Документ 994_173, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 20.09.2006, підстава 167-16

                            Протокол, 
що вносить зміни до Європейської конвенції
про боротьбу з тероризмом
(ETS N 190)
(укр/рос)
Статус Протоколу див.( 994_787 )
{ Протокол ратифіковано з заявою Законом
N 167-V ( 167-16 ) від 20.09.2006 }

Офіційний переклад
Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,
беручи до уваги Декларацію Комітету Міністрів Ради Європи від
12 вересня 2001 року та його Рішення від 21 вересня 2001 року про
боротьбу з міжнародним тероризмом, а також Вільнюську декларацію
про регіональне співробітництво та зміцнення демократичної
стабільності в Більшій Європі, прийняту Комітетом Міністрів на
його 110-й сесії у Вільнюсі 3 травня 2002 року;
беручи до уваги Рекомендацію Парламентської Асамблеї Ради
Європи 1550 (2002) стосовно боротьби з тероризмом та поваги до
прав людини;
беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації
Об'єднаних Націй A/RES/51/210 про заходи стосовно ліквідації
міжнародного тероризму та додану Декларацію, що доповнює
Декларацію про заходи стосовно ліквідації міжнародного тероризму,
прийняту 1994 року ( 995_370 ), її Резолюцію A/RES/49/60 про
заходи стосовно ліквідації міжнародного тероризму та додану до неї
Декларацію про заходи стосовно ліквідації міжнародного тероризму
( 995_502 );
бажаючи посилити боротьбу з міжнародним тероризмом і водночас
поважати права людини, а також беручи до уваги Посібник з прав
людини та боротьби з тероризмом, прийнятий Комітетом Міністрів
Ради Європи 11 липня 2002 року ( 994_533 );
уважаючи із цією метою, що було б доцільно внести зміни до
Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом ( 994_331 ) (ETS
N 90), відкритої для підписання в Страсбурзі 27 січня 1977 року
(далі - Конвенція);
уважаючи, що було б доцільно оновити перелік міжнародних
конвенцій у статті 1 Конвенції ( 994_331 ) та передбачити спрощену
процедуру його подальшого оновлення в разі потреби;
уважаючи, що було б доцільно посилити подальші заходи з
реалізації Конвенції ( 994_331 );
уважаючи, що було б доцільно переглянути режим застереження;
уважаючи, що було б доцільно відкрити Конвенцію ( 994_331 )
для підписання всіма заінтересованими державами;
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Вступний пункт до статті 1 Конвенції ( 994_331 ) стає
пунктом 1 цієї статті. У підпункті "b" цього пункту слово
"підписаній" замінюється словом "укладеній", а підпункти "c", "d",
"e" та "f" цього пункту замінюються такими підпунктами:
"c) злочин, що підпадає під дію Конвенції про запобігання та
покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним
захистом, у тому числі дипломатичних агентів, прийнятої в
Нью-Йорку 14 грудня 1973 року ( 995_389 );
d) злочин, що підпадає під дію Міжнародної конвенції про
боротьбу із захопленням заручників, прийнятої в Нью-Йорку 17
грудня 1979 року ( 995_087 );
e) злочин, що підпадає під дію Конвенції про фізичний захист
ядерного матеріалу, прийнятої у Відні 3 березня 1980 року
( 995_024 );
f) злочин, що підпадає під дію Протоколу про боротьбу з
незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують
міжнародну цивільну авіацію, учиненого в Монреалі 24 лютого 1988
року ( 995_269 );".
2. До пункту 1 статті 1 Конвенції ( 994_331 ) додаються такі
чотири підпункти:
"g) злочин, що підпадає під дію Конвенції про боротьбу з
незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського
судноплавства, учиненої в Римі 10 березня 1988 року ( 995_220 );
h) злочин, що підпадає під дію Протоколу про боротьбу з
незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних
платформ, розташованих на континентальному шельфі, учиненого в
Римі 10 березня 1988 року ( 995_093 );
i) злочин, що підпадає під дію Міжнародної конвенції про
боротьбу з бомбовим тероризмом, прийнятої в Нью-Йорку 15 грудня
1997 року ( 995_374 );
j) злочин, що підпадає під дію Міжнародної конвенції про
боротьбу з фінансуванням тероризму, прийнятої в Нью-Йорку 9 грудня
1999 року ( 995_518 ).".
3. До тексту статті 1 Конвенції ( 994_331 ) додається такий
пункт:
"2. В тій мірі, в якій зазначені злочини не підпадають під
дію конвенцій, перелічених у пункті 1, те саме застосовується для
цілей видачі правопорушників між Договірними Державами не лише до
вчинення виконавцем таких злочинів, а й також до:
a) замаху на вчинення будь-якого із цих злочинів;
b) участі як спільника у вчиненні будь-якого із цих злочинів
або в замаху на вчинення будь-якого з них;
c) організації вчинення або підбурювання інших до вчинення чи
замаху на вчинення будь-якого із цих злочинів.".
Стаття 2
До пункту 3 статті 2 Конвенції ( 994_331 ) вносяться зміни, у
результаті чого він має таку редакцію:
"3. Те саме застосовується до:
a) замаху на вчинення будь-якого із зазначених вище злочинів;
b) участі як спільника в будь-якому із зазначених вище
злочинів або замаху на вчинення будь-якого такого злочину;
c) організації вчинення або підбурювання інших до вчинення чи
замаху на вчинення будь-якого із зазначених вище злочинів.".
Стаття 3
1. Текст статті 4 Конвенції ( 994_331 ) стає пунктом 1 цієї
статті, а в кінці цього пункту додається нове речення в такій
редакції: "Договірні Держави зобов'язуються вважати такі злочини
злочинами, що слугують підставою для видачі правопорушників, у
кожному договорі про видачу правопорушників, укладеному між ними в
подальшому.".
2. До тексту статті 4 Конвенції ( 994_331 ) додається такий
пункт:
"2. У випадках, коли Договірна Держава, яка обумовлює видачу
правопорушників існуванням договору, отримує прохання про видачу
правопорушника від іншої Договірної Держави, з якою вона не має
договору про видачу правопорушників, запитувана Договірна Держава
може на власний розсуд уважати цю Конвенцію правовою підставою для
видачі правопорушників стосовно будь-якого зі злочинів, зазначених
у статтях 1 або 2".
Стаття 4
1. Текст статті 5 Конвенції ( 994_331 ) стає пунктом 1 цієї
статті.
2. До тексту статті 5 Конвенції ( 994_331 ) додаються такі
пункти:
"2. Ніщо в цій Конвенції не тлумачиться як таке, що
зобов'язує запитувану державу видати правопорушника, якщо існує
ризик, що особу, якої стосується прохання про видачу, може бути
піддано катуванню.
3. Ніщо в цій Конвенції не тлумачиться як таке, що зобов'язує
запитувану державу видати правопорушника, якщо існує ризик, що до
особи, якої стосується прохання про видачу, буде застосовано
покарання у вигляді смертної кари або у випадках, коли
законодавство запитуваної держави не передбачає довічного
ув'язнення, - засудження до довічного ув'язнення без можливості
дострокового звільнення, за винятком випадків, коли згідно із
застосовуваними договорами про видачу правопорушників запитувана
держава зобов'язана видати правопорушника, якщо запитуюча держава
надасть гарантію, яку запитувана держава вважатиме достатньою, що
смертну кару не буде призначено, або, у разі її призначення, її не
буде виконано, або що відповідній особі не буде призначено
довічного ув'язнення без можливості дострокового звільнення.".
Стаття 5
Після статті 8 Конвенції ( 994_331 ) вводиться нова стаття в
такій редакції:
"Стаття 9
Договірні Держави можуть укладати між собою двосторонні чи
багатосторонні угоди з метою доповнення положень цієї Конвенції
або сприяння застосуванню принципів, які вона містить.".
Стаття 6
1. Стаття 9 Конвенції ( 994_331 ) стає статтею 10.
2. До пункту 1 нової статті 10 вносяться зміни, у результаті
чого він має таку редакцію:
"Європейський комітет з проблем злочинності (CDPC) відповідає
за нагляд за застосуванням цієї Конвенції. Європейський комітет з
проблем злочинності:
a) повинен бути поінформований про застосування Конвенції;
b) уносить пропозиції з метою сприяння застосуванню Конвенції
або вдосконалення її застосування;
c) надає рекомендації Комітетові Міністрів стосовно
пропозицій про внесення змін до Конвенції, а також висловлює свою
думку стосовно будь-яких пропозицій про внесення змін до
Конвенції, поданих на розгляд Договірною Державою згідно зі
статтями 12 і 13;
d) на прохання Договірної Держави висловлює свою думку з
будь-якого питання, що стосується застосування Конвенції;
e) уживає всіх необхідних заходів для сприяння дружньому
врегулюванню будь-яких труднощів, які можуть виникнути у зв'язку з
виконанням Конвенції;
f) надає рекомендації Комітетові Міністрів стосовно держав,
які не є членами Ради Європи і яким слід запропонувати приєднатися
до Конвенції згідно з пунктом 3 статті 14;
g) щороку подає до Комітету Міністрів Ради Європи звіт про
заходи, ужиті на виконання цієї статті в ході застосування
Конвенції.".
3. Пункт 2 нової статті 10 вилучається.
Стаття 7
1. Стаття 10 Конвенції ( 994_331 ) стає статтею 11.
2. У першому реченні пункту 1 нової статті 11 вислів "пункту
2 статті 9" замінюється висловом "підпункту "e" статті 10 або
шляхом переговорів". У другому реченні цього пункту слово "два" вилучається. Решта
речень цього пункту вилучаються.
3. Пункт 2 нової статті 11 стає пунктом 6 цієї статті. Після
другого речення додається речення "Якщо неможливо досягти
більшості, то головуючий має вирішальний голос", а в останньому
реченні вислів "Його рішення" замінюється висловом "Рішення
арбітражу".
4. Текст нової статті 11 доповнюється такими пунктами:
"2. У випадку спорів, що стосуються сторін, які є державами -
членами Ради Європи, якщо сторона не призначила свого арбітра на
виконання пункту 1 цієї статті впродовж трьох місяців після
подання прохання про арбітраж, арбітра призначає Голова
Європейського суду з прав людини на прохання іншої сторони.
3. У випадку спорів, що стосуються будь-якої сторони, яка не
є членом Ради Європи, якщо сторона не призначила свого арбітра на
виконання пункту 1 цієї статті впродовж трьох місяців після
подання прохання про арбітраж, арбітра призначає Голова
Міжнародного суду на прохання іншої сторони.
4. У випадках, охоплених пунктами 2 і 3 цієї статті, якщо
голова відповідного суду є громадянином однієї зі сторін у спорі,
цей обов'язок виконує заступник голови суду або, якщо заступник
голови є громадянином однієї зі сторін у спорі, найстарший суддя
суду, який не є громадянином однієї зі сторін у спорі.
5. Процедури, зазначені у викладених вище пунктах 2 або 3 та
4, застосовуються, mutatis mutandis, якщо арбітри не дійшли згоди
стосовно призначення головуючого згідно з пунктом 1 цієї статті.".
Стаття 8
Після нової статті 11 вводиться нова стаття в такій редакції:
"Стаття 12
1. Зміни до цієї Конвенції можуть бути запропоновані
будь-якою Договірною Державою або Комітетом Міністрів. Пропозиції
про внесення змін Генеральний секретар Ради Європи повідомляє
Договірним Державам.
2. Після проведення консультацій з Договірними Державами, які
не є членами Ради Європи, та, якщо необхідно, з Європейським
комітетом з проблем злочинності, Комітет Міністрів може прийняти
зміну згідно з більшістю, передбаченою в пункті "d" статті 20
Статуту Ради Європи ( 994_001 ). Генеральний секретар Ради Європи
подає Договірним Державам для прийняття будь-які схвалені зміни.
3. Будь-яка зміна, прийнята згідно з викладеним вище пунктом,
набирає чинності тридцятого дня після повідомлення всіма Сторонами
Генеральному секретарю про її прийняття.".
Стаття 9
Після нової статті 12 вводиться нова стаття в такій редакції:
"Стаття 13
1. З метою оновлення переліку договорів у пункті 1 статті 1
зміни можуть пропонуватися будь-якою Договірною Державою або
Комітетом Міністрів. Ці пропозиції про внесення змін стосуються
лише договорів, укладених у рамках Організації Об'єднаних Націй,
які безпосередньо стосуються міжнародного тероризму та набрали
чинності. Генеральний секретар Ради Європи передає їх Договірним
Державам.
2. Після проведення консультацій з Договірними Державами, які
не є членами Ради Європи, та, якщо необхідно, з Європейським
комітетом з проблем злочинності, Комітет Міністрів може прийняти
запропоновану зміну більшістю, передбаченою в пункті "d" статті 20
Статуту Ради Європи ( 994_001 ). Зміна набирає чинності через один
рік з дати її передачі Договірним Державам. Протягом цього строку
будь-яка Договірна Держава може повідомити Генеральному секретарю
про будь-яке заперечення проти набрання чинності зміною стосовно
неї цієї Договірної Держави.
3. Якщо про заперечення проти набрання чинності зміною
Генеральному секретарю повідомляє одна третина Договірних Держав,
то зміна чинності не набирає.
4. Якщо про заперечення повідомляє менше однієї третини
Договірних Держав, то зміна набирає чинності стосовно тих
Договірних Держав, які не повідомили про заперечення.
5. Після того як зміна набрала чинності згідно з пунктом 2
цієї статті й Договірна Держава повідомила про заперечення проти
неї, ця зміна набирає чинності стосовно відповідної Договірної
Держави з першого дня місяця, що настає після дати повідомлення
Генеральному секретарю Ради Європи про її прийняття.".
Стаття 10
1. Стаття 11 Конвенції ( 994_331 ) стає статтею 14.
2. У першому реченні пункту 1 нової статті 14 вислів
"державами - членами Ради Європи" замінюється висловом "державами
- членами Ради Європи та державами - спостерігачами при Раді
Європи", а в другому й третьому реченнях відповідні вислови "або
затвердженню" та "чи затвердження" замінюються відповідно
висловами ", затвердженню або приєднанню" та ", затвердження або
приєднання".
3. Текст нової статті 14 доповнюється таким пунктом:
"3. Комітет Міністрів Ради Європи після проведення
консультацій з Європейським комітетом з проблем злочинності може
запросити будь-яку державу, яка не є членом Ради Європи, крім тих,
що згадуються в пункті 1 цієї статті, приєднатися до Конвенції.
Рішення приймається більшістю, передбаченою в пункті "d" статті 20
Статуту Ради Європи ( 994_001 ), та одностайним голосуванням
представників Договірних Держав, уповноважених брати участь у
роботі Комітету Міністрів.".
4. Пункт 3 нової статті 14 стає пунктом 4 цієї статті, а
вислови "або затвердить її" та "чи затвердження" замінюються
відповідно висловами ", затвердить її або приєднається до неї" та
", затвердження або приєднання".
Стаття 11
1. Стаття 12 Конвенції ( 994_331 ) стає статтею 15.
2. У першому реченні пункту 1 нової статті 15 вислів "чи
затвердження" замінюється висловом ", затвердження або
приєднання".
3. У першому реченні пункту 2 нової статті 15 вислів "чи
затвердження" замінюється висловом ", затвердження або
приєднання".
Стаття 12
1. Застереження стосовно Конвенції ( 994_331 ), зроблені до
відкриття цього Протоколу для підписання, не застосовуються до
Конвенції зі змінами, унесеними цим Протоколом.
2. Стаття 13 Конвенції ( 994_331 ) стає статтею 16.
3. У першому реченні пункту 1 нової статті 16 після слова
"держава" вставляється вислів ", яка є стороною Конвенції станом
на 15 травня 2003 року,"(1), а після слова "затвердження"
вставляється вислів "Протоколу, що доповнює Конвенцію". Після слів
"політичних мотивів" вставляється друге речення в такій редакції:
"Договірна Держава зобов'язується застосовувати це застереження
залежно від конкретного випадку шляхом прийняття належно
обґрунтованого рішення та належним чином ураховуючи під час
визначення характеру злочину будь-які особливо серйозні ознаки
злочину, у тому числі:". Решта першого речення вилучається, крім
підпунктів "a", "b" та "c". _______________
(1) В англійському тексті сказано, що вислів ", яка є
стороною Конвенції станом на 15 травня 2003 року," вставляється
після слова "може". Якщо в українському тексті цей вислів вставити
саме після слова "може", то через невідповідність синтаксичних
структур англійського й українського речень зміст українського
речення буде спотворений. Саме із цієї причини в українському
перекладі сказано, що відповідний вислів вставляється перед словом
"держава". - Прим. пер.
4. Текст нової статті 16 доповнюється таким пунктом:
"2. Під час застосування пункту 1 цієї статті Договірна
Держава вказує злочини, до яких застосовується її застереження.".
5. Пункт 2 нової статті 16 стає пунктом 3 цієї статті. У
першому реченні цього пункту перед словом "Держава" вставляється
слово "Договірна", а вислів "попереднього пункту" замінюється
висловом "пункту 1".
6. Пункт 3 нової статті 16 стає пунктом 4 цієї статті. У
першому реченні цього пункту перед словом "Держава" вставляється
слово "Договірна".
7. Текст нової статті 16 доповнюється такими пунктами:
"5. Застереження, зазначені в пункті 1 цієї статті, є чинними
впродовж трьох років з дати набрання чинності цією Конвенцією
стосовно відповідної держави. Однак, такі застереження можуть бути
поновлені на такий самий строк.
6. За дванадцять місяців до дати закінчення строку дії
застереження Генеральний секретаріат Ради Європи повідомляє про
таке закінчення строку відповідній Договірній Державі. Не пізніше,
ніж за три місяці до закінчення строку дії, Договірна Держава
повідомляє Генеральному секретарю Ради Європи про збереження в
силі, унесення змін чи зняття свого застереження. Якщо Договірна
Держава повідомляє Генеральному секретарю Ради Європи про
збереження в силі свого застереження, вона надає пояснення, що
обґрунтовують продовження строку дії застереження. Якщо відповідна
Договірна Держава не надіслала повідомлення, то Генеральний
секретар Ради Європи повідомляє цій Договірній Державі, що строк
дії її застереження вважається автоматично продовженим на шість
місяців. Якщо відповідна Договірна Держава не надіслала
повідомлення про свій намір зберегти в силі або внести зміни до
свого застереження до закінчення цього строку, то застереження
втрачає чинність.
7. У випадках, коли Договірна Держава, після отримання запиту
про видачу правопорушника від іншої Договірної Держави, не видає
особи, застосовуючи застереження, зроблене відповідно до пункту 1
цієї статті, вона передає справу, без будь-яких винятків та
необґрунтованої затримки, до своїх компетентних органів з метою
здійснення переслідування в судовому порядку, якщо запитуюча та
запитувана держави не домовилися про інше. Компетентні органи, з
метою здійснення кримінального переслідування в запитуваній
Державі, приймають рішення так само, як й у випадку будь-якого
серйозного злочину відповідно до законодавства цієї Держави.
Запитувана держава передає без необґрунтованої затримки остаточні
результати судового розгляду запитуючій Державі та Генеральному
секретарю Ради Європи, який пересилає їх Конференції, передбаченій
у статті 17.
8. Рішення про відмову в задоволенні запиту про видачу
правопорушника, прийняте на підставі застереження, зробленого
відповідно до пункту 1 цієї статті, відразу передається запитуючій
Державі. Якщо протягом обґрунтованого строку не було прийнято
судового рішення по суті справи в запитуваній Державі відповідно
до пункту 7, запитуюча Держава може повідомити про цей факт
Генеральному секретарю Ради Європи, який передає це питання
Конференції, передбаченій у статті 17. Ця Конференція розглядає
вказане питання й надає висновок про відповідність відмови
положенням Конвенції та передає його Комітетові Міністрів для
видання заяви з цього питання. Під час здійснення своїх функцій
відповідно до цього пункту Комітет Міністрів збирається у своєму
складі, що обмежується Договірними Державами.".
Стаття 13
Після нової статті 16 Конвенції ( 994_331 ) вводиться нова
стаття в такій редакції:
"Стаття 17
1. Без шкоди застосуванню статті 10, утворюється Конференція
держав - учасниць проти тероризму (COSTER), яка відповідає за
забезпечення:
a) ефективного використання та функціонування цієї Конвенції,
у тому числі визначення будь-яких проблем стосовно цього питання,
у тісному контакті з Європейським комітетом з проблем злочинності;
b) вивчення застережень, зроблених відповідно до статті 16 і,
зокрема, процедури, передбаченої в пункті 8 статті 16;
c) обміну інформацією про значні правові та стратегічні
досягнення, які стосуються боротьби з тероризмом;
d) вивчення на вимогу Комітету Міністрів заходів, прийнятих у
рамках Ради Європи у сфері боротьби з тероризмом, і, у відповідних
випадках, розробки пропозицій стосовно додаткових заходів,
необхідних для поліпшення міжнародного співробітництва у сфері
боротьби з тероризмом і, якщо це стосується співробітництва в
кримінальних справах, після консультації з Європейським комітетом
з проблем злочинності;
e) підготовки висновків у сфері боротьби з тероризмом та
виконання повноважень, наданих Комітетом Міністрів.
2. До складу Конференції держав - учасниць боротьби з
тероризмом входять по одному експерту, призначеному кожною
Договірною Державою. Вона збирається раз на рік на постійній
основі, та у виключних випадках - на прохання Генерального
секретаря Ради Європи або принаймні одної третини Договірних
Держав.
3. Конференція держав - учасниць боротьби з тероризмом
приймає свій Регламент. Витрати на участь Договірних Держав, які є
державами - членами Ради Європи, покриваються Радою Європи.
Секретаріат Ради Європи надаватиме допомогу Конференції держав -
учасниць боротьби з тероризмом у виконанні її функцій відповідно
до положень цієї статті.
4. Європейський комітет з проблем злочинності повинен бути
періодично поінформований про роботу Конференції держав - учасниць
боротьби з тероризмом.".
Стаття 14
Стаття 14 Конвенції ( 994_331 ) стає статтею 18.
Стаття 15
Стаття 15 Конвенції ( 994_331 ) вилучається.
Стаття 16
1. Стаття 16 Конвенції ( 994_331 ) стає статтею 19.
2. У вступному реченні нової статті 19 слова "Держави - члени
Ради" замінюються словами "Договірні Держави".
3. У пункті "b" нової статті 19 слова "чи затвердження"
замінюються словами ", затвердження або приєднання".
4. У пункті "c" нової статті 19 число "11" стає числом "14".
5. У пункті "d" нової статті 19 число "12" стає числом "15".
6. Пункти "e" та "f" нової статті 19 вилучаються.
7. Пункт "g" нової статті 19 стає пунктом "e" цієї статті, а
число "14" стає числом "18".
8. Пункт "h" нової статті 19 вилучається.
Стаття 17
1. Цей Протокол відкритий для підписання державами - членами
Ради Європи, що підписали Конвенцію ( 994_331 ), які можуть
висловити свою згоду на його обов'язковість для них шляхом:
a) підписання без застереження стосовно ратифікації,
прийняття чи затвердження; або
b) підписання, що підлягає ратифікації, прийняттю чи
затвердженню, з подальшою ратифікацією, прийняттям чи
затвердженням.
2. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття чи
затвердження передаються на зберігання Генеральному секретарю Ради
Європи.
Стаття 18
Цей Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає
після закінчення тримісячного періоду з дати, на яку всі держави -
сторони Конвенції ( 994_331 ) висловили свою згоду на
обов'язковість для них цього Протоколу відповідно до положень
статті 17.
Стаття 19
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє державам - членам
Ради Європи про:
a) будь-яке підписання;
b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти чи
будь-якого документа про прийняття або затвердження;
c) дату набрання чинності цим Протоколом відповідно до статті
18;
d) будь-яку іншу дію, повідомлення чи сповіщення, які
стосуються цього Протоколу.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином
на те вповноважені, підписали цей Протокол.
Учинено в Страсбурзі 15 травня 2003 року англійською та
французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними,
в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи.
Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії кожній
державі, яка підписала цей Протокол.
Протокол,
вносящий изменения в Европейскую конвенцию
о пресечении терроризма
(ETS N 190)
Страсбург, 15 мая 2003 года

неофициальный перевод
Государства-члены Совета Европы, подписавшие настоящий
Протокол,
имея в виду Декларацию Комитета министров Совета Европы от 12
сентября 2001 года и его Решение от 21 сентября 2001 года о борьбе
с международным терроризмом, и Вильнюсскую декларацию о
региональном сотрудничестве и консолидации демократической
стабильности великой Европы, принятую Комитетом министров на 10
Сессии в Вильнюсе 3 мая 2002 года;
имея в виду Рекомендации Парламентской ассамблеи Совета
Европы 1550 (2002) о борьбе с терроризмом и о правах человека;
имея в виду Резолюцию Генеральной Ассамблеи Объединенных
Наций A/RES/51/210 о мерах по ликвидации международного терроризма
и прилагаемую Декларацию об изменении Декларации о мерах по
ликвидации международного терроризма ( 995_370 ), и ее Резолюцию
A/RES/49/60 о мерах по ликвидации международного терроризма и
прилагаемую к ней Декларацию о мерах по ликвидации международного
терроризма ( 995_502 );
желая усилить борьбу с терроризмом в защиту прав человека, и
помня Директиву о правах человека и борьбе с терроризмом, принятую
Комитетом министров Совета Европы 11 июля 2002 года ( 994_533 );
принимая во внимание, что для этих целей необходимо внести
поправки в Европейскую конвенцию о пресечении терроризма
( 994_331 ) (ETS N 90), открытую для подписания в Страсбурге 27
января 1977 года, далее именуемую "Конвенция";
принимая во внимание, что необходимо обновить перечень
международных конвенций в статье 1 Конвенции ( 994_331 ) и
предусмотреть упрощенную процедуру для его последующего
обновления, если такое потребуется;
принимая во внимание необходимость усилить меры по выполнению
Конвенции ( 994_331 );
принимая во внимание необходимость пересмотреть процедуру
оговорок;
принимая во внимание необходимость открыть Конвенцию
( 994_331 ) для подписания всеми заинтересованными государствами,
согласились о нижеследующем:
Статья 1
1. Вводный параграф статьи 1 Конвенции ( 994_331 ) становится
параграфом 1 данной статьи. В подпараграфе "b" данного параграфа,
слово "подписанной" заменить словом "заключенной", подпараграфы
"c", "d", "e" данного параграфа заменить следующими
подпараграфами:
"с) преступление в рамках Конвенции о предотвращении и
наказании преступлений против лиц, пользующихся международной
защитой, в том числе дипломатических агентов, принятой в Нью-Йорке
14 декабря 1973 года ( 995_389 );
d) преступление в рамках Международной конвенции о борьбе с
захватом заложников, принятой в Нью-Йорке 17 декабря 1979 года
( 995_087 );
e) преступление в рамках Конвенции о физической защите
ядерного материала, принятой в Вене 3 марта 1980 года ( 995_024 );
f) преступление в рамках Протокола о борьбе с незаконными
актами насилия в аэропортах, обслуживающих международную
гражданскую авиацию, дополняющего Конвенцию о борьбе с незаконными
актами, направленными против безопасности гражданской авиации,
совершенного в Монреале 24 февраля 1988 года ( 995_269 );"
2. Дополнить параграф 1 статьи 1 Конвенции ( 994_331 )
следующими четырьмя подпараграфами:
"g) преступление в рамках Конвенции о борьбе с незаконными
актами, направленными против безопасности морского судоходства,
совершенной в Риме 10 марта 1988 года ( 995_220 );
h) преступление в рамках Протокола о борьбе с незаконными
актами, направленными против безопасности стационарных платформ,
расположенных на континентальном шельфе, совершенного в Риме 10
марта 1988 года ( 995_093 );
i) преступление в рамках Международной конвенции о борьбе с
бомбовым терроризмом, принятой в Нью-Йорке 15 декабря 1997 года
( 995_374 );
j) преступление в рамках Международной конвенции о борьбе с
финансированием терроризма, принятой в Нью-Йорке 9 декабря 1999
года ( 995_518 )."
3. Дополнить статью 1 Конвенции ( 994_331 ) следующим
параграфом:
"2. Поскольку они не охвачены конвенциями, перечисленными в
параграфе 1, они применяются, для целей экстрадиции между
Договаривающимися государствами не только в отношении преступника
в связи с совершением основных преступлений, но также к:
a) попыткам совершить любые из таких основных преступлений;
b) участию в качестве сообщника в любых таких преступлениях
или в попытках начать любое из них;
c) организации преступления или руководству другими лицами
для начала совершения этих основных преступлений и попыток начать
их."
Статья 2
Внести изменения в параграф 3 статьи 2 Конвенции ( 994_331 )
и изложить его в следующей редакции:
"3. Так же применяется к:
d) попыткам совершить любые из таких основных преступлений;
e) участию в качестве сообщника в любых таких преступлениях
или в попытках начать любое из них;
f) организации преступления или руководству другими лицами
для начала совершения этих основных преступлений и попыток начать
их."
Статья 3
1. Статья 4 Конвенции ( 994_331 ) становится параграфом 1
данной статьи, с добавлением следующего предложения в конце этого
параграфа:
"Договаривающееся государство обязуется рассматривать такие
преступления как преступления, обусловливающие экстрадицию, во
всех договорах об экстрадиции, впоследствии заключенных между
ними."
2. Дополнить статью 4 Конвенции ( 994_331 ) следующим
параграфом:
"2. Если Договаривающееся государство, осуществляющее
экстрадицию, обусловленную существованием договора, получает
требование об экстрадиции от другого Договаривающегося
государства, с которым оно не имеет договора об экстрадиции,
Договаривающееся государство, которому предъявлено требование,
может, по своему усмотрению рассматривать настоящую Конвенцию в
качестве законной основы для экстрадиции в отношении любых
преступлений, упомянутых в статье 1 или 2."
Статья 4
1. Статья 5 Конвенции ( 994_331 ) становится параграфом 1
данной статьи.
2. Дополнить статью 5 Конвенции ( 994_331 ) следующими
параграфами:
"1. Ничто в настоящей Конвенции не должно толковаться как
налагающее обязательства на государство, которому предъявлено
требование об экстрадиции, если лицо, являющееся субъектом
требования об экстрадиции, рискует подвергнуться пыткам.
2. Ничто в настоящей Конвенции не должно толковаться как
налагающее обязательства на государство, которому предъявлено
требование об экстрадиции, если лицо, являющееся субъектом
требования об экстрадиции, рискует подвергнуться смертной казни
или (если законодательством этого государства не предусмотрено
пожизненное заключение) пожизненному заключению без права
досрочного освобождения; государство, которому предъявлено
требование об экстрадиции, не обязано экстрадировать лицо, до тех
пор, пока по применяемым договорам об экстрадиции государство,
требующее экстрадиции, не предоставит ему убедительные гарантии
того, что соответствующее лицо не будет приговорено к смертной
казни, а если и будет приговорено, она не будет осуществлена, или
такое лицо не будет приговорено к пожизненному заключению без
права досрочного освобождения".
Статья 5
Дополнить Конвенцию ( 994_331 ) после статьи 8 статьей
следующего содержания:
"Статья 9
Договаривающиеся государства могут заключить между собой
двусторонние или многосторонние соглашения с тем, чтобы дополнить
положения настоящей Конвенции или упростить использование
содержащихся в ней принципов".
Статья 6
1. Статья 9 Конвенции ( 994_331 ) становится статьей 10.
2. Параграф 1 новой статьи 10 Конвенции ( 994_331 ) изложить
в следующей редакции:
"Европейский комитет по проблемам преступности (CDPC) несет
ответственность за применение Конвенции. Европейский комитет по
проблемам преступности:
a) должен быть проинформирован в отношении применения
Конвенции;
b) вносит предложения по упрощению или совершенствованию
применения Конвенции;
c) дает рекомендации Комитету министров относительно
предложений по внесению поправок в Конвенцию, высказывает свое
мнение по любым предложениям относительно внесения поправок в
Конвенцию, переданных Договаривающимся государством в соответствии
со статьями 12 и 13;
d) по просьбе Договаривающегося государства выражает мнение
по любому вопросу, касающемуся применения Конвенции;
e) делает все необходимое для дружественного урегулирования
любых трудностей, которые могут возникнуть при осуществлении
настоящей Конвенции;
f) дает рекомендации Комитету министров относительно
предложений государствам, не являющимся членами Совета Европы, о
присоединении к Конвенции в соответствии с параграфом 3 статьи 14;
g) ежегодно передает Комитету министров отчет о проверке
исполнения вышеперечисленного в настоящей статье в выполнение
Конвенции".
3. Параграф 2 новой статьи 10 исключить.
Статья 7
1. Статья 10 Конвенции ( 994_331 ) становится статьей 11.
2. В первом предложении параграфа 1 новой статьи 11 слова
"параграф 2 статьи 9" заменить словами "статьи 10 "е", или путем
переговоров". Во втором предложении данного параграфа слово "два"
исключить. Остальные предложения данного параграфа исключить.
3. Параграф 2 новой статьи 11 становится параграфом 6
настоящей статьи. Дополнить второе предложение следующим:
"Если большинство не может быть достигнуто, третейский судья
обладает правом голоса", и в последнем предложении слова "их
решение" заменить словами "решение судебного органа (трибунала)
Ts".
4. Дополнить новую статью 11 следующими параграфами:
"2. В случае споров, в которые вовлечены Стороны, являющиеся
государствами-членами Совета Европы, если Сторона не назначила
своего арбитра в исполнение параграфа 1 данной статьи в течение
трех месяцев с момента предъявления требования об арбитражном
разбирательстве, арбитр назначается председателем Европейского
суда по правам человека по просьбе другой Стороны.
3. В случае споров, в которые вовлечена Сторона, не
являющаяся членом Совета Европы, если Сторона не назначила своего
арбитра во исполнение параграфа 1 данной статьи в течение трех
месяцев с момента предъявления требования об арбитражном
разбирательстве, арбитр назначается председателем Международного
Суда ООН по просьбе другой Стороны.
4. В случаях, охваченных параграфами 2 и 3 данной статьи,
если председатель соответствующего суда имеет то же гражданство,
что и одна из сторон спора, эту обязанность выполняет заместитель
председателя суда, или, если заместитель председателя имеет то же
гражданство, что и одна из сторон спора, самый старший судья суда,
который имеет иное гражданство чем гражданство сторон спора.
5. Процедуры, указанные выше в параграфах 2, 3 и 4,
применяются, mutatis mutandis, если арбитры не договорились о
назначении третейского судьи в соответствии с параграфом 1 данной
статьи."
Статья 8
Дополнить Конвенцию ( 994_331 ) после новой статьи 11 статьей
следующего содержания:
"Статья 12
1. Поправки к настоящей Конвенции могут быть предложены любым
Договаривающимся государством или Комитетом министров. Предложения
о поправках передается Генеральным секретарем Совета Европы
Договаривающимся государствам.
2. Проконсультировавшись с Договаривающимися государствами,
не являющимися членами Совета Европы и, если необходимо, с
Европейским комитетом по проблемам преступности, Комитет министров
может одобрить поправки, для чего требуется решение, принятое
большинством, предусмотренным в статье 20 "d" Устава Совета
Европы ( 994_001 ). Генеральный секретарь Совета Европы направляет
любые одобренные поправки Договаривающимся государствам для
принятия.
3. Любая поправка, принятая в соответствии с вышеуказанными
параграфами, вступает в силу на тридцатый день, после того как все
Стороны уведомят Государственного секретаря о ее принятии."
Статья 9
Дополнить Конвенцию ( 994_331 ) после новой статьи 12 статьей
следующего содержания:
"Статья 13
1. С тем чтобы обновить перечень соглашений параграфа 1
статьи 1, любым Договаривающимся государством или Комитетом
министров могут быть предложены поправки. Эти предложения о
поправках касаются только соглашений, заключенных в рамках
Организации Объединенных Наций, связанных с международным
терроризмом и вступивших в силу. Они передаются Генеральным
секретарем Совета Европы Договаривающимся государствам.
2. Проконсультировавшись с Договаривающимися государствами,
не являющимися членами Совета Европы и, если необходимо, с
Европейским комитетом по проблемам преступности, Комитет министров
может принять предлагаемые поправки, для чего требуется решение,
принятое большинством, предусмотренным в статье 20 "d" Устава
Совета Европы ( 994_001 ). Поправка вступает в силу по истечении
одного года с даты, когда она была направлена Договаривающемуся
государству. В течение этого периода Договаривающееся государство
может уведомить Генерального секретаря о любом возражении
относительно вступления в силу поправки.
3. Если одна треть от числа Договаривающихся государств
уведомит Генерального секретаря о своем возражении относительно
вступления в силу поправки, такая поправка не вступает в силу.
4. Если возражения о вступлении в силу поправки выразило
менее одной трети Договаривающихся государств, поправка вступает в
силу для Договаривающихся государств, которые не отклонили ее.
5. Поправка, вступившая в силу в соответствии с параграфом 2
данной статьи, вступит в силу для Договаривающегося государства,
направившего уведомление о возражении, в первый день месяца,
следующего за датой, когда оно впоследствии уведомит Генерального
секретаря Совета Европы о ее принятии".
Статья 10
1. Статья 11 Конвенции ( 994_331 ) становится статьей 14.
2. В первом предложении параграфа 1 новой статьи 14 слова
"государства-члены Совета Европы" заменить словами
"государства-члены и государства-наблюдатели Совета Европы", и во
втором и в третьем предложениях слова "или одобрение" заменить
словами "одобрение или присоединение".
3. Дополнить новую статью 14 следующим параграфом:
"3. Комитет министров Совета Европы, проконсультировавшись с
Европейским комитетом по проблемам преступности, может предложить
любому государству, не являющемуся членом Совета Европы, не
упомянутому в параграфе 1 данной статьи, присоединиться к
настоящей Конвенции. Решение принимается большинством,
предусмотренным в статье 20 "d" Устава Совета Европы ( 994_001 ),
и единогласным голосованием представителей Договаривающихся
государств, уполномоченных заседать в Комитете министров".
4. Параграф 3 новой статьи 14 становится параграфом 4 данной
статьи, слова "или одобрение" заменить словами "одобрение или
присоединение".
Статья 11
1. Статья 12 Конвенции ( 994_331 ) становится статьей 15.
2. В первом предложении параграфа 1 новой статьи 15 слова
"или одобрение" заменить словами "одобрение или присоединение".
3. В первом предложении параграфа 2 новой статьи 15 слова
"или одобрение" заменить словами "одобрение или присоединение".
Статья 12
1. Оговорки к Конвенции ( 994_331 ), сделанные до открытия к
подписанию настоящего Протокола, не применяются к Конвенции,
измененной настоящим Протоколом.
2. Статья 13 Конвенции ( 994_331 ) становится статьей 16.
3. В первом предложении параграфа 1 новой статьи 16 перед
словом "может" дополнить словами "Сторона Конвенции на 15 мая 2003
года"; после слова "одобрение" дополнить словами "Протокола,
вносящего поправки в Конвенцию". Второе предложение после слов
"политические мотивы" дополнить следующим: "Договаривающиеся
Стороны обязуются применять оговорки на основе отдельного
рассмотрения каждого случая посредством должным образом
обоснованного решения, принимая во внимание, при оценке характера
преступления, любые частные серьезные аспекты преступления,
включая:". Оставшееся первое предложение исключить, кроме
подпараграфов "a", "b" и "c".
4. Дополнить новую статью 16 следующим параграфом:
"2. При применении пункта 1 данной статьи, Договаривающиеся
государства указывают преступления, к которым применяются
оговорки".
5. Параграф 2 новой статьи 16 становится параграфом 3 данной
статьи. В первом предложении данного параграфа перед словом
"Государство" вставить слово "Договаривающееся", слова
"предшествующий параграф" заменить словом "параграф 1.".
6. Параграф 3 новой статьи 16 становится параграфом 4 данной
статьи. Первое предложение данного параграфа перед словом
"Государство" дополнить словом "Договаривающееся".
7. Дополнить новую статью 16 следующими пунктами:
"5. Оговорки, указанные в параграфе 1 данной статьи, имеют
силу в течение трехлетнего периода со дня вступления в силу
настоящей Конвенции в отношении соответствующего государства. Тем
не менее, такие оговорки могут быть возобновлены на периоды той же
продолжительности.
6. За двенадцать месяцев до истечения периода действия
оговорок Генеральный секретарь Совета Европы направляет
соответствующему Договаривающемуся государству уведомление об
истечении такого периода. Не позднее чем за три месяца до
истечения периода действия оговорок, Договаривающееся государство
уведомляет Генерального секретаря Совета Европы о поддержании
оговорок, внесении в них поправок или об их отзыве. Если
Договаривающееся государство уведомляет Генерального секретаря
Совета Европы о поддержании своих оговорок, оно должно
предоставить объяснения, оправдывающие их продление. При
отсутствии уведомления соответствующего Договаривающегося
государства Генеральный секретарь Совета Европы информирует
Договаривающееся государство, что его оговорка считается
автоматически продленной на срок шесть месяцев. Если
соответствующее Договаривающееся государство не уведомит о своих
намерениях поддержать или изменить оговорку до истечения такого
срока, срок действия оговорки будет сочтен истекшим.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору