Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від [...]
ООН; Конвенція, Міжнародний документ від 17.06.1994
Документ 995_120, поточна редакція — Приєднання від 04.07.2002, підстава 61-15
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

                            Конвенція 
Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з
опустелюванням у тих країнах, що потерпають від
серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці
( Про приєднання до Конвенції див. Закон
N 61-IV ( 61-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.267 )

Сторони цієї Конвенції, підтверджуючи, що існування людей в уражених районах чи
таких, що перебувають під загрозою ураження, викликає найбільшу
стурбованість в рамках боротьби з опустелюванням і пом'якшенню
наслідків посухи, відображаючи серйозну стурбованість міжнародного
співтовариства, у тому числі держав і міжнародних організацій, з
приводу несприятливих наслідків опустелювання і посухи, усвідомлюючи, що на долю посушливих, напівпосушливих і сухих
субгумідних районів сукупно припадає значна частина поверхні суші
Землі і вони є середовищем існування і джерелом засобів для
існування для значної частини її населення, визначаючи, що опустелювання і посуха є проблемами
глобального масштабу, оскільки вони впливають на всі регіони
світу, а також що для боротьби з опустелюванням і/чи пом'якшення
наслідків посухи необхідні спільні дії міжнародного
співтовариства, відзначаючи значну частку країн, що розвиваються, особливо
найменш розвинутих країн, серед країн, які потерпають від
серйозної посухи чи опустелювання, і особливо трагічні наслідки
цих явищ у Африці, відзначаючи також, що опустелювання викликається складною
взаємодією фізичних, біологічних, політичних, соціальних,
культурних і економічних факторів, враховуючи вплив торгівлі та відповідних аспектів міжнародних
економічних відносин на здатність уражених країн належним чином
вести боротьбу з опустелюванням, усвідомлюючи, що стійке економічне зростання, соціальний
розвиток і викорінення зубожіння є першочерговим завданням для
уражених країн, що розвиваються, особливо в Африці, і необхідними
умовами досягнення цілей стійкого розвитку, враховуючи, що опустелювання й посуха завдають негативного
впливу на стійкий розвиток у силу їх взаємозв'язку з такими
важливими соціальними проблемами, як зубожіння, недостатня охорона
здоров'я і харчування, відсутність продовольчої безпеки, і з
проблемами, що виникають у зв'язку з міграцією, переміщенням осіб
і динамікою зміни демографічних факторів, високо оцінюючи значення докладених у минулому зусиль і
досвіду держав і міжнародних організацій у боротьбі з
опустелюванням і пом'якшенні наслідків посухи, зокрема при
здійсненні Плану дій щодо боротьби з опустелюванням Організації
Об'єднаних Націй, який було схвалено Конференцією Організації
Об'єднаних Націй з боротьби з опустелюванням у 1977 році, усвідомлюючи, що, незважаючи на докладені у минулому зусилля,
прогрес у справі боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків
посухи не виправдав сподівань і що потрібен новий і більш
ефективний підхід на всіх рівнях у рамках досягнення цілей
стійкого розвитку, визнаючи дійовість і актуальність рішень, прийнятих
Конференцією Організації Об'єднаних Націй з навколишнього
середовища і розвитку, зокрема Порядку денного на XXI століття і
його розділу 12, в якому передбачається основа для діяльності у
боротьбі з опустелюванням, знову підтверджуючи у цьому зв'язку обов'язки розвинутих
країн, що містяться у пункті 13 розділу 33 Порядку денного на XXI
століття, посилаючись на резолюцію 47/188 Генеральної Асамблеї,
зокрема на першочергове значення, що надається в ній Африці, і на
всі інші відповідні резолюції, рішення і програми Організації
Об'єднаних Націй щодо опустелювання і посухи, а також на
відповідні заяви африканських країн і країн інших регіонів, знову підтверджуючи Ріо-де-Жанейрську декларацію з
навколишнього середовища і розвитку ( 995_455 ), у принципі 2 якої
передбачається, що держави у відповідності зі Статутом Організації
Об'єднаних Націй ( 995_010 ) і принципами міжнародного права мають
суверенне право освоювати свої власні ресурси у відповідності з їх
власною політикою у галузі навколишнього середовища і розвитку, а
також обов'язок забезпечувати, щоб діяльність у рамках їх
юрисдикції чи контролю не завдавала шкоди навколишньому середовищу
інших держав або районів за межами національної юрисдикції, визнаючи, що національні уряди відіграють вирішальну роль у
боротьбі з опустелюванням і пом'якшенні наслідків посухи і що
прогрес у цій галузі залежить від здійснення на місцях програм дій
в уражених районах, визнаючи також значення і необхідність міжнародного
співробітництва і партнерства у справі боротьби з опустелюванням і
пом'якшення наслідків посухи, визнаючи й надалі важливість надання ураженим країнам, що
розвиваються, особливо в Африці, ефективних засобів і, зокрема,
істотних фінансових ресурсів, включаючи забезпечення нових і
додаткових джерел фінансування і надання доступу до технологій,
без яких їм буде складно повною мірою виконувати свої обов'язки
згідно з Конвенцією, висловлюючи занепокоєність у зв'язку з впливом опустелювання
і посухи на уражені країни Центральної Азії і Закавказзя, підкреслюючи важливу роль, яку відіграють жінки в регіонах,
що потерпіли від опустелювання і/чи посухи, особливо в сільських
районах країн, що розвиваються, і важливість забезпечення повної
участі як чоловіків, так і жінок на всіх рівнях у програмах
боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи, підкреслюючи особливу роль неурядових організацій і інших
великих угруповань у програмах боротьби з опустелюванням і
пом'якшення наслідків посухи, враховуючи взаємозв'язок між опустелюванням і іншими
екологічними проблемами глобального масштабу, з якими стикаються
міжнародні й національні співтовариства, враховуючи також внесок, який може зробити боротьба з
опустелюванням для досягнення цілей Рамкової конвенції Організації
Об'єднаних Націй про зміну клімату ( 995_044 ), Конвенції про
біологічне різноманіття ( 995_030 ) і інших конвенцій з охорони
навколишнього середовища, вважаючи, що стратегії боротьби з опустелюванням і
пом'якшення наслідків посухи будуть найбільш ефективними, якщо
вони будуть грунтуватися на належному систематичному спостереженні
і точних наукових знаннях і якщо буде проводитись їх постійна
переоцінка, визнаючи нагальну потребу у підвищенні ефективності і
поліпшенні координації міжнародної співпраці з метою сприяння
здійсненню національних планів і пріоритетів, будучи сповнені рішучості вжити відповідних заходів для
боротьби із опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи в
інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, домовилися про наступне:
Частина I
Вступ
Стаття 1
Використання термінів
1. Для цілей цієї Конвенції: а) "опустелювання" означає деградацію земель у посушливих,
напівпосушливих і сухих субгумідних районах у результаті дії
різних факторів, включаючи зміну клімату і діяльність людини; б) "боротьба з опустелюванням" включає в себе діяльність, яка
є частиною комплексного розвитку земельних ресурсів у посушливих,
напівпосушливих і сухих субгумідних районах в інтересах стійкого
розвитку і яка спрямована на:
i) запобігання і/чи скорочення масштабів деградації
земель;
ii) відновлення частково деградованих земель; та
iii) відновлення потерпілих від опустелювання земель; в) "посуха" означає природне явище, що виникає, коли
кількість опадів є значно нижчою звичайних зафіксованих рівнів, що
викликає серйозне порушення гідрологічної рівноваги, що
несприятливо відбивається на продуктивності земельних ресурсів; г) "пом'якшення наслідків посухи" означає діяльність,
пов'язану з прогнозуванням посухи і спрямовану на зниження
вразливості суспільства і природних систем перед лицем посухи,
оскільки це входить в рамки процесу боротьби з опустелюванням; д) "земля" означає земну біопродуктивну систему, що включає в
себе грунт, воду, рослинність, іншу біомасу, а також екологічні і
гідрологічні процеси, що відбуваються усередині системи; е) "деградація земель" означає зниження чи втрату біологічної
і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що
зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і
лісистих ділянок у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних
районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох
процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і
структурами розселення, таких, як:
i) вітрова і/чи водна ерозія грунтів;
ii) погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи
економічних властивостей грунтів; та
iii) довготермінова втрата природного рослинного покриву; є) "посушливі, напівпосушливі і сухі субгумідні райони"
означають райони, окрім полярних і субполярних районів, в яких
відношення середнього щорічного рівня опадів до потенціальної
евапотранспірації коливається у діапазоні від 0,05 до 0,65; ж) "уражені райони" означають посушливі, напівпосушливі і/чи
сухі субгумідні райони, які уражені опустелюванням чи перебувають
під загрозою опустелювання; з) "уражені країни" означають країни, в яких поверхня суші
включає цілком чи частково уражені райони; и) "регіональна організація економічної інтеграції" означає
організацію, засновану суверенними державами конкретного регіону,
в компетенцію якої входять питання, що регулюються цією
Конвенцією, і яка належним чином уповноважена у відповідності з її
внутрішніми процедурами, підписувати, ратифікувати, приймати,
схвалювати цю Конвенцію чи приєднуватися до неї; і) "розвинуті країни - Сторони Конвенції" означають розвинуті
країни - Сторони Конвенції та регіональні організації економічної
інтеграції, засновані розвинутими країнами.
Стаття 2
Мета
1. Мета цієї Конвенції полягає у боротьбі з опустелюванням і
пом'якшенні наслідків посухи в країнах, які потерпають від
серйозної посухи і/чи опустелювання, особливо в Африці, шляхом
вжиття ефективних заходів на всіх рівнях у поєднанні з угодами про
міжнародне співробітництво і партнерство у рамках комплексного
підходу, що відповідає Порядку денному на XXI століття і
спрямованого на досягнення стійкого розвитку в уражених районах. 2. Для досягнення цієї мети необхідна довготермінова
комплексна стратегія для уражених районів, спрямована одночасно на
підвищення продуктивності земель, відновлення, збереження і стійке
і раціональне використання земельних і водних ресурсів у цілях
підвищення рівня життя, особливо на рівні громад.
Стаття 3
Принципи
Для досягнення цілей цієї Конвенції і здійснення її положень
Сторони керуються, зокрема, наступним: а) Сторони забезпечують, щоб рішення про розробку і
здійснення програм боротьби з опустелюванням і/чи пом'якшення
наслідків посухи приймалися за участі населення і місцевих громад
і щоб на більш високих рівнях були створені сприятливі умови для
діяльності на національному і місцевому рівнях; б) Сторони у дусі міжнародної солідарності і партнерства
вдосконалюють співробітництво і координацію на субрегіональному,
регіональному і міжнародному рівнях і більш ефективно зосереджують
фінансові, людські, організаційні та технічні ресурси там, де вони
необхідні; в) Сторони у дусі партнерства розвивають співробітництво між
всіма рівнями управління, громадами, неурядовими організаціями і
землевласниками з тим, щоб досягти глибокого розуміння характеру і
цінності земель і дефіцитних водних ресурсів в уражених районах і
добиватися їх стійкого використання; та г) Сторони повною мірою враховують особливі потреби і
обставини уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції і,
зокрема, найменш розвинутих із них.
Частина II
Загальні положення
Стаття 4
Загальні зобов'язання
1. Сторони виконують свої зобов'язання згідно з цією
Конвенцією, індивідуально чи спільно, або в рамках існуючих, чи
майбутніх двосторонніх і багатосторонніх домовленостей, чи в
рамках поєднання таких, в залежності від обставин, звертаючи
особливу увагу на необхідність координації зусиль і розробки
погодженої довготермінової стратегії на всіх рівнях. 2. Прагнучи досягти мети цієї Конвенції, Сторони: а) приймають комплексний підхід щодо фізичних, біологічних і
соціально-економічних аспектів процесів опустелювання і посухи; б) приділяють належну увагу, в рамках відповідних міжнародних
і регіональних органів, стану уражених країн, що розвиваються, -
Сторін Конвенції, в тому, що стосується міжнародної торгівлі, угод
про маркетинг і заборгованостей для створення сприятливої
міжнародної економічної атмосфери, що сприяє досягненню цілей
стійкого розвитку; в) інтегрують стратегії, спрямовані на викорінення зубожіння,
у зусилля по боротьбі з опустелюванням і пом'якшенню наслідків
посухи; г) сприяють співробітництву між ураженими країнами -
Сторонами Конвенції у галузі охорони навколишнього середовища і
збереження земельних і водних ресурсів, оскільки це сприяє
боротьбі з опустелюванням і посухою; д) зміцнюють субрегіональне, регіональне і міжнародне
співробітництво; е) співпрацюють в рамках відповідних міжурядових організацій; є) визначають, де це необхідно, організаційні механізми з
врахуванням необхідності уникнення дублювання; та ж) сприяють використанню існуючих двосторонніх і
багатосторонніх фінансових механізмів і домовленостей, які
мобілізують і спрямовують істотні фінансові ресурси до уражених
країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції для боротьби з
опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи. 3. Уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції мають
право на допомогу у здійсненні Конвенції.
Стаття 5
Зобов'язання уражених країн - Сторін Конвенції
На додаток до своїх зобов'язань відповідно до статті 4,
уражені країни - Сторони Конвенції зобов'язуються: а) приділяти першочергову увагу боротьбі з опустелюванням і
пом'якшенню наслідків посухи і виділяти адекватні ресурси у
відповідності з їх власними обставинами і можливостями; б) розробляти стратегії і встановлювати пріоритети, в рамках
планів і/чи стратегій стійкого розвитку, у боротьбі з
опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи; в) розглядати питання усунення причин, що лежать в основі
опустелювання і приділяти особливу увагу соціально-економічним
факторам, що сприяють розвитку процесів опустелювання; г) сприяти обізнаності місцевого населення і його участі,
особливо жінок і молоді, за підтримки неурядових організацій, у
зусиллях із боротьбі з опустелюванням і пом'якшення наслідків
посухи; та д) створювати сприятливу атмосферу за допомогою належного
посилення відповідних існуючих законів, а в тих випадках, коли
вони відсутні, за допомогою видання нових законів і формування
довготермінової політики і програм дій.
Стаття 6
Зобов'язання розвинутих країн - Сторін Конвенції
На додаток до своїх загальних зобов'язань згідно зі статтею 4
розвинуті країни - Сторони Конвенції зобов'язуються: а) індивідуально чи спільно, у відповідності з домовленістю,
активно підтримувати зусилля уражених країн, що розвиваються, -
Сторін Конвенції, особливо африканських країн і найменш розвинутих
країн, у боротьбі з опустелюванням і пом'якшенні наслідків посухи; б) забезпечувати надання істотних фінансових ресурсів і інших
форм підтримки для допомоги ураженим країнам, що розвиваються, -
Сторонам Конвенції, особливо африканським країнам, ефективно
розробляти і здійснювати свої власні довготермінові плани і
стратегії з боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків
посухи; в) сприяти мобілізації нових і додаткових фінансових коштів
відповідно до статті 20, пункт 2 (б); г) сприяти мобілізації фінансових коштів із приватного
сектора і інших неурядових джерел; та д) сприяти і допомагати доступу уражених країн - Сторін
Конвенції, особливо уражених країн, що розвиваються, - Сторін
Конвенції, до відповідних технологій, знань і ноу-хау.
Стаття 7
Надання пріоритету Африці
При виконанні цієї Конвенції Сторони надають пріоритет
ураженим африканським країнам - Сторонам Конвенції у світлі
особливої ситуації, що склалася в цьому районі, не випускаючи при
цьому із поля зору інші уражені країни, що розвиваються, - Сторони
Конвенції в інших регіонах.
Стаття 8
Зв'язок з іншими Конвенціями
1. Сторони заохочують координацію діяльності, здійснюваної у
рамках цієї Конвенції і в рамках інших відповідних міжнародних
угод, зокрема, Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про
зміну клімату ( 995_044 ) і Конвенції про біологічне різноманіття
( 995_030 ), якщо вони є їх Сторонами, у цілях здобуття
максимальних вигод з діяльності, здійснюваної в рамках кожної
угоди, уникаючи при цьому дублювання зусиль. Сторони заохочують
проведення спільних програм, особливо у галузі наукових
досліджень, підготовки кадрів, систематичного нагляду і збору
інформації та обміну нею в тій мірі, в якій така діяльність може
сприяти досягненню цілей відповідних угод. 2. Положення цієї Конвенції не зачіпають прав і обов'язків
будь-якої Сторони, що випливають з двосторонньої, регіональної чи
міжнародної угоди, в яку вона вступила до набуття чинності для неї
цією Конвенцією.
Частина III
Програми дій, наукове і технічне співробітництво
і заходи з надання підтримки
Розділ 1:
Програми дій
Стаття 9
Основний підхід
1. При виконанні своїх обов'язків згідно зі статтею 5 уражені
країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції і будь-яка інша
уражена Сторона в рамках свого Додатка про здійснення на
регіональному рівні чи, за інших умов, яка письмово сповістила
Постійний секретаріат про намір підготувати національну програму
дій, належним чином розробляють, оприлюднюють і здійснюють
національні програми дій, використовуючи та спираючись, наскільки
це можливо, на відповідні існуючі і успішно здійснювані плани і
програми дій та субрегіональні й регіональні програми дій, які є
центральним елементом стратегії боротьби з опустелюванням і
пом'якшення наслідків посухи. Такі програми оновлюються в рамках
безперервного процесу участі населення на основі досвіду,
накопиченого при здійсненні на місцях, і результатів наукових
досліджень. Процес підготовки національних програм дій тісно
пов'язаний з іншими зусиллями щодо формулювання національної
політики стійкого розвитку. 2. При наданні розвинутими країнами - Сторонами Конвенції
різних форм допомоги у відповідності з положеннями статті 6
пріоритет надається підтримці, як це було узгоджено, національним,
субрегіональним і регіональним програмам дій уражених країн, що
розвиваються, - Сторін Конвенції, особливо африканських країн, або
безпосередньо, або через відповідні багатосторонні організації,
або по обох каналах. 3. Сторони сприятимуть тому, щоб органи, фонди і програми
системи Організації Об'єднаних Націй і інші відповідні міжурядові
організації, навчальні заклади, наукові кола і неурядові
організації, здатні співробітничати, у відповідності зі своїм
мандатом і своїми можливостями надавали підтримку у розробці і
здійсненні програм дій і проведенні наступних заходів, пов'язаних
з ними.
Стаття 10
Національні програми дій
1. Метою національних програм дій є визначення факторів, що
сприяють опустелюванню, і практичні заходи, необхідні для боротьби
з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи. 2. В національних програмах дій обумовлюються відповідні ролі
уряду, місцевих громад і землекористувачів і визначаються наявні і
необхідні ресурси. Вони, зокрема: а) включають в себе довготермінові стратегії боротьби з
опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи, наголошують на
практичних заходах і узгоджуються з національною політикою
стійкого розвитку; б) допускають внесення змін з врахуванням обставин, що
змінюються і є досить гнучкими на місцевому рівні для прийняття
рішень у різних соціально-економічних, біологічних і геофізичних
умовах; в) приділяють особливу увагу здійсненню превентивних заходів
щодо земель, які ще не зазнали деградації чи зазнали її лише
незначною мірою; г) передбачає зміцнення національної бази кліматичних,
метеорологічних і гідрологічних досліджень і розширення
можливостей для створення системи раннього попередження про
посуху; д) сприяє проведенню політики і зміцненню організаційних
механізмів, спрямованих на розвиток співробітництва і координації
у дусі партнерства між громадою-донором, урядовими органами на
всіх рівнях, місцевим населенням і групами громад і вживають
заходів для полегшення доступу місцевого населення до відповідної
інформації і технологій; е) передбачають активну участь на місцевому, національному і
регіональному рівнях неурядових організацій і місцевого населення
як жінок, так і чоловіків, особливо користувачів ресурсами,
включаючи землеробів і тваринників і їх представницькі
організації, в плануванні політики, прийнятті рішень, здійсненні і
аналізі національних програм дій; та є) потребують регулярного перегляду і підготовки регулярних
повідомлень про хід їх виконання. 3. Національні програми дій можуть, між іншим, включати деякі
чи всі наступні заходи із пом'якшення наслідків посухи: а) створення і/чи зміцнення, залежно від обставин, систем
раннього оповіщення, включаючи місцеві і національні заходи, а
також спільні системи на субрегіональному і регіональному рівнях,
механізми надання допомоги особам, переміщеним з екологічних
міркувань; б) зміцнення потенціалу готовності до посухи і ліквідації її
наслідків, включаючи надзвичайні плани боротьби з посухою на
місцевому, національному, субрегіональному і регіональному рівнях,
з врахуванням як сезонних, так і міжрічних кліматичних прогнозів; в) створення і/чи зміцнення, залежно від обставин, систем
продовольчої безпеки, включаючи засоби збереження і збуту,
особливо в сільських районах; г) складання проектів по альтернативних джерелах засобів
існування, які можуть забезпечити одержання прибутків у районах,
що схильні до посухи; д) розробка стійких іригаційних програм для потреб як
землеробства, так і тваринництва. 4. З урахуванням конкретних умов і потреб кожної ураженої
країни - Сторони Конвенції національні програми дій залежно від
обставин включають, зокрема, заходи в деяких нижчеперерахованих
пріоритетних галузях або в усіх цих галузях у тій мірі, в якій
вони стосуються боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків
посухи в уражених районах і відповідають інтересам їх населення:
заохочення альтернативних джерел засобів існування і поліпшення
національної економічної ситуації в цілях зміцнення програм,
спрямованих на викорінення зубожіння і забезпечення продовольчої
безпеки; динаміка демографічного розвитку; стійке управління
природними ресурсами; стійкі методи ведення сільського
господарства; розвиток і ефективне використання різних джерел
енергії; інституціональні і правові рамки; зміцнення можливостей в
галузі оцінки і моніторингу, включаючи гідрологічні і
метеорологічні служби; нарощування потенціалу; освіта і
інформування громадськості.
Стаття 11
Субрегіональні і регіональні програми дій
Уражені країни - Сторони Конвенції консультуються і
співпрацюють одна з одною, у разі необхідності, згідно з
відповідними Додатками про здійснення на регіональному рівні, в
цілях підготовки субрегіональних і/чи регіональних програм дій для
погодження, доповнення і підвищення ефективності національних
програм. Положення статті 10 застосовуються з певними
застереженнями до субрегіональних і регіональних програм. Таке
співробітництво може включати погоджені спільні програми стійкого
управління транскордонними природними ресурсами, наукове і
технічне співробітництво і зміцнення відповідних інститутів.
Стаття 12
Міжнародне співробітництво
Уражені країни - Сторони Конвенції, спільно з іншими
Сторонами і міжнародним співтовариством, повинні співпрацювати з
тим, щоб забезпечити створення сприятливої міжнародної обстановки
для здійснення положень цієї Конвенції, а також Додатків про
здійснення на регіональному рівні. Таке співробітництво повинне
охоплювати також такі галузі, як передача технології, а також
наукові дослідження і розробки, збір і розповсюдження інформації,
фінансові ресурси.
Стаття 13
Підтримка розробки і здійснення програм дій
1. Заходи з надання підтримки програмам дій у відповідності
зі статтею 9 включають, зокрема: а) фінансове співробітництво для забезпечення
передбачуваності програм дій, що передбачає необхідне
довготермінове планування; б) розробку і використання механізмів співробітництва, які
дають можливість більш ефективно надавати підтримку на місцевому
рівні, в тому числі через неурядові організації, у цілях сприяння,
у відповідних випадках, розповсюдженню досвіду успішних
експериментальних видів діяльності по програмах; в) підвищення гнучкості у розробці, фінансуванні і здійсненні
проектів у відповідності з експериментальним типовим підходом,
передбаченим для діяльності із залученням населення на рівні
місцевих громад; та г) де це необхідно, адміністративні і бюджетні процедури, що
дають можливість підвищення ефективності програм співробітництва і
підтримки. 2. При наданні такої підтримки ураженим країнам, що
розвиваються, - Сторонам Конвенції пріоритетність віддається
африканським країнам - Сторонам Конвенції і найменш розвинутим
країнам - Сторонам Конвенції.
Стаття 14
Координація при розробці і здійсненні програм дій
1. Сторони тісно співпрацюють, безпосередньо чи через
відповідні міжурядові організації, у розробці і здійсненні програм
дій. 2. Сторони створюють дійові механізми, зокрема на
національному рівні і на місцях, для забезпечення найбільш повної
координації між розвинутими країнами - Сторонами Конвенції,
країнами, що розвиваються, - Сторонами Конвенції і відповідними
міжурядовими і неурядовими організаціями для уникнення дублювання,
погодження дій і підходів і максимального підвищення віддачі від
допомоги. В уражених країнах, що розвиваються, - Сторонах
Конвенції пріоритетна увага буде приділятися координації
діяльності, пов'язаної з міжнародним співробітництвом, для
максимально ефективного використання ресурсів, забезпечення
ефективної допомоги і сприяння здійсненню національних програм дій
і пріоритетів згідно з цією Конвенцією.
Стаття 15
Додатки про здійснення на регіональному рівні
Елементи для включення в програми дій відбираються і
коригуються з врахуванням соціально-економічних, географічних і
кліматичних факторів, що застосовуються до уражених країн - Сторін
Конвенції чи регіонів, а також із врахуванням рівня їх розвитку.
Керівні принципи підготовки програм дій і конкретна спрямованість
і зміст програм для окремих субрегіонів і регіонів викладаються в
додатках про здійснення на регіональному рівні.
Розділ 2:
Науково-технічне співробітництво
Стаття 16
Збір і аналіз інформації та обмін нею
З урахуванням своїх відповідних можливостей Сторони
погоджуються комплексно проводити і координувати збір і аналіз
відповідних короткотривалих і довготривалих даних і інформації і
обмін ними для забезпечення систематичного нагляду за деградацією
земель в уражених районах для більш глибокого розуміння і аналізу
процесів посухи й опустелювання і їх наслідків. Завдяки цьому буде
забезпечене, зокрема, раннє попередження про періоди несприятливих
кліматичних змін і завчасне планування заходів на ці періоди у
формі, придатній для практичного застосування користувачами на
всіх рівнях, в першу чергу місцевим населенням. З цією метою вони
належним чином: а) сприяють і здійснюють функціонування глобальної мережі
закладів і служб для збору інформації, обміну нею і її аналізу, а
також для систематичного спостереження на всіх рівнях, які,
зокрема:
i) прагнуть застосовувати сумісні стандарти і системи;
ii) включають відповідні дані і станції, у тому числі у
віддалених районах;
iii) використовують і розповсюджують сучасну технологію
для збору, передачі й оцінки даних про деградацію земель; та
iv) встановлюють більш тісні зв'язки між національними,
субрегіональними і регіональними центрами обробки даних і
інформації та глобальними джерелами інформації; б) забезпечують, щоб збір і аналіз інформації і обмін нею
відповідали потребам місцевих громад і директивних органів у цілях
рішення конкретних проблем і щоб місцеві громади брали участь у
цій діяльності; в) забезпечують підтримку і подальший розвиток двосторонніх і
багатосторонніх програм і проектів, спрямованих на визначення,
проведення, оцінку і фінансування збору і аналізу даних і
інформації і обміну ними, включаючи, зокрема, комплекси фізичних,
біологічних, соціальних і економічних показників; г) повною мірою використовують спеціальні знання компетентних
міжурядових і неурядових організацій, особливо для розповсюдження
відповідної інформації і досвіду серед груп користувачів у різних
регіонах; д) приділяють належну увагу збору і аналізу
соціально-економічних даних, обміну такими даними, а також їх
поєднанню з фізичними і біологічними даними; е) здійснюють обмін інформацією і забезпечують повний,
відкритий і оперативний доступ до відповідної інформації з усіх
загальнодоступних джерел, що стосуються боротьби з опустелюванням
і пом'якшення наслідків посухи; та є) з врахуванням свого відповідного національного
законодавства і/чи політики обмінюються інформацією про знання,
які має місцеве населення, і про знання, що передаються з
покоління в покоління, забезпечуючи їх належний захист і вживаючи
заходів з тим, щоб відповідне місцеве населення змогло належним
чином на справедливій основі і взаємоприйнятних умовах
скористатися вигодами, одержуваними завдяки цим знанням.
Стаття 17
Дослідження і розробки
1. З врахуванням своїх відповідних можливостей Сторони
зобов'язуються заохочувати науково-технічне співробітництво в
галузі боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи
через відповідні національні, субрегіональні, регіональні і
міжнародні установи. З цією метою вони надають підтримку
дослідницькій діяльності, яка: а) сприяє розширенню знань про процеси, які ведуть до
опустелювання і посухи, а також про роль і відмінності причинних
факторів як природного, так і антропогенного характеру в цілях
боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків і підвищення
продуктивності, а також раціонального використання ресурсів і
управління ними; б) має чітко визначені цілі, відповідає конкретним потребам
місцевого населення і веде до віднайдення і реалізації на практиці
рішень, які дають можливість підвищити рівень життя населення
уражених районів; в) захищає, узагальнює, поглиблює і підтверджує традиційні і
місцеві знання, ноу-хау і практику, забезпечуючи, з врахуванням їх
національного законодавства і/чи політики, щоб носії цих знань
одержували безпосередню вигоду на справедливій основі і на
взаємоприйнятних умовах від їх комерційного використання в
будь-якій формі чи від будь-якого технічного досягнення, яке стало
можливим завдяки цим знанням; г) розвиває і зміцнює національну, субрегіональну і
регіональну дослідну базу в уражених країнах, що розвиваються, -
Сторонах Конвенції, особливо в Африці, включаючи розвиток навичок
на місцях і розширення відповідних можливостей, особливо в
країнах, де дослідна база розвинута вкрай слабко, з наданням
особливої уваги багатодисциплінарним і соціально-економічним
дослідженням з залученням населення; д) враховує там, де це доречно, взаємозв'язок між зубожінням,
міграцією, викликаною екологічними факторами, і опустелюванням; е) заохочує здійснення спільних дослідницьких програм між
національними, субрегіональними, регіональними і міжнародними
дослідними організаціями, як у державному, так і в приватному
секторах, в цілях розвитку більш досконалих, прийнятних за
вартістю і доступних технологій для забезпечення стійкого прогресу
на основі ефективної участі місцевого населення і громад; та є) сприяє збільшенню обсягу водних ресурсів в уражених
районах, у тому числі за допомогою методів хімічного впливу на
хмари. 2. Пріоритетні напрями досліджень для конкретних регіонів і
субрегіонів, що відображають специфіку місцевих умов, потрібно
включити до програм дій. Конференції Сторін за рекомендацією
Комітету з науки і техніки періодично проводити перегляд
пріоритетних напрямів досліджень.
Стаття 18
Передача, придбання, адаптація
і розробка технологій
1. На взаємоузгоджених умовах і згідно зі своїм відповідним
національним законодавством і/чи політикою Сторони зобов'язуються
заохочувати, фінансувати і/чи сприяти фінансуванню передачі,
придбання, адаптації і розвитку екологічно чистих, економічно
надійних і соціально прийнятних технологій, придатних для боротьби
з опустелюванням і/чи пом'якшення наслідків посухи з метою
сприяння досягненню цілей стійкого розвитку в уражених районах.
Таке співробітництво здійснюється на двосторонній чи
багатосторонній основі, залежно від обставин, із повним
використанням спеціальних знань міжурядових і неурядових
організацій. Сторони зокрема: а) повною мірою використовують відповідні існуючі
національні, субрегіональні, регіональні і міжнародні інформаційні
системи і координаційно-інформаційні механізми для розповсюдження
інформації про наявні технології і їх джерела, пов'язані із їх
використанням небезпеки для навколишнього середовища і про основні
умови, на яких вони можуть бути придбані; б) полегшують доступ, особливо для уражених країн, що
розвиваються, - Сторін Конвенції, на сприятливих умовах, у тому
числі на пільгових і преференціальних умовах, за взаємною
домовленістю, з урахуванням необхідності захисту прав
інтелектуальної власності, до технологій, найбільш придатних для
практичного застосування з метою задоволення конкретних особливих
потреб місцевого населення, приділяючи особливу увагу соціальному,
культурному, економічному і екологічному впливу таких технологій; в) сприяють технічному співробітництву між ураженими країнами
- Сторонами Конвенції шляхом надання фінансової допомоги чи інших
відповідних засобів; г) розширюють технічне співробітництво з ураженими країнами -
Сторонами Конвенції, включаючи, коли це доцільно, спільні
підприємства, особливо на такі сектори, які сприяють формуванню
альтернативних джерел засобів до існування; та д) вживають належних заходів для створення внутрішніх
ринкових умов і стимулів фінансового чи іншого характеру, що
сприяють розвитку, передачі, придбанню і адаптації придатних
технологій, знань, ноу-хау та практики, включаючи заходи з метою
забезпечення адекватного і ефективного захисту прав
інтелектуальної власності. 2. Сторони, згідно зі своїми відповідними можливостями і з
врахуванням їх відповідного національного законодавства і/чи
політики, захищають, заохочують і використовують відповідні
традиційні і місцеві технології, знання, ноу-хау і практику і з
цією метою вони зобов'язуються: а) обліковувати зведену інформацію про такі технології,
знання, ноу-хау і практику та можливості їх використання за участю
місцевого населення і належним чином розповсюджувати таку
інформацію у співпраці з відповідними міжурядовими і неурядовими
організаціями; б) забезпечити, щоб такі технології, знання, ноу-хау і
практика були належним чином захищені і щоб місцеве населення
одержувало на справедливих і взаємоузгоджених умовах пряму вигоду
від будь-якого їх комерційного використання чи будь-якого
технічного розвитку на їх основі; в) заохочувати і активно підтримувати вдосконалення і
розповсюдження таких технологій, знань, ноу-хау і практики чи
розробку на їх основі нових технологій; та г) заохочувати належним чином адаптацію таких технологій,
знань, ноу-хау і практики для широкого використання і відповідним
чином забезпечувати їх інтеграцію з сучасною технологією.
Розділ 3:
Заходи сприяння
Стаття 19
Створення потенціалу, освіта і
інформування громадськості
1. Сторони визнають важливість створення потенціалу - тобто
створення закладів, підготовки кадрів і розвитку відповідних
місцевих і національних можливостей - в рамках боротьби з
опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи. Вони належним чином
сприяють створенню потенціалу шляхом: а) забезпечення повної участі місцевого населення на всіх
рівнях і, зокрема, на місцевому рівні, особливо жінок і молоді, у
співробітництві з неурядовими і місцевими організаціями; б) зміцнення освітнього та науково-дослідного потенціалу на
національному рівні в галузі опустелювання й посухи; в) створення і/чи зміцнення залежно від обставин допоміжних
служб і служб пропаганди знань і досвіду для більш ефективного
розповсюдження відповідних технологічних методів і засобів, а
також підготовки співробітників на місцях і членів сільських
організацій з питань, що стосуються підходів щодо охорони і
раціонального використання природних ресурсів на основі участі
населення; г) посилення діяльності по використанню і розповсюдженню
знань, ноу-хау, досвіду і практики місцевого населення в рамках
програм технічного співробітництва; д) адаптації в необхідних випадках відповідних екологічно
безпечних технологій і традиційних методів ведення сільського
господарства і тваринництва до сучасних соціально-економічних
умов; е) проведення відповідної підготовки кадрів і надання
відповідних технологій у зв'язку з використанням альтернативних
джерел енергії, особливо відновлюваних джерел енергії, в цілях
зниження залежності від деревного палива; є) співпраці на взаємоузгодженій основі в цілях зміцнення
здатності уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції
розробляти і здійснювати програми в галузі збору, аналізу і обміну
інформацією у відповідності зі статтею 16; ж) новаторського розвитку альтернативних джерел засобів
існування, включаючи підготовку в частині набуття нових навичок; з) підготовки потрібного керівного і управлінського
персоналу, а також співробітників, відповідних за збір і аналіз
даних, за розповсюдження і використання інформації, що стосується
раннього попередження про умови посухи, і за виробництво
продовольства; и) більш ефективного функціонування існуючих і, у випадку
необхідності, створення нових національних установ і правових
рамок, нарівні із зміцненням стратегічного планування і
управління; та і) використання програм обмінів ознайомлювальними поїздками
для активізації процесу створення потенціалу в уражених країнах
шляхом довготривалого взаємоузгодженого процесу навчання і
вивчення. 2. Уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції
належним чином проводять у співпраці з іншими країнами і
компетентними міжурядовими і неурядовими організаціями
міждисциплінарний огляд потенціалу і засобів, наявних на місцевому
і національному рівнях, і можливостей для їх посилення. 3. Сторони співпрацюють між собою чи через компетентні
міжурядові організації, а також співпрацюють з неурядовими
організаціями в провадженні і сприянні проведенню програм
інформування громадськості і освітніх програм як в уражених
країнах, так і, коли це необхідно, у неуражених країнах - Сторонах
Конвенції у цілях забезпечення глибокого розуміння причин і
наслідків опустелювання і посухи і важливості досягнення цілей
даної Конвенції. З цією метою вони: а) проводять інформаційні кампанії, орієнтовані на широкі
кола громадськості; б) сприяють на постійній основі забезпеченню доступу
громадськості до відповідної інформації, а також широкій участі
громадськості в діяльності із навчання і розповсюдження знань; в) заохочують створення асоціацій, що сприяють розповсюдженню
знань серед громадськості; г) розробляють просвітницькі і інформаційні матеріали, по
можливості місцевою мовою, і здійснюють обмін такими матеріалами;
обмінюються експертами і прикомандировують експертів у цілях
проведення в уражених країнах, що розвиваються, - Сторонах
Конвенції підготовки кадрів з питань реалізації відповідних
освітніх програм і програм розповсюдження знань і повною мірою
використовують відповідні навчальні матеріали, наявні в
компетентних міжнародних органах; д) проводять оцінку освітніх потреб в уражених районах і
розробляють відповідні шкільні учбові плани і розширюють, по мірі
можливості, освітні і пізнавальні програми для дорослих і
можливостей для всіх, особливо для дівчат і жінок, у питаннях
визначення характеру, збереження і стійкого використання природних
ресурсів і управління ними в уражених районах; та е) розробляють міждисциплінарні програми за участю населення,
які включають питання ознайомлення з проблемами опустелювання і
посухи в системи освіти, а також у програми неформального
навчання, програми для дорослих і програми заочного і практичного
навчання. 4. Конференція Країн засновує і/чи зміцнює мережу
регіональних центрів навчання і підготовки кадрів для боротьби з
опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи. Робота цих мереж
контролюється закладом, створеним чи уповноваженим для цього у
належному порядку в цілях підготовки відповідного наукового,
технічного і управлінського персоналу і зміцнення, якщо це
необхідно, існуючих установ, що відповідають за навчання і
підготовку кадрів в уражених країнах - Сторонах Конвенції, у цілях
узгодження програм і організації обміну досвідом між ними. Ці
мережі тісно співпрацюють з відповідними міжурядовими і
неурядовими організаціями в цілях уникнення дублювання зусиль.
Стаття 20
Фінансові ресурси
1. Зважаючи на пріоритетність фінансування для досягнення
мети Конвенції, Сторони докладають всіх зусиль, з врахуванням
своїх можливостей, для забезпечення того, щоб на програми боротьби
з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи виділялися
адекватні фінансові ресурси. 2. У зв'язку з цим розвинуті країни - Сторони Конвенції,
надаючи пріоритет ураженим африканським країнам - Сторонам
Конвенції і не ігноруючи при цьому уражені країни, що
розвиваються, - Сторони Конвенції в інших регіонах, у
відповідності зі статтею 7 зобов'язуються: а) мобілізувати істотні фінансові ресурси, включаючи гранти і
позики на пільгових умовах, у цілях підтримки здійснення програм
боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи; б) сприяти мобілізації адекватних, своєчасних і прогнозованих
фінансових ресурсів, включаючи нові і додаткові фінансові засоби
Глобального екологічного фонду, для покриття погоджених додаткових
витрат з діяльності, яка пов'язана з опустелюванням і відповідає
його чотирьом центральним частинам, згідно з відповідними
положеннями документа про заснування Глобального екологічного
фонду; в) полегшити за допомогою міжнародного співробітництва
передачу технологій, знань і ноу-хау; та г) вивчати у співпраці з ураженими країнами, що розвиваються,
- Сторонами Конвенції нові методи і стимули для мобілізації і
спрямування ресурсів, включаючи ті, які надаються фондами,
неурядовими організаціями і іншими організаціями приватного
сектора, особливо системи обліку витрат в рахунок погашення боргу
і інші нові засоби, які збільшують обсяг фінансування шляхом
скорочення тягаря зовнішньої заборгованості уражених країн, що
розвиваються, - Сторін Конвенції, особливо африканських країн. 3. Уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції з
урахуванням своїх можливостей зобов'язуються мобілізувати
адекватні фінансові ресурси для здійснення своїх національних
програм дій. 4. При мобілізації фінансових ресурсів Сторони прагнуть
повною мірою використовувати всі національні, двосторонні і
багатосторонні джерела і механізми фінансування і постійно
добиватися їх якісного вдосконалення, використовуючи консорціуми,
спільні програми і паралельне фінансування, а також прагнуть
залучити джерела і механізми фінансування приватного сектора, у
тому числі неурядових організацій. З цією метою Сторони повною
мірою використовують оперативні механізми, створені у
відповідності зі статтею 14. 5. У цілях мобілізації фінансових ресурсів, необхідних
ураженим країнам, що розвиваються, - Сторонам Конвенції для
боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи, Сторони:

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »