своє дотримання цієї Конвенції і з цією
метою надати можливість інспекційній групі виконати свій мандат; b) зобов'язана надавати доступ у межах місця, що запитується,
виключно з метою встановлення фактів, які мають відношення до
стурбованості стосовно можливого недотримання; та c) має право вживати заходів для захисту чутливих установок,
а також для запобігання розголошенню конфіденційної інформації та
даних, які не мають відношення до цієї Конвенції. 12. По відношенню до спостерігача застосовується таке: a) держава-учасниця, що подає запит, може за згодою
держави-учасниці, що приймає інспекцію, направляти представника,
який може бути громадянином або держави-учасниці, що подає запит,
або третьої держави-учасниці, для спостереження за проведенням
інспекції за вимогою; b) держава-учасниця, що приймає інспекцію, у такому разі
надає доступ спостерігачеві відповідно до Додатка з перевірки; c) держава-учасниця, що приймає інспекцію, як правило,
приймає спостерігача, який пропонується, однак якщо
держава-учасниця, що приймає інспекцію, відповідає відмовою, то
цей факт фіксується у заключній доповіді. 13. Держава-учасниця, що подає запит, надає запит на
інспекцію щодо інспекції за вимогою на місці Виконавчій раді та
одночасно Генеральному директору для негайної обробки. 14. Генеральний директор негайно переконується в тому, що
запит на інспекцію відповідає вимогам, зазначеним у пункті 4
частини X Додатка з перевірки, та, при необхідності, відповідно
допомагає державі-учасниці у поданні запиту на інспекцію. Якщо
запит на інспекцію відповідає вимогам, то починається підготовка
до інспекції за вимогою. 15. Генеральний директор передає запит на інспекцію
державі-учасниці, відносно якої планується інспекція, не пізніше
ніж за 12 годин до запланованого прибуття інспекційної групи до
пункту в'їзду. 16. Після отримання запиту на інспекцію Виконавча рада бере
до відома дії Генерального директора у зв'язку з запитом і
розглядає цей випадок протягом усієї процедури інспекції. Однак
його обговорення не затримує процес інспекції. 17. Не пізніше ніж через 12 годин після отримання запиту на
інспекцію Виконавча рада може більшістю у три чверті голосів усіх
її членів прийняти рішення про непроведення інспекції за вимогою,
якщо вона вважає, що запит на інспекцію є надуманим,
недобросовісним або таким, що явно виходить за рамки цієї
Конвенції, як це зазначено у пункті 8. У прийнятті такого рішення
не беруть участі ні держава-учасниця, що подає запит, ні
держава-учасниця, що приймає інспекцію. Якщо Виконавча рада
приймає рішення про непроведення інспекції за вимогою, то
підготовка до неї припиняється, ніякі подальші дії за запитом на
інспекцію не розпочинаються та заінтересовані держави-учасниці
інформуються відповідним чином. 18. Генеральний директор видає мандат на інспекцію для
проведення інспекції за вимогою. Мандатом на інспекцію є згаданий
у пунктах 8 і 9 запит на інспекцію, який викладений у робочих
формулюваннях та відповідає цьому запиту на інспекцію. 19. Інспекція за вимогою проводиться у відповідності з
частиною X або, у разі можливого застосування, у відповідності з
частиною XI Додатка з перевірки. Інспекційна група керується
принципом проведення інспекції за вимогою якомога менш інтрузивним
чином, який забезпечує ефективне та своєчасне виконання її місії. 20. Держава-учасниця, що приймає інспекцію, протягом усієї
інспекції за вимогою надає допомогу інспекційній групі та полегшує
виконання її завдання. Якщо держава-учасниця, що приймає
інспекцію, згідно з розділом С частини X Додатка з перевірки,
пропонує заходи для демонстрації дотримання цієї Конвенції як
альтернативи повному та всеохоплюючому доступу, то вона, шляхом
консультацій з інспекційною групою, докладає усіх розумних зусиль
для досягнення згоди стосовно процедур встановлення фактів з метою
демонстрації свого дотримання. 21. Заключна доповідь включає фактологічні висновки, а також
оцінку інспекційної групи щодо ступеня та характеру доступу та
співробітництва, що були надані у цілях задовільного проведення
інспекції за вимогою. Генеральний директор негайно передає
заключну доповідь інспекційної групи державі-учасниці, що подала
запит, державі-учасниці, що приймала інспекцію, Виконавчій раді та
усім іншим державам-учасницям. Генеральний директор далі негайно
передає Виконавчій раді оцінки держави-учасниці, яка подавала
запит на інспекцію, та держави-учасниці, яка приймала інспекцію, а
також думки інших держав-учасниць, які можуть бути подані
Генеральному директору з цією метою, а потім подає їх усім іншим
державам-учасницям. 22. Виконавча рада відповідно до своїх повноважень та функцій
розглядає заключну доповідь інспекційної групи одразу ж після її
отримання і розглядає будь-які стурбованості щодо такого: a) чи мало місце будь-яке недотримання; b) чи укладався запит у рамки цієї Конвенції; та c) чи мало місце зловживання правом запиту по відношенню до
інспекції за вимогою. 23. Якщо Виконавча рада відповідно до своїх повноважень і
функцій приходить до висновку про те, що можуть стати необхідними
подальші дії у зв'язку з пунктом 22, то вона вживає відповідних
заходів для виправлення положення та забезпечення дотримання цієї
Конвенції, включаючи конкретні рекомендації для Конференції. У
разі зловживання Виконавча рада розглядає питання про те, чи
повинна держава-учасниця, що подала запит, нести будь-які
фінансові наслідки у зв'язку з інспекцією за вимогою. 24. Держава-учасниця, що подає запит, та держава-учасниця, що
приймає інспекцію, мають право брати участь у процесі розгляду.
Виконавча рада інформує держави-учасниці та наступну сесію
Конференції про результат цього процесу. 25. Якщо Виконавча рада надала Конференції конкретні
рекомендації, то Конференція розглядає питання про вжиття заходів
відповідно до статті XII.
Стаття X
Допомога та захист від хімічної зброї
1. Для цілей цієї статті "допомога" означає координацію та
надання державам-учасницям захисту від хімічної зброї, що
включає, серед іншого, таке: засоби виявлення та системи
сигналізації, захисне обладнання, дегазаційне обладнання та засоби
дегазації, медичні антидоти та методи лікування, а також
консультування з будь-якого з цих захисних заходів. 2. Ніщо у цій Конвенції не повинно тлумачитися як таке, що
перешкоджає праву будь-якої держави-учасниці на дослідження,
розробку, виробництво, придбання, передачу або використання
засобів захисту від хімічної зброї для цілей, які не забороняються
цією Конвенцією. 3. Кожна держава-учасниця зобов'язується полегшувати якомога
більш широкий обмін обладнанням, матеріалами та науково-технічною
інформацією про засоби захисту від хімічної зброї та має право
брати участь у такому обміні. 4. З метою підвищення транспарентності національних програм,
що пов'язані з захисними цілями, кожна держава-учасниця щороку
подає Технічному секретаріату інформацію про свою програму у
відповідності з процедурами, що розглядаються та затверджуються
Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII. 5. Технічний секретаріат не пізніше ніж через 180 днів після
набуття чинності цією Конвенцією створює та веде для використання
будь-якою державою-учасницею, що подає запит, банк даних, що
містить вільно доступну інформацію про різні засоби захисту від
хімічної зброї, а також таку інформацію, що може бути надана
державами-учасницями. Технічний секретаріат у рамках ресурсів, які
є у нього, та на прохання держави-учасниці також забезпечує
державі-учасниці експертні консультації та сприяння у визначенні
можливих шляхів здійснення її програм розвитку та удосконалення
потенціалу захисту від хімічної зброї. 6. Ніщо у цій Конвенції не повинно тлумачитися як таке, що
перешкоджає праву держав-учасниць запитувати та надавати допомогу
на двосторонній основі та укладати з іншими державами-учасницями
окремі угоди стосовно термінового надання допомоги. 7. Кожна держава-учасниця зобов'язується надавати допомогу
через Організацію та з цією метою обрати один або більше з таких
заходів: a) робити внески до добровільного фонду допомоги, який має
бути створений Конференцією на її першій сесії; b) укласти, по можливості не пізніше ніж через 180 днів після
набуття для неї чинності цією Конвенцією, угоди з Організацією про
надання допомоги за відповідним проханням; c) заявити не пізніше ніж через 180 днів після набуття для
неї чинності цією Конвенцією, яку допомогу вона могла б надати за
закликом Організації. Якщо ж згодом держава-учасниця не матиме
можливості надати допомогу, передбачену у її декларації, то вона
все ж зобов'язана надавати допомогу у відповідності з цим пунктом. 8. Кожна держава-учасниця має право подавати запит та, з
урахуванням процедур, викладених у пунктах 9, 10 та 11, отримувати
допомогу та захист від застосування або загрози застосування
хімічної зброї, якщо вона вважатиме, що: a) проти неї була застосована хімічна зброя; b) проти неї були застосовані хімічні засоби боротьби з
заворушеннями як засіб ведення війни; або c) їй загрожують дії або діяльність будь-якої держави, які
заборонені державам-учасницям статтею I. 9. Таке прохання, підкріплене відповідною інформацією,
подається Генеральному директору, який негайно передає його
Виконавчій раді і всім державам-учасницям. Генеральний директор
негайно передає прохання державам-учасницям, які зголосились,
відповідно до пунктів 7 b) та c), надати надзвичайну допомогу у
разі застосування хімічної зброї або застосування хімічних засобів
боротьби з заворушеннями як засобу ведення війни або гуманітарну
допомогу у разі серйозної загрози застосування хімічної зброї або
серйозної загрози застосування хімічних засобів боротьби з
заворушеннями як засобу ведення війни відповідній державі-учасниці
не пізніше ніж через 12 годин після отримання такого прохання.
Генеральний директор не пізніше ніж через 24 години після
отримання прохання порушує розслідування з метою закладення основи
для подальших дій. Він завершує розслідування протягом 72 годин та
направляє доповідь Виконавчій раді. Якщо для завершення
розслідування необхідний додатковий час, то в той же строк
подається проміжна доповідь. Додатковий час, необхідний для
розслідування, не перевищує 72 години. Однак, він може
продовжуватись ще на аналогічні періоди. В кінці кожного
додаткового періоду Виконавчій раді подаються доповіді. У ході
розслідування належним чином і відповідно до прохання та
інформації, що супроводжує таке прохання, встановлюються
відповідні факти, які мають відношення до прохання, а також
визначаються тип та розміри необхідної додаткової допомоги та
захисту. 10. Не пізніше ніж через 24 години після отримання доповіді
про розслідування Виконавча рада збирається для розгляду ситуації
і в наступні 24 години звичайною більшістю голосів приймає рішення
про те, чи слід дати Технічному секретаріату вказівку про надання
додаткової допомоги. Технічний секретаріат негайно передає усім
державам-учасницям та відповідним міжнародним організаціям
доповідь про розслідування та рішення, яке прийняте Виконавчою
радою. За відповідним рішенням Виконавчої ради Генеральний
директор негайно надає допомогу. З цією метою Генеральний директор
може співробітничати з державою-учасницею, що подає запит, та
іншими державами-учасницями і відповідними міжнародними
організаціями. Держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль
для надання допомоги. 11. Якщо інформація, що отримана у ході поточного
розслідування або з інших надійних джерел, достатньою мірою
свідчить про наявність жертв застосування хімічної зброї та про
необхідність негайних заходів, то Генеральний директор повідомляє
усі держави-учасниці та вживає термінових заходів для надання
допомоги з використанням ресурсів, які надаються Конференцією в
його розпорядження для таких надзвичайних випадків. Генеральний
директор інформує Виконавчу раду про дії, які застосовані згідно з
цим пунктом.
Стаття XI
Економічний та технічний розвиток
1. Положення цієї Конвенції виконуються таким чином, щоб
уникнути створення перешкод для економічного або технічного
розвитку держав-учасниць та для міжнародного співробітнитцва у
галузі хімічної діяльності у цілях, які не забороняються цією
Конвенцією, включно з міжнародним обміном науково-технічною
інформацією, хімікатами та обладнанням для виробництва, переробки
та використання хімікатів у цілях, які не забороняються цією
Конвенцією. 2. З урахуванням положень цієї Конвенції та без шкоди для
принципів та норм, відповідних міжнародному праву,
держави-учасниці: a) мають право, на індивідуальній або колективній основі,
проводити дослідження, розробляти, виробляти, придбавати,
зберігати, передавати та використовувати хімікати; b) зобов'язуються сприяти якомога більш повному обміну
хімікатами, обладнанням та науково-технічною інформацією у зв'язку
з розвитком та використанням хімії у цілях, які не забороняються
цією Конвенцією, та мають право брати участь у такому обміні; c) не зберігають у відношеннях між собою ніяких обмежень,
включаючи обмеження у рамках будь-яких міжнародних угод, які є
несумісними з взятими зобов'язаннями згідно з положеннями цієї
Конвенції, які б обмежували або ускладнювали торгівлю, а також
розвиток та розповсюдження науково-технічних знань у галузі хімії
у промислових, сільськогосподарських, дослідницьких, медичних,
фармацевтичних або інших мирних цілях; d) не використовують цю Конвенцію як підставу для
застосування будь-яких заходів, за винятком заходів, що
передбачаються або дозволяються цією Конвенцією, та не
використовують ніяку іншу міжнародну угоду для досягнення
будь-якої цілі, яка є несумісною з цією Конвенцією; e) зобов'язуються переглянути свої існуючі національні
правила у галузі торгівлі хімікатами, з тим щоб привести їх у
відповідність з предметом та метою цієї Конвенції.
Стаття XII
Заходи для виправлення становища
та забезпечення дотримання,
включаючи санкції
1. Конференція вживає необхідних заходів, які передбачені
пунктами 2, 3 і 4, для забезпечення дотримання цієї Конвенції та
для виправлення та коригування будь-якої ситуації, що суперечить
положенням цієї Конвенції. Під час розгляду заходів згідно з цим
пунктом Конференція бере до уваги всю інформацію та рекомендацїі з
питань, які подані Виконавчою радою. 2. У тих випадках, коли Виконавча рада пропонує
державі-учасниці вжити заходів для виправлення ситуації,
пов'язаної з виникненням проблем щодо дотримання нею своїх
зобов'язань, та коли держава-учасниця не виконує це прохання у
встановлений строк, Конференція може, серед іншого, за
рекомендацією Виконавчої ради обмежити або призупинити права та
привілеї даної держави-учасниці, які надаються цією Конвенцією до
тих пір, поки вона не вживе необхідних заходів для виконання своїх
зобов'язань у відповідності до положень цієї Конвенції. 3. У тих випадках, коли за результатом діяльності, що
забороняється цією Конвенцією, і зокрема статтею I, може бути
заподіяно серйозну шкоду предмету та меті цієї Конвенції,
Конференція може рекомендувати державам-учасницям вжити
колективних заходів відповідно до міжнародного права. 4. В особливо серйозних випадках Конференція доводить цю
проблему, в тому числі відповідну інформацію та висновки, до
відома Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй і Ради
Безпеки Організації Об'єднаних Націй.
Стаття XIII
Зв'язок з іншими міжнародними угодами
Ніщо у цій Конвенції не повинно тлумачитись як таке, що
якимось чином обмежує або применшує зобов'язання, взяті на себе
будь-якою державою за Протоколом про заборону застосування на
війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та
бактеріологічних засобів ( 995_198 ), підписаним у Женеві 17
червня 1925 року, та за Конвенцією про заборону розробки,
виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної)
та токсинної зброї та про їх знищення ( 995_054 ), підписаною у
Вашингтоні, Лондоні та Москві 10 квітня 1972 року.
Стаття XIV
Урегулювання спорів
1. Урегулювання спорів, які можуть виникати у зв'язку із
застосуванням або тлумаченням цієї Конвенції, провадиться згідно з
відповідними положеннями цієї Конвенції та відповідно до положень
Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ). 2. При виникненні спору між двома або більше
державами-учасницями або між однією або більше
державами-учасницями та Організацією у зв'язку з тлумаченням або
застосуванням цієї Конвенції відповідні учасниці проводять спільні
консультації з метою якнайшвидшого урегулювання спору шляхом
переговорів або іншими мирними засобами на розсуд учасників,
включаючи звернення до відповідних органів цієї Конвенції та, за
взаємною згодою, звернення до Міжнародного Суду у відповідності до
Статуту Суду ( 995_010 ). Відповідні держави-учасниці інформують
Виконавчу раду про заходи, що вживаються. 3. Виконавча рада може сприяти врегулюванню спору будь-якими
засобами, які вона вважатиме за необхідні, в тому числі
пропонувати свої добрі послуги, заклик до держав-учасниць спору
розпочати процес урегулювання за своїм вибором та рекомендації
щодо термінів для будь-якої узгодженої процедури. 4. Конференція розглядає питання, які мають відношення до
спорів, що порушені державами-учасницями або доведені Виконавчою
радою до її відома. Конференція, якщо вона визнає це за необхідне,
утворює або залучає органи до виконання завдань, що пов'язані з
урегулюванням цих спорів, відповідно до пункту 21 f) статті VIII. 5. Конференція та Виконавча рада, з дозволу Генеральної
Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, мають право самостійно
просити Міжнародний Суд дати консультативний висновок щодо
будь-якого правового питання, що виникає у рамках діяльності
Організації. З цією метою між Організацією та Організацією
Об'єднаних Націй укладається угода у відповідності з пунктом 34 a)
статті VIII. 6. Ця стаття не завдає шкоди статті IX або положенням
відносно заходів щодо виправлення положення та забезпечення
дотримання, включаючи санкції.
Стаття XV
Поправки
1. Будь-яка держава-учасниця може пропонувати поправки до
цієї Конвенції. Будь-яка держава-учасниця може також пропонувати
зміни, як це зазначено у пункті 4, до додатків цієї Конвенції.
Пропозиції про поправки регулюються процедурами, які викладені у
пунктах 2 і 3. Пропозиції про зміни, як це зазначено у пункті 4,
регулюються процедурами, які викладені у пункті 5. 2. Текст поправки, що пропонується, подається Генеральному
директору для передачі всім державам-учасницям та депозитарію.
Поправка, що пропонується, розглядається тільки Конференцією з
розгляду поправок. Така Конференція з розгляду поправок
скликається у тому випадку, коли не пізніше ніж через 30 днів
після розповсюдження пропозиції одна третина або більше
держав-учасниць повідомлять Генерального директора про те, що вони
підтримують подальший розгляд такої пропозиції. Конференція з
розгляду поправок проводиться одразу ж після чергової сесії
Конференції, якщо держави-учасниці, що запитують, не звернуться з
проханням провести таке засідання раніше. Конференція з розгляду
поправок ні в якому разі не проводиться менш ніж через 60 днів
після розповсюдження поправки, яка пропонується. 3. Поправки набувають чинності для всіх держав-учасниць через
30 днів після передачі на зберігання ратифікаційних грамот або
документів про прийняття усіма державами-учасницями, зазначеними
нижче у підпункті b): a) коли вони прийняті Конференцією з розгляду поправок
більшістю держав-учасниць за умови, що жодна держава-учасниця не
голосувала проти; та b) ратифіковані або прийняті усіма державами-учасницями, які
голосували за їх прийняття на Конференції з розгляду поправок. 4. Для забезпечення життєздатності та ефективності цієї
Конвенції, положення додатків можуть зазнавати змін у
відповідності з пунктом 5, якщо зміни, що пропонуються, стосуються
лише питань адміністративного або технічного характеру. Усі зміни
до Додатка з хімікатів вносяться у відповідності з пунктом 5. До
Розділів A та C Додатка з конфіденційності, частини X Додатка з
перевірки та тих визначень частини I Додатка з перевірки, які
стосуються виключно інспекцій за вимогою, зміни відповідно до
пункту 5 не вносяться. 5. Зміни, що пропонуються і які згадані у пункті 4, вносяться
відповідно з такими процедурами: a) текст змін, що пропонуються, разом з необхідною
інформацією передається Генеральному директору. Будь-якою
державою-учасницею та Генеральним директором може надаватися
додаткова інформація для оцінки пропозицій. Генеральний директор
негайно направляє будь-які такі пропозиції та інформацію усім
державам-учасницям, Виконавчій раді та депозитарію; b) не пізніше ніж через 60 днів після її отримання
Генеральний директор оцінює пропозицію, з тим щоб визначити усі її
можливі наслідки для положень цієї Конвенції та для її здійснення,
та направляє будь-яку таку інформацію усім державам-учасницям та
Виконавчій раді; c) Виконавча рада розглядає пропозицію у світлі всієї наявної
у неї інформації, включаючи питання про те, чи відповідає ця
пропозиція вимогам пункту 4. Не пізніше ніж через 90 днів після її
отримання Виконавча рада направляє повідомлення про свою
рекомендацію з належними роз'ясненнями усім державам-учасницям для
розгляду. Держави-учасниці підтверджують отримання протягом 10
днів; d) якщо Виконавча рада рекомендує усім державам-учасницям
прийняти пропозицію, то вона вважається схваленою, якщо протягом
90 днів після одержання рекомендації жодна держава-учасниця, не
заперечуватиме проти неї. Якщо Виконавча рада рекомендує відхилити
пропозицію, то вона вважається відхиленою, якщо протягом 90 днів
після отримання рекомендації жодна держава-учасниця не
заперечуватиме проти цього відхилення; e) якщо рекомендація Виконавчої ради не відповідає умовам
прийняття, передбаченим у підпункті d), то рішення щодо
пропозиції, включаючи питання про те, чи відповідає вона вимогам
пункту 4, приймається Конференцією як з питання по суті на її
наступній сесії; f) Генеральний директор повідомляє всім державам-учасницям та
депозитарію про будь-яке рішення стосовно цього пункту; g) зміни, схвалені відповідно до цієї процедури, набувають
чинності для усіх держав-учасниць через 180 днів після дати
повідомлення Генеральним директором про їх схвалення, якщо
Виконавча рада не рекомендує або якщо Конференція не вирішить
встановити інший строк.
Стаття XVI
Строк дії та вихід з Конвенції
1. Ця Конвенція є безстроковою. 2. Кожна держава-учасниця з метою здійснення свого
національного суверенітету має право вийти з цієї Конвенції, якщо
вона вирішить, що надзвичайні події, які стосуються предмета цієї
Конвенції, поставили під загрозу найвищі інтереси її країни. Вона
за 90 днів повідомляє про такий вихід усі інші держави-учасниці,
Виконавчу раду, депозитарія та Раду Безпеки Організації Об'єднаних
Націй. Таке повідомлення включає викладення надзвичайних подій,
які вона розглядає як такі, що поставили під загрозу її найвищі
інтереси. 3. Вихід держави-учасниці з цієї Конвенції ніяким чином не
зачіпає обов'язок держав продовжувати виконання зобов'язань,
згідно з будь-якими відповідними нормами міжнародного права, і,
зокрема, згідно з Женевським протоколом 1925 року ( 995_198 ).
Стаття XVII
Статус додатків
Додатки складають невід'ємну частину цієї Конвенції. Будь-яке
посилання на цю Конвенцію включає і додатки.
Стаття XVIII
Підписання
Ця Конвенція відкрита до підписання для всіх держав до
набуття нею чинності.
Стаття XIX
Ратифікація
Ця Конвенція підлягає ратифікації державами, які підписали
її, згідно з їх відповідними конституційними процедурами.
Стаття XX
Приєднання
Будь-яка держава, яка не підписала цю Конвенцію до набуття
нею чинності, може приєднатися до неї у будь-який час згодом.
Стаття XXI
Набуття чинності
1. Ця Конвенція набуває чинності через 180 днів після дати
передачі на зберігання 65-ї ратифікаційної грамоти, але ні в якому
разі не раніше ніж через 2 роки після її відкриття до підписання. 2. Для держав, чиї ратифікаційні грамоти або документи про
приєднання здані на зберігання після набуття чинності цією
Конвенцією, вона набуває чинності на 30-й день після дати передачі
на зберігання їх ратифікаційних грамот або документів про
приєднання.
Стаття XXII
Застереження
Статті цієї Конвенції не підлягають застереженням. Додатки
цієї Конвенції не підлягають застереженням, які є несумісними з її
предметом та метою.
Стаття XXIII
Депозитарій
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй цим
призначається депозитарієм цієї Конвенції, і він, серед іншого: a) негайно інформує усі держави, які підписали Конвенцію та
приєдналися до неї, про дату кожного підписання, дату передачі на
зберігання кожної ратифікаційної грамоти або документа про
приєднання та дату набуття чинності цією Конвенцією, а також про
отримання інших повідомлень; b) передає належним чином завірені копії цієї Конвенції
урядам усіх держав, що підписали Конвенцію та приєдналися до неї;
та c) реєструє цю Конвенцію згідно з статтею 102 Статуту
Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).
Стаття XXIV
Автентичні тексти
Ця Конвенція, тексти якої англійською, арабською, іспанською,
китайською, російською та французькою мовами є рівноавтентичними,
передається на зберігання Генеральному секретарю Організації
Об'єднаних Націй.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО, ми, хто нижче підписав, належним чином
на те уповноважені, підписали цю Конвенцію.
Вчинено у Парижі тринадцятого січня тисяча дев'ятсот
дев'яносто третього року.
Додаток з хімікатів
A. Основні принципи для списків хімікатів
Основні принципи для Списку 1
1. При розгляді питання про те, чи повинен токсичний хімікат
або прекурсор бути внесений до Списку 1, необхідно враховувати
наступні такі критерії: a) він розроблявся, вироблявся, накопичувався чи
використовувався як хімічна зброя, як це визначено у статті II; b) він створює іншим чином високий ризик для предмета та мети
цієї Конвенції тому, що він володіє великим потенціалом для
використання у рамках діяльності, яка заборонена цією Конвенцією,
за наявності однієї або декількох наступних умов: i) його хімічна структура тісно пов'язана зі структурою
інших токсичних хімікатів, які внесені до Списку 1, і він володіє
чи, ймовірно, може володіти порівняльними властивостями; ii) він володіє такою смертоносною чи інкапаситичною
токсичністю, а також такими іншими властивостями, що може бути
використовуваний як хімічна зброя; iii) він може використовуватись як прекурсор на кінцевій
одиничній технологічній стадії виробництва токсичного хімікату,
який внесений до Списку 1, незалежно від того, чи має місце ця
стадія на об'єктах, у боєприпасах, чи де-небудь ще; c) він мало використовується або не використовується в
цілях, які не забороняються цією Конвенцією.
Основні принципи для Списку 2
2. При розгляді питання про те, чи повинен токсичний хімікат,
який не внесено до Списку 1, або прекурсор хімікату Списку 1 або
хімікат, який внесено до частини A Списку 2, бути включеним у
Список 2, необхідно враховувати такі критерії: a) він створює значний ризик для предмета та мети цієї
Конвенції, тому що він володіє такою смертоносною або
інкапаситичною токсичністю, а також такими іншими властивостями,
що це дозволяє використовувати його як хімічну зброю; b) він може використовуватись як прекурсор у одній із
хімічних реакцій на кінцевій стадії утворення хімікату, який
внесено до Списку 1 або до частини A Списку 2; c) він створює значний ризик для предмета та мети цієї
Конвенції внаслідок того, що має важливе значення для виробництва
хімікату, який внесено до Списку 1 або частини A Списку 2; d) він не виробляється у великих комерційних кількостях для
цілей, не заборонених цією Конвенцією.
Основні принципи для Списку 3
3. При розгляді питання про те, чи повинен токсичний хімікат
або прекурсор, який не внесено в інші списки, бути внесеним до
Списку 3, необхідно враховувати такі критерії: a) він вироблявся, накопичувався або використовувався як
хімічна зброя; b) він створює іншим чином ризик для предмета та мети цієї
Конвенції внаслідок того, що володіє такою смертоносною або
інакапаситичною токсичністю, а також такими іншими властивостями,
що він міг би використовуватись як хімічна зброя; c) він представляє ризик для предмета та мети цієї Конвенції
внаслідок того, що має важливе значення для виробництва одного або
декількох хімікатів, які включені до Списку 1 чи до частини В
Списку 2; d) він може вироблятися у великих комерційних кількостях для
цілей, які не забороняються цією Конвенцією.
B. Списки хімікатів
Приведені нижче списки включають токсичні хімікати та їх
прекурсори. Для мети здійснення цієї Конвенції в цих списках
зазначені хімікати для вжиття заходів перевірки згідно з
положеннями Додатка з перевірки. Відповідно пункту 1 a) Статті II
ці списки не становлять визначення хімічної зброї.
(Кожного разу, коли робиться посилання на групи диалкілових
хімікатів, після яких у дужках приводиться перелік алкілованих
груп, вважається, що за відсутності прямих вилучень, у
відповідному Списку перераховані всі можливі хімікати на основі
всіляко можливих комбінацій алкілових груп. До хімікату, який
позначений знаком "*" у частині A Списку 2, застосовуються
спеціальні пороги для декларування та перевірки, як це визначено у
частині VII Додатка з перевірки.)
Список 1 (Реєстраційний номер по КАС)
A. Токсичні хімікати: 1) О-алкіл (( C10, включаючи циклоалкил) алкіл (Ме, Et, n-Pr або і-Pr) - фторфосфонати, наприклад, зарін: О-ізопропилметилфторфосфонат (107-44-8) зоман: О-пінаколілметилфторфосфонат (96-64-0) 2) О-алкіл (( C10 включаючи циклоакил)
-N,N-діалкил (Me, Et, n-Pr або і-Pr)
амідоціанфосфати, наприклад, табун: О-етил-N,N-диметиламідоціанфосфат (77-81-6) 3) О-алкіл (Н або ( C10, включаючи циклоалкил) -S-2-діалкил (Me, Et, n-Pr або і-Pr) - аміноетилалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr) тіофосфонати і відповідні алкіловані або протоновані солі наприклад, VX: O-етил -S-2-діізо- пропіламіноетил-метилтіофосфонат (50782-69-9) 4) Сірчисті іприти: 2-хлоретилхлорметилсульфід (2625-76-5) іприт: біс (2-хлоретил) сульфід (505-60-2) біс (2-хлоретилтіо) метан (63869-13-6) сесквііприт: 1,2 - біс (2-хлоретилтіо) етан (3563-36-8) 1,3 - біс (2-хлоретилтіо) - n - пропан (63905-10-2) 1,4 - біс (2-хлоретилтіо) - n - бутан (142868-93-7) 1,5 - біс (2-хлоретилтіо) - n - пентан (142868-94-8) біс (2 - хлоретилтиометил) ефір (63918-90-1) О-іприт: біс (2-хлоретилтіоетил) ефір (63918-89-8) 5) Люїзити Люїзит 1: 2-хлорвінілдихлорарсин (541-25-3) Люїзит 2: біс (2-хлорвініл) хлорарсин (40334-69-8) Люїзит 3: три (2-хлорвініл) арсин (40334-70-1) 6) Азотисті іприти HN1: біс (2-хлоретил) етиламін (538-07-8) HN2: біс (2-хлоретил) метиламін (51-75-2) HN3: три (2-хлоретил) амін (555-77-1) 7) Сакситоксин (35523-89-8) 8) Рицин (9009-86-3)
B. Прекурсори: 9) Алкил (Me, Et, n-Pr або і-Pr) фосфонілдифториди, наприклад, DF: метилфосфонілдифторид (676-99-3) 10) О-алкил (Н або ( С10, включаючи циклоалкіл) -О-2-діалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr) - аміноетилалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr) фосфоніти і відповідні алкіловані та протоновані солі, наприклад, QL: О-етил -О-2-діізопропіламіноетил- метилфосфоніт (57856-11-8) 11) Хлорзарін: О-ізопропилметилхлорфосфонат (1445-76-7) 12) Хлорзоман: О-пінаколілметилхлорфосфонат (7040-57-5)
Список 2
A. Токсичні хімікати: 1) Амітон: 0,0-діетил-S-[2-(діетиламіно)етил] тіофосфат і відповідні алкіловані та протоновані солі (78-53-5) 2) PFIB: 1,1,3,3,3-пентафтор-2-(трифторметил)-1-пропен (382-21-8) 3) BZ: 3-хінуклідінилбензилат (*) (6581-06-2)
B. Прекурсори: 4) Хімікати, крім хімікатів, які включені у Список 1, які містять атом фосфору, з яким зв'язана одна метильна, етильна або пропильна (нормальна чи ізо-) група, але не інші атоми вуглецю, наприклад, метилфосфонілдихлорид (676-97-1)
диметилметилфосфонат (756-79-6) Виняток: фонофос: О етил S-фенілетилфосфон-
тіолтіонат (944-22-9)
5) N,N-діалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr) амідодигалоідфосфати 6) Диалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr)-N,N-диалкіл (Me, Et, n- Pr або і-Pr)-амідофосфати 7) Трихлористий миш'як (7784-34-1) 8) 2,2-дифеніл-2-оксіоцтова кислота (76-93-7) 9) Хінуклідін -3-ол (1619-34-7) 10) N,N-диалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr) аміноетил-2-хлориди і відповідні протоновані солі 11) N,N-диалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr) аміноетан-2-оли і відповідні протоновані солі виняток: N,N-диметиламіноетанол і відповідні протоновані солі (108-01-0) N,N-диетиламіноетанол (100-37-8) і відповідні протоновані солі 12) N,N-диалкіл (Me, Et, n-Pr або і-Pr) аміноетан-2-тіоли і відповідні протоновані солі 13) Тіодигліколь: біс (2-гідроксиетил) сульфід (111-48-8) 14) Пінаколиловий спирт: 3,3-диметилбутан -2-ол (464-07-3)
Список 3
A. Токсичні хімікати: 1) Фосген, дихлорангідрид вугільної кислоти (75-44-5) 2) Хлорціан (506-77-4) 3) Цианістий водень (74-90-8) 4) Хлорпікрин: трихлорнітрометан (76-06-2)
B. Прекурсори 5) Хлорокис фосфору (10025-87-3) 6) Трихлористий фосфор (7719-12-2) 7) П'ятихлористий фосфор (10026-13-8) 8) Триметилфосфіт (121-45-9) 9) Триетилфосфіт (122-52-1) 10) Диметилфосфіт (868-85-9) 11) Диетилфосфіт (762-04-9) 12) Монохлориста сірка (10025-67-9) 13) Двухлориста сірка (10545-99-0) 14) Хлористий тіоніл (7719-09-7) 15) Етилдиетаноламін (139-87-7) 16) Метилдиетаноламін (105-59-9) 17) Триетаноламін (102-71-6)
Додаток зі здійснення та перевірки
("Додаток з перевірки")
Частина I
Визначення
1. "Затверджене обладнання" означає пристрої та прилади, які
необхідні для виконання обов'язків інспекційної групи, які були
атестовані Технічним секретаріатом відповідно до правил, що
розроблені Технічним секретаріатом згідно з пунктом 27 Частини II
цього Додатка. Таке обладнання може також означати канцелярське
приладдя або реєстраційні матеріали, які могла б використовувати
інспекційна група. 2. "Будівля", яка згадується у визначенні об'єкта з
виробництва хімічної зброї у статті II, охоплює спеціалізовані
будівлі та стандартні будівлі. a) "Спеціалізована будівля" означає: i) будь-яку будівлю, включаючи підземні споруди, які містять
спеціалізоване обладнання у конфігурації, придатній для
виробництва або спорядження; ii) будь-яку будівлю, включаючи підземні споруди, які мають
особливі ознаки, які відрізняють її від будівель, що звичайно
використовуються для діяльності з виробництва або спорядження
хімікатів, яка не забороняється цією Конвенцією. b) "Стандартна будівля" означає будь-яку будівлю, включаючи
підземні споруди, збудовані відповідно до розповсюджених у
промисловості стандартів для об'єктів, що не виробляють будь-який
хімікат, який зазначений у пункті 8 a) i) статті II, або
корозійно-активні хімікати. 3. "Інспекція за вимогою" означає інспекцію будь-якого
об'єкта або місця на території або в будь-якому іншому місці під
юрисдикцією або контролем держави-учасниці, запит на проведення
якої подає інша держава-учасниця згідно з пунктами 8-25 статті IX. 4. "Конкретний органічний хімікат" означає будь-який хімікат,
що відноситься до класу хімічних сполук, який охоплює усі сполуки
вуглецю за винятком його окислів, сульфідів та метало-карбонатів,
який ідентифікується за допомогою хімічної назви, структурної
формули, якщо вона відома, та реєстраційного номера за "Кемікл
абстрактс сервіс", якщо такий наданий. 5. "Обладнання", яке згадується у визначенні об'єкта з
виробництва хімічної зброї у статті II, включає спеціалізоване
обладнання та стандартне обладнання. a) "Спеціалізоване обладнання" означає: i) основну технологічну лінію, включаючи будь-який реактор,
або обладнання для синтезу, виділення або очистки продукту,
будь-яке обладнання, що використовується безпосередньо для подачі
тепла на останній технологічній стадії, наприклад, у реакторах чи
при виділенні продукту, а також будь-яке інше обладнання, що
знаходилось у контакті з будь-яким хімікатом, зазначеним у пункті
8 a) i) статті II, або яке б знаходилось у контакті з цим
хімікатом, якщо б об'єкт функціонував; ii) будь-які механізми для знарядження хімічної зброї; iii) будь-яке інше обладнання, спеціально сконструйоване,
побудоване або встановлене для функціонування об'єкта як об'єкта з
виробництва хімічної зброї на відміну від об'єкта, який збудований
відповідно до розповсюджених у комерційній промисловості
стандартів для об'єктів, які не виробляють будь-який хімікат,
зазначений у пункті 8 a) i) статті II, або корозійно-активні
хімікати, таке, як: обладнання, виготовлене зі сплавів з високим
вмістом нікелю або з інших спеціальних корозійностійких
матеріалів; спеціальне обладнання для контролю за відходами,
очищення відходів, фільтрації повітря або рекуперації розчинника;
спеціальні ізоляційні тамбури та захисні перегородки; нестандартне
лабораторне обладнання, яке використовується для аналізу токсичних
хімікатів у цілях хімічної зброї; спеціально сконструйовані пульти
технологічного контролю; або спеціалізовані запасні частини для
спеціалізованого обладнання. b) "Стандартне обладнання" означає: i) виробниче обладнання, яке широко використовується у
хімічній промисловості та не відноситься до категорій
спеціалізованого обладнання; ii) інше обладнання, яке звичайно використовується у
хімічній промисловості, таке, як: протипожежне обладнання,
караульно-охоронне/захисно-контрольне обладнання, медичні засоби,
лабораторне обладнання або засоби зв'язку. 6. "Об'єкт" у контексті статті VI означає будь-яку з
визначених нижче промислових зон ("виробнича зона", "підприємство"
та "установка"). a) "Виробнича зона" (завод, фабрика) означає локальну
інтеграцію одного або більше підприємств з будь-якими проміжними
адміністративними ланками, які знаходяться під єдиним оперативним
контролем, та має спільну інфраструктуру, а саме: i) адміністративні та інші служби; ii) цехи для ремонту та технічного обслуговування; iii) медичний пункт; iv) комунікації; v) центральну аналітичну лабораторію; vi) експериментально-дослідницькі лабораторії; vii) ділянку централізованого очищення стоків та відходів;
та viii) складське сховище. b) "Підприємство" (виробничий об'єкт, цех) означає відносно
автономну ділянку, структуру або споруду, що містить одну або
декілька установок з допоміжною або зв'язаною інфраструктурою,
наприклад: i) невеликий адміністративний відділ; ii) ділянки для зберігання/обробки сировини та продукції; iii) ділянка обробки/очищення стоків/відходів; iv) контрольна/аналітична лабораторія; v) служба першої медичної допомоги/відповідний медичний
підрозділ; та vi) облікові документи, відповідно, про надходження у зону,
рух по зоні та вивезення із зони оголошених хімікатів та їх
початкової сировини або вироблених з неї готових хімікатів. c) "Установка" (виробнича установка, технологічна установка)
означає комбінацію предметів обладнання, включаючи реакційні
посудини та їх системи, необхідні для виробництва, переробки або
споживання хімікатів. 7. "Угода щодо об'єкта" означає угоду або домовленість між
державою-учасницею та Організацією щодо конкретного об'єкта, який
підлягає перевірці на місці відповідно до статей IV, V та VI. 8. "Держава, що приймає" означає державу, на території якої
знаходяться об'єкти або ділянки іншої держави-учасниці цієї
Конвенції, що підлягають інспекції відповідно до цієї Конвенції. 9. "Особи, які супроводжують всередині країни" означають
осіб, які виділяються державою-учасницею, що інспектується, та, у
відповідних випадках, державою, що приймає, якщо вони побажають
цього, для супроводження інспекційної групи та надання їй допомоги
у період її перебування у країні. 10. "Період перебування у країні" означає період часу з
моменту прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду до її
відбуття з країни з пункту в'їзду. 11. "Первісна інспекція" означає першу інспекцію об'єктів на
місці для перевірки оголошень, що подаються згідно зі статтями
III, IV, V, VI та з цим Додатком. 12. "Держава-учасниця, що інспектується" означає
державу-учасницю, на території якої або у будь-якому місці під її
юрисдикцією або контролем проводиться інспекція згідно з цією
Конвенцією або державу-учасницю, об'єкт або ділянка якої на
території приймаючої держави підлягає цій інспекції; однак сюди не
включається держава-учасниця, зазначена у пункті 21 частини II
цього Додатка. 13. "Помічник інспектора" означає особу, призначену Технічним
секретаріатом, як це передбачено у розділі A частини II цього
Додатка, для надання допомоги інспекторам у ході інспекції або
відвідування, наприклад медичний персонал, працівники охорони,
адміністративний персонал та усні перекладачі. 14. "Мандат на інспекцію" означає вказівки, які дає
Генеральний директор інспекційній групі відносно проведення
конкретної інспекції. 15. "Посібник з проведення інспекцій" означає збірник
додаткових процедур з проведення інспекцій, що розробляється
Технічним секретаріатом. 16. "Місце інспекції" означає будь-який об'єкт або ділянку,
де проводиться інспекція та який конкретно визначений у
відповідній угоді щодо об'єкта або у запиті на інспекцію або в
мандаті чи в запиті на інспекцію, розширеному альтернативним або
остаточним периметром. 17. "Інспекційна група" означає групу інспекторів та
помічників інспекторів, які призначені Генеральним директором для
проведення конкретної інспекції. 18. "Інспектор" означає особу, яка призначена Технічним
секретаріатом відповідно до процедур, що викладені у розділі A
частини II цього Додатка, для проведення інспекцій або
відвідування відповідно до цієї Конвенції. 19. "Типова угода" означає документ, що конкретизує загальну
форму та зміст угоди, яка укладається між державою-учасницею та
Організацією щодо виконання положень з перевірки, які зазначені в
цьому Додатку. 20. "Спостерігач" означає представника держави-учасниці, що
запитує інспекцію, або третьої держави-учасниці для нагляду за
інспекцією на вимогу. 21. "Периметр" у випадку інспекції за вимогою означає
зовнішню межу місця інспекції, яка визначається або географічними
координатами, або описом на карті. a) "периметр, який запитується" означає периметр місця
інспекції, який зазначений відповідно до пункту 8 частини X цього
Додатка; b) "альтернативний периметр" означає периметр місця
інспекції, який вказаний державою-учасницею, що інспектується, як
альтернатива периметра, який запитується; він відповідає вимогам,
що зазначені у пункті 17 частини X цього Додатка; c) "остаточний периметр" означає остаточний периметр місця
інспекції, як це узгоджено у ході переговорів між інспекційною
групою та державою-учасницею, що інспектується, відповідно до
пунктів 16-21 частини X цього Додатка; d) "оголошений периметр" означає зовнішню межу об'єкта, що
оголошується згідно зі статтями III, IV, V та VI. 22. "Період інспекції" для цілей статті IX означає період
часу з моменту надання інспекційній групі доступу до місця
інспекції до її відбуття з місця інспекції, виключаючи час, який
витрачається на інструктажі до та після діяльності з перевірки. 23. "Період інспекції" для цілей статей IV, V та VI означає
період часу з моменту прибуття інспекційної групи на місце
інспекції до її відбуття з місця інспекції, виключаючи час, який
витрачається на інструктажі до та після діяльності з перевірки. 24. "Пункт в'їзду"/"Пункт виїзду" означає місце, зазначене
для прибуття в країну інспекційних груп з метою проведення
інспекції згідно з цією Конвенцією або для їх відбуття після
завершення своєї місії. 25. "Держава-учасниця, що запитує" означає державу-учасницю,
яка планує провести інспекцію за вимогою згідно зі статтею IX. 26. "Тонна" означає метричну тонну, тобто 1000 кг.
Частина II
Загальні правила перевірки
A. Призначення інспекторів та помічників інспекторів
1. Не пізніше ніж через 30 днів після набрання чинності цією
Конвенцією Технічний секретаріат письмово повідомляє усім
державам-учасницям прізвища, громадянство та ранги осіб, що
пропонуються для призначення на посади інспекторів та помічників
інспекторів, а також відомості про їх кваліфікацію та професійний
досвід. 2. Кожна держава-учасниця негайно підтверджує одержання
переданого їй списку осіб, які пропонуються для призначення на
посади інспекторів та помічників інспекторів. Держава-учасниця
письмово інформує Технічний секретаріат про прийняття кожного
інспектора або помічника інспектора не пізніше ніж через 30 днів
після підтвердження одержання списку. Будь-який інспектор або
помічник інспектора, який включений до цього списку, вважається
призначеним, якщо не пізніше ніж через 30 днів після підтвердження
одержання списку держава-учасниця письмово не заявить про свою
незгоду. Держава-учасниця може навести мотив такого відхилення. У випадку незгоди інспектор, який пропонується, або помічник
інспектора не розпочинає діяльність з перевірки та не бере участь
у ній на території або у будь-якому іншому місці під юрисдикцією
або контролем держави-учасниці, яка заявила про свою незгоду.
Технічний секретаріат, якщо це необхідно, пропонує нові
кандидатури у доповнення до первісного списку. 3. Діяльність з перевірки у рамках цієї Конвенції
здійснюється тільки інспекторами та помічниками інспекторів, які
призначені. 4. З урахуванням положень пункту 5 держава-учасниця має право
у будь-який час відхилити кандидатуру інспектора або помічника
інспектора, який вже призначений. Вона письмово повідомляє
Технічний секретаріат про своє відхилення та може вказати мотив
такого відхилення. Таке відхилення набуває чинності через 30 днів
після його одержання Технічним секретаріатом. Технічний
секретаріат негайно інформує відповідну державу-учасницю про
відміну призначення інспектора або помічника інспектора. 5. Держава-учасниця, яка була повідомлена про інспекцію, не
домагається виключення з інспекційної групи для проведення цієї
інспекції будь-якого з призначених інспекторів або помічників
інспекторів, наведених у списку інспекційної групи. 6. Кількість інспекторів або помічників інспекторів,
схвалених державою-учасницею та призначених для неї, повинна бути
достатньою для того, щоб можна було забезпечити наявність та
ротацію відповідної кількості інспекторів та помічників
інспекторів. 7. Якщо на думку Генерального директора незгода з
кандидатурами інспекторів або помічників інспекторів, які
запропоновані, перешкоджає призначенню достатньої кількості
інспекторів або помічників інспекторів або будь-яким іншим чином
утруднює ефективне виконання завдань Технічного секретаріату, то
Генеральний директор передає цю проблему Виконавчій раді. 8. У випадку виникнення необхідності або одержання прохання
внести зміни у вищезгадані списки інспекторів та помічників
інспекторів, інспектори та помічники інспекторів, які замінюють
їх, призначаються у тому ж порядку, який застосовувався до
первісного списку. 9. Члени інспекційної групи, що проводять інспекцію об'єкта
держави-учасниці, який розташований на території іншої
держави-учасниці, призначаються відповідно до процедур, які
викладені у цьому Додатку, стосовно як до держави-учасниці, що
інспектується, так і до держави-учасниці, що приймає.
B. Привілеї та імунітети
10. Кожна держава-учасниця не пізніше ніж через 30 днів після
підтвердження одержання списку інспекторів та помічників
інспекторів або змін до нього надає багаторазові в'їзні/виїзні
та/або транзитні візи та такі інші документи, які дозволяють
кожному інспектору або помічнику інспектора в'їжджати на територію
цієї держави-учасниці та перебувати на ній з метою здійснення
інспекційної діяльності. Ці документи повинні бути дійсними,
принаймні, протягом двох років після їх подання до Технічного
секретаріату. 11. Для ефективного виконання ними своїх функцій інспекторам
та помічникам інспекторів надаються привілеї та імунітети, які
викладені у підпунктах a)-i). Привілеї та імунітети надаються
членам інспекційної групи в інтересах цієї Конвенції, а не для їх
особистої вигоди як окремих осіб. Ці привілеї та імунітети
надаються їм на весь період від прибуття на територію
держави-учасниці, що інспектується, або держави-учасниці, що
приймає, до відбуття з цієї території та після цього по відношенню
до колишніх дій, що вчинені ними при виконанні своїх службових
обов'язків. a) Члени інспекційної групи користуються недоторканністю, що
надається дипломатичним агентам відповідно до статті 29 Віденської
конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року
( 995_048 ). b) Житлові та службові приміщення, які займає інспекційна
група, що проводить інспекційну діяльність згідно з цією
Конвенцією, користуються тією ж недоторканністю та захистом, що і
приміщення дипломатичних агентів згідно з пунктом 1 статті 30
Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ). c) Папери та кореспонденція, в тому числі записи інспекційної
групи, користуються тією ж недоторканністю, що і всі папери та
кореспонденція дипломатичних агентів згідно з пунктом 2 статті 30
Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ).
Інспекційна група має право користуватися кодами для зв'язку з
Технічним секретаріатом. d) Проби та затверджене обладнання, що перевозиться членами
інспекційної групи, користуються недоторканністю з урахуванням
положень, які містяться у цій Конвенції, та звільняються від усіх
митних зборів. Транспортування небезпечних проб здійснюється
відповідно до належних правил. e) Членам інспекційної групи надаються ті ж імунітети, що і
дипломатичним агентам відповідно до пунктів 1, 2 та 3 статті 31
Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ). f) Члени інспекційної групи, які здійснюють передбачену цією
Конвенцією діяльність, звільняються від зборів та податків, як і
дипломатичні агенти відповідно до статті 34 Віденської конвенції
про дипломатичні зносини ( 995_048 ). g) Членам інспекційної групи дозволяється ввозити на
територію держави-учасниці, що інспектується, або
держави-учасниці, що приймає, без сплати будь-яких мит або зборів,
що пов'язані з цим, предмети особистого користування, за винятком
предметів, ввіз або вивіз яких заборонений законом або регулюється
карантинними правилами. h) Членам інспекційної групи надаються ті ж пільги стосовно
обміну грошей та валюти, що і представникам закордонних урядів,
які знаходяться у тимчасових службових відрядженнях. i) Члени інспекційної групи не повинні займатися будь-якою
професійною або комерційною діяльністю з метою особистої користі
на території держави-учасниці, що інспектується, або
держави-учасниці, що приймає. 12. При транзиті через територію держав-учасниць, що не
інспектуються, членам інспекційної групи надаються ті ж привілеї
та імунітети, що і дипломатичним агентам відповідно до пункту 1
статті 40 Віденської конвенції про дипломатичні зносини
( 995_048 ). Папери та кореспонденція, в тому числі записи, а
також проби та затверджене обладнання, що перевозиться ними,
користуються привілеями та імунітетами, які викладені у пункті 11
c) та d). 13. Без шкоди для привілеїв та імунітетів члени інспекційної
групи зобов'язані поважати закони та постанови держави-учасниці,
що інспектується, або держави, що приймає, і в тій мірі, в якій це
сумісно з мандатом на інспекцію, зобов'язані не втручатись у
внутрішні справи цієї держави. Якщо держава-учасниця, що
інспектується, або держава-учасниця, що приймає, вважає, що мало
місце зловживання привілеями та імунітетами, які зазначені у цьому
Додатку, то між цією державою-учасницею та Генеральним
директором проводяться консультації з метою встановлення, чи мало
місце таке зловживання, та, у випадку встановлення такого факту,
запобігти повторенню такого зловживання. 14. Генеральний директор може відмовлятися від імунітету
членів інспекційної групи від юрисдикції у тих випадках, коли, на
його погляд, імунітет перешкоджав би здійсненню правосуддя та від
нього можна відмовитися без збитку для здійснення положень цієї
Конвенції. Відмова повинна у всіх випадках мати чітко визначений
характер. 15. Спостерігачам надаються ті ж привілеї та імунітети, що і
інспекторам відповідно до цього розділу, за винятком привілеїв та
імунітетів, які надаються відповідно до пункту 11 d).
C. Постійні процедури
Пункти в'їзду
16. Кожна держава-учасниця призначає пункти в'їзду та надає
потрібну Технічному секретаріату інформацію не пізніше ніж через
30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї. Ці пункти
в'їзду призначаються таким чином, щоб інспекційна група могла
досягти будь-якого місця, що інспектується, принаймні, з одного
пункту в'їзду за час у межах 12 годин. Технічний секретаріат
повідомляє усі держави-учасниці про місцезнаходження пунктів
в'їзду. 17. Кожна держава-учасниця може змінювати пункти в'їзду,
повідомляючи Технічний секретаріат про таку зміну. Зміни набувають
чинності через 30 днів після одержання такого повідомлення
Технічним секретаріатом, з тим щоб можна було забезпечити
відповідне повідомлення усіх держав-учасниць. 18. Якщо Технічний секретаріат вважає, що для своєчасного
проведення інспекцій пунктів в'їзду недостатньо, або що зміни
пунктів в'їзду, що пропонуються державою-учасницею, перешкоджали б
такому своєчасному проведенню інспекцій, він приступає до
консультацій з відповідною державою-учасницею для урегулювання
цієї проблеми. 19. У тих випадках, коли об'єкти або ділянки
держави-учасниці, що інспектується, знаходяться на території
держави-учасниці, що приймає, або коли для доступу від пункту
в'їзду до об'єктів або ділянок, що підлягають інспекції, потрібен
транзит через територію іншої держави-учасниці, держава-учасниця,
що інспектується, здійснює права та виконує зобов'язання по
відношенню до таких інспекцій відповідно до цього Додатка.
Держава-учасниця, що приймає, сприяє інспекції цих об'єктів або
ділянок та надає необхідну підтримку з тим, щоб дозволити
інспекційній групі своєчасно та ефективно виконати свої завдання.
Держави-учасниці, через територію яких необхідно здійснювати
транзит для інспекції об'єктів або ділянок держави-учасниці, що
інспектується, сприяють такому транзиту. 20. У тих випадках, коли об'єкти або ділянки
держави-учасниці, що інспектується, розташовані на території
держави, яка не є учасницею цієї Конвенції, держава-учасниця, що
інспектується, вживає усіх необхідних заходів для того, щоб
забезпечити можливість проведення інспекцій цих об'єктів або
ділянок відповідно до положень цього Додатка. Держава-учасниця,
яка має один або декілька об'єктів або ділянок на території
держави, що не є учасником цієї Конвенції, вживає усіх необхідних
заходів для того, щоб забезпечити прийняття державою-учасницею, що
приймає, інспекторів та помічників інспекторів, які призначаються
для цієї держави-учасниці. Якщо держава-учасниця, що
інспектується, не в змозі забезпечити доступ, то вона демонструє,
що вона вжила усіх необхідних заходів для забезпечення доступу. 21. У тих випадках, коли об'єкти або ділянки, щодо яких
робиться запит на інспекцію, розташовані на території
держави-учасниці, але знаходяться у місці під юрисдикцією або
контролем держави, яка не є учасницею цієї Конвенції,
держава-учасниця вживає усіх необхідних заходів, у яких була б
потреба з боку держави-учасниці, що інспектує, або
держави-учасниці, що приймає, для того, щоб забезпечити можливість
проведення інспекцій цих об'єктів або ділянок відповідно до
положень цього Додатка. Якщо держава-учасниця не в змозі
забезпечити доступ до цих об'єктів або ділянок, то вона
демонструє, що вона вжила усіх необхідних заходів для забезпечення
доступу. Цей пункт не застосовується у тих випадках, коли об'єкти
або ділянки, щодо яких робиться запит, належать державі-учасниці.
Процедури використання нерейсових літаків
22. Для інспекцій відповідно до статті IX та для інших
інспекцій, для яких неможливо забезпечити своєчасний проїзд
рейсовим комерційним транспортом, для інспекційної групи може
виникнути необхідність використовувати літак, який належить
Технічному секретаріату або зафрахтований ним. Не пізніше ніж
через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї
кожна держава-учасниця повідомляє Технічному секретаріату
постійний номер дипломатичного дозволу для нерейсового літака, що
перевозить інспекційні групи та обладнання, необхідні для
інспекції, на територію і з території, на якій знаходиться місце
інспекції. Повітряні маршрути до зазначеного пункту в'їзду та від
нього повинні лежати на встановлених міжнародних повітряних
трасах, узгоджених державами-учасницями та Технічним
секретаріатом, як підстава для надання такого дипломатичного
дозволу. 23. При використанні нерейсового літака Технічний секретаріат
через Національний орган надає державі-учасниці, що інспектується,
польотний план для польоту літака від останнього аеродрому перед
входом у повітряний простір держави, де знаходиться місце
інспекції, до пункту в'їзду, не менше ніж за шість годин до
запланованого часу вильоту з цього аеродрому. Цей польотний план
надається відповідно до процедур Міжнародної організації цивільної
авіації, які застосовуються до цивільних літаків. Для своїх
власних або чартерних рейсів Технічний секретаріат вносить в
розділ додатків кожного плану польотів постійний номер
дипломатичного дозволу та відповідне позначення, яке свідчить про
те, що цей літак є інспекційним літаком. 24. Не менш ніж за три години до запланованого вильоту
інспекційної групи з останнього аеродрому перед входом у
повітряний простір держави, де буде проводитись інспекція,
держава-учасниця, що інспектується, або держава-учасниця, що
приймає, забезпечує затвердження польотного плану, наданого
відповідно до пункту 23, з тим щоб інспекційна група могла прибути
у пункт в'їзду у розрахунковий час прибуття. 25. Держава-учасниця, що інспектується, забезпечує за
вимогами Технічного секретаріату стоянку, захисну охорону,
обслуговування та заправку літака інспекційної групи у пункті
в'їзду у тому випадку, коли цей літак належить Технічному
секретаріату або зафрахтований ним. Такий літак звільняється від
зборів за посадку, зліт та інших аналогічних зборів. Витрати за
таку заправку, захисну охорону та обслуговування несе Технічний
секретаріат.
Адміністративні процедури
26. Держава-учасниця, що інспектується, надає або забезпечує
необхідні для інспекційної групи зручності, такі, як засоби
зв'язку, послуги перекладачів, у тій мірі, в якій це необхідно для
проведення опитувань та виконання інших завдань, а також
транспорт, робочі приміщення, житло, харчування та медичне
обслуговування. При цьому Організація відшкодовує витрати
державі-учасниці, що інспектується, які вона понесла у зв'язку з
перебуванням інспекційної групи.
Затверджене обладнання
27. Відповідно до пункту 29 держава-учасниця, що
інспектується, не накладає на інспекційну групу ніяких обмежень
щодо доставки нею на місце інспекції такого обладнання,
затвердженого відповідно до пункту 28, яке Технічний секретаріат
визначив необхідним для задоволення потреб інспекції. Технічний
секретаріат складає та, відповідно, поновлює перелік затвердженого
обладнання, яке може бути потрібним для вищезазначених цілей, а
також правила щодо використання цього обладнання, які повинні
відповідати цьому Додатку. При розробці переліку затвердженого
обладнання та таких правил Технічний секретаріат забезпечує повний
облік факторів безпеки по всіх категоріях об'єктів, на яких може
використовуватись таке обладнання. Перелік затвердженого
обладнання розглядається та затверджується Конференцією відповідно
до пункту 21 i) статті VIII. 28. Це обладнання знаходиться у віданні Технічного
секретаріату та відбирається, калібрується і затверджується
Технічним секретаріатом. Технічний секретаріат у міру можливості
вибирає таке обладнання, яке призначене саме для конкретного виду
потрібної інспекції. Відібране та затверджене обладнання
забезпечується спеціальним захистом від несанкціонованої зміни. 29. Держава-учасниця, що інспектується, має право, без шкоди
для встановлених строків, у присутності членів інспекційної групи
проводити огляд обладнання у пункті в'їзду, тобто перевіряти
характер обладнання, яке ввозиться на територію держави-учасниці,
що інспектується, або держави, що приймає, або яке вивозиться з
неї. Для полегшення такої ідентифікації Технічний секретаріат
додає документи та пристрої, які свідчать, що це обладнання
відібрано ним та затверджене. Огляд обладнання також підтверджує
спосіб, що задовольняє державу-учасницю, яка інспектується, що
це обладнання відповідає опису затвердженого обладнання для
конкретного виду інспекції. Держава-учасниця, що інспектується,
може затримати обладнання, яке не відповідає цьому опису, або
обладнання, яке не має вищезгаданих ідентифікуючих його документів
та пристроїв. Процедури огляду обладнання розглядаються та
затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII. 30. У тих випадках, коли інспекційна група вважає необхідним
використовувати обладнання, яке наявне на місці, що не належить
Технічному секретаріату, та просить державу-учасницю, що
інспектується, надати групі можливості використовувати це
обладнання, держава-учасниця, що інспектується, у міру можливості,
задовольняє це прохання.
D. Передінспекційна діяльність
Повідомлення
31. Генеральний директор повідомляє державу-учасницю про свій
намір провести інспекцію до запланованого прибуття інспекційної
групи до пункту в'їзду та у межах встановлених строків, якщо такі
передбачені. 32. Повідомлення, надіслані Генеральним директором, містять
таку інформацію: a) вид інспекції; b) пункт в'їзду; c) дату та розрахунковий час прибуття до пункту в'їзду; d) спосіб прибуття до пункту в'їзду; e) місце, яке підлягає інспекції; f) прізвища інспекторів та помічників інспекторів; g) у відповідних випадках, дозвіл на використання літака для
спецрейсів. 33. Держава-учасниця, що інспектується, підтверджує одержання
повідомлення Технічного секретаріату про намір провести інспекцію
не пізніше ніж через одну годину після одержання такого
повідомлення. 34. У випадку інспекції об'єкта держави-учасниці, який
розташований на території іншої держави-учасниці, обидві
держави-учасниці повідомляються одночасно відповідно до пунктів 31
та 32.
В'їзд на територію держави-учасниці, що інспектується, або
держави що приймає, та проїзд до місця інспекції
35. Повідомлена про прибуття інспекційної групи
держава-учасниця, що інспектується, або держава-учасниця, що
приймає, забезпечує її негайний в'їзд на територію та шляхом
супроводження всередині країни або іншими способами робить все від
неї залежне для забезпечення безпечної доставки інспекційної групи
та її обладнання і матеріалів з пункту її в'їзду до місця (місць)
інспекції та пункту виїзду. 36. Держава-учасниця, що інспектується, або держава-учасниця,
що приймає, у міру необхідності, допомагає інспекційній групі
прибути до місця інспекції не пізніше ніж через 12 годин після
прибуття до пункту в'їзду.
Передінспекційний інструктаж
37. Після прибуття на місце інспекції та до початку інспекції
представники об'єкта інструктують інспекційну групу,
використовуючи карти та іншу відповідну документацію про об'єкт,
про діяльність, яка проводиться на ньому, заходи безпеки,
адміністративні заходи та заходи з матеріально-технічного
забезпечення, які необхідні для інспекції. Час, який витрачається
на інструктаж, обмежується необхідним мінімумом та у будь-якому
випадку не перевищує трьох годин.
E. Проведення інспекцій
Загальні правила
38. Члени інспекційної групи виконують свої функції у
відповідності до положень цієї Конвенції, а також за правилами,
які встановлені Генеральним директором, та угодами з об'єкта, які
укладаються між державами-учасницями та Організацією. 39. Інспекційна група суворо дотримується інспекційного
мандату, наданого Генеральним директором. Вона утримується від
діяльності, яка виходить за рамки цього мандату. 40. Діяльність інспекційної групи організується таким чином,
щоб забезпечити своєчасне та ефективне здійснення нею своїх
функцій та заподіяти якомога менше незручностей державі-учасниці,
що інспектується, або приймаючій державі, та перешкод об'єкта або
ділянці, що інспектується. Інспекційна група уникає створення
небажаних перешкод або затримок у функціонуванні об'єкта та уникає
дій, які зачіпають його безпеку. Зокрема, інспекційна група не
експлуатує будь-який об'єкт. Якщо інспектори вважають, що для
виконання їх мандату необхідно провести на об'єкті конкретні
операції, вони звертаються з проханням провести такі операції
призначеного представника об'єкта, що інспектується. У міру
можливості, представник виконує це прохання. 41. Виконуючи свої зобов'язання на території
держави-учасниці, що інспектується, або держави, що приймає, члени
інспекційної групи, якщо про це просить держава-учасниця, що
інспектується, супроводжуються представниками держави-учасниці, що
інспектується, однак це не повинно створювати затримок або інших
перешкод для інспекційної групи при виконанні нею своїх функцій. 42. Докладні процедури проведення інспекцій розробляються
Технічним секретаріатом для внесення у Посібник з проведення
інспекцій з урахуванням основних принципів, які підлягають
розгляду та затвердженню Конференцією відповідно до пункту 21 i)
статті VIII.
Безпека
43. При проведенні своєї діяльності інспектори та помічники
інспекторів дотримуються встановлених на місці інспекції правил
безпеки, включно з правилами щодо захисту контрольованих зон
усередині об'єкта та особистої безпеки. Для виконання цих вимог
Конференцією відповідно до пункту 21 i) статті VIII розглядаються
та затверджуються відповідні докладні процедури.
Зв'язок
44. Інспектори мають право протягом усього періоду
перебування у країні підтримувати зв'язок із штаб-квартирою
Технічного секретаріату. З цією метою вони можуть використовувати
своє особисте, належним чином атестоване, затверджене обладнання
та можуть просити державу-учасницю, що інспектується, або
державу-учасницю, що приймає, надати їм доступ до інших засобів
дальнього зв'язку. Інспекційна група має право використовувати
свою особисту систему двостороннього радіозв'язку між персоналом,
який патрулює периметр, та іншими членами інспекційної групи.
Права інспекційної групи та держави-учасниці, що
інспектується
45. Інспекційна група, згідно з відповідними статтями та
додатками цієї Конвенції, а також угодами з об'єкта та процедур,
які викладені у Посібнику з проведення інспекцій, має право на
безперешкодний доступ до місця інспекції. Предмети, що підлягають
інспекції, вибираються інспекторами. 46. Інспектори мають право опитувати будь-який персонал
об'єкта у присутності представників держави-учасниці, що
інспектується, з метою встановлення відповідних фактів. Інспектори
роблять запити тільки на такі відомості та дані, які необхідні для
проведення інспекції, і держава-учасниця, що інспектується, надає
цю інформацію після відповідного прохання. Держава-учасниця, що
інспектується, має право відхиляти питання, які задаються
персоналу об'єкта, якщо ці питання вважаються такими, що не мають
відношення до інспекції. Якщо керівник інспекційної групи
заперечує та заявляє про їх доречність, то ці питання у письмовому
виді надаються державі-учасниці, що інспектується, для відповіді.
Інспекційна група може зафіксувати будь-яку відмову дати дозвіл на
проведення опитувань або не допустити відповіді на питання та
надати роз'яснення у тій частині доповіді про інспекцію, яка
стосується співробітництва з боку держави-учасниці, що
інспектується. 47. Інспектори мають право обстежувати документацію та
записи, які, як вони вважають, мають відношення до виконання їх
завдання. 48. Інспектори мають право отримати фотознімки, які за їх
проханням виконуються представниками держави-учасниці, що
інспектується або об'єкта, що інспектується. Забезпечується
можливість для виробництва моментальних фотознімків. Інспекційна
група визначає, чи відповідають фотознімки її проханню, а якщо ні,
то робляться повторні фотознімки. Інспекційна група та
держава-учасниця, що інспектується, зберігають по одній копії
кожного фотознімка. 49. Представники держави-учасниці, що інспектується, мають
право спостерігати за всією діяльністю з перевірки, яка
здійснюється інспекційною групою. 50. Держава-учасниця, що інспектується, одержує за її
проханням копії зібраних Технічним секретаріатом інформації та
даних про її об'єкт(и). 51. Інспектори мають право робити запити про роз'яснення у
зв'язку з неясностями, які виникають у ході інспекції. Такі запити
проводяться негайно через представника держави-учасниці, що
інспектується. У ході інспекції представник держави-учасниці, що
інспектується, надає інспекційній групі роз'яснення, необхідні для
усунення неясності. У тому випадку, якщо питання відносно предмета
або будови, яка знаходиться у межах місця інспекції, лишаються
невирішеними, цей предмет або будова за відповідним проханням
фотографується з метою визначення його характеру та призначення.
Якщо у ході інспекції усунути неясність не вдається, то інспектори
негайно повідомляють Технічний секретаріат. У доповіді про
інспекцію інспектори віддзеркалюють будь-яке таке невирішене
питання, викладають відповідні пояснення та надають копії
будь-яких фотознімків.
Відбір, обробка та аналіз проб
52. Представники держави-учасниці, що інспектується, або
об'єкта, що інспектується, за проханням інспекційної групи
здійснюють відбір проб у присутності інспекторів. У тому випадку,
якщо це раніше узгоджено з представниками держави-учасниці, що
інспектується, або об'єкта, що інспектується, інспекційна група
може робити відбір проб самостійно. 53. У міру можливості аналіз проб проводиться на місці.
Інспекційна група має право проводити аналіз проб на місці з
використанням доставленого групою затвердженого обладнання. На
прохання інспекційної групи держава-учасниця, що інспектується,
відповідно до узгоджених процедур, надає допомогу в аналізі проб
на місці. Як альтернативний варіант інспекційна група може просити
про проведення відповідного аналізу на місці у її присутності. 54. Держава-учасниця, що інспектується, має право зберігати
частини усіх відібраних проб або одержувати дублікати проб та бути
присутньою при проведенні аналізу проб на місці. 55. Інспекційна група, якщо вона вважатиме це за необхідне,
передає проби на аналіз за межами об'єкта у лабораторіях, які
визначені Організацією. 56. Генеральний директор несе основну відповідальність за
безпеку, цілісність та зберігання проб, а також за забезпечення
захисту конфіденційності проб, які передаються на аналіз за межами
об'єкта. Генеральний директор здійснює це відповідно до процедур,
які належать до розгляду та затвердження Конференцією відповідно
до пункту 21 i) статті VIII для включення у Посібник з проведення
інспекції. Генеральний директор: a) встановлює суворий режим, який регулює відбір, обробку,
транспортування та аналіз проб; b) атестує лабораторії, призначені для проведення різних
видів аналізу; c) здійснює нагляд за стандартизацією обладнання та процедур
у цих визначених лабораторіях, а також мобільного аналітичного
обладнання та процедур, і контролює стандарти контролю якості та
загальні стандарти у зв'язку з атестацією цих лабораторій,
мобільного обладнання та процедур; та d) із призначених лабораторій вибирає лабораторії, які будуть
виконувати аналітичні або інші функції у зв'язку з проведенням
конкретних розслідувань. 57. При проведенні аналізу за межами об'єкта проби
аналізуються, принаймні, у двох визначених лабораторіях. Технічний
секретаріат забезпечує оперативну обробку аналізу. Технічний
секретаріат веде облік проб, при цьому будь-які невикористані
проби або їх частини повертаються до Технічного секретаріату. 58. Технічний секретаріат узагальнює результати лабораторного
аналізу проб, які мають відношення до дотримання цієї Конвенції,
та включає їх до кінцевої доповіді про інспекцію. Технічний
секретаріат включає у доповідь докладну інформацію стосовно
обладнання та методики, які використовуються визначеними
лабораторіями.
Збільшення тривалості інспекції
59. Строки інспекції можуть бути збільшені за домовленістю з
представником держави-учасниці, що інспектується.
Підсумкова нарада
60. По завершенні інспекції інспекційна група зустрічається з
представниками держави-учасниці, що інспектується, та персоналом,
відповідальним за місце інспекції, з метою розгляду попередніх
висновків інспекційної групи та усунення будь-яких неясностей.
Інспекційна група передає представникам держави-учасниці, що
інспектується, свої попередні висновки, викладені у письмовому
вигляді за стандартним форматом, а також перелік будь-яких проб та
копії зібраних письмових свідчень і даних та інші матеріали, які
належать до вивозу за межі об'єкта. Цей документ підписується
керівником інспекційної групи. На знак того, що він ознайомився із
змістом документа, представник держави-учасниці, що інспектується,
також підписує цей документ. Ця нарада завершується не пізніше ніж
через 24 години після завершення інспекції.
F. Від'їзд
61. Після завершення післяінспекційних процедур інспекційна
група якомога швидше залишає територію держави-учасниці, що
інспектується, або держави, що приймає.
G. Доповіді
62. Не пізніше ніж через 10 днів після інспекції інспектори
мають підготувати остаточну фактологічну доповідь про проведену
ними діяльність та про свої висновки. У ній містяться тільки
факти, які мають відношення до дотримання цієї Конвенції, як це
передбачено мандатом на інспекцію. У доповіді також наводиться
інформація про те, як держава-учасниця, що інспектується,
співробітничала з інспекційною групою. До доповіді може додаватися
виклад особливих точок зору інспекторів. Доповідь вважається
конфіденційною. 63. Остаточна доповідь невідкладно подається
державі-учасниці, що інспектується. До доповіді додаються будь-які
письмові зауваження, які можуть бути одразу ж зроблені
державою-учасницею, що інспектується, у зв'язку з висновками, які
містяться в ній. Остаточна доповідь разом з зауваженнями, які
додаються до неї, зроблені державою-учасницею, що інспектується,
подається Генеральному директору не пізніше ніж через 30 днів
після інспекції. 64. При наявності у доповіді неясностей або у разі
невідповідності рівня співробітництва між Національним органом та
інспекторами рівню, який вимагається, Генеральний директор
звертається до держави-учасниці за роз'ясненнями. 65. Якщо не вдається усунути невизначеності або якщо
встановлені факти за своїм характером дозволяють припустити
невиконання зобов'язань за цією Конвенцією, Генеральний директор
негайно інформує Виконавчу раду.
Н. Застосування загальних положень
66. Положення цієї частини застосовуються до усіх інспекцій,
які проводяться відповідно до цієї Конвенції, за винятком тих
випадків, коли положення цієї частини відрізняються від положень,
які викладені для специфічних видів інспекцій у частинах III-XI
цього Додатка, причому у цьому випадку переважну силу мають
останні положення.
Частина III
Загальні положення, які стосуються заходів
перевірки згідно з статтями IV, V та пункту 3 статті VI
A. Первісні інспекції та угоди з об'єкта
1. Кожний оголошений об'єкт, який підлягає інспекції на місці
згідно зі статтями IV та V та пункту 3 статті VI, приймає первісну
інспекцію одразу ж після декларування об'єкта. Мета цієї інспекції
об'єкта полягає у перевірці наданої інформації, в отриманні
будь-якої додаткової інформації, необхідної для планування
майбутньої діяльності з перевірки на об'єкті, включаючи інспекції
на місці та безперервний нагляд за допомогою приладів,
встановлених на місці, та у проведенні роботи над угодами з
об'єкта. 2. Держави-учасниці забезпечують, щоб у встановлені строки
після набрання для них цією Конвенцією чинності Технічний
секретаріат міг провести на усіх об'єктах перевірку декларацій та
почати здійснення заходів систематичної перевірки. 3. Кожна держава-учасниця укладає з Організацією угоду з
об'єкта для кожного оголошеного та такого, що підлягає інспекції
на місці об'єкта, відповідно до статей IV та V та пункту 3 статті
VI. 4. Угоди з об'єкта укладаються не пізніше ніж через 180 днів
після набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці або
після першого декларування об'єкта, за винятком об'єктів зі
знищення хімічної зброї, до яких застосовуються пункти 5-7. 5. У випадку об'єкта по знищенню хімічної зброї, який починає
функціонувати більше ніж через один рік після набрання чинності
цією Конвенцією для держави-учасниці, угода з об'єкта укладається
не раніше ніж за 180 днів до початку функціонування цього об'єкта. 6. У випадку об'єкта по знищенню хімічної зброї, який
функціонує під час набрання чинності цією Конвенцією для
держави-учасниці або який починає функціонувати не пізніше ніж
через один рік після цього, угода з об'єкта складається не пізніше
ніж через 210 днів після набрання чинності цією Конвенцією для
держави-учасниці, за винятком тих випадків, коли Виконавча рада
може вирішити, що достатньо перехідних заходів з перевірки, які
затверджуються відповідно до пункту 51 частини IV A) цього Додатка
та які включають перехідну угоду з об'єкта, положення з перевірки
шляхом інспекції на місці та нагляд за допомогою приладів, які
встановлюються на місці, а також строки здійснення цих заходів. 7. У випадку об'єкта, зазначеного у пункті 6, який припинить
свою діяльність не пізніше ніж через два роки після набрання
чинності цією Конвенцією для держави-учасниці, Виконавча рада може
вирішити, що достатньо перехідних заходів з перевірки, які
затверджуються відповідно до пункту 51 частини IV A) цього Додатка
та які включають перехідну угоду з об'єкта, положення з перевірки
шляхом інспекції на місці та нагляду за допомогою приладів, які
встановлюються на місці, а також строки здійснення цих заходів. 8. Угоди з об'єкта укладаються на основі зразків цих угод та
містять докладні положення, що регулюють проведення інспекцій на
кожному об'єкті. Типові угоди містять положення, які дозволяють
враховувати майбутні технічні досягнення, та розглядаються і
затверджуються Коференцією відповідно до пункту 21 i) статті VIII. 9. Технічний секретаріат може зберігати у кожному місці
опечатаний контейнер для фотокарток, планів та іншої інформації,
до яких він може побажати звернутися у ході наступних інспекцій.
B. Постійні процедури
10. У тих випадках, коли це може застосовуватись, Технічний
секретаріат має право на встановлення та використання приладів та
систем безперервного нагляду та пломб згідно з відповідними
положеннями цієї Конвенції та угод з об'єкта між
державами-учасницями та Організацією. 11. Держава-учасниця, що інспектується, відповідно до
узгоджених процедур, має право обстежувати будь-який прилад, що
використовується або встановлюється інспекційною групою, та
забезпечувати його апробування у присутності представників
держави-учасниці, що інспектується. Інспекційна група має право
використовувати прилади, встановлені державою-учасницею, що
інспектується, для власного нагляду за технологічним процесом
знищення хімічної зброї. З цією метою інспекційна група має право
обстежувати ті прилади, які вона має намір використовувати для
цілей перевірки знищення хімічної зброї, та забезпечувати їх
апробування у своїй присутності. 12. Держава-учасниця, що інспектується, здійснює необхідну
підготовку та підтримку для встановлення приладів та систем
безперервного нагляду. 13. У цілях здійснення пунктів 11 та 12 Конференція розглядає
та затверджує, згідно з пунктом 21 i) статті VIII, відповідні
докладні процедури. 14. Держава-учасниця, що інспектується, негайно повідомляє
Технічний секретаріат у тому випадку, якщо на об'єкті, де
встановлені контрольні прилади, відбувається або може відбутися
будь-яка подія, яка може вплинути на систему нагляду.
Держава-учасниця, що інспектується, координує наступні дії з
Технічним секретаріатом, з тим щоб поновити функціонування системи
нагляду та, у випадку необхідності, якомога швидше вжити проміжних
заходів. 15. Під час проведення кожної інспекції інспекційна група
перевіряє правильність функціонування системи нагляду та
цілісність встановлених пломб. Крім того, можуть бути потрібними
відвідування для обслуговування системи нагляду з метою здійснення
будь-якого необхідного обслуговування або заміни обладнання або
необхідного коригування захвату системи нагляду. 16. Якщо система нагляду свідчить про будь-яке відхилення,
Технічний секретаріат негайно вживає заходів, з тим щоб
встановити, чи є це результатом технічної неполадки чи діяльності
на об'єкті. Якщо після такого вивчення проблема лишається
невирішеною, Технічний секретаріат негайно встановлює фактичну
ситуацію, у тому числі шляхом негайного проведення, у разі
необхідності, інспекції або відвідування об'єкта на місці.
Технічний секретаріат повідомляє про будь-яку таку проблему одразу
ж після її виявлення державу-учасницю, що інспектується, яка надає
допомогу в її вирішенні.
C. Передінспекційна діяльність
17. Держава-учасниця, що інспектується, за винятком випадків,
зазначених у пункті 18, отримує повідомлення про інспекції не
менше ніж за 24 години до запланованого прибуття інспекційної
групи до пункту в'їзду. 18. Держава-учасниця, що інспектується, отримує повідомлення
про первісні інспекції не менше ніж за 72 години до розрахункового
часу прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду.
Частина IV (A)
Знищення хімічної зброї та його перевірка
відповідно до статті IV
A. Декларації
Хімічна зброя
1. Декларація державою-учасницею про наявність у неї хімічної
зброї відповідно до пункту 1 (a) ii) статті III охоплює наступне: a) загальну кількість кожного декларованого хімікату; b) точне місцезнаходження кожного об'єкта по зберіганню
хімічної зброї з зазначенням: i) найменування; ii) географічних координат; і iii) детальної схеми місця, включаючи план-карту із
зазначенням його меж та місцезнаходження всередині об'єкта
бункерів/майданчиків для зберігання; c) докладний інвентарний перелік з кожного об'єкта по
зберіганню хімічної зброї з зазначенням: i) хімікатів, які підпадають під визначення хімічної зброї у
відповідності до статті II; ii) неспоряджених боєприпасів, підзарядів, пристроїв та
обладнання, які підпадають під визначення хімічної зброї; iii) обладнання, спеціально призначеного для використання
безпосередньо у зв'язку із застосуванням боєприпасів, підзарядів,
пристроїв чи обладнання, вказаних у підпункті ii); iv) хімікатів, спеціально призначених для використання
безпосередньо в зв'язку з застосуванням боєприпасів, підзарядів,
пристроїв чи обладнання, вказаних у підпункті ii). 2. Для декларування хімікатів, які згадані у пункті 1 c) i),
застосовується наступне: a) хімікати декларуються у відповідності до списків,
наведених у Додатку з хімікатів; b) стосовно хімікатів, які не включені до списків, вміщених у
Додатку з хімікатів, подається інформація, яка вимагається для
можливого віднесення хімікату до відповідного списку, включаючи
дані про токсичність чистої сполуки. Для прекурсорів зазначаються
токсичність та характер основного кінцевого продукту (продуктів)
реакції; c) хімікати ідентифікуються за хімічною назвою відповідно до
діючої номенклатури Міжнародного союзу чистої та прикладної хімії
(ІЮПАК), структурної формули та реєстраційного номера за "Кемікл
абстрактс сервіс", якщо такий присвоєно. Для прекурсорів
зазначаються токсичність та характер основного кінцевого продукту
(продуктів) реакції; d) у випадку сумішей, які складаються з двох або більше
хімікатів, ідентифікується кожний хімікат та зазначається
процентна доля кожного з хімікатів, причому такі суміші
оголошуються за категорією, до якої належить найбільш токсичний
хімікат. Якщо компонент бінарної хімічної зброї складається з
суміші двох або більше хімікатів, то ідентифікується кожний
хімікат та зазначається процентна доля кожного з хімікатів; e) бінарна хімічна зброя декларується виходячи з відповідного
кінцевого продукту у рамках категорій хімічної зброї, які
зазначені у пункті 16. Для кожного виду бінарного хімічного
боєприпасу/пристрою подається наступна додаткова інформація: i) хімічна назва токсичного кінцевого продукту; ii) хімічний склад та кількість кожного компоненту; iii) фактичне вагове співвідношення між компонентами; iv) який компонент розглядається як ключовий компонент; v) запланована кількість токсичного кінцевого продукту,
розрахована за стехіометричною основою, виходячи з ключового
компоненту при умові 100-процентного виходу. Оголошена кількість
(в тоннах) ключового компоненту, призначена для конкретного
токсичного кінцевого продукту, розглядається як еквівалент
кількості (у тоннах) цього токсичного кінцевого продукту, що
розраховується на стехіометричній основі за умови 100-процентного
виходу; f) для багатокомпонентної хімічної зброї декларація
аналогічна декларації, передбаченій для бінарної хімічної зброї; g) щодо кожного хімікату оголошується форма зберігання, тобто
боєприпаси, підзаряди, пристрої, обладнання або ємкості та інші
контейнери. Для кожної форми зберігання зазначається наступне: i) вид; ii) розмір або калібр; iii) кількість одиниць; та iv) номінальна вага хімічного спорядження на одиницю; h) для кожного хімікату оголошується наявна загальна вага на
об'єкті зі зберігання; i) крім того, для хімікатів, які зберігаються у ємностях,
оголошується чистота в процентах, якщо така відома. 3. За кожним видом неспоряджених боєприпасів, підзарядів,
пристроїв або обладнання, зазначених у пункті 1 c) ii), інформація
включає наступне: a) кількість одиниць; b) номінальний об'єм спорядження на одиницю; c) передбачуване хімічне спорядження.
Декларації хімічної зброї згідно з пунктом 1 a) iii) статті
III
4. Декларації щодо хімічної зброї відповідно до пункту 1 a)
iii) статті III включають всю інформацію, яка зазначена вище у
пунктах 1-3. Держава-учасниця, на території якої знаходиться
хімічна зброя, несе відповідальність за досягнення відповідних
домовленостей з іншою державою, з тим щоб забезпечити подання
декларацій. Якщо держава-учасниця, на території якої знаходиться
хімічна зброя, не в змозі виконати свої зобов'язання за даним
пунктом, то вона вказує відповідні причини.
Декларації минулих передач та одержань
5. Держава-учасниця, яка передала або одержала хімічну зброю
з 1 січня 1946 року, оголошує ці передачі або одержання згідно з
пунктом 1 a) iv) статті III, якщо передана або одержана кількість
становить більше 1 тонни на хімікат у рік в ємкостях та/або у виді
боєприпасів. Така декларація робиться відповідно до інвентарної
схеми, зазначеної у пунктах 1 та 2. В цій декларації також
зазначаються країни-постачальники та країни-одержувачі, дати
передач або одержань та, якомога точніше, нинішнє місцезнаходження
переданих предметів. Якщо у наявності мається не вся передбачена
інформація щодо передач або одержання хімічної зброї за період з 1
січня 1946 року по 1 січня 1970 року, держава-учасниця проголошує
будь-яку наявну у неї інформацію та надає пояснення відносно того,
чому вона не може надати повну декларацію.
Надання загального плану знищення хімічної зброї
6. У загальному плані знищення хімічної зброї, який подається
відповідно до пункту 1 a) v) статті III, подається огляд всієї
національної програми держави-учасниці щодо знищення хімічної
зброї та наводиться інформація про зусилля держави-учасниці по
виконанню вимог щодо знищення, які містяться в цій Конвенції. У
цьому плані зазначаються: a) загальний графік знищення з зазначенням видів та
приблизної кількості хімічної зброї, які плануються для знищення
протягом кожного щорічного періоду знищення по кожному існуючому
об'єкту по знищенню хімічної зброї та, по можливості, по кожному
планованому об'єкту із знищення хімічної зброї; b) кількість існуючих або планованих об'єктів із знищення
хімічної зброї, які будуть діяти у період знищення: i) назва та місцезнаходження; та ii) види та приблизна кількість хімічної зброї, а також вид
(наприклад ОР нервово-паралітичної дії або ОР шкірянонаривної дії)
та приблизна кількість хімічного спорядження, що підлягає
знищенню; c) для кожного із існуючих чи планованих об'єктів із знищення
хімічної зброї; d) плани та програми підготовки персоналу до експлуатації
об'єктів із знищення; e) національні стандарти щодо безпеки та викидів, яким
повинні відповідати об'єкти по знищенню; f) інформація про розробку нових методів знищення хімічної
зброї та про удосконалення існуючих методів; g) кошторис витрат по знищенню хімічної зброї; та h) будь-які проблеми, які могли б несприятливо відбитися на
національній програмі знищення.
В. Заходи по блокуванню об'єкта по зберіганню
та підготовка об'єкта по зберіганню
7. Не пізніше ніж при поданні свого оголошення хімічної зброї
держава-учасниця вживає таких заходів, які вона вважає доцільними,
для блокування своїх об'єктів по зберіганню та запобігає
будь-якому пересуванню своєї хімічної зброї з об'єктів, за
винятком її вивезення для знищення. 8. Держава-учасниця забезпечує такий спосіб розміщення
хімічної зброї на своїх об'єктах по зберіганню, який забезпечує
безперешкодний доступ для цілей перевірки відповідно до пунктів
37-49. 9. Поки об'єкт по зберіганню лишається закритим для
будь-якого пересування хімічної зброї з об'єкта, за винятком її
вивезення для знищення, держава-учасниця може продовжувати на
об'єкті стандартну діяльність по обслуговуванню, виключаючи
стандартне обслуговування хімічної зброї; нагляд за безпекою та
діяльність у зв'язку з фізичним захистом; а також підготовку
хімічної зброї до знищення. 10. До числа заходів по обслуговуванню хімічної зброї не
відноситься наступне: a) заміна отруйної речовини або корпусів боєприпасів; b) зміна первісних характеристик боєприпасів або їх частин чи
компонентів. 11. Всі заходи по обслуговуванню підлягають нагляду з боку
Технічного секретаріату.
C. Знищення
Принципи та методи знищення хімічної зброї
12. "Знищення хімічної зброї" означає процес по суті
необоротного перетворення хімікатів у стан, непридатний для
виробництва хімічної зброї, який необоротно робить непридатними
для використання боєприпаси та інші пристрої як такі. 13. Кожна держава-учасниця визначає, яким способом вона буде
знищувати хімічну зброю, однак для цього не можуть бути
використані наступні способи: затоплення у будь-яких водоймах,
захоронення у землі або спалення на відкритому повітрі. Вона
знищує хімічну зброю тільки на спеціально виділених та відповідним
чином сконструйованих та обладнаних об'єктах. 14. Кожна держава-учасниця забезпечує, щоб її об'єкти по
знищенню хімічної зброї споруджувались та експлуатувались таким
чином, щоб забезпечити можливість знищення хімічної зброї; а також
щоб забезпечити можливість перевірки процесу знищення відповідно
до положень цієї Конвенції.
Порядок знищення
15. Порядок знищення хімічної зброї базується на
зобов'язаннях, які зазначені в статті I та інших статтях,
включаючи зобов'язання щодо систематичної перевірки на місці. Він
враховує зацікавленість держав-учасниць у тому, щоб рівень безпеки
в період знищення не зменшувався, в зміцненні довіри на
початковому етапі стадії знищення, в поступовому накопиченні
досвіду у ході знищення хімічної зброї та застосовності незалежно
від фактичного складу запасів та вибраних методів знищення
хімічної зброї. Порядок знищення базується на принципі
вирівнювання. 16. Для цілей знищення хімічна зброя, яка оголошується кожною
державою-учасницею, поділяється на три категорії.
Категорія 1: Хімічна зброя на основі хімікатів Списку 1 та її
частини та компоненти;
Категорія 2: Хімічна зброя на основі усіх інших хімікатів та
її частини та компоненти;
Категорія 3: Неспоряджені боєприпаси та пристрої, а також
обладнання, спеціально призначене для використання безпосередньо у
зв'язку з застосуванням хімічної зброї.
17. Держава-учасниця: a) починає знищення хімічної зброї категорії 1 не пізніше ніж
через два роки після набрання для неї чинності цією Конвенцією та
завершує знищення не пізніше ніж через 10 років після набрання
чинності цією Конвенцією. Держава-учасниця знищує хімічну зброю відповідно до наступних
строків знищення: i) Етап 1: не пізніше ніж через два роки після набрання
чинності цією Конвенцією завершується апробування його першого
об'єкта по знищенню. Не пізніше ніж через три роки після набрання
чинності цією Конвенцією знищується не менше одного відсотка
хімічної зброї категорії 1; ii) Етап 2: не пізніше ніж через п'ять років після набрання
чинності цією Конвенцією знищується не менш 20 відсотків хімічної
зброї категорії 1; iii) Етап 3: не пізніше ніж через сім років після набрання
чинності цією Конвенцією знищується не менш 45 процентів хімічної
зброї категорії 1; iv) Етап 4: не пізніше ніж через десять років після набрання
чинності цією Конвенцією знищується вся хімічна зброя категорії 1; b) починає знищення хімічної зброї категорії 2 не пізніше ніж
через один рік після набрання для неї чинності цією Конвенцією та
завершує знищення не пізніше ніж через п'ять років після набрання
чинності цією Конвенцією. Хімічна зброя категорії 2 знищується
рівними щорічними зростаючими кількостями протягом усього періоду
знищення. Величиною порівняння для такої зброї є вага хімікатів у
рамках категорії 2; та c) починає знищення хімічної зброї категорії 3 не пізніше ніж
через один рік після набрання для неї чинності цією Конвенцією та
завершує знищення не пізніше ніж через п'ять років після набрання
чинності цією Конвенцією. Хімічна зброя категорії 3 знищується
рівними щорічними зростаючими кількостями протягом усього періоду
знищення. Величиною, на основі якої порівнюються неспоряджені
боєприпаси та пристрої, є номінальний об'єм спорядження (метри
кубічні), для обладнання - кількість одиниць. 18. По відношенню до знищення бінарної хімічної зброї
застосовується наступне: a) для цілей порядку знищення оголошена кількість (в тоннах)
ключового компонента, призначена для конкретного токсичного
кінцевого продукту, розглядається як еквівалент кількості (в
тоннах) цього токсичного кінцевого продукту, який обчислюється на
стехіометричній основі виходячи з 100-процентного виходу; b) вимога про знищення даної кількості ключового компонента
тягне за собою вимогу про знищення відповідної кількості іншого
компонента, яка обчислюється на основі фактичного вагового
співвідношення компонентів бінарного хімічного боєприпасу/пристрою
відповідного типу; c) якщо на основі фактичного вагового співвідношення між
компонентами оголошується більша, ніж необхідна, кількість іншого
компонента, то знищення надлишку проводиться протягом перших двох
років після початку операцій по знищенню; d) у кінці кожного наступного року роботи держава-учасниця
може зберігати інший оголошений компонент у кількості, що
визначається на основі фактичного вагового співвідношення
компонентів бінарного хімічного боєприпасу/пристрою відповідного
типу. 19. Для багатокомпонентної хімічної зброї порядок знищення
аналогічний порядку знищення, який передбачений для бінарної
хімічної зброї.
Зміна проміжних строків знищення
20. Виконавча рада розглядає загальні плани знищення хімічної
зброї, які надаються відповідно до пункту 1 a) v) статті III та
згідно з пунктом 6, оцінює, зокрема, їх відповідність порядку
знищення, що викладений у пунктах 15 - 19. Виконавча рада
проводить консультації з будь-якою державою-учасницею, план якої
не відповідає такому порядку, з метою приведення цього плану у
таку відповідність. 21. Якщо держава-учасниця, з незалежних від неї виняткових
обставин, вважає, що вона не може вийти на рівень знищення, який
передбачається для етапу 1, етапу 2 чи етапу 3 порядку знищення
хімічної зброї категорії 1, то вона може запропонувати зміни до
цих рівнів. Така пропозиція повинна надаватись не пізніше ніж
через 120 днів після набрання чинності цією Конвенцією, та в ній
надається докладне пояснення підстав для такої пропозиції. 22. Кожна держава-учасниця вживає усіх необхідних заходів для
того, щоб забезпечити знищення хімічної зброї категорії 1
відповідно до передбачених у пункті 17 a) строків знищення,
зміненими згідно з пунктом 21. Однак, якщо держава-учасниця
вважає, що вона буде не в змозі забезпечити знищення процентної
частки хімічної зброї категорії 1, що вимагається до проміжного
строку знищення, вона може просити Виконавчу раду рекомендувати
Конференції надати відстрочку у зв'язку з її зобов'язанням щодо
дотримання цього строку. Таке прохання повинно подаватись не менш
ніж за 180 днів до проміжного строку знищення та містити докладне
пояснення підстав для такого прохання та плани держави-учасниці, з
тим щоб гарантувати, що вона буде у змозі виконати своє
зобов'язання щодо дотримання наступного проміжного строку
знищення. 23. У випадку надання відстрочки держава-учасниця все ж несе
зобов'язання дотримуватись сукупних вимог по знищенню,
передбачених на наступний строк знищення. Відстрочки, що надаються
згідно з цим розділом, ніяким чином не змінюють зобов'язання
держави-учасниці знищити всю хімічну зброю категорії 1 не пізніше
ніж через 10 років після набрання чинності цією Конвенцією.
Продовження строку для завершення знищення
24. Якщо держава-учасниця вважає, що вона буде не в змозі
забезпечити знищення всієї хімічної зброї категорії 1 не пізніше
ніж через 10 років після набрання чинності цією Конвенцією, вона
може подати до Виконавчої ради прохання про продовження строку для
завершення знищення такої хімічної зброї. Таке прохання повинно
подаватися не пізніше ніж через дев'ять років після набрання
чинності цією Конвецією. 25. У цьому проханні викладається наступне: a) тривалість пропонованої відстрочки; b) докладне пояснення причин для пропонованої відстрочки; та c) докладний план знищення на період пропонованої відстрочки
та на частину початкового десятирічного періоду знищення, що
залишається. 26. Рішення з приводу такого прохання приймається
Конференцією на її наступній сесії за рекомендацією Виконавчої
ради. Будь-яка відстрочка зводиться до необхідного мінімуму, однак
строк завершення державою-учасницею свого знищення усієї хімічної
зброї ні в якому разі не перевищує 15 років після набрання
чинності цією Конвенцією. Виконавча рада визначає умови надання
відстрочки, включаючи конкретні заходи перевірки, які вона вважає
необхідними, а також конкретні дії, які повинні бути здійснені
державою-учасницею для подолання проблем, пов'язаних з її
програмою знищення. Витрати з перевірки в період відстрочки
розподіляються відповідно до пункту 16 статті IV. 27. При наданні відстрочки держава-учасниця вживає
відповідних заходів щодо дотримання всіх наступних строків. 28. Держава-учасниця продовжує надавати докладні щорічні
плани знищення відповідно до пункту 29 та щорічні доповіді про
знищення хімічної зброї категорії 1 відповідно до пункту 36 до
знищення усієї хімічної зброї категорії 1. Крім того, не пізніше
ніж до кінця кожних 90 днів періоду відстрочки держава-учасниця
подає Виконавчій раді звіт про свою діяльність по знищенню.
Виконавча рада оцінює здобутки на шляху до завершення знищення та
вживає необхідних заходів по документуванню цих здобутків. Вся
інформація, що стосується діяльності по знищенню в період
відстрочки, за відповідним проханням надається Виконавчою радою
державам-учасницям.
Докладні щорічні плани знищення
29. Докладні щорічні плани знищення подаються Технічному
секретаріату не менш ніж за 60 днів до початку кожного щорічного
періоду знищення згідно з пунктом 7 a) статті IV, і в них
вказується: a) кількість кожного конкретного виду хімічної зброї, що
підлягає знищенню на кожному об'єкті по знищенню, та заключні дати
завершення знищення кожного конкретного виду хімічної зброї; b) докладну схему розташування кожного об'єкта по знищенню
хімічної зброї та будь-які зміни до схем, які надані раніше; та c) докладний графік діяльності по кожному об'єкту по знищенню
хімічної зброї на наступний рік із зазначенням часу, який
необхідний для проектування, спорудження чи модифікацію об'єкта,
монтаж обладнання, перевірку обладнання та підготовку операторів,
на операції по знищенню кожного конкретного виду хімічної зброї, а
також запланованих періодів простою. 30. Держава-учасниця надає по кожному зі своїх об'єктів по
знищенню хімічної зброї докладну інформацію про об'єкт з метою
сприяння Технічному секретаріату у розробці попередніх процедур
інспекції для використання на об'єкті. 31. Докладна інформація про об'єкт по кожному об'єкту по
знищенню включає наступне: a) назву, адресу та місце знаходження; b) докладні схеми об'єкта з поясненнями; c) робочі схеми об'єкта, технологічні схеми та робочі схеми
трубопровідної обв'язки та оснащення розташування приладами; d) докладні технічні описи, включаючи робочі схеми та
специфікації приладів, обладнання, що необхідне для: вилучення
хімічного спорядження з боєприпасів, пристроїв та контейнерів;
тимчасового зберігання евакуйованого хімічного спорядження;
знищення отруйної речовини; та знищення боєприпасів, пристроїв та
контейнерів; e) докладні технічні описи процесу знищення, включаючи
швидкість руху матеріалів, температуру та тиск, а також проектну
ефективність знищення; f) проектну потужність по кожному конкретному виду хімічної
зброї; g) докладний опис продуктів знищення та методу їх остаточного
видалення; h) докладний технічний опис заходів щодо полегшення інспекцій
відповідно до цієї Конвенції; i) докладний опис будь-якої тимчасової площадки зберігання на
об'єкті по знищенню, яка буде використовуватись для доставки
хімічної зброї безпосередньо до об'єкта по знищенню, включно зі
схемами місця та об'єкта, а також інформацію про вмістимість
складів щодо кожного конкретного виду хімічної зброї, що підлягає
знищенню на об'єкті; j) докладний опис діючих на об'єкті заходів безпеки та
медично-санітарних заходів; k) докладний опис житлових та робочих приміщень для
інспекторів; та l) пропоновані заходи з міжнародної перевірки. 32. Держава-учасниця по кожному своєму об'єкту по знищенню
хімічної зброї надає інструкції по експлуатації підприємства,
правила техніки безпеки та плани медично-санітарного
обслуговування, інструкції по експлуатації лабораторій та
забезпеченню і контролю якості, а також одержані екологічні
ліцензії за умови, що вони не входять до складу раніше наданих
матеріалів. 33. Держава-учасниця негайно повідомляє Технічний секретаріат
про будь-які події, які могли б впливати на інспекційну діяльність
на її об'єктах по знищенню. 34. Строки надання інформації, яка зазначена у пунктах 30-32,
розглядаються та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21
i) статті VIII. 35. Після розгляду докладної інформації по об'єкту по
відношенню до кожного об'єкта по знищенню, Технічний секретаріат,
у випадку необхідності, вступає в консультації з відповідною
державою-учасницею, з тим щоб конструкція її об'єктів по знищенню
хімічної зброї гарантувала знищення хімічної зброї, з тим щоб
можна було б заздалегідь спланувати способи можливого застосування
заходів перевірки та забезпечити сумісність застосування заходів
перевірки з належною експлуатацією об'єкта і з тим, щоб
експлуатація об'єкта допускала відповідну перевірку.
Щорічні доповіді про знищення
36. Інформація відносно здійснення планів знищення хімічної
зброї надається Технічному секретаріату згідно з пунктом 7 b)
статті IV не пізніше ніж через 60 днів після закінчення кожного
щорічного періоду знищення, при цьому в ній вказуються фактичні
кількості хімічної зброї, яка знищена протягом минулого року на
кожному об'єкті по знищенню. У відповідних випадках слід вказувати
причини, що не дозволили досягти мети знищення.
D. Перевірка
Перевірка декларацій наявності хімічної зброї шляхом
інспекції на місці
37. Мета перевірки декларацій хімічної зброї полягає в тому,
що шляхом інспекції на місці підтвердити правильність відповідних
декларацій, які подані згідно зі статтею III. 38. Інспектори проводять таку перевірку негайно після подання
декларації. Вони, серед іншого, перевіряють кількість та характер
хімікатів, види та кількість боєприпасів, пристроїв та іншого
обладнання. 39. Для полегшення точності інвентаризації хімічної зброї на
кожному об'єкті по зберіганню інспектори використовують належним
чином узгоджені пломби, маркірування та інші процедури
інвентарного контролю. 40. У процесі інвентаризації інспектори встановлюють такі
узгоджені пломби, які можуть бути необхідні для того, щоб чітко
зафіксувати факти вивезення будь-яких запасів, а також забезпечити
блокування об'єкта по зберіганню у ході інвентаризації. Після
завершення інвентаризації такі пломби знімаються, якщо не
домовлено про інше.
Систематична перевірка об'єктів по зберіганню
41. Мета систематичної перевірки об'єктів по зберіганню
полягає у тому, щоб забезпечити неможливість будь-якого
невиявленого видалення хімічної зброї з таких об'єктів. 42. Систематична перевірка починається якомога скоріше після
подання декларації хімічної зброї та продовжується до повного
видалення всієї хімічної зброї з об'єкта по зберіганню. Вона
проводиться, відповідно до угод з об'єкта, у поєднанні з
інспекцією на місці та наглядом за допомогою приладів, які
встановлюються на місці. 43. Після вилучення з об'єкта по зберіганню усієї хімічної
зброї Технічний секретаріат підтверджує відповідну декларацію
держави-учасниці. Після такого підтвердження Технічний секретаріат
припиняє систематичну перевірку об'єкта по зберіганню та негайно
знімає будь-які вимірювальні прилади, які встановлені
інспекторами.
Інспекції та відвідування
44. Конкретний об'єкт по зберіганню, що підлягає інспекції,
вибирається Технічним секретаріатом таким чином, щоб виключити
точне визначення часу інспекції об'єкта. Основні принципи
визначення частоти систематичних інспекцій на місці розробляються
Технічним секретаріатом з урахуванням рекомендацій, які належать
до розгляду та затвердженню Конференцією згідно з пунктом 21 i)
статті VIII. 45. Технічний секретаріат повідомляє державу-учасницю, що
інспектується, про своє рішення провести інспекцію або
відвідування об'єкта по зберіганню за 48 годин до запланованого
прибуття інспекційної групи для систематичної інспекції або
відвідування. У випадку проведення інспекцій або відвідувань для
урегулювання термінових проблем цей період може бути скорочений.
Технічний секретаріат вказує мету інспекції або відвідування. 46. Держава-учасниця, що інспектується, здійснює будь-яку
необхідну підготовку до прибуття інспекторів та забезпечує їх
невідкладне перевезення з пункту в'їзду до об'єкта зі зберігання.
В Угоді з об'єкта зазначаються адміністративні процедури для
інспекторів. 47. Держава-учасниця, що інспектується, надає інспекційній
групі після її прибуття на об'єкт по зберіганню хімічної зброї з
метою проведення інспекції, наступні дані про об'єкт: a) кількість складських будівель та площадок зберігання; b) по кожній складській будівлі та площадці зберігання - вид
та ідентифікаційний номер або позначення з зазначенням на схемі
місця; та c) по кожній складській будівлі та площадці зберігання на
об'єкті - кількість одиниць кожного конкретного виду хімічної
зброї, а по відношенню до контейнерів, які не є компонентами
бінарних боєприпасів, - фактичну кількість хімічного спорядження у
кожному контейнері. 48. При проведенні інвентаризації у межах відведеного часу
інспектори мають право: a) використовувати будь-який з наступних методів інспекції; i) інвентарна перевірка усієї хімічної зброї, що
зберігається на об'єкті; ii) інвентарна перевірка усієї хімічної зброї, що
зберігається у конкретних будівлях або на конкретних площадках на
об'єкті, за вибором інспекторів; або iii) інвентарна перевірка усієї хімічної зброї, що
зберігається на об'єкті, одного або декількох конкретних видів за
вибором інспекторів; та b) звіряти усі предмети, що інвентаризуються, з узгодженими
обліковими документами. 49. Інспектори відповідно до угод з об'єкта: a) мають безперешкодний доступ до всіх частин об'єктів по
зберіганню, включаючи будь-які боєприпаси, пристрої, місткості або
інші контейнери, які знаходяться на них. При здійсненні своєї
діяльності інспектори дотримуються правил безпеки на об'єкті.
Предмети, які підлягають інспекції, вибираються інспекторами; та b) мають право у ході першої або будь-якої наступної
інспекції кожного об'єкта по зберіганню хімічної зброї визначати
боєприпаси, пристрої та контейнери, з яких повинні відбиратися
проби, та робити маркірування цих боєприпасів, пристроїв та
контейнерів особливою позначкою, що дозволяє виявити будь-яку
спробу видалити або змінити цю позначку. Відбір проб з
промаркірованого предмета здійснюється на об'єкті по зберіганню
хімічної зброї чи на об'єкті по знищенню хімічної зброї у
найкоротші практично можливі строки згідно з існуючими програмами
знищення, та у будь-якому випадку не пізніше ніж до завершення
операцій по знищенню.
Систематична перевірка знищення хімічної зброї
50. Мета перевірки знищення хімічної зброї полягає у
наступному: a) підтвердити характер та кількість запасів хімічної зброї,
які підлягають знищенню; та b) підтвердити, що ці запаси знищені. 51. Операції по знищенню хімічної зброї протягом перших 390
днів після набрання чинності цією Конвенцією регулюються
перехідними заходами з перевірки. Ці заходи включають перехідну
угоду з об'єкта, положення з перевірки шляхом інспекцій на місці
та нагляд за допомогою приладів, що встановлюються на місці, а
також строки здійснення цих заходів, узгоджуються між Організацією
та державою-учасницею, що інспектується. Ці заходи затверджуються
Виконавчою радою не пізніше ніж через 60 днів після набрання
чинності цією Конвенцією для держави-учасниці з урахуванням
рекомендацій Технічного секретаріату, які підготовлені на основі
оцінки докладної інформації з об'єкта, яка надається відповідно до
пункту 31, а також на основі відвідування об'єкта. Виконавча рада
на своїй першій сесії визначає основні принципи для таких
перехідних заходів з перевірки на основі рекомендацій, що
підлягають розгляду та затвердженню Конференцією відповідно до
пункту 21 i) статті VIII. Перехідні заходи з перевірки розраховані
на здійснення, протягом усього перехідного періоду, перевірки
знищення хімічної зброї відповідно до цілей, які викладені у
пункті 50, та на запобігання створенню перешкод для поточних
операцій із знищення. 52. Положення пунктів 53-61 застосовуються до операцій із
знищення хімічної зброї, які повинні початись не раніше ніж через
390 днів після набрання чинності цією Конвенцією. 53. На основі цієї Конвенції та докладної інформації про
об'єкт із знищення, а також залежно від кожного конкретного
випадку виходячи з досвіду попередніх інспекцій. Технічний
секретаріат готує проект плану інспекцій знищення хімічної зброї
на кожному об'єкті із знищення. Цей план складається та подається
на відгук державі-учасниці, що інспектується, не менше ніж за 270
днів до того, як на об'єкті починаються операції по знищенню
відповідно до цієї Конвенції. Будь-які розбіжності між Технічним
секретаріатом та державою-учасницею, що інспектується, повинні
урегульовуватись шляхом консультацій. Будь-яке невирішене питання
передається Виконавчій раді для вжиття відповідних заходів з метою
сприяння повному здійсненню цієї Конвенції. 54. Технічний секретаріат проводить первісне відвідування
кожного об'єкта із знищення хімічної зброї держави-учасниці, що
інспектується, не менш ніж за 240 днів до того, як кожний об'єкт
починає операції із знищення відповідно до цієї Конвенції, з тим
щоб одержати можливість ознайомитись з об'єктом та оцінити
адекватність плану інспекції. 55. У випадку наявності об'єкта, де вже почалися операції із
знищення хімічної зброї, від держави-учасниці, що інспектується,
не вимагається проведення дегазації об'єкта до проведення
Технічним секретаріатом первісного відвідування. Тривалість
відвідування не перевищує п'яти днів, а число відвідувачів не
перевищує 15 осіб. 56. Узгоджені докладні плани перевірки з відповідною
рекомендацією Технічного секретаріату спрямовуються на розгляд
Виконавчої ради. Виконавча рада розглядає плани з метою їх
схвалення в разі їх відповідності цілям перевірки та зобов'язанням
згідно з цією Конвенцією. Такий розгляд також повинен підтвердити
відповідність планів перевірки знищення цілям перевірки, а також
їх ефективність та можливість практичної реалізації. Розгляд
повинен бути завершений не менше ніж за 180 днів до початку
періоду знищення. 57. Кожний член Виконавчої ради може консультуватись з
Технічним секретаріатом з будь-яких питань, що стосуються
адекватності плану перевірки. Якщо ні в кого з членів Виконавчої
ради немає заперечень, то цей план вводиться в дію. 58. При виникненні будь-яких труднощів Виконавча рада
приступає до консультацій з державою-учасницею з метою їх
усунення. Якщо будь-які труднощі залишаються неподоланними, вони
передаються Конференції. 59. У докладних угодах з об'єкта для об'єктів із знищення
хімічної зброї з урахуванням конкретних особливостей об'єкта із
знищення та режиму його експлуатації зазначається наступне: a) докладні процедури інспекції на місці; та b) положення з перевірки шляхом безперервного нагляду за
допомогою приладів, що встановлюються на місці, та фізичної
присутності інспекторів. 60. Інспекторам надається доступ до кожного об'єкта із
знищення хімічної зброї не менше ніж за 60 днів до початку
знищення на об'єкті відповідно до цієї Конвенції. Цей доступ
надається у цілях нагляду за встановленням інспекційного
обладнання, перевірки цього обладнання, випробування його
функціонування, а також у цілях проведення кінцевого інженерного
вивчення об'єкта. У випадку наявності об'єкта, де вже почалися
операції із знищення хімічної зброї, операції із знищення
припиняються на потрібний мінімальний проміжок часу, що не
перевищує 60 днів, з метою встановлення та випробування
інспекційного обладнання. Залежно від результатів випробувань та
вивчення, держава-учасниця і Технічний секретаріат можуть
узгоджувати доповнення або зміни до докладної угоди з об'єкта щодо
цього об'єкта. 61. Держава-учасниця, що інспектується, письмово повідомляє
керівника інспекційної групи на об'єкті із знищення хімічної зброї
не менше ніж за чотири години до відбуття кожної партії хімічної
зброї з об'єкта із зберігання хімічної зброї на такий об'єкт із
знищення. У цьому повідомленні зазначається назва об'єкта із
зберігання, розрахунковий час прибуття та відбуття, конкретні види
та кількості хімічної зброї, що перевозиться, факт вивозу
будь-яких промаркірованих предметів, а також спосіб
транспортування. До цього повідомлення може включатися
повідомлення про більш ніж одне відправлення. Керівник
інспекційної групи у письмовому вигляді негайно повідомляється про
будь-які зміни у цій інформації.
Об'єкти із зберігання хімічної зброї на об'єктах зі знищення
хімічної зброї
62. Інспектори перевіряють прибуття хімічної зброї на об'єкт
із знищення та зберігання цієї хімічної зброї. Інспектори
перевіряють інвентарний склад кожної партії, використовуючи
узгоджені процедури, що відповідають діючим на об'єкті правилам
техніки безпеки, до знищення хімічної зброї. Вони використовують відповідно узгоджені пломби, маркірування
або інші процедури інвентарного контролю для полегшення точної
інвентаризації хімічної зброї до її знищення. 63. Як тільки хімічна зброя надходить та поки вона
знаходиться на зберіганні на об'єктах із зберігання хімічної
зброї, що розташовані на об'єктах із знищення хімічної зброї, ці
об'єкти із зберігання підлягають систематичній перевірці згідно з
відповідними угодами з об'єкта. 64. В кінці активної фази знищення інспектори складають
інвентарний перелік хімічної зброї, яка була вивезена з об'єкта із
зберігання для знищення. Вони перевіряють точність інвентарного
складу хімічної зброї, що залишилася, використовуючи процедури
інвентарного контролю, згадані у пункті 62.
Заходи систематичної перевірки на місці на об'єктах із
знищення хімічної зброї
65. Інспекторам надається доступ для здійснення їх діяльності
на об'єктах із знищення хімічної зброї та на об'єктах із
зберігання хімічної зброї, розташованих на таких об'єктах, на
протязі всієї активної фази знищення. 66. На кожному об'єкті зі знищення хімічної зброї для того,
щоб впевнитися, що частина хімічної зброї не перенаправлена та
завершено процес знищення, інспектори мають право шляхом їх
фізичної присутності та нагляду за допомогою приладів, що
встановлюються на місці, перевіряти: a) приймання хімічної зброї на об'єкті; b) тимчасову площадку зберігання хімічної зброї та конкретний
вид та кількість хімічної зброї, що зберігається на цій площадці; c) конкретний вид та кількість хімічної зброї, що знищується; d) процес знищення; e) кінцевий продукт знищення; f) деформацію металевих частин; та g) цілісність процесу знищення та об'єкта в цілому. 67. Інспектори мають право для цілей відбору проб маркірувати
боєприпаси, пристрої або контейнери, які знаходяться на тимчасових
площадках зберігання на об'єктах із знищення хімічної зброї. 68. У тій мірі, яка відповідає потребам інспекції, для цілей
інспекції використовується інформація, одержана в умовах
нормальної експлуатації об'єкта, з відповідним встановленням
істинності даних. 69. Після завершення кожного періоду знищення Технічний
секретаріат підтверджує декларацію держави-учасниці про завершення
знищення встановленої кількості хімічної зброї. 70. Відповідно до угод з об'єкта інспектори: a) мають безперешкодний доступ до всіх частин об'єктів із
знищення хімічної зброї та об'єктів із зберігання хімічної зброї,
які розташовані на таких об'єктах, включаючи будь-які боєприпаси,
пристрої, місткості та інші контейнери, які знаходяться на них.
Предмети, які підлягають інспекції, відбираються інспекторами
відповідно до плану перевірки, узгодженого з державою-учасницею
та схваленого Виконавчою радою. b) спостерігають за систематичним аналізом проб на місці в
ході процесу знищення; та c) одержують, при необхідності, проби, які відібрані за їх
проханням з будь-яких пристроїв, ємкостей та інших контейнерів на
об'єкті із знищення або на об'єкті із зберігання при ньому.
Частина IV (B)
Стара хімічна зброя та залишена хімічна зброя
A. Загальні положення
1. Стара хімічна зброя знищується, як це передбачено у
розділі B. 2. Залишена хімічна зброя, і у тому числі зброя, яка також
відповідає визначенню, яке міститься у пункті 5 b) статті II,
знищується, як це передбачено у розділі C.
B. Режим для старої хімічної зброї
3. Держава-учасниця, яка має на своїй території стару хімічну
зброю, як це визначено у пункті 5 a) статті II, не пізніше ніж
через 30 днів після набрання чинності для неї цією Конвенцією,
надає Технічному секретаріату всю відповідну інформацію, наявну у
нього, включаючи, по мірі можливості, місцезнаходження, вид,
кількість та нинішній стан цієї старої хімічної зброї. У випадку старої хімічної зброї, як це визначено у пункті 5
b) статті II, держава-учасниця подає Технічному секретаріату
декларацію згідно з пунктом 1 b) i) статті III, включаючи, по мірі
можливості, інформацію, зазначену у пунктах 1-3 частини IV A)
цього Додатка. 4. Держава-учасниця, яка виявить стару хімічну зброю після
набрання для неї чинності цією Конвенцією, подає Технічному
секретаріату інформацію, яка зазначена у пункті 3, не пізніше ніж
через 180 днів після виявлення старої хімічної зброї. 5. Технічний секретаріат проводить первісну інспекцію та
будь-які наступні інспекції, які можуть виявитись необхідними, для
перевірки інформації, яка надається відповідно до пунктів 3 та 4,
та, зокрема, для встановлення відповідності хімічної зброї
визначенню старої хімічної зброї, як це зазначено у пункті 5
статті II. Основні принципи визначення ступеня придатності
хімічної зброї, яка вироблена в період між 1925 та 1946 роками,
розглядаються та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21
i) статті VIII. 6. Держава-учасниця розглядає стару хімічну зброю, яка, як
було підтверджено Технічним секретаріатом, відповідає визначенню,
яке міститься у пункті 5 a) статті II, в якості токсичних
відходів. Вона інформує Технічний секретаріат про кроки, зроблені
у напрямі знищення або видалення іншим чином такої старої хімічної
зброї в якості токсичних відходів відповідно до свого
національного законодавства. 7. З урахуванням пунктів 3-5 держава-учасниця знищує стару
хімічну зброю, яка, як було підтверджено Технічним секретаріатом,
відповідає визначенню, що міститься у пункті 5 b) статті II,
відповідно до статті IV та частини IV (A) цього Додатка. Однак, за
проханням держави-учасниці Виконавча рада може вносити зміни до
положень щодо граничних термінів та порядку знищення цієї старої
хімічної зброї, якщо вона встановить, що це не було б пов'язане з
ризиком для предмета та мети цієї Конвенції. Прохання містить
конкретні пропозиції стосовно до зміни положення та докладне
пояснення підстав для пропонованої зміни.
С. Режим для залишеної хімічної зброї
8. Держава-учасниця, на території якої є залишена хімічна
зброя (яка іменується далі як "територіальна держава-учасниця"),
не пізніше ніж через 30 днів після набрання чинності цією
Конвенцією для неї надає Технічному секретаріату всю відповідну
наявну інформацію, що стосується залишеної хімічної зброї. Ця
інформація, у міру можливості, включає місце знаходження, вид,
кількість та нинішній стан залишеної хімічної зброї, а також
відомості щодо залишення. 9. Держава-учасниця, яка виявляє залишену хімічну зброю після
набрання для неї чинності цією Конвенцією, не пізніше ніж через
180 днів після такого виявлення надає Технічному секретаріату всю
наявну відповідну інформацію, що торкається виявленої залишеної
хімічної зброї. Ця інформація, по мірі можливості, включає
місцезнаходження, вид, кількість та нинішній стан залишеної
хімічної зброї, а також відомості щодо її залишення. 10. Держава-учасниця, яка залишила хімічну зброю на території
іншої держави-учасниці (яка іменується надалі як
"держава-учасниця, яка залишила"), не пізніше ніж через 30 днів
після набрання для неї чинності цією Конвенцією, надає Технічному
секретаріату всю відповідну наявну інформацію, стосовно залишеної
хімічної зброї. Ця інформація, у міру можливості, включає
місцезнаходження, вид, кількість, а також відомості щодо залишення
та про стан залишеної хімічної зброї. 11. Технічний секретаріат проводить первісну інспекцію та
будь-які наступні інспекції, які можуть бути необхідними, для
перевірки всієї відповідної наявної інформації, наданої згідно з
пунктами 8-10, та для визначення потреби у систематичній перевірці
відповідно до пунктів 41-43 частини IV (A) цього Додатка. При
необхідності він перевіряє походження залишеної хімічної зброї та
виявляє свідоцтва, які стосуються залишення та дозволяють
ідентифікувати державу, яка залишила. 12. Доповідь Технічного секретаріату подається Виконавчій
раді, територіальній державі-учасниці та державі-учасниці, яка
залишила, або державі-учасниці, яка проголошена територіальною
державою-учасницею або ідентифікована Технічним секретаріатом як
та, що залишила хімічну зброю. Якщо одну з безпосередньо
зацікавлених держав-учасниць не задовольняє ця доповідь, вона має
право урегулювати це питання відповідно до положень цієї Конвенції
або передати це питання Виконавчій раді з метою його невідкладного
урегулювання. 13. Відповідно до пункту 3 статті I територіальна
держава-учасниця має право запропонувати державі-учасниці,
встановленій як держава-учасниця, яка залишила, відповідно до
пунктів 8-12, вступити в консультації з метою знищення залишеної
хімічної зброї у співробітництві з територіальною
державою-учасницею. Вона негайно інформує Технічний секретаріат
про таке прохання. 14. Консультації між територіальною державою-учасницею та
державою-учасницею, яка залишила, з метою розробки взаємно
узгодженого плану знищення починаються не пізніше ніж через 30
днів після інформування Технічного секретаріату про прохання,
зазначене у пункті 13. Взаємно узгоджений план знищення надається
Технічному секретаріату не пізніше ніж через 180 днів після
інформування Технічного секретаріату про прохання, яке зазначене у
пункті 13. На прохання держави-учасниці, яка залишила, та
територіальної держави-учасниці Виконавча рада може продовжити
граничний термін подання взаємно узгодженого плану знищення. 15. Для цілі знищення залишеної хімічної зброї
держава-учасниця, яка залишила, забезпечує усі необхідні
фінансові, технічні, експертні, виробничі, а також інші ресурси.
Територіальна держава-учасниця забезпечує відповідне
співробітництво. 16. Якщо держава, яка залишила, не може бути ідентифікована
або не є державою-учасницею, то територіальна держава-учасниця у
цілях забезпечення знищення цієї залишеної хімічної зброї може
просити Організацію та інші держави-учасниці надати допомогу у
знищенні цієї залишеної хімічної зброї. 17. З урахуванням пунктів 8-16, стаття IV та частина IV (A)
цього Додатка також застосовуються щодо знищення залишеної
хімічної зброї. У випадку залишеної хімічної зброї, яка також
відповідає визначенню старої хімічної зброї, що міститься у пункті
5 b) статті II, Виконавча рада за проханням територіальної
держави-учасниці, самостійно або разом з державою-учасницею, яка
залишила, може змінити або, у виняткових випадках, призупинити
застосування положень про знищення, якщо вона встановить, що це не
було б пов'язано з ризиком для предмета та цілі цієї Конвенції. У
випадку хімічної зброї, яка залишена, що не відповідає визначенню
старої хімічної зброї, яке міститься у пункті 5 b) статті II,
Виконавча рада на прохання територіальної держави-учасниці,
самостійно або разом з державою-учасницею, яка залишила, може у
виняткових випадках вносити зміни до положень відносно граничних
термінів та порядку знищення, якщо вона встановить, що це не було
б пов'язано з ризиком для предмета та цілі цієї Конвенції.
Будь-яке прохання, зазначене у цьому пункті, містить конкретні
пропозиції щодо зміни положень та докладне пояснення підстав для
пропонованої зміни. 18. Держави-учасниці можуть укладати між собою угоди або
домовленості щодо знищення залишеної хімічної зброї. Виконавча
рада може, за проханням територіальної держави-учасниці,
самостійно або разом з державою-учасницею, яка залишила, прийняти
рішення щодо переважної сили певних положень таких угод або
домовленостей над положеннями цього розділу, якщо вона встановить,
що ця угода або домовленість забезпечує знищення залишеної
хімічної зброї відповідно до пункту 17.
Частина V
Знищення об'єктів з виробництва хімічної зброї
та його перевірка згідно зі статтею V
A. Декларації
Декларації об'єктів з виробництва хімічної зброї
1. В декларації об'єктів з виробництва хімічної зброї, що
подається державою-учасницею відповідно до пункту 1 c) ii) статті
III, по кожному об'єкту наводиться: a) назва об'єкта, імена власників та назви компаній або
підприємств, які експлуатують об'єкт з 1 січня 1946 року; b) точне місцезнаходження об'єкта, включаючи адресу,
місцезнаходження комплексу, місцезнаходження об'єкта у межах
комплексу, включаючи конкретний номер будівлі та споруди, якщо
вони є; c) заяву щодо того, чи є він об'єктом з виробництва
хімікатів, які визначені як хімічна зброя, або об'єктом із
спорядження хімічної зброї, або ж і тим, і іншим; d) дата завершення будівництва об'єкта та періоди, протягом
яких були зроблені будь-які модифікації об'єкта, включаючи
встановлення нового або модифікованого обладнання, яке суттєво
змінило характеристики виробничого процесу об'єкта; e) інформація щодо вироблених на об'єкті хімікатів, які
визначені як хімічна зброя; про споряджені на об'єкті боєприпаси,
пристрої, контейнери, а також дати початку і припинення такого
виробництва чи спорядження: i) для вироблених на об'єкті хімікатів, визначених як
хімічна зброя, така інформація виражається у вигляді конкретних
категорій вироблених хімікатів із зазначенням хімічної назви
відповідно до діючої номенклатури Міжнародного союзу чистої та
прикладної хімії (ІЮПАК), структурної формули та реєстраційного
номера за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний, та у
вигляді кількості кожного хімікату, яка виражається вагою хімікату
у тоннах; ii) для споряджених на об'єкті боєприпасів, пристроїв та
контейнерів така інформація виражається у вигляді конкретної
категорії спорядженої хімічної зброї та ваги хімічного спорядження
на одиницю; f) виробнича потужність об'єкта з виробництва хімічної зброї: i) для об'єкта, на якому вироблялась хімічна зброя,
виробнича потужність виражається у вигляді щорічної кількісної
потенційної можливості для виробництва конкретної речовини,
виходячи з фактично використовуваного технологічного процесу або,
у випадку поки що не використовуваних процесів, виходячи з
процесу, який планується використовувати на об'єкті; ii) для об'єкта, де споряджалась хімічна зброя, виробнича
потужність виражається у вигляді кількості хімікату, якою об'єкт
може споряджати кожний конкретний вид хімічної зброї за рік; g) по кожному незнищеному об'єкту з виробництва хімічної
зброї - опис об'єкта з зазначенням: i) плану місця; ii) технологічної блок-схеми об'єкта; та iii) інвентарного переліку будівель на об'єкті, а також
спеціалізованого обладнання на об'єкті та будь-яких запасних
частин для такого обладнання; h) нинішній стан об'єкта з зазначенням: i) дати, коли на об'єкті в останній раз вироблялась хімічна
зброя; ii) чи був об'єкт знищений, включаючи дату та спосіб його
знищення; та iii) чи використовувався або модифікувався об'єкт до
набрання чинності цією Конвенцією для діяльності, яка не пов'язана
з виробництвом хімічної зброї, і якщо так, то подається інформація
про те, які модифікації були здійснені, наводиться дата початку
такої не пов'язаної з хімічною зброєю діяльності та характер цієї
діяльності з зазначенням, у відповідних випадках, типу продукту; i) характеристика вжитих державою-учасницею заходів по
закриттю об'єкта, а також опис заходів з виведення об'єкта з
експлуатації, які були або будуть прийняті державою-учасницею; j) опис стандартного режиму діяльності з охорони праці та
забезпечення безпеки на об'єкті, який виведений з експлуатації; та k) заява відносно того, чи буде об'єкт переобладнаний для
знищення хімічної зброї, і якщо так, то дати такого
переобладнання.
Декларації об'єктів з виробництва хімічної зброї згідно з
пунктом 1 c) iii) статті III
2. В оголошенні об'єктів з виробництва хімічної зброї
відповідно до пункту 1 c) статті III наводиться вся інформація,
яка зазначена у пункті 1 вище. Держава-учасниця, на території якої
знаходиться або знаходився об'єкт, несе відповідальність за
досягнення відповідних домовленостей з іншою державою, з тим щоб
забезпечити надання декларацій. Якщо держава-учасниця, на
території якої знаходиться або знаходився об'єкт, не в змозі
виконати це зобов'язання, то вона вказує відповідні причини.
Декларації минулих передач та одержань
3. Держава-учасниця, яка передала або одержала обладнання для
виробництва хімічної зброї з 1 січня 1946 року, оголошує ці
передачі та одержання відповідно до пункту 1 c) IV статті III та
відповідно до пункту 5, поданому нижче. У тих випадках, коли за
період між 1 січня 1946 року та 1 січня 1970 року немає всієї
передбаченої інформації про передачу та одержання такого
обладнання, держава-учасниця декларує будь-яку інформацію, наявну
у неї, та надає пояснення щодо того, чому вона не може надати
повну декларацію. 4. Обладнання для виробництва хімічної зброї, зазначене у
пункті 3, означає: a) спеціалізоване обладнання; b) обладнання для виробництва обладнання, спеціально
призначеного для використання безпосередньо у зв'язку із
застосуванням хімічної зброї; та c) обладнання, яке призначене або використовується виключно
для виробництва нехімічних частин для хімічних боєприпасів. 5. В оголошенні передачі та одержання обладнання для
виробництва хімічної зброї зазначається: a) хто одержав/передав обладнання для виробництва хімічної
зброї; b) характер такого обладнання; c) дата передачі та отримання; d) чи було знищено обладнання, якщо це відомо; та e) нинішнє місцезнаходження, якщо це відомо.
Надання загальних планів знищення
6. По кожному об'єкту з виробництва хімічної зброї
держава-учасниця надає наступну інформацію: a) заплановані строки здійснення заходів, які повинні бути
вжиті; та b) методи знищення. 7. По кожному об'єкту з виробництва хімічної зброї, який
держава-учасниця має намір тимчасово переобладнати на об'єкт із
знищення хімічної зброї, держава-учасниця надає наступну
інформацію: a) заплановані строки переобладнання на об'єкт із знищення; b) заплановані строки використання об'єкта як об'єкта із
знищення хімічної зброї; c) опис нового об'єкта; d) метод знищення спеціального обладнання; e) строки знищення переобладнаного об'єкта після його
використання для знищення хімічної зброї; та f) метод знищення переобладнаного об'єкта.
Надання щорічних планів знищення та щорічних доповідей про
знищення
8. Держава-учасниця подає щорічний план знищення не менше ніж
за 90 днів до початку наступного року знищення. У щорічному плані
зазначається наступне: a) потужності, що підлягають знищенню; b) назва та місцезнаходження об'єктів, на яких буде
здійснюватись знищення; c) перелік будівель та обладнання, які будуть знищені на
кожному об'єкті; та d) планований метод (методи) знищення. 9. Держава-учасниця подає щорічну доповідь про знищення не
пізніше ніж через 90 днів після закінчення попереднього року
знищення. У щорічній доповіді зазначається наступне: a) знищені потужності; b) назва та місцезнаходження кожного об'єкта, де
здійснювалось знищення; c) перелік будівель та обладнання, які були знищені на
кожному об'єкті; d) методи знищення. 10. У випадку об'єкта з виробництва хімічної зброї,
оголошеного згідно з пунктом 1 c) iii) статті III,
держава-учасниця, на території якої знаходиться або знаходився цей
об'єкт, несе відповідальність за досягнення відповідних
домовленостей, з тим щоб забезпечити надання декларацій, які
зазначені у пунктах 6-9 вище. Якщо держава-учасниця, на території
якої знаходиться або знаходився об'єкт, не в змозі виконати це
зобов'язання, то вона вказує відповідні причини.
B. Знищення
Загальні принципи знищення об'єктів з виробництва хімічної
зброї
11. Кожна держава-учасниця визначає методи, які повинні
застосовуватись для знищення об'єктів з виробництва хімічної
зброї, відповідно до принципів, які викладені в статті V та в цій
частині.
Принципи та методи закриття об'єкта з виробництва хімічної
зброї
12. Мета закриття об'єкта з виробництва хімічної зброї
полягає в тому, щоб вивести його з експлуатації. 13. Узгоджені заходи з закриття приймаються
державою-учасницею з належним урахуванням конкретних особливостей
кожного об'єкта. Ці заходи включають, серед іншого: a) заборону займати спеціалізовані будівлі та стандартні
будівлі об'єкта, окрім того, як для узгоджених видів діяльності; b) відключення безпосередньо пов'язаного з виробництвом
хімічної зброї обладнання, включаючи, серед іншого,
контрольно-технологічне обладнання та комунікації; c) виведення з експлуатації захисних установок та обладнання,
які використовуються виключно для забезпечення безпечної
експлуатації об'єкта з виробництва хімічної зброї; d) встановлення заглушок та інших пристроїв, щоб запобігти
добавленню хімікатів до будь-якого спеціалізованого технологічного
обладнання для синтезу, виділення або очищення хімікатів, які
визначені як хімічна зброя, у будь-яку місткість для зберігання
або у будь-який механізм для спорядження хімічної зброї, або щоб
запобігти вилученню з них цих хімікатів, а також, щоб запобігти
здійсненню теплопостачання, охолодження або електрета іншого
енергопостачання такого обладнання, ємностей для зберігання або
механізмів; та e) блокування залізничних, автомобільних та інших під'їзних
шляхів для доступу важкого транспорту на об'єкт з виробництва
хімічної зброї, за винятком тих з них, які потрібні для
узгоджених видів діяльності. 14. Поки об'єкт з виробництва хімічної зброї залишається
зачиненим, держава-учасниця може продовжувати на об'єкті
діяльність по забезпеченню безпеки та фізичного захисту.
Технічне обслуговування об'єктів з виробництва хімічної зброї
до їх знищення
15. Держава-учасниця може здійснювати на об'єктах з
виробництва хімічної зброї стандартну діяльність по обслуговуванню
виключно з міркувань безпеки, включаючи візуальні обстеження,
профілактичне обслуговування і поточний ремонт. 16. Вся запланована діяльність по обслуговуванню
обумовлюється в загальному та детальному планах знищення.
Діяльність по обслуговуванню не включає: a) заміну будь-якого технологічного обладнання; b) зміну характеристик хіміко-технологічного обладнання; c) виробництво хімікатів будь-якого типу. 17. Вся діяльність по обслуговуванню підлягає нагляду зі
сторони Технічного секретаріату.
Принципи та методи тимчасового переобладнання об'єктів з
виробництва хімічної зброї на об'єкти зі знищення хімічної зброї
18. Заходи, що стосуються тимчасового переобладнання об'єктів
з виробництва хімічної зброї на об'єкти із знищення хімічної
зброї, мають забезпечити, щоб режим для тимчасового переобладнання
об'єктів був, принаймні, таким же суворим, як і режим для
непереобладнаних об'єктів з виробництва хімічної зброї. 19. Об'єкти з виробництва хімічної зброї, переобладнані на
об'єкти із знищення хімічної зброї до набрання чинності цією
Конвенцією, оголошуються по категорії об'єктів з виробництва
хімічної зброї. Вони підлягають початковому відвідуванню інспекторами, які
підтверджують достовірність інформації відносно цих об'єктів.
Вимагається також перевірка того, що переобладнання цих об'єктів
було здійснено таким чином, щоб привести їх до неробочого стану як
об'єктів з виробництва хімічної зброї, причому ця перевірка
здійснюється у рамках заходів, які передбачені для об'єктів, що
повинні бути приведені до неробочого стану не пізніше ніж через 90
днів після набрання чинності цією Конвенцією. 20. Держава-учасниця, яка має намір провести переобладнання
об'єктів з виробництва хімічної зброї, надає Технічному
секретаріату, не пізніше ніж через 30 днів після набрання цією
Конвенцією чинності для неї або не пізніше ніж через 30 днів після
прийняття рішення про тимчасове переобладнання, загальний план
переобладнання об'єкта, а згодом надає щорічні плани. 21. Якщо держава-учасниця має необхідність переобладнати на
об'єкт із знищення хімічної зброї ще один об'єкт з виробництва
хімічної зброї, який був зачинений після набрання цією Конвенцією
чинності для неї, вона інформує про це Технічний секретаріат не
менше ніж за 150 днів до переобладнання. Технічний секретаріат
разом з державою-учасницею пересвідчується у тому, що вжиті
необхідні заходи для того, щоб після переобладнання об'єкт
був приведений до неробочого стану як об'єкт з виробництва
хімічної зброї. 22. Об'єкт, переобладнаний для знищення хімічної зброї, не
повинен бути у більшій мірі придатним для поновлення виробництва
хімічної зброї, ніж об'єкт з виробництва хімічної зброї, який був
зачинений та знаходиться на обслуговуванні. Для поновлення його
діяльності повинно вимагатися не менше часу, ніж у випадку
зачиненого або такого об'єкта з виробництва хімічної зброї, який
знаходиться на обслуговуванні. 23. Переобладнані об'єкти з виробництва хімічної зброї
знищуються не пізніше ніж через 10 років після набрання чинності
цією Конвенцією. 24. Будь-які заходи з переобладнання будь-якого даного
об'єкта з виробництва хімічної зброї пов'язуються з конкретним
об'єктом та залежать від його індивідуальних особливостей. 25. Комплекс заходів, які здійснюються з метою переобладнання
об'єкта з виробництва хімічної зброї на об'єкт із знищення
хімічної зброї, є не менш широким, ніж комплекс заходів, які
передбачені для виведення з експлуатації інших об'єктів з
виробництва хімічної зброї, які підлягають здійсненню не пізніше
ніж через 90 днів після набрання чинності цією Конвенцією для
держави-учасниці.
Принципи та методи, що торкаються знищення об'єкта з
виробництва хімічної зброї
26. Держава-учасниця знищує обладнання та будівлі, які
підпадають під визначення об'єкта з виробництва хімічної зброї,
наступним чином: a) все спеціалізоване обладнання та стандартне обладнання
піддається фізичному знищенню; b) усі спеціалізовані будівлі та стандартні будівлі
піддаються фізичному знищенню. 27. Держава-учасниця знищує об'єкти з виробництва
неспоряджених хімічних боєприпасів та обладнання для використання
хімічної зброї наступним чином: a) об'єкти, які використовуються виключно для виробництва
нехімічних частин для хімічних боєприпасів або обладнання, яке
спеціально призначене для використання безпосередньо у зв'язку з
використанням хімічної зброї, оголошуються та знищуються. Процес
знищення та його перевірка здійснюються відповідно до положень
статті V та даної частини цього Додатка, які регулюють знищення
об'єктів з виробництва хімічної зброї; b) все обладнання, яке призначене або використовується
виключно для виробництва нехімічних частин для хімічних
боєприпасів, піддається фізичному знищенню. Таке обладнання, яке
включає спеціально сконструйовані мульди та металоутворюючі
пресформи, може бути доставлене до спеціального місця для
знищення; c) усі будівлі та стандартне обладнання, які
використовувались для цієї виробничої діяльності, знищуються або
переобладнуються для цілей, які не забороняються цією Конвенцією з
підтвердженням, у випадку необхідності, шляхом консультацій та
інспекцій, як це передбачено у статті IX; d) діяльність у цілях, які не забороняються цією Конвенцією,
може продовжуватись у ході знищення або переобладнання.
Порядок знищення
28. В основі порядку знищення об'єктів з виробництва хімічної
зброї лежать зобов'язання, викладені у статті I та в інших статтях
цієї Конвенції, включаючи зобов'язання, які стосуються
систематичної перевірки на місці. Він враховує зацікавленість
держав-учасниць у незменшенні безпеки в період знищення; зміцненні
довіри на початковому етапі стадії знищення; поступовому
накопиченні досвіду у ході знищення об'єктів з виробництва
хімічної зброї; та можливість застосовувати незалежно від
фактичних характеристик об'єктів та вибраних методів їх знищення.
В основі порядку знищення лежить принцип вирівнювання. 29. Для кожного періоду знищення держава-учасниця визначає,
які об'єкти з виробництва хімічної зброї підлягають знищенню, та
здійснює знищення таким чином, щоб до кінця кожного періоду
знищення залишок складав не більше того, що зазначено у пунктах 30
та 31. Державі-учасниці не забороняється знищувати свої об'єкти
більш швидкими темпами. 30. До об'єктів з виробництва хімічної зброї, які виробляють
хімікати Списку 1, застосовуються наступні положення: a) держава-учасниця починає знищення таких об'єктів не
пізніше ніж через один рік після набрання цією Конвенцією
чинності для неї та завершує його не пізніше ніж через 10 років
після набрання чинності цією Конвенцією. Для держави, яка є
учасницею при набранні чинності цією Конвенцією, цей загальний
період підрозділяється на три окремі періоди знищення, а саме: 2-5
років, 6-8 років та 9-10 років. Для держав, які стають учасницями
після набрання чинності цією Конвенцією, періоди знищення
коригуються з урахуванням пунктів 28 і 29; b) як фактор співставлення для таких об'єктів
використовується виробнича потужність. Вона виражається в тоннах
отруйної речовини, з урахуванням правил, які встановлені для
бінарної хімічної зброї; c) на кінець восьмого року після набрання чинності цією
Конвенцією встановлюються відповідні узгоджені рівні виробничої
потужності. Виробничі потужності, які перевищують відповідний
рівень, знищуються рівними приростаючими кількостями протягом
перших двох періодів знищення; d) вимога по відношенню до знищення даного обсягу потужностей
тягне за собою вимогу щодо знищення будь-якого іншого об'єкта з
виробництва хімічної зброї, який здійснював поставку для об'єкта
Списку 1 або опоряджував боєприпаси чи пристрої, виробленим на
ньому хімікатам Списку 1; e) об'єкти з виробництва хімічної зброї, які були тимчасово
переобладнані для знищення хімічної зброї, як і раніше підпадають
під зобов'язання про знищення потужностей відповідно до положень
цього пункту. 31. Держава-учасниця починає знищення об'єктів з виробництва
хімічної зброї, які не охоплені пунктом 30, не пізніше ніж через
один рік після набрання цією Конвенцією чинності для неї та
завершує його не пізніше ніж через п'ять років після набрання
чинності цією Конвенцією.
Докладні плани знищення
32. Не менше ніж за 180 днів до початку знищення об'єкта з
виробництва хімічної зброї, держава-учасниця надає Технічному
секретаріату докладні плани знищення об'єкта, включаючи
запропоновані заходи перевірки знищення, згадані у пункті 33 f),
по відношенню, серед іншого, до наступного: a) строків присутності інспекторів на об'єкті, який підлягає
знищенню; та b) процедур перевірки заходів, які можуть застосовуватись до
кожного предмета в оголошеному інвентарному переліку. 33. Докладні плани знищення кожного об'єкта з виробництва
хімічної зброї включають: a) детальний графік процесу знищення; b) план об'єкта; c) технологічну блок-схему; d) докладний інвентарний перелік обладнання, будівель та
інших предметів, які підлягають знищенню; e) заходи, які повинні застосовуватись до кожного предмета у
цьому інвентарному переліку; f) пропоновані заходи перевірки; g) заходи безпеки/запобігання, яких повинні дотримуватись при
знищенні об'єкта; та h) робочі та житлово-побутові умови, які надаватимуться
інспекторам. 34. Якщо держава-учасниця має намір здійснити тимчасове
переобладнання об'єкта з виробництва хімічної зброї на об'єкт із
знищення хімічної зброї, вона повідомляє Технічний секретаріат не
менше ніж за 150 днів до здійснення будь-якої діяльності з
переобладнання. У повідомленні: a) зазначається назва, адреса та місцезнаходження об'єкта; b) подається план місця з зазначенням усіх споруд та ділянок,
які будуть використані при знищенні хімічної зброї, а також
позначаються усі споруди об'єкта з виробництва хімічної зброї, які
підлягають тимчасовому переобладнанню; c) зазначаються види хімічної зброї і вид та кількість
хімічного спорядження, що підлягають знищенню; d) зазначається метод знищення; e) надається технологічна блок-схема з зазначенням тих
елементів виробничого процесу та спеціалізованого обладнання, які
будуть переобладнані для знищення хімічної зброї; f) у відповідних випадках вказуються пломби та інспекційне
обладнання, що потенційно торкаються переобладнання об'єкта; та g) надається графік з зазначенням: часу, що відводиться на
проектування, тимчасове переобладнання об'єкта, монтаж обладнання,
перевірку обладнання, операції із знищення та закриття. 35. У зв'язку із знищенням об'єкта, який був тимчасово
переобладнаний для знищення хімічної зброї, надається інформація
відповідно до пунктів 32 та 33.
Розгляд докладних планів
36. На основі докладного плану знищення та пропонованих
заходів перевірки, поданих державою-учасницею, а також виходячи з
досвіду попередніх інспекцій, Технічний секретаріат готує план
перевірки знищення об'єкта, у тісній консультації з
державою-учасницею. Будь-які розбіжності між Технічним
секретаріатом та державою-учасницею відносно відповідних заходів
повинні урегульовуватись шляхом консультацій. Будь-які невирішені
питання передаються Виконавчій раді для прийняття відповідних
заходів у цілях сприяння повному виконанню цієї Конвенції. 37. З тим, щоб забезпечити виконання положень статті V та
цієї частини, Виконавча рада та держава-учасниця узгоджують
зведені плани знищення та перевірки. Таке узгодження повинно бути
завершене не менше ніж за 60 днів до планованого початку
знищення. 38. Кожний член Виконавчої ради може консультуватись з
Технічним секретаріатом з будь-яких питань, які стосуються
адекватності зведеного плану знищення та перевірки. Якщо жоден з
членів Виконавчої ради не має заперечень, цей план приводиться у
дію. 39. При наявності будь-яких труднощів Виконавча рада вступає
до консультацій з державою-учасницею для їх вирішення. Якщо
які-небудь труднощі залишаються неподоланними, вони передаються
Конференції. Урегулювання будь-яких розбіжностей відносно методів
знищення не дає підстав для зволікання з реалізацією інших частин
плану знищення, які є прийнятними. 40. У тому випадку, якщо не вдається досягнути згоди з
Виконавчою радою щодо аспектів перевірки або у випадку
неможливості ввести у дію схвалений план перевірки, перевірка
знищення здійснюється шляхом безперервного нагляду за допомогою
приладів, що встановлюються на місці, та фізичної присутності
інспекторів. 41. Знищення та перевірка здійснюються відповідно до
узгодженого плану. Перевірка не створює непотрібних перешкод для
процесу знищення та здійснюється шляхом присутності інспекторів на
місці для засвідчення знищення. 42. Якщо заходи з перевірки або знищення, які вимагаються, не
здійснюються відповідно до плану, про це інформуються усі
держави-учасниці.
C. Перевірка
Перевірка декларацій об'єктів з виробництва хімічної зброї
шляхом інспекції на місці
43. Технічний секретаріат проводить первісну інспекцію
кожного об'єкта з виробництва хімічної зброї у період між 90 та
120 днями після набрання цією Конвенцією чинності для
держави-учасниці. 44. Цілі початкової інспекції полягають у наступному: a) підтвердити, що виробництво хімічної зброї припинено та
об'єкт виведений з експлуатації відповідно до цієї Конвенції; b) дозволити Технічному секретаріату ознайомитись із вжитими
заходами щодо припинення виробництва хімічної зброї на об'єкті; c) дозволити інспекторам встановити тимчасові пломби; d) дозволити інспекторам підтвердити інвентарний перелік
будівель та спеціалізованого обладнання; e) одержати інформацію, необхідну для планування інспекційної
діяльності на об'єкті, включаючи використання пломб, які
вказуватимуть на несанкціоноване втручання, та іншого узгодженого
обладнання, яке встановлюється згідно з докладною угодою з об'єкта
для даного об'єкта; та f) провести попередні обговорення щодо докладної угоди
відносно процедур інспекцій на об'єкті. 45. Для полегшення точності інвентаризації декларованих
предметів на кожному об'єкті з виробництва хімічної зброї
інспектори використовують відповідно узгоджені пломби,
маркірування та інші процедури інвентарного контролю. 46. Інспектори встановлюють такі узгоджені пристрої, які
можуть бути потрібними для виявлення будь-якого поновлення
виробництва хімічної зброї або вилучення будь-якого
задекларованого предмета. Вони вживають необхідних запобіжних
заходів, з тим щоб не перешкоджати діяльності по закриттю, яка
здійснюється державою-учасницею, що інспектується. Інспектори
можуть повертатись для обслуговування та перевірки цілісності
таких пристроїв. 47. Якщо на основі первісної інспекції Генеральний директор
вважає, що для виведення об'єкта з експлуатації відповідно до цієї
Конвенції необхідні додаткові заходи, то Генеральний директор, не
пізніше ніж через 135 днів після набрання чинності цією Конвенцією
для держави-учасниці, може просити державу-учасницю, що
інспектується, здійснити ці заходи не пізніше ніж через 180 днів
після набрання цією Конвенцією для неї чинності. На власний розсуд
держава-учасниця, що інспектується, може задовольнити це прохання.
Якщо вона не задовольняє прохання, то держава-учасниця, що
інспектується, та Генеральний директор проводять консультації з
метою урегулювання цього питання.
Систематична перевірка об'єктів з виробництва хімічної зброї
та припинення їх діяльності
48. Мета систематичної перевірки об'єктів з виробництва
хімічної зброї полягає в тому, щоб забезпечити виявлення
будь-якого поновлення виробництва хімічної зброї або вилучення
оголошених предметів на цьому об'єкті. 49. У докладній угоді з об'єкта для кожного об'єкта з
виробництва хімічної зброї зазначаються: a) докладні процедури інспекції на місці, які можуть
включати: i) візуальні огляди; ii) перевірку та обслуговування пломб та інших узгоджених
пристроїв; та iii) відбір та аналіз проб; b) процедури використання пломб, які вказують на
несанкціоноване втручання, та іншого узгодженого обладнання для
запобігання невиявленому поновленню експлуатації об'єкта з
зазначенням: i) типу, місця та процедур встановлення; та ii) заходів по обслуговуванню таких пломб та обладнання; та c) інші узгоджені заходи. 50. Пломби та інше затверджене обладнання, яке передбачене в
докладній угоді щодо заходів з проведення інспекції для даного
об'єкта, встановлюються не пізніше ніж через 240 днів після
набрання цією Конвенцією чинності для держави-учасниці.
Інспекторам дозволяється відвідувати кожний об'єкт з виробництва
хімічної зброї для встановлення таких пломб чи обладнання. 51. Протягом кожного календарного року Технічному
секретаріату дозволяється проводити до чотирьох інспекцій кожного
об'єкта з виробництва хімічної зброї. 52. Генеральний директор повідомляє державу-учасницю, що
інспектується, про своє рішення провести інспекцію або
відвідування об'єкта з виробництва хімічної зброї за 48 годин до
планованого прибуття інспекційної групи на об'єкт для
систематичних інспекцій або відвідувань. У випадку проведення
інспекцій або відвідувань для урегулювання невідкладних проблем
цей період може бути скорочений. Генеральний директор зазначає
мету інспекції або відвідування. 53. Інспектори відповідно до угод з об'єкта мають
безперешкодний доступ до усіх частин об'єктів з виробництва
хімічної зброї. Предмети декларованого інвентарного переліку, які
підлягають інспекції, вибираються інспекторами. 54. Основні принципи для визначення частоти систематичних
інспекцій на місці розглядаються та затверджуються Конференцією
згідно з пунктом 21 i) статті VIII. Конкретний виробничий об'єкт,
що підлягає інспекції, вибирається Технічним секретаріатом таким
чином, щоб виключити можливість точного визначення часу інспекції
об'єкта.
Перевірка знищення об'єктів з виробництва хімічної зброї
55. Мета систематичної перевірки знищення об'єктів з
виробництва хімічної зброї полягає у підтвердженні того, що об'єкт
знищений відповідно до зобов'язань по цій Конвенції та що кожний
предмет задекларованого інвентарного переліку знищений відповідно
до узгодженого докладного плану знищення. 56. Після знищення усіх предметів задекларованого
інвентарного переліку Технічний секретаріат підтверджує відповідну
декларацію держави-учасниці. Після такого підтвердження Технічний
секретаріат припиняє систематичну перевірку об'єкта з виробництва
хімічної зброї та негайно знімає усі пристрої та контрольні
прилади, встановлені інспекторами. 57. Після цього підтвердження держава-учасниця робить
декларацію про те, що об'єкт знищений.
Перевірка тимчасового переобладнання об'єкта з виробництва
хімічної зброї на об'єкт із знищення хімічної зброї
58. Не пізніше ніж через 90 днів після одержання початкового
повідомлення про намір здійснити тимчасове переобладнання
виробничого об'єкта, інспектори мають право відвідати об'єкт для
ознайомлення з тимчасовим переобладнанням, що намічається, та
вивчення можливих інспекційних заходів, які вимагатимуться у ході
переобладнання. 59. Не пізніше ніж через 60 днів після такого відвідування
Технічний секретаріат та держава-учасниця, що інспектується,
укладають перехідну угоду, яка передбачає додаткові інспекційні
заходи на період тимчасового переобладнання. В перехідній угоді
обумовлюються інспекційні процедури, включаючи використання пломб,
контрольного обладнання та інспекцій, які забезпечать впевненість
у тому, що в процесі переобладнання не здійснюється виробництво
хімічної зброї. Ця угода залишається чинною з початку діяльності
по тимчасовому переобладнанню до початку функціонування об'єкта як
об'єкта із знищення хімічної зброї. 60. До укладення перехідної угоди держава-учасниця, що
інспектується, не здійснює вилучення або переобладнання будь-якої
частини об'єкта, а також не знімає та не змінює будь-які пломби
або інше узгоджене інспекційне обладнання, яке може бути
встановлене відповідно до цієї Конвенції. 61. З початком функціонування об'єкта як об'єкта із знищенням
хімічної зброї, він охоплюється положеннями частини IV (A) цього
Додатка, які можуть застосовуватись до об'єктів із знищення
хімічної зброї. Заходи на передексплуатаційний період регулюються
перехідною угодою. 62. У ході операцій із знищення інспектори мають доступ до
всіх частин тимчасово переобладнаних об'єктів з виробництва
хімічної зброї, включаючи ті з них, які не мають прямого
відношення до знищення хімічної зброї. 63. До початку робіт на об'єкті по його тимчасовому
переобладнанню з метою знищення хімічної зброї та після припинення
функціонування об'єкта як об'єкта із знищення хімічної зброї, цей
об'єкт охоплюється положеннями цієї частини, які можуть
застосовуватись до об'єктів з виробництва хімічної зброї.
D. Конверсія об'єктів з виробництва хімічної зброї
на цілі, які не забороняються цією Конвенцією
Процедури подання заявки на конверсію
64. Заявка на використання об'єкта із знищення хімічної зброї
у цілях, які не забороняються цією Конвенцією, може подаватись
стосовно до будь-якого об'єкта, який держава-учасниця вже
використовує у цих цілях до набрання цією Конвенцією чинності для
неї або який вона планує використовувати в цих цілях. 65. Стосовно об'єкта з виробництва хімічної зброї, який
використовується у цілях, що не забороняються цією Конвенцією, під
час набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці, заявка
подається Генеральному директору не пізніше ніж через 30 днів
після набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці. На
додаток до даних, які надаються відповідно до пункту 1 h) iii),
заявка містить наступну інформацію: a) докладне обгрунтування заявки; b) загальний план конверсії об'єкта з зазначенням такого: i) характеру діяльності, яка буде здійснюватись на об'єкті; ii) якщо запланована діяльність пов'язана з виробництвом,
переробкою або споживанням хімікатів: найменування кожного
хімікату, блок-схеми об'єкта і кількості, які плануються до
виробництва, переробки чи споживання щорічно; iii) які будівлі або споруди передбачається використовувати
та які пропонується модифікувати, якщо таке матиме місце; iv) які будівлі або споруди знищені або запропоновані до
знищення та плани знищення; v) яке обладнання буде використовуватись на об'єкті; vi) яке обладнання вилучене та знищене та яке обладнання
пропонується вилучити та знищити та плани його знищення; vii) пропонований графік конверсії, якщо може бути
застосований; та viii) характер діяльності кожного іншого об'єкта, який
функціонує на місці; та c) докладне пояснення, яким чином заходи, які викладені у
підпункті b), а також будь-які інші заходи, які плануються
державою-учасницею, забезпечать недопущення наявності на об'єкті
резервного потенціалу з виробництва хімічної зброї. 66. Для об'єкта з виробництва хімічної зброї, який не
використовується у цілях, що не забороняються цією Конвенцією, під
час набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці, заявка
подається Генеральному директору не пізніше ніж через 30 днів
після прийняття рішення про конверсію, але в будь-якому разі не
пізніше ніж через чотири роки після набрання чинності цією
Конвенцією для держави-учасниці. Заявка містить наступну
інформацію: a) докладне обгрунтування заявки, включаючи її економічні
потреби; b) загальний план конверсії об'єкта з зазначенням такого: i) характер діяльності, яку планується здійснювати на
об'єкті; ii) якщо запланована діяльність, пов'язана з виробництвом,
переробкою або споживанням хімікатів: назва кожного хімікату,
блок-схема об'єкта та кількостей, які плануються до виробництва,
переробки та споживання щорічно; iii) які будівлі або споруди передбачається зберегти та які
плануються до модифікації, якщо таке матиме місце; iv) які будівлі або споруди знищені або передбачаються до
знищення та плани знищення; v) яке обладнання передбачається використовувати на об'єкті; vi) яке обладнання передбачається вилучити та знищити та
плани цього знищення; vii) пропонований графік конверсії; та viii) характер діяльності кожного іншого об'єкта, який
функціонує на місці; та c) докладне пояснення, яким чином заходи, які викладені у
підпункті b), а також будь-які інші заходи, які плануються
державою-учасницею, забезпечать недопущення наявності на об'єкті
резервного потенціалу з виробництва хімічної зброї. 67. Держава-учасниця може запропонувати у своїй заявці
будь-які інші заходи, які вона вважає доцільними для зміцнення
довіри.
Дії до прийняття рішення
68. До рішення Конференції держава-учасниця може продовжувати
використовувати у цілях, що не забороняються цією Конвенцією,
об'єкт, який використовується в таких цілях, до набрання цією
Конвенцією для неї чинності, але тільки у тому випадку, якщо у
своїй заявці держава-учасниця засвідчує, що ніяке спеціалізовне
обладнання та ніякі спеціалізовані будівлі не використовуються і
що спеціалізоване обладнання та спеціалізовані будівлі приведені у
неробочий стан з використанням методів, які зазначені у пункті 13. 69. Якщо об'єкт, щодо якого подається запит, не
використовується у цілях, що не забороняються цією Конвенцією, до
набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці або якщо не
робиться засвідчення, яке вимагається відповідно до пункту 68, то
держава-учасниця негайно припиняє всю діяльність згідно з пунктом
4 статті V. Держава-учасниця закриває об'єкт відповідно до пункту
13 не пізніше ніж через 90 днів після набрання цією Конвенцією для
неї чинності.
Умови конверсії
70. Умовою конверсії об'єкта з виробництва хімічної зброї у
цілях, що не забороняються цією Конвенцією, є те, що все
спеціалізоване обладнання на об'єкті повинно бути знищено, а всі
спеціальні елементи будівель та споруд, які відрізняють їх від
будівель та споруд, які звичайно використовуються у цілях, що не
забороняються цією Конвенцією, та які не пов'язані з хімікатами
Списку 1, повинні бути усунені. 71. Конверсований об'єкт не використовується: a) для будь-якої діяльності, яка пов'язана з виробництвом,
переробкою або споживанням хімікату Списку 1 або хімікату Списку
2; або b) для виробництва будь-якого високотоксичного хімікату,
включаючи будь-який високотоксичний органофосфорний хімікат, або
для будь-якої іншої діяльності, яка вимагала б спеціального
обладнання для роботи з високотоксичними або висококорозійними
хімікатами, якщо Виконавча рада не вирішить, що таке виробництво
або діяльність не будуть становити ризику для предмета або мети
цієї Конвенції, з урахуванням критеріїв токсичності, корозійності
та, у відповідних випадках, інших технічних факторів, що
підлягають розгляду та затвердженню Конференцією відповідно до
пункту 21 i) статті VIII. 72. Конверсія об'єкта з виробництва хімічної зброї
завершується не пізніше ніж через шість років після набрання
чинності цією Конвенцією.
Рішення Виконавчої ради та Конференції
73. Не пізніше ніж через 90 днів після одержання заявки
Генеральним директором Технічний секретаріат проводить первісну
інспекцію об'єкта. Мета цієї інспекції полягає в тому, щоб
визначити точність поданої в заявці інформації, одержати
інформацію про технічні характеристики об'єкта, який
конверсуватиметься, та оцінити умови, на яких може бути дозволено
його використання у цілях, що не забороняються цією Конвенцією.
Генеральний директор негайно подає Виконавчій раді, Конференції та
всім державам-учасницям доповідь, яка містить його рекомендації
щодо заходів, які необхідні для того, щоб провести конверсію
об'єкта у цілях, не заборонених цією Конвенцією, та забезпечити
впевненість в тому, що конверсований об'єкт буде використовуватись
виключно для цілей, які не забороняються цією Конвенцією. 74. Якщо об'єкт використовувався у цілях, що не забороняються
цією Конвенцією, до набрання чинності цією Конвенцією для
держави-учасниці, та продовжує експлуатуватись, а заходи, які
підлягають засвідченню відповідно до пункту 68, не були вжиті, то
Генеральний директор інформує Виконавчу раду, яка може вимагати
здійснення заходів, які вона вважає доцільними, включаючи, серед
іншого, зупинку об'єкта та вилучення спеціалізованого обладнання
та модифікацію будівель чи споруд. Виконавча рада встановлює строк
здійснення цих заходів та до їх задовільного здійснення зупиняє
розгляд запиту. Після закінчення цього строку об'єкт невідкладно
піддається інспекції, з тим щоб встановити, чи здійснені ці
заходи. Якщо ці заходи не здійснені, то до держави-учасниці
ставиться вимога повністю припинити всю діяльність на об'єкті. 75. Якомога швидше після одержання доповіді Генерального
директора Конференція за рекомендацією Виконавчої ради, з
урахуванням доповіді та будь-яких висловлених державами-учасницями
думок, вирішує питання про схвалення заявки та встановлює умови,
на яких дається це схвалення. Якщо будь-яка держава-учасниця
заперечує проти схвалення заявки та відповідних умов, то між
зацікавленими державами-учасницями протягом не більше ніж 90 днів
проводяться консультації з метою знаходження взаємоприйнятного
рішення. Рішення щодо заявки та відповідних умов, а також щодо
будь-яких коректив, які пропонуються до них, приймається як з
питання по суті якомога швидше після закінчення періоду
консультацій. 76. Якщо заявка схвалюється, то не пізніше ніж через 90 днів
після прийняття такого рішення укладається угода з об'єкта. Угода
з об'єкта містить умови, на яких дозволяється конверсія та
використання об'єкта, включаючи заходи перевірки. До укладення
угоди з об'єкта конверсія не починається.
Докладні плани конверсії
77. Не менше, ніж за 180 днів до запланованого початку
конверсії об'єкта з виробництва хімічної зброї, держава-учасниця
надає Технічному секретаріату докладні плани конверсії об'єкта,
включаючи заходи, що пропонуються, для перевірки конверсії,
стосовно, серед іншого, до такого: a) строків присутності інспекторів на об'єкті, який підлягає
конверсії; та b) процедур перевірки заходів, які належить здійснити
стосовно кожного предмета в оголошеному інвентарному переліку. 78. Докладний план конверсії кожного об'єкта з виробництва
хімічної зброї містить: a) докладний графік процесу конверсії; b) план об'єкта до та після конверсії; c) технологічну блок-схему об'єкта до та, якщо це
застосовується, після конверсії; d) докладний інвентарний перелік обладнання, будівель та
споруд та інших предметів, які підлягають знищенню, та будівель і
споруд, які підлягають модифікації; e) заходи, які належить здійснити стосовно кожного предмета в
інвентарному переліку, якщо такі мають місце; f) запропоновані заходи перевірки; g) заходи захисту/безпеки, яких належить дотримуватися у ході
конверсії об'єкта; та h) робочі та житлово-побутові умови, які мають бути надані
інспекторам.
Розгляд докладних планів
79. На основі докладного плану конверсії та пропонованих
заходів перевірки, які подаються державою-учасницею, а також
виходячи з досвіду попередніх інспекцій Технічний секретаріат у
тісних консультаціях з державою-учасницею готує план перевірки
конверсії об'єкта. Будь-які розбіжності між Технічним
секретаріатом та державою-учасницею щодо відповідних заходів
врегульовуються шляхом консультацій. Будь-які неврегульовані
питання передаються Виконавчій раді для вжиття відповідних заходів
з метою полегшити повне здійснення цієї Конвенції. 80. З тим, щоб забезпечити виконання положень статті V та
цієї частини, зведені плани конверсії та перевірки погоджуються
між Виконавчою радою та державою-учасницею. Це узгодження
завершується не менше ніж за 60 днів до запланованого початку
конверсії. 81. Кожний член Виконавчої ради може консультуватись з
Технічним секретаріатом з будь-якого питання, що стосується
адекватності зведеного плану конверсії та перевірки. Якщо немає
заперечень з боку будь-якого члена Виконавчої ради, план вводиться
в дію. 82. При виникненні будь-яких труднощів Виконавча рада повинна
розпочинати консультації з державою-учасницею з метою їх усунення.
Якщо будь-які труднощі залишаться неподоланними, то вони повинні
передаватись Конференції. Урегулювання будь-яких розбіжностей
відносно методів конверсії не повинно затримувати здійснення інших
прийнятних розділів плану конверсії. 83. Якщо не вдається досягти згоди з Виконавчою радою з
аспектів перевірки або якщо схвалений план перевірки не може бути
введеним у дію, перевірка конверсії здійснюється шляхом
безперервного нагляду за допомогою приладів, які встановлюються на
місці, та фізичної присутності інспекторів. 84. Конверсія та перевірка здійснюються відповідно до
узгодженого плану. Перевірка не створює необгрунтованих перешкод
для процесу конверсії та проводиться шляхом присутності
інспекторів для підтвердження конверсії. 85. Протягом 10 років після того, як Генеральний директор
засвідчить завершення конверсії, держава-учасниця у будь-який час
надає інспекторам безперешкодний доступ до об'єкту. Інспектори
мають право здійснювати нагляд за усіма ділянками, усіма видами
діяльності та усіма предметами обладнання на об'єкті. Інспектори
мають право перевіряти відповідність діяльності на об'єкті
будь-яким умовам, які встановлені відповідно до цього розділу
Виконавчою радою та Конференцією. Інспектори також мають право
відповідно до положень розділу E частини II цього Додатка
одержувати проби з будь-якої ділянки об'єкта та піддавати їх
аналізу для перевірки відсутності хімікатів Списку 1, їх
стабільних побічних продуктів та продуктів розпаду, а також
хімікатів Списку 2 та для перевірки відповідності діяльності на
об'єкті будь-яким іншим умовам відносно хімічної діяльності, які
встановлені відповідно до цього розділу Виконавчою радою та
Конференцією. Інспектори також мають право на регульований доступ,
відповідно до розділу C частини X цього Додатка, до виробничої
зони, у якій розташований об'єкт. Протягом 10-річного періоду
держава-учасниця щорічно подає доповідь про діяльність на
конверсованому об'єкті. По завершенні 10-річного періоду Виконавча
рада, з урахуванням рекомендацій Технічного секретаріату, приймає
рішення про характер подальших заходів перевірки. 86. Витрати з перевірки конверсованого об'єкта розподіляються
відповідно до пункту 19 статті V.
Частина VI
Діяльність, що не забороняється цією Конвенцією
відповідно до статті VI
Режим для хімікатів Списку 1 та об'єктів, які
пов'язані з такими хімікатами
A. Загальні положення
1. Держава-учасниця не виробляє, не набуває, не зберігає та
не використовує хімікати Списку 1 за межами територій
держав-учасниць та не передає такі хімікати за межі своєї
території, окрім як до іншої держави-учасниці. 2. Держава-учасниця не виробляє, не набуває, не зберігає, не
передає та не використовує хімікати Списку 1, за винятком тих
випадків, коли: a) ці хімікати застосовуються для дослідницьких, медичних,
фармацевтичних або захисних цілей; та b) види і кількості хімікатів суворо обмежуються такими
видами та кількостями, які можуть бути виправдані такими цілями;
та c) сукупна кількість таких хімікатів, які призначені для
таких цілей, у будь-який певний час складає 1 тонну або менше; та d) сукупна кількість для таких цілей, яка одержана
державою-учасницею у будь-якому році шляхом виробництва, вилучення
з запасів хімічної зброї та передачі, складає 1 тонну або менше.
B. Передачі
3. Держава-учасниця може передавати хімікати Списку 1 за межі
своєї території тільки іншій державі-учасниці та тільки у
дослідницьких, медичних, фармацевтичних або захисних цілях
відповідно до пункту 2. 4. Передані хімікати не підлягають подальшій передачі третій
державі. 5. Не менше ніж за 30 днів до будь-якої передачі іншій
державі-учасниці обидві держави-учасниці повідомляють про таку
передачу Технічному секретаріату. 6. Кожна держава-учасниця робить докладну щорічну декларацію
щодо своїх передач у минулому році. Така декларація надається не
пізніше ніж через 90 днів після закінчення цього року та для
кожного переданого хімікату Списку 1 включає наступну інформацію: a) хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер
за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; b) кількість, одержана від інших держав або передана іншим
державам-учасницям. По кожній передачі зазначаються кількість,
одержувач та мета.
C. Виробництво
Загальні принципи виробництва
7. Кожна держава-учасниця у ході виробництва відповідно до
пунктів 8-12 приділяє першочергову увагу забезпеченню безпеки
людей та захисту навколишнього середовища. Кожна держава-учасниця
здійснює таке виробництво відповідно до своїх національних
стандартів щодо безпеки та викидів.
Єдиний маломасштабний об'єкт
8. Кожна держава-учасниця, яка виробляє хімікати Списку 1 для
дослідницьких, медичних, фармацевтичних або захисних цілей,
здійснює виробництво на єдиному маломасштабному об'єкті, який
затверджений державою-учасницею, за винятком того, що передбачено
у пунктах 10, 11 та 12. 9. Виробництво на єдиному маломасштабному об'єкті
здійснюється у реакційних посудинах на виробничих лініях,
конфігурація яких не розрахована на безперервний режим роботи.
Об'єм цієї реакційної посудини не перевищує 100 літрів, а
загальний об'єм усіх реакційних посудин об'ємом понад 5 літрів не
перевищує 500 літрів.
Інші об'єкти
10. Виробництво хімікатів Списку 1 у сукупних кількостях не
більше 10 кг у рік може здійснюватись для захисних цілей на одному
об'єкті за межами єдиного маломасштабного об'єкта. Цей об'єкт
затверджується державою-учасницею. 11. Виробництво хімікатів Списку 1 у кількостях більше 100 г
на рік може здійснюватись для дослідницьких, медичних або
фармацевтичних цілей за межами єдиного маломасштабного об'єкта у
сукупних кількостях не більше 10 кг на рік на об'єкт. Ці об'єкти
затверджуються державою-учасницею. 12. Синтез хімікатів Списку 1 для дослідницьких, медичних або
фармацевтичних цілей, але не для захисних цілей, може
здійснюватись в лабораторіях у сукупних кількостях менше ніж 100 г
у рік на об'єкт. На ці об'єкти не поширюється ніяке зобов'язання
стосовно декларацій та перевірки, як це передбачено у розділах D
та E.
D. Декларації
Єдиний маломасштабний об'єкт
13. Кожна держава-учасниця, яка планує експлуатувати єдиний
маломасштабний об'єкт, надає Технічному секретаріату точне місце
знаходження та докладний технічний опис цього об'єкта, включаючи
інвентарний перелік обладнання та докладні схеми. Для існуючих
об'єктів ця первісна декларація надається не пізніше ніж через 30
днів після набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці.
Первісні декларації щодо нових об'єктів надаються не менше ніж за
180 днів до початку експлуатації. 14. Кожна держава-учасниця надає Технічному секретаріату
завчасне повідомлення щодо запланованих змін у порівнянні з
первісною декларацією. Таке повідомлення надається не менше ніж
через 180 днів до того, як відбудуться такі зміни. 15. Держава-учасниця, що виробляє хімікати Списку 1 на
єдиному маломасштабному об'єкті, надає докладну декларацію щодо
діяльності об'єкта за попередній рік. Декларація подається не
пізніше ніж через 90 днів після закінчення цього року і включає: a) ідентифікацію об'єкта; b) по кожному хімікату Списку 1, який було вироблено, набуто,
спожито або який зберігається на об'єкті, наступну інформацію: i) хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер
за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; ii) методи, які використовуються, та вироблену кількість; iii) назву та кількість прекурсорів, які перераховані у
Списках 1, 2 та 3, які використовуються для виробництва хімікатів
Списку 1; iv) кількість, яка споживається на об'єкті, та ціль(і)
споживання; v) кількість, яка одержана з інших об'єктів або відвантажена
до інших об'єктів у державі-учасниці. По кожному відвантаженню
повинна зазначатися кількість, одержувач та мета; vi) максимальна кількість, яка знаходиться на зберіганні у
будь-який час протягом року; та vii) кількість, яка знаходиться на зберіганні на кінець
року; та c) інформацію щодо будь-яких змін на об'єкті протягом року у
порівнянні до наданих раніше докладних технічних описів об'єкта,
включаючи інвентарні переліки обладнання та докладні схеми. 16. Кожна держава-учасниця, яка виробляє хімікати Списку 1 на
єдиному маломасштабному об'єкті, робить докладну щорічну
декларацію про заплановану діяльність, очікуваний обсяг
виробництва на об'єкті у наступному році. Декларація надається не
менш ніж за 90 днів до початку цього року та включає: a) ідентифікацію об'єкта; b) по кожному хімікату Списку 1, який, за припущенням, буде
вироблятись, споживатись або зберігатись на об'єкті, наступну
інформацію: i) хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер
за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; ii) очікуваний обсяг виробництва та мету виробництва, та c) інформацію про будь-які очікувані зміни на об'єкті
протягом року у порівнянні з наданими раніше докладними технічними
описами об'єкта, включаючи інвентарні переліки обладнання та
докладні схеми.
Інші об'єкти, зазначені у пунктах 10 та 11
17. По кожному об'єкту держава-учасниця надає Технічному
секретаріату назву, місцезнаходження та докладний технічний опис
об'єкта або його відповідних частин згідно з вимогою Технічного
секретаріату. Конкретно зазначається об'єкт, де виробляються для
захисних цілей хімікати Списку 1. По існуючим об'єктам ця первісна
декларація надається не пізніше ніж через 30 днів після набрання
чинності цією Конвенцією для держави-учасниці. Первісні декларації
по новим об'єктам подаються не менше ніж за 180 днів до початку
експлуатації. 18. Кожна держава-учасниця заздалегідь передає Технічному
секретаріату повідомлення щодо планованих змін у порівнянні з
первісною декларацією. Таке повідомлення надається не пізніше ніж
за 180 днів до того, як пройдуть ці зміни. 19. Кожна держава-учасниця робить по кожному об'єкту докладну
щорічну декларацію щодо діяльності об'єкта в попередньому році. Ця
декларація подається не пізніше ніж через 90 днів після закінчення
цього року та включає: a) ідентифікацію об'єкта; b) по кожному хімікату Списку 1 наступну інформацію: i) хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер
за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; ii) вироблену кількість та, у випадку виробництва для
захисних цілей, методи, що використовуються; iii) назви та кількість прекурсорів, які перераховані у
Списках 1, 2 або 3, які використовуються для виробництва хімікатів
Списку 1; iv) кількість, яка споживається на об'єкті, та мету
споживання; v) кількість, що передана на інші об'єкти в межах
держави-учасниці. По кожній передачі повинні зазначатись
кількість, одержувач та мета; vi) максимальну кількість, яка знаходиться на зберіганні у
будь-який час протягом року; та vii) кількість, що знаходиться на зберіганні на кінець року,
та c) інформацію про будь-які зміни на об'єкті або його
відповідних частинах протягом року в порівнянні з наданим раніше
докладним технічним описом об'єкта. 20. Кожна держава-учасниця робить по кожному об'єкту докладну
щорічну декларацію про плановану діяльність та виробництво, що
передбачається на об'єкті у наступному році. Декларація надається
не менше ніж за 90 днів до початку цього року та включає: a) ідентифікацію об'єкта; b) по кожному хімікату Списку 1 наступну інформацію: i) хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер
за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; та ii) обсяг виробництва, що передбачається, періоди часу, коли
передбачається здійснювати виробництво, та цілі виробництва; та c) інформацію про будь-які зміни на об'єкті, які
передбачаються, або на його відповідних частинах протягом року у
порівнянні з наданими раніше докладними технічними описами
об'єкта.
E. Перевірка
Єдиний маломасштабний об'єкт
21. Мета діяльності з перевірки на єдиному маломасштабному
об'єкті полягає в перевірці того, що кількості хімікатів Списку 1,
які виробляються, декларуються вірно та, зокрема, їх сукупна
кількість не перевищує 1 тонну. 22. Об'єкт підлягає систематичній перевірці шляхом інспекції
на місці та нагляду за допомогою приладів, які встановлюються на
місці. 23. Число, інтенсивність, тривалість, строки та режим
інспекцій на конкретному об'єкті визначаються залежно від тієї
небезпеки, яку становлять відповідні хімікати для предмета та мети
цієї Конвенції, особливостей об'єкта та характеру діяльності, що
здійснюється на ньому. Відповідні основні принципи розглядаються
та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII. 24. Мета первісної інспекції полягає в перевірці наданої
інформації про об'єкт, включно з перевіркою зазначених у пункті 9
обмежень відносно реакційних посудин. 25. Не пізніше, ніж через 180 днів після набрання чинності
цією Конвенцією для держави-учасниці, вона, на основі типової
угоди, укладає з Організацією угоду з об'єкта, яка охоплює
детальні процедури інспекції для об'єкта. 26. Кожна держава-учасниця, яка планує створити єдиний
маломасштабний об'єкт після набрання цією Конвенцією чинності для
неї, на основі типової угоди укладає з Організацією угоду з
об'єкта, яка охоплює детальні процедури інспекції для об'єкта, до
того, як він почне експлуатуватись або використовуватись. 27. Зразок угод розглядається та затверджується Конференцією
згідно з пунктом 21 i) статті VIII.
Інші об'єкти, зазначені в пунктах 10 та 11
28. Мета діяльності з перевірки на будь-якому об'єкті, який
зазначений у пунктах 10 та 11, полягає в перевірці того, що: a) об'єкт не використовується для виробництва будь-якого
хімікату Списку 1, за винятком оголошених хімікатів; b) кількості хімікатів Списку 1, які виробляються,
переробляються або споживаються, правильно задекларовані та
відповідають потребам для задекларованої мети; та c) хімікат Списку 1 не перенаправляється або не
використовується для інших цілей. 29. Об'єкт підлягає систематичній перевірці шляхом інспекції
на місці та нагляду за допомогою пристроїв, які встановлюються на
місці. 30. Число, інтенсивність, тривалість, строк та режим
інспекцій на конкретному об'єкті залежать від тієї небезпеки, яку
становить для предмета та цілі цієї Конвенції кількості хімікатів,
що виробляються, особливості об'єкта та характер діяльності, яка
здійснюється на ньому. Відповідні основні принципи розглядаються
та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII. 31. Не пізніше, ніж через 180 днів після набрання чинності
цією Конвенцією для держави-учасниці, вона, на основі типової
угоди, укладає з Організацією угоди з об'єкта, які охоплюють
детальні процедури інспекції для кожного об'єкта. 32. Кожна держава-учасниця, яка планує створити цей об'єкт
після набрання чинності цією Конвенцією, укладає з Організацією
угоду з об'єкта до того, як об'єкт почне експлуатуватись або
використовуватись.
Частина VII
Діяльність, що не забороняється цією Конвенцією
відповідно до статті VI
Режим для хімікатів Списку 2 та об'єктів, які пов'язані
з такими хімікатами
A. Декларації
Декларації сукупних національних даних
1. Первісні та щорічні декларації, які надаються кожною
державою-учасницею згідно з пунктами 7 та 8 статті VI, включають
сукупні національні дані про вироблені, перероблені, спожиті,
імпортовані та експортовані кількості кожного хімікату Списку 2 за
попередній календарний рік, а також кількісні параметри імпорту та
експорту по кожній відповідній країні. 2. Кожна держава-учасниця подає: a) первісні декларації згідно з пунктом 1 не пізніше ніж
через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та,
починаючи з наступного календарного року, b) щорічні декларації не пізніше ніж через 90 днів після
закінчення попереднього календарного року.
Декларації виробничих зон, які виробляють, переробляють або
споживають хімікати Списку 2
3. Первісні та щорічні декларації вимагаються від усіх
виробничих зон, які включають одне або більше підприємств, де
протягом будь-якого року з трьох попередніх календарних років
вироблялось, перероблялось, чи споживалось або у наступному
календарному році передбачається виробити, переробити або спожити
більше ніж: a) 1 кг хімікату, поміченого знаком "*" в частині A Списку 2; b) 100 кг будь-якого іншого хімікату, який включений до
частини A Списку 2; або c) 1 тонну хімікату, який включений до частини В Списку 2. 4. Кожна держава-учасниця подає: a) первісні декларації згідно з пунктом 3 не пізніше ніж
через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та,
починаючи з наступного календарного року, b) щорічні декларації щодо минулої діяльності не пізніше ніж
через 90 днів після закінчення попереднього календарного року; c) щорічні декларації щодо передбачуваної діяльності, не
пізніше ніж за 60 днів до початку наступного календарного року.
Будь-яка така діяльність, запланована додатково після надання
щорічної декларації, декларується не пізніше ніж за п'ять днів до
початку такої діяльності. 5. Декларації згідно з пунктом 3, як правило, не вимагаються
для сумішей, які містять низьку концентрацію хімікату Списку 2.
Відповідно до основних принципів вони вимагаються лише у тих
випадках, коли легкість вилучення хімікату Списку 2 з такої суміші
та його загальна вагова кількість вважаються такими, що становлять
ризик для предмета та цілі цієї Конвенції. Ці основні принципи
розглядаються та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21
i) статті VIII. 6. Декларації зон виробництва згідно з пунктом 3 включають: a) назву виробничої зони та назву власника, компанії або
підприємства, що експлуатує її; b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу; та c) кількість підприємств у межах зони виробництва, які
декларуються згідно з частиною VIII цього Додатка. 7. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 3 також
включають по кожному підприємству, яке розташоване у межах
виробничої зони та яке відповідає специфікаціям, які викладені у
пункті 3, наступну інформацію: a) назву підприємства та назву власника, компанії або
підприємства, що його експлуатує; b) його точне місцезнаходження, у межах виробничої зони,
включаючи конкретний номер будівлі або споруди, якщо такі наявні; c) його основну діяльність; d) стосовно підприємства: i) чи здійснює воно виробництво, переробку або споживання
оголошеного хімікату(ів) Списку 2; ii) чи спеціалізується воно на таких видах діяльності або є
багатоцільовим; та iii) чи здійснює воно інші види діяльності по відношенню до
оголошеного хімікату(ів) Списку 2, включаючи специфікацію цієї
іншої діяльності (наприклад, зберігання); та e) виробничу потужність підприємства по кожному
задекларованому хімікату Списку 2. 8. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 3 також
включають наступну інформацію по кожному хімікату Списку 2 понад
оголошену порогову межу: a) хімічну назву, звичайну або торговельну назву, що
використовується об'єктом, структурну формулу та реєстраційний
номер за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; b) у випадку первісної декларації загальний обсяг
виробництва, переробки, споживання, імпорту та експорту виробничої
зони за кожний рік з трьох попередніх календарних років; c) у випадку щорічної декларації щодо минулої діяльності:
загальний об'єм виробництва, переробки, споживання, імпорту та
експорту виробничої зони за попередній календарний рік; d) у випадку щорічної декларації щодо передбачуваної
діяльності: загальний об'єм передбачуваного виробництва, переробки
чи споживання виробничої зони у наступному календарному році,
включаючи передбачувані періоди виробництва, переробки чи
споживання; та e) цілі, в яких здійснювались або будуть здійснюватись
виробництво, переробка або споживання хімікату: i) переробка та споживання на місці з зазначенням видів
продукта; ii) продаж або постачання в межах території держави-учасниці
або у будь-яке місце під юрисдикцією або контролем
держави-учасниці з зазначенням іншої галузі, торговельної фірми
або іншого місця призначення та, по можливості, видів кінцевого
продукту; iii) прямий експорт з зазначенням відповідних держав; або iv) інші, із зазначенням цих інших цілей.
Декларації про виробництво хімікатів Списку 2 для цілей
хімічної зброї у минулому
9. Кожна держава-учасниця не пізніше ніж через 30 днів після
набрання для неї чинності цією Конвенцією декларує всі виробничі
зони, які включають підприємства, що виробляли у будь-який час з 1
січня 1946 року хімікат Списку 2 для цілей хімічної зброї. 10. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 9 включають: a) назву виробничої зони та назву власника, компанії або
підприємства, що її експлуатує; b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу; c) по кожному підприємству, яке розташоване у межах
виробничої зони та відповідає специфікаціям, викладеним у пункті
9, - ту ж інформацію, що й згідно з підпунктами a)-e) пункту 7; та d) по кожному хімікату Списку 2, який виробляється для цілей
хімічної зброї: i) хімічну назву, звичайну або торгову назву, яка
використовується виробничою зоною для цілей виробництва хімічної
зброї, структурну формулу та реєстраційний номер за "Кемікл
абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; ii) дати виробництва хімікату та вироблену кількість; та iii) місце, куди був доставлений хімікат, та вироблений там
кінцевий продукт, якщо він відомий.
Інформація, що надається державам-учасницям
11. Перелік виробничих зон, задекларованих за цим розділом,
разом з інформацією, яка надається згідно з пунктами 6, 7 a), 7
c), 7 d) i), 7 d) iii), 8 a) та 10, за відповідним проханням
супроводжується Технічним секретаріатом державам-учасницям.
B. Перевірка
Загальні положення
12. Перевірка, яка передбачається у пункті 4 статті VI,
здійснюється шляхом інспекції на місці тих задекларованих
виробничих зон, де є одно або більше підприємств, де вироблялося,
перероблялося або споживалося протягом будь-якого року з трьох
попередніх календарних років або передбачається виробити,
переробити чи споживати у наступному календарному році більше ніж: a) 10 кг хімікату, який помічений знаком "*" у частині A
Списку 2; b) 1 тонну будь-якого іншого хімікату, який включений до
частини A Списку 2; або c) 10 тонн хімікату, який включений до частини B Списку 2. 13. Програма та бюджет Організації, які приймаються
Конференцією згідно з пунктом 21 a) статті VIII, містять окремою
рубрикою програму та бюджет перевірки за даним розділом. При
розподілі ресурсів, які виділяються для перевірки відповідно до
статті VI, Технічний секретаріат протягом перших трьох років після
набрання чинності цією Конвенцією приділяє першочергову увагу
первісним інспекціям виробничих зон, які декларуються згідно з
розділом A. Надалі цей розподіл піддається перегляду на основі
накопиченого досвіду. 14. Технічний секретаріат проводить первісні інспекції та
наступні інспекції відповідно до пунктів 15-22.
Цілі інспекції
15. Загальна мета інспекцій полягає у перевірці того, що
діяльність, яка проводиться, відповідає зобов'язанням по цій
Конвенції та узгоджується з інформацією, що надається в
деклараціях. Конкретні цілі інспекцій у зонах виробництва, які
декларуються за розділом A, включають перевірку: a) відсутності будь-якого хімікату Списку 1, та особливо його
виробництва, за винятком виробництва, що здійснюється відповідно
до частини VI цього Додатка; b) відповідності деклараціям обсягів виробництва, переробки
чи споживання хімікатів Списку 2; та c) неспрямування хімікатів Списку 2 на діяльність, що
забороняється цією Конвенцією.
Первісні інспекції
16. Кожна виробнича зона, яка підлягає інспекції згідно з
пунктом 12, приймає первісну інспекцію якомога швидше, краще, щоб
це було не пізніше ніж через три роки після набрання чинності цією
Конвенцією. Виробничі зони, які декларуються після цього періоду,
приймають первісну інспекцію не пізніше ніж через один рік після
першого декларування виробництва, переробки чи споживання. Вибір
виробничих зон для первісних інспекцій здійснюється Технічним
секретаріатом таким чином, щоб виключити можливість дізнатись про
точні строки інспекції виробничої зони. 17. У ході первісної інспекції розробляється проект угоди з
об'єкта для даної виробничої зони, якщо держава-учасниця, що
інспектується, та Технічний секретаріат не досягнуть згоди
відносно того, що в цьому немає необхідності. 18. Що стосується частоти та інтенсивності наступних
інспекцій, то інспектори у ході первісної інспекції оцінюють ризик
відповідних хімікатів для предмета та цілі цієї Конвенції,
особливості виробничої зони та характер діяльності, яка
здійснюється там, враховуючи, серед іншого, наступні критерії: a) токсичність списочних хімікатів та кінцевих продуктів, які
з них виробляються, якщо такі наявні; b) кількість списочних хімікатів, які звичайно зберігаються у
виробничій зоні; c) кількість вихідних хімікатів для виробництва списочних
хімікатів, які звичайно зберігаються у виробничій зоні; d) виробничу потужність підприємств Списку 2; та e) потенціал та можливість переобладнання для початку
виробництва, зберігання та спорядження токсичних хімікатів у
виробничій зоні.
Інспекції
19. Після прийому первісної інспекції кожна виробнича зона,
яка підлягає інспекції згідно з пунктом 12, підлягає наступним
інспекціям. 20. При виборі конкретних виробничих зон для інспекції та при
визначенні частоти та інтенсивності інспекцій Технічний
секретаріат належним чином враховує ризик відповідного хімікату
для предмета та цілей цієї Конвенції, особливості виробничої зони
та характер діяльності, яка там здійснюється, приймаючи до уваги
відповідну угоду з об'єкта, а також результати первісних інспекцій
та наступних інспекцій. 21. Технічний секретаріат вибирає конкретну виробничу зону
для інспекцій таким чином, щоб виключити можливість дізнатися про
точні строки її інспектування. 22. Жодна виробнича зона не приймає більше ніж дві інспекції
за календарний рік згідно з положеннями даного розділу. Однак це
не обмежує інспекції згідно зі статтею IX.
Процедури інспекції
23. Крім узгоджених основних принципів, інших відповідних
положень цього Додатка та Додатка з конфіденційності,
застосовуються нижченаведені пункти 24-30. 24. Не пізніше ніж через 90 днів після завершення первісної
інспекції між державою-учасницею, що інспектується, та
Організацією укладається угода з об'єкта для оголошеної виробничої
зони, якщо держава-учасниця, що інспектується, та Технічний
секретаріат не досягнуть згоди відносно того, що в цьому немає
необхідності. Угода з об'єкта укладається на основі типової угоди
та регулює проведення інспекцій в задекларованій виробничій зоні.
В цій угоді зазначаються частота та інтенсивність інспекцій, а
також докладні процедури інспекції, які сумісні з пунктами 25-29. 25. Предметом інспекції є деклароване підприємство(а) Списку
2 у межах оголошеної виробничої зони. Якщо інспекційна група
робить запит про доступ до інших частин виробничої зони, то доступ
до цих ділянок надається відповідно до зобов'язань щодо надання
роз'яснень згідно з пунктом 51 частини II цього Додатка та
відповідно до угоди з об'єкта або, за відсутності угоди з об'єкта,
відповідно до правил регульованого доступу, які викладені у
розділі С частини X цього Додатка. 26. З тим, щоб забезпечити впевненість у відсутності
переспрямування задекларованого хімікату та відповідності
виробництва деклараціям, надається відповідний доступ до облікової
документації. 27. Для перевірки відсутності недекларованих списків
хімікатів проводиться відбір та аналіз проб. 28. Ділянки, які підлягають інспекції, можуть включати: a) ділянки доставлення або зберігання вихідних хімікатів
(реагентів); b) ділянки, на яких проводяться роботи з реагентами до їх
завантаження до реакційних посудин; c) лінії подання сировини відповідно з ділянками, які
зазначені у підпункті a) або підпункті b), до реакційних посудин,
поряд з будь-якими відповідними клапанами, пристроями для
вимірювання витрат речовини тощо; d) зовнішню частину реакційних посудин та допоміжне
обладнання; e) лінії, які ведуть від реакційних посудин до складів
довгострокового або короткострокового зберігання або до обладнання
для подальшої переробки задекларованих хімікатів Списку 2; f) контрольне обладнання, яке пов'язане з будь-яким з
предметів згідно з підпунктами a)-e); g) обладнання та ділянки для обробки відходів та стоків; h) обладнання та ділянки для видалення хімікатів, які не
відповідають специфікації. 29. Період інспекції не перевищує 96 годин; однак інспекційна
група та держава-учасниця, що інспектується, можуть домовитись про
його продовження.
Повідомлення про інспекцію
30. Технічний секретаріат повідомляє державу-учасницю про
інспекцію не менше ніж за 48 годин до прибуття інспекційної групи
до виробничої зони, яка підлягає інспекції.
C. Передачі державам, які не є учасницями цієї Конвенції
31. Передача або одержання хімікатів Списку 2 здійснюється
тільки між державами-учасницями. Це зобов'язання набирає чинності
через три роки після набрання чинності Конвенцією. 32. Протягом цього проміжного трирічного періоду кожна
держава-учасниця вимагає від кінцевого споживача посвідчення, як
це зазначено нижче, щодо передач хімікатів Списку 2 державам, які
не є учасницями цієї Конвенції. У зв'язку з такими передачами
кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів для забезпечення
того, щоб хімікати, які передаються, використовувались тільки для
цілей, які не забороняються цією Конвенцією. Серед іншого,
держава-учасниця вимагає від держави-одержувача посвідчення, в
якому у зв'язку з переданими хімікатами зазначається таке: a) вони будуть використовуватись тільки для цілей, що не
забороняються цією Конвенцією; b) вони не будуть далі передаватись; c) їх види та кількості; d) їх кінцеве використання; та e) назва(и) та адреса(и) кінцевого(их) споживача(ів).
Частина VIII
Діяльність, що не забороняється цією Конвенцією
відповідно до статті VI
Режим для хімікатів Списку 3 та об'єктів,
які пов'язані з такими хімікатами
A. Декларації
Декларації сукупних національних даних
1. Первісні та щорічні декларації, які подаються
державою-учасницею згідно з пунктами 7 та 8 статті VI, включають
сукупні національні дані щодо вироблених, імпортованих та
експортованих кількостей кожного хімікату Списку 3 за попередній
календарний рік, а також кількісні параметри імпорту та експорту
по кожній відповідній країні. 2. Кожна держава-учасниця подає: a) первісні декларації згідно з пунктом 1 не пізніше ніж
через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та,
починаючи з наступного календарного року, b) щорічні декларації не пізніше ніж через 90 днів після
закінчення попереднього календарного року.
Декларації виробничих зон, які виробляють хімікати Списку 3
3. Первісні та щорічні декларації вимагаються по всім
виробничим зонам, які включають одне або більше підприємств, на
яких протягом попереднього календарного року вироблялось або
передбачається виробити у наступному календарному році більше ніж
30 тонн хімікату Списку 3. 4. Кожна держава-учасниця надає: a) первісні декларації згідно з пунктом 3 не пізніше ніж
через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та,
починаючи з наступного календарного року, b) щорічні декларації про минулу діяльність не пізніше ніж
через 90 днів після закінчення попереднього календарного року; c) щорічні декларації щодо діяльності, яка передбачається, не
пізніше ніж за 60 днів до початку наступного календарного року.
Будь-яка така діяльність, яка запланована додатково після надання
щорічної декларації, декларується не пізніше ніж за п'ять днів до
початку цієї діяльності. 5. Декларації згідно з пунктом 3, як правило, не потрібні для
сумішей, які містять низьку концентрацію хімікату Списку 3.
Відповідно до основних принципів вони потрібні лише у тих
випадках, коли простота вилучення хімікату Списку 3 із такої
суміші та його загальна вагова кількість вважаються такими, що
являють собою ризик для предмета та цілі цієї Конвенції. Ці
загальні принципи розглядаються та затверджуються Конференцією
згідно з пунктом 21 i) статті VIII. 6. Декларації виробничих зон згідно з пунктом 3 включають: a) назву виробничої зони та найменування власника, компанії
або підприємства, яке її експлуатує; b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу; та c) кількість підприємств у межах виробничої зони, які
декларуються згідно з частиною VII цього Додатка. 7. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 3 також
включають по кожному підприємству, яке розташоване у межах
виробничої зони, наступну інформацію та яке відповідає
специфікаціям, що зазначені у пункті 3: a) назву підприємства та найменування власника, компанії чи
підприємства, що його експлуатує; b) його точне місцезнаходження в межах виробничої зони,
включаючи конкретний номер споруди чи будівлі, якщо такий є; c) його основну діяльність. 8. Декларації виробничої зони згідно з пунком 3 також
включають наступну інформацію з кожного хімікату Списку 3 понад
оголошену порогову межу: a) хімічну назву, звичайну або торговельну назву, яка
використовується об'єктом, структурну формулу та реєстраційний
номер за "Кемікал абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; b) приблизний обсяг виробництва хімікату за попередній
календарний рік або, у випадку декларацій щодо передбачуваної
діяльності, передбачуваний обсяг виробництва в наступному
календарному році, який має наступні діапазони: 30-200 тонн, 200-
1000 тонн, 1000-10000 тонн, 10000-100000 тонн та понад 100000; та c) цілі, для яких виробляється або буде вироблятися хімікат.
Декларації про виробництво хімікатів Списку 3 для цілей
хімічної зброї у минулому
9. Кожна держава-учасниця не пізніше ніж через 30 днів після
набрання цією Конвенцією чинності для неї оголошує усі виробничі
зони, які включають підприємства, що виробляли у будь-який час з 1
січня 1946 року хімікат Списку 3 для цілей хімічної зброї. 10. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 9 включають: a) назву виробничої зони та найменування власника, компанії
або підприємства, яке її експлуатує; b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу; c) по кожному підприємству, яке розташоване у межах
виробничої зони та відповідає специфікаціям, що викладені у пункті
9, - ту ж інформацію, що і згідно з пунктами a) - c) пункту 7; та d) по кожному хімікату Списку 3, що виробляється для цілей
хімічної зброї: i) хімічну назву, звичайну або торговельну назву, що
використовується виробничою зоною для цілей виробництва хімічної
зброї, структурну формулу та реєстраційний номер за "Кемікал
абстрактс сервіс", якщо він присвоєний; ii) дати виробництва хімікату та вироблену кількість; та iii) місце, куди був доставлений хімікат, та вироблений там
кінцевий продукт, якщо він відомий.
Інформація, яка надається державам-учасницям
11. Перелік виробничих зон, задекларованих за цим розділом,
разом з інформацією, яка надається згідно з пунктами 6, 7a), 7c),
8a) та 10, за відповідним проханням Технічний секретаріат надає
державам-учасницям.
B. Перевірка
Загальні положення
12. Перевірка, передбачена у пункті 5 статті VI, здійснюється
шляхом інспекцій на місці тих оголошених виробничих зон, в яких
було вироблено протягом попереднього календарного року або
передбачається виробити в наступному календарному році в цілому
понад 200 тонн будь-якого хімікату Списку 3 понад декларованої
межі в 30 тонн. 13. Програма та бюджет Організації, які приймаються
Конференцією згідно з пунктом 21 a) статті VIII, містять окремою
рубрикою програму та бюджет перевірки за цим розділом з
урахуванням пункту 13 частини VII цього Додатка. 14. Згідно з цим розділом, Технічний секретаріат здійснює
довільний вибір виробничих зон для інспекції шляхом відповідних
механізмів, таких, як використання спеціально розроблених
комп'ютерних програм з врахуванням наступних вагових факторів: a) справедливий географічний розподіл інспекцій; та b) інформація, яка є у розпорядженні Технічного секретаріату,
про задекларовані виробничі зони, яка стосується відповідного
хімікату, особливостей виробничої зони та характеру діяльності,
яка там здійснюється. 15. Жодна виробнича зона на приймає більше ніж дві інспекції
на рік відповідно до положень цього розділу. Однак це не обмежує
інспекції згідно з статтею IX. 16. При виборі виробничих зон для інспекції відповідно до
цього розділу Технічний секретаріат дотримується наступного
обмеження по відношенню до сумарного числа інспекцій, які
приймаються державою-учасницею за календарний рік згідно з цією
частиною та частиною IX цього Додатка, сумарне число інспекцій не
перевищує трьох плюс 5 процентів від загального числа виробничих
зон, що зацікавлені державою-учасницею як за цією частиною, так і
за частиною IX цього Додатка, або 20 інспекцій, залежно від того,
яка з цих двох цифр є меншою.
Цілі інспекції
17. У виробничих зонах, які оголошені за розділом A, загальна
мета інспекцій полягає в перевірці сумісності діяльності, яка
проводиться, з інформацією, що надається в деклараціях. Конкретна
мета інспекцій полягає у перевірці відсутності будь-якого хімікату
Списку 1, та особливо його виробництва, за винятком виробництва
відповідно до частини VI цього Додатка.
Процедури інспекції
18. Крім узгоджених основних принципів, інших відповідних
положень цього Додатка та Додатка з конфіденційності
застосовуються пункти 19-25, наведені нижче. 19. Угода з об'єкта не укладається, якщо про це не просить
держава-учасниця, що інспектується. 20. Предметом інспекцій є задеклароване підприємство(а)
Списку 3 у межах задекларованої виробничої зони. Якщо інспекційна
група відповідно до пункту 51 частини II цього Додатка запитує
доступ до інших частин виробничої зони з метою усунення
неясностей, то ступінь такого доступу узгоджується між
інспекційною групою та державою-учасницею, що інспектується. 21. Інспекційна група може одержувати доступ до облікової
документації у тих випадках, коли інспекційна група та
держава-учасниця, що інспектується, вважають, що цей доступ буде
сприяти досягненню цілей інспекції. 22. Для перевірки відсутності незадекларованих списочних
хімікатів може проводитись відбір та аналіз проб на місці. Якщо
усунути неясності не вдається, то проби можуть аналізуватися в
призначеній лабораторії за межами об'єкта із згоди
держави-учасниці, що інспектується. 23. Ділянки, які підлягають інспекції, можуть включати: a) ділянки доставки або зберігання вихідних хімікатів
(реагентів); b) ділянки, на яких проводяться роботи з реагентами до їх
завантаження до реакційної посудини; c) лінії подання сировини відповідно з ділянок, які зазначені
у підпункті a) або підпункті b), до реакційної посудини поряд з
будь-якими відповідними клапанами, приладами для вимірювання
витрат речовини тощо; d) зовнішню частину реакційних посудин та допоміжне
обладнання; e) лінії, які ведуть від реакційних посудин до складів
довгострокового або короткострокового зберігання або до обладнання
для подальшої переробки оголошених хімікатів Списку 3; f) контрольне обладнання, яке пов'язане з будь-яким з
предметів згідно з підпунктами a)-e); g) обладнання та ділянки для обробки відходів та стоків; h) обладнання та ділянки для видалення хімікатів, які не
відповідають специфікації. 24. Період інспекції не перевищує 24 годин; однак інспекційна
група та держава-учасниця, що інспектується, можуть домовитись про
його продовження.
Повідомлення про інспекцію
25. Технічний секретаріат повідомляє державу-учасницю про
інспекцію не менше ніж за 120 годин до прибуття інспекційної групи
до виробничої зони, що підлягає інспекції.
С. Передачі державам, які не є учасницями цієї Конвенції
26. При передачі хімікатів Списку 3 державам, які не є
учасницями цієї Конвенції, кожна держава-учасниця вживає
необхідних заходів для забезпечення того, щоб такі хімікати, які
передаються, використовувались тільки у цілях, що не забороняються
цією Конвенцією. Серед іншого, держава-учасниця вимагає від
держави-одержувача посвідчення, де, щодо хімікатів, які
передаються, зазначається наступне: a) вони будуть використовуватись тільки для цілей, що не
забороняються цією Конвенцією; b) вони не будуть далі нікому передаватися; c) їх види та кількості; d) їх кінцеве використання; та e) найменування та адреса(и) кінцевого(их) споживача(ів). 27. Через п'ять років після набрання чинності цією Конвенцією
Конференція розглядає необхідність вжиття інших заходів щодо
передач хімікатів Списку 3 державам, які не є учасницями цієї
Конвенції.
Частина IX
Діяльність, що не забороняється цією Конвенцією
відповідно до статті VI
Режим для інших хімічних виробничих об'єктів
A. Декларації
Перелік інших хімічних виробничих об'єктів
1. Первісна декларація, яка надається кожною
державою-учасницею згідно з пунктом 7 статті VI, включає перелік
всіх виробничих зон, які: a) виробили шляхом синтезу протягом попереднього календарного
року більше ніж 200 тонн позаспискових конкретних органічних
хімікатів; або b) включають одне або більше підприємств, на яких протягом
попереднього календарного року було вироблено шляхом синтезу
більше ніж 30 тонн позаспискового конкретного органічного
хімікату, який містить фосфор, сірку або фтор (які іменуються далі
як "ФСФ - підприємства" та "ФСФ - хімікат"). 2. Перелік інших хімічних виробничих об'єктів, який підлягає
поданню згідно з пунктом 1, не включає виробничі зони, які
виробляли виключно вибухові речовини або вуглеводні. 3. Кожна держава-учасниця подає свій перелік інших хімічних
виробничих об'єктів згідно з пунктом 1 як частину своєї первісної
декларації не пізніше ніж через 30 днів після набрання для неї
чинності цією Конвенцією. Кожна держава-учасниця не пізніше ніж
через 90 днів після початку кожного наступного календарного року
щорічно надає інформацію, яка необхідна для поновлення переліку. 4. Перелік інших хімічних виробничих зон, який підлягає
поданню згідно з пунктом 1, по кожній виробничій зоні включає
наступну інформацію: a) назву виробничої зони та найменування власника, компанії
або підприємства, яке її експлуатує; b) точне місцезнаходження виробничої зони, включаючи її
адресу; c) її основну діяльність; та d) приблизну кількість підприємств у межах виробничої зони,
які виробляють хімікати, зазначені у пункті 1. 5. Стосовно виробничих зон, які включені до переліку згідно з
пунктом 1 a), цей перелік також включає інформацію про приблизний
сукупний обсяг виробництва позаспискових конкретних органічних
хімікатів за попередній календарний рік, який має наступні
діапазони: до 1000 тонн, 1000-10000 тонн та понад 10000 тонн. 6. По відношенню до виробничих зон, які включені до переліку
згідно з пунктом 1 b), у переліку також зазначається кількість ФСФ
- хімікатів, що вироблені кожним ФСФ - підприємством у рамках
виробничої зони, та наводиться інформація про приблизний сукупний
обсяг виробництва ФСФ - підприємством за попередній календарний
рік, який має наступні діапазони: до 200 тонн, 200-1000 тонн,
1000-10000 тонн та понад 10000 тонн.
Допомога з боку Технічного секретаріату
7. Якщо держава-учасниця з причин адміністративного характеру
вважає необхідним звернутися за допомогою у складанні свого
переліку хімічних виробничих об'єктів згідно з пунктом 1, то вона
може просити Технічний секретаріат про надання цієї допомоги. У
цьому випадку питання відносно повноти переліку урегульовуються
шляхом консультацій між державою-учасницею та Технічним
секретаріатом.
Інформація, яка надається державам-учасницям
8. Переліки інших хімічних виробничих об'єктів, які надаються
згідно з пунктом 1, включаючи інформацію, що надається за пунктом
4, за відповідним проханням надаються Технічним секретаріатом
державам-учасницям.
B. Перевірка
Загальні положення
9. З урахуванням положень розділу C перевірка, передбачена
пунктом 6 статті VI, здійснюється шляхом інспекцій на місці: a) виробничих зон, включених до переліку згідно з пунктом 1
a); та b) виробничих зон, включених до переліку згідно з пунктом 1
b), які включають одне або більше ФСФ-підприємств, на яких
протягом попереднього календарного року було вироблено більше ніж
200 тонн ФСФ-хімікату. 10. Програма та бюджет Організації, які приймаються
Конференцією згідно з пунктом 21 a) статті VIII, містять окремою
рубрикою програму та бюджет перевірки за цим розділом після
початку його здійснення. 11. Згідно з цим розділом, Технічний секретаріат здійснює
довільний вибір виробничих зон для інспекції шляхом відповідних
механізмів, таких, як використання спеціально розроблених
комп'ютерних програм, з врахуванням наступних факторів: a) справедливого географічного розподілу інспекцій; b) інформації, яка є у розпорядженні Технічного секретаріату,
про виробничі зони, включені до переліку, яка стосується
особливостей виробничої зони та діяльності, яка там здійснюється;
та c) пропозицій держав-учасниць на основі, що підлягає
погодженню відповідно до пункту 25. 12. Ніяка виробнича зона не приймає більше ніж дві інспекції
на рік відповідно до положень цього розділу. Однак це не обмежує
інспекції згідно з статтею IX. 13. При виборі виробничих зон для інспекції відповідно до
цього розділу Технічний секретаріат дотримується наступного
обмеження сумарного числа інспекцій, які приймаються
державою-учасницею за календарний рік згідно з цією частиною та
частиною VIII цього Додатка: сумарне число інспекцій не перевищує
трьох плюс 5 процентів від загального числа виробничих зон, які
декларуються державою-учасницею як за цією частиною, так і за
частиною VIII цього Додатка, або 20 інспекцій, залежно від того,
яка з цих двох цифр є меншою.
Цілі інспекції
14. У виробничих зонах, включених до переліку згідно з
розділом A, загальна мета інспекцій полягає в перевірці сумісності
діяльності, яка проводиться, з інформацією, яка надається в
деклараціях. Конкретна мета інспекцій полягає в перевірці
відсутності будь-якого хімікату Списку 1, а особливо його
виробництва, за винятком виробництва відповідно до частини VI
цього Додатка.
Процедури інспекції
15. Крім узгоджених основних принципів, інших відповідних
положень цього Додатка та Додатка з конфіденційності,
застосовуються нижче наведені пункти 16-20. 16. Угода з об'єкта не укладається, якщо про це не просить
держава-учасниця, що інспектується. 17. Предметом інспекції у виробничій зоні, яка обрана для
інспекції, є підприємство(а), які виробляють хімікати, зазначені у
пункті 1, та зокрема ФСФ-підприємства, які включені до переліку
згідно з пунктом 1 b). Держава-учасниця, що інспектується, має
право регулювати доступ до цих підприємств відповідно до правил
регулюваного доступу, які викладені в розділі C частини X цього
Додатка. Якщо інспекційна група відповідно до пункту 51 частини II
цього Додатка робить запит про доступ до інших частин виробничої
зони, щоб усунути неясності, то ступінь такого доступу
узгоджується між інспекційною групою та державою-учасницею, що
інспектується. 18. Інспекційна група може одержувати доступ до облікової
документації у тих випадках, коли інспекційна група та
держава-учасниця, що інспектується, вважають, що такий доступ буде
сприяти досягненню цілей інспекції. 19. Для перевірки відсутності недекларованих списків
хімікатів може проводитись відбір та аналіз проб на місці. Якщо
усунути неясності не вдається, то проби можуть піддаватись аналізу
у визначеній для цього лабораторії за межами об'єкта із згоди
держави-учасниці, що інспектується. 20. Тривалість інспекції не перевищує 24 години; однак
інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується, можуть
досягти згоди про її продовження.
Повідомлення про інспекцію
21. Держава-учасниця повідомляється Технічним секретаріатом
про інспекцію не менше ніж за 120 годин до прибуття інспекційної
групи до виробничої зони, яка підлягає інспекції.
C. Здійснення та розгляд розділу B
Здійснення
22. Здійснення розділу B починається на початку четвертого
року після набрання чинності цією Конвенцією, якщо Конференція не
прийме іншого рішення на своїй черговій сесії на третьому році
після набрання чинності цією Конвенцією. 23. Генеральний директор готує для чергової сесії Конференції
на третьому році після набрання чинності цією Конвенцією доповідь,
яка висвітлює накопичений Технічним секретаріатом досвід
здійснення положень частин VII та VIII цього Додатка, а також
розділу A цієї частини. 24. На своїй черговій сесії на третьому році після набрання
чинності цією Конвенцією Конференція, на основі доповіді
Генерального директора, може також прийняти рішення відносно
розподілу ресурсів, які виділяються для перевірки, згідно з
розділом В, між "ФСФ-підприємствами" та іншими хімічними
виробничими об'єктами. У іншому разі такий розподіл залишається на
експертний розгляд Технічного секретаріату та включається до числа
вагомих факторів, які фігурують у пункті 11. 25. На своїй черговій сесії на третьому році після набрання
чинності цією Конвенцією Конференція, за рекомендацією Виконавчої
ради, приймає рішення відносно того, на якій основі (наприклад, на
регіональній) повинні подаватись пропозиції держав-учасниць
відносно інспекцій, з тим щоб враховуватись як один з вагомих
факторів у процесі відбору, який зазначений у пункті 11.
Розгляд
26. На першій спеціальній сесії Конференції, яка скликається
згідно з пунктом 22 статті VIII, проводиться перегляд положень
цієї частини Додатка з перевірки у світлі всеохоплюючого розгляду
загального режиму перевірки для хімічної промисловості (стаття VI,
частини VII-IX цього Додатка) на основі накопиченого досвіду.
Потім Конференція дає рекомендації, з тим, щоб підвищити
ефективність режиму перевірки.
Частина X
Інспекції за вимогою відповідно до статті IX
A. Призначення та відбір інспекторів
та помічників інспекторів
1. Інспекції за вимогою згідно з статтею IX проводяться
тільки спеціально призначеними для цієї мети інспекторами та
помічниками інспекторів. З метою призначення інспекторів та
помічників інспекторів для інспекцій за вимогою згідно з статтею
IX Генеральний директор складає список намічених інспекторів та
помічників інспекторів, вибираючи їх з числа інспекторів та
помічників інспекторів для звичайної інспекційної діяльності. Цей
список включає достатньо великий контингент інспекторів та
помічників інспекторів, які мають необхідну кваліфікацію, досвід,
професіоналізм та підготовку, з тим, щоб можна було гнучко
підходити до підбору інспекторів з урахуванням їх наявної
кількості та необхідності ротації. Певна увага приділяється також
підбору інспекторів та помічників інспекторів на як можна ширшій
географічній основі. Призначення інспекторів та помічників
інспекторів проводиться згідно з процедурами, передбаченими у
розділі A частини II цього Додатка. 2. Генеральний директор визначає розмір інспекційної групи та
підбирає її членів з урахуванням обставин конкретного запиту.
Розмір інспекційної групи зводиться до мінімуму, який необхідний
для належного виконання інспекційного мандату. Членом інспекційної
групи не може бути громадянин держави-учасниці, що запитує, або
держави-учасниці, що інспектується.
B. Передінспекційна діяльність
3. Перед поданням запиту на інспекцію по відношенню до
інспекції за вимогою держава-учасниця може зажадати у Генерального
директора підтвердження про те, що Технічний секретаріат у стані
ужити негайних дій у зв'язку з запитом. Якщо Генеральний директор
не може негайно надати це підтвердження, то він робить це при
найпершій можливості з урахуванням черговості запитів на
підтвердження. Він також інформує державу-учасницю про те, коли
може з'явитися можливість ужити негайних дій. Якщо Генеральний
директор прийде до висновку, що своєчасні дії у зв'язку з запитом
вже не можуть бути вжитими, то він може просити Виконавчу раду
вжити відповідних заходів для того, щоб поліпшити ситуацію у
майбутньому.
Повідомлення
4. Запит на проведення інспекції за вимогою, який надається
Виконавчій раді та Генеральному директору, містить, принаймні,
наступну інформацію: a) держава-учасниця, яка підлягає інспекції, та, якщо це може
бути застосовано, держава, що приймає; b) пункт в'їзду, який використовується; c) розмір та тип місця, що інспектується; d) стурбованість відносно можливого недотримання цієї
Конвенції, включаючи зазначення відповідних положень цієї
Конвенції, у зв'язку з якими виникає стурбованість, та характеру і
обставин можливого недотримання, а також усю відповідну
інформацію, виходячи з якої виникає стурбованість; та e) прізвище спостерігача держави-учасниці, що запитує. Держава-учасниця, що робить запит, може надавати будь-яку
додаткову інформацію, яку вона буде вважати необхідною. 5. Генеральний директор протягом однієї години підтверджує
державі-учасниці, що робить запит, одержання її запиту. 6. Держава-учасниця, що робить запит, своєчасно повідомляє
Генерального директора про місцезнаходження місця, що
інспектується, з тим щоб Генеральний директор міг надати цю
інформацію державі-учасниці, що інспектується, не менше ніж за 12
годин до планованого прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду. 7. Місце інспекції зазначається державою-учасницею, що робить
запит, якомога точніше шляхом надання схеми місця, яка пов'язана з
точкою відліку, з зазначенням географічних координат з точністю до
найближчої секунди, якщо це можливо. По можливості,
держава-учасниця, що робить запит, теж надає карту з загальним
зазначенням місця інспекції та схему з якомога більш точним
зазначенням периметра, який запитується, інспектованого місця. 8. Периметр, який запитується: a) проходить на відстані, принаймні, 10 метрів від зовнішньої
сторони будь-яких будівель або інших споруд; b) не перетинає існуючих охоронних зон; та c) проходить на відстані, принаймні, 10 метрів від зовнішньої
сторони будь-якої з існуючих охоронних зон, які держава-учасниця,
що робить запит, має намір включити до меж периметра, який
запитується. 9. Якщо периметр, який запитується, не відповідає
характеристикам, які викладені у пункті 8, то він переглядається
інспекційною групою, з тим щоб привести його у відповідність до
цього положення. 10. Генеральний директор не менше ніж за 12 годин до
планованого прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду інформує
Виконавчу раду про місцезнаходження місця, що інспектується, як це
зазначено у пункті 7. 11. Одночасно з інформуванням Виконавчої ради відповідно до
пункту 10 Генеральний директор передає запит на інспекцію
державі-учасниці, що інспектується, включаючи місцезнаходження
місця, що інспектується, як це зазначено у пункті 7. Це
повідомлення також включає інформацію, яка зазначена у пункті 32
частини II цього Додатка. 12. Після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду
держава-учасниця, що інспектується, інформується інспекційною
групою про мандат на інспекцію.
В'їзд на територію держави-учасниці, що інспектується, або
держави, що приймає
13. Відповідно до пунктів 13-18 статті IX після одержання
запиту на інспекцію Генеральний директор якомога швидше направляє
інспекційну групу. Інспекційна група прибуває до пункту в'їзду,
який зазначений у запиті, у якомога коротший строк відповідно до
положень пунктів 10 та 11. 14. Якщо периметр, який запитується, прийнятний для
держави-учасниці, що інспектується, то він визначається як
остаточний периметр якомога швидше, але в будь-якому разі не
пізніше ніж через 24 години після прибуття інспекційної групи до
пункту в'їзду. Держава-учасниця, що інспектується, доставляє
інспекційну групу до остаточного периметра місця інспекції. Якщо
держава-учасниця, що інспектується, вважає це необхідним, то така
доставка може починатись не більше ніж за 12 годин до закінчення
строку, який встановлений у цьому пункті для визначення
остаточного периметра. Доставка у будь-якому випадку завершується
не пізніше ніж через 36 годин після прибуття інспекційної групи до
пункту в'їзду. 15. До всіх оголошених об'єктів застосовуються процедури, які
викладені у пунктах a) та b): (Для цілей цієї частини "декларований об'єкт" означає усі
об'єкти, які декларуються згідно з статтями III, IV та V. Що
стосується статті VI, то "декларований об'єкт" означає тільки
об'єкти, які декларуються згідно з частиною VI цього Додатка, а
також декларовані підприємства, що зазначаються в деклараціях
згідно з пунктами 7 та 10 c) частини VII та пунктами 7 та 10 c)
частини VIII цього Додатка).
a) Якщо периметр, який запитується, вміщається в декларований
периметр або відповідає йому, то декларований периметр вважається
остаточним периметром. Однак при наявності згоди держави-учасниці,
що інспектується, остаточний периметр може бути зменшений, з тим
щоб привести його у відповідність до периметра, який запитується
державою-учасницею, що запитує. b) Держава-учасниця, що інспектується, доставляє інспекційну
групу до остаточного периметра у найкоротші практично можливі
строки, але у будь-якому випадку вона забезпечує її прибуття до
периметра не пізніше ніж через 24 години після прибуття
інспекційної групи до пункту в'їзду.
Альтернативне визначення остаточного периметра
16. У пункті в'їзду, якщо держава-учасниця, що інспектується,
не може прийняти периметр, який запитується, вона пропонує
альтернативний периметр якомога швидше, але у будь-якому разі не
пізніше ніж через 24 години після прибуття інспекційної групи до
пункту в'їзду. У випадку розбіжностей держава-учасниця, що
інспектується, та інспекційна група вступають у переговори з метою
досягнення згоди щодо остаточного периметра. 17. Альтернативний периметр повинен бути встановлений якомога
конкретніше відповідно до пункту 8. Він включає весь периметр,
який запитується, та, як правило, повинен бути тісно пов'язаний з
останнім, враховуючи природний рельєф місцевості та штучні межі.
Звичайно він повинен проходити поблизу оточуючого захисного
загородження, якщо воно існує. Державі-учасниці, що інспектується,
слід прагнути до встановлення цього взаємозв'язку між периметрами
шляхом поєднання, принаймні, двох з наступних способів: a) альтернативного периметра, який не охоплює територію, яка
значно перевищує територію периметра, який запитується; b) альтернативного периметра, який знаходиться на невеликому
однаковому віддаленні від периметра, який запитується; c) принаймні частину периметра, який запитується, яку помітно
з території альтернативного периметра. 18. Якщо альтернативний периметр прийнятний для інспекційної
групи, то він стає остаточним периметром, і інспекційна група
доставляється з пункту в'їзду до цього периметра. Якщо
держава-учасниця, що інспектується, вважає це необхідним, то така
доставка може починатись не більше ніж за 12 годин до закінчення
строку, який встановлений у пункті 16 для пропозиції
альтернативного периметра. Доставка у будь-якому випадку
завершується не пізніше ніж через 36 годин після прибуття
інспекційної групи до пункту в'їзду. 19. Якщо остаточний периметр не узгоджений, то переговори з
периметра завершуються якомога швидше, але вони у будь-якому
випадку не продовжуються більше ніж 24 години після прибуття
інспекційної групи до пункту в'їзду. Якщо згода не досягнута, то
держава-учасниця, що інспектується, доставляє інспекційну групу до
місця біля альтернативного периметра. Якщо держава-учасниця, що
інспектується, вважає це необхідним, то така доставка може
починатись не більше ніж через 12 годин до закінчення строку, який
встановлений у пункті 16 для пропозиції альтернативного периметра.
Доставка у будь-якому випадку завершується не пізніше ніж через 36
годин після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду. 20. Після прибуття на місце держава-учасниця, що
інспектується, надає інспекційній групі негайний доступ до
альтернативного периметра, з тим щоб полегшити проведення
переговорів та досягнення згоди з остаточного периметра та доступ
у межах остаточного периметра. 21. Якщо згода не досягнута протягом 72 годин після прибуття
інспекційної групи до місця, то альтернативний периметр
встановлюється як остаточний периметр.
Перевірка місця
22. З тим, щоб полегшити встановлення відповідності місця
інспекції, куди доставлена інспекційна група, місцю інспекції, яке
зазначене державою-учасницею, що робить запит, інспекційна група
має право використовувати затверджене обладнання для визначення
місцезнаходження, а також має право на встановлення цього
обладнання відповідно до її вказівок. Інспекційна група може
перевіряти своє місцезнаходження шляхом звірки з місцевими
орієнтирами, які визначені за картами. Держава-учасниця, що
інспектується, допомагає членам групи у здійсненні цього завдання.
Блокування місця, нагляд за виїздом
23. Не пізніше ніж через 12 годин після прибуття інспекційної
групи до пункту в'їзду держава-учасниця, що інспектується, починає
збирати фактологічну інформацію про всю діяльність щодо виїзду
транспорту з усіх пунктів виїзду, усіх сухопутних, повітряних та
водних транспортних засобів з периметра, який запитується. Воно
надає цю інформацію інспекційній групі після її прибуття до
альтернативного або остаточного периметра, залежно від того, що
відбудеться у першу чергу. 24. Цей обов'язок може виконуватись шляхом збирання
фактологічної інформації у вигляді шляхових листів, фотографій,
відеозаписів або даних, які одержані за допомогою
хіміко-індикаційного обладнання, яке надається інспекційною групою
для нагляду за такою діяльністю по виїзду. Як альтернативу
держава-учасниця, що інспектується, також може у порядку виконання
такого обов'язку дозволити одному або декільком членам
інспекційної групи самостійно вести шляхові листи, проводити
фотозйомки, робити відеозаписи транспортних засобів, які
виїжджають, або використовувати хіміко-індикаційне обладнання та
здійснювати іншу діяльність, яка може бути узгоджена між
державою-учасницею, що інспектується, та інспекційною групою. 25. Після прибуття інспекційної групи до альтернативного
периметра або остаточного периметра, залежно від того, що
відбудеться у першу чергу, починається блокування місця, що
означає здійснення інспекційною групою процедур з нагляду за
виїздом. 26. Такі процедури включають: визначення виїздів транспорту,
заповнення шляхових листів, фотографування та здійснення
інспекційною групою відеозаписів виїздів транспорту та
транспортних засобів, які виїжджають. Інспекційна група має право
відвідувати, у супроводженні, будь-яку іншу частину периметра для
перевірки відсутності іншої діяльності щодо виїзду. 27. Додаткові процедури для діяльності з нагляду за виїздом,
які узгоджуються інспекційною групою та державою-учасницею, що
інспектується, можуть включати, серед іншого, наступне: a) використання датчиків; b) довільно-селективний доступ; c) аналіз проб. 28. Вся діяльність з блокування місця та нагляду за виїздом
здійснюється у межах смуги вздовж зовнішньої сторони периметра
шириною до 50 метрів, яка вимірюється з зовнішньої сторони. 29. Інспекційна група має право на основі регульованого
доступу інспектувати транспортні засоби, які виїжджають з
території місця. Держава-учасниця, що інспектується, вживає всі
розумні зусилля для того, щоб продемонструвати інспекційній групі,
що будь-який транспортний засіб, що підлягає інспекції, до якого
інспекційній групі не надається повний доступ, не використовується
для цілей, пов'язаних з стурбованостями щодо можливого
недотримання, зазначеними у запиті на інспекцію. 30. Персонал та транспортні засоби, які в'їжджають на
територію місця, а також персонал та індивідуальні пасажирські
транспортні засоби, які виїжджають з території місця, не
підлягають інспекції. 31. Застосування вищевикладених процедур може продовжуватись
протягом інспекції, однак воно не може необгрунтовано ускладнювати
або затримувати нормальне функціонування об'єкта.
Передінспекційний інструктаж та план інспекції
32. Для полегшення розробки плану інспекції держава-учасниця,
що інспектується, перед наданням доступу, здійснює інструктаж
інспекційної групи з техніки безпеки та матеріально-технічного
забезпечення. 33. Передінспекційний інструктаж проводиться відповідно до
пункту 37 частини II цього Додатка. У ході передінспекційного
інструктажу держава-учасниця, що інспектується, може вказати
інспекційній групі на обладнання, документацію або ділянки, які
вона вважає чутливими та які не мають відношення до мети інспекції
за вимогою. Крім того, персонал, який несе відповідальність за
місце, інструктує групу щодо просторового планування та інших
відповідних характеристик місця. Інспекційній групі надається
масштабна карта або схема, які відображають всі споруди та важливі
географічні особливості місця. Інспекційна група також
інформується про наявність персоналу об'єкта та облікової
документації. 34. Після передінспекційного інструктажу інспекційна група на
основі відповідної інформації, яка наявна в неї, готує початковий
план інспекції з зазначенням діяльності, яку належить здійснювати
інспекційній групі, включаючи конкретні ділянки місця, до яких
бажано отримати доступ. У плані інспекції також зазначається, чи
буде інспекційна група розділена на підгрупи. План інспекції
подається представникам держави-учасниці, що інспектується, та
місця інспекції. Його реалізація відповідає положенням розділу С,
включаючи положення, які стосуються доступу та діяльності.
Діяльність на периметрі
35. Після прибуття інспекційної групи до остаточного або
альтернативного периметра, залежно від того, що станеться у першу
чергу, група має право негайно почати діяльність на периметрі
відповідно до процедур, які викладені у цьому розділі, та
продовжувати цю діяльність до завершення інспекції за вимогою. 36. При проведенні діяльності на периметрі інспекційна група
має право: a) використовувати контрольні прилади відповідно до пунктів
27-30 частини II цього Додатка; b) брати змиви, проби повітря, грунту або стоків; c) здійснювати будь-яку додаткову діяльність, яка може бути
узгоджена між інспекційною групою та державою-учасницею, що
інспектується. 37. Діяльність інспекційної групи на периметрі може
здійснюватись у межах смуг вздовж зовнішньої сторони периметра
шириною до 50 метрів, яка вимірюється з зовнішньої сторони
периметра. В разі згоди держави-учасниці, що інспектується,
інспекційна група також може одержати доступ до будь-якої будівлі
або споруди у межах смуги периметра. Всі засоби дистанційного
контролю орієнтуються всередину. Щодо оголошених об'єктів ця
смуга, за розсудом держави-учасниці, що інспектується, може
проходити всередині, ззовні або з обох сторін декларованого
периметра.
C. Проведення інспекцій
Загальні правила
38. Держава-учасниця, що інспектується, надає доступ у межах
периметра, який запитується, а також, якщо вони відрізняються,
остаточного периметра. Ступінь та характер доступу до конкретного
місця або місць у межах цих периметрів узгоджуються між
інспекційною групою та державою-учасницею, що інспектується, на
основі регулюваного доступу. 39. Держава-учасниця, що інспектується, надає доступ у межах
периметра, який запитується, якомога швидше, але у будь-якому
випадку не пізніше ніж через 108 годин після прибуття інспекційної
групи до пункту в'їзду, з метою прояснення зазначеної у запиті на
інспекцію стурбованості щодо можливого недотримання Конвенції. 40. На прохання інспекційної групи держава-учасниця, що
інспектується, може надати повітряний доступ до місця інспекції. 41. При задоволенні вимоги щодо надання доступу відповідно до
положень пункту 38, держава-учасниця, що інспектується,
зобов'язана допускати найбільший ступінь доступу з урахуванням
будь-яких конституційних зобов'язань, які вона може нести по
відношенню до прав власності або обшуків та конфіскацій.
Держава-учасниця, що інспектується, має право у рамках
регульованого доступу вживати необхідних заходів для захисту
національної безпеки. Держава-учасниця, що інспектується, не може
посилатись на положення цього пункту для приховування ухилення від
своїх зобов'язань не займатися діяльністю, що забороняється цією
Конвенцією. 42. Якщо держава-учасниця, що інспектується, надає неповний
доступ до місць діяльності або інформації, то вона зобов'язана
вживати усіх розумних зусиль для того, щоб забезпечити
альтернативні способи прояснення стурбованості щодо можливого
недотримання, яка викликала інспекцію за вимогою. 43. Після прибуття до остаточного периметра об'єктів, які
декларуються згідно з статтями IV, V та VI, надання доступу
проводиться після передінспекційного інструктажу та обговорення
плану інспекції, які зводяться до необхідного мінімуму та у
будь-якому випадку не перевищують трьох годин. Стосовно об'єктів,
які декларуються згідно з пунктом 1 d) статті III, проводяться
переговори, а регульований доступ починається не пізніше ніж через
12 годин після прибуття до остаточного периметра. 44. При проведенні інспекції за вимогою відповідно до запиту
на інспекцію інспекційна група використовує тільки ті методи, які
необхідні для встановлення достатніх фактів, які стосуються
справи, з метою прояснення стурбованості відносно можливого
недотримання положень цієї Конвенції, та утримується від
діяльності, яка не має до цього відношення. Вона збирає та
документує такі факти, які стосуються можливого недотримання цієї
Конвенції державою-учасницею, що інспектується, але не вишукує та
не документує інформацію, яка явно не пов'язана з цим, якщо її
прямо не просить про це держава-учасниця, що інспектується.
Будь-який зібраний матеріал, який згодом буде вважатися таким, що
не стосується до справи, не зберігається. 45. Інспекційна група керується принципом проведення
інспекцій за вимогою, який передбачає мінімально можливий рівень
втручання, який відповідає цілі ефективного та своєчасного
виконання її завдання. Кожного разу, коли це можливо, вона починає
з процедур з найменшими рівнем втручання, які вона вважає
прийнятними, і переходить до процедур з більшим рівнем втручання
тільки у тому випадку, якщо вона буде вважати це необхідним.
Регульований доступ
46. Інспекційна група враховує пропоновані зміни плану
інспекції та пропозиції, які можуть бути внесені
державою-учасницею, що інспектується, на будь-якому етапі
інспекції, включаючи передінспекційний інструктаж, для
забезпечення захисту чутливого обладнання, інформації або районів,
які не пов'язані з хімічною зброєю. 47. Держава-учасниця, що інспектується, зазначає пункти
в'їзду/виїзду на периметрі, які належить використовувати для
доступу. Інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується,
проводять переговори щодо такого: ступені доступу до будь-якого
конкретного місця або місць у межах остаточного периметра або
периметра, який запитується, як це передбачено у пункті 48;
конкретної інспекційної діяльності, включаючи відбір проб, яку
належить проводити інспекційній групі; проведення конкретної
діяльності державою-учасницею, що інспектується; та надання
конкретної інформації державою-учасницею, що інспектується. 48. Згідно з відповідними положеннями Додатка з
конфіденційності, держава-учасниця, що інспектується, має право
вживати заходів для захисту чутливого обладнання та запобігання
розголошенню конфіденційних відомостей і даних, які не мають
відношення до хімічної зброї. Ці заходи можуть включати, серед
іншого, таке: a) винос чутливих документів із службових приміщень; b) зачохлення чутливих дисплеїв, майна та обладнання; c) зачохлення чутливих елементів обладнання, таких, як
комп'ютерні або електронні системи; d) блокування комп'ютерних систем та виключення індикаторних
пристроїв; e) обмеження аналізу проб лише встановленням наявності або
відсутності хімікатів, які перераховані у списках 1, 2 та 3, або
відповідних продуктів розпаду; f) використання методів довільноселективного доступу, при
якому інспекторам пропонується на свій розсуд вибирати для
предмета інспекції певний процентний вміст або число будівель; цей
же принцип може використовуватись по відношенню до внутрішньої
частини та вмісту чутливих будівель; g) надання у виключних випадках доступу до визначених ділянок
місця інспекції лише окремим інспекторам. 49. Держава-учасниця, що інспектується, вживає всіх розумних
зусиль для того, щоб продемонструвати інспекційній групі, що
будь-які предмет, будівля, споруда, контейнер або транспортний
засіб, до яких інспекційна група не мала повного доступу або які
були захищені відповідно до пункту 48, не використовуються для
цілей, які пов'язані з викладеними у запиті на інспекцію
стурбованостями щодо можливого недотримання. 50. Це може робитись, серед іншого, шляхом часткового
знімання чохла або покриття для захисту від впливу атмосферних
явищ, за розсудом держави-учасниці, що інспектується, шляхом
візуального огляду внутрішньої частини замкнутого простору від
входу до нього або іншими способами. 51. У випадку об'єктів, які декларуються згідно з статтями
IV, V та VI, застосовується таке: a) щодо об'єктів, з яких є угоди з об'єкта, доступ та
діяльність у межах остаточного периметра здійснюються
безперешкодно у рамках меж, які визначені угодами; b) щодо об'єктів, з яких немає угод з об'єкта, переговори
відносно доступу та діяльності регулюються загальними основними
принципами, які застосовуються до інспекцій, встановлених цією
Конвенцією; c) доступ, який виходить за рамки доступу, що надається щодо
інспекцій згідно з статтями IV, V та VI, регулюється відповідно до
процедур, викладених у цьому розділі. 52. У випадку об'єктів, які декларуються згідно з пунктом 1
d) статті III застосовується таке: якщо держава-учасниця, що
інспектується, використовуючи процедури, викладені у пунктах 47 та
48, не надає повного доступу до ділянок та споруд, які не
пов'язані з хімічною зброєю, то вона докладає усіх розумних зусиль
для того, щоб продемонструвати інспекційній групі, що ці ділянки
або споруди не використовуються для цілей, пов'язаних з
викладеними у запиті на інспекцію стурбованостями щодо можливого
недотримання.
Спостерігач
53. Відповідно до положень пункту 12 статті IX відносно
участі спостерігача в інспекції за вимогою держава-учасниця, що
робить запит, зв'язується з Технічним секретаріатом для
координації прибуття спостерігача до того ж пункту в'їзду, що і
інспекційна група, у межах розумного строку прибуття інспекційної
групи. 54. Спостерігач має право протягом усього періоду інспекції
підтримувати зв'язок з посольством держави-учасниці, що робить
запит, яке знаходиться у державі-учасниці, що інспектується або
приймаючій державі, або, у випадку відсутності посольства, з самою
державою-учасницею, що робить запит. Держава-учасниця, що
інспектується, надає спостерігачу засоби зв'язку. 55. Спостерігач має право прибути до альтернативного або
остаточного периметра місця інспекції, залежно від того, куди
інспекційна група прибуде у першу чергу, та одержати доступ до
місця інспекції, який надається державою-учасницею, що
інспектується. Спостерігач має право давати інспекційній групі
рекомендації, які група враховує в тій мірі, в якій вона буде
вважати це за доцільне. Протягом всієї інспекції інспекційна група
інформує спостерігача про проведення інспекції та її висновках. 56. Протягом усього періоду перебування в країні
держава-учасниця, що інспектується, надає або забезпечує
спостерігачеві необхідні послуги, такі, як засоби зв'язку, усний
переклад, транспорт, робочі та житлові приміщення, харчування та
медичне обслуговування. Усі витрати по перебуванню спостерігача на
території держави-учасниці, що інспектується, або приймаючої
держави, несе держава-учасниця, що робить запит.
Тривалість інспекції
57. Період інспекції не перевищує 84 годин, якщо він не
продовжується за домовленістю з державою-учасницею, що
інспектується.
D. Післяінспекційна діяльність
Від'їзд
58. Після завершення післяінспекційних процедур на місці
інспекції інспекційна група та спостерігач держави-учасниці, що
робить запит, негайно прямують до пункту в'їзду, а потім залишають
територію держави-учасниці, що інспектується, у якомога коротший
строк.
Доповіді
59. У доповіді про інспекцію в загальному плані робляться
підсумки про діяльність, яка проведена інспекційною групою, та
фактологічні висновки інспекційної групи, особливо щодо
стурбованостей відносно можливого недотримання цієї Конвенції, які
зазначені у запиті на інспекцію за вимогою, і обмежується
інформацією, яка має безпосереднє відношення до цієї Конвенції.
Вона також включає оцінку інспекційною групою ступеня та характеру
наданого інспекторам доступу та сприяння, а також того ступеня, в
якому це дозволило їй виконати свій мандат. Докладна інформація,
що стосується стурбованостей щодо можливого недотримання цієї
Конвенції, які зазначені у запиті на інспекцію за вимогою,
подається як доповнення до остаточної доповіді та зберігається в
Технічному секретаріаті з дотриманням належних заходів з захисту
чутливої інформації. 60. Не пізніше ніж через 72 години після її повернення до
свого основного місця роботи інспекційна група подає Генеральному
директору попередню доповідь про інспекцію, взявши до уваги, серед
іншого, пункт 17 Додатка з конфіденційності. Генеральний директор
негайно відправляє попередню доповідь про інспекцію
державі-учасниці, що робить запит, державі-учасниці, що
інспектується, та Виконавчій раді. 61. Проект остаточної доповіді подається державі-учасниці, що
інспектується, не пізніше ніж через 20 днів після завершення
інспекції за вимогою. Держава-учасниця, що інспектується, має
право виявляти будь-яку інформацію та дані, які не мають
відношення до хімічної зброї, які, в силу їх конфіденційності, не
повинні, на її погляд, циркулювати за рамками Технічного
секретаріату. Технічний секретаріат розглядає пропозиції
держави-учасниці, що інспектується, щодо внесення змін до проекту
остаточної доповіді про інспекцію та на свій розсуд кожного разу,
коли це можливо, приймає їх. Потім остаточна доповідь не пізніше
ніж через 30 днів після завершення інспекції за вимогою подається
Генеральному директору для подальшого розповсюдження та розгляду
відповідно до пунктів 21-25 статті IX.
Частина XI
Розслідування у випадках, коли робиться припущення про
застосування хімічної зброї
A. Загальні положення
1. Розслідування у випадках передбачуваного застосування
хімічної зброї або передбачуваного застосування хімічних засобів
боротьби з заворушеннями як засобу ведення війни, які
розпочинаються згідно з статтями IX або X, здійснюються відповідно
до цього Додатка та докладних процедур, які будуть встановлені
Генеральним директором. 2. Конкретні процедури, які необхідні у випадках
передбачуваного застосування хімічної зброї, регулюються
наступними додатковими положеннями.
B. Передінспекційна діяльність
Запит на розслідування
3. Запит на розслідування передбачуваного застосування
хімічної зброї, який надається Генеральному директору, повинен, у
міру можливості, включати наступну інформацію: a) держава-учасниця, на території якої здогадно мало місце
застосування хімічної зброї; b) пункт в'їзду або інші пропоновані безпечні шляхи доступу; c) місцезнаходження та характеристики районів, де здогадно
відбулось застосування хімічної зброї; d) час передбачуваного застосування хімічної зброї; e) типи хімічної зброї, яка здогадно застосовувалась; f) масштаб передбачуваного застосування; g) характеристики можливих токсичних хімікатів; h) наслідки для людей, тварин та рослинності; i) запит щодо конкретної допомоги, якщо це застосовується. 4. Держава-учасниця, яка подає клопотання про розслідування,
може у будь-який час надати будь-яку додаткову інформацію, яку
вона вважає необхідною.
Повідомлення
5. Генеральний директор негайно підтверджує державі-учасниці,
що робить запит, одержання її запиту та інформує Виконавчу раду та
всі держави-учасниці. 6. У відповідних випадках Генеральний директор повідомляє
державу-учасницю, по відношенню до території якої був поданий
запит про проведення розслідування. Генеральний директор також
повідомляє інші держави-учасниці, якщо при проведенні
розслідування може бути потрібний доступ до їх території.
Призначення інспекційної групи
7. Генеральний директор готує список кваліфікованих
експертів, спеціальна кваліфікація яких у конкретній галузі може
бути потрібна при проведенні розслідування передбачуваного
застосування хімічної зброї, та постійно поновлює цей список. Цей
список у письмовому вигляді надається кожній державі-учасниці не
пізніше ніж через 30 днів після набрання чинності цією Конвенцією
та після кожної зміни цього списку. Будь-який кваліфікований
експерт, включений до цього списку, вважається призначеним, якщо
не пізніше ніж через 30 днів після одержання цього списку
держава-учасниця письмово не заявить про свою незгоду. 8. Генеральний директор обирає керівника та членів
інспекційної групи з числа інспекторів та помічників інспекторів,
які вже призначені для проведення інспекцій за вимогою, з
урахуванням обставин та специфіки конкретного запиту. Крім того,
члени інспекційної групи можуть вибиратися із списку
кваліфікованих експертів, коли, на розсуд Генерального директора,
для належного проведення конкретного розслідування потрібна
кваліфікація, якою не володіють вже призначені інспектори. 9. При проведенні інструктажу інспекційної групи Генеральний
директор використовує будь-яку додаткову інформацію, яка надана
державою-учасницею, що робить запит, або будь-якими іншими
джерелами, для забезпечення найбільш ефективного та швидкого
проведення інспекції.
Відправлення інспекційної групи
10. Одразу ж після одержання запиту на розслідування
передбачуваного застосування хімічної зброї Генеральний директор
шляхом контактів з відповідними державами-учасницями робить запит
та затверджує заходи щодо безпечного приймання групи. 11. Генеральний директор відправляє групу якомога швидше,
приймаючи до уваги безпеку групи. 12. Якщо інспекційна група не відправлена протягом 24 годин з
моменту одержання запиту, Генеральний директор інформує Виконавчу
раду та зацікавлені держави-учасниці про причини затримки.
Інструктажі
13. Інспекційна група має право на одержання інструктажів з
боку представників держави-учасниці, що інспектується, після
прибуття та у будь-який час у ході інспекції. 14. До початку інспекції інспекційна група готує план
інспекції, який повинен служити, серед іншого, як основа для
організації матеріально-технічного забезпечення та забезпечення
техніки безпеки. План інспекції поновлюється у міру необхідності.
C. Проведення інспекцій
Доступ
15. Інспекційна група має право доступу до будь-яких та всіх
районів, які могли бути заторкнені передбачуваним застосуванням
хімічної зброї. Вона також має право доступу до лікарень, таборів
біженців та до інших місць, які, на її розсуд, мають відношення до
ефективного розслідування передбачуваного застосування хімічної
зброї. Щодо цього доступу інспекційна група консультується з
державою-учасницею, що інспектується.
Відбір проб
16. Інспекційна група має право відбирати проби тих видів та
у таких кількостях, які вона вважає необхідними. Якщо інспекційна
група вважає це необхідним та надає відповідний запит, то
держава-учасниця, що інспектується, надає допомогу у відбиранні
проб під наглядом інспекторів або помічників інспекторів.
Держава-учасниця, що інспектується, також дає дозвіл на відбір
відповідних контрольних проб з районів, які прилягають до місця
передбачуваного застосування, та з інших районів за проханням
інспекційної групи та надає їй у цьому своє сприяння. 17. До числа проб, які мають важливе значення при
розслідуванні передбачуваного застосування, відносяться проби
токсичних хімікатів, боєприпасів та пристроїв, залишків
боєприпасів та пристроїв, екологічні проби (проби повітря, грунту,
рослинності, води, снігу тощо) та біомедичні проби, джерелом яких
є люди та тварини (проби крові, сечі, калу, тканин тощо). 18. Якщо відбір дублікатів проб є неможливим та аналіз
проводиться у лабораторіях за межами об'єкта, то будь-які проби,
які залишаються, за відповідним проханням, повертаються
державі-учасниці, що інспектується, після завершення аналізу.
Розширення місця інспекції
19. Якщо у ході інспекції інспекційна група вважатиме за
необхідне розповсюдити розслідування на сусідню державу-учасницю,
то Генеральний директор повідомляє цю державу-учасницю про
необхідність доступу до її території та запитує і затверджує
заходи з безпечного приймання групи.
Збільшення тривалості інспекції
20. Якщо інспекційна група вважає, що безпечний доступ до
конкретного району, що має значення для розслідування, є
неможливим, то держава-учасниця, що робить запит, негайно
інформується про це. При необхідності період інспекції
продовжується до тих пір, поки не буде забезпечений безпечний
доступ та поки інспекційна група не завершить своє завдання.
Опитування
21. Інспекційна група має право опитувати та обстежувати
осіб, які могли постраждати у результаті передбачуваного
застосування хімічної зброї. Вона також має право опитувати
очевидців передбачуваного застосування хімічної зброї, а також
медичний персонал та інших осіб, які проводили лікування осіб, які
могли постраждати в результаті передбачуваного застосування
хімічної зброї, або які вступали у контакт з такими особами.
Інспекційна група одержує доступ до історій хвороби, при їх
наявності, та одержує дозвіл брати участь, у відповідних випадках,
у розтинах трупів осіб, які могли постраждати в результаті
припущеного застосування хімічної зброї.
D. Доповіді
Процедури
22. Не пізніше ніж через 24 години після прибуття на
територію держави-учасниці, що інспектується, інспекційна група
надсилає Генеральному директору доповідь про стан справ. Згодом
протягом усього розслідування вона, у міру необхідності, надсилає
доповіді про хід роботи. 23. Не пізніше, ніж через 72 години після її повернення до її
основного місця роботи, інспекційна група надає Генеральному
директору попередню доповідь. Остаточна доповідь надається
Генеральному директору не пізніше, ніж через 30 днів після її
повернення до її основного місця роботи. Генеральний директор
негайно надсилає попередню та остаточну доповіді Виконавчій раді
та всім державам-учасницям.
Зміст
24. В доповіді про стан справ зазначається будь-яка екстрена
необхідність у допомозі та наводиться будь-яка інша відповідна
інформація. У доповідях про хід роботи зазначається будь-яка
подальша необхідність у допомозі, яка може бути встановлена у ході
розслідування. 25. В остаточній доповіді узагальнюються фактологічні
висновки інспекції, особливо по відношенню до передбачуваного
застосування, яке згадане у запиті. Крім того, доповідь про
розслідування передбачуваного застосування включає опис процесу
розслідування, що простежує різні його етапи, з особливим
зазначенням: a) місць та часу відбору проб та проведення аналізів на
місці; та b) підтверджуючих свідоцтв, таких, як записи опитувань,
результати медичних обстежень та наукових аналізів, а також
документи, які вивчені інспекційною групою. 26. Якщо у ході розслідування інспекційна група збирає, серед
іншого, шляхом ідентифікації будь-яких домішок або інших речовин у
ході лабораторного аналізу відібраних проб, будь-яку інформацію,
яка могла б сприяти встановленню джерела хімічної зброї, яка
застосовувалась, то ця інформація включається до доповіді.
E. Держави, які не є учасницями цієї Конвенції
27. У випадку передбачуваного застосування хімічної зброї, до
якого причетна держава, яка не є учасницею цієї Конвенції, або яке
має місце на території, що не контролюється державою-учасницею,
Організація тісно співробітничає з Генеральним секретарем
Організації Об'єднаних Націй. За відповідним проханням Організація
надає свої ресурси у розпорядження Генерального секретаря
Організації Об'єднаних Націй.
Додаток з захисту конфіденційної інформації
("Додаток з конфіденційності")

A. Загальні принципи поводження з
конфіденційною інформацією
1. Зобов'язання захищати конфіденційну інформацію стосуються
перевірки як цивільних, так і військових видів діяльності та
об'єктів. Згідно з загальними зобов'язаннями, які викладені у
статті VIII, Організація: a) робить запит лише на мінімальний обсяг відомостей та
даних, які необхідні для своєчасного та ефективного виконання її
обов'язків по цій Конвенції; b) вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб
інспектори та інші співробітники Технічного секретаріату
відповідали найвищим критеріям працездатності, компетентності та
сумлінності; c) розробляє угоди та правила для здійснення положень цієї
Конвенції та якомога точніше визначає інформацію, до якої
держава-учасниця надає доступ Організації. 2. Генеральний директор несе першорядну відповідальність за
забезпечення захисту конфіденційної інформації. Генеральний
директор встановлює суворий режим поводження з конфіденційною
інформацією у Технічному секретаріаті та при цьому дотримується
наступних основних принципів: a) інформація вважається конфіденційною, якщо i) вона визначена як така державою-учасницею, від якої
одержана та якої стосується ця інформація; або ii) на погляд Генерального директора, є розумні підстави
вважати, що її несанкціоноване розголошення може завдати шкоди
державі-учасниці, якої вона стосується, або механізмам здійснення
цієї Конвенції; b) усі дані та документи, що одержуються Технічним
секретаріатом, оцінюються відповідним підрозділом Технічного
секретаріату, з тим щоб встановити, чи містять вони конфіденційну
інформацію. Дані, які вимагаються державами-учасницями для того,
щоб мати впевненість у неухильному дотриманні цієї Конвенції
іншими державами-учасницями, надаються їм у звичайному порядку.
Такі дані включають: i) первісні та щорічні доповіді та декларації, які надаються
державами-учасницями згідно з статтями III, IV, V та VI відповідно
до положень, які викладені у Додатку з перевірки; ii) загальні доповіді щодо результатів та ефективності
діяльності з перевірки; та iii) інформацію, яка надається усім державам-учасницям
відповідно до положень цієї Конвенції; c) ніяка інформація, що одержана Організацією у зв'язку зі
здійсненням цієї Конвенції, не публікується та не розголошується
іншим способом, за винятком наступного: i) загальна інформація щодо здійснення цієї Конвенції може
компілюватись та широко розголошуватись відповідно до рішень
Конференції та Виконавчої ради; ii) будь-яка інформація може бути розголошена з прямої згоди
держави-учасниці, якої ця інформація стосується; iii) інформація, яка класифікується як конфіденційна,
розголошується Організацією тільки на основі процедур, які
забезпечують, щоб таке розголошення інформації мало місце лише у
суворій відповідності до потреб цієї Конвенції. Такі процедури
розглядаються та схвалюються Конференцією згідно з пунктом 21 i)
статті VIII; d) рівень чутливості конфіденційних даних або документів
встановлюється на основі критеріїв, які застосовуються однаково,
щоб забезпечити їх відповідний режим та захист. З цією метою
вводиться система класифікації, яка, з урахуванням відповідної
роботи з підготовки цієї Конвенції, передбачає чіткі критерії, які
забезпечують віднесення інформації до відповідної категорії
конфіденційності та встановлення обгрунтованих строків
конфіденційності інформації. Забезпечуючи необхідну гнучкість з
точки зору її застосування, система класифікації захищає права
держав-учасниць, які надають конфіденційну інформацію. Система
класифікації розглядається та схвалюється Конференцією згідно з
пунктом 21 i) статті VIII; e) конфіденційна інформація надійно зберігається у
приміщеннях Організації. Деякі дані або документи можуть також
зберігатись у Національному органі держави-учасниці. Чутлива
інформація, включаючи, серед іншого, фотографії, плани та інші
документи, яка необхідна тільки для інспекції конкретного об'єкта,
може зберігатись під замком на цьому об'єкті; f) у максимальній мірі, що відповідає вимогам щодо
ефективного здійснення положень цієї Конвенції про перевірку,
Технічний секретаріат звертається з інформацією та зберігає її
таким чином, щоб виключити можливість безпосередньої ідентифікації
об'єкта, якого вона стосується; g) об'єм конфіденційної інформації, яка виходить за межі
об'єкта, обмежується мінімальним рівнем, який необхідний для
своєчасного та ефективного здійснення положень цієї Конвенції про
перевірку; та h) доступ до конфіденційної інформації регулюється відповідно
до її класифікації. Розповсюдження конфіденційної інформації
всередині Організації здійснюється суворо за принципом "необхідної
інформації". 3. Генеральний директор щорічно надає Конференції доповідь
щодо здійснення режиму, який регулює поводження з конфіденційною
інформацію у Технічному секретаріаті. 4. Кожна держава-учасниця поводиться з інформацією, яку вона
одержує від Організації, відповідно до встановленого для цієї
інформації рівня конфіденційності. За відповідним проханням
держава-учасниця надає докладні відомості щодо поводження з
інформацією, яка надається їй Організацією.
B. Набір та поведінка персоналу Технічного секретаріату
5. Умови праці співробітників повинні забезпечувати
відповідність доступу до конфіденційної інформації та поводження з
нею процедурам, встановленим Генеральним директором відповідно до
розділу A. 6. Кожна посада у Технічному секретаріаті регулюється
офіційним описом посади, де зазначаються необхідні для цієї посади
межі доступу до конфіденційної інформації, якщо такий доступ
передбачається. 7. Генеральний директор, інспектори та інші співробітники не
розголошують, навіть після припинення виконання функцій, ніяким
особам, які неуповноважені на це, ніяку конфіденційну інформацію,
яка стала їм відома при виконанні своїх службових зобов'язань.
Вони не повідомляють ніякій державі, організації чи особі, яка є
сторонньою для Технічного секретаріату, ніяку інформацію, до якої
вони мають доступ у зв'язку з проведенням ними своєї діяльності по
відношенню до будь-якої держави-учасниці. 8. При виконанні своїх функцій інспектори роблять запит лише
на такі відомості та дані, які необхідні для виконання їх мандата.
Вони ніяк не фіксують випадково зібрану інформацію, яка не має
відношення до перевірки дотримання цієї Конвенції. 9. Співробітники укладають з Технічним секретаріатом
індивідуальні угоди щодо зберігання таємниці на період їх служби
та протягом п'ятирічного строку після її закінчення. 10. Щоб уникнути необгрунтованого розголошення інспектори та
співробітники одержують відповідні вказівки та нагадування щодо
міркувань безпеки та про можливі покарання, які вони можуть
понести у випадку необгрунтованого розголошення. 11. Не менш ніж за 30 днів до надання співробітнику допуску
до конфіденційної інформації, яка стосується до діяльності на
території або у будь-якому іншому місці під юрисдикцією або
контролем держави-учасниці, відповідна держава-учасниця
повідомляється про допуск, що намічається. Щодо інспекторів така ж
вимога розповсюджується на повідомлення про передбачуване
призначення. 12. При оцінці роботи інспекторів та будь-яких інших
співробітників Технічного секретаріату особлива увага приділяється
характеристиці співробітника з точки зору захисту конфіденційної
інформації.
C. Заходи з захисту чутливих установок та запобігання
розголошенню конфіденційних даних у ході діяльності з перевірки на
місці
13. Держави-учасниці можуть вживати такі заходи, які вони
вважають необхідними для захисту конфіденційності, при умові
дотримання ними своїх зобов'язань щодо демонстрації з дотримання
згідно з відповідними статтями та Додатком з перевірки. Приймаючи
інспекцію, держава-учасниця може вказати інспекційній групі на
обладнання, документацію або ділянки, які вона вважає чутливими та
такими, що не відносяться до цілі інспекції. 14. Інспекційні групи керуються принципом проведення
інспекцій на місці з якомога меншим рівнем втручання, який
відповідає ефективному та своєчасному виконанню їх завдання. Вони
враховують пропозиції, які можуть бути надані державою-учасницею,
що приймає інспекцію, на будь-якому етапі інспекції, з тим щоб
забезпечити захист чутливого обладнання або інформації, які не
зв'язані з хімічною зброєю. 15. Інспекційні групи суворо дотримуються положень, які
викладені у відповідних статтях та додатках, які регулюють
проведення інспекцій. Вони повністю дотримуються процедур, які
призначені для захисту чутливих установок та для запобігання
розголошенню конфіденційних даних. 16. При розробці заходів та угод щодо об'єкта певна увага
приділяється вимозі про захист конфіденційної інформації. Угоди
про інспекційні процедури для окремих об'єктів також включають
конкретні та докладні заходи по відношенню до визначення тих
ділянок об'єкта, до яких інспекторам надається доступ, зберігання
конфіденційної інформації на місці, об'єму інспекційних робіт на
узгоджених ділянках, відбору та аналізу проб, доступу до облікової
інформації та використання приладів та обладнання для неперервного
спостереження. 17. У доповіді, яка складається після кожної інспекції,
містяться лише факти, які відносяться до дотримання цієї
Конвенції. Доповідь використовується відповідно до встановлених
Організацією правил, які регулюють поводження з конфіденційною
інформацією. У випадку необхідності інформація, яка міститься у
доповіді, подається в менш чутливій формі, перед тим як вона буде
передана за межі Технічного секретаріату та держави-учасниці, що
інспектується.
D. Процедури у випадку порушень або передбачуваних порушень
конфіденційності
18. Генеральний директор встановлює необхідні процедури, які
повинні застосовуватись у випадку порушень або передбачуваних
порушень конфіденційності, з урахуванням рекомендацій, які
підлягають розгляду та затвердженню Конференцією згідно з пунктом
21 i) статті VIII. 19. Генеральний директор здійснює нагляд за виконанням
індивідуальних угод про зберігання таємниці. Генеральний директор
негайно порушує розслідування, якщо, на його погляд, є досить
ознак порушення зобов'язань щодо захисту конфіденційної
інформації. Генеральний директор також негайно порушує
розслідування, якщо держава-учасниця заявляє про порушення
конфіденційності. 20. Генеральний директор здійснює відповідні санкції та
дисциплінарні заходи по відношенню до співробітників, які порушили
свої зобов'язання з захисту конфіденційної інформації. У випадках
серйозних порушень Генеральний директор може відмовитись від
імунітету по відношенню до юрисдикції. 21. Держави-учасниці, у міру можливості, надають Генеральному
директору сприяння та підтримку у розслідуванні будь-якого
порушення або передбачуваного порушення конфіденційності та у
здійсненні відповідних заходів при встановленні порушення. 22. Організація не несе відповідальності за будь-яке
порушення конфіденційності, вчинене співробітниками Технічного
секретаріату. 23. У випадку порушень, які зачіпають як державу-учасницю,
так і Організацію, це питання розглядається "Комісією з
урегулювання спорів у зв'язку з конфіденційністю", яка створюється
як допоміжний орган Конференцією. Ця Комісія призначається
Конференцією. Правила, які регулюють її склад та процедуру роботи,
приймаються Конференцією на її першій сесії.
Конвенция
о запрещении разработки, производства, накопления и
применения химического оружия и о его уничтожении
от 13 января 1993 года

Преамбула

Государства - участники настоящей Конвенции, будучи преисполнены решимости действовать с целью достижения
эффективного прогресса в направлении всеобщего и полного
разоружения под строгим и эффективным международным контролем,
включая запрещение и ликвидацию всех видов оружия массового
уничтожения, желая внести вклад в реализацию целей и принципов Устава
Организации Объединенных Наций ( 995_010 ), напоминая о том, что Генеральная Ассамблея Организации
Объединенных Наций неоднократно осуждала все действия,
противоречащие принципам и целям Протокола о запрещении применения
на войне удушливых, ядовитых или других подобных газов и
бактериологических средств, подписанного в Женеве 17 июня 1925
года ( 995_198 ) (Женевский протокол 1925 года), признавая, что настоящая Конвенция вновь подтверждает
принципы и цели, а также взятые обязательства по Женевскому
протоколу 1925 года ( 995_198 ) и по Конвенции о запрещении
разработки, производства и накопления запасов бактериологического
(биологического) и токсинного оружия и об их уничтожении
(995_054 ), подписанной в Вашингтоне, Лондоне и Москве 10 апреля
1972 года, имея в виду цель, закрепленную в статье IX Конвенции о
запрещении разработки, производства и накопления запасов
бактериологического (биологического) и токсинного оружия и об их
уничтожении (995_054). будучи преисполнены решимости в интересах всего человечества
полностью исключить возможность применения химического оружия
посредством осуществления положений настоящей Конвенции, дополняя
тем самым обязательства, принятые по Женевскому протоколу 1925
года ( 995_198 ), признавая закрепленное в соответствующих соглашениях и
принципах международного права запрещение использования гербицидов
в качестве средства ведения войны, считая, что достижения в области химии должны использоваться
исключительно на благо человечества, желая поощрять свободную торговлю химикатами, а также
международное сотрудничество и обмен научно-технической
информацией в области химической деятельности в целях, не
запрещаемых по настоящей Конвенции, для ускорения экономического и
технического развития всех государств-участников, будучи убеждены, что полное и эффективное запрещение
разработки, производства, приобретения, накопления, сохранения,
передачи и применения химического оружия и его уничтожение
представляют собой необходимый шаг по пути к достижению этих общих
целей, согласились о нижеследующем:

Статья I
Общие обязательства
1. Каждое государство-участник настоящей Конвенции обязуется
никогда, ни при каких обстоятельствах: а) не разрабатывать, не производить, не приобретать иным
образом, не накапливать или не сохранять химическое оружие или не
передавать прямо или косвенно химическое оружие кому бы то ни
было; b) не применять химическое оружие; с) не проводить любых военных приготовлений к применению
химического оружия; d) не помогать, не поощрять или не побуждать каким-либо
образом кого бы то ни было к проведению любой деятельности,
запрещаемой государству-участнику по настоящей Конвенции. 2. Каждое государство-участник обязуется уничтожить
химическое оружие, которое находится в его собственности или
владении или которое размещено в любом месте под его юрисдикцией
или контролем, в соответствии с положениями настоящей Конвенции. 3. Каждое государство-участник обязуется уничтожить все
химическое оружие, оставленное им на территории другого
государства-участника, в соответствии с положениями настоящей
Конвенции. 4. Каждое государство-участник обязуется уничтожить любые
объекты по производству химического оружия, которые находятся в
его собственности или владении или которые размещены в любом месте
под его юрисдикцией или контролем, в соответствии с положениями
настоящей Конвенции. 5. Каждое государство-участник обязуется не использовать
химические средства борьбы с беспорядками в качестве средства
ведения войны.
Статья II
Определения и критерии
Для целей настоящей Конвенции: 1. "Химическое оружие" означает в совокупности или в
отдельности следующее: а) токсичные химикаты и их прекурсоры, за исключением тех
случаев, когда они предназначены для целей, не запрещаемых по
настоящей Конвенции, при том условии, что виды и количества
соответствуют таким целям; b) боеприпасы и устройства, специально предназначенные для
смертельного поражения или причинения иного вреда за счет
токсичных свойств указанных в подпункте а) токсичных химикатов,
высвобождаемых в результате применения таких боеприпасов и
устройств; с) любое оборудование, специально предназначенное для
использования непосредственно в связи с применением боеприпасов и
устройств, указанных в подпункте b). 2. "Токсичный химикат" означает: любой химикат, который за счет своего химического воздействия
на жизненные процессы может вызвать летальный исход, временный
инкапаситирующий эффект или причинить постоянный вред человеку или
животным. Сюда относятся все такие химикаты, независимо от их
происхождения или способа их производства и независимо от того,
произведены ли они на объектах, в боеприпасах или где-либо еще. (Для цели осуществления настоящей Конвенции токсичные
химикаты, выявленные для применения мер проверки, перечисляются в
списках, содержащихся в Приложении по химикатам.)
3. "Прекурсор" означает: любой химический реагент, участвующий в любой стадии
производства токсичного химиката каким бы то ни было способом.
Сюда относится любой ключевой компонент бинарной или
многокомпонентной химической системы. (Для цели осуществления настоящей Конвенции прекурсоры,
выявленные для применения мер проверки, перечисляются в списках,
содержащихся в Приложении по химикатам.)
4. "Ключевой компонент бинарных или многокомпонентных
химических систем" (именуемый далее как "ключевой компонент")
означает: прекурсор, играющий самую важную роль в определении токсичных
свойств конечного продукта и быстро реагирующий с другими
химикатами в бинарной или многокомпонентной системе. 5. "Старое химическое оружие" означает: а) химическое оружие, произведенное до 1925 года; или b) химическое оружие, произведенное в период между 1925 и
1946 годами, которое ухудшилось в такой степени, что оно уже не
может использоваться в качестве химического оружия. 6. "Оставленное химическое оружие" означает: химическое оружие, включая старое химическое оружие, которое
было оставлено государством после 1 января 1925 года на территории
другого государства без согласия последнего. 7. "Химическое средство борьбы с беспорядками" означает: любой не включенный в списки химикат, способный быстро
вызывать в организме человека раздражение органов чувств или
физические расстройства, которые исчезают в течение короткого
промежутка времени после прекращения воздействия. 8. "Объект по производству химического оружия": а) означает любое оборудование, а также любое здание,
вмещающее такое оборудование, которое было предназначено,
построено или использовано в любое время с 1 января 1946 года: i) как часть стадии производства химикатов ("последняя
технологическая стадия"), на которой материальные потоки содержали
бы при функционировании оборудования: 1) любой химикат, включенный в Список 1 Приложения по
химикатам; 2) любой другой химикат, который не находит применения сверх
1 тонны в год на территории государства-участника или в любом
другом месте под юрисдикцией или контролем государства-участника в
целях, не запрещаемых по настоящей Конвенции, но который может
быть использован для целей химического оружия; или ii) для снаряжения химического оружия, включая, среди
прочего, снаряжение химикатов, перечисленных в Списке 1, в
боеприпасы, устройства или емкости для хранения; снаряжение
химикатов в контейнеры, входящие в состав бинарных боеприпасов и
устройств в сборе, или в химические подзаряды, входящие в состав
унитарных боеприпасов и устройств в сборе, и установку контейнеров
и химических подзарядов в соответствующие боеприпасы и устройства; b) не означает: i) любой объект, у которого производственная мощность для
синтеза химикатов, указанных в подпункте а) i), составляет менее 1
тонны; ii) любой объект, на котором химикат, указанный в подпункте
а) i), производится или производился как неизбежный побочный
продукт деятельности в целях, не запрещаемых по настоящей
Конвенции, при условии, что на такой химикат приходится не более
трех процентов всей продукции и что объект подлежит объявлению и
инспекции в соответствии с Приложением по осуществлению и проверке
(именуемым далее как "Приложение по проверке"); или iii) единственный маломасштабный объект по производству
химикатов, перечисленных в Списке 1, для целей, не запрещаемых по
настоящей Конвенции, как это указано в части VI Приложения по
проверке. 9. "Цели, не запрещаемые по настоящей Конвенции" означают: а) промышленные, сельскохозяйственные, исследовательские,
медицинские, фармацевтические или иные мирные цели; b) защитные цели, а именно цели, непосредственно связанные с
защитой от токсичных химикатов и защитой от химического оружия; с) военные цели, не связанные с применением химического
оружия и не зависящие от использования токсичных свойств химикатов
как средства ведения войны; d) правоохранительные цели, включая борьбу в беспорядками в
стране. 10. "Производственная мощность" означает: годовой количественный потенциал для производства конкретного
химиката на основе технологического процесса, фактически
используемого или, в случае еще не используемого процесса,
запланированного к использованию на соответствующем объекте. Она
считается равной номинальной мощности или, в отсутствии
номинальной мощности, - проектной мощности. Номинальная мощность
представляет собой выпуск продукции в условиях, оптимально
рассчитанных на максимальный объект производства применительно к
производственному объекту по данным одной или нескольких пробных
прогонок. Проектная мощность представляет собой соответствующий
выпуск продукции по данным теоретических расчетов. 11. "Организация" означает Организацию по запрещению
химического оружия, учреждаемую согласно статье VIII настоящей
Конвенции. 12. Для целей статьи VI: а) "производство" химиката означает его образование
посредством химической реакции; b) "переработка" химиката означает физический процесс,
например составление, экстракцию и очистку, в ходе которого
химикат не превращается в другой химикат; с) "потребление" химиката означает его превращение в другой
химикат посредством химической реакции.
Статья III
Объявления
1. Каждое государство-участник не позднее чем через 30 дней
после того, как настоящая Конвенция вступит для него в силу,
представляет Организации следующие объявления, в которых оно: а) в отношении химического оружия: i) объявляет, имеет ли оно в собственности или владении
какое-либо химическое оружие или имеется ли какое-либо химическое
оружие, размещенное в любом месте под его юрисдикцией или
контролем; ii) указывает точное местонахождение, совокупное количество и
подробный инвентарный состав химического оружия, находящегося в
его собственности или владении или размещенного в любом месте под
его юрисдикцией или контролем, в соответствии с пунктами 1-3 части
IV А) Приложения по проверке, за исключением того химического
оружия, которое указано в подпункте iii); iii) сообщает о любом химическом оружии на его территории,
находящемся в собственности и владении другого государства и
размещенном в любом месте под юрисдикцией или контролем другого
государства, в соответствии с пунктом 4 части IV А) Приложения по
проверке; iv) объявляет, передавало или получало ли оно прямо или
косвенно какое-либо химическое оружие с 1 января 1946 года, и
указывает передачу или получение такого оружия, в соответствии с
пунктом 5 части IV А) Приложения по проверке; v) представляет свой общий план уничтожения химического
оружия, находящегося в его собственности или владении или
размещенного в любом месте под его юрисдикцией или контролем, в
соответствии с пунктом 6 части IV А) Приложения по проверке; b) в отношении старого химического оружия и оставленного
химического оружия: i) объявляет, имеет ли оно на своей территории старое
химическое оружие, и представляет всю имеющуюся информацию в
соответствии с пунктом 3 части IV В) Приложения по проверке; ii) объявляет, имеется ли на его территории оставленное
химическое оружие, и представляет всю имеющуюся информацию в
соответствии с пунктом 8 части IV В) Приложения по проверке; iii) объявляет, оставляло ли оно химическое оружие на
территории других государств, и представляет всю имеющуюся
информацию в соответствии с пунктом 10 части IV В) Приложения по
проверке; с) в отношении объектов по производству химического оружия: i) объявляет, имеет или имело ли оно любой объект по
производству химического оружия, находящийся в его собственности
или владении или размещенный или размещавшийся в любом месте под
его юрисдикцией или контролем в любое время с 1 января 1946 года; ii) указывает любой объект по производству химического
оружия, который находится или находился в его собственности или
владении или который размещен или размещался в любом месте под его
юрисдикцией или контролем в любое время с 1 января 1946 года, в
соответствии с пунктом 1 части V Приложения по проверке, за
исключением тех объектов, которые указаны в подпункте iii); iii) сообщает о любом объекте по производству химического
оружия на его территории, который находится или находился в
собственности и владении другого государства и который размещается
или размещался в любом месте под юрисдикцией или контролем другого
государства в любое время с 1 января 1946 года, в соответствии с
пунктом 2 части V Приложения по проверке; iv) объявляет, передавало или получало ли оно прямо или
косвенно любое оборудование для производства химического оружия с
1 января 1946 года, и указывает передачу или получение такого
оборудования в соответствии с пунктами 3-5 части V Приложения по
проверке; v) представляет свой общий план уничтожения любого объекта по
производству химического оружия, который находится в его
собственности или владении или который размещен в любом месте под
его юрисдикцией или контролем, в соответствии с пунктом 6 части V
Приложения по проверке; vi) указывает меры, которые должны быть приняты для закрытия
любого объекта по производству химического оружия, который
находится в его собственности или владении или который размещен в
любом месте под его юрисдикцией или контролем, в соответствии с
пунктом 1 i) части V Приложения по проверке; vii) представляет свой общий план любого временного
переоборудования любого объекта по производству химического
оружия, который находится в его собственности или владении или
который размещен в любом месте под его юрисдикцией или контролем,
в объект по уничтожению химического оружия, в соответствии с
пунктом 7 части V Приложения по проверке; d) в отношении других объектов: указывает точное местонахождение, характер и общую сферу
деятельности любого объекта или учреждения, находящегося в его
собственности или владении или размещенного в любом месте под его
юрисдикцией или контролем и предназначенного, построенного или
использовавшегося с 1 января 1946 года преимущественно для
разработки химического оружия. В такое объявление включаются,
среди прочего, лаборатории и полигоны и испытательные площадки; е) в отношении химических средств борьбы с беспорядками: указывает химическое наименование, структурную формулу и
регистрационный номер по "Кемикл абстрактс сервис" (КАС), если
таковой присвоен, каждого химиката, которым оно обладает для целей
борьбы с беспорядками. Это объявление обновляется не позднее чем
через 30 дней после вступления в силу любого изменения. 2. Положения настоящей статьи и соответствующие положения
части IV Приложения по проверке, по усмотрению
государства-участника, не применяются к химическому оружию,
которое было захоронено на его территории до 1 января 1977 года и
остается захороненным или которое было сброшено в море до 1 января
1985 года.
Статья IV
Химическое оружие
1. Положения настоящей статьи и подробные процедуры ее
осуществления применяются ко всему химическому оружию,
находящемуся в собственности или владении государства-участника
или размещенному в любом месте под его юрисдикцией или контролем,
за исключением старого химического оружия и оставленного
химического оружия, к которому применяется часть IV в) Приложения
по проверке. 2. Подробные процедуры осуществления настоящей статьи
изложены в Приложении по проверке. 3. Все места, где хранится или уничтожается химическое
оружие, указанное в пункте 1 а), подлежат систематической проверке
посредством инспекции на месте и наблюдения при помощи приборов,
устанавливаемых на месте, в соответствии с частью IV А) Приложения
по проверке. 4. Каждое государство-участник сразу же после представления
объявления в соответствии с пунктом 1 статьи III предоставляет
доступ к химическому оружию, указанному в пункте 1, с целью
систематической проверки объявления посредством инспекции на
месте. После этого каждое государство-участник не вывозит любое
такое химическое оружие, кроме как на объект по уничтожению
химического оружия. Оно предоставляет доступ к такому химическому
оружию с целью систематической проверки на месте. 5. Каждое государство-участник предоставляет доступ к любым
объектам по уничтожению химического оружия и их складским
участкам, которые находятся в его собственности или владении или
которые размещены в любом месте под его юрисдикцией или контролем,
с целью систематической проверки посредством инспекции на месте и
наблюдения при помощи приборов, устанавливаемых на месте. 6. Каждое государство-участник уничтожает все химическое
оружие, указанное в пункте 1, согласно Приложению по проверке и в
соответствии с согласованными темпами и последовательностью
уничтожению (именуемыми далее как "порядок уничтожения"). Такое
уничтожение начинается не позднее чем через два года после того,
как настоящая Конвенция вступит для него в силу, и заканчивается
не позднее чем через 10 лет после вступления в силу настоящей
Конвенции. Государству-участнику не воспрещается уничтожать такое
химическое оружие более быстрыми темпами. 7. Каждое государство-участник: а) представляет подробные планы уничтожения химического
оружия, указанного в пункте 1, не позднее чем за 60 дней до начала
каждого годового периода уничтожения в соответствии с пунктом 29
части IV А) Приложения по проверке; подробные планы охватывают все
запасы, подлежащие уничтожению в ходе последующего годового
периода уничтожения; b) ежегодно представляет объявления об осуществлении своих
планов уничтожения химического оружия, указанного в пункте 1, не
позднее чем через 60 дней после окончания каждого годового периода
уничтожения; и с) удостоверяет не позднее чем через 30 дней после завершения
процесса уничтожения, что все химическое оружие, указанное в
пункте 1, уничтожено. 8. Если государство ратифицирует настоящую Конвенцию или
присоединяется к ней после десятилетнего периода уничтожения,
указанного в пункте 6, то он уничтожает химическое оружие,
указанное в пункте 1, как можно скорее. Порядок уничтожения и
процедуры строгой проверки для такого государства-участника
определяются Исполнительным советом. 9. Любое химическое оружие, обнаруженное
государством-участником после первоначального объявления
химического оружия, сообщается, блокируется и уничтожается в
соответствии с частью IV А) Приложения по проверке. 10. Каждое государство-участник в ходе транспортировки,
отбора проб, хранения и уничтожения химического оружия уделяет
первостепенное внимание обеспечения безопасности людей и защите
окружающей среды. Каждое государство-участник осуществляет
транспортировку, отбор проб, хранение и уничтожение химического
оружия в соответствии со своими национальными стандартами в
отношении безопасности и выбросов. 11. Любое государство-участник, на территории которого
имеется химическое оружие, находящееся в собственности или
владении другого государства или размещенное в любом месте под
юрисдикцией или контролем другого государства, предпринимает
всемерные усилия к тому, чтобы обеспечить удаление этого
химического оружия с его территории не позднее чем через один год
после вступления для него в силу настоящей Конвенции. Если оно не
удалено в течение одного года, то государство-участник может
просить Организацию и другие государства-участники о
предоставлении помощи в уничтожении этого химического оружия. 12. Каждое государство-участник обязуется сотрудничать с
другими государствами-участниками, которые на двусторонней основе
или через Технический секретариат запрашивают информацию или
помощь в отношении способов и технологий безопасного и
эффективного уничтожения химического оружия. 13. В ходе осуществления деятельности по проверке согласно
настоящей статье и части IV А) Приложения по проверке Организация
рассматривает меры по недопущению ненужного дублирования
двусторонних или многосторонних соглашений между
государствами-участниками о проверке хранения химического оружия и
его уничтожения. С этой целью Исполнительный совет решает ограничить проверку
мерами, дополняющими меры, принимаемые согласно такому
двустороннему или многостороннему соглашению, если он сочтет, что: а) положения по проверке, содержащиеся в таком соглашении,
совместимы с положениями по проверке, содержащимися в настоящей
статье и части IV А) Приложения по проверке; b) осуществление такого соглашения дает достаточную гарантию
соблюдения соответствующих положений настоящей Конвенции; и с) участники двустороннего или многостороннего соглашения
полностью информируют Организацию о своей деятельности по
проверке. 14. Если Исполнительный совет принимает решение согласно
пункту 13, то Организация имеет право контролировать осуществление
двустороннего или многостороннего соглашения. 15. Ничто в пунктах 13 и 14 не затрагивает обязательство
государства-участника представлять объявления согласно статье III,
настоящей статье и части IV А) Приложения по проверке. 16. Каждое государство-участник покрывает расходы по
уничтожению химического оружия, которое оно обязано уничтожить.
Оно также покрывает расходы по проверке хранения и уничтожения
этого химического оружия, если Исполнительный совет не примет
иного решения. Если Исполнительный совет решает ограничить
принимаемые Организацией меры проверки согласно пункту 13, то
расходы по дополнительной проверке и контролю со стороны
Организации покрываются в соответствии со шкалой взносов
Организации Объединенных Наций, как это указано в пункте 7 статьи
VIII. 17. Положения настоящей статьи и соответствующие положения
части IV Приложения по проверке, по усмотрению
государства-участника, не применяются к химическому оружию,
которое было захоронено на его территории до 1 января 1977 года и
остается захороненным или которое было сброшено в море до 1 января
1985 года.
Статья V
Объекты по производству химического оружия
1. Положения настоящей статьи и подробные процедуры ее
осуществления применяются к любым и всем объектам по производству
химического оружия, находящимся в собственности или владении
государства-участника или размещенным в любом месте под его
юрисдикцией или контролем. 2. Подробные процедуры осуществления настоящей статьи
изложены в Приложении по проверке. 3. Все объекты по производству химического оружия, указанные
в пункте 1, подлежат систематической проверке посредством
инспекции на месте и наблюдения при помощи приборов,
устанавливаемых на месте, в соответствии с частью V Приложения по
проверке. 4. Каждое государство-участник немедленно прекращает на
объектах по производству химического оружия, указанных в пункте 1,
всю деятельность, за исключением деятельности, требуемой для их
закрытия. 5. Никакое государство-участник не сооружает никаких новых
объектов по производству химического оружия и не модифицирует
никаких существующих объектов с целью производства химического
оружия или для любой иной деятельности, запрещаемой по настоящей
Конвенции. 6. Каждое государство-участник сразу же после представления
объявления в соответствии с пунктом 1 с) статьи III предоставляет
доступ к объектам по производству химического оружия, указанным в
пункте 1, с целью систематической проверки объявления посредством
инспекции на месте. 7. Каждое государство-участник: а) не позднее чем через 90 дней после вступления для него в
силу настоящей Конвенции закрывает все объекты по производству
химического оружия, указанные в пункте 1, в соответствии с частью
V Приложения по проверке и представляет соответствующее
уведомление; и b) предоставляет доступ к объектам по производству
химического оружия, указанным в пункте 1, после их закрытия с
целью систематической проверки посредством инспекции на месте и
наблюдения при помощи приборов, устанавливаемых на месте, с тем
чтобы убедиться в том, что объект остается закрытым и впоследствии
будет уничтожен. 8. Каждое государство-участник уничтожает все объекты по
производству химического оружия, указанные в пункте 1, и
соответствующие объекты и оборудование согласно Приложению по
проверке и в соответствии с согласованными темпами и
последовательностью уничтожения (именуемыми далее как "порядок
уничтожения"). Такое уничтожение начинается не позднее чем через
один год после того, как настоящая Конвенция вступит для него в
силу, и заканчивается не позднее чем через 10 лет после вступления
в силу настоящей Конвенции. Государству-участнику не воспрещается
уничтожать такие объекты более быстрыми темпами. 9. Каждое государство-участник: а) представляет подробные планы уничтожения объектов по
производству химического оружия, указанных в пункте 1, не позднее
чем за 180 дней до начала уничтожения каждого объекта; b) ежегодно представляет объявления об осуществлении своих
планов уничтожения всех объектов по производству химического
оружия, указанных в пункте 1, не позднее чем через 90 дней после
окончания каждого годового периода уничтожения; и с) удостоверяет не позднее чем через 30 дней после завершения
процесса уничтожения, что все объекты по производству химического
оружия, указанные в пункте 1, уничтожены. 10. Если государство ратифицирует настоящую Конвенцию или
присоединяется к ней после десятилетнего периода уничтожения,
указанного в пункте 8, то оно уничтожает объекты по производству
химического оружия, указанные в пункте 1, как можно скорее.
Порядок уничтожения и процедуры строгой проверки для такого
государства-участника определяются Исполнительным советом. 11. Каждое государство-участник в ходе уничтожения объектов
по производству химического оружия уделяет первостепенное внимание
обеспечению безопасности людей и защите окружающей среды. Каждое
государство-участник уничтожает объекты по производству
химического оружия в соответствии со своими национальными
стандартами в отношении безопасности и выбросов. 12. Объекты по производству химического оружия, указанные в
пункте 1, могут быть временно переоборудованы для уничтожения
химического оружия в соответствии с пунктами 18-25 части V
Приложения по проверке. Такой переоборудованный объект должен быть
уничтожен, как только он перестанет использоваться для уничтожения
химического оружия, но, во всяком случае, не позднее чем через 10
лет после вступления в силу настоящей Конвенции. 13. В исключительных случаях крайней необходимости
государство-участник может запрашивать разрешение на использование
объекта по производству химического оружия, указанного в пункте 1,
в целях, не запрещаемых по настоящей Конвенции. По рекомендации
Исполнительного совета Конференции государств-участников решает
вопрос об удовлетворении или отклонении просьбы и устанавливает
условия, на которых дается такое одобрение, в соответствии с
разделом D части V Приложения по проверке. 14. Объект по производству химического оружия конверсируется
таким образом, чтобы для конверсированного объекта возможность
обратного переоборудования в объект по производству химического
оружия была не больше, чем для любого другого объекта,
используемого в промышленных, сельскохозяйственных,
исследовательских, медицинских, фармацевтических или иных мирных
целях, не связанных с химикатами, включенными в Список 1. 15. Все конверсированные объекты подлежат систематической
проверке посредством инспекции на месте и наблюдения при помощи
приборов, устанавливаемых на месте, в соответствии с разделом
части V Приложения по проверке. 16. В ходе осуществления деятельности по проверке согласно
настоящей статье и части V Приложения по проверке Организация
рассматривает меры по недопущению ненужного дублирования
двусторонних или многосторонних соглашений между
государствами-участниками о проверке объектов по производству
химического оружия и их уничтожения. С этой целью Исполнительный совет решает ограничить проверку
мерами, дополняющими меры, принимаемые согласно такому
двустороннему или многостороннему соглашению, если он сочтет, что: а) положения по проверке, содержащиеся в таком соглашении,
совместимы с положениями по проверке, содержащимися в настоящей
статье и части V Приложения по проверке; b) осуществление такого соглашения дает достаточную гарантию
соблюдения соответствующих положений настоящей Конвенции; и с) участники двустороннего или многостороннего соглашения
полностью информируют Организацию о своей деятельности по
проверке. 17. Если Исполнительный совет принимает решение согласно
пункту 16, то Организация имеет право контролировать осуществление
двустороннего или многостороннего соглашения. 18. Ничто в пунктах 16 и 17 не затрагивает обязательство
государства-участника представлять объявления согласно статье III,
настоящей статье и части V Приложения по проверке. 19. Каждое государство-участник покрывает расходы по
уничтожению объектов по производству химического оружия, которое
оно обязано уничтожить. Оно также покрывает расходы по проверке в
соответствии с настоящей статьей, если Исполнительный совет не
примет иного решения. Если Исполнительный совет решает ограничить
принимаемые Организацией меры проверки согласно пункту 16, то
расходы по дополнительной проверке и контролю со стороны
Организации покрываются в соответствии со шкалой взносов
Организации Объединенных Наций, как это указано в пункте 7 статьи
VIII.
Статья VI
Деятельность, не запрещаемая по настоящей Конвенции
1. Каждое государство-участник имеет право, с учетом
положений настоящей Конвенции, разрабатывать, производить,
приобретать иным образом, сохранять, передавать и использовать
токсичные химикаты и их прекурсоры в целях, не запрещаемых по
настоящей Конвенции. 2. Каждое государство-участник принимает необходимые меры к
обеспечению того, чтобы токсичные химикаты и их прекурсоры
разрабатывались, производились, приобретались иным образом,
сохранялись, передавались и использовались в пределах его
территории или в любом другом месте под его юрисдикцией или
контролем только в целях, не запрещаемых по настоящей Конвенции. С
этой целью и для проверки соответствия деятельности обязательствам
по настоящей Конвенции каждое государство-участник подчиняет
токсичные химикаты и их прекурсоры, перечисленные в списках 1, 2 и
3 Приложения по химикатам, объектам, связанным такими химикатами,
и другие объекты, как это указано в Приложении по проверке,
которые размещены на его территории или в любом другом месте под
его юрисдикцией или контролем, мерам проверки, как это
предусмотрено в Приложении по проверке. 3. Каждое государство-участник подчиняет химикаты,
перечисленные в Списке 1 (именуемые далее как "химикаты Списка
1"), запрещениям в отношении производства, приобретения,
сохранения, передачи и использования, как это указано в части VI
Приложения по проверке. Оно подчиняет химикаты Списка 1 и объекты,
указанные в части VI Приложения по проверке, систематической
проверке посредством инспекции на месте и наблюдения при помощи
приборов, устанавливаемых на месте в соответствии с этой частью
Приложения по проверке. 4. Каждое государство-участник подчиняет химикаты,
перечисленные в Списке 2 (именуемые далее как "химикаты Списка
2"), и объекты, указанные в части VII Приложения по проверке,
наблюдению за данными и проверке на месте в соответствии с этой
частью Приложения по проверке. 5. Каждое государство-участник подчиняет химикаты,
перечисленные в Списке 3 (именуемые далее как "химикаты Списка
3"), и объекты, указанные в части VIII Приложения по проверке,
наблюдению за данными и проверке на месте в соответствии с этой
частью Приложения по проверке. 6. Каждое государство-участник подчиняет объекты, указанные в
части IX Приложения по проверке, наблюдению за данными и вероятной
проверке на месте в соответствии с этой частью Приложения по
проверке, если Конференция государств-участников не примет иного
решения согласно пункту 22 части IX Приложения по проверке. 7. Каждое государство-участник не позднее чем через 30 дней
после того, как настоящая Конвенция вступит для него в силу,
делает первоначальное объявление о соответствующих химикатах и
объектах в соответствии с Приложением по проверке. 8. Каждое государство-участник делает ежегодные объявления
относительно соответствующих химикатов и объектов в соответствии с
Приложением по проверке. 9. Для цели проверки на месте каждое государство-участник
предоставляет инспекторам доступ к объектам согласно требованиям
Приложения по проверке. 10. В ходе осуществления деятельности по проверке Технический
секретариат избегает неоправданного вмешательства в химическую
деятельность государства-участника в целях, не запрещаемых по
настоящей Конвенции, и, в частности, соблюдает положения,
изложенные в Приложении по защите конфиденциальной информации
(именуемом далее как "Приложение по конфиденциальности"). 11. Положения настоящей статьи осуществляются таким образом,
чтобы избегать создания помех для экономического или технического
развития государств-участников и международного сотрудничества в
области химической деятельности в целях, не запрещаемых по
настоящей Конвенции, включая международный обмен
научно-технической информацией, химикатами и оборудованием для
производства, переработки или использования химикатов в целях, не
запрещаемых по настоящей Конвенции.
Статья VII
Национальные меры по осуществлению
Общие обязательства
1. Каждое государство-участник в соответствии со своими
конституционными процедурами принимает необходимые меры по
выполнению своих обязательств по настоящей Конвенции. В частности,
оно: а) запрещает физическим и юридическим лицам, находящимся где
бы то ни было на его территории или в любом другом месте под его
юрисдикцией, как это признано международным правом, проводить
любую деятельность, запрещаемую государству-участнику по настоящей
Конвенции, в том числе принимает уголовное законодательство в
отношении такой деятельности; b) не разрешает проводить в любом месте под его контролем
любую деятельность, запрещаемую государству-участнику по настоящей
Конвенции; и с) распространяет свое уголовное законодательство, принятое в
соответствии с подпунктом а), на любую деятельность, запрещаемую
государству-участнику по настоящей Конвенции, которая проводится
где бы то ни было физическими лицами, обладающими его
гражданством, в соответствии с международным правом. 2. Каждое государство-участник сотрудничает с другими
государствами-участниками и предоставляет в соответствующей форме
правовую помощь, с тем чтобы облегчить выполнение обязательств по
пункту 1. 3. Каждое государство-участник в ходе выполнения своих
обязательств по настоящей Конвенции уделяет первостепенное
внимание обеспечению безопасности людей и защите окружающей среды
и соответственно сотрудничает с другими государствами-участниками
в этом отношении.
Отношения между государством-участником
и Организацией
4. Для выполнения своих обязательств по настоящей Конвенции
каждое государство-участник назначает или учреждает Национальный
орган, который выступает в качестве национального координационного
центра для эффективной связи с Организацией и другими
государствами-участниками. Каждое государство-участник уведомляет
Организацию о своем Национальном органе во время вступления для
него в силу настоящей Конвенции. 5. Каждое государство-участник информирует Организацию о
законодательных и административных мерах, принятых для
осуществления настоящей Конвенции. 6. Каждое государство-участник рассматривает в качестве
конфиденциальных информацию и данные, которые оно получает от
Организации на конфиденциальной основе в связи с осуществлением
настоящей Конвенции, и устанавливает особый режим обращения с
такой информацией и данными. Оно использует такую информацию и
данные исключительно в связи со своими правами и обязанностями по
настоящей Конвенции и в соответствии с положениями, изложенными в
Приложении по конфиденциальности. 7. Каждое государство-участник обязуется сотрудничать с
Организацией в выполнении всех ее функций, и в частности
предоставлять помощь Техническому секретариату.
Статья VIII
Организация
А. Общие положения
1. Государства-участники настоящей Конвенции настоящим
учреждают Организацию по запрещению химического оружия для
реализации предмета и цели настоящей Конвенции, для обеспечения
осуществления ее положений, включая положения о международной
проверке ее соблюдения, и для обеспечения форума для консультаций
и сотрудничества между государствами-участниками. 2. Членами Организации являются все государства-участники
настоящей Конвенции. Государство-участник не может быть лишено
своего членства в Организации. 3. Местопребыванием штаб-квартиры Организации является Гаага,
Королевство Нидерландов. 4. В качестве органов Организации настоящим учреждаются:
Конференция государств-участников, Исполнительный совет и
Технический секретариат. 5. Организация проводит свою деятельность по проверке,
предусмотренную по настоящей Конвенции, как можно менее
интрузивным образом, совместимым со своевременным и эффективным
достижением ее целей. Она запрашивает лишь такие сведения и
данные, какие необходимы для выполнения ее обязанностей по
настоящей Конвенции. Она принимает всяческие меры предосторожности
для защиты конфиденциальности информации о гражданской и военной
деятельности и объектах, которая становится ей известной в ходе
осуществления настоящей Конвенции, и, в частности, соблюдения
положений, изложенных в Приложении по конфиденциальности. 6. При проведении своей деятельности по проверке Организация
рассматривает меры по использованию научно-технических достижений. 7. Расходы в связи с деятельностью Организации покрываются
государствами-участниками в соответствии со шкалой взносов
Организации Объединенных Наций, скорректированной с учетом
различий в членском составе Организации Объединенных Наций и
данной Организации, и с учетом положений статей IV и V. Финансовые
взносы государств-участников на Подготовительную комиссию
соответствующим образом вычитаются из их взносов в регулярный
бюджет. Бюджет Организации состоит из двух отдельных разделов:
один из них касается административных и иных расходов, а другой -
расходов по проверке. 8. Член Организации, за которым числится задолженность по
уплате Организации финансовых взносов, лишается права голоса в
Организации, если сумма его задолженности равняется или превышает
сумму взносов, причитающихся с него за два полных предыдущих года.
Конференция государств-участников может, однако, разрешить такому
члену участвовать в голосовании, если она признает, что просрочка
платежа произошла по не зависящим от него обстоятельствам.

В. Конференция государств-участников
Состав, процедуры и принятие решений
9. Конференция государств-членов (именуемая далее как
"Конференция") состоит из всех членов данной Организации. Каждый
член имеет на Конференции одного представителя, которого могут
сопровождать заместители и советники. 10. Первая сессия Конференции созывается депозитарием не
позднее чем через 30 дней после вступления в силу настоящей
Конвенции. 11. Конференция собирается на очередные сессии, которые
проводятся ежегодно, если она не примет иного решения. 12. Специальные сессии Конференции созываются: а) по решению Конференции; b) по просьбе Исполнительного совета; с) по просьбе любого члена, которого поддерживает одна треть
членов; или d) в соответствии с пунктом 22 для рассмотрения действия
настоящей Конвенции. За исключением случаев, указанных в подпункте d), специальная
сессия созывается не позднее чем через 30 дней после получения
просьбы Генеральным директором Технического секретариата, если в
просьбе не указано иное. 13. Конференция также созывается в форме Конференции по
рассмотрению поправок в соответствии с пунктом 2 статьи XV. 14. Сессии Конференции проводятся по местопребыванию
Организации, если Конференция не примет иного решения. 15. Конференция принимает свои правила процедуры. В начале
каждой очередной сессии она избирает своего Председателя и других
необходимых должностных лиц. Они пребывают в должности до избрания
нового Председателя и других должностных лиц на следующей
очередной сессии. 16. Большинство членов Организации образует кворум
Конференции. 17. Каждый член Организации имеет на Конференции один голос. 18. Конференция принимает решения по процедурным вопросам
простым большинством голосов членов, присутствующих и участвующих
в голосовании. Решения по вопросам существа по мере возможности
должны приниматься консенсусом. Если при принятии решения по
какомулибо вопросу достичь консенсуса не удается, то Председатель
на 24 часа откладывает всякое голосование и в этот период отсрочки
прилагает всяческие усилия к тому, чтобы облегчить достижения
консенсуса, и до окончания этого периода представляет Конференции
доклад. Если по истечении 24 часов достижение консенсуса
невозможно, то Конференция принимает решение большинством в две
трети голосов членов, присутствующих и участвующих в голосовании,
если в настоящей Конвенции не предусмотрено иное. В случае
возникновения разногласий относительно того, является ли тот или
иной вопрос вопросом существа, этот вопрос считается вопросом
существа, если Конференция не примет иного решения большинством
голосов, необходимым для принятия решений по вопросам существа.

Полномочия и функции
19. Конференция является главным органом Организации. Она
рассматривает любые вопросы, темы или проблемы в рамках сферы
охвата настоящей Конвенции, включая те из них, которые касаются
полномочий и функций Исполнительного совета и Технического
секретариата. Она может давать рекомендации и принимать решения по
любым вопросам, темам или проблемам, касающимся настоящей
Конвенции, которые поднимаются государством-участником или
доводятся до ее сведения Исполнительным советом. 20. Конференция осуществляет надзор за осуществлением
настоящей Конвенции и принимает меры для содействия реализации ее
предмета и цели. Конференция рассматривает соблюдение настоящей
Конвенции. Она также осуществляет надзор за деятельностью
Исполнительного совета и Технического секретариата и может в
соответствии с настоящей Конвенцией устанавливать для любого из
этих органов основные принципы в связи с осуществлением ими своих
функций. 21. Конференция: а) рассматривает и принимает на своих очередных сессиях
доклад, программу и бюджет Организации, представляемые
Исполнительным советом, а также рассматривает другие доклады; b)
принимает решения относительно шкалы финансовых взносов,
подлежащих выплате государствами-участниками в соответствии с
пунктом 7; с) избирает членов Исполнительного совета; d) назначает Генерального директора технического секретариата
(именуемого далее как "Генеральный директор"); е) утверждает правила процедуры Исполнительного совета,
представляемые последним; f) учреждает такие вспомогательные органы, какие она считает
необходимыми для выполнения своих функций в соответствии с
настоящей Конвенцией; g) способствует развитию международного сотрудничества в
мирных целях в области химической деятельности; h) рассматривает научно-технические достижения, которые могли
бы сказаться на действии настоящей Конвенции, и в этой связи
поручает Генеральному директору учредить Научноконсультативный
совет, с тем чтобы дать ему возможность в порядке выполнения своих
функций предоставлять Конференции, Исполнительному совету или
государствам-участникам специализированные консультации в тех
областях науки и техники, которые имеют отношение к настоящей
Конвенции. В состав Научно-консультативного совета входят
независимые эксперты, назначаемые в соответствии с кругом ведения,
принятым Конференцией; i) рассматривает и утверждает на своей первой сессии любые
проекты соглашений, положений и основных принципов,
разрабатываемые Подготовительной комиссией; j) учреждает на своей первой сессии добровольный фонд помощи
в соответствии со статьей X; k) принимает необходимые меры по обеспечению соблюдения
настоящей Конвенции и по исправлению и корректировке любого
положения, которое противоречит положениям настоящей Конвенции, в
соответствии со статьей XII. 22. Конференция не позднее чем через один год после того, как
истечет пятый и десятый год после вступления в силу настоящей
Конвенции, и в такие другие сроки в пределах этого периода
времени, какие могут быть согласованы, собирается на специальные
сессии для рассмотрения действия настоящей Конвенции. В ходе таких
рассмотрений принимаются во внимание любые соответствующие
научнотехнические достижения. После этого с пятилетним интервалом,
если не будет принято иного решения, созываются дальнейшие сессии
Конференции с той же целью.
С. Исполнительный совет
Состав, процедура и принятие решений
23. Исполнительный совет состоит из 41 члена. Каждое
государство-участник имеет право в соответствии с принципом
ротации входить в состав Исполнительного совета. Члены
Исполнительного совета избираются Конференцией сроком на два года.
Для обеспечения эффективного функционирования настоящей Конвенции,
причем надлежащее внимание особо уделяется справедливому
географическому распределению, значительности химической
промышленности, а также политическим интересам и интересам
безопасности, состав Исполнительного совета формируется следующим
образом: а) девять государств-участников от Африки, назначаемых
государствами-участниками, расположенными в этом регионе. В
качестве основы для этого назначения имеется в виду, что из этих
девяти государств-участников три члена, как правило, являются
государствами-участниками, обладающими наиболее значительной
национальной химической промышленностью в регионе, что
определяется исходы из данных, сообщаемых и публикуемых на
международном уровне; кроме того, региональная группа также
соглашается при назначении этих трех членов принимать во внимание
другие региональные факторы; b) девять государств-участников от Азии, назначаемых
государствами-участниками, расположенными в этом регионе. В
качестве основы для этого назначения имеется в виду, что из этих
девяти государств-участников четыре члена, как правило, являются
государствами-участниками, обладающими наиболее значительной
национальной химической промышленностью в регионе, что
определяется исходя из данных, сообщаемых и публикуемых на
международном уровне; кроме того, региональная группа также
соглашается при назначении этих четырех членов принимать во
внимание другие региональные факторы. с) пять государств-участников от Восточной Европы,
назначаемых государствами-участниками, расположенными в этом
регионе. В качестве основы для этого назначения имеется в виду,
что из этих пяти государств-участников один член, как правило,
является государством-участником, обладающим наиболее значительной
национальной химической промышленностью в регионе, что
определяется исходя из данных, сообщаемых и публикуемых на
международном уровне; кроме того, региональная группа также
соглашается при назначении этого одного члена принимать во
внимание другие региональные факторы; d) семь государств-участников от Латинской Америки и
Карибского бассейна, назначаемых государствами-участниками,
расположенными в этом регионе. В качестве основы для этого
назначения имеется в виду, что из этих семи государств-участников
три члена, как правило, являются государствами-участниками,
обладающими наиболее значительной национальной химической
промышленностью в регионе, что определяется исходя из данных,
сообщаемых и публикуемых на международном уровне; кроме того,
региональная группа также соглашается при назначении этих трех
членов принимать во внимание другие региональные факторы; е) десять государств-участников из числа западноевропейских и
других государств, назначаемых государствами-участниками,
расположенными в этом регионе. В качестве основы для этого
назначения имеется в виду, что из этих десяти
государств-участников пять членов, как правило, являются
государствами-участниками, обладающими наиболее значительной
национальной химической промышленностью в регионе, что
определяется исходя из данных, сообщаемых и публикуемых на
международном уровне; кроме того, региональная группа также
соглашается при назначении этих пяти членов принимать во внимание
другие региональные факторы; f) одно дополнительное государство-участник, назначаемое
последовательно государствами-участниками, расположенными в
регионах Азии, Латинской Америки и Карибского бассейна. В качестве
основы для этого назначения имеется в виду, что это
государство-участник является ротируемым членом от этих регионов. 24. В ходе первых выборов в состав Исполнительного совета 20
членов избираются сроком на один год, причем должное внимание
уделяется установленным численным пропорциям, как это изложено в
пункте 23. 25. После полного осуществления статей IV и V Конференция
может по просьбе большинства членов Исполнительного совета
пересмотреть состав Исполнительного совета с учетом изменений,
связанных с указанными в пункте 23 принципами, регулирующими его
состав. 26. Исполнительный совет разрабатывает свои правила процедуры
и представляет их на утверждение Конференции. 27. Исполнительный совет избирает своего Председателя из
числа своих членов. 28. Исполнительный совет собирается на очередные сессии. В
период между очередными сессиями он собирается на заседания так
часто, как это может потребоваться для осуществления его
полномочий и функций. 29. Каждый член Исполнительного совета имеет один голос. Если
в настоящей Конвенции не предусмотрено иное, то Исполнительный
совет принимает решения по вопросам существа большинством в две
трети голосов всех его членов. Исполнительный совет принимает
решения по процедурным вопросам простым большинством голосов всех
его членов. В случае возникновения разногласий относительно того,
является ли тот или иной вопрос вопросом существа, этот вопрос
считается вопросом существа, если Исполнительный совет не примет
иного решения большинством голосов, необходимым для принятия
решений по вопросам существа.
Полномочия и функции
30. Исполнительный совет является исполнительным органом
Организации. Он подотчетен Конференции. Исполнительный совет
осуществляет полномочия и функции, порученные ему в соответствии с
настоящей Конвенцией, а также функции, которые делегируются ему
Конференцией. При этом он действует в соответствии с
рекомендациями, решениями и указаниями Конференции и обеспечивает
их надлежащее и неуклонное выполнение. 31. Исполнительный совет содействует эффективному
осуществлению и соблюдению настоящей Конвенции. Он осуществляет
надзор за деятельностью Технического секретариата, сотрудничает с
Национальным органом каждого государства-участника и содействует
консультациям и сотрудничеству между государствами-участниками по
их просьбе. 32. Исполнительный совет: а) рассматривает и представляет Конференции проект программы
и бюджета Организации; b) рассматривает и представляет Конференции проект доклада
Организации об осуществлении настоящей Конвенции, доклад об
осуществлении своей собственной деятельности и такие специальные
доклады, которые он считает необходимыми или которые может
запрашивать Конференция; с) организует сессии Конференции, включая подготовку проекта
повестки дня. 33. Исполнительный совет может просить о созыве специальной
сессии Конференции. 34. Исполнительный совет: а) с предварительного одобрения Конференции от имени
Организации заключает соглашения или договоренности с
государствами и международными организациями; b) заключает от имени Организации соглашения с
государствами-участниками в связи со статьей X и осуществляет
надзор за добровольным фондом, указанным в статье X; с) одобряет соглашения или договоренности, касающиеся
осуществления деятельности по проверке и разрабатываемые
Техническим секретариатом на основе переговоров с
государствами-участниками. 35. Исполнительный совет рассматривает любую проблему или
вопрос в рамках своей компетенции, касающиеся настоящей Конвенции
и ее осуществления, включая озабоченности относительно соблюдения
и случаи несоблюдения, и соответственно информирует
государства-участники и доводит эту проблему или вопрос до
сведения Конференции. 36. При рассмотрении сомнений или озабоченностей относительно
соблюдения и случаев несоблюдения, включая, среди прочего,
злоупотребление правами, предусмотренными по настоящей Конвенции,
Исполнительный совет консультируется с заинтересованными
государствами-участниками и соответственно предлагает
государству-участнику в установленный срок принять меры по
исправлению положения. Если Исполнительный совет считает
необходимыми дальнейшие действия, он предпринимает, среди прочего,
одну или несколько из следующих мер: а) информирует все государства-участники об этой проблеме или
вопросе; b) доводит данную проблему или вопрос до сведения
Конференции; с) представляет Конференции рекомендации в отношении мер по
исправлению положения и обеспечению соблюдения. В особо серьезных и экстренных случаях Исполнительный совет
доводит данный вопрос или проблему, включая соответствующую
информацию и выводы, непосредственно до сведения Генеральной
Ассамблеи Организации Объединенных Наций и Совета Безопасности
Организации Объединенных Наций. Одновременно он информирует об
этом шаге все государства-участники.
D. Технический секретариат
37. Технический секретариат помогает Конференции и
Исполнительному совету в выполнении ими своих функций. Технический
секретариат осуществляет меры проверки, предусмотренные в
настоящей Конвенции. Он выполняет другие функции, порученные ему в
соответствии с настоящей Конвенцией, а также функции, которые
делегируются ему Конференцией и Исполнительным советом. 38. Технический секретариат: а) готовит и представляет Исполнительному совету проект
программы и бюджета Организации; b) готовит и представляет Исполнительному совету проект
доклада Организации об осуществлении настоящей Конвенции и такие
другие доклады, какие могут запросить Конференция или
Исполнительный совет; с) оказывает административную и техническую поддержку
Конференции, Исполнительному совету и вспомогательным органам; d) от имени Организации направляет государствам-участникам и
получает от них сообщения по вопросам, касающимся осуществления
настоящей Конвенции; е) оказывает техническую помощь государствам-участникам и
производит для них техническую оценку в ходе осуществления
положений настоящей Конвенции, включая оценку списочных и
несписочных химикатов. 39. Технический секретариат: а) разрабатывает с государствами-участниками соглашения или
договоренности, касающиеся осуществления деятельности по проверке,
с одобрения Исполнительного совета; b) не позднее чем через 180 дней после вступления в силу
настоящей Конвенции координирует создание и содержание
государствами-участниками постоянных запасов для чрезвычайной и
гуманитарной помощи в соответствии с пунктами 7 b) и с) статьи X.
Технический секретариат может инспектировать содержащиеся предметы
с точки зрения их эксплуатационной надежности. Перечни
накапливаемых предметов рассматриваются и утверждаются
Конференцией согласно пункту 21 i), выше; с) управляет добровольным фондом, указанным в статье X,
компилирует объявления государств-участников и по соответствующей
просьбе регистрирует двусторонние соглашения, заключаемые между
государствами-участниками или между государством-участником и
Организацией для целей статьи X. 40. Технический секретариат информирует Исполнительный совет
о любой проблеме, возникшей в связи с выполнением им своих
функций, включая сомнения, неопределенности или неясности
относительно соблюдения настоящей Конвенции, которые стали ему
известны при осуществлении своей деятельности по проверке и
которые он не смог решить или прояснить путем консультаций с
соответствующим государством-участником. 41. В состав Технического секретариата входят Генеральный
директор, который является его руководителем и главным
административным сотрудником, инспекторы и такой научный,
технический и другой персонал, какой может оказаться необходимым. 42. Инспекторат является подразделением Технического
секретариата и действует под надзором Генерального директора. 43. Генеральный директор назначается Конференцией по
рекомендации Исполнительного совета сроком на четыре года, который
может продлеваться не более чем еще на один срок. 44. Генеральный директор подотчетен Конференции и
Исполнительному совету в вопросах назначения персонала и
организации и функционирования Технического секретариата. При
приеме на службу и определении условий службы следует
руководствоваться главным образом необходимостью обеспечить
высокий уровень работоспособности, компетентности и
добросовестности. Генеральный директор, инспекторы, а также другие
сотрудники категории специалистов и канцелярского персонала
назначаются только из числа граждан государств-участников. Должное
внимание следует уделять важности подбора персонала на возможно
более широкой географической основе. Набор сотрудников
осуществляется исходя из принципа обеспечения минимальной
численности персонала, необходимого для надлежащего выполнения
обязанностей Технического секретариата. 45. Генеральный директор отвечает за организацию и
функционирование Научно-консультативного совета, указанного в
пункте 21 h). Генеральный директор в консультации с
государствами-участниками назначает членов Научноконсультативного
совета, которые выступают в своем личном качестве. Члены Совета
назначаются исходя из их компетентности в конкретных научных
областях, имеющих отношение к осуществлению настоящей Конвенции.
Генеральный директор может также, соответственно в консультации с
членами Совета, учреждать временные рабочие группы научных
экспертов для представления рекомендаций по конкретным вопросам. В
связи с вышеуказанным государства-участники могут представлять
Генеральному директору списки экспертов. 46. При исполнении своих обязанностей Генеральный директор,
инспекторы и другие сотрудники не должны запрашивать или получать
указания от какого бы то ни было правительства или из какого-либо
иного источника, постороннего для Организации. Они должны
воздерживаться от любых действий, которые могли бы отразиться на
их положении как международных должностных лиц, ответственных
только перед Конференцией и Исполнительным советом. 47. Каждое государство-участник уважает строго международный
характер обязанностей Генерального директора, инспекторов и других
сотрудников и не пытается оказывать на них влияние при исполнении
ими своих обязанностей.
Е. Привилегии и иммунитеты
48. На территории и в любом другом месте под юрисдикцией или
контролем государства-участника Организация обладает такой
правоспособностью и пользуется такими привилегиями и иммунитетами,
какие необходимы для осуществления ее функций. 49. Делегаты государств-участников, а также их заместители и
советники, представители, назначенные в Исполнительный совет, а
также их заместители и советники, Генеральный директор и персонал
Организации пользуются такими привилегиями и иммунитетами, какие
необходимы для независимого осуществления их функций в связи с
Организацией. 50. Правоспособность, привилегии и иммунитеты, указанные в
настоящей статье, определяются в соглашениях между Организацией и
государствами-участниками, а также в соглашении между Организацией
и государством, в котором расположена штаб-квартира Организации.
Эти соглашения рассматриваются и одобряются Конференцией согласно
пункту 21 i). 51. Независимо от пунктов 48 и 49, в ходе осуществления
деятельности по проверке Генеральный директор и персонал
Технического секретариата пользуются такими привилегиями и
иммунитетами, которые изложены в разделе В части II Приложения по
проверке.
Статья IX
Консультации, сотрудничество и выяснение фактов
1. Государства-участники консультируются и сотрудничают
непосредственно между собой или через Организацию или с
использованием других соответствующих международных процедур,
включая процедуры в рамках Организации Объединенных Наций и в
соответствии с ее Уставом ( 995_010 ), по любому вопросу, который
может быть поднят в связи с предметом и целью или осуществлением
положений настоящей Конвенции. 2. Без ущерба для права любого государства-участника просить
о проведении инспекции по запросу государства-участники всякий
раз, когда это возможно, прежде всего предпринимают всяческие
усилия к тому, чтобы выяснить и урегулировать путем обмена
информацией и консультацией между собой любой вопрос, который
может вызывать сомнение относительно связанного с этим вопроса,
который может быть сочтен неясным. Государство-участник,
получающее от другого государства-участника просьбу о разъяснении
любого вопроса, который, как считает запрашивающее
государство-участник, вызывает такое сомнение или озабоченность,
представляет запрашивающему государству-участнику как можно
скорее, но в любом случае не позднее чем через 10 дней после
поступления просьбы, информацию, достаточную для ответа на
высказанные сомнения или озабоченность, наряду с объяснением,
каким образом представленная информация решает данный вопрос.
Ничто в настоящей Конвенции не затрагивает права любых двух или
более государств-участников на организацию по взаимному согласию
инспекций или применения любых других процедур между собой с целью
выяснения и решения любого вопроса, который может вызывать
сомнение относительно соблюдения или вызывает озабоченность
относительно связанного с этим вопроса, который может быть сочтен
неясным. Такие меры не затрагивают прав и обязанностей любого
государства-участника в соответствии с другими положениями
настоящей Конвенции.
Процедура подачи запросов о разъяснении
3. Государство-участник имеет право просить Исполнительный
совет оказать содействие в прояснении любой ситуации, которая
может быть сочтена неясной и которая вызывает озабоченность
относительно возможного несоблюдения настоящей Конвенции другим
государством-участником. Исполнительный совет предоставляет
имеющуюся в его распоряжении соответствующую информацию, которая
имеет отношение к такой озабоченности. 4. Государство-участник имеет право просить Исполнительный
совет получить у другого государства-участника разъяснение
относительно любой ситуации, которая может быть сочтена неясной
или которая вызывает озабоченность относительно возможного
несоблюдения им настоящей Конвенции. В таком случае применяется
следующее: а) Исполнительный совет через Генерального директора
направляет запрос о разъяснении соответствующему
государству-участнику не позднее чем через 24 часа после его
получения; b) запрашиваемое государство-участник представляет
разъяснение Исполнительному совету как можно скорее, но в любом
случае не позднее чем через 10 дней после получения запроса; с) Исполнительный совет принимает к сведению разъяснение и
направляет его запрашивающему государству-участнику не позднее чем
через 24 часа после его получения; d) если запрашивающее государство-участник считает
разъяснение недостаточным, то оно имеет право просить
Исполнительный совет получить у запрашиваемого
государства-участника дальнейшие разъяснения; е) для получения дальнейших разъяснений, запрашиваемых в
соответствии с подпунктом d), Исполнительный совет может
предложить Генеральному директору учредить группу экспертов из
Технического секретариата, а если в Техническом секретариате
отсутствует соответствующий персонал, то из других источников, для
изучения всей имеющейся информации и данных, которые имеют
отношение к ситуации, вызывающей озабоченность. Группа экспертов
представляет Исполнительному совету фактологический доклад о своих
выводах; f) если запрашивающее государство-участник сочтет, что
разъяснения, полученные в соответствии с подпунктами d) и е),
неудовлетворительны, то оно имеет право просить о созыве
специальной сессии Исполнительного совета, в которой имеют право
участвовать соответствующие государства-участники, не являющиеся
членами Исполнительного совета. На такой специальной сессии
Исполнительный совет рассматривает этот вопрос и может
рекомендовать любую меру, какую он считает целесообразной для
урегулирования ситуации. 5. Государство-участник также имеет право просить
Исполнительный совет прояснить любую ситуацию, которая сочтена
неясной или вызывает озабоченность относительно возможного
несоблюдения им настоящей Конвенции. Исполнительный совет
удовлетворяет такую просьбу путем предоставления соответствующей
помощи. 6. Исполнительный совет информирует государства-участники о
любом запросе о разъяснении, предусмотренном в настоящей статье. 7. Если сомнение или озабоченность государства-участника
относительно возможного несоблюдения не рассеяны в течение 60 дней
после представления Исполнительному совету запроса о разъяснении
или если оно считает, что его сомнения заслуживают
безотлагательного рассмотрения, то оно может, независимо от своего
права, запрашивать инспекцию по запросу, просить о созыве
специальной сессии Конференции в соответствии с пунктом 12 с)
статьи VIII. На такой специальной сессии Конференция рассматривает
данный вопрос и может рекомендовать любую меру, какую она считает
целесообразной для урегулирования ситуации.
Процедуры инспекций по запросу
8. Каждое государство-участник имеет право просить о
проведении инспекции на месте по запросу любого объекта или пункта
на территории или в любом другом месте под юрисдикцией или
контролем любого другого государства-участника исключительно с
целью прояснения и урегулирования любых вопросов, касающихся
возможного несоблюдения положений настоящей Конвенции, а также
добиваться безотлагательного проведения этой инспекции в любом
месте инспекционной группой, назначаемой Генеральным директором, в
соответствии с Положением по проверке. 9. Каждое государство-участник обязано ограничить запрос на
инспекцию рамками настоящей Конвенции и представлять в запросе на
инспекцию всю соответствующую информацию, на основе которой
возникла озабоченность относительно возможного несоблюдения
настоящей Конвенции, как это предусмотрено в Приложении по
проверке. Каждое государство-участник воздерживается от
необоснованных запросов на инспекцию, заботясь о том, чтобы
избегать злоупотреблений. Инспекция по запросу проводится
исключительно с целью установления фактов, имеющих отношение к
возможному несоблюдению. 10. С целью проверки соблюдения положений настоящей Конвенции
каждое государство-участник разрешает Техническому секретариату
проводить инспекцию на месте по запросу согласно пункту 8. 11. Согласно запросу в отношении инспекции по запросу на
объекте или в пункте и в соответствии с процедурами,
предусмотренными в Приложении по проверке, инспектируемое
государство-участник: а) вправе и обязано предпринимать все разумные усилия к тому,
чтобы продемонстрировать свое соблюдение настоящей Конвенции и с
этой целью дать возможность инспекционной группе выполнить свой
мандат; b) обязано предоставлять доступ в пределах запрашиваемого
места исключительно с целью установления фактов, имеющих отношение
к озабоченности относительно возможного несоблюдения; и с) вправе принимать меры по защите чувствительных установок,
а также по предотвращению разглашения конфиденциальной информации
и данных, не имеющих отношения к настоящей Конвенции. 12. В отношении наблюдателя применяется следующее: а) запрашивающее государство-участник может с согласия
инспектируемого государства-участника направлять представителя,
который может быть гражданином либо запрашивающего
государства-участника, либо третьего государства-участника, для
наблюдения за проведением инспекции по запросу; b) инспектируемое государство-участник в таком случае
предоставляет доступ наблюдателю в соответствии с Приложением по
проверке; с) инспектируемое государство-участник, как правило,
принимает предлагаемого наблюдателя, однако если инспектируемое
государство-участник отвечает отказом, то этот факт фиксируется в
заключительном докладе. 13. Запрашивающее государство-участник представляет запрос на
инспекцию в отношении инспекции на месте по запросу
Исполнительному совету и одновременно Генеральному директору для
немедленной обработки. 14. Генеральный директор незамедлительно удостоверяется в
том, что запрос на инспекцию отвечает требованиям, указанным в
пункте 4 части X Приложения по проверке, и при необходимости
соответственно помогает запрашивающему государству-участнику в
подаче запроса на инспекцию. Если запрос на инспекцию отвечает
требованиям, то начинается подготовка к инспекции по запросу. 15. Генеральный директор препровождает запрос на инспекцию
инспектируемому государству-участнику не менее чем за 12 часов до
планируемого прибытия инспекционной группы в пункт въезда. 16. После получения запроса на инспекцию Исполнительный совет
принимает к сведению действия Генерального директора в связи с
запросом и рассматривает этот случай на всем протяжении процедуры
инспекции. Однако его обсуждения не задерживают процесс инспекции. 17. Не позднее чем через 12 часов после получения запроса на
инспекцию Исполнительный совет может большинством в три четверти
голосов всех его членов принять решение о непроведении инспекции
по запросу, если он сочтет, что запрос на инспекцию является
надуманным, недобросовестным или явно выходящим за рамки настоящей
Конвенции, как это указано в пункте 8. В принятии такого решения
не участвует ни запрашивающее, ни инспектируемое
государствоучастник. Если Исполнительный совет принимает решение о
непроведении инспекций по запросу, то подготовка к ней
прекращается, никакие дальнейшие действия по запросу на инспекцию
не предпринимаются и заинтересованные государства-участники
информируются соответствующим образом. 18. Генеральный директор выдает мандат на инспекцию для
проведения инспекции по запросу. Мандат на инспекцию представляет
собой упомянутый в пунктах 8 и 9 запрос на инспекцию, изложенный в
рабочих формулировках, и соответствует такому запросу на
инспекцию. 19. Инспекция по запросу проводится в соответствии с частью X
или, в случае предполагаемого применения, в соответствии с частью
XI Приложения по проверке. Инспекционная группа руководствуется
принципом проведения инспекции по запросу как можно менее
интрузивным образом, совместимым с эффективным и своевременным
выполнением ее миссии. 20. Инспектируемое государство-участник на протяжении всей
инспекции по запросу оказывает помощь инспекционной группе и
облегчает ее задачу. Если инспектируемое государство-участник,
согласно разделу С части X Приложения по проверке, предлагает меры
для демонстрации соблюдения настоящей Конвенции в качестве
альтернативы полному и всеобъемлющему доступу, то оно, посредством
консультаций с инспекционной группой, предпринимает все разумные
усилия по достижению согласия относительно процедур установления
фактов с целью демонстрации своего соблюдения. 21. Заключительный доклад содержит фактологические выводы, а
также оценку инспекционной группы относительно степени и характера
доступа и сотрудничества, предоставленных в целях
удовлетворительного осуществления инспекции по запросу.
Генеральный директор безотлагательно препровождает заключительный
доклад инспекционной группы запрашивающему государству-участнику,
инспектируемому государству-участнику, Исполнительному совету и
всем другим государствам-участникам. Генеральный директор далее
безотлагательно препровождает Исполнительному совету оценки
запрашивающего и инспектируемого государств-участников, а также
мнения других государств-участников, которые могут быть
представлены Генеральному директору с этой целью, а затем
представляет их всем другим государствам-участникам. 22. Исполнительный совет в соответствии со своими
полномочиями и функциями рассматривает заключительный доклад
инспекционной группы сразу же по его представлении и рассматривает
любые озабоченности в отношении следующего: а) имело ли место какое-либо несоблюдение; b) укладывался ли запрос в рамки настоящей Конвенции; и с) имело ли место злоупотребление правом запроса в отношении
инспекции по запросу. 23. Если Исполнительный совет в соответствии со своими
полномочиями и функциями приходит к выводу о том, что могут
оказаться необходимыми дальнейшие действия в связи с пунктом 22,
то он принимает соответствующие меры по исправлению положения и
обеспечению соблюдения настоящей Конвенции, включая конкретные
рекомендации для Конференции. В случае злоупотребления
Исполнительный совет рассматривает вопрос о том, должно ли
запрашивающее государство-участник нести какие-либо финансовые
последствия в связи с инспекцией по запросу. 24. Запрашивающее государство-участник и инспектируемое
государство-участник имеют право принимать участие в процессе
рассмотрения. Исполнительный совет информирует
государстваучастники и следующую сессию Конференции об исходе
этого процесса. 25. Если Исполнительный совет представил Конференции
конкретные рекомендации, то Конференция рассматривает вопрос о
принятии мер в соответствии со статьей XII.
Статья X
Помощь и защита от химического оружия
1. Для целей настоящей статьи "помощь" означает координацию и
предоставление государствам-участникам защиты от химического
оружия, что включает, среди прочего, следующее: средства
обнаружения и системы сигнализации, защитное оборудование,
дегазационное оборудование и средства дегазации, медицинские
антидоты и методы лечения, а также консультирование по любой из
этих защитных мер. 2. Ничто в настоящей Конвенции не должно истолковываться как
препятствующее праву любого государства-участника на исследования,
разработки, производство, приобретение, передачу или использование
средств защиты от химического оружия для целей, не запрещаемых по
настоящей Конвенции. 3. Каждое государство-участник обязуется облегчать как можно
более широкий обмен оборудованием, материалами и научнотехнической
информацией о средствах защиты от химического оружия и имеет право
принимать участие в таком обмене. 4. В целях повышения транспарентности национальных программ,
связанных с защитными целями, каждое государство-участник ежегодно
представляет Техническому секретариату информацию о своей
программе в соответствии с процедурами, рассматриваемыми и
утверждаемыми Конференцией согласно пункту 21 i) статьи VIII. 5. Технический секретариат не позднее чем через 180 дней
после вступления в силу настоящей Конвенции создает и ведет для
использования любым запрашивающим государством-участником банк
данных, содержащий свободно доступную информацию о различных
средствах защиты от химического оружия, а также такую информацию,
какая может быть представлена государствами-участниками. Технический секретариат, в рамках имеющихся у него ресурсов и
по просьбе государства-участника, также обеспечивает
государству-участнику экспертные консультации и содействие в
определении возможных путей осуществления его программ развития и
совершенствования потенциала защиты от химического оружия. 6. Ничто в настоящей Конвенции не должно истолковываться как
препятствующее праву государств-участников запрашивать и
предоставлять помощь на двусторонней основе и заключать с другими
государствами-участниками отдельные соглашения относительно
экстренного предоставления помощи. 7. Каждое государство-участник обязуется предоставлять помощь
через Организацию и с этой целью избрать одну или более из
следующих мер: а) вносить взносы в добровольный фонд помощи, который должен
быть создан Конференцией на ее первой сессии; b) заключить, по возможности не позднее чем через 180 дней
после вступления для него в силу настоящей Конвенции, соглашения с
Организацией относительно предоставления помощи по соответствующей
просьбе; с) объявить не позднее чем через 180 дней после вступления
для него в силу настоящей Конвенции, какого рода помощь оно могло
бы предоставить по призыву Организации. Если же впоследствии
государство-участник окажется не в состоянии предоставить помощь,
предусмотренную в его объявлении, то оно все же несет обязанность
по предоставлению помощи в соответствии с настоящим пунктом. 8. Каждое государство-участник имеет право запрашивать и с
учетом процедур, изложенных в пунктах 9, 10 и 11, получать помощь
и защиту от применения или угрозы применения химического оружия,
если оно сочтет, что: а) против него было применено химическое оружие; b) против него были применены химические средства борьбы с
беспорядками в качестве способа ведения войны; или с) ему угрожают действия или деятельность любого государства,
которые запрещены государствам-участникам статьей 1. 9. Такая просьба, подкрепленная соответствующей информацией,
представляется Генеральному директору, который незамедлительно
препровождает ее Исполнительному совету и всем
государствам-участникам, Генеральный директор немедленно
препровождает просьбу государствам-участникам, которые вызвались,
в соответствии с пунктами 7 b) и с), предоставить чрезвычайную
помощь в случае применения химических средств борьбы с
беспорядками в качестве способа ведения войны, или гуманитарную
помощь в случае применения химического оружия или применения
химических средств борьбы с беспорядками в качестве способа
ведения войны, или гуманитарную помощь в случае серьезной угрозы
применения химического оружия или серьезной угрозы применения
химических средств борьбы с беспорядками в качестве способа
ведения войны соответствующему государству-участнику не позднее
чем через 12 часов после получения такой просьбы. Генеральный
директор не позднее чем через 24 часа после получения просьбы
возбуждает расследование, с тем чтобы заложить основу для
дальнейших действий. Он завершает расследование в течение 72 часов
и направляет доклад Исполнительному совету. Если для завершения
расследования требуется дополнительное время, то в тот же срок
представляется промежуточный доклад. Дополнительное время,
требуемое для расследования, не превышает 72 часов. Однако оно
может продлеваться еще на аналогичные периоды. В конце каждого
дополнительного периода Исполнительному совету представляются
доклады. В ходе расследования надлежащим образом и в соответствии
с просьбой и информацией, сопровождающей такую просьбу,
устанавливаются соответствующие факты, имеющие отношение к
просьбе, а также определяются вид и размеры необходимой
дополнительной помощи и защиты. 10. Не позднее чем через 24 часа после получения доклада о
расследовании Исполнительный совет собирается для рассмотрения
ситуации и в последующие 24 часа простым большинством голосов
принимает решение о том, следует ли дать Техническому секретариату
указание о предоставлении дополнительной помощи. Технический
секретариат незамедлительно препровождает всем
государствам-участникам и соответствующим международным
организациям доклад о расследовании и решение, принятое
Исполнительным советом. По соответствующему решению
Исполнительного совета Генеральный директор немедленно
предоставляет помощь. С этой целью Генеральный директор может
сотрудничать с запрашивающим государствомучастником, другими
государствами-участниками и соответствующими международными
организациями. Государства-участники предпринимают все возможные
усилия для предоставления помощи. 11. Если информация, полученная в ходе текущего расследования
или из других надежных источников, в достаточной мере
свидетельствует о наличии жертв применения химического оружия и о
необходимости безотлагательных мер, то Генеральный директор
уведомляет все государства-участники и принимает экстренные меры
по оказанию помощи с использованием ресурсов, предоставленных
Конференцией в его распоряжение для таких экстренных случаев.
Генеральный директор информирует Исполнительный совет о действиях,
предпринятых согласно настоящему пункту.
Статья XI
Экономическое и техническое развитие
1. Положения настоящей Конвенции осуществляются таким
образом, чтобы избежать создания помех для экономического или
технического развития государств-участников и для международного
сотрудничества в области химической деятельности в целях, не
запрещаемых по настоящей Конвенции, включая международный обмен
научно-технической информацией, химикатами и оборудованием для
производства, переработки и использования химикатов в целях, не
запрещаемых по настоящей Конвенции. 2. С учетом положений настоящей Конвенции и без ущерба для
принципов и применимых норм международного права
государства-участники: а) имеют право, на индивидуальной или коллективной основе,
проводить исследования, разрабатывать, производить, приобретать,
сохранять, передавать и использовать химикаты; b) обязуются содействовать как можно более полному обмену
химикатами, оборудованием и научно-технической информацией в связи
с развитием и применением химии в целях, не запрещаемых по
настоящей Конвенции, и имеют право участвовать в таком обмене; с) не сохраняют в отношениях между собой никаких ограничений,
включая ограничения в рамках любых международных соглашений,
несовместимых со взятыми обязательствами по настоящей Конвенции,
которые ограничивали бы или затрудняли торговлю, а также развитие
и распространение научно-технических знаний в области химии в
промышленных, сельскохозяйственных, исследовательских,
медицинских, фармацевтических или иных мирных целях; d) не используют настоящую Конвенцию в качестве основания для
применения любых мер, за исключением мер, предусмотренных или
разрешенных по настоящей Конвенции, и не используют никакое иное
международное соглашение для достижения какой-либо цели,
несовместимой с настоящей Конвенцией; е) обязуются пересмотреть свои существующие национальные
правила в области торговли химикатами, с тем чтобы привести их в
соответствие с предметом и целью настоящей Конвенции.
Статья XII
Меры по исправлению положения и обеспечению
соблюдения, включая санкции
1. Конференция принимает необходимые меры, предусмотренные в
пунктах 2, 3 и 4, по обеспечению соблюдения настоящей Конвенции и
по исправлению и корректировке любого положения, противоречащего
положениям настоящей Конвенции. При рассмотрении мер согласно
настоящему пункту Конференция принимает во внимание всю информацию
и рекомендации по вопросам, представленным Исполнительным советом. 2. В тех случаях, когда Исполнительный совет предлагает
государству-участнику принять меры по исправлению положения,
связанного с возникновением проблем в отношении его соблюдения, и
когда государство-участник не выполняет эту просьбу в
установленный срок, Конференция может, среди прочего, по
рекомендации Исполнительного совета ограничить или приостановить
права и привилегии данного государства-участника по настоящей
Конвенции до тех пор, пока оно не примет необходимых мер для
выполнения своих обязательств по настоящей Конвенции. 3. В тех случаях, когда в результате деятельности,
запрещаемой по настоящей Конвенции, и в частности статьей 1, может
быть причинен серьезный ущерб предмету и цели настоящей Конвенции,
Конференция может рекомендовать государствам-участникам принять
коллективные меры в соответствии с международным правом. 4. В особо серьезных случаях Конференция доводит данную
проблему, включая соответствующую информацию и выводы, до сведения
Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций и Совета
Безопасности Организации Объединенных Наций.
Статья XIII
Связь с другими международными соглашениями
Ничто в настоящей Конвенции не должно толковаться как
каким-либо образом ограничивающее или умаляющее обязательства,
принятые на себя любым государством по Протоколу о запрещении
применения на войне удушливых, ядовитых или других подобных газов
и бактериологических средств ( 995_198 ), подписанному в Женеве 17
июня 1925 года, и по Конвенции о запрещении разработки,
производства и накопления запасов бактериологического
(биологического) и токсинного оружия и об их уничтожении
( 995_054 ), подписанной в Вашингтоне, Лондоне и Москве 10 апреля
1972 года.
Статья XIV
Урегулирование споров
1. Урегулирование споров, которые могут возникать в связи с
применением или толкованием настоящей Конвенции, производится
согласно соответствующим положениям настоящей Конвенции и в
соответствии с положениями Устава Организации Объединенных Наций
( 995_010 ). 2. При возникновении спора между двумя или более
государствами-участниками или между одним или более
государствами-участниками и Организацией в связи с толкованием или
применением настоящей Конвенции соответствующие участники проводят
совместные консультации с целью скорейшего урегулирования спора
путем переговоров или другими мирными средствами по усмотрению
участников, включая обращение в соответствующие органы настоящей
Конвенции и, по взаимному согласию, обращение в Международный Суд
в соответствии со Статутом Суда ( 995_010 ). Соответствующие
государства-участники информируют Исполнительный совет о
предпринимаемых действиях. 3. Исполнительный совет может содействовать урегулированию
спора любыми средствами, какие он сочтет подходящими, включая
предложение своих добрых услуг, призыв к государствам-участникам
спора начать процесс урегулирования по своему выбору и
рекомендацию сроков для любой согласованной процедуры, 4. Конференция рассматривает вопросы, имеющие отношение к
спорам, возбужденным государствами-участниками или доведенным до
ее сведения Исполнительным советом. Конференция, если она сочтет
это необходимым, создает или привлекает органы к выполнению задач,
связанных с урегулированием этих споров, в соответствии с пунктом
21 f) статьи VIII. 5. Конференция и Исполнительный совет, с разрешения
Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций,
самостоятельно наделяются правом просить Международный Суд дать
консультативное заключение по любому возникающему правовому
вопросу в рамках деятельности Организации. С этой целью между
Организацией и Организацией Объединенных Наций заключается
соглашение в соответствии с пунктом 34 а) статьи VIII. 6. Настоящая статья не наносит ущерба статье IX или
положениям относительно мер по исправлению положения и обеспечению
соблюдения, включая санкции.
Статья XV
Поправки
1. Любое государство-участник может предлагать поправки к
настоящей Конвенции. Любое государство-участник может также
предлагать изменения, как это указано в пункте 4, к приложениям
настоящей Конвенции. Предложения о поправках регулируются
процедурами, изложенными в пунктах 2 и 3. Предложения об
изменениях, как это указано в пункте 4, регулируются процедурами,
изложенными в пункте 5. 2. Текст предлагаемой поправки представляется Генеральному
директору для направления всем государствам-участникам и
депозитарию. Предлагаемая поправка рассматривается только
Конференцией по рассмотрению поправок. Такая Конференция по
рассмотрению поправок созывается в том случае, если не позднее чем
через 30 дней после распространения предложения одна треть или
более государств-участников уведомят Генерального директора о том,
что они поддерживают дальнейшее рассмотрение такого предложения.
Конференция по рассмотрению поправок проводится сразу же после
очередной сессии Конференции, если запрашивающие
государства-участники не попросят провести такое заседание раньше.
Конференция по рассмотрению поправок ни в коем случае не
проводится менее чем через 60 дней после распространения
предлагаемой поправки. 3. Поправки вступают в силу для всех государств-участников
через 30 дней после сдачи на хранение ратификационных грамот или
документов о принятии всеми государствами-участниками, указанными
в подпункте b), ниже: а) когда они приняты Конференцией по рассмотрению поправок
большинством государств-участников при условии, что ни одно
государство-участник не голосовало против; и b) ратифицированы или приняты всеми государствамиучастниками,
голосовавшими за их принятие на Конференции по рассмотрению
поправок. 4. Для обеспечения жизнеспособности и эффективности настоящей
Конвенции положения приложений могут подвергаться изменениям в
соответствии с пунктом 5, если предлагаемые изменения касаются
лишь вопросов административного или технического характера. Все
изменения к Приложению по химикатам вносятся в соответствии с
пунктом 5. Разделы А и С Приложения по конфиденциальности, часть X
Приложения по проверке и те определения части I Приложения по
проверке, которые касаются исключительно инспекций по запросу, не
подлежат изменениям в соответствии с пунктом 5. 5. Предлагаемые изменения, упомянутые в пункте 4, вносятся в
соответствии со следующими процедурами: а) текст предлагаемых изменений вместе с необходимой
информацией препровождается Генеральному директору. Любым
государством-участником и Генеральным директором может
предоставляться дополнительная информация для оценки предложения.
Генеральный директор безотлагательно направляет любые такие
предложения и информацию всем государствам-участникам,
Исполнительному совету и депозитарию; b) не позднее чем через 60 дней после его получения
Генеральный директор оценивает предложение, с тем чтобы определить
все его возможные последствия для положений настоящей Конвенции и
для ее осуществления, и направляет любую такую информацию всем
государствам-участникам и Исполнительному совету; с) Исполнительный совет рассматривает предложение в свете
всей имеющейся у него информации, включая вопрос о том, отвечает
ли это предложение требованиям пункта 4. Не позднее чем через 90
дней после его получения Исполнительный совет направляет
уведомление о своей рекомендации с надлежащими разъяснениями всем
государствам-участникам для рассмотрения. Государства-участники
подтверждают получение в течение 10 дней; d) если Исполнительный совет рекомендует всем
государствам-участникам принять предложение, то оно считает
одобренным, если в течение 90 дней после получения рекомендации ни
одно государство-участник не выдвинет возражений против него. Если
Исполнительный совет рекомендует отклонить предложение, то оно
считается отклоненным, если в течение 90 дней после получения
рекомендации ни одно государство-участник не выдвинет возражений
против такого отклонения; е) если рекомендация Исполнительного совета не отвечает
условиям принятия, предусмотренным в подпункте d), то решение по
предложению, включая вопрос о том, отвечает ли оно требованиям
пункта 4, принимается Конференцией как по вопросу существа на ее
следующей сессии; f) Генеральный директор уведомляет все государства-участники
и депозитария о любом решении в соответствии с настоящим пунктом; g) изменения, одобренные в соответствии с этой процедурой,
вступают в силу для всех государств-участников через 180 дней
после даты уведомления Генеральным директором об их одобрении,
если Исполнительный совет не рекомендует или если Конференция не
решит установить иной срок.
Статья XVI
Срок действия и выход из Конвенции
1. Настоящая Конвенция является бессрочной. 2. Каждое государство-участник в порядке осуществления своего
национального суверенитета имеет право выйти из настоящей
Конвенции, если оно решит, что чрезвычайные события, касающиеся
предмета настоящей Конвенции, поставили под угрозу высшие интересы
его страны. Оно уведомляет о таком выходе за 90 дней все другие
государства-участники, Исполнительный совет, депозитария и Совет
Безопасности Организации Объединенных Наций. Такое уведомление
включает изложение чрезвычайных событий, которые оно рассматривает
как поставившие под угрозу его высшие интересы. 3. Выход государства-участника из настоящей Конвенции никоим
образом не затрагивает обязанности государств продолжать
выполнение обязательств, взятых в соответствии с любыми
соответствующими нормами международного права, и в частности в
соответствии с Женевским протоколом 1925 года ( 995_198 ).
Статья XVII
Статус приложений
Приложения составляют неотъемлемую часть настоящей Конвенции.
Любая ссылка на настоящую Конвенцию включает и приложения.
Статья XVIII
Подписание
Настоящая Конвенция открыта к подписанию для всех государств
до ее вступления в силу.
Статья XIX
Ратификация
Настоящая Конвенция подлежит ратификации подписавшими
государствами согласно их соответствующим конституционным
процедурам.
Статья XX
Присоединение
Любое государство, не подписавшее настоящую Конвенцию до ее
вступления в силу, может присоединиться к ней в любое время
впоследствии.
Статья XXI
Вступление в силу
1. Настоящая Конвенция вступает в силу через 180 дней после
даты сдачи на хранение 65-й ратификационной грамоты, но ни в коем
случае не ранее чем через два года после ее открытия к подписанию. 2. Для государств, чьи ратификационные грамоты или документы
о присоединении сданы на хранение после вступления в силу
настоящей Конвенции, она вступает в силу на 30-й день после даты
сдачи на хранение их ратификационных грамот или документов о
присоединении.
Статья XXII
Оговорки
Статьи настоящей Конвенции не подлежат оговоркам. Приложения
настоящей Конвенции не подлежат оговоркам, несовместимым с ее
предметом и целью.
Статья XXIII
Депозитарий
Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций
настоящим назначается в качестве депозитария настоящей Конвенции,
и он, среди прочего: а) незамедлительно информирует все подписавшие и
присоединившиеся государства о дате каждого подписания, дате сдачи
на хранение каждой ратификационной грамоты или документа о
присоединении и дате вступления в силу настоящей Конвенции, а
также о получении других уведомлений; b) препровождает должным образом заверенные копии настоящей
Конвенции правительствам всех подписавших и присоединившихся
государств; и с) регистрирует настоящую Конвенцию согласно статье 102
Устава Организации Объединенных Наций ( 995_010 ).
Статья XXIV
Аутентичные тексты
Настоящая Конвенция, тексты которой на английском, арабском,
испанском, китайском, русском и французском языках являются равно
аутентичными, сдается на хранение Генеральному секретарю
Организации Объединенных Наций. В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то
уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию. Совершено в Париже тринадцатого января тысяча девятьсот
девяносто третьего года. ------------------- В силу вступит в апреле 1997 года.
"Действующее международное право" в 3 томах, том 2,
М.: МНИМП, 1996 год



вгору