Документ 994_335, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 03.04.2003, підстава 718-15

                       Додатковий протокол 
до Європейської Конвенції
про передачу засуджених осіб
Статус Протоколу див. ( 994_794 )
( Протокол ратифіковано Законом
N 718-IV ( 718-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.228 )

Дата підписання: 18.12.1997 Дата ратифікації: 03.04.2003 Дата набуття чинності для України: 01.11.2003
Офіційний переклад
Преамбула
Держави-члени Ради Європи, а також інші Держави, що підписали
цей Протокол, Бажаючи сприяти застосуванню Конвенції про передачу
засуджених осіб ( 994_025 ), що була відкрита для підписання 21
березня 1983 р. у Страсбурзі (далі - "Конвенція"), та, зокрема,
переслідуючи визнану мету сприяння задачам правосуддя та
соціальній реабілітації засуджених осіб; Усвідомлюючи той факт, що багато Держав не можуть видавати
своїх громадян; Вважаючи, що Конвенцію бажано доповнити в певних аспектах, Домовились про таке:
Стаття 1 - Загальні положення
1. Слова та вирази, які використовуються в цьому Протоколі,
тлумачаться в тому самому значенні, що і в Конвенції. 2. Положення Конвенції ( 994_025 ) застосовуються в тій мірі,
в якій вони не суперечать положенням Протоколу.
Стаття 2 - Особи, які втекли з Держави винесення вироку
1. Якщо громадянин Сторони, який підлягає покаранню,
призначеному на території іншої Сторони як частина остаточного
вироку, намагається уникнути виконання або подальшого виконання
покарання в Державі винесення вироку шляхом втечі на територію
першої Сторони до відбування покарання, то Держава винесення
вироку, може запитати від іншої Сторони, щоб та взяла на себе
виконання покарання. 2. На запит Держави винесення вироку, Держава виконання
вироку до прибуття документів, що підтримують запит, а також до
прийняття рішення за цим запитом, може заарештувати засуджену
особу, або вжити будь-яких інших заходів для забезпечення того,
щоб засуджена особа залишалася на її території до рішення за
запитом. Запит про запобіжні заходи має містити в собі інформацію,
вказану в пункті 3 статті 4 Конвенції ( 994_025 ). Розмір
покарання для засудженої особи не збільшується в результаті
періоду, проведеного під арештом з причини, вказаної в цьому
пункті. 3. Для передачі виконання покарання згода засудженої особи не
вимагається.
Стаття 3 - Засуджені особи,
що підлягають висилці або депортації
1. Після отримання запиту від Держави винесення вироку,
Держава виконання вироку може згідно з положеннями цієї статті
погодитися на передачу засудженої особи без згоди цієї особи в тих
випадках, коли вирок, винесений щодо останньої, або
адміністративне рішення як результат вироку містить у собі наказ
про висилку або депортацію, або ж будь-який інший захід,
результатом якого є те, що такій особі більше не буде дозволено
залишатися на території Держави винесення вироку після того, як
вона буде звільнена з в'язниці. 2. Держава виконання вироку не дає своєї згоди для цілей
пункту 1 до прийняття до уваги думки засудженої особи. 3. Для цілей застосування цієї статті Держава винесення
вироку повинна надати Державі виконання вироку: a) заяву, що містить думку засудженого про його запропоновану
передачу, та b) копію наказу про висилку або депортацію або будь-яку іншу
постанову, відповідно до якого засудженій особі більше не
дозволяється залишатися на території Держави винесення вироку з
того моменту, як її буде звільнено з в'язниці. 4. Будь-яка особа, передана відповідно до положень цієї
статті, не може переслідуватися в судовому порядку, бути
засудженою або утримуватися під вартою з метою виконання вироку чи
постанови про утримання під вартою, за будь-який злочин, вчинений
до її передачі, інший ніж той, за який було призначено вирок, що
треба виконати, а також його або її особиста свобода не може бути
обмежена з будь-якої іншої причини крім випадків: a) коли на це є дозвіл Держави винесення вироку: має бути
поданий запит на дозвіл, що супроводжується всіма відповідними
документами та юридичним записом будь-якої заяви, зробленої
обвинуваченою особою; дозвіл надається, якщо злочин, за яким він
запитується, був би приводом для екстрадиції за законами Держави
винесення вироку або коли екстрадиція не допускається лише на
підставі розміру покарання; b) коли засуджена особа, маючи можливість залишити територію
Держави виконання вироку, не зробила цього протягом сорока п'яти
днів після остаточного звільнення, або якщо вона після від'їзду
знову повернулася на таку територію. 5. Незважаючи на положення пункту 4, Держава виконання вироку
може вжити будь-яких необхідних заходів згідно з її
законодавством, включаючи судове переслідування in absentia, для
того щоб упередити юридичні наслідки через закінчення строку
давності. 6. Будь-яка Держава, що підписала цей Протокол, може, шляхом
заяви на ім'я Генерального секретаря Ради Європи, зазначити, що
вона не буде виконувати вироки за обставин, зазначених у цій
статті.
Стаття 4 - Підписання та набуття чинності
1. Цей Протокол відкрито для підписання Державами-членами
Ради Європи та іншими Державами, які підписали Конвенцію
( 994_025 ). Він підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню.
Держава, що підписала цей Протокол, не може ратифікувати, прийняти
або затвердити цей Протокол без одночасної або попередньої
ратифікації Конвенції. Документи про ратифікацію, прийняття або
затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради
Європи. 2. Цей Протокол набуває чинності в перший день місяця,
наступного після закінчення тримісячного періоду після подання
третього документа про ратифікацію, прийняття чи затвердження. 3. По відношенню до кожної із Сторін, які пізніше здають на
зберігання документи про ратифікацію, прийняття чи затвердження,
Протокол набуває чинності в перший день місяця, наступного після
закінчення тримісячного періоду від дати здачі на зберігання.
Стаття 5 - Приєднання
1. Будь-яка Держава, що не є членом Ради Європи, і яка
приєдналася до Конвенції ( 994_025 ), може приєднатися до
Протоколу після набуття ним чинності. 2. Для кожної з Держав, які приєдналися, Протокол набуває
чинності в перший день місяця, наступного після закінчення
тримісячного періоду від дати здачі на зберігання документа про
приєднання.
Стаття 6 - Територіальне застосування
1. Будь-яка Держава під час підписання або здачі на
зберігання свого документа про ратифікацію, прийняття або
затвердження може зазначити територію або території, до яких
застосовується цей Протокол. 2. Будь-яка Договірна Держава може у будь-який час після
цього шляхом направлення заяви на ім'я Генерального секретаря Ради
Європи поширити застосування цього Протоколу на будь-яку іншу
територію, зазначену у цій заяві. Стосовно цієї території Протокол
набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення
трьох місяців з дня отримання такої заяви Генеральним секретарем. 3. Будь-яка заява, зроблена відповідно до двох попередніх
пунктів, може бути відкликана або змінена стосовно будь-якої
території, зазначеної в цій заяві, шляхом направлення повідомлення
на ім'я Генерального секретаря. Відкликання або зміна набуває
чинності в перший день місяця, що настає після закінчення трьох
місяців з дня отримання такого повідомлення Генеральним
секретарем.
Стаття 7 - Часові рамки застосування
Цей Протокол застосовується для виконання вироків, які були
винесені як до, так і після набуття ним чинності.
Стаття 8 - Денонсація
1. Будь-яка Договірна Держава може денонсувати Протокол
шляхом письмового повідомлення на ім'я Генерального секретаря Ради
Європи. 2. Така денонсація набирає чинності в перший день місяця,
наступного після закінчення тримісячного періоду від дати
отримання такого повідомлення Генеральним секретарем. 3. Цей Протокол, однак, продовжує застосовуватись для
виконання вироків щодо осіб, переданих згідно з положеннями як
Конвенції ( 994_025 ), так і Протоколу до дати набуття такою
денонсацією чинності. 4. Денонсація Конвенції ( 994_025 ) автоматично тягне за
собою денонсацію Протоколу.
Стаття 9 - Повідомлення
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє Держави-члени
Ради Європи, будь-яку Державу, що підписала цей Протокол, будь-яку
Сторону та будь-яку іншу Державу, запрошену приєднатися до
Конвенції ( 994_025 ), про: a) будь-яке підписання; b) передачу на зберігання будь-якого документа про
ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання; c) будь-яку дату набуття чинності цим Протоколом згідно з
статтями 4 і 5; d) будь-яку іншу дію, заяву, повідомлення або сповіщення щодо
цього Протоколу.
На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те
уповноважені представники підписали цей Протокол.
Вчинено в Страсбурзі 18 грудня 1997 року англійською і
французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними,
в одному примірнику, який передається на зберігання в архівах Ради
Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає завірені копії
кожній Державі-члену Ради Європи, іншим Державам, що підписали цей
Протокол, та будь-якій іншій Державі, запрошеній приєднатися до
Конвенції ( 994_025 ).


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору