Документ 984_009, чинний, поточна редакція — Підписання від 18.12.2013
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 20.12.2013, підстава - v1055321-14. Подивитися в історії? )

УГОДА
про фінансування програми "Підтримка України щодо управління міграційними процесами та надання притулку"

Дата підписання:

18.12.2013

20.12.2013

Дата набрання чинності для України:

20.12.2013

Особливі умови

Уряд України (далі - Бенефіціар),

з однієї Сторони, та

Європейський Союз (далі - ЄС), представлений Європейською Комісією (далі - Комісія),

з іншої Сторони,

домовилися про таке:

Стаття 1 - Характер та мета операції

1.1. ЄС зробить внесок у фінансування такої програми:

Посилання: ENPI/2012/23684

Назва: Підтримка України щодо управління міграційними процесами та надання притулку

далі - Програма, яку описано в Технічних і адміністративних положеннях (Додаток II).

1.2. Реалізація цієї Програми буде здійснюватись відповідно до Угоди про фінансування та додатків до неї: Загальні умови (Додаток I), Технічні і адміністративні положення (Додаток II).

Стаття 2 - Загальна вартість та фінансовий внесок ЄС

2.1. Загальна вартість Програми оцінюється в 28 000 000 євро.

2.2. ЄС бере на себе зобов'язання щодо здійснення фінансування обсягом максимум 28 000 000 євро. Розподіл фінансової участі ЄС за статтями бюджету включено до Технічних і адміністративних положень (Додаток II).

Стаття 3 - Внесок Бенефіціара

3.1. Внесок Бенефіціара до Програми становить нуль євро.

3.2. Оскільки внесок Бенефіціара не є фінансовим, докладно передбачені заходи буде викладено в Технічних і адміністративних положеннях (Додаток II).

Стаття 4 - Виконання

4.1. Стаття 3 Загальних умов не буде застосовуватися до цієї Угоди про фінансування, і реалізація Програми буде здійснюватися Комісією, яка діє для та на користь Бенефіціара.

4.2. Наведені нижче положення Загальних умов не будуть застосовуватися до цієї Угоди про фінансування: Статті 1.3, 5, 6, 7, 8.2, 8.3, 11, 16.2, 17, 19.4, 20.6, 22.3, 22.4 та 22.6.

4.3. Нижченаведені положення Загальних умов будуть замінені такими положеннями:

4.3.1. Стаття 2.2: Якщо виникає ризик перевитрати загальної суми, яка визначена цією Угодою про фінансування, Комісія може вдатися або до зменшення обсягу проекту/програми, або до використання власних резервів Бенефіціара після погодження з ним чи інших резервів, що походять з будь-яких джерел, крім ЄС.

4.3.2. Стаття 2.3: У випадку неможливості зменшення обсягу проекту/програми або покриття перевитрати з власних резервів Бенефіціара чи з інших резервів Комісія може прийняти рішення щодо виділення додаткових фінансових ресурсів з боку ЄС. Якщо буде ухвалене таке рішення, фінансування надмірних витрат має здійснюватися без порушення відповідних правил та процедур ЄС шляхом додаткового фінансового внеску, розмір якого визначається Комісією.

4.3.3. Стаття 18.1: На кожен проект/програму, що фінансується ЄС, поширюються відповідні правила проведення комунікаційних та інформаційних заходів. Такі заходи мають визначатися за погодженням з Комісією.

4.3.4. Стаття 19.1: Бенефіціар має вжити відповідних заходів для недопущення незаконних дій, шахрайства та корупції, а також, на вимогу Комісії, починати процесуальні дії з метою повернення помилково сплачених коштів. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію про всі вжиті заходи.

4.3.5. Стаття 19.3: Бенефіціар має негайно повідомити Комісію про будь-який випадок, що привернув увагу та викликав підозри щодо можливих порушень чи шахрайства.

Стаття 5 - Термін виконання

5.1. Термін виконання цієї Угоди про фінансування згідно з положеннями статті 4 "Період реалізації" Загальних умов починається з дати набрання чинності цією Угодою про фінансування і закінчується через 84 місяці після цієї дати.

5.2. Період практичної реалізації становить 60 місяців.

5.3. Завершальна стадія становить 24 місяців.

Стаття 6 - Адреси сторін

Усі повідомлення, що стосуються виконання цієї Угоди про фінансування, мають бути оформлені в письмовому вигляді, мати чітке посилання на Програму і надсилатися на такі адреси:

а) Бенефіціара


пан Ігор ПРАСОЛОВ
Міністр економічного розвитку
і торгівлі України
вул. М. Грушевського, 12/2,
Київ, 01008, Україна
Факс:+ 380 44 226 31 81

б) Комісії


пан Ян ТОМБІНСЬКІ
Голова Представництва
Представництво Європейського Союзу в Україні
вул. Володимирська, 101
Київ, 01033, Україна
Тел:+380 44 390 80 10
Факс:+ 380 44 390 80 15

Стаття 7 - Додатки

7.1. Наведені нижче документи є додатками до Угоди про фінансування і є її невід'ємною частиною:

Додаток I: Загальні умови

Додаток II: Технічні і адміністративні положення

7.2. У разі виникнення розбіжностей між положеннями Додатків і положеннями Особливих умов Угоди про фінансування переважають положення Особливих умов. У разі розбіжностей між положеннями Додатка I і положеннями Додатка II переважають положення Додатка I.

Стаття 8 - Інші особливі умови, які застосовуються до Програми

8.1 Загальні умови доповнюються таким положенням:

8.1.1. Стаття 8.1 доповнюється таким положенням:

Для компонентів цієї Угоди про фінансування, які виконуються за принципом спільного управління застосовуються процедури організації, яку було уповноважено на виконання проекту.

Стаття 9 - Набрання чинності Угодою про фінансування

Ця Угода про фінансування набирає чинності з дати її підписання останньою зі Сторін і не пізніше 31 грудня 2013 року.

Цю Угоду про фінансування укладено у двох примірниках українською та англійською мовами, кожний з яких має однакову силу, один з яких переданий Бенефіціару, а інший - Комісії. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення між текстом українською і англійською мовами, Сторони звернуться до тексту англійською мовою.

ВІД ІМЕНІ БЕНЕФІЦІАРА

(підпис)

Ігор ПРАСОЛОВ
Міністр
економічного розвитку
і торгівлі України




Дата 20.12.2013


ВІД ІМЕНІ КОМІСІЇ

(підпис)

Міхаель КОЛЕР
Директор
програм Сусідства
Генеральний директорат
з питань розвитку
і співробітництва -
Europe Aid

Дата 18.12.2013


Додаток I - ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

Частина I - ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ / ПРОГРАМИ

Стаття 1 - Загальний принцип

1.1. Фінансовий внесок Європейського Союзу має обмежуватися сумою, зазначеною в Угоді про фінансування.

1.2. Умовою фінансування з боку ЄС є виконання Бенефіціаром зобов'язань, передбачених цією Угодою про фінансування.

1.3. Видатки Бенефіціара, які виникли до набрання чинності Угоди про фінансування, не можуть фінансуватись ЄС.

Стаття 2 - Перевитрата коштів та її покриття

2.1. Окремі випадки перевитрати бюджетних статей Угоди про фінансування мають врегульовуватися шляхом перерозподілу коштів в рамках загального бюджету, відповідно до статті 22 цих Загальних умов.

2.2. Якщо виникає ризик перевитрати загальної суми, яка визначена цією Угодою про фінансування, Бенефіціар повинен негайно повідомити про це Європейську Комісію та отримати від неї попередню згоду на застосування запланованих коригуючих заходів для покриття перевитрати, запропонувавши або зменшення обсягу проекту/програми, або використання власних резервів Бенефіціара, чи інших резервів, що походять з будь-яких джерел, крім ЄС.

2.3. У випадку неможливості зменшення обсягу проекту/програми або покриття перевитрати з власних резервів Бенефіціара чи з інших резервів, Європейська Комісія на основі відповідного обґрунтованого запиту Бенефіціара може прийняти рішення щодо виділення додаткових фінансових ресурсів з боку ЄС. Якщо Європейською Комісією буде ухвалене таке рішення, фінансування надмірних витрат має здійснюватися без порушення відповідних правил та процедур ЄС, шляхом додаткового фінансового внеску, розмір якого визначається Комісією.

Частина II - РЕАЛІЗАЦІЯ

Стаття 3 - Загальний принцип

Відповідальність за реалізацію проекту/програми покладається на Бенефіціара.

Стаття 4 - Період реалізації

4.1. Період виконання Угоди про фінансування поділяється на дві стадії:

- період практичної реалізації, коли проводяться основні види діяльності. Ця стадія починається разом з набранням чинності Угоди про фінансування, та закінчується з початком завершальної стадії;

- завершальна стадія, впродовж якої проводяться остаточні аудити та оцінки, а також здійснюється технічне та фінансове закриття контрактів та кошторисів програм, що забезпечують реалізацію Угоди про фінансування. Ця стадія закінчується не пізніше ніж через 24 місяці після завершення стадії практичного виконання.

4.2. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, можуть фінансуватися ЄС лише за умови, що вони були понесені впродовж періоду практичної реалізації. Витрати, пов'язані з проведенням остаточних аудитів та оцінок, а також з завершальними діями, вважатимуться прийнятними до кінця завершальної стадії.

4.3. Будь-який залишок внеску ЄС автоматично анулюється не пізніше ніж через шість місяців після завершення періоду реалізації.

4.4. У виключних, належним чином обґрунтованих випадках, може бути зроблений запит на подовження періоду практичної реалізації та, відповідно, періоду виконання. Якщо ініціатором такого запиту є Бенефіціар, то він має робитися щонайменше за три місяці до дати завершення періоду практичної реалізації та затверджуватися Комісією також до цієї дати.

4.5. У виключних, належним чином обґрунтованих випадках, по закінченню періоду практичної реалізації, може бути зроблений запит на подовження завершальної стадії та, відповідно, періоду виконання. Якщо ініціатором такого запиту є Бенефіціар, то він має робитися щонайменше за три місяці до дати закінчення завершальної стадії та затверджуватися Комісією також до цієї дати.

Частина III - ВИПЛАТИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КОМІСІЄЮ ТРЕТІМ ОСОБАМ

Стаття 5 - Терміни здійснення виплат Європейської Комісії третім особам

5.1. У разі здійснення Європейською Комісією виплат за контрактами, укладеними Бенефіціаром для реалізації Угоди про фінансування, Бенефіціар має надати Європейській Комісії запит щодо здійснення платежу чи інвойс не пізніше ніж за 15 календарних днів до кінцевого терміну виплати першого авансового внеску, який визначено контрактом. У разі наступних авансових платежів для грантових контрактів, проміжних та остаточних платежів, Бенефіціар має надати Європейській Комісії запит щодо здійснення платежу чи інвойс не пізніше ніж за 30 календарних днів до кінцевого терміну здійснення виплат, який визначено контрактом. Бенефіціар має також повідомити Європейську Комісію про дату реєстрації цього запиту. Запит щодо здійснення платежу не приймається у разі недотримання принаймні однієї з головних вимог. Європейська Комісія може в будь-який час тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат, повідомивши Бенефіціара про неможливість виконання запиту про платіж або через неналежну суму платежу, або через відсутність необхідних документів, які додаються до запиту. У разі, якщо Європейська Комісія отримує інформацію, яка ставить під сумнів прийнятність витрат, які включені до запиту, Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат для проведення перевірки, в тому числі на місці, з метою встановлення прийнятності витрат до здійснення виплати. Бенефіціар має отримати повідомлення про таке рішення у найкоротші терміни. З моменту прийняття запиту щодо здійснення платежу дія термінів здійснення виплат поновлюється.

5.2. Терміни зазначені в попередньому параграфі застосовуються також у випадках, коли виплати здійснюються за умови ухвалення звіту. Термін ухвалення звіту включено у термін здійснення виплат, зазначений у контракті. Бенефіціар повинен схвалити звіт і надіслати до Європейської Комісії запит щодо здійснення платежу чи інвойс в термін, зазначений у Статті 5.1. У разі якщо Бенефіціар не схвалює звіт, він надсилає у найкоротший термін виконавцю контракту чи отримувачу гранту документ, в якому офіційно повідомляє та обґрунтовує тимчасове припинення термінів здійснення виплат. Припинення термінів здійснення виплат діє з моменту відправлення такого документу. Виконавець контракту чи отримувач гранту має надати пояснення, додаткову інформацію чи внести зміни протягом 30 днів з моменту повідомлення. Дія термінів здійснення виплат поновлюється з дати реєстрації пояснень.

5.3. У разі затримки з надсиланням запиту щодо здійснення платежу, яка виникла з боку Бенефіціара, Європейська Комісія звільнюється від зобов'язання сплачувати виконавцю контракту передбачені контрактом проценти за затримку у здійсненні виплати. В цьому випадку проценти виплачуються Бенефіціаром. Проценти за затримку у здійсненні виплати не виплачуються урядовим установам чи органам державної влади країн - членів ЄС.

Частина IV - ВИПЛАТИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ БЕНЕФІЦІАРОМ ТРЕТІМ ОСОБАМ ЧЕРЕЗ КОШТОРИСИ ПРОГРАМ, ТА ПЕРЕРАХУНОК КОШТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КОМІСІЄЮ

Стаття 6 - Загальний принцип

6.1. Бенефіціар може здійснювати виплати третім особам за попередньо складеним і прийнятим кошторисом програми.

6.2. Кошторис програми - це документ, в якому описується запланована програма заходів, людські та матеріальні ресурси, необхідні для її виконання, відповідний бюджет, технічні і адміністративні положення виконання у разі децентралізованого виконання проекту/програми протягом визначеного періоду реалізації безпосередньо установами Бенефіціара та/чи шляхом укладання контрактів на постачання та/чи надання грантів.

6.3. Всі кошториси програм, спрямовані на виконання угоди про фінансування повинні укладатися відповідно до процедур та типових документів Європейської Комісії, які застосовуються на момент прийняття відповідних кошторисів програм.

Стаття 7 - Перерахунок коштів

7.1. Європейська Комісія зобов'язується перераховувати кошти не пізніше ніж через 45 календарних днів після дати реєстрації прийнятного запиту від Бенефіціара щодо здійснення платежу. Запит щодо здійснення платежу не приймається у разі недотримання принаймні однієї з головних вимог. Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат, повідомивши Бенефіціара в будь-який час протягом вказаного вище періоду про неможливість виконання запиту про платіж або через неналежну суму платежу, або через відсутність необхідних документів, які додаються до запиту. У разі, якщо Європейська Комісія отримує інформацію, яка ставить під сумнів прийнятність витрат, які включені до запиту, Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат для проведення перевірки, в тому числі на місці, з метою встановлення прийнятності витрат до здійснення виплати. Бенефіціар має отримати повідомлення про таке рішення у найкоротші терміни. З моменту прийняття запиту щодо здійснення платежу дія термінів здійснення виплат поновлюється.

7.2. Європейська Комісія перераховує кошти на рахунок, відкритий в євро у фінансовому закладі, погодженому з Європейською Комісією.

7.3. Бенефіціар повинен гарантувати можливість ідентифікації на цьому рахунку авансового платежу, здійсненого Європейською Комісією.

7.4. У разі необхідності обмін перерахованих в євро коштів в національну валюту Бенефіціара здійснюється коли Бенефіціар проводить виплати з цього рахунку, при цьому для обміну валют застосовується банківський курс на дату здійснення виплати Бенефіціаром.

7.5. На кошти, перераховані Європейською Комісією на зазначений рахунок, можуть нараховуватись відсотки чи інші види прибутку. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію про отримані відсотки чи інші види прибутку від цих коштів не менше одного разу на рік.

7.6. Відсотки чи інші види прибутку отримані від перерахованих коштів у розмірі більше ніж двісті п'ятдесят тисяч євро повинні бути повернуті Європейській Комісії не пізніше ніж через 45 днів після отримання відповідного запиту від Європейської Комісії.

7.7. У випадку, якщо за кошторисом програми не було здійснено жодного перерахунку коштів протягом трьох років після її підписання, відповідна сума, виділена на програму, анулюється.

Частина V - УКЛАДАННЯ КОНТРАКТІВ ТА НАДАННЯ ГРАНТІВ

Стаття 8 - Загальний принцип

8.1. Усі контракти, спрямовані на реалізацію Угоди про фінансування, мають укладатися та виконуватися відповідно до процедур та типових документів, що були розроблені та опубліковані Європейською Комісією для укладання контрактів та надання грантів, які застосовуються на дату початку відповідної процедури.

8.2. Бенефіціар має використовувати мову цієї Угоди про фінансування для укладання контрактів та надання грантів.

8.3. У разі децентралізованого управління Бенефіціар має повідомити Європейську Комісію у випадку виключення кандидата, учасника тендеру чи заявника від участі в процедурах укладання контрактів та надання грантів у відповідності до положень Фінансового Регламенту, який застосовується до загального бюджету Європейського Союзу чи коли виконавця контракту було визнано винним у наданні неправдивої інформації, допущенні серйозних помилок, вчиненні незаконних дій чи шахрайства, або значному порушенні зобов'язань, передбачених контрактом.

В таких випадках, без упередження до повноважень Європейської Комісії відсторонити установу від отримання в майбутньому контрактів та грантів ЄЄ у відповідності до Фінансового Регламенту, який застосовується до загального бюджету Європейського Союзу, Бенефіціаром до виконавців контрактів можуть застосовуватись фінансові штрафні санкції перелічені в розділі "Адміністративні та фінансові штрафні санкції" Загальних умов контрактів, укладених за децентралізованим управлінням, якщо це не протирічить національному законодавству. Такі штрафні санкції накладаються після проходження позовної процедури та забезпечення права на захист для виконавця контракту.

8.4. Бенефіціар зобов'язується вживати усіх необхідних заходів з метою припинення будь-яких дій, що мають ознаки активної чи пасивної корупції на всіх процедурних етапах надання контрактів чи грантів. Термін "пасивна корупція" має означати навмисну дію посадової особи, яка власноруч або через посередника вимагає чи одержує користь у будь-якій формі для себе чи для третьої сторони, або приймає обіцянку того, що він/вона її одержить, для того, щоб діяти (або утримуватися від дій, передбачених його/її посадовими обов'язками) чи виконувати покладені функції з порушенням посадових обов'язків, що призвело або може призвести до порушення фінансових інтересів ЄС. Термін "активна корупція" має означати навмисну дію будь-якої особи, яка власноруч або через посередника обіцяє надати чи надає користь у будь-якій формі іншій посадовій особі, собі чи третій стороні, щоб забезпечити дії (або утримання від дій, передбачених його/її посадовими обов'язками) чи виконання покладених функцій з порушенням посадових обов'язків, що призвело або може призвести до порушення фінансових інтересів ЄС.

Стаття 9 - Кінцева дата підпису контрактів, спрямованих на виконання Угоди про фінансування

9.1. За виключенням компонентів цієї Угоди про фінансування, які виконуються за принципом спільного управління чи непрямого централізованого управління, контракти, що забезпечують виконання Угоди про фінансування, мають бути підписані обома сторонами впродовж трьох років з дня набуття чинності Угоди про фінансування. Кінцева дата підписання не може переноситися на пізніший термін.

9.2. Попереднє положення не розповсюджується на:

· контракти про аудит та оцінку, які можуть укладатися пізніше;

· доповнення до вже підписаних контрактів;

· контракти, укладені після передчасного припинення поточних контрактів;

· випадки зміни установи, на яку покладаються завдання з виконання бюджету.

9.3. Наприкінці трьох років, що минули після набуття чинності Угоди про фінансування, будь-який залишок, стосовно якого не були укладені контракти, за винятком випадків зазначених у Статті 9.2, має бути анульованим.

9.4. Попереднє положення не розповсюджується на залишки резервів для непередбачених витрат.

9.5. Дія контракту, що не призвів до здійснення жодного платежу впродовж трьох років з моменту його підписання, має автоматично припинятися, а його фінансування скасовуватися.

Стаття 10 - Прийнятність

10.1. Участь у тендері на виконання робіт, постачання та надання послуг, а також запрошення про подання пропозицій мають бути однаково відкритими для усіх фізичних та юридичних осіб країн-членів ЄС та, згідно спеціальних положень основних актів, що регулюють діяльність відповідного сектору співробітництва, для усіх фізичних та юридичних осіб третіх країн-бенефіціарів чи будь-яких інших третіх країн, окремо визначених у вищезазначених актах.

10.2. Зважаючи на спеціальні умови, що містяться в основних актах та регулюють діяльність відповідного сектору співробітництва, може бути прийняте рішення щодо допущення громадян третіх країн (на відміну від зазначених у першому параграфі) до подання заявок на участь у тендері.

10.3. Товари та матеріали, що закуповуватимуться за кошти ЄС та є необхідними для виконання контрактів на проведення робіт, постачання та надання послуг, а також для процедур здійснення закупівель, розпочатих одержувачами гранту з метою реалізації фінансованої діяльності, повинні походити з країн, що мають право брати участь на умовах, викладених у попередніх двох параграфах, якщо основним актом не передбачено іншого.

Стаття 11 - Оприлюднення інформації

11.1. Бенефіціар зобов'язується щорічно оприлюднювати назви всіх контрактів, які фінансуються за цією Угодою про фінансування, назву та національність одержувачів гранту чи виконавців контрактів, обраних через процедуру тендеру, а також обсяг відповідного гранту чи контракту в окремому легко доступному місці на своїй сторінці в Інтернеті.

11.2. У разі якщо публікація в Інтернеті є неможливою, інформація оприлюднюється іншим чином, таким як публікація в офіційному друкованому виданні Бенефіціара. Публікація має здійснитися у першій половині року після завершення попереднього року, в якому відбулось надання грантів чи укладання контрактів. Бенефіціар повинен повідомити Європейську Комісію про місце публікації, посилання на адресу якої буде зроблене в окремому місці на сторінці EuropeAid в Інтернеті. У разі публікації іншим чином Бенефіціар повинен надати Європейської Комісії повну інформацію про використаний спосіб.

Частина VI - ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ КОНТРАКТІВ

Стаття 12 - Перебування та право на проживання

12.1. Коли це обумовлено характером контракту, Бенефіціар має надати фізичним та юридичним особам, яким запропоновано взяти участь у тендері на проведення робіт, постачання та надання послуг, тимчасове право на перебування та проживання на території Бенефіціара. Таке право має залишатися дійсним впродовж одного місяця після присудження контракту.

12.2. Бенефіціар має надати виконавцям контрактів (включно з одержувачами гранту) та фізичним особам, чиї послуги є необхідними для виконання контракту, разом з членами їх сімей, аналогічні права впродовж періоду реалізації проекту/програми.

Стаття 13 - Податкові та митні положення

13.1. Бенефіціар має застосовувати до контрактів на постачання та грантів, що фінансуються ЄС, найбільш сприятливі податкові та митні підходи, що вона використовує по відношенню до країн або організацій міжнародного розвитку, з якими вона має зв'язки.

13.2. Якщо Рамкова угода містить більш детальні положення стосовно цього питання, то ці положення також мають застосовуватися.

Стаття 14 - Положення щодо іноземної валюти

14.1. Бенефіціар зобов'язується дозволити імпорт або купівлю іноземної валюти, яка необхідна для реалізації проекту. Вона також зобов'язується не вдаватися до дискримінаційного застосування національних валютних правил до виконавців контрактів, участь яких дозволена відповідно до статті 10 цих Загальних умов.

14.2. Якщо Рамкова угода містить більш детальні положення стосовно цього питання, то ці положення також мають застосовуватися.

Стаття 15 - Використання дослідних даних

Якщо Угода про фінансування передбачає фінансування досліджень, то відповідний контракт, укладений з метою реалізації Угоди про фінансування, має регулювати як право власності на ці дослідження так і право Бенефіціара та Комісії використовувати дані, одержані в рамках досліджень, публікувати чи розкривати їх третім особам.

Стаття 16 - Розподіл сум, повернених за контрактами

16.1. Без упередження до відповідальності Бенефіціара, Європейська Комісія має право у відповідності до Фінансового Регламенту, який застосовується до загального бюджету Європейського Союзу формально визначити суму, виплачену помилково за контрактом, який фінансується за цією Угодою про фінансування та вжити заходів щодо її повернення.

16.2. Суми, повернені Бенефіціаром від помилково зроблених платежів, фінансових гарантій, наданих згідно умов отримання контракту чи за контрактами, що фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування, а також фінансові стягнення, накладені Бенефіціаром на кандидата, учасника тендеру, виконавця контракту чи одержувача гранту мають бути повернуті Європейській Комісії. Виплачені Бенефіціару компенсації також повинні бути повернуті Комісії.

Стаття 17 - Фінансові позови за контрактами

Бенефіціар зобов'язується попередньо до прийняття відповідного рішення щодо вимоги виконавця контракту про отримання компенсації погодити його з Європейською Комісією після розгляду вимоги Бенефіціаром і визнання її в цілому чи частково правомірною. Тільки у випадку отримання попередньої згоди від Європейської Комісії фінансові наслідки можуть повністю покриватися ЄС. Попередня згода також необхідна для будь-якого використання коштів передбачених цією Угодою про фінансування на покриття витрат внаслідок вирішення суперечок щодо контрактів.

Частина VII - ЗАГАЛЬНІ ТА ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 18 - Прозорість

18.1. На кожен проект / програму, що фінансується ЄС, розповсюджуються відповідні правила проведення комунікаційних та інформаційних заходів. Якщо не погоджено інакше, Бенефіціар має вжити необхідних заходів для забезпечення інформування громадськості про фінансування проекту/програми ЄС. Відповідальність за визначення таких заходів покладається на Бенефіціара за погодженням з Комісією.

18.2. Комунікаційні та інформаційні заходи мають здійснюватися за Правилами проведення комунікаційних та інформаційних заходів для зовнішніх дій ЄС, розробленими та опублікованими Європейською Комісією, що застосовуються на дату проведення заходу.

Стаття 19 - Запобігання порушенням, шахрайству та корупції

19.1. Бенефіціар зобов'язується проводити систематичні перевірки належного виконання заходів, які фінансуються за кошти ЄС. Він має вжити відповідних заходів для недопущення незаконних дій та шахрайства, а також, у разі необхідності, починати судові переслідування з метою повернення помилково сплачених коштів.

19.2. "Незаконна дія" - означає будь-яке порушення Угоди про фінансування, контрактів, що забезпечують її виконання, кошторисів програм чи законів ЄС в результаті дій чи бездіяльності суб'єкта економічної діяльності, які завдали чи можуть завдати шкоди загальному бюджету ЄС, шляхом скорочення або втрати доходів від власних ресурсів, які вони одержують безпосередньо від імені ЄС, або через невиправдану статтю витрат.

"Шахрайство" - означає будь-яку навмисну дію чи бездіяльність, що стосується:

- використання чи представлення неправдивих, неточних або неповних звітів чи документів, що призвело до розтрати або незаконного затримання фондів із загального бюджету ЄС

- нерозкриття інформації, результатом чого стає порушення конкретних зобов'язань, що призводить до аналогічних результатів;

- використання фондів не за призначенням та в цілях, що відрізняються від тих, для досягнення котрих вони виділялись.

19.3. Бенефіціар має негайно повідомити Європейську Комісію про будь-який випадок, що привернув увагу та викликав підозри щодо можливих незаконних дій чи шахрайства, та всі заходи вжиті з метою їх врегулювання.

19.4. У відповідності до Статті 8.3, у разі децентралізованого управління Бенефіціар має повідомити Європейську Комісію у випадку визнання виконавця контракту винним у наданні неправдивої інформації, допущенні серйозних помилок, вчиненні незаконних дій чи шахрайства, або значному порушенні зобов'язань, передбачених контрактом.

Без упередження до повноважень Європейської Комісії відсторонити установу від отримання в майбутньому контрактів та грантів ЄС у відповідності до Фінансового Регламенту, який застосовується до загального бюджету Європейського Союзу, Бенефіціаром до виконавців контрактів можуть застосовуватись фінансові штрафні санкції перелічені в розділі "Адміністративні та фінансові штрафні санкції" Загальних умов контрактів, укладених за децентралізованим управлінням, якщо це не протирічить національному законодавству. Такі штрафні санкції накладаються після проходження позовної процедури та забезпечення права на захист для виконавця контракту.

19.5. Бенефіціар має негайно повідомити Європейській Комісії назви суб'єктів економічної діяльності, які були судовим рішенням, яке має силу прецедента, визнані винними в шахрайстві, корупції, участі в злочинній організації чи іншій незаконній діяльності, яка шкодить фінансовим інтересам ЄС.

19.6. Бенефіціар зобов'язується вживати усіх необхідних заходів з метою припинення будь-яких дій, що мають ознаки активної чи пасивної корупції стадії під час виконання відповідних контрактів. Терміни застосовуються у відповідності до визначень, викладених в Статті 8.3. У разі якщо Бенефіціар не вживає необхідних заходів з метою припинення будь-яких дій, що мають ознаки корупції чи шахрайства, зазначених цією Статтею, Європейська Комісія має право вжити таких заходів самостійно, в тому числі повернути будь-яким способом кошти ЄС.

Стаття 20 - Перевірки та контроль з боку Європейської Комісії, Управління З питань запобігання зловживанням та шахрайству (ОЛАФ) та Європейського Суду Аудиторів

20.1. Бенефіціар погоджується з тим, що Європейська Комісія, ОЛАФ та Європейський Суд Аудиторів проводитимуть документальні перевірки та перевірки на місцях щодо використання фондів ЄС, наданих відповідно до Угоди про фінансування (включно з процедурами присудження контрактів та надання грантів), а за необхідності, проводитимуть комплексний аудит на основі супроводжувальних документів, рахунків, бухгалтерської документації та будь-яких інших документів, що стосуються фінансування проекту/програми, впродовж усього терміну дії угоди та ще семи років після дати останнього платежу.

20.2. Бенефіціар також погоджується з тим, що ОЛАФ може проводити перевірки на місцях відповідно до процедур, передбачених законодавчими актами ЄС, з метою захисту фінансових інтересів ЄС від шахрайства та інших протиправних дій.

20.3. З цією метою, Бенефіціар зобов'язується надавати посадовцям Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів та їх уповноваженим представникам доступ до об'єктів та приміщень, де проводяться роботи, що фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування (включаючи комп'ютерні системи, будь-які документи та комп'ютеризовані дані про технічне та фінансове управління такими роботами), та вживатиме всіх необхідних заходів для сприяння їхньої діяльності. Доступ уповноваженим представникам Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів має надаватися на умовах збереження суворого режиму конфіденційності щодо третіх сторін, без шкоди для зобов'язань, передбачених суспільним правом, які вони мають виконувати. Документи повинні бути доступними та зберігатися таким чином, щоб забезпечувати зручність при перевірці. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію, ОЛАФ та Європейський Суд Аудиторів про точне місцезнаходження документів.

20.4. Згадані вище перевірки та аудити також мають охоплювати підрядників та субпідрядників, діяльність яких фінансується ЄС.

20.5. Бенефіціара мають повідомляти про місії, що проводитимуться на місцях представниками Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів.

20.6. Бенефіціар має зберігати наступні фінансову та контрактну документацію:

Щодо процедури закупівель:

· Оголошення про майбутні закупівлі, з підтвердженням публікації та зміни, які вносились до оголошення

· Призначення комітету для попереднього відбору учасників тендеру

Звіт комітету щодо проведення відбору учасників тендеру (з додатками) та заявки про участь

· Підтвердження публікації оголошення щодо проведення відбору учасників тендеру

· Листи до заявників, яких не було відібрано для участі в тендері

· Запрошення до участі в тендері чи інший подібний документ

· Тендерна документація з додатками, поясненнями, протоколом засідань, підтвердження публікації

· Призначення тендерного комітету

· Звіт про початок тендеру, з додатками

· Звіт про проведення тендерного комітету чи переговорів щодо умов закупівлі, з додатками та отриманими пропозиціями

· Лист щодо результатів тендеру

· Підтверджуючі документи

· Лист, яким надсилається контракт

· Листи до учасників, які не перемогли в тендері

· Оголошення про результати тендеру чи його відміну, з підтвердженням публікації

· Підписаний контракт, доповнення до контракту, зміни та кореспонденція, яка стосується контракту

Щодо проведення конкурсів та прямого надання грантів:

· Призначення оціночного комітету

· Звіт про початок оцінки та щодо адміністративної відповідності, з додатками та отриманими заявками

· Листи до учасників, які були і не були відібрані для участі в конкурсі

· Звіт про проведення оцінки концепцій

· Листи до учасників, які були і не були відібрані для участі в конкурсі

· Звіт про проведення оцінки пропозицій чи переговорів щодо пропозицій, з додатками

· Перевірка відповідності критеріям для учасників та підтверджуючі документи

· Листи до учасників, які були і не були відібрані для фінансування, з схваленим резервним переліком

· Лист, яким надсилається контракт

· Оголошення про результати конкурсу чи його відміну, з підтвердженням публікації

· Підписаний контракт, доповнення до контракту, зміни та кореспонденція, яка стосується контракту

У випадку децентралізованого управління:

· Окрім зазначених вище підтверджуючих документів, також відповідна документація, яка стосується платежів та повернення коштів

Стаття 21 - Консультації між Європейською Комісією та Бенефіціаром

21.1. Бенефіціар та Європейська Комісія повинні проводити спільні консультації до того, як спірні питання щодо реалізації чи трактування цієї Угоди про фінансування перейдуть на інший рівень їхнього вирішення.

21.2. У випадку, якщо Європейська Комісія отримує інформацію про складнощі щодо виконання процедур, які стосуються виконання цієї Угоди про фінансування, вона має встановити необхідні контакти з Бенефіціаром для виправлення ситуації, а також вжити необхідних заходів, в тому числі виступити в ролі Бенефіціара у разі, якщо Бенефіціар не виконує чи не має можливості виконати покладені на нього функції.

21.3. Консультації можуть призвести до внесення змін та доповнень, призупинення чи анулювання Угоди про фінансування.

Стаття 22 - Внесення змін до фінансової угоди

22.1. Будь-які зміни та доповнення до Особливих умов, Додатку I та Додатку II до Угоди про фінансування мають робитися у письмовій формі та оформлюватися як Додаткова угода.

22.2. Якщо запит щодо внесення змін чи доповнень надходить від Бенефіціара, то він має представити такий запит Європейській Комісії щонайменше за три місяці до передбаченої дати набуття чинності запропонованих змін, крім випадків, добре обґрунтованих Бенефіціаром та погоджених Європейською Комісією.

22.3. Про внесення змін, які стосуються технічних питань і не впливають на цілі і результати проекту/програми, та змін щодо незначних деталей реалізації, які не змінюють в цілому прийнятого технічного рішення і не потребують змін в бюджеті, Бенефіціар має якнайшвидше повідомити Європейську Комісію у письмовій формі з обґрунтуванням і застосовувати ці зміни.

22.4. Використання резервних фондів дозволяється після отримання погодження у письмовій формі від Європейської Комісії.

22.5. Особливі випадки подовження стадії практичного виконання чи завершальної стадії регулюються положеннями статті 4 (4) та (5) цих Загальних умов.

22.6. Якщо Європейська Комісія вважає, що Бенефіціар більше не відповідає критеріям децентралізованого управління, викладених у разі необхідності в Особливих умовах, та без упередження до положень Статті 23 та 24 цих Загальних умов, Європейська Комісія може прийняти рішення відізвати покладені на Бенефіціара фінансові завдання щодо реалізації проекту/програми з метою продовження реалізації для та від імені Бенефіціара після повідомлення про це у письмовій формі.

Стаття 23 - Призупинення Угоди про фінансування

23.1. Дія Угоди про фінансування може бути призупинена у наступних випадках:

- Європейська Комісія може призупинити реалізацію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушуватиме передбачені угодою зобов'язання, а саме більше не відповідає критеріям децентралізованого управління, викладених у разі необхідності в Особливих умовах.

- Європейська Комісія може призупинити реалізацію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушуватиме зобов'язання, які встановлюються згідно прийнятих та опублікованих процедур та стандартних документів Європейської Комісії, які стосуються укладання та виконання контрактів та грантів.

- Європейська Комісія може призупинити реалізацію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушуватиме зобов'язання щодо дотримання прав людини, демократичних принципів та верховенства права, а також у випадку наявності серйозних фактів корупції.

- Угода про фінансування може бути призупинена за форс-мажорних обставин, відповідно до наведеного нижче визначення. Термін "форс-мажор" має означати будь-яку непередбачену чи виключну ситуацію або подію, що знаходиться поза контролем сторін та перешкоджає будь-якій з них виконувати свої зобов'язання. Це не стосується помилок або недбалості, допущених ними (або виконавцями контрактів, довіреними особами та співробітниками). Форс-мажорні обставини є такими, що характеризуються як нездоланні, не зважаючи на всі вжиті заходи. Дефекти обладнання чи матеріалів, трудові спори, страйки та фінансові труднощі не можуть вважатися форс-мажорними обставинами. Сторона не може вважатися винною у порушенні зобов'язань, якщо на заваді їхньому виконанню встали форс-мажорні обставини, про які належним чином було повідомлено іншу сторону. Сторона, на яку діють форс-мажорні обставини, повинна негайно повідомити про це іншу сторону, зазначаючи характер, можливу тривалість та передбачуваний вплив проблеми, а також повинна ужити всіх необхідних заходів для мінімізації можливих втрат.

23.2. Рішення про призупинення не повинне супроводжуватися попереднім повідомленням.

23.3. Європейська Комісія може вжити необхідних застережних заходів до прийняття рішення про призупинення.

23.4. У випадку надання повідомлення про призупинення, зазначаються наслідки для контрактів та кошторисів програм, що виконуються, та для контрактів та кошторисів програм, що мають бути укладені.

23.5. Призупинення Угоди про фінансування відбувається без упередження до призупинення виплат Європейською Комісією з метою забезпечення належного фінансового управління чи захисту фінансових інтересів ЄС.

Стаття 24 - Припинення дії Угоди про фінансування

24.1. Якщо проблеми, які призвели до призупинення Угоди про фінансування, не були вирішені впродовж максимум 180 днів, будь-яка зі сторін може припинити дію Угоди про фінансування, попередньо повідомивши про це за 30 днів.

24.2. Якщо за Угодою про фінансування не було здійснено жодного платежу впродовж трьох років з моменту її підписання, або, якщо впродовж аналогічного періоду не було укладено жодного контракту, що має забезпечити її реалізацію, то дія Угоди про фінансування припиняється.

24.3. У випадку надання повідомлення про припинення дії угоди, зазначаються наслідки для контрактів та кошторисів програм, що виконуються, та для контрактів та кошторисів програм, що мають бути укладені.

Стаття 25 - Вирішення суперечок

25.1. Будь-яке спірне питання, що стосується Угоди про фінансування та не може бути вирішено впродовж шести місяців шляхом консультацій між сторонами, як зазначено у статті 21 цих Загальних умов, може, на прохання сторін, вирішуватися за допомогою третейського суду.

25.2. В такому випадку, кожна зі сторін повинна призначити третейського суддю впродовж 30 діб з дня подання прохання про арбітражний розгляд суперечки. У випадку неспроможності виконати цю умову, будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити другого третейського суддю. Два призначені арбітри, у свою чергу, впродовж 30 днів повинні призначити третього суддю. Якщо вони цього не можуть зробити, то будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити третього третейського суддю.

25.3. Якщо третейськими суддями не буде прийняте інше рішення, то для вирішення суперечки має застосовуватися процедура, що визначена в Диспозитивних нормах Постійної Палати Третейського Суду щодо арбітражного розгляду справ, сторонами яких є міжнародні організації та країни. Рішення повинні прийматися впродовж трьох місяців більшістю третейських суддів.

25.4. Кожна зі сторін зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для виконання рішень третейських суддів.


ДОДАТОК II
ДО УГОДИ ПРО ФІНАНСУВАННЯ № ENPI/2012/023-684
ТЕХНІЧНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Країна-бенефіціар / регіон-бенефіціар

Україна

Орган, від якого надійшов запит

Уряд України

Стаття бюджету

19 08 01 03

Назва

Підтримка України щодо управління міграційними процесами та надання притулку

Загальна вартість

Внесок ЄС: 28 млн євро

Метод надання допомоги / метод управління

Проектний підхід
Не-децентралізоване управління:
- пряме централізоване управління
- спільне управління з Міжнародною організацією з міграції (MOM) та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН)

Код ДАК

15110

Галузь

Державна політика та адміністративне управління

1. ОПИС

Управління міграційними процесами є однією з ключових галузей реформування у рамках співробітництва між ЄС та Україною, зокрема, в контексті візового діалогу та впровадження Угоди між ЄС та Україною про реадмісію осіб.

Міграційна політика належить до пріоритетних напрямків національного розвитку, визначених у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки, яка була затверджена Президентом України у червні 2010 року і впроваджується Урядом України в рамках щорічних національних планів заходів.

Засади державної міграційної політики України визначено Концепцією державної міграційної політики та відповідним Планом заходів щодо її впровадження. Обидва документи було затверджено у 2011 році.

22 листопада 2010 року під час саміту ЄС - Україна Європейський Союз представив Україні План дій щодо лібералізації візового режиму (План дій). План дій визначає вимоги для запровадження безвізового режиму для короткострокового перебування українських громадян у країнах ЄС, які Україна зобов'язалася виконати. Зазначені вимоги стосуються наступних питань:

- суттєве покращення рівня безпеки документів, включаючи використання біометричних даних;

- удосконалення державної політики у сфері управління кордонами, міграційними процесами та надання притулку;

- реформи та співпраця у сфері громадського порядку та громадської безпеки;

- розв'язання питань у сфері зовнішніх відносин (у т.ч. щодо прав людини та основоположних свобод), пов'язаних з свободою пересування осіб.

22 квітня 2011 року з метою виконання вищезазначених вимог Президентом України було затверджено Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. У цьому зв'язку, Україна звітує про хід виконання Національного плану, а ЄС проводить власну оцінку стану виконання відповідних вимог. На сьогодні Україна все ще знаходиться на першому етапі виконання Плану дій, а саме - затвердження необхідної нормативно-правової та інституційної основи.

Впровадження міграційної політики та основних складових Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму забезпечує Державна міграційна служба (ДМС), яка створена протягом 2010-2011 років. ДМС є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Діяльність ДМС координується Міністром внутрішніх справ.

Окрім ДМС, діяльність у сфері управління міграційними процесами та надання притулку провадять інші державні органи, а саме, Державна прикордонна служба України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство соціальної політики України, Служба безпеки України, адміністративні суди.

Незважаючи на поступ, досягнутий останнім часом у сфері міграційної політики, й досі залишається нерозв'язаною ціла низка питань, до яких належать: узгодженість процедурної бази, координація діяльності між ключовими державними органами з питань міграції, а також їхні організаційні та матеріально-технічні можливості.

Беручи до уваги важливість вирішення міграційних питань у контексті співпраці між ЄС та Україною, а також складну організацію цієї галузі, ЄС взяв на себе зобов'язання підтримувати зусилля України, спрямовані на впровадження державної міграційної політики та досягнення ключових показників Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (ВІР), започаткована у рамках ініціативи "Східне партнерство", націлена на надання підтримки у розбудові потенціалу державних органів, які відіграють ключову роль у підготовці до виконання майбутньої Угоди про асоціацію і Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) та у їх подальшому впровадженні.

Як визначено у Рамковому документі програми ВІР стосовно України, затвердженому в жовтні 2010 року, міграційна політика належить до одного з чотирьох напрямків реформ, в яких надаватиметься цільова підтримка, спрямована на розбудову інституційної спроможності. Вищезгадана Концепція державної міграційної політики та відповідний План дій щодо її впровадження становлять надійну основу для надання допомоги ЄС у цій сфері.

Таким чином, Програма "Підтримка України щодо управління міграційними процесами та надання притулку" (надалі - "Програма") буде спрямована на підтримку впровадження державної міграційної політики України з особливим наголосом на наступних питаннях:

- вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у сфері міграції та надання притулку відповідно до європейських і міжнародних стандартів та кращого досвіду;

- підвищення інституційної спроможності та ефективності роботи державних органів, що працюють у сфері міграції та надання притулку, відповідно до європейських і міжнародних стандартів та кращого досвіду;

- забезпечення відповідних матеріально-технічних та інфраструктурних можливостей державних органів, що провадять діяльність у сфері міграції та надання притулку.

Програма буде впроваджуватися шляхом поєднання різноманітних інструментів допомоги, таких як проекти інструменту Twinning, проекти технічної допомоги, проекти, що базуються на угодах з державними органами країн-членів ЄС чи на засадах спільного управління з міжнародними організаціями, а також договори постачання.

Початкова Логічна матриця Програми додається. Вона може бути оновленою чи удосконаленою без внесення змін до Угоди про фінансування при умові, якщо зміни не стосуються цілей Програми.

1.1. Мета

Загальна мета:

Сприяти подальшому розвитку й зміцненню правових та інституційних засад України у сфері управління міграційними процесами та наданням притулку, ґрунтуючись на законодавстві ЄС та кращому міжнародному досвіді, з метою забезпечення ефективної діяльності відповідних державних органів України щодо впровадження Концепції державної міграційної політики та Плану заходів щодо її виконання, а також з метою виконання вимог Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, які стосуються запровадження біометричних паспортів.

Окремі цілі:

- вдосконалити правові та політичні засади державної міграційної політики відповідно до європейських принципів і кращого міжнародного досвіду;

- посилити інституційну спроможність та ефективність роботи державних органів України з питань міграції та надання притулку на основі європейських принципів та кращого досвіду;

- покращити матеріально-технічні та інфраструктурні можливості державних органів України з питань міграції та надання притулку з метою виконання вимог, передбачених Планом дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, які стосуються запровадження біометричних паспортів.

У цьому відношенні Програма сприятиме поширенню знань про принципи та кращий досвід ЄС у зазначеній галузі, а також здійснюватиме необхідні додаткові заходи відповідно до окремих цілей, наведених нижче.

1.2. Очікувані результати

Очікувані результати цієї Програми визначені в рамках трьох наступних компонентів:

Компонент 1: Нормативно-правові, політичні та процедурні засади міграційної політики та надання притулку приведені у відповідність із законодавством ЄС і кращим міжнародним досвідом:

- здійснено правову оцінку та підготовлено рекомендації щодо подальшого вдосконалення нормативно-правових, політичних, інституційних та процедурних засад міграційної політики та порядку надання притулку. Законодавство України, її нормативно-правові акти та засади державної міграційної політики удосконалено відповідно до розроблених рекомендацій;

- відповідні рішення прийняті державними органами України відповідно до їх повноважень.

У рамках цього результату основна увага приділятиметься забезпеченню належного рівня наближення правових, процедурних та інституційних засад міграційної політики України до принципів та кращого європейського та міжнародного досвіду, а також до ключових вимог Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Компонент 2: Ефективність роботи та спроможність державних органів у сфері управління міграційними процесами та надання притулку забезпечує належне вирішення основних завдань у цій галузі:

- проведено оцінку організаційно-управлінських засад діяльності державних органів у сфері міграції та надання притулку;

- удосконалено організаційно-управлінські засади діяльності державних органів у сфері міграції та надання притулку шляхом проведення цільового правового та організаційного аналізу та впровадження подальших заходів відповідними державними органами;

- удосконалено механізми співпраці, розподіл сфер відповідальності, порядок обміну інформацією між усіма державними органами у сфері управління міграційними процесами, надання віз і притулку шляхом розроблення відповідної міжвідомчої стратегії та плану дій з її впровадження;

- запроваджено дієвий порядок взаємодії та координації між державними органами з питань управління міграційними процесами та надання притулку, у тому числі з адміністративними судами;

- ґрунтуючись на результатах відповідного організаційного аналізу, розроблено рекомендації щодо вдосконалення внутрішнього порядку роботи відповідних органів з питань міграції та надання притулку; відповідні рекомендації втілено в життя належним чином відповідними державними органами;

- вивчено навчальні потреби, розроблено навчальну стратегію, відповідні навчальні програми запроваджено в усіх державних органах з питань міграції та надання притулку, в тому числі шляхом підвищення кваліфікації державних службовців, що працюють в державних органах з питань міграції та надання притулку;

- здійснено оцінку та підготовлено рекомендації щодо вдосконалення системи надання державних послуг у сфері міграції та надання притулку. Рекомендації стосуватимуться запровадження електронного врядування, оптимізації та спрощення порядку надання адміністративних послуг, покращення прозорості їх надання, а також запровадження спеціальних антикорупційних заходів.

Компонент 3: Технічні та інфраструктурні можливості відповідних державних органів посилені з метою удосконалення управління міграційними процесами та надання притулку, а також з метою виконання вимог Плану дій з лібералізації візового режиму стосовно запровадження біометричних паспортів:

- розроблено та введено в експлуатацію інтегровану систему управління інформацією у сфері міграції, видачі віз та надання притулку, яка забезпечує належний обмін інформацією та координацію в процесі прийняття рішень між відповідними державними органами з питань міграції та надання притулку, в тому числі судовими установами;

- розроблено та введено в експлуатацію комплексну базу даних стосовно міграційних процесів, видачі віз і надання притулку (у тому числі стосовно документів, які посвідчують особу і містять біометричні дані);

- придбано та встановлено програмне та апаратне забезпечення (включаючи необхідне обладнання) для створення комплексної бази даних та інтегрованої системи управління інформацією у сфері міграції та надання притулку;

- проведено оцінку технічних та інфраструктурних можливостей у сфері надання притулку та визначені потреби вирішено шляхом вжиття відповідних заходів, включаючи покращення можливостей для розміщення біженців та шукачів притулку;

- проведено навчання відповідних державних службовців щодо використання нових технічних засобів та виконання відповідних правил, які забезпечать ефективне функціонування новостворених технічних засобів.

1.3. Заходи та календарний план впровадження

У рамках кожного компонента Програми передбачаються такі заходи:

Компонент 1: Нормативно-правові, політичні та процедурні засади міграційної політики та надання притулку приведені у відповідність із законодавством ЄС і кращим міжнародним досвідом:

- проведення правового аналізу нормативно-правових, політичних, інституційних та процедурних засад, що регулюють питання міграційної політики та надання притулку в Україні;

- організація громадських обговорень, круглих столів, навчальних семінарів, заходів щодо інформування громадськості;

- підготовка рекомендацій, націлених на вдосконалення нормативно-правової та програмно-методологічної бази у сфері міграції та надання притулку;

- проведення діалогу з відповідними державними органами України щодо внесення необхідних змін до нормативно-правових засад державної міграційної політики та порядку надання притулку;

- створення механізму періодичного моніторингу нормативно-правової бази ЄС у сфері міграцій та надання притулку й відповідного перегляду законодавства України.

Компонент 2: Ефективність роботи та спроможність державних органів у сфері управління міграційними процесами та надання притулку забезпечує належне вирішення основних завдань у цій галузі:

- проведення організаційного аналізу та аналізу робочих процесів у відповідних державних органах;

- підготовка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення системи організації та управління у відповідних державних органах;

- підготовка планів інституційного розвитку для відповідних державних органів, у тому числі розроблення пропозицій щодо запровадження належних управлінських засобів;

- запровадження необхідних адміністративних механізмів, спрямованих на підвищення рівня співпраці між державними органами у сфері управління міграційними процесами та надання притулку (наприклад, спільного порядку взаємодії, угод про співпрацю тощо);

- створення відповідних об'єктів інфраструктури для поліпшення взаємодії та координації діяльності державних органів з питань міграції та надання притулку (наприклад, захищеної системи зв'язку між основними зацікавленими органами);

- аналіз і перегляд існуючих внутрішніх робочих інструкцій компетентних державних органів та розроблення нових внутрішніх інструкцій;

- розширення існуючої системи електронного документообігу на рівні ДМС та її територіальних органів, а також між ДМС та іншими компетентними державними органами;

- вдосконалення системи ідентифікації осіб та перевірки документів, що посвідчують особу, з метою підвищення ефективності роботи з виявлення нелегальних мігрантів;

- розроблення навчальної стратегії та навчальних програм у сфері управління міграційними процесами та надання притулку;

- проведення навчання державних службовців відповідних державних органів з основного кола питань, що стосуються міграції та надання притулку;

- підготовка рекомендацій щодо вдосконалення системи надання державних послуг у сфері міграції та надання притулку. Рекомендації стосуватимуться запровадження електронного врядування, оптимізації та спрощення порядку надання адміністративних послуг, покращення прозорості їх надання, а також запровадження спеціальних антикорупційних заходів;

- забезпечення ефективного функціонування відповідних систем управління інформацією та баз даних у сфері міграції та надання притулку (навчання відповідного персоналу; операційна система, адміністрування користувачів, інформаційна безпека, управління комп'ютерною мережею тощо).

Компонент 3: Технічні та інфраструктурні можливості відповідних державних органів посилені з метою удосконалення управління міграційними процесами та надання притулку, а також з метою виконання вимог Плану дій з лібералізації візового режиму стосовно запровадження біометричних паспортів:

- проведення оцінки існуючих систем збирання даних та обміну інформацією у сфері міграції та надання притулку;

- розробка техніко-економічного обґрунтування створення системи обробки та обміну даних у сфері міграції та надання притулку;

- розроблення інтегрованої системи управління інформацією у сфері міграції, видачі віз та надання притулку, яка забезпечує належний обмін інформацією та координацію в процесі прийняття рішень між відповідними державними органами з питань міграції та надання притулку;

- розроблення бази даних з високим рівнем захисту як складової частини комплексної та інтегрованої бази даних у сфері управління міграційними процесами, видачі віз і надання притулку;

- розроблення технічних специфікацій на програмне та апаратне забезпечення для створення інтегрованої системи управління інформацією та комплексної бази даних у сфері міграції та надання притулку;

- проведення оцінки технічних та інфраструктурних можливостей у сфері надання притулку;

- впровадження заходів, спрямованих на удосконалення технічних та інфраструктурних можливостей у сфері надання притулку, включаючи покращення можливостей для розміщення біженців та шукачів притулку;

- постачання апаратного та програмного забезпечення;

- розроблення, тестування та встановлення необхідного обладнання;

- створення відповідної комп'ютерної мережі в ДМС та інших державних органах, залучених до вищезгаданих процесів;

- проведення навчання для відповідних державних службовців щодо користування новоствореним програмним та апаратним обладнанням;

- розробка порядків та правил, необхідних для належного функціонування новостворених технічних засобів.

Календарний план впровадження


Назва заходу

Рік 1

Рік 2

Рік 3

Рік 4

Рік 5

Се м1

Се м2

Се м1

Сем 2

Сем м1

Сем 2

Сем 1

Сем 2

Сем 1

Се м 2

Компонент 1: Нормативно-правові, політичні та процедурні засади міграційної політики та надання притулку приведені у відповідність із законодавством ЄС і кращим міжнародним досвідом

1

Проведення правового аналізу правових, політичних та нормативних засад, що регулюють питання міграційної політики та надання притулку в Україні;


х

х








2

Організація громадських обговорень, круглих столів, навчальних семінарів, заходів щодо інформування громадськості



х

х

х

х

х

х

х

х

3

Підготовка рекомендацій, націлених на вдосконалення нормативно-правової та програмно-методологічної бази у сфері міграції та надання притулку;




х

х

х





4

Проведення діалогу з відповідними державними органами України щодо внесення необхідних змін до нормативно-правових засад державної міграційної політики та порядку надання притулку;





х

х

х

х

х

х

5.

Створення механізму періодичного моніторингу нормативно-правової бази ЄС у сфері міграцій та надання притулку й відповідного перегляду законодавства України.





х

х

х

х

х

х

Компонент 2: Ефективність роботи та спроможність державних органів у сфері управління міграційними процесами та надання притулку забезпечує належне вирішення основних завдань у цій галузі

1

Проведення організаційного аналізу та аналізу робочих процесів у відповідних державних органах


х

х








2

Підготовка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення системи організації та управління у відповідних державних органах;


х

х








3

Підготовка планів інституційного розвитку для відповідних державних органів, у тому числі розроблення пропозицій щодо запровадження належних управлінських засобів;




х

х






4

Запровадження необхідних адміністративних механізмів, спрямованих на підвищення рівня співпраці між державними органами у сфері управління міграційними процесами та надання притулку (наприклад, спільного порядку взаємодії, угод про співпрацю тощо);




х

х

х





5

Створення відповідних об'єктів інфраструктури для поліпшення взаємодії та координації діяльності державних органів з питань міграції та надання притулку (наприклад, захищеної системи зв'язку між основними зацікавленими органами);




х

х

х





6

Аналіз і перегляд існуючих внутрішніх робочих інструкцій компетентних державних органів та розроблення нових внутрішніх інструкцій;




х

х

х





7

Розширення існуючої системи електронного документообігу на рівні ДМС та її територіальними органами, а також між ДМС та іншими компетентними державними органами;




х

х

х

х

х

х

х

8

Вдосконалення системи ідентифікації осіб та перевірки документів, що посвідчують особу, з метою підвищення ефективності роботи з виявлення нелегальних мігрантів;




х

х

х

х




9

Розроблення навчальної стратегії та навчальних програм у сфері управління міграційними процесами та надання притулку;






х

х

х



10

Проведення навчання державних службовців відповідних державних органів з основного кола питань, що стосуються міграції та надання притулку;






х

х

х



11

Підготовка рекомендацій щодо вдосконалення системи надання державних послуг у сфері міграції та надання притулку. Рекомендації стосуватимуться запровадження електронного врядування, оптимізації та спрощення порядку надання адміністративних послуг, покращення прозорості їх надання, а також запровадження спеціальних антикорупційних заходів;





х

х

х

х

х

х

12

Забезпечення ефективного функціонування відповідних систем управління інформацією та баз даних у сфері міграції та надання притулку (навчання відповідного персоналу; операційна система, адміністрування користувачів, інформаційна безпека, управління комп'ютерною мережею тощо).







х

х

х

х

Компонент 3: Технічні та інфраструктурні можливості відповідних державних органів посилені з метою удосконалення управління міграційними процесами та надання притулку, а також з метою виконання вимог Плану дій з лібералізації візового режиму стосовно запровадження біометричних паспортів

1

Проведення оцінки існуючих систем збирання даних та обміну інформацією у сфері міграції та надання притулку;



х

х







2

Розробка техніко-економічного обґрунтування створення системи обробки та обміну даних у сфері міграції та надання притулку;




х

х






3

Розроблення інтегрованої системи управління інформацією у сфері міграції, видачі віз та надання притулку, яка забезпечує належний обмін інформацією та координацію в процесі прийняття рішень між відповідними державними органами з питань міграції та надання притулку;





х

х

х




4

Розроблення бази даних з високим рівнем захисту як складової частини комплексної та інтегрованої бази даних у сфері управління міграційними процесами, видачі віз і надання притулку;





х

х

х




5

Розроблення технічних специфікацій на програмне та апаратне забезпечення для створення інтегрованої системи управління інформацією та комплексної бази даних у сфері міграції та надання притулку;





х

х

х

х



6

Проведення оцінки технічних та інфраструктурних можливостей у сфері надання притулку;



х

х







7

Впровадження заходів, спрямованих на удосконалення технічних та інфраструктурних можливостей у сфері надання притулку, включаючи покращення можливостей для розміщення біженців та шукачів притулку;





х

х

х




8

Постачання апаратного та програмного забезпечення;







х

х

х

х

9

Розроблення, тестування та встановлення необхідного обладнання;








х

х

х

10

Створення відповідної комп'ютерної мережі в ДМС та інших державних органах, залучених до вищезгаданих процесів;






х

х

х

х

х

11

Проведення навчання для відповідних державних службовців щодо користування новоствореним програмним та апаратним обладнанням;






х

х

х

х

х

12

Розробка порядків та правил, необхідних для належного функціонування новостворених технічних засобів.






х

х

х

х

х

2. МІСЦЕ ТА ТРИВАЛІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ

2.1. Місце впровадження

Ця Програма головним чином впроваджуватиметься у м. Києві на рівні відповідних центральних органів виконавчої влади з питань міграційної політики та надання притулку. У разі необхідності, окремі заходи можуть впроваджуватися на обласному рівні за участю територіальних підрозділів відповідних центральних органів виконавчої влади.

Місця виконання окремих проектів технічної допомоги чи договорів купівлі будуть визначатись після формулювання відповідних проектів.

2.2. Тривалість впровадження

Тривалість впровадження Угоди визначатиметься Статтею 5 Спеціальних умов.

3. ВПРОВАДЖЕННЯ

3.1. Організаційна схема та розподіл обов'язків

Впровадження Європейською Комісією

Частина цієї Програми впроваджуватиметься Європейською Комісією через її Представництво в Україні. Укладання усіх договорів і проведення усіх платежів здійснюватиметься Європейською Комісією від імені Бенефіціара.

Будуть використовуватися контракти щодо надання послуг, постачання товарів, виконання робіт, а також грантові та твіннінгові контракти.

Впровадження міжнародною організацією

У разі необхідності частина заходів Програми може впроваджуватися у рамках спільного управління з Міжнародною організацією з міграції (MOM) та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) шляхом укладання угод про співпрацю.

Ґрунтуючись на принципі права власності, Європейська Комісія залишає за собою право змінити вищезазначені організації чи обсяг, наданих їм повноважень без необхідності внесення поправок до Угоди про фінансування. У цьому випадку, Європейська Комісія повинна порадитися з Бенефіціаром щодо цих змін і повідомити йому назву нової організації та/або обсяг наданих повноважень.

Для супроводу та погодження загальної спрямованості та концепції відповідних проектів необхідно створити Наглядовий комітет. Зібрання Наглядового комітету проекту мають проводитись тричі на рік.

До складу Наглядового комітету мають увійти:

- представники Представництва ЄС в Україні;

- представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки України, Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Вищого адміністративного суду, Державної судової адміністрації тощо;

- за необхідності, представники MOM чи УВКБ ООН (у якості спостерігачів)

- представники Європейського Союзу (у якості спостерігачів).

- До складу наглядового комітету Програми можуть вноситись зміни відповідно до можливих інституційних перетворень в системі центральних органів виконавчої влади України.

3.2. Звітність

Періодичні звіти про хід впровадження Програми та плани її подальшого впровадження повинні бути подані до Представництва ЄС в Україні відповідно до положень ЄС щодо звітування за програмами допомоги.

3.3. Бюджет

Загальний кошторис Програми складає 28 млн євро, з яких 28 млн євро буде профінансовано з загального бюджету Європейського Союзу.

Попередній розподіл загального кошторису за напрямками впровадження Програми:

Категорія

Внесок ЄС (у євро)

Компонент 1: Нормативно-правові, політичні та процедурні засади міграційної політики та надання притулку приведені у відповідність із законодавством ЄС і кращим міжнародним досвідом

4 000 000

Компонент 2: Ефективність роботи та спроможність державних органів у сфері управління міграційними процесами та надання притулку забезпечує належне вирішення основних завдань у цій галузі

8 000 000

Компонент 3: Технічні та інфраструктурні можливості відповідних державних органів посилені з метою удосконалення управління міграційними процесами та надання притулку, а також з метою виконання вимог План дій з лібералізації візового режиму, які стосуються запровадження біометричних паспортів

16 000 000

ВСЬОГО

28 000 000

В межах Компоненту 3 даної Програми, якщо Уряд України буде спроможний забезпечити внесок не менше 20% від загальної вартості обладнання ЄС, яке сприятиме впровадженню норм ЄС, Європейський Союз зробить внесок у розмірі не більше 80% від загальної вартості даного обладнання із метою його закупівлі

У випадку проектів Twinning державні органи України, відповідальні за впровадження цих проектів, зобов'язані зробити свій внесок у натуральній формі у спільному фінансуванні заходів, зазначених у бюджеті проекту Twinning. У випадку проектів технічної допомоги, від українських бенефіціарів очікується сприяння в організаційному забезпеченні провадження проекту (внесок у натуральній формі).

У разі підписання типової угоди про співпрацю з MOM та/чи УВКБ ООН для впровадження окремих проектів, кожна з цих організацій повинна співфінансувати не менше 10% від загального кошторису відповідних проектів.

4. МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА

4.1. Моніторинг

Моніторинг цієї Програми здійснюватиметься відповідно до типового порядку на основі показників, які мають бути визначені спільно з Урядом України та іншими зацікавленими державними органами в ході підготовки кожного з підпроектів в рамках цієї Програми. У випадку проектів Twinning моніторинг здійснюватиметься на основі обов'язкових результатів, які визначаються в ході підготовки проекту.

Підпроекти в рамках цієї програми будуть піддаватися моніторингу шляхом впровадження моніторингу проектів та програм зовнішньої допомоги, орієнтованого на результат (МОР). З метою загального моніторингу програми буде створено Наглядовий комітет за участю усіх учасників та донорів Програми, а також представників відповідних проектів та громадських організацій. Для проектів Twinning будуть створені окремі наглядові комітети.

Для загального моніторингу впровадження Програми може бути використаний рамковий контракт.

4.2. Оцінка

Європейська Комісія проводитиме (за допомогою незалежних консультантів) зовнішню оцінку програми наступним чином:

- середньострокова оцінка;

- завершальна оцінка - на початку етапу закриття Програми;

- за потреби, оцінка після закриття Програми.

Бенефіціар і Європейська Комісія мають проаналізувати висновки та рекомендації, підготовлені за результатами середньострокової оцінки, і прийняти спільне рішення щодо подальших дій та необхідних коригувань, у тому числі, переорієнтування проекту у разі наявності таких рекомендацій. Бенефіціару будуть надані звіти, складені іншими місіями з оцінки та моніторингу, таким чином, щоб врахувати рекомендації, підготовлені за результатами роботи таких місій.

Європейська Комісія повинна повідомляти Бенефіціара про строки проведення зовнішніх місій принаймні за один місяць до їх початку. Бенефіціар повинен забезпечити дієву та результативну співпрацю з експертами, що проводять моніторинг і/або оцінку, та, серед іншого, повинен надати їм всю необхідну інформацію та документацію, а також доступ до приміщень проекту та можливість участі у його заходах.

5. ІНФОРМАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ

Відповідна інформаційна взаємодія та публічність заходів Програми забезпечуватимуться за допомогою широкого розповсюдження інформації про досягнення та результати Програми (яке має фінансуватися в рамках кожного підпроекту), а також за допомогою висвітлення стану впровадження проектів твіннінгу на міжнародному рівні, для чого буде виділено окремий бюджет.

Уряд України та державні органи, відповідальні за впровадження підпроектів, повинні вжити відповідних заходів для забезпечення публічності фінансового внеску ЄС. Ці заходи повинні відповідати чинним правилам щодо забезпечення публічності зовнішніх дій, визначених та опублікованих Європейською Комісією, з якими можна ознайомитись на вебсторінці Генерального директорату з питань розвитку і співробітництва Європейської Комісії "Євродопомога" за адресою: http://ec.europa.eu/europeaid/work/visibility/index_en.htm.

Додаткова допомога Уряду України та відповідним державним органам-бенефіціарам проектів у плануванні та впровадженні заходів інформаційної підтримки та забезпечення публічності надаватиметься у рамках поточних і майбутніх проектів за фінансування ЄС

6. ДОДАТОК

Додаток 1 - Логічна матриця

Додаток 1 - Логічна матриця Програми "Підтримка України щодо управління міграційними процесами та надання притулку"


Порядок впровадження

Показники досягнення результату, що піддаються перевірці

Джерела та способи перевірки

Припущення

Загальні цілі

Якими є загальні цілі, досягненню яких сприяє Програма?
Управління міграційними процесами та надання притулку в Україні здійснюється ефективним чином на основі європейських та міжнародних принципів, а також кращого досвіду.

Якими є основні показники досягнення загальних цілей?
Систему управління міграційними процесами та надання притулку в Україні удосконалено відповідно до європейських та міжнародних принципів, а також кращого досвіду.

Якими інформаційними джерелами можливо перевірити стан виконання показників досягнення цілей?
- Міграційний профіль України
- Урядові звіти
- Оціночні звіти щодо впровадження Плану дій з лібералізації візового режиму
- Звіти міжнародних організацій
- Звіти по впровадження Європейської політики сусідства
- Дослідження та опитування
- Інформація у ЗМІ

Україна має намір удосконалити вітчизняну систему управління міграційними процесами та надання притулку та виділяє належне бюджетне фінансування для досягання цієї цілі. Наявна політична згода стосовно способів досягнення цієї мети

Окремі цілі

Які окремі цілі повинні бути досягнуті з метою сприяння досягненню загальної цілі?

Які показники чітко свідчать про досягнення окремих цілей програми?

Які інформаційні джерела існують або можуть бути використаними?
Які методи потрібно застосовувати, щоб зібрати потрібну інформацію?

Які чинники та передумови поза межами відповідальності Бенефіціара є необхідними для досягнення цілей Програми (зовнішні передумови)?
Які ризики мають бути взятими до уваги?

1. Вдосконалити правові та програмні засади державної міграційної політики відповідно до європейських принципів і кращого міжнародного досвіду.

1. Схвальна оцінка щодо прийняття та ходу впровадження відповідного законодавства чи підзаконних актів (показник поступу).

- Законодавчі та підзаконні акти
- Звіти та дослідження
- Оціночні звіти щодо впровадження Плану дій з лібералізації візового режиму
- Експертні висновки
- Відвідування державних органів та інших відповідних об'єктів
- Соціологічні дослідження
- Інформація у ЗМІ

1. Політична стабільність та зобов'язання удосконалити законодавчі та регуляторні засади відповідно до європейських принципів і кращого міжнародного досвіду.

2. Посилити інституційну спроможність та ефективність роботи державних органів України з питань міграції та надання притулку на основі європейських принципів та кращого досвіду.

2. Схвальна оцінка інституційної спроможності та рівня ефективності роботи державних органів у сфері міграційної політики та надання притулку. Поступ у впровадженні Плану дій щодо лібералізації візового режиму або його повне виконання в частині положень, які стосуються запровадження біометричних паспортів.

2. Неперервність діяльності Державної  міграційної служби, достатнє бюджетне фінансування, зобов'язання впроваджувати Концепцію державної міграційної політики і відповідний План заходів. Належний рівень координації та співпраці між органами державної влади у сфері міграційної політики та надання притулку.

3. Покращити матеріально-технічні та інфраструктурні можливості державних органів України з питань міграції та надання притулку з метою виконання вимог, передбачених Планом дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, які стосуються запровадження біометричних паспортів.

3. Надання відповідної технічної та матеріальної підтримки (відповідно до узгоджених пріоритетів та календарного плану).

3. Наявність належних законодавчих та адміністративних рамок (включаючи питання власності). Належна співпраця з ЄС. Забезпечення співфінансування з державного бюджету України при закупівлі обладнання.

Очікувані результати

До результатів належать наслідки впровадження, які очікуються з метою досягнення окремих цілей Програми. Якими є очікувані результати? (перелічіть їх)

Якими є показники досягнення очікуваних результатів у наслідок впровадження заходів Програми?

Якими інформаційними джерелами можливо перевірити стан досягнення результатів?

Які зовнішні умови повинні бути виконані, щоб вчасно досягти очікуваних результатів?

1. Надана допомога щодо удосконалення законодавчих та нормативних засад відповідно до європейських і міжнародних принципів та кращого досвіду.

1. Експертна допомога надана та використана в ході підготовки чи удосконалення законодавчих/підзаконних актів.

- Офіційна статистика
- Контрактна документація
- Звіти та дослідження
- Законодавчі та підзаконні акти
- Відвідування державних органів та інших відповідних об'єктів
- Соціологічні дослідження
- Інформація у ЗМІ

Органи державної влади України продовжують нести відповідальність за досягнення результатів у сфері удосконалення міграційної політики та надання притулку.

2. Надана підтримка щодо інституційного зміцнення державних органів у сфері міграційної політики та надання притулку відповідно до європейських принципів. Надано підтримку у впровадженні Плану дій з лібералізації візового режиму.

2. Надана допомога посприяла інституційному зміцненню та покращенню рівня ефективності роботи державних органів у сфері міграційної політики та надання притулку.

Координація та співпраця причетних органів державної влади у ході впровадження заходів Програми буде достатньою для досягнення результатів.

3. Надано узгоджену матеріально-технічну підтримку державним органам у сфері міграційної політики та надання притулку.
Це може включати:
- розробку та встановлення інтегрованих баз даних та мереж у сфері міграційної політики;
- закупівлю обладнання для створення Єдиного демографічного державного реєстру, в тому числі навчання відповідного персоналу;
- модернізація центрів перебування шукачів притулку та біженців.

3. Матеріально-технічна підтримка державним органам у сфері міграційної політики та надання притулку надана відповідно до плану-графіку та включала, зокрема, наступне:
- створення та ефективне функціонування інтегрованої бази даних та мережі з питань міграційної політики, які використовуються усіма причетними державними органами;
- забезпечення Державної міграційної служби та її територіальних підрозділів обладнанням для зняття та обробки біометричних даних;
- наявність узгодженої кількості місць перебування шукачів притулку та біженців.

Наявність згоди серед різних зацікавлених органів влади щодо пріоритетних напрямків Програми.
Вчасне прийняття законодавчих / підзаконних актів, а також заходів щодо удосконалення міграційної політики.
Україна продовжуватиме шлях реформ на основі європейських та міжнародних принципів.
Збільшення міграційних потоків у короткі строки, що може призвести до обмеженої спроможності центрів перебування шукачів притулку та біженців.

Заходи


Якими є основні заходи та з якою послідовністю вони здійснюватимуться з метою досягнення очікуваних результатів? (згрупуйте заходи в межах результатів)

Засоби:
Які засоби необхідні для впровадження заходів, наприклад, персонал, обладнання, навчання, дослідження, приміщення тощо.

З яких інформаційних джерел можна дізнатися про хід виконання заходів?

Які умови для започаткування заходів?
Які умови поза межами прямого контролю Бенефіціара повинні бути виконані для впровадження запланованих заходів?

Компонент 1: Нормативно-правові, програмні та процедурні засади міграційної політики та надання притулку приведені у відповідність із законодавством ЄС і кращим міжнародним досвідом:
- проведення правового аналізу нормативно-правових, програмних, інституційних та процедурних засад, що регулюють питання міграційної політики та надання притулку в Україні;
- організація громадських обговорень, круглих столів, навчальних семінарів, заходів щодо інформування громадськості;
- підготовка рекомендацій, націлених на вдосконалення нормативно-правової та програмно-методологічної бази у сфері міграції та надання притулку;
- проведення діалогу з відповідними органами державної влади України щодо внесення необхідних змін до нормативно-правових засад державної міграційної політики та порядку надання притулку;
- створення механізму періодичного моніторингу нормативно-правової бази ЄС у сфері міграцій та надання притулку й відповідного перегляду законодавства України.

Експертна допомога, поради, дослідження, навчання, семінари, публікації.

- Офіційна статистика
- Контрактна документація
- Звіти та дослідження
- Законодавчі та підзаконні акти
- Відвідування державних органів та інших відповідних об'єктів
- Соціологічні дослідження
- Інформація у ЗМІ
Кошторис
Яка вартість впровадження заходів?
Яким чином класифікуються витрати? (розподіл видатків Програми)
Компонент 1: 4 млн євро
Компонент 2: 8 млн євро
Компонент 3:16 млн євро

Див. вище.
Додатково:
- наявність якісної експертної допомоги;
- достатнє фінансування впровадження необхідних заходів;
- необхідні законодавчі акти прийнято;
- реалістичний план-графік виконання заходів погоджений усіма учасниками Програми.

Компонент 2: Ефективність роботи та спроможність державних органів у сфері управління міграційними процесами та надання притулку забезпечує належне вирішення основних завдань у цій галузі:
- проведення організаційного аналізу та аналізу робочих процесів у відповідних державних органах;
- підготовка рекомендацій спрямованих на вдосконалення системи організації та управління у відповідних державних органах;
- підготовка планів інституційного розвитку для відповідних державних органів, у тому числі розроблення пропозицій щодо запровадження належних управлінських засобів;
- запровадження необхідних адміністративних механізмів, спрямованих на підвищення рівня співпраці між державними органами у сфері управління міграційними процесами та надання притулку (наприклад, спільного порядку взаємодії, угод про співпрацю тощо);
- створення відповідних об'єктів інфраструктури для поліпшення взаємодії та координації діяльності державних органів з питань міграції та надання притулку (наприклад, захищеної системи зв'язку між основними зацікавленими органами);
- аналіз і перегляд існуючих внутрішніх робочих інструкцій компетентних державних органів та розроблення нових внутрішніх інструкцій;
- розширення існуючої системи електронного документообігу на рівні ДМС та її місцевих підрозділів, а також між ДМС та іншими компетентними державними органами;
- вдосконалення системи ідентифікації осіб та перевірки документів, що посвідчують особу, з метою підвищення ефективності роботи з виявлення нелегальних мігрантів;
- розроблення навчальної стратегії та навчальних програм у сфері управління міграційними процесами та надання притулку;
- проведення навчання державних службовців відповідних державних органів з основного кола питань, що стосуються міграції та надання притулку;
- підготовка рекомендацій щодо вдосконалення системи надання державних послуг у сфері міграції та надання притулку. Рекомендації стосуватимуться запровадження електронного врядування, оптимізації та спрощення порядку надання адміністративних послуг, покращення прозорості їх надання, а також запровадження спеціальних антикорупційних заходів;
- забезпечення ефективного функціонування відповідних систем управління інформацією та баз даних у сфері міграції та надання притулку (навчання відповідного персоналу; операційна система, адміністрування користувачів, інформаційна безпека, управління комп'ютерною мережею тощо).

Технічна експертиза, дослідження, семінари, поставки, навчання, інформаційні матеріали.



Компонент 3: Технічні та інфраструктурні можливості державних органів посилені з метою удосконалення управління міграційними процесами та надання притулку, а також з метою виконання вимог Плану дій з лібералізації візового режиму стосовно запровадження біометричних паспортів:
- проведення оцінки існуючих систем збирання даних та обміну інформацією у сфері міграції та надання притулку;
- розробка техніко-економічного обґрунтування створення системи обробки та обміну даних у сфері міграції та надання притулку;
- розроблення інтегрованої системи управління інформацією у сфері міграції, видачі віз та надання притулку, яка забезпечує належний обмін інформацією та координацію в процесі прийняття рішень між відповідними державними органами з питань міграції та надання притулку;
- розроблення бази даних з високим рівнем захисту як складової частини комплексної та інтегрованої бази даних у сфері управління міграційними процесами, видачі віз і надання притулку;
- розроблення технічних специфікацій на програмне та апаратне забезпечення для створення інтегрованої системи управління інформацією та комплексної бази даних у сфері міграції та надання притулку;
- проведення оцінки технічних та інфраструктурних можливостей у сфері надання притулку;
- впровадження заходів, спрямованих на удосконалення технічних та інфраструктурних можливостей у сфері надання притулку, включаючи покращення можливостей для розміщення біженців та шукачів притулку;
- постачання апаратного та програмного забезпечення;
- розроблення, тестування та встановлення необхідного обладнання;
- створення комп'ютерної мережі ДМС та інших державних органів, залучених до вищезгаданих процесів;
- проведення навчання для відповідних державних службовців щодо користування новоствореним програмним та апаратним обладнанням;
- розробка порядку забезпечення належного функціонування новостворених технічних засобів.

Технічна експертиза, роботи (ремонтні), обладнання, поставки, навчання, обговорення та семінари, інформаційні матеріали.






вгору