Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00-6.21-02), (НПАОП [...]
Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок від 11.07.2002956
Документ 956-2002-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.10.2013, підстава 748-2013-п
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 11 липня 2002 р. N 956
Київ
Про ідентифікацію та декларування
безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004
N 990 ( 990-2011-п ) від 21.09.2011
N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013
N 748 ( 748-2013-п ) від 07.08.2013 }

Відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної
небезпеки" ( 2245-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити такі, що додаються:
нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації
об'єктів підвищеної небезпеки;
Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної
небезпеки;
Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
2. Міністерству праці та соціальної політики разом з
Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством
екології та природних ресурсів, Міністерством охорони здоров'я,
Міністерством внутрішніх справ та Державним комітетом з
будівництва та архітектури у тримісячний термін з дня прийняття
цієї постанови розробити і затвердити Методику визначення ризиків
та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки.
3. Покласти на Державну службу гірничого нагляду та
промислової безпеки координацію роботи центральних органів
виконавчої влади, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки. { Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
4. Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2002 року.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 956
НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин для
ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки

1. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до
небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії
речовин:
1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при
нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в
детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в
повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне
горіння), у тому числі:
горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в
апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує
0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі;
горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які
знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій
фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що
дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища;
горючі (займисті) кріогенне зріджені гази - гази, які
знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій
фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій
від температури навколишнього середовища;
2) горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також
займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після
його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює
або менша 61 град.C у закритому тиглі або менша 66 град.C у
відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо
небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не
перевищує 28 град.C (згідно з ГОСТ 12.1.044-89); { Підпункт 2 пункту 1 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п )
від 21.09.2011 }
3) горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини
згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах
або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує
температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.
Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру
кипіння при атмосферному тиску береться температура википання
половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за
температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші
(фракції).
За розрахункову береться максимальна температура за
регламентом, робочими інструкціями або іншою технічною
документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за
розрахункову береться температура блокування;
4) вибухові речовини - рідкі або тверді речовини чи суміші
речовин, які під впливом зовнішніх факторів здатні швидко
змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися
з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів
(клас 1 згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:
речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі
детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі;
речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у
режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці
(апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі)
призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі
в повітрі та розкиданням уламків.
Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні),
бризантні (вторинні) та піротехнічні.
Ініціюючі (первинні) вибухові речовини - речовини, які під
впливом теплових або механічних зовнішніх факторів здатні до
швидкого хімічного перетворення з виділенням тепла і газоподібних
продуктів. { Абзац п'ятий підпункту 4 пункту 1 в редакції
Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
Бризантні (вторинні) вибухові речовини - речовини, які під
впливом ініціюючих вибухових речовин або значних теплових чи
механічних зовнішніх факторів здатні до хімічного перетворення з
виділенням тепла і газоподібних продуктів. Піротехнічні суміші -
композиції на основі окислювача та горючої речовини з різними
функціональними домішками, що здатні під впливом ініціюючих
вибухових речовин або під значним впливом зовнішніх факторів до
екзотермічних реакцій із світловим, тепловим, звуковим, реактивним
або димовим (зокрема сльозогінним) ефектом; { Абзац шостий
підпункту 4 пункту 1 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п )
від 21.09.2011 }
5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з
ГОСТ 19433-88), у тому числі:
речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють
спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної
окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не
перевищує 65 град. С та/або час горіння суміші окисника яких з
органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння
еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію,
бромат калію, перхлорат калію тощо);
органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою
кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню).
До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують
процес горіння (наприклад кисень, озон, оксиди азоту та інші
речовини в зрідженому стані); { Абзац четвертий підпункту 5 пункту
1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають
властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76).
-------------------------------------------------------------------------------------- Клас речовини |ГДК у повітрі | Середня | Середня | Середня |Дискриміну- |робочої зони, | смертельна | смертельна | смертельна | юча доза, |міліграмів на | доза (LD(50) |доза (LD(50) |концентрація |міліграмів | 1 куб. метр | при |при впливі на | (LD(50) у | на 1 кг | |потраплянні в | шкіру, | повітрі | ваги тіла | | шлунок, | міліграмів |міліграмів на| | |міліграмів на | на 1 кг | 1 куб. метр | | |1 кг ваги тіла| ваги тіла | | ------------------------------------------------------------------------------------- Високо- менш менш менш менш менш як 5 токсична як 0,1 як 15 як 100 як 500
Токсична 0,1-1 15-150 100-500 500-5000 5
Токсичність речовини при пероральному впливі на тварин
(дискримінуюча доза) визначено методом фіксованої дози за
рекомендаціями Конвенції про трансграничний вплив промислових
аварій ( 995_262 ) (1992 рік).
До високотоксичних відносяться речовини, які за своїми
біологічними властивостями та токсичністю належать до 1 класу
небезпеки, а до токсичних - речовини, які за своїми біологічними
властивостями та токсичністю належать до 2 класу небезпеки згідно
з ГОСТ 12.1.007-76 і 12.1.005-88 та переліками граничнодопустимих
концентрацій шкідливих речовин, затвердженими МОЗ.
У тих випадках, коли речовину не віднесено до визначеного
класу небезпеки, це здійснюється МОЗ;
7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля
(високотоксичні для водних організмів), - речовини, які мають
властивості, зазначені в таблиці, згідно з Конвенцією про
трансграничний вплив промислових аварій ( 995_262 ) (1992 рік);
речовини, які можуть здійснювати тривалий негативний вплив на
водне середовище. { Абзац перший підпункту 7 пункту 1 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
----------------------------------------------------------------------------- Смертельна | Ефективна концентрація | Інгібуюча концентрація концентрація (LC(50), при | (EC(50) при впливі на | (IC(50) при впливі на впливі на рибу протягом | дафнії протягом | водорості протягом 96 годин, міліграмів на |48 годин, міліграмів на | 72 годин, міліграмів на 1 літр | 1 літр | 1 літр ----------------------------------------------------------------------------- не більш як 10 не більш як 10 не більш як 10
2. За видами аварій, що можуть статися виходячи з
властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражальних
факторів цих аварій категорії небезпечних речовин об'єднуються в
групи:
група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини,
перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні)
та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини,
які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих
та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини,
горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окисники, а також
речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням
горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
група 3 (шкідливі для людей і довкілля) - високотоксичні
речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку
для довкілля (високотоксичні для водних організмів), речовини, які
становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів)
та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне
середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з
водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних
газів.
3. Індивідуальними небезпечними речовинами вважаються
речовини та суміші речовин, для яких встановлено значення
нормативів порогових мас, що відрізняються від значень нормативів
порогових мас тих категорій, до яких ці речовини можна віднести за
їх властивостями (нормативи порогових мас деяких індивідуальних
небезпечних речовин наведено у додатку 1, а небезпечних речовин за
категоріями - у додатку 2).
Додаток 1
до нормативів
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 21 вересня 2011 р. N 990)
( 990-2011-п )
НОРМАТИВИ
порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин

------------------------------------------------------------------ | Найменування індивідуальної | Порогова | Категорії та | | небезпечної речовини | маса, тонн | групи, до яких | | | | може бути | | | |віднесена речовина| | |-------------+------------------| | |1 клас|2 клас|категорія | група | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Алкіли свинцю | 50 | 5 |2, 3, 7, 9|1, 2, 3| |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Аміак | 500 | 50 | 1, 8 | 1, 3 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Амонію нітрат* | 2500 | 350 | 5 | 1 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Амонію нітрат (добрива)** | 5000 | 1250 | 5 | 1 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Арсенатний ангідрид, арсенатна | 2 | 1 | 7, 8, 9 | 3 | |кислота та/або її солі | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Арсенітний ангідрид, арсенітна | 0,1 | | 7, 8, 9 | 3 | |кислота та/або її солі | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Арсеновмісний водень (арсін) | 1 | 0,2 | 1, 7, 9 |1, 2, 3| |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Ацетилен | 50 | 5 | 1 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Берилій та його сполуки у | 0,01 | | 3, 7 | 2, 3 | |перерахунку на берилій | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Бром | 50 | 20 | 6, 8, 9 |1, 2, 3| |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Водень | 50 | 5 | 1 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Вугільної кислоти | 0,75 | 0,3 | 8 | 3 | |дихлорангідрид (фосген) | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Етилену оксид | 50 | 5 | 1, 5, 8 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Кисень | 2000 | 200 | 6 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Метанол | 5000 | 500 | 2, 3, 9 |1, 2, 3| |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Метилізоціанат | 0,15 | | 2, 3, 7 |1, 2, 3| |-------------------------------+------+------+----------+-------| |4,4-метилен-біс(2-хлоранілін) | 0,01 | | 3, 7, 9 |1, 2, 3| |та/або солі в порошкоподібному | | | | | |стані | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Нікелеві сполуки | 1 | | 7 | 3 | |(дрібнодисперсний порошок), | | | | | |монооксид нікелю, діоксид | | | | | |нікелю, триоксид нікелю, | | | | | |сульфід нікелю (II), сульфід | | | | | |нікелю (III) | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Поліхлоридні дибензофурани та |0,001 | | 7, 9 | 3 | |поліхлоридні дибензодіоксини | | | | | | | | | | | |(включаючи ТХДД), розраховані | | | | | |із застосуванням коефіцієнта | | | | | |токсичного еквіваленту ТХДД*** | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Пропілену оксид | 50 | 5 | 2, 3, 8 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Сірки діоксид | 250 | 25 | 1 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Сірки триоксид | 75 | 7,5 | 8 | 3 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Сірководень | 50 | 5 | 1, 8 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Толуїдиндиізоціонат | 100 | 10 | 3, 7 |1, 2, 3| |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Формальдегід (концентрація | 50 | 5 | 1, 8, 9 |1, 2, 3| |понад 90 відсотків) | | | | | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Фосфористий водень (фосфін) | 1 | 0,2 | 7, 9 | 3 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Хлор | 25 | 10 | 6, 8 | 1, 2 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Хлороводень (зріджений газ) | 250 | 25 | 8, 9 | 3 | |-------------------------------+------+------+----------+-------| |Канцерогени: 4-амінобіфеніл |0,001 | | 7, 9 | 3 | |та/або його солі, бензидин | | | | | |та/або його солі, | | | | | |бі(хлорметиловий) ефір, | | | | | |хлорметилметиловий ефір, | | | | | |диметилкарбамілхлорид, | | | | | |диметилнітрозомін, | | | | | |гексаметилфосфористий триамід, | | | | | |2-нафтиламін та/або | | | | | |його солі, | | | | | |1,3-пропансултон-4-нітродифеніл| | | | | ------------------------------------------------------------------
_______________
* Масовий вміст азоту в амонію нітраті та його сумішах
становить понад 28 відсотків, а водяні розчини амонію нітрату
містять понад 90 відсотків азоту.
** Масовий вміст азоту в простих добривах на основі амонію
нітрату, а також у складних добривах на його основі (з фосфатом
та/або поташем) становить понад 28 відсотків.
*** Коефіцієнти токсичного еквіваленту (ХДД -
хлордибензодіоксин, ХДФ - хлордибензофуран, Т - тетра, П - пента,
Гкс - гекса, Гпт - гепта, О - окта):
1,2,3,7,8 - ПХДД 0,5
1,2,3,4,7,8 - ГксХДД 0,1
1,2,3,6,7,8 - ГксХДД 0,1
1,2,3,7,8,9 - ГксХДД 0,1
1,2,3,4,6,7,8 - ГптХДД 0,01
ОХДД 0,001
2,3,7,8 - ТХДФ 0,1
2,3,4,7,8 - ПХДФ 0,5
1,2,3,7,8 - ПХДФ 0,05
1,2,3,4,7,8 - ГксХДФ 0,1
1,2,3,7,8,9 - ГксХДФ 0,1
1,2,3,6,7,8 - ГксХДФ 0,1
2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ 0,1
1,2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ 0,01
1,2,3,4,7,8,9 - ГксХДФ 0,01
ОХДФ 0,001
{ Додаток 1 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }

Додаток 2
до нормативів
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 21 вересня 2011 р. N 990)
( 990-2011-п )
НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин за категоріями
------------------------------------------------------------------ |Номер| Найменування категорії | Порогова | Групи, до яких| |кате-| небезпечних речовин | маса, тонн | може бути | |горії| |-------------| віднесена | | | |1 клас|2 клас| речовина | | | | | | відповідної | | | | | | категорії | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 1 |Горючі (займисті) гази | 200 | 50 | 1, 2 | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 2 |Горючі рідини |50 000|5 000 | 2 | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 3 |Горючі рідини, перегріті під| 200 | 50 | 1, 2 | | |тиском | | | | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 4 |Ініціюючі (первинні) | 50 | 10 | 1 | | |вибухові речовини | | | | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 5 |Бризантні (вторинні) та | 200 | 50 | 1 | | |піротехнічні вибухові | | | | | |речовини | | | | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 6 |Речовини-окисники | 200 | 50 | 1, 2 | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 7 |Високотоксичні речовини | 20 | 5 | 3 | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 8 |Токсичні речовини | 200 | 50 | 3 | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 9 |Речовини, які становлять | 500 | 200 | 3 | | |небезпеку для навколишнього | | | | | |природного середовища | | | | | |(високотоксичні для водних | | | | | |організмів) та/або можуть | | | | | |здійснювати довгостроковий | | | | | |негативний вплив на водне | | | | | |середовище | | | | |-----+----------------------------+------+------+---------------| | 10 |Речовини, які вступають у | 200 | 50 | 1, 2, 3 | | |бурхливу реакцію з водою з | | | | | |виділенням горючих та/або | | | | | |вибухонебезпечних чи | | | | | |токсичних газів | | | | ------------------------------------------------------------------
{ Додаток 2 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 956
ПОРЯДОК
ідентифікації та обліку об'єктів
підвищеної небезпеки
{ У тексті Порядку слово "Держнаглядохоронпраці" замінено
словом "Держгірпромнагляд" у відповідному відмінку, а
слова "суб'єкт господарської діяльності" в усіх
відмінках і формах числа - словами "суб'єкт
господарювання" у відповідному відмінку і числі згідно
з Постановою КМ N 990 ( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }

1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів
господарювання, у власності або користуванні яких є об'єкти, де
можуть використовуватися або виготовляються, переробляються,
зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (далі -
потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх суб'єктів
господарювання, які мають намір розпочати будівництво потенційно
небезпечних об'єктів.
Вимоги цього Порядку не застосовуються до ідентифікації та
обліку:

{ Абзац третій пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ
N 990 ( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }

потенційно небезпечних об'єктів, віднесених до таких у
зв'язку з наявністю на них радіоактивних речовин, крім складових
частин цих об'єктів з небезпечними речовинами, що зазначені у
додатках 1 і 2 до нормативів порогових мас небезпечних речовин для
ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, затверджених цією
постановою (далі - нормативи); { Абзац четвертий пункту 1 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
потенційно небезпечних об'єктів розвідки, видобутку та
розробки корисних копалин, включаючи розвідку та розробку
морського дна, наявність небезпечних речовин у яких обумовлена
природними явищами, а їх кількість не може контролюватися;
небезпечних речовин, що перевозяться за межами підприємства
автомобільним, залізничним, авіаційним, річковим та морським
транспортом; { Абзац шостий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
гідротехнічних споруд;
потенційно небезпечних об'єктів, що належать до таких у
зв'язку із наявністю на них відходів, крім тих, на яких можливе
кількісне визначення небезпечних речовин відповідно до нормативів.
{ Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному
в Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), а
також у ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Терміни
та визначення) і ДСТУ 2960-94 (Організація промислового
виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення).
Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
3. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого
є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір
розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його
ідентифікації.
4. Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом
підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення
сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що
використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються
чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений
норматив порогової маси. { Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
5. Потенційно небезпечним об'єктом вважається апарат або
сукупність пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл
апаратів, об'єднаних за адміністративною та/або територіальною
ознакою.
Потенційно небезпечним об'єктом за адміністративною ознакою
вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення,
дільниця, тощо) суб'єкта господарювання.
У разі коли відстань між потенційно небезпечними об'єктами за
адміністративною ознакою не досягає 500 метрів, вони вважаються
одним потенційно небезпечним об'єктом.
У разі коли до складу потенційно небезпечного об'єкта за
адміністративною ознакою входять дільниці, відділення або окремі
установки з небезпечними речовинами, що знаходяться на відстані
понад 500 метрів одна від одної, вони вважаються окремими
потенційно небезпечними об'єктами.
Потенційно небезпечними об'єктами магістральних
нафтопровідних, нафтопродуктопровідних та інших трубопровідних
систем для транспортування рідких небезпечних речовин є дільниці
лінійної частини магістральних трубопроводів між лінійною запірною
арматурою; перекачувальні станції з резервуарними парками; основні
та резервні нитки переходів магістральних трубопроводів через
руслову та заплавну частину водних перепон (між запірною арматурою
на протилежних берегах). { Пункт 5 доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 990 ( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
Потенційно небезпечними об'єктами газотранспортних
підприємств є дільниці магістральних газопроводів у межах зони
обслуговування структурних підрозділів таких підприємств;
компресорні станції з вузлом підключення (від вхідного охоронного
крана до вихідного); газорозподільні станції; підземні сховища
газу; автомобільні газонаповнювальні компресорні станції. { Пункт
5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 990 ( 990-2011-п )
від 21.09.2011 }
Дільниці багатониткових магістральних газопроводів чи
магістральні газопроводи, які проходять у межах одного
технологічного коридору і відстань між осями яких становить менш
як 500 метрів, є одним потенційно небезпечним об'єктом. Якщо
відстань між дільницями газопроводів багатониткових систем у межах
зони обслуговування одного газотранспортного підприємства
перевищує 500 метрів, такі дільниці є окремими потенційно
небезпечними об'єктами. { Пункт 5 доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 990 ( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
Потенційно небезпечними об'єктами систем постачання
природного газу до обласних центрів, міст обласного значення,
населених пунктів одного або кількох адміністративних районів є
газопроводи високого тиску I і II категорій та газопроводи
середнього тиску всіх діаметрів (без дворових вводів), що
перебувають на балансі спеціалізованих підприємств газового
господарства. { Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ
N 990 ( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
Потенційно небезпечними об'єктами систем постачання
скрапленого вуглеводневого газу є газонаповнювальні станції та
пункти, проміжні склади балонів, автомобільні газозаправні станції
та пункти, резервуарні установки, групові газобалонні установки.
{ Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
6. Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно
небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної
небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас
індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної
речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до
будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин
згідно із зазначеними нормативами.
У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно
до кількох категорій небезпечних речовин, використовується
значення речовини у тій категорії, в якій її порогова маса
найменша. { Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
У разі коли сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної
речовини або небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує
1 відсотка порогової маси небезпечних речовин другого класу,
об'єкт не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки. { Пункт 6
доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
7. За сумарну масу небезпечної речовини береться:
1) для сховищ (резервуарів) - сумарна маса небезпечної
речовини, що може в них знаходитися при повному завантаженні
відповідно до технологічного регламенту, проектної або іншої
документації. При цьому обов'язково зазначається, для яких обсягів
речовини виконувалися розрахунки. У разі зміни норм завантаження
процедура ідентифікації виконується повторно згідно з вимогами
цього Порядку;
2) для технологічних установок - максимальна сумарна маса, що
може знаходитися в апаратах і трубопроводах відповідно до
технологічного регламенту, умов процесу та правил експлуатації;
3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної
речовини при максимальному рівні рідини на тарілках. Для апаратів,
у яких застосовуються наповнювачі з пористим інертним середовищем,
сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням
максимального обсягу вільного простору;
4) для лінійної частини магістральних нафтопровідних,
нафтопродуктопровідних та інших трубопровідних систем для
транспортування рідких небезпечних речовин - сумарна маса
небезпечної речовини, що міститься у лінійній частині трубопроводу
між двома запірними пристроями, і сумарна маса, що може виділитися
протягом часу, встановленого для виявлення витоку речовини та
здійснення перекриття запірних пристроїв, згідно з технологічним
регламентом та проектною документацією, а для внутрішньозаводських
трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини у всьому
трубопроводі.
Для розрахунку сумарної маси нафти, нафтопродуктів та інших
небезпечних речовин використовуються параметри проектного режиму
експлуатації магістральних трубопроводів і технологічного
обладнання та проектна ємність резервуарних парків; { Підпункт 4 пункту 7 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п )
від 21.09.2011 }
4-1) для лінійної частини магістральних газопроводів -
сумарна маса небезпечної речовини, що міститься в дільниці
газопроводу між лінійною запірною арматурою, включаючи резервні
нитки, технологічні перемички і відгалуження, та сумарна маса, що
може виділитися протягом часу, встановленого для виявлення витоку
речовини та здійснення ручного перекриття лінійної запірної
арматури згідно з технологічним регламентом та проектною
документацією.
Сумарна маса газу визначається з урахуванням проектних
значень робочого тиску газу на дільницях магістральних
газопроводів та у технологічному обладнанні; { Пункт 7 доповнено підпунктом 4-1 згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
4-2) для систем постачання природного газу до населених
пунктів та адміністративних районів - сумарна маса природного
газу, що міститься в системі за умови дотримання проектного
значення тиску, яка встановлюється шляхом визначення суми:
маси газу, що міститься в газопроводах високого тиску I і
II категорій всіх діаметрів, з урахуванням маси газу, що може
виділитися із системи протягом встановленого строку, необхідного
для локалізації аварійної ситуації;
маси газу, що міститься в газопроводах середнього тиску всіх
діаметрів, ураховуючи масу газу, що може виділитися із системи
протягом встановленого строку, необхідного для локалізації
аварійної ситуації.
Під час проведення розрахунків маса газу, що міститься у
дворових вводах, не враховується.
Системи газопостачання, що перебувають на балансі відомчих
споживачів, ідентифікуються їх власником у складі виробництв, що
споживають природний газ; { Пункт 7 доповнено підпунктом 4-2 згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
4-3) для міжцехових, внутрішньоцехових, внутрішньоскладських
трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини у всьому
трубопроводі; { Пункт 7 доповнено підпунктом 4-3 згідно з Постановою КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }
5) для операцій зливу-наливу - сумарна маса небезпечної
речовини в залізничних або автомобільних цистернах, у вантажних
танках суден під час проведення технологічних операцій.
Для розрахунків використовуються значення проектної ємності і
проектної кількості цистерн або танків, які можуть встановлюватися
на естакаді або причалі одночасно. { Підпункт 5 пункту 7 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п )
від 21.09.2011 }

{ Пункт 8 виключено на підставі Постанови КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }

9. Потенційно небезпечний об'єкт відноситься до об'єктів
підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса хоча б однієї
індивідуальної небезпечної речовини або небезпечної речовини
однієї категорії на потенційно небезпечному об'єкті, що
розрахована згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, дорівнює
пороговій масі небезпечних речовин 1 класу згідно з додатками 1 і
2 до нормативів або перевищує таку масу.
У разі коли сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної
речовини або небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує
порогову масу небезпечних речовин 1 класу, за її властивостями
визначаються категорії, до яких вона може бути віднесена згідно з
пунктом 1 нормативів та додатком 1 до них. Порогова маса
небезпечних речовин кожної категорії розраховується відповідно до
пункту 10 цього Порядку.
Якщо індивідуальна небезпечна речовина за своїми
властивостями може бути віднесена до кількох категорій, її сумарна
маса враховується під час визначення сумарної маси небезпечних
речовин у кожній категорії, до якої вона може бути віднесена. { Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
10. Порогову масу небезпечних речовин однієї групи або
категорії визначають за формулою
Q = (сума) q : (сума) (q / Q ),
ПГК i i i
де Q - порогова маса небезпечних речовин однієї групи або
ПГК категорії;
q - сумарна маса небезпечної речовини або категорії i небезпечної речовини, що перебуває на об'єкті;
Q - норматив порогової маси небезпечної речовини або i категорії небезпечної речовини відповідного класу;
i - змінюється від 1 до n, де n - загальна кількість
індивідуальних небезпечних речовин та категорій небезпечних
речовин.
Розрахунок значення порогової маси небезпечних речовин однієї
категорії або групи для 1 класу проводиться з використанням
значення Q для 1 класу і для 2 класу - з використанням значення
i Q для 2 класу згідно з додатками 1 і 2 до нормативів.
i
Якщо речовина, зазначена у додатку 1 до нормативів, належить
за своїми властивостями також до однієї з категорій речовин,
зазначених у додатку 2 до нормативів, визначення Q здійснюється
ПГК з урахуванням порогової маси, наведеної в додатку 1 до нормативів.
{ Пункт 10 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
11. Потенційно небезпечний об'єкт відноситься до об'єктів
підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса небезпечних
речовин хоча б однієї категорії, що визначена згідно з пунктом 9
цього Порядку, дорівнює пороговій масі небезпечних речовин 1 класу
цієї категорії, визначеній відповідно до пункту 10 цього Порядку,
або перевищує таку масу. { Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
12. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин жодної
категорії, що визначена згідно з пунктом 10 цього Порядку, не
перевищує порогову масу небезпечних речовин 1 класу для цієї
категорії, за властивостями індивідуальних небезпечних речовин і
категорій небезпечних речовин визначаються групи, до яких вони
можуть бути віднесені згідно з пунктом 2 нормативів. Порогова маса
небезпечних речовин зазначених груп розраховується згідно з
пунктом 10 цього Порядку.
Якщо небезпечна речовина за своїми властивостями може бути
віднесена до кількох груп, її сумарна маса враховується у кожній
групі, до якої вона може бути віднесена.
У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно
до кількох груп небезпечних речовин, під час визначення класу
небезпеки використовується зазначення речовини у тій групі, де її
розрахована порогова маса найменша. { Пункт 12 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }

{ Пункт 13 виключено на підставі Постанови КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011 }

14. Потенційно небезпечний об'єкт відноситься до об'єктів
підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса небезпечних
речовин хоча б однієї групи дорівнює пороговій масі небезпечних
речовин 1 класу для цієї групи, визначеній відповідно до пункту 10
цього Порядку, або перевищує таку масу. { Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
15. Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних
речовин, категорій або груп небезпечних речовин, визначені згідно
з пунктами 6-12 цього Порядку, менші за нормативи порогової маси
небезпечних речовин 1 класу, але хоча б одна з них дорівнює
нормативу порогової маси небезпечних речовин 2 класу згідно з
додатками 1 і 2 до нормативів чи нормативу, розрахованому згідно з
пунктом 10 цього Порядку, або перевищує їх, потенційно небезпечний
об'єкт відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки 2 класу.
Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин,
категорій або груп небезпечних речовин, визначені згідно з
пунктами 6-12 цього Порядку, менші за нормативи порогової маси
небезпечних речовин 2 класу згідно з додатками 1 і 2 до нормативів
або нормативи, розраховані згідно з пунктом 10 цього Порядку,
потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до об'єктів
підвищеної небезпеки. { Пункт 15 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
16. У разі коли найменша відстань від елементів потенційно
небезпечного об'єкта до елементів селитебної території або
промислових об'єктів не перевищує 500 метрів для небезпечних
речовин 1 і 2 групи і 1000 метрів для небезпечних речовин 3 групи,
пороговою масою вважається маса небезпечних речовин, визначена за
формулою
2
Q = Q х (R / R ) ,
ir i x П
де Q - порогова маса небезпечних речовин;
ir
Q - встановлений або розрахований згідно з пунктом 10 цього i Порядку норматив порогової маси 2 класу;
R - відстань від потенційно небезпечного об'єкта до межі x найближчого елемента селитебної території або промислового
об'єкта;
R - гранична відстань від потенційно небезпечного об'єкта до П найближчого промислового об'єкта або елемента селитебної
території, починаючи з якої проводиться перерахунок нормативу
порогової маси (для речовин 1 і 2 групи R дорівнює 500 метрів,
П для речовин 3 групи R дорівнює 1000 метрів).
П
У разі коли Q менше 1 відсотка встановленого або
ir розрахованого згідно з пунктом 10 цього Порядку нормативу
порогової маси 2 класу, порогова маса приймається рівною
1 відсотку незалежно від відстані потенційно небезпечного об'єкта
до елементів селитебної території.
Селитебна територія - ділянки житлових будинків, громадських
установ, будівель та споруд, зокрема навчальних, проектних,
науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв,
внутрішньоселитебна, вулично-дорожня і транспортна мережа, площі,
парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва і
місця загального користування (ДБН 360-92**, пункт 2.2)
( v0044481-92 ). Характеристика елементів селитебної території
затверджується Мінрегіоном.
Вимоги цього пункту не поширюються на потенційно небезпечні
об'єкти лінійної частини магістральних продуктопроводів у межах
охоронних зон. { Пункт 16 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
17. У разі коли найменша відстань від елементів потенційно
небезпечного об'єкта до елементів селитебної території або
промислових об'єктів не досягає 500 метрів для небезпечних речовин
1 і 2 групи та 1000 метрів для речовин 3 групи і сумарна маса хоча
б однієї з усіх видів небезпечних речовин або хоча б однієї
категорії чи групи небезпечних речовин, що розрахована згідно з
пунктами 6-12 цього Порядку, дорівнює пороговій масі небезпечних
речовин 2 класу, що розрахована згідно з пунктом 16 цього Порядку,
або перевищує таку масу, потенційно небезпечний об'єкт відноситься
до об'єктів підвищеної небезпеки 2 класу, а якщо менша -
потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до об'єктів
підвищеної небезпеки.
Вимоги цього пункту не поширюються на потенційно небезпечні
об'єкти лінійної частини магістральних продуктопроводів у межах
охоронних зон. { Пункт 17 в редакції Постанови КМ N 990 ( 990-2011-п ) від
21.09.2011 }
18. Суб'єкт господарювання складає повідомлення про
результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою
ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним
територіальним органам Держгірпромнагляду, ДСНС, Держекоінспекції,
державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції,
а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому
органу місцевої ради (далі - уповноважені органи). { Абзац перший
пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 990
( 990-2011-п ) від 21.09.2011, N 380 ( 380-2013-п ) від
29.05.2013, N 748 ( 748-2013-п ) від 07.08.2013 }
Дані про об'єкти підвищеної небезпеки, які є державною або
комерційною таємницею, подаються суб'єктом господарювання з
урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »