Документ 981_008, поточна редакція — Прийняття від 15.04.1994

                              Угода 
про технічні бар'єри у торгівлі
(укр/рос)

Члени,
зважаючи на Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних
переговорів;
бажаючи сприяти досягненню цілей ГАТТ 1994 ( 981_003 );
визнаючи той важливий внесок, який можуть зробити для цього
міжнародні стандарти та системи оцінки відповідності шляхом
підвищення ефективності виробництва та полегшення здійснення
світової торгівлі;
бажаючи у зв'язку з цим заохотити розробку таких міжнародних
стандартів та систем оцінки відповідності;
бажаючи, проте, забезпечити, щоб технічні регламенти та
стандарти, в тому числі вимоги щодо пакування, маркування та
етикетування, а також процедури оцінки відповідності технічним
регламентам і стандартам, не створювали невиправданих перепон для
міжнародної торгівлі;
визнаючи, що жодній країні не повинні створюватися перепони
для вжиття заходів, які є необхідними для забезпечення якості її
експорту чи захисту життя або здоров'я людини, тварин чи рослин,
захисту навколишнього середовища, або для запобігання шахрайським
діям, на тому рівні, який така країна вважає за потрібний, за
умови дотримання вимог про те, що такі заходи не повинні
застосовуватися у спосіб, що являв би собою засіб свавільної або
невиправданої дискримінації між країнами, де переважають такі ж
умови або приховане обмеження міжнародної торгівлі, а також
повинні відповідати іншим положенням цієї Угоди;
визнаючи, що жодній країні не повинні створюватися перепони
для вжиття заходів, які є необхідними для захисту її суттєвих
інтересів безпеки;
визнаючи внесок, який може зробити міжнародна стандартизація
для передачі технологій розвиненими країнами країнам, що
розвиваються;
визнаючи, що країни, що розвиваються, можуть зіткнутися з
особливими труднощами при виробці та застосуванні технічних
регламентів і стандартів, а також процедур оцінки відповідності
технічним регламентам і стандартам, і бажаючи надати їм допомогу у
їхніх діях з цього приводу;
цим домовляються про наступне:
Стаття 1
Загальні положення
1.1 Загальні терміни з стандартизації та процедур оцінки
відповідності, як правило, повинні мати значення, що закріплені їх
визначеннями, які прийнято в системі Організації Об'єднаних Націй
та міжнародними органами стандартизації з урахуванням контексту, у
якому вони використовуються, та у світлі завдань і мети цієї
Угоди.
1.2 Проте для цілей цієї Угоди застосовується значення
термінів, які наведено у Додатку 1.
1.3 Положення цієї Угоди поширюються на всі товари, включаючи
промислові та сільськогосподарські товари.
1.4 Специфікації для закупки товарів, які розробляються
урядовими органами для потреб власного виробництва або споживання,
не підпадають під дію положень цієї Угоди, а визначаються в Угоді
про урядові закупки відповідно до сфери її застосування.
1.5 Положення цієї Угоди не поширюються на санітарні та
фітосанітарні заходи, які визначено у Додатку А до Угоди про
застосування санітарних та фітосанітарних заходів ( 981_006 ).
1.6 Усі посилання у цій Угоді на технічні регламенти,
стандарти та процедури оцінки відповідності повинні тлумачитися як
такі, що включають будь-які поправки до таких регламентів,
стандартів чи процедур, а також будь-які доповнення до правил чи
кола охоплених ними товарів, за винятком поправок та доповнень
незначного характеру.
ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ ТА СТАНДАРТИ
Стаття 2
Розробка, прийняття та застосування
технічних регламентів центральними урядовими органами
Щодо своїх центральних урядових органів:
2.1 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб стосовно технічних
регламентів, товарам, що імпортуються з території будь-якого
Члена СОТ, надавався режим не менш сприятливий, ніж той, що
надається аналогічним товарам вітчизняного походження та
аналогічним товарам, що походять з інших країн.
2.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб технічні регламенти не
розроблялися, не приймалися і не застосовувалися у спосіб, метою
або наслідком якого є створення невиправданих перепон для
міжнародної торгівлі. Для цього технічні регламенти не повинні
мати більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним
для виконання законних завдань, з урахуванням ризиків, які б
виникли в результаті їх невиконання. Такими законними завданнями
є, inter alia: вимоги національної безпеки; запобігання
шахрайським діям; захист життя або здоров'я людини, тварин або
рослин, а також захист навколишнього середовища. При оцінці таких
ризиків до уваги беруться, inter alia, такі елементи: наявна
наукова та технічна інформація, відповідна технологія обробки або
очікуване кінцеве використання товарів.
2.3 Технічні регламенти не повинні зберігатися, якщо обставин
або цілей, що спричинили їх прийняття, більше не існує або якщо
обставини чи цілі, що змінилися, дозволяють вживати заходів, які
справляють менш обмежувальний вплив на торгівлю.
2.4 У випадках, коли виникає потреба в технічних регламентах,
а відповідні міжнародні стандарти вже існують або їх розробка
завершується, Члени СОТ повинні використовувати їх або відповідні
їхні частини як основу для своїх технічних регламентів, окрім
випадків, коли такі міжнародні стандарти або відповідні їх частини
були б неефективними або не забезпечували виконання поставлених
законних завдань, наприклад, в силу суттєвих кліматичних або
географічних факторів чи суттєвих технологічних проблем.
2.5 Член СОТ, що розробляє, приймає або застосовує технічний
регламент, який може справити значний вплив на торгівлю інших
Членів, повинен на вимогу іншого Члена СОТ пояснити підстави для
використання цього технічного регламенту у розумінні положень
параграфів 2-4. У випадках, коли технічний регламент
розробляється, приймається або застосовується для виконання одного
із законних завдань, яке прямо зазначено у параграфі 2, і
відповідає міжнародним стандартам у цій галузі, безумовно
вважається, що він не створює невиправданих перепон для
міжнародної торгівлі.
2.6 З метою гармонізації технічних регламентів на якомога
ширшій основі Члени СОТ братимуть найповнішу участь у межах своїх
можливостей у розробці міжнародними органами стандартизації
міжнародних стандартів на товари, на які вони вже прийняли або
мають намір прийняти технічні регламенти.
2.7 Члени СОТ повинні доброзичливо розглядати можливість
прийняття у якості еквівалента технічних регламентів інших
Членів СОТ, навіть якщо такі регламенти відрізняються від їхніх,
за умови що вони будуть переконані, що такі регламенти адекватною
мірою виконують завдання їхніх власних регламентів.
2.8 У випадках, коли це є придатним, Члени СОТ повинні
визначати технічні регламенти, ґрунтуючись насамперед на
експлуатаційних якостях товару, а не на його конструктивних чи
описових характеристиках.
2.9 У випадках, коли відповідного міжнародного стандарту не
існує або технічний зміст запропонованого технічного регламенту не
відповідає технічному змісту відповідних міжнародних стандартів і
якщо технічний регламент може справити значний вплив на торгівлю
іншого Члена СОТ, Члени повинні: 2.9.1 опублікувати на відповідній ранній стадії повідомлення
в пресі про намір ввести певний технічний регламент, щоб
зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ мали змогу
ознайомитися з ним; 2.9.2 повідомити інших Членів через Секретаріат про товари,
які охоплюватимуться запропонованим технічним регламентом, а також
надати короткий опис завдання, яке планується виконати, та
обґрунтування розробки регламенту. Такі повідомлення повинні
здійснюватися на відповідній ранній стадії, коли ще можуть бути
внесені поправки і враховані зауваження; 2.9.3 надати іншим Членам СОТ на їхню вимогу докладний опис
або копії запропонованого технічного регламенту, а також, якщо це
можливо, зазначити ті його частини, у яких він, по суті,
відхиляється від відповідних міжнародних стандартів; 2.9.4 без дискримінації надати іншим Членам СОТ розумний
термін часу для того, щоб вони висловили свої зауваження у
письмовій формі, за вимогою обговорити ці зауваження, а також
взяти до уваги такі письмові зауваження та результати їх
обговорення.
2.10 За умови дотримання положень вступної частини
параграфа 9, у разі виникнення або загрози виникнення в країні
Члена СОТ невідкладних проблем безпеки та охорони здоров'я,
захисту навколишнього середовища або національної безпеки, такий
Член СОТ може не дотримуватися тих вимог, перелічених у
параграфі 9, які не вважатиме за потрібні, за умови, що цей
Член СОТ після прийняття технічного регламенту: 2.10.1 негайно повідомить інших Членів СОТ через Секретаріат
про відповідний технічний регламент та товари, які ним
охоплюються, а також надасть короткий опис завдання, яке
планується виконати, та обґрунтування розробки регламенту, в тому
числі характеру невідкладних проблем; 2.10.2 надасть іншим Членам СОТ на їхню вимогу копії
технічного регламенту; 2.10.3 без дискримінації надасть іншим Членам СОТ можливість,
щоб вони висловили свої зауваження у письмовій формі, за вимогою
обговорить ці зауваження, а також візьме до уваги такі письмові
зауваження та результати їх обговорення.
2.11 Члени повинні забезпечити, щоб усі технічні регламенти,
які було прийнято, оперативно друкувалися або інакше надавалися
таким чином, щоб зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ
мали змогу ознайомитися з ними;
2.12 Окрім випадків надзвичайних обставин, про які йдеться у
параграфі 10, Члени СОТ повинні забезпечити розумний інтервал між
публікацією технічних регламентів та набрання ними чинності з тим,
щоб надати можливість виробникам у країнах експортуючих Членів СОТ
і, зокрема, у країнах-Членах, що розвиваються, пристосувати свої
товари або способи виробництва до вимог імпортуючого Члена СОТ.
Стаття 3
Розробка, прийняття і застосування
технічних регламентів місцевими урядовими органами
та неурядовими органами
Стосовно своїх місцевих урядових органів та неурядових
органів, що діють на їхній території:
3.1 Члени СОТ повинні вживати такі доступні їм заходи, щоб
забезпечити дотримання такими органами положень Статті 2 за
винятком зобов'язання про повідомлення, про яке йдеться у
параграфі 9.2 та 10.1 Статті 2.
3.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб про технічні
регламенти місцевих урядових органів, які знаходяться на рівні, що
йде безпосередньо за рівнем центрального уряду країн Членів СОТ,
надавалися повідомлення відповідно до положень параграфів 9.2 та
10.1 Статті 2; при цьому повідомлення про технічні регламенти не є
обов'язковим у тому разі, якщо їхній технічний зміст в основному є
таким же, що й у технічних регламентах центральних урядових
органів відповідного Члена СОТ, про які повідомлення надавалося
раніше.
3.3 Члени СОТ можуть вимагати, щоб контакти з іншими Членами,
в тому числі повідомлення, надання інформації, висловлення
зауважень та обговорення, про які йдеться у параграфах 9 та 10
Статті 2, відбувалися через центральний уряд.
3.4 Члени СОТ не вживатимуть заходів, які вимушують місцеві
урядові органи або неурядові органи на їхній території діяти
всупереч положенням Статті 2.
3.5 Члени СОТ несуть повну відповідальність згідно з цією
Угодою за дотримання всіх положень Статті 2. Члени СОТ повинні
виробляти і застосовувати позитивні заходи та механізми для
забезпечення дотримання положень Статті 2 не лише центральними
урядовими, а й іншими органами.
Стаття 4
Розробка, прийняття та застосування стандартів
4.1 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні центральні
урядові органи стандартизації прийняли Кодекс доброчинної практики
з розробки, прийняття та застосування стандартів, що міститься у
Додатку 3 до цієї Угоди (надалі у цій Угоді іменується як "Кодекс
доброчинної практики") і дотримувалися його. Вони повинні вжити
таких заходів, які їм доступні, для забезпечення того, щоб місцеві
урядові органи та неурядові органи стандартизації на їхній
території, а також регіональні органи стандартизації, у яких вони
або один чи більше органів на їхній території є членами, прийняли
Кодекс доброчинної практики і дотримувалися його. Крім того,
Члени СОТ не повинні вживати заходів, які б прямо чи непрямо
вимушували або заохочували такі органи стандартизації діяти
всупереч Кодексу доброчинної практики. Зобов'язання Членів СОТ
щодо дотримання органами стандартизації положень Кодексу
доброчинної практики діють незалежно від того, прийняв орган
стандартизації Кодекс доброчинної практики чи ні.
4.2 Органи стандартизації, що прийняли Кодекс доброчинної
практики і дотримуються його, визнаються Членами СОТ як такі, що
дотримуються принципів цієї Угоди.
ВІДПОВІДНІСТЬ ТЕХНІЧНИМ РЕГЛАМЕНТАМ І СТАНДАРТАМ
Стаття 5
Процедури оцінки відповідності
центральними урядовими органами
5.1 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб у випадках, коли
вимагається позитивне підтвердження відповідності технічним
регламентам і стандартам, їхні центральні урядові органи
застосовували до товарів, що походять із території інших Членів
СОТ, наступні положення: 5.1.1 процедури оцінки відповідності розробляються,
приймаються і застосовуються таким чином, щоб надати доступ
постачальникам аналогічних товарів, які походять із території
інших Членів СОТ, на умовах, не менш сприятливих, ніж ті, що
надаються постачальникам аналогічних товарів вітчизняного
походження або товарів, що походять із будь-якої іншої країни, за
порівнюваних обставин; доступ тягне за собою право постачальників
на оцінку відповідності за правилами такої процедури, включаючи
(якщо це передбачено цією процедурою) можливість проведення оцінки
відповідності на місці розташування виробничих потужностей, а
також отримання відмітки про таку оцінку; 5.1.2 процедури оцінки відповідності не повинні розроблятися,
прийматися або застосовуватися з метою створення невиправданих
перепон для міжнародної торгівлі. Це означає, inter alia, що
процедури оцінки відповідності не повинні бути більш жорсткими або
не повинні застосовуватися у спосіб, більш жорсткий, ніж це є
необхідним для того, щоб імпортуючий Член СОТ переконався у
відповідності товарів чинним технічним регламентам чи стандартам з
урахуванням ризиків, які б виникли у результаті їх
невідповідності.
5.2 При застосуванні положень параграфа 1 Члени СОТ повинні
забезпечити, щоб: 5.2.1 процедури оцінки відповідності проводилися і
завершувалися якомога швидше й у порядку, не менш сприятливому для
товарів, що походять з території інших Членів СОТ, ніж для
аналогічних вітчизняних товарів; 5.2.2 стандартний термін проведення кожної процедури оцінки
відповідності публікувався або щоб очікуваний термін проведення
процедури повідомлявся заявнику на його вимогу; при отриманні
заявки компетентний орган оперативно вивчав повноту документації
та інформував заявника у точній і повній формі про всі недоліки у
ній; компетентний орган якомога швидше передавав результати оцінки
у точній і повній формі заявникові з тим, щоб у разі необхідності
той міг внести корективи; навіть тоді, коли у заявці є недоліки,
компетентний орган продовжував, наскільки це можливо, оцінку
відповідності, якщо цього вимагає заявник; а також, щоб на вимогу
заявника його повідомляли про те, на якій стадії знаходиться
процедура оцінки, і щоб будь-яку затримку в ній було пояснено; 5.2.3 вимоги щодо надання інформації обмежувалися до
мінімуму, який є необхідним для оцінки відповідності та
встановлення розміру оплати; 5.2.4 конфіденційність інформації про товари, що походять із
території інших Членів СОТ, яка виникає або надається у зв'язку з
такими процедурами оцінки, дотримувалася таким же чином, як і у
випадку вітчизняних товарів, та у такий спосіб, щоб забезпечити
захист законних комерційних інтересів; 5.2.5 будь-яка платня, яка стягується за оцінку відповідності
товарів, що походять з території інших Членів СОТ, була
еквівалентною будь-якій платні, що стягується за оцінку
відповідності аналогічних товарів вітчизняного походження або
товарів, що походять із інших країн, з урахуванням витрат на
зв'язок, перевезення та інших видатків, які виникають у зв'язку з
розташуванням у різних місцях виробничих потужностей заявника та
органу оцінки відповідності; 5.2.6 вибір виробничих потужностей для проведення процедур
оцінки відповідності та відбір зразків товару не здійснювалися
таким чином, щоб створити невиправдані незручності для заявників
та їхніх агентів; 5.2.7 у випадках, коли технічні характеристики товару
змінюються після визначення його відповідності технічним
регламентам чи стандартам, процедура оцінки відповідності для
зміненого товару обмежувалася тільки тими діями, що є необхідними
для отримання достатньої впевненості, що товар і надалі відповідає
належним технічним регламентам чи стандартам; 5.2.8 існувала процедура для перегляду скарг стосовно
виконання процедури оцінки відповідності та для внесення коректив
у випадках, коли скарга є обґрунтованою.
5.3 Ніщо у параграфах 1 і 2 не перешкоджає Членам СОТ
проводити в розумних межах перевірки на місці на своїй території.
5.4 У випадках, коли необхідним є позитивне підтвердження
того, що товари відповідають технічним регламентам чи стандартам,
а відповідні інструкції або рекомендації, які видаються
міжнародними органами стандартизації, вже існують або їх розробка
завершується, Члени СОТ повинні забезпечити, щоб центральні
урядові органи використовували їх або відповідні їх частини як
основу для своїх процедур оцінки відповідності, окрім випадків,
коли (якщо це буде пояснено на вимогу) такі інструкції чи
рекомендації або їхні відповідні частини не є придатними для
відповідних Членів СОТ з таких причин, inter alia, як: вимоги
національної безпеки; запобігання шахрайським діям; захист життя
або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захист
навколишнього середовища; суттєві кліматичні чи інші географічні
фактори; суттєві технологічні або інфраструктурні проблеми.
5.5 З метою гармонізації процедур оцінки відповідності на
якомога ширшій основі Члени СОТ братимуть найповнішу участь у
межах своїх можливостей у розробці відповідними міжнародними
органами стандартизації інструкцій та рекомендацій щодо проведення
процедур оцінки відповідності.
5.6 У випадку, коли відповідної інструкції чи рекомендації,
що видається міжнародним органом стандартизації, не існує або
технічний зміст запропонованої процедури оцінки відповідності не
збігається з відповідними інструкціями чи рекомендаціями, які
видаються міжнародними органами стандартизації, і якщо процедура
оцінки відповідності може справити значний вплив на торгівлю інших
Членів, Члени СОТ повинні: 5.6.1 опублікувати на відповідній ранній стадії повідомлення
в пресі про намір ввести певну процедуру оцінки відповідності, щоб
зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ мали змогу
ознайомитися з ним; 5.6.2 повідомити інших Членів через Секретаріат про товари,
які охоплюватимуться запропонованою процедурою оцінки
відповідності, а також надати короткий опис завдання, яке
планується виконати, та обґрунтування розробки процедури. Такі
повідомлення повинні здійснюватися на відповідній ранній стадії,
коли ще можуть бути внесені поправки і враховані зауваження; 5.6.3 надати іншим Членам СОТ на їхню вимогу докладний опис
або копії запропонованої процедури, а також, якщо це можливо,
зазначити ті її частини, у яких вона, по суті, відхиляється від
відповідних інструкцій та рекомендацій, що видаються міжнародними
органами стандартизації; 5.6.4 без дискримінації надати іншим Членам СОТ розумний
термін часу для того, щоб вони висловили свої зауваження у
письмовій формі, за вимогою обговорити ці зауваження, а також
взяти до уваги такі письмові зауваження та результати їх
обговорення.
5.7 За умови дотримання положень вступної частини
параграфа 6, у разі виникнення або загрози виникнення в країні
Члена СОТ невідкладних проблем безпеки, охорони здоров'я, захисту
навколишнього середовища або національної безпеки, такий Член СОТ
може не дотримуватися тих вимог, перелічених у параграфі 6, які не
вважатиме за потрібні, за умови, що цей Член СОТ після прийняття
процедури: 5.7.1 негайно повідомить інших Членів СОТ через Секретаріат
про відповідну процедуру та товари, які нею охоплюються, а також
надасть короткий опис завдання, яке планується виконати, та
обґрунтування розробки процедури, в тому числі характеру
невідкладних проблем; 5.7.2 надасть іншим Членам СОТ на їхню вимогу копії правил
проведення процедури; 5.7.3 без дискримінації надасть іншим Членам СОТ можливість,
щоб вони висловили свої зауваження у письмовій формі, за вимогою
обговорить ці зауваження, а також візьме до уваги такі письмові
зауваження та результати їх обговорення.
5.8 Члени повинні забезпечити, щоб усі процедури оцінки
відповідності, які було прийнято, оперативно друкувалися або
інакше надавалися таким чином, щоб зацікавлені сторони в країнах
інших Членів СОТ мали змогу ознайомитися з ними.
5.9 Окрім випадків надзвичайних обставин, про які йдеться у
параграфі 7, Члени СОТ повинні забезпечити розумний інтервал між
публікацією вимог стосовно процедур оцінки відповідності та
набрання ними чинності з тим, щоб надати можливість виробникам у
країнах експортуючих Членів СОТ і, зокрема, у країнах-Членах, що
розвиваються, пристосувати свої товари або способи виробництва до
вимог імпортуючого Члена СОТ.
Стаття 6
Визнання оцінки відповідності
центральними урядовими органами
Щодо своїх центральних урядових органів:
6.1 Без обмеження положень параграфів 3 та 4, Члени СОТ
повинні забезпечити, щоб, коли це можливо, результати процедур
оцінки відповідності в країнах інших Членів СОТ визнавалися,
навіть якщо такі процедури відрізняються від їхніх власних, за
умови, що вони переконані в тому, що такі процедури надають таку ж
впевненість у відповідності товарів чинним технічним регламентам
чи стандартам, що й їхні власні процедури. Визнається, що може
знадобитися проведення попередніх консультацій для досягнення
взаємно задовільної домовленості стосовно, зокрема: 6.1.1 адекватної і солідної технічної компетенції відповідних
органів оцінки відповідності експортуючого Члена СОТ з тим, щоб
переконатися у тривалій надійності результатів їхньої оцінки
відповідності; у цьому плані дотримання відповідних інструкцій чи
рекомендацій, що видаються міжнародними органами стандартизації,
яке підтверджено, наприклад, шляхом акредитації, вважається
доказом достатньої технічної компетенції; 6.1.2 обмеження визнання результатів оцінки відповідності
тими результатами, які отримають визначені органи експортуючого
Члена СОТ.
6.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні процедури оцінки
відповідності дозволяли, наскільки це можливо, використання
положень параграфа 1.
6.3 Членам СОТ рекомендується у разі вимоги іншого Члена СОТ
доброзичливо вступати у переговори для укладення угод про взаємне
визнання результатів оцінки відповідності кожного з них. Члени СОТ
можуть вимагати, щоб такі угоди відповідали критеріям параграфа 1
та приводили до взаємного задоволення стосовно їхнього потенціалу
у сприянні торгівлі відповідними товарами.
6.4 Членам рекомендується дозволяти брати участь органам
оцінки відповідності, розташованим на території інших Членів СОТ,
у своїх процедурах оцінки відповідності на умовах, не менш
сприятливих, ніж ті, що надаються органам, розташованим на їхній
території або на території будь-якої іншої країни.
Стаття 7
Процедури оцінки відповідності
місцевими урядовими органами
Щодо своїх місцевих урядових органів, розташованих на їхній
території:
7.1 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм доступні,
з тим, щоб забезпечити дотримання такими органами положень Статей
5 та 6, за винятком вимоги про повідомлення, про яке йдеться у
параграфах 6.2 та 7.1 Статті 5.
7.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб про процедури оцінки
відповідності місцевих урядових органів, які знаходяться на рівні,
що йде безпосередньо за рівнем центрального уряду країн
Членів СОТ, надавалися повідомлення відповідно до положень
параграфів 6.2 та 7.1 Статті 5; при цьому повідомлення про
процедури оцінки відповідності не є обов'язковим у тому разі, якщо
їхній технічний зміст в основному є таким же, що й у процедурах
оцінки відповідності центральних урядових органів відповідного
Члена СОТ, про які повідомлення надавалося раніше.
7.3 Члени СОТ можуть вимагати, щоб контакти з іншими Членами,
в тому числі повідомлення, надання інформації, висловлення
зауважень та обговорення, про які йдеться у параграфах 6 та 7
Статті 5, відбувалися через центральний уряд.
7.4 Члени СОТ не вживатимуть заходів, які вимушують місцеві
урядові органи на їхній території діяти всупереч положенням Статей
5 та 6.
7.5 Члени СОТ несуть повну відповідальність згідно з цією
Угодою за дотримання всіх положень Статей 5 та 6. Члени СОТ
повинні виробляти і застосовувати позитивні заходи та механізми
для забезпечення дотримання положень Статей 5 та 6 не лише
центральними урядовими, а й іншими органами.
Стаття 8
Процедури оцінки відповідності неурядовими органами
8.1 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм доступні,
з тим, щоб забезпечити, аби неурядові органи на їхній території,
які здійснюють процедури оцінки відповідності, дотримувалися
положень Статей 5 та 6, за винятком зобов'язання про повідомлення
про запропоновані процедури оцінки відповідності. Крім того, Члени
СОТ не повинні вживати заходів, які б прямо чи непрямо вимушували
або заохочували такі органи діяти всупереч положенням Статей 5 та
6.
8.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні центральні
урядові органи покладалися на процедури оцінки відповідності, які
здійснюються неурядовими органами лише за умови дотримання
останніми положень Статей 5 та 6, за винятком зобов'язання про
повідомлення про запропоновані процедури оцінки відповідності.
Стаття 9
Міжнародні та регіональні системи
9.1 У випадках, коли необхідним є позитивне підтвердження
відповідності технічним регламентам чи стандартам, Члени СОТ
повинні, коли це можливо, виробляти і приймати міжнародні системи
оцінки відповідності та ставати їх членами чи брати в них участь.
9.2 Члени СОТ повинні вживати таких дій, які їм доступні, з
тим, щоб забезпечити, аби міжнародні та регіональні системи оцінки
відповідності, у яких відповідні органи на їхній території є
членами або учасниками, відповідали положенням Статей 5 та 6. Крім
того, Члени СОТ не повинні вживати заходів, які б прямо чи непрямо
вимушували або заохочували такі системи діяти всупереч положенням
Статей 5 та 6.
9.3 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні центральні
урядові органи покладалися на міжнародні чи регіональні системи
оцінки відповідності лише тою мірою, якою ці системи відповідають
тим положенням Статей 5 та 6, які у даному випадку застосовуються.
НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ДОПОМОГИ
Стаття 10
Надання інформації про технічні регламенти, стандарти
та процедури оцінки відповідності
10.1 Кожен Член СОТ повинен забезпечити, щоб існував центр
обробки запитів, який міг би давати відповіді на всі розумні
запити з боку інших Членів СОТ та зацікавлених сторін у країнах
інших Членів СОТ, а також надавати відповідні документи стосовно: 10.1.1 будь-яких технічних регламентів, які було прийнято чи
запропоновано на його території центральними або місцевими
урядовими органами, неурядовими органами, які мають законні
повноваження вводити технічні регламенти, чи регіональними
органами стандартизації, у яких такі органи є членами або
учасниками; 10.1.2 будь-яких стандартів, які було прийнято чи
запропоновано на його території центральними або місцевими
урядовими органами чи регіональними органами стандартизації, у
яких такі органи є членами або учасниками; 10.1.3 будь-яких процедур оцінки відповідності чи
запропонованих процедур оцінки відповідності, які здійснюються на
його території центральними або місцевими урядовими органами,
неурядовими органами, які мають законні повноваження вводити
технічні регламенти, чи регіональними органами, у яких такі органи
є членами або учасниками; 10.1.4 членства або участі Члена СОТ або відповідних
центральних чи місцевих урядових органів на його території у
міжнародних і регіональних органах стандартизації та системах
оцінки відповідності, а також у двосторонніх та багатосторонніх
домовленостях в рамках цієї Угоди; він повинен також бути у змозі
надати належну інформацію щодо положень таких систем та
домовленостей; 10.1.5 місця публікації повідомлень, які здійснюються
відповідно до цієї Угоди, або надання інформації щодо того, де
таку інформацію можна отримати; 10.1.6 розташування центрів обробки запитів, які згадано у
параграфі 3.
10.2 Проте, якщо Член СОТ з правових або адміністративних
міркувань створює більше, ніж один центр обробки запитів, такий
Член повинен надати іншим Членам СОТ повну і недвозначну
інформацію щодо кола обов'язків кожного з цих центрів обробки
запитів. Крім того, такий Член СОТ повинен забезпечити, щоб
будь-які запити, які подаються не до належного центру обробки
запитів, оперативно передавалися до належного центру.
10.3 Кожен Член СОТ повинен вдатися до доступних йому дій з
тим, щоб забезпечити існування одного або більше центрів обробки
запитів, які б могли давати відповіді на всі розумні запити з боку
інших Членів СОТ та зацікавлених сторін у країнах інших
Членів СОТ, а також надавати відповідні документи та інформацію
про те, де їх можна отримати, стосовно: 10.3.1 будь-яких стандартів, які було прийнято або
запропоновано на його території неурядовими органами
стандартизації чи регіональними органами стандартизації, у яких
такі органи є членами або учасниками; 10.3.2 будь-яких процедур оцінки відповідності або
запропонованих процедур оцінки відповідності, які здійснюються на
його території неурядовими органами чи регіональними органами, у
яких такі органи є членами або учасниками; 10.3.3 членства або участі відповідних неурядових органів на
його території у міжнародних і регіональних органах стандартизації
та системах оцінки відповідності, а також у двосторонніх та
багатосторонніх домовленостях в рамках цієї Угоди; вони повинні
також бути у змозі надати належну інформацію щодо положень таких
систем та домовленостей.
10.4 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм
доступні, з тим, щоб забезпечити, аби у випадках, коли інші Члени
СОТ чи зацікавлені сторони інших Членів СОТ відповідно до положень
цієї Угоди звертаються за копіями документів, вони надавалися за
справедливу ціну (якщо вона існує), яка повинна бути однаковою (за
винятком фактичної вартості доставки) для громадян(1) відповідного
Члена СОТ чи будь-якого іншого Члена СОТ.
---------------- (1) Тут "громадянами" вважаються, у випадку окремої митної
території, що є Членом СОТ, особи, фізичні чи юридичні, які
розташовані або які мають реальне і діюче промислове чи торгове
підприємство на цій митній території.
10.5 Розвинені країни-Члени СОТ повинні у тому разі, коли
отримають запит від інших Членів СОТ, надати англійською,
французькою чи іспанською мовами переклади документів, на які
поширюється певне повідомлення, або у випадку, коли обсяг таких
документів занадто великий, резюме таких документів.
10.6 Секретаріат повинен у випадку, коли він отримує
повідомлення відповідно до положень цієї Угоди, розповсюдити копії
повідомлень серед усіх Членів СОТ та зацікавлених міжнародних
органів стандартизації і оцінки відповідності, а також привернути
увагу країн-Членів СОТ, що розвиваються, до будь-яких повідомлень,
що стосуються товарів, які становлять для них особливий інтерес.
10.7 Якщо Член СОТ уклав угоду з будь-якою іншою країною або
країнами з питань, які стосуються технічних регламентів,
стандартів або процедур оцінки відповідності, яка може справити
значний вплив на торгівлю, принаймні один із Членів, який є
стороною такої угоди, повинен повідомити інших Членів СОТ через
Секретаріат про товари, на які поширюється угода і надати короткий
опис угоди. Відповідним Членам СОТ рекомендується вступати в
консультації з іншими Членами СОТ з метою укладення подібних угод
або досягнення згоди на їх участь у таких угодах.
10.8 Ніщо у цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що
вимагає: 10.8.1 публікації текстів на мовах інших, ніж мова Члена СОТ; 10.8.2 надання докладних описів або копій проектів на мовах
інших, ніж мова Члена СОТ, окрім випадку, передбаченого у
параграфі 5; 10.8.3 надання Членами СОТ будь-якої інформації, розголошення
якої вони вважають таким, що суперечить суттєвим інтересам їхньої
безпеки.
10.9 Повідомлення до Секретаріату робляться англійською,
французькою або іспанською мовами.
10.10 Члени СОТ призначають єдиний центральний урядовий
орган, який несе відповідальність за виконання на національному
рівні положень стосовно процедур повідомлення за цією Угодою, за
винятком органів, зазначених у Додатку 3.
10.11 Проте, якщо з правових або адміністративних міркувань
відповідальність за процедури повідомлення розподілена між двома
або більше центральними урядовими органами, відповідний Член СОТ
повинен надати іншим Членам СОТ повну і недвозначну інформацію
щодо сфери відповідальності кожного з цих органів.
Стаття 11
Технічна допомога іншим Членам СОТ
11.1 Члени СОТ повинні надавати на вимогу консультації іншим
Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, з питань
розробки технічних регламентів.
11.2 Члени СОТ повинні надавати на вимогу консультації іншим
Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, а також
технічну допомогу на взаємоузгоджених умовах з питань створення
державних органів стандартизації та участі у міжнародних органах
стандартизації і рекомендувати національним органам стандартизації
діяти аналогічним чином.
11.3 Члени СОТ повинні на вимогу вдаватися до доступних їм
дій з тим, щоб забезпечити надання консультацій органами
регулювання на своїх територіях іншим Членам СОТ, особливо
країнам-Членам, що розвиваються, а також надавати їм технічну
допомогу на взаємоузгоджених умовах з таких питань: 11.3.1 створення органів регулювання або органів оцінки
відповідності технічним регламентам; та 11.3.2 методів, за якими найкраще виконувати технічні
регламенти.
11.4 Члени СОТ повинні на вимогу вдаватися до доступних їм
дій з тим, щоб забезпечити надання консультацій іншим Членам СОТ,
особливо країнам-Членам, що розвиваються, а також надавати їм
технічну допомогу на взаємоузгоджених умовах з питань створення
органів оцінки відповідності стандартам, які прийнято на території
Члена СОТ, який звертається з вимогою.
11.5 Члени СОТ повинні на вимогу надавати консультації іншим
Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, а також
надавати їм технічну допомогу на взаємоузгоджених умовах стосовно
того, яких заходів необхідно вжити їхнім виробникам для того, щоб
ті отримали доступ до систем оцінки відповідності, які
використовуються урядовими чи неурядовими органами на території
Члена СОТ, до якого адресовано вимогу.
11.6 Члени СОТ, які є членами або учасниками міжнародних або
регіональних систем оцінки відповідності, повинні на вимогу
надавати консультації іншим Членам СОТ, особливо країнам-Членам,
що розвиваються, а також надавати їм технічну допомогу на
взаємоузгоджених умовах з питань створення установ та правової
бази, які б дозволили їм виконувати зобов'язання у зв'язку з
членством або участю у таких системах.
11.7 Члени СОТ на вимогу повинні рекомендувати тим органам на
своїй території, які є членами чи учасниками міжнародних або
регіональних систем оцінки відповідності, надавати консультації
іншим Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, а
також повинні розглядати вимоги про наданням ними технічної
допомоги з питань створення установ, які б дозволили відповідним
органам на їхній території виконувати зобов'язання у зв'язку з
членством або участю у таких системах.
11.8 При наданні консультацій та технічної допомоги іншим
Членам СОТ у розумінні параграфів 1-7 Члени СОТ повинні віддавати
пріоритет потребам найменш розвинених країн-Членів СОТ.
Стаття 12
Спеціальний та диференційний режим для країн-Членів,
що розвиваються
12.1 Члени СОТ повинні надавати диференційний і більш
сприятливий режим країнам, що розвиваються, які є членами цієї
Угоди, шляхом застосування наступних положень, а також відповідних
положень інших Статей цієї Угоди.
12.2 Члени СОТ повинні звертати особливу увагу на ті
положення цієї Угоди, які стосуються прав та обов'язків
країн-Членів СОТ, що розвиваються, а також враховувати особливі
потреби розвитку, фінансові та торговельні потреби
країн-Членів СОТ, що розвиваються, при виконанні цієї Угоди як в
національному масштабі, так і в рамках інституціональних
механізмів цієї Угоди.
12.3 При розробці та застосуванні технічних регламентів,
стандартів і процедур оцінки відповідності Члени СОТ повинні
враховувати особливі потреби розвитку, фінансові та торговельні
потреби країн-Членів СОТ, що розвиваються, з метою забезпечити,
щоб такі технічні регламенти, стандарти і процедури оцінки
відповідності не створювали невиправданих перепон для експорту
товарів з країн-Членів СОТ, що розвиваються.
12.4 Члени СОТ визнають, що незважаючи на можливу наявність
міжнародних стандартів, інструкцій чи рекомендацій, країни-Члени
СОТ, що розвиваються, за своїх особливих технологічних і
соціально-економічних умов можуть приймати певні технічні
регламенти, стандарти чи процедури оцінки відповідності, які мають
на меті збереження місцевої технології та способів виробництва і
виробничих процесів, що відповідають їхнім потребам розвитку. У
цьому зв'язку Члени СОТ визнають, що від країн-Членів СОТ, що
розвиваються, не вимагається використовувати міжнародні стандарти
як основу для своїх технічних регламентів або стандартів,
включаючи методи тестування, які не є придатними для їхніх потреб
розвитку, фінансових та торговельних потреб.
12.5 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм
доступні, з тим, щоб забезпечити, аби міжнародні органи
стандартизації та міжнародні системи оцінки відповідності були
організовані і використовувалися у такий спосіб, у який це сприяло
б активній і широкій участі відповідних органів всіх Членів СОТ, з
урахуванням особливих проблем країн-Членів, що розвиваються.
12.6 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм
доступні, з тим, щоб забезпечити, аби міжнародні органи
стандартизації на вимогу країн-Членів, що розвиваються, вивчали
можливість розробки міжнародних стандартів на товари, які
становлять особливий інтерес для країн-Членів, що розвиваються, а
також, якщо це практично можливо, розробляли такі стандарти.
12.7 Члени СОТ повинні надавати відповідно до положень
Статті 11 технічну допомогу країнам-Членам, що розвиваються, з
тим, щоб забезпечити, аби розробка і застосування технічних
регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності не
створювали невиправданих перепон для розширення і диверсифікації
експорту товарів з країн-Членів, що розвиваються. При визначенні
умов надання технічної допомоги повинна враховуватися стадія
розвитку, на якій знаходяться Члени СОТ, що звертаються з вимогою,
і особливо найменш розвинені країни-Члени СОТ.
12.8 Визнається, що у сфері розробки та застосування
технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності
перед країнами-Членами, що розвиваються, можуть постати особливі
проблеми, в тому числі інституційні та інфраструктурні. Визнається
також, що особливі потреби розвитку та торговельні потреби
країн-Членів, що розвиваються, а також стадія їх технологічного
розвитку можуть обмежувати їхню здатність повною мірою виконувати
свої зобов'язання за цією Угодою. У цьому зв'язку Члени СОТ
повністю братимуть цей факт до уваги. Відповідно, з метою
забезпечення того, щоб країни-Члени, що розвиваються, були здатні
виконувати цю Угоду, Комітету з технічних бар'єрів у торгівлі,
який передбачено у Статті 13 (і який у цій Угоді іменується як
"Комітет"), надається повноваження надавати на вимогу чітко
визначені, обмежені у часі звільнення від зобов'язань за цією
Угодою. При розгляді таких вимог Комітет повинен брати до уваги
особливі проблеми у сфері розробки і застосування технічних
регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності, особливі
потреби розвитку та торговельні потреби країни-Члена, що
розвивається, а також стадію її технологічного розвитку, яка може
обмежувати її здатність повною мірою виконувати свої зобов'язання
за цією Угодою. Комітет повинен, зокрема, брати до уваги особливі
проблеми найменш розвинених країн-Членів СОТ.
12.9 Під час консультацій розвинені країни-Члени СОТ повинні
мати на увазі особливі труднощі, що їх зазнають країни-Члени СОТ,
що розвиваються, при виробленні та виконанні стандартів, технічних
регламентів і процедур оцінки відповідності; і в своєму бажанні
підтримати зусилля у цьому напрямку країн-Членів СОТ, що
розвиваються, розвинені країни-Члени СОТ повинні враховувати
особливі потреби останніх стосовно фінансування, торгівлі та
розвитку.
12.10 Комітет періодично вивчає спеціальний і диференційний
режим, викладений у цій Угоді, який надається країнам-Членам СОТ,
що розвиваються, на національному та міжнародному рівнях.
УСТАНОВИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ СУПЕРЕЧОК
Стаття 13
Комітет із технічних бар'єрів у торгівлі
13.1 Цим засновується Комітет із технічних бар'єрів у
торгівлі, який складається з представників від кожного з
Членів СОТ. Комітет обирає свого Голову і з метою надання
Членам СОТ можливості проконсультуватися з питань, що стосуються
дії цієї Угоди або виконання її завдань, проводить засідання у
міру необхідності, але не менше, ніж раз на рік, а також виконує
обов'язки, покладені на нього за цією Угодою або Членами СОТ.
13.2 Комітет створює у міру необхідності робочі групи або
інші органи, які виконують обов'язки, які покладаються на них
Комітетом згідно з відповідними положеннями цієї Угоди.
13.3 Зрозуміло, що необхідно уникати невиправданого
дублювання роботи, яка виконується за цією Угодою, та роботи
урядів у інших технічних органах. Комітет вивчає цю проблему з
метою зведення такого дублювання до мінімуму.
Стаття 14
Консультації та врегулювання суперечок
14.1 Консультації та врегулювання суперечок стосовно
будь-якого питання, яке впливає на дію цієї Угоди, повинні
здійснюватися під егідою Органу врегулювання суперечок і
проводитися, mutatis mutandis, відповідно до положень Статей XXII
та XXIII ГАТТ 1994 ( 981_003 ) у тому вигляді, у якому вони
розроблені і застосовуються за Домовленістю про врегулювання
суперечок ( 981_019 ).
14.2 На вимогу однієї зі сторін суперечки або за її власною
ініціативою спеціальна група експертів з врегулювання суперечок
може створити групу технічних експертів для надання допомоги з
питань технічного характеру, які вимагають детального їх вивчення
експертами.
14.3 Діяльність груп технічних експертів регламентується
процедурами, зазначеними у Додатку 2.
14.4 Положення щодо врегулювання суперечок, які викладено
вище, можуть застосовуватися у випадках, коли Член СОТ вважає, що
інший Член не досяг задовільних результатів за Статтями 3, 4, 7, 8
та 9, і його торговельні інтереси було таким чином значною мірою
ушкоджено. Через це такі результати вважаються еквівалентними тим,
що були б, якби орган, про який йдеться, був Членом СОТ.
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 15
Заключні положення
Застереження
15.1 Щодо жодного з положень цієї Угоди не можуть бути
зроблені застереження без згоди інших Членів СОТ.
Перегляд
15.2 Кожен Член СОТ повинен негайно після набрання для нього
чинності Угодою СОТ ( 995_342 ) повідомити Комітет про заходи, які
вже існували або яких було вжито для того, щоб забезпечити
виконання і здійснення цієї Угоди. Про будь-які зміни у таких
заходах після цього також повинні робитися повідомлення до
Комітету.
15.3 Комітет щорічно переглядає виконання і дію цієї Угоди з
урахуванням її завдань.
15.4 Не пізніше, ніж наприкінці третього року після набрання
чинності Угодою СОТ ( 995_342 ) та наприкінці кожного трирічного
періоду після цього, Комітет переглядає дію та виконання цієї
Угоди, в тому числі положень стосовно транспарентності, з метою
виробки рекомендацій щодо коригування у разі необхідності прав та
обов'язків за цією Угодою з тим, щоб забезпечити взаємну
економічну вигоду і баланс прав та обов'язків, не обмежуючи при
цьому положень Статті 12. Зважаючи, inter alia, на досвід, який
отримано в ході виконання цієї Угоди, Комітет у міру необхідності
подає до Ради з торгівлі товарами пропозиції щодо внесення
поправок у текст Угоди.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору