Про охорону земель
Закон України від 19.06.2003962-IV
Документ 962-IV, чинний, поточна редакція — Редакція від 18.12.2017, підстава 2059-VIII


     Стаття 37. Основні вимоги до охорони родючості ґрунтів 
Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі,
земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони
родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими
нормативно-правовими актами України.
Використання земельних ділянок способами, що призводять до
погіршення їх якості, забороняється.
На землях сільськогосподарського призначення може бути
обмежена діяльність щодо:
вирощування певних сільськогосподарських культур,
застосування окремих технологій їх вирощування або проведення
окремих агротехнічних операцій;
розорювання сіножатей, пасовищ;
використання деградованих, малопродуктивних, а також
техногенно забруднених земельних ділянок;
необґрунтовано інтенсивного використання земель.
З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів
систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються
агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні
забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.
Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в
процесі регулювання земельних відносин при:
передачі у власність або наданні в користування, в тому числі
в оренду, земельної ділянки;
зміні власника земельної ділянки або землекористувача;
проведенні грошової оцінки земель;
визначенні розмірів плати за землю;
здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.
Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення
встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері земельних відносин. { Частина шоста статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 38. Охорона земель при здійсненні меліорації
Меліорація земель здійснюється згідно з проектами,
затвердженими в установленому законодавством порядку.
Підприємства, установи та організації при проведенні
меліорації земель зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на
запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню
ґрунтів, вітровій і водній ерозії меліорованих земель, їх
деградації, погіршенню стану водних об'єктів.
Порядок здійснення будівництва, експлуатації та забезпечення
екологічної безпеки при проведенні меліорації земель
встановлюється Законом України "Про меліорацію земель"
( 1389-14 ).
Стаття 39. Охорона родючості ґрунтів при використанні осадів
стічних вод
Використання з метою удобрення ґрунтів осадів стічних вод, що
накопичуються на водоочисних спорудах, здійснюється з дозволу
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій за погодженням із центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в
агропромисловому комплексі, та центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та
епідемічного благополуччя населення. { Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Застосування осадів стічних вод не допускається на землях
природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого і
рекреаційного призначення, землях водного фонду та інших
територіях, що підлягають особливій охороні, і на земельних
ділянках, які використовуються для випасання худоби, вирощування
овочів та фруктів, а також на земельних ділянках, де вміст
будь-якої з токсичних речовин перевищує гранично допустиму
концентрацію.
Ввезення на митну територію України осадів стічних вод
забороняється.
Стаття 40. Охорона земель при застосуванні пестицидів
і агрохімікатів
Застосування пестицидів і агрохімікатів здійснюється
відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати"
( 86/95-ВР ).
Стаття 41. Охорона земель при веденні лісового господарства
При веденні лісового господарства лісокористувачі, незалежно
від форми власності і господарювання, забезпечують збереження та
підвищення родючості ґрунтів, їх належний екологічний стан
відповідно до вимог законодавства України.
Заготівля деревини на схилах повинна проводитися на основі
екологобезпечних та ґрунтозахисних технологій, які зводять до
мінімуму руйнування ґрунтового покриву земельних ділянок.
Стаття 42. Охорона земель при веденні водного господарства
При веденні водного господарства охорона земель водного фонду
здійснюється шляхом обмеження антропогенного впливу на них і
додержання особливого режиму їх використання відповідно до закону.
При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції та
експлуатації водогосподарських об'єктів передбачаються заходи,
спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню та
забрудненню продуктивних земель, погіршенню якості ґрунтів.
Забороняється скидання стічних вод та вод, що забираються із
забруднених джерел, якщо внаслідок цього може відбутися деградація
і забруднення ґрунтів небезпечними речовинами.
Особливості використання земель водного фонду та
водоохоронних зон встановлюються законом.
Стаття 43. Особливості охорони земель водного фонду,
наданих для рибогосподарських цілей
Охорона земель водного фонду, наданих для рибогосподарських
цілей, здійснюється шляхом вжиття заходів щодо запобігання
погіршенню водних живих ресурсів, а також затопленню, підтопленню
та заболоченню продуктивних земель, що прилягають до водних
об'єктів.
Здійснення заходів (проведення меліоративних робіт, внесення
органічних, мінеральних добрив тощо), спрямованих на збереження та
відтворення природної рибопродуктивності земель, зайнятих
ставками, озерами та іншими водними об'єктами, проводиться з
обов'язковим дотриманням вимог природоохоронного законодавства
України.
Стаття 44. Охорона земель при спорудженні та експлуатації
лінійних інженерних споруд
При спорудженні та експлуатації лінійних інженерних споруд
(доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку, а також
інших лінійних інженерних споруд) спеціально уповноважені органи
виконавчої влади в галузі охорони земель здійснюють постійний
контроль за станом ґрунтового покриву на цих та прилеглих до них
земельних ділянках.
Підприємства, установи та організації трубопровідного
транспорту несуть відповідальність за забруднення земель
небезпечними речовинами, що транспортуються трубопроводами, та
відшкодовують шкоду, завдану власникам земельних ділянок і
землекористувачам, у тому числі орендарям, у порядку ( 284-93-п ),
визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 45. Охорона земель і ґрунтів від забруднення
небезпечними речовинами
Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення
земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації
небезпечних речовин, забороняється.
У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними
речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у
галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової
заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств,
установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення
винних до відповідальності згідно із законом і проведення в
установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення
забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх
подальшого використання.
Особливості режиму і порядку використання забруднених земель
погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони навколишнього природного
середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері земельних відносин, та центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення. { Частина третя статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних
речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин встановлює Кабінет
Міністрів України.
Стаття 46. Охорона земель і ґрунтів від забруднення
відходами
При здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із
зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням
і захороненням відходів, забезпечуються:
виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів
утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;
максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного
оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів
поводження з відходами;
зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та
використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних
земель і благоустрої населених пунктів;
запобігання негативному впливу об'єктів поводження з
відходами, що використовуються для збирання, зберігання,
оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення
відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;
рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів
поводження з відходами.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни,
діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані
забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні
об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання,
оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів
у підземних горизонтах, на території міст та інших населених
пунктів, на землях природно-заповідного та іншого
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон
санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може
створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та
здоров'я людини.
У районах можливого забруднення земель небезпечними
відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і
пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або
органу місцевого самоврядування проводяться постійні або
періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення
та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також
окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та
видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються
відповідно до вимог Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ).
Стаття 47. Охорона земель від ерозії та зсувів
Використання ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок
дозволяється за умови вжиття заходів щодо їх протиерозійного і
протизсувного захисту, передбачених законодавством України.
З метою захисту земель від ерозії та зсувів у землевпорядній,
містобудівній та іншій документації передбачаються заходи щодо
забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості території.
Забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів
(крім ділянок для залуження, залісення та здійснення
ґрунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7 градусів
обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо.
Власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі
орендарі, зобов'язані здійснювати ґрунтоохоронні заходи з метою
запобігання погіршенню їх якісного стану та якісного стану
суміжних земельних ділянок і довкілля в цілому.
Стаття 48. Охорона земель у процесі містобудівної
діяльності
Територіальний розвиток житлової та громадської забудови в
межах населених пунктів, а також спорудження об'єктів
інженерно-транспортної інфраструктури здійснюються з урахуванням
вимог раціонального використання земель.
Розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального,
промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються
відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної
документації та проектів цих об'єктів.
Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних
потреб, здійснюється після виникнення права власності чи
користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у
порядку, передбаченому законом.
Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб
та спорудження конкретних об'єктів здійснюються на підставі
затвердженої містобудівної документації, документації із
землеустрою, схем планування територій переважно на землях
несільськогосподарського призначення.
При здійсненні містобудівної діяльності передбачаються заходи
щодо:
максимального збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим
і рослинним покривом;
зняття та складування у визначених місцях родючого шару
ґрунту з наступним використанням його для поліпшення
малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою
населених пунктів і промислових зон;
недопущення порушення гідрологічного режиму земельних
ділянок;
дотримання екологічних вимог, установлених законодавством
України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.
Вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для
містобудівних потреб здійснюються з урахуванням необхідності
максимального збереження сільськогосподарських і лісових угідь та
ґрунтового покриву в установленому законом порядку.
Стаття 49. Охорона земель при застосуванні нових технічних
засобів і технологій
При розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в дію
нових і реконструйованих об'єктів, застосуванні нових технічних
засобів і технологій, які справляють негативний вплив на
екологічний стан, передбачаються заходи щодо запобігання
небезпечним екологічним і санітарно-гігієнічним наслідкам,
раціонального використання та охорони земель.
Розміщення об'єктів, які справляють негативний вплив на
екологічний стан і якість земельних ресурсів, проводиться з
урахуванням результатів інтегральної оцінки цього впливу і
розробки відповідних заходів щодо запобігання небезпечним
екологічним і санітарно-гігієнічним наслідкам та раціонального
використання і охорони земель лише після здійснення оцінки впливу
на довкілля в порядку, визначеному законом. { Частина друга статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2059-VIII ( 2059-19 ) від 23.05.2017 }
Стаття 50. Охорона земель оздоровчого, рекреаційного,
історико-культурного, природно-заповідного
та іншого природоохоронного призначення
Охорона земель оздоровчого, рекреаційного,
історико-культурного, природно-заповідного та іншого
природоохоронного призначення здійснюється шляхом включення цих
земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення
(викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на
такі землі.
Порядок використання земель оздоровчого, рекреаційного,
історико-культурного, природно-заповідного та іншого
природоохоронного призначення і створення екологічної мережі
встановлюється законом.
Стаття 51. Консервація земель
Консервації підлягають деградовані та малопродуктивні землі,
господарське використання яких є екологічно небезпечним та
економічно неефективним, а також техногенно забруднені земельні
ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а
перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх
здоров'я.
Консервація земель здійснюється за рішенням органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування на підставі
договорів з власниками земельних ділянок.
Підставою для прийняття рішень про консервацію земель є
подання органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування, які здійснюють контроль за використанням та
охороною земель.
Порядок консервації земель ( z0117-03 ) встановлюється
законодавством України.
Стаття 52. Рекультивація земель
Рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі
рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в
гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних,
геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.
При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних,
будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового
покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню,
збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні
ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою. { Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 497-VIII ( 497-19 ) від 02.06.2015 }
При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і
роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та
інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю,
а також материнської породи.
Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному
складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою. { Частина четверта статті 52 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 497-VIII ( 497-19 ) від 02.06.2015 }
Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом
пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або
ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі
потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує
найбільшу продуктивність рекультивованих земель.
Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення
ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за
рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких
порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової
маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників
або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних
ділянок за їх рахунок.
Стаття 53. Заборона вивезення ґрунтової маси за межі
території України
Вивезення ґрунтової маси за межі території України, крім
зразків для проведення наукових досліджень, забороняється.
Стаття 54. Моніторинг земель і ґрунтів
Моніторинг земель і ґрунтів проводиться з метою своєчасного
виявлення зміни стану земель та властивостей ґрунтів, оцінки
здійснення заходів щодо охорони земель, збереження та відтворення
родючості ґрунтів, попередження впливу негативних процесів і
ліквідації наслідків цього впливу.
Залежно від цілей спостережень та охоплення територій
моніторинг земель може бути національним, регіональним і
локальним.
Для ведення моніторингу земель на національному рівні
рішенням центральних органів виконавчої влади, що реалізують
державну політику у сферах земельних відносин, охорони
навколишнього природного середовища, на всій території України
створюється мережа дослідних земельних ділянок та ділянок з
еталонними ґрунтами з метою проведення на них необхідних
спостережень, вимірювань та обстежень екологічного стану земель,
зміни показників корисних властивостей ґрунтів під впливом
господарської та інших видів діяльності. { Частина третя статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Ведення моніторингу земель здійснюють центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин, за участю центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища. { Частина четверта статті 54 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Одержана інформація надсилається органам виконавчої влади та
органам місцевого самоврядування для розроблення науково
обґрунтованих рекомендацій і своєчасного прийняття рішень щодо
поліпшення охорони земель, запобігання негативним змінам їх стану
та додержання вимог екологічної безпеки.
З метою своєчасного виявлення змін стану земель, їх оцінки,
відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів ведеться
моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.
Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення включає:
агрохімічне обстеження ґрунтів;
контроль змін якісного стану ґрунтів;
агрохімічну паспортизацію земельних ділянок.
Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через
кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через
кожні 5-10 років.
Суцільне ґрунтове обстеження проводиться через кожні
20 років.
Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері земельних відносин. { Частина десята статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Порядок проведення моніторингу земель ( 661-93-п ) встановлює
Кабінет Міністрів України.
Розділ VII
ФІНАНСУВАННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ І ҐРУНТІВ
Стаття 55. Фінансування заходів щодо охорони земель
і ґрунтів
Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів
здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих
бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку
відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського
виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і
землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.
Видатки Державного бюджету України на фінансування заходів з
охорони земель і ґрунтів визначаються окремим рядком.
За рахунок Державного бюджету України здійснюються:
реалізація заходів, передбачених загальнодержавними
програмами використання та охорони земель і підвищення родючості
ґрунтів;
виконання заходів, спрямованих на усунення причин та
наслідків негативного впливу на земельні ресурси і ґрунти
внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення
винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивація земель,
порушених у період до 1990 року;
будівництво та реконструкція протиерозійних, гідротехнічних і
протизсувних споруд, меліоративних систем відповідно до закону;
створення нових і реконструкція існуючих захисних
лісонасаджень;
проведення систематичних обстежень земель і ґрунтів;
виконання заходів щодо утилізації або знищення (знешкодження)
невпізнанних та непридатних до використання хімічних препаратів;
економічне стимулювання впровадження заходів щодо
використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів
відповідно до загальнодержавних програм;
здійснення інших заходів щодо охорони земель.
За рахунок місцевих бюджетів здійснюються:
реалізація заходів регіональних програм використання та
охорони земель;
освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських
потреб;
поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь;
виконання робіт щодо відновлення земель, якщо це відбулося не
з вини власників і користувачів земельних ділянок;
будівництво та реконструкція протиерозійних, гідротехнічних і
протизсувних споруд, меліоративних систем відповідно до закону;
реалізація заходів щодо охорони земель навколо об'єктів
поводження з відходами, що використовуються для їх збирання,
зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і
захоронення відходів, які перебувають у власності територіальних
громад;
економічне стимулювання впровадження заходів щодо
використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів
відповідно до регіональних програм;
здійснення інших заходів щодо охорони земель.
За рахунок коштів землевласників і землекористувачів
здійснюються:
організаційно-господарські, організаційні та технологічні
протиерозійні заходи на їх земельних ділянках;
заходи щодо охорони земель, збереження і підвищення родючості
ґрунтів;
проведення підготовчих робіт та складання робочих проектів
землеустрою; { Абзац четвертий частини п'ятої статті 55 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 497-VIII ( 497-19 ) від
02.06.2015 }
заходи щодо відновлення стану еродованих, деградованих і
порушених з їх вини земель та органічно поєднаних з ними інших
природних ресурсів і об'єктів довкілля, запобігання заростанню
сільськогосподарських угідь бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
ПРО ОХОРОНУ ЗЕМЕЛЬ
Стаття 56. Відповідальність за порушення законодавства
України про охорону земель
Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства
України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із
законом.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової,
адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє
винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України
про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених
цим Законом.
3. Протягом року з дня набрання чинності цим Законом
розробити і подати на розгляд Верховної Ради України проекти
законів України про затвердження Загальнодержавної програми
використання та охорони земель і про затвердження Національної
програми охорони родючості ґрунтів.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 19 червня 2003 року
N 962-IV



вгору