Документ 994_536, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 17.07.1997, підстава 475/97-вр

                          Протокол N 11, 
який передбачає перебудову контрольного механізму,
створеного Конвенцією про захист прав
і основних свобод людини
Статус Протоколу див.( 994_424 )
{ Додатково див. Інформацію до Конвенції та протоколів
у Документі ( n0001697-06 ) від 23.08.2006 }
( Протокол ратифіковано із застереженнями Законом
N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 )

Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол до
Конвенції про захист прав і основних свобод людини ( 995_004 ),
підписаної в Римі 4 листопада 1950 року (далі - "Конвенція"), враховуючи нагальну необхідність перебудови контрольного
механізму, створеного Конвенцією ( 995_004 ) для забезпечення та
підвищення ефективності захисту прав і основних свобод людини,
головним чином у зв'язку із збільшенням кількості заяв та членів
Ради Європи, вважаючи за доцільне з цією метою внести поправки у деякі
положення Конвенції ( 995_004 ) для того, щоб, зокрема, замінити
існуючі Європейську комісію та Європейський суд з прав людини
новим постійним Судом, враховуючи резолюцію N 1, ухвалену Європейською конференцією
з прав людини на рівні міністрів, що відбулася у Відні 19 та 20
березня 1985 року, враховуючи рекомендацію 1194 (1992), прийняту Парламентською
асамблеєю Ради Європи 6 жовтня 1992 року, враховуючи рішення про перебудову контрольного механізму
Конвенції ( 995_004 ), ухвалене главами держав та урядів держав -
членів Ради Європи у Віденській декларації 9 жовтня 1993 року, погодились про таке:
Стаття 1
Існуючий текст розділів II - IV Конвенції ( 995_004 ) (статті
19 - 56) і Протокол N 2, який надає Європейському суду з прав
людини повноваження робити консультативні висновки, замінюються
нижченаведеним розділом II Конвенції (статті 19 - 51):
"Розділ II
Європейський суд з прав людини
Стаття 19
Створення Суду
Для забезпечення виконання Високими Договірними Сторонами
їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється
Європейський суд з прав людини (далі - "Суд"), який функціонує на
постійній основі.
Стаття 20
Склад суддів
Суд складається з такого числа суддів, яке відповідає
кількості Високих Договірних Сторін.
Стаття 21
Критерії добору суддів
1. Судді повинні мати високі моральні якості та кваліфікацію,
необхідну для призначення на високу судову посаду, або бути
юристами з визнаним авторитетом. 2. Судді засідають в Суді у своїй особистій якості. 3. Впродовж строку їхніх повноважень судді не можуть
займатися ніякою діяльністю, несумісною з їх незалежністю,
неупередженістю або вимогами, що пред'являються до штатних
посадових осіб; усі питання, які виникають у зв'язку із
застосуванням цього пункту, вирішуються Судом.
Стаття 22
Вибори суддів
1. Судді обираються Парламентською асамблеєю від кожної
Високої Договірної Сторони більшістю поданих голосів із трьох
кандидатів, висунутих Високою Договірною Стороною. 2. Така ж процедура застосовується під час довиборів до Суду
у випадку приєднання нових Високих Договірних Сторін, а також при
заповненні вакансій, що виникли.
Стаття 23
Строк повноважень
1. Судді обираються строком на шість років. Вони можуть бути
переобраними. Однак строк повноважень половини суддів, обраних на
перших виборах, закінчується через три роки. 2. Судді, повноваження яких мають закінчитися в кінці першого
трирічного періоду, визначаються Генеральним секретарем Ради
Європи за жеребом одразу ж після їх обрання. 3. З метою забезпечення, по можливості, поновлення кожні три
роки повноважень половини суддів, Парламентська асамблея може до
початку будь-яких наступних виборів вирішити, що тривалість строку
або строків повноважень одного або декількох суддів, які мають
бути обраними, становитиме період, інший ніж шість років, але не
більше дев'яти і не менше трьох років. 4. У випадках, коли йдеться про більше ніж один строк
повноважень і коли Парламентська асамблея застосовує попередній
пункт, розподіл строків повноважень здійснюється Генеральним
секретарем Ради Європи за жеребом одразу ж після виборів. 5. Суддя, обраний для заміщення судді, строк повноважень
якого не минув, займає посаду протягом решти частини строку
повноважень свого попередника. 6. Строк повноважень суддів закінчується, якщо вони досягають
70-річного віку. 7. Судді займають свою посаду до їх заміщення. Після
заміщення вони продовжують, однак, займатися тими справами, які
вже знаходяться у них на розгляді.
Стаття 24
Звільнення
Жоден суддя не може бути звільнений з посади, якщо рішення
про його невідповідність встановленим вимогам не буде ухвалене
іншими суддями більшістю у дві третини голосів.
Стаття 25
Канцелярія та судові секретарі
Суд має канцелярію, функції і організація якої визначаються у
правилах процедури Суду. Суду у його діяльності надають допомогу
судові секретарі.
Стаття 26
Пленарні засідання Суду
На пленарних засіданнях Суду: a) обирається його Голова та один або два заступники Голови
строком на три роки; вони можуть бути переобраними; b) створюються палати на визначений строк; c) обираються голови палат Суду; вони можуть бути
переобраними; d) приймаються правила процедури Суду; та e) обираються Секретар Суду та один або декілька заступників
Секретаря.
Стаття 27
Комітети, палати та Велика палата
1. Суд розглядає подані йому справи в комітетах із трьох
суддів, палатах із семи суддів та Великій палаті із сімнадцяти
суддів. Палати Суду створюють комітети на визначений строк. 2. Як член палати та Великої палати ex officio засідає суддя,
обраний від зацікавленої держави-учасниці або, у його відсутність
чи у разі його неспроможності взяти участь у засіданні, особа, яка
визначається за вибором такої держави і засідає як суддя. 3. До складу Великої палати входять також Голова Суду,
заступники Голови, голови палат та інші судді, які визначаються
відповідно до правил процедури Суду. Якщо справа передається на
розгляд Великої палати згідно зі статтею 43, у Великій палаті не
може засідати жоден суддя з палати, яка ухвалила судове рішення,
за винятком голови палати та судді, який засідав від зацікавленої
держави-учасниці.
Стаття 28
Заяви комітетів про неприйнятність
Комітет може, одностайним голосуванням, визнати неприйнятною
або вилучити із свого реєстру справ індивідуальну заяву, подану
згідно зі статтею 34, якщо таке рішення може бути ухвалене без
подальшого розгляду. Рішення Комітету є остаточним.
Стаття 29
Рішення палат про прийнятність та суть заяв
1. Якщо згідно зі статтею 28 ніякого рішення не ухвалюється,
палата вирішує про прийнятність та суть індивідуальних заяв,
поданих згідно зі статтею 34. 2. Палата приймає рішення про прийнятність та суть державних
заяв, поданих згідно зі статтею 33. 3. Рішення про прийнятність ухвалюється окремо, якщо Суд, у
виняткових випадках, не прийме іншого рішення.
Стаття 30
Передача юрисдикції Великій палаті
Якщо справа, яку розглядає палата, порушує серйозне питання
щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення
питання, яке вона розглядає, може призвести до результату,
несумісного з рішенням, ухваленим Судом раніше, палата може у
будь-який час до прийняття свого рішення передати свою юрисдикцію
Великій палаті, якщо жодна із сторін у справі не заперечує проти
цього.
Стаття 31
Повноваження Великої палати
Велика палата: a) приймає рішення щодо заяв, поданих згідно зі статтею 33
або статтею 34, якщо палата передала свою юрисдикцію згідно зі
статтею 30 або якщо справа була передана їй на розгляд згідно зі
статтею 43; та b) розглядає запити про надання консультативних висновків,
подані згідно зі статтею 47.
Стаття 32
Юрисдикція Суду
1. Юрисдикція Суду поширюється на всі питання, які стосуються
тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї і які
передаються йому на розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47. 2. У випадку виникнення спору щодо юрисдикції Суду спір
вирішується Судом.
Стаття 33
Міждержавні справи
Будь-яка Висока Договірна Сторона може передати на розгляд
Суду будь-яке, на її думку, порушення положень Конвенції та
протоколів до неї іншою Високою Договірною Стороною.
Стаття 34
Індивідуальні заяви
Суд може приймати від будь-якої особи, неурядової організації
або групи осіб заяви про порушення однією з Високих Договірних
Сторін її прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
Високі Договірні Сторони зобов'язуються не перешкоджати ніяким
чином ефективному здійсненню цього права.
Стаття 35
Критерії прийнятності
1. Суд може прийняти справу до розгляду тільки після того, як
були використані всі національні засоби захисту, відповідно до
загальновизнаних норм міжнародного права і впродовж шести місяців
від дати прийняття остаточного рішення. 2. Суд не розглядає індивідуальні заяви, подані згідно зі
статтею 34, якщо вони: a) анонімні; або b) за своєю суттю порушують питання, що вже було розглянуте
Судом або вже розглядалось шляхом іншої процедури міжнародного
розслідування чи врегулювання, і якщо вони не містять ніякої нової
відповідної інформації. 3. Суд визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву,
подану згідно зі статтею 34, якщо ця заява, на його думку,
несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно
необгрунтована або є зловживанням правом на оскарження. 4. Суд відхиляє будь-яку заяву, якщо він вважає її
неприйнятною згідно з цією статтею. Він може ухвалити таке рішення
на будь-якій стадії судового розгляду.
Стаття 36
Участь третьої сторони
1. У всіх справах, які розглядаються палатою або Великою
палатою, Висока Договірна Сторона, громадянин якої є заявником,
має право викладати свої міркування у письмовій формі і брати
участь у слуханнях. 2. Голова Суду може, в інтересах належного відправлення
правосуддя, запропонувати будь-якій Високій Договірній Стороні,
яка не є стороною у судовому розгляді, або будь-якій відповідній
особі, яка не є заявником, викласти свої міркування у письмовій
формі або взяти участь у слуханнях.
Стаття 37
Вилучення заяв із реєстру справ
1. Суд може на будь-якій стадії судового розгляду вилучити
заяву із свого реєстру справ, якщо обставини дозволяють зробити
висновок, що: а) заявник не має наміру продовжувати підтримувати свою
заяву; або b) спір уже вирішено; або c) на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший
розгляд заяви не є виправданим. Однак Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає
дотримання прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до
неї. 2. Суд може знову внести заяву у свій реєстр справ, якщо, на
його думку, обставини це виправдовують.
Стаття 38
Розгляд справ та процедура дружнього врегулювання
1. Якщо Суд визнає заяву прийнятною: а) він проводить разом із представниками сторін розгляд
справи і, у разі необхідності, розслідування, для ефективного
здійснення якого зацікавлені держави створюють всі необхідні
умови; b) він надає свої послуги зацікавленим сторонам з метою
забезпечення дружнього врегулювання спору на основі поважання прав
людини, визначених в Конвенції та протоколах до неї. 2. Судовий розгляд, який здійснюється згідно з пунктом 1b, є
конфіденційним.
Стаття 39
Дружнє врегулювання
У разі досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу
із свого реєстру, прийнявши відповідне рішення, в якому міститься
стислий виклад фактів і досягнутого між сторонами рішення.
Стаття 40
Слухання у відкритому засіданні та доступ до документів
1. Слухання проводяться у відкритому засіданні, якщо Суд у
виняткових випадках не ухвалить іншого рішення. 2. Документи, які подаються Секретарю, мають бути доступними
для публіки, якщо Голова Суду не ухвалить іншого рішення.
Стаття 41
Справедлива сатисфакція
Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до
неї і якщо внутрішнє законодавство відповідної Високої Договірної
Сторони передбачає лише часткову сатисфакцію, Суд, у разі
необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
Стаття 42
Рішення палат
Рішення палат стають остаточними відповідно до пункту 2
статті 44.
Стаття 43
Передача справ на розгляд Великої палати
1. Впродовж трьох місяців від дати ухвалення рішення палатою
будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, звернутися
з проханням про передачу справи на розгляд Великої палати. 2. Колегія із п'яти суддів Великої палати задовольняє таке
прохання, якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або
застосування Конвенції чи протоколів до неї або важливе питання
загального значення. 3. Якщо колегія задовольняє прохання, Велика палата вирішує
справу шляхом ухвалення судового рішення.
Стаття 44
Остаточні судові рішення
1. Рішення Великої палати є остаточним. 2. Рішення палати стає остаточним: a) якщо сторони заявляють про те, що вони не вимагатимуть
передачі справи на розгляд Великої палати; або b) через три місяці віддати постановлення рішення, якщо
прохання про передачу справи на розгляд Великої палати не було
заявлене; або c) якщо колегія Великої палати відхиляє прохання про передачу
справи на розгляд Великої палати згідно зі статтею 43.
Стаття 45
Мотивування рішень
1. Судові рішення та рішення про прийнятність або
неприйнятність заяв мають бути мотивованими. 2. Якщо судове рішення цілком або частково не виражає
одностайної думки суддів, кожний суддя має право окремо викласти
свою думку.
Стаття 46
Обов'язкова сила судових рішень та їх виконання
1. Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати
остаточне рішення Суду у будь-якій справі, в якій вони є
сторонами. 2. Остаточне рішення Суду надсилається Комітету міністрів,
який здійснює нагляд за його виконанням.
Стаття 47
Консультативні висновки
1. Суд може, на запит Комітету міністрів, робити
консультативні висновки з правових питань, які стосуються
тлумачення Конвенції та протоколів до неї. 2. Такі висновки не поширюються на питання, які стосуються
змісту чи обсягу прав і свобод, визначених у розділі I Конвенції
та протоколах до неї, або на будь-яке інше питання, яке Суд чи
Комітет міністрів можуть розглядати внаслідок будь-якого
провадження, що може бути порушене відповідно до Конвенції. 3. Рішення Комітету міністрів про подання запиту щодо
консультативного висновку Суду ухвалюється більшістю голосів
представників, які мають право засідати в Комітеті.
Стаття 48
Консультативна юрисдикція Суду
Суд вирішує, чи відповідає його консультативній компетенції,
визначеній у статті 47, запит Комітету міністрів про надання
консультативного висновку.
Стаття 49
Мотивування консультативних висновків
1. Консультативні висновки Суду мають бути мотивованими. 2. Якщо консультативний висновок цілком або частково не
виражає одностайної думки суддів, кожний суддя має право окремо
викласти свою думку. 3. Консультативні висновки Суду надсилаються Комітету
міністрів.
Стаття 50
Витрати Суду
Витрати Суду оплачуються Радою Європи.
Стаття 51
Привілеї та імунітети суддів
Судді під час виконання своїх обов'язків користуються
привілеями та імунітетами, передбаченими у статті 40 Статуту Ради
Європи ( 994_001 ) і в угодах, укладених згідно з цією статтею
Статуту".
Стаття 2
1. Розділ V Конвенції ( 995_004 ) стає розділом III
Конвенції; стаття 57 Конвенції стає статтею 52 Конвенції; статті
58 та 59 Конвенції вилучаються, а статті 60 - 66 Конвенції стають
відповідно статтями 53 - 59 Конвенції. 2. Розділ I Конвенції ( 995_004 ) озаглавлюється "Права і
свободи", а новий розділ III Конвенції - "Інші положення". Статтям
1 - 18 і новим статтям 52 - 59 Конвенції даються заголовки,
зазначені у Додатку до цього Протоколу. 3. У пункті 1 нової статті 56 після слова "поширюється"
додаються слова "з урахуванням пункту 4 цієї статті"; у пункті 4
слова "Комісії приймають скарги" та "згідно зі статтею 25 цієї
Конвенції" замінюються відповідно словами "Суду приймати скарги"
та "згідно зі статтею 34 Конвенції". У пункті 4 нової статті 58
слова "статті 63" замінюються словами "статті 56". 4. У Перший протокол до Конвенції ( 994_535 ) відносяться
такі поправки: a) статтям даються заголовки, зазначені у Додатку до цього
Протоколу; і b) в останньому реченні статті 4 слова "статті 63"
замінюються словами "статті 56". 5. У Протокол N 4 ( 994_059 ) вносяться такі поправки: a) статтям даються заголовки, зазначені у Додатку до цього
Протоколу; b) у пункті 3 статті 5 слова "статті 63" замінюються словами
"статті 56"; додається новий пункт 5, який гласить: "Будь-яка держава, яка зробила заяву відповідно до пункту 1
чи 2 цієї статті, може в будь-який інший час після цього заявити
від імені однієї або декількох територій, яких стосується заява,
що вона визнає компетенцію Суду приймати скарги від окремих осіб,
неурядових організацій або груп згідно зі статтею 34 Конвенції
стосовно всіх або деяких із статей 1 - 4 цього Протоколу"; і c) пункт 2 статті 6 вилучається. 6. У Протокол N 6 ( 994_802 ) вносяться такі поправки: a) статтям даються заголовки, зазначені у Додатку до цього
Протоколу; і b) у статті 4 слова "на підставі статті 64" замінюються
словами "на підставі статті 57". 7. У Протокол N 7 ( 994_804 ) вносяться такі поправки: a) статтям даються заголовки, зазначені у Додатку до цього
Протоколу; b) у пункті 4 статті 6 слова "статті 63" замінюються словами
"статті 56"; додається новий пункт 6, який гласить: "Будь-яка держава, яка зробила заяву відповідно до пункту 1
чи 2 цієї статті, може в будь-який інший час після цього заявити
від імені однієї або декількох територій, яких стосується заява,
що вона визнає компетенцію Суду приймати скарги від окремих осіб,
неурядових організацій або груп осіб згідно зі статтею 34
Конвенції стосовно статей 1 - 5 цього Протоколу"; і c) пункт 2 статті 7 вилучається. 8. Протокол N 9 ( 994_170 ) скасовується.
Стаття 3
Цей Протокол відкрито для підписання державами - членами Ради
Європи, які підписали Конвенцію ( 995_004 ) і які можуть висловити
свою згоду про обов'язковість для них цього Протоколу шляхом: a) підписання без застереження щодо ратифікації, прийняття чи
затвердження; або b) підписання, яке підлягає ратифікації, прийняттю чи
затвердженню, з подальшою ратифікацією, прийняттям чи
затвердженням. 2. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи
затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради
Європи.
Стаття 4
Цей Протокол набирає чинності в перший день місяця, що
наступає після закінчення дванадцятимісячного періоду від дати, на
яку всі держави - учасниці Конвенції ( 995_004 ) висловлять свою
згоду про обов'язковість для них цього Протоколу згідно з
положеннями статті 3. Вибори нових суддів можуть проводитися і
будь-які подальші необхідні кроки можуть здійснюватися з метою
створення нового Суду, відповідно до положень цього Протоколу, від
дати, на яку всі держави - учасниці Конвенції висловлять свою
згоду про обов'язковість для них цього Протоколу.
Стаття 5
1. Без шкоди для положень наведених нижче пунктів 3 і 4 строк
повноважень суддів, членів Комісії, Секретаря Суду та заступника
Секретаря Суду закінчується з набранням чинності цим Протоколом. 2. Заяви, які знаходяться на розгляді Комісії і які ще не
будуть визнані прийнятими на дату набрання чинності цим
Протоколом, розглядаються Судом відповідно до положень цього
Протоколу. 3. Заяви, які будуть визнані прийнятими на дату набрання
чинності цим Протоколом, продовжують розглядатися членами Комісії
впродовж одного року після набрання чинності цим Протоколом.
Будь-які заяви, розгляд яких не буде закінчений впродовж
зазначеного строку, передаються в Суд, який розглядає їх як
прийнятні справи відповідно до положень цього Протоколу. 4. Стосовно заяв, у зв'язку з якими Комісія, після набрання
чинності цим Протоколом, склала доповідь відповідно до колишньої
статті 31 Конвенції ( 995_004 ), доповідь перепроваджується
сторонам, які публікувати її не можуть. Згідно з положеннями,
діючими до набрання чинності цим Протоколом, справа може бути
передана на розгляд Суду. Колегія Великої палати визначає, хто має
вирішувати справу: одна з палат чи Велика палата. Якщо справа
вирішується однією з палат, рішення цієї палати є остаточним.
Справи, що не були передані в Суд розглядаються Комітетом
міністрів, який діє відповідно до положень колишньої статті 32
Конвенції. 5. Справи, розгляд яких Суд не закінчив на дату набрання
чинності цим Протоколом, передаються у Велику палату Суду, яка
розглядає їх відповідно до положень цього Протоколу. 6. Справи, які на дату набрання чинності цим Протоколом не
будуть вирішені Комітетом міністрів згідно з колишньою статтею 32
Конвенції ( 995_004 ), вирішуються Комітетом міністрів відповідно
до тієї статті.
Стаття 6
Якщо Висока Договірна Сторона зробила заяву про визнання
компетенції Комісії або юрисдикції Суду згідно з колишньою статтею
25 чи 46 Конвенції ( 995_004 ) стосовно справ, які виникли у
зв'язку з фактами або грунтуються на фактах, що мали місце після
будь-якої такої заяви, це обмеження застосовується до юрисдикції
Суду, визначеної цим Протоколом.
Стаття 7
Генеральний секретар Ради Європи сповіщає держави-члени Ради
про: a) будь-яке підписання; b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або
будь-якого документа про прийняття чи затвердження; c) будь-яку дату набрання чинності цим Протоколом або
будь-якими його положеннями відповідно до статті 4; і d) будь-яку іншу дію, будь-яке повідомлення або сповіщення,
які стосуються цього Протоколу.
На посвідчення чого нижчепідписані належним чином на те
уповноважені представники підписали цей Протокол.
Вчинено у Страсбурзі 11 травня місяця 1994 року англійською і
французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними,
в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи.
Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії цього
Протоколу кожній державі-члену Ради Європи.
Додаток
Заголовки, які додаються до статей
Конвенції про захист прав
і основних свобод людини
( 995_004 )
та протоколів до неї
Стаття 1. Зобов'язання поважати права людини Стаття 2. Право на життя Стаття 3. Заборона катувань Стаття 4. Заборона рабства та примусової праці Стаття 5. Право на свободу і особисту недоторканність Стаття 6. Право на справедливий судовий розгляд Стаття 7. Ніякого покарання без закону Стаття 8. Право на поважання особистого і сімейного життя Стаття 9. Свобода думки, совісті і релігії Стаття 10. Свобода виявлення поглядів Стаття 11. Свобода мирних зборів і асоціації Стаття 12. Право на одруження Стаття 13. Право на ефективний засіб судового захисту Стаття 14. Заборона дискримінації Стаття 15. Відступ від зобов'язань під час надзвичайного
стану Стаття 16. Обмеження на політичну діяльність іноземців Стаття 17. Заборона зловживання правами Стаття 18. Обмеження застосування обмежень на права (...) Стаття 52. Запити Генерального секретаря Стаття 53. Гарантії існуючих прав людини Стаття 54. Повноваження Комітету міністрів Стаття 55. Виключення інших засобів регулювання спорів Стаття 56. Територіальне застосування Стаття 57. Застереження Стаття 58. Денонсація Стаття 59. Підписання та ратифікація
Перший протокол
( 994_535 )
Стаття 1. Охорона майна Стаття 2. Право на освіту Стаття 3. Право на вільні вибори Стаття 4. Територіальне застосування Стаття 5. Відношення до Конвенції Стаття 6. Підписання та ратифікація
Протокол N 4
( 994_059 )
Стаття 1. Заборона ув'язнення за борг Стаття 2. Свобода пересування Стаття 3. Заборона вислання своїх громадян Стаття 4. Заборона колективного вислання іноземців Стаття 5. Територіальне застосування Стаття 6. Відношення до Конвенції Стаття 7. Підписання та ратифікація
Протокол N 6
( 994_802 )
Стаття 1. Скасування смертної кари Стаття 2. Смертна кара під час війни Стаття 3. Заборона відступу від зобов'язань Стаття 4. Заборона застережень Стаття 5. Територіальне застосування Стаття 6. Відношення до Конвенції Стаття 7. Підписання та ратифікація Стаття 8. Набрання чинності Стаття 9. Функції депозитарію
Протокол N 7
( 994_804 )
Стаття 1. Процедурні гарантії, що стосуються вислання
іноземців Стаття 2. Право на оскарження у кримінальних справах Стаття 3. Відшкодування за судову помилку Стаття 4. Право не бути притягнутим до відповідальності або
покараним двічі Стаття 5. Рівність чоловіка та жінки Стаття 6. Територіальне застосування Стаття 7. Відношення до Конвенції Стаття 8. Підписання та ратифікація Стаття 9. Набрання чинності Стаття 10. Функції депозитарію


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору