Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)
ООН; Угода, Міжнародний документ від 30.09.1957
Документ 994_217, чинний, поточна редакція — Приєднання від 02.03.2000, підстава 1511-14
 

                        Європейська Угода 
про міжнародне дорожнє перевезення
небезпечних вантажів
(ДОПНВ)
Статус Угоди див. ( 994_a56 )

( Про приєднання до Європейської Угоди див. Закон
N 1511-III ( 1511-14 ) від 02.03.2000 )

Договірні Сторони, прагнучи збільшити безпеку міжнародних дорожніх перевезень, погодилися з нижчезазначеним:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди: a) термін "транспортні засоби" означає автомобілі, тягачі з
напівпричепами, причепи і напівпричепи, що відповідають
визначенням, наведеним у статті 4 Конвенції про дорожній рух від
19 вересня 1949 року, за винятком транспортних засобів, що
належать збройним силам однієї з Договірних Сторін або перебувають
у підпорядкуванні цих збройних сил; b) термін "небезпечні вантажі" означає речовини і предмети,
що не допускаються до міжнародного дорожнього перевезення
відповідно до положень додатків A і B або допускаються до неї з
дотриманням визначених умов; c) термін "міжнародне перевезення" означає будь-яке
перевезення, здійснене через територію принаймні двох Договірних
Сторін за допомогою транспортних засобів, визначених вище, у
пункті a.
Стаття 2
1. За умови дотримання положень пункту 3 статті 4 небезпечні
вантажі, що не допускаються до перевезення відповідно до додатка
A, не повинні бути предметом міжнародних перевезень. 2. Міжнародне перевезення інших небезпечних вантажів
вирішується за умови дотримання: a) передбачених у додатку A вимог, яким повинні відповідати
вантажі, зокрема вимог, що стосуються їхньої упаковки та
маркірування; b) передбачених у додатку B вимог, що стосуються, зокрема,
конструкції, устаткування і руху транспортного засобу, що
перевозить вантажі, які розглядаються за умови дотримання
розпоряджень, наведених у пункті 2 статті 4.
Стаття 3
Додатки до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.
Стаття 4
1. Кожна Договірна Сторона зберігає за собою право
регламентувати або забороняти з причин, інших, ніж безпека в
дорозі, ввезення на свою територію небезпечних вантажів. 2. Транспортні засоби, що знаходилися в експлуатації на
території однієї з Договірних Сторін на час вступу в силу цієї
Угоди або були здані там в експлуатацію протягом двох місяців
після її вступу в силу, мають право робити протягом трьох років,
починаючи з дати цього вступу в силу, міжнародне перевезення
небезпечних вантажів, навіть якщо їхня конструкція й устаткування
не цілком задовольняють вимоги, передбачені у додатку B для даного
перевезення. Проте цей термін може бути скорочений шляхом
включення в додаток B особливих положень. 3. Договірні Сторони зберігають за собою право домовлятися
шляхом укладення особливих двосторонніх або багатосторонніх угод
про те, що деякі небезпечні вантажі, будь-яке міжнародне
перевезення яких забороняється цією Угодою, можуть за деяких умов
допускатися до міжнародних перевезень через їхню територію або що
небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких дозволяється цією
Угодою лише на визначених умовах, можуть бути предметом
міжнародних перевезень через їхню територію з дотриманням вимог,
менш суворих, ніж ті, що передбачені в додатках до цієї Угоди.
Передбачені в цьому пункті особливі двосторонні або багатосторонні
угоди доводяться до відома Генерального секретаря Організації
Об'єднаних Націй, який повідомляє про них Договірним Сторонам, що
не підписали вищезгаданих угод.
Стаття 5
Перевезення, стосовно яких застосовується дана Угода,
продовжують бути предметом внутрішньодержавних або міжнародних
розпоряджень, що стосуються в цілому дорожнього руху, міжнародних
дорожніх перевезень або міжнародної торгівлі.
Стаття 6
1. Країни, що є членами Європейської економічної комісії, і
країни, що беруть участь у роботі Комісії з правом дорадчого
голосу відповідно до пункту 8 положення про коло відання цієї
Комісії, можуть стати Договірними Сторонами цієї Угоди: a) шляхом її підписання; b) шляхом її ратифікації після підписання з обмовкою про
ратифікацію; c) шляхом приєднання до неї. 2. Країни, що можуть брати участь у деяких роботах
Європейської економічної комісії в плані застосування пункту 11
положень про коло відання цієї Комісії, можуть стати Договірними
Сторонами цієї Угоди шляхом приєднання до неї після її вступу в
дію. 3. Угода відкрита для підписання до 15 грудня 1957 року.
Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання. 4. Ратифікація або приєднання провадиться шляхом здавання на
збереження Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй
відповідного акта.
Стаття 7
1. Ця Угода набуває сили після закінчення одного місяця від
того дня, коли число зазначених у пункті 1 статті 6 країн, що
підписали її без умови про ратифікацію або здали на збереження
акти про ратифікацію, або приєднання, досягне п'яти. Проте правила
додатків будуть застосовуватися лише після закінчення шести
місяців після вступу в силу самої Угоди. 2. Для кожної країни, що ратифікує цю Угоду або приєднається
до неї після того, як п'ять згаданих у пункті 1 статті 6 країн
підпишуть її без умови про ратифікацію або здадуть на зберігання
акт про ратифікацію або приєднання, ця Угода набирає сили після
закінчення одного місяця з дня подання на збереження акта про
ратифікацію або приєднання зазначеної країни, а правила додатків
до Угоди будуть застосовуватися для цієї країни або в той же день,
якщо вони вже набрали сили до цього моменту, або, у іншому
випадку, у день, коли вони повинні застосовуватися відповідно до
положень пункту 1 даної статті.
Стаття 8
1. Кожна Договірна Сторона може денонсувати цю Угоду шляхом
нотифікації, направленої Генеральному секретареві Організації
Об'єднаних Націй. 2. Денонсація набирає сили після закінчення дванадцяти
місяців від часу одержання Генеральним секретарем її нотифікації.
Стаття 9
1. Ця Угода втрачає силу, якщо після вступу її в силу число
Договірних Сторін складе менше п'яти протягом наступних дванадцяти
місяців. 2. У разі укладення всесвітньої угоди, що регламентує дорожнє
перевезення небезпечних вантажів, кожне положення цієї Угоди, що
суперечить будь-якому положенню всесвітньої угоди, автоматично
позбавляється сили в зносинах між сторонами, що беруть участь у
цій Угоді і стали договірними сторонами всесвітньої угоди, рахуючи
з дня вступу останньої в силу, і замінює ipso facto відповідним
положенням всесвітньої угоди.
Стаття 10
1. Кожна країна може під час підписання цієї Угоди без умови
про ратифікацію або при здаванні на збереження свого акта про
ратифікацію або приєднання, або ж у будь-який наступний момент
заявити шляхом нотифікації, направленої Генеральному секретареві
Організації Об'єднаних Націй, що ця Угода буде застосовуватися до
всіх або до деяких територій, за зовнішні зносини яких вона є
відповідальною. Угода і додатки до неї застосовуються до території
або територій, зазначених у нотифікації, після закінчення одного
місяця з дня одержання цієї нотифікації Генеральним секретарем. 2. Кожна країна, що зробила, відповідно до пункту 1 даної
статті, заяву про поширення дії цієї Угоди на територію, за
зовнішні зносини якої вона є відповідальною, може, відповідно до
статті 8, денонсувати Угоду стосовно зазначеної території.
Стаття 11
1. Будь-який спір між двома або декількома Договірними
Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Угоди повинен по
можливості вирішуватися шляхом переговорів між Сторонами, між
якими виник спір. 2. Будь-який спір, що не буде вирішений шляхом переговорів,
повинен бути переданий на арбітраж за заявою однієї із спірних
Договірних Сторін і тому передається одному або декільком
третейським суддям, обраним за спільною згодою спірних Сторін.
Якщо протягом трьох місяців із дня заяви про арбітраж спірні
Сторони не дійдуть згоди щодо обрання третейського судді або
третейських суддів, будь-яка з цих Сторін може звернутися до
Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй з проханням
призначити одного третейського суддю, якому спір передається на
вирішення. 3. Рішення третейського судді або третейських суддів,
призначених згідно пункту 2 даної статті, має обов'язкову силу для
супротивних Сторін.
Стаття 12
1. Кожна Договірна Сторона може під час підписання або
ратифікації цієї Угоди або приєднанні до неї заявити, що вона не
вважає себе зв'язаною статтею 11. Інші Договірні Сторони не будуть
зв'язані статтею 11 стосовно будь-якої Договірної Сторони, що
зробила подібне застереження. 2. Кожна Договірна Сторона, що зробила застереження
відповідно до пункту 1 даної статті, може в будь-який час зняти її
шляхом нотифікації, направленої Генеральному секретареві
Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 13
1. По закінченні трьох років із дня вступу в силу цієї Угоди
будь-яка Договірна Сторона може шляхом нотифікації, направленої
Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй, просити про
скликання конференції для перегляду тексту Угоди. Генеральний
секретар сповіщає про це прохання всі Договірні Сторони і скликає
конференцію для перегляду Угоди, якщо після закінчення чотирьох
місяців із дня відправлення їм зазначеного повідомлення принаймні
одна чверть Договірних Сторін повідомлять про те, що вони згодні з
цим проханням. 2. Якщо відповідно до пункту 1 даної статті скликається
конференція, Генеральний секретар повідомляє про це всі Договірні
Сторони й звертається до них із проханням подати в трьохмісячний
термін пропозиції, які вони бажають внести на розгляд конференції.
Генеральний секретар повідомляє усі Договірні Сторони про порядок
денний конференції, а також про текст цих пропозицій принаймні за
три місяці до відкриття конференції. 3. На будь-яку конференцію, що скликається відповідно до цієї
статті, Генеральний секретар запрошує всі країни, зазначені в
пункті 1 статті 6, а також країни, що стали Договірними Сторонами
відповідно до пункту 2 статті 6.
Стаття 14*
___________________
* У текст пункту 3 статті 14 включена зміна, що вступила в
силу 19 квітня 1985 року відповідно до Протоколу, направленого
договірним сторонам, як повідомлення про здавання на збереження
C.N.229. 1975. TKEA T1ES-8 від 18 вересня 1975 року.
1. Незалежно від передбаченої в статті 13 процедури
перегляду, будь-яка Договірна Сторона може запропонувати одну або
декілька поправок у додатки до цієї Угоди. З цією метою вона
направляє текст поправок Генеральному секретарю Організації
Об'єднаних Націй. Для того, щоб забезпечити відповідність між цими
додатками й іншими міжнародними угодами, що стосуються перевезення
небезпечних вантажів, Генеральний секретар може також вносити
пропозиції про зміни додатків до цієї Угоди. 2. Генеральний секретар повідомляє всім Договірним Сторонам і
доводить до відома інших країн, зазначених у пункті 1 статті 6,
про будь-яку пропозицію, внесену відповідно до пункту 1 цієї
статті. 3. Кожний проект про внесення поправки в додатки буде
вважатися прийнятим, якщо після закінчення трьох місяців із дня
його відправлення Генеральним секретарем принаймні одна третина
Договірних Сторін або п'ять із них, якщо одна третина перевищує це
число, не повідомлять у письмовій формі Генерального секретаря про
своє заперечення проти запропонованої поправки. Якщо поправка
вважається прийнятою, вона набирає сили для всіх Договірних Сторін
після закінчення нового тримісячного терміну, за винятком таких
випадків: a) якщо аналогічні поправки були внесені або, цілком
ймовірно, будуть внесені в інші міжнародні угоди, передбачені в
пункті 1 цієї статті, поправка набирає сили після закінчення
терміну, встановленого Генеральним секретарем, з тим, щоб у міру
можливості дозволити одночасний вступ у силу даної поправки і
поправок, що були внесені або, цілком ймовірно, будуть внесені в
інші такі угоди; проте цей термін не може бути меншим одного
місяця; b) Договірна Сторона, що подає проект про внесення поправки,
може зазначити у своїй пропозиції термін, що перевищує три місяці,
для вступу в силу поправки у випадку її прийняття. 4. Генеральний секретар повідомляє по можливості без
зволікання усім Договірним Сторонам і всім зазначеним у пункті 1
статті шістьом країнам про будь-яке заперечення Договірних Сторін
проти запропонованої поправки. 5. Якщо проект про внесення поправок у додатки не вважається
прийнятим, але якщо принаймні одна Договірна Сторона, не та, що
представила проект, повідомила в письмовій формі Генерального
секретаря про свою згоду з проектом, Генеральний секретар скликає
в тримісячний термін, що починається після закінчення тримісячного
терміна, передбаченого в пункті 3 цієї статті для заперечення
проти поправки, нараду всіх Договірних Сторін і всіх країн,
зазначених у пункті 1 статті 6. Генеральний секретар може також
запросити на цю нараду представників: a) міжнародних урядових організацій, компетентних в галузі
транспорту; b) міжнародних неурядових організацій, діяльність яких має
безпосереднє відношення до перевезень небезпечних вантажів на
території Договірних Сторін. 6. Будь-яка поправка, прийнята понад половиною всіх
Договірних Сторін на нараді, скликаній відповідно до пункту 5 цієї
статті, набирає сили для всіх Договірних Сторін у порядку,
встановленому на вищезгаданій нараді більшістю Договірних сторін,
що беруть участь у ній.
Стаття 15
Крім передбачених у статтях 13 і 14 нотифікацій Генеральний
секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє згаданим у пункті
1 статті 6 країнам, а також країнам, що стали Договірними
Сторонами відповідно до пункту 2 статті 6: a) про підписання і ратифікацію Угоди і приєднаннях до нього
у відповідності зі статтею 6; b) про дати вступу в силу цієї Угоди і додатків до неї у
відповідності зі статтею 7; c) про денонсації у відповідності зі статтею 8: d) про втрату цією Угодою сили у відповідності зі статтею 9; e) про нотифікації і денонсації, отримані у відповідності зі
статтею 10; f) про заяви і нотифікації, отримані відповідно до пунктів 1
і 2 статті 12; g) про прийняття і термін вступу в силу поправок відповідно
до пунктів 3 і 6 статті 14.
Стаття 16
1. Протокол про підписання цієї Угоди має ту ж силу, значення
і термін дії, що і сама Угода, невід'ємною частиною якої він є. 2. Крім застережень, внесених до Протоколу про підписання, і
тих, що були зроблені у відповідності зі статтею 12, ніяких інших
застережень до цієї Угоди не припускається.
Стаття 17
Після 15 грудня 1957 року оригінал цієї Угоди буде зданий на
збереження Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, що
надішле завірені копії кожній із країн, зазначених у пункті 1
статті 6.
Засвідчуючи це ті, що нижче підписалися і належним чином на
те уповноважені, підписали цю Угоду.
Здійснено в Женеві тридцятого вересня тисяча дев'ятсот
п'ятдесят сьомого року в одному примірнику; текст самої Угоди -
англійською і французькою мовами і додатків - французькою мовою,
причому обидва тексти самої Угоди є автентичними.
Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй
пропонується забезпечити офіційний переклад додатків на англійську
мову і прикласти цей переклад до передбачених у статті 17 цієї
Угоди засвідчених копій.
Протокол
про підписання Європейської угоди про міжнародне
дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)
У момент підписання Європейської угоди про міжнародне дорожнє
перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) ті, що нижче підписалися
і належним чином уповноважені:
1. Вважаючи, що умови перевезення небезпечних вантажів
морським шляхом при ввозі до Сполученого Королівства або вивозі з
цієї країни значно відрізняються від умов, зазначених у додатку A
до ДОПНВ, і що в найближчому майбутньому не рекомендується за
можливе їх змінити для узгодження їх з умовами ДОПНВ. Взявши до уваги, що Сполучене Королівство зобов'язалося
представити у вигляді поправки до додатка A особливий додаток до
нього, що буде містити особливі положення, застосовувані при
дорожніх і морських перевезеннях небезпечних вантажів між
континентом і Сполученим Королівством, Вирішують, що до вступу в силу цього особливого додатка
здійснювані в межах застосування ДОПНВ перевезення небезпечних
вантажів при ввозі в Сполучене Королівство або при вивозі з цієї
країни повинні відповідати правилам додатка A до ДОПНВ і, крім
того тим, що діють в Сполученому Королівстві, розпорядженням, що
стосуються перевезень небезпечних вантажів морським шляхом; 2. Беруть до уваги зроблену представником Франції заяву,
відповідно до якої уряд Французької Республіки, відійшовши від
пункту 2 статті 4, зберігає за собою право дозволяти транспортним
засобам, експлуатованим на території іншої Договірної Сторони і
незалежно від дати їхньої здачі в експлуатацію, робити перевезення
небезпечних вантажів на французькій території лише в тому разі,
якщо ці транспортні засоби відповідають або вимогам, передбаченим
для цих перевезень у додатку B, або умовам, продиктованим для
перевезення зазначених вантажів у французьких правилах дорожнього
перевезення небезпечних вантажів; 3. Рекомендують, щоб пропозиції про внесення поправок до цієї
Угоди або в додатки до неї, зроблені відповідно до пункту 1 статті
14 або пункту 2 статті 13, у міру можливості попередньо
обговорювалися на нараді експертів Договірних Сторін і, у разі
потреби, також експертами як інших згаданих у пункті 1 статті 6
Угоди країн, так і міжнародних організацій, зазначених у пункті 5
статті 14 Угоди.
Европейское Соглашение
о международной дорожной перевозке опасных грузов
(ДОПОГ)
(Женева, 30 сентября 1957 года)

Договаривающиеся Стороны, стремясь увеличить безопасность международных дорожных
перевозок, согласились о нижеследующем:
Статья 1
Для целей настоящего Соглашения: a) термин "транспортные средства" означает автомобили, тягачи
с полуприцепами, прицепы и полуприцепы, соответствующие
определениям, приведенным в статье 4 Конвенции о дорожном движении
от 19 сентября 1949 года, за исключением транспортных средств,
принадлежащих Вооруженным Силам одной из Договаривающихся Сторон
или находящихся в ведении этих Вооруженных Сил; b) термин "опасные грузы" означает вещества и предметы,
которые не допускаются к международной дорожной перевозке согласно
положениям приложений A и B или допускаются к ней с соблюдением
определенных условий; c) термин "международная перевозка" означает всякую
перевозку, производимую через территорию по крайней мере двух
Договаривающихся Сторон при помощи определенных выше в пункте "a"
транспортных средств.
Статья 2
1. При условии соблюдения положений пункта 3 статьи 4 опасные
грузы, которые не допускаются к перевозке согласно приложению A,
не должны быть предметом международной перевозки. 2. Международная перевозка прочих опасных грузов разрешается
при условии соблюдения: a) предусмотренных в приложении A требований, которым должны
удовлетворять рассматриваемые грузы, в частности, что касается их
упаковки и маркировки, и b) предусмотренных в приложении B требований, в частности,
что касается конструкции, оборудования и движения транспортного
средства, перевозящего рассматриваемые грузы, при условии
соблюдения предписаний, приведенных в пункте 2 статьи 4.
Статья 3
Приложения к настоящему Соглашению являются его неотъемлемой
частью.
Статья 4
1. Каждая Договаривающаяся сторона сохраняет за собой право
регламентировать или воспрещать по причинам, иным, чем
безопасность в пути, ввоз на свою территорию опасных грузов. 2. Транспортные средства, находившиеся в эксплуатации на
территории одной из Договаривающихся Сторон в момент вступления в
силу настоящего Соглашения или которые были сданы в эксплуатацию в
течение двух месяцев после этого вступления в силу, имеют право
производить в течение трех лет, начиная с даты этого вступления в
силу, международные перевозки опасных грузов, даже если их
конструкция и оборудование не полностью удовлетворяют требованиям,
предусмотренным в приложении B для данной перевозки. Однако этот
срок может быть сокращен путем включения в приложение В особых
положений. 3. Договаривающиеся Стороны сохраняют за собой право
уславливаться путем заключения особых двусторонних или
многосторонних соглашений о том, что некоторые опасные грузы,
всякая международная перевозка которых запрещается настоящим
Соглашением, могут при известных условиях допускаться к
международной перевозке через их территорию или что опасные грузы,
международная перевозка которых допускается настоящим Соглашением
лишь на определенных условиях, могут быть предметом международной
перевозки через их территорию соблюдением требований, менее
строгих, чем те, которые предписаны в приложениях к настоящему
Соглашению. Предусматриваемые в настоящем пункте особые
двусторонние или многосторонние соглашения доводятся до сведения
Генерального секретаря Организации Объединенных Наций, который
сообщает о них Договаривающимся Сторонам, не подписавшим
вышеупомянутых соглашений.
Статья 5
Перевозки, в отношении которых применяется настоящее
Соглашение, продолжают быть предметом внутригосударственных или
международных предписаний, касающихся дорожного движения,
международных дорожных перевозок или международной торговли
вообще.
Статья 6
1. Страны, состоящие членами Европейской экономической
комиссии, и страны, участвующие в работе Комиссии с правом
совещательного голоса согласно пункту 8 Положения о круге ведения
этой Комиссии, могут стать Договаривающимися Сторонами настоящего
Соглашения: a) путем его подписания, b) путем его ратификации после подписания с оговоркой о
ратификации, и c) путем присоединения к нему. 2. Страны, могущие участвовать в некоторых работах
Европейской экономической комиссии в порядке применения пункта 11
Положений о круге ведения этой Комиссии, могут стать
Договаривающимися Сторонами настоящего Соглашения путем
присоединения к нему после его вступления в силу. 3. Соглашение открыто для подписания до 15 декабря 1957 года.
После этой даты оно будет открыто для присоединения. 4. Ратификация или присоединение производится путем сдачи на
хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций
соответствующего акта.
Статья 7
1. Настоящее Соглашение вступает в силу по истечении одного
месяца с того дня, когда число указанных в пункте 1 статьи 6
стран, подписавших его без оговорки о ратификации или сдавших на
хранение акты о ратификации или присоединении, достигнет пяти.
Однако правила приложений будут применяться лишь по истечении
шести месяцев после вступления в силу самого Соглашения. 2. В каждой стране, которая ратифицирует настоящее Соглашение
или присоединится к нему после того, как пять упомянутых в пункте
статьи 6 стран подпишут его без оговорки о ратификации или сдадут
на хранение акт о ратификации или присоединении, настоящее
Соглашение вступает в силу по истечении одного месяца со дня сдачи
на хранение акта о ратификации или присоединении указанной страны,
а правила приложений к Соглашению будут применяться в этой стране
либо в тот же день, если они вступили в силу в этот момент, либо,
в противном случае, в день, когда они должны применяться согласно
приложениям пункта 1 настоящей статьи.
Статья 8
1. Каждая Договаривающаяся Сторона может денонсировать
настоящее Соглашение путем нотификации, направленной Генеральному
секретарю Организации Объединенных Наций. 2. Денонсация вступает в силу по истечении двенадцати месяцев
с даты получения Генеральным секретарем касающейся ее нотификации.
Статья 9
1. Настоящее Соглашение теряет силу, если после вступления
его в силу число Договаривающихся Сторон составит менее пяти в
течение последовательных двенадцати месяцев. 2. В случае заключения всемирного соглашения,
регламентирующего дорожную перевозку опасных грузов, всякое
положение настоящего Соглашения, противоречащее какому-либо
положению всемирного соглашения автоматически лишается силы в
сношениях между участвующими в настоящем Соглашении Сторонами,
ставшими Договаривающимися Сторонами всемирного соглашения, считая
со дня вступления последнего в силу, и заменяется ipso facto
соответствующим положением всемирного соглашения.
Статья 10
1. Каждая страна может при подписании настоящего Соглашения
без оговорки о ратификации или при сдаче на хранение своего акта о
ратификации или присоединении, или же в любой последующий момент
заявить путем нотификации, направленной Генеральному секретарю
Организации Объединенных Наций, что настоящее Соглашение будет
применяться ко всем или к некоторым территориям, за внешние
сношения которых она является ответственной. Соглашение и
приложения к нему применяются к указанным в нотификации территории
или территориям по истечении одного месяца со дня получения этой
нотификации Генеральным секретарем. 2. Каждая страна, сделавшая, согласно пункту 1 настоящей
статьи, заявление о распространении действия настоящего Соглашения
на территорию, за внешние сношения которой она является
ответственной, может, согласно статье 8, денонсировать Соглашение,
поскольку это касается указанной территории.
Статья 11
1. Всякий спор между двумя или несколькими Договаривающимися
Сторонами относительно толкования или применения настоящего
Соглашения должен по возможности разрешаться путем переговоров
между Сторонами, между которыми возник спор. 2. Всякий спор, который не будет разрешен путем переговоров,
должен быть передан на арбитраж - по заявлению одной из спорящих
Договаривающихся Сторон - и передается поэтому одному или
нескольким третейским судьям, избранным по общему согласию
спорящих Сторон. Если в течение трех месяцев со дня заявления об
арбитраже спорящие Стороны не придут к соглашению относительно
избрания третейского судьи или третейских судей, любая из этих
Сторон может обратиться к Генеральному секретарю Организации
Объединенных Наций с просьбой назначить единого третейского судью,
которому спор передается на разрешение. 3. Решение третейского судьи или третейских судей,
назначенных согласно пункту 2 настоящей статьи, имеет обязательную
силу для спорящих Сторон.
Статья 12
1. Каждая Договаривающаяся Сторона может при подписании или
ратификации настоящего Соглашения или присоединении к нему
заявить, что она не считает себя связанной статьей 11. Другие
Договаривающиеся Стороны не будут связаны статьей 11 по отношению
к любой Договаривающейся Стороне, сделавшей подобную оговорку. 2. Каждая Договаривающаяся Сторона, сделавшая оговорку в
соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, может в любой момент
снять ее путем нотификации, направленной Генеральному секретарю
Организации Объединенных Наций.
Статья 13
1. По истечении трех лет со дня вступления в силу настоящего
Соглашения любая Договаривающаяся Сторона может путем нотификации,
направленной Генеральному секретарю Организации Объединенных
Наций, просить о созыве конференции для пересмотра текста
Соглашения. Генеральный секретарь извещает об этой просьбе все
Договаривающиеся Стороны и созывает конференцию для пересмотра
Соглашения, если по истечении четырех месяцев со дня отправки им
указанного извещения по крайней мере одна четверть
Договаривающихся Сторон уведомят о том, что они согласны с этой
просьбой. 2. Если в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи
созывается конференция, Генеральный секретарь уведомляет об этом
все Договаривающиеся Стороны и обращается к ним с просьбой
представить в трехмесячный срок предложения, которые они желают
внести на рассмотрение конференции. Генеральный секретарь сообщает
всем Договаривающимся Сторонам предварительную повестку дня
конференции, а также текст этих предложений по крайней мере за три
месяца до даты открытия конференции. 3. На конференцию, созываемую в соответствии с настоящей
статьей, Генеральный секретарь приглашает все страны, указанные в
пункте 1 статьи 6, а также страны, ставшие Договаривающимися
Сторонами в соответствии с пунктом 2 статьи 6.
Статья 14
1. Независимо от предусмотренной в статье 13 процедуры
пересмотра, любая Договаривающаяся Сторона может предложить одну
или несколько поправок в приложении к настоящему Соглашению. С
этой целью она препровождает текст поправок Генеральному секретарю
Организации Объединенных Наций. Для того чтобы обеспечить
соответствие между этими приложениями и другими международными
соглашениями, касающимися перевозки опасных грузов, Генеральный
секретарь может также вносить предложения об изменениях приложений
к настоящему Соглашению. 2. Генеральный секретарь сообщает всем Договаривающимся
Сторонам и доводит до сведения других стран, указанных в пункте 1
статьи 6, все предложения, внесенные в соответствии с пунктом 1
настоящей статьи. 3. Всякий проект внесения поправок в приложении будет
считаться принятым, если по истечении трех месяцев со дня его
отправки Генеральным секретарем, по крайней мере одна треть
Договаривающихся Сторон или пять из них, если одна треть превышает
это число, не уведомят в письменной форме Генерального секретаря о
своем возражении против предлагаемой поправки. Если поправка
считается принятой, она вступает в силу для всех Договаривающихся
Сторон либо по истечении нового трехмесячного срока, либо - если
аналогичные поправки были внесены или, по всей вероятности, будут
внесены в другие международные соглашения, предусмотренные в
пункте 1 настоящей статьи - по истечении срока, устанавливаемого
Генеральным секретарем, с тем чтобы по мере возможности позволить
одновременное вступление в силу данной поправки и поправок,
которые были внесены или, по всей вероятности, будут внесены в
другие вышеупомянутые соглашения; однако этот срок не может быть
меньше одного месяца. 4. Генеральный секретарь сообщает по возможности без
промедления всем Договаривающимся Сторонам и всем указанным в
пункте 1 статьи 6 странам о всяких возражениях Договаривающихся
Сторон против предложенной поправки. 5. Если проект о внесении поправок в приложения не считается
принятым, но если по крайней мере одна Договаривающаяся Сторона,
иная чем представившая проект, уведомит в письменной форме
Генерального секретаря о своем согласии с проектом, Генеральный
секретарь созывает в трехмесячный срок, начинающийся по истечении
трехмесячного срока, предусмотренного в пункте 3 настоящей статьи
для возражения против поправки, совещание всех Договаривающихся
Сторон и всех стран, указанных в пункте 1 статьи 6. Генеральный
секретарь может также пригласить на это совещание представителей: а) международных правительственных организаций, компетентных
в области транспорта; б) международных неправительственных организаций,
деятельность которых имеет непосредственное отношение к перевозке
опасных грузов на территории Договаривающихся Сторон. 6. Всякая поправка, принятая более, чем половиной всех
Договаривающихся Сторон на совещании, созванном в соответствии с
пунктом 5 настоящей статьи, вступает в силу для всех
Договаривающихся Сторон в порядке, установленном на вышеупомянутом
совещании большинством участвующих в нем Договаривающихся Сторон.
Статья 15
Помимо предусмотренных в статьях 13 и 14 нотификаций,
Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций сообщает
упомянутым в пункте 1 статьи 6 странам, а также странам, ставшим
Договаривающимися Сторонами согласно пункту 2 статьи 6: а) о подписании и ратификации Соглашения и присоединениях к
нему в соответствии со статьей 6; б) о датах вступления в силу настоящего Соглашения и
приложений к нему в соответствии со статьей 7; с) о денонсациях в соответствии со статьей 8; д) об утрате настоящим Соглашением силы в соответствии со
статьей 9; е) о нотификациях и денонсациях, полученных в соответствии со
статьей 10; ж) о заявлениях и нотификациях, полученных в соответствии с
пунктами 1 и 2 статьи 12; з) о принятии и сроке вступления в силу поправок в
соответствии с пунктами 3 и 6 статьи 14.
Статья 16
1. Протокол о подписании настоящего Соглашения имеет ту же
силу, значение и срок действия, что и само Соглашение,
неотъемлемой частью которого он является. 2. Помимо оговорок, внесенных в Протокол о подписании, и тех,
которые были сделаны в соответствии со статьей 12, никаких других
оговорок к настоящему Соглашению не допускается.
Статья 17
После 15 декабря 1957 года подлинник настоящего Соглашения
будет сдан на хранение Генеральному секретарю Организации
Объединенных Наций, который препроводит заверенные копии каждой из
стран, указанных в пункте 1 статьи 6. В удостоверение чего нижеподписавшиеся, надлежащим образом на
то уполномоченные, подписали настоящее Соглашение. Составлено в г. Женеве 30 сентября тысяча девятьсот пятьдесят
седьмого года в одном экземпляре; текст самого Соглашения - на
английском и французском языках и приложений - на французском
языке, причем оба текста самого Соглашения являются равно
аутентичными. Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций
предлагается обеспечить официальный перевод приложений на
английский язык и приложить этот перевод к предусмотренным в
статье 17 настоящего Соглашения заверенным копиям.
(Подписи)

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...